Від квітка, квітнути, квітуча...
Мені сподобалося слово, дійсно, але "квіт" уже є в українській мові, це синонім слову "квітка".
r2u.org.ua: квіт
Не дуже хотілося б, щоб нове значення витіснило собою давніше
Слово «квіта» теж є синонімом до слова «квітка». Точніше дієйменником до зменшувально пестливе «квітка». «Квіт(к)а» нехай буде жіночого роду, а «квіт» позначатиме «колір». До речі, білоруською якраз так і є. «Кветка» залишилася, а «квет» це «колір»
Як на мене, то нагадує кальку з рос. цветок - цвет, квітка - квіт. Чи це погано, чи ми не повинні звертати увагу на рос. вирішувати вам.
Також трохи сумніваюсь про це слово. Бачу, що словники подають це або як одну квіточку, квіток, пелюстків або цвітіння/квітнення. Думаю, що калькуванням російського "цвет" це точно не буде, бо слово "цвіт" також українське. Але це буде калькуванням самого ж українського слова. Хоча, може й навіть не калькуванням. Цвіт та квіт це тотожні слова, значення у них збігаються ну й до того ж від одного й того ж кореня.
Але думаю, що використання цього слова для кольору не мало би бути неправильним, або недоречним, навіть якщо цього слова немає з таким значенням у словниках.
Ne doumaiõ odin coreiny u ‹cuét› i ‹quét› e dovœud totogynosti yix znacyeiny. Ci malo e pricladœu po móuvax, de duotuari znaceaty ròznui teamui. ‹Cuét› i ‹quét› ne sõty totogyna slova — sõty odina corene ta se ne znacity oge yix znacyeinïa sõty conecyno totogyna.
Znati ci ‹cuét› abo/ci ‹quét› MOJÕTY znaciti "χρώμα", treba e prosto gleadéti po slœunicéx.
Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu, staviuxi pri cogyné slové ‹+›, coli znacyeinïe "χρώμα, color" ou dans slova e véstyeno, preamo ci nepreamo, ta ‹-›, coli toho znacyeinïa udané slœunicé ne e véstyeno, ta ‹~›, coli tocyno neyasno e; znac ‹→› bõde znaciti "slano na inxe slovo = divi inxe slovo:
Gelexœuscoho sl-k:
I, 340:
‹квіт› → ‹цьвіт› ~ ;
‹квітистість› "Colorit" + ;
‹квітистий› "blumig, mit Blumen bewachsen" - ; ‹квітний› ~ ;
II, 1051:
‹цьвіт› "Blüte; Blume" - ;
‹цьвітни́й› "blumig, Blumen- ; bunt, farbig" -/+ ;
Grincênca sl-k:
‹цвіт› "
Цвіт, -ту,
1) Цвѣтокъ. -
2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: -
а) безплодный, -
б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. -
4) Менструація. -
5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. ~
6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. - ;
‹цвітистий‹ "Съ роскошными цвѣтами" - ;
‹цвітка, -ки, ж. = квітка 1. - ;
‹цвітний› 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210. + ;
‹цвітчастий› и пр(?) = ‹квітчастий› - ;
‹цвічений, -а, -е. 1) "Расцвѣтшій" - ;
Onixykevitya sl-k Bôykœuscinui:
I, 345:
‹квіт¹› "1. квітка; 2. колір, масть" -/+(!) ;
‹кв'іта› "квітка" - ;
II, 350:
‹цвіт› "квіт" ~ ;
Boucovinui sl-k:
620, ‹цвітни́й› "кольоровий" + ;
‹quét, quét-› ne ima ;
Polésïa sl-k:
ni ‹cuét› ni ‹quét› ne ima, e:
‹цвєтні́к› "вазон" - ;
‹цвіто́к› "вінок" - ;
ne ima i ‹quét-›
I toho, u deyacuix slœunicéx e preamo véstyeno znacyeinïe "χρώμα, color", u deyacuix nepreamo, na pr., cèrêz imea primêtui, u deyacuix heto ne ima. Tomou ne vémy.
Додаю далі до свого коментаря.
Слова "квіт" і "цвіт" є спільнокореневими (праслов. květъ/cvětъ), тому можна сміливо надавати слову "квіт" того же значення кольору що й у "цвіт".
Також, глядіте:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
"Цвѣтно́й = цьвітни́й, квітни́й, квітча́стий, цьвітча́стий, кольоро́вий, барви́стий".
Тому від мене ПЛЮС!
Звісно, що ці слова містять одміни того самого кореня. Та значіння в цих одмін різні. В одміни з "к" немає значіння барви, то немає чого його й вигадувать.
<Для неживих речей — масть.>
Ya esmi za ‹masty›. Ta diuno yaco Vam ne vadity oge tô slovo utority grecyscê ‹χρώμα› (dgr. ‹χρῶμα›), œd ‹χρίω› "maziõ"
1) Що нам дасть ота одмінність?
2) У кореня "-квіт-" немає значіння барви.
Ні, фарба це матеріал, яким фарбують, а барва це саме колір, тобто колір фарби, тощо. Бо ви ж не скажете барва барви - (колір фарби).
Yaroslav Shpak: до "забарвлення" теж можна вигадати українське слово. А "барвінок" тут узагалі ні до чого. Це перекручене латинське "pervinca".
Два німці впорядкували німецьку мову - а, хто зна, звідки вони взяли
ФАРБУ, може, вона з'явилася у слов'ян раніше, ніж у готів...
Авжеж 🤦♂️
І букву Ф теж придумали 😁
+ + +
У давньоруській мові масть – колір.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Та й у сучасній українській теж про колір:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27799-mast.html#show_point
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Шаръ (означає «фарба») — руськ. Фарба, масть
Здається, це в російській мові "окрас" "колір шкіри хутра чи пір'я", коли в українській мові "окрас" це узагалі "сукупність зовнішніх ознак, усе, що красить".
Так, тому окраска 
goroh.pp.ua: Окраска
Будь ласка, обачніше користуйтеся словниками, Ви даєте ланку на радянський словник, де й такі суржикові слова як "чіткий" брехливо називають українськими.
ОкрасКА це російське слово, що свідчать незалежні словники:
r2u.org.ua: окраска
А це писав головний комуняка? :)
Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі. (І. Франко)
О, та Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів. Читати його через те не можу, не українська мова, а якась польська, якої в Києві не було ніколи.
Ну якщо уже повелось, то дайте навід на письменників, які пишуть добірною на вашу думку мовою, цікаво почитати)
"Франко був ще той любитель польських, німецьких та російських слів", "не українська мова, а якась польська", "в Києві не було ніколи"
КФЯЙ,
Ваші твердження суть надто дерзи, субйективни, й ничим не підтверджени.
До речі, а ви що думаєте про це слово?
Та невже?
Гляньте, яке слово найбільше вподобань набрало на заміну слова "ксерокс" — 
ксерокс
А тоді гляньте, як буде польською — 
pl.wikipedia.org: Kserokopiarka
"Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину"
r2u.org.ua: цвітин
Дивно, що в цитаті дає "Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину", я був певний, що це про колір.
Як зауважив Карл-Франц Ян Йосиф у дописі до запропонованого відповідника "квіт", що це слово вже є в Українській мові: r2u.org.ua: квіт , то пропоную до "кольору" відповідник "квітовинá".
Ідею відрізнити колір від квітки беру в Карла-Франца Яна Йосифа, але пропоную утворити слово від кореня "квіт", бо "квітка" у чеській "květ", а в словацькій "kvetina". Цікаво, що незважаючи на тривале знаходження українських земель у складі Речі Посполитої українське "квітка" більше схоже на чеські та словацькі слова, а не на польське "kwiat".
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Так було у давньоруській мові.
Дуже був радий знайти тут ланку на словничок давньоруської мови. Ось він.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Правда там стільки російських слів, що якось голову запаморочило невже вона краще за нас давньоруську спадщину уберегли? 😥
Сподіванку маю, схожі до російської мови слова з самого початку були церковними суто російськими.
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Від слова «пістрявий» або ще «пестрий» - барвистий, що з прсл. рьstrъ і пов'язане з прсл. pisati «цяткувати, мазати, фарбувати, малювати!» та давньоіндійським та авестійським рḗśaḥ, paēsa «форма, вид; колір», а в давньоруській мові пьстрый означало «різнокольоровпий, кольоровий», а пьстрыти значило «красити»!
Див. у Грінченковому словнику.
Тоді вже краще цвіти́н, щоб на два значення були два слова а не одне, як гадаєте?
r2u.org.ua: цвітин
-
Гарно.