Ино́се, допоможу вам:
Зайдіть на сторінку proto-slavic.ru, впишіть рос. «лекарства», серед знайдених словарів натисніть на «Этимологический словарь славянских языков на *le2k ...», читаєте пояснення нижче lěkа/*lěkъ II (2). Там написано про кельтське походження через германське посередництво точнісінько так само, як у мене. Я ж звідти відсколив :)
Ось знайшов уривок на ЭССЯ, під *lěkа/*lěkъ II:
Праслав. *1ёка/*1ёкъ большинство исследователей считает заимствованием из германских языков, где представлена целая лексическая группа: TOT.lekeis 'врач', др.-в.-нем. то же, гот./ё/стбдг 'лечить', др.-в.-нем. lachinon то же. Для германских лексем предполагается обычно заимствование из кельтских языков, ср. ирл. llaig 'врач'. См. С. Lobtner.
-
Германщина: 
goroh.pp.ua: ліки#14562
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
@Євген Ковтуненко
Нічого я не затемнюю! Дивіться обережніше на іменник «землянка». То прикметник від нього був би «землянковий», а не «земляний», як Ви писали, хоча обидва й спільнокореневі.
Дане слово присутнє в усіх словарях у значенні „хати“, у тому числі Вашого Грінченка. Простираю поглянути:
Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку. (С. Васильченко)
Мій улюблений приклад: Робітники жили .. у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками. (Б. Грінченко)
Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном. (Панас Мирний)
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу. (Марко Вовчок)
Тепер, Євгене, можете вставити в місця цього слова „хата“, то окрім збіднення вкраїнської нічого не станеться, а значіння речень залишиться точно таким ж.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.
Перекладіть ось це:
===
Neprauda. I cestno, gnievity mea. Za pervche, ‹бꙋл› ne e /buw/, yac u moyeiy pravopisi latiniçeiõ iz ‹boü› e.
Za droughe, ‹u› u ‹ceast u coristaignie› e [u] a ne [w], a ‹в› (чѧст в користаиннꙓ) ne znacity [u]. ‹Оу, ꙋ› iesce mogé bouti tóucovano he [u̯ = w] (na pr., tout: »‹кдє ꙋказати›«), ta ne ‹в› za [u]. Pravopisy »чѧст в користаиннꙓ« dasty tóucouati ino he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲwkorɪstajnnʲi] ta ne he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲukorɪstajnnʲi], he xuibity za pravopissyõ latiniçeiõ iz ‹u›.
Za tréite, ‹ин› u ‹•аиннꙓ› ne znacity [nʲ] — ‹и› bui moglo znaciti [ʲ] ino za yna perédoxyla coristaigna yz ‹и› za [ʲ] u perédaignie pisyma bóugariçeiõ, a tacoho neyma. E viedomo ‹і› za [ʲ] u ‹ꙗ, ѥ, ю, ѭ›.
Za cetverte, ‹дрꙋгꙅє› e het’ dourœsty, atge bóugariçeiõ’ste u Vacheiy perépisi coristali yz ‹ч, ж, ш›, to cyto inche bui moglo znaciti ‹гє› bez ‹ꙅ›? Iesce buimy ròzoumieu ke buiste pisali ‹гивѡі [мо̍лвѣ]›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє́ла›, ‹бєзпєрє̍кьно›, ta iz ‹ч, ж, ш› e ‹гꙅє› zayvo.
===
.
Мабуть таки проголосую за цей переклад. Бо є баран і є вівця. Узагальненням буде вівця. Таким чином зрівняємо рахунок.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Особисто для Мене слово сꙋка є лайкою. Хоч його і не цензурять (навіть на YouTube). Пам'ятаю, в школі пропонували вивчити на пам'ять вірш або українською (там було слово сучка) або російською (там було слово сꙋка). Так ось саме через слово сꙋка, частина учнів вчила вірш на пам'ять російською.
Перекладіть ось це:
===
Za pèuno, tó bie dóugyna bouti xuiba. A cde vidieste?
===
.
Бутерброд — геть темне слово для українців, тому деетимологізація тут — звісна річ. А от в німецькій це слово досі значить мащену скибу хліба (може буть із іншими інгредієнтами в додаток, але головна прикмета страви — скиба хліба з маслом) через морфологічну ясність — це зазначено на Wiktionary.
⟨земляний⟩ в українській мові не значить "той, що на землі стоїть", а навпаки. Розгорнімо хоча б СУМа:
ЗЕМЛЯНИ́Й а́, е́.
Стос. до землі (у 2 знач.).
Зроблений із землі (у 3 знач.).
розм. Те саме, що земли́стий 2.
Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на (в) землі.
Грінченко значить ще такі приклади:
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Тут узагалі земляною хатою названо могилу.
Основа у землі — це не та прикмета, що за нею хату звуть землянка. Та й ви самі були написали »початково це була лише «глиняна викопна оселя», та значення слів можуть розширюватися з часом. Жива мова все ж таки«, тобто довід був за розширення значіння через затемнення етимології. Але я ж і кажу, що тут затемнення не може буть через ясність складу
goroh.pp.ua: мазанка
r2u.org.ua: ма́занка
Мазанка – Ваш переклад „хати“, чи „бутерброд“?
Бо щойно пригадав: слово ж «мазанка» використовують у тямі „бутерброду“, тому може виникати плутанина :/
@אלישע פרוש
goroh.pp.ua: Ліки#14562
нім. [рахунки] = укр. [ліки]
нім. [ліки] = укр. [гої]
Тому тут трішки заплутано :/
«Лік» не чуже, коли йдеться про перелік чого-небудь (1,2,3...), але у тямі загоюючих засобів („медикаменти“) – чуже
ші-бурда, щось не правильної форми, заміксоване, не їстівне.
псл. lopati «тріскатися, розламуватися», звуконаслідувальне утворення, в основі якого лежить вигук lоръ, пов’язане чергуванням голосних з lepetь «лепет», lapati «лапати»;
Тоюто з розтріском ,поламане ,не якісне ,яке втратило якість
„Бутерброд“ (німецьке запозичення) – зараз це ж не тільки зле́пок з маслом, хоча в німецькій первісно набувало лише такого значення. Так само і з «землянкою».
По-перше: всі „хати“ і так наземні, з основою у землі, звідси й питома назва. Тому триматися „хати“, як основного тлумачного слова для «землянки» вже не обов'язково.
По-друге: Ви казали «земляна хата» / «земляна землянка» – це словослів або „тавтологія“ (повторення двух спільнокореневих слів поспіль)
Кажіть просто: «землянка» – вона і так земляна завсігди, бо на землі стоїть! У цьому і простота використання сутого, питомого слова
+