"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає..."
Отже, се не є думка самої словниці. Зрій є непевний у данім паді.
Я гадаю, що руськість цього слова можна лучче визначити, простеживши вжиток цього слова в письмових пам'ятках. А так Ваша гадка не лучча й не гірша од думки давніших мовознавців.
Те саме можна сказати про силу инших статтів етимологічних словниць. Мене турбує питання, навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши однак купу споріднених йому слів.
Ne fyxacè slofo mogemo prostegiti iz pamẽtoc, bo 1) citati mogemo ino pamẽtcui do naxix késwf célélui, 2) e coupa slwf, pitomwsty yacuix u rousscwy e nezaperecyna, i ix u daunix pamẽtcax ne’ma.
Про яке багатство може буть мова, коли слово в багатьох говірках пішло з ужитку? Та ще й маємо куці гнізда споріднених слів з обох боків: з одного боку, "бачити", "пробачати", "необачний", а з другого – "видний", "видкий", "очевидьки", "ненавидіти".
Аргумент - "Мабуть польське чи турецьке". Автор цього допису в курсі, що таке "мабуть"? Я точно знаю, що слово "бачити" українське, а "мабуть" це тоді коли людина невпевнена, їй просто не подобається питоме українське слово
"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko" (goroh.pp.ua: бачити). "Подобається" чи "не подобається" – це з вашої парафії, бо ви ж таки раз у раз кажете питоме на якесь слово, не наводячи ані одного доводу, хоч здебільшого й до ворожки не треба йти, щоб довести, що слово чужого роду.
Вадиме, знайдіть хоч одне місце, де я висловився проти якого слова, бо воно мені "не подобається", замість навести доводи. Як не знайдете, то поздоровляю, що долучились до команди пустобріхів на Словотворі.
Там написано, що так гадає більшість дослідників. Ваші міркування про моє ставлення до слів "бачити" й "видіти" хибні. Мені прикро, що Ви вперлись на цім, хоч я вас запевнив був передніше, що Ваша гадка хибна. Вам мало б було цього вистачить, щоб перестать вибризкувать параною на Словотворі. Тож я й не витрачатиму дурно часу, щоб Вас переперти. Що ж до галичанщин в офіційній сучукрлітмові, то казать про "маніакальний пошук" може тільки людина, що не знає й не хоче знать ні живої народної мови бодай своєї місцевості ні робіт мовознавців та письменників із цієї справи. Ви хоч би спитали в людей з найближчого села, чи кажуть вони "вивірка" на білку, "строкатий" на рябий, "образити" на скривдити чи обидити, мліють вони чи непритомніють, утручаються вони в чужі справи чи мішаються...
У мене ще не розвинувся хист читать чужі думки, а думки вже мертвих людей і поготів. Спитайте в їх самі.
Доречі, звідки взялась Ваша думка, що корінь "-бач-" пішов з п.і.є. *-bha- + *-k-? Що значив той суфікс і в яких іще словах він траплявся?
Я не розумію, що Ви тут написали. Явно тільки, що нічого не одповіли на моє питання про суфікс *-k. Це наводить на думку, що Ви таки самі його й вигадали.
Зіне, у незмосковщеній українській мові немає прикметника "невпевнена", а є "непевна". Українська мова вам нерідна. То чого ж тоді беретесь судить, що в їй так, а що не так?
<Явно тільки, що нічого не одповіли на моє питання про суфікс *-k.>
Я Вам відповім, коли Ви мені відповісте на моє питання: читали'сте статті з етимологиї слова "бачити" від Вами же згаданих авторів? Авторів, які "одностайно вважають його запозиченням из лядської".
Слово "бачити" якраз судячи з писанини Русина й не має ніякого відношення до "галицизмів", бо як полюбляє він сам писати, слово "видіти" не вживається на "Великій Україні", а "бачити" вживається
Ваші особисті бажання — це лише ваші особисті бажання, а саме слово "бачити" як полонізм чи туркізм потребує додаткової аргументації, а не просто слів "МАБУТЬ, із польської чи, МОЖЕ, з турецької"
не може бути категорично відкинуте і припущення (Matzenauer LF 1, 4) про запозичення з турецької мови, в якій дієслівна основа bak«дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» і т. д. є спільнотюркською;
більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko
Я не зможу це спростувати, бо я не маю відповідних знань.В самій статті написано, що БІЛЬШІСТЬ дослідників вважає це полонізмом.ЕСУМ не каже чітко чи це ТОЧНО можна вважати запозиченням, як і, схоже, багато з перерахованих в ньому дослідників.Враховуючи таку невпевненість і кількість версій походження (навіть пан Поруш зверху висловився), слово "бачити" потребує додаткового обстеження для вирішення цього питання.А поки ми не знаємо точно, ось ці "мабуть" і "може" нічого не варті.
М.Фасмер - 1950-1958/1964-1973:
“Из польск. baczyć - то же, которое образовано из *ob-ačiti и связано с óko ‘глаз’; ср. гомер. ὤψ, εἰς ὦπα ‘в лицо’ и т.д.; см. Траутман … ; Бернекер … . Следует отвергнуть объяснение Маценауэра … из тюрк. bakmak ‘видеть’”
Y.B.Rudnyc’kyj - 1972 (v.1, p.91):
“It is generally considered as a loanword from Po., … ; the attempts to explain the word etymologically have not yet been successful: …; there is less probability of its being borrowed from Tk. bakmak ‘to look at’, Matzenauer …”.
I.I.Ohienko - 1979 (v.1, p.124):
“Певне від нас до поликів перейшло, бо в польській мові воно менше поширене. Похождения докладно не вияснене, …”.
По-перше, я вже казав, що, хоч я здебільшого й розумію, це забирає набагато більше часу й зусиль. По-друге, якщо я хочу прочитати Ваше дослідження й не пам'ятаю, під яким це словом, наприклад, або в якій нитці Толоки, як його гуглити?
По-третє, як я вже казав, звісно, у багатьох геніїв свої дивацтва, але досі дивуюся тому, що Ви розумієте такі тонкощі Мови, але не розумієте, що Ваше письмо дуже складне для переважної більшості. І чи правильно ділити людей на "супермовознавців"
Словотвір же існує для того, щоб слова звідси вживали люди, а не щоб лежало, чи не так? А якщо хтось захоче дізнатися щось про походження слів, а воно в мережі тільки від Вас? Гугл же не видасть Ваші відомості!
Якби наука "доказувала" так, як Вам кортить, то ми повернулися б у кам'яну добу.
Уживання такої форми цілком притаманне Українській Мові, хоча й нечасто вживане. Так само, як і, наприклад, в англ., уживається для підсилення, підкрелення того, шо хтось/щось є або не є кимось/чимось. Класики, хоч і рідко, уживали.
<а можете сказати щось про устрій "щось Є щось" вбо "щось Є чимось"? Наскільки це, як тут кажуть, Є калькою?>
Ouge'my pisau o tœumy.
Rousscoiõ e isprauno e "bouti cyto/cto" a ne "bouti cimy/cuimy". Ta "bouti cimy/cuimy" ne e het' nesprauno — se pervœstno slougi znaciti ménliu stan (izocrema slougybui, mésta praçui), napr.: »Œun e oucitelemy na sèrêdnyé scholé.«, »Bé moriacomy na voyenscé corablé«, »E péstouncoiõ yix détiy« ouciteilstuo bo ci moriacstuo ci péstounstuo e dokésno. Ale: »Gòlôden eimy«.
Спасибі.
Вибачте, я незрзуміло висловився. Я маю на увазі вживання (замість опускання) дієслова-зв'язки Є. Наприклад, "павук не Є комахою" замість "павук -- не комаха"?
<Я маю на увазі вживання (замість опускання) дієслова-зв'язки Є. Наприклад, "павук не Є комахою" замість "павук -- не комаха"?>
Coristanïe is "buiti" abo bez e récy sõgoubéixia neigy mogeity bouti vidimo i e na yõ pisano ci malo i ceasto is protirécivami vidygleadïami, a ya ne coulaiõ cruiti useoho tout.
Mogiõ recti xuiba cyto:
1) póuna ci panœuna œdsõtnœsty "buiti" ne e isprauna u rousscœy móuvé, ba, za xuibanïa e volyeno coristati is "buiti";
2) bez "buiti" mogeity bouti ta u pèunax sõstrocax;
3) rousscœy móuvé e pitimo "buiti" i is imeinnomy padomy i orõdnomy, dlya sõstrocui.
Ic Vasyomou pricladou:
»Paõc ne e comaxOIÕ.« — nesprauno, "comaxa" bo ne e ménliu stan;
»Paõc e comaxa.« — isprauno za xuibanïa;
»Paõc comaxa« — isprauno u pèunax sõstrocax.
Добродію Єлисію, думаю, знаєте про роль чокто й навахо. Не хочете зі спільниками так само влаштуватися шифрувальниками? Ніхто не розбере, що Ви пишете.
Що таке "coulaiõ"? Я розумію, що це приблизно "куплю"-"куляю", але що воно таке, не розберу. А "xuibanïa"?
Це слово Відкинуто — впорядники осідку та спільнота вважають що переклад не потрібний.
Докази за лядськість сього слова?
"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає..."
Отже, се не є думка самої словниці. Зрій є непевний у данім паді.
Crwmy rozpluiluix gadoc, ne’ma tam gédnoho "доказу" lẽdscosti toho slofa. Ba, pro mene, e se slofo pitomo, wd corene *ba- z cepenem *-k-, wd p.-i.-e. *bha- "siati, suétiti, z rozuoyem tacuim ge *"siati" → "baciti" hi u inxix déyeslofax: difiti, wd *dhi- *"siati", zyréti, wd *zyr- *"siati; palati", glẽdéti, wd *gle- "siati, bliscéti"; ino u déyeslofé fidéti tacoho rozuoya ne’ma.
Я гадаю, що руськість цього слова можна лучче визначити, простеживши вжиток цього слова в письмових пам'ятках. А так Ваша гадка не лучча й не гірша од думки давніших мовознавців.
Те саме можна сказати про силу инших статтів етимологічних словниць. Мене турбує питання, навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши однак купу споріднених йому слів.
Ne fyxacè slofo mogemo prostegiti iz pamẽtoc, bo 1) citati mogemo ino pamẽtcui do naxix késwf célélui, 2) e coupa slwf, pitomwsty yacuix u rousscwy e nezaperecyna, i ix u daunix pamẽtcax ne’ma.
<навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши одначе купу споріднених йому слів.>
Bogatstua slwf radi, libon’? Imemo ge crwmy "fidéti" isce i: "difiti", "zréti", "smotriti", "glẽdéti", "zoriti".
Про яке багатство може буть мова, коли слово в багатьох говірках пішло з ужитку? Та ще й маємо куці гнізда споріднених слів з обох боків: з одного боку, "бачити", "пробачати", "необачний", а з другого – "видний", "видкий", "очевидьки", "ненавидіти".
І? Ne baciõ, do cœho uedete, dauxi fwlno cwlko slwf iz obou corenwf. Wd cogynoho e yix u rousscwy de bwlxe. I ne praute pro »poxiryenwsty«.
Аргумент - "Мабуть польське чи турецьке". Автор цього допису в курсі, що таке "мабуть"? Я точно знаю, що слово "бачити" українське, а "мабуть" це тоді коли людина невпевнена, їй просто не подобається питоме українське слово
Миколо, в даному випадку я з Вами геть згоден.
"більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko" (goroh.pp.ua: бачити). "Подобається" чи "не подобається" – це з вашої парафії, бо ви ж таки раз у раз кажете питоме на якесь слово, не наводячи ані одного доводу, хоч здебільшого й до ворожки не треба йти, щоб довести, що слово чужого роду.
Вадиме, знайдіть хоч одне місце, де я висловився проти якого слова, бо воно мені "не подобається", замість навести доводи. Як не знайдете, то поздоровляю, що долучились до команди пустобріхів на Словотворі.
Ну вот я й пишу про даний випадок, що Ви додали слово на Словотвір, бо в ЕСУМі написано, що МОЖЛИВО воно черпано.
А далі Ви пишете: "Мене турбує питання, навіщо та коли цим словом витиснули давніше "видіти", зоставивши одначе купу споріднених йому слів."
Тобто Вам хотілося пропхати слово "видіти" й Ви змапулювали й додали слово "бачити", знехтувавши непевністю чужого роду цього слова.
И без наклепів, будь ласка. Краще дивіться за собою й за своїм маніякальним пошуком "галичанізмів".
Там написано, що так гадає більшість дослідників. Ваші міркування про моє ставлення до слів "бачити" й "видіти" хибні. Мені прикро, що Ви вперлись на цім, хоч я вас запевнив був передніше, що Ваша гадка хибна. Вам мало б було цього вистачить, щоб перестать вибризкувать параною на Словотворі. Тож я й не витрачатиму дурно часу, щоб Вас переперти. Що ж до галичанщин в офіційній сучукрлітмові, то казать про "маніакальний пошук" може тільки людина, що не знає й не хоче знать ні живої народної мови бодай своєї місцевості ні робіт мовознавців та письменників із цієї справи. Ви хоч би спитали в людей з найближчого села, чи кажуть вони "вивірка" на білку, "строкатий" на рябий, "образити" на скривдити чи обидити, мліють вони чи непритомніють, утручаються вони в чужі справи чи мішаються...
<"Більшість" дослідників>
Усі Вами перелічені дослідники сучасно й самостійно дійшли такої самої версії походження?
У мене ще не розвинувся хист читать чужі думки, а думки вже мертвих людей і поготів. Спитайте в їх самі.
Доречі, звідки взялась Ваша думка, що корінь "-бач-" пішов з п.і.є. *-bha- + *-k-? Що значив той суфікс і в яких іще словах він траплявся?
<У мене ще не розвинувся хист читать чужі думки, а думки вже мертвих людей і поготів.>
Stalo bui citati statïui wd Uami ge gadanuix autorwf. Este?
Я не розумію, що Ви тут написали. Явно тільки, що нічого не одповіли на моє питання про суфікс *-k. Це наводить на думку, що Ви таки самі його й вигадали.
Зіне, у незмосковщеній українській мові немає прикметника "невпевнена", а є "непевна". Українська мова вам нерідна. То чого ж тоді беретесь судить, що в їй так, а що не так?
<Явно тільки, що нічого не одповіли на моє питання про суфікс *-k.>
Я Вам відповім, коли Ви мені відповісте на моє питання: читали'сте статті з етимологиї слова "бачити" від Вами же згаданих авторів? Авторів, які "одностайно вважають його запозиченням из лядської".
Слово "бачити" якраз судячи з писанини Русина й не має ніякого відношення до "галицизмів", бо як полюбляє він сам писати, слово "видіти" не вживається на "Великій Україні", а "бачити" вживається
Словосполука "не має ніякого відношення" – приклад змосковщеної української. Ви можете судить про мовні справи не лучче, ніж папуга про економіку.
Дуже "розумно" чіплятися до слів не відповідаючи по суті
Oleksa Rusyn
То що, читали'сте?
На Вилучення!
З якого дива?
+
Геть полонізми з Чистилища!
Та добавте це слово в чистилище, будьте притомними
Ніякого Чистилища, бо мені цікаво читати обговорення слова
Ваші особисті бажання — це лише ваші особисті бажання, а саме слово "бачити" як полонізм чи туркізм потребує додаткової аргументації, а не просто слів "МАБУТЬ, із польської чи, МОЖЕ, з турецької"
Спростуйте:
не може бути категорично відкинуте і припущення (Matzenauer LF 1, 4) про запозичення з турецької мови, в якій дієслівна основа bak«дивитись, турбуватись, звертати увагу, бути обережним» і т. д. є спільнотюркською;
більшість дослідників (Bern. І 23–24; Фасмер І 138; Шанский ЭСРЯ І 2, 61–62; Richhardt 32; Sławski I 24; Sł. prasł. I 174–175) вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko
Я не зможу це спростувати, бо я не маю відповідних знань.В самій статті написано, що БІЛЬШІСТЬ дослідників вважає це полонізмом.ЕСУМ не каже чітко чи це ТОЧНО можна вважати запозиченням, як і, схоже, багато з перерахованих в ньому дослідників.Враховуючи таку невпевненість і кількість версій походження (навіть пан Поруш зверху висловився), слово "бачити" потребує додаткового обстеження для вирішення цього питання.А поки ми не знаємо точно, ось ці "мабуть" і "може" нічого не варті.
Чудно це чуть. Щось окрім ЕСУМа ви можете додать? Ті самі доводи, що ви були й передніше казали.
М.Фасмер - 1950-1958/1964-1973:
“Из польск. baczyć - то же, которое образовано из *ob-ačiti и связано с óko ‘глаз’; ср. гомер. ὤψ, εἰς ὦπα ‘в лицо’ и т.д.; см. Траутман … ; Бернекер … . Следует отвергнуть объяснение Маценауэра … из тюрк. bakmak ‘видеть’”
Y.B.Rudnyc’kyj - 1972 (v.1, p.91):
“It is generally considered as a loanword from Po., … ; the attempts to explain the word etymologically have not yet been successful: …; there is less probability of its being borrowed from Tk. bakmak ‘to look at’, Matzenauer …”.
I.I.Ohienko - 1979 (v.1, p.124):
“Певне від нас до поликів перейшло, бо в польській мові воно менше поширене. Похождения докладно не вияснене, …”.
"...бо мені цікаво читати..."
На щастя, це можна читати і в Чистилищі, так навіть безпечніше
Трубачов (Этимология 1965, с. 44 и д.) теж схильний до варіянту з bačiti < *obačiti : ob-ak-,
Istoslœuïe ‹baciti› iz *ob-ak-iti imeity agy tri zasnovui, i cògyna is nedolécomy:
1) apheresis *ob- → *b-, i xotya pricladi toho sõty po slovianscuix móuvax, ta scõdno;
2) pèregòlôs *o → *ō => /a/, tô bui *ok- "oco" → *ak-, crœumy gadanoho *ob-ak-i-ti (← *ob-ōk-i-ti) nicde inde œd seoho corene ne zasvédcyenoho;
3) crœumy recenoho pœd 2), pri gadanœy dóugoté *ok- → *ōk- => *ak- u coreni i pridig pne bui dóugen boul bouti *-ia-, tô bui, dóugyno bui boulo bouti: ⁺ob-ōk-i-a-ti → ⁺/obat͡ʃati/ → */bat͡ʃati/, he trualo-ceasta ména do ⁺ob-ok-i-ti → ⁺/obot͡ʃiti/ → ⁺/bot͡ʃiti/, ceoho ne'ma. Porœunaite *o u coreni pri *-i-ti proti *ō→*/a/ pri *-ia-ti u: lead. ‹chOdzIć› : ‹przechAdzAć›, slvc. ‹vOzIť› : ‹rozvÁžAť›, rous. ‹pomOgti : pomAgAti›, slvc. ‹dohovOrIť : dohovÁrAť (*do-govÁr-ja-ť)›, ôtge sléd bui boulo cecati i: ⁺obOkIti : ⁺obAkjAti → /bat͡ʃati/ — ne /bat͡ʃiti/.
Cògyna iz tuix zasnœu ocremo e is nedolécomy, a ucoupé use istoslœuïe e zascladno i malo imovérno.
То наше чи ні? І чи може воно бути пов'язане з "собака" через припускове "бак" -- "сторож"?
Yac ouge'my pisau ranéixie suoye istoslœuïe ‹baciti› œd corene *ba- (pie. *bʰeh₂-) "sïati, suétiti, zoriti, blyscéti", ouge u ispœulnõ indoeur. dobõ stauxe znaciti i "govoriti, cazati ( = to say)" i "yaviti, cazati ( = to show)", is *-k- : *-y- — *ba-k-i-ti : *ba-y-i-ti / *ba-y-a-ti. Crœumy znacyeinïa "to tell" *ba-y-a-ti e zasvédcyeno u lougicscœy móuvé i u znacyeinïé "goréti, tléti ( ← sïati)", a *ba-k-i-ti e zasvédcyeno u veatscé móuvé u znacyeinïé "govoriti".
Inxia gadca yaca mogla bui bouti céleisna, e rous. [ˈbɑt͡ʃɪtɪ] œd *[pat͡ʂɪtɪ] œd lead. /patʂɪt͡ɕ/ œd /patr̝̊ɪt͡ɕ/ = ‹patrzyć› œd prasl. *patriti = rous. ‹patriti› "to watch", ceix. ‹patřit›, slvc. ‹patriť›; */p/ → [b] u rousscé porœunaite is: ‹pœudlyé› */pʉdlʲi͡e/ → */pʏlʲːɐ/ → [bylʲɐ] "near", ‹pac› = /pak/ → [bak].
Спасибі. Якби ж то це було для всіх, а не для "обраних"
<Спасибі. Якби ж то це було для всіх, а не для "обраних">
Ròzouméli'ste? Dobré. Ne ròzouméli? To ne e Vam i treba. Use inxie nicy ne znacity.
По-перше, я вже казав, що, хоч я здебільшого й розумію, це забирає набагато більше часу й зусиль. По-друге, якщо я хочу прочитати Ваше дослідження й не пам'ятаю, під яким це словом, наприклад, або в якій нитці Толоки, як його гуглити?
По-третє, як я вже казав, звісно, у багатьох геніїв свої дивацтва, але досі дивуюся тому, що Ви розумієте такі тонкощі Мови, але не розумієте, що Ваше письмо дуже складне для переважної більшості. І чи правильно ділити людей на "супермовознавців"
...і "дурнів, яким воно не треба"?
Словотвір же існує для того, щоб слова звідси вживали люди, а не щоб лежало, чи не так? А якщо хтось захоче дізнатися щось про походження слів, а воно в мережі тільки від Вас? Гугл же не видасть Ваші відомості!
<якщо я хочу прочитати Ваше дослідження й не пам'ятаю, під яким це словом, наприклад, або в якій нитці Толоки>
Myné truaieity résti cyto i cuiriliçeiõ na Tòlôcé. Tô e vada Tòlôcui, ne cuiriliçui.
<як його гуглити? Гугл же не видасть Ваші відомості!>
A dasty.
Хіба? Жодного разу не видавав. Як?
До речі, добродію Єлисію, а можете сказати щось про устрій "щось Є щось" вбо "щось Є чимось"? Наскільки це, як тут кажуть, Є калькою?
Такого в класиків не знайдете, та й люди так не кажуть.
А ще про це писав Огієнко:
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/124/mode/1up
Якби наука "доказувала" так, як Вам кортить, то ми повернулися б у кам'яну добу.
Уживання такої форми цілком притаманне Українській Мові, хоча й нечасто вживане. Так само, як і, наприклад, в англ., уживається для підсилення, підкрелення того, шо хтось/щось є або не є кимось/чимось. Класики, хоч і рідко, уживали.
<а можете сказати щось про устрій "щось Є щось" вбо "щось Є чимось"? Наскільки це, як тут кажуть, Є калькою?>
Ouge'my pisau o tœumy.
Rousscoiõ e isprauno e "bouti cyto/cto" a ne "bouti cimy/cuimy". Ta "bouti cimy/cuimy" ne e het' nesprauno — se pervœstno slougi znaciti ménliu stan (izocrema slougybui, mésta praçui), napr.: »Œun e oucitelemy na sèrêdnyé scholé.«, »Bé moriacomy na voyenscé corablé«, »E péstouncoiõ yix détiy« ouciteilstuo bo ci moriacstuo ci péstounstuo e dokésno. Ale: »Gòlôden eimy«.
Спасибі.
Вибачте, я незрзуміло висловився. Я маю на увазі вживання (замість опускання) дієслова-зв'язки Є. Наприклад, "павук не Є комахою" замість "павук -- не комаха"?
Справно є таки "павук не є комаха".
<Я маю на увазі вживання (замість опускання) дієслова-зв'язки Є. Наприклад, "павук не Є комахою" замість "павук -- не комаха"?>
Coristanïe is "buiti" abo bez e récy sõgoubéixia neigy mogeity bouti vidimo i e na yõ pisano ci malo i ceasto is protirécivami vidygleadïami, a ya ne coulaiõ cruiti useoho tout.
Mogiõ recti xuiba cyto:
1) póuna ci panœuna œdsõtnœsty "buiti" ne e isprauna u rousscœy móuvé, ba, za xuibanïa e volyeno coristati is "buiti";
2) bez "buiti" mogeity bouti ta u pèunax sõstrocax;
3) rousscœy móuvé e pitimo "buiti" i is imeinnomy padomy i orõdnomy, dlya sõstrocui.
Ic Vasyomou pricladou:
»Paõc ne e comaxOIÕ.« — nesprauno, "comaxa" bo ne e ménliu stan;
»Paõc e comaxa.« — isprauno za xuibanïa;
»Paõc comaxa« — isprauno u pèunax sõstrocax.
"Такого в класиків не знайдете, та й люди так не кажуть."
Кажуть. Під упливом школи й телевизора кажуть.
Кьто знакıть "coulaiõ"? І кєомꙋ тєпьр' пıсьєтє "mogiõ", а нє "mojõ", ґı пєрєдьє?
Добродію Єлисію, щире спасибі! Добродію Ярославе?
Добродію Єлисію, думаю, знаєте про роль чокто й навахо. Не хочете зі спільниками так само влаштуватися шифрувальниками? Ніхто не розбере, що Ви пишете.
Що таке "coulaiõ"? Я розумію, що це приблизно "куплю"-"куляю", але що воно таке, не розберу. А "xuibanïa"?