> > 
>
> Не тільки “шило на мило”, а й “До Чистилища” :)
Boulo bui smiexyno, ta tó ne e prauda:
Mynie ne vadeaty cpinui u mœy napream, ta moyõ pravopisy oumieié cèsti bœilche lioudou neigy boulo bui gadati porœunano iz tuimy yaca ona e nelègca.
A cyto do p. Xèuçovui, ya’smi ni troxui ne pomietiu ógy ona lioubity izbirati golósui.
»œ poxodity yz о_prigolósen_ъ, abo u novozacruituix izcladax
ó znacity dauniorousscue о, nicoli ne ъ,«
1. ne ino o peréd *u ale i peréd *y.
1.b. Neyma yna "novozacruita" izclada yde mogé bouti o-perégolós inde neigy *o peréd *u/*y, tomou samuy recein "novozacruit izclad", a pacye "peréd *u/*u CI u novozacruitie izcladie" e i zayèu i xuiben.
Простир Єлисія, див. обговорення
• істожорста́на
• гистожорста́на
• йистожорста́на
• йстожорста́на
• стожорста́на
Не тільки “шило на мило”, а й “До Чистилища” :)
»Віді - певно, напевно, мабуть. Один із українських відповідників до запозиченого "певно"«
@Angel Seraphim (@Ratty More — А звідки прийшло "певно"?)
Neyma pèunosti ci pèuen docazœu ógy tó slovo ‹pèuen› e cerpano (yz leadscui, he ceasto tverdgeno). Ouge’my pisau o tœmy. Popri pràvilne *u → /ɔ/ u silnie postayie, ouge d.-rous. móuva zna *u-y → *y-y (bóugariçeiõ: *‹ъ-ь› → *‹ь-ь›) u ocremax slovax, yascravuy priclad tomou e ‹скърбь› → ‹скьрбь› (ser.-rous. ‹скерб(ь)›), por. tacoge i daunye imea ‹Curcevu, Кърчєвъ› iz ròzvitcomy u tvar ‹Керч› ← *‹Кърчь → Кьрчь›, d.-rous. ‹кърь → кьрь› ( → ‹керь›) "coustch, criac, cõpina", ta i inde bez *y u izcladie dalieye: ‹тръхътъ → трьхътъ› (Galiçscue bológoslœuye, 1144).
Tó slovo ‹пъвьнъ : пъвати, пъвѣти› e dobrie viedomo yz d.-rous. pameatoc. A u razie ‹puvynu/пъвьнъ → pyvynu/пьвьнъ›, crœmy vuisje recenoho *u-y → *y-y, tout e moglo ciniti i ounicneigne sõzvõcieigna iz ‹póuen› "full".
від звихленник (викидень)
1. To tvar ‹hippie› e za pèuno œd ‹hipster›.
2. U tie tvarie ‹hipster› e za pèuno ‹•ster› yn pocép, perviesno iména dieyça geonotui (por. ‹brewster› "pivovarca", ‹spinster› "prealia", ‹baxter› "peciça", ‹webster› "tcalia").
3. Œd poceatcou (30uix XX. stl.) ’ste viedoma oba tvara ‹hip› ~ ‹hep›. Ysé mogé cazati na [ɪ ~ e] — niziéigne /ɪ/ → [e]¹ u govoriex, otge vuixœdj e to tvar *‹hip›, ne ‹hep›.
4. Samo ge ‹hip› znacity u eag.: 1. "bédro" — golóune znaceigne, 2. "xipoc" — odino znaceigne, 3. "teamoc, znal, znaxa, cuibeten/cuebeten → znal sviejix vieyaign".
5. U ‹hipster, → hippie› nayimovierno e tó ‹hip-3›, xotcha e i gadca o ‹hip-1› "bedro" → "bouti pœd dieyeiõ mamiu", bõdy simy, œd *"mamlén ("high") legieti na bedrax" ("to lie on one’s hips → to be high"). Tó ‹hip-3› e vuivodeaty i œd ‹hepi, hipi› "zyrieti; ròzpliousciti oci" móuvui wolof. Bõdõtchi ceasto pridrougén piesteij hipsterœu iz poteréboiõ mamiu, ta gadca o ‹hip•ster› œd ‹hip-1› "bedro → legieti mamlén na bedrax" e privabliva", ta ya gadaiõ to ròzvitoc yz wolofscoho ‹hipi, hepi› "zyrieti, ziriti" → "teamiti, cuibati(cuebati)", i pac → "teamaxa, znaxa" e vierogœdnieycha.
6. Utœmy, privablivo ci, pone, gœdno ròzgleadou, e i zastariele (30uix liet XX. stl.) znaceigne samoho slova ‹hipster› "pleasounca", bõdõtchi ocivisto œd ‹hip› "bedro", iz perviesno pocépomy geonotui ‹•ster› dobrie legity do poyasneigna œd *"geuncui yaca crõtity bedrama u pleasie", tb. coli bedra e vidco — tacuy vid pleasou bie xiroco pridrougeno iz vuizóulivoiõ, vœilnoiõ ci volelioubnoiõ povedeuncoiõ i põttyõ gittya (Bohemian). Tacuimy cinomy, popri vuixodje "bedro", tó imea piesteja "hipster" bui ne boulo œd ‹hip›, ale ouge gotovo œd ‹hipster› "œdverta pleasounca" → "volelioubna osoba (perviesno geunca)" → "yna osoba givõtchi vœilno" itd. u novieychi znaceigna. Popri gadcõ tou pœd 5., ta znaceigna "cuibeten, cuibeitliu, teamaxa" ne e neminõtche vuivoditi œd "zyrieti, vidieti" wolofscoho ‹hipi, hepi› — tœi znaceigna mogla sõty prosto postati utorinno rôzoumieignemy yna vœilna ci volelioubna gittya he "viedaigna praudui".
_____
¹ — Na opacui, /e/ → [ɪ] e pitimo eaguelscie Novoho Zieleada, ta ‹hipster, hippie› ne vuinice tam.
1.
Cyto vadity cazati póuno "quiet / çviet paporóti"? Ne ouge tac zadóugo? E lieple roniti tó úseoho u odin izclad slovo "quiet" pro odin izclad poustoho ‹•ca› u xabalscœmy ‹paporótca›?
Ta i corótcheigna + pœdcép ‹•ca›, xotcha i reasna u rousscie ci inde po slovianscax móuvax, vuinicnõty ouge seréd lioudou i yz slœu ci vuirazœu perédje bez ta ‹•ca›. A tac e mõderno.
2.
I, tó Velicodnye yayçe e yna riecy dieystvna, idé yõ seagti i maçati. To quiet (ci çviet) paporóti ge e bay, i riesti-y e nemœgylivo u poconie. Ou gleadaigna yayeç na Velicdeny ta gleadaigna çvietou paporóti sõty het’ rœzna znaceigna.
Значення: Учасники молодіжного руху в ряді країн (перев. Західної Європи і Північної Америки) в другій половині ХХ ст., які виражаючи протест проти…
Приклад вживання: В основі ідеології хіпі лежить філософське вчення, пов'язане з «рухом Ісуса», «пацифізмом» і принципом ахімса. Цей рух, один з…
Або хіпко́,хіпу́р
Од "хіп", вигук од "хопити" (розуміти, тямити)
Або шупко́
Значення: Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор.
Приклад вживання: – Сей тореадор вже надто старий для своєї ролі. (І. Нечуй-Левицький) Пішов [Улас] до сільради в настрої молодого тореадора, перед яким хоч…
Значення: Бій тореадора з розлюченим биком.
Приклад вживання: Солдата, як червоний плащ бугая на кориді, дратувала мова Осадчого. (Б. Антоненко-Давидович).
"су-" --- 2) прикметниковий префікс, вказує на близькість.
Суглинок, супісок, сутінок, субір. Для поданих прикладів я би сказав "суекваторний", "суобрітальний", але тут з'явилася думка, що тут це не звучить через збіг голосних. А як щодо того, щоб лишити "-б-" в цьому разів. Це відповідає тому, як ми кажемо "об одинадцятій", до прикладу
Або Bœgdan, Bœgdana
https://hrinchenko.com/ru/dictionary/word/54259-skakati
Скака́ти, -чу́, -чеш, 2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. г. Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати». Мет. 161.
Правда не знаю, чи так можно.
A bui cyto?