Ті, що живуть у темряві, уникають сонячного світла
Я вкотре нагадую про правила логіки.
І вкотре питаю: "Ті, що живуть у темряві, уникають сонячного світла". На основі чого Ви це стверджуєте?
Нагадую, що стверджувальне речення не заперечує саме по собі протилежне за змістом стверджувальне речення.
Нагадую про існування агеліофілів
Ви розумієте різницю між "жити в одних умовах" і "не переносити інші"?
Наприклад, "жити в прісній воді" і "не переосити солону"? Наприклад, евригалинні. Живуть у прісній воді? Так. Твердження "не переносять солону воду" істинне? Ні.
А агеліофіли?
Боже, який Ви нудний 🤦♂️
Здається, ви (множ) не розумієте різницю між "жити в одних умовах" і "не переносити інші", а також про важливість розрізнення
Не "нудний", а точний і послідовний. Як бути з "агеліофілами", питаю?
Не точний, не послідовний. Достатньо почитати Ваші переклади
Точний і послідовний, хоча б стараюся (й досить успішно). І не нехтую прямі запитання, наприклад "ЧОМУ Ви вирішили, що 1мм істоти -- дрібні, а не середні?"
Окрім того. Не виключено, що існують, наприклад, бактерії, що живуть у печерах, наприклад, зокрема під водою, тисячі, мільйони років не бачили сонця, тобто слово "темрявці" саме про них, але вони не є геліофобами. Тому вкотре наполягаю, що не можна плутати властивість істоти й місце існування, навіть (і особливо) якщо вони дуже близькі за суттю
Саме тут я неоковирності не бачу
Хоча іноді я дійсно додаю покручі. Але це тому, що я намагаюся передати суть слова (див., будь ласка, "темрявці").
То все-таки гриби -- геліофоби, сціофіли чи агеліофіли? Я хочу зрозуміти, наскільки Ви розумієте значення й відмінності
Неоковирний покруч.
Можете надати щось подібне з укр. словотвору? Не ваші новослів'я, а приклади усталених означень/тям/утямків
Чому? Приклади?
Ну, бо наші хвахівці гидують словом "гидитися" 🤷♂️
—
Це швидше москвинський калькований словотвір.
Всі оці любні — любивые, витривалі — выносливые тощо.
Тобто складні відприкметникові іменники, що непритаманні нашій мові.
Натомість притаманні прості відприкметникові іменники, де в москвинській мові стоять прості іменники:
Старий — старик
Стара — старуха
Дурний — дурак
Дурна — дура
Бідний — бедняк
Молодий — молодец тощо
Звичайно, у них є й рабочий, пожарный тощо, але ці форми в москвинській мові нові, можливо під впливом укр. мови, щоб розрізняти старі тями работник — рабочий, пожарник — пожарный тощо.
Складні відприкметникові іменники ми швидше заміняли простими відіменниковими іменники (напр., моховидный — мохуватий), або складними іменниками (небокрай, чорногуз, чорнобривець, чорнозем тощо).
"Це швидше москвинський калькований словотвір."
Нічого, що це грецького походження?
Нічого, що Ви знову неуважно читаєте коментарі?
КАЛЬКОВАНИЙ
У нас вся сучасна термінологія російсько-малоросійська. Скальковане з москвинської те, що раніше москвини скалькували з латини, грецької, англійської, німецької тощо