Останні події

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:36

Різниця між пд-зх, пн та пд-сх помітна, як не крути. Про мене, слід окремо приділити ввагу кожній частині, особливо першим двом.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:34

Гадаю, письмо має передавати морфеми й узагальнювати всі варіанти вимов. Це може бути ваше письмо або п. Поруша, або спрощене, або щось посередині.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
22:22

І я особисто так гадаю. Як доконечне граматичне явище додавати такі речі, що артиклі або аорист та імперфект не слід.

Артиклів, звісно, можемо вживати факультативно, та тілько в визначених містах, бо, що видно з народнього вжитку (хоч би в "Увагах" Олени Курилихи) — його вжиток засвідчено не всюди, де він є в англійській, грецькій або бовгарській мові.

У руській просто не стало, щонайменше, ще не стало, граматикалізації цього явища в доконечний артикль.

А щодо подіб аориста та імперфекта — не знаю. Як доконечного граматичного правила його ніяк не додати до стандарту. Його в живому мовленні нема, щонайменше, вже століття 4-5.
Хіба в нас мовою уряду була б церковнослов'янська.
Його, мабуть, уживати тілько в писемстві, як чинив сподар Шевченко, або може ще де.

А щодо Курилишиних "Уваг" — згоден. Там засвідчено багато прикмет руської мови, що їх вилучили з чинного стандарту. Причасні (з причасними прислівниками — дієприкметниками) звороти, двоїнні подоби, до тепер лічильні павкальні. Та багато ще.

Це кажучи за граматику, не кажучи вже за письмо.

Хоч і не ясно, як було б ставити взірцевої мови. Гадаю, за взірець було б створити наддіалектний стандарт, та мені поки не ясно, як це мало б буть. Чи слід узагалі творити одного станадрту, чи слід розвивати діалекти й творити на основі кажного з їх окромішній стандарт? 🤔

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:16

Я пропоную н компромис (у ваш бік): узяти письмо п. Поруша й значно (та не до рівня літературної мови) спростити. Що скажете? Про настою, ou, õ → ou; e, è → e; o, ò → o. Дам приклади.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:10

douxeily / douxeli!
douxy, douxxiõ?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:08

Міню вам. Не помните, під котрим словом була дискусія во вашім правописі й порівнянні з латинським письмом п. Поруша?

Bœgdan Youxyco додав допис у нитці
Зміни до мови / Дивомова
22:03

Прочитаю вважно, коли буде більше часу. Рупливо. Та скажу вам, що таки ліпше перейти на латинське письмо, подібне на (та все ж простіше за) письмо п. Поруша. 

Це коли 1:1, а я ж собі гадаю, можемо, чи не можемо вернути аорист? Та чи й надоба? 

Він бі підписав. - He had signed. 
Він є підписав. - He has signed. 
Він підписа. - He signed. 

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
21:57

Русине, згоден щодо порожнього, та в Грінченка видно й такі слова: Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652.

Тут казали за порожність од роботи, либонь

President signed - передсіда був підписав
President has signed - передсіда підписав

Хіба не навпаки?
Чи, схоже, had signed — був підписав

Добридень, любителі українського слова!
Сьогодні тут я розпочинаю гілку своїх надумок про впорядкування нашої мови, які об’єднаю загальною назвою Дивомова. Утім я вже намітив, що це не буде єдиний зразок. Перше я розробляв один правопис, Рівнопис, дещо з якого я оприлюдню нижче, але у ході цього я зрозумів — одне, що мені треба ще багато читати про розвиток мови, друге, що до мене йде багато різних потоків надихів. Тому гадаю буде рупно й корисно подавати тут різні думки-правила, що окремо чи купками, то й, може, зібрані в кілька взірців абощо; крім того, не конче на всі погоджуватися, я й сам не буду зі всіх користувати, окремі, мабуть, взагалі будуть скоріше забавами.
Отже, перший допис:

I. Писмена Рівнопису
Простир нових писмен з короткими поясненнями. Раніше було частиною Рівнопису (інші частини ще колись).

I.1. Ў — замість У і В, які чергуються: ўлѣтку, ўчитель. Не треба гадати, що писати на розмай звуків та де шукати в словниках.

I.2. В꙼ — замість В, яке вимовляється [w], й не підлягає правилу I.1, також у чужих словах за W: вов꙼к, ўзьав꙼, В꙼ельс. Краще передає вимову, нагадує прикметну вимову української.

I.3. Пишемо не Ґ, а КГ: кгава, кгуꚉ. За звичаєм, менше окремих писмен.

I.0. Відповідно до словороду пишемо: замість ж – ҙ або ӷ, замість ч – қ або ҭ, замість ш – ҳ або ҫ, замість щ – як замість ш+ч: ӷаба, відпоқити, ҫқука. Усі зі що пишемо қҭо.
Складне користати, та й мабуть ще нема повного розуміння, тому дожні й подавати з числом не буду. А ще краще замінити на жⷢ тощо.

I.4.а. Ԫ — позначає d͡ʒ замість ДЖ: ԫміль.

I.4.б. Ꚉ — позначає d͡z замість ДЗ: ꚉвіⷪн.

Ці окремі прикметні звуки годиться позначати одним писм’ям, зокрема й щоб показати правильну вимову.

I.5. Ы — відповідно до звукороду пишемо замість деяких И: рыба, сын. Показує звукорід та говіркові вимови.

I.6. Ѵ — пишемо в суперечливих місцях замість И чи І: ƕѵноді, зѵма, народнѵ꙼. Поєднує різні написання, закінчує дурні суперечки.

I.7.а. Іⷪ — позначає І, яке чергується з О: хіⷪд, віⷪльнй.

I.7.б. Іⷷ — позначає І, яке чергується з Е: сіⷷм, ƕосіⷷнь.

Насилу словорідний правопис, який головнопоказує вимову, а не навпаки давнє написання.

I.8. Ѣ — замість деяких І відповідно до словороду, коли не підпадає під I.7: дѣло, бѣлй. За звичаєм, показує звукорід.

I.9.а. Замість Я, Ю, Є, Ї, які позначають два звуки, пишемо JА, JУ, JЕ, JІ, паєрик не пишемо: jіжак, мjач.

I.9.б. Замість Я, Ю, Є, які позначають один звук, пишемо ЬА, ЬУ, ЬЕ: земльа, синье.

Менше окремих писмен, ліпша передача вимови.

I.10. Замість АЙ, ОЙ, УЙ, ЕЙ, ИЙ, ІЙ, ЯЙ, ЮЙ, ЄЙ, ЇЙ, зокрема тих, що утворилися через правило I.9, пишемо А꙼, О꙼, У̑, Е꙼, Й, І꙼, Ѵ꙼, Іⷪ꙼: га꙼, міⷪ꙼, на꙼jаснішй. Викидає непотрібне писм’я, наголошує на двозвуках з Й (ще є з Ў), відроджує рупну надумку Гатцука.

I.11. Ӏ — на місці І та Й, які чергуються: ӏти, ӏно. Не треба гадати, що писати на розмай звуків та де шукати в словниках.

I.12. Ӧ — замість ЬО, ЙО: лӧн, полӧвй. Зладно.

I.13. ꙩ, ꙭ, ꙮ — пишемо у словах з коренем “око” відповідно до тями: ƕꙩко, багатоƕꙮкй. За звичаєм.

I.14. Ӕ — у -ння, -ття, також у чужих назвах: знаннӕ, виттӕ, Ƕӕ꙼нштӕ꙼н. Поєднання звичаїв, показує звукорід, у чужих назвах теж поєднує звичаї й зупиняє суперечки.

I.15. Цей правопис уживаємо для своїх слів, а за потреби (пояснити чи й просто) чужі загальні слова (не власні назви) записуємо чинною латинкою: transformatsiia, dedlain.

I.16. Крім вже згаданих, у чужих назвах також користаємо з: Ԍ, Һ, Ҥ, Œ: Һамбурԍ, Ƕœйлер. Розв’язує суперечки, як точно передати ці звуки.

I.17. Абзаци починаємо з ჻.

I.18. Ƕ — пишемо перед коренем, який починається голосним, якщо цей корінь починає слово або стоїть в ньому після голосного: ƕорати, доƕобідати. Показує змогу приставити звук.

На цьому все, судіть, до нових дописів.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
21:06

"На встанній" або "на востанній"

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
20:44

Viľnotvircjam.

Liesolòn додав до слова маринувати
20:32
переклад души́ти

Душити
Douxiti

Liesolòn додав до слова маринад
20:32
переклад душ, душі́ль

Душь/ душьѭ, душѡль/ душелы
Douxy/ douxxiõ, douxœly/ douxeli

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:31

Не фсьо так адназначна як то кажуть

Ratty More прокоментувала переклад
17:21

До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
Там і без пояснення все зрозуміло. Тому Голос від Мене ще й за зрозумілість без пояснень.

П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. Або зверніться до Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco), чи Данила Ганича (якщо Хтось із Них засвітиться в цій гілці). Вони Вам перекладуть. Богдан Юшко - українською літературною мовою, а Данило Ганич - олисіївською говіркою (це якщо Я правильно розумію Людей). :-)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:18

1) I know; such was (used to be)

2) Я вже (моя спроба позначити present perfect) взяв геть свій голос на слово ‹чинва›. Але гляньте слово ‹cznoslœuié› в Обговоренні.

3) Починає вам прояснятися письмо п. Поруша, чи я вам до нових віників перекладатиму?

Ratty More прокоментувала переклад
17:13

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
1) Що означає "я вім" і "таке бі"?
2) Перекладіть ось це:
===
Ya’smi uzeau het' svœy golós na slovo ‹cinva›. Ale gleanyte slovo ‹cznoslœuié› u Obgovoreignie.
===
.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:12

Я більше вірю п. Порушеві чи п. Ковтуненкові, ніж вам, вільнотвІрцям.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:10

Може бути in, ina, ine, inõ (зн. в.), yn- як точно лише маркер невизначеності, а один універсально. Хоча я не вім, нащо я за те ‹in› чіплюся, коли його зроду не було в русьці. Подумаю.

Ratty More прокоментувала переклад
17:10

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую. Там доводити нічого.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:05

@Anton Bliznjuk

> Дякую за відповідь! Буде час, то почитаю й відповім.

Ви були забули 🙂
Вам перекласти?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:00

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:45

Ньи.

Denys Karpiak прокоментував переклад
16:36

Хати не можуть буть "вільні".

President signed - передсіда був підписав
President has signed - передсіда підписав

Надзвершен може позначити непільживість події й не конче має бути все ги в ягельсьці. Бо я думію, чи таки ми можемо собі дозволити вернути аорист.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:15

@Євген Ковтуненко що скажете? З одного боку, ви нагилив постпозитивне який/яка/яке. А з іншого, ... От я роздумую, може таки не варто вживляти в мову чужі споруди ге чолонок, аньи повертати мертві конструкцьийи як-от аорист/суставу витиченостьи, натомість почати з того, що маємо й сьогодні (ті ж "Уваги" п. Курило)

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
15:13

Ну, взагалі так 👍

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:10

Але стоїть прочитати цілу, хоча би про швидше орієнтування.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
15:00

Я от здебільшого читаю в їй про окромішні явища, коли треба, а так загалом її читати вдається тяжко

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:56

Знайома річ)
Так, радять здебільшого зачинати з єї, як фундаменту, а вже про осібні явища читати в спеціалізованіших трудах. Гадаю, так і було б легше. Та річ у тім, що його "Історична фонологія" складається з тисячи сторінок, тому читати її — то довга справа

14:49

Так вона по суті саме систематична, що тут вигадувати

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:46
14:43
переклад комі́рне

Раніше комірним називали плату за житло/комору, звідси й назва. Присутнє воно в Словарі Грінченка та СУМ. Наголос на і: комі́рне

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:42

И мені слід читати дослідження, а страх як лінь і часу було мало. Почну з "Історичної фонології"?

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:35

Може бути. Я, звісно, не можу казати точно, бо не дістає (або ж я просто ще не бачив - часу таки малувато на читання ще не прочитаних досліжень, я ще й фонологію Шевельова по правді кажучи не дочитав 😅
Може бути, що в його все давно досліжено) дослідів з точною розшифровкою, а тепер більшости мовців далась узнаки літературна вимова, де писане "і" читають як [ʲI], то трудно визначити

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:24

Є то [i] за родою м'яке и?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:19

Im. in, ina, ine
Rod. ynoho, ynoyui
Dat. ynomou, ynœy
Vin. in, inõ, ine
Orõd. ynuimy, ynoiõ
Miest. ynœmy, ynœy

Може бути? Я розумію, шчо тодьи б розумно було й цілком вернути суставу витиченостьи/невитиченостьи, та я все водно гадаю не користати з цього як из граматичного чолонка, скоріше просто ге з маркера.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:15

Ну, здебільшого таку вимову передчепу < *ни- як /n(ʲ)i ~ nʲɪ/ чути чи не скрізь на Руси-Україні. А вимова /nɪ/ побутує хіба на дальньому заході у Карпатських говірках

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:12

Може бути теоретично инъ, ина, инє? (Ге один, одна, однє). Бо ж *jь• → ь• або i•

або передбачувана похибка

на противагу випадковій, непередбачуваній похибці

Щодо саме слова "передбачний", то можу навести таку статтю: http://vlp.com.ua/files/14_37.pdf --- де його розглядають саме в такому значенні. Поширеніше ж "передбачуваний" --- це той, який передбачують, себто не прикметник, а пасивний дієприкметник. Хоча його й уживають у значенні "передбачний", та в науковій мові така багатозначність погана.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:45

‹знаймівно› (znaymœuno) від ‹знаймувати› "свідчити, константувати" (ЕСУМ)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:40

Краще неже що?

Володимир Шумейко прокоментував переклад
13:28

наративи - НАСТРОЇ

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:20

Не середній рід, а ніякий рід

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:57

Підходить, то ви мови не знаєте.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:56

Не гіпотеза. Нашу літературну й досі засрано, звиніть, лядщизною.