Останні події

Я ще додам, що я трохи змінив свою позицію щодо іншомовних слів (не таке це вже й зло), але тут я так само намагаюся перекладати на максимум, з особливим акцентом на московизми й полонизми, або хоча би адаптувати слово до нашої вимови, а не чужої. 

У нас тут між собою немає якоїсь згоди, але можливо це і не потрібно: хтось хоче очистити мову лише від англійських запозичень (і на тому спасибі), хтось готовий іти далі: французька, німецька, грецька, італійська, останні років 300, до Котляревського. Окрема тема – запозичення зі слов’янских мов (попри всю нелюбов до росіян та поляків мені, на приклад, краще слов’янське слово, ніж латинське чи німецьке). Питання вами задане правильно, але відповіді в нас поки немає :)

І я постерігаю таке, хоч не певен, чи це польська так дається в знаки, або стандартна мова

Таки лядська, як на мене. Знаюсь я з одним приятелем з Черкащини (хоч тамечки, звідкіль він родом, вже й близько до Кропивниччини), що він повсякчас водиться з ляхами. Прикмет своєї говірки в його чимало, хоч подекуди й московщини стане, та йому таки добре далась у тямки лядчина. Те саме сталось з моєю землячкою, що вона довго була говорила з ляхами та й собі почала вживать тих форм. 

Це не мовний тренд, але чи міг би теоретично місцевий одмінок перемішатися з давалним повністю й стати новим (давално-місцевим?) одмінком? Уже є підгрунтя в ж. р. (давалний -і, місцевий -і), закінчення в займінниках та прикмітниках (д. -ому, м. -ому), а також у ч. живому (-ові, -еві, -єві). Тоді вийде не в лісі, а в лі́су, не в болоті, а в боло́ту.  От тілки щось би мало запустити такий процес, бо просто так це не станеться. Та й закінчіння -ам проти -ах у множині. 

В ідеалі ми перекладаємо все, що почали черпати ще з давньоруських часів, окрім своїх назов. Але я собі гадаю, що мабуть є білше слів чи й префіксоїдів (які би могли в майбутньому стати повноцінними префіксами), абревіятур, які не слід перекладати.