@Євген Ковтуненко тут я міг щось не додивитися
https://yushkobohdan.github.io/slovotvir/cases.html
Я переворганізую в більш зручний вигляд
Готово
https://yushkobohdan.github.io/slovotvir/cases.html
Я переворганізую в більш зручний вигляд
Від "перейматись", себто переживати за щось.
Надихнувся в Андрія, думаю, цей відповідник теж потрібен.
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Cde?
U réclax na -é (-eity). Use ròzrœneigne poleagaié u “é /e/ proti e /ɛ/”, incoli pomagaié nagolós.
загрозливий стан
небезпечний відтинок дороги
Значення: Загальне зараження організму людини або тварини, яке виникає внаслідок того, що в кров потрапляють різні мікроби.
Приклад вживання: При хорошій опірності організму стрептокок для нього не страшний. Коли ж захисні сили організму послаблені, цей мікроб може викликати…
Значення: Гостре розлите гнійне запалення сполучної тканини.
Приклад вживання: Пополудні до них підсів якийсь вояка і запропонував зробити за п'ятірку флегмону або зараження крові. Шприц, мовляв, при ньому. (С. Масляк…
Значення: Незворушний спокій, що межує з байдужістю, холоднокровністю; (розм.) те саме, що флегма́тик; (спец.) згущена маса, що залишається після…
Приклад вживання: Лише не сердься, не заламуй рук, Котячу флегму май усе в запасі. (І. Франко) Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна…
або nóróvic
характер
ó каже що це те саме о, але що воно не лежить гармонізації в жаднім лучаї
> Є можно спєрти на ьзсув значенніа. Бо и в ѧгєлскѣ була рөзна словѣ go/went. Бо шчиро токдѣ нє вѣмь, іако ро̀зрөзнити present и past.
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Cde?
> > Слово “даний” у значенні “сей, конкретний” є в ужитку не йно вятської, ле й різних инших мовах. Тому я не бачу приводу бачити тут кальку з вятської мови.
>
> Це значіння слово “даний” (та й не тілько воно) потрапило до московської мови з західних мов, а вже звідти – до руської мови.
>
„Sey / Siy“ ≠ „specific“. „Siy“ znacity „this one right now“, a „a given“ e ≈ „specific“, a tó: „specific in a non-specified virtual case“, Togy tout bay douge e ci cerpano œdcui abo ceréz cyto ci rœdno — slovo „given“ ne mogé bouti zamieneno inchemy slovomy.
> > Це наше
>
> Спасибі за відповідь!
🤣
> «яненько» (Häuschen)? Припускаю, що яненько пов’язане з яне, але не факт.
>
Tam, ou Gelexœuscoho e xuiba tiscou: ne ‹Häuschen›, ale * ‹Hänschen› = „little John“, œd ‹Hans› + ‹•chen›, iz perégolósomy Hans → Häns peréd •chen, tomou „Yanenyco“. Jaden izveazoc iz yeoho ‹eané› œd ‹eati› „to start“.
> > Въі же сами въ дугьках написали, чь «яне» се отъміна слова «янути» въ треті и особі мъногині («янути» — онъ/она/оно «яне»), а «яненько» — «Häuschen» («домикъ»; отъ «Haus»).
> А походження «яненько»? І навіщо Желех виділив «яне», якщо в інших дієсловах цього не робив... Дивно
Gelexœuscuy (II ) œdnosity do Golóvaçscoho (»Народныя Пѣсни Галицкой и Угорской Руси«) he gerélo ta tvara ‹eané›, a tó na stor. 33 ou Golóvaçscoho. Obace, na stor. 33 ta tvara ‹eane (яне,́ * ѧне) neyma. Œd ‹eati (ѧти)› za „to start“ tam este dva tvara: ‹євъ› (pd.-zx. tvar do * ‹яв›) — 3. os. eid. m. zvx. = „[he has / had] started“ u: » Євъ молоду боднарочку тъ ( *къ) собѣ пригортати«, ta drouguy tvar — ‹єла› (pd.-zx. tvar do * ‹яла›) — 3. os. eid. m. zvx. g. = „[she has / had] started“ u: »Єла жь вôтти боднаречка слегка выплывати«.
Ne ynace, Gelexœuacuy prosto œdvede (deduced) tvar ‹eané›.
> > Нечуй-Левицький не етимолог, а ЕСУМ ніде не згадує про можливе зичення. Не кожне слово невживане на “Великій Україні” є з польської.
>
> ЕСУМ ще пише, що «тримати» наше. Це не є джерело істини. А Нечуй-Левицький має щонайменше граматику з назвищем «Етимологія», тож поспіхом ви його з етимологів одкинули.
Ino ponevagy ou Neciouya-Leviçscoho e „gramatica iz imeamy »Etymologia«“, tomou yeoho sõdgeigne o slovie ‹trimati (trymati, *trym- / *трьм- ?) e pœlygivo (relevant), a tverdgeigne u SIRM o rœdnosti toho slova ni, bo „SIRM ne e gerélo istinui“? 😅 Ciouderno sloveisno.
> **-Ера**
> псл. *реktera «печера, яма», утворене від *реktь «піч»
Toyge pœdcép e viedœm i u d.-rous. ‹iedera› „iedja; food, meal“, ta veat. ‹пи́тер и и́дер› „drinks and food“, i dalieye u omirsco-gr. ειδαρ „iedja“ (pro bœilche v. SISM *ěd(e)ra).
Ouge doumaiõ nad tuimy oge tacui viernieye bui œd *weyd- a ne *woyd-, otge œd „vid, vidieti“. Tvaroslœuscui bui pragreçscomou (pie. *weydtor → ) *wistor ( → ἵστωρ) œdpovieu tvar ⁺‹visteil› (*weydtel, œd *weydti → *wisti, perviesnuy tvar proti ‹vidieti› na **-ēti; tvar *widti → *wisti potverdity slovo ‹ocevisty, ocivisty, ocevistu› u d.-rous., ta ‹oczywiście› u lead.) u rousscie.
Obace, to tvar ⁺‹visteil› d.-rous. e neviedœm yz pameatoc. A znaceignemy greçscomou ἵστωρ œdpoviedaié tó slovo ‹viedju› (*woyd-yos) u d.-rous. (xotcha ou Suriezn. tam e gr. έμπειρος „experienced“, tamge lat.: „homo peritus“), ta sõty e ta sama: „toy cto vidie i viesty“).
Xuibity nagadati oge i ‹vidieti› i ‹viesti, viedati› sõty na ròveni (p.-)i.-e. odino réclo, rœzniça e cies: *weyd- nezaverxeno, a œd yeoho rous. ‹vidieti›, a *woyd- zaverxeno, œd yeoho rous. ‹viesti, viedati›. Otge, u muisli p.-i.-e. lioudinui, „viemy“ znaci „ouge vidiex → tomou viemy“.
Pratvar *woyd-yos / *woyd-ya (tacoge: ‹viedja›) u d.-rous. e yz *woyd- + pœdcép uzteagou *yos / *ya ( / *yo), otge *woyd-yos, *woydya e *„uzteagluy do viedagna“.
людям годе
прийнятний наголос
Œd *ob- ta *kon-us „terminus“ he teréb perécladou „determinare“ (ne nailiepchiy).