/ˈkʷɔsyw/
SIRM III, 47 (кос¹): ко́совий "фіолетовий".
Для чого є то ту?
Міняти надбання від тюркських мов (як на мене, то аж ніяк не через польську) на те, що в інших західних європейських країнах це дурниці.
Так, але є й значення лагодження. До того же, витравлення та ремонтування це речі дотичні.
"Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як принявся, разом справили віз." (Г. Квітка-Основ'яненко)
"Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, .. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли." (Панас Мирний)
Crossword - перетин слів.
Справляти це те ж саме, що й виправляти.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56193-spravljaty.html#show_point
Четверне значення: sum.in.ua: spravljaty
Звідси й "несправний".
"числени́к «стара назва календаря»"
https://goroh.pp.ua/етимологія/обчислювати
Той, який підлягає [комп'ютерному] очисленню (обчисленню).
sum.in.ua: obchysljuvaljnyj
Цікава у нас мовна культура в країні. Виявляться, цифри та цифрування нам не вистачає, треба ще діджит і діджиталізація.
А це не росіянізм?
Мені подобається таке міркування!
Чоловічого роду.
Словник Грінченка:
Рочитися — Давати обіт. «Не рочися, бо гріх буде».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/52837-rochytysja.html#show_point
Слово прямо продовжує слово давньоруської мови «ротитисѧ» — присягати.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Добродію Єлисій, будь ласка, ще підкажіть. Ви випадково пропустили слово "що", чи ж Ви стоїте на думці, що слово "що" в цьому випадку зайве? Якщо так, то чому?
Хіба не помилкою буде речення "мене гнітить ви погано готуєте їсти" замість "мене гнітить, ЩО ви погано готуєте їсти"? Бо така манара говорити є в мого друга, але він все життя в Америці, я гадав, що це вплиав англійської мови.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
кришка — ві́ко
А рущення? (:
Сторітелити — оповідати.
Сторітелити — оповідати.
Шахта українською — копальня.
r2u.org.ua: копальня
Чому тоді кіпник, а не копник:
uk.wikipedia.org: Ікавізм
Шахта українською — копальня.
r2u.org.ua: копальня
Німецьке Schacht «шахта» зводяться до іє. *skā˘p-, звідки й українське «скребти», «шкрябати».
Німецьке Schacht «шахта» зводяться до іє. *skā˘p-, звідки й українське «скребти», «шкрябати».
Німецьке Schacht «шахта» зводяться до іє. *skā˘p-, звідки й українське «скребти», «шкрябати».
Жіночого роду.
Німецьке Schacht «шахта» зводяться до іє. *skā˘p-, звідки й українське «скребти», «шкрябати».
Німецьке Schacht «шахта» зводяться до іє. *skā˘p-, звідки й українське «скребти», «шкрябати».
Первісно жу́пами називали лише соляні шахти, але пропоную так називати всі шахти загалом.
r2u.org.ua: жупа
Жупа — Соляная копь.
Від псл. *župa‹*geup-; споріднене з гр. γύπη «гніздо, кубло», ав. gufra «глибокий; прихований, потаємний», дінд. guptáḥ «потаємний», свн. kobe «клітка, хлів», нвн. Koben «притулок, сховище», дісл. kofi «хатина, курінь», пов’язаними з іє. *goup- «робити склепіння; видовбувати; ховати, рятувати».
Первісно жу́пами називали лише соляні шахти, але пропоную так називати всі шахти загалом.
r2u.org.ua: жупа
Жупа — Соляная копь.
Від псл. *župa‹*geup-; споріднене з гр. γύπη «гніздо, кубло», ав. gufra «глибокий; прихований, потаємний», дінд. guptáḥ «потаємний», свн. kobe «клітка, хлів», нвн. Koben «притулок, сховище», дісл. kofi «хатина, курінь», пов’язаними з іє. *goup- «робити склепіння; видовбувати; ховати, рятувати».
Первісно жу́пами називали лише соляні шахти, але пропоную так називати всі шахти загалом.
r2u.org.ua: жупа
Жупа — Соляная копь.
Від псл. *župa‹*geup-; споріднене з гр. γύπη «гніздо, кубло», ав. gufra «глибокий; прихований, потаємний», дінд. guptáḥ «потаємний», свн. kobe «клітка, хлів», нвн. Koben «притулок, сховище», дісл. kofi «хатина, курінь», пов’язаними з іє. *goup- «робити склепіння; видовбувати; ховати, рятувати».
Первісно жу́пами називали лише соляні шахти, але пропоную так називати всі шахти загалом.
r2u.org.ua: жупа
Жупа — Соляная копь.
Від псл. *župa‹*geup-; споріднене з гр. γύπη «гніздо, кубло», ав. gufra «глибокий; прихований, потаємний», дінд. guptáḥ «потаємний», свн. kobe «клітка, хлів», нвн. Koben «притулок, сховище», дісл. kofi «хатина, курінь», пов’язаними з іє. *goup- «робити склепіння; видовбувати; ховати, рятувати».
Первісно жу́пами називали лише соляні шахти, але пропоную так називати всі шахти загалом.
r2u.org.ua: жупа
Жупа — Соляная копь.
Від псл. *župa‹*geup-; споріднене з гр. γύπη «гніздо, кубло», ав. gufra «глибокий; прихований, потаємний», дінд. guptáḥ «потаємний», свн. kobe «клітка, хлів», нвн. Koben «притулок, сховище», дісл. kofi «хатина, курінь», пов’язаними з іє. *goup- «робити склепіння; видовбувати; ховати, рятувати».
Шахта українською — копальня.
r2u.org.ua: копальня
Ар - суфікс для професій.
Шахта українською — копальня.
r2u.org.ua: копальня
Значення: Робочий в шахті.
Приклад вживання: Ми шахтарі гордий народ, копаєм все до незмог!
Це я ваше слово підтримую.