Останні події

змінився найкращий переклад для слова -поль
-город
4
Богдан Юшко прокоментував переклад
14:49

+

Богдан Юшко прокоментував
14:47
слово трембіта

Трубиця / трубета

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
14:45

пухчиво😵

Богдан Юшко прокоментував
14:44

Або також кісні пади

Carolina Shevtsova прокоментувала
14:44
слово трембіта

А чому би не знайти питомий одповідник?

Carolina Shevtsova прокоментувала
14:43
слово трембіта

>бо в українській, відповідно і праслов'янській, нема такого наростка.

Черн-ет-ка, слав-ет-н-ій.

Carolina Shevtsova прокоментувала
14:41
слово трембіта

Можете сюди переслати, будь ласка?

Oleksa Rusyn прокоментував
14:35
слово шкіра

З якого дива?

Carolina Shevtsova прокоментувала
14:35

@Valentyn Holod
Вище читайте про вівторок та його непрямі пади (відмінки).

Кора, проте кір: goroh.pp.ua: кір

Праслов'янське ≠ українське, коли це не є так, тоді можна базікати лядською чи московською без докорів сумління, бо какая разніца, fсє раvно лєксіка опшьая, праслаvянская.

Є. Ковтуненко додав до слова куб
14:34
переклад кість
Богдан Юшко прокоментував переклад
14:27

+

Богдан Юшко прокоментував переклад
14:27

+

Богдан Юшко прокоментував
14:12

Кора, відкрит исклад 🤦🏻‍♂

Богдан Юшко прокоментував переклад
14:11

Ви мині голову не туманьте. Або називаєте засади, або єсте лжець.

змінився найкращий переклад для слова тиф
глуха́ня
2
Роман Роман2 прокоментував переклад
13:52

Добродію Богдане, дочитав, на жаль, написане. Як я й думав, нічого розумного там немає.
Я вже не раз писав пані Кароліні, щоб сама нагуглила й дала сюди хоч якісь засади письма. Це, за гарного з'єднання, не більше 40 секунд. Якби хотіла, могла б уже давно зробити це, загуглити й перецупити (скопіпастити) сюди -- і я написав би ті засади (я вже набрав половину відомостей). Та коли людина не хоче й не може просто зробити це, не хоче й не вміє розуміти, який мені глузд щось пояснювати? Безліч разів пояснював різні речі, та марно.

Valentyn Holod прокоментував
13:47

Праслов'янське походження цього слова, чому воно одразу московське?
віВТОРок маємо, той самий корень.
Тут ікавізм і не мав би бути. Та й не усюди повинен бути.
Бо тоді вже слово Кора, має бути Кіра? Притому, слово Шкіра утворилося з Кори, але як бачимо, різні голосні маємо.
Як на мене, нічого тут московського немає.

Роман Роман2 прокоментував
13:39
слово трембіта

Чистилище/вилучення

Роман Роман2 додав до слова трембіта
13:38
переклад трембіта

Василь Кривоніс прокоментував
13:23
слово трембіта

З бандурою і кобзою інша ситуація, бо корінь чужий, а тут слов'янське слово, яке пройшло через румунів, а потім повернулося у слов'янську мову, тому нема причин не повернути початкову форму.

Ярослав Мудров прокоментував переклад
13:15

Це все одно, що назвати гітару скрипкою чи гуслями

Ярослав Мудров прокоментував
13:06
слово трембіта

Трембіта, бандура, кобза — наші екзотизми, але слова чужого походження. Який смисл їх перекладати та й чи захочуть люди це перекладати?
Гадаю, ні. Треба залишити ці слова як є.

Carolina Shevtsova прокоментувала
12:55
слово тиф

>в українській мові росіянізм, від рос. тиф
🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️

Василь Кривоніс прокоментував переклад
12:54

Спочатку також гадав, що здобні вироби всі пухкі, але виявилося, що ні. Здобне не обов'язково з дріжджами, яйцями чи молоком, це про кількість додаткових складових та загалом про їхню наявність у виробі.

Василь Кривоніс прокоментував
12:49
слово трембіта

Видів "трубета", але наросток "-ета" у цьому випадку підтриманий румунським, угорським або французьким впливом, бо в українській, відповідно і праслов'янській, нема такого наростка.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:48

Ага, як "довколля"

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:46

>Посісти + -щина/-чина

Неможливий словотвір.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:44

А -щина звідки взялося?

Vit Lak прокоментував
12:44
слово трембіта

Мінка пана Поруша на FB.

https://www.facebook.com/share/p/17jGWzS9QP/

Carolina Shevtsova прокоментувала
12:42
слово традиція

Traditional medicine? До речі, в нас це часто товмачать навпаки, не як в ягелській мові.

12:38
переклад трубиця

Новотвір, який відповідає південнослов’янському *trǫbica, звідки румуни перейняли слово. Прикметник — трубичний; гравець — трубичник, трубичниця; грати на трембіті — трубичити, трубичати.

слово трембіта

Значення: Український народний духовий мундштуковий (дульцевий) музичний інструмент, який має вигляд дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи…

Приклад вживання: Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха.

Путятін Редріх прокоментував переклад
12:33

"військов-" (як у "військовий) + "-щина"

Nazar Smolii прокоментував переклад
12:01

Навіть якщо взяти слово "гай" чи подібні замінники, однаково не звучатиме.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
11:59

Nazar Smolii додав до слова гігієна
11:58

Посісти + -щина/-чина (ще думаю, як тут правильно) як назва місцевості, країни

Ярослав Мудров прокоментував переклад
11:41

О, стали думати. Це вже прогрес 🤭

Данило Ганич прокоментував переклад
11:21

Як один із сутямів: +++

переклад рата́р

/rɐtar(ʲ)/~/rətar(ʲ)/
ратарь
ratary

Чит. мїнку під "рата́їна".

Похідники: ‹ратарьник, ратарєц›–"colonist", ‹ратарити›–"colonise", ‹ратарьство›–"colonialism".

Похідно втворінє від рівнобїжного ймена ‹ратарь›(наросток *-ārji).

*art-ār-i. Наросток *-i мїсних имен (пор. ‹зєлєнь, глъıбь, копань›).

Знову ж, іще думаю, як правильно

/rɐtajɪznɐ/~/rɐtajɪznə/~/rɐtai̯ɪznɐ/~/rɐtaɪ̯ɪznɐ/~/rɐtai̯iznɐ/,
{wɔ~u̯o~wo~u̯ɔ͡u~o̯~wu~u̯~ɦɔ~ɦo~ɦʷɔ͡u~ɔ~ɐ~ɦɐ~i̯ɐ~wrɐtˈajɪznɐ~ˈrɐtˈajɪznɐ}
ратаıизна, оратаıизна
rataïzna, orataïzna

Чит. мїнку під "рата́їна".

*art-ā-j-īznā. Наросток ‹-изна› збірности, мїсцевости та слїдности.

/rɐtajɪnɐ/~/rɐtajɪnə/~/rɐtai̯ɪnɐ/~/rɐtaɪ̯ɪnɐ/~/rɐtai̯inɐ/,
{wɔ~u̯o~wo~u̯ɔ͡u~o̯~wu~u̯~ɦɔ~ɦo~ɦʷɔ͡u~ɔ~ɐ~ɦɐ~i̯ɐ~wrɐtˈajɪnɐ~ˈrɐtˈajɪnɐ}
ратаіина, оратаіина/ ратаıина, оратаıна
rataïna, orataïna

Міжливо таки'сми найшов годен корінь з відповїдною семантикою.
Словник Поліських Говорів П.С.Лисенка
ст. 26 "аратай, оратай"–пахач; крикун.
Хоч ту лексема й є дана жива та без відповїдної вїхи семантичного розвою "житель, землевласник, господар(←пахач, орач)". Ся вїха є проте явлена в тім же Давнерускім Словарї Серезнівского, де до слова "ратаи" є дано значіня "пахарь; земледелец; насадитель" тобто "пахар; землеріб/хуторянин(!); садівник"; так дана вїха в рускій у минулім робить переданя первітного лят. тяма закінним. Про щезлий тям "farmer, farmhand, peasant" свїдчать ини словянскі мови: самійлівска 'ратаj'–"селянин, землеріб", старочіска 'rataj'–"орач; землеріб, селянин".
Оно суть фонетични та морфемични доби дани в словнику Лисенка: 'аратай, оратай(з етимольоґічним *о початковим у вобох), 'ратай' рівнобїжний діб без прирістка, виден у Серезнівского, 'аратарь' з мїнним нарістком (*-аrji на місто *-ji).
Похідники: ‹ратаіиник/ратаi(и)ник›–"colonist", ‹ратаıинити›–"colonise", ‹раиаıинєн, ратаıинн-›–"colonial", ‹ратаıинство›–"colonialism".

*art-ā-j-īnā. Наросток ‹-ина› якости первітного слова, наслїдка та збірности. Приросток *о- на початку є, вїдї, вторинним утворінєм, про що говоре їще давнеруский телїш.

Liesolòn додав до слова сатурація
09:10
переклад наки́снення

змінився найкращий переклад для слова -поль
-піль
3
Данило Блажко прокоментував переклад
06:30

+

Ярослав Мудров прокоментував переклад
05:55

Данило Ганич прокоментував переклад
05:31

Eimy pac mieniu tvar s *ь ou corene koli baciu 'ho biec ou slœunikou, a œn moge na praudõ boutui *e tamy.
__
Vacha prauda, dau esmi neviernui dobui gbanui dlya toho imena :(

переклад сели́тва

/sɛɫɪtβ̞ɐ/~/seɫɪtβ̞ɐ/~/se͡iɫɪtβ̞ɐ/~/sɪɫɪtβ̞ɐ/~/sæɫɛtβ̞ɐ/~/sɛwɪtβ̞ɐ/
сєлитва
selitua

Чит. більше під вїтою "сели́на".
Давнеруский Словар Серезнівского ст. 326
"Селитва"–житло, поселіня.
Похідники: ‹сєли́тоуник/сєли́туник›–"colonialist", ‹сєли́тоуство/сєли́туство›–"colonialism", ‹сєлитвєн, сєлитоун-/сєлитун-›–"colonial", ‹сєли́твик›–"colonist", ‹сєли́твити›–"colonise".

сєли-тва(<*sedlī-twā).