Хоча й не маю певности, чи може така колокація вповні заступити "інформувати", та не було б вільно не згадати її зовсім: 
r2u.org.ua: Да*ти знати
І вже в давньорус. добу було "даꙗти вѣдати, вѣдомо, вѣданьѥ" в тім значенні. Не кажу вже й за подібні сполуки слів у чужих мовах: англ. to let know, нім. bekannt geben, ісп. dejar saber тощо.
З огляду на Порушеве пояснення слова "наздання" за 
інформація, де він подав із давньоруських пам'яток приклади вжитку слова "творити" за "інформувати", не завадить додати, що й у добу середноруську зчаста вживали ще й такі колокації, як "чинити вѣдомо" (а ще "знаѥмо", "знаменито", "свѣдомо", "свѣдочьно", "славно") – пор. так само з фр. faire savoir чи ісп. hacer saber.
гудова вистава
Рослина: <чабе́р>; через /а/
Та й Ви вже подали до це́бе́р інше слово: <відро́>
псл. čьbьrъ
Відси маємо повно префіксальних похідних, що значать "повідомити, дати знати, передати відомості". І ще в давньоруську добу "вѣстити" (за матеріялами Срезневського) було рівне грецькому μηνύειν (інформувати), та й перекладено на московську як "показывать, обнаруживать, дѣлать извѣстнымъ".
Серед слівників новочасної мови можемо найти "вістити" в Желехівського (втім, у значенні "verkünden, offenbaren") та в Чопея (за мад. "értesiteni, tudatni; jelenteni").
Значення: Повідомляти про що-небудь; доводити до відома.
Приклад вживання: Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 184); Тут, у клініці, його інформують про…
"автоматичний" (автоматично)
У моск. виразі "на кону" — <кон> певно вжите саме зо значінням "місце для ставок", а не "місце гри", й значіння виразу одповідно "щось (напр. гроші) покладено на місце для ставок, у банк → щось може бути втрачене або здобуте, щось у небезпеці".
Не певен, чи стара вкраїнщина знає таке саме значіння в слова <кін>.
Адитивна/додавальна колірна модель
goroh.pp.ua: смітниця
uk.wikipedia.org: Чабер
+