Vidjte 
клас (за спільними ознаками) Obgovoreigne.
orava
___
SIRM IV 206 ‹ора́ва› ‘юрба, натовп’, a tacoge znacylivo e porœunati i znaceigna slova ‹орава› u veatscie: ‘скупчення якихось тварин, комах’, ‘артіль’, razomy iz ‘крикун’ (i rousscoiõ ‹orava› yzocrema ‘gamœr’), potverdeatchi izveazoc ‘cricieti ( : zvati, goucati) : glota, yourba’ — tòcyno teacnõtchi lat. ‹classis› œd ‹calo; clamo› ‘zovõ, cliciõ, goucaiõ, criciõ’.
Ròzoumieiõ ceomou, i sam biex dóugo tscieu gleadati po ynie slovie u rous. iz ròzvitcomy ‘zvati, clicati, cricieti’ → ‘glota, yourba’. Ta œd ‹sluiti› tacuy ròzvitoc e neviedœm. Prote, roussca tacui znaié ròzvitoc ‘zvati, clicati, cricieti’ → ‘glota, yourba’, i mœgl bui tòcyno teacti slovou ‘classis’; vidjte Obgovoreigne.
Raieye ni, v. Obgovoreigne. Ròzoumieiõ oge tó e ‘пред)охранять, беречь; остерегать;
* ~ кого = предупредить, предупреждать; предостерегать;’, ta nuinie iméno ‘prevent, preventive, prevention’ i ‘prophylaxis, prophylactic’ — oba colo ‘пред)охранять, беречь; остерегать;
* ~ кого = предупредить, предупреждать; предостерегать’, tomou ròzlõciti yea radieye e cerpati peréclad: ‘prophylak•’ e œd ‘sterégti, storógiti’. Ba, ou Sriezn. e i tvar ‹prædustragyba› iz gr. προφυλακή, ta lat. custodia porõcy (por. rous. ‹storógya›).
Variti ci varouati e istoslœuno œd ‘gnati’, *‘biegti’, otge blizje receniou ‘prevent, zapobiegti’ ( ← pre•venire ← venire : xoditi, iti, ...).
варованїє
варовалнѡѣ мѣръı
Словник І. Керча: варовати impf tr АГ БС ЕБ ЛД ЛЧ СП = (пред)охранять, беречь; остерегать;
* ~ кого = предупредить, предупреждать; предостерегать;
Tocdie bõdé vidco oge slovo u rous. bie tvoreno pœzdno, tomou vuinicné puitagne: »Nacy?«. Bie doba coli móuvui tsciexõ tvoriti rœdna slova, ceasto cerpauchi peréclad yna slova yz móuvui geréla. Tomou coli xotiémo ymati rœdna slova za receni yz tui dobui coli slovo ‘atomos’ za tõ ceastiçõ bie uzeato, darma ci mogé ye bouti dieleno ci ni.
Ba, ne neminõtche e vidieti ‘atomos’ he ‘nedielimo’, atge greçscoiõ ‘atomos’ e i ‘an individual’ o lioudinie, sb. ‘ocrema’ osoba, a tomou tó mogé bouti i prosto yna ‘ocrema’ ceastiça.
Також добродій
Ярослав мудров додав
21 лютого
слово лоуренсій
Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово резерфордій
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово диспрозій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.
слово ліверморій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.
Ярослав Мудров додав
22 лютого
слово барій
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Ярослав Мудров додав
10 лютого
слово майтнерій
Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово менделевій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.
Отримується штучно.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово нобелій
Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…
23:36
29
прослав мудров додав
слово флеровій
Ярослав Мудров додав
8 лютого
слово літій
23:36
слово ербій
Ярослав Мудров додав
7 лютого
слово ітрій
Ярослав Мудров додав
7 лютого
слово тербій
Гоже !
Само вертілося на гадці .
goroh.pp.ua: Пересторога
До речі а на "страховку" воно не годитьця?
perédstorógyno
perédstorógysco
___
Œd ‹peréd•› za ‘προ•’ + ‹storóg•› za ‘φυλακτ•’, por. ‹φύλαξ› ‘storógy’, ‹φυλάσσω› ‘storógiõ, steréjõ’, ta *-yn-o, *-ysk-o za ‘•ικό ( ← dgr. ‘•ικόν’).
___
Yzterl eimy ‹mierui variti›, yac ‹variti› e œd ‘gnati’ ( : ‘biegti’), teacnõtchi scorieye receniou ‘to prevent’, otge lieple e za ‘preventive’, a ‘prophylactic’ e *‘watched before’. Tac, mogemo tòcyno perécladchi ròzlõciti ‘preventive’ ta ‘prophylactic’.
Vidjte
клас (за спільними ознаками) Obgovoreigne
Tvoriti œd ‹orava›.
orausca ?
oraulana ?