Останні події

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
05:50

@Carolina Shevtsova
гладо́ня «ошатна гарна жінка»
До чого тут ваші невдоволення?

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:24

Acen’ pro prostuy lioud.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:22

»Я не чув слова "мішкати" взагалі ніколи, хоч з яким значінням.«

@Oleksa Rusyn
@Богдан Лабунський

Bo tó e yno pœunœcyno-(zaxœdno-)serédneroussco slovo iz nagolósomy perviesno na ‹•ati›, pervche poxireno na zaxœd pœudne i tam nagolós perésounõto na corein, a pœunœcyne nenagolósiéne [e] ← |ie| zamieneno na /ɛ/ pœd nagolósomy ouge na tlie pd.-zx. rœznovidou rous. m.

> Моторошний:
>
> ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити
>
> Шевельов “Історична фонологія..., розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)(ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)

V. SISM XX 52: *motorъčьnъjь ← SISM XX 51 *motorъ ( ← *motati, tam bœilche).

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:05

»бо як може бути -ети?«

@Римидолов Вертислово

Mogé, ke bui’ste znali viedgiyscõ rousscoie móuvui. Iesce pone (at least) pri cœnçie XIX. sutolieittya u pœudenno-zaxœdnœmy rœznovidie rousscoie móuvui bie pitim tvar ‹meréti› zamiesty ‹merti› „to die“. Riecy ‹steréti› e œd *sterti tac samo he ‹meréti› œd *merti, ci ‹peréti› œd *perti zamiesty ‹perti›, ci ‹geréti› œd *gerti zamiesty ‹gerti›. Tvarui ‹merti›, ‹perti›, ‹gerti› sõty novieychi, vuiniclui yz rœunaigna za 0-stõpenemy *y u tvariex teperiexyneho tchasou, por. *merti → ‹meréti› proti *myrety → ‹myré› a œdsi novotvar → ‹merti›, *perti → ‹peréti› proti *pyréty → ‹pyré› a œdsi novotvar → ‹perti›; tac i iz ‹prosterti› — tó e yn novotvar œd ‹prœstyré, prœstyrõ, prœstyrexi ...› zamiesty perviesnoho *prosterti → ‹prosteréti›.

אלישע פרוש прокоментував
03:50

»повсякчасно»

@Путятін Редріх
Te Vache „повсякчасно“ u ‹právilno› e = „he pràvilo“, sbt. „usually ← regularly ← as a rule = (lat.) regula“. Rœzniça e u nagolósie na pogleadie: ‹usiac tchas› e nagolós na tchasie ci tchastotie („uesy tchas, postœyno“), a ‹he pràvilo› → ‹právilno = ragulariter› e „za právilomy“ œd „právilo“ — te cyto pitimo ci yzcuicieyno e. „Пра́вильно“ u znaceignie „correct“ e ‹poprauno› rousscoiõ.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:40

Підчас перейняття цього слова, поділу на поляків та українців не було. Самі ж знаєте про слов'янську одність. Тоді слов'яни й взаємодіяли з іранськими племенами сильно (скіфами/скіфосарматська мова), від кого й черпнули це слово.

Те, що в польській традиції «пан» сильніше закріпилося, ніж в українській, навпаки підтверджує польське посередництво

https://slovotvir.org.ua/users/rymydolov-vertyslovo

> Декілька цікавих етимологій, поданих у рецензії Юрія Шевельова на етимологічний словник Рудницького ([Рецензія на J. Rudnyc’kyj. An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language](https://movahistory\.org\.ua/index\.php/Рецензія\_на\_J\.\_Rudnyc’kyj\.\_An\_Etymological\_Dictionary\_of\_the\_Ukrainian\_Language\)\)\, до слів, які не прояснені або пояснені по-іншому в ЕСУМі (звісно, чи його правда — теж питання):

> вовтузитися — бурсацьке словозлиття, можливо з “волочити” і “тузи́ти” (бити, штовхати);

Jaly, ne idé mi œdcruiti toy œdcaz a buimy mœg cèsti toy œdgouc Xeveleva, tomou i teagyco e mi vuiraziti sea ci tó do vuicladœu Roudniçscoho ci Xeveleva.

SIRM (I 412) pisié ógy tó dóugyno e bouti yno slovo uzxœdno-sloviansco. Ya gadaiõ ysé ymaié tchouittye: porœunaigne veat. ‹валт•› (‹валтузить›) ta rous. /β̞owt-/, ne ynace, dobrie cazié na * wult-, ogy cierogœdno mogé bouti œd daunieycheoho * wylt-.

Yz znaceign ta slova mogemo vuidieliti dvie golóunie: „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) ta „biti“ (v. SIRM tamge). 
Tó znaceigne „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) teacné ógy * wult- ← * wylt- mogé bouti yz * wylkt-, t-ymoceastya œd rieci * wylktey, zastõplenoho u serbo-xorvatcsœmy ‹vući› „volóciti“ (* wylktey e 0-stõpein corene proti e-stõpene corene * welk-ti u rous. ‹volóciti›). 
Znaceigne „biti“ e ou rous. rieci ‹touzati, touziti› (v. SIRM V 669), i nadity poveazati iz drougoiõ ceasttyõ u /β̞owˈtuzɪtɪ/, a tac pœdperxi gadcõ izcladeigna dvou pneu — * wylk- „volóciti“ ta * touz- „biti“. Obace, taca polõca ne e u izgodie iz.ocivisto dreünimy tvaromy nezaxovanoho u rousscœy móuvie * wylkti. * ul(k)t ( ← * wyl(k)t) e tou bezperécyno docazano veatscuimy tvaromy iz /l/ u ‹валту́зить› ( * ›волту́зить›), a tó e daunia roussca miena, togy tó dóugyno e bouti yno daunye slovo (a ne „boursaçsco“), ale tacui i ne yz * wulkti + * touziti. 
Tomou, incha moya gadca e ógy ‹-уз-› e yn pocép. 
Gœdno e yzgadati iesce tvarui: ‹во́внити› (SIRM I 412 „вовтузитися“), ta ‹волото́шитися› ta ‹волотюга› (SIRM I 422). Znaceigne „volóciti“ u six slovax ocivisto cazié na pratvar iz * -k- — *welk- „volócti“; * -k- → /0/ u * -kt- e pràvilno (por. * nekto-p(t)ūr- u ‹netopuiry› „bat“, ci u ‹pœt› ← * poktu, œd * pekti). 
Xotcha tó ne riexity puitaigne iz znaceignemy „biti“ u ‹вовтузити›, ya pripoustchõ pratvar * wulkt- ( ← * wylk+t-) + pocép * -onz- (→ ‹-õz-).

> віхола — те саме, з “віяти” і “вихор”; 

Tout e prosto: * wē- → ‹vie•› + * -ks- → ‹•x•› + pocép * -ol- zastõplenuy u ciselnax slovax u slovianscax móuvax.

> гаман (гаманець) — Шевельов пише, що ймовірно жартівливе бурсацьке від біблійного Гамана, наведене в Рудницького про тюрків йому не подобається; втім ЕСУМ наводить більше тюркських слів з різних мов з потрібними звуками, тут мабуть їхня правда;

Viedie, tac e.

> бундючний — бурсацьке, з “арго-інфіксом” -н- від “будяк”, а кінець -ючний (-юк) — злиття з “індюк”; подальше “пиндючний” — злиття з “пиха”;

Ciya e tó gadca, Roudniçscoho abo Xevelevova?

> бадьорий — пише, що судячи з великого поширення в українській, воно точно з білоруської, а не з південноросійських говорів. Ще цікаво, що пояснює його англійською alert;

I tout, ne viemy ciya gadca e o bielorousscœmy gerélie, ta e prauda, e yz bielorousscoie móuvui. Ba, neyasno e yac veatske ‹бодрый› bui i moglo poyasniti ‹бадьорий› u rousscie, natómiesty rousske ‹бадьорий› tòcyno utority bielorousscomou ‹бадзьоры›.

> гарний — підтримує рід з грецького χάρις (через південних слов’ян), ЕСУМ називає його необґрунтованих й говорить про скандинавський.

Ni. SISM pisié ogy ni greçske χάρις ni garmanske * harr ( → niem. ‹Herr›) ne mogé bouti yno gerélo rousscoho ‹garen›. Natómiesty bie vuisounõto dosta perécœnlivõ gadcõ o ‹garen› œd * gar- ← * gōr- : * -gor- u ‹gorieti›, iz ròzvitcomy znaceigna „palati“ → „yascrau, roumien, crasen“.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:33

Так, виджу багато прикладів, це +, але не виджу: рівняти ~ сопоставлять

Valentyn Holod прокоментував переклад
03:30

Якщо це з давньоіранської, то також сумнівно, проте це такі далекі часи, що скоро будемо зводити до запозичень із гарчання динозаврів, аби лиш прибрати будь-які запозичення в українській мові.

Цікаво виходить, як поляки стали посередниками? І чому посередниками не були одразу українці? Нам Іран ближче ніж їм.
Я б більше повірив, що воно пішло із жупа́н - «начальник округу».

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:26

@Ярослав Мудров

У зверненні до «Медведчука, Путіна, Лаврова, Медвєдєва» йтак ніхто гоноратив не вживає

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
03:25

Є в словницях із численними прикладами: r2u.org.ua: Рівняти.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
03:24

Кінець 1920-х років та без прикладів. Не впевняє.

змінився найкращий переклад для слова пан (звертання)
па́не, па́ні,пан
3
Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:18

@Valentyn Holod

Давньоіранське першоджерело, в ЕСУМ написано. Поляки то тільки посередниками були

Valentyn Holod прокоментував переклад
03:16

Як до дідька, воно може бути польським запозиченням, якщо ще у періоду 1216—1221 років використовується у руських листах? Яким боком в той час пшеки могли його нам принести?

А дохристиянська українська колядка:
Пане-господарю! На твоїм подвір'ї верба стоїть, Тонка, висока, листом широка. На тій вербі трійця горіла. Три гистри впало, три морі стало...

Це тільки й доводить, що слово пан завжди використовувалося на території України, коли ще поляки як нарід не існували, а польської мови й в думках не було!
Здається, ніби етимологи були якісь змосковщені, бо лядськість цього слова точно не доведена.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:11

У Єфремова ще є
r2u.org.ua: сопоставлять

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:07

А це не моск. ровнять? 🤔

Бо тоді не сходиться: на одне наше слово – два московських; якщо так

змінився найкращий переклад для слова предʼявляти
висувати
4
Oleksa Rusyn додав до слова співставляти
02:50
переклад рівняти

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
02:48

Мене нітить, що таке значіння є тілко в Ніковського, та ще й без прикладів.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
02:45

+++

Максим Махно прокоментував переклад
02:00

Я не розумію, як будуть похідні:
Спавню, заспавню, спавнитися, заспавнитися?
Кресну, закресну, креснутися, закреснутися?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:22

Це більш підходить до йменника: шпаклівка

переклад зама́зування

goroh.pp.ua: шпаклювати
шпаклюва́ти –> зама́зувати

змінився найкращий переклад для слова предʼявляти
надавати
3

Значення: Порівнювати щось із чимось, зі співвідношенням, для отримання певного висновку.

Приклад вживання: Перед покупкою слід співставляти ціни в різних інтернет-магазинах.

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 23:46
слово незле

Вилучіть, будь ласка, сторінку!

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 23:45
слово князь

Імабуть, Ви даєте це слово про принц ?

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 23:41

Правильність.

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 23:40
слово незле

Попросити впорядників вилучити.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 23:38

Хочете щоб до Вашої матері так зверталися?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 23:36

Діло добродія Романа живе.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 23:34

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 23:33

>А ми тут хіба зібралися, щоб повернути українській мові її старовинне звучання 9-го століття? Чи 15-го? Чи 15-те приймаємо, а відкидаємо лише після 18-го?

⟨⟨...Словотвір — майданчик для пошуку, обговорення, та вибору влучних відповідників до запозичених слів.⟩⟩

>Мені здається, ми не маємо відмовляти мові у праві на розвиток і зміну.

Коли це, себто переймання слів із инших мов, є розвиток, то Ви йому перечите, бо викидати з мови міжнарідні слова, ге дизайн, смартфон, рекорд тощо є йти проти розвитку й зміни мови.

вчора 22:51

> > сім лесь хлопців породила, ні єдному **ксту** не дала

> Що таке “ксту”? 👀

https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Teperv eimy ino vidieu ysé Vache puitagne.

Seimy les’ xlópçœu poròdila, ni eidnomou crystou [kstu] ne dala. („You have given / gave birth to seven boys, but gave baptism to none“). [kstu] e yn pràvilen zvõtvar ‹crystou› œd ‹crest›, poread iz zvõcotvarui: [ɪrˈstu] po sõgolósnie — œd ser.-rous. zvõcotvara [kr̩ˈstɪtɪ], ci tacoge [krɪˈstu] ([rɪ] ← *‹рь›); por. iesce ‹crystiti› [kstɪtɪ], [ɪrˈstɪtɪ] ← ser.-rous. [kr̩ˈstɪtɪ].

‹les’› e lémcœuscuy vid slova ‹es’› œd ‹esi› „you are“, tout = eag. „you have“ u ‹les’ ( * esi) porodila› „you have given birth“.

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 22:50
слово князь

Гугл вже видає ,що рупно ,посилаєтьця на Їлисея.
„principium“ v. Suriezn. 1112—1113 Tento zápis odkazuje na konkrétní heslo ve slovníku staroruštiny, kde latinskému slovu „principium“ (počátek, základ, princip) odpovídá staroruský výraz поконъ (pokon).Zkratka „v. Suriezn.“ znamená vide Sreznevsky (viz Sreznevskij) a čísla 1112—1113 označují konkrétní strany (sloupce) v jeho monumentálním slovníku staroruského jazyka (Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам).Podrobný význam hesel na str. 11

אלישע פרוש прокоментував
вчора 22:30
слово князь

pocœnnic

/po.ˈkyn.nɪk/

___
D.-rous. ‹pocœnynicu› „princeps; initiator“, œd ‹poconynu› „princeps“ (primeitno), œd ‹pocœnu› „principium“ (v. Suriezn. 1112—1113).

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:09

Тут є і таке, під ним про нього й пишіть

вчора 21:49

Значення: Система заходів, яка допомагає людині обрати професію відповідно до її здібностей, інтересів та потреб ринку праці.

Приклад вживання: Профорієнтація дає змогу зрозуміти, який вид професійної діяльності вам більше підходить, оцінити власні здібності, інтереси, можливості та…

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:41

пропонувати - простирати

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:37

Поки найліпше

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:36

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:36

+

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:35