Останні події

+

+, cestnota < чьстьнота

+, uxydui

Рупить мене, що в нас може відповідати московському хуйня, на хуй?

Не схоже, а просто є. Нема чого й думати, —.

Це слівце схоже на евфімістичне перекривлене московське ⟨нафига⟩, або ⟨нахуя⟩

ray - loucy
link - lõcy
?

+

+++

»тепер повелось чомусь казать «який», де годилось би «котрий». Це те, що дуже часто трапляється.«

А там узагалі годилось би казати «що-він», що тепер так ніхто й не каже

Це більше вітання, як оддяка

То калька з грецького ⟨ευχαριστώ⟩ у старослов'янщині

То більше одповідник до "Дуже дякую!" через "же"

А то він за нормативну мову каже, що її звуть літературна, а не за говірки. На ділі, в теперішній нормативній українській малувато мовних явищ саме з черкаських, полтавских чи київських говірок

То було би слово од іншого, сузвучного кореня 'лук-/луч-', що в слові ⟨сполучати⟩ (< лѫк-).

А це слово ⟨луч⟩, що за його мова, з індояврупського кореня *lewk-/*lowk- зі значінням "світло", що потім в різних слов'янських мовах дало слова зі значінням "світила" або "пороменя сонця".

Желехівський подає саме значіння "Strahl, Lichtstrahl", тобто "поромень"

А, стоп! Точно, ʲ є. А от інше я не знаю, хіба що знаю, що іноді в звучить як [w]. І ти не обзивай черкаські говори (черкаські, полтавські та київські говори є основою літературної мови) нещастям! Гарні говори (Хоча там нема скороченої форми до "мене" — ня, це сумнувато. Бо тоді б... А що тоді б? У нас було слово ня, не як запозичення з японської.)

Що може значити луч на вашу думку, @Євген Ковтуненко? Link?

+

Таки —

Це невдатна калька латини. У латині слово ⟨radius⟩ мало кілько значіннів, що меж їх і "поромень", і "спиця колеса".

Землемірницьке значіння слова ⟨radius⟩ розвилось ув очевидьки зі значіння "спиця колеса", бо той сполучає центер із колом, як спиця сполучає маточину з ободом, а не зі значіння "поромень".

Але через те, що значіння "спиця" у слова ⟨radius⟩ у книжній латині було не дуже відоме, тогочасні ковалі термінології, видно, поклали, що значіння "радіус колеса" пішло од значіння "поромень", хоч це й не так, та й переклали, як ⟨луч⟩.

Тому, —

⟨спиця⟩ та ⟨рамено⟩— вдатніші переклади, бо мають ґрунт до розвитку потрібного значіння

Бо південно-західний дьиялехт украйинськойи є куди богатший за те нещастя, що ми звемо льитературною мовою.

ʲ є просто пом'якшіння, ʷ огубління. И тут є не просто ɣ, а ɣ̞̻.

Що-що, а лядщизну не можна в жаднім разі лишати.

Чому ньи?

—

""- Професіонал
- Спеціаліст
- Експерт.
- Фахівець.
- Майстер.
- Ґуру.
- Ас"
жодне з цих слів українське

—
Гопати - танцювати

Спасибі за підпору!!

Це як до того, що Ви маєте за українську мову

Я знаю, що це МФА, та мені здається, що хтось його неправильно використовує, бо я не пригадую в укр мові такі звуки, як [ɣ], [y], [ʲ], [ʷ].

>А українською кирилицею як?

[byːɣ̞̻ ~ bʷiᵝɣ̞̻] і [b(ʲ)iːɣ̞̻ ~ bi͡i̯ɣ̞̻] є запис МФА. Прослухати можете на деяких сайтах як оно звучить ціло, а вкремі фонеми можна послухати на Википедиї
uk.wikipedia.org: Міжнародний фонетичний алфавіт
uk.wikipedia.org: Фонема

Sablia

+

Чудово!

Не виджу твердих доказів, що це є черпане слово.

+

•пись є ж. р., питоме
•пис є ч. р., лядське

Радше бѡг (a god), бѣг (running). Льитературна вимова воднакова, та на правому березі ньи.

> pluitcinõ

Не вім, що то значить, але я не виджу тут добрих перекладів, тому думаю, чи не могло би як перенестися/зсунутися значіння.