Останні коментарі

Типово… Люблять о’то етимольоґію будь-якій лайці з пальця висмоктати, на кшталт «матюки як такі – взагалі москалі придумали».

Саме так, жартома :)

Се польске слово.

Див. етим.сл.укр.м., том I., статтю на слово глум, тамже й похѡдні слова та в инших словяньскъıх мовах. При словотворі тут ужив‘м’ засѡб переносу змъıслу з явища (глум "насміх, осміх") на діяча (глум "пересмішник, хто йме на сміх").

Вѡд глузд "глум, насміх" и глуздувати "глузувати" (див. етим.сл.укр.м., том I., статтю на слово глуздити).

Баляндра́сник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. https://r2u.org.ua/s?w=баляндра́сник&scope=all&dicts=all&highlight=on

Баляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133. https://r2u.org.ua/s?w=Баляндра́сити&scope=all&dicts=12&highlight=on

Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. http://sum.in.ua/s/baljandrasy

Анекдотъ - при́казка, побрехе́нька / - Опыт русско-украинскаго словаря, (М. Левченко) 1874. - C. 1 https://books.google.com.ua/books?id=9ddEAAAAYAAJ&pg=PA1&hl=#v=onepage&q&f=false

Див. етим.сл.укр.м., том I, стор. 455, статтю на слово гал1, там же гальва "огріх; недосів". Наголос на первому складі.

Vadim Mikhnevych, корінь *мѫд- "ядро самца" є словяньскъıй, не въıгадуйте. Я йно не тямлю, чому пранкер є мудило, хъıба п. Дударь мъıслив се дотепно. Порекло мудило вже йме їнший змъıсел (див. етим.сл.укр.м., том III, стор. 529, статтю на слово мудо, там же мудило "тупоголовий")

Квартирование – 1) квартирува́ння, ме́шкання; 2) (войск) – пості́й (-сто́ю).https://r2u.org.ua/s?w=квартирование&scope=all&dicts=all&highlight=on

просто дряпанка краще

"чок" -- це щоб зберегти натяк на першоджерело :)

Все те саме, що сказано до слова слона (див. вище), з різницею, що цей варіант є чоловічого роду. Родовий відмінок однини: слона/слону.

Це слово творено від основи слон-, що в дієслові слонити "притуляти, слонити" та інших похідних утворень (заслін тощо). За основу для пойменування терміна "екран" мною взято цей корінь як спробу точного перекладу питомого значення слова screen (англ.), écran (франц.), Schirm (нім.) тощо (той самий корінь в інших мовах) "заслін, завіса". Як можна простежити в історії кінематографії перші екрани це завіси (грубо кажучи простирадла на стіні). Тому, аби українське утворення мало в собі натяк на історію цього поняття, я вважав за гідного кандидата корінь слон-/слін- в значенні "завіса, заслін". Оформив я його як корінь без префікса з закінченням жіночого роду -а. Наголос на останньому складі. Родовий відмінок множини: слѡн (ѡ = звук [ʏ], слухати тут: https://en.wikipedia.org/wiki/Near-close_near-front_rounded_vowel, або його варіант [y] https://en.wikipedia.org/wiki/Close_front_rounded_vowel). Вигодою таких стислих і чистих (тобто без змістово зайвих суфіксів і префіксів) утворень є й їх гнучкість або легкість при творенні похідних форм, напр. екранний, широкоекранний, малоекранний, напр. відповідно: слѡнний, широслоний/широслѡнний, малослоний/малослѡнний.

"візерунок" саме є північнонімецького походження.

недто громіздке утворення та віє просторіччям, аби могло конкурувати хоча й чужому та стислішому "екран".

Від давньоруського стрѡи, род.в. строя (строıа). Літера = звук [ʏ] (слухати тут: https://en.wikipedia.org/wiki/Near-close_near-front_rounded_vowel).

З чого такий висновок? З того, що німецькі слова проникли в українську давніше, ніж російські чи англійські, то тепер німецькі "притаманні", а російські чи англійські ні? То навіщо взагалі ця сторінка? Почекаймо просто років сто й російські та англійські слова також стануть притаманні українській мові.

Бо українській мові притаманні німецькі запозичення

Коли йдеться про виступ з малюнками

Це тюркського походження.

А оце вже може підійти! Герць вже майже не використовується у значенні "поєдинок, двобій", тому можна надати йому нового значення.

в яблучко!

навіяне випадком з євробачення https://goo.gl/I199pO однак також і способом дражнити когось (напр. мем "Eat my shorts" з телесеріалу "Сімпсони") https://goo.gl/wzWwqc

Це слово не українське, тобто не словянське за походженням. Слово етимологія Вам щось каже?

Як той, хто чинить глум

Наведене значення слова неповне (слово має кілька значень — див. Вікіпедію), що викликало НЕВІРНИЙ напрямок пропозицій перекладу.

арсенал, збройовий склад/палата – збройни́ця, збройо́вня / -Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) http://r2u.org.ua/s?w=збройниця&scope=all&dicts=1&highlight=on

побрехенька - коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. http://sum.in.ua/s/pobrekhenjka

екіпаж - по́віз

S. Velichko 20.05.2017 dareзвага

зва́га, -ги, насмі́лювання, -ння, о[на]смі́лювання, о[на]смілі́ння http://r2u.org.ua/s?w=звага&scope=all&dicts=all&highlight=on

поєди́нок (-нку), герць и ге́рець (-рцю), сам на сам • – ви́кликати на герць, на поєди́нок. http://r2u.org.ua/s?w=герць&scope=all&dicts=all&highlight=on

Герць, -ця – поєдинок, турнір, двобій, дуель. http://r2u.org.ua/s?w=турнир&scope=all&dicts=all&highlight=on

Ну так, але треба щось універсальніше

ску́ток - толкъ, результатъ, послѣдствіе, дѣло. / - Словниця української (або Юговоруської) мови. 1873 - С. 109. https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA109&hl=uk#v=onepage&q&f=false

цередійство - спектакль, представленіе / - Словниця української (або Юговоруської) мови, Ф. Піскунов. 1873. - С. 16 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA16&hl=uk#v=onepage&q&f=false

Але для бойових і багатьох спортивних типів змагань, підходить як і раніше.

У стару добу це могло підійти, але сьогодні значення слова турнір розширилось до усіх типів змагань (і не бойових також)

бойовання, бойованнє - турнір / - Словниця української (або Юговоруської) мови. Ф. Піскунов. 1873. - С. 12 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA12&hl=uk#v=onepage&q&f=false

Казначе́йство – скарбни́ця, скарбі́вня. [Держа́вна скарбни́ця. На́ша академі́чна скарбі́вня]. / - Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) http://r2u.org.ua/s?w=скарбниця&scope=all&dicts=1&highlight=on

Ви у себе на фейсбуці пишете (зрідка) українською, значить спроможні так писати. Пишіть будь ласка і тут українською.

злагоджений злам

щоб вимовити слово, можна зламати язика

Звучить гарно

модуляції мінливі, але додають смаку - хакер теж на початках звучав грубо, тепер ніц йому не бракує )) а щодо закінчення: не хочеться чіпляти маратон/марафон як все-таки теж запозичення

руба-ти + мара-фон

гарно, але трохи як катівня...