Останні коментарі

Творено тъıм же коренем, що й нарѡк, але з причепом у- (або його варйянт: в-) ― той, що походить вѡд прасловяньского *ou- (яко в словах: убити, уректи, уйма, уток, уткати, умерти ...). Див. етим.сл.укр.м., том V, стор. 52-54, статтю на слово ректи, а там: урочний "встановлений; умовлений, визначений", а також (там же): урок "завдання [...]". Між иншим, значіння слова урочний "встановлений; умовлений, визначений" цілком годять и до перекладу чужого слова "термин", отож, из цього приводу, можливо для слова "проблема" доцільніше було б лишити таки "нарѡк", а "урѡк/врѡк" взяти для слова "термин". В непрямъıх вѡдмінках: урок-/врок-. Въıбѡр, чи у- або в- залежить на тому, де въıзначити наголос. З одного боку в слові "урок" наголос є на другому складі, але це слово є з росийскої мови (поправна україньска форма тут має бъıти з "ѡ", а не з "о"), отож покладатися на достеменнѡсть наголосу в росийскѡй за похоџеннєм формі "урок" є годі, хоча й въıключити се неможна. Тут важливіше є, що коли наголос такъı паде на другий склад, то легитимні суть оба варйянтъı ― й з у-, й з в- ― залежно вѡд того, на що кѡнчить ся попереднє слово. Коли ж въıзначити наголос на первому складі, то тоді мала бъı бъıти лиш одна форма з у- (для гармонийности мовлення за законами милозвучности вкраїньскої мови, в разі, коли перед тсим словом бъı шло слово з голосною на кѡнці, то в идеалі до у- могла б’ ити протеза [w], тобто "вурѡк").

У слова, яке має заступити чуже слово "проблема" несміє бути внутрішній негативний зміст, отож ниякі "клопоти", "негаразди", "труднощі", й уже точно не "халепа" з "турботою", ці бо останні самі суть чужі слова. Я навержу (пропоную) слово "нарѡк", з давньо-русьскої та старословяньскої мов: нарокъ, де воно значило "заданнє; рішіннє; намір, замъıсел" ― всі ці значіння, нібито, якнайкраще осягають змъıсел слова "проблема", й крѡм того "нарѡк" є повнѡстю нейтральне слово, тобто вѡльне вѡд небажанъıх негативнъıх натякѡв (що є в "клопоті" чи "труднощах" то що). Творено причепом на- та коренем -рѡк- (у словах: ректи/речи, прорѡк, нарікати й ин.). Мотивація й розвиток значіння: "те, що є наречене (=сказане = умовлене/домовлене)" => "встановлене (домовлене,умовлене) [заданнє]". В непрямъıх вѡдмінках: нарок-.

Див. етим.сл.укр.м, том III, стор. 212, статтю на слово лежати: лежа "[...;] квартирування військ". Наголос на первому складі. Родовий множинъı (кого/чого): ліж(!).

Див. етим.сл.укр.м, том III, стор. 212, статтю на слово лежати: лежа "[...;] квартирування військ". Наголос на первому складі. Родовий множинъı (кого/чого): ліж(!).

Переклад латиньского curriculum vitae. В непрямъıх вѡдмінках: ток-.

Творено причепом з- (звѡнка подоба причепа с-) в значінні "разом" + коренем -вѡд- (у словах: вести, веду, водити ...). Мотивація словотвору: "[стисле] зведення [всього викладеного перед тим]"; за змістом ця мотивація є близька до слѡв summary, sommaire, а також до слова abstract (досл. "стяг (←стягти)"), коли бачити тут "звести/зводити" та "стягти" яко синоними. В непрямъıх вѡдмінках: звод-.

Надхнуто грецьким словом σύντομος (https://en.wiktionary.org/wiki/σύντομος), творено причепом с- яко переклад грецького σύν-, та коренем -тин- (у словах: тяти, тне, тинати ...) яко переклад грецького τομ[ος]. Мотивація словотвору: "зріз (стин)", тобто "короткий (=стятий, зрізаний) виклад [чогось]".

Мене не надто цікавить ваш приклад, мене цікавить якщо не манія, то який віповідник манії величі, чи ще якоїсь манії як діягнозу?

Див. етим.сл.укр.м., том I, стор. 609, статтю на слово грясть "зміст" (та їнші слова там).

Самостѡйне (то би не в якости частини складеного слова) слово, творене з пѡ- (рѡзновид по-) + -им- (в словах: яти, йму, имати то що ) + -а. Рѡд: жоночий; в родовому множинъı: поєм. Наголос на первому складі.

Для деяких окремих видѡв резервуарѡв може годитися й словотворення за допомогою суфикса -ище, який дуже часто надає словам значення "містця" (у сполученні з назвою рідини значило б "містце→вмістилище і по д.").

яко частина складеного слова. Рѡд: мѫжьскъи. В непрямих вѡдмінках: -йм: -йму, -ймі, -ймом, -йми то що.

яко частина складеного слова. В родовому множинъı: -єм (жоночий рѡд).

Те саме, в цьому термині на має бути компонент "праця" чи "труд" або "робота" ― призначення резюме для працевлаштування є лише частина значення цього слова. Трохи б назавадило й до словника зазирнути, а не покладатися на ринкове мислення ... Все це стосується й вищеподаного "трудопис".

Ни, се биография.

навіщо винаходити велосипед?

Ні. Приклад я навів.

Переконали, підтримую цей варіянт, вже якось звиклося й не виглядає поганим відповідником, особливо на тлі того, що це слово не нове

Манія величі - схибленість величі?

Відповідно процес заряджання гармати: набивати стрільном від "набій" адже набій від набивати

Вочевидь, чого-небудь.

Клац - як частина мови - вигук. Якщо вважати, що наслідком доконаної дії "клацнути" є об'єкт - "клац", уречевити дію, то відкривається можливість широко використовувати це слово. Двоїні буде відповідати слово - "кла'ці", множині - "клаци'". "Клацнути" - один раз, "клацати" - наворотня дія, "клацонути" - дія виконується дуже швидко, "клацотіти" - дія виконується ритмічно багато разів. Всі похідні слова, що утворюються: клацальний, клацальня, клацало, клац-хиба, або хибний клац.

слово уставъ є ще давньорусьске; до чого тут росийска? Й у чешьскѡй та словачьскѡй мовах є се слово: ústav.

Статут є чуже слово.

техника ≠ обладнання.

Обробѡток чого?

що це за сервіс такий дивовижний - де ми для сміху накрутили лічильник за 5 хв на перше місце - а якщо цей переклад 9999 рейтингу набере ви його куди??? в словник української мови додасте? дибілія якась!!!

Олександр Дудар, ŔŘÁÓŔŘßŇQÚ÷~€$§∞ĹŔÝ„Ý}–ŠĠŠÓŮ!!! :)

Поєднує одну сторінку з іншою.

Калька з російської

Хорватською – «poveznica», словенською – «povezava», сербською – «веза», польською, – «łącze» («łącz» – з’єднувати, комбінувати), болгарською – «връзка» (зв’язок, відношення), македонською – врска.

Добре, хай буде "покупкозалежний"

Хиба російського слова в тому, шо воно має вказувати на «поєднання», «перехід», а не «слання», «напрямок».

google.com.ua/search?as_q=&as_epq=лучыва&lr=lang_be

О’тож, завжди тільки так і називав…

Хоч це слово й пристойно поширилося, та я все ніяк не можу почати його належно сприймати. До чого тут «лад», коли йдеться про процес гри безпосередньо??

НІ!! Ґуґлити можна лише у Google, а Google – власна назва. Вживання терміну щодо інших пошукових систем є катеґорично помилковим.

«Надмірно захоплена, зациклена людина». Може слугувати хіба як обзивання ґеймера.

slovotvir.org.ua/words/maniia

НІ. Гравець – player.

slovotvir.org.ua/words/maniia

«Бути схибленим на чомусь».

перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості; галасувати (у 2 знач.).

Поділіться, чому саме так?