Дивацька пропонова. А чому не "стрийко"?
Отож! Додали аби було.
Годиться слово давнє ще біло хорватського походження від Ujak (уяк). А як відомо білі хорвати брали безпосередню участь у етногенезі українського народу часів раннього середньовіччя та Київської Русі. На рівні з иншими слов'янськими племенами могли долучитись до утворення української мови.
А поляки могли згодом слово в українців перейняти й видозмінити.
Не годиться, бо вуйко — це дядько по матері.
Щоправда так, маєте рацію!
Відати - знати.
Повідати - донести нову інформацію.
Відун - все знає.
Розвідник - дізнається нову інформацію.
Завідуючий - той що за головного.
Відаючий - сеньйор (багато знаючий).
Є властивий.
Таки ні. Не даремно мова знає багацько наростків. Відьмак, відун, відник, зна́йко
Значення слова програміст не найвищого рівня, а просто високого рівня – старший. Вищим є, наприклад, Lead.
"senior"
staréy, staréix(y)-
odinina:
Nom.: staréy
Gen.: staréixya
Dat.: staréixyou
Acc.: staréixya
Loc.: staréixyé
Instr.: staréixem
mnogina:
Nom.: staréixyi
Gen.: staréixy (staréyexy)
Dat.: staréixeum
Acc.: staréixyui
Loc.: staréixyéx
Instr.: staréixyui
___
"junior"
mòlôdyu / mòlôju, mòlôdx(y)-
odinina:
Nom.: mòlôdyu / mòlôju
Gen.: mòlôdxya
Dat.: mòlôdxyou
Acc.: mòlôdxy
Loc.: mòlôdxyé
Instr.: mòlôdxem
mnogina:
Nom.: mòlôdxyi
Gen.: mòlôdxy (mòlôdexy)
Dat.: mòlôdxeum
Acc.: mòlôdxyui
Loc.: mòlôdxyéx
Instr.: mòlôdxyui
___
"middle"
sèrêdeny, sèrêdn(y)-
odinina:
Nom.: sèrêdeny
Gen.: sèrêdnya
Dat.: sèrêdnyou
Acc.: sèrêdnya
Loc.: sèrêdnyé
Instr.: sèrêdnem (sèrêdnyem)
mnogina:
Nom: sèrêdnyi
Gen.: sèrêdeny
Dat.: sèrêdneum / sèrêdnyœum
Acc.: sèrêdnyui
Loc.: sèrêdnyéx
Instr.: sèrêdnyui
Гм. А відки при відмінюванні з'являється "ш"?
Якшо "staréy" є "старій", то має бути "старій-" (род. старія), ні? Звідки тоді "старійш-"?
A œdcui e <-r-> u padéx u slovax "mati", "neti", ci <-t-> u slovax: "gèrebẽ", "lèvẽ", "lisẽ", "scenẽ", "ditẽ", ci <-n-> u slovax: "znamẽ", "imẽ", "uimẽ", "pòlomẽ", "vèremẽ", "sémẽ"?
Не знаю чому. Проте, хіба "staréy" не дасть просто "старій-" у непрямих відмінках? Чому там виникає суфікс вищого ступення порівняння "-ш"? Я не розумію.
<Не знаю чому.>
Yaco tô? 😳
Tac zuanuy "zacœun œdcruitoho sucladou" u prasl. — coli na cœunçé slova e prigòlôsca, ona e néma: *matir → rous. <mati> (*r némo), ale *materes → rous. <matere> (coho?), *materei → rous. <materi> (comou?) — *r zuõcyno, *gerbent → rous. <gèrebẽ> (*t némo), ale *gerbentei → rous. <gèrebẽti> (comou?) — *t zuõcyno, *znamen → rous. <znamẽ> (*n némo), ale *znamenes → rous. <znamene> (ceoho?), *znamenei → rous. <znameni> (ceomou?) — *n zuõcyno.
Tacovo i u <staréy — staréix(y)->; pratuar e *star-ēiux — *x (*x ← *s po *u) e na cœunçé tomou "ném", → <staréy>, ale *star-ēiux-y-a (*-y-a ← *y- + -ōs) → rous. <staréixya> — *x e zuõcyno. Tô bui *x e i u <staréy>, ale ném, "drémaiêity".
Isce tuarui bez /ʃ/: <daléy> ← *dalẽiux (ale <dalxe ← *daliuxes, dalxya ← *daliuxya>), <scoréy> ← *skorēiux (ale <scoréixe ← *skorēiuxes, scoréixya ← *skorēiuxya>), <mnéy> ← *myniux (ale <menxe ← *myniuxes, menxya ← *myniuxya>), <boléy> ← *bolēiux (ale <bœulxe ← *boliuxes, bœulxya ← *boliuxya>) tc.
<хіба "staréy" не дасть просто "старій-" у непрямих відмінках?>
Ni, u pratuaré bo e na cœunçé *x — *starēiux → <staréy>, ale coli *stariux- + gòlôs, to *x e zuõcyno: *stariuxes → <starxe>, *starēiuxes → <staréixe>, *stariuxei → <starxi>, *starēiuxei → <staréixi> tc.
