перше про вихід поза межі біл. укр. винки - рос. вне, укр. назовні, або рос. вон! - геть
друге як гілки і в'юни в'юцця павиттю і отакі от образи
Плі́ть — Вьющийся стебель.
r2u.org.ua: пліть
З кінцевим "-ба" як у: дільба, журба, ганьба, ходьба тощо.
Мотивація така, що розвиток підприємства схожий до росту стебла, що в'ється і стає міцнішим.
Є що в тім. Добрі би перти приклади ("прикладами") з дієсловом плести з товком контекстуальним близьким до "розвитку".
Слово "пліть" саме по собі вкрай рідкісне, де я Вам знайду приклади з ним, якщо і так його майже не користують?
Подумав. Такї приклади скоріше за все тяжко будуть, бо "de-velop-ment" є мотивовано метафоризацією дії роз-плетення, роз-виття, а плетення є зазвичай дія сплетення з кілька [нитий] в одну; роз-виття є перенесено з одного розгалуження, а плетення є з кілька в одно, себо з складнішого в простіше, а розвій є з простішого (образно) в складніше, розгалужене.
А, знаєте, слушно.
Не обовязково конкретно до форми пліть, могло бути й від дієслова плести. Та питання вже є закрито, либонь. :)
Коли, скажімо, купуєш квартиру на першому поверсі і робиш з неї місце під магазин.
Це галицьке, з польського "rozwój".
Тякнете питомий твар буде "розвиття", бо в московській "развитие"?
Ні, звісно. Не "розвиття", а "розвиток".
Є загальний, успадкований словянськими мовами з і.-є принцип розподілу т.зв. ступеня (голосного) в коренях слів, за яким *е-ступінь є знак дієслів, а *о-ступінь є знак імен. У корені *wey- в дієсл. "вити" є *е-ступінь, а до його відповідний іменний корінь є *woy- з *о-ступенем. То є загальна риса всіх словянських мов; нич специфично польського тут нема. Різниця є тільки в тім, що форма "розвиток" є менше вдала через свою довшість серед безліку й без того зайво довгих слів в суч. укр. м.
Завважу, що припис «Желех.» у словарі Грінченка теж може вказувати на те, що слово "розвиток" не є рідним давнім словом української мови для простих українців, - а більш новим конструктом, цілком може бути, що взорованим на російське "развитие".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51347-rozvytok.html#show_point
Дурніцѫ пішєтє.
Вкрай сумніваюся, що давні українці, кріпаки! вживали такі філософські тями як "розвиток", дуже сумніваюся, що покріпаченим землеробам було коли казати про "розвиток культури", тощо.
Не здивуюся, якщо масово стали вживати "розвій" та "розвиток" уже зі століття вісімнадцятого щонайраніше.
В тім нема потреби, воно могло значити й ім’я дії матеріальної. Тут мова не про значення була, а про саму морфологію.
Польонизм