Від «приганяти» = «припасовувати». В купу до «підгін»
Від «підганяти» як «припасовувати»
загальне слово для ідентифікації в контексті моделювання систем, коли ми добираємо найліпший устрій моделі, а тоді — числові значення параметрів, щоб поведінка моделі якнайточніше відтворювала дослідні дані.
«Ідентифікувати» в цьому значенні — «підганяти», «зідентифікувати» — «підігнати».
«Ідентифікація систем, тобто побудова їх математичних моделей за експериментальними даними є одним із важливих напрямків системної динаміки і взагалі системного підходу» = «Підгін систем, тобто створення їх математичних моделей за дослідними даними — один із важливих напрямків...»
Новоспроба. Од новоспроби *тлінниця ( посудина для тліні, пор. "порохівниця")+-ищ(е) (місце для чогось, пор. "кладовище)
Якщо слово з полінезійських мов, то навіщо це перекладати? Хай буде
Якась дурня 🤦♂️
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Зола́ – по́піл (-пелу), зола́; (горячая зола с огнём, с тлеющ. уголками) при́сок (-ску); (выбрасываемая после золки) ви́зо[і]л (-золу), па́зі[о]лки (-ків). [Лу́чче ї́сти хліб з золо́ю, та не жи́ти з чужино́ю (Номис)].
• Выгребать -лу – вибира́ти по́піл (з гру́би).
• Свалка -лы – попели́ще, попільни́к, попі[е́]льня.
Біологічні види — неістоти (для Романа особисто: бактерії, віруси, протисти, мохи, водорості, гриби, усі рослини, й зокрема комахоїдні) — заносимо до розділу Рослини.
Не розумію Вашої логіки. Чому Ви лише рослини вцінюєте з точки зору вкраїнської лінгвістичної типології? Инші “розділи” Ви ледве знайдете в якійсь лінгвістичній категорії. Тож належність тями до певного “розділу” ми маємо визначати по суті, та не по мовних критеріях. Гриби та корали теж “ростуть”, але ставити їх у ряд “рослини” є невігластво. Про віруси та бактерії взагалі мовчу.
Логіка ж елементарна: рослини вивчає ботаніка, ботаніка вивчає гриби й віруси (??!!!), отже, віруси=рослини.
П. Кароліно, це той рідкісний випадок, коли наші з Вами думки збігаються. Може, Ви спробуєте пояснити д. Ярославові безглуздість додавання вірусів у розділ із назвою “рослини”, якщо вірите в успіх? Не ображайтеся, та “логіка” д. Ярослава Вам набагато ближче, ніж мені. Особисто я просто не хочу зараз марнуватися на це
Логіка проста.
Істоти переобтяжені різними значеннями, ба більше, туди ліплять усе: й хутро, й роги та копита, й усе, що стосується тварин, рослин, і самих рослин, і тварин, і сортів, і гуманоїдів, і людей, і гномів, і ще бозна-що.
Тому запропонував прості збірні слова замість біологія, зоологія, мікробіологія, ботаніка тощо. Щоб не плутати гномів, хутро й бактерії, запропонував розділити таким чином:
Рослини — щоб не переобтяжувати (ботаніка, мікробіологія, вірусологія, альгологія, мікологія тощо) — неістоти (з мовного погляду, те, що відповідає на що?, а не хто? І все, що з цим пов’язане: бактерія, силос, анемофілія тощо.
Тварини — щоб розрізнити/відокремити від людей, фантастичний чи містичних істот, і все, що з ними пов’язане) — істоти, те, що відповідає на питання хто?, а також усе, що стосується тварин: хутро, шкіра, назви хвороб тварин , частини тіла тощо.
Люди, істоти — люди, гуманоїди, чорти, фантастичні, фентезійні, містичні істоти; все, що з ними пов’язане. Тобто людей, те, що схоже на людей або вигадане людьми.
Я розумію, що можна рогами впертися й кричати, що має бути інакше. Але, щоб уникати плутанини, я запропонував саме цю модель, бо вона найзрозуміліша мовцям, а не одному словотворцю, який через Вікі дізнався, що бактерії не рослини з біологічного погляду. Якось так.
Бо як можуть бути хутро, тельбухи, види запилення чи розповсюдження рослин, хвороби тварин чи людини істотами? Як можна ліпити в один розділ і гриба, і чорта, і силос, і гуманоїда, і вампіра, і кущі, і гідрофілію?
Полинівка — це не вермут, а 
абсент
Tou e priteagyno (important) vidotvoriti (specify) znaceigne toho slova ‘схвильован’, atge inchami móuvami e’ho perécladano rœznami slovami dlia (according to, depending on) sõtcou (context) — mogé teacti i eag. ‘concerned’ i ‘agitated’ i ‘excited’. Ispanscoiõ, dlia sõtcõ, tó mogé bouti ci ‹emocionado›, ci ‹nervioso›, ci ‹entusiasmado›, phraneçscoiõ ci ‹excité› ci ‹enthousiaste› ci ‹agité› ci ‹ravi› ( ← ‹ravir› ‘to ravish, delight, thrill (transport with joy), charm, bewitch, dazzle, fascinate’), ba i ‹impatient›, nizozeimscoiõ ci ‹opgewonden› (œd ‹opwinden› ‘nacrõtiti, naviti, namotati’, tacoge, peréneseno ‘agitate, excite’), ci ‹blij› ‘glad, happy (momentarily, he proti ‹gelukkig› ‘happy’ zagailno)’, sviedscoiõ ‹upphetsad› (œd ‹upphetsa› ‘to excite; to arouse’ œd ‹upp•› ‘uz•, eag. up, up•’ ta ‹hetsa› ‘gouditi; ganiti; sciouati’), ci ‹uppspelt› (œd ‹spela› ‘viti, sucati’).
2. Прикраса, яку носять на руці; браслет.
4. тільки док., діал. Схвилювати, збентежити.
stroug
/struɣ̞/
___
scobeil, scobeli• ; scobely, scobl•
/ˈskobe͡ilʲ/ [ˈskᵘɔbeʲlʲ, ʃk•], /ˈskobɛl(ʲ)•/ [ˈskᵘɔb(ᶦ)ɛ̝l(ʲ)•] ;
|ˈskobəʎ| [ˈskᵘɔbəʎ, ʃk•], |ˈskobʎ•| [ˈskᵘɔbʎ•, ʃk•], peréd |ə| [•bl•]
___
scobélca
/skobɛl.ka/ [sk(ᵘ)o.ˈbɛl.kɑ, ~ •kɐ, ~ •ka, ʃk(ᵘ)o•, •bɛw•]
___
scobeil, scobeli•, scobel•
|ˈskobe͡iʎ| [ˈskᵘɔbeʲʎ, ˈskᵘɔbiʎ, ˈskᵘɔbʲɪʎ], |ˈskobɛʎ•|, peréd |ə| [•bɛl•]
__
scœblic
Pro vuimóuvõ vidj. ‹scœbeil› vuisje.
___
scœbla
Pro vuimóuvõ vidj. ‹scœbeil› vuisje.
___
V. SIRM V 277 ‹ско́бель›. Tvar ‹scobeil› e za ‹ско́бель›, tvar ‹scœbeil› za ‹ску́бель› (v. tamge), ‹scœblic› za ‹ску́блик›, ‹scœbla› za ‹шкі́бля› (tamge).
Pravopisne ‹œ› u ‹scœbeil, scœblic› pri ‹у́› bóulgariçui e vuivedeno mnoiõ yz porœunagna iz tvaromy ‹шкі́бля›, cde ‹і́› i ‹у́› bóulgariçui œdguibaiõty o-perégolós, a tó ‹у́› = lémcœuscuy o-perégolós = /ʊ/, a ‹і́› zagalno-pd.-zx. perégolós /ʉ ~ ʏ ~ y/. Otge, tvarui iz ‹у́› bóulgariçeiõ, he otó ‹ску́бель›, ‹ску́блик›, sõty dóugynui bouti lémcœuscui, verstyvœdno (originally). Oge ‹у́› bóulgariçui u ‹ску́бель›, ‹ску́блик› e scorieye lémcœuscoe */ʊ/ yz o-perégolósou, a ne */u/ yz prasl. *ou (u ‹scoubsti, scoubati›), e vuivedeno yz porœunagna iz tvaromy ‹шкі́бля›, cde ‹і́› tacoge e o-perégolós ; imoviernœsty upluivou ‹scoubsti, scoubati› na ‹scobliti› u ‹ску́бель, ску́блик› e ta ne neminõtcha, pacye rœzniça meidj ‹scobliti› ta ‹scoubsti, scoubati› tacui e i znacyna, a lémcœuscuy o-perégolós /ʊ/ e dobrie viedœm.
Vuimóuvõ [ʃk•] e vuivedeno za pravopissiõ ‹шкі́бля› ta ‹шкоблити› ( = ‹скоблити›) bóulgariçeiõ.
Tvar ‹scobeil› e vuivedeno za ‹ско́бель : скобелем›, iz pocépomy *-el- iz e-y-perégolósomy — |•be͡iʎ|, ta slabchoiõ’ho beznagolósoiõ vuimóuvoiõ [•beʲʎ|, œdcui pravopisy bóulgariçeiõ iz ‹е›: ‹ско́бель ( : ско́беля)›. A ‹scobely : scobl•› e vuivedeno za ‹ско́бе́ль : ско́бля́› (v. Gelex. II 874), cde ‹•бель : •бля ~ •бе́ль : •бля́› bóulgariçui e yz *-byu ← *byos.
Sé slovo (iz rœznotvarui’ho) teacné eaghelscomou ‹plane (tool)›, otge mogé praviti za rodovo pro rœznui vidui ‘plane’, he otó: ‘rebate plane, Feder und Nuthobel (niem.), bouvet (phran.) (‘шпунтубель’)’ ci ‘jointer plane (фуганок)’ tc.
Значення: Напій, що передує їжі і своїм гіркуватим або солодкуватим смаком стимулює появу апетиту, слиновиділення, готує рецептори для сприйняття…
Приклад вживання: Одинарним називається аперитив, що складається тільки з одного напою, наприклад подають тільки один вид соку або мінеральної…
Значення: Загальна назва напоїв, що сприяють травленню, які подаються наприкінці їжі.
Приклад вживання: На відміну від аперитиву, дигестив містить більше алкоголю. За неписаним правилом білі (прозорі) напої подають як аперитив, а як дигестив —…
Значення: Змішувати в певному співвідношенні продукти одного типу різних ґатунків чи сортів для надання їм особливих якостей.
Приклад вживання: Купажують різні партії яблучного пюре залежно від їх показників якості. Під час другого переливання до вина додають цукор, щоб надати вину…
Значення: Виноградне вино, настояне на ароматичних травах (полин, м'ята і т. ін.).
Приклад вживання: Першим центром виробництва вермутів було італійське місто Турин, що розташоване в області П'ємонт, відомій своїми родючими рівнинами. (з…
Aino, stroug. V. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=струг
Значення: Група алкогольних напоїв, до якої входять гіркі настоянки та деякі види вермутів і лікерів.
Приклад вживання: Бітер звичайно готують на основі екстрактів трав, коренів, стеблин і листя лікарських рослин, різних прянощів шляхом настоювання. Як…
Sèsy tvar e dóugen bouti œd stradna minõla imoceasttia ‹brïan› cyto samo dóugyno e bouti œd ‹brïati›, gadano tacexyno-truivna (iterative-durative) tvara œd ‹briti›. Ta, crœmy toho cyto tvara ‹brïati› ne e nicde ne sviedceno u rousscie, otge i tvara ‹brïan›, cyto za cyteigna bui boula pro tacuy tvar u razie perécladou danoho tou slova? Inchami slovami, izgõslo, cyto za cyteigne imé bouti peréclasti dane tou slovo yno tacexyno-truivnomy tvaromy récla. Xuiba cetati (to rhyme) iz ‹•anoc› u slovax he ‹phouganoc› ta ‹roubanoc›?
goroh.pp.ua: зап'ястя
Я не розумію про шо ви. Просто скопіювали сюди словник і не пояснили.