Організація(перебіг, діяльність) — організація — перебіг, діяльність по створенню або удосконаленню взаємозв'язків між частинами та первнями з метою внесення впорядкованості в перебіги та підвищення їх дієвости, наприклад:
Наукова організація праці
Організація навчального процесу
Організація військ (сил)
Організація (пристосувально-компенсаторна реакція) — заміщення ділянок некрозу та тромбів сполучною тканиною, а також їх інкапсуляція
Організація охорони здоров'я.
Приклад вживання
Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані. (Іван Ле)
Робота зі створення нових ліків не припиняється .. Справа зараз за організацією відповідного промислового виробництва. (із журн.)
І дивна – а може, й природна! – річ, що процес організації матерії у високі, живі форми відбувався не в нормальних, сказати б, злученнях, а шляхом витонченого збочення! (В. Підмогильний).
Походження
(лат. organon, походить від лат. ergon — орган)
франц. organisation, від познтьолат. organizo — повідомляю стрункий вигляд, владную
Приклади в інших мовах
Англ. Organization, франц. organisation, рос. - организация
Етимологічний словник української мови (V, 11–12: рада). Який той самий словник? рѧдьникъ в Матеріалах Срезнівського значить (вятською): "простолюдин; невежда; глупец; наемник; наниматель; сановник". Тями "радник" там нема.
*rēd- «підбадьорювати; радий» індоєвропейська
Обидва слова("ряд" і "рада") походять від одного індоєвропейського поняття. Тому, якщо заглиблюватись в етимологію, їх можна назвати спільнокореневими.
Не там читаєте. Між словами ряд та рад нема нич спільного ни на тлі руськім, ни праслов'янськім, ни індоєвропейськім. Слова рад – питоме та рада – з німецької хоча й суть спільного кореня на тлі індоєвропейськім, та не на тлі руськім. Індоєвропейської споріднености є мало, аби вважати слово за питоме, вже хоча би тому, що те саме індоєвропейське слово в окремих мовах згодом набуло іншого значення, ставши питомим ино в тій конкретній мові.
І так, і не так. Раніше я приводив приклади, де руські похідні від "ряд" мають дуже близьке значення до "рада" - "рядниця"(договір, угода), наприклад. Або "уряд". Якщо брати до уваги сучасну українську, то вони звісно не є спільнокореневими.
Вони не суть спільного кореня не йно на тлі сучасної руської, а й давньоруської, й праслов'янської. Так, слово ряд у друс. (і нині в руській) значить, крім иншого, й "договір, угода". Та про рідство з радою се нич не каже.
Організація(перебіг, діяльність) — організація — перебіг, діяльність по створенню або удосконаленню взаємозв'язків між частинами та первнями з метою внесення впорядкованості в перебіги та підвищення їх дієвости, наприклад: Наукова організація праці Організація навчального процесу Організація військ (сил) Організація (пристосувально-компенсаторна реакція) — заміщення ділянок некрозу та тромбів сполучною тканиною, а також їх інкапсуляція Організація охорони здоров'я.
Кілька разів міняв [Саїд Алі] думку про організацію контори у Намангані. (Іван Ле)
Робота зі створення нових ліків не припиняється .. Справа зараз за організацією відповідного промислового виробництва. (із журн.)
І дивна – а може, й природна! – річ, що процес організації матерії у високі, живі форми відбувався не в нормальних, сказати б, злученнях, а шляхом витонченого збочення! (В. Підмогильний).
(лат. organon, походить від лат. ergon — орган)
франц. organisation, від познтьолат. organizo — повідомляю стрункий вигляд, владную
Англ. Organization, франц. organisation, рос. - организация
Перекладаємо слово організація(перебіг, діяльність)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Вимова: rẽd {rʲi̯͡æd ~ ri̯͡æd ~ rʲi̯͡e̝d ~ rɪ̯͡e̝d ~ ræd}, rẽdy {rʲi̯͡ædʲ ~ ri̯͡ædʲ ~ rʲi̯͡e̝dʲ ~ rɪ̯͡e̝dʲ ~ rædʲ}, rẽdua {rʲi̯͡ædˈβ̞ɑ ~ ri̯͡ædˈβ̞ɑ ~ rʲi̯͡e̝dˈβ̞ɑ ~ rɪ̯͡e̝dˈβ̞ɑ ~ rædˈβ̞ɑ}.
Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдити, рѧдъ.
рада?
Яка "рада"??
вони не спільнокореневі??? рядва - ряда - рада
Не спільнокореневі. Рада є запозичення з німецької, а рѧд питоме.
звідки інформація, що рада - з німецької? цікаво почитати
РѦДЬНИКЪ - радник
Джерело?
Той самий словник, що Ви використовуєте
Етимологічний словник української мови (V, 11–12: рада). Який той самий словник? рѧдьникъ в Матеріалах Срезнівського значить (вятською): "простолюдин; невежда; глупец; наемник; наниматель; сановник". Тями "радник" там нема.
не можну віднайти. Можете ввести "совет" - матимете "рада". РѦДЬНИЦА - письмовий договір.
мабуть, що не спільнокореневі
Не "мабуть", а точно.
В українській багато схожих за звучанням слів до германських мов, які вважаються питомими, тому всяке може бути.
Яке "всяке"? Я Вам дав посилання на ЕСУМ про походження слова рада.
*rēd- «підбадьорювати; радий» індоєвропейська
Обидва слова("ряд" і "рада") походять від одного індоєвропейського поняття. Тому, якщо заглиблюватись в етимологію, їх можна назвати спільнокореневими.
Не там читаєте. Між словами ряд та рад нема нич спільного ни на тлі руськім, ни праслов'янськім, ни індоєвропейськім. Слова рад – питоме та рада – з німецької хоча й суть спільного кореня на тлі індоєвропейськім, та не на тлі руськім. Індоєвропейської споріднености є мало, аби вважати слово за питоме, вже хоча би тому, що те саме індоєвропейське слово в окремих мовах згодом набуло іншого значення, ставши питомим ино в тій конкретній мові.
І так, і не так. Раніше я приводив приклади, де руські похідні від "ряд" мають дуже близьке значення до "рада" - "рядниця"(договір, угода), наприклад. Або "уряд". Якщо брати до уваги сучасну українську, то вони звісно не є спільнокореневими.
Вони не суть спільного кореня не йно на тлі сучасної руської, а й давньоруської, й праслов'янської. Так, слово ряд у друс. (і нині в руській) значить, крім иншого, й "договір, угода". Та про рідство з радою се нич не каже.
Гооооодже!
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Від слова «ви́снувати».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6042-vysnuvaty.html#show_point
Ференцик, де'сте в руській бачили варіант написання <орґанісатіон>???!!
Ліпше бисте походження, яко слідить, яснили.