Останні події

Kuľturnyj aborihen додав до слова лава/магма
16:05
переклад жерлина

Те ,що виходе з жерла вулкану

У японській мові все одно нема родів, того… 

гаракиря ж. р. (свинꙗ < свини + а) 

Піддержуєте таку міну? 

Колияк прокоментував переклад
15:36

+

Друга Путь прокоментував переклад
15:34

Гаму́ла, так

Друга Путь прокоментував переклад
15:34

А ми чехи? / Jsme češi?

гаракиря ж. р. (свинꙗ < свини + а) 

Kuľturnyj aborihen додав до слова лава/магма
15:32
переклад горнина

як в чехів

Треба гаракірі (але чи не гаракири?) 

Гаракирий або гаракира (гаракирЯ?) тоді вже. Не до вподоби мені чогось це -и на кінці в чужизні.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
15:27

А "перетворення на прислів'я"?

Друга Путь прокоментував переклад
15:26

Та й сподар Поруш проти -ник у частинах мови, а то імено, прикмета, займено, число, прислово, приймено, ізв'язка (замість сполучника).

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
15:19

Хм, справді, Олексо, може бути й так. Я гадав, щоб не складати якесь надто складне дієслово, основне за перетворення буде "прислівникувати" (а ще краще мабуть "прислівничити"), а вже якісь з префіксами це доконані тощо. Чи яку ви гадку маєте?

Треба гаракірі (але чи не гаракири?) 

До річі, знайшов таке в правописнім словнику Голоскевича:
харакі́рі, треба гаракі́рі

Халепа, гадаю, більше з суспільством, аніж із самими транслітераціях, бо за найменшу похибку від “Ґоджюона” чи системи Ковалена обов’язково знайдеться людина, котра напише: “Не кайджУ, а кайджЮ”, тобто вкраїнити чужизну вже не можна :)
Сподарює якись нездоровий потяг все передавати якнайточніше до мови-донора, причім не тільки щодо японської:

“А чому пишемо Тихановська, а не Ціхановська, сполука ці ж дозволена”.

Цебто, в очах “поступової” молоді, все, що не порушує законів української звучні/приточено до неї – зле.

- Навіщо натягувати українську фонетику на транскрипцію японської мови? За таким принципом і Ґоджьо буде Ґоджо, чи шьонен буде шонен. Системи Коваленка і Ґоджюон створені для правильної передачі японських слів українськими буквами.

Ваші варіанти просто спотворюють японське звучання. Я коли чую, як англомовні викривлюють на свій лад японські слова, у мене аж око сіпається від того. Вже не кажучи про те, що багатьом українцям так само не подобається, коли іноземці викривлюють українські слова на свій лад
 Бо це транскрипція японської мови. Не транслітерація чи ще щось. Та й якщо на те пішло, то Ґоджьо, шьоґун, нінджя явно легше вимовити за варіанти з твердим звучанням. Та й отвердіння одних м’яких шиплячих і пом’якшення інших, як на мене, створює певну непослідовність

Не знаю, як із такими людьми затвердять хоч щось, що не порушуватиме звукових законів мови. Певно, так і далі клеймитимуть саме тільки г замість ґ москвизною. Хоча й затверджувати по суті нема чого, бо жодна з наявних транслітерацій геть не зважає на особливості вкраїнського звуцтва. Хиба що в Коваленка йотування з’явилось, та його ґьокання з джьоканням то перебиває.

Друга Путь прокоментував переклад
15:08

Бо он сподар Поруш дає -о/е-дити, -о/е-творити

Друга Путь прокоментував переклад
15:04

Переклавши изувати буде ясно із изацією

Друга Путь прокоментував переклад
15:04

@Oleksa Rusyn, що скажете, як слід перекласти -изувати (ягел. -ize). Окрім як -и-ти?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
15:02

Це значить не перетворення, а бутність прислівником.

Друга Путь прокоментував
14:57
слово поташ

Як тоді оце в'язати з тим, що в нас активні дієприкмітники вже ніби-то все? @Римидолов Вертислово

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
14:51

І "кладина" теж там є

Друга Путь прокоментував
14:41

Бо я знаю тілко •ize = -и-ти.

Друга Путь прокоментував
14:41
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
14:39

батяр ?

14:38

Не забуваймо, що маємо давалний відмінок (подарунок для друга - подарунок другові, приємно для серця - приємно серцю), приймінники з (для коротких слів = із короткими словами), у/в (для простих випадків - у простих випадках), щоб (засіб для миття посуду - засіб [щоб] мити посуд), до (ключ для замка - ключ до замка), на (для роздумів - на роздуми, кімната для двох - кімната на двох, шахва для річей - шахва на річі, горщик для борщу - горщик на борщ). 

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
14:37

++
однина покій?

Carolina Shevtsova додала до слова блатняк
14:30
переклад батярщина

Може стане знайти заміну (не конечно перекладати) слову блат , а за рід гуди взяти назву близького за шибом українського роду гуди (хоча се теж не є питомий одповідник).

14:15

Наголос не знаю

Liesolòn прокоментував переклад
14:13

Виправив

Друга Путь прокоментував
14:11

Сучасний - synchronous, а modern то сьогочасний.

Друга Путь прокоментував
14:10

> Uzœr ‹•nic› (iménnic, pricmétnic, cislœunic›) imovierno sliedouié leadscomou

Певно

Друга Путь прокоментував
14:08

Поськаю

Римидолов Вертислово прокоментував
14:08
слово поташ

Скільки років треба, щоб стало? Чи скільки разів де вжити?

Друга Путь прокоментував переклад
14:07

Так кажу ж

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
14:05

supervisor якийсь

Друга Путь прокоментував
13:55
слово поташ

Поєм "нема" розтяжний. Я можу й вигадати яке слово, то тепер воно вже є?

Римидолов Вертислово прокоментував
13:54
слово поташ

Так а слово є чи вже не-слова вживають?

Carolina Shevtsova прокоментувала
13:50

Не можу згадати. Щось є тут прономіналізація адвербіалізація
Пощіть по *ізм, *ізац*.

Друга Путь прокоментував
13:40
слово поташ

активний <перекласти>дієприкметник</перекласти> теперішнього часу

Друга Путь прокоментував переклад
13:38

Та й тоді чого його нам не вивести свій одповідник до лат. participium futuri activi?

Друга Путь прокоментував переклад
13:37

Та й омий/имий це про можливість, а не про вобов'язок. Delendus - якого ма бути знищено, не якого можуть знищити.

Колияк прокоментував
13:36
слово поташ

> participium praesentis activi

От і здались словотворці перед ягельським глобализмом 😄

Друга Путь додав до слова поташ
13:27
переклад горно́пир

Видь обговоріння

Друга Путь прокоментував
13:24
слово поташ

учий ючий ачий ячий, participium praesentis activi

Римидолов Вертислово прокоментував
13:23
слово поташ

Цікаво, якщо ЕСУМ вживає, і 1000 разів у ГРАКу, є у Франка, Коцюбинського, Нечуя-Левицького, Кобилянської, навіть в деяких словниках, це слова ще нема чи вже є?

Vit Lak додав
13:20
слово тріал

Значення: Тріал, -у, ч. Подолання перешкод, як правило, у вигляді скель і штучних перешкод. // Загальна назва видів спорту, пов'язаних з подоланням…

Приклад вживання: Основним критерієм успішного проходження траси є не швидкість, а точність і відсутність штрафних очків, що нараховуються спортсменам, як…

Друга Путь прокоментував переклад
13:14

@אלישע פרוש та й тоді відомий стане that which is to be known

Друга Путь прокоментував
13:11

Закання