Давнє руське слово ще индо-європейського кореня, що має споріднені слова й у теперішній українській мові: "видно", "видко", "видніти", "видовище", "очевидьки", "самовидець" тощо.
Процитую.
Варіант слова зрі́ти (‹псл. *zьrěti) з вставним д, що є одним з найдавніших виявів евфонії, який був можливий між свистячим приголосним і наступним p (пор. цього ж типу струм, стрі́нути із вставним т).
Udétè ("епентетичне") {d} e tam fwlno ("факультативне"). U slofé, na pr. <sréblo> e uersty i bez udétoho {t} i z nim: {ˈs(ʲ)rʲi͡eʲblʷɔ ~ ˈstrʲi͡eʲblʷɔ} (Gelexwfscuy II, 928: стрібло, срібло). To e tacè ge hi fwlno udétè {p} u ẽghelscwm <hamster> [ˈhæmstɘ ~ ˈhæmpstɘ] ci u <something> [ˈsʌmθɪŋ ~ ˈsʌmpθɪŋ]. Tomou prafilno e <zréti> i {ˈzʲrʲi͡eʲtɪ} (Glx. I, 315: зріти "schauen, sehen"; ЕСУМ II, 279: зріти¹; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21095-zrity.html#show_point; Sl-k Poléssia: 85: зріт; Onixykeficy, 320: зрок/зрік; Yafwrnicscuy I, 313: зрениця), i {ˈzdrʲi͡eʲtɪ} (ЕСУМ ІІ, 256: здріти; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19926-zdrity.html#show_point; Sl-k Boucofinui 161: здріти²; Onixykeficy, 307: здричка "zénica, lyalya"; Yafwrnicscuy I, 294: здрік).
"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає..."
Отже, се не є думка самої словниці. Зрій є непевний у данім паді.
Я гадаю, що руськість цього слова можна лучче визначити, простеживши вжиток цього слова в письмових пам'ятках. А так Ваша гадка не лучча й не гірша од думки давніших мовознавців.
Те саме можна сказати про силу инших статтів етимологічних словниць. Мене турбує питання, навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши одначе купу споріднених йому слів.
Ne fyxacè slofo mogemo prostegiti iz pamẽtoc, bo 1) citati mogemo ino pamẽtcui do naxix késwf célélui, 2) e coupa slwf, pitomwsty yacuix u rousscwy e nezaperecyna, i ix u daunix pamẽtcax ne’ma.
Про яке багатство може буть мова, коли слово в багатьох говірках пішло з ужитку? Та ще й маємо куці гнізда споріднених слів з обох боків: з одного боку, "бачити", "пробачати", "необачний", а з другого - "видний", "видкий", "очевидьки", "ненавидіти".
Бачити — 1) Мати здатність сприймати зором. 2) Сприймати очима, спостерігати. 3) Стрічати кого-небудь. Тощо.
"Мати як побачила свою дочку, так і зняла руки до бога, а отець Хведор вже перестав і жартувати" (І. Нечуй-Левицький. "Причепа").
Мабуть, із польської чи, може, з турецької.
Перекладаємо слово бачити
Давнє руське слово ще индо-європейського кореня, що має споріднені слова й у теперішній українській мові: "видно", "видко", "видніти", "видовище", "очевидьки", "самовидець" тощо.
До речі, саме на Галичині я чув це слово.
Я теж можу це засвідчити. На Галичині збереглись деякі давні слова й мовні явища, що їх забули в більшій частині України.
Бабця моя казали: "А видиш, Влодку, видиш?"
А звідки вона була родом? Хоча з того "Влодка" вже здогадуюсь, що з Галичини. Чи ні?
Форма <влод-> може бути питома, я про такі форми недавно писах в обговоренні.
Писах?!
Це що, якийсь болгарський паст перфект? Знаю лиш у Шевченка стилізовано під старину подібні слова у єдиному вірші.
Я ніде не натрапляв на такого дописа. Де його можна знайти?
Стрийщина
Спасибі.
"Стрийщина"
??
Так. Околиці Стрия, Моршина.
Що дивує?
Привиділось, ввидиш, неповидіти
Давнє, добре слово, але й від "бачити" не відмовляюся.
+++ Чи "здріти".
Давнє, добре слово, але й від "бачити" не відмовляюся.
Будь ласка, укажіть правильну форму – "здріти".
Форма з випалим "д" буде суржиком, українська мова не завжди цей звук страчає.
r2u.org.ua: здріти
r2u.org.ua: зріти
Одміна з "д" новіша. Пор. із парою: срѣтеніе - стріча.
Процитую.
Варіант слова зрі́ти (‹псл. *zьrěti) з вставним д, що є одним з найдавніших виявів евфонії, який був можливий між свистячим приголосним і наступним p (пор. цього ж типу струм, стрі́нути із вставним т).
Ці слова не суперечать моїм. Я тільки запримітив, що "зріти" не суржик, а давніша одміна цього слова.
Udétè ("епентетичне") {d} e tam fwlno ("факультативне"). U slofé, na pr. <sréblo> e uersty i bez udétoho {t} i z nim: {ˈs(ʲ)rʲi͡eʲblʷɔ ~ ˈstrʲi͡eʲblʷɔ} (Gelexwfscuy II, 928: стрібло, срібло). To e tacè ge hi fwlno udétè {p} u ẽghelscwm <hamster> [ˈhæmstɘ ~ ˈhæmpstɘ] ci u <something> [ˈsʌmθɪŋ ~ ˈsʌmpθɪŋ]. Tomou prafilno e <zréti> i {ˈzʲrʲi͡eʲtɪ} (Glx. I, 315: зріти "schauen, sehen"; ЕСУМ II, 279: зріти¹; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21095-zrity.html#show_point; Sl-k Poléssia: 85: зріт; Onixykeficy, 320: зрок/зрік; Yafwrnicscuy I, 313: зрениця), i {ˈzdrʲi͡eʲtɪ} (ЕСУМ ІІ, 256: здріти; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19926-zdrity.html#show_point; Sl-k Boucofinui 161: здріти²; Onixykeficy, 307: здричка "zénica, lyalya"; Yafwrnicscuy I, 294: здрік).
Єлисіє, так слово "срібло" це запозичення з західнослов'янських мов. Українською "серебро", з повноголоссям, чи не так?
Зроблено, Цісарю)))
Любо!
Якась дурня перекладати такі очевидні українські слова
r2u.org.ua: видеть
+++
Те саме, що "здріти", тільки з зайвими чепіньми.
Для поезії зайві чепені хо́роше, якщо для рими.
Але для простої мови ледве.
Ваша правда, одначе це слово є в словницях і трапляється в мові.
Nesõmérno za scladnè slofotuarom slofo pro tacõ prostõ tẽmõ.
Доконаний від. Деякі словники дають за синонім до "бачити", а хтось дає як "кинути оком".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/око#11265
+
Iz-ociti – to e tuar peredcepofuy; scladnwsty slofotuara e nesõmérna z prostotoiõ samoyui tẽmui...
Де Ви тут складність надибали?
Префікс + корінь.
Fidgy moiõ zméncõ u "обговоренні".
Як на мене, не годиться, бо це слово має значіння свідомої дії. Це як чути й слухати.
Ваша правда.
r2u.org.ua: видеть
То тут саме й річ у корені "-бач-".
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
Коли у сні.
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
r2u.org.ua: видеть
Докази за лядськість сього слова?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/бачити .
"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає..."
Отже, се не є думка самої словниці. Зрій є непевний у данім паді.
Crwmy rozpluiluix gadoc, ne’ma tam gédnoho "доказу" lẽdscosti toho slofa. Ba, pro mene, e se slofo pitomo, wd corene *ba- z cepenem *-k-, wd p.-i.-e. *bha- "siati, suétiti, z rozuoyem tacuim ge *"siati" → "baciti" hi u inxix déyeslofax: difiti, wd *dhi- *"siati", zyréti, wd *zyr- *"siati; palati", glẽdéti, wd *gle- "siati, bliscéti"; ino u déyeslofé fidéti tacoho rozuoya ne’ma.
Я гадаю, що руськість цього слова можна лучче визначити, простеживши вжиток цього слова в письмових пам'ятках. А так Ваша гадка не лучча й не гірша од думки давніших мовознавців.
Те саме можна сказати про силу инших статтів етимологічних словниць. Мене турбує питання, навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши одначе купу споріднених йому слів.
Ne fyxacè slofo mogemo prostegiti iz pamẽtoc, bo 1) citati mogemo ino pamẽtcui do naxix késwf célélui, 2) e coupa slwf, pitomwsty yacuix u rousscwy e nezaperecyna, i ix u daunix pamẽtcax ne’ma.
<навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши одначе купу споріднених йому слів.>
Bogatstua slwf radi, libon’? Imemo ge crwmy "fidéti" isce i: "difiti", "zréti", "smotriti", "glẽdéti", "zoriti".
Про яке багатство може буть мова, коли слово в багатьох говірках пішло з ужитку? Та ще й маємо куці гнізда споріднених слів з обох боків: з одного боку, "бачити", "пробачати", "необачний", а з другого - "видний", "видкий", "очевидьки", "ненавидіти".
І? Ne baciõ, do cœho uedete, dauxi fwlno cwlko slwf iz obou corenwf. Wd cogynoho e yix u rousscwy de bwlxe. I ne praute pro »poxiryenwsty«.