Останні події

Ni, “ * ějьjь ” het’ neyma. Xotcha Vui silyma xotchete pisati tõ œdsporõdõ (reconstruction) izxodgeinscui (conventionally) — ceastymi iz pisymenami bóulgariçui (‹ь, ъ›), ci ‹ě›, ta tó Vas, gadaiõ, i muility, atge za ‹jь› ne vidite * s+j(+G) → /ʃ/ u, na pr.: * ‹riedj› * |ri͡ed͡ʒ| ← * rēd-yus proti ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| ← * rēd-yus + -yu, a coli pisiéte œdsporõdõ he ‹jь›, to yz yeï e ne vidco œdcui /ʃ/ u ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| e. Crœmy toho, e treba ròzoumieti oge drougoe /j/ u /ɪj/ u, na pr.: ‹boliy (a better, a bigger), mniy/mèniy (a lesser), veliy (a bigger, a greater), riedgiy (a rearer, a more liquid), liepliy, slabliy ( : slabiey), xoudgiy, goriy (a worse)› tc., e yz /•ɪj/ ← /•j+•əj/, ← * -yu(s) + * -yu, cde drougoe * -yu e utorinno, sb., perviesnui sõty tvarui: * bol-yus → * /bʉ͡ɶl+ʲ = bʉ͡ɶʎ/ (bóulgariçeiõ bui boulo: * ‹бꙍл̑ъ›, ‹л̑› = /lʲ/, ‹ъ› = */ɵ/, ‹л̑ъ› = /ʎᵊ/, a drougoe * - yu e tam dodano pozdieye (vidjte Elcuina, Starosloviansvuy eazuic, stor. 144, III. œdstõp.), cimy pac vuiniclui sõty tvarui iz dodatcovuimy * -yu, he otó: ‹boliy› ← * /boʎᵊ+j = boʎɪj/, ‹xoudgiy, xoudjiy› ← * /xud͡ʒᵊ+j = ˈxud͡ʒɪj/, ‹liepliy› ← * loyp-yu /li͡ep•ʎᵊ/ + * -yu /•j/ = /li͡epʎᵊ+•j = ˈli͡epʎɪj/ tc. Ou mene e troxui incha svoya gadca cyto do ceomou dodatcove * -yu e u néocœnceinniex (indefinite) tvariex mõjsca rodou, neigy cyto Elcuina pisié, ta tó ne e znacylivo tout. Znacylivo le e oge œdsporõda * -jьjь e muilna, ponevagy pervche t.zv. * -jь- e ne * -yu ale * -yus, a drougoe * -jь e * -yu, a razomy * -yusyu ( = * -yus-yu) daiõtchi /•jᵊʃ/ ci * /•ʲᵊʃ/, cde * /ʲ/ znacity, na pr.: * /d+ʲ + golósen = d͡ʒ/ tc., ale do seoho e dodano iesce odino * -yu u néocœnceiniex tvariex mõjsca rodou, otge, na pr.: * bliz(ycu) → blizyoc   ‘(positive degree) near’ → * * bliz-yu(s) → blizj =  * /bliʒᵊ/ ( * = tvar pisemno ne zaxovano, ta e rieceu, vierõten) = ‘(masc. nom. sg. indef. compar.) ‘(a) nearer’, → + * -yu: * bliz-yu(s)-yu → * blizj+y → blizjiy = /ˈblɪʒɪj/, i znaxity tóge he * blizj — ‘(indef. masc. nom. compar.) (a) nearer’. Ale (!) œd seohoge slova ‹bliz(yoc)›, ouge definite masc. sg. nom. e ‹blizjchiy› /ˈblɪʒ.ʃɪj/ iz ponóulenuimy * -s- u * -yus, otge, inacye caziõtchi, blizjiy = /ˈblɪʒɪj/ e * bliz-yu(s)-yu, a blizjchiy /ˈblɪʒ.ʃɪj/ e * bliz-yus-yu. Otge tou e znacylivo oucazati na * -s-. 
Prote, pri * -ē drougoho * -yu neyma het’, por.: bez * -ē-: * bliz-yu(s)- + -yu → blizjiy /ˈblɪʒɪj/ proti * bliz-yē-yu(s)- → blizjiey/blizjay /blɪʒaj, blɪʒej/ — bez drougoho * -yu.

Спасибі, дуже допомогли розібратися в темі!

> Єлисію, ще питання: тоді наросток не *-ějь, а *-ějьjь має бути у вищого ступеня? Але такого не знаходжу десь записаного.

Ni, “ * ějьjь ” het’ neyma. Xotcha Vui silyma xotchete pisati tõ œdsporõdõ (reconstruction) izxodgeinscui (conventionally) — ceastymi iz pisymenami bóulgariçui (‹ь, ъ›), ci ‹ě›, ta tó Vas, gadaiõ, i muility, atge za ‹jь› ne vidite * s+j(+G) → /ʃ/ u, na pr.: * ‹riedj› * |ri͡ed͡ʒ| ← * rēd-yus proti ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| ← * rēd-yus + -yu, a coli pisiéte œdsporõdõ he ‹jь›, to yz yeï e ne vidco œdcui /ʃ/ u ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| e. Crœmy toho, e treba ròzoumieti oge drougoe /j/ u /ɪj/ u, na pr.: ‹boliy (a better, a bigger), mniy/mèniy (a lesser), veliy (a bigger, a greater), riedgiy (a rearer, a more liquid), liepliy, slabliy ( : slabiey), xoudgiy, goriy (a worse)› tc., e yz /•ɪj/ ← /•j+•əj/, ← * -yu(s) + * -yu, cde drougoe * -yu e utorinno, sb., perviesnui sõty tvarui: * bol-yus → * /bʉ͡ɶl+ʲ = bʉ͡ɶʎ/ (bóulgariçeiõ bui boulo: * ‹бꙍл̑ъ›, ‹л̑› = /lʲ/, ‹ъ› = */ɵ/, ‹л̑ъ› = /ʎᵊ/, a drougoe * - yu e tam dodano pozdieye (vidjte Elcuina, Starosloviansvuy eazuic, stor. 144, III. œdstõp.), cimy pac vuiniclui sõty tvarui iz dodatcovuimy * -yu, he otó: ‹boliy› ← * /boʎᵊ+j = boʎɪj/, ‹xoudgiy, xoudjiy› ← * /xud͡ʒᵊ+j = ˈxud͡ʒɪj/, ‹liepliy› ← * loyp-yu /li͡ep•ʎᵊ/ + * -yu /•j/ = /li͡epʎᵊ+•j = ˈli͡epʎɪj/ tc. Ou mene e troxui incha svoya gadca cyto do ceomou dodatcove * -yu e u néocœnceinniex (indefinite) tvariex mõjsca rodou, neigy cyto Elcuina pisié, ta tó ne e znacylivo tout. Znacylivo le e oge œdsporõda * -jьjь e muilna, ponevagy pervche t.zv. * -jь- e ne * -yu ale * -yus, a drougoe * -jь e * -yu, a razomy * -yusyu ( = * -yus-yu) daiõtchi /•jᵊʃ/ ci * /•ʲᵊʃ/, cde * /ʲ/ znacity, na pr.: * /d+ʲ + golósen = d͡ʒ/ tc., ale do seoho e dodano iesce odino * -yu u néocœnceiniex tvariex mõjsca rodou, otge, na pr.: * bliz(ycu) → blizyoc   ‘(positive degree) near’ → * * bliz-yu(s) → blizj =  * /bliʒᵊ/ ( * = tvar pisemno ne zaxovano, ta e rieceu, vierõten) = ‘(masc. nom. sg. indef. compar.) ‘(a) nearer’, → + * -yu: * bliz-yu(s)-yu → * blizj+y → blizjiy = /ˈblɪʒɪj/, i znaxity tóge he * blizj — ‘(indef. masc. nom. compar.) (a) nearer’. Ale (!) œd seohoge slova ‹bliz(yoc)›, ouge definite masc. sg. nom. e ‹blizjchiy› /ˈblɪʒ.ʃɪj/ iz ponóulenuimy * -s- u * -yus, otge, inacye caziõtchi, blizjiy = /ˈblɪʒɪj/ e * bliz-yu(s)-yu, a blizjchiy /ˈblɪʒ.ʃɪj/ e * bliz-yus-yu. Otge tou e znacylivo oucazati na * -s-. 
Prote, pri * -ē drougoho * -yu neyma het’, por.: bez * -ē-: * bliz-yu(s)- + -yu → blizjiy /ˈblɪʒɪj/ proti * bliz-yē-yu(s)- → blizjiey/blizjay /blɪʒaj, blɪʒej/ — bez drougoho * -yu.

> Ось кілька моїх перекладів і новотворів

Imõ strax oge crivo ròzoumieste docotrœi vuirazui:

> англ. fuck around and find out — пограйся й дізнайся

Popri vabcuy read na ‹•ay sea›, samo ‹pœigray sea i dœznay sea› he çielo scorieye zvynity igraylivo, a ne grœzlivo, he to vuiraz eaghelscoiõ. Seomou eaghelscomou vuirazou teacné u veat. ‹доиграешься›, slovaçscoiõ ci ceixscoiõ ‹koleduješ / koledujete si (ceasto: + o čo/co)›, niemeçscoiõ: ‹Wer Mist baut, wird es spüren ; Wer Ärger macht, bekommt ihn auch ; Wer Scheiße baut, muss mit den Konsequenzen leben ; Wer nicht hören will, muss fühlen ; Lebe mit den Konsequenzen ; Wer mit dem Feuer spielt, verbrennt sich›. Ròzoumieiõ oge ‹fuck / mess around› e blizyco ‘igrati sea’, ta tout eaghelscoiõ e tó mieneno he nabridliva, neprièmna ‘igra’ — acéi, teacné rousscomou ‹dourcouati› scorieye, ne ‹pœigrati sea›.

> англ. cryptic — криткий

Ta nou, grõstoco?

> англ. from scratch (з нуля) — з пустої землі, з порожніх рук

Eag. ‹from scratch› e ino blizyco do ‘from nothing’, ta tòcynieye ‘œd poceatcou’ — aino, blizyco, ta e rœzniça. A ‘scratch’ e tou certa na zemlie za mietõ poceati stigui, œdtui pac ‘œd poceatcou’ — ne ‘yz poròzdjnya, yz niceoho’.

> англ. punchable — ударугідний

Samo taco coristagne yz ‹gœden› e ròzno (interesting), ta, pervçui, eag. ‹punchable› ne œdnosity ino do ynui lioudinui (‘zaslougity biti’, ‘vabity, nadity biti’), ale i do rieci, matevie, blizyco do eag. ‹malleable› (rous. ‹coutoc, cœvoc›), a za drougoe, ci ne ‹•c•› ( * -uk-) e dobrie viedomo tvoriti znac ‘-able, -abilis’ u rous., por.: ‹vertoc, gnõtchoc, prõgoc, lamoc, xóuzyoc› tc.

> моск. грубо говоря — сказати неотесано

Xuiba ‹грубо› tou œdnosity do néoumiegna crasno móuviti. Ni, ale oge móuvleno e zagalno, he opis groubui prõgui. Por., p.n., phran. ‹en gros ; grosso modo›, lead. ‹z grubsza› (tb. ne tòcyno, ne po troxynou, without details). Néotesano teaghné do lioudinui, a tó ne e cyto ‹roughly speaking› mienity.

> моск. откуда ноги растут — де коріння знайти

Móivnui pitomosti (idioms), he pràvilo, vuinicaiõty, yz yna dielna coristagna yz ceoho, a ne viemy ci coreigne ròslinui, deréva e ceasto treba choucati. Samo slovo ‘coreigne’ inose, ta ‘(cde) yznaiti’ e, gadaiõ, zayva tvœrceisty.