Останні події

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
04:58

А, це мені... Не пам'ятаю, давно то було.

03:50

> Переконаний, що чужий [h] треба передаваи саме як Г

>Дуже довго був категорично проти передачі того англійського звука через “г”,

To „tchoudjoho“ abo tacui eaghelscoho?

>оскільки ця гортанність дуже помітна

Cde? U yacœy móuvie ci u yacuix móuvax? Vieste oge u rœznax móuvax pisanuix latiniçeiõ e vuimóuva ‹h› rœzna?

> У вашім письмі суть двописі, та то нічого страшного. Ваше латинсько поміщається в розширене ASCII, а отже сливе будь-які черенки його підтримують. Та й завдяки тим двописам менше розлучнів, що робить текст більш читимим. 

Dvo• ci tripisui u moyeiy pravopisi ne panouiõty.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:40
אלישע פרוש прокоментував переклад
03:39

»Тєорія пєрспєктіvъı«

😅👍

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:37

sayous 😅

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:30

Отже, ѣ, ě — ie

אלישע פרוש прокоментував
03:26
слово калібр

razya

/ˈraʒa/

___
Vidjte калібрувати, Obgovoreigne.

Carolina Shevtsova прокоментувала
03:24

"Кузн(я?)" стало "кзень"?

אלישע פרוש прокоментував
03:22
слово ківш

@Carolina Shevtsova

»Як запишете "кирпатий"?«

curpat.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:14

Метатеза помилка→полимка віді.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:13

А можна будь ласка для тупих, що значать ту Рс҇, -м҇-, -и҇-, ⸳, ⁚?

>Вѣдѣ . вꙑмолва ...

'.' ге ','? Нащо?

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:13

-
Ounovito.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:10

Use ne viemy cyto do ta tvara tòcyno. Acei ‹vietivo› ci ‹vietyba›?? Vieteij›??

> Або ще «про всяк випадок». Але як це все простіше сказати не знаю

Otó i bõdé: pro louciey ci pro padoc (pàdoc).

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:00

@Carolina Shevtsova

Ne ‹queitca› ale ‹quietca›, bo ‹ei› e |e͡i| i pisiémo tam cde |e͡i| e u mienie iz /ɛ/, ta, golóuno, peréd *y, na pr.: ‹xeisty› |ʃe͡istʲ| (/ʃistʲ/, /ʃʲɪstʲ/) proti ‹xesti› /ʃɛsˈtɪ/, ‹corein› |ˈkore͡inʲ| (/ˈkorinʲ/, /ˈkorɪnʲ/, /ˈkore(ʲ)nʲ/) proti ‹corene› /ˈkorɛnɛ/ ci ‹corenia› /ˈkorɛɲa/. Ale |i͡e| pisiémo ‹ie›: ‹lieto›, ‹mieseaç›, ‹miedy› (por.: ‹miedi›, ne ‹medi›), ‹siecti, sieceny›, ‹biel, biela, bielo, biely, bieliti, bielizna›, ‹viesti, viemy, viesi, viesty, viemo, vieste, viedeaty; viedati, viedaiõ, viedaiéxi, viedaié, ...; viedœm, viedoma, viedomo, suviedomo›, ‹lieny› (por.: ‹lieni› — ne ‹leni›), ‹tieny› (por.: ‹tieni› — ne ‹teni›), ‹dielo, dielati, dieya, dieiati; dieti, dievati, dienõti; dieu; dieystvo; diestvno› tc. — use iz ‹ie›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:42

@Bœgdan Youxyco
@Carolina Shevtsova

Pisiémo ‹quasolia› iz ‹qu›, tomou cyto toy zvõcotvar e nadpoprauca, otge iz perviesnuimy zvõcotvaromy ouge jaden izveazoc.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:35

@Володимир В. Вертислово

»Як це, -ети?«

Aino, he u ‹meréti : myré›, ‹peréti : pyré›. Nuinie, e zamiesty ‹meréti›, ‹peréti› coristano yz utorinnuix tvarœu: ‹merti›, ‹perti›, ta iesce poceatcomy XX. stl. u pd.-zx. cnigax sõty viedomui pràvilnœi tvarui na ‹•eré•›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:31

»Стерю«

Œd ‹steréti›, 1. os. eid. tep. e ‹styrõ› /strʊ/.

Bœgdan Youxyco прокоментував
02:31

giuloczneç, giulocoznç•

Bœgdan Youxyco додав до слова технократія
02:26
переклад ґзноволо́ддя

cznovolóddié

Bœgdan Youxyco додав до слова біотехнологія
02:25

givocznoslœvié

Bœgdan Youxyco прокоментував
02:23

cznescuy, coznysoc

То й кажу, що така »received pronunciation«, як  сподар Юшко пише, коли взяти всі ті символи в такі дужки [], не одповідатиме ні одному діалектові, в всім по трохи. Тому видаватиметься творена 🙂

Ясно, що не буде відповідати.

Bœgdan Youxyco прокоментував
02:12

кзно- 🧐

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:08

@Ratty More

Ya’smi uzeau het' svœy golós na slovo ‹cinva›. Ale gleanyte slovo ‹cznoslœuié› u Obgovoreignie.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:06

Uzeau eimy svœy golós na sé slovo.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:58

Ευρ• u Ευρώπη bui ne dalo /ju•r•/ rousscoiõ, ale scorieye /jʉw•/ [jyw•r•], pravopisno ‹eur•›, ci /jɛw•r•/, pravopisno ‹éur•›, abo, iesce /jaw•r•/ œd /jɛw•r•/. Pricladui iz Γεώργιος ta Σώφρων ne dieiõty, tac u nix e ‹ω›, e ne ‹ευ›. Pro ‹ευ›, liepchœi pricladui bõ boula greçscœi imena he: Ευγενία, Ευδοκία, Ευθυμίου.

https://slovotvir.org.ua/users/liesol-n

А я не гадаю. Не певен єм, чи виживе взагалі діалектна мова під таким тиском. То хоча би літературну мову підтягти вище, коли досі вірити, що вкраїнці свою мову не хочуть геть покинути. 

אלישע פרוש прокоментував
01:34
слово силікон

cremeniac

/krɛmɛˈɲak/

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:29

@Володимир Шумейко

»а прикметник?«

@Bœgdan Youxyco

Boulo bui ‹prõgycien / prõgycean›. Ta ‹prõgeç› ne e silicone. Slovo ‹prõgymo› e ouge viedomo za cauciouc. Silicone ymaié bouti œd *krem-en- za imeamy pro silicium rousscoiõ ‹cremein›.

Не певен, що сюди

Гадаю вкрайинству надібно відійти він “Літературна мова” 
Створити гнучку систему, учити спочатку первинне, в потім поступово новіші вити в мові
Сей звук вивився в сей так, ще так 
Говорити можна в будь-якій комбінації, проте якщо писати офіційно, дотримувати певних гілок розвитку, в не все підряд 

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:00

Ceomou œd.‹prõg•›?

Сподарю Порушу, у контексті вашого правопису воно, звісно, ясно. Таж ця гілка називається “нова літературна вимова”, то ж річ про те, як то все вимовляти в живій мові.

Сам сподар Юшко пише “Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.”, то, гадаю, річ саме в вимові, а не в “широкій” фонології 🤔

То й кажу, що така »received pronunciation«, як  сподар Юшко пише, коли взяти всі ті символи в такі дужки [], не одповідатиме ні одному діалектові, в всім по трохи. Тому видаватиметься творена 🙂

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:58

Ceomou?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:55

Bez poyasneigna?
-

https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-kovtunenko

> Однак жеж на схід, наприклад, не чути такої вимови /ц/ як [ʨ]. Так само й на північ, та на Закарпатті.
>

Ya perépisouiõ ‹ç› he /ʨ/ (! — ne [ʨ]), a ne /t͡sʲ/, tomou cyto zveagoslœuscui tó ne e /t͡s/ + /ʲ/, a, natómiesty, [t͡s] e inchogouc /ʨ/ peréd /ɛ/, /ə/. Gadax, Vam tó ymalo bouti yasno. U dieystvnosti, /ʨ/ e i [ʨ], i [t͡sʲ], ci i [t͡s].

> > Gg - ɣ̞, ʒ
> > Jj - ʒ

> Якщо порівняти з теперішньою Ж, коли що писати?

Pisiemo ‹Gg› za /ʒ/ peréd ‹e, i, y›, uclioucyno: ‹é, è›, ‹ea, ei, eo, eu, ia, ie, ié, iè›. 
Pisiémo ‹Jj› za /ʒ/ peréd /ɔ/ u daunix *gelP- ta *gylP- (na pr.: jolób /ˈʒɔlob/, jóut /ʒowt/), peréd /u/ (na pr., jouc /ʒuk/), peréd /o/ u coreni, coli po govoriex neyma tvara na /ʒɛ•/ (na pr., jola /ʒoˈlɑ/, jolõdy /ˈʒolʊdʲ/).

U frequentativax-iterativax na /•a•tɪ/, peréd /a/, pisiémo za /ʒ/ ‹g› abo ‹z› + ‹•ia•›, zavislo na /ɣ̞/ ci /z/ u coreni, na pr.: nabliziti → nabliziati.

ʤ точно dj, і ті, які пов’язані родом з Г, пишемо g, але хіба не всі вкінці зводяться до [г]? Правда іноді треба глибше копати, наприклад jaden. І чому bajagne?

Crœmy ‹dj›, /ʤ/ mogé bouti pisano i ‹dg› coli peréd ‹e, i›.

> А в vidj(te) я так розумію не вимовляється, ну але ясно, за словородом пишеться

Ba, u carpatorousscœy rœznomóuvie e vuimóuva iz [ʤ] u ‹vidgy / vidj› i u ‹iedgy / iedj›. Otge tout pisiémo ‹d› ne ino za istoslœuièmy, a za dieystvnoiõ vuimóuvoiõ.

> Онов.: мабуть моє питання можна звести до: що взагалі позначає j?

Ne he ‹Gg› oge mogé stati i za /ɣ̞/ i za /ʒ/, ‹Jj› œdznacity ino /ʒ/. 
‹Jj› za /ʒ/ e vuiteaghnõto yz * dj →  /ʤ/ — pravopisno ‹dj›, a yz toho pac: /d.ʒ/ → ‹d› /d/, ‹j› /ʒ/.

> І так, деякі Ж з z: мажу, вижу. Але з g по-різному пишуться

Cyto e ‹вижу› iz |z|?

Ratty More прокоментувала переклад
00:27

Від Мене маєте Голос. :-)

Данило Ганич прокоментував переклад
00:26

Хꙑбно ’стє пѡинѧли иззрѣи⁚

вчора 23:13
переклад кизияр

Кизилꙗр
Kizil-Yar

uk.wikipedia.org: Мелітополь
Чи҇т ‘Сторьꙗ’ ⁚ ⸳

Рс҇(ѳі҃(19)ст҇) Кизилꙗр ← кьрм҇ттр Qızıl Yar . قیزل يار «чєрвлєнꙑи бєрєг» ⁚ ⸳

Вѣдѣ . вꙑмолва ѥ сѧ мѣнила тако ⸳ [k(ʲ)ɪzɪɫjar]>*[k(ʲ)zɪʎar]~[k(ʲ)zɪjar]>[k(ʲ)zɪjar] ⁚ ⁚

Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.

{схід,захід}-сонця 🧐

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:09

пружцевий х
х є пружців
х суть пружцеви

Володимир Шумейко прокоментував переклад
вчора 22:56

+ а прикметник?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:29

почнімо з того, що і́щу

вчора 22:19
переклад і́стити

Слово існувати не є прямим запозиченням, а скоріш калькою із польською. У нас же є корінь іст, від якого походять істина та істота. Тож, якби слово існувати не було калькою, то воно звучало б так.
Відмінювання:
Я і́счу
Ти і́стиш
Він/вона/воно і́стить
Ми і́стимо
Ви і́стете
Вони і́стять
Написав, бо раптом для когось це неочевидно.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 20:49

Гадаю, має-буть, як до говірки. Щоб узнати точно, слід би дослідити цю річ

Пасерб додав до слова типо
вчора 20:42
переклад поли́мка

Троха лишень, чи така вимова буде схожа до якого одного говору, записавши всі ті знаки в таких дужках [].

Наприклад, на схід-сонця поширена вимова /ɑ/ саме як [ɑ], або аж [ɒ]. А на захід-сонця вже вимова здебільшого [ä] — це видно з робіт Николайова - чи не в усіх говірках, що засвідчив був, засвідчено саме вимову [ä] перед “твердими” приголосними, і різні передніші вимови перед “м’якими”.

Однак жеж на схід, наприклад, не чути такої вимови /ц/ як [ʨ]. Так само й на північ, та на Закарпатті.

І багато ще є таких дрібниць із тим, що в одному говорі є деякий набір гуків із поданого, та нема інших. Тому, гадаю, воно б усе з тих самих уст видавалось творене