U phraneçscie e tó slovo ‹douzaine› prozoro: proste ‹douze›¹ 'dvanaidseaty' ta poxirenuy u phraneçscie pocép ‹•aine› iz znaceignemy 'da, da•'², tb. pribliznosti. Po read iz ‹douz•aine› œd ‹douze› '12', ‹•aine› e pocepleno i do inchix cislœu u phraneçscie.³ Togy i u rousscie, oumuislno zatymiti tó slovo ‹dvanaidseaty› e bezdœby.
____
¹ — https://en.wiktionary.org/wiki/douze
² — SIRM II 7: ‹да-III›.
A coli nainstaliouiéte, to gleanyte iesce otsé: https://share.google/aimode/fmV0LzRBIE1SG8Qzw
Два-над-цять
Про слово "ноша" див: 
мода
Миню вам @Євген Ковтуненко
»Мені чомусь хочеться вимовляти ге "двописем'я"«
@Carolina Shevtsova ta @Римидолов Вертислово
Otógybo, vidgyte moyõ izmiencõ pœd ‹dvopisymea› u Obgovoreignie.
@Дивій Лабунський »Ніхто нікого не "переносить"«
»Метафора це перенесення ознак чогось одного на щось інше за схожістю« (@Римидолов Вертислово)
Tac.
A "peréteamoc" ci "obteamoc" ne perédasty tó znaceigne ta recene 'metaphora' i blizyco. Pervçi, ‹team(a)› rousscoiõ ne znacity 'meaning; term, concept', ale 'skill; understanding', togy "peréteamoc" nicy ne znacity — nou, xuiba 're-understanding', ta tó bui znacilo 're-understanding' toie samoie rieci, a ne inchoie.
Metaphora ge e, a tacui pisymenovo, 'peréseigne' znacœu odina protiméta na iniy.
Pèunui osobui tou tac pragnõty naxoditi colo ógy vuigadouiõty cyto loucya a bui ino ne zvati tó colo »colo« rousscoiõ, coli tó e zvano "colo" u inchax móuvax.
»"Для другого"«
Vidiõ. Inose, nanipauçi, e tvoreno œd 'nity, nitca' he te 'cimy teagnõty'. Ta cyto e iz tomy tvaroslœuièmy? Ne e mi yasno cyto ‹•va› ymé znaciti. U viedomuix slovax u rousscie, ‹•tva› e, he pràvilo, bõdy œd ‹•t•› yna corene + ‹•va›, he otó, u ‹dietva› œd ‹dieti›, ‹listva› œd ‹list, listye›, ‹bratva› œd ‹brat, brattya›, ‹cœtva› œd ‹cœt›, tc. — usie œd imén i bœilcheisty znaceaty izbœrnœsty, a pac tó sõty slova na ‹•t•va› œd riecey, he otó: ‹molitva› œd ‹moliti›, ‹gonitva› œd ‹goniti›, ‹lovitva› œd ‹loviti›, ‹verstva› œd *‹versti› 'vertieti', ‹britva› œd ‹briti›, ‹gertva› œd †‹geréti› 'to sacrifice', ‹cleatva› œd ‹cleati/cleasti› — i usie znaceaty iména dieyie; ‹•tva› u nix e œd *-tu vznaca ('supinum') + *-a (sb. *-tua → ‹•tva›). Nanipauçi, to recein 'manipulation' znacity ynõ dieyõ, to i tvoreno ymé bouti œd ynui rieci. Tomou tó puitaigne e cyto za ynõ riecy ucladeno e za tvaromy ‹nitva›. A-t’-ge prosto yz 'nity, nitca' + ‹•va› tó znaceigne 'manipulation' ne vuinicné.
@אלישע פרוש
Як запишете квіт, цвіт? Різно?
»Нї. Коли věd-t-i-a-ti, то віщати. Коли ж vět-i-a-ti, то вічати«
»То Ви ж нич не рекли, що перечило б моїй думці.«
Çie tó zvono na SIRM (ceréz "goróx"), ógy’ste ye dieli gorie, ymé œdguibati Vachõ miencõ cyto do pratvara ‹віщати› u rousscie, tocdie, ba, mœy vuiclad perécity.
___
»Так, згода, обидва слова питомі в українській мові.«
Cotrie dvie slovie? Yacosi, tou bie móuva ne o "pitomosti slœu" samuix a o rœdnosti tvarœu. Samœi slovie *vietiati ta *viestiati este obie rœdnie u rousscie. Nerœden bui boü to tvar ‹віщати› œd *vietiati. Prote, he pisau eimy gorie, ne e œd *vietiati, ale œd *viestiati.
»Але тут розглядаємо větiati«
Otógybo ne ròzgleadaiémo — ‹віщати› e œd *viestiati ← viestiti, ne *vietiati ← vietiti.
»П'ятак?«
Tó znaceignie 'ruilo svinie' ou slova ‹peatac› e ouge peréneseno yz perviesnoho znaceigna 'yn grœch iz imenovomy u 5' (za crõglœstyõ obou). A znaceigne 'plugsocket' bui boulo ouge drougue peréneseigne. Vertaiõtchi ic znaceignou 1. — 'yn grœch iz imenovomy u 5', vuixodity, ni bui znaceigne 'plugsocket' boulo tvoreno œd seho pervcheoho znaceigna 'yn grœch iz imenovomy u 5'.
Спитайте сподаря @אלישע פרוש
із наголосом на "у" буде добре