Za pervche, znaceigna slœu na corein ‹coul•› u slovie ‹coulia› „xixyca“, he otó „cotiti-catati, perévertati, valiti“, sõty tac blizyca do znaceigna serédnevuisoconiemeçscoho ‹kūle›, ógy vuisoca e vierogœdnœsty upluivou rœdnoho *koul-y-a na cerpane *kūle, ci yix upluivou uzaemno.
Za droughe, Vachi pricladui iz ‹couleiõ› ta ‹kouleiõ› ci iz ‹cavoiõ› ta ‹kavoiõ› sõty pricladui rœdnoho slova proti cerpanoho. Tout e pac namoga zamieniti cerpana storónsca slova na rœdnui.
Za tréite, i lixiuxi u móuvie tacœi cerpanœi slova he ‹koulia› ta ‹kava›, neyma zàmetou ròzlõciti yea u pravopisi œd pitomo rœdnuix slœu he ‹coulia› ta ‹cava› latiniçeiõ. Storónscœi / cerpanœi slova iz /k/ pisiémo iz ‹k›, a pitomo rœdnœi iz ‹c›, cde ‹c› e /k/ a tacoge [g]. Otge, cerpanœi ‹koulia› ta ‹kava› znacitimõty /ˈkuʎa/, /ˈkɑβ̞ɑ/ — ino iz /k/, [k], olni pitomo rœdnœi ‹coulia›, ‹cava› znacitimõty /ˈkuʎa/ i [ˈguʎa], /ˈkɑβ̞ɑ/ i [ˈgɑβ̞ɑ].
Za cetverte, xay bõdõty ‹koulia› iz ‹kavoiõ› — niemeçscuimy ta toureçscuimy cerpaignemy za serédnerousscoie dobui. Imovierno, priblizno pœd tõ dobõ pitomo rœdne /k/ moglo e ymati i drougozvõc [g], ale novocerpanœi slova iz storónscuimy /k/ ni. Ta i tacuix slœu e u rousscœy móuvie xuiba cœilco — bœilcheist slœu iz [g] e pitoma u rous., cde [g] e ← /k/.
Obace, neyma jadnoie ròzoumnoie pœdstavui pro [g] u greçscuix slovax iz ‹Γγ›, ógy bœilcheist yix póunœisttyõ ci ceasti tacuix slœu bie cerpano iesce u daunerousscõ dobõ. Viedomo, u greçscœy móuvie e ‹Γγ› stalo /ɣ/ iesce u 5. stolieittie, otge u d.-rous. móuvõ priidõ ouge iz zvõcomy /ɣ/ — ne /g/. Roussca móuva ne cerpa greçscœi slova yz ceréz niemeçscõ ci leadscõ, ale ouge daunieyche preamo yz greçscoie ci ceréz daunebóugairscõ / staroslovianscõ. Sciro teagyco e ròzoumieti ceomou mui rousscoiõ ymaiémo cazati ‹•logia› iz [g], coli ou samuix Grècœu tam e /ɣ/ a ne /g/.
A ouge tuimy pacye neyma ròzoumnuix pœdstau pro /lʲ/ na miestie storónscoho /l/ u cerpanuix slovax.
Pravopisy iz ‹ля, лю, лє, льо› u cerpaignax na miestie storónscuix /la, lu, le, lo/ e œdriexyno ocivisto namoga utoriti leadscomou ‹l› u tacuix slovax. Prote, leadske /l/ u pitomo rœdnuix slovax e, he pràvilo, rœunoznacyno rousscomou /lʲ/, a, natómiesty, prostomou rousscomou /l/ œdpoviedaié /ɫ/ = [w] leadske. Otge, u leadscœy móuvie ouge bie zvõc /l/ tacuy he u storónscuix cerpanuix slovax iz /l/ na porõddie.
Zveagoslœuno (phonologically), u storónscuix /la, lu, le, lo/ e /l/ „tverdo“, xay i zvynity „meacco“ rousscomou ouxou, a tomou œdpoviedaié: /la, lu, lɛ, lo/, a ne /lʲa, lʲu, lʲɛ, lʲo/ u rousscœy móuvie.
Pravopisy storónscuix slœu iz /la, lu, le, lo/ he ‹ля, лю, лє, льо› e ròbske cuivaigne leadscœy zvõcynie tac samo he ròbske cuivaigne e pravopisy veatscoie zvõcynie ‹•ин› he ‹•ін›, ci zagalomy perépisy veatscoho ‹и› he ‹і›, u pitomuix imenax (na pr., ‹Погодин› → ‹Погодін›, zamiesty popraunoho ‹Погодин› = /poˈɣ̞odɪn/).
Pravopisy ‹ля, лю, лє, льо› na miestie /la, lu, le, lo/ u storónscuix slovax e smiexyna agy gœdna jaliou, bo stienity (imitates) inchõ móuvõ — leadscõ.
перст ≈ 2 см
Значення: Це надзвичайно сильна комбінація, яка складається з чотирьох карт одного рангу (достоїнства) та однієї додаткової п'ятої карти, що…
Приклад вживання: Мій суперник зібрав каре тузів і забрав увесь банк.
Значення: Одна з популярних комбінацій у покері, яка характеризується послідовністю з п'яти карт одного рангу, але різних мастей.
Приклад вживання: Гравець зібрав стріт від вісімки до дами (8♦️ 9♠️ 10♥️ J♣️ Q♦️) і впевнено переграв пару тузів суперника.
Значення: Це комбінація з п'яти карт однієї масті, розташованих у довільному порядку за рангом.
Приклад вживання: Наприклад: 2♣ 7♣ 9♣ J♣ K♣ – це флеш.
Ужиток форм дієслова ⟨бути⟩ в теперішньому часі, як зв'язки (в именному присудку) — явище, звісне чи не самим карпатським говіркам. Инде його здебільшого одкидають (не промовляють) у живій мові (нульова зв'язка).
Наприклад: Чи ви знали, що Київ — найбільший український город (східна та поліська норма)
А по декоторих західніх говірках ще побутує такий зворот.
Наприклад: Чи ви знали, що Київ — найбільшим українським містом; — або: він — учителем.
Це той самий зворот, що в стандарті 'хтось є кимось', де дієслово ⟨бути⟩ ставить именник у орудному одмінку, але саме дієслово-зв'язку одкидають у живій мові.
Значення: П'ять карт однієї масті, що йдуть по зростанню без прогалин, наприклад: 9♠ 8♠ 7♠ 6♠ 5♠.
Приклад вживання: Я з самого флопу збирав флеш-дро, а на рівері мені закрився чистий стріт-флеш від п'ятірки до дев'ятки.
теж нещодавно мав подібні фонетичні роздуми (окрім хіба що транслітерування літери H), але дні два тому стрів білоруське видиво, де сивий дядько пояснював, що їхнє "шч" й "ждж" треба читати саме так, як воно й написано, а не "шь" й "жжь"... ну й щось усі ті роздуми розбилися :)
певно, для початку буде ліпше запровадити посилене вивчення української хвонетики у школі й загалом більше про се говорити й поправляти за те людей. бо навіть од мовознавців і, начебто, офіційних акторів озвучення чую "шь"
Пор. п'ядити
На вилучення, будь ласочка
приміщення, що прилягає до стіни чи є біля неї
Хоч як ,а те "с" таки вимовляю.
@UkrCrow
»звісне чи не самим карпатським говіркам«
E xiroco viedomo i na Boucovinie. Receigna bez „bouti“ bea viedoma i latinscœy moúvie ci daunegreçscœy rœuno he i daunerousscœy, ta douge obmedgeno — ci ne vuiclioucyno u prostax postoieignevax tverdgeignax. Otge ne mogé bouti móuva o „ròzvitcou œd receign iz ‚bouti‘ do bezony u rousscœy móuvie“ ni o „ròzvitcou inchix slovianscuix móuv iz ‚bouti‘ œd stanou bezony“. E ocivisto ógy receigna bez ‚bouti‘ bea stbelscui mietchena a ne nicotra.
Pace, izcladna (ba, incoli i prosta) receigna bez ‚bouti‘ e ceasto teagyco ròzoumieti. Ne gadati ouge ógy zvynity take móuvleigne pervoboutno.
Treba zamietiti ógy vuiclioucyno bez ‚bouti‘ sõty pitima receigna semitscuimy móuvam, na pr., héurieyscœy. Ale, u héurieyscœy móuvie i inchœi „rieci“ ne sõty rieci u cistœmy ròzoumieignie — tam neyma ceutcoie medjie meidj iménami (pœdstœynami, primeitnami) ci imoceaisttyami ci riecymi tvaroslœuscui, a tomou ne postoïty i protistauleigne meidj „receignemy iz rietchcyõ“ ta receignemy bez rieci ‚bouti‘“. U rousscœy ge moúvie riecy e, he pràvilo, prisõtna u receignie, i bie tac u daunerousscõ dobõ. Ba, i u dobiexyneiy inodscœy moúvie, vedõtchi œd sõscrytou, e ‚bouti‘ u receignie oboveazcovo, rœuno he i u dobiexyneiy greçscœy moúvie, i panœuna ceasty slovianscuix móuv. Tomou pisymeinsca œd stanou iz receignami iz ‚bouti‘ u stan bezony za pèuno ne mogé bouti postõp ale oupadoc.