Ви помиляєтеся, дядьку! Моє слово не є приблудою, бо не використовується в жодній мові і лише створене на базі англійського. А ваша турель звучить однаково, мабуть щонайменше у десятку країн, особливо на кацапщині. До речі одна з цілей проекту і є очищення української мови від засилля однакових запозичених слів, особливо окацапщених. Тож моє подання цілком відповідає меті проекту. А, ви, якщо не в змозі шось запропонувати, то не будьте приблудою і йдіть пошукайте пригод в іншому місці!😄
Річ у тім, що мета цього проєкта — добірати свої одповідники до слів-приблуд.
Проєкт не має заміру зумисне оддалити укрїнщину од московщини хоч якими способами.
А якби Ви були вигадали якого доброго питомого одповідника до слова ⟨туре́ль⟩, і подали були тут, то вже були б оддалили трохи свою мову од московської, бо ж московською кажуть ⟨туре́ль⟩, і Ваше подання б одповідало меті проєкта 😉
До нас ця тканина прийшла з Америки, і зв'язують (в уяві) у нас її саме з Америкою.
Ті ж таки ягляне та америчане назвали її саме по городі, звідки та тканина потрапляла до їх — jeans (з Зенови/Дженови, хоча це певно прязький перейняток) та denim (з Нима — города на Пряжчині).
Тож, гадаю, було б розумно звати її ⟨америча́нська тканина⟩.
Бік — напрямок, у якому щось розташоване або рухається.
Азимут — кут, що визначає напрямок відносно півночі.
Бокомір — прилад для визначення напрямку або вимірювання азимуту.
Пан @אלישע פרוש додав в "обговорінні слова" zenœusca, тобто родом із міста
генуя
goroh.pp.ua: скріпа
goroh.pp.ua: скріпка = це металевий канцелярський предмет для скріплення аркушів паперу, див. значення слова
ЕСУМ у 7 томах; Том 3: Кора – М; ст. 98
Див. слово: кріпки́й
У мене є три головні докази проти московськості цього слова:
1. Перву канцелярську скріпку (gem clip) винайшли наприкінці ХІХ століття, саме тому для неї не існувало давньої назви ані в українській, ані в московській мовах.
2. Обидва слова, будь-то московське «скрепка», що українське «скріпка» – незалежні один від одного новотвори: моск. скрепля́ть –> скре́пка; укр. скрі́пля́ти –> скрі́пка
3. Корінь «-кріп-» виводиться від прасл. -*krěp-, дав.-р. -крѣпъ-, що перейшло в укр. -кріп-, а звук [е] в закритому складі закономірно переходить в [ і ] (ікавізм)
goroh.pp.ua: скріпка
goroh.pp.ua: скріпа
zenœusco ; zenœusca
/d͡zɛnywsʲˈko/, /d͡zɛnywsʲˈkɑ/
___
Œd ‹Zenova, Zenœu› „Genoa“; ‹zenœusca› ← ‹zenœusca tcanina›, ‹zenœusco› ← ‹zenœusco soucno›. Bœilne (plural) e tou zayvo ponevagy ‹•s› u ‹jeans› ← ‹Genes› ne e bœilne ale ceasty ta tvara imena miesta eaglianscoiõ, pac unimana (xuibno) he bœilne — ‹jeans› e œd ‹Genes› œd ‹Genes fustian› „Zenœusca tcanina, Zenœusco soucno“. Slovo ‹jeans› œdnosity ne ino do nogaviç/xytaneu, ale do bõdy yacoho odeagou yz tacoie tcaninui.
Значення: Це префікс для позначення зв'язку будь-чого з водою.
Приклад вживання: Гідратація, гідравліка, гідремія, гідроксил.
Значення: Це префікс для позначення порядку, приналежності до всесвіту або космічного простору.
Приклад вживання: Космос, космонавт, космологія, космічний.
@Carolina Shevtsova praudõ pisié. Na pr. po ynie sõgolósnie bõdé [oɣ̞nɛ-], ne [woɣ̞nɛ-]
Перечитайте розуміючи, будьте ласкаві, що я написав☝️
Я там не одстоював слова ⟨туре́ль⟩