СТИГ — «хвилинка, момент»«в одну мить», може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.», можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти, фонетичний варіант – стих «хвилинка, момент».
goroh.pp.ua: стиг
"На хутилочку" - на часиночку, на хвильку.
(О. Кониський. Твори).
Лат. secundus − наступний у часі. Другий, наступний.
Не може тут фонологічно бути <-гина>. Є суфікс *-in-a-, перед яким *g дасть /ж/, а є суфікс *-ūn-y-a- (складення первісного *-ūni + *-a-), що дало, в поданні чинним правописом <-иня>. Тобто від кореня *droug- могло бути тільки <дружина> – з *-ina, або <другиня> – з *-ūnya. Але не <другина>.
СТИГ — «хвилинка, момент»«в одну мить», може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.», можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти, фонетичний варіант – стих «хвилинка, момент».
goroh.pp.ua: стиг
Чеське слово "Vteřina", що є Секундою. Калька російського Вторник.
Чинне українське слово, від праслов. [*čьl’а] «те, що відповідає моментові».
зіставляється з чеським ст. čila, číla «хвилина, момент» (Ільїнський РМ I 6, 1933, 198), що споріднені з гот. ƕеila «мить, хвилина; час», дангл. hwīl, двн. (h)wīlа «тс.», н. weilen «перебувати, зупинятися», дісл. hvíla «ложе», лат. (tran)quīllus «спокійний»; іє. *ku̯ei̯-l-/ku̯īl- «мить спокою, дозвілля», з iє. *ku̯ei̯ǝ- «перебувати в спокої»; звідти й ч. ст. včile «тепер, зараз», čila «хвилина», číla «тс.».
Чинне українське слово, від праслов. [*čьl’а] «те, що відповідає моментові».
зіставляється з чеським ст. čila, číla «хвилина, момент» (Ільїнський РМ I 6, 1933, 198), що споріднені з гот. ƕеila «мить, хвилина; час», дангл. hwīl, двн. (h)wīlа «тс.», н. weilen «перебувати, зупинятися», дісл. hvíla «ложе», лат. (tran)quīllus «спокійний»; іє. *ku̯ei̯-l-/ku̯īl- «мить спокою, дозвілля», з iє. *ku̯ei̯ǝ- «перебувати в спокої»; звідти й ч. ст. včile «тепер, зараз», čila «хвилина», číla «тс.».
Єсмь проти перекладання іноземних систем вимірювання, так як се суть екзотизми.
Хвилька/хвиля + ина = хвилина. Мить + ина = митИна.
Погоджуюся, гарний відповідник
Дуже гарно!
До того ж година.
Година, хвилина, митина.
+++
Аби лише було бажання користати.
Тільки тривалість міжнародну залиште, будь ласка. Ніякої обособленості! :)
Щоб не було так, що усюди міряють метрами, в Америці футами, а у нас локтями і т.д.
Розумію вас, але то є питання звички, як на мене. Ось в нає є своє слово на переклади "minuta" (хвилина), та "hora" (година). Не кожна мова таке має. Ось, англійська не має ні першого, ні другого. Спитайте будь-кого з українців, чи хтіли б' вони поміняти наші "хвилина" та "година" на чужі "минута" та "гора/хора/ора/ура". Або ось місяці. Більшість мов користають латинські назви місяців, а єврепейських мов які цього не роблять є жменька. Як думаєте, скільки би людей хотіли поміняти наші місяці на чужі? Гадаю, меншість, більшість з якої складали би, певно, мовці московської. Таке міркування можна прикладати до багатьох речей, не лише мови. Терміни в лікуванні, математиці, фізиці, хімії, програмуванні... "Заради зрозумілості". Майже весь світ їзде на правій смузі, але брити ше досі на лівій. Зі звички, мабуть, багато чужоземців, коли приїздять до Бриччини, потрапляють через це в трощі.
І мовлячи про метри та фути, Америка ше досі користає милі, фути, дюйми, ярди, унції, фунти, камені (stone), галони. Навіть Канада та Бриччина по-трохи перейшли на метричну систему. В цьому випадку, Америка це є Африка.
Лівосторонній рух матє економічні чинники. Не можна просто почати їздити з іншої сторони. Це тобі не назву вимірів поміняти. Треба перебудовувати дороги, переставляти знаки і світлофори, викидати усі автомобілі з лівостороннім кермом, відмовлятись від особливих ринкових відносин з виробниками...