Від "копати" з суфіксом "-іж" як у: свербіж, грабіж, мятіж, падіж тощо.
Даю саме таке, бо багато кому "копанка" здається надто простим.
← nwgy+mẽcy, de <nwgy> e tuar pricmetui wd *nog- "noga", zu -y pricmêt hi u: rõcy (pravo-/lévorõcy, izrõcy) wd "rõca", gòlwfy/gòlôfy (streimy-gòlwfy/gòlôfy) wd "gòlôua", nwgy (bosonwgy, gorénwgy) wd "noga", bwcy (dêsbwcy, xeuybwcy) wd "bwc", bwsy (prabwsy) wd "bws (barefoot)", stòrôny wd "stòrona", wcy (wcy-na-wcy) wd "oco", staly (eidnostaly "uniform") wd "stal, stati", suobwdy "free, freely" wd "suoboda", bezmezdy "free of charge" wd "myzda", serdy he pricmeta/prislovo wd "serdy = serdçe", dwby (bezdwby "useless; inappropriate, irrelevant" wd "doba", gõby (sõ-/duo-/try-/tri-/cœtuiri-/mnogogõby "com-/du-/tri-/multiplex") wd "gõba", tẽgy (inotẽgy) he pricmeta/prislovo wd "tẽgh, tẽgha, tẽgy", dóugy "long" wd "dóug" tocyto.
U slové <football> u ẽghelscé e <foot> pricmeta.
Як шкода, що не можна змінити переклад, додавши кириличний запис
Від "копати" з суфіксом "-ство" й ікавізмом у першому складі (
uk.wikipedia.org: Ікавізм).
Даю саме таке, бо багато кому "копанка" здається надто простим.
СТУСА́Н, а, чол. Удар кулаком
sum.in.ua: stusan
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57233-stusan.html
Йой, боюся.
goroh.pp.ua: копати#25591
У чехів теж футбол – kopaná.
На мою думку, "копана" трохи не так грубо, як "копанка".
Від слова "загилити" -- забити."Тота ватага, що загилить більше пузирів, у падолисті буде здибатисі у Станиславові із ріпниками Калуша"
КОПАНІВКА, -и, ж., зах. Футбол.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2
goroh.pp.ua: копати#25591
У чехів теж футбол – kopaná.
Корінь цього слова подаю з літерою і через наступне явище:
uk.wikipedia.org: Ікавізм
Фут-ступня, стопа. Бол- м'яч.
На зразок хованки, піжмурки, свинки, ковіньки.
Хоча, можливо трохи по-дитячому звучить.
r2u.org.ua: ножаний
а вам не здається, що копанка - то ставок?
Звичайно, ставок. Слова "кОпати" поза колишньою підавстрійською Україною не вживають, та й не знають теж.
Мені - ні. :-)
Копанка - від слова "копнути". У різних видивах* можна зустріти вирази на зразок "копни мене" ("kick me").
*
відео
так копанка - це ставок рукотворний. Ще самовидобуток вугілля в пресі називають копанками
цiкаво, а як тодi назвати футболiста: копанець, копанicт чи ще як? або футбольний клуб?:) краще не чiпати це слово взагалi
Пам'ятаю нам вчителька з історії розповідала, що Яворіській довоєнній газеті футболістів називали копунами. Футболіст - копун
Тоді вже "копанок".З наголосом копАнок.
Неоднозначно слово згучить - у тім мінус
Не міг спочатку второпати, тепер зрозумів "копанка" від "дати копняка", тобто стукнути його
слово не підходить. Хто ж футбол шахтою, чи ставком називає?
Слова не можуть підходити, у них ніг немає для цього. Слова можуть годитися чи не годитися. Копанка від слова копни, як у виразі «най тебе качка копне», або ж «дати копняка».
<Слова не можуть підходити, у них ніг немає для цього.>
Ne ceuli'ste poneatïe pèreneseno znacyeinïe? I phranecyscoiõ e ‹convenir› "pœdxoditi, to suit", œd ‹venir› "prixoditi, priiti".
U Hałyčyni na footboł zavždy kazały "kopanka"
Копанка – ставочок. Галицького "кОпати" не вживають у більшій частині України.
Таки “копун”.
uk.m.wikipedia.org/wiki/Список_футбольних_термінів#Застарілі_форми
До Lodyk Vovchak: Під словом "довоєнній" Ви маєте на увазі перед Першою, чи Другою Світовою? :-)
До Oleksa Rusyn: Так було до путінського нашестя. :-)
Pane Ярослав Мудрогон, v Chorvatyji i Słoveniji kopanku nazyvajut nogomet, v Polščy — piłka nożna, v Čechiji — kopaná albo kopací míč. Čomu vy dumajete, že v našij movi ne znajdeť sie lipšych vidpovidnykiv.
Dodam še, šo po-łužıćkı “kopańca” (nıžniołužıćkoju takož “balokopanje” jak sınonim).
Kašubśkoju, podibno do polśkoji “bala” (mjač, “piłka”), ałe bez zaznačennia “nożna” (wtim handball, “piłka ręczna” – obowjazkowo “RÃCZNÔ bala”).
(Objektıwnostı radı, sered podanıch, konkretno čechı takı wžıwajuť “fotbal” jak osnownıj termin).
>Галицького “кóпати” не вживають у більшій частині України
Навіть гадки не маю, які можуть бути синоніми до цього неповторного слова.
Будь-ласка, арґументуйте.
Воно в СУМі навіть подається без позначки “діялектне” (а в СУМі нею зазвичай зловживають):
КО́ПАТИ, аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. Отаман не жалував нагайки, бив, копав ногами, аж кості у старого тріщали.
(Іван Франко, III, 1950, 203);
Брикати, хвицати (про тварин). – Купив [батько] коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Лесь Мартович, Тв., 1954, 143)
[“Кóпати” виділено окремо від “копáти”]
У Грінченка четвертим значенням:
4) Копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Н. п.
Як хороший, – не жаль грошей, а як поганий, – копну ногами. Ном. № 8474.
А в Караванського навіть першим:
КОПАТИ
1) (ногою) бити, штовхати, відпихати; (- тварин) хвицати, брикати.
2) рити; (копалини) викопувати, добувати; ФР. розкопувати, від-; (під кого) копатися, підкопуватися, інтригувати проти кого; (грядку) розпушувати.
Подивіться самі, звідки родом письменники, що їхніх творів ужито за приклади. А Грінченко збирав слова з усіх українських етнічних земель. Тож і не скажеш, звідки те чи инше слово та де його вживають.
У вас є центрально-східноукраїнський замінник цього слова?
"Бить / ударять ногою".
Це описова конструкція.
Так само як “рухатися/переміщатися ногами” і “ходити” – то трошки різне.
Не кожне слово з якоїсь мови чи говірки можна передать одним словом з другої. "Ударив / уперіщив ногою". Коли це кінь, то "хвицнув / брикнув" (тут одне слово).
> "Бить / ударять ногою"
Добре хоч, што не "біть / ударять нагой" ^_^
Ви либонь із своєї діри нікуди не вилазите. То хоч би українських книжок почитали, а надто про мову, чи бодай шкільну граматику, бо ви явно проспали шкільний курс української мови: https://youtu.be/-UWcDilAr3o.
Знову грубіяните... невже фізично не можете без образ?
> Ви либонь із своєї діри нікуди не вилазите
Ага, Київ ще та діра, прямо край України, село неосвідчене, живемо в печерах и тілько й чекаємо коли великий князь Олекса буде нас повчати й укзувати нам черні правильне місце
> То хоч би українських книжок почитали, а надто про мову, чи бодай шкільну граматику, бо ви явно проспали шкільний курс української мови
Вам то звісно краще знати, што явно, а што не... Я знайомий з кінцем слів на -ть, але не чув такого від Киян або знайомих, та й не до вподоби ми таке закінчення, бо з ним часто буває плутанина з одмінками
"село неосвідчене" 🤔🧐
ОСВІДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОСВІДЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОСВІДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Признаватися (в коханні). Ганьбою здалося сидіти йому тут, у чужому городі,.. в той час, коли інший безпечно освідчується в коханні молодій, гарній дівчині (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 43).
2. Просити у жінки згоди стати дружиною. — Я, мамо, з Манею Обринською оженюся. Я їй уже освідчився (Ольга Кобилянська, III, 1956, 236).
3. рідко. Офіційно знайомитися; представлятися. — Вибачте, будьте ласкаві. Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, — сказав прибулий (Олександр Довженко, I, 1958, 441).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 754.
😁🤷♂️
Нешановне, чого ви хочете од мене? Яке співання, таке й слухання. Замість обмірковувать мовні справи ви знову сікаєтесь до мене – та ще й дурно, бо пів України вживає "-ть" у дієйменниках, і це засвідчено в словницях, граматиках, народній творчості й творах класиків. Навіщо ви виставляєте на люди необізнаність із мовою вкупі із своєю нікчемною вдачею?
А діра це не конче місце, де ви живете, а бульбашка, де ви себе посадили.
Ви кажете, що живете в Києві. Та ваша мова не така сама, як жива народна мова Київщини. Значить, ви або донедавна московськомовний неофіт, а вони звісні тим, що даремно таврують усе подібне до московського в українській мові, або переселець, нехай українськомовний, та глухий до живої народної мови своєї нової околиці, тобто нездібний учиться. То через оту свою нездатність і казитесь і чіпляєтесь до людей. Пишіть про мову, а як не можете, то не марнуйте мого часу.
Ви вжили слова "недосвідчене" ні сіло ні впало. А ще дієслова не мають одмінків.
"живете в Києві... живої народної мови своєї нової околиці"
Пане Олексо, в Києвї є дуже велика кількість москвин яки завезени бїша сюди в 60–70 лїта минулого столїття. Відповїдно ту "жива народна мова" є й до сеї пори московськая. Тут хотя би почути щось подібне до вкраїнської мови.
"пів України вживає "-ть" у дієйменниках"
Пів України є москвине (=мовить московською мовою), а вони якраз и вживають "-ть" у невзначенім тварї дїєслова. Тому ясніть про кого саме мовите.
Борисе, ви явно читаєте мої дописи навскоси. До чого тут совєцьке московщення, як я пишу за живу народну мову Київщини (я саме так написав) та згадав народну творчість і твори класиків? Якби ви дали собі труд щось із того б почитать, то не верзли б дурниць про москвинів, що вживають "-ть" у дієйменниках. Бо саме вони того пак і не роблять, коли намагаються розмовлять українською, бо вони так само, як і часто мало обізнані з мовою серця України галичани думають, що оте "-ть" московське. Оце все москалі написали:
r2u.org.ua: казать, 
r2u.org.ua: співать? Не марнуйте мого часу.
Я'сми не проти "-ть" у невзначенім тварї дїєслова. Москвине мовлять московською мовою, а пишучи "пів України" не є зрозумїло про кого ви кажете. Ви пишете "живої народної мови своєї нової околиці", тобто Києва. А в Києвї чи не більшість людей мовить московською мовою, тож ту нема чего вчиться. И нихто не марнуєть Вашего часу.
Я писав: "Та ваша мова не така сама, як жива народна мова Київщини". То мало б буть ясно, за що я писав. І коли я пишу про пів України, то теж має буть ясно, що мова про українськомовних людей, бо инші мови тут узагалі ні до чого.
<бо пів України вживає "-ть" у дієйменниках, і це засвідчено в словницях, граматиках, народній творчості й творах класиків.>
Radiõ citati o tœumy ou Xevelyova (Історична фонологія української мови) §16.11, stòr. 337—339, œd в).
Кóпати та копáти в такій самій ситуації як шкóда та шкодá але ж ні у кого проблем з цим немає...
Підтримую. :-)
П. Н. А ще сюди варто додати "зАмок" і "замОк". :-)
У чехів теж футбол – kopaná, хоч і fotbal теж вживається.
Це цікаво, та нічого не додає та не доводить у розмові про місце слова "кОпати" та споріднених із ним в українській мові.
псл. kopati «бити ногою в землю»
Я сам і народився і живу в отій не галицькій "більшій частині України". Але для мене не аргумент, що того чи якого иншого українського слова в нас не вживають, бо за часи існування України у Російській імперії, українці дуже багацько перестали вживати рідних слів. Якби ще років 100, то й решта українських слів просто відійшла б у минуле, навіть на Галичині. Не секрет, що зараз у більшій частині України просто не говорять так, як говорили та писали Шевченко з Котляревським. Найближче до тієї мови Шевченка, Сосюри і Котляревського саме західноукраїнські діалекти.
І саме та близькість західноруських говірок до мови Шевченка й Котляревського спонукала Івана Нечуя-Левицького написать "Сьогочасну часописну мову на Украіні" й "Криве дзеркало украінськоі мови", а Бориса Грінченка – "Галицькі вірші". Ви, як завсіди, анітрохи не знаєтесь на справі, про котру пишете.
А ваше "найближче" замість "найближчі" так само засвідчує правдивість моїх слів.