Останні події

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:34

»я теж інколи значно помиляюся, коли недостатньо думаю про словосполучення, уживання, але ж Ви! Настільки!«

Imete cyto cazati ic réci??

»Ти мусиш заплатити дуже високу ціну(багато часу й зусиль на вивчення«

Céna e nevelica coli déystvno leubixi móuvõ.

»І ось людина захотіла дізнатися, і, можливо, використовувати питомі відповідники слів. Знову питаю. Навіщо. Навіщо створювати для неї штучну перешкоду?«

Na se'my Vam ouge œdpovédau.

»що дослідження й вивчення Мови, наскільки я здогадуюся, це Ваша професія, робота, основний вид діяльності? Ви маєте відповідну освіту, і Вам не треба шукати час після роботи, щоб зайнятися мовним питанням, бо Ви це робите на роботі.«

Ui o myné véste layno. Za cinnoiõ osuétoiõ esmi gõdebnic. Móuvui sõty mœy conic, vòlodéiõ das ("дас = приблизно, близько") 15 móuvami; daunéixye délax ("ділах = робив, працював як") pèrecladacya i tóumacya a tacoge oucitelya inozeimnuix móuv (eaghelsca, dœunsca, nourueigysca, suéysca, némeçsca, nizozeimsca, heüriysca), a nuiné délaiõ ("дїлаю = працюю") u corporaçii. Ôtge, i myné e treba naiti ocremo kés na dodatcovoe citanïe o móuvax. Ôtge godé e Vam nuiti.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:50

<Я знаю ІПА непогано>

Coli Ui u ‹vét› vidite IPA, znacity layno véste o IPA.

»Ви чудово розумієте тонкощі, але не розумієте при цьому простої речі: висловлюючись мовою господарництва (економіки), питоме слівство – це "збуття" (товар), який треба "продати", тобто поширити цю думку серед людей, і вони "платять" за нього своїм часом, зусиллями; і для того, щоб "продати", треба, щоб "товар" щонайбільше манив і щонайменше відштовхував.« …. i dalye

Na sesœi terevenyui ne idõ i izméncouati.

»Серед перекладів до "фіолетовий": є "сливовий", і є cosof (косів чи щось таке). Яким би не було друге, перше є значно зрозумілішим, а значення – очевиднішим (власне, таке вже є).«

Za pervoe, se ne e puitanïe pisyma latiniçeiõ.

Za drougoe, cotro e 'yasnéixye' — ci ‹slivœu' a ci 'cosœu' — e Vasya souto pœdmeitliva ("підмітлива = суб'єктивна") doumca, ne bœulxye. Ui prosto znaiete malo slœu u rousscœy móuvé i malo citaiete slœunicui. Crœumy toho, sõkésnou oucrayinçevi e treba poyasniti i isveazoc plodou slivui is mastïõ. A cyto Ui ne znaiete imene quétœu cosiçui, opeaty tacui, cazieity ino cyto Ui slabo znaiete roussca slova. Ôtge, godé e na mea iti is Vasyuimi 'yasno / ocividno — malo yasno / malo ocividno — ne dougye yasno / ne dougye ocividno'.

Marian Nosovych прокоментував переклад
03:22

Господи, який жах, щось схоже на складалки совєтів в 20-х роках ХХ століття.

Marian Nosovych прокоментував переклад
03:16

Матінко рідна, а може хтось написати це звичною кирилицею, яку ми використовуємо зараз в 2024 році без цих дурних IPA закарлючок?

Я знаю ІПА непогано, але чорт забирай, я ще не бачив цієї витієватої чортівні з кілограмом діакритики щоб описати звичні звуки української мови. Можна ж простіше? Дякую!

»Але ми маємо чимало чужих слів, деякі з них не тільки не можна, а й не треба перекладати. І їх треба записувати«

??? Cde Ui tam vidite 'pèreclad'?? 🤦

»Овва! А що, так можна було? Це взагалі законно – записувати слова приблизно так, як вони звучать, а не так, як, можливо, звучали сотні років тому?«

Yac 'tac'?? O graphico-phoneitscœumy pisymé'my pisau ouge u obgovoryeinïé pœd gaslomy "капітуляція". To cyto tou tuorite pervuy raz o tœumy citati (творите первий раз о тім читати = "вдаєте ніби про те читаєте вперше")?? 

»Я вже злякався був, що можна передати /t͡ʃa/ так, як воно звучить – t͡ʃa. А ж ні – усе гаразд (тобто як завжди).

Тобто пишемо як ké, де k перед é позначає /t͡ʃ/, а é після /t͡ʃ/ позначає /а/. Нізащо не ЧА, де Ч позначає /t͡ʃ/, а А позначає /а/«

Crœumy 'graphico-phoneitscoho' pisyma e i poem ("поєм = concept") poziçiynoho pisyma, cde znacyeinïe odina pisymene zalegity œd inxyoho pisymene pèrêd abo za yimy. Ôtge, tac, ‹k› pèrêd ‹é› znacity /t͡ʃ/, a ‹é› pœusylé ‹k› znacity /a/ (ci, tocynéixye /æ/). Ceomou ne pisati ‹a›? Tomou cyto /t͡ʃa/ po narécïax mogeity bouti i /t͡ʃi̯͡e/ pœd nagòlôsomy ci [t͡ʃ(ʲ)e] ne pœd nagòlôsomy, ôtge postõpouieity ("поступує(ть) = поводиться") inacxye neigy /a/ napr. u /ta, pa, la, da, ra …/. Crœumy toho, he'my ouge pisau: prigòlôsni /t͡ʃ, d͡ʒ, ʒ, ʃ/ sõty poxœudni, a tomou latiniçeiõ yix pisiemo za poziçiynomy pisymomy.
Ne pèrecrõtiayte!

»Якщо, наприклад, у словах "лук" і "влучити" різні за походженням, але цілком однакові у вимові й за властивостями У, навіщо їх розрізняти на письмі?«

Ouge'my pisau, ta isce raz: NE USÕDUI ne'ma rœuzniçui meidyu *ou : *on — védomo u pœuldenno-zaxœudnuix narécïax *ou e → /u/, a *on e → /ʊ/. A isce raz, sõty moyui pravopisi e œdguibati PITOMOE ZUEACOSLŒUÏE U USÉMY YOHO ROZSEAGÉ xay toy ueshy rozseag e i ne na useiy, ba, i na menxyé zeimniçé — taco bo tô xodity ("бо така є практика – тако бо то ходить") is pravopisymi móuv bœulxyosti crayin Euroupui ta bez (bez = "outside, поза межами" + accisative case; napr.: bez œucno — "без вікно = за вікном, поза вікном", bez récõ — "без рїку = за рїкою") Euroupõ. Ôtge "лучити = мїтити куди" pisiemo ‹louciti› i uimóuva e /ˈlut͡ʃɪtɪ, luˈt͡ʃɪtɪ/, a "лучити = to connect" pisiemo ‹lõciti› a uimóuva e /lʊˈt͡ʃɪtɪ/.

»Можете, будь ласка, записати "кадуб"?«

Mogiõ: cadóub.

До речі, добродію Єлисію, Ви часом не забуваєте часом, що дослідження й вивчення Мови, наскільки я здогадуюся, це Ваша професія, робота, основний вид діяльності? Ви маєте відповідну освіту, і Вам не треба шукати час після роботи, щоб зайнятися мовним питанням, бо Ви це робите на роботі.
Знову-таки. Учитель математики, наприклад. Підйом. Зібрати дітей. Путь. Школа. Уроки. Перевірка зошитів. Наради. Путь. Перевірка зошитів. Підготовка до уроків. Поїсти. Приготувати. Поприбирати. Зір, зокрема через дистанційне, ніякий.
Абощо.
І ось людина захотіла дізнатися, і, можливо, використовувати питомі відповідники слів. Знову питаю. Навіщо. Навіщо створювати для неї штучну перешкоду?
Нагадаю, наше завдання в тому, щоб ці слова поширювалися, використовувалися, а не валялися мертвонародженими в обговоренні слова, чи не так?

переклад клямбра

- "ми в клямбрі !"
- як так сталось ?
- "а ось так, УЯВЛЯЄШ ?!"

Якщо коротко:
"Ти мусиш заплатити дуже високу ціну(багато часу й зусиль на вивчення величезних обсягів відомостей про Мову для розуміння написаного), щоб отримати товар (можливість розуміти й використовувати питомі слова)!" — кажете Ви.
"Дуже хотілося" — каже людина й іде геть, думаючи, що нічого не втратив.
Справа в тому, що частіше саме ми хочемо, щоб люди купували, а не вони хочуть. То чому б не знизити ціну до прийнятної, щоб не відбивати дрібки бажання купувати?

Роман Роман2 додав до слова тупик
01:21

Роман Роман2 прокоментував переклад
01:21

Вибач, я твою матір загубив
Купи десяток матерів
Та викинь ту погану матір
Коли я був іще малий, тато купив мені цю матір
Добродію Єлисію, я теж інколи значно помиляюся, коли недостатньо думаю про словосполучення, уживання, але ж Ви! Настільки!

Роман Роман2 прокоментував
00:43

БУДУ РЕПЕТУВАТИ!!!!!
))

Коротко — див. наступну відповідь.
Наведу приклад. Серед перекладів до "фіолетовий": є "сливовий", і є cosof (косів чи щось таке). Яким би не було друге, перше є значно зрозумілішим, а значення – очевиднішим (власне, таке вже є).
Щодо того, чому я "не слухаю": Ви чудово розумієте тонкощі, але не розумієте при цьому простої речі: висловлюючись мовою господарництва (економіки), питоме слівство – це "збуття" (товар), який треба "продати", тобто поширити цю думку серед людей, і вони "платять" за нього своїм часом, зусиллями; і для того, щоб "продати", треба, щоб "товар" щонайбільше манив і щонайменше відштовхував. "Відштовхувати" він може, наприклад, високою "ціною", тобто занадто великою кількістю зусиль і часу, які треба витратити на вивчення й розуміння слів. Ваше ж письмо можна порівняти з "онлайн-магазином", у якому є оголошення, а для того, щоб побачити світлину, ціну й опис – "пишіть в особисті". "Хто не хоче вивчати мову, той байдужий ледар!" – кажете Ви, чомусь прирівнюючи своє письмо до всієї Мови, людині, що не може заплатити всієї ціни, називаючи її тим самим "жебрачком". Ні, добродію, із таким ставленням до можливого "покупця" ви "товар" не "продасте". Кому сподобається, що продавець рішуче спілкується з ним тільки власною вигаданою мовою (як це може здатися не мовознавцям), до якої немає ні перекладача, ні правил?
Потім. Якщо "покупці" не йдуть по "товари", ми повинні самі прийти до нього й переконати його, що йому "товар" необхідний, переконати "купити". На превеликий жаль, "високі" пояснення (про необхідність викидати чужі слова за будь-яку ціну) зрозуміють далеко не всі, тому треба "нижчі" – "так простіше". Ви висуваєте "дорогий" (треба витратити багато часу й зусиль) і "незручний" (дуже застарілі слова, Ви з могили їх викопуєте), "складний у користуванні" "товар", як цей "cosof" (від чого походить, я так і не зрозумів). А "сливовий" – "з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом", оскільки слово в такому значенні вже вживається, і "дешевий" – не треба для розуміння лізти в словники й вивчати все наше звуцтво від праслов'янської доби. Як я вже казав, кирилиці цілком достатньо, щоб передати звучини літературної мови, кожен зрозуміє, про що йдеться. Дуже скромний приклад: "грозина": "гроза" – електричне явище, тому електрика. Все просто й зрозуміло. "Пруда": можливо, якщо вірити одному-двом непоширеним дуже сумнівним джерелам, воно кількасот років уживалося в значенні "бурштин", похідне від "прудкий"(чи як там?) у значенні "потік", бо так назвали явище від "бурштин" у давньогрецькій, де його спостерігали після натирання каменя шерстю. Яке слово зрозуміліше без пояснень?
Я не кажу, що мій приклад найкращий. Але його "логіка" простіша й зрозуміліша.
Треба зокрема переконати людей, що питомі відповідники є зрозумілішими й точно не складнішими, які мають "фору" (усталеність, звичність).
Розумієте?

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:41

Наведу приклад. Серед перекладів до "фіолетовий": є "сливовий", і є cosof (косів чи щось таке). Яким би не було друге, перше є значно зрозумілішим, а значення -- очевиднішим (власне, таке вже є).
Щодо того, чому я "не слухаю": Ви чудово розумієте тонкощі, але не розумієте при цьому простої речі: висловлюючись мовою господарництва (економіки), питоме слівство -- це "збуття" (товар), який треба "продати", тобто поширити цю думку серед людей, і вони "платять" за нього своїм часом, зусиллями; і для того, щоб "продати", треба, щоб "товар" щонайбільше манив і щонайменше відштовхував. "Відштовхувати" він може, наприклад, високою "ціною", тобто занадто великою кількістю зусиль і часу, які треба витратити на вивчення й розуміння слів. Ваше ж письмо можна порівняти з "онлайн-магазином", у якому є оголошення, а для того, щоб побачити світлину, ціну й опис -- "пишіть в особисті". "Хто не хоче вивчати мову, той байдужий ледар!" -- кажете Ви, чомусь прирівнюючи своє письмо до всієї Мови, людині, що не може заплатити всієї ціни, називаючи її тим самим "жебрачком". Ні, добродію, із таким ставленням до можливого "покупця" ви "товар" не "продасте". Кому сподобається, що продавець рішуче спілкується з ним тільки власною вигаданою мовою (як це може здатися не мовознавцям), до якої немає ні перекладача, ні правил?
Потім. Якщо "покупці" не йдуть по "товари", ми повинні самі прийти до нього й переконати його, що йому "товар" необхідний, переконати "купити". На превеликий жаль, "високі" пояснення (про необхідність викидати чужі слова за будь-яку ціну) зрозуміють далеко не всі, тому треба "нижчі" -- "так простіше". Ви висуваєте "дорогий" (треба витратити багато часу й зусиль) і "незручний" (дуже застарілі слова, Ви з могили їх викопуєте), "складний у користуванні" "товар", як цей "cosof" (від чого походить, я так і не зрозумів). А "сливовий" -- "з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом", оскільки слово в такому значенні вже вживається, і "дешевий" -- не треба для розуміння лізти в словники й вивчати все наше звуцтво від праслов'янської доби. Як я вже казав, кирилиці цілком достатньо, щоб передати звучини літературної мови, кожен зрозуміє, про що йдеться. Дуже скромний приклад: "грозина": "гроза" -- електричне явище, тому електрика. Все просто й зрозуміло. "Пруда": можливо, якщо вірити одному-двом непоширеним дуже сумнівним джерелам, воно кількасот років уживалося в значенні "бурштин", похідне від "прудкий"(чи як там?) у значенні "потік", бо так назвали явище від "бурштин" у давньогрецькій, де його спостерігали після натирання каменя шерстю. Яке слово зрозуміліше без пояснень?
Я не кажу, що мій приклад найкращий. Але його "логіка" простіша й зрозуміліша.
Треба зокрема переконати людей, що питомі відповідники є зрозумілішими й точно не складнішими, які мають "фору" (усталеність, звичність).
Розумієте?

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:35

І "пруда" вже має значення "сила", "міць"

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:20

Думали й про схоже. Але "розірвалася рва"?

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:19

Якось дивно. А що, за тогочасними уявленнями, там могло "текти"? Можете, будь ласка, джерелом поділитися? Документом, де слово вжито в такому значенні?

Роман Роман2 додав до слова фіолетовий
00:06
переклад сливастий

Для уникнення неоднозначності

Роман Роман2 додав до слова фіолетовий
00:06
переклад сливʼяний

Vit Lak додав до слова бомба
00:03
переклад рва

Рвати

Роман Роман2 додав до слова фіолетовий
вчора 23:11
переклад бузиновий

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 23:11

Усе просто

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 23:09

Не думаю, що відповідає наміту

Токар Вольт прокоментував переклад
вчора 22:46

А де се слово можна знайти в словниах? Або, кіть воно авторське, то дізнатися од якого слова ви се утворили?

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 22:33

1. Не дуже відповідає наміту. 2. Надто загальне

вчора 22:19

Див. С. Нечай, 2003, с. 423, 395, 379

вчора 21:55

Значення: Це ідіопатичне аутоімунне запальне захворювання центральної нервової системи, що вирізняється переважним ураженням зорових нервів та…

Приклад вживання: Раніше оптиконевромієліт вважали формою розсіяного склерозу, проте зараз його виділяють як самостійну хворобу. Пік захворюваності припадає…

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 21:31

+
За багатосуглобиця
В. Кисільов, 1928, с. 112;
С. Нечай, 2003, с. 461

Роман Роман2 додав до слова пат
вчора 21:28
переклад затиск

Роман Роман2 додав до слова мета
вчора 21:27
переклад проміта

Роман Роман2 додав до слова мета
вчора 21:26
переклад наміт

Роман Роман2 додав до слова мета
вчора 21:26
переклад заміт

Роман Роман2 додав до слова ціль
вчора 21:26
переклад наміт

Роман Роман2 додав до слова ціль
вчора 21:25
переклад заміт

Роман Роман2 додав до слова пат
вчора 21:20
переклад безхід

Роман Роман2 додав до слова пат
вчора 21:20
переклад безхідь

вчора 21:19
слово пат

Значення: Положення в шаховій грі, при якому гравець не може зробити чергового ходу, не підставивши під удар свого короля, і при якому партія…

Приклад вживання: Партія, в якій сталося положення пата, вважається закінченою внічию. (з навч. літ.) Опинитися в паті.