Останні події

Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” – питоме чи з моск. “ивишни”?

Лоботомія

“a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”

І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.

Звукорядна (фонотактика). 

“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti. 
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy. 

Мені здається, добродію Єлисію, що ми не розуміємо одне одного. Чи можливе зяяння в Українській? Хто і як, у якій роботі довів, що Мова його уникає обов’язково, якщо це так? Або ж що не так?

> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Cde na priclad?

Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”

> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Cde na priclad?

“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti. 
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy. 

Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Добродію Єлисію, не поясните, будь ласка?

> Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?

Nou, yacosi tac, ta tó ne e eamo do Vacheoho perviesnoho puitagna o /•ɛs•, •e͡is•/ u ‹rœdnesenyco, rœdneisenyco, rœdneiseinco›. Yzpomeidj tvarœu stõpenovagna u rous. m. e ote /ɛs/ vidco ino u neocœnceinniex tvariex niyaca rodou, he otó: ‹vuisje, nizje, tixye, riedje, gluible, lieple, crõtje, bolye› itd., uzgleadno: * ūps-yes, * neyz-yes, * teys-yes, * rēd-yes, * glūb-yes, * loyp-yes, * kront-yes, * bol-yes. U neocœnceinniex tvariex m. r. ta g. r., ta u u ocœnceinniex tvariex usiex rodœu e * -yus-, zamiesty * -yes. Aino, i * -yes i * -yus sõty inchotvarui perviesnoho pra-i.-e. * -yōs, ta nam e tou rœzno ino * -yes. 
Znacylivo, xotcha pra-i.-e. tvar * -yes (inchotvar * -yōs), otge meacceatchi yn sõgolósen poperédou, na pr.: * -d-yes → * /•d͡ʒɛ/, * -s-yes → * /•ʃɛ/, * -b-yes → * /•bʎɛ/ tc., ta u rous. m. u tvariex he ‹rœdnesenyco ~ rœdneseinco› e œd pra-i.-e. * -yes- ostalo prosto /ɛs/, otge bez * -y-. Sé mogé bouti vidco ino ou tvarœu iz * b, * d, * m, * p, * s, * t, * u/v, ta * z na cœnçie corene — po * g, * k, * l, * n, * r, * x ( * ks) bui ne boulo yasno * -yes- abo * -es- bez * -y- miesteaty, atge, p. n., i * nye i * ne e dalo /nɛ/ u rous. 

Iesce, pro bœilche o pra-i.-e. * -yōs porœunagna vidjte: The origin of the Proto-Indo-European comparative suff i (with Turkic and Uralic parallels), Rafał Szeptyński.