/sɛɫɪtβ̞ɐ/~/seɫɪtβ̞ɐ/~/se͡iɫɪtβ̞ɐ/~/sɪɫɪtβ̞ɐ/~/sæɫɛtβ̞ɐ/~/sɛwɪtβ̞ɐ/
сєлитва
selitua
Чит. більше під вїтою "сели́на".
Давнеруский Словар Серезнівского ст. 326
"Селитва"–житло, поселіня.
Похідники: ‹сєлитоуник/сєлитуник›–"colonialist", ‹сєлитоуство/сєлитуство›–"colonialism", ‹сєлитвєн, сєлитоун-/сєлитун-›–"colonial", ‹сєлитвик›–"colonist", ‹сєлитвити›–"colonise".
сєли-тва(<*sedlī-twā).
/sɛɫɪnɐ/~/seɫɪnɐ/~/se͡iɫɪnɐ/~/sɪɫɪnɐ/~/sewɪnɐ/~/sæɫɛnɐ/
сєлина
selina
Гадаю, таки є спитати передати лят. тям ‹colōnia› коренем сел-.
Семантика лятинскої первоти є: ‹col-ō› (рїч) "виростити, пахати→мешкати", аґент имінний ‹col-ō-nus› "пахар, хуторянин; мешканець, поселенець (колонист)" відси й ‹colō-nia› "колония, сеління".
Корінь *sed(l)- мїє значіня "хуторянин(farmer)" и "мешканець(dweller)" від 'селянин' та йних.
Тут я йду брати творени похідники засвїдчени в Давнерускім Словарї Серезнівского відсутни в рускій але тякли через плідний корінь. Там и находить ся ‹сельник› ("житель") до тяма ‹colōnus› и ‹сєлина› ("мїсце") відповїдно ширено до ‹colōnia›.
Поки, їм не міг найти руску лексему котра би вторила лятинскій семантиці "пахати, обробити"→"мешкати", у похідниках: "пахач, селянин"→"мешканець" від його- "колония"; ини корени не мають теребних вїх(житель, селянин). Проте, мню воже тий руский корінь може ямо відповїсти первоти розвиваючи згадани значіня через ину семантику.
Похідники, звязани слова: ‹сєлиник›-"colonist", ‹сєлинити› "colonise", ‹сєлиненьıє›-"colonisation",‹сєлинєн, сєлинн-› "colonial", ‹сєлинство›-"colonialism", ‹сєлинник›-"colonialist".
сєл-ина(<*sedl-īnā)
5.2. розм. Звертатися, заговорювати з особливою приязню, зацікавленістю до кого-небудь; залицятися. 
goroh.pp.ua: Займати
Новотвір: с- + тісто + -я (за зразком щастя); де префікс походить від псл. *sъ- (добрий; у цьому випадку через збагачення тіста додатковими продуктами), як у слові «щастя», що означає буквально «добра частина», також цей префікс є в наступних словах: здоба, збіжжя, стрітити, здоровий, спокій тощо.
Наголос на "і".
Здобний — стісний.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/sъ-
Треба розібратися, як правильно. Поки сумніваюся
Новотвір: с- + тісто + -ина; де префікс походить від псл. *sъ- (добрий; у цьому випадку через збагачення тіста додатковими продуктами), як у слові «щастя», що означає буквально «добра частина», також цей префікс є в наступних словах: здоба, збіжжя, стрітити, здоровий, спокій тощо.
Наголос на передостанній або останній склад.
Здобний — стіщиновий, стіщинний.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/sъ-
"Здобний, сдобний" також у значенні "вигот. із борошна з додаванням молока, масла, яєць і т. ін. (про тісто та вироби з нього)" з російської мови, на що вказує ЕСУМ і відсутність згадок цього слова у такому значенні у словниках до середини 20 століття.
Російська Вікіпедія:
«Здоба — різна додаткова харчова сировина для виготовлення тіста, призначена для збагачення смакових якостей та підвищення поживної цінності виробів.
Здобне тісто - тісто з вмістом цукру і жирів у сумі не менше 14% до маси борошна. Здобне тісто може бути як дріжджовим, так і прісним (безрізковим).»
Значення: Вироби зі здобного (вигот. із борошна з додаванням молока, масла, яєць і т. ін.) тіста.
Приклад вживання: Під час посту можна їсти хліб, крім здоби, каші, зварені на воді без вершкового масла, овочі, фрукти, горіхи, гриби.
Значення: Внутрішній місцевий відмінок, що має базове значення «рух, спрямований із вмістилища назовні».
Приклад вживання: У мові вальбірі елатив виражається суфіксом -ngurlu, наприклад: pirli (камінь) - pirlingurlu (з каменю) warlkurru (сокира) -…
/ɦɔˈspɔdɐ/~/ɣ̞oˈspɔdɐ/~/ɦɔ͡uˈspɔdɐ/~/ɦəˈspɔdɐ/~/ɦɐˈspɔdɐ/
господа
gospodа
Первинно джерело є лят. ‹dominium› із значень "управа; волость(питимість)", воно походить від ‹dominus› "володар над чим; господар".
Словянська же лексема ‹господарь› має значіня "голова дому/ земли, володар", від *gospodь "lord; master, overlord".
Тому й ладно є приписаня лексемї ‹господа› значіня лят. ‹dominium›.
*gospod-(<*gostipod-)-a.
Значення: Місцевий відмінок, який вказує на кінцевий (всередині чого-небудь) пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації.
Приклад вживання: У вепській мові ілатив позначає людину, місце або предмет, всередину якого спрямована дія (otta k'ädehe «взяти в руку»), предмет, який…
unõtoren pad, unõtoren œdmienoc
Довге, та коротше, мабуть, ніяк
🤔
—
Не підходить, бо це локатив
Значення: Внутрішній місцевий відмінок.
Приклад вживання: У фінській мові інесив утворюється за допомогою закінчення -ssa/-ssä. Використовується не тільки для вказівки на місце, але і на час…
+