Останні події

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:21

Тепер сумніваюся щодо творення похідних. Як тоді людей, мову їхню називати?

Сілезець –> сляжець?, сляжин?;

Сілезька (мова) –> сляжська?, сляжинська?

Богдан Лабунський прокоментував
02:51
слово телевежа

Найвища дерев'яна інженерна споруда в світі, Гливицька Радіостанція, Польща: https://youtube.com/shorts/ZQKjf-eb96U?is=Z5Lc2XIc_KvcxkfH
https://photos.app.goo.gl/GeCQyUHnNEdfSciMA

слово телевежа

Значення: Це споруда, призначена для розміщення передавальних антен радіо та телебачення з метою поширення сигналів на великі відстані.

Приклад вживання: Висота Київської телевежі становить 385 метрів. Вона є найвищою спорудою в Україні та найвищою решітчастою суцільнометалевою вільностоячою…

Mykhailo TheEuropean додав до слова аеропорт
01:27
переклад небодві́р

В ідеалі потрібне слово, що суміщує в собі приміщення і польоти. Оскільки слово "летовище" ближче до аеродрому, що не дивно, адже підкреслює лише політ (єдину функцію відкритого простору) - потрібно знайти саме гармонійне поєднання аеро й порту у відповідниках.

Mykhailo TheEuropean додав до слова ок
01:12
переклад ино

Коротша й оковирніша для повсякденности відміна "иносе". Оскільки люди звикли до двох складів "ОК", чому б не використати це для кращого поширення нововведення?

Mykhailo TheEuropean прокоментував переклад
01:10

Чи не краще буде казати "ино", бо, наскільки я зрозумів, частинка "се" означає сучасніше "це", тобто разом "це так". Уся принада слова "Ок" у тому, що його швидко вимовляти, а почути можна навіть крізь перешкоди. У цьому контексті "ино" коротше на цілий склад і складається з різних за тоном звуків.

Якщо уявити розмову рацією, де усе чутно "мутнувато", цей відповідник виглядає щонайменш практичніше.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:05

»До речі, взагалі є прикметник "чилий" (дужий, здоровий, бодрий; відпочилий), що від чити, почити (відпочивати)«

Ta iz preamo protiunuimy znaceignemy: „to.chill“ e, na opacui, „ne dieiati“. I ni, ‹cil, cila, cilo› ne e poveazano iz ‹œdpociti›, ale e l-imoceastye œd nezaxovanoie rieci *‹citi› ← "key-tey „to go, move“ (pie. *key- „move, go“ u ‹cil, cila, cilo› proti pie. *quey- „rest, lie; lay; arrange“ u ‹pociti›, a tacoge ‹ciniti›).

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:59

Vadna pravopisy i cytosi tam vuimagaié. ‹ччи, дщи, дчи, щи› — verõ, igra u piesocynieçie ci perélivaigne yz poustoho u poródjne. Tvaroslœuno e to ‹lead•› ta ‹•scina›, otge ‹leadscina›. „Pravopisy vuimagaié“ — yac œdreadno. Ne pisiémo ‹шіснаціть› (aino, pisiémo ‹тижня› — otógy bo bezlad, alégy „vuimagaié“... bo cuiriliçeiõ). Noudity œd tvœrniceigna (fetishism) „prostoie“ (aha, he dvèri) móuvui.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:49

Передів?

אלישע פרוש прокоментував
00:42
слово катовиці

@Ярослав Мудров

Ni. Vam bui móucieti o vuilõçie iz Vachimi 1500 statey na „•phobia“ ci cyto tam iesce. Ci malo lioudou cazié „Catovieçe“ („‹Катовіце›“) za leadscuimy zvõcotvaromy, tomou ouryrceigne rousscoho teacloho tvara e tou sõdno.

Mykhailo TheEuropean прокоментував переклад
00:41

Розумію критику. Загалом задум був, що відмінюванню підлягатиме лише частинка "-кут". Нашій мові уже властиве відмінювання лише другої частини в числівниках (вісімдесяти, а не восьмидесяти), тож це жодне відкриття. Отримаємо тоді: "панів-кута, панів-куту, панів-кутом", і особисто - звучання мені подобається. Щодо дефісу, він і так є в запозиченні, а в мовленні його й так не видно.

Головна ідея слів у тому, щоби вони були приємними до вжитку і зрозумілими в розмові з кимось, хто їх ніколи не чув. "Підсонце" чи "посад" це, звісно, добре, але будьмо прагматичні - люди цього не сприймуть, поки не знають значення. І так, легкість вимови тут надрядна, бо саме вона визначає, чи закріпиться форма в розумі.

Лесь прокоментував переклад
00:41

а кирилицею як?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:37

Ne tó, darma tout r2u.org.ua: Наснага

r2u.org.ua: Плівка
Перше більш офіційне на взір літературних тварів подібних слів. Останні дві слові додаткові розмовні, побутові твари. «Я сьогодні плівканув таке чарівне видиво! Диви!»

змінився найкращий переклад для слова представляти
заступати
4
Carolina Shevtsova додала до слова представляти
00:24
переклад бу́ти

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:18

Monumental?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:00

👍

I ya xtiex dodati, ta pac ròzmuisliex. Ta inose.
Do rieci, tvaroslœuye por. iz phran. ‹sèche-cheveux› ci ital. ‹asciugacapelli›.

אלישע פרוש прокоментував
вчора 23:56
слово ентер

õtery

/ˈwʊtər(ʲ)/

___
Aino, lioublõ tõ muisely vuiraziti „enter“ istoslœuno istnïmy slovomy. Cestno, pervche xotiex dodati ‹dnou› „inside“, a pac ou Suriezneüscoho riet i d.-rous. ‹õtry› „inside“ (napream). U istotie, i eag. ‹(to) enter› œd phran. ‹entrer›, œd lat. ‹intrare›, e yna riecy œd prislœuya ‹inter› „dnou, inside, into“. Tó slovo ‹õtry› e ino d.-rous., ta ya diestvno vidjõ u neimy tóuc pro rousscõ móuvõ: proti ‹uxœd, vòiti/vœiti› ne tvority tac preame pridrougeigne iz rouxomy, xodoiõ — „inside, into“ e œdvolóclieye, ‹pousc› e cein liepche zasterégti pro „launch“.

Kuľturnyj aborihen додав до слова гнолл
вчора 23:48
переклад песоголовці

Kuľturnyj aborihen додав до слова гнолл
вчора 23:47
переклад псоголові

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:40

Якого не має ?

אלישע פרוש прокоментував
вчора 23:30
слово фен-шуй

@Ярослав Мудров
A cyto, oni mojõty a mui ni? 🤷

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:28

@Oleksa Rusyn

Aino, zastõpiti / zastõpati, ta diuno Vui ye dodaste pri niem. vertreten.

Артур Шапошник прокоментував переклад
вчора 22:31

А що не так?

Oleksa Rusyn додав до слова представляти
вчора 22:30
переклад заступати

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:30

Галицьке, та й значіння не те.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:28

Так. Того вимагає правопис.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:22

Нащо, коли вже є "явити"?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:21

Такого нема.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:20
вчора 22:19
переклад оприсутнити

вчора 22:19
переклад оприявити

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:18

тч так само пишете?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 22:17

Тю а яке там є? Щось не виджу .

Артур Шапошник прокоментував переклад
вчора 21:49

Сигма Єлисей і Сигма Бодя йшли по полю.
Прикріпили на себе вподобайки не знаю, чомусь.
А назустріч до них скаче дуже сумненький коник.
Вони питають "Що же сталося?"
— "У мене в щоденнику ОНИК..."
...
— Ну ти не плач, конику...
Та не зникнути тому онику
Зате ми знаємо дещо, конику...
Новою ручкою там буде...
Перед оником оди-ин (тобто буде вже оцінка у коника не 0, а 10)

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:33

На письмі "дч", як ось у свідчити <= свідок.

Bozhyk додала до слова карта (гральна)
вчора 21:20
переклад мастівка

псл. mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення», похідне від mazati «мазати»;

Bozhyk додала до слова фен-шуй
вчора 21:13
переклад злагода

псл. lagoda «порядок, приємність»;

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:12

r2u.org.ua: припідн*
Нема такого слова в цім значенні.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:12

r2u.org.ua: припідн*
Нема такого слова в цім значенні.

Bozhyk додала до слова фен-шуй
вчора 21:10
переклад лагода

псл. lagoda «порядок, приємність»;

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 20:50

@Carolina Shevtsova

+, чан ← дщан

вчора 20:48
переклад припіднімати

вчора 20:46
переклад припідносити

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 20:29

Та й r2u.org.ua: Хапун
Хоча судячи з одної сторінки словник цікавий

S. Velichko додав до слова ентер
вчора 19:56
переклад вхо́дини

Євген Шульга додав до слова рейтинг
вчора 19:52
переклад щабелювання