/bʲiɫоˈɣɔwe̞ʃt͡ʃe̞/~/bʲiɫe'sxɔβ̞ə̟ʃt͡ʃe̞ʲ/~/bʲiɫi̞'xːɔweʃt͡ʃe/~/bʲiɫ'ɣɔweʃːeʲ/...;
/bʲiɫ'xɔβ̞e̞ʃt͡ʃɐ/~/bʲiɫ'xɔβ̞e̞ʃt͡ʃʲe/~/bʲiɫ'ɣɔβ̞e̞ʃt͡ʃʲe/~/bʲiɫxɔβ̞e̞ɕt͡ɕe/~/bʲiɫ'xɔβ̞e̞ɕːi̞ʲ/;
Бѣлосховишчє→Бѣлєсховишчє→Бѣл[є]сховишчє,Бѣлѡıсховишча→Бѣл[ѡı]сховишча;
Biel'sxovisce, Biel'sxovistcha
Из усїх зібраних записань даних тут: https://tednick.livejournal.com/3826.html , дещо стає ясно напевно.
1) Написаня 'Бил-, Бїл-, Bil-' тучно гибаючи звяжмено /і/, проти водного 'Bel-' вчевидно показують кор. слова 'бїлий'.
2) Перве написаня 'Било-' стрїте єдиний раз у кінци 17 ст., уже в 18 ст. вставно замїнене на раз 'Bil-e~i-', тобто ймовїрно відбиває замїну кінченя ‹-о(ıє)› на нове ‹-є› у прикмїтах сер. роду.
3) Кінченя писане лятиницею '-scie~-sce~scey~ſce' певно відбивають морфему ‹-(и)шчє›. Написаня через 's~z' суть відбитя хуткої/невбережної вимови, замулені йнозімним ухом. Кириличні написаня прямо кажуть на 'щ'.
4) Написаня другого корене '-schow-~-ſhow-~-chou-› свїдчать о начепї ‹съ-›, не мовленім и/або чутім писцем як [s], за написами 'ch~h~c'.
__
Загалом, дуже рупно, як писцї без питимих руских обмеджень у правописи, користають лише з вїдомих письмен, але позначають вільно(цїлком и повністю) звяжні черти йинформантів. Лят. ба й кириличні записи відбивають півголосний твірник луна ненаголошеного ‹є›–/eʲ/. Також, згадаю 'тріщину' в викладеній видїли товкуваня тих записів, а саме то, вже луна першого голосного ‹ѣ› та третого, ‹и›, суть уставно писані як ‹і, і› кир. ‹и, и; ї, ї›, себто цїло йисто. Попри то що ся трудність є переджена лєксикольоґічними й, перве, морфольоґічними чинниками, в инім падї її була би льга яснити саме чуджістю переписувача, передовсїм из звяством, и тоже морфемикою рускої, та його рідною мовою. Се, вкупї з правописною "волею", дало би змогу йому, писати різні луна тих голосних одним письменом, через йих сходжу(йому пак) гартикуляцию, тобто передний/блископередний ряд певного піднятя. Ся ж легкість да змогу відтворювати різно луна ‹є› в тих записах, голошеня /x/(принаймнї в декотрих ‹г; h›), веляризацию /s/ и синкопу голосних.
__
Щодо встанего, пор. йстослівя мїстоймена, Новгород: ‹Новогород›→‹Нов'город(Нов[о]город)›
__
*bēl•o•su•xov•isc•j•os→+Бѣл•є•с•хов•ишч•є
Мерчант: TransferGO (це справжнє повідомлення від Монобанку про підтвердження платежа) = Продавець: TransferGO
Лѫкомѡрьıє
Lõcomœrre
Якщо се мїстоймено таки годить ся.
Щось таке може?
слоужити
slougiti
‹serve someone something›–‹слоужити кого чим/комоу что›
‹барон›–се слово таки тякне тому ж ‹боıарин›, пор. їще давн.ягл. ‹þegn› за 'baron' из сслівним тому слову семантиков, та лише крайовов різницев(þegn у Шотляндиї)(лят. barō←зах. праґерм. barō–"муж; войин"). Проте се правда вже точне розрізненя тих чинів є розвило ся, й так сей знак крімно бї спосуджений у руску, де різниця є цїла. Один сусул би міг бути переклад нїмецкого тяма, руска бо пак є найкраще знайома з західноїврупскими речене в лицї нїмецкої: нїм. ‹Freiherr›–рус.‹вѡльнъи(волє҆н) госпѡдь(Herr, sir, lord)(гпан(якщо гадка п. Поруша є вїрна)›. Також, є льга повязати титул ‹макгнат› и, правї, барон, а для розрізненя взяти старший твар из коренем 'бол-' себи ‹болıарин›. Міг би й може заступити то значеня ‹витѧз›. Пріч сего, я не маю конечної відповїди поки.
__
И 'marquis' и 'Markgraf' идуть від праґерм. *markō, що йстослівно та семантично тякне рус. ‹мєчжа›, аще ‹рѫбеж›, ‹граница›, прямих похідних, як пряска габо нїмецка, руска не йме. Тому вихід може бути дослівний переклад: ‹Мечжнъи/мєчжєвъи/рѫбежнъи/граничнъи боıарин(/кнѧз)›. Було би же краще, найти тям рідний котрий тякне тому нїмецкому/пряскому, та як ми вїдомо, такого нема' в нас.
__
‹viscount› є по сути ‹vice•comte›, тоби, 'на місто боярина, його намїсник'. На всновї вїди з слівників можемо вотже творити похідні саме на корені 'мѣст-'–‹(на)мѣстнъи боıарин/боıарин (на)мѣстник›. Крім того, маємо й тям ‹волостель› як управний и луччедерский, він би й міг стати на позначеня чина вище вільного господа(барона) але ниже воєводи й боярина, бо сам, судячи з дан, значить титул ниже вдїльних князів та бояр. Обаче, як переклад ‹viscount› ягельсков Викцивнар дає взагалї слво ‹sheriff›.
__
‹гєрцѡкг›–‹воıєвода›, дано п. Порушем ранїше, пор. давн.ягл. heretoga, here-–'війско, рать', -toga–той хто веде, вода.
__
‹prince›–‹кнѧз, володарь, правитель, король, госпѡдь, господарь›, як наслїдник стола вкремо–‹кнѧжич, королєвич, цсврєвич›.
Вважаю це зайвим. Не те, що це злий замисел, але непотрібна робота розробникам в умовах, коли слово тижня не відіграє великої ролі в житті Словотвору.
боıарин
boyarin
Пор. ягл. earl–"count"(<ягло-мурманске ‹conte›)< давн.ягл. eorl–"count, earl"←"warrior, hero" від праґерманского *erõ–"бій".
Рус.(одна з став) ‹бои›→‹боıарь›–"вояк"→‹боıарин›.
Якщо найстарший твар ‹болѩринъ› таки говорить за походженя з турецкої бовгарскої, то мїсце безпосередне ма перетвір того доба та йстословленя його на всновї кореня 'боı-', як змїнкує Фасмер.
__
Ина міжність є то, вже первинний твар(рус.) *болıарь походить из корене 'бол-' що в порівнальнім ступені ‹бѡльшьи›, из значеня ‹ᾰ̓́ρῐστος›–"(of a person) best in social rank ("noblest"), (of a person) best in valor ("bravest")", пор. ‹лоучшьи›–'лучии' у Матових Срїзнівского–"знатный, старшій".Див. ще бовг. боля́рин, боля́р, сербохорв. бо̀љарин.
Вид. 
аристократія
Значення: Настільна гра , в якій гравці змагаються в утворенні слів з використанням літерних плиток на ігровому полі, розбитому на квадрати.
Приклад вживання: Флавіта - гра, описана Володимиром Набоковим в романі "Ада". Аналог гри «Скреббл» . Назва походить від анаграми слова " алфавіт ".
наполегливі спроби покращать умови ...
бєрдѡуıє; бєрдьıє
Словник бойківських говірок: У 2 ч.
Бердів'я́–1) 'брили каміння в руслі річки'.
Бердя–1)'велике каміння'.
*bir•d•ov•ije
*bir•d•ije
бєрдо
bèrdo
Словник бойківських говірок: У 2 ч.
Бе́рдо́–1) 'скеля'; 2) 'кам'яниста земля', 'твердий ґрунт'.
Бердiв'я́–1) 'брили каміння в руслі річки'.
Бердя–1)'велике каміння'.
Пор. давн.ягл. scielf–"cliff, crag"→сер.ягл. shelp–"sandbar in a river".
*bir•d•os
Так.
Отсе є речено Трубачовим: [Согласно Поппе ("Word", 9, 1953, стр. 97 и сл.), заимств. из монг., ср. telege(n) "повозка" в "Сокровенной истории" 1240 г., от монг. tеlе- "переносить, перевозить". -- Т.]
От тільки ся заснова не яснить присутости того слова в більшости словїнских мов. Тако, між монгольським и хозарским спосудженям, було би вибрати послїдне(хоз.→прарус., прабовг., є льга так яснити). Турецку спосуду Фасмер відкидає, твердячи радше зворотний звязок слов.(богл.?)→тур.("Стар. точка зрения о происхождении из тур. talika -- то же (Мi. ТЕl. 2,169; см. также Младенов 628) сомнительна, поскольку последнее, согласно Крелицу (53), следует считать заимств. из слав. *telěga.")
Пріч, є се їдна видїль. Ту "tel•ōig•a"(упротив telōig•a)є дан пратвар на всновї рідної відмїни(версиї), за котрою *tel• є той же корінь що його мають слова ‹телѧ› лит. ‹titlas›"міст", чередуваня в сім корені є показано в словінскій(Slovene) 'tolíga', а •ōig• є почеп; останне тоже би могло легше яснити різні луна того почепа в иних слов. мовах(*ē але й *ī), а саме як чередуваня довгого ступеня *ēi:*ōi. Бо йнозімна видїль, ледве ж чи дає довольне ясненя(тур. talika, як згадано, є малоймовїрне, угор. taliga є речене мандрівним словом, и саме є радше з зах.слов. жерела) Тобто, й поверхневий огляд радше говоре за не цїлу певність тої первої відмїни. Й усе же, зазначу й згрященя Фасмера: По мнению Менгеса (Orient. Еlеm. 50 и сл.), слав. слова происходят из формы, близкой алт., тел. täɣäräk "круг, кольцо", леб. tägäläk, тат. tägärämäk "катить" (Радлов 3, 1031 и сл.), тур., крым.-тат. täkär "колесо телеги" (Радлов 3, 1017). Сомнительна попытка исконнослав. этимологии с допущением чередования гласных *tel- : *tol- и сближение со стелю́, вопреки Ильинскому (ИОРЯС 24, I, 117 и сл.).
__
А як ся гадка є вїрна, то слово є все же з прасловїнского спадку.
Калічити — шули́ти, творено мною від *šulъ.
Коли позначаємо гурт, а не стан думок.
Вова не має жодного стосунку до імені Володимира в українській традиції. Є згадки слова "вова" на позначення тварини, а конкретно вовка. Також є згадки про прізвиска та прізвища, наприклад, Антін Вова у творі "Вова" Степана Васильченка. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1117
Це все різні тями.
⟨⟨
Ранги поділяються на основні та додаткові. Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:
Домен (domain)
Царство (regnum)
Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)
Клас (classis)
Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)
Родина (familia)
Рід (genus)
Вид (species)
Окрім того, інколи з метою позначення споріднених груп таксонів нижчого рівня всередині рангу вищого рівня, використовують додаткові таксономічні ранги (див. Триноміальна номенклатура), які зазвичай (але не обов'язково) утворюються за допомогою префіксів до основних таксономічних рангів, наприклад:
Підтип (subphylum)
Надклас (superclassis)
Підклас (subclassis)
Надряд (superordo)
Підряд (subordo)
Надродина (superfamilia)
Підродина (subfamilia)
Триба (tribus) і т.ін.
Додатково, багато видів можуть поділятись на підвиди, підвиди — на раси, раси — на форми.
Приклад: біологічна класифікація людини (вид Людина розумна)
Домен — Ядерні (Eukaryota)
Царство — Тварини (Animalia)
Тип — Хордові (Chordata)
Підтип — Черепні (Craniata)
Надклас — Щелепні (Gnathostomata)
Клас — Ссавці (Mammalia)
Підклас — Плацентарні, або вищі звірі (Eutheria)
Ряд — Примати (Primates)
Родина — Гомініди (Hominidae)
Рід — Людина (Homo)
Вид — Людина розумна (Homo sapiens)
На відміну від таксономічного рангу таксон завжди позначає конкретні біологічні об'єкти (наприклад, поняття «папороті», «китоподібні» чи «хребетні» позначають групи організмів, що слугують об'єктами класифікації), коли поняття «вид», «рід» і т. д. є таксономічними рангами. Конкретний вид сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є таксоном, конкретний рід з присвоєною йому назвою є таксоном і т.ін.
Латинські назви таксонів, залежно від кількості слів, поділяються на уніномінальні, біномінальні, триномінальні і складені.
Якщо клада підтверджується в різних дослідженнях, що використовують різні набори даних, вона може бути прийнятою до таксономії і стати таксоном. Не всі таксони, що використовуються зараз, утворюють клади (Рептилії, наприклад, — парафілетична група, тому що не включає птахів, які пішли від рептилій). Метою кладистики, що домінує в сучасній таксономії, є така реорганізація класифікації, щоб усі використовувані таксони були кладами.
⟩⟩
Class, taxon, clade, tribe, rank — усе треба вкремо перекласти.
+++