Останні коментарі

Peršyÿ - golownyÿ

Але ж первина має інший відтінок, "Мені не первина" відповідає російському "мне не впервой"

гадаю, що тут нічого видумувати - спотикання на пустому місці: новачок є новачок. І віднайдеться велика кількість синонімів

roslynoїd - naholos na ї. Травоїд - дещо обмежує веґанів) бо лише трава, рослини включають у себе не тільку траву, а й усю рослинність.

Dva naholosy - ne dobre)

Ще b naholos dodaty)

Вважаю, що тут розширювати значення слова "самокат" не варто

Розширення значення наявного слова. Див. СУМ-11 — http://sum.in.ua/s/pervyna

Чудовий замінник

SoloWay 24.09.2017 нубнова́к

Див. СУМ-11 — http://sum.in.ua/s/novak

Від "справжній"

трохи не зрозуміло, чому upgrade та update перекладаються як оновлення, адже upgrade дійсно має значення вдосконалення. чи я помиляюся?

Corinn 23.09.2017 тайминґčasolik

ну чому ж "облік"? "час" + "лічити". але якщо ми говоримо про, наприклад, налаштування субтитрів, то правильно все-таки було би "часування". звучить, як по мені, дуже навіть природно.

Не треба нічого вигадувати для того чого нема в українській мові. Артиклі є не тільки у європейських мовах, та вони визначають не тільки іменніки й не тільки рід.

гвинтак― краще!

Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.

переклад шукати й не потрібно, відповідник існує вже дуже давно, але його чомусь ніхто не використовує.

за ним працюють, як за станком, забирає багато часу.

Скрипт, відповідальний за появу гравця, тепер буде вимкненим у початковому випадку (це для розробників, відомих також як "програмісти"). :-)

Ви читали мій коментар до слова Вертак? Гадаю, там все зрозуміло. Взагалі-то в російській мові є слово Винтокрьіл.

Укр. гвинтокрил = англ. helicopter = моск. вертолёт, поясніть, чому ви вважаєте, що слова вертоліт й гелікоптер мають різне значення?

Гвинтокрил -- гелікоптер.

Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.

Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).

Годі шукати в кожнім слові "зраду". Це комплекс меншовартости, думати, що схожі з російськими укр. слова не українські?

Пов'язано-то воно пов'язано, але корінь який, ммм?

Дієслово "вертіти" -- це ніякий не русизм. З ним пов'язано багацько укр. слів: повертати, розвертати, звертати, виверт тощо.

Ну, «вертіти» теж русизмом трішки віддає. Тому ок, пропоную іще один варіант, якому притаманна більша українськість

Дехто може Вам сказати, що gwint, то є запозичення з польської, тому питомо українського тут небагато.

То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»

два слова, і обидва іншомовні. браво! с:

Прошу завітати до обговорення http://slovotvir.org.ua/words/vertolit

Прошу завітати до обговорення http://slovotvir.org.ua/words/vertolit

Прошу завітати до обговорення http://slovotvir.org.ua/words/vertolit

На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут https://r2u.org.ua/s?w=вертіти&scope=all&dicts=all&highlight=on як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))

Тоді вже може "ґвінт"? Я так скажу, навіть слова Ґрунт та Проґавити багацько людей вимовляє з Г, бо Ґ — "чужий" звук. Іноземні слова ми запозичуємо, і вимовляємо по-своєму: Чикаго, а не Чікаґо, спагеті, а не спаґетті тощо. Якби мова була латинковою, було б інакше.

Взято з Вікіпедії (Гелікопте́р (фр. hélicoptère — від грец. ἕλιξ, «гелікс» (род. відм. ἕλικος, «гелікос») — «гвинтова лінія» + грец. πτερόν, «птерон» — «крило») Тобто, "гвинтокрил" — це утворене слово за грецьким прикладом, як-от Життєпис до Біографії, або Землепис до Географії. Те, що зараз "гвинтокрил" має інше значення, ніж, власне, Гелікоптер, то вже питання до тих, хто давав визначення цьому слову. https://r2u.org.ua/s?w=гвинтокрил&scope=all&dicts=all&highlight=on

Можна авторитетне джерело? Бо тут немає https://r2u.org.ua/s?w=завід&scope=all&dicts=all&highlight=on

В італійській так само. Однак, якщо рід може визначити також закінчення il ragazzo (хлопець), la ragazza (дівчина), то є спільні закінчення, де рід визначає тільки родівник il pesce (риба), la carne (м'ясо).

вар’ят сприймається як дурень, хоч і походить від "варіятивний", тобто гинчий або якось відрізняється, дивак.

Jurko Zełenyj, Вашу останню відповідь так і не подужав до кінця. Бо для мене український текст, написаний транслітом - це як читати напис лайном на стіні - от нібито зміст цілком доступний, а читати зблизька все одно огидно, бо смердить, аж очі ріже. Вже вибачайте, але приблизно так це виглядає для людини, що не цурається культурної спадщини своїх предків. :)))

В англійській мові це не так помітно, а от в еспанській: el perro (ель перро) — пес, la perra (ля перра) — сука; el niño (ель ніньо) — хлопець, la niña (ля ніня) — дівчина й т. п. Тому однозначно підтримую цей переклад.

Голосую бо на мій погляд усі три варіянти правильні

Або можна не ускладнювати і вживати обидва слова в обох випадках

Згоден ліпший варіянт ніж мій

Словник "Мірництво", Київ 1930р.: Орошение, ирригация - обводнювання, обводнення. Стор.58.

А самі вбудувати не можете? Цьогоріч у змаганнях взяла Участь щонайбільша кількість спортсменів. Хоча у даному випадку можна написати без "що"

Мій ОО (особистий обчислювач) :)