“Рівно й “діброва”, хоча то не є первїсен твар (первїсний: ‹dõbrova›), та є поширен пі всїх країх, и може бути писан: ‹dœubrova›”
“ПІ всіх”? У Вас так кажуть?
А можете, будь ласка, записати слово “полин”?
“‹dœubrova›”
Наскільки я розумію, це має читатися як “діброва”. А чим, як Ви, здається, казали, відрізняється І з О й І з У, зокрема на письмі? І, виходить, неможливо записати “діброва” так, щоб це могло читатися й через І, і через У?
І чому б тоді цю світлу думку (писати різні за звуками, звучинами відміни слів у різних місцевостях по-різному) не застосувати до інших випадків?
Спробую-но інакше. Наприклад (кажу відразу, галицької говірки не знаю, все умовно) я став галицьким недопоетиком, пишу:
Білокриленьке ТелЄ
В лісі вовчика злякалось
(а чого туди попхалось?),
Заблукало, слози ллЄ.
Потім став наддніпрянськом:
Дивовижне в нас Теля:
В Раду йде на збори радо,
Праду не бере й не краде,
Гучі дім не застеля.
Я правильно розумію, я не зрозумію, як читати “теля” в 1 рядку Вашим письмом, доки не прочитаю 4?
з “Курсу сучасної української літературної мови. Частина І.” (1965)
“Хоча чергування у — ў, в та і— ĭ і не становить обов’язкового фонетичного закону…” (Жовтобрюх).http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0002091 (АУМ, т.1, с. 104)
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004164
“У початку фрази слова з таким у–в можна писати і з У, і з В…” (розд. 10, с. 11, правопис 1928)“…альтернати у:V взагалі-то можуть з’являтися в будь-якому фонетичному оточенні…”(Шев., с. 395), не кажучи вже про “Однак у сучасній українській мові, зосібна після 1930 р., про¬ стежуються деякі ознаки поступової втрати продуктивності черіування м- : V- : 0.” (там же).
https://www.slavatlas.org/files/publications/atlasy/ola4/map-26.pdf
Якщо Ви вважаєте думки дослідників, зокрема Шевельова, Жовтобрюха, упорядників АУМу, ЗЛА, Скрипниківки тощо слушними, а також визнаєте творчість Коцюбинського й інших найбільших класиків, то маєте знати й визнавати, що правила чергування У/В не є повсюди однозначними, “універсальними” й “механічними”, має “варіації” й “відхилення”, як щодо Ваших улюблених звуків, так і щодо, щонайменше, складотворчості.
Якщо ж ні, то я взагалі не розумію, що Ви звете українською мовою.
Добродію Єлисію, я правильно розумію, Ваше письмо не дає однозначно записати У, або В, або УВ там, де це потрібно, так?
Ba, dasty:
‹u›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] meidyu prigòlôsnoma u süidcé móuvleinïé, = [w] meidyu gòlôsnoma, = [uw] po [w] pèrêd gòlôsnomy, [wu] po gòlôsné pèrêd [w];
‹ou, ou-›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [wu] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹õ-›: = [ʊ] meidyu prigòlôsnoma, = [wʊ] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [w] bez nagòlôsou po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹o, o-›: = [o] meidyu prigòlôsnoma, = [ʷɔ, ʷo ~ wo] pœd nagòlôsomy po gòlôsné, = [w ~ u̯ ~ o̯] bez nagòlôsou po gòlôsné.
Vidite, use moya pravopisy dasty œddati.
Тобто оце Ваше u не може читатися як +- Г? А якщо може, як це видно?
з “Курсу сучасної української літературної мови. Частина І.” (1965)
“Хоча чергування у — ў, в та і— ĭ і не становить обов’язкового фонетичного закону…” (Жовтобрюх).
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004164
“У початку фрази слова з таким у–в можна писати і з У, і з В…” (розд. 10, с. 11, правопис 1928)
“…альтернати у:V взагалі-то можуть з’являтися в будь-якому фонетичному оточенні…”(Шев., с. 395), не кажучи вже про “Однак у сучасній українській мові, зосібна після 1930 р., про¬ стежуються деякі ознаки поступової втрати продуктивності черіування м- : V- : 0.” (там же).
https://www.slavatlas.org/files/publications/atlasy/ola4/map-26.pdf
Добродію Єлисію, я правильно розумію, Ваше письмо не дає однозначно записати У, або В, або УВ там, де це потрібно, так?
Ba, dasty:
‹u›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] meidyu prigòlôsnoma u süidcé móuvleinïé, = [w] meidyu gòlôsnoma, = [uw] po [w] pèrêd gòlôsnomy, [wu] po gòlôsné pèrêd [w];
‹ou, ou-›: = [u] meidyu prigòlôsnoma, = [w] po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [wu] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹õ-›: = [ʊ] meidyu prigòlôsnoma, = [wʊ] pœd nagòlôsomy po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy, = [w] bez nagòlôsou po gòlôsné pèrêd prigòlôsnomy;
‹o, o-›: = [o] meidyu prigòlôsnoma, = [ʷɔ, ʷo ~ wo] pœd nagòlôsomy po gòlôsné, = [w ~ u̯ ~ o̯] bez nagòlôsou po gòlôsné.
Vidite, use moya pravopisy dasty œddati.
О-переголос та Е-переголос чи як там) міг не відбуватися.
*O-pèregòlôs ci *e-u-pèregòlôs ci *e-y-pèregòlôs — tô sõty tri velicui rœuzniçui:
Здається, як приклад наводил*o-pèregòlôs: → /ʉ ; ʏ/ (Zaxœud), /ʉ͡œ, u͡o/ (Pœulnœucy) — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *u ci *y u prasl.;
*e-u-pèregòlôs: → /i̯͡ʉ/ pri prasl. *ú u cuyeusco-polésscé smougé, ta /i̯͡ʉ/ usiõdui inde;
*e-y-pèregòlôs: → /e͡i/ — bez rœuzniçui œd nagòlôsou na *y u prasl.
__
слово “ясен” або якесь інше.
Slovo “yasen” tô na pèuno ne mogeity bouti — tam ne’ma ni *o ni *e.
Тю, та в Шевельова ж і читав! Вибачте, будь ласка, що незрозуміло пояснив.
“З географічного погляду, слід розрізнювати принаймні три зони. У південно-західному наріччі (тепер приблизно на південний захід від лінії Рава- Руська — Великі Мости — Золочів — Тернопіль — Кам’янецьПодільський, але за винятком більшої частини Закарпаття) звук е в цій …
Ta tô e *e-u-pèregòlôs, a ne *o-pèregòlôs i ne *e-y-pèregòlôs. *E-u-pèregòlôs tacui zalegé œd nagòlôsou na *u. Ale *o-pèregòlôs ne zalegé œd nagòlôsou na *u ci *y. Ni *e-y-pèregòlôs ne zalegé œd nagòlôsou na *y.
Тю, та в Шевельова ж і читав! Вибачте, будь ласка, що незрозуміло пояснив.
“З географічного погляду, слід розрізнювати принаймні три зони. У південно-західному наріччі (тепер приблизно на південний захід від лінії Рава- Руська — Великі Мости — Золочів — Тернопіль — Кам’янецьПодільський, але за винятком більшої частини Закарпаття) звук е в цій
22.2 Наслідки занепаду єрів: потрактування е … перед слабким ь
413
позиції послідовно зазнав округлення та звуження, перетворюючися на звук типу й : тесіь > *ту6й > т’і «/; пезіь > *п’д$1 > п’йз(1)\ сьогодні цей звук виступає здебільшого як і: мід , ніс. У решті південноукраїнських го¬ вірок цей процес дав у цілому ті самі наслідки, але тільки тоді, коли на е припадав відтягнений з наступного ь наголос; в інших випадках е зали¬ шався незміненим: мед (пор. меду, медом , що суґерує тесіь) проти ніс (пор. несла , несло , що суґерує пе$1ь). Таке подвійне потрактування защепилося в сучасній українській літературній мові.”“Іменники жін. та сер. родів у ґен. мн. з нульовим закінченням зазвичай мають е під первісним наголосом та і під відтягненим: озеро : озер, плесо : плес, веретено : веретен (пор. болг. вретено),лезо : лез, тенето : тенет , лелека : лелек , потреба : потреб проти село : сіл; щодо колесо : коліс пор. рос. колесо ; щодо ім ’я : імен пор. імена ном. мн., щодо стремено : стремен пор. стремена ном. мн. Дійсних відхилень (як правило, на користь е) є об¬ маль: перо : пер, помело : помел "(с. 413).
До речі. Коли я кажу “ікавізм”, я маю на увазі перехід у ЗВУЧИНУ І й О, й Е, й У, й А (до речі, можете щось про це сказати?), й Ь, й Ъ.
Можете, будь ласка, щось про це сказати?
“переглянути попередню міну” …
Додати кнопку “🖍️” …
додати кнопку “виправки” …
голосувати можуть лише перевірені користувачі …
Дякую, товкові думки 👍
👍
Будь ласка, замініть тут:
https://slovotvir.org.ua/words/aerohidatofity-plavaiuchi
Приклад вживання:
До А. п. належать, наприклад, лататтєві.
(Там я з ряскою помилився, вона не туди)
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Вилучено, потрібно справно заповнювати опис слова.
Та просто заповнюєш з телефона. І якщо не зберегти, то воно все злітає. А так, як українською майже нічого не має, то приходиться шукати по всьому інтернету інфу. 🤷♂️
додайте, будь ласка, до плейстофіти походження
👍
Дякую!
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Вилучено, потрібно справно заповнювати опис слова.
додайте, будь ласка, до плейстофіти походження
👍
https://slovotvir.org.ua/words/shouraner
Походження:
від англ. show — шоу, вистава, run — управляти
https://slovotvir.org.ua/words/pleistofity
Походження:
від д.-гр. πλεῦσις — плавати, φυτόν — рослина
Пане Лукоме/Леве, додайте, будь ласка, до плейстофіти походження:
Походження: від д.-гр. πλεῦσις — плавати, φυτόν — рослина
До речі, треба десь створити місце, щоб можна було скидати походження слів (які сам додав чи хтось інший), щоб потім можна було укладачам, упорядникам Словотвору додавати їх на ті сторінки, де, або відсутнє походження, або некоректне/неправильне
“справжньосередньоднотвариння”
Ев – справжньо, справжній
мезо – середньо
бентос – дно
зоо – твариниЩо не так?
Я вже пояснив, чому я висунув таке довге слово: там інакше ніяк. Уже додано значення, походження тощо, усе як слід
Смію запевнити, що з тим словом усе гаразд, а я висунув такі ж довгі дослівні переклади
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Що не так з цим словом? 🧐
“справжньосередньоднотвариння”
Ев – справжньо, справжній
мезо – середньо
бентос – дно
зоо – тварини
Що не так?
Привіт! Дуже прикро, що ви не змогли приєднатися. Я надсилав запрошення на всі адреси, які залишали у формі. Я бачив, що Роман записався, але, на жаль, не бачив у списку Бориса. Видно, добре налагоджений зв’язок поки що не наша сильна сторона :) Але зустріч усім сподобалася й ми вирішили обов’язково зустрітися ще раз. Думаю, що за місяць-два зробимо ще одну зустріч. Цього разу, я простежу, щоб ви отримали запрошення.
Можливо, я десь схибих, проходячи впитуваннє. Але чому ж є пак у добродїя Романа не вийшло долучити ся? Жаль же є не вийшло в нас долучити ся, але рад єсми чути же буде йшче стрїча. Нетерпляче жду на нейи!
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Ні, ми підбираємо переклади
Ваші переклади, схоже, не вмїшчають ся в строку для перекладів 😂 И шчо значить те слово? “Тт”? Шчо є то таке? А приклад уживання – “Рр.”? Де є там ужито се слово? И рід сього слова, здається, зйави ся не відразу. Менше с тим, се є чи знову якесь дуркуваннє Мудрова + Вас, чи просто знушчаннє зо Словотвору.
Привіт! Дуже прикро, що ви не змогли приєднатися. Я надсилав запрошення на всі адреси, які залишали у формі. Я бачив, що Роман записався, але, на жаль, не бачив у списку Бориса. Видно, добре налагоджений зв’язок поки що не наша сильна сторона :) Але зустріч усім сподобалася й ми вирішили обов’язково зустрітися ще раз. Думаю, що за місяць-два зробимо ще одну зустріч. Цього разу, я простежу, щоб ви отримали запрошення.
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Ні, ми підбираємо переклади
Вилучїте, будь ласка, отсе слово: евмезозообентос. Тут два користача суть рїшила, либонь, просто подуркувати.
Добродію Єлисію, я правильно розумію, Ваше письмо не дає однозначно записати У, або В, або УВ там, де це потрібно, так?
Я здивований, як Ви можете знати 15 мов, але не знати, що чергування У/В не по всій Україні однакове й однозначне, причому зсув на користь В.
Мо’, хтось скаже, чи був є зізвін?
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, щось сказати про “бачити”?
Ѡн гє є ꙋгє пıсав о тѡмь словѣ на сторѡнъкѣ бачити. Ось є вꙑтяг ıз напıсаноґо нıмь:
Crwmy rozpluiluix gadoc, ne’ma tam gédnoho “доказу” lẽdscosti toho slofa. Ba, pro mene, e se slofo pitomo, wd corene *ba- z cepenem *-k-, wd p.-i.-e. *bha- “siati, suétiti, z rozuoyem tacuim ge *“siati” → “baciti” hi u inxix déyeslofax: difiti, wd *dhi- *“siati”, zyréti, wd *zyr- *“siati; palati”, glẽdéti, wd *gle- “siati, bliscéti”; ino u déyeslofé fidéti tacoho rozuoya ne’ma.
Добродії Єлисію, Борисе, Максе, Кароліно й інші любителі власних правописів.
Будь ласка. Я розумію, що сучасний правопис, кирилиця, можливо, має недоліки (деякі з них сміховинні). Але я нагадаю, що таке письмо.
“Письмо́ — знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі.”(Вікі).
Письмо слугує для передачі відомостей, це його головне й чи не єдине завдання. Будь ласка, пишіть прийнятою кирилицею. Досить замінити І на Ї або додати кілька знаків, не кажучи вже про перехід на латинку – і читати вже незручно, погляд “спотикається”. Мова (усна, писемна) існує для того, щоб її зрозуміли. Байдуже, наскільки прекрасним правописом Ви пишете, якщо його не розуміють.
Прикро, що не вдалося
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, щось сказати про “бачити”?
Рупиво, чи є взагалї той зізвін. Писа ся-бо, же має бути з 19:30 и до 20:30, але в тім, яко до його долучити ся, не йде ся.
Начебто же’м проходив те впитуваннє, але таки’м и не вдержав ниякого запрошення :(
Так.
Начебто же’м проходив те впитуваннє, але таки’м и не вдержав ниякого запрошення :(
А де, дійсно?
А як, правї, долучитися до того зізвону?
“Пане Мелетне, прошу писати ге лічити в колі обговорення питань мови, я не як дроворуб, що витерши іно руки о штани і стане на хутку руч тицяти щось із дализ???ка”
Не питайте, що це значить і до чого воно
P. Meleitne, prosiõ pisati he licity u colé obgovoryeinïa puitany móuvui, a ne he druorõb, cyto uiterxi ino rõcé o syutané i stane na xõtcõ rõcy tuiçati cytosi iz dalizueaca.
Вибачте, але я вас не дуже зрозумів.
Я теж. Ніби й слова здебільшого розумію, а до чого це – хтозна.
Добродію Єлисію, Вам багато людей кажуть: Вас не розуміють!
Звертаюся ще тут. Добродію лисію й інші! Будь ласка, незважаючи на всі недоліки, пишіть, будь ласка, чинною кирилицею!
Добродію Єлисію. Ви, здавалося б, знаєте чимало (15?) мов, але, схоже, не розумієте, що будь-яка мова – це засіб спілкування, порозуміння, розуміння, обміну відомостями
На сторінці «Останні події» до коментарних подій додано кнопку переходу на коментар.
Дякую!
P. Meleitne, prosiõ pisati he licity u colé obgovoryeinïa puitany móuvui, a ne he druorõb, cyto uiterxi ino rõcé o syutané i stane na xõtcõ rõcy tuiçati cytosi iz dalizueaca.
Вибачте, але я вас не дуже зрозумів.
Тю, та в Шевельова ж і читав! Вибачте, будь ласка, що незрозуміло пояснив.
“З географічного погляду, слід розрізнювати принаймні три зони. У південно-західному наріччі (тепер приблизно на південний захід від лінії Рава- Руська — Великі Мости — Золочів — Тернопіль — Кам’янецьПодільський, але за винятком більшої частини Закарпаття) звук е в цій
22.2 Наслідки занепаду єрів: потрактування е … перед слабким ь
413
позиції послідовно зазнав округлення та звуження, перетворюючися на звук типу й : тесіь > *ту6й > т’і «/; пезіь > *п’д$1 > п’йз(1)\ сьогодні цей звук виступає здебільшого як і: мід , ніс. У решті південноукраїнських го¬ вірок цей процес дав у цілому ті самі наслідки, але тільки тоді, коли на е припадав відтягнений з наступного ь наголос; в інших випадках е зали¬ шався незміненим: мед (пор. меду, медом , що суґерує тесіь) проти ніс (пор. несла , несло , що суґерує пе$1ь). Таке подвійне потрактування защепилося в сучасній українській літературній мові.”“Іменники жін. та сер. родів у ґен. мн. з нульовим закінченням зазвичай мають е під первісним наголосом та і під відтягненим: озеро : озер, плесо : плес, веретено : веретен (пор. болг. вретено),лезо : лез, тенето : тенет , лелека : лелек , потреба : потреб проти село : сіл; щодо колесо : коліс пор. рос. колесо ; щодо ім ’я : імен пор. імена ном. мн., щодо стремено : стремен пор. стремена ном. мн. Дійсних відхилень (як правило, на користь е) є об¬ маль: перо : пер, помело : помел "(с. 413).
До речі. Коли я кажу “ікавізм”, я маю на увазі перехід у ЗВУЧИНУ І й О, й Е, й У, й А (до речі, можете щось про це сказати?), й Ь, й Ъ.
Можете, будь ласка, щось про це сказати? Наприклад, “сом”, “вежа”, де наголос не “перетягується”?
Таке могло б діяти, якби чергування У/В/УВ було повсюдним й однозначним, тоді як це зовсім не так.
Tô e “ne so usémy tac” ino tomou cyto, za pervoe, oucrayinçi novoyui dobui muisleaty pisymomy — videatyi u slœunicé ci deinde u strocé pisymotuar na ‹в-› abo pisymotuar na ‹у-›, gadaiõty si cyto tuar na ‹в-› = [v-] abo tuar na ‹у-› = [u-] e odin ino sterbel (“valid”) ci pravesen (“legit, legitimate”) tuar e ino na ‹в-› abo na ‹у-› — bez ogleadou na peruœsten rozpodél ci pèrêd tuimy e gòlôsen abo prigòlôsen, a za drougoe, œddéyouiõty na veatscõ móuvõ, a tô u dic cin: coli u veatscé slovo e na ‹у-›, to gadaiõty cyto u rousscé e dóugyno bouti inacxie — na ‹у-›, a coli u veatscé e na ‹у-›, to gadaiõty cyto u rousscé dóugyno e bouti na ‹в-›.
Не можу погодитися. До речі, усе-таки, а як зрозуміти, що саме на цьому прийменникові, наприклад, не порушено розмір вірша?
Це чергування ніколи не було сталим та однозначним. Відхилення від нього, зокрема на початку речення перед сонорними, зустрічаються в багатьох класиків, і далеко не тільки в поезії. І саме за радянських часів (60р кривопис) викинули “здебільшого”, “переважно” там, де пишеться про чергування, яке, до речі, за Шевельовим утрачає дієвість.
Як я вже казав, Ви все, що не “вписується” у Ваш правопис, оголошуєте “неправильним”.
Не перший день, не перше століття існують суттєві відхилення чергування, причому в усіх місцевостях; більше того, на Заході, судячи з даних, вони й суттєвіші, ніж на Сході. І дуже дивно, що Ви, мовознавець, чи то не знаєте це, чи то не хочете визнавати.
До речі, а як зрозуміти, що оце u може читатися як прибл. Г, як у деяких говірках?
Чергування – не повсюдне правило, а засвідчення найпоширенішої закономірності. Часто воно порушується, наприклад, між двома сонорними.
Окрім того, В між приголосними може означати, що там “думковий/“мовленнєвий призупин”(пауза). Наприклад, якщо говорити повільно, у мене це буде У, можливо, і між голосними, а хутко – то В може бути й між приголосними.
А як бути з верлібрами? Можна довго вести суперечку, вважати їх віршами чи ні (моя думка схиляється до того, що їх не можна називати “віршами” у тому ж розумінні, у якому “звичайні”, силабо-тонічні. До речі, як це перекласти б?), але вони, як стверджують, мають свою “невловиму ритміку”, “ритм”, який, утім, неможливо отак визначити, знайти віршовий розмір. Як бути в цьому випадку? Якщо хтось пише так, він має право, щоб не було неоднозначностей, щоб ритм зберігався.
В одних випадках чергування особливо дотримуються перед В, а в інших – навпаки, очікуване У стає нескладотворчим, “зливаючись”. Якщо ж Ви нехтуте класиків, то незрозуміло, що Ви називаєте Українською мовою взагалі.
Як я вже сказав, є мови, де для правильного прочитання треба визначити, закритий чи відкритий склад, але правопис, де треба визначити віршовий розмір і якось здогадатися, що він тут не порушується, це найсяж безгл… безглядності.
Як і “хрін”, який неможливо прочитати як “хрон”, Ви відкидаєте всі “неправильності”, “9ції”, тобто відхилення від очікуваної моделі за подібністю, наприклад.
Таке могло б діяти, якби чергування У/В/УВ було повсюдним й однозначним, тоді як це зовсім не так.
Tô e “ne so usémy tac” ino tomou cyto, za pervoe, oucrayinçi novoyui dobui muisleaty pisymomy — videatyi u slœunicé ci deinde u strocé pisymotuar na ‹в-› abo pisymotuar na ‹у-›, gadaiõty si cyto tuar na ‹в-› = [v-] abo tuar na ‹у-› = [u-] e odin ino sterbel (“valid”) ci pravesen (“legit, legitimate”) tuar e ino na ‹в-› abo na ‹у-› — bez ogleadou na peruœsten rozpodél ci pèrêd tuimy e gòlôsen abo prigòlôsen, a za drougoe, œddéyouiõty na veatscõ móuvõ, a tô u dic cin: coli u veatscé slovo e na ‹у-›, to gadaiõty cyto u rousscé e dóugyno bouti inacxie — na ‹у-›, a coli u veatscé e na ‹у-›, to gadaiõty cyto u rousscé dóugyno e bouti na ‹в-›.
“Poyasnyeinïe ceomou i ‹у› i ‹в› i ‹ув› e use ‹u›: ‹у› znacity [u] = ‹u› ino meidyu prigòlôsnoma, napr.: ‹xodity u platïé› [ˌxʷɔdɪtʲuˈplatʲːi], i ne [ˌxʷɔdɪtʲwˈplatʲːi]; ‹в› znacity [u̯ ~ w] = ‹u› po gòlôsné ta pèrêd prigòlôsnomy, napr.: ‹xodila u platïé› [xoˌdɪlɑu̯ˈplatʲːi ~ xoˌdɪlɑwˈplatʲːi], i ne [xoˌdɪlɑuˈplatʲːi]; ‹ув› znacity, u déystvnosti, [u] pristaucui ‹u› “in” ta [w-] he pèrêddéu nagòlosyenuix /o/ ci /u/ ci /ʊ/ dalxeoho slova, tô bui, napr., cuiriliçeiõ ‹лежить ув огнї› e u déystvnosti: *‹лежить у вогнї›, a tomou latiniçeiõ tô bõdeity: ‹legity u ognyé› = [lɛ̝ˌʒɪtʲuwoɣ(ʲ)ˈnʲi = lɛ̝ˌʒɪtʲ u woɣʲˈnʲi]; ‹ув› tacui mogeity bouti poyasnyeno i he [uw] u oumóvax, coli pèrêd tuimy na cœunçé slova e [-w] (napr., ‹xodiu› /xoˈdɪw/, ‹sidéu› /sɪˈdʲiw/ ipr.), a dalxie slovo e na gòlôsen (napr., ‹odin›, ‹oco› ipr.), i [uw] e tou ceòlôncoualnoyui ròdui (“of the articulational nature”) rozpodœubnyeinïa /ww/ radi: */ˌlut͡ʃɪwwˈʷɔkʷo/ → /wwG/ (G = gòlôsen) → [uwG]: [ˌlut͡ʃɪw u ˈwɔkʷo ~ ˌlut͡ʃɪw uwˈɔkʷo], a tomou pisiemo tô he: ‹louciu u oco›.””
Таке могло б діяти, якби чергування У/В/УВ було повсюдним й однозначним, тоді як це зовсім не так.
Узагалі підхід дивовижний: щоб зрозуміти, У там чи В, треба оцінити віршовий розмір і звідкись знати (до речі, звідки?), що його не порушено саме в цьому слові. Тут Ви перевершили англійську, де треба здогадатися, там закритий чи відкритий склад.
Це чудова ідея, і насправді така можливість вже почала розроблятись, але поки на паузі. Можливо хтось має досвід з вікіпедією чи іншими осідками з гуртовим редагуванням і може допомогти з плануванням такої можливості?
Вже десь описала як то втілити…
От:
Щоб було писане попередження на взір “виправлено спільнотою” (або ж значок ⚠️)
І щоб можна було тицьнути “переглянути попередню міну” щоб подивится що там було в першотворі.
Як то правити?
Додати кнопку “🖍️” навпроти кожного з розділів (варіянти написання, значення слова, походження, приклади в инших мовах, схожі слова).
Як то голосувати?
Можна додати кнопку “виправки” чи якийсь значок ока “👁”, яка б одкривала всі користувацьки змінки й щоб можна було б голосувати за них (при наборі напр. 3-х підпор міна стає основною, виводиться на головну сторінку).
Виправляти та голосувати за випраки можуть лише перевірені користувачі (які набрали n голосів), в инших ці кнопки не показуються. “👁” не показується, якщо немає змінок.
P.S.: Тут “виправки” = “змінки”, не знаю що ліпше.
Dobrodéye Oliséye, tocdé mogete, bõdy lasca, napisati Xèucênca: ‹«Що діялось в світі»›?
‹Cyto déyalo s’ u suété›.
Récy e u tœumy cyto tou e uimóuva ‹u› he [w] meidyu duoma prigòlôsnoma oumóuvlena stopoiõ verstou (verst “verse, versus”) — tout, obacòrôtou (“αμφιβραχυς, amphibrach”): ◡ – ◡ is bégiacomy (“τροχαῖος, trochee”): – ◡ :
Cyto déyalo s’ u suété, (obacòrôt)
◡ – ◡|◡ – ◡,
Ciya prauda, ciya criuda, (bégiac)
–◡ | – ◡ , | –◡ | – ◡,
I ciyi mui déti. (obacòrôt)
◡ –◡ | ◡ – ◡.
Nasya douma, nasya pésnya (bégiac)
– ◡ | – ◡, | – ◡ | – ◡
Ne oumyreity, ne zaguineity. (obacòrôt)
◡ – , ◡ | ◡ – ◡.Tô bui, vérna uimóuva ‹u› tou zalegity œd znanïa stopui u danœmy versté, i pisati yacosi inacxie zamésty ‹u› tou ne’ma noudyui.
Чудово!
На сторінці «Останні події» до коментарних подій додано кнопку переходу на коментар.
“A ouge: ‹у/в/ув› — ‹u› ‹во› — ‹uo› ci ‹vo› ‹ві/вві› — ‹uœ›
Poyasnyeinïe ceomou i ‹у› i ‹в› i ‹ув› e use ‹u›: ‹у› znacity [u] = ‹u› ino meidyu prigòlôsnoma, napr.: ‹xodity u platïé› [ˌxʷɔdɪtʲuˈplatʲːi], i ne [ˌxʷɔdɪtʲwˈplatʲːi];
‹в› znacity [u̯ ~ w] = ‹u› po gòlôsné ta pèrêd prigòlôsnomy, napr.: ‹xodila u platïé› [xoˌdɪlɑu̯ˈplatʲːi ~ xoˌdɪlɑwˈplatʲːi], i ne [xoˌdɪlɑuˈplatʲːi];
‹ув› znacity, u déystvnosti, [u] pristaucui ‹u› “in” ta [w-] he pèrêddéu nagòlosyenuix /o/ ci /u/ ci /ʊ/ dalxeoho slova, tô bui, napr., cuiriliçeiõ ‹лежить ув огнї› e u déystvnosti: *‹лежить у вогнї›, a tomou latiniçeiõ tô bõdeity: ‹legity u ognyé› = [lɛ̝ˌʒɪtʲuwoɣ(ʲ)ˈnʲi = lɛ̝ˌʒɪtʲ u woɣʲˈnʲi]; ‹ув› tacui mogeity bouti poyasnyeno i he [uw] u oumóvax, coli pèrêd tuimy na cœunçé slova e [-w] (napr., ‹xodiu› /xoˈdɪw/, ‹sidéu› /sɪˈdʲiw/ ipr.), a dalxie slovo e na gòlôsen (napr., ‹odin›, ‹oco› ipr.), i [uw] e tou ceòlôncoualnoyui ròdui (“of the articulational nature”) rozpodœubnyeinïa /ww/ radi: */ˌlut͡ʃɪwwˈʷɔkʷo/ → /wwG/ (G = gòlôsen) → [uwG]: [ˌlut͡ʃɪw u ˈwɔkʷo ~ ˌlut͡ʃɪw uwˈɔkʷo], a tomou pisiemo tô he: ‹louciu u oco›.”
Добродію Єлисію, тоді можете, будь ласка, записати Шевченка: “Що діялось в світі”?
