Останні події

Люд уподобав.

@Ratty More
Не ‹миню› але ‹мѣню›.

@Ratty More
>1) Що ж тоді вважати суржиком, а що серединноукраїнською (центральноукраїнською) говіркою?

Питання Ваше є непоправне. Що значить “серединноукраїнська /центральноукраїнська говірка”?
Суржик є суміш різних мов.
Говірка є найменша водиниця зімсько-розномовного поділу мови.
Це як спитати “Ви лікар чи водій?”, тобто якась маячня виходить.

>Можна було б додати сюди ще кілька слів, але боюсь що Ви їх віднесете до серединноукраїнської говірки.

Не бійтеся, такої говірки нема.

>2) Наступ на українську мову вівся не тільки при більшовиках (особливо при Сталіні). Згадайте, наприклад, Валуєвський циркуляр й Емський указ. Я не здивуюсь, якщо виявиться, що згадані Вами класики (з підросійської України) жили якраз в ті часи (а якщо Ви згадаєте класиків з підавстрійської України, то, можливо, Вони перебували під впливом москвофільства). Здається, наступ на українську мову почався ще з часів Петра І кривавого (а можливо й раніше). Чи Я помиляюсь?

Той наступ почався, коли ще не було ни вкраїнської, ни московської, ни самої Московщини як держави.

Тут є лиш один корінь ględ-.

'е' в "гледіти" є північний рехлекс 'ę'. Це є те саме "глядіти", тілки вимова їнша.
Див. Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови. С. 185

У слові "глянути" той самий корінь "ględ-", але 'д' фонетично випало. Пор. кидати : кинути, блеск : блеснути, двигати : двинути, вертати : вернути, гортати : горнути, глитати : глинути, холод : холонути, свист : свиснути, тиск : стиснути, бризкати : бризнути, тріск : тріснути, лускати : луснути (сюди можна додати срібло : срібний, масло : масний, ремесло : ремісник, горнило : гончар?). Утім це не є родове правило спрощення групи приголосних перед суфиксом "-ну-", пор. худіти : худнути, стукати / стучати : стукнути, мигати : мигнути (пов'язане з минути?), кричати : крикнути, кляк : кликнути.
Див. Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови. С. 431

+

Таки Ваша правда, приберу поки наголос

+

+, риж

Натиск на /ɛ/ може свідчити про ляхівський слід, бо нам тут слід би сподіватись натиску на /ɪ/ — чоти́рдесять

Міню! ✊

Мене теж ця річ насторожує, я лиш обираю найменше зло серед наведених слів. Маємо цілих три, всі зі затемненим походженням:

«Щур» – довірятиму написаному в ЕСУМ: «найімовірніше». Фіно-угорське

«Пацюк» – «лит. patsukas «пацюк» запозичене з білоруської чи польської мови». Не виджу праслов'янського виду (праслово?)

«Криса» – особисто подобається наявністю в ЕСУМ спробою пов'язання з псл. gryz-ti + чисельні порівняння з иншими індоєвропейськими мовами.

Спільнослов'янський словотвірний вид «чотири + десять / дцять»:

пол. czterdzieści
ч. čtyřicet
слц. štyridsať
серб.-хор. četrdeset / четрдесет
бовг. четиридесет
...

Одгиб поліських говорів. Та лишу таки тілки "біг", бо писати для кожного говору вкрему вимову кирилицею в мене сил не стане.

Ймовірно "окей"

Ганьба рівня "голіциць"

@Евген Шульга
Поясніть. :-)

@Bozhyk
===
k
===
Це бздрук (опечатка), чи Ви щось хотіли написати? :-)

Якщо Ви вже поправляєте Мене, то пишіть кирилицею. Бо Я не бачу різниці між ‹miniõ› та ‹mieniõ›.

@Oleksa Rusyn @Carolina Shevtsova
1) Що ж тоді вважати суржиком, а що серединноукраїнською (центральноукраїнською) говіркою? Можна було б додати сюди ще кілька слів, але боюсь що Ви їх віднесете до серединноукраїнської говірки.
2) Наступ на українську мову вівся не тільки при більшовиках (особливо при Сталіні). Згадайте, наприклад, Валуєвський циркуляр й Емський указ. Я не здивуюсь, якщо виявиться, що згадані Вами класики (з підросійської України) жили якраз в ті часи (а якщо Ви згадаєте класиків з підавстрійської України, то, можливо, Вони перебували під впливом москвофільства). Здається, наступ на українську мову почався ще з часів Петра І кривавого (а можливо й раніше). Чи Я помиляюсь?

вері біг біга Біг

Гледіти ,глянути походять від одного кореня і це "гл" .

+

+ за "Біг"

А що таке "Буіг"?

В данім реченні здається відповідно булоб «з лоском»: У змішаних бойових мистецтвах та в різних видах боротьби з лоском іноді завершуються змагання.
В данім реченні, з «лоском» більш відповідно українською, бо англійською натякається що оден з бійців тратить свідомість, де слово більш обмежене.

У цих словах стоїть суфикс -ар. Якщо додати цей суфикс до кореня гляд-, то вийде *глядар. Не можна просто довільно рвати слово й ліпити покручі з розних кусків, ми же не в совку.

Звучить добре, та чи не було би більш відповідно «долегідно»?

Що вадить називати так иншу тварину, що в неї головна явна прикмета є чорні плями вколо вочей?

Тоді Міхайло, Тімофій, Піліп, Мікіта, Мікола, Кіріло.

Чому не може бути?
Гончарня,пекарня для вас нішо?

Ось, що пише ЕСУМ:

goroh.pp.ua: керма
goroh.pp.ua: керувати