Останні події

»Романотвір«

+

-

Lédve roussco pitomo.

»Та я плутаю їх. Тому краще кирилицею писати)«
@Carolina Shevtsova
Na opacui, tomou e lieple latiniçeiõ pisati. Dacde po govoriex plõtaiõty odino zveagymea i inchemy, inde ròzlõceaty. Po govoriex e ròzlõca meidj |e͡i| [i ~ ʲɪ ~ ɪ̯͡i] ta |iː| [ʲi(ː)], [ʲi͡ɘ], [ʲiᵊ].

»вовнуватись« (»А хвилюватись тоді як?«)

@Друга Путь

Ceomou? Ni. Ógy veatscoiõ caziõty ‹волноваться› œd ‹волна› ne znacity ógy i rousscoiõ tó ymé bouti œd ‹vóuna›. Hén, ceixscoiõ ci slovaçscoiõ e ‹vlna›, ta neyma "‹vlnovat se / vlnovať sa›; caziõty, na pr., ceixscoiõ: ‹zneklidňovat se, vzrušovat se, znepokojovat se›, ci, u ynie: sõstroçie: ‹buď v klidu›, ‹neřeš›, ‹nestarej se› (œd ‹starat se› 'to worry; to care').

Toy corein e sõmnieven u rousscie.

*-m- scorieye teacné lat. ‹•endus, •enda, •endum›, por., na pr., rous. ‹dielimoc› 'dividendum', ci tacógy ‹leagomo› 'to tchas liegti supati (lat. dormendum).

Œd? Viemy ógy to corein e *bliz-, ta cyto e to izveazoc iz tomy znaceignemy tout? E viedomo yno slovo iz corenemy *bliz- u znaceignie blizco do danoho tout znaceigna?

+ за відище

Mogé bouti i prosto ‹ba›, bez ‹bœilche›.

Ysé scorieye teacné lat. ‹-iv-us, -a, -um›.

+

»Гидота«

@Carolina Shevtsova

Ceomou?

»Гадаю ліпше є пояснити різницю "мінити", "минити" та "мнити".«
@Carolina Shevtsova
Yac iesce lieple vuiclasti rœzniçõ meidj *ē/oy → |i͡e| → PD /iː/ ta PN /i͡e/, ta *i/ey → |i| → PD /ɪ/, PN /ɪ, i/? A ‹мнити› e o tó ‹myniti›, iz *y (*‹ь›). ‹Miniti› prosto ne e jadnon slovo u rousscie. Ale rœzniça meidj ‹miniti (минити)› ta ‹mieniti (мінити, мѣнити)› bui boula tacage he meidj ‹divo› ta ‹dieva›, ci meidj ‹sito (сито)› ta ‹sieno (сіно, сѣно), a tacógy ‹suito (сито = сыто)›.

Dourœsty. Tó e 'names day', do ceoho e tou rocovina?

«Розенбаум у своїх творах уживає й українщини, й жидівщини» (@Євген Ковтуненко)

»Але можливо це не зовсім українське. В Розенбаума є "мой братан для марафету бобочку надел"«

@Євген Шульга

"Mœgylivo nemœgylivo", i? Ni eürieyscoiõ ni niemeçsco-eürieyscoiõ, 'hoodie' ne e nicy he ‹bóbca› ci ‹bœbca› ci ‹bobocyca›. Niemeçsco-eürieyscoiõ e tó קאפוצאן /kɑpuˈt͡ʃon/, abo קאפוצקע /kɑˈput͡skɛ/, ci קאפוצן-ראק /kɑˈput͡sn-rɔk/, œd phran. ‹capuche› /ka.pyʃ(ᵊ)/, a eürieyscoiõ e tó yno slovo cerpano קפוצ'ון /kapuˈt͡ʃon/, tacógy œd phran. ‹capuche›.

Rousscue ‹bóbca (bœbca)› ci ‹bobocyca› e pèuno yno slovo sloviansco, cœncieye œd prasl. *bob- u slovie ‹bœb› 'Faba' ta u bezlieci inchix imeun rosslin, ta riecey ci naready iz tóustuimy ci crõgluimy tvaromy¹; por. yzocrema veat. ‹бо́бка, бо́ба, бо́банька (*бо́бонька?)› 'diteatcha sorócyca', ‹бо́бка› 'yna diteatcha igracyca', blr. ‹бо́бка› 'yna crõgla çeatca na tcaninie; coulyca; zernina bobou'², dalieye tacógy rous. ‹bobric, boblic›³.
Tó imea ‹boboc, bœbca/bóbca, bobocyca› za 'hoodie' rousscoiõ e, viedie, œd prasl. corene *bob- : *bab- ( ← *bōb-) za crõglœstyõ, couliatœstyõ ci tóustœstyõ, tacógy iz utorinnuimi znaceignami 'viti u cyto crõglo, coutati'.⁴
Cyto do ‹bob-/bób- (bœb-) ta ‹bab-› por., na pr., ‹babciouc› : ‹bœbciouc› 'almond'.⁵

____

¹ — Vidgy ‹ба́бичка› u SIRM I.

² — SIRM I 217: ‹бо́бка (бу́бка)›.

³ — SIRM I 217: ‹бо́брик²›.

⁴ — Por. i slvç. ‹(za)babušiť› '(za)viti, (za)coutati u cyto teplo (lioudinõ, ditinõ)'. Tacógy por. rous. ‹bobiast› — vidgy SIRM I 218: ‹боб’ястий› 'з великими слабими завитками'.

⁵ — SIRM I 217: ‹бобчу́к (бобі́вни́к, бобо́вник)›, ta SIRM I 106: ‹бабчу́к›; siõduige ‹бабко́вий› : ‹бобко́вий› 'of the bay leaf' (vidgy SIRM I 106: ‹бабко́вий›); SIRM I 104 ‹бабенник›.

»не могла вона бути на обмиванні, не "не було її"«

@Друга Путь

Œn (@Ярослав Мудров), viedie, xtie recti ógy prosto 'bouti' ne mogé stati za 'to be present (lat.: 'praeesse'), bõdy simy, ponevagy »не могла бути присутньою« znacity "ceréz yacõ vinõ NE MOGE ('could not, wasn’t able') to be there / to be present", a, ni bui tomou te same ne moglo bouti perédano prosto toiõ rietchcyõ 'bouti': »‹не було при›«. Obace, Mõdróu lõcavity, mieniuxi »не могла бути присутньою« za »не було при« — tout, miniuxi 'praeesse, to be present' za 'esse, to be', xuibity zaxovati tõ riecy 'mogti'. Mieneatchi ‹prisõtnia› u »ne moge ('could not') bouti prisõtnia / prisõtneiõ« za 'bouti', xuibity zaxovati »moge«: »ne moge bouti« ("[she] couldn’t be"), a ne prosto "she wasn’t". Coli Mõdróv pisié o ynie vinie (»в другому натяк на причину«), to tõ vinõ perédasty ta riecy 'mogti', ne rœzniça 'praeesse, to be present' proti 'esse, to be'.

»То кѫсанꙏ чи кѫцанъ?«

(Кѫсанъ — @Друга Путь)

I tac i tac, he i u:
/ˈsnɑɣ̞ɑ/ = [ˈsnɑˀɦɑ] ~ [ˈt͡snɑˀɦɑ ~ ˈᵗsnɑˀɦɑ], /ˈsmuɣ̞ɑ/ = [ˈsmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈsmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈt͡smu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈt͡smu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈᵗsmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈᵗsmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈʃmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈᵗʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈᵗʃmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈt͡ʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈt͡ʃmu̯͡o̝ˀɦɑ], /ɣ̞ɑˈsatɪ/ = [ˀɦɑˈsatɪ ~ ˀɦaˈsatɪ ~ ˀɦɑˈᵗsatɪ ~ ˀɦaˈᵗsatɪ ~ ˀɦɑˈt͡satɪ ~ ˀɦaˈt͡satɪ], /smɔk/ = [smɔk ~ ᵗsmɔk ~ t͡smɔk], /soˈpʎa ; ˈsopi͡elʲ/ = /soˈpʎa ~ ᵗsoˈpʎa ~ t͡s(ʲ)o(m)ˈpʎa ; ˈsopilʲ ~ ˈᵗsopilʲ ~ ˈt͡s(ʲ)o(m)pilʲ], /ˈsβ̞aj(k)a ~ ˈsβ̞aj(k)ɑ/ = [ˈsβ̞aj(k)a ~ ˈsβ̞aj(k)ɑ ~ ˈᵗsβ̞aj(k)a ~ ˈᵗsβ̞aj(k)ɑ ~ ˈt͡sβ̞aj(k)a ~ ˈt͡sβ̞aj(k)ɑ ~ ˈʃβ̞aj(k)a ~ ˈʃβ̞aj(k)ɑ ( ~ ˈʃːβ̞aj(k)a ~ ˈʃːβ̞aj(k)ɑ ~ ˈʃᵗʃβ̞aj(k)a ~ ˈʃᵗʃβ̞aj(k)ɑ)].

»викіт би було«
@Друга Путь
Ne boulo. Zavisity œd yna govorou. Yn vidotvœren œdguib o-perégolósou zavisity na ynie govorie. O-perégolós ≠ ‹i› bóugariçie.

Са́ме так. Ось, наприклад, його подають до навіть

А що приклади вжитку реми?

»Ну накілко я розумію, то тут тзв. e-y-perégolós це змїна в позицїї еПь, одповідно e-u-perégolós це еПъ.«
@Друга Путь ( + @Carolina Shevtsova)

Tac e.

___

»Невже вони дають різні переголоси? То й оПь й оПъ тоді теж мали б давати різне.«

@Carolina Shevtsova ( + @Друга Путь »Я не надто із цим знайомий, того не одповім вам«)

Aino,

*eSu da:

1) na Pœudni:

a) |i͡ʉ (i̯͡ʉ)| uzcrœzy u slovax iz *e peréd *u na pœuden œd medjie: Rava Roussca — Velicui Mostui — Zolótcheu — Ternopœly — Cameaneç Podœlscuy (ale bez bœilchosti Zacarpattya);

b) |i͡ʉ (i̯͡ʉ)| ino u slovax iz nagolósomy na *u (*ú) u prasl.;

2) na Pœunoci:

→ |(i̯͡ɶ ~ ) i̯͡ʉ|

ino na *e pœd nagolósomy pri nagolósie na *u (*ú) u prasl.

|i͡ʉ| e zastõpleno tui œdguibui, he otó: [ʲi͡β̞], [(ʲ)iʷ ~ (ʲ)iᵝ], [ʲy(ː) ~ ʲʏ(ː)], [ʲʉ] na Pœudni, a na Pœunoci: [ʲʉ͡ɶ ~ i̯ʉ͡ɶ], [ʲʉ͡ɵ ~ i̯ʉ͡ɵ], ci, inde, tacuimige œdguibui he na Pœudni.

*eSy da:

1) na Pœudni |e͡i| usiõdui, iz œdguibui, he otó:

— [i(ː)] (bez [ʲ] peréd [i]);
— [ʲɪ];
— incoli, nadto u beznagolósie ci po gõbniex ci /r/: [ɪ ~ ɪ̝ ~ e (e̝)]; pœd nagolósomy po gõbniex ci /r/, tacógy: [ɪ̯͡i].

2) na Pœunoci tacógy *|e͡i| i tacógy usiõdui, pac → /i͡e/, ale pœd cœneç XIX stl. u beznagolósie e /i͡e/, ceréz sciebely [i̯͡e ~ ʲe] ceasto stauxi [e ~ ɛ̝].

Rœzniçie meidj izteajaignemy *oSu ta *oSy’ste neyma, dauxi te same *|ʉ͡ɶ|, pac dauxi |ʉː| na Pœudni, i ostauxi |ʉ͡ɶ| na Pœunoci.

Na Pœudni e |ʉː| ( ← *|ʉ͡ɶ| ← *oSu, *oSy) zastõpleno œdguibui he: [y(ː) ~ ʏ(ː) ~ ʉ(ː)], [y̼(ː) ~ ʏ̼(ː) ~ ʉ̼(ː), [ʷiʷ ~ ʷiᵝ ~ ʷi͡β̞], [ɥ͡i(ʷ) ~ ɥ͡i(ᵝ)]; peréd ynomy œdgolósiénomy sõgolósnomy i [ʷiᶲ].

Na Lémcovinie e |ʉ| ( ← |ʉ͡ɶ| ← *oSu, *oSy) zastõpleno zvõcomy /ʊ/ = [ʊ͡u̯, o̝͡u̯], togynuimy iz /ʊ/ ← *ON.

Na Pœunoci e |ʉ͡ɶ| ( ← *oSu, *oSy) zastõpleno rœznuimi dvogoucui xibou |ʉ+ɶ| rœznoho stõpene ci rœznoie mierui perédnosti, crõglenosti ta izcladovosti pervcheoho ci drougoho gouca. I tout, he u razie iz *eSy, u beznagolósie e ceasto slableigne dvogoucœu pœd cœneç XIX. stl..

Ponevagy to perégolós *e peréd *u e rœzen œd ta perégolósou *e peréd *y, clicemo yea ocremo: e-u-perégolós, ta e-y-perégolós, ale perégolós *o e odin i peréd *u i peréd *y, tomou clicemo-y prosto o-perégolós.
Pro tui govorui yde e-u-perégolós e oumóuvleno tomy nagolósomy na *ù u prasl. mogemo coristati yz ta recene "e-ù-perégolós".

Ponevagy tui œdguibui na Pœunoci ta Pœudni sõty bouli rœznui yz dauna, cerpauxi slova meidj govorui, na pr., PN [u̯͡ɵ] /ʉ̯͡ɶ/ |ʉ͡ɶ| bie podecõdui mieneno za /o/ u PD, a PN [ʲɛ ~ ʲe ~ i̯͡ɛ] za PD /ɛ ~ e/, ógy pravopisno e ceasto œdguibano bóugariçeiõ he ‹е› ta ‹o›. Ta popri tacõ pravopisy xuibity pameatati ógy i tout e e-u-perégolós ci e-y-perégolós ci o-perégolós.
Na pr., u starieychix slœuniçiex este viedoma oba tvara u pravopisi bóugariçeiõ: ‹ре́чiння ~ ре́чiн(н)є› i ‹ре́чeн(н)є›. Drouguy e to tvar pitim pro Pœunœcy, i ceréz tõ pravopisy iz ‹e› mogé tvoriti urazieigne ni bui ta perégolósou *e tam ne boulo. U dieystvnosti, i tam e e-y-perégolós, ale u beznagolósie slablén yz [i̯͡e ~ i̯͡ɛ] u [(ʲ)e ~ (ʲ)ɛ]. Te same i iz ‹o› u pravopisi bóugariçeiõ na miestie oceicouanoho perégolósou, yzocrema ceasto u tvariex cerpaniex yz Pœunoci na Pœudeny. Ba, i pœd nagolósomy, pœunœcynœi œdguibui o-perégolósou, he otó, [ʉ̯͡ɶ ~ ʷɶ ~ (ʷ)œ], [u̯͡ɵ ~ ʷɵ ~ ʷo] bea/sõty neviedomui seréd œdguibœu o-perégolósou na Pœudni, i ne riedco bea-yea pœdstanóuleno prostuimy /o/ na Pœudni. Simy mogé bouti poyasneno, na pr., pravopisnuy tvar ‹Коното́п› poread iz tacógy viedomuimy ‹Коноті́п›, coli ymati na gadçie ógy pravà Pœunœcyna vuimóuva (Soumscina teagné perviesno, razomy iz Cuyeuscinoiõ, Pœltauscinoiõ, Xarcœuscinoiõ) do tui rœznomóuvui Pœunoci) seho imene e [konoˈtʷɵp ~ konoˈtʉ̯͡ɶp]. Te same e iz pravopisnumy tvaromy ‹Полта́ва›, yde pravopisy iz ‹o› xuibno pœdnosity œdsõttye o-perégolósou.

Аааа, точно)

уроди́ни

Гай-гай, грай, грай

викіт би було

— геть не те

це volk-t-ja ж. р., а то би було якесь volk-t-je с. р. і значило би воно збірність

не могла вона бути на обмиванні, не "не було її"

Кѫсанъ

Вилучити слід таке

Може бути й саме "ба", даю витяг із Грінченкового слівника (той собі взяв приклад у Федьковича):

> 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір’ї, ба і ріс в Підгір’ї. Федьк. Поез. І. 31.

++

Незле, та мабуть не те.

-
Чуття мови геть нема?

То кѫсанꙏ чи кѫцанъ?

Джерело?

+

+

диямант тоді вже

виверечи є дієслово, виверечі що таке є?

>Toy corein e ino u tvarie ‹vert•› ci ‹vorót•›, a ⁺‹verét•› neyma.

Веретено?