Виконувати — полонізм?

Anton Bliznyuk

ЕСУМ у 1-му томі на 374 сторінці під "виконати" твердить, шо це слово зичене від польського "wykonać":
"очевидно, запозичення з польської мови".

Які підстави так думати? Фонетично все добре. Семантично наче також (той самий корінь шо й "кінець", тобто довести до кінця; префікс "ви-" часто має значення вивершення, довершення, закінчення дії). Точнісенькі слова є й у чеській і словацькій.

Anton Bliznyuk

Бачив на осідку вже розмову про це десь. Не згадаю де. Сам я не певен шо думати. ЕСУМ дає окрему статтю "скора" (псл. skora <— kora) зі значеннями "кора; шкіра; шкура". Нижче, серед похідних, є дано "шкора" та "шкорина". За непитомість цих слів не згадується. Як я розумію, то для багатьох західних говірок перехід "с" в "ш" перед приголосною є звичним явищем, а тому "шкора" є рідним словом. А тому, гадаю шо й "шкіра". В статті про шкіру знизу є дано й відміни з початковою "с-" (скіра). То чому ж не є питоме слово? Тим паче, як польське "skóra" має звук "с" на початку, а не "ш". Я й не зовсім розумію, де там є вплив польської. Можливо вжиток цього слова й був дешо підсилений польською мовою, та й шо з того? Не бачу в тому шось зле. Інше цікаве питання це те, звідки там взялося "-і-"?

Anton Bliznyuk

Не знаю, може й викликає, але я не знаю на шо дивитися по тому посиланні.

Олександр

Не знаю, може й викликає, але я не знаю на шо дивитися по тому посиланні.

Чорнило синє

Anton Bliznyuk

А-а-а. Та ні, не оскомить. То ж є давнє ширення значення, коли чорнило було лише чорне, а тоді стало різним, але слово "чорило" (чорнити + -ло) лишилося на позначення будь-якого чорнила.

אלישע פרוש

Бачив на осідку вже розмову про це десь. Не згадаю де. Сам я не певен шо думати. ЕСУМ дає окрему статтю "скора" (псл. skora <— kora) зі значеннями "кора; шкіра; шкура". Нижче, серед похідних, є дано "шкора" та "шкорина". За непитомість цих слів не згадується. Як я розумію, то для багатьох західних говірок перехід "с" в "ш" перед приголосною є звичним явищем, а тому "шкора" є рідним словом. А тому, гадаю шо й "шкіра". В статті про шкіру знизу є дано й відміни з початковою "с-" (скіра). То чому ж не є питоме слово? Тим паче, як польське "skóra" має звук "с" на початку, а не "ш". Я й не зовсім розумію, де там є вплив польської.

Tòcyno.

Можливо вжиток цього слова й був дешо підсилений польською мовою?

Ya ne vidiõ bui na te cyto tẽclo.

Інше цікаве питання це те, звідки там взялося "-і-"?

Acêny i cèrêz priclad ("αναλογία") ci nadprauleinïe ("hypercorrection") ci cyto, ta na pitomé tlé vérno.


Cyto daléy puitaiõtyi roussca slova to bœulxe tẽgnõ do gadcui pro zastarélœusty pèrêdnyuix pœdxodœuv u rousscœum istoslové.
Ose i take: /t͡ɕ/ u "vòloçõga", mésty 'rẽdnoho' +"vòlociõga" — SIRM tóucouiêity pricladom do /t͡ɕ/ u "lançoug", ta take tóucouanïe e védé ad hoc. /t͡ɕ/ mésto 'rẽdna' /t͡ʃ/ tẽcnemo i u "buiçoc/buiçeoc/buiçyk" /bɘ̞ˈt͡ɕɔk/ ( = "buicyk/buiceoc"), "buiçyka" /bɘ̞t͡ɕ.ˈkɑ/ ( = "buicyka" — coho?) na Polésïé; po lẽdscé upluivé e tou godé glẽdéti, yaco tam e "cz" u "byczek" (ne +"bycek"). Acêny i "mœuçy" e 'nerẽden' (irregular) ta pitœum tuar, peruésno iz yaca govora.

Anton Bliznyuk

Інше цікаве питання це те, звідки там взялося "-і-"?

Acêny i cèrêz priclad ("αναλογία") ci nadprauleinïe ("hypercorrection") ci cyto, ta na pitomé tlé vérno.

Мабуть.

Cyto daléy puitaiõtyi roussca slova to bœulxe tẽgnõ do gadcui pro zastarélœusty pèrêdnyuix pœdxodœuv u rousscœum istoslové.

Бракує сучасного, оновленого етимологічного словника. Чи то нема людей, чи то нема бажання, чи то нема грошей.

אלישע פרוש

Чи то нема людей, чи то нема бажання, чи то нема грошей.

Ne'ma groxiy na cyto, xuistou dbati?
Menxe groxiy, gœurxiy istoslœu? ☺️

Anton Bliznyuk

Ну слухайте, на творення доброго словника треба же гроші. Плата словникарам (навіть як ті те роблять зі свого побудження, але жити за шось тре'), можливі витрати на залучення додаткових людей, видавництво. Бажано від держави. Та їй питання мови ніколи не є "на часі". А зара', в час війни, при всій моїй любові до мови, і я схильний вже думати шо не є на часі, коли мова йде про людські життя.