Я ще додам, що я трохи змінив свою позицію щодо іншомовних слів (не таке це вже й зло), але тут я так само намагаюся перекладати на максимум, з особливим акцентом на московизми й полонизми, або хоча би адаптувати слово до нашої вимови, а не чужої.
хлоп-літає!
Задньоязикові́ (*група мов)
Не голосувати!
пгрм. *bōkō + лат. -ārium
+
Щойно хотіла дати
Але буква
У нас тут між собою немає якоїсь згоди, але можливо це і не потрібно: хтось хоче очистити мову лише від англійських запозичень (і на тому спасибі), хтось готовий іти далі: французька, німецька, грецька, італійська, останні років 300, до Котляревського. Окрема тема – запозичення зі слов’янских мов (попри всю нелюбов до росіян та поляків мені, на приклад, краще слов’янське слово, ніж латинське чи німецьке). Питання вами задане правильно, але відповіді в нас поки немає :)
І я постерігаю таке, хоч не певен, чи це польська так дається в знаки, або стандартна мова
Таки лядська, як на мене. Знаюсь я з одним приятелем з Черкащини (хоч тамечки, звідкіль він родом, вже й близько до Кропивниччини), що він повсякчас водиться з ляхами. Прикмет своєї говірки в його чимало, хоч подекуди й московщини стане, та йому таки добре далась у тямки лядчина. Те саме сталось з моєю землячкою, що вона довго була говорила з ляхами та й собі почала вживать тих форм.
Це не мовний тренд, але чи міг би теоретично місцевий одмінок перемішатися з давалним повністю й стати новим (давално-місцевим?) одмінком? Уже є підгрунтя в ж. р. (давалний -і, місцевий -і), закінчення в займінниках та прикмітниках (д. -ому, м. -ому), а також у ч. живому (-ові, -еві, -єві). Тоді вийде не в лісі, а в лі́су, не в болоті, а в боло́ту. От тілки щось би мало запустити такий процес, бо просто так це не станеться. Та й закінчіння -ам проти -ах у множині.
В ідеалі ми перекладаємо все, що почали черпати ще з давньоруських часів, окрім своїх назов. Але я собі гадаю, що мабуть є білше слів чи й префіксоїдів (які би могли в майбутньому стати повноцінними префіксами), абревіятур, які не слід перекладати.
@Carolina Shevtsova Та де там ,лиш би то підгавкнути .
Нестеся ,неститися ,кури несучки, нанесли яєць .
@Kuľturnyj aborihen
В українській мові яйця спочатку кладуть, а потім уже несуть із торжища додому.
Чи можуть ще якісь такі значення бути в цього слова? Наприклад є інфантильність, що все-таки не зовсім те, чи не завжди. "Дитячість" лише каже "як дитина", але може в цьому є кілька окремих смислів, які можуть сплутатись? Так саме "юновитість"
див. юновитий наївний
див. вновитий; від юний. אלישע פרוש подав своїм письмом, виправили за тим, як є в джерелі – я все-таки подам саме такий запис, щоб його можна було підтримати
Не русин-ів, а русин. І слово таки черпано вже тоді, коли були руські діялекти окремі від інших слов'янських, того треба таки ськати переклад.