Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: ваба "принада".
Етим.сл.укр.м., том IV, стор. 24, стаття на слово надити2: "вабити, приманювати[;...]"; знада "
sum.in.ua: znada, занадити "http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17514-zanadyty.html#show_point", онада "тс.", понада "http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/43517-ponada.html#show_point", рознадити "звабити, принадити", спонадить "тс.". Як видно, значення "вабити, приваблювати, маними (чимсь)" несе вже сама безпрефіксова чиста основа "над-", тому я пропоную чисту безпрефіксову форму слова, виходячи з принципу, що коли є можливість, коротшим та "чистим" словам слід надати перевагу з-поміж інших можливих варіантів.
uabilo
Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: вабило "принада".
uab
Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: ваб "принада".
Вабити – приманювати.
goroh.pp.ua: вабити
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння, вабиво – матеріял, щоб приманити людей.
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
Стислена форма від:
Дрочи́ти — Дразнить, сердить, раздражать (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: дрочити
Негативне значення з'явилось від форми російської, форма "дріч" з ікавізмом забере погану асоціацію.
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
Кінець «-иво» означає знадобу: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло, тобто рупи́ло – те, що зацікавлює.
Надити – приманювати.
goroh.pp.ua: надити#9424
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "надило" – те, чим принаджують.
Надити – приманювати.
goroh.pp.ua: надити#9424
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння, надиво – матеріял, щоб приманити людей.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Це дослівно. „Словник синонімів“ подає „дрочити“ як українське розмовне.
мастурбувачка
Те, що оглядають
Юрко, тут звісно можна зробити кальку з польського przegląd (пшеґльонд), але можна знайти й більш український відповідник. Раджу ознайомитись з дописами Єлисея під гаслом "верхівне ймання межджене" ось тут: 
реквізиція
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
До́бриво – матеріял для удобрення, па́ливо – матеріял для паління, пря́диво – матеріял для прядіння, тоді ру́пиво – матеріял для зацікавлення.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
teaser nasampered pryznačenyj dla togo, aby ZAVABYTY potencijnogo gladača ščoś podyvytysia: nasampered, ce kino, ałe takož i vydnograj, toščo. Navmysno vžyto zmenšuvalnu formu ZAVABKA, a ne prosto ZAVABA — aby pidkresłyty pevnoju miroju vtorynnisť ciogo riznóvydu «mystectva»: vse ž taky, pervynnym je abo sam vydnograj, abo ž POVNA kinostrička.
Zaproponovani tut inši serjozni proponovy majuť ti čy inši nedoliky, a same:
ZVABYNA — horoše słovo, ałe vono radše može poznačaty jakeś javyšče, jak samodostatnie vže same v sobi: zanadto vže ce słovo garne! ;)
PRYMANKA — zagałom, tež peredaje suť «teaser'a», ałe maje značno šyršu tiamu...
Te same i PRYNADA: skažimo, ŽINOČI PRYNADY — ce ne zovsim «teaser», ege ž?
ZAČIPKA — nu... pani ta panove! Buďte vse ž taki vyvaženymy!! «Začipka» može buty u karnomu rozsliduvani, abo ž jak jakaš detal, pidvis jakyjś, za jakyj možna začepyty/pidčepyty palcem, nigtem, toščo...
DRAŽNYŁKA — zagałom, točno peredaje suť javyšča. Odnak, jak ne mene, ne duže nadajeťsia dla oficijnogo terminu...
Pro CIKAVYNKU vže movču, bo, po-perše, ce słovo i tak ne sydyť bez roboty, a po-druge — ne fakt, ščo otoj «teaser» — taka vže j cikavynka!
Natomisť ZAVABKA ne nese v sobi vže napered jakyhoś ocinočnyh sudžeń: zavdanniam ZAVABKY je same zavabyty podytyvytysia ščoś, a čy ote «ščoś» je cikavynkoju — ce vže zooovsim inše pytannia.... ;)
Tacui Porush Dal corotxyuy variant, cim dulxya "zavabca" lépxya?
tym, ščo prosto lipša j vidčuttievo zrozumiliša ;)
Tobto VABA — mynxy zrozoumélo???
skażimo tak: ne maje sponuky do dii ;)
Yeurco (Jurko Zełeny),
suponoucui do déyui cœho?,
yaca e sponouca u slofé zafabca?
вірно,
радше "вабка", "завабка" та "принадка", бо в нас цих "ваб" та "принад" вже колами йдуть, треба провідміняти на закінченні чи ще щось(адже потенціал мови по ситуації дозволяє це робити, акцентуючи значення) по співвідношеню до інших перекладів....
а то все зліпуватиметься до купи