Цікава стаття про пошуки відповідників для иноземних запозичень серед европейських мов. Дуже цікавий підрозділ про угорську та ісляндську мови. Ознайомтесь, будь-ласка:
https://uamodna.com/articles/puryzm-u-terminologiyi-ukrayinsjkyy-dosvid-na-evropeysjkomu-tli/
Дуже добре і зрозуміло написано
Я прекрасно розумiю, що найгiрше використати для введення в тему сторiнку вiкiпедiï, але буде зрозумiло про що я давно думаю https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0.
Багато вiдповiдникiв в словотворi э вульгарними ( нацицники, прутнi, нацюцурник…), примiтивними кальками чи видозмiнами ( копiярка, видиво, колегулька…). Чимало слiв взагалi вже мають лiтературнi аналоги, але тут наполегливо ïм “кують” вiдповiдник. Я вважаю, що цьому сайту потрiбнi “ангели смертi”. Варто вiдправити деякi слова в “чистилище” на доопрацювання, iншi повиннi бути поглинутi у забуття, а вибранi “кононiзованi”.
Маєш рацію, Богдане! “Словотвір” - це дослідницький (експериментальний) майданчик, а не словник. Принаймні поки-що. Напрацювання цього осідку в майбутньому могли б стати основою для оновленого словника Української мови, куди будуть поміщені багато втрачених або маловживаних слів або й взагалі ті нові, “ковані” слова.
“Словотвір”, як на мене, заохочує не лише творити або кувати нові слова, але й користуватися справді Українськими відповідниками (наприклад “гоже”, “иносе” тощо). Тобто цей осідок скоріше повертає старі слова, аніж навіть творить нові.
Про вульгарність згоден, тільки “прутень” це вже усталена анатомічна тяма для запозичення “пеніс”. Дивіться “Гру Престолів” в українському озвученні - там “прутень” часто використовують :D Чи може краще “х*й”, аби братішки з півночі розуміли?
І так, иносе, “Словотвір” так чи інакше буде очищений від зайвих слів та відповідників.
А ще знайте, що різні “нацицники” та “нацюцурники” жоден український діяч ніколи не прагнув зробити офіційними українськими словами: це огидна казочка українофобів з метою знищити репутацію українізаторів.
Ніяких “розчепірок” і подібної огидности українці ніколи в мову не брали, ці ж слова придумали більшовики, щоби насміятися з української “смішної” мови. І зараз міжмережжям літає стаття про “сільську” мову з “нацюцюрниками” і таким різним.
Пропаганда. Нічого, що би було крім неї.