З repeater дослівно можна сказати «повторній» «повторник». Слово з користуванням набере відповідне значіння як це сталось в англійські мові.
Раніше українці називали гроші кунами, бо тоді грішми були шкури куниць. Але, я замінив куни на куння, бо це збірний іменник.
Так, тому що Гелій дуже і дуже важко зробити твердим, для цього треба дуже багато сили, аби цей газ перейшов у твердий агрегатний стан.
Акронім.
Щ
Е
Трохи
І
Розіб'ється
Скло ж крихке (ну не завжди, але, от так)
Іменник ІІ відміни ч.р. м'якої групи
Тотожні явища, просто різного походження. Компонент > германізм, а інгредієнт > латинське. Обидва є складниками, але якщо вже розмежовувати, то компонент це складник якогось механізму умовно, а інгредієнт це щодо їжі, однак в українській немає товку це розмежовувати, бо воно у нас від кореня клад > склад, складове, те що є "додатковою" кладкою (частиною) чогось.
viedgepis(y)
Видь 
історія
Якщо це "запрошення" у друзі, то краще запит тут, як на мене.
Нечуй-Левицький повен упередженостей до мови Галичини, я його думки завжди з обережністю сприймаю. І дяка Богу, шо ЕСУМ гадає “тримати” питомим.
Чехи (ще ті чистомовці) визнають це полонізмом, а ви ні.
«ЕСУМ виводить тримати безпосередньо з прасл. *trimati (при пол. trzymać, чеськ. třímati, словац. trimať, біл. трымаць). Однак новіші етимологічні словники польської та чеської мов, слідом за Етимологічним словником польської мови А. Брюкнера, подають це слово як таке, що має винятково польський характер. Чеський етимологічний словник (2001) визнає třímat запозиченням з польської мови.»
«Зіставляючи руську перекладну пам’ятку Исторꙑꙗ ѡ Атыли короли ꙋгоръскомъ (кін. XVI ст.) з польським оригіналом, А. Золтан зауважує, що незважаючи на визнану буквальність старобілоруського перекладу, власне польський корінь -trzym- послідовно замінюється на східнослов’янське -держ-. На його думку, це свідчить про те, що в кінці XVI століття, на відміну від новішого часу, польський корінь -trzym- був ще настільки чужий для читача, що перекладач вирішив його усунути.»
Я б з обережністю відносився до слів, які мають праслов’янське коріння, там треба ретельні дослідження робити, бо праслов’янська мова була поширена найбільше у Галичині та центрі України, а відстань між Краковом (де літературна польська розвивалася, як у нас в Полтаві) і Львовом, де руська панувала, — суттєво невелика. Що могло заважати галичанам зберегти слово “тримати” так само у себе, як полякам у Кракові? Ба більше, це праслов’яни принесли праслов’янську мову, зокрема і ці слова в Польщу, а не навпаки.
Мені здається, що багато польських етимологів, зокрема і чеських забагато собі цуплять слів.
izroyeu
izroy•eu
origin•alis
recein
/kɔpɛnˈɦak/ [ko̞penɦaɡ̊] [kope̞nɦak]; /kɔpɛnɦaɦ/ [ko̞pe̞nɦah]; /kapɛnɦaɦ/ [kape̞nɦaɦ̊] [kape̞nɦa] [kape̞nɦax]; /kɔpɛnɦɑk/ [kɔpɛnɑk]; /kupɛnɦäk/ [ko̝pɪnɦäk] [ɡʊpɪnɦäk].
Копєна҅ґ Копєна҅кг
Сказаніє о войні козацькой з поляками ⸳ С. Величко ⸳
Часть дванадесятая . Роздѣлъ 2. . ст҃ 204
” Копенгаgъ “
Вочєвидь . взпосѫда чєрєз лѧдскѫ ⸳
рс҃ Копенгаgъ ← л҃д Kopenhaga ← нжнн҃м Kobenhagen ← д҃н København ← двнд҃н Køpmannæhafn ⁚
»До чого тут пільга?«
@Володимир Вертислово
@Bœgdan Youxyco
E ne œd ta iména ‹pœlyga›, ale œd ta récla ‹pœlygiti› „to relieve“ (v. Gelex. II 653: ‹пільжи́ти› — s[iehe]. → stor. 689: ‹полївити› „jemandem Erleichterung, Linderung verschaffen, nachgeben, nachlassen“, tamge: ‹полївлю́щий› „lindernd“ — œd ‹lindern› eaghelscoiõ „to ease, relieve, alleviate“; vidjte iesce, tamge, na stor. 688, ‹польгува́ти, пільгува́ти› „nachlassen; willfahren“, „auf jemanden Rücksicht nehmen“, „jemandes schonen“, „jemanden nachgeben“).
Razomy iz ‹pœlyga›, ‹pœlygiti› ta ‹pœlygouati› sõty œd ‹po• + lyg•› iz ‹lyg•› u ‹lègco, legche, ylgiti›, a znaceigna ‹pœlygiti› ta ‹pœlygouati› œdpoviedeaty onuim lat. ‹relevare›, oge œd yeoho e lat. ‹relevans, relevant•›.
Lat. ‹relevans, relevant•› perviesno znacity „relieving“ u preamie znaceignie „to ease, make it easier for, to facilitate“. I xotcha to recein „relevant“ e ceasto plõtano iz tiemy recenemy „related“, popri blizycœsty yéiou, „relevant“ znacity ne „oge mogé bouti œdneseno do ceoho, poveazanuy œdneseignemy do ceoho inchoho“, ale „oge mogé pomogti = polegchiti u danie rieci, puitagnie“ (por. i u rous. ‹lieviti› = ‹pomogti›, iz ‹liev•› *„light; easy“), tbt. tacuy oge unosity „legcœsty“ ( → yasnœsty) u riexeigne puitagna.
псл. *kǫtja «хата, дім», відбитого також в укр. ку́ча «приміщення для тварин»
Російсько-вкраїнський академічний словник 1924–33рр.
(А. Кримський, С. Охріменко)
https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-kovtunenko
Aha, sciro’my peréxoplén. Mieniõ Vam!
Сором'язливий
сором — корінь;
-'яз- — сполучний елемент, що виник історично при словотворенні;
-лив- — суфікс зі значенням схильності до певної риси (як у дбайливий, жалісливий, кмітливий);
-ий — закінчення.
Я й не замітив, спасибі!