Найкращий переклад

зброя


зброя

Значення

(пол. zbroja) — знаряддя для нападу або оборони.

Приклад вживання

На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра, патронташі і інше.

Розділи

Слово додав

БоВласне

Поділитись з друзями

Переклади

зброя

Микола Ттт 10.06.2017

7

Микола Ттт 10.06.2017

Є чудове українське слово, а хтось хоче замінити "полонізм" на москалізм

S. Velichko 10.06.2017

Так. Зброя - слов'янське слово, в інших мовах теж є його відповідники: чеська - zbraň, словац. - zbraň. А у поляків зараз зброя це - broń

БоВласне 10.06.2017

Зброя є запозиченням, яким бездарем слід бути, аби замість того, щоб дослідити базу доказів одразуж захищати полонізм? Оружжя є в давньоруській мові, а зброя є явним полонізмом як і спис. Якщо ви хвора людина і ви називаєте московським наше питоме слово, то вам слід до лікарні лінгвістичної навідати ся, там вам скажуть, що московська має 60% староболгарської лексики і всі ваші хворі фантазії про "російське слово" закінчаться, коли ви зрозумієте, що овно загально слов'янське.

БоВласне 10.06.2017

Бран, бронь, по українськи буде боронь як у словах боронити, українські питомі слова мають повноголосся, тому наведені вами слова є явними полонізмами та чехізмами.

БоВласне 10.06.2017

В московській мові до речі теж є слово "зброя" рос. "сбруя/збруя" Читаємо: сбру́я (уже у Котошихина 52), диал. збро́я — то же, донской (Миртов), украинский збру́я. Возм., заимств. из польский zbroja «вооружение, снаряжение», которое могло бы быть связано с сербохорватский брȏj «число» (первонач. «надрез»), а также с брить, бре́ю и родственными (смотри на последнее слово, а также Бернекер 1, 87), ср. Желтов, ФЗ, I, 1876, вып. 4, страница 39; Грот, Фил. Раз. 2, 306 и сл.; Брюкнер 668; Преобр. I, 244.

БоВласне 10.06.2017

Микола Ттт - тобі присвячується неучу: українська ору́жжя, білоруська ружжо́, російська ору́жие  є запозиченням з церковнослов'янської при питомому ружьё, давньоруська оружиɪе, старослов'янська орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болгарська оръ́жие, сербохорватська о̀ру̑жjе, словенська oróžje, rožjè «оружжє», чешська oruží, польська oręż. Сюди ж болгарське ръ́гам «колю, сверлю» (Младенів 387).  Споріднено до литовського reñgtis, rengiúos «споряджатися», aprangá «спорядження», apreñgti «постачати, споряджати, одягати», išreñgti «знімати, роздягати»; див. Махек, ZfslPh 18, 25 та сл.; Мi. ЕW 281; Маценауер, LF 18, 269 і сл.; Зубатий, AfslPh 16, 410. Останій відносить сюди ж чеське náruživý «палкий», литовське rangštùs «квапливий, поспішний», įrangùs «проворний, рухомий». Неприйнятно зближення із рос. ору́дие "знаряддя" і пояснення з давньосаксонська ārundi, давньоверхнімецька ārunti (на противагу Уленбеку у Пайскера 64). Пор. також руга́ть.

БоВласне 10.06.2017

S. Velichko Як видно з наведених мною доказів, зброя НЕ Є загальнослов'янським, а лише запозиченям в чеську, а з неї в польську, а з неї в українську та вже російську, де таке слово теж є. А оружжя як ми бачимо дійсно загальнослов'янське та існує в усіх слов'янських мовах. Тому перш ніж писати "єрись" перевіряйте.

Микола Ттт 10.06.2017

Слухай зброя то є слов'янське слово і не просто слов'янське, а усталене українське, і ти чи не розумієш різниці між зброєю та сбруєю? То ж різні за змістом слова Сбруя — это конская упряжь, предметы и принадлежности для запряжки, седлания и управления лошадьми[1]. Другой термин — конская амуниция.[2]. Українська мова природньо схожа на інші слов'янські мови й то саме можна сказати, що то чехи запозичили в українців, а не навпаки, тож не страждай дурнею. Яка вже різниця чи полонізм, чи церковнослов'янізм? Українська мова є окремою мовою в чомусь вона схожа на польську, що природньо, а в чомусь на церковно-слов'янську, що теж природньо й не варто бачити в усіх словах запозичення ніби в українській мові немає власних слів які теж з нашої мови хтось запозичив. Слово оружие не є спільнослов'янським хочаб тому, що його немає в українській

S. Velichko 11.06.2017

українська - зброя; словенська - zbraň, orožje; словацька - zbraň; чеська - zbraň.

БоВласне 11.06.2017

Микола Ттт - Навіщо ти брешиш? http://sum.in.ua/s/oruzhzhja Слово збрроя є в українській мові, ба більше воно всіма лінгвістами в усіх словниках зазначене як питомо українське. Сбруя і зброя означали те саме на початку, ці слова є полонізмами це факт. Слово Оружжя є в усіх без виключення слов'янських мовах, а збруя лише в західнослов'янських. Є структура слова за якою можна визначити його походження. Давньоруські південі діалекти породили українську мову, до того як Українські землі потрапили до польщі слова "зброя" ми ніде не зустрічаємо навідміну від слова "оружжя". ОСЬ ЧИТАЙ СЛОВО "оружжя" є в усіх слов'янських мовах: тобі присвячується неучу: українська ору́жжя, білоруська ружжо́, російська ору́жие  є запозиченням з церковнослов'янської при питомому ружьё, давньоруська оружиɪе, старослов'янська орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болгарська оръ́жие, сербохорватська о̀ру̑жjе, словенська oróžje, rožjè «оружжє», чешська oruží, польська oręż. Сюди ж болгарське ръ́гам «колю, сверлю» (Младенів 387).  Споріднено до литовського reñgtis, rengiúos «споряджатися», aprangá «спорядження», apreñgti «постачати, споряджати, одягати», išreñgti «знімати, роздягати»; див. Махек, ZfslPh 18, 25 та сл.; Мi. ЕW 281; Маценауер, LF 18, 269 і сл.; Зубатий, AfslPh 16, 410.

БоВласне 11.06.2017

S. Velichko Слово "зброя" є лише в ахіднослов'янських мовах, а тпере читай де я є слово оружжя: українська ору́жжя, білоруська ружжо́, російська ору́жие  є запозиченням з церковнослов'янської при питомому ружьё, давньоруська оружиɪе, старослов'янська орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болгарська оръ́жие, сербохорватська о̀ру̑жjе, словенська oróžje, rožjè «оружжє», чешська oruží, польська oręż. Сюди ж болгарське ръ́гам «колю, сверлю» (Младенів 387).  Споріднено до литовського reñgtis, rengiúos «споряджатися», aprangá «спорядження», apreñgti «постачати, споряджати, одягати», išreñgti «знімати, роздягати»; див. Махек, ZfslPh 18, 25 та сл.; Мi. ЕW 281; Маценауер, LF 18, 269 і сл.; Зубатий, AfslPh 16, 410.

Микола Ттт 11.06.2017

Слухай припини вже москалізми пропонувати, українською є зброя, а є збруя й то є різне. Польська є слов'янською мовою й нічого у тому дивного, що схожа на українську, от якби вона була англо-саксонською то тоді можна було говорити про запозичення, а так то є питоме українське слово, а так звані "староруські" то зазвичай староболгарські або инакше церковно-слов'янські. Доречі стосовно того, що зброя то лише у західно-слов'янських... Ти геть припух, а українська то яка західно чи східно?

Микола Ттт 11.06.2017

До речі, білоруською теж зброя, тобто принаймні у більшости східньо-слов'янських мов це слово є

S. Velichko 11.06.2017

отже укр. - зброя; білор. - зброя, слов. - zbraň, orožje; словац. - zbraň; чеська - zbraň; польск. лише таке є - Uzbrojenie https://www.synonimy.pl/synonim/uzbrojenie/

оружжя

БоВласне 09.06.2017

2

БоВласне 09.06.2017

Існуючий одноіменник до полонізму "зброя". Думка тут проста, поширення та надання переваги питомо українському "оружжя" від давньоруського "ороужьє/ороужие" від о/об руч/руку.

БоВласне 10.06.2017

українська ору́жжя, білоруська ружжо́, російська ору́жие  є запозиченням з церковнослов'янської при питомому ружьё, давньоруська оружиɪе, старослов'янська орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болгарська оръ́жие, сербохорватська о̀ру̑жjе, словенська oróžje, rožjè «оружжє», чешська oruží, польська oręż. Сюди ж болгарське ръ́гам «колю, сверлю» (Младенів 387).  Споріднено до литовського reñgtis, rengiúos «споряджатися», aprangá «спорядження», apreñgti «постачати, споряджати, одягати», išreñgti «знімати, роздягати»; див. Махек, ZfslPh 18, 25 та сл.; Мi. ЕW 281; Маценауер, LF 18, 269 і сл.; Зубатий, AfslPh 16, 410. Останій відносить сюди ж чеське náruživý «палкий», литовське rangštùs «квапливий, поспішний», įrangùs «проворний, рухомий». Неприйнятно зближення із рос. ору́дие "знаряддя" і пояснення з давньосаксонська ārundi, давньоверхнімецька ārunti (на противагу Уленбеку у Пайскера 64). Пор. також руга́ть.

Микола Ттт 12.06.2017

Білоруською так само як і українською, тобто зброя

броня

S. Velichko 10.06.2017

1

БоВласне 10.06.2017

Бороня - питомо українське, а броня немає повноголося

S. Velichko 11.06.2017

БОРОНА́, и, жін. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування землі./ Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 219. http://sum.in.ua/s/borona

S. Velichko 11.06.2017

Бороня - московське слово. Не згодні? То покажіть де воно таке є "питомо українське".

БоВласне 11.06.2017

S. Velichko Бороня - має повноголосся, питомо українські слова мають повноголося, бо лише повноголося було у давньоруській мові. Московським є слово "браня, броня". Ви хвора людина? Ви повноголосні слова які є питомо східнослов'янськими віддаєте московській мові? Ви мовний самовбивця? Українською "броня" було б "борона" ось воно http://sum.in.ua/s/borona Воно є в українській з вже іншим значенням. Якщо ви не розумієтеся на структурі східнослов'янської мови, а схоже ні, то не привласнюйте московській де 60% староболгаризмів українські питомі слова. ТАк для справки ясно, що в 10 ст. в Суздалі розмовляли так як і в Києві і повноголося було всюди, якщо вам це не подобається то хоча б не поширюйте брехню. Українські та російські слова так чи інакше схожі, бо мова предок одна, точніше немова, а споріднені діалекти.

Микола Ттт 12.06.2017

Здається ви самі не розумієтеся на східньо-слов'янських мовах, зброя це українське слово й цілком можливо в инших мовах воно з'явилося саме з української

S. Velichko 12.06.2017

1. БоВласне "питомо українського" слова боронЯ не знайшов. 2. БоронА це не боронЯ :) 3. БоВласне знов написав чергові бездоказові твердження, що нібито "в 10 ст. в Суздалі розмовляли так як і в Києві" та що, мовляв, "мова предок одна... споріднені діалекти"... ⁾⁾⁾

Запропонувати свій варіант перекладу