насправді в мене нема варіантів.
Значення: Квати́рка — шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення.
Приклад вживання: Вона прочинила квартирку, щоб провітрити кімнату.
Назви чисел для дванадцяткової системи числення. Не сприймайте серйозно, просто цікавий уявний експеремент :)
То треба починати з пранодсько-їврупської мови, коли хочете, шчоби вийшло шчось схожо на дійсність.
Kuľturnyj aborihen
Творити від наших чисел не мина .
Потрібно геть инший підхід
Bœgdan Youxyco
Як не від наших то від чиїх чисел?
Kuľturnyj aborihen
Утворити нові числа .
Ті ,що маємо для цих міліонів біліонів і прочих не годятьця .
Bœgdan Youxyco
Від чого хочете творити? Займаво.
Цілком ковано, досить гидко, та спробую:
million - ти+сяч+ишче (ти- як у дієсл. тити) або сто тем або або стотем або стітьма (див. више)
billion - двосячишче
trillion - трисячишче
quadrillion - штирисячишче
quintillion - п’ятисячишче
…
З авгментивів знаю хиба́ -ишче, -ина, -ур,- уг, -аг. Може шче яки суть?
тꙑсѧча - іє. *tu-k’m̥t-ia, букв. «велика сотня»
Гадаймо, як перекласти числа мільйон-дуотригінтильйон-… Про мене, сто́їть перекласти, бо се не є міджнарідна система як из одиницями вимірювання чи химичнами сполуками.
»Питім слів из *h є обмаль. Шчиро хочете майже всюди писати ґ? Про мене слід увести ново писмя саме за h.
+ не буде сварок ꙅе "г чи х".‘«
Я от думаю про ужиток знаку густого придиху. В давніх слов'янських пам'ятках його уживали в грецьких словах, щоб відбити первісне грецьке написання, та ми можемо уживати його за придихове /ɦ/. На взір:
Мн. с. р. : дато - дата. Пор. лат. datum - data. Дуже дивно, шчо й доси нихто не додав.
»Чьто до написанїа ‹Оу›.
Въ дрєвлєроусскѫ добѫ из двописа ‹Оу› бꙑло користано пє҅рєдати фонима /u/ (ѡд пр.-сл. *ou а бо *eu мєџи прочимь). Сꙗкоє написанїє бꙑло пє҅рєѧто из грє҅чскоꙅо написанїа ‹Ου›.
Томоу пишѫ ‹Оу› дати почє҅сть истослѡвїѫ и пє҅рєданїѫ.«
у- є u- в порушівці, оу- є ou- або ў в мудровівці
Nou, yacosi tac, ta tó ne e eamo do Vacheoho perviesnoho puitagna o /•ɛs•, •e͡is•/ u ‹rœdnesenyco, rœdneisenyco, rœdneiseinco›. Yzpomeidj tvarœu stõpenovagna u rous. m. e ote /ɛs/ vidco ino u neocœnceinniex tvariex niyaca rodou, he otó: ‹vuisje, nizje, tixye, riedje, gluible, lieple, crõtje, bolye› itd., uzgleadno: * ūps-yes, * neyz-yes, * teys-yes, * rēd-yes, * glūb-yes, * loyp-yes, * kront-yes, * bol-yes. U neocœnceinniex tvariex m. r. ta g. r., ta u u ocœnceinniex tvariex usiex rodœu e * -yus-, zamiesty * -yes. Aino, i * -yes i * -yus sõty inchotvarui perviesnoho pra-i.-e. * -yōs, ta nam e tou rœzno ino * -yes.
Znacylivo, xotcha pra-i.-e. tvar * -yes (inchotvar * -yōs), otge meacceatchi yn sõgolósen poperédou, na pr.: * -d-yes → * /•d͡ʒɛ/, * -s-yes → * /•ʃɛ/, * -b-yes → * /•bʎɛ/ tc., ta u rous. m. u tvariex he ‹rœdnesenyco ~ rœdneseinco› e œd pra-i.-e. * -yes- ostalo prosto /ɛs/, otge bez * -y-. Sé mogé bouti vidco ino ou tvarœu iz * b, * d, * m, * p, * s, * t, * u/v, ta * z na cœnçie corene — po * g, * k, * l, * n, * r, * x ( * ks) bui ne boulo yasno * -yes- abo * -es- bez * -y- miesteaty, atge, p. n., i * nye i * ne e dalo /nɛ/ u rous.Iesce, pro bœilche o pra-i.-e. * -yōs porœunagna vidjte: The origin of the Proto-Indo-European comparative suff i (with Turkic and Uralic parallels), Rafał Szeptyński.
Спасибі.
/ɦasʲ/~/ɣ̞as/~/ɣ̞aɕ/~/ɦäs/
гась
gasy
ЕСУМ(Т. 1,ст. 479)
[гас²] «постріл» Пі. [га́ска] «молоток для розбивання вивареної солі», [гасну́ти] «запалитися, спалахнути».
Має бути повязане з [жах].
Слова похідні:
гаси́ти, гасова́ти–to bomb;
гасач–bomber;
га́сеньıє, гасова́ньıє–bombing, bombarding;
лоушч гасна–bombshell;
гасишчє–бомблєнє мѣстцє/розѡр;
гасьıє–набѡр бомб.
*gas•i
Ꙗко ꙅо є съклонити? И ꙗкоꙅо є родоу?
__
Тварослівно, воно би могло склонити ся як занепалі твари з почепами ‹-ꙑни› ‹богꙑни, господꙑни, кнѧгини›, нинї, ‹богъıнıа, господинıа, кнѧгъıнıа›.
Тому, могло би бути склоніня -а- воснови: kivi(~kiva):kivui:kivie:kivõ:kivoiõ/kivoõ/kivomy:kivie:kivo.
Та сам єсми непевен 🤔
ЕСУМ: по́клад – «згода»
goroh.pp.ua: поклад#21426
Ви мене потішили, що визнали малоймовірність такого розвитку. Всякі припущення мають мати межі здорового глузду, навіть якщо хочеться довести питомість в непитомому. Маю визнати, що інколи також проявляю цю слабкість, але намагаюся тверезо оцінювати й інші припущення.
Щодо часу, то в ньому якраз можна переміститися за допомогою тогочасних творів, хоч і обмежено. Етимологія не гадання з нічого по нічому, а логічне відновлення зв'язків.
Онишкевич, 350: кита́йка "китиця на зимовій шапці"
ЕССЯ (XIII, 280): *kytaja (»производное с суффиксом -aj- от *kyta)
Ну, етимологія значною мірою й є гадання, з різною мірою ймовірності, звісно, та одначе не можемо в часі переміститися. Та дарма 😃
Навів був аргументи. Так, вони умоглядні й спираються значною мірою на порівняння з литовською мовою.
(Далі буде пояснення щодо моєї логіки, але можете минут її та перейти до підсумку)
______________
В литовській мові дієслівний суфікс, що етимологічно відповідає слов'янському -ova-ти/-ова-ти виглядає як -au-ti — обидва їх зазвичай зводять до одніє праформи, тобто гадають їх спільне походження.
Але в литовській мові в основі інфінітива дієслів з цим суфіксом відсутнє тематичне -a- (тоді було б -ava-ti), котре присутнє в слов'янських формах.
До того ж, в слов'янських мовах це тематичне -a- відстутнє в формах теперішнього часу, порівняй: дарувати, дарую < *dōraujōn — це запис реконструкції прабалтослов'янської праформи, реконструйованої за допомогою "відмотування" назад правил історичної фонології (праслов'янська фонема /*u/ походить з прабалтослов'янського дифтонга /*au ~ ou/ перед складом, що починається з приголосної, через монофтонгізацію дифтонгу); що сугерує його відсутність первісно й у формах інфінітиву.
Оскільки форма дієприкметників на -н-/-т- утворюється прямо від основи інфінітива долучанням цього суфіксу, то, умоглядно, коли ще у формах інфінітиву не з'явилося тематичне -а- в праслов'янській, а основа інфінітива виглядала як **-uti (абсолютно ідентично литовському -auti зі слов'янською монофтонгізацією дифтонгу), прикметники, утворюючись від форми інфінітиву на **-u-, здобували форми **-unъ/-utъ, отже **daruti → **darunъ/darutъ на звір *kuti → *kunъ/kutъ, а вже до цих прикметників міг долучитися суфікс -ок, за моделлю: світаний (*světanъ *< světati) → світанок.
______________
Отож, так, ймовірність такого розвитку може й низька (через локалізацію саме в мовах, зазнавших потужного німецького впливу, і відповідно, засилля подібних слів, з чіткої етимологізацією походження на тлі німецької мови, та пізнє свідчення у словниках — це єдині чинники, що підважують усю гадку, хоча друге є менш значливе), та одначе й така умоглядна можливість розвитку цього суфіксу на питомому тлі має хоча б сугерувати більш обережне ставлення до гадки щодо запозичення тої морфеми з німецького -ung, або й дальші спроби етимологізації на питомому тлі, та дарма 🤓
/ɣɛrt͡sik/~/ɦe̞rt͡sʲiʷːɡ/~/ɣ̞ɛrt͡ɕi͡βːɡ/~/ɣ̞ɛrt͡suɡ/~/ɣ̞ɛrt͡sʊɡ/~/ɣ̞ɛrt͡syɡ/~/ɣ̞ɛrt͡sʏɡ/~/ɦært͡sik/~/ɦɛrt͡so̞ɡ/~/ɦɛrt͡saɡ/~/ɦɛrt͡sih/
Гєрцѡкг~Гєрцѡґ~Ꙅєрцѡґ~ⱶЄрцѡґ~Є҅рцѡґ~῾Єрцѡґ
Гєрцукг~Гєрцуґ
Руский твар спосудженого слова. Перший є з перейнятєм голосного 'о' як луна *о зведеного(‹ѡ›), а другий як луна *u (‹оу, ꙋ›).
Не раніше сер 13 ст.
*hercōg•(u)
Повноголосся до прекрасно.
Так це ж було