pisalnia (pysalnia), pisalna (pysalna)
/pɪˈsal(ʲ)nʲa/ (/ˈpsal(ʲ)nʲa/), /pɪˈsal(ʲ)na/ (/ˈpsal(ʲ)na/)
___
Œd ‹pis•a•› u ‹pisati› (ci daunieycheoho ‹pysati /пьсати›) pocépomy miesta ‹•lnia, •lna› za lat. "•torium", por. rous. "supalnia (supalna)" : lat. "dormitorium", rous. "vitalnia (vietalna)" : lat. "sessorium (*sed•torium)", (d.-)rous. "muilnia (muilna)" : lat. "lavatorium" i mnogo iesce imén za miesto na ‹•lnia› u rous. ta na ‹•torium› u lat.
Pocép ‹•lnia / •lna› e yz *-l- (he u ‹supau, supala, supalo›) + *-yn-, ta + *-ya. Pri tœmy, *-ya e, ocivisto, lygœtno, iz ogleadomy na tvarui he ‹covalynia : covalyna›, ‹strielynia : strielyna› tc. u d.-rous.; tacoge por. *-yn-ya u ‹спальня› ta *-yn-, bez *-ya, u ‹спальная (комната)› u veat.
Таки так, тереба
goroh.pp.ua: мова
goroh.pp.ua: мовити
По-перве: цей переклад більш туто годиться, на мою думку: 
вівтар; адже тут не про дохристиянський вівтар мова, ніхто сюди жертви не носить
По-друге: калькотвір, від лат. altāre, altar «жертовник, пристрій для спалювання жертви». Лиш закінчення вкраїнське (-ник/-ня)
https://slovotvir.org.ua/users/druha-put
Тут користувач боїться, що хтось цю ганьбу побачить і буде тикати носом, мовляв “гляньте на цих придуркуватих хіхлів”. Так от навпаки, ця “слівниця” є доказ, що самі користувачі ввиджають такі переклади смішними й невоковирними. І якби то сміховисько на сторінках міжна було би приховати куди подалі, оце був би мічний довід проти “тупих кіклів”.
@Oleksa Rusyn
Коли міжна завдати жаху / страху / сорому / жалю / смутку комусь, то чому не можна діяти / чинити / коїти / творити жах / страх комусь?
https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-shulha
Якби була можливість ховати переклади, тобто ставити їм минуси (не видаляти, в ховати вниз), то такого можна було би частково вникнути. А такі переклади, як усякі сіськіпіські вротень вжопень на горі відповідних сторінок висять вже давно. І це мабуть є перше, що паде в око відвідувачу, а не якась писанина на Толоці.
Правду кажете. Але противників очистіння мови не переконаєш усе водно. Ця проблема тягнеться куди глибше. Тут меншовартість перед ляхами, перед кацапами, перед іншими країнами Віврупи.
https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-shulha
Якби була можливість ховати переклади, тобто ставити їм минуси (не видаляти, в ховати вниз), то такого можна було би частково вникнути. А такі переклади, як усякі сіськіпіські вротень вжопень на горі відповідних сторінок висять вже давно. І це мабуть є перше, що паде в око відвідувачу, а не якась писанина на Толоці.
@Carolina Shevtsova
Ви щось плутаєте. "Завдавати жаху" це "вызвать ужас" по-московськи. Це про почуття.
Для діялектів мов програмування. Поки що даю тут, купою, доки в обговоренні слова не дійдемо чогось.
як гадаєте, що слід робити зі значенням цього слова в контексті мов програмування? Вживати ті самі відповідники щодо них? Пропонувати інші? Якщо інші, то чи додавати їх сюди, чи створити окрему сторінку? Зрештою, там гожими, як на мене, будуть геть інші слова: "підвид", "різновид", "видозміна" тощо.
Ровнити?
to compare
І дорічно чи до діла?
І до річи, і до діла. Або ж до речи, тобто до реченого.
«-у»: всередині якогось місця
«-уст-»: усний
«-тин-»: огорожа, паркан (якесь замкнуте місце)
альтернативно і дещо жартівливо
«-тин-» від «тинятися»
«-ня»: на позначення місця, наприклад кухня
«-у»: всередині якогось місця
«-ус(н)»: усний (специфіка місця де справи вирішуються віч на віч, в присутності двох сторін)
«-снут-»: від «снуватися» себто: ходити, вештатися
«-ок»: на позначення місця, наприклад куток
«су-»: разом, спільно
«-прав-»: право, справи, правити
«-а»: на позначення місця
асоціації: супровід (допомога в вирішенні справ)
префікс «у-» оскільки це прикраса до вух
«-лиск» від лисніти (сяяти, блищати)
сяяти + висіти
Також, це справжній подарунок для будь-яких противників очищення української мови. Вони можуть подати цю збірку як справжній доробок “Словотвору” і таким чином учинити нам і всім прихильникам нашого світогляду дуже погану славу.
Готуватися до такого сценарію = готуватися до такого розвитку подій.
uk.wikipedia.org: Жертовник
»Оте «щня» вимовить хіба помоскалений українець, у якого не шч, а шь.«
Ya gadax ógy cinnà oucrayinsca pravopisy bóugariçeiõ ne e zvõçsca ale zveago• ta tvaroslœusca. Cyto pinity ‹•щн•›, zveagoslœuscui /ʃt͡ʃ.n(ʲ)/ vuimóuviti he [ʃn(ʲ)]? Ci, naguilite *‹•ищ• + •ня› pisati he ‹•ишня›?
Niesmi pèuen u praudanosti ‹•iscynia› tout, ta zagalomy u rousscœy móuvie sõty viedoma slova iz ‹•isce› + ‹•n•› (*-yn-), por.: ‹seliscynuy ← selisce›, ‹goriscynuy ← gorisce›, ‹vidoviscynuy ← vidovisce›.