Останні події

 Sami ge’ste pisali yz Pœltavui bouti.Xuiba ne tac otam i móuvleaty /l/?

До чого це? Не мовимо, навіть пра-бабусі-дідусі ніби не мовили, та все ж, чому не дебеле л у литературній вимові? Я не вім и доси, котру вимову всіх фонем взяти за головну, тобто ту, якойи в школі навчають, якою по тб/радийо мовлять тощо. Північну чи південно-західну чи котру? Чи ви мині не розумієте?

Ba, o „pœltauscœmy“ /l/ znaiõty i u inchax ceastex Rousi.

Вім, що знають. 

 😯 A drama queen here?? Po deseaty nitoc o ceimy? I ceomou berete use na sebe? I cyto tam xotchete gornouati iz [l]? Sami ge’ste pisali yz Pœltavui bouti. Xuiba ne tac otam i móuvleaty /l/? Ba, o „pœltauscœmy“ /l/ znaiõty i u inchax ceastex Rousi.

Ниякойи драми, тільки щира цікавість. Нема чого піднімати драму, спокійно. Я просто розгубився, що й як, а воно виглядає, ніби я драматизую.

> 4. А, і ще колись те, що тут в назві: чому “вісти”, а не “знати”? Чи коли саме?

Aha. Gadax tó e ouge dauno yasno boulo. Viesti znacity volódieti pèunomy nazdaignemy/natvoromy (information), oumieti cyto, volódieti ynomy oumieignemy, olni znati e bouti blizyoc iz cuimy/cimy, bouti znacœm/znayœm iz cuimy cimy. Na pr., ya znaiõ tõ lioudinõ/osobõ, ya znaiõ tõ cnigõ ( = ona e mi znayoma, = bo ya’smi yõ citau ci, pone, cioü o yeiy œd coho), ale: ya viemy yac ciniti cyto, viemy yac laditi cyto na izcitalie (how to fix smth on the computer), viemy yac variti yacõ iedjõ tc.

> 1. Чому ви кажете “айно”, а не “так”? Чи коли саме кажете?

Coristaiõ yz ‹aino› tomou cyto tó e scéglo rousscuy tvar za „yes“. E zvõçscui blizyoc slovaçscomou ‹áno› ci ceixscomou ‹ano›, ta istoslœuno ne e sõrœden: slvç. ta ceix. slovie’ste yz * a ono, olni carp.-rous. ‹aino› e yz *a ino, perviesno * „a lixye, a tœilcui“, iz ròzvitcomy yz znaceigna cosinilna (limitative) u iztverdno. Dóuguy golósen u slvç. ‹áno› mogé, vidygeadscui, izteajati i pratvar * a ono i pratvar * a ino. Obace, bay douje œd cotroho e slovaçscuy tvar, tó izteaghneigne (contraction) e u móuvax ceixscœy, slovaçscœy, leadscœy ci lougiçscœy douje daunye, i upluivou na rousscœi govorui Carpat prosto ne moge bouti. Otge to tvar ‹aino› u rousscuix govoriex Carpat dóugen bie vuinicti samostœyno (xotcha tó i mogé bouti i izpœilno pro zx.-slov. ta carp.-rous. ta balc.-slov. (i sb-xv. govorui znaiõty ‹ano› za „yes“)). Ya, incoli tacui coristaiõ i yz ‹tac› za „yes“, ta troxui he u znaceignie „yes = that(!), this(!)“. Ale ya ne caziõ ógy ‹tac› za „yes“ ne e pitomo u rousscœy móuvie. Prosto ‹aino› e dóugyno bouti dosta daunye i tomou gadaiõ zaslougity bouti viedomo xire.

> 2. Чому гадаєте що “много-” краще за “багато-” щонайменше для “полі-”? Вони різняться значенням?
>

Bo ya ‹bogato› use tacui pridrougiõ (associate) radieye iz „abundantly, richly“, ci „a lot“. Ale „a lot“ ne e tòcyno rœuno „many“. „A lot“ e scorieye o osœbnie unimie (about personal perception), he u „tacui diestvno mnogo“, olni (while) „many“ mogé bouti i nicotro znaceignevo — mogé znaciti, ne he ‹bogato›, i prosto „bœilche neigy tri“.

> 3. А ще “уразити” й “ударити”. Яка між ними різниця? Чому за “strike” даєте “раз” (там, чому за “hit” розумію), та й навіть в “контрудар” подали “протираз”, не “-удар”?

Tomou cyto ya voliõ yn tvar bez yna perédcépa peréd ynomy tvaromy iz perédcépomy cde u bœilchosti inchix móuv e tvar iz tuimyge znaceignemy bez yna perédcépa a tó slovo e pervicyno u slœunicou lioudinui.