üidély
Навіяно друс. видѣньіє, перекладене в "Матеріалах" гр. словом θεωρία, яке саме походить від кореня з товком "видіти, бачити". Проте морфологію слова самого я радше змінив, аби відрізнити від віддієслівного слова "видіння", творивши виділь за допомогою суфікса -ѣль з наданням значення з відтінком способу чи результату дії; видѣль → виділь *"спосіб бачення, результат бачення [явища]".
„Припущення“ не надається. Теорія – це струнка логічна побудова, а далеко не якісь-там домисли.
theory ≠ assumption.
Znacyeinïe slova grecyscoho θεωρία e slovo u slovo: *"zrénïe/vidyeinïe yaviscya", tô bui uiclad ci tóucouanïe ci yasouanïe yaviscya, a ne "dogad, gadca".
zruinya, zruini
*zyr-ūn-i- *"місце, точка погляду → прояв/вираження погляду"; за зразком: гърд-ъін-и *"[внутри, в собі] місце, точка гордости → [внутерній] прояв гордости", добр-ъін-и *"[внутри] місце, точка добра → [внутерній] прояв добра".
Краще для "гіпотези", бо теорія це не просто точка погляду, це уже сформована думка, яка має докази у свою сторону. "Вираження погляду" куди більше підходить для гіпотези.
Про "υπόθεσης" иму ліпші слова.
Ото θεωρία значить *"гляд, зір, бачення, вид", а υποθέσι значить *"простерть/простерте, кладене/діте/ложене перед (propositio, propositum)".
* від основи снув[а] від псл. snovati "плести" у новозначенні "сплетені висновки досліджень"
Де саме?
О, зрозумів. Виправляю.
üideily
Варіант до виділь (виділи ...) тільки з иншим чепенем *-el-y-. Тому в відкритому складі: -е-.
Вимова: за чинним правописом було би: видель = <вúділь/вúдель>, видели = <вúдели>, видельіѫ = <вúділлю/вúделлю>.
Від основи "вість".
Давній префікс "па-" вказує на джерело від. Тоді па́вість – наслідок того, що ми відаємо, наслідок інформації, яку ми здобули.
назва + -знавство
теорія літератури — літературознавство
теорія лінгвістики — мовознавство
теорія музики — музикознавство
теорія ядерної взаємодії — знавство ядерної взаємодії
теорія еволюції — знавство еволюції
теорія струн — знавство струн
теорія ігор — знавство ігор
ЕСУМ дає серед значень слова тріп (від праслов'янського tropъ, а праслов'янське tropa дало тропу) також «правильна думка про щось».
Міркування - це процес роздумування над якоюсь проблемою. Дослідження та припущення це також фази процессу. Теорія - результат.
На разі всі дорадці виказують повну необізнаність з предметом. Теорія – це не є дослідження, а завершена струнка і логічно бездоганна умислова побудова.
Від слова «ви́снувати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6042-vysnuvaty.html#show_point
goroh.pp.ua: міркувати
Творено як именник вѡд дiєслова вiсти ([я] вiм, [ты] вiси, [вѡн/вона] вiсть, [мы] вiмо, [вы] вiсте, [вони/воны] вiдять) ‘вiдати, знати’. Привабливою на мѡй погляд є в сьому корени (*вѣд-) ємкѡсть (мiсткѡсть) його первинного значiння ― ‘бачити, видiти - знати, вiсти, вiдати’ (диви статтю по *вiдати в етим.сл.укр.м., т. I., стор. 390-391) й ож грецке слово theoria походить вѡд коренѡв зѡ значiннєм ‘вид, бачiннє, погляд, зрiннє’ (диви http://etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=theory).
Теоретичний - відовий? Якраз шукаю прикметник.
Уже сумню слово се стиже тяму θεωρία. И коли правда є *weyd- в вид- (вид, видіти) и *woyd- в від- (відати, вісти, відомо) спільного здроя, значать вони вже різне. Тяма θεωρία не значить відоме (якесь тверде пізнання), а виджене ― бачення, погляд на щось. Грецьке θεωρία творять θέᾱ »вид« + ὁράω »зрю, дивлю, бачу, виджу« + чепінь -ῐ́ᾱ, се бо »погляд на явище (← бачу ~ маю погляд на явище)«. Суть (наймній первинна) тями θεωρία є бачення/погляд на річ/явище, не (пі)знання річи/явища.
Добре звучить, люди досі хибно кажуть "це всього лиш теорія", хоч теорія це не "всього лиш", теорія це щось значуще, вагоме, наслідок десятиліть пошуку науковцями.
Тому слово "віда" гарно пояснить людям, що мова про те, що ми "відаємо", а не про що "підозрюємо".
Вподобайка.
Теорія -- віда, інформація -- віда?
Dauno'my ouge isbagnõu cyto ‹véda› nevérno œdpovédaieity znacyeinïou teamui "theoria".
Grecscoe ‹θεωρία› e perueisno "vidénïe, zrénïe, bacyeinïe" œd slova ‹θεωρός› "gleadacy, spectator, postèregacy, observer, isvédoc, witness" — za SIRM: œd déyeslova ‹θεάομαι› "gleadiõ, I look, vidiõ, I see" ;
za Wiktionary ( https://en.m.wiktionary.org/wiki/θεωρός#Ancient_Greek ) iz duou slœu: ‹θέᾱ› "zrisce, vid, vidlo" + ‹ὁράω› "zriõ, vidiõ, baciõ", i za Slœunicomy istoslœuïa eaghelscoyui móuvui ( https://www.etymonline.com/word/theory#etymonline_v_10734 ) :
» theory (n.)
1590s, "conception, mental scheme," from Late Latin theoria (Jerome), from Greek theōria "contemplation, speculation; a looking at, viewing; a sight, show, spectacle, things looked at," from theōrein "to consider, speculate, look at," from theōros "spectator," from thea "a view" (see theater) + horan "to see," which is possibly from PIE root *wer- (3) "to perceive." Philosophy credits sense evolution in the Greek word to Pythagoras. «.
Ви за тиждень розгубили знову пошану до нас? Знову катаканівку треба? Чи що зробити, щоб Ви почали писати по-людськи?
<Ви за тиждень розгубили знову пошану до нас? Знову катаканівку треба? Чи що зробити, щоб Ви почали писати по-людськи?>
Godé p**déti. Pœd ‹sid-na-scité› pisau eimy cuiriliçeiõ INO clasti cray pèrêdsõdou colo latiniçui. E Vam yasno? Coli Ui ne xotiete citati — cèrêz Vasyu pèrêdsõd — idéte mimo. E Vam yasno? Idéte si strociti suoyui slovopocyuarui, zasiraiõtyi yimi stòrœuncõ Slovotuorou.