Я ж був послався на словник Грінченка та на СУМ.
Це слово вже є в ужитку в такім значенні в народній мові, або щонайменше в мовнім ужиткові того століття.
З вашою аргументацією можна править про кажне полісемантичне слово. Мов, ‹голова› зі значенням "начальник" — це тупа примітивізація мови, бо ж коли кажуть »місний голова« з того не ясно чи то якась голова у міста , чи то ще що.
Гляньте-но на розмай значень англійського слова 'tank', що його вживають і в науці ботаніці, і в інженерії, і ще багато де. Ба й така полісемантичність не вадить. І того багато — слово може побутувати в научній термінології, і цього ж часу мати абсолютно інше значення у народній мові. Чи ж таки Ви й англійську маєте за примітивну мову, чи що?
Це вже така стара пісня на Словотворі, що й нудить уже щораз починати її знову.
Почув, що так називали паштет
mõdrena
Kuľturnyj aborihen:
"μάθημα «знання, вчення; наука про величини», μανθάνω «вивчаю, пізнаю», спорідненими з лит. mañdras «бадьорий, жвавий», псл. mǫdrъ"
Проблема полісемії нікуди не зникає, бо нікуди не зникають основні значення слова "дух". Ми ж не в середньовіччі живемо, де наукова мова значною мірою могла бути відірваною від народної.
Та й навіщо саме таке "чистомовство". Це ж просто примітивізація. Благо, що подібні силкування здебільшого так і залишаться в межах вузького кола Словотвору.
Значення: Грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці (про коней). Їхати верхи, дотримуючись певних прийомів їзди. Пустувати, бігати, скакати.
Приклад вживання: На білому коні гарцював не підліток, а сильний і мудрий юнак, сповнений глибокого розуміння людей і світу. (О. Бердник).
Значення: Окрема сутичка, поєдинок українських козаків із ворогами перед боєм.
Приклад вживання: Вершники з обох боків розступилися й дали місце для герцю. (Н. Рибак).
Сн-
псл. sъnědati, sъněsti «тс.», утворені з префікса sъn- «з-» і дієслова jěsti, jědati «їсти»
niema
Дієприкметник "німлячий" (коротка форма). Пор. ида (идячий), сѣда (сидячий).
Хоча я не впевнений.
>Без духу поляжу на дні... (Павло Грабовський, I, 1959, 58)
>Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 169);
Ту це радше «breath (especially as manifestation of the life)»
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/duxъ
>Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. Ном. № 12332.
Ту взагалі не ясно що саме минив автор.
Дух є радше лат. "animus".