Гарно то є!

Галицьке, з польської.

Зверну увагу, хто переживає, що слово надто перегукується зі словом "клякса", то "клякса" – суржикове слово, в українській мові такого слова немає.
кля́кса

Це "комета".
r2u.org.ua: комета
комета

Так, і я дав посилання на словники, де вказано, що саме "віха" означає.

Карл-Франц Ян Йосиф,
там суть не всі товки. Ще в Желехівьского: Laubbündel; Bierwisch, Scheuerwisch; Flechtwerk um Fisch an einem Orte einzudämmen, zu umhürden um zu fangen. Ще в ЕСУМ: "жердина з віхтем соломи чи віником; гілка як знак; комета"; вішити: "ставити віхи".
Зокрема є гіден вгляду товк Bierwisch "вивіска на корчмі (досл. "пивна вивіска")" – "вивіска, об'ява; мітка, знак ..."

PS: ненароком стер-ем свою змїнку више.

І серед цих тям немає "етап".

КФЯЙ, є, треба йно вміти бачити. ;)

Як на мене, Вам слово "віха" просто сподобалося, тому Ви й нехтуєте тим, що значення "переломний момент життя" (ну чи "період") є наслідком впливу російської мови.
Якщо так сподобалось слово, дайте йому будь-яке значення, та для чого давати таке – як у мові ворожої країни?

Карл-Франц Ян Йосиф,
ясно же ми є до подоби се слово – воно цїлком тякне типологиї розвоя абстрактного тями часу (тями невидимої, несягомої) від тям матеріальних (видимих чи сягомих). О сточ, ягл. milestone "камінь як знак рубежа [земли]" – тяма сягома → "рубіж часу, доби" – тяма несягома, прн. étape "щабель, щаба (сходина), стопа" – тяма сягома → "щабель часу, доби" – т. несягома, шп. mojón (лат. *mutulus) "камінь (мостити дорогу; камінний виступ в зьдствї; як рубїж, меджа) – т. сягома → "рубїж, меджа часу, доби" – т. несягома. Та й инші тями "часу, доби" йдуть із первісних тям сягомих: час "зарубка [значити відстань]" (корінь *kēs- : *kes- в чесати) – т. сягома → "зарубка значити відстань часу, доби" – т. несягома, доба *"твар, подобизна – те, що видом, тваром тякне їншому виду, твару" – т.сягома → "тяклий час, зрік" – т. несягома. У слова все в рус. є й товк "завжди" – тяма часу, що також иде з первісної тями сягомої – "глота", від кореня *wys- "множити, ростити". У слова скрізь є крім товку просторового "всюди" в рус. и товк часовий – "завжди", хоча первїсний товк *skroz- є "пороти, дірявити, пронизати, прорізати". Ба, перехід від тями сягомої (простору) в несягому (часу) є видно й у словах: протягом (*тягти), впродовж (*довжина), ягл. always (*"всі пути").

Серед тям сягомих слова вїха є в мові руській засвідчено товк "вїть як знак", де товк "знак" – перше звїсно в значіннї просторовім: "вїть мїтити рубїж землї" – типологично (як кажуть приклади више) йме заснови перейти в товк несягомий, часовий. Нї чого тут бачити засяг вятський – такий розвій є "природний" (в розумїннї: типологичний).

Можу погодитись ще для "етап", але категорично не для "переломний момент життя", тут очевидний вплив мови російської, очевидний як те, що ніч є безсонячна.

Карл-Франц Ян Йосиф,
етап і є переломний момент, зокрема життя.

Це одне з багатьох значень слова. Етап може бути й не "переломний", етапом життя може бути взагалі нудна повторювана робота десятиліттями, це теж буде для людини етапом життя, і нічого "переломного" у нім не буде.

Теж стою за те, щоби віха залишилась кометою, так в українській мові уже є, а тому це автентичність. Надто багато вже всяких кованих слів.