Останні події

Друга Путь прокоментував переклад
13:19

Справді так думаєте писати?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
13:16

Щось на взір того, що зробили серби: Љ љ, Њ њ.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
13:16

А русини це історична назва українців, але не тільки, а в нас є нова, ближче прив'язана саме до нас, цей вибір вже зроблено. Ну й не буде цього каскаду де треба всіх аж до Литви перейменовувати, бо комусь історію треба переписати

Василь Ві додав до слова дайвер
13:16
переклад понасенков

Друга Путь прокоментував переклад
13:15

Мабуть не вас, а сподаря Лабунського

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
13:14

Ну ви ж самі подаєте перекласти, а ще мене питаєте

Друга Путь прокоментував переклад
13:11

Але якими ж саме, пане Русине?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
13:08

Я вже казав давніше: різними буквами на тверді та мнякі приголосні.

Друга Путь прокоментував переклад
13:00

Як ви радите розрізняти рік (рокъ) од рік (рѣкъ)?

Я гадаю, що не слід тут спішити. І до речі, -ть у гинфинитивах це таки явище білше південно-західне. 

Ви помиляєтесь.

Знову? 😬

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:57

> Хотіти, щоб інші країни писали не "Kiev" а "Kyiv"

Хтось хоче шило замість мила?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
12:56

Украйинський правопис фонематичний у свої основі. Як на мене, розумно не позначать одного гука різними буквами, а позначать тверді та мнякі приголосні різними буквами.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:55

То “Руську трійцю” треба витерти з української сторийографиї, бо то ж про русинів, що є вчевидно з назви)

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
12:51

Назва за всю історію стосувалася дуже багато чого різного, з тим щоб українців русинами називати набагато однозначніше

Друга Путь прокоментував переклад
12:45

@Oleksa Rusyn А коли дійсно є така опозиція питома білшості говірок, то чого його не писати, наприклад, сто̂л або стѡл?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
12:45

*Калькою було би «дряпанка» бо щось таке, адже від *італ. grafficare — «дряпати». Не виджу тут *калькування.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
12:37

Тільки закарпатських, більше нікого😁

Друга Путь прокоментував переклад
12:32

Скіпа́нння

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:03

>Подібно до «речовина», але від «суть».

Де є ту подібність? Чим є мотивован морфемний стій Вашого слова?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:51

Та вже ясно)

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:49

Проти руської фонетики.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:49

Не може бути.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:48

Київський райх...

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:47

>Те саме, що звати всіх тюрків – турками

Отож бо. Нащо звати всіх “східних слов'ян” русами/русинами?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:45

@Богдан Лабунський
Не треба за мене вигадувать. Свою галтернативну гисторию лиште собі про якусь книгу про трапів із инших світів, може ще грошей заробите 😉

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
11:25

Знаходити нові давні пояснення Олисія це щось дивовижне
Але "систематизовано, розширено та в однім місці'м ниде не писав доси". Просто необхідні книжка/сайт з усім-усім, бажано спеціально написані

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
11:03

+, але може плутатися з пробним

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
10:56

По факту

Liesolòn прокоментував
10:05
слово русь

Нащо нам перекладати назву своєї давньої держави..

змінився найкращий переклад для слова мезоморф
меджитвар, меджетвар
2
переклад гадка
Bozhyk прокоментувала переклад
09:03

забавно ;)

Bozhyk додала до слова російська федерація
08:59
переклад окраїна

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
08:35

Тільки всі одне одного привчали казати "руський", а вже треба навпаки

Bozhyk прокоментувала переклад
08:33

та тут усе легко: ми — Вкраїна, москалі — окраїна 😁

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
08:07

Може й на и́

Путятін Редріх додав до слова матерія
06:57
переклад сутнина

Подібно до «речовина», але від «суть». Наголос на останній склад.

Путятін Редріх прокоментував переклад
06:55

Щойно побачив новину про антиматерію й замислився. «Антиполя» в нас нема, є лише «антиречовина». Тож як частину слова «антиматерія» дійсно можна перекласти «матерія» як «речовина».

Путятін Редріх прокоментував переклад
06:41

Ні, бо тут не товариство знавців чи носіїв англійської мови, без прикладів із якої Ви не можете.

Цікавіше й корисніше розглянути наші реалії. Весь час чути про те, як москалі «вкотре вдалися до тероризму», що вони тероризують Херсон дронами, що Росія — країна-терорист тощо. Це виходить далеко за межі залякування. Можна намагатися перекласти «терор» як «заляк», але «тероризм» уже давно пов'язаний із душогубством, масовими вбивствами. І у разі з москалями це не рівень постійної загрози того, що почнеться повітряна тривога, яка нависатиме страхом можливого прильоту. Це рівень, коли прилітає постійно. Коли дрони на світловолокні ганяються за громадським транспортом та оуремими людьми. Коли повітряна тривога без дронів — стан спокою. Ну а наші воїни в цей час тероризують загарбників в окопах, на підступах, на близьких і далеких дорогах.

Мало сказати «intimidation is not terrorism», сподіваючись, що люди, які не мають глибоких знань англійської, зрозуміють, що туди закладено. Мало сказати «тероризм — не просто залякування» (що однаково було би логічніше, бо ми ж тут присвячуємо свій час українській, а не якісь іншій мові). Часом треба відкинути перекладні й інші словники й просто подумати, що ж слово означає для нас насправді. У цьому разі — які страхіття воно ховає.

Найближчий сутямок, який можу дібрати з відомих мені слів, так чи так наявних в українській мові — «кошмарити»., що можна описати як «перетворити життя на кошмар, на пекло». У цьому напрямку слід подумати.

Kuľturnyj aborihen додав до слова абсурд
06:32
переклад чорти́ко́ло

https://slovotvir.org.ua/users/druha-put

Tout e, gadaiõ, slied pœdxoditi ic cògynou slovou he nedieleigynou (individually), a tó, yde ceréz pritòceigne (adaptation) yna storónsca cœnça slova do cœncœu imén rousscoie móuvui uclioucyno daunix pneu na * -i ci * -ū he ‹çerqua›, ‹beréguinia› ( ← † ‹beréguini›), ci ‹mati : mater•›, a inde e liepche gleadati yno teaclo slovo rœdno. Na pr., slova he ‹kino, metro› sõty ousieceigna œd * ‹cinematographia›, * ‹metropolitaine›, yde yzcorótcheigne e radi legcosti u govœrnie móuvie, otge u rousscœy moúvie tõ “legcœsty” mogé bouti riecéuleno za rousscuimi pràvilami — mogé bouti tac samo ‹metro›, ‹kino›, a tacoge ‹radio›, he iména niyaca rodou na * o, iz izcloneignemy he iména ‹œcno, derévo›. Ale slova he, na pr., ‹coupé›, ‹attaché(e)› mogé bouti perécladeno slovami rousscoie móuvui. Slovo ‹chimpanzé› (phran.) e œd yna neviedoma gadana tvara yz móuvui bantou, i, na pr., slovaçscoiõ ta ceixscoiõ móuvama e pritòceno do imén mõjscinui — ‹šimpanz›. Phraneçscoiõ e ‹chimpanzé› tacoge rodou mõjscinui, otge rousscoiõ bui tó moglo bouti ‹ximpanz›, ci ‹ximpanza› za uzoromy ‹slouga›.

> Я гадаю, що не слід тут спішити. І до речі, -ть у гинфинитивах це таки явище білше південно-західне. 

??

אלישע פרוש прокоментував
02:41
слово криж

crœqua

/ˈkrykʋɑ/

Богдан Лабунський прокоментував
01:59
слово книга

+

Богдан Лабунський прокоментував
01:58
слово книга

Читво

/

див. чтиво – «1. Книги, твори для читання. 2. Читання, читка.»

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:40

+

> Бо де ти з’їси ці лини р можуть мнякнути, ось чого.

Pervçi, tó e nepœlygivo (irrelevant). Samuy poem “meaccheigna” peréd |i͡e| (Pœunœcy /i͡e/, Pœudeny-Zaxœd /ʲi(ː)/ e slied cuinõti. Tó e yna riecy sõtcholóncovaigna, a ne zveagoslœuya.¹ 

PTo poem “meaccheigne” (iesce gœrchiy “napœu-meaccheigne”), e imovierno peréneseno yz veatscoie zvõçscui ta zveagoslœuya, yde [ʲ] e mœgylivo peréd usiemi perédnimi golósnui po bœilcheosti sõgolósnœu, uclioucyno peréd /æ/ ( * EN), /ɛ/ bõdy yz * e ci * ē, * oy, ci * y, ta po /b, p, m, v, f/. U medjax ge rousscoie móuvui e samo znaittye “meaccheigna” zayvo, a dóugyno e rynõti yz œddieyie na [ʲ] peréd * e, * i, * y, ta * EN (yzocrema po gõbniex) u veatscœy moúvie. Inchami slovami, tó znaittye “rousscà móuva ne znaié meaccheigna ( = [ʲ]) gõbnœu peréd * EN ( → /e̯͡a/)” e yna œddieya na  [bʲæ, pʲæ, mʲæ, vʲæ, fʲæ] u veatscœy moúvie. Te same torcaié i * i proti * ū. U veatscœy moúvie [ʲ] peréd /i/ ( * i, ‹и›) e za ouxuibomy (by default), tvoreatchi protistauleigne ci /ɨ/ ( * ū, ‹ы›). U rousscœy ge moúvie protistauleigne meidj * i ta * ū ne tvority [ʲ] — yeoho (za drœbnuimi vuyneatcui po govoriex) tvority ne [ʲ], ale samà yacœsty œdguibœu * i (/ɪ/ [ɪ͡ɘ…]) ta * ū (/ɘ̞/ [ɘ̞, ɨ] ci /ɤ/ [ɤ, ʌ̝, ɯ]). 
Tomou coli Vui pisiéte “po /d, t, s, z, l, r …/ mogé bouti meaccheigne”, ucladaiõtchi ogy po /b, p, m, w, k, x …/ neyma’ho, Vui ocivisto vuixodite yz porœunaigna iz veatscoiõ móuvoiõ, yde [ʲ] e mœgylivo i po zõbniex i po gõbniex. 

Za drougue, ceastieye neigy ni, zõbni sõgolósni peréd /i/ u storónscax móuvax sõty bez sõtcholóncovaigna iz [ʲ]. Pace, i samo /i/ e ceasto [ɪ], u dieystvnosti.

Za tréite, u dieystvnosti e tòcyno tcholóncovaigne /i/ u yaçie storónscie moúvie nepœlygivo pro pritòceigne tacuix slœu u rousscœy moúvie. Viedomo, na pr., ital. /i/ zvynity nizje, ceasto scorieye he [ɪ], neigy /i/ u phraneçscœy móuvie, yde, na pr., /ti, di, ni, li/ mogé rousscomou ouxou zvynieti he [tʲi, dʲi, nʲi, lʲi]. Prote, veatscà móuva perédaié i ital. i phran. ‹ti, di, ni, li› he ‹ти, ди, ли, ни› = veat. [tʲɪ, dʲɪ, lʲɪ, nʲɪ], ne ponevagy italçi ci phrançi dieystvno móuvleaty /ti, di, li, ni/ he [tʲɪ, dʲɪ, lʲɪ, nʲɪ], ale ponevagy u veatscœy móuvie e /ti, di, li, ni/ riecéuleno he [tʲɪ, dʲɪ, lʲɪ, nʲɪ], yac tó e yna pitomœsty veatscoie móuvui. Pitomœsty ge rousscoie móuvui e moúviti /ti, di, li, ni, si, zi/ he /tɪ,,,,,, zɪ/, a tacoge |bi, pi, mi, wi| he /bɪ,,, ʋɪ/. Boulo bui rousscõ móuvõ pisano latiniçeiõ, na pr., prœzvisce he ‹Piccinini› bui boulo rousscoiõ citano he [pɪt͡ʃɪnɪnɪ], otge bóugariçeiõ ‹Пичинини›, a ne [pit͡ʃinʲinʲi] ‹Пічініні›, a ‹Vivaldi› he [ʋɪβ̞ɑldɪ] (bóugariçeiõ ‹Вивалди›) a ne [vivalʲdʲi] ‹Вівальді›.

Kuľturnyj aborihen додав до слова русь
00:54

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:51

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:38

@Carolina Shevtsova

Cde pac? Œd *skoyp- → ‹skiep•› (novà pravopisy, zamiesty ‹skép•›), || do *skep- u ‹scepiti›, "to split".
U ‹скипа́ти› ta ‹скепа́ти›, ‹и, е› u beznagolósie e *‹ѣ›, otge |i͡e|. To tvar e moglo bouti xireno yz Pœunoci ci Cuyeüscinui u d.-rous. dobõ (ymabõty iz outiecacymi peréd vœyscomy tatarœu na Zaxœd). Na Pœunoci |i͡e (i͡ɛ)| u beznagolósie bie [ʲe ~ ʲɛ] — *[skʲeˈpati ~ skʲɛˈpati], togy na Zaxodie, iz |i͡e| = /ʲi(ː)/, bie [ʲe ~ ʲɛ] Pœunoci unimano ci perétóucovano u /ɛ/, u beznagolósie [e ~ e̝]: [skeˈpatɪ, ske̝ˈpatɪ], œdtui ta pravipisy ‹скепа́ти, скипа́ти›. Dvœynia’ho e tvar iz nagolosomy na *oy: ‹sciepati› /ˈskiːpatɪ/.

A ‹кипіти› e ‹cuipieti›, "to boil down off (neperéx.)" e ‹izcuipati› /(ɪ)skɘ̞ˈpatɪ/ (poread iz ‹vuicuipati›), "to boil up, start to boil" e ‹vzcuipati› /skɘ̞ˈpatɪ/ (poread iz ‹zacuipati›).