goródcey
/ɣ̞ɔˈrod.t͡ʃɪj/
___
Œd ‹goródeç (goródç-)›¹ za lat. 'castellum' (œd d.-rous. ‹goródu› za lat. ‹castrum›), ta ‹•ey› (← *-y-yos) za lat. ‹•anus›, u znaceignie 'cto teagnõtchi do ceoho, cey', por.: ‹babey› (œd ‹baba›), ‹vorógey› (œd voróg›).
Ta prostertya tou œd slova ‹tverdy / tverduinia, tverdja› ne godeaty ponevagy sœi slova teacnõty latinscomou ‹fortalitia›, tou gerélou eag. ‹fortress›, phran. ‹forteresse›, ital. ‹fortezza›, ne latinscomou ‹castellum›, tou gerélou phran. ‹château, château-fort›, ital. ‹castello›, eag. ‹castle›, ógy yim teacnõty tacui rousscœi ci d.-rousscœi ‹tverdja, tverdy, tverduinia›. Tacógy, i d.-rous. ‹cremly› znaci scorieye 'fortress' ci 'citadel', ne 'castle'.
___
¹ — Sureizn., Yznad. stor. 558: ‹городьць›. Popri peréclad: »'уменшит[ельное]. отъ городъ›, na pœdpertye znaceigna lat. 'castellum' vidgy 'tamge: »крѣпостца(?)«, tacógy: »особ[енно] крѣпость у Кіева«. Vidgy i ‹городъ›, tamge, stor 555., znaceigna: »'укрѣпленіе, крѣпость, городъ'«.
Путо служило не лише в'язати худобу, але й пинити сани. У зимі селяни возили сіно з верхів у долину саньми. Брали короткі-широкі сани грузили їх сіном, сідали самі й на плечі два пута. А коли хотіли стати, або спомалити сани в стромени то метали під корси пута й так путали сани. Гадаю значення слова "путо" можна ширити й на "пристрій пинити самохід".
Піпаш, Ю. О. Матеріали до словника гуцульських говірок. Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області - с. 160
"путо - гальмо; завада; перешкода"
"путати - заважати; робити перешкоду; гальмувати"
Книга була доступна на мережищі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського irbis-nbuv.gov.ua, та певно нині є якась хиба зі сторони гостія мережі.
Від "твердиня"
або вмітниця
Від "вмітати".
Лун + ьга
Значення: Це популярний інтернет-мем та сленгове слово, яким називають ідеалізованого, надзвичайно мужнього і фізично досконалого чоловіка. Хоча, з…
Приклад вживання: — Ооо, то ти не куриш, не п'єш. То ти гігачад, либонь!
»А, в цьому реченні вже й так "бути" є, хм. Я гадав просто пропустити, але виходить ніякого окремого "є" й не буде матися на увазі«
Ya het' ne teamlõ cyto xotchete recti.
»Здається, "є" (або частіше пропуск, як в новій літературній мові прийнято) у схожих ситуаціях багато чого може означати, не тільки "варто". Чи ні, завжди приблизно "треба"?«
Nou, a dalieye? Iesce raz, yac iz otuimy ‹e› xotchete perédati ‹varto› — u tie receignie: »А справді варто було б поплавати човном«?
А, в цьому реченні вже й так "бути" є, хм. Я гадав просто пропустити, але виходить ніякого окремого "є" й не буде матися на увазі
Здається, "є" (або частіше пропуск, як в новій літературній мові прийнято) у схожих ситуаціях багато чого може означати, не тільки "варто". Чи ні, завжди приблизно "треба"?
»Звучання грясний«
Lichiete siõ védmédjõ slougybõ. Tó pisymea ‹я› bóugariçie znacity [ʲa] ci [ja]. Ale u tiex tvariex slova ‹greasten› — iz nagolósomy na corein: [ˈɣ̞rʲastən, ˈɣ̞rʲas(ᵗ)n-] pro rœznomóuvõ Pœunoci ta ceasty govorœu Pœudne, ta [ˈɣ̞ri̯͡estən ~ ˈɣ̞ri̯͡e̝stən, ˈɣ̞ri̯͡es(ᵗ)n ~ ˈɣ̞ri̯͡e̝s(ᵗ)n-], iz nagolósomy na ynie cœnciatcou, he otó: ‹greastnuy›, ‹greastnomou›, ‹‹greastnà›, ‹greastnoie›, ‹greastne›, ‹greastnoho›, ‹greastnœi›, ‹greastnuix› tc. ta vuimóuva ‹ea› ne bõdé [ʲa] u bœilchesti govorœu. U rœznomóuvie Pœunoci tó bõdé [ɣ̞res(ᵗ)ˈn- ~ ɣ̞rɛ̝s(ᵗ)ˈn-], a u velicœy ceasti rœznomóuvui Pœudne tó bõdé [ɣ̞rʲe̝s(ᵗ)ˈn- ~ ɣ̞rʲɪ̞s(ᵗ)ˈn-], ci inde tacógy [ɣ̞res(ᵗ)ˈn- ~ ɣ̞re̝s(ᵗ)ˈn-].
Ci malo cto tou i dosi gadaié ógy moye pisaigne latiniçeiõ e taca si primxa, ógy stané ye ('it' — ‹pisaigne›) prosto navernõti u bóugariçõ i gotovo e.
@Римидолов Вертислово
To yac perécinite tó receigne: »А справді варто було б поплавати човном« iz ‹e› zamiesty ‹varto›?
»геть легко поставити, але й загалом так. Здається, таке є/— багато значень може передавати, це теж« — Mogete vuiraziti sea yasno?
»Рупить, чому там з Т, спрощення не всюди відбувається?«
Este sluxali o zaxovaignie tvaroslœuya u pravopisi? Ci gadaiéte pisano e ‹шісТнаДцять› u vuimóuvie bo e [stn] ta [dt͡s]? Nou, i xuiba e zayvo cazati o nesõsliednosti cinnoie oucrayinscoie pravopisi?
»Ну це ж ЕСУМ, а він ще звідкись, гадаю там якраз не таке мало би бути«
»Не може бути бь, вь, гь, жь, кь, мь, пь, хь, чь, шь. Хоч усерїться, а не дозволя вкрайинська. Може бути тілко дь, зь, ль, нь, рь, сь, ть.«
Ne tac xõtco.
[kʲ ~ c], [ɣ̞ʲ ~ ʝ], [xʲ ~ ç] e pitimo usiem govorœm Pœunoci (razomy iz Cuyeuscinoiõ) pro ‹cui›, ‹gui›, ‹xui›¹.
[t͡ʃʲ], [ʒʲ], [ʃʲ], ci, inacche: [t͡ʃ] a ne [t͡ʂ], [ʒ] a ne [ʐ], [ʃ] a ne [ʂ] — sõty iesce poxirenieychi².
___
¹ — Y. Xeveleu, Viedjye zveagoslœuya rousscoie móuvui, § 15, stor. 299.
@Римидолов Вертислово
Це ж ино письмо таке
У прикладі "А справді варто було б поплавати човном" геть легко поставити, але й загалом так. Здається, таке є/— багато значень може передавати, це теж
»Cœn na Valeta«
@Bœgdan Youxyco
?