Даруйте, що слово повторюється, проте -щизна — це польський варіянт, -щина — український. Приклад: Wołoszczyzna/Волощина.
+. Республіканець - Народодержавець.
Республіканська Партія - Народна або Народодержавна Партія.
Українська Народна Республіка - Українська Народна Держава. Так само і з КНР.
КНДР - Корейська Народно Демократична Держава - КНДД. ФРН - Федеративна Народна Держава Німеччина - ФНДН. Саме "respublica" з латинської мови перекладається як держава.
goroh.pp.ua: республіка
ГРОМАДА 1, и, жін. 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 257); [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада — парубків та дівчат громада (Степан Васильченко, III, 1960, 72); * Образно. Громада бузьків спала на очерет (Василь Стефаник, I, 1949, 90). 2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація. Державі не повинно бути діла до релігії, релігійні громади не повинні бути зв'язані з державною владою (Ленін, 10, 1949, 64); Віталій Стратонович.. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85). 3. іст. На Україні і в Білорусії — поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Напас Кандзюба йшов проти громади (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); — А ми землю одберемо! — відповів замість Назарова Семен Красняк. — Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705). 4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60—90 рр. XIX ст. В період розвитку промислового капіталізму українська буржуазія прагнула створити свої політичні організації і виробити свою політичну програму. Для цього вона створювала так звані громади, які об'єднували значні групи української буржуазної інтелігенції (Історія СРСР, II, 1957, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 173.
Оскільки значення слова громада пасує до слова республіка як найкраще, то утворивши од нього слово громадство - республіка як на мене доволі влучно. Окрім того громада слово ще з Давньоруської мови (говорів) і на українській землі відоме здавніх давен.
Слово громада вже яко найлiпше служить значенням community, company, team, и ще, але на значення respublica не тягне.
Illya Honcharuk, не пасує. Ни в одному з Вами наведеных прикладѡв з писаных творѡв нема звязку меџи словом »громада« та поняттєм »республика«. Ни в Котляревского, бо там »на всю громаду« = »на все село«, й нияк не »державу«, сей бо твѡр є высмiх; »парубкѡв та дiвчат громада« теж, ясна рiч не »республика парубкѡв та дiвчат«. »Религийнi громады« = »религийнi республикы«?? А »студентьска громада« се про що? Ще »республика бузькѡв«... А Вы ще кажете, »пасує ... якнайкраще« ― ни боком. Слово »громада« та його похѡднi бы лiпше годили ся яко вѡдповiдники словам »социум«, »социальный« то що.
ЕСУМ (спіл):
поспі́льщина «республіка»
поспільща́к «республіканець»
поспі́льний «громадський, суспільний»
поспі́льство «народ; (іст.) селяни, міщани» (заст.)
goroh.pp.ua: спілка
Вподоба.
Як сутямок народній державі
народ це польське слово (запозичене). Тут краще підходить слово громада. ГРОМАДА 1, и, жін. 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Іван Котляревський, I, 1952, 257); [Тиміш:] Коло млина у нашому Брусові була оце рада — парубків та дівчат громада (Степан Васильченко, III, 1960, 72); * Образно. Громада бузьків спала на очерет (Василь Стефаник, I, 1949, 90). 2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація. Державі не повинно бути діла до релігії, релігійні громади не повинні бути зв'язані з державною владою (Ленін, 10, 1949, 64); Віталій Стратонович.. за причетність до студентської громади сидів чомусь аж у варшавській в'язниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85). 3. іст. На Україні і в Білорусії — поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання. Громада зібралась у волость і загула, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Напас Кандзюба йшов проти громади (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); — А ми землю одберемо! — відповів замість Назарова Семен Красняк. — Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705). 4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60—90 рр. XIX ст. В період розвитку промислового капіталізму українська буржуазія прагнула створити свої політичні організації і виробити свою політичну програму. Для цього вона створювала так звані громади, які об'єднували значні групи української буржуазної інтелігенції (Історія СРСР, II, 1957, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 173.
Ілля, ви серйозно? Запозичене? А нічого, що наша мова просто переповнена словами з коренем -рід-... Родина, родова, родовід, родитися, природа, родич... Чи й вони з польської прийшли?! )
Так, корінь загальнослов'янський, але спосіб утворення може бути польським, хоча сам я не знаю
Ох уж ці полякофоби. Польської боятись - українською не поговорити. І так можно до всіх слов'янських мов. Хоча особисто мені подобається слово нарід, а не народ.
Щойно за допомогою перекладача переклав і можу сказати, що польською народ буде люд, отже це не польське слово, та й обережним потрібно бути перед приписуванням до поляків слов'янських слів адже поляки не єдині слов'яни, є багато слів однакових у споріднених мовах, а инак й не може бути, бо инак мови не будуть спорідненими й ще не відомо чи українці в поляків запозичили, чи мож навпаки
Про польське походження форми нарóд. Будь воно з польської, наголос би був нáрод. Скорiйше вже з росiйської, й наголос и голосна /о/ це прозраджує. Українська форма є таки нáрѡд, латинкою (моя правопись): narwd, вимова: [`nɑrʏd].
Стосовно наголосів можна помовчати бо в різних регіонах наголос може бути різний є ще одна форма така як нарід тут вже точно наголос не там де ви звикли
Микола Ттт, ну й де є наголос у /нарід/, де ми не звикли? Про форму /нарід/ уже писано вище, в т.ч. мною. <бо в різних регіонах наголос може бути різний> Ви про що? Я писав про наголос у польськiй мовi ― вiн падає на передостаннiй склад, тому форма /нарóд/ ледве би могла прийти з польської.
Наголос у нарід зазвичай не на тому складі на якому наголос у народ, тобто на різних складах. Але я не думаю, що це польське слово так само як не думаю, що воно російське, я впевнений що це слово українське
Микола Ттт, Ви як читаєте? Я не писав, ож наголос у формi народ и формi нарiд є на тому самому складi. Цитую себе ще раз: »Українська форма є таки нáрѡд, латинкою (моя правопись): narwd, вимова: [`nɑrʏd].« Бачите, на первому складi, а в формi нарóд на другому. Форма нáрiд очивидно не польська, а українська, про що я писав и вище. А от форма нарóд таки скорiйше росiйська, бо в українськiй мовi в цьому положеннi /о/←*o в питомих словах бути не може.
Якщо вживати нарід замість народ, то все одно буде народня республіка, а не нарідня, народній супротив, а не нарідній тощо.
Микола Ттт, що значить "все одно буде"?? Фонологично питома українська форма й у разi прикметника йме бути як раз ото "нарідн- ій/-я/-є/-i (-ий/-а/-е/-i)". Форми з /о/←*o в т.зв. закритому складi суть українськiй фонологиї чужi.
Чого по лицю хлопаєш? Гожа калька вдалась.
😁😁😁
Який жах
По типу козацької республіки Війська Запорізького.
Вольності Війська Запорозького - в значенні козацьких самоврядування/автономії/республіки
Надхнуто формами поспíльщина »республика«, поспiльщáк »республиканець« из Етим.сл.укр.м., том V., стор. 374, ст. на сл. СПIЛ. Я лиш троху змiнив морфологичний вигляд цих форм, вiдкинувши префикс по-, та замiнивши -ина на -изна, пор. поняття подiбного кола, як-от: вiтчизна. Етимология та морфология слова: *s- »разом« + *pwl- »пiв, половина«, вiдки историчне поняття рiльних робiт, при яких дiлянки (=поли, тобто половини, читай частини) поля було дiлено мiж участниками роботи, вiдти поняття перенесено на справу чи роботу спiльну взагалi; -щ- є вариантом черговання суфикса -ськ- перед /-и-/, ← *ьsk-, який зазвичай служить на творення прикметникiв належности або причетности до поняття, вираженого основою (на вiдмiну вiд суфикса -н-, який служить зазвичай на творення прикметникiв якости або характера, пор. спiльний »який роблено разом«, *спiльський »належний до сполу, тобто громади тощо«), + -изна.
Гарне слово.
А чому саме так, чому не назвати спільщизною унію, федерацію, конфедерацію?
Гарне слово, але справді, що робити з федерацією?
+
Республіка - це форма правління, федерація - форма устрою. Це два різних поняття.
Та це ясно, але слова маємо знайти й для сього, й для того.
Чи не слід додати твар "співчизна"?
За що ("для якого терміна") би <співчизна> було?
Не знаю, думав ино, що "співчизна" є фонетична міна до "спільщизна".
А, таки є. Правда, {ʃt͡ʃ} би там и тако було.
Дякую, між иншим. Та мїна ми править за ще доказ на користь латинки. Писане <спіЛЬщизна> турить ино читання з {lʲ}, не даючи то йначе читати. Латинкою же писане spwlscizna дає <-l-> в тім контексті читати й {-lʲ-}, й {w}, и {ʎ} чи {j}, чи й гето {∅}.
Радий, що допоміг)
Гадаю, розумієте, чому я жалію не мігши дати то слово латинкою тоді.
Ваші мотиви суть ясні, але більшість Вашу латинку не зрозуміють, а я її через нестачу знань не можу як слід оцінити.
+++
Хіба -зна це не перекручений грецький суфікс -σμος?