Космос -- це ж простір між небесними тілами, зорями.
Як тоді буде «космос» після теплової смерті всесвіту, і в його початку, коли зірок немає?
"Як тоді буде «космос» після теплової смерті всесвіту, і в його початку, коли зірок немає?"
Деетимологізація — втрата смислового зв'язку або споріднення між однокореневими словами і між коренями споріднених слів; затемнення первісного морфологічного складу слова.
"Як тоді буде «космос» після теплової смерті всесвіту, і в його початку, коли зірок немає?"
Що Ви курите? 🙄🧐😁
Ість залишається істю, це слово залежить від наявності зірок. А космос може існувати й без зірок.
Це як? 🙄🧐
Добродію Ярославе, навіщо Ви так? Дободій Невідь Хто цілком правий.
А похідні? Як сказати "зорі -- космічні тіла"? "Зорі -- міжзір'яні тіла"?
Так, та не всюди вдається гарно замінити "космос" на всесвіт. "Космічна станція" - "всесвітня станція"?
Та ні ж, всесвіт це відповідник англійського слова universe, тобто це всі галактики, сонячні системи та планети разом узяті, але космос - це ще і стан середовища поза земного тяжіння. Тобто зараз ми у всесвіті, але не в космосі, бо на нас діє земне тяжіння і в нас є повітря. Космос - це не всесвіт.
Згідний з Oleksiy Stepanishchev. Всесвіт це ширше поняття, ніж космос.
Space (космос) - це пустота англійською або пробіл, тобто всесвіт - це пустота + космічні тіла
Хіба?
Хоча ні, поглядів, це вторення лядському «wszechświat».
запропонувала Marta Medvecka у фейсбуці
Термін малопридатний для словосполучень і словотвору.
Надвітряна станція (на противагу від повітряної, як надводна-підводна)
за небом
"cosmic" в значенні "неймовірно великий" - занебесний
"занебесний простір"
Від давньоруського <вьсь миръ> »всесвіт«.
Найкраще, на мою скромну думку звісно, і вказує на зв'язок наш з давньою мовою руських літописів
Відповідник звісно гарний, але відчувається, що стосується чогось лише в межах самої матінки Землі.
Гадаєш давня людина космос иначе мислила?
Від *kras- (←*krōs- : *kros- в "кросно, кросна", *krys- в "крьсити, крьснѫти, крьсати", *krēs- в "крѣсло, крѣсити, крѣсало, крѣсъ") з первобутним товком "творити", відки пак усі прочі розмаїті товки. Товк питомо "краса, красив-, красьн-" в усіх сих словах нині є з первісного товку "творений → гарно, добре творений". Грецьке κοσμ- є, напр., передано від кореня крас- в слові ευ-κοσμ-ια. Саме грецьке κόσμος первісно значить "порядок (гарний порядок)". Таким чином, тяма κόσμος би могла бути виражена словом крас з заднім товком "творіння красне, ладне", містячи й натяк на "творіння" й на "лад, красу, порядок". Крім того, слово є коротке, добре для похідних тварів.
Див. також 
sum.in.ua: nebovyd
Що ще за "ньобо"? З якої це мови? А "піднебіння" тут при чому? Що ви Borzyński пишете, як марите - ні сіло ні впало.
Це ви марите. Небінь - це корінь слова "піднебіння" - і космос тут ні до чого. Справді, ні сіло, ні впало
я написав російське слово "нёбо", якщо кому не ясно, що таке піднебіння, і до якого "гнізда" слів може належати слово "небінь"
Гарне слово, хай може і не приживеться до слова "Космос", але припасувати його деинде треба неодмінно
Те, що знаходиться за "оболоком":
атмосфера
Дякую, Андрію. Щодо "заоболоччя", то вважаю його трохи задовгим, бо мій "заоболок" і так має префікс "за-", що на жаль обмежує словотвір і вживання мого новотвору.
окремо від Бажан Козаченко вигадав слово занебо а також занебний, занеболіт
космос - з грецької "світ", "порядок".
Космічна станція - Засвітна/засвітня станція
Космонавт - засвітник
Космоголія - завітництво
цікавий вибір. Там засвІт, вірно? а тут зАсвіт. Як у світ-зАочі.
бо там нема повітря (нічим дихати)
Андірію (Andrii Andrii), як знавця індоєвропейських коренів прошу Вас звернути увагу на моє припущення щодо зв'язку слова "оболок" із санскритським словом "лока", яке означає "світ". А також пропонови пов'язати назву "космос" із "сваргою"/"свар-локою" 
ru.wikipedia.org: Трилока
ru.wikipedia.org: Лока
ru.wikipedia.org: Сварга
Пане Ярославе, Ти задаєш щоразу складніші завдання :) Та мені подобається саме така суть Словотвору - сягати коренів слів та понять, а можливо ще глибше - у світ почуттів та почувань, котрі ті корені саме витворили. І одночасно залучати до цього дійства словотворення та пошуків старовинних слів дедалі більше знань та діяльність мовознавців.
У таких пошуках головне не зійти на манівці. В мене нажаль немає освіти в галузі індоєвропейських студій - я лише користуюсь словником etymonline.com, де й вишукую ті самі індоєвропейські корені. А ще керуюсь своїм власним мовним чуттям, котре мені підказує, яке слово відповідає мові, а яке викликає розлад. Але знавцем індоєвропейських коренів себе назвати аж ніяк не можу.
На рахунок Твого слушного припущення (так, в Тебе є сильне мовне чуття) - аби його довести, потрібні досліди (принаймні з декількома стародавніми мовами та фонетикою загалом). Також можу відповідно додатково припустити, що санскритське слово "лока" та праслов'янське "*vȏlkъ" є лише звуковими збіжностями. Хоча так з цього джерела (https://www.wisdomlib.org/definition/loka) виникає, що одним зі значенням слова loka є "світ" та "очі". Тому вже це може бути відправною точкою для подальших досліджень.
Тому, коли є бажання і час - можна цим зайнятись. Тут неоране поле - досліди зв'язків санкриту, латини, грецької та староукраїнської мов.
Якби ми - Українці, - подивилися б на свою землю, країну, державу та народ не як щось "між Сходом та Заходом", а як на стародавній осередок (прабатьківщину індоєвропейської спільности), то й наше ставлення до Української мови змінювалося б.
P.S. Будь-ласка, користуйтесь Українською, а не московською Вікіпедією. Дякую!
Дякую, Андрію знайшов за Вашим посиланням:https://www.wisdomlib.org/definition/loka наступну фразу "Loka (लोक).— With the ordinary physical eyes, men are able to see everything belonging to the physical world." Також знайшов, що етимологія слова "вікно" пов'язана зі словом "око", а в закарпатських говірках «велике вікно у новозбудованих хатах» називають: "о6лак" (оболок, воболак, гоболок,воблак, облок, воблок):http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:vSmUVWHT0SYJ:kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine40-21.pdf &cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua
P.S. Згідний, що в московських статтях є ідеологічне забарвлення, але в наведених посиланнях про зв'язок московитів з арійцями чи санскриту з московською мовою не згадували:)
Yaroslav Shpak, Android Andrii,
згадане санскритське слово з українським словом оболок не пов'язано – санскр. є спільного кореня з укр. словами луч, луна. Слово оболок є з прасл. *ob-welk- з коренем *welk- в "волокти, волочити, волокно, ...", й в укр. м. воно є засвідчено в значеннях “хмара; контур, обрис", і то є питоме слово. В значенні же "вікно" оболок не є питоме, а вкраїнизоване запозичення польського obłok, і з питомим оболок "хмара; контур" не пов'язано. Польське obłok "вікно", відки вкраїнське облок "вікно" та оболок "тс", походить від кореня *ob-yl- "круглий", якому в укр. відповідає слово віблий та їнші (вíбло, віблó, ...). Форми ж облак "вікно" та облок "тс" є запозичено, відповідно, з угорської (там, в свою чергу, з слов'янської, та точно не з укр.) та словацької мову; в тих мовах від того самого кореня *ob-yl-. На чуджість форм облак, облок "вікно" в укр.м. каже "о" в першім складі – питома вкр. ф-ма була би +віблок, незасвідчена. Первісно то значило не будь-яке вікно, а йно кругле віконце.
До чого є те все? До того, що ни похідні від *welk- "волокти", хай і з *ob- в оболок "хмара", ни вже тим паче похідні від *ob-yl- "круглий" семантично не годять значенню "космос". Значення "хмара" в оболок іде з первісного значення "що затягує [небо] – об(в)олочує, об(в)олокує", себто прямо з поняттям "небо, надземний простір" не пов'язано.
Грецьке κόσμος походить від кореня з первісним значенням "порядок, устрій, уклад; упорядкування, устроєне".
Дякую за допис. По-перше, ми це вже вияснили у попередніх коментарях. По-друге, мене звати не Андроїд :D
Andrii Andrii,
пробачте, то автоматична правка – я писав Ваше ймя так як і Ви його пишете. :)
Єлисію, дякую за вичерпний коментар, дайте будь ласка посилання. "Лока" на санскриті в ранніх ведичних творах в системі "Трилока" означало один з трьох світів: "Бхур-лока" (Земля)", Сварга/Свар-лока (Небеса), "Потала"(Підземелля):ru.wikipedia.org: Трилока. Щодо В Грінченка, якщо я правильно зрозумів оболок це не хмара:"Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара...":http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/34035-obolok.html#show_point
А значення "хмара" в СУМ могли додати для штучного зближення з російською мовою:sum.in.ua: obolok
Єлисею, маю бути точнішим. Ми вияснили, що "відповідно додатково припустити, що санскритське слово "лока" та праслов'янське "*vȏlkъ" є лише звуковими збіжностями" - втім, як Ти і написав.
Ярославе, ще на рахунок Вікіпедії. Тут мова навіть не про повноту статті в тій чи иншій мовній видозміні (версії). Мова саме про кількість відвідування того чи иншого утинку (сеґменту) Вікіпедії. В Україні досі домінує відвідування московської Вікіпедії (більше 70%) не через її повноту по відношенню до Української, чи її нейтральність (в більшости випадків вона відсутня), а через звичайну несвідомість Українців, звичайні налаштування їхніх пристроїв (мова операційної системи, мова переглядача, мова пошуку і так далі). Звісно, статистика використання Української мови росте, але досить повільно, адже навіть цілком свідомі Українці часто шукають московською, не замислюючись, що кожне не своє слово - це черговий удар по Українській мові. І навіть коли всі налаштування виставити Українською, то пошук все-одно подекуди видаватиме щось московське. Тому тут я використовую засіб - "пошук лише українською". Дієво: https://toloka.to/t81334
Раджу всім, особливо зручно для пошуків відповідників :)
Дякую Андрію, за корисні відомості щодо україномовних запитів !
Щодо Свар-лока/Оболок, я погоджуюся, що це швидше за все збіг обставин, але версію щодо індоєвропейської спільнокореневости я поки, що не відкидаю.
Andrii Andrii, я писав не тільки про відсутність будь якого звязку мїж санскр. словом й укр. оболок "хмара. контур", а ще про те, що форми облак "вікно", облок в значеннях "вікно" та "хмара", а також оболок в значенні "вікно" суть в укр.м. чуджи.
Єлисію, стосовно зв'язку оболоку з вікном в українській мові з вікном я майже згідний, бо це швидше за все запозичення з польської чи з іншої слов'янської мови через угорську, але поляки теж слов'яни, а угорська мова хоча й неіндоєвропейська, все ж зазнавала сильного лексичного впливу слов'янських мов. Оскільки, докази Єлисея показують, що значення хмара/вікно для української мови чужі, я видаляю "сварлок" у значенні "космос", але враховуючи уривок зі словника Грінченка я переконаний, що оболок це небесна блакить і саме це слово найкраще підходить для перекладу тями "атмосфера".
Yaroslav Shpak,
оболок в значенні "хмара" є питомо вкраїнське. Чудже (проте ладжене під укр. взірець) є оболок у значенні "вікно". Український твар в значенні "вікно" (первісно кругле віконце) був би *віблок.
Що до Грінченкова словника, я радше сягаю по словнику етимологичнім, в нім бо є зобрано слова з чи не всіх доступних инших словників и з посиланням на їх. Тож в ЕСУМ є о́боло́к (отак з двома міжнима наголосома) дано з посиланням на словник Желехівьского в значеннях таких: "1. хмара. 2. контур, обрис", далі оболо́ки "небесна блакить" та оболо́ко "хмара" з посиланням на укр.-рос. словник (від Желехівьского поздїший, роки 50і–60і; и показово, що в рос. м. є тотожний твар оболо́ко з тим же значенням "хмара"). Рупно (цікаво) буде відзначити засвїдчене в тій же статті під словом оболок (не в тій, що "вікно") в ЕСУМ ще твар обо́локом (з отаким наголосом!) в значенні "масою, натовпом" з посиланням на Желехівьского.
Хай там як пояснив слово оболок словник Грінченка, його внутрішнє значення є "затягнуте – *об-волочене (про небо)", що може йти тільки про хмари на небї, а не само небо. Значення "небесна блакить" є явно вторинне, хоча не без логики (блакить бо неба є від ламу пороміння сонця в хмари).
Тяма ж "атмосфера" в своїй основї значить "шар (повітря) годжий для дихання", тому "атмосферу" я переклав як "дхошар" (фонетично: тхошар), від слова дох, засвїдченого (в ЕСУМ) в значенні "дихання".
אלישע פרוש, верхній шар неба, розріджені хмари, що ми звемо це ще небесною твердю, якраз і обволочують нашу землю, а поодинокі хмари під тою небесною твердю плавають. Хмара це щось окреме, на що можна вказати пальцем, хмари можна порахувати від місця, де ти сидиш, оболоки це тяма чогось неподільного, чогось, що є над окремими хмаринами, і вкриває усе небо
На розуміння неба/небес українців сильно вплинула Біблія в якій вживали фразу "небесна твердь", тобто щось суцільне, яке обволікає світ (планету Землю). Можливо "Оболоком" в однині називали небесну твердь/блакить, а облачками/оболоками хмари.
Карл-Франц Ян Йосиф,
слушно, та все є в тямї ατμόσφαιρα радше відбити товк дихання, шару д(и)хального, а в тямї κόσμος поняття ладу, строю (устрою), порядку, миру, ги в грецькім словї.
Не обов'язково калькувати етимологію. Думаю, що правильніше зосереджуватися на влучності та українськості тями.
Yaroslav Shpak,
"але поляки теж слов'яни"
Українська мова потребує самостійної виразності з-поміж инших слов'янських мов, тому хоча й лядська є слов'янська, й росийська, все лїпше є з тих мов не черпати, се бо веде до зближення з тими чи їншими слов'янськими мовами, стираючи щіглість (індивідуальність) української.
Єлисію, я противник полонізмів, росіянізмів і навіть церковнослов'янізмів, які порушують лексичну структуру української мови, але також я проти штучного віддалення української від инших слов'янських мов. Я мав на увазі, що инші слов'янські мови могли зберегти праіндоєвропейське чи праслов'янське значення слова "лока", яке пов'язане крім тями "світ" з очима, а очі пов'язані з вікном/оболоком. Також не забувайте, що в українській мові є слова, які присутні в чеській, словацькій та навіть верхньолужицькій мові, але відсутні в російській та польській, які впливали на нас століттями. Подивіться відео лекцій професора Тищенка про те, що належність української до Східнослов'янської підгрупи є лише географічною:https://www.youtube.com/watch?v=8HtXo41GCTs Також я припускаю, що "оболок" міг мати різні тями в різних українських діалектах, а лемківський діалект в якому "облачко" це вікно має багато архаїчних рис.
Як на мене, досить зрозуміло: шир (широчінь, простір) світу, Всесвіту
з наголосом на Е.
Мені на і - більше до вподоби
Непогано, та, як на мене, не зовсім передає суть поняття, оскільки космос ― здебільшого порожнеча, а серед тіл опріч зір включає чорні діри, мітлиці, між'якцеві зорі тощо
+
<Як тоді буде «космос» після теплової смерті всесвіту, і в його початку, коли зірок немає?>
До чого се?
—
Зовсім не те. Середня густина космосу -- бл. 10^-18 кг/км^3, або менше 2 атомів водню/м^2. "Космос", простір Усесвіту, стосується всіх часів, від тих, коли й натяку на зорі не було, до тих, коли й натяку на них уже не буде.