Останні події

Богдан Лабунський прокоментував переклад
04:12

בוקר טוב

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:09

@Римидолов Вертислово

»Або ще давня«

Ta yasna riecy, atge Zaxœd (pœudeny i pœunœcy) e cde liepche izbereug perédaigne daunerousscoie móuvui, neigy t. z. „Velica Oucrayina“.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:55

-

אלישע פרוש прокоментував
03:52

zaxovanstvo ; izberégeinstvo

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:26

+

אלישע פרוש прокоментував
03:22
слово власник

derja ; derjacy ; derjateil

___
Œd ‹derjati› „to possess, hold, to own“

___
___
pitomœstnic (pitomœstniça) ; pitomosteç (pitomostiça)

___
Œd ‹pitomœsty› + ‹•nic› ci ‹•eç›, œd ‹pitœm› „own; proper; peculiar; typical“; por. phran. ‹proprietaire› œd lat. ‹proprius› „pitim“, gr. ιδιοκτήτης œd ίσιος „pitœm, svœy, own, peculiar“ ( + κτήτης ← d.-gr. κτάομαι „derjõ“), eag. ‹owner› œd ‹own› perviesno „own“ ta „proper, peculiar“.

> Подавав тільки гадки Шевельова, він ще “вантаж” “арго-суфіксами” пояснював (онов. і у “...Фонології...” при носових згадує). Там на сайті відкривав у новій вкладці посилання на файл. Дивно що на Словотворі не можна файл вчіпити

Ouge’my ceou. Mieniõ Vam.

Esmi izgoden iz Xevelevomy o yzgadanœy bezsõstaunosti / bezladnosti ou Roudniçscoho. Ne ógy bui tó ymalo praudati Roudniçscoho, ta xotchõ nagadati ógy pozdieye i istoslœuya Machkova ceixscoie móuvui ta Skokova slovienscoie bea ceasto pœddana sõdeçscie. Menche iz tuimy, cògen prispie i ouspiexynomy istoslœuyemy na ocrema slova iz nelègcomy istoslœuyemy. 
Ya si gadaiõ ci ne sta Roudniçscuy prosto vuisnagén dóugo troudeatchi nad svoyimy slœunicomy rousscoho istoslœuya. Tó bui, na pr., moglo vuiplosciti xuibaigne yna perédslovou. Moye urazieigne e ógy Roudniçscuy zyrie u istoslœuye (a ce-n’ mietco) u ocremax slovax, i na ocremax slovax u vidie ocremuix tcholóncœu moge i ostati, ta, ymabouty zaxoplén ci tó svoyeiõ ouspiexynœisttyõ ci tó zagadami ta roupcœisttyõ samoie rousscoie móuvui, ea sea za zasnoutoc bœlchiy za yeoho samoho. Obace, ya sam, na pr., esmi dosta gleaden (sceptical) i do Melnicioucova slœunica rousscoho istoslœuya.

Cyto do istoslœuya Xevelevova, olni na medjie rodima (genius) u istoslœuyie o ocremax slovax, osœbno ya ne mojõ bouti izgoden iz yeoho prostirui o istoslœuyie inchix slœu, ni iz decotrami zamietcami’ho o istoslœuyie Roudniçscoho. Na pr., marno Xeveleu remstvouié proti Roudniçscoho * weiks-in-ya ( → rous. „vixynia“), bõdy simy, jadna incha móuva, poza slovianscami, lédva ci znaié izteajaigne tacoho prai.-e. tvara — pragarm. * wīhsilō „yn vid ceréxynie“ u niem. ‹Weichsel›, dœlnoniem. ‹wissel› ci nzm. ‹wesselkerse›, ci gr. ιξός ( ← * wiksos), ci lat. ‹viscum› sõty dosi tocenui sõznacui seoho slova. 
Xay priteagnõte za ouxa e Roudniçscoho istoslœuye ‹vóutouziti / •õziti?› œd * ‹voziti› ta ‹touziti›, ni Xevelevovo istoslœuye’ho œd ‹volóciti› × ‹touziti› mea ne perécona. Xeveleu vuiplosci mienõ /l/ u ‹volóciti› u /w/ u ‹vóutouziti› „pitimomy peréxodomy /l/ → /w/ viedomuimy boursacœm œd serédnerousscoie moúvui“, ta tó bui boulo ino odino yz nizcui pripoustcheign neminõtchix pro vuivedeigne ‹vóutouziti› yz ‹volóciti×touziti›. Ceomou, na pr. ousieceigne ‹volóciti› u ‹vól•› byra za sobie yasno? Pro mene, zaxvatsco izvodity ci malo puitaign do „humorou“ boursacœu. Otge, nevuiploscene ousieceigne ‹volóciti› u ‹vol•› e „humorous approach“ boursacœu, ale /l/ → /w/ u ‹vol•› ouge grõstoke znaigne peréxodou /l/ → /w/ u serédnerousscie? Ic slovou, poread iz moyimy vuiplosceignemy istoslœuya ‹vóutouziti› vuisje, ymaiõ i inchõ gadcõ: * u-touziti, iz * u- „in-“ ta ‹touziti› „biti, loupiti/loupati“, otge perviesno u tvarie * /wtuz•/, pac iz peréddievomy /o•/ + /wtuz•/ → /owtuz/ — u docaz tomou e tvar /wywtorɔk/ yz daunieycheoho /wtorɔk/ ← * utor- (viedome i u tchoudernaçscœmy nadpopraunœmy tvarie iz /l/ — ‹oltoroc› u pameatcax; sey priclad berõ yz samoho Xeveleva, »Phonoloyia«).

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:55

Якщо: псл. četa «пара» –> чото; буде плутанина з біцепсом, бо його тоді доведеться так само називати. «Бі-» = 2, теж пара

Василь Кривоніс прокоментував переклад
01:24

Журавець більше подобається

Значення: Вступати в які-небудь стосунки, мати справу з кимось, чимось.

Приклад вживання: Нам щойно збрехали! Ми ніколи раніше не зіштовхувалися з такою несправедливістю!

змінився найкращий переклад для слова квадрицепс
чотиримʼяз
5
Liesolòn додав до слова катаклізм
00:28
переклад мертви́лля

Liesolòn додав до слова фан-зона
00:17
переклад мило́вачня

Богдан Лабунський прокоментував
00:07

Додав до відмін: «отверт-, одверт-»

Намагатимусь більше не створювати подібні сторінкі до слів, яких запозичення з іншої мови – не достатньо обґрунтоване! 

Богдан Лабунський прокоментував
00:00
слово незле

Готово! Це слово в ряді на вилучення, так само як і:
яко
щодо

Безіменний прокоментував
вчора 23:59

Не завадить додати, що "відвертий" є, видко, надпоправне "отвертий".

Безіменний прокоментував
вчора 23:55
слово яко

Га?

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 23:38
слово незле

👍

Міню! Вперве видаляю невдалу сторінку

Путятін Редріх прокоментував
вчора 23:27
слово незле

На толоці в розділі про вилучення запозичень напишіть

Путятін Редріх додав до слова унікум
вчора 23:25
переклад виняток

«... — просто виняток якийсь»

Путятін Редріх прокоментував
вчора 23:22
слово халупа

Господи, навіщо...

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 23:16

Вино в українській мові і так запозичене з латини

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 23:06

Праслов'янський суфікс. Отже, до існування руської мови. Бо тоді ще візьміться перекладать "чуже" сім (піє. *septḿ̥ < прасемитське *šabʕatum), вино (піє. *wóyh₁nom < пракартвелська *ɣwino) тощо.

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 23:05

Ні, не так. Тоді в мск. би було якесь ⟨ебалан⟩. Та й суфікс ан є й наш.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:39

Колообіг слів зі Словотвору в природі

Путятін Редріх прокоментував переклад
вчора 22:34

майже те саме за звучанням, що "триплекс" --- добре. Поки вподобав

Путятін Редріх прокоментував переклад
вчора 22:32

добродію Ярославе, Ви даєте слова з однаковим устроєм у багато різних контекстів. "-ені", "-єні", "-яни", "-яні", "-ійці", "-івці" й таке інше. Інтуїтивне розуміння таких слів одразу відпадає, бо треба знати, що ось у такому напрямі є такий термін. Чи маєте Ви бачення того, як це має працювати?

S. Velichko прокоментував переклад
вчора 22:07

+
Як правильно перекласти українською «бардачок»: знайшли милозвучні варіанти — PMG.ua https://share.google/zt1zCDw4NFbxmiXOi

переклад захі́дщина

ЕСУМ: пе́лька «рот, глотка; [шлунок Ва]» — р. [пе́лька] «частина одягу на грудях та біля горла», бр. [пе́лькі] «груди»; — загальноприйнятої етимології не має; пов’язується (Фасмер ІІІ 230; Преобр. ІІ 35) з пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла»); пов’язується також (Толстой Этимология 1967, 145–157) з [пе́лька] «ополонка», запозиченим з балтійських мов.

Шевельов, “Історична фонологія…”, розділ 8.5, ст. 185: пе́лька, якщо це слово виводиться від *pjalýty (пор. лемк. пялка ‘горло, глотка’, рос. пяли́ть ‘витріщати’)[, є однією з форм з північних говірок, яка увійшла в літературну мову, бо Е, а не Я, на місці ę].

Bozhyk додала до слова єблан
вчора 18:07
переклад їбвань

припускаю:
еблан <- ебал+ан <- ебал
їбвань <- їбав+ань <- їбав

вчора 17:19
переклад короб

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 16:37
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 16:35

+++

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 15:28

Черпані слова з наголошеним 'а' на коні набувають /j/. Пор. янгол, якір.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 15:05

обер, обор

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 14:40

Гоже слово! Хочу ще видіти відміну «білопуз» (через І́)

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 14:36

Пенгви́н. Ніяких пінґвінів.

вчора 14:35
переклад півде́нщина

Надихнуло «східщина» для "Азії"
азія

змінився найкращий переклад для слова африка
мурщина
7
вчора 14:28
Carolina Shevtsova додала до слова три́птих
вчора 14:26
переклад тригиб

Carolina Shevtsova додала
вчора 14:10

Значення: П'ятий за величиною материк Землі, розташований на південному полюсі, майже повністю вкритий льодом.

Приклад вживання: Дослідження Антарктиди є ключовими для розуміння глобальних кліматичних змін. На території Антарктиди відсутнє постійне населення, але…

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 13:35

sieverozeimle