Бляха — вставне слово.
Я, бляха, тобі, курча, зараз, трясця, знаєш, бля, що, йоханибабай, сука, блін, зроблю?
росіянізми, від рос. бляха, блин, зараза
анґл. damn
Зі злістю, злобою (це прокльон). r2u.org.ua: трясця Слово трапляється ще в ґрафіті Софії Київської (ХІ століття)! uk.wikipedia.org: Графіті Софії Київської
r2u.org.ua: пак https://goroh.pp.ua/Етимологія/пак
Ще можна: оча́й, чей. З відтінком сумнівів. r2u.org.ua: ачей https://goroh.pp.ua/Етимологія/ачей
Дані тут до перекладу вставні вирази не ймуть нич спѡльного з сѫмнѣвъм.
Ще: лебо́нь, либо́й, любо́нь. З відтінком сумнівів. r2u.org.ua: либонь https://goroh.pp.ua/Етимологія/либонь
r2u.org.ua: прецінь
Лядське
Цілком українське слово ("бляшаний") і чудово підходить як український евфемізм для рос. слова "блядь".
Вживають уже як вставне слово.
Дехто вже використовує це як вставне слово на заміну "блін".
Іавна калька.
r2u.org.ua: ляпуна
r2u.org.ua: пробі https://goroh.pp.ua/Етимологія/пробі
Ні, це не запозичення з польської, як дехто воліє вважати.
Бляха — вставне слово.
Я, бляха, тобі, курча, зараз, трясця, знаєш, бля, що, йоханибабай, сука, блін, зроблю?
росіянізми, від рос. бляха, блин, зараза
анґл. damn
Перекладаємо слово бляха (блін, зараза) (вставне слово)
Зі злістю, злобою (це прокльон).
r2u.org.ua: трясця
Слово трапляється ще в ґрафіті Софії Київської (ХІ століття)!
uk.wikipedia.org: Графіті Софії Київської
r2u.org.ua: пак
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пак
Ще можна: оча́й, чей.
З відтінком сумнівів.
r2u.org.ua: ачей
https://goroh.pp.ua/Етимологія/ачей
Дані тут до перекладу вставні вирази не ймуть нич спѡльного з сѫмнѣвъм.
Ще: лебо́нь, либо́й, любо́нь.
З відтінком сумнівів.
r2u.org.ua: либонь
https://goroh.pp.ua/Етимологія/либонь
r2u.org.ua: прецінь
Лядське
Цілком українське слово ("бляшаний") і чудово підходить як український евфемізм для рос. слова "блядь".
Вживають уже як вставне слово.
Дехто вже використовує це як вставне слово на заміну "блін".
Іавна калька.
r2u.org.ua: ляпуна
r2u.org.ua: пробі
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пробі
Ні, це не запозичення з польської, як дехто воліє вважати.