Згода, Олексо, щодо “костума” та “убору*
Тютюн чи тутун?
Турок чи тюрок?
Прикмета до сорочки.
Українська мова не знає такого способу творення ймен про вбрання. Слівниці свідчать ино новожитнє "слинявка", де 'н' є часть кореня: слин-яв-ка. Слова 
r2u.org.ua: літняв* годі ськать. Маємо прикмітники "літній", "літний", або ж "літняв" конець кінцем. А що значить "літнявий"? Яка морфологична мотивація цього слова? Я вже не кажу за семантичну. А що слово це набрало стілки голосів — це є диягноз.
Або курі́па
Значення: Жорстоке кровопролиття, масове вбивство.
Приклад вживання: Це не паніка, яка у війні буває, це .. затрата всякої дисципліни, на яку немає іншої ради, як скоростріл і поголовна масакра. (А.
По д, т, з, с, ц, л, н, р: /i/ передаємо як і.
По б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х: /i/ передаємо як и.
Й: ї
Що скажете?
Згода, Олексо, щодо “костума” та “убору*
Тютюн чи тутун?
Друга Путе, чому не музикел або ще музикло (на взір титла — назв. титло)? Чому м’юзикел з /j/?
Бо так у ягелській.
Це слово в них уже ближче до гархаїчного, і здебільша збережене в стійких сполуках "цепной пёс", "псы войны", "верный пёс", "сторожевой пёс" (тому так перекладають "watchdog"). І в побуті, і в науковому писемстві в них переважає "собака". Хоч би корпусні дані глянули, там як правило дають ipm, і можна порівняти частоту вжитку.
І до чого Ви це написали? Хочете речи, що "собака" в них (та й у нас) є йне різномовне слово, ге в нас "мацур" проти всновного "кіт"?
Згода, Олексо, щодо “костума” та “убору*
👍
Згода, Олексо, щодо “костума” та “убору*
Друга Путе, чому не музикел або ще музикло (на взір титла — назв. титло)? Чому м’юзикел з /j/?
Я би не писав біро, дебіт, піре, фірер, міслі, костім, Міллер, Мінхен. Я би краще писав буро, дебут, пуре, фурер, муслі, костюм (не бпвмжчш), Муллер, Мунхен. Це дивлячись на те, як українська запозичувала з турецької.
І я так само. Одначе “костум”. А лучче – “убір”.
Д, т, з, с, ц, л, н, р: /i/ передаємо як і.
Б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х: /i/ передаємо як и.
Й: ї
Хоча я точно не знаю.
Додавання, множення, піднесення до ступеня (ступенювання) – винятки
Але: м’юзикел. І не бязь, а безь. А російське є я би заміняв на і або е.
Я би не писав біро, дебіт, піре, фірер, міслі, костім, Міллер, Мінхен. Я би краще писав буро, дебут, пуре, фурер, муслі, костюм (не бпвмжчш), Муллер, Мунхен. Це дивлячись на те, як українська запозичувала з турецької.
Переобтяжене різними значеннями