Останні події

домошкіл - вчидомак -

Мішка Просто-собі Мішка-Яненко прокоментував переклад
23:42

вчидомак

слово обширно

Скільки я разів звертався до неї та просив писати мені обширніше про родину (Ольга Кобилянська, II, 1950, 310)

слово обширно

Скільки я разів звертався до неї та просив писати мені обширніше про родину (Ольга Кобилянська, II, 1950, 310)

Ромко Мацюк додав до слова секс
23:18
переклад зляганина

Ромко Мацюк додав до слова секс
23:17
переклад статеве життя

Ромко Мацюк прокоментував переклад
23:16

Пропоную скоротити—телесня

Ромко Мацюк прокоментував переклад
23:14

Їб з великої літери, як „I“ в англійській (не від гордині, а щоб не переочити)

Ростислав Ростиславович прокоментував переклад
21:55

-
Шило на мило

Ростислав Ростиславович прокоментував переклад
21:55

-
Шило на мило

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
21:48

+
"Оточення" таки не зовсім передає "peer", але, як на мене, достатньо близько.
Гадаю "social pressure" можна перекласти, як "тиск суспільства/суспілля/громади".

Andriy Vasylenko додав до слова peer pressure
21:23
переклад тиск оточення

Те, що особисто я тяжію вживати.

Andriy Vasylenko прокоментував переклад
21:21

От якби все одним виразом. Ідеального відповіника слову «peer» в українській нема. В тому й суть. Поки я особисто вживаю «тиск оточення».

Vladyslav Maksymov додав до слова однофамілець
16:54
переклад супрізвищенець

Кирило додав до слова хавати
14:49
переклад жерти

змінився найкращий переклад для слова араб
аравіт
4
Eco Zakarpat додав до слова костиль
14:26
переклад бретна́ль

Костыль – бретна́ль (-ля́); к. в развилку, анкер для скрепления кладки – а́нкер (-ра) розсо́хуватий; к. двойной – б. подві́йний; к. заершенный – б. зайо́ржений; к. кровельный – а́нкер покріве́льний; к. стенной, анкер – а́нкер сті́нний; к. штыкообразный – б. багнетува́тий. Російсько-український словник технічної термінології, 1928 рік

змінився найкращий переклад для слова інферналіст
пекельник
2
14:25
IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
13:07

баг - гівнюк!
це для хардкорних вад!

IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
13:05

Рускій ваєний корабль самочпокнись.

IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
13:04

клац клац самоклац!

IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
13:01

яка польска, якщо в польскій мові "фризьєр".

IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
12:59

Дивно що така класика як
"Грати песик дужка гривня знак питання долар нуль"
забута... песик має бути другим варіантом

IT-Cluster Reactor EduHub прокоментував переклад
12:55

Я одірець, всім пи**ець))

ㅤㅤㅤㅤ додав
12:52
слово футаж

Значення: Футажі для відео — це спеціальний відеоролик для вставки в основний фільм, який може містити різні типи медіа, включаючи анімовані титри…

Приклад вживання: Футажі — важлива частина відеомонтажу, вони допомагають додати ролику видовищності і розважити глядача. Готові шаблони значно заощадять ваш…

змінився найкращий переклад для слова депутат
обранець
8
12:39
змінився найкращий переклад для слова травма
рана
10
12:39
Volodymyr 19 прокоментував переклад
12:37

Герць це просто бій, не тренувальний, навіть якщо не в урочистому значенні, а в "показовий двобій перед боєм". Для чого змішувати?

змінився найкращий переклад для слова чіткий
читки́й
6
Volodymyr 19 додав до слова peer pressure
12:33

тощо. А, колега теж треба перекладати

змінився найкращий переклад для слова травма
забій
7
Sherif Ermachenko прокоментував переклад
10:53

У вузькому значенні.

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
10:51

"Забій" - один з видів травматичних ушкоджень, що не охоплює цілком значення слова "травма".

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
10:45

Слово "травма" має инше смислове значення ніж рана.
До травм належать забиття, струси, звихи, перелами тощо, рани це ушкодження м'яких тканин з витоком крови.
Тому ---

Vit Lak додав до слова шланг
10:44
переклад ки́шка

Шланг - кишка; на сторінці 362

Словник технічної термінології (загальний) (проект) / Уклали інж. І. Шелудько та інж. Т. Садовський ; Українська академія наук, Інститут української наукової мови, Технічний відділ ; зредагував технічний відділ Інституту наукової мови УАН. — [Київ] : Державне видавництво України, 1928. — 588 с. Матеріяли до української термінології та номенклатури ; т. 10.

https://archive.org/details/slovnik13/page/n193/mode/1up?q=Шланг

Євген Шульга додав до слова peer pressure
09:53
переклад вплив оточення

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
07:17

Задля простоти письма; шоби було менше окремих букв користаю знаки <c/s> для /s/ та /ʃ/ (друге з міткою згори, звісно ж), і <з/z> для /z/ та /ʒ/. Якшо ж питаєте, чому не просто <г/g>, коли перед -ина/-ina (-ιна/-ιna) <г/g> і так чергуватиметься з /ʒ/, то є дві головні причини: 1) для простості, й 2) сучасна вкраїнська фонологія дозволяє /ɣ̞ɪ/ (чи /ɦɪ/ ) без переходу до /ʒ/ (чи [ʒ] ). Вирішив користати більш етимологічне (або просто складніше) письмо лише в випадках, де воно дає якусь суттєву користь. Перш за все, якшо серед говорів є мінливість у фонемному складі певих слів/морфем, яку неможливо записати одним чином спираючись на сучасну вимову. Тобто, коли слово не можна записати так, шоби вимова по говіркам була передбачувана лише з письма. Як приклад — частка "шчо/шо/што". У більшості говорів, де є "шо", нема послідовного спрощення /ʃt͡ʃ/ до [ʃ] й нема [ʃt͡ʃɔ] (широкий опис вимови) при виразнішому, чіткішому мовленні (пишу "в більшості", а не "в усіх", бо не знаю, чи таки є десь говірки, де таке спрощення звичне й послідовне), то й висновок можна зробити, шо в багатьох воно має фонемний склад /ʃɔ/, не /ʃt͡ʃɔ/. З цього вже варто писати <ćтćo/śtśo> (<тć/tś> — /t͡ʃ/ ) більш етимологічно, де гадаються обидва фонемні склади. Але такий запис не дає з себе товкувати вимову /ʃtɔ/, котра є куди давніша за /ʃt͡ʃɔ/, бо [t] тут аж ніяк не очікуваний алофон /t͡ʃ/ між /ʃ/ та /ɔ/. З цього я схильний до думки, шо ліпше було би вже писати <ćтo/śto> для всіх можливих вимов, але не <тćтo/tśto> з більш етимологічним записом ("чьто"), бо /t͡ʃ/ деафрикатизувалося до /ʃ/ усюди, то й змісту писати так не бачу. Або ж два суміжні записи <ćтćo/śtśo> i <ćтo/śto>, де першому дається гора в офіційному письмі як літературному слову. У разі ж із "тяжина", /ʒ/ тут є в усіх українських говорах, тому й не бачу потреби писати <теагιна/teagιna>.

אלישע פרוש прокоментував
06:38

<Ой, леле. Менше з тим, я поставив цій сторінці 👎.>

+

אלישע פרוש прокоментував
06:37

<Nie może być takiego, żeby język ukraiński mógł mieć wspólne słowa z polszczyzną, których nie ma w języku rosyjskim i który jednocześnie nie są polonizmami, miałby pan to wiedzieć. XD>

👍 za gloum.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:31

<теаз́ιна / teaźιna>

Ceomou'ste pisali su ‹з / z (ź)›, coli u coreni ‹g› e?

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:28

<О́друк або друка́рська по́милка або описка (англ. typographical error, typo) — це помилка, зроблена під час набирання друкованого тексту.>

Slovo ‹друк› e œd némecyscoho ‹Druck›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:26

Ya Vam mojõ imenouati SIRM (ЕСУМ), de slovo ‹grõz› u znacyeinïé "a load, freight; die Last, Ladung" dano e. Isce, nepreamo na znacyeinïe "a load, something heavy" cazieity e slovo ‹grõzilo› "Senkbkei, Bleiknoten" (Gelexœuscuy I, 162: ‹грузи́ло›), ta déyeslovo ‹grõziti› su duoma znacyeinïama: "1. = mésiti" ta "2. [einen Schiff] aufladen/laden ( = grõziti corab/corabely)". A isce u pameatcax daunyorousscuix: ‹грузило› (*‹грѫзило›) "подводное бревно в езе" (Sreizn.), ‹грузи́ти, гружу́ (*грѫзи́ти, грѫжѫ́)› "погружать, грузить" (tamge), ‹грузскыи (*грѫзьскъ)› "тяжелый, грузный (i pèreneseno). ‹въгрузити, въгружу (*въгрѫзити, въгрѫжѫ) "погрузить, immergere, βαπτίσαι".

Anton Bliznyuk додав до слова ром
06:21
переклад ром

Якшо ромське "rrom" дійсно має рідне, не грецьке походження ( https://en.wiktionary.org/wiki/rrom#Romani ).
Слово коротке, давно вживане, не суперечить українській звучні.

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
06:15

теаз́ιна / teaźιna

<еа> — *ę

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:05

<Відки черпане?>

Iz rousscoyui ( = oucrayinscoyui) móuvui. Tô e pitomo slovo (ISSM/ЭССЯ XIII, 278: *kyšenь).

אלישע פרוש прокоментував
05:42
слово корабель

corab ; corabely

_____
Gelexœuscuy I, 365: ‹кора́б, корабе́ль› *Schiff".

Мішка Просто-собі Мішка-Яненко прокоментував переклад
05:41

Навіть дуже подобається. Отож, тепер в нас є - Сухорухло.

"А там, в далині, майже за обрій, неупоспіху, відплива собі сухорухло..." (авторневідомий, 2023.31.05 / 05:43:+-)

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:39

-