Значення слова
Монстр — страшна істота, чудовисько.
Приклад вживання

Колись на землі жили справжні монстри, відомі як динозаври.

Слово додав

Перекладаємо слово монстр

потвора
25
Roman Shemchouk 12 вересня 2016
28 квітня 2020

Гоже!

9 квітня 2021

Полонізм.

9 квітня 2021

Джерело?

9 квітня 2021

У поляків potwór, слово потвора з'являється лиш за панування польської мови, а ще українці кажуть потворний а не потвірний. Не 100%, але придумав не сам для себе, польське походження відстоюють деякі мовознавці, прошу у Вас пробачити мене, що зараз не вкажу книги, де саме вони цю думку ведуть.

12 квітня 2021

Щойно переглянув і в Уманця знайшов "по́твір". Тепер уже не даю гарантії, що полонізм. Щонайменше форма українська.

13 липня 2021

"Є в цьому альманахові позичені польські слова, котрі не ввійшли в мою переднішу перелічку: ... потвора — дивовище, страхіття..." (І. Нечуй-Левицький. "Сьогочасна часописна мова на Украіні").

17 грудня 2021

А російське "потвор" також полонізм? А чеське чи словацьке "potvora"? Не завжди я довіряю Нечую-Левицькому. Мені здається, він деколи міркував десь так: слово є на західній Україні + слово є в польській мові = полонізм. Також ЕСУМ подає "потвар" де "творити" під значенням "карикатура". Я не знайшов такого значення в польського "potwor", чи "potwora", хоча розвиток такого значення є дуже очевидним і можливо є й у польській.

Шодо того, шо є "потворний", а не "потвірний", то не треба також забувати слова "твор" (твір), "витвор" (витвір), "витворник" (а не "витвірник"), "творба" (а не "твірба"), "творчий" (а не "твірчий").
https://en.wiktionary.org/wiki/потвор
https://ru.wiktionary.org/wiki/потвор

19 лютого 2022

Московське слово "потвор" має инше значіння. Щодо чеського й словацького слів я не знаю, та дарма. Бо ми через історичні приводи черпали слова передусім у поляків. Щодо Нечуя-Левицького неправда Ваша. Він писав, які слова в галичан свої, а які польські.

5 березня 2023

Лядщина.

чудовисько
20
Paulus Shutckou 13 вересня 2016
13 вересня 2016

Прикра калька з російської.

13 вересня 2016

"Прикра калька з російської"? Навпаки це російське слово "чудовіщє" є точною калькою з українського "чудовище" (видовище, вогнище, згарище, городище) . Чудо- це старослав'янське слово, якого не треба цуратись, пан Alexandr Chaika.

16 квітня 2023

Воно не калька, але його штучно просували за радянського зближення мов, бо звучить найподібніше до російського «чудовище». Серед класиків його вжиток не спостерігається, зате слово «страхіття» разом з радянськими авторами вони широко використовували. Та утім від «чудовиська» відмовлятися не треба, просто усталеніші синоніми вжиті серед класиків мусять бути першорядними.

Джерело: https://maysterni.com/p1.htm#part_1, розділ XI

5 вересня 2019

Гадаю, все ж зі суфіксом "-ище" буде більш по-вкраїнськи.

27 січня 2021

Поділяю Вашу думку.

27 січня 2021

Чому?

27 січня 2021

Бо одміна "-сько" чепеня "-ще" прикметна для західноукраїнських говірок і для польської мови ("-sko"). У зразцевій мові має панувати якийсь один узір, а не в одному слові - один, а в другому - другий.

27 січня 2021

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48660-prizvysko.html#show_point
Джерела в Грінченка свідчать не тільки про західновкраїнський ужиток цього чепеня.

27 січня 2021

Таки навпаки. У прикладах, де "прізвище", серед джерел згадано Чернігівську губернію та Лубенський повіт Полтавської губернії, а де "прізвисько", то там і в самому тексті сказано "зі Львова".

27 січня 2021

Ваша правда. Невбачно подивився.

28 січня 2021

И що?

28 січня 2021

Філологи подають "-сько" полонізмом, а "-ще" розвитком руської мови. Навіть на сторінці вікіпедії про полонізми це вказано.

Я звісно тепер обережніше читаю подібні тези, але поки офіційна філологія стоїть на нерідності части "-сько".

29 січня 2021

Єлисію, я вже написав передніше, що. То навіщо товкти воду в ступі?

29 січня 2021

Написали, та ще б релевантно.

29 січня 2021

<Навіть на сторінці вікіпедії>

Смішно.

29 січня 2021

Вважаєте питомим українським суфіксом?

29 січня 2021

Які підстави не вважати? Бо поширено на південно-західних землях? Є чи мало рис, які творять меджу між первісною південно-західною та т.зв. київсько-поліською зонами. І ті, й ті суть руські.

29 січня 2021

Добре, визнаю, що дарма довірився неперевіреним джерелам. Якщо питоме, більше не буду сварити слова "прізвисько" та "чудовисько", як досі чинив.

30 січня 2021

Приклади їнших питомих фонологично паралельних форм між умовнима "галицькою" та "київсько-поліською" зонама:
gena : gœna
xestuy : xœstuy
semuy : sœmuy
led : lœud
mœud : med
ucera : ucœra
celo : cœlo
...

30 січня 2021

"Написали, та ще б релевантно".
Видно, що Ваше розуміння доречності не однакове з моїм. Тож годі нам далі про це й розмовляти.

30 січня 2021

"Вважаєте питомим українським суфіксом?"
Та хоч би й питомим - не годиться одночасно вживати мовних явищ різних говірок у мовному зразці. Бо буде мова як начиння в олігархових хоромах.

20 липня 2021

А ну та, нам же лише підходять суфікси з тереторій східніше Хмельницької області. А все інше, то певно не вкраїнське.

17 грудня 2021

"Чудовище" також українське слово, нема чого його боятися. Але й нема чого боятися "чудовисько".
Схоже слово є й у сербській мові (čudovište).
https://www.dict.com/englesko-srpski/čudovište
https://en.wiktionary.org/wiki/čudovište

19 лютого 2022

Якщо чесно, то не виджу клопоту, яко в письмовій мові будуть дві паралельні морфологичні форми (хиба що одна може головна, а гинша поміжна), коли чепінь "-сько" справді вкраїнський. Що з того буде злого? Плутанини не буде, просто розмаїття форм.

страховисько
15
Alexandr Chaika 13 вересня 2016
19 лютого 2022

А також і "страховище". :)

26 листопада 2023

-
Полонізм "Суфікс -іськ(о) / -иск(о) замість -іще, -ище"

почвара
10
Alexandr Chaika 13 вересня 2016
28 квітня 2020
12 квітня 2021

ЕСУМ пише, що очевидно, походить від п. poczwara. Цікаво, чи це таки правда.

17 грудня 2021

Думаю шо та, на жаль.

Oleksa Androshchuk 19 лютого 2022
19 лютого 2022

+

14 січня

Саме так. Це буде найпитоміший відповідник:
СТРАХО́ВИЩЕ, а, сер., розм.

1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страхіття. Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волосатих (Степан Васильченко, I, 1959, 310); Розмова про страхіття нагнала трохи страху на паннів [панн] і паній.. Пані Високій здавалось, що от-от якесь страховище з рогами просуне руку через виноград (Нечуй-Левицький, I, 1956, 461); Співають, сміються, а я не сміюсь, А я ще примар і страховищ боюсь... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 283); Раптом виросло перед нею страховище — звір не звір, людина не людина, хоча й на двох ногах, та голова кругла, як куля (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 64); * У порівняннях. Перед нею проносилося все те, що вона бачила по шляху, все те ставало перед її очима, як страховище яке з тисячами голів (Панас Мирний, I, 1954, 65);
// Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. Страшно було дивитися, як таке страховище [бугай], наставивши роги, неслось.. за невеличким хлопчиком (Панас Мирний, I, 1949, 212); На городі показався чорний кудлатий собака. Це було справжнє страховище. Висолопивши язика і важко дихаючи від спеки, він наблизився до грядки, на якій працював Знайда (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 29);
// Те, що вселяє кому-небудь почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. Це були вільні, степові коні, і мотоциклетний мотор був для них найбільшим страховищем (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 679).

2. перев. мн. Розповіді, описи і т. ін. про страшні явища, випадки, ситуації тощо. Йому пригадалися ті розбійники в темнім, величезнім лісі, про котрих він малим іще тілько страховищ наслухався в бабусиних казках (Іван Франко, III, 1950, 150).

3. перев. мн. Згубні, небезпечні своїми наслідками події, факти, які наводять страх. — Одну легеню я віддав війні. А вам віддав і серце, й мозок свій, І злість свою, й легеню ту останню, І сивий сум свій, і красу любові, Яку зберіг в страховищі війни (Іван Драч, Поезії, 1967, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 756.

страшенець
7

це слово придумала моя донька, коли їй було 3 роки, щоб назвати монстрів з комп'ютерної гри, яку я собі якось включив

Eugene Lebedev 12 вересня 2016
28 квітня 2020

Мені подобається!

4 червня 2020


Страшенець є кого страшено є, а не хто страшить.

10 червня 2020

З чого то взяли?

страхі́ття
7
13 липня 2021

+++

Andrii Andrii 7 січня 2018
17 грудня 2021

Гарне слово!

по́твар
5

Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити

Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
5 березня 2023

От це вже краше.

марюка
4
S. Velichko 17 червня 2017
diu (dі́u)
4

ЕСУМ ІІ, 64: див; http://oldrusdict.ru/dict.html#: дивъ.

אלישע פרוש 28 квітня 2020
19 лютого 2022

Це слово не обмежується же тільки "злим духом у подобі птаха"?

19 лютого 2022

-

19 лютого 2022

Ви поставили "-" через значеннєву невідповідність цього слова до слова "монстр", чи через нетвердий зрій? Мені просто рупить. 😅

19 лютого 2022

Через знакову невідповідність.

страшко
3
Mykhailo Saiko 13 вересня 2016
ceudo
3
אלישע פרוש 17 червня 2021
21 жовтня 2021

Надто загально.

21 жовтня 2021

Тяма є загальна.

22 жовтня 2021

Чудо?

17 грудня 2021

18 грудня 2021

Cœmou <->?

zrõt (zyrõt)
,
zrõta (zyrõta)
3
אלישע פרוש 18 грудня 2021
18 грудня 2021

А яке походження в цього слова?

страшидло
3
Vitalijus Kvitka 26 листопада 2023
26 листопада 2023


Страшидло — не українською.
Суф. -дл(о) — зах.-слов.
Порівн. повидло, бидло, простирадло тощо

26 листопада 2023

Ну і чим же це зрештою погано? Ви що, не вживаєте слово простирадло чи повидло лише тому, що вони здається вам не українськими, а зах-слов.? Чи не спатимете на простирадлі або не їстиме повидла? Мені здається оце -ло - якраз прерасне доповнення до колориту української мови, і бе -ло вона виглядала б набагато сухіше, хоч і більш українськіш, мабуть.

26 листопада 2023

Животіє питома форма простирало. Просто приберіть Д зі слова.
" Варіант «простирало» є питомо український, уживаніша форма «простирадло» — адаптоване до української фонетики запозичення з польської мови (prześcieradɫo)."

26 листопада 2023

Правду кажучи,простирадло мені помітно більше подобається, це "д" вносить якийсь додатковий відтінок у зміст, ніби щось підкреслює, ніби змушує на чомусь непомітно зупинити внутрішній погляд, а слова просирало та страшило - вони не гальмують, а безпечують рух читацької уваги ніби на веслах, дуже плавно. Отож якщо треба плисти - "д" можна прибрати, якщо треба маленька внутрішня таємниця, схожа на похибку - тоді якраз пасує "д". Такі в мене відчуття як у автора, якщо б я писав книжки, то я б ураховував такі важливі нюанси. Словник це ж не протос дуовий набір чогось правильного і дуже точного з точки зору менталітету упослідженого українця

Andrii Andrii 7 січня 2018
14 січня

чудерство
2

Одине, що непокоїть, то це частка "-ер", тому нетвердо висуваю це слово як "цілковито питоме".
Проте маємо нині таке слово в значінні "чудовисько" (щонайменше в словниках) та відповідний рідний українській мові корінь.

goroh.pp.ua: Чудерство

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65151-chuderstvo.html#show_point

Oleksa Androshchuk 19 лютого 2022
20 лютого 2022

<Одине, що непокоїть, то це частка "-ер">

Ceomou?

Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
жахлик
1
Кіріл Рябчук 5 вересня 2019
не́ствір
1

Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити

Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
Бойко 27 лютого 2023
стра́шень
1

Надихнуло слово "страшенець" але гадаю без наростка "ець" буде краще.

Назар Сидорлвич 16 квітня 2023
полякай
0
Roman Shemchouk 12 вересня 2016
дивогляд
0
Валентин Горяїнов 16 квітня 2017
мара́
0
S. Velichko 17 червня 2017
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
Andrii Andrii 7 січня 2018
пудник
0

Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд

пудар
0

Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд

пуді́й
0

Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд

не́твар
0

Це означає "потвора" в українській мові:
goroh.pp.ua: творити

Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
о́глядь
0

ЕСУМ: О́глядь — «потвора».

вирак
0

не знаю точної етимології слова, вдома використовується в побуті (житомирський діалект) можливо від «вирячені очі» але не точно

Анна Бриндзя 1 січня 2023
пачвара
0

читайте вивід слова

Oleksandr Šymčuk 14 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
17 червня 2021

Треба шукати короткі слова. Слово чудовище є чудовим словом, але навряд воно витримає конкуренцію короткого односкладового "монстр".

19 лютого 2022

У слові «монстр» ([мо́нстер]) два склади.

26 листопада 2023

Монстр — чудище.
Не польське, не москвинське

14 січня

А ще страховище

Поділитись з друзями