Останні події

@Євген Ковтуненко

Ваша правда

Дякуючи Цароліні, я б хотів відповісти на Ваше питання щодо "Одкуля там є <•ав•л•ик>".

Хочу підкреслити, що в сьому варіанті написання новотвору працює інший принцип: слово спряжене з двох коренів - "бгати" (топтати, м'яти) та "лик" (вигляд, але тут швидше в значенні "форма").

Щодо смислового зв'яза, то се буквально "вим'ята форма", що, як на мене, чудово описує як пухку повітряну структуру бріоша, так і сам метод його приготування.

До речі, се слово непогано вписується, на мій манер, в ряд десертної випічки, якщо порівняти з такими назвами, як бублик, коржик, пряник, маковик, медовик, сирник та шулик.

+

Зовсім не те:
https://hrinchenko.com/dictionary/word/10675-gruz

@אלישע פרוש

«A ‹peré•› oucazouié na cyto?»

Саме так! Те що ПЕРЕшите / переплетене / нашите, як сама назва вказує

міню👍

Иносе, ід ‹bgati›. A відки є там ‹•au•l•ic›? Что значить сей набір почепів?

>бо вже і так відомо, що рухлядь з рухлядовини зроблена

???

>Влічуючи – це „враховуючи“ без германських прикрас

Ні, це моск. учитывая.

—
За письмо.

-

От тільки ⟨німчаччина⟩ і ⟨німчацький⟩, коли од ⟨німчак⟩, а не ⟨ніичакщина⟩ та ⟨німчакський⟩

я приблизно так роблю

Переросток

Отож, из якими латиницями ви порівнюєте? Тут насправді найскладніше зрозуміти мовні механизми, яких у школі не навчають.

pœymodgeigne

Можливо і ні, але зайців в народі сприймають боязкими.

Вилучити не можу, поки під перекладом є більш як 1 мінка (ідповіді сустава не лічить). Луча на слівник Грінченка вже нема в описі слова.

Сомельє - чуже слово. Шило на мило.

Чи не могли б Ви написати літературною українською мовою? Мені складно зрозуміти суть Вашого твердження через незвичний для мене правопис чи пак надайте відомості щодо правил користування ним

»центральний розріз спереду сорочки«
@Bozhyk
Ta tó mogé bouti bõdy yac vid sorócycui.

🤦

@Bozhyk
Cyto za slovo e ‹plied›?

»Корінь «-тка-» вказує на спосіб виготовлення / вишивки«

A ‹peré•› oucazouié na cyto?

»Бо зайці боязкі«

🤦

@Bœgdan Youxyco

+ Mieniõ Vam.

crayo•stœynia, teaglo•vierœsty, sliepo•viernœsty — mui usie mogemo tacœi slova clepati bez cœnça sideatchi na laviçie i gleadeatchi u nebo.

Dourœsty. Slova „scent“ neyma.

Inose, œd ‹bgati›. A œdcui e tam ‹•au•l•ic›? Cyto znacity sey nabœr pocépœu?

@Володимир Шумейко

cdesi /ˈkdɛsɪ/ = [gdɛsɪ] „somewhere“
cytosi = /ʃˈʈosɪ/ „something“

Aino, tac.

»створено зі слів тяма (здатність осмислювати«

@Bozhyk
Nou, a „concept“ ne e „здатність осмислювати“.

@Bozhyk
Slovo ‹teama› ci ‹team› ne znacity „concept“, ale „skill; understanding; reason“.

Œd slova ‹leud› bo „не реагує з іншими речовинами за звичайних умов“ — dourœsty. Zvan e „argon“ œd d.-gr. ᾱ̓ργός „lien, lieniu, ymdel, ymdliau“ — bo ne œddieye iz inchami riecevinami. Ceomou pac ne dati imea œd six slœu? Nacy e teagti „leud“ ysõdui?

+

»пережитець«

@Пасерб
Cuimy e perégit?

@Богдан Лабунський
Ouge bie dodano. Crasti ne e garno.

»Недооцінене слово, яке незаслуговано називають російським перейнятком«

Aha!! Yac e ógy ne vidiesmo tó?!
🙄

»вʼятзьк...«

@Богдан Лабунський
Cradõtchi, pone („at least“) dbayte viesti („care to know“) cyto za tvar tó e.

Ne boulo bui toï dóugoï balacaninui tou o „‹i•› / ‹и•› / ‹ї•›“ bõdy ou mea pisano latiniçeiõ use: ‹isty›.