Чому вираз “бути на чеку/начеку” подають як російський? Адже перш за все цей вираз походить від західноукраїнського дієслова чекати (ждати), а один із найстаріших російсько-українських словників 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.). Подає саме російське Насторо́жѣ́, як українське “на чеку́”!
põtovla u dicinõ
туризм у дику роду
toy, ta, te
Аби то чарку *ту* випить. Етн. 44.
yacuy, yaca, yake
Тюрма… наче мара яка, стояла… над горою. - П. Мирний
Ну, ягельська бідніша на морфологію, як руська.
До речі, у рущині суть таки артиклі, чи пак маркери визначеності/невизначеності. Несистематичні й необов'язкові, та суть.
Але їх уживано трохи йнак, як осподар Поруш їх уживає.
Ось приклади вжитку невизначених "артиклів" (в українській мові про те вживають займенника ‹який›) із Курилишиних "Уваг до сучасної літературної мови":
Тюрма… наче мара яка, стояла… над горою. Мирний.
Було, як глянеш на ту дорогу, то неначе куншт який… Стор.
Ізлізу на яке-небудь дерево, щоб звірюка яка не напала на мене. ib. 157
Венера поїхала в своїм ридвані, мов сотника якого пан. Котл.
Ось і приклади на визначені "артиклі" (в значінні самого визначенісного маркеру вживано його частіше після іменника просто як у сьогочасній бовгарській та македунській мові):
Аби то чарку ту випить Етн. 44.
Прилітає той син, сонце те, і говорить Рудч. І, 83.
(http://kurylo.wikidot.com/10-deiaki-osoblyvi-zvoroty-z-zaimennykamy)
r2u.org.ua: *щня
Меншовартість.
Сагайда з'явився в роті, *ге* богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї... (О. Гончар
Не бачу, до чого є тут ваш глум.