Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Охріменко)
Значення: Частина ортопедичної устілки для взуття, що призначена для підтримання поздовжнього склепіння стопи і підняття внутрішнього краю п'ятки.
Приклад вживання: Ортопедичні супінатори призначені для корекції нескладних деформацій стоп, профілактики плоскостопості, покращення опорної функції стоп…
С. Нечай, 2003, с. 545
Значення: Речовина, на котру діють ферменти. Застосовується для позначення вихідних та проміжних продуктів обміну речовин, учасників ферментативних…
Приклад вживання: У мікробіології субстрат є поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.
»Та й взагалі, більшість *етимологічних джерел схильна до первинного прасл. *dīvъ з тямою «Бог, диво» ніж «демон, чорт» (з яких друге набуло не самочинно) <–> https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/divъ«
Prosto tam pisié, pœd "Etymology 2":
Відповідно періодичне видання -- відоме слово Часопис.
»By the late pagan period, *divъ no longer meant a benevolent god. Instead, it shifted to mean a wild creature, a giant, a forest demon, or simply an object of eerie wonder/astonishment.
Originally, the native Proto-Slavic word *bogъ didn't mean a deity at all; it meant "wealth," "share," "fortune," or "earthly well-being" (derived from PIE *bʰeh₂g- , meaning "to divide/apportion"). We still see this original meaning hidden in modern Slavic words such as those derived from *bogatъ ("rich") and ubogъ ("poor/without a share").«
@Друга Путь
Racili buiste oucazati tó gerélo?
Усвідомлення людиною чи спільнотою того, ким вони є, та чим вони відрізняються від інших.
Так, «отримати вразу» можна замінити багатьма відповідниками, але тут питання в тому, як бути зі словом «уражений», бо як мені здається, «поранений» це вужча тяма, що безпосередньо пов'язана із «завдаванням шкоди».
Наприклад, "Його поранила здібність" означає, що ціль зазнала шкоди, проте можуть бути здібності на взір відштовхування, що уражають ціль, але необов'язково ранять її
бо ЗВІРЯТИСЯ
Чи *dīvъ – «Божество; небесна вищість», що виводиться від *іє. *deywós питоме – *непевне, проте, гадаю – найімовірніше. До того ж, не слід дурно одмовлятись од *реконструцій в порівняльному мовознавстві.
У ранній праслов'янщині (або ба й пізній прабалтослов'янщині) ще до скіфосарматських впливів сей корінь означав "небесний Бог" або й "(будь-який) Бог". Се не дурня, що її доводиться наново вигадувати. Про це й Мартинов писав у "Балто-славяно-иранские языковые отношения и глоттогенез славян" <–> https://inslav.ru/images/stories/books/BSI1980%281981%29.pdf#page=13 (ст. 13; писана ст. 22)
Та й взагалі, більшість *етимологічних джерел схильна до первинного прасл. *dīvъ з тямою «Бог, диво» ніж «демон, чорт» (з яких друге набуло не самочинно) <–> https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/divъ
А от чому слово – праіндоєвропейська *калька, я досі не втямлю. Ми самі себе *калькували, чи як?
А от зі скіфської та сарматської мов *калькували досхочу! "Бог" – рупний тому приклад.
Хотів би також од Вас, Євгене, проглянути *посилання на джерела, які б могли заперечити моє припущення про походження
r2u.org.ua: попытка
Тому й кажу «первинного»
> Less likely demonized Early Slavic *Divъ (“sky god”) or *divъ (“god”) during Slavic-Iranian contacts.
У виніку "Slavic-Iranian contacts" одержуємо:
»Noun *divъ
"some kind of a demon (supernatural being)"«