-

Дуже конструктивна критика, браво. Рекомендую почати з букваря, символи пунктуації залиште на потім.

1)
Обї словї, "тикет" и "білет", суть чуджї. То чому вже не лишити чудже слово "тикет", коли воно вже мїстить питане ту значіннє?

2)
Давнє *i є в руськї мовї стало par excellence /ɪ/, на письмї кирилицею ‹и›: *sila → ‹сила› /ˈsɪlɑ/, не ‹сіла› /ˈsilɑ/ — вятською ‹сила› /ˈsila/ з ‹и› = /i/, лядською ‹siła› /ˈsila/ з ‹i› = /i/. И в чуджах словах у руськї мовї лядська чи вятська впливу чудже *i в руськї да /ɪ/, кирилицею ‹и›: дгр. ‹ἑξάμιτος› → рус. ‹оксамит› /oksamɪt/, не ‹оксаміт› /oksamit/ — вят. ‹оксамит/аксамит› /aksamit/ з ‹и› = /i/, дгр. ‹λιμήν› → византогр. ‹λιμένιον› → тур./кримотат. ‹liman› → рус. ‹лиман› /lɪˈmɑn/, не ‹ліман› /liman/ — вят. ‹лиман› /liman/ з ‹и› = /i/, дсас. fīla → прасл. *pila → рус. ‹пила› /pɪˈlɑ/ "a saw", не ‹піла› /piˈlɑ/ — вят. ‹пила› /piˈla/ з ‹и› = /i/, ляд. ‹piła› /ˈpila/ з ‹i› = /i/.
Аж по лядськї, та, поздїше, вятськї впливї стану в руську проникати твари з /i/: свнїм. ‹visierunge› → ляд. ‹wizerunek› → рус. ‹візерунок› — без лядського посередства було би руською ‹визерунок› /β̞ɪzɛrunɔk/, або й ‹визірунок› /β̞ɪzirunɔk/: чудже (свнїм.) *i → рус. /ɪ/, кирилицею ‹и›, свнїм. ‹liuhtære› → ляд. ‹lichtarz› → рус. ‹ліхтар(ь)› /lixtar(ʲ)/ — лядського посередства було би ‹лихтар(ь)› /lɪxtar(ʲ)/, ягел. ‹finish› → вят. ‹финиш› /finiʂ/ з ‹и› = /i/ → рус. ‹фініш› — без вятського посередства, прямо з ягельськи в руську, було би руською ‹финиш› /ɸ̞ɪnɪʃ/ з ‹и› = /ɪ/. Лядські впливи принесли в руську й т.зв. "правило 9"; се правило є руськї мовї чудже: lat. ‹universitat-› → нїм. ‹Universität› → ляд. ‹uniwersytet› → укр. ‹університет› — точно за лядською: ‹y› → ‹и›, ‹і› → ‹і›, без лядського посередства було би руською ‹университет› /unɪwærsɪtɛt/ по приголоснї, та ‹вниверситет› /u̯nɪwærsɪtɛt/ по голоснї. Лядське "правило 9" перемелене через вятське звуцтво да в руськї патвар ‹брифінг›, з /ɪ/ в первім складї та /i/ в другім, коли в мовї джерела, в ягельськї, навпаки, в первім складї є /iː/, а в другім /ɪ/: ‹briefing› /briːfɪŋ/, не /brɪfiŋ/. Руська мова знає й дзвук /i/ и дзвук /ɪ/, тому ягел. ‹briefing› /briːfɪŋ/ прямо в рус. дало би /briɸ̞ɪnɣ̞/. Вятська мова не знає /ɪ/, тому ягел. ‹briefing› з двома різнома дзвукома є в вятськї передано через /i/: ‹брифинг› /brifing/, а відти, через лядське "правило 9", є в руськї патвар ‹брифінг›. Такий же лядсько-вятський патвар є в руськї ‹скринінг› /skrɪninɣ/, коли в ягел. ‹screening› є, навпаки, /skriːnɪŋ/, що в руськї дало би прямо ‹скрінинг› /skrinɪnɣ/.
Чудже ‹billet› би прямо в руськї дало, найменше, ‹билет› /bɪlɛt/, може, ‹биє› /bɪjɛ/, або ‹биєт› /bɪjɛt/, та не ‹білет› /bilɛt/.

1) Так в тому то і справа, щоб тут іде обговорення чи можна замінити слова запозичені з англійської на рідні українські, або створити нове українське слово коренем якого і буде українське слово.
2) Цікава тема зі звуками /I/ та /i:/, але я не зрозумів до чого тут вона (можливо через те що складно описано, і на якісь гібридній мові). Білет /Bi:let/ це укр. слово з своїм значенням та укр. вимовою, до чого тут вимова не зрозумів, якщо ви мали на увазі те що це і є одне і теж слово бо 'Т' і 'Д', 'и' та 'і', а також 'к' і 'л' дуже схожі і типу слово "білет" було взяте з одного джерела чи взагалі колись було взяте з слова "ticket/тікета" просто з часом деякі букви і звуки змінилися, наприклад:
Тикет (ticket, /'tIk.It/)
Білет (бі лет, / біл ет/)
На рахунок цього не знаю, і мені здається це трошки не до цього.