Найкращий переклад

громадство


республіка

Інші варіанти написання

la république, republic

Значення

(від лат. res publica − справа громади) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноваженнями; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Приклад вживання

Термін «республіка» зустрічається в працях Арістотеля. У його розумінні, цей термін використовувався для позначення держави. Він виокремив республіку двох видів: аристократія та демократія, і поряд з ним виникає ще один самостійний термін олігархія. Олігархія – породжена від аристократії.

Слово додав

Oleksiy Stepanishchev

Поділитись з друзями

Переклади

громадство

Illya Honcharuk 12.12.2016

4

Illya Honcharuk 12.12.2016

ГРОМАДА 1, и, жін. 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 257); [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада — парубків та дівчат громада (Степан Васильченко, III, 1960, 72); * Образно. Громада бузьків спала на очерет (Василь Стефаник, I, 1949, 90). 2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація. Державі не повинно бути діла до релігії, релігійні громади не повинні бути зв'язані з державною владою (Ленін, 10, 1949, 64); Віталій Стратонович.. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85). 3. іст. На Україні і в Білорусії — поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Напас Кандзюба йшов проти громади (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); — А ми землю одберемо! — відповів замість Назарова Семен Красняк. — Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705). 4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60—90 рр. XIX ст. В період розвитку промислового капіталізму українська буржуазія прагнула створити свої політичні організації і виробити свою політичну програму. Для цього вона створювала так звані громади, які об'єднували значні групи української буржуазної інтелігенції (Історія СРСР, II, 1957, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 173.

Illya Honcharuk 12.12.2016

Оскільки значення слова громада пасує до слова республіка як найкраще, то утворивши од нього слово громадство - республіка як на мене доволі влучно. Окрім того громада слово ще з Давньоруської мови (говорів) і на українській землі відоме здавніх давен.

Oleksiy Stepanishchev 12.12.2016

Українське громадство = українська республіка ???

אלישע פרוש 20.12.2016

Слово громада вже яко найлiпше служить значенням community, company, team, и ще, але на значення respublica не тягне.

нарóдина

Oleksiy Stepanishchev 11.12.2016

2

Oleksiy Stepanishchev 11.12.2016

Як сутямок народній державі

Микола Ттт 12.12.2016

Як ви собі уявляєте УНР, українська народня народина ?

Oleksiy Stepanishchev 12.12.2016

Українська народина

Illya Honcharuk 12.12.2016

народ це польське слово (запозичене). Тут краще підходить слово громада. ГРОМАДА 1, и, жін. 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 257); [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада — парубків та дівчат громада (Степан Васильченко, III, 1960, 72); * Образно. Громада бузьків спала на очерет (Василь Стефаник, I, 1949, 90). 2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація. Державі не повинно бути діла до релігії, релігійні громади не повинні бути зв'язані з державною владою (Ленін, 10, 1949, 64); Віталій Стратонович.. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85). 3. іст. На Україні і в Білорусії — поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Напас Кандзюба йшов проти громади (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); — А ми землю одберемо! — відповів замість Назарова Семен Красняк. — Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705). 4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60—90 рр. XIX ст. В період розвитку промислового капіталізму українська буржуазія прагнула створити свої політичні організації і виробити свою політичну програму. Для цього вона створювала так звані громади, які об'єднували значні групи української буржуазної інтелігенції (Історія СРСР, II, 1957, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 173.

Oleksiy Stepanishchev 12.12.2016

Справді? Не знав, я його вигадав коли подивився на походження слова "Республіка"

Alexandr Chaika 13.12.2016

Ілля, ви серйозно? Запозичене? А нічого, що наша мова просто переповнена словами з коренем -рід-... Родина, родова, родовід, родитися, природа, родич... Чи й вони з польської прийшли?! )

Oleksiy Stepanishchev 13.12.2016

Так, корінь загальнослов'янський, але спосіб утворення може бути польським, хоча сам я не знаю

Тарас Кравченко 13.12.2016

Ох уж ці полякофоби. Польської боятись - українською не поговорити. І так можно до всіх слов'янських мов. Хоча особисто мені подобається слово нарід, а не народ.

Микола Ттт 13.12.2016

Щойно за допомогою перекладача переклав і можу сказати, що польською народ буде люд, отже це не польське слово, та й обережним потрібно бути перед приписуванням до поляків слов'янських слів адже поляки не єдині слов'яни, є багато слів однакових у споріднених мовах, а инак й не може бути, бо инак мови не будуть спорідненими й ще не відомо чи українці в поляків запозичили, чи мож навпаки

אלישע פרוש 20.12.2016

Про польське походження форми нарóд. Будь воно з польської, наголос би був нáрод. Скорiйше вже з росiйської, й наголос и голосна /о/ це прозраджує. Українська форма є таки нáрѡд, латинкою (моя правопись): narwd, вимова: [`nɑrʏd].

Микола Ттт 20.12.2016

Стосовно наголосів можна помовчати бо в різних регіонах наголос може бути різний є ще одна форма така як нарід тут вже точно наголос не там де ви звикли

אלישע פרוש 20.12.2016

Микола Ттт, ну й де є наголос у /нарід/, де ми не звикли? Про форму /нарід/ уже писано вище, в т.ч. мною. Ви про що? Я писав про наголос у польськiй мовi ― вiн падає на передостаннiй склад, тому форма /нарóд/ ледве би могла прийти з польської.

Микола Ттт 20.12.2016

Наголос у нарід зазвичай не на тому складі на якому наголос у народ, тобто на різних складах. Але я не думаю, що це польське слово так само як не думаю, що воно російське, я впевнений що це слово українське

אלישע פרוש 20.12.2016

Микола Ттт, Ви як читаєте? Я не писав, ож наголос у формi народ и формi нарiд є тому самому складi. Цитую себе ще раз: »Українська форма є таки нáрѡд, латинкою (моя правопись): narwd, вимова: [`nɑrʏd].« Бачите, на первому складi, а в формi нарóд на другому. Форма нáрiд очивидно не польська, а українська, про що я писав и вище. А от форма нарóд таки скорiйше росiйська, бо в українськiй мовi в цьому положеннi /о/←*o в питомих словах бути не може.

Микола Ттт 20.12.2016

Якщо вживати нарід замість народ, то все одно буде народня республіка, а не нарідня, народній супротив, а не нарідній тощо.

אלישע פרוש 21.12.2016

Микола Ттт, що значить "все одно буде"?? Фонологично питома українська форма й у разi прикметника йме бути як раз ото "нарідн- ій/-я/-є/-i (-ий/-а/-е/-i)". Форми з /о/←*o в т.зв. закритому складi суть українськiй фонологиї чужi.

Микола Ттт 21.12.2016

Мож й так але я принаймні так ніколи не чув

спільщизна

אלישע פרוש 20.12.2016

2

אלישע פרוש 20.12.2016

Надхнуто формами поспíльщина »республика«, поспiльщáк »республиканець« из Етим.сл.укр.м., том V., стор. 374, ст. на сл. СПIЛ. Я лиш троху змiнив морфологичний вигляд цих форм, вiдкинувши префикс по-, та замiнивши -ина на -изна, пор. поняття подiбного кола, як-от: вiтчизна. Етимология та морфология слова: *s- »разом« + *pwl- »пiв, половина«, вiдки историчне поняття рiльних робiт, при яких дiлянки (=поли, тобто половини, читай частини) поля було дiлено мiж участниками роботи, вiдти поняття перенесено на справу чи роботу спiльну взагалi; -щ- є вариантом черговання суфикса -ськ- перед /-и-/, ← *ьsk-, який зазвичай служить на творення прикметникiв належности або причетности до поняття, вираженого основою (на вiдмiну вiд суфикса -н-, який служить зазвичай на творення прикметникiв якости або характера, пор. спiльний »який роблено разом«, *спiльський »належний до сполу, тобто громади тощо«), + -изна.

народна держава

Oleksiy Stepanishchev 11.12.2016

0

громадарство

Vadik Veselovsky 09.01.2017

0

Запропонувати свій варіант перекладу