Якщо слово вилітає у Відкинуті слова, то потрібно зробити так, щоб усі голоси на тій сторінці згорали
Не зовсім зрозумів — зараз якщо слово вилітає у Відкинуті слова то всі переклади (і відповідно їх голоси) ховаються. Чи ви маєте на увазі ховати голоси за Чистилище?
Цитую повністю: “😱🤣🤣🤣”
Так, погоджуюсь, це не дуже інформативно, додам обмеження, щоб хоча б декілька слів мало бути обов’язково. Такий стан речей почасти через те що немає віддій (реакцій) до відповідей, що загалом планується зробити також, пізніше.
Значення: Те саме, що випадко́вий.
Приклад вживання: Переважна частина нормативних приписів Сунни має казуальний характер. (з навчальної літератури).
Добродії впорядники, я про це вже писав, і, мабуть, добряче набрид, та все ж іще раз просив би подумати про такі https://slovotvir.org.ua/words/analohiinyi#t91932 відписи. Цитую повністю: “😱🤣🤣🤣”
А яку реакцію ви ждали від анекдота? 🤔🧐😜
Значення: Гуляш, зварений у казані.
Приклад вживання: Бограч готували під час випасу худоби, використовуючи різні види м'яса та овочів.
Добродії впорядники, я про це вже писав, і, мабуть, добряче набрид, та все ж іще раз просив би подумати про такі https://slovotvir.org.ua/words/analohiinyi#t91932 відписи. Цитую повністю: “😱🤣🤣🤣”
Від веде до роду (когось)
уже біля 2-х десятків слів ждуть своєї черги на видалення (понад 10 👎)
А й дійсно, була хиба — виправив, дякую!
Якщо слово вилітає у Відкинуті слова, то потрібно зробити так, щоб усі голоси на тій сторінці згорали. Це буде справедливо, ба більше, не буде більше спокуси додавати різні дурниці, питомі слова до перекладів
Маю амбіцію стати лікарем --> душу й тіло годен покласти, щоб стати лікарем
Протилежне до "зросійщення". Як "знезараження".
Від "переконання" та "від бути готовим поставити на кін щось заради його втілення"
»Ну й ну, спасибі. А чому в "rousscie" С не стає Ч?«
Читайте в найпершому повідомленні:
Коли наприклад ‘-ie’ написано у кінці (правопису), то воно найпевніше позначає давальний (іменників основи на -a/-ya) чи місцевий (іменників основ на -а/-ya, -o/-yo), отож ‘c’ перед ‘ie’ на кінці буде позначати звук /tsʲ/ (/ц/):
rõcie /rʊ'tsʲi(e)/ (/руці́/)
mõcie /mʊ'tsʲi(e)/ (/муці́/)
lõcie /lʊ'tsʲi(e)/ (/луці́/)
Loucie /lu'tsʲi(e)/ (/луці́/)
Тобто, коли не пускати ся в подробиці, то -cie на кінці завжди читатиметься як /tsʲi(e)/ (/ці/)
Але ліпше дам Вам просто список коренів та слів, щоб ви розуміли де там /tʃɑ ~ tʃi(e)/ (/ча ~ чі/), а де там /tsʲi(e)/ (/ці/):
cied /чад/
cied- "цідити" /цід-/
ciey- "чаяти" /чай-/
cieyca /ча́йка/
¹ciel- "чалити" /чал-/
²ciel- "цілий" /ціл-/
ciely /ціль/
ciena /ціна́/
ciep /ціп/
¹ciep- "чіпати" /чіп-/
²ciep- "чапати" /чап-/
cieplya(?) /ча́пля/
cier- "чарувати" /чар-/
ciera /ча́ра/
cies /час/
ciesary /ці́сар(ь)/
ciescha(?) /ча́ша/
cieua/cieva /ці́ва́/
Коли ж ‘cie’ пишеться в корені, то вже треба знати як його читати в окремих коренях. Там уже прочитання залежить від походження голосної фонеми в тім корені — вона може походити з двох праслов'янських фонем:
Із *ē, тобто довгого /eː/, і коли перед нею стояв *k /k/, то він пом'якшувався до /tʃ/ відповідно до правила Першої Палаталізації, а *ē → /ɑ/;
Із *oy, тобто дифтонгу /oi/, коли перед ним стояв *k /k/, то він пом'якшувався до /tsʲ/ відповідно до правила Другої Палаталізації в наслідок монофтонгізації.
+