Підпираю Богданову думку. Цифра — це знак, що їм значать число, як буква значить гука.
Десь його вдасться замінити просто словом 'число', а десь і словом 'знак', та й по всьому.
Я давав був такий приклад:
Кільки тризначних/тризнакових чисел можемо записали числами/знаками 0, 2, 6, 8, не вживаючи їх більше, як один раз.
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/36172-oxocii):
Охочий, -а, -е. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Гліб. Кобза не дуже був охочий до розмови. Стор. МПр. 116.
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/25839-lasii-ii):
Ласий II, -а, -е. 2) — на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ном. № 4634. Ласий, як кіт на сало. Ном. № 5054. До грошей я не дуже ласий. Шевч. 156. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Чуб. V. 1155.
Словник української мови XVI – I пол. XVII ст. (вип. 9, ст. 139): ЖЕЛВЪ, ЖЕЛЪВЪ, ЖОЛВЪ, ЖУЛВЪ: 2. (різновид молюсків) черепашка
ЕСУМ з усіх подає тільки желв, псл. *žely, род. в. želьve, зн. в. želьvь
@Carolina Shevtsova, то ви кажете, що lœgyco - чуже?
Ще en-Wiktionary: Old East Slavic: желꙑ (žely), жьлꙑ (žĭly), желъвь (želŭvĭ), желъва (želŭva)
Middle Russian: желвь (želvʹ), желва (želva), жолва (žolva)
Russian: желвь (želvʹ), жолвь (žolvʹ) — dialectal, obsolete
Old Ruthenian: желвъ (želv), жолвъ (žolv), желва (želva)
Ukrainian: желв (želv) — dialectal, obsolete
Ви про що? Я все прочитав!
Іносе, якщо Вам лінь перейти за посиланням, ось ще один уривок:
Допускается первичность как имени — праслав. *1ёкау так и глагола *1ёсШ или даже *lekovati.
«...»
Однако другие исследователи отвергают эту гипотезу, см. Фасмер, там же; Berneker, там же. Действительно, нет никаких следов семантического развития группы слав. *1ёкъ от 'говорить' к 'лечить, лекарство'.
Це ж чисто ягельска річ. Ось що пишуть на Wiktionary:
»In the sense of armoured vehicle, prototypes were described as tanks for carrying water to disguise their nature and due to physical resemblance. First attested in 1915, but in common usage only as of 1916. Displaced landship, and mostly displaced battlewagon.«
Тобто, щоб укрити їх правдиве призначіння й через схожість, назвали ті бойові машини 'tank'.
Та, гадаю, нас ягельські шпизькі справи обходити не мають, добіраючи свого одповідника. Слід би звати ту річ за її правдивыми прикметами, як ляхи з ⟨czołgiem⟩ та й ягляне до 'tank' — ⟨battlewagon⟩, ⟨landship⟩.
Я так розумію, є різниця між "старим" ph [п] та "молодим" f [хв ~ в ~ ...], бо я так и не розібрався до кінця, хоча це вже згадано раніше.