Значення: Шаре́т – студентський / архітектурний сленг для позначення дикого авралу, коли доводиться працювати чи вчитися всю ніч без сну перед самим…
Приклад вживання: Ми провели триденний шаре́т, щоб разом із розробниками створити новий прототип застосунку.
мазꙗрьство(півд.), мазꙗрство(півн.)
mazyarystvo
У сл. Жел. и Нед. маємо саму лексему "мазя́р", у йнім знач..
Може цілком бути. Є приклади слів зі суфіксом -ище, де наголос падає на корінь:
https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=ище&lang=uk
Грінченко з вами не погодиться r2u.org.ua: Землю робити,
r2u.org.ua: Робити землю
ru.wikipedia.org: Старая Русса
> берестяная грамота
> в Новгородской области России
Ви точно певен, що "нахуй" є наше, а не чуже таки, хай воно й не перечить становам нашойи мови??
ru.wikipedia.org: Старорусская берестяная грамота № 35
Нажаль, сторінка тільки москвинською мовою перекладена, але яка є така є
Зміна: там ще написано «...употреблений русского мата...» – то мається на увазі давньоруською. Тому дане слово – не сколиця, а спільне наслідування
Ось, знайшов 2 індоєвропейські корені: *kēu- / *skēu- («колючка», «пагоноподібний паросток», «шпиль»). Від них виводиться праслов'янське *xujь, саме тому воно 1:1 в усіх слов'ян (у тому числі нами ненависних).
Початково це була просторова вказівка напрямку як-от: «на пагін» чи «на шпиль». Та згодом слово повністю перейшло в табуальну площину.
Наприклад, у Староруській грамоті № 35 (12' століття) один із дописувачів додав цю лайливу примітку до ділового прохання свого брата. Бідний той його брат :(
Словотвір: «сто́їть» («варте», не російщина: https://hrinchenko.com/dictionary/word/56759-stoyiti), «чит» / «читання» – найпростіший іменник. Тобто «варте прочитання»
удар на довгу відстань
@Bœgdan Youxyco
«що в нас може відповідати московському хуйня»
Так само буде. Це давнє слово, яке з часів праслов'янської доби майже не змінилося, з усіма його чепенями. Наприклад: пол. chujnia
+