Останні події

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:35

тѧкель (ж. р.)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:34

Путятін Редріх прокоментував
00:02

цікава сполука є, на яку слід звернути увагу: "когнітивна теорія пізнання". Як перекласти слово "когнітивний" тут? Поки що сам не розбирався --- лише закинув вудочку тут. Можливо, хтось поцікавиться раніше за мене

Данило Блажко прокоментував переклад
вчора 23:40

У ме́не (мені́) в го́рлі дере́.

Данило Блажко додав до слова ша́фра́н
вчора 19:26
переклад ве́сник

ЕСУМ: ве́сник «шафран весняний, Crocus vernus Wulf.»

Данило Блажко додав до слова крокус
вчора 19:24
переклад ве́сник

ЕСУМ: ве́сник «шафран весняний, Crocus vernus Wulf.»

вчора 16:06
переклад частина світу

ранїше казали: у цїй частинї світу (як ідеться про значне поземелля - Кавказ, Близький Схід, Середня Азїя тощо)

Liesolòn прокоментував переклад
вчора 15:40

Тяколь

Данило Блажко додав до слова бухати
вчора 14:41
переклад козу́ води́ти

Переносно (Напиватися довгий час, кілька днів.) r2u.org.ua: Козу́ води́ти

Данило Блажко додав до слова бухати
вчора 14:36
переклад кури́ти

4. розм., заст. Гуляти п'ючи; пиячити. goroh.pp.ua: Курити

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 07:53

Позіхати - не "зівати"!

вчора 06:56
переклад дружи́ця

дрꙊжица
drougiça

Знадоби до Словаря Давнерускої Серезнівскогоѧ: другоици, другоицѧ–инколи, инодї.
__
Сам телїш указує на походженя з имена, почеп *īka(суть також и писання з кінченям ‹-ичи›, як у прислівницї ‹двѡичи›, та йих є меншість, и походженя йих є пак сумнївне), тобто первий твар має бути *дроугоица, де сей почеп чинить дїю підстійненя(substantivisation). Перве значеня, вїдї, могло би бути 'щось роблено по-другому, вдруге' відти й прислівник, у давальнім або мїснім (-ици) та родовім (-ицѧ, рус. -ицѣ) падах.
__
Морфольоґія є ми непроста, здаєть ся -о- як розширник, учеп, був би там несловесен, проте приклади з слівника й не дають товкувати його як запис луна сильного *ъ, на підтвердженя такої гадки штовхає йно слово 'другыижде' мїсть твара з -о-, у знадобах. Утім, найти гідної підпори тому припущеню в иних слівниках ми не вда ся, даєть ся лише ‹дроугоици›. При котрій певности дав бим и діб ‹дроугъıица›(або ж ‹дроугоıица›). Та поки даю діб без учепів, паралельний до таких як ‹двоıица, уторица, пєрвица(у Жел. и Нед.)› та йних.

Щодо перекладу до ‹alternate›, міжно користав бим из виразу ‹ити один за дрꙊгъıм›. Хоча, дуже ближче таки відповїсть дїєслово ‹мѣнити (сѧ)› з тим пнем.

Kuľturnyj aborihen додав до слова танцювати
вчора 05:58
переклад топцювати

Топц топц ,топц топ

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 05:38
Ratty More прокоментувала переклад
вчора 02:01

Що означає "Па"? :-)

Данило Блажко додав до слова кувалда
вчора 00:27
переклад бия́к

Данило Блажко додав до слова кувалда
вчора 00:27
переклад мо́лот

вчора 00:27
слово кувалда

Значення: Ручний інструмент, великий ручний дворучний молот.

Приклад вживання: Кувалда — ударний інструмент, який являє собою важкий (до 16 кг) молот з плоскими бойками (клюпами), що застосовується при важких…

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
11 березня
Путятін Редріх додав до слова кювет
11 березня
переклад канава
11 березня
переклад смертосмуга

Євген Шульга прокоментував переклад
11 березня

Бо смішний спорт -- пасує.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
11 березня

+
Перетворювати в ніщо . В ніщо мене ставити не слід

Liesolòn прокоментував переклад
11 березня

Бо воно було би
Нивтоще
Нивѡчче

Liesolòn прокоментував переклад
11 березня

Походження невідоме
Тож я за відчуттями

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11 березня

ѡ ?

Liesolòn прокоментував переклад
11 березня

Звичен + еля
Як пуст + еля
Пустеля пустѡлля

11 березня
переклад знаме поле

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
11 березня

Звичний + чилити ?

Liesolòn додав до слова зо́на комфо́рту
11 березня
переклад извичі́лля

Извичѡлля

11 березня

змінився найкращий переклад для слова хобіхорс-поло
коники з мʼячем
4
Ярослав Мудров прокоментував переклад
11 березня

Смішна назва

11 березня

Порівн. хокей з м'ячем

Ярослав Мудров прокоментував
11 березня

На вилучення

Ярослав Мудров прокоментував переклад
11 березня

Таке неоковирне, його навіть вимовити складно

11 березня

Ўже писау є́м вишче, шчо иа обрау там діакритику, абѝ хаи и можно було розрꙍзнити хвонемѝ, та полегшити правопис длѧ носіиꙍв наріч, де тꙍ голосмінѝ су̀ть излили сѧ. Знаіу̀, шчо се не ие наиліпша идеіа, та се ие просто експеримент. 

Liesolòn додав до слова нанівець
11 березня
переклад до́тощі

11 березня

> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.

SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!). 
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.

Kuľturnyj aborihen додав до слова нанівець
11 березня

> И знову змінѝ: 

> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ

> ў, ъ - u
> хв - f
>- h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
>- œ
> у̀ - õ
> ѧ - ea

Xotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?

Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat. 
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).

Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.

11 березня

Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).

Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…

Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?

Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11 березня

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11 березня

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
10 березня

Та таки слід пам'ятати, що чимало слів на -ізм взагалі не відповідають грецькому розвитку значень цього суфікса, а були створені носіями інших мов (напр. ангельщини чи греччини), для своїх потреб, без уваги до оригінальної грецької семантики та її історичного розвитку.

Узяти хоча б слова: ботулізм, алкоголізм (і, за аналогією шопоголізм та под.), сексизм, тощо

Valentyn Holod прокоментував переклад
10 березня

+++
Чому стільки мало вподобайок!? Це слово дуже питоме і частіше зустрічається у старих словниках ніж швальня, швачня.

אלישע פרוש прокоментував переклад
10 березня

-

I œd ‹stienen, stienna, stienno› i œd ‹stienœu, stienova, stienovo› — nacy e tvoriti na raz œd dvou tvarou pricmétui? Dourœsty.

אלישע פרוש прокоментував переклад
10 березня
אלישע פרוש прокоментував переклад
10 березня

Ni. Xuiba roussca znaié tó slovo “réch”.