Останні події

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:12

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:11

Чата мадярський ,чета наш
goroh.pp.ua: Чата
goroh.pp.ua: Чата#28344

Аь Ав додав
08:56

Значення: Це спеціальні пази на рамі або вилці велосипеда, до яких кріпиться вісь колеса.

Приклад вживання: Сучасні гірські велосипеди найчастіше мають вертикальні дропаути, які забезпечують швидке та точне встановлення заднього колеса.

S. Velichko прокоментував переклад
07:26

Гарннзон - залога // Євтимович В. Московсько-український словник для військови. - Київ. 1918. - С. 7. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n10/mode/1up

Гарнизо́н – зало́га // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) та в інших словниках: r2u.org.ua: гарнизон

S. Velichko прокоментував переклад
07:19

СУМ-11: ЧАТИ, чат, мн., рідше одн. ЧАТА, и, ж. 1. Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту. https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=чати

S. Velichko прокоментував переклад
07:17

Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.

Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 447. https://hrinchenko.com/dictionary/word/64279-cata

S. Velichko прокоментував переклад
07:11

так само - СУМ-11: https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=вояк

S. Velichko прокоментував переклад
07:08

СУМ-20: ВОЯ́К, а́, ч. 1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. 2. Рядовий військовослужбовець в армії; солдат. https://sum20ua.com/?page=531&searchWord=вояк&wordid=16072

S. Velichko прокоментував переклад
07:05

сепар, мабуть - перевертень

S. Velichko прокоментував переклад
07:03

«Пан постановив оддати Миколу в москалі» - це про те що запроторили Миколу у "військо москалів", тому "оддати Миколу в москалі".

S. Velichko прокоментував переклад
06:34

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: мерлецька
Мертве́цкая, сщ. –
1) (покойницкая) трупа́рня (-ні), мерле́цька, покі́йницька (-кої). [Вози́ли мерці́в я трупа́рні на кла́довище (Франко)];
2) (смертный одр) смерте́льна (бо́жа) посте́ля; (смертельная болезнь) смерте́льна х(в)оро́ба.
Поко́йницкая – трупа́рня, мерле́цька, покі́йницька. [Як умре́ у ліка́рні, то за́раз вино́сять у трупа́рню].

S. Velichko прокоментував переклад
06:32

"морг" означало "міра, ділянка землі" - "Основа. 1862. Березіль (март). – СПб.: В тип. П.А. Кулиша, 1862. – С. 145
https://archive.org/details/osnova_1862_3/page/145/mode/1up

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
05:50

Цікаво.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
05:42

Бо це є певна земля.

Несвідомо хо’ взгодити “двА котА”, “трИ котИ”.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
05:30

Можна посилання будь ласка?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
05:29

Перекладіть із суржику на вкраїнську, й зрозумієте чому ні:
⟨⟨Клімат-контроль - це автоматизована система управління температурою та вентиляцією в салоні автомобіля.⟩⟩

אלישע פרוש прокоментував
05:17

pocaz

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:06

Aino, tac. A tac mogé bouti i he ceasty slova ‹olge•, olgeo•›, por. ‹pseudo•›, ci niem. ‹falsch•›, ‹Falsch•›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:03

@Carolina Shevtsova

Nacy usiõdui liepiti ‹•yscina›?

04:55

Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник

Принаймні переклади до цих слів вживатимуть. І це гостріше питання, ніж перекладати назви важких первнів; столиць і не-столиць численних країн, з якими в нас не було зв’язку донедавна і, як наслідок, своїх назв для них і їхніх міст; назв річок, гір та іншої географії; назв страв (про що Ви самі писали).

Я розумію, що Ви та інші прагнете системности, але чомусь доволі вибірково. Це заплющування очей на слона в кімнаті. Ми маємо українити українську на всіх рівнях культури, в усіх стилях мовлення.

😂🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Без слів. Якась суцільна маячня, вибачте. 
“З’їбатися” — тут нема чого українити, питоме слово. 
“Довбайоб” — суржик, питоме — “довбойоб”. От і все. 
Які тут можуть бути переклади? 🧐

04:48
переклад жалітися

Значення: 1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. 2. Подавати скаргу (у 2 знач.)…

Приклад вживання: Молода дружина Кармелева .. не скаржиться нікому, що в неї там на серці й на душі. (Марко Вовчок).

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:00

@Максим Махно

‹Cies› bui boulo cde viernieye.

אלישע פרוש прокоментував
03:42

@Bœgdan Youxyco

»O yidsco-niemeçskie ne viemy nicy. A o tœmy, og' eaghelsca e naybogatjchà, cioü na YouTube. Teperv mene roupity dœznati sea bœlyche.«

Aino, yidsco-niemeçsca e bogata ceréz cerpagna, ta tó e yz rodui tui móuvui samoï, otge tcanœsty yz slœu yz rœznuix móuv e yeï çielœstna ceasty. A bohatstvo e u tœmy, oge, na pr., yno sloviansco slovo ta niemeçsco ta héurieysco mogé slougiti u rœznax obstavinax ci yz rœznami œdtiencui — por., pro nastoyõ, rœzniçõ meidj „bird“ : „fowl„ : „poltry“ u eaghelscie.

אלישע פרוש прокоментував
03:30

»Але ж Ми наче боремось з калькуванням, чи не так?«

@Ratty More

Ni.

»Час від часу люди бракують те, чи інше слово через кальку.«

Bo ne ròzoumieiõty.

»2) "ягельську" - маєте на увазі польську, чи яку це мову?«

🤦 D.-rous. ‹ѧглꙗнє› = „the Angles, → Englishmen, the English“.

אלישע פרוש прокоментував
03:27
слово шерінг

dielyba

|di͡elʲ.ˈbɑ|

אלישע פרוש прокоментував
03:19
слово сдєлка

Het' sé slovo œdsi!

Максим Махно прокоментував переклад
02:29

/Carli, godé!/
А що тоді пропонуєте?

Це ж історична диференціація! Форма на -а — то форма двоїни, а форми на -и — форми множини. Дуже цікаво, що така давня річ зберігається в Вашій мові! Ще й коли часто твердять про відсутність збереження форм двоїни для слів основи на -о чоловічого роду, а так само й зміщення вжитку форм двоїни до паукального числа, й поготів 👍🙏

переклад припай

Подає Тутковський з посиланням на цю статтю в Грінченка r2u.org.ua: Припай

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:31

O, novuy na mene pocèp -man. Podœimati zacameanielœi pocèpui - liepà vidieia.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:24

Наше, наше.

אלישע פרוש прокоментував
01:20

@Kuľturnyj aborihen

Cerpano u rœznui dobui — coróly znacyno daunieye.

переклад виразня

Ужив Верхратський у назві однієї книжки

Gryvko Chebryk прокоментував переклад
01:00

В наслідку, еволюції - потенційно, набуте - - наслідкове набуте

Gryvko Chebryk додав до слова прекурсор
00:56
переклад штовха́ч

  • так зустрічаєтьця. Та три слони це більше мала множина .
слово аметист

Ну ви ж додали нефрит (копалина), піроморфіт, барит тощо, отже думаєте якось будуть

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:10

@Carolina Shevtsova

»А Ваше licyman — це личман?«

E.

»ЕСУМ пише про черпання з польської, та якось непереконливо, тоді були би твари з 'і' від "лічити", а так очевидно (мені), що слово йде від "личити".«

Boulo bui rœdno i iz ‹ie›. E ‹liec•› *loyk- i e ‹lic•› *leyk-, iz *e stõpenemy rékel ta *o stõpenemy imén, por. ‹tix•› *teys- : ‹tiex•› *toys-, ‹vid•› *ueyd- : ‹vied•› *uoyd-, ‹vis•› *ueyps- : ‹vies•› *uoyps-, ‹lip•› *leyp- : ‹liep•› *loyp-, ‹vi•› *uey- : ‹vie•; voy•, vœy•› *uoy- tc.
Ta i SISM (XV 85) tocity coupõ govorœu iz *ličьmanъ u veatscœy móuvie. I rousske slovo tam e, i ne pisiõty oge yz leadscui e.

переклад топоровець

Ярослав промахнувся на букву. Хоча все одно цікаво, чому саме так

Там в другій частині словника є джерело, якийсь переклад, але його в інтернеті мабуть нема. А ще є схожа географічна назва

Олена Давидевич прокоментувала переклад
вчора 23:47

Зважаючи на давність цього слова виникає питання: воно наше чи запозичене зі старослов'янської (в тому числі значення "повітря")?

Скажіть, чи помічаєте ви схоже явище в своєму мовленні, чи здається воно правдивим, чи ні. Будь ласка, майте на гадці, шо я кажу за, радше, вийняток із сучасного мовлення, не правило.

Прочитав назву чаю - “три слона”. Звучить трохи криво для мене. Хочеться “три слони”, але “два слона”. Подумав я, й зрозумів, шо це не вийняток для мене, а послідовне правило в моєму мовленні, коли йменники на тверду приголосну в двоїні мають закінчення -а, але вже в парі трьох, чотирьох мають -и.
Два кота - три/чотрири коти;
два пса - три/чотири пси;
два сна - три/чотири сни;
два стола - три/чотири столи.

Цікаво. Дійсно, так є для мене, інакше звучить неправильно. Маю дві думки про причину такого явища, але хочу почути, чи має хтось із вас таке.

Олена Давидевич прокоментувала переклад
вчора 23:37

👍

Олена Давидевич додала до слова сдєлка
вчора 23:27
переклад до́гові́р

Олена Давидевич додала до слова сдєлка
вчора 23:26
переклад ря́дна́

ря́дна́ - угода, договір
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=Рядна

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:22

-

Sé e ne bole neigy prosto „to like“. Prefer ne znacity voliti ci lioubiti odino ino a drougo ni.

Олена Давидевич прокоментувала переклад
вчора 23:18

Так 👍

вчора 23:10
переклад попу́дний

попу́дний - «вільний, розпущений»