Найкращий переклад

домоук


гоумскулер

Інші варіанти написання

хоумскулер

Значення

Учень, який замість того, щоб відвідувати школу, вчиться вдома (від англ. homeschooler)

Приклад вживання

Світлана Кіка — мама хоумскулера-першокласника (анонс книгарні "Є").

Слово додала

Olena Synchak

Поділитись з друзями

Переклади

домоук

Olena Synchak 11.11.2016

18

Микола Ттт 12.11.2016

Дуже влучний переклад, підтримую

Василь Мурлан 12.11.2016

Гарний переклад, але наголос треба поставити.

Микола Ттт 12.11.2016

Стосовно наголосу мені здається як мешканцю ценральної України, що він має бути на останньому складі, тобто домоУк, хоча не здивуюся якщо хто ставитиме наголос в иньшому місці

Костя Третяк 15.11.2016

Ще б назвали "домушник" =). Мабуть краще не шукати цьому терміну коротку форму. Хоча я рідко читаю англійською щось окрім ІТ-документації, але інтуїтивно припускаю що цей термін досить рідко вживається взагалі.

Василь Мурлан 16.11.2016

Якщо ви не розумієте, як утворене слово, то це ще не означає, що воно погане. І шукають тут не короткі форми, а свої.

Ромко Мацюк 12.03.2017

„домушник“ характерне для вульгарної російської (приросток -уш). Екстерн — це те‑ж, що і „homeschooler“??

Олена Мазур 13.03.2017

Підтримую Костянтина. Звучить не термінологічно і не милозвично, а, скоріше, схоже на "недоук" чи "недоумок". Не з усіх слів можна наліпити телескопізми, і не завжди треба.

Evgen Bykov 13.03.2017

звучить як мука, мучитися, а зараз тема навчання в дистанційній школі стає дебільш популярною

Олег Федорчук 14.03.2017

Погоджуюсь, переклад невдалий, сумніваюсь, що взагалі потрібен окремий термін. Хіба ця дитина перестає бути учнем? Просто треба розширити визначення учня

Jurko Zełenyj 14.03.2017

Костя Третяк, formy na vzireć -UŠNYK — ce čysta kacapščyna. Usi oci SBU-šnyk, IT-šnyk i tak dali — ce vse kacapśke movne łajno, jake stojiť na rivnyh z takym perekručuvanniam imen na kacapśkyj ład, jak MAŠA, DAŠA ta ciomu podibna, darujte, «hujaša»! Stosovno imen, to KOŽNOMU KORINNOMU UKR-MOVCIU na rivni čujky myło zvučať DARCIA, DARUSIA, MARUSIA, MARIČKA, i tak dali. A stosovnu -UŠNYKIV, to pytomo ukrajinśkoju formoju v takyh vypadkah je -IVEĆ!! Tobto mało by buty: SB-iveć, IT-iveć (možna pročytaty i jak [itiveć], i jak [aj-ti-već] — jakščo vže tak kortyť hyzanutysia znanniam Anglijśkoji abetky). Porivniajte: my ž kažemo PODATKIVEĆ — a ne PODATK-UŠNYK, my kažemo UP-iveć, a ne UPA-šnyk, i ciomu podibne...

Ромко Мацюк 14.03.2017

Jurko-ві Zełen-ому і Кості Третяку. І я про те‑ж. Повністю погоджуюся з Jurko‑м Zełeny‑м.

Олег Федорчук 14.03.2017

Костя сказав з гумором, мовляв, ви ще б назвали "домушником"

Jurko Zełenyj 14.03.2017

Олег Федорчук, ta jasna sprava — zvažyv na ce!! ;))) Ałe to buła garna nagoda pojasnyty prynagidno dejaki z osnovopołožnyh zasad tvorennia Ukrajinśkyh sliv ;)

Сергій Токар 14.03.2017

Годиться як загальна назва. Бо може бути як школяр так і студент, чи кожний,хто вчиться поза навчальним закладом.

Олександр Дудар 16.03.2017

А той, хто навчається у звичному режимі – «недоумок»… Ой, тобто «недомоук».

Олександр Дудар 16.03.2017

Prykład tak sobi… Kacapy «налогушник» tež ne kažuť…

Jurko Zełenyj 16.03.2017

Ołeksandre!! (Олександр Дудар) FORMA VYDU -UŠNYK, -IŠNYK i podibni — JE STO-PUDOVO NE UKRAJINŚKYMY PYTOMYMY FORMAMY! I kraj! Tut nema čogo naviť bilše dokazuvaty: tak samo, jak nihto ne osporiuje, šo 2+2=4. Ce možna tilky abo znaty, abo ne znaty! Ałe obgovoriuvaty tut nema ščo. Kineć.

Олена Мазур 17.03.2017

-ішник - то не наша суфіксальна сполука, і дійсно, наш аналог - ільник/-ильник. А от "стопудово" пишеться разом. У Вашому контексті "доказувати" - то "доводити" і "обговорювати немає ЧОГО", а не Що... Словом "питомий", Юрко, Ви розкидаєтеся щоречення. Хотілося б знати, що Ви у нього вкладаєте.

Jurko Zełenyj 17.03.2017

Олена Мазур, !) a forma -IVEĆ šo, ne naša? 2) Pytannia ščodo togo, jak pravylno pysaty «sto-pudovyj» — take same dyskusijne, jak i te, jak pravylno pysaty častočky «piv», «napiv». Skažimo, čomu ž todi STO PUDIV my pyšemo okremo vzagali? Hoča v nynišniomu movnomu sviti zdelišogo ne maje značennia. 3) PYTOMYJ — zokrema za lankamy: http://um.co.ua/12/12-9/12-96761.html (tut nadaju lyše zarady vyznačennia: iz samym že stavlenniam do novitnih čužyzmiv, vyslovlenyh u cij statti, ja ne zgoden). takož tut majže te same: http://narodna-osvita.com.ua/1495-52-ukrayinska-leksika-z-poglyadu-pohodzhennya.html

Olena Synchak 17.03.2017

Товариство, домоук утворено за тою ж моделлю, що й самоук.

Олена Мазур 17.03.2017

Так, Olena Synchak, то ніхно й не заперечує але новотвір звучить погано. І як від нього зробити жіночий рід? І що буде, якщо провідмінювати? Домоук-домоука, домоука-домоуки... Не подобається. Має бути певна плинність, природність, тут я її не бачу.

Олена Мазур 17.03.2017

Юрко, і -івець -- наша. Про "стопудово" - читайте в правописі про написання складних та складених слів. Про питомий у Вашому розумінні прояснилося. І все ж до біса складно читати тарабарську латинку. Суперечить вона сутності української мови, від початку кирилічної. То у білорусів (литвинів) була колись латинка за абетку, а от у нас - ні. Принаймні, мені такого факту невідомо. Як на мене, то зайве вигадування велосипеда. Я б ще погодилася, якщо наша мова від латини пішла, як романські, але на теперішньому етапі така зміна тільки унеможливить сприйняття рідної мови для старшого покоління, утруднить - для решти населення, про бюджет взагалі мовчу. Утопія, хоч і красива, відголосок ідей про створення конлангів та артлангів.

Ромко Мацюк 17.03.2017

Прошу пояснити: „конлангів та артлангів“

Jurko Zełenyj 17.03.2017

Олена Мазур, vsi Vaši arǧumenty proty UkrLatynky — nače zlyzani z podibnyh «vidniekuvań» našyh teperišnih vladciv, čomu ne robliatjsia v Ukrajini SPRAVŽNI reformy: to vijna, to піпл нє прахаває... A pytannia Zakonu pro Movu — vzagali «ne na časi»! Nu i tak dali. Pereprošuju, ale starše pokolinnia za svojeju pryrodoju ne osoblyvo vže zdatne do spryjniattia čogoś novogo. To ščo, nam prosto liagty vidrazu i vmerty čerez ci PRYRODNI osoblyvosti staršogo pokolinnia, ga?? Osobysto ja pamjataju, jak litni liudy kazaly, ščo stilnykovi telefony — to porodžennia Dyjavola. I šo? A oś pryroda POSTUPU suspilstva vpered jakraz poliagaje u tomu, aby orijentuvatysia ne na starše pokolinnia, a nasampered na našyh ditej!! A litnim liudiam treba prosto zabezpečyty gidnu staristj, a ne skninnia na 1300 gryveń v misiać!! Ščodo faktiv pro latynku. Dilovedennia v korolivstvi Danyla Galyćkogo — velosia jak Latynśkoju movoju, tak i todišnioju «ukrajinśkoju», jaka zapysuvalasia latynśkoju abetkoju. Ta navitj i Bodia Hmel popysuvav Ukrajinśkoju movoju v (prosty gospody!!) Polśkij transliteracii. A v UkrMovi vid počatkiv bula ne kyrylka, a vse ž taky rysky ta rizy, jakščo vže na te pišlo. A toj surrogat, jakym my zaraz korystujemosia — ce vže vzagali ǦRAŽDANKA, stvorena vlasnoruč Pětrom Pěrvym: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гражданський_шрифт

Олександр Дудар 18.03.2017

Ja j ne kazav, šo ne pogodžujuś, prosto prykład takyj sobi :)

Олена Мазур 19.03.2017

Ромко Мацюк "конланг" -- штучна мова, створена для певніх цілей (наприклад, церковнослав'янська (умовно, звісно, бо вона більше мова, аніж "штучна", та за фактором "для певних цілей" належить до конлангів) або волапюк); "артланг" -- штучна мова художньої літератури (т.з. "новомова" з "1984", наприклад).

Олена Мазур 19.03.2017

Юрко, мої аргументи не про "не на часі", а про необґрунтованість самої ідеї. У мови є свої об'єктивні критерії, не тільки суб'єктивні забаганки окремих мовців. Від почитності й легкості фонетичного та графічного відтворення до легкодоступності УСІМ мовцям в усіх її фізичних проявах. Не треба розводити мовну євгеніку, вимірюючи мовців за віком та спроможністю до навчання своєї ж мови у штучній графіці. Чому б я мала писати ані графічно, ані фонетично до нашої непристосоване "ščo" (3 літери, 2 - з діакритиками, і це - на позначення 1 "щ") замість усталеного "що"? Доведеться писати масу інших діакритиків, титлів на позначення м'якості, розписувати йотовані 2 літерами тощо. Ну і, прагматичне: Ви собі уявляєте капіталовкладення та вкладення людських ресурсів, необхідні для перевчання народу, на ті ж підручники, книжки, устаткування, ліцензійне ПО з новими шрифтами, які, до речі, ще тре буде розробити, навіть зміну табличок на вулицях та на установах, передрук мап... Заради чого? Заради амбіцій? Я не бачу на те глибокого підґрунтя, науково та економічно розпрозореного, не чую від Вас незаперечних аргументів "на користь". І наостанок: посилання на "Вікіпедію" то, звісно, джерело, але сміховинне (та й навіть у Вікі написано: шрифт використав і розробив Петро Могила, митрополит Київський. Теж, до речі, поліґлот та вчений муж. Які маєте проти нього та його реформи застереження?); пасажі про "гідну старість" та "стільниковий телефон" - то взагалі поза межами дискусії. Моя прабабця телевізор хрестили, і...? До чого тут українська латинка? До слова, про українську та її перспективи: http://ukrlife.org/main/tribuna/confa_29radchuk.htm або ukrlife.org/main/cxid/radchuk.doc. Тут і про моє, і про Ваше бачення... Не втримаюся: власне, має бути "1300 гривень НА місяць"... Я веду до алгоритму: 1) вивчіть мову, 2) вивчіть історію мови, 3) прорахуйте ціну наслідків кардинальних змін, 4) давайте поради "космічного масштабу..." у вигляді гіпотез, а не безапеляційно. PS Ваші аргументи "за" прочитаю із задоволенням і, якщо на те буде Ваша ласка, пошлюся на Вас у доповіді про розвиток українського трансліту, що її скоро буду проголошувати у Таллінні.

Jurko Zełenyj 19.03.2017

Олена Мазур, #1) Tiṡtesia dali, ṡċo Mogyla ṡoś tam DLIA KACAPIV ROZROBYV. #2) V Pytomij, ne zasovkovanij UkrMovi nema OKREMOGO ZVUKU (Щ) — natomistj je zvuky Ш+Ч. Na prevelykyj żal, Dragomanivku zaciukaly... :( #3 «Zarady ċogo?» Nu, jakṡċo Vam DOSI ne zrozumilo, naviṡċo vyryvaty UkrMovu z labet цириліци — to pro ṡċe dali govoryty? Ce ṡċoś podibne, jak gopnyku na Borṡċagivci pojasniuvaty potribnistj kvantovoji mehaniky.... :( #4 Vaṡi «praġmatyċni» rozrahunky, darujte, ale duuuże nagadujutj zajavy dekogo z politykiv pro «torgovyj partneriv» i pro te, ṡċo blokada Donbasu nam prynese zbytky do derżavnoji skarbnyci vid nedootrymanyh podatkiv z ORDLO! Jakṡċo dlia vas je dorożċymy koṡty na zminu tablyċok, niż LIUDŚKI żyttia zagyblyh vojakiv — a same ota trykliata mentalna j informacijna blyźkistj za kacapskim мірЪам nas vreṡti i pryvela do cyh żertv ta vijny! — to ċym Vy vidrizniajetesia vid tyh samyh kacapiv, jaki Liudśke Żyttia v griṡ ne ciniatj??? #4 Budete v Tallinni — pocikavtesia v Estonciv, jak latynkova grafika (sered inṡogo zvisno, ta vse ż) dopomagala POSTIJNO trymaty svoju nepovtornistj pered v sotni raziv potużniṡym Kacapstanom! #5 Na ciomu dozvoliu sobi prypynyty ciu dyskusiju, bo Zriaċomu vażkuvato govoryty z vrodżenymy Slipciamy pro krasu barvsytogo svitu hoċa b tomu, ṡċo vony (slipci) nikoly v żytti ne baċyly toji barvystosti. Ṡċoś podibne i tut. Żyvete u svojemu vidstalomu, zatiukanomu кірілічна‑праваславнєнькам мірЪє — żyvitj dali. Nu a POSTUP, ROZVYTOK vse odno ne zupynyty! Bida tilky v tomu, ṡċo ne v ostanniu ċergu i ċerez naṡyh domoroṡċenyh tugodumiv — vse bilṡe i bilṡe Mudryh ta Progresyvnyh liudej z Ukrajiny poprostu tikajutj: bo jih vże napravdu zajbav cej cerkovno-pryhodśkyj «tradycionalizm», ċy toċniṡe — zaskoruslistj! #6 Z odnym hiba oposeredkovano zgoden: UkrLatynka narazi tilky rozrobliajetjsia. Cila kogorta entuziastiv-dobrovolciv praciuje nad rozvjazkom takyh skladnyh pytań, aby zmenṡyty kilkistj díakrytyky, ne robyty nadmirnostej v kożen z możlyvyh bokiv, jak to zaharaṡċennia textiv bukvamy (j) ċy (i), i ṡe nad kupoju inṡyh problem. Vże bagato cikavyh riṡeń znajdeno. I rano ċy pizno bude taky zaproponovano TAKYJ úklad UkrLat abetky, ṡċo vże ne bude do ċogo dokolupatysia! Ale ce vże bude, pani Oleno, bez Vas... (a TRANSLIT — ce dlia vidstalyh. Дєрзайцє!)

Олена Мазур 19.03.2017

Юрко, я зрозуміла, що більш-менш прийнятної аргументації від Вас я не дочекаюся. Шкода. І ще: хіба політика "Словотвору" дозволяє матюки на неповажливе ставлення до будь-яких мов чи національностей? Не вперше бачу у Вас "кацапів" та похідні слова. Якщо ні, то забаньте себе, "задля подумать". Для мене усі мови рівні, хоч українська, хоч російська, хоч мова свисту. Кожен для спілкування обирає свою за самовідчуттям. І білінґви теж люди. І полеглі за нас із Вами поміж інших мов теж розмовляли російською, і їм байдуже, я певна, було до тої латинки. Здається мені, що нещодавно Ви розмовляли російською, бо й досі заскочую Вас на штампах ізвідтіль. Одвічна дилема: любити мову вчать ті, хто її не знає до пуття. Дійсно, нема про що говорити. Років за 50, як мінімум, побачимо прогрес української латинки, якщо така ідея ще збурюватиме розум ентузіастів-добровольців.

Jurko Zełenyj 19.03.2017

Олена Мазур, Vaṡa liubov do kacapśkoji movy i (otakoji!!) duuuże ṡvydko zavereṡytjsia, jak u Vas htoś z ridnyh/blyźkyh/druziv zagyne na vijni z kacapamy. Abo ż koly okupacijnyj «grad» rozheraċytj Vaṡu sadybu. Popytajte v takyh liudej: jak vono jim? Ne daj boże, zvisno, ale inakṡe tolerastija do sovka ta kacapii ne likujetjsia. Pro kacapśku bolṡevystśku potoloċ, jaka MILJONY ukrajinciv zakatrupyla prodovż tilky ostannih 100 rokiv — ja vże skromno tut navitj i ne pomynajusia.... Toż zacurajte sebe sami za liubov do kacapurstva! Do reċi, PRO-UKR meṡkanci Shodu kacapiv vse ż taky nazyvajutj kacapamy, a ne soromjazlyvym «росіяни». Hapanuly takoj torbu lyha, prozrily na vidminu vid dekogo. A ṡċodo tyh kacapo-jazykyh, jaki poliagly na fronti za Ukrajinu — to jim, bezumovno, Pamjatj i Ṡana. Odnak jihnia smertj — ce, darujte, jihnia ż i spokuta pered Ukrajinoju: za te, ṡċo vony vperto vprodovż ostannih 20 rokiv tak i ne znajṡly v sobi ni syly, ni voli perejty na UkrMovu, a vidtak svojim kacapstvuvanniam vzajve pidżyvliuvaly руццкій мірЪ, plekaly jogo, lelijaly! Oś i do plekalysia: kolovorot Doli zamknuvsia. Znevażlyvo liudy stavylysia vprodovż ostannih 15-20 rokiv do UkrMovy — u pidsumku poklaly golovy za svoje kacapuvannia..... Jakṡċo Vam ṡoś zdajetjsia — to możete spliunuty tryċi ċerez live pleċe. Nu abo ż sviċku v cerkvi postavyty — na vybir. Ja kacapśkoju ne rozmovliav navitj todi, koly za doby SSSR żyv NE v Ukrajini, a vidtak musyv hodyty do kacapojazykoji ṡkoly, bo inṡyh ṡkil dlia ditej vijśkovyh v misteċkah dlia okupantiv Shidnoji Evropy — ne bulo! Toż tut vy daly mahu navitj bilṡe, niż można sobi ujavyty. I nareṡti: zarozumilistj okremyh golyh teorylizatoriv peretvoryla Movu z roboċogo, ṡċodennogo kajla — na mumijefikovane, garno zbereżene — ta vse ż MERTVE opudalo! Na «solovjinu» tobto. Praktykujte svoji zamyluvannia dali, rozvyvajte jih ta plekajte. Może, skoroṡe ta Mova-Neboga vże ostatoċno todi vriże duba.

Ромко Мацюк 19.03.2017

до Олени Мазур: Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Каца́п, -па, м. Великороссіяинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472.

Ромко Мацюк 20.03.2017

до Олени Мазур: „Для мене усі мови рівні, хоч українська, хоч російська, хоч мова свисту“ — оце мене дещо знервувало. Бо для мене не всі неньки рівні. Моя рідніша. Серед мов існує єдина, в розвитку якої я зацікавлений. Инші – задля потреб та приємностей. Те саме з народами — один вибраний. Це той, якого Господь вибрав, аби в його лоні я народився.

Ромко Мацюк 20.03.2017

до Олени Мазур: „І полеглі за нас із Вами поміж інших мов теж розмовляли російською“ — то вони полягли у гріху.

Олена Мазур 21.03.2017

П. Романе, рідних хатніх мов маю 3, тому мені, мо, Ваше мені менше болить, як моя баба казали. Жодна з "моїх" та "не-моїх" мов мені не зугарніша і не зугірша за інші. Подобатися може якась більше - так, але позбавляти права на існування через геополітику... То реваншистська позиція, з гуманізмом не сумісна. Моєму лінгвістичному єству, принаймні, моїй мовній особистості, супротивна. Я люблю українську понад усі, що знаю, але най жодна мова не загине, бо з нею біднішає людство. Про "полягли у гріху" - окстіться, чи то тіпун Вам на язика таке казати...

Олена Мазур 21.03.2017

Для довідки: "кацап" пішло від тюркського "касаб", означє "різник" і є образливим. Юркові: моє ставлення до російської таке ж, як до будь-якої мови світу -- поважливе. У нас - своя державна, у них - своя... Про загиблих не треба, не від диванних латинкописьменнутих вишиватників чути. Хочете щось довести, то робіть як мій однокласник, Р. Сторчеус, командир батальону "Херсон": АКМ до рук - і під Іловайськ. А потому напише п. Роман, що загинули Ви у гріху латинськописемності... З призовом можу допомогти: за 3 з гаком роки волонтерки знаю воєнкомів майже з усіх областей. Все, люди, баста. Діалог з шовіністами надалі я не вестиму.

Jurko Zełenyj 22.03.2017

Олена Мазур, slovo VYṠYVATNYK — podibno jak i taki slivcia, jak «baba-puporizka» ċy «rozċepirka» (u znaċennia «parasolia») — nam pidkydaje vże vprodovż ostannih 50-70 rokiv odne j te same dżerelce: kacapśka tajemna ахранка, jaka raniṡe zvalasia VĊK, potim NKVD, donedavna KĠB i nareṡti — FSB. Bo dlia kożnoji UKRAJINO-CENTRYĊNOJI liudyny — ce slovo spryjmajetjsia jak prynyzlyve. Te, ṡċo slovo KACAP pohodytj vid tiurkśkogo — i oznaċaje «riznyk» — usi prytomni Ukrajinci davno sami znajutj! A tomu ce lyṡe pidtverdżuje, ṡċo slovo KACAP po vidnoṡenniu do moskvynśkoji nacii namy vżyvajetjsia navitj bilṡe, niż prosto spravedlyvo i zaslużeno!! Dlia vidnovlennia pamjati — oś Vam lanoċka pro odnu z podij 2014 roku: dijsno, to navitj ne riznyky robyly... https://news.pn/ru/public/102746. Za mij pryzov możete ne turbuvatysia: ja ṡċe zastav Ukrajinśki bojovi kampanii v 1992-93 rokah — i todi na nas też kazaly, ṡċo my take obrazlyve proty kacapiv każemo: to ż naṡi «braty»!! Vtim, staż mojeji novitnioji volonterky też bilia tyh samyh 3-h roċkiv: toż tut nema ċym miriatysia. Vaṡomu odnoklasnyku — Viċnaja Pamjatj. Ale jakṡċo vin buv po żyttiu postijno kacapo-jazykym, to darujte: za ce i nastala kryvava rozplata. Tak, ce duże straṡna, boliuċa i nepryjemna Pravda! Ale pravda ne zavżdy buvaje biloju ta puhnastoju. Ṡċodo gutirky z «ṡovinistamy» — to dlia poċatku rozberitjsia sami dlia sebe, hto u nas tut ṡovinist: toj, hto taky napav na Ukrajinu — A PERED CYM DVA DESIATYLITTIA GOTUVAV ĠRUNT DLIA TAKOGO NAPADU? Ċy vse ż takyj toj, hto zmuṡenyj oboroniatysia vid napadnyka? Jakṡċo druge — todi kupitj sobi kvytok v odyn bik z kincevoju stancijeju «Мацква». Tam z Vaṡoju tolerastijeju do kacapii — ne dadutj Vam propasty....

вчидома

Evgen Bykov 13.03.2017

3

Evgen Bykov 13.03.2017

Приклад: "мати першокласника-вчидоми". Звучить краще, ніж першокласника-домоука (му-да-ка).

Evgen Bykov 13.03.2017

Утворюється за українською традицією "дієслово попереду". Приклад: перекотиполе.

Олена Мазур 14.03.2017

мені подобається питома модель словотвору і те, що можна буде змінювати слово за родами: "вчидом"/"вчидома". Не подобається - наказовий спосіб "вчи".

Olena Synchak 15.03.2017

Мені теж подобається такий варіант у початковій формі, однак заковика полягає в тому, що в інших формах виходить дивно: багато вчидомів і вчидомок? із вчидомами і вчидомками?

Василь Мурлан 16.03.2017

Українською мовою «навчаються» або «вивчають», а не «учать». Та й рід тут такий, що від нього слово набуває якогось лайливого змісту, якщо його вживати на позначення учня (а не учениці).

Олена Мазур 17.03.2017

Василь Мурлан, та є ж ще слово "наука", яка, як відомо, "не йде без бука" )) І є слово "вивчати", тому із словотвірною основою тут все гаразд.

samouk/domouk

Ihor T. Duda 12.03.2017

2

домашній учень

Ромко Мацюк 13.03.2017

2

Ромко Мацюк 14.03.2017

Бо багачі наймали домашніх вчителів — поширена практика і поширена відома назва.

домавук/домаоус

אלישע פרוש 15.03.2017

2

Василь Мурлан 16.03.2017

Перше утворене як білоруське, а друге — як ви вимовляєте 3 голосні поспіль?

אלישע פרוש 16.03.2017

Перше утворено як українське; між двома голосними за законами фонетики українскої мови як правило мусить бути т.зв. протетичний звук /j/, /h/ або /w/ ― в цьому випадку останній, письмово літера в. За дріб'ю в мене було подано запис тієї самої форми латинкою в мойому латинковому правописі: domaouc, який якимсь чином тепер змінено на літери кирилки (це не я). В мойому латинковому правописі української мови фонему /u/ писано буквосполукою ou; на початку слова та після іншої голосної як правило цю буквосполуку ou слід вимовляти с протетичним звуком [w], тобто запис domaouc має вимовлятися [ˏdɒ̝mɑ`wuk].

Олена Мазур 17.03.2017

אלישע פרוש Цікава ідея і класна думка про протетик, згода, він там може бути для плинності та природності читання. Мене бентежить "домА". Або це дериват від прислівника, і тоді буде "Вдомавук", або "домоВук", якщо то є інтерфікс.

אלישע פרוש 19.03.2017

Мене б як раз бентежили форми з "в-" (Вдомавук) і з "-о-" (домОвук). В устному мовленні я уникаю форми "вдома", и лише "дома", бо перше є пізнім новоділом, "перемеленим" найімовірніше через нерозуміння граматичного значення форми "дома" (що це вже є форма непрямого відмінку зі значенням місця ― на питання де?), а так до нього було додано префікс в- "вдома" від "дім" подібно до "в кого ― в Василя" від "Василь". Тобто форма "вдома" є просто нелогічна. Крім того, вона рве зв'язки української мови з її праслов'янською спадщиною (лишаючи цей привілей іншим слов'янським мовам, які первинну форму "дома" бережуть). При творенні домашніх (тобто відповідників до іноземних слів, творених засобами української мови на основі її прасловянської та давньоруської лексичної спадщини) слів для української мови я стараюся залучати лише чисті та первинні форми, неоформлені суфікаси чи префіксами тощо. Інакше такі слова справлятимуть враження дешевості, кумедності, просторічності та новоділів.

Олена Мазур 19.03.2017

אלישע פרוש про "дома" думка гарна і доволі доказова. Мені все ж здається, що "в-" тут означає "всередині". Але в етимології треба попорсатися, щоби знати напевне. Щодо походного від "дома", то маю застереження, бо слово тоді буде створене від простого, безінтерфіксного складання навіть не основ, а цілого слова із флексією та основи. Нетипова виходить модель. Та все одно краще за поданий вище варіант "домоук". Я все-таки за "домовука", із "в" для плинності та типовим словоскладним інтерфіксом. Дякую за цікаву версію. Пороззираюся про "дома" для себе.

אלישע פרוש 20.03.2017

»в-« тут таки значить "всередині, внутрі" ― це не догад. Питаннє є, нащо там се "в". Воно там геть зайве, форма "дома" бо вже саме по собі значить "внутрі дому". В котрій жеж словяньськѡй мові "дома" значить щось инше ніж "внутрі дому". До речи, з тихже міркувань так само й замість форми "додому" я б радив вживати питому україньську форму "домѡв", живу в карпатських говорах. Яка проблема зѡ складеннєм слова без интерфикса "-о-"? Из прасловяньської спадщини ймемо багато слѡв, складених без сполучного "-о-", з чистих оснѡв, між ними, до речи, й з тоюж основою "дома(-)", див. на пр. в етимологичному словнику словяньських мов статті за словами: *domagojь (архаїчне словяньське особове ймя), *domagostь (також имя), *domasědъ/domosědъ (тут як варьянт таки й з "-о-", але як видно поруч є й складеннє з чистих оснѡв "дома-"+"сід" = "той, хто сидить [дома]"), *domažirъ, там таки є й поясненнє форми *doma (том V., стор. 66-67). Втѡм, я не можу сказати, ож форма "домОвук" є зла, просто "домавук" є творено за архаїчнішим словотвѡрним зразком, а я волію там, де мога, схилятися до такого способу творення слѡв. Ще приклади про нетиповѡсть (безѡ сполучного "-о-") модели: медвідь (*медв+ѣдь = "той, що їсть мед", а не "медоїд", як би це було з "-о-" ("ведмідь" є контаминація)), такі чисто вкраїньські зразки яко "крутивус", "котигорох" (вѡд чистих оснѡв у формі наказового способу + имена в знахѡдному вѡдмінку), діалектне україньське "душпастир" (духѡвник, священник), "коломаз(ь)" (тут "-о-" є частина основи слова "коло", а не сполучне "-о-"), "невіголос" (из чистих оснѡв "не ві голос", тобто "не знає (вѡд дієслова вісти "знати") голос" ― неспеціалист, нефахѡвець, необѡзнаний), "дев'ясил" (из чистої архаїчного виду основи "девя", саме така вона була первинно й вѡдмінювалася за зразком "теля-теляти", тобто "девя-девяти", назва числа "9" + "сил", тобто "рослина дев'яти сил"), "жимолость" (вѡд "жи-" прасловяньської основи (*gei-) зѡ значеннєм "коза" та "молость", тогож кореня, що й молозиво, молоко), "мотуз" (а не "мотОвуз"), "лахмѡттє" (а не "лахОмѡттє"), "скатерть" (вѡд давньоруського фонетично зпрощеного дска "дощка, тут: стѡл (пор. лат. discus, нім. Tisch, англ. desk, праслов. *diska)" в чистѡй основі називного йменника + терть "те, що тре, витирає"), "ядуха" ("я" чиста основа дієслова »яти« "брати, ймати" + "дух, тут: диханнє", тобто "астма"), давньоруське "неясъıть" "пелікан" (вѡд тогож "я" з "яти" з заперечною часткою "не" + съıть "ситѡсть", тобто "той, що не має ситѡсть, ненаситний"), також україньське "неявір" ("хто не йме віру, скептичний", також без "-о-", інакше було б "неймовір"), "стрімголов" тощо.

Олена Мазур 21.03.2017

Дякую за відповідь. Я зрозуміла, що у нас з Вами різні підходи: я - за сучасні етимологічні принципи від прадавніх основ, Ви - за історичні. Як на мене, історичні вже непродуктивні, тому я б їх і не використовувала. Хоча "повернення до коренів" - то гарна річ у будь-якому випадку. За екскурс дякую, дещо із цих прикладів даю своїм студентам на "Мовознавстві". Не зовсім зрозуміла, чому "ведмідь" - контамінація, бо знаю версію, що то похідне слово від "відати" та "мед" (вибачте, значків не маю, щоби написати в автентичних формах). Хоча етимологія цього слова колись стала приводом цілої наукової баталії у КНЛУ, якій я була свідком. Тому не сперечатимуся, прошу пояснити тільки, чому Ви вважаєте, що мала місце контамінація. Дякую.

אלישע פרוש 22.03.2017

Се не річ смаку. Минулий досвід творіння домашніх слѡв т.зв. сучасними засобами (як опѡр навалі чужих слѡв) каже, ож таким чином творені слова викликали посміх тощо (и в росийскѡй мові всякі мокроступи чи що). Я сам не думаю, ож творіннє слѡв є річ зла, та причина, чому часто такі слові не найдуть визнаннє, є найскоріше в їх надмірнѡй, аж инфантильнѡй прозорости ― домашні замінники не мають мати вигляд зліплених в одно слово пояснень для дітей або для розумово вѡдсталих; отоже, годі чекати серйозного сприняття "рахувальник" для слова computer ― се яко приклад. (Не дуже'м розумів вираз "сучасні етимологичні принципи вѡд прадавніх оснѡв" ― що се йме значити?).

אלישע פרוש 22.03.2017

Форма ведмідь є новішою вѡд медвідь, яке йде вѡд оснѡв *medu + *ēdi, де *medu є основа на *-u (род.одн. *-ou: меду), а *ēdi вѡд кореня *ēd- "їсти", тобто *медвідь се "той, хто їсть мед"; -в- тут є те саме *u на кѡнці основи *medu, яке перед дальшою голосною наступного слова дало -в-; це -в- також присутнє й у формі "медвяний", з *meduēn-. Пѡзднійше, правда, за людовою етимологиєю медвідь було пересмислено яко "той, хто вість (відає) мед", та се людова етимология, а не справжня.

Олена Мазур 22.03.2017

אלישע פרוש все з Ваших попередніх постів я сприйняла і тут немає про що сперечатися, дійсно смішні покручі виходять, як ліпити декілька основ бездумно. Мене цікавила тільки "контамінація", де Ви її знайшли у "ведмеді" - "медвіді" )) Про принципи: мала на увазі, що віддаю перевагу складню давніх основ, але в сучасний спосіб, через інтерфікс. З дотриманням решти вимог: милозвучності, термінологічності, відсутності небажаних асоціацій тощо.

Запропонувати свій варіант перекладу