@Карл-Франц Ян Йосиф: витончений та вишуканий імовірно НЕ є кальками моск. "утонченный" та "изысканный" з тієї простої причини, що "утонченный" та "изысканный" можуть бути кальками укр. витончений та вишуканий. З чого ви взяли, що це укр. завжди запозичує в моск.? Ці слова повністю відповідають значенням слів і укр. словотвору, зокрема префікс ви-, тощо. Та й взагалі, якщо брати до уваги морфологічну схожість шукати на suchen, а искать на шукать, то ясно що слово прийшло з заходу на схід, а не навпаки. Те ж саме стосується і похідних. Зрештою, байдуже хто першим додумався до ВИ-шуканий від слова шукати. В нім. теж є слово ausgesucht, з коренем such і те саме за значенням, то що тепер? Хто чия калька? А слово рука спочатку хорвати придумали чи русини? Одним словом, залиште ці укр. слова в спокої.
Ось кілко прикладів ужитку.
У "Наталці-Полтавці" (https://archive.org/details/inpdf/inpdf/page/n22/mode/1up) на дванадцятім листку читаємо:
»Пѐтре, Пѐтре! Де ты теперь?«
»я тебѐ любила, и теперь люблю«
____________________________
У "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Мирного (https://uk.wikisource.org/wiki/Хиба_ревуть_воли,_јак_јасла_повні?/III):
Бабусьу! питаје раз Оришки. Чи в мене батько був?
— Був, сину.
— Де ж він тепер?
— У москалі пішов.
____________________________
У Нечуєвих "Двох московках" (https://uk.wikisource.org/wiki/Дві_московки):
От ті верби під горою, де ми колись збиралися на улицю! Он хата титарева! Хороша була Настя-титарівна! Де то вона тепереньки?
Від «фу» до «наказу»: можливий семантичний розвиток
Короткі вигуки в українській мові іноді стають основою ширших словотвірних і семантичних рядів. Показовим прикладом є «ну»: первісне спонукання ну! пов’язується з ідеєю підштовхування до дії, а поруч існують нудити, нудний, нуда.
За подібною моделлю можна уявити гіпотетичний розвиток «фу»:
фу! → спонукання → команда → наказ → наставлення.
Така семантична еволюція сама по собі цілком природна: вигук, що спрямовує поведінку, може поступово перетворитися на назву дії, команди або самого розпорядження.
Цікаво, що подібний семантичний напрямок можна побачити й у китайському 傅 fù — «наставник»: від особи, яка наставляє та керує навчанням, легко переходити до ширшої ідеї настанови, керування й авторитету.
Отже, українське «фу» не є етимологічно пов’язаним із китайським 傅, але модель «короткий вигук → спонукання → команда → наказ/настанова» є цілком можливою для природної мови.
> https://slovotvir\.org\.ua/users/kyryl\-helevera
І всю його “твірчість”, будь ласка.
Підтримую
»To vuiraz „xlieb-sœly“ e bajagne dostatcou gospodareum domou œd gostœu, a ne bajagne lasouati iedjoiõ.«
Таки неправда (https://sum11.com.ua/khlib-silj/?utm_source=chatgpt.com#google_vignette):
Хліб-сіль! — уживається для привітання тих, що сидять за їдою, і побажання їм приємного апетиту. — Хліб-сіль! — мовив [старшина], глянувши, що снідають. — Просимо, — озвалась крізь сльози Іваниха (Леся Українка, III, 1952, 553); — Хліб-сіль чесній кумпанії! — Милості просимо, Кузьмо Павловичу! (Юрій Яновський, I, 1954, 180);
Цікаво, що Огієнко у цій статті (https://kpbc.umk.pl/Content/260756/PDF/EOD_OPEN_040_02_R_1909_nr_06.pdf?utm_source=chatgpt.com) на 89-ім листку так і пише <словінська>:
...заховали її тільки деякі славянські мови, от як мова словінська та серболужицька...
> https://slovotvir\.org\.ua/users/kyryl\-helevera
І всю його “твірчість”, будь ласка.
Лучак В. // Зоря. Львів, 1894. № 20. С. 448
⟨⟨Корея, Япан і Хіна⟩⟩
Кобилянська О. Звістки з заграниці і краю // Наша доля. Стрий, 1893. Кн. 1. С. 80.
Буковина. Чернівці, 1895. № 12. С. 4.
⟨⟨Правительство росийске буде, мабуть, енерґічно підпирати Хіну при заключеню мира так, що Япан не одержить ані кусника хіньскої землі⟩⟩
Буковина. Чернівці, 1895. № 20. С. 4.
⟨⟨Після вісти з Йокогами дементують вість, що в договорі мира Япан застеріг собі контролю над хіньскими приходами митовими⟩⟩
Буковина. Чернівці, 1895. № 23. С. 2.
⟨⟨Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну⟩⟩
Свобода. Нью-Йорк, 1907. № 36. С. 5
Ілюстрований калєндар „Новин” на рік 1915. Едмонтон, 1914. С. 64.
Значення: TikTok — це популярна соцмережа для створення та перегляду коротких відео.
Приклад вживання: Сучасні підлітки використовують різні пошукові платформи, але шукають відповіді вони, перш за все, в тіктоці.
Приклад із класики (Левиц. Афонський пройдисвіт, https://uk.wikisource.org/wiki/Афонський_пройдисвіт):
— А скільки процентів дали б купці, приміром? — спитав отець Палладій.
— Дали б сорок або принаймні тридцять на сто, а може, й більше, — сказав Копронідос, — це, бачте, залежиться од умови та й од купця.
+ !