koly ukladavsia SUM, to ṡe ne bulo żodnyh "gadgetiv". Tomu my majemo korysuvatysia tymy slovnykamy ne jak jakymoś tałmudom zakostenilym, a gnuċko i rozumom: vrahovujuċy potreby siogodennia, a peċernoji doby ta motyky ;)
Підтримую !
Це слово означало інструмент ще в досовєцький час !
ale zaraz duże sylno zminyla sia sama tiama, ṡċo take "instrument"!
Z odnogo boku, toċno zalyṡyky sia instrumentamy rozmajiti vykrutky, rizci, molotky, toṡċo!
Z jeńċogo -- pojavyly sia taki predmety, pro jaki ṡe 100 rokiw tomu naviṫ u fantastyċnyh opovidanniah ne zgaduvaly! ;)
Skażimo, toj samyj GORTAĊYK ċy KMITYK ;)
Toż bulo b dobre jakoś ti "strumenty" takoj rozrizniaty...
А як бути?
Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші) Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби.
Левко Рум'яна, tak, je take zafixovane. Ale varto vse ż taky vzäty do uvagy te, szczo slovo ZNÁDIB v znaczenni «materïał» u nas tak i ne vykorystovuvalo sä szyroko v użytku ranisze — a teperka tym pacze!
Razom z tym, v 1926 roci bagato reczej, jaki nyni je budennistü — ne bulo navit́ i v zadumah!
Jek vże pysaw povyżcze, ja osobysto vże roczkiw jek z 15 proponuje slovo ZNÁDIB dlä znaczynnė «ġadżet» ;)
Взагалі, слово знадіб будовою вказує на своє, ширше значення. Знадіб то те, що знадобиться, буде у пригоді. Тобто міг бути це і пристрій, і матеріал. А дослівно його до тих гаджетів приклеїти, на мою думку, буде не правильно.
Поняття "instrument" до нині набрало широчезну шкалу найрізніших значень із різних сфер ужитку. Коли англомовному світу то не вадить, то не має вадити й багатозначність слова "знадіб" у мові руській. Тим паче що й уже засвідчені в словниках значення слова "знадіб", зокрема й той же "інструмент", й "інвентар", і "посуд", і "матеріали", вже демонструють намічені передумови для його багатозначності.
Первісне значення утворення *iz-na-dob- виходить із прийменникового виразу: *на добі, яке згодом було лексикалізовано в одне слово, де слово *доба значило первісно "то, що є доречне, корисне", а се по суті може бути чи не все, що завгодно. Тож нічого злого в тім, що се слово нестиме й значення "інструмент", й інші значення, нема. А коли вже про "гаджети", то й вони суть окремий випадок загального поняття "інструмент".
Jurko Zełenyj,
Ви часом не знаєте, чи є онлайн джерела, де Вашу латинку можна перевести в кирилицю, щоб можна було Вас читати, і очі не боліли?
Не прийміть за зневагу, але людям немолодим читати не так легко, як молоді.
cikavo, szczo czomuś kupa lüdej namagajet sä vywczyty Anglijsku — i nikt ne skarżyt sä na te, szczo jim szoś tam voczì kole....
ja vże mowczu pro majże 2.000.000 zarobitczan v Polszczi ;)
PS
meni vże majże 50, do slova. Dėkuju za kompliment czszodo «molodi» ;)))
Отже, ви нову мову винайшли, а нам її вивчити?
прадалжайтє чітать сав'йецкійе ґазєти па утрам дальше!
там фсьйо панятним ізиком напісана, чево уж.
PS
ne możlyvo vesty dìskurs prytomno z lüdynow, jika ABETKU ne vidriznėje vid MOVY...
Будьте добріші, Юрко, які би не були Ваші помисли.
Vy albo hrestyk znimit, albo spídni vberit!
ce ja do tego, że anonim, jikyj si hovaje pid ambitnym pseużom «Карл-Франц Ян Йосиф» bodaj j by z povagy do donora togo pseuda maw by ne graty varjata v svojim VDAVANÜ, że ne goden try slovi Latìnkow proczytaty!
Nazvit sä vże Аліксандр Нєвскій, czy szo...
gudylo (muzyċnyj instrument)
bulo kolyś take slivce u mojemo Slovnyċku-Tvirnyċku za propyskoju Zelenyj.Biz (storinka vże jak kilka rokiv ne isnuje):
ГУДИЛО - інструмент (музичний)
Музичне знаряддя, інструмент. Хоча слово наразі говіркове, але цілком заслуговує на загальне, повсякчасне застосування. До речі, утворене на взірець слова «світило» (наприклад, небесне), яке не викликає ні в кого жодних заперечень. Додатково ще читайте також розтлумачення слова GUDEĆ.
Начиння — інструмент, знаряддя; частина верстака:
ttp://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31858-nachynnja.html#show_point
Від "робити" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Серсама - інструмент, серсами - інструменти. Словник діалектних та маловживаних слів.
Від праслов'янського *kutiti – діяти, чинити, коїти (у чеській мові, до речі, skutek – дія, вчинок), з кінцевим "-и́ло" як у: ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
sum.in.ua: znadib
Підозрюю, що це калька від російського слова "орудие", яку запровадили в 30-х роках XX ст. для штучного наближення з російською.
Схоже, що ні, хоч це все ще досі може бути церковнослов'янізмом, та навіть як так, закони нашої мови начебто не порушує.
Stanislav Kufryk москаль навряд зрозуміє, отже підозра ваша безпідставна. На орудіє і не схоже взагалі, більше на снаряженіє
Вибачте пане Михасе, недогледів.
+++
Як на мене, тільки у разі матеріального засобу виробництва. Скажімо, якщо потрібен "інструмент перевірки тексту", не годиться.