Останні події

Puitagne e yzocrema ceomou tó iz /ɛ/ e, zamiesty /i͡e/, u rous., coli pratvar ymaié bouti *uēzya, a ne *uezya, pri *e u *uezti. U tœmy videaty leadske ‹wieża› /ˈvjɛ.ʐa/. 
Rœzniçõ dóugotui *uez- u *uezti ta *uēz- u *uēzya nicde, na cœilco mi e viedomo, nicde ocremo ne uzriexeno — prosto tvedgeno oge *uēzya e œd *uezti. Obace, dóugota u *uēzya e dóugyna bouti daunia / perviesna, i na potverdgeigne tomou e ou Vasmera (izmiencui Trõbaceova) dano porœunagne iz aveat. *vãza-. 
U tœmy, ouge i u d.-rous. pameatcax poread iz ‹вѣжа› sõty i nastoyie iz ‹вєжа›, por., na pr.: 

— Pov. Ur. Liet: » Оугри… пришьдъшє къ Дънѣпрꙋ и сташѧ вєжами «; 
— tamge: »Взѧшѧ бо тогда (ꙋ Половцевъ) скоты. и ѡвцѣ. и конѣ. и вельблꙋды. и вєжѣ съ добыткъмь и съ чєлѧдьѭ. и заѧшѧ Пєчєнѣгы и Торкы (*Търкы) съ вєжами.«; 
— Laurentyeusca Lietopisy: »Тогда жє Мьстиславꙋ Изѧславичю поможє Богъ на Половци, самѣх прогна, а вєжѣ имъ поима.«; 
— Hipattyeusca Lietopisy: »Чьрнии Клобꙋци побѣгошѧ къ своимъ вєжамъ.«; 
i bœilche (v. Suriezn. 482). 
Tuix nastœy e dosta a bui yimi néxtouati. I sõty yz dœb do ciselnuix cerpagn yz leadscoï móuvui.

Moye pripousceigne e oge, yac tó slovo iesce dóugo bie znacilo ynõ vezjõ na colesax, pridrougeigne’ho iz ‹vezti› bie dóugyno boulo bouti givo, cimy, popri i perviesnuy tvar iz *ē u *uēzya, seréd móuvçeu d.-rousscoï moge bouti na novo priladgeno do *e u ‹vezti›.

Євген Шульга прокоментував переклад
00:11

Краще ніж "наратив"? Краще. Зрозуміле, усталене? Так, цілком. Тому все чудово. Хай буде, комусь може колись знадобитися саме такий відповідник.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:45

Dourœsty.

אלישע פרוש прокоментував
вчора 23:03
слово колізей

Colosiey

|koloˈsi͡ej|, pd.-zx. /koloˈsʲiːj/, pn. /koloˈsʲi͡ej/

___
← lat. ‹Colossēum› ← d.-gr. ‹Κολοσσαίον›.

вчора 23:03
переклад сукупність

сукупне розселення

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:54

Tó e „to condition“.

Denys Karpiak додав до слова як справи?
вчора 22:45

Denys Karpiak додав до слова як справи?
вчора 22:40

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:28

Це є conditioned, а не motivated

переклад зумовлювати

політично мотивовані кампанії - кампанії, що їх зумовлено політично

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:19

@Carolina Shevtsova

Aino, vuimóuvui, ta ‹méd› proti ‹meud› ne sõty ino „dvie rœznie vuimóuvui“, ale viedgiyscui dva zveagymeinno rœznœi tvarui. Tout ‹é› ta ‹eu› znaceaty dvie rœznœi zveagymeni: /ɛ/ — bez e-u-perégolósou, ta /i͡ʉ/ — iz e-u-perégolósomy.

Ne he u razie iz o-perégolósou ci iz e-y-perégolósomy, oge imõ miesto uzcrœzy po zemlax xireigna rousscoï móuvui, e-u-perégolós bie:

a) u ceasti pd.-zx. zemely (za Xevelevomy, Phonologia §22.1, 413, nuinie na pœudeny-zaxœd œd smougui: Rava Roussca — Velicœi Mostui — Zolótcheu — Ternopœly — Cameaneç Podœilscuy, ta bez bœilchoï ceasti Zacarpattia) e e-u-perégolós uzcrœzy, sbt. *e → /i͡ʉ/ peréd bõdy yacuimy slabuimy *u, otge, na pr., i ‹neus› /ni͡ʉs/ (*neslú), i ‹meud› /mi͡ʉd/ (*médus);

b) inde na pd.-zx. zemeccie e zavislo œd nagolósou na *u u prarous., otge *neslú → /ni͡ʉs/ ‹neus›, ale *yzkézlu → /(ɪ)z.t͡ʃɛz/ ‹yzcéz›, *ledús → /li͡ʉd/ ‹leud› ale *médus → /mɛd/ ‹méd›;

c) t. z. „pœunœcynœy“ rousscœy rœznomóuvie het' neyma perégolósou na *e u beznagolósie, na pr.: /mɛt.ˈlɑ/ ‹métla›, /ˈpopɛl/ ‹popél› (‹popeul› /ˈpopi͡ʉl/ e dóugyno bouti yz zemely razou a)).

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 22:09

Бо подібне на коло

Bœgdan Youxyco додав до слова колізей
вчора 21:53
переклад велетення

veletegne

колосальний

eum ≈ •ьje

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 21:49

І до чого є ця ваша мінка?

Безіменний прокоментував переклад
вчора 21:39

Я чув се слово за синагогу. Приклад ужитку: https://youtu.be/jWwR26Sg-Hs?si=TcI6Nui1PnHLbIfG

Carolina Shevtsova додала до слова колізей
вчора 21:39
переклад колі́жчина

colosseus — колізький
κολοσσός — коліз, коліж
Просто спроба™

Carolina Shevtsova додала до слова колізей
вчора 21:37
переклад колі́щина

colosseus — колісський
κολοσσός — коліс

Безіменний прокоментував
вчора 21:34

Та й кажуть бо "матися гаразд", "матися добре"...

Kuľturnyj aborihen додав до слова колізей
вчора 21:30

непрото́рений «дуже великий»

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:14

Спасибі!!

אלישע פרוש прокоментував
вчора 20:53

»Значення слова
Соціальна політика — частина внутрішньої політики держави, метою якої є забезпечення належного рівня життя громадян, які внаслідок непрацездатності чи інших життєвих обставин не мають достатніх засобів до існування.«

@Євген Шульга

Cde e tam euphemism?

אלישע פרוש прокоментував
вчора 20:52

»але так виглядає, що поняття "соціальна політика" означає щось зовсім не те, що значення окремих слів (суспільне щось там). Соціальна політика -- це якийсь евфемізм, тому його треба перекладати як суцільне поняття.«

@Євген Шульга
»Міністерство соціальної політики« (Приклад вживання) e euphemism?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:45

»Це взагалi чоловiче iм'я слав'янського походження. Перекладаэться як солодкий«

😅 Vieryte mi na slovo?

Пасерб прокоментував переклад
вчора 20:45

студєнь-холодєц

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:42

»А чому пан Поруш пише "móuva", але "sóulnçe" з 'l'?«

Ne pisiõ ‹sóulnçe› ale ‹sóunçe›. Pravopisy ‹sóulnçe› bie tocdiege coli i ‹móulva›. Iesce dosi pisau biex ‹l› u ‹bóulgairsc•›, bo móuveaty iz /l/, ta i tout bui radche lixiti tó i pisati bez — ‹bóugairsc•›, atge pitomo rousscuy tvar e tacui [bowɣ̞] a ne [bɔlɣ̞].

Василь Кривоніс прокоментував
вчора 20:38
слово трахома

Щось дуже повільно на цьому слові відповідники підбирають

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:34

Tó e conformity, accordance, ne correlation.

змінився найкращий переклад для слова амфітеатр
обозрище
4
вчора 20:03
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 19:58

+

Kuľturnyj aborihen додав до слова як справи?
вчора 19:28
переклад ну що воно ?

Або ну так що?

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 19:27

Як себе маєш .
Як маєшся .
Як ся маєш.

Kuľturnyj aborihen додав до слова як ся маєш?
вчора 19:26
переклад як поживаєш?

вчора 19:25
слово колізей

Значення: Велика арена або місце масових видовищ.

Приклад вживання: «Футбольний колізей зібрав п'ятдесят тисяч уболівальників». «Парламент перетворився на політичний колізей». «Інтернет став колізеєм для…

Oleksa Rusyn прокоментував
вчора 18:36

Звідки відомості про ймовірну польськість?

Oleksa Rusyn додав до слова як справи?
вчора 18:31

Valentyn Holod прокоментував
вчора 18:24
слово фраєр

Не можу сприймати Фраєр, як шось кримінальне, у нас на заході України фраєром/фраїром називають залицяльника, або фраїркою/фраєркою відповідно цалицяльницю

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 18:22

Глід здебільшого добрий харч, ласний і до того ж добрі ліки.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 18:06

»Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Польщи́зна – польская народность, польский язык, дух«

Так то просто з пол. ‹polszczyzna›, либонь

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 17:46

Денисе, Олексо, як пепекладете такі речіння?

Високі харчові, смакові та лікувальні якості мають плоди більшості видів глоду.

Якість — філософське поняття, з термінології гуманітарних наук

Valentyn Holod додав до слова бульйон
вчора 17:25
переклад по́ли́вка

На Закарпатті використовується часто саме лише до бульйону.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 16:40

Иносе.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 16:39

Хоча якщо звертання на "Ви", тобто "як ся маєте?", то може недорічно є звертатись "як Ви?" 🤔

Carolina Shevtsova додала до слова як ся маєш?
вчора 16:11
переклад як ти?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 16:11

tac’ < taco
yac’ < yaco

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 16:09

так’ = такъ / тако 🌮?

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 15:42

У південних слов'ян нема взагалі

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 15:40

Слово ‹справа› в українщині має інші значіння, як російське ‹дѣло›. Ближче вже стоїть саме слово ‹діло›. Це видно хоча б із Грінченкового словаря:

Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267.

Та й у самого Грінченка не зазначено такого звороту, коли, скажімо, ‹як ся маєш?› зазначено

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:17

тяжки́й / teagycuy (коротка форма тя́жок / teagjoc)