Гнѡбник
'‹rafix›', 'onaditi'
__
Ci mayeity to bõti ‹radix›? I toge, xtieli'ste dati ‹onadieti› iz ‹dieti›, ci ya xuibliõ?
prosto ‹corein› + ‹•stvo› ne œddasty sé ciouttié.
__
Tac, eismy xtieu dati ‹корєнє҆нство, coreinènstvo› peréd tuimy iesce.
Zagalomy, e yasno pro morphologiyõ ta lat. receiny. Bolójõ za yasnienïe!
-
Xotcha SISM i tóucouié he »‘справжній, дійсний’«, ta tó e scorieye *‘authentic, identical to an original’, neigy ‘realis = situated in reality’. Na tó cazié ne ino istoslœuye slova ‹ist, ista, isto› œd *ys *‘that, that one; which’ ta *tu, *ta, *to *“that”, si riecy *‘that that, that which = that very’, ale i, p. n., znaceigna ‘дуже подібний’, ‘точнісінько такий’, ‘точнісінько так’, ‘точно, так точно’ ou tvarœu ‹и́сний›, ‹исні́сінький›, ‹исні́сінько›, ‹и́сно›, ‹сні́ський›, ‹сні́сько› u slœunicou govorœu Boucovinui — iz ogleadomy na istoslœuye, tout e godie móuviti o utorinnosti znaceigna.
Za ‘realitas’ cde lieple pravity slovo ‹riecevœsty›, œd slova ‹riecy›, ci ‹dietielnœsty› (za d.-rous. ‹dietiely›; ne plõtati iz ‹dieteil› ‘actor, factor, creator).
Slovo ‹isten› e radieye zasterégti tacui pro poem ‘identicus, identitas’ ouge pro sõmnieunœsty rœdnosti slova ‹totógen› u rous., ‹isten› bõdõtchi za pèuno rœdno, a ciouttié ‘identical(ly)’ e ou'ho dobrie suviedceno (v. ↑).
riecevœsty
/riˈt͡ʃɛβ̞ystʲ/, /riˈt͡ʃɛβ̞ʏstʲ/, /riˈt͡ʃɛβ̞ʉstʲ/
/riˈt͡ʃɛβ̞ʊstʲ/ (Lémcovina)
/reˈt͡ʃɛβ̞ᵘɵstʲ/, /reˈt͡ʃɛβ̞ɥ͡ɪstʲ/ (Cernigœuscina, Pœltauscina, Cuyeuscina, Uzx. Poliessie)
/reˈt͡ʃɛβ̞ᵘɞstʲ/ (Zax. Poliessie)
___
Xotcha ou Gelexœuscoho (Gelex. II 808) e riecevœsty tóucovano niemeçscoiõ he ‘Gegenständlichkeit ( = objectivity)’, ono imé scorieye znaciti ‘Realität, reality’, za ‘Gegenständlichkeit, objectivity’ bui radieye boulo œd ‹protimét›, pœdperxi ròzsœxxié (dichotomy) ‘object — subject (pœdmét), por. i gr. υποκειμενικότητα (subjectivity) — αντικειμενικότητα (objectivity). Riexivo beztóucovo e ymati slova za ‘objectivity’ ta ‘subjectivity’ œd rœzen coreneu.
Oge ‘reality’ e œd lat. ‹res›, to lat. ‹res› e dougye mnogoznacyno, ta ci ne u usiex znaceignax teacné znaceignam slova ‹riecy› u rous. ta d.-rous..
-
Esmi proti ròzdieleigna recene na ‘•ism’ œd 
-ізм (ідейні течії)
Na pr.?
Coli œd ‹•œu•stvo›, to xuiba iz ‹•œu•› œd ‹•ou•› u réclax na ‹•ou•ati›, na pr.: ‹marxouati› *‘μαρξίζω’, → ‹marxœustvo› ‘μαρξισμός’, ta ne œd *‹marxœu› u ciouttie ciy/coho + ‹•stvo› — tó ne dasty ciouttié ‘μαρξισμός’.
A ‹•in•› ne viemy yac moglo bui tou dieiati pro ‘•ισμός’, xuiba sõty récla iz ‹•in•›, oge ya yea ne znaiõ.
»варваризм не ие идеина течиіа.«
A ouge, atge ni ‘•ism’, yz perédjcha, ne e ‘ideological trends’ — yz perédjcha, tó e ‘dieiagne na cin coho/ceoho, he cto/cyto’, p. n., ‘marxism’ znacity *‘postõpovagne sliedouiõtchi za Marxomy’, a ne “Marx+stvo”. Ino tacuy vuiclad dasty ròzoumieti ceomou i ‘barbarism’, ‘archaism’, ‘betacism’ tc., ne znaceatchi jadnui tecieyui, ta tecieyui he ‘capitalism’, ‘revisionism’, ‘marxism’, ‘scholasticism’ tc., usie e tvoreno iz *-ισμός.
Varvarizm ne znacity ‘varvar•stvo’ u ciouttie zagalou varvarœu, ale ‘dieiagne na cin varvarœu, he varvarui’. I prosto samoho ino pocépa ‹•stvo› tou ne stané.
Від часів Козаччини наші території поділялися на Січі
Vidjte moyõ izmiencõ tout радикалізм pœd ‹coreinstvo› pro te ceomou prosto sam corein + ‹•stvo› ne œddasty vierno ciouttié receneu ‹capitalism›, ‹radicalism› tc. Aino, ‹stóub› e viedomo he yno roussco slovo za ‘capital’, ta to recein ‘capitalism’ ne e œd ‘capital’ ci tó u ciouttie yna iména abo pricmétui, ale œd récla *‘capitalize’ iz ciouttièmy ‘to act / make it with a capital in mind’, i tacuimy cinomy e tiesnieye poveazano iz ‘capitalist’ neigy iz ‘capital’. U *capitalismus ne e vidco -t- u ‹capitalist›, ta i ‹capitalism› i ‹capitalist› este œd *capital•ίζω, a ne œd prosto *‘(a) capital’. Darma ci receni ci pœimui he ‘radicalism’ ci ‘capitalism’ sõty izcladena yz latinscuix imén pricmét ta greçscoho *-ίζω, to pocép *-ίζω u nix œdnosity do ciouttia ‘dieiati (na cin coho/ceoho, he cto/cyto)’, otge tui receni na ‘•ism’ ne sõty prosto œdvolócla ci izbierna iména, ale œdreclœuna iména œd eidnacynuix récol (from the similative verbs), si riecy, onuix iz ciouttièmy ‘ciniti he cto/cyto, na cin coho/ceoho.
Tout, u razie ‘capitalism’, bui, œd ‹stóub› za ‘(a) capital’, viernieye boulo iti œd ‘capitalist’ — ‹stóubnic›, ceréz réclo ‹stóubnicouati› *‘to capitalize = to act in the trends of making capital’, a togdie ouge ‘capitalism = *ideas of acting within such trends’: ‹stóubniçstvo›.
Спасибіг!
Ю. Шевельов приписує сий наголос вин. паду( від первинного: (имен.)*-atá:(вин.)*âtan) як поширений на йні. Наскільки я вїм, суть и кілько имен из поширеним наголосом именівного пада:біднота́, чорнота́ т.д. Чи думаєте Ви то може бути наголос из лядскої? (Історія Української Фонології(ст. 163))
Oge œd ‘corein’, tó e yasno, ta niesmi pèuen o tvaroslœuyie, atge ‹radic•al•ism› e œd ‹radic•al•› a ne œd ‹rafix›. To recein ‘radical’ œdnosity, peréd usiemy, do “coreigna” toho oge na yeoho e izpreamovano tacõ dieiavœsty, inchami slovami, dieiavœsty izpreamovano na ono “coreigne”, tomou i taca dieiavœsty e ‘coreinna’ — si riecy, ‘coreinna’ do slova dieiavœsty e utorinno, a œdtui ouge pac — tretinno — i sama osoba zaineata onoiõ ‘coreinnoiõ’ dieiavœsttiõ e ‘coreinna’. Çi mogemo recti o cœmy oge e ‘coreinen’ to xuiba tomou cyto mierity svoyõ dieiavœsty na ‘coreigne / corein’ ceoho.
Liepieye ròzoumieti yac pricméta ‘coreinen (m), coreinna (g)’ do osobui mogé iti he pœdstœyna (substantive), he u: »He/She is a radical.« ( ← »He/She is a radical one.«) ← »(S)He is radical.«, otge: → »Coreinen / coreinna e.« → »Yn coreinen eden / yna coreinna eidna e.« → »E yn coreinen. / E yna coreinna.«.
Ne xotiõ recti oge pœdstœyneigne (substantivation) pricmétui ‘coreinen’ e odino ino mœgyno voliti (nizje bõdé i incha mœgynœsty œddati pœdstœyno ‘a radical’, a œd yeoho i ‘radicalize’ ta ‘radicalism’), ta œd yeoho bõdé ylgieye tvoriti ‘radical•ize’, a iz nimy i ‘radical•ism’, a tó e tuimyge pocépomy ‹•diti› oge’my’ho izgadau ouge peredje, œd ‹dieti ( → dieiati, dielati)› ‘to make, do’ (u ciouttie ‘to make/do as’), vuiteagnõtomy peréd usiemy yz ‹onaditi›. Tacuimy cinomy, ‹coreinnoditi› (coreinno•diti) e ‘die(ia)ti coreinno’, oge i e ciouttié slova ‘radical•ίζω = dieiõ/diediõ coreinno, I act/make/do it radical(ly), as a radical’. A ouge œd récla ‹coreinno•diti› ‘radical•ize’ e tvoriti iméno ‘radical•ism’, na pr.: ‹coreinnodja›, por. ‹nadja› œd ‹na•diti›. Pro œdvolóclieyche ciouttié (more abstract sense) bui moglo bouti dodano ‹•stvo› do pne œd ‹coreinnod|•iti›, iz o-perégolósomy na oumie, otge: ‹coreinnœdjstvo›, iz vuimóuvoiõ /ko̝reʲnnydzˈdwo/ (he u ‹rœdjstvo, Rœdjstvo›).
Incha mœgynœsty bui boula vuiraziti ‘a radical’ o osobie pocépomy ‹•ic› do pricmétui ‹coreinen› — ‹coreinnic›, a œdtui pac tvoriti réclo iz ‹•ouati› — ‹coreinnicouati›, acéi i ‹coreinniciti›, a œdtui, pocépomy ‹•stvo›: ‹coreinniçstvo› (iz nagolosómy na cœneç slova). Tout ‹coreinnic•stvo => coreinniçstvo› e ròzoumieti he ‘sõcoupnœsty dieiavosti coreinnica — toho cto dieié coreinno do ceoho’ — prosto ‹corein› + ‹•stvo› ne œddasty sé ciouttié.
Slied e byrati na cmiet oge e i ‹radicality, ≠ ‹radicalism›.
віа̀ч — дльа̀ приверненьа ока
мень — отже злѝи пере́клад
стоубство
капитал - стоуб
капиталист - стоубник
Зворотній словотвір від "бавити(ся)", "забавка"
Просто думки заради обговорення: слово "спорт" етимологічно проходить саме від ігор, забав, розваг. І багатьма мовами, коли не вдаються до цього англіцизму, про спорт говорять просто як "ігри". Наприклад, "які ігри ти робиш? якими іграми займаєшся? яка твоя улюблена гра?" без уточнення позначатиме, що йдеться саме про спорт. Гадаю, шукаючи відповідник до такого загального та водночас однозначного поняття як "спорт", треба відштовхуватися від слів про ігри і вправи
Гра слова
Значення: Традиційна гуцульська страва, приготована з кукурудзяної крупи на сметані або вершках, часто з додаванням бринзи, шкварок чи грибів.
Приклад вживання: На обід подавали гарячий банош із бринзою. Справжній карпатський банош готують на відкритому вогні.
Мінуси потрібні перш за все ,коли це явна бздура ,але голосів за неї надано прям жах. В цьому осідку є вже авторитетні люди ,якщо декілька з них або всі ставлять мінус ,то людина має таки замислитися “а чому тут так багато мінусів?”
Также про плюс , коли слово гарне ,але люди нехтують цим вибирають “ па пріколу” й ті ,хто дійсно сюда заглядує для перекладу слів в своїй роботі чи можливо з рупості їм потрібно досить бистро знайти переклад ,вони не будуть гледіти походження кожного даного слова ,лиш перше візьме , можливо поверхнево прогляне ,що там в обговоренні.
Мені ще допомагає ,те коли наші “авторитети” ставлять + ,часто бува замислюєшся чи дійсно то слово підходже ,чи ні ,і часто дійсно вдало то є .
Мінуси тож потрібні для розуміння, бо переклади бувають щиро непридатні, та слід пояснювати свою гадку, коли вона не очевидна
Я вважаю, що ставлячи мінус, завжди треба пояснювати. А якщо щось очевидне, то нащо ставити мінуса?
»Мемом я би назвав радше самі ці незліченні “до чистилища”«
++
»І, безперечно, мінуси. Купа людей люблять встромляти свого довгого мінуса (а в когось він короткий), де лише можна. Наче чиясь думка тут настільки важливіша за думку інших, що можна просто поставити мінус, щоб дати зрозуміти: переклад невдалий. Я ще можу зрозуміти, коли просто ставлять “+”. Так можна хоч привернути увагу до перекладу, навіть нічого не додаючи. Люди отримають сповістку й зайдуть зайвий раз на сторінку — можливо, вподобають щось. Але мінус…«
Мінуси тож потрібні для розуміння, бо переклади бувають щиро непридатні, та слід пояснювати свою гадку, коли вона не очевидна
Мемом я би назвав радше самі ці незліченні “до чистилища”, повторені по декілька разів. І, безперечно, мінуси. Купа людей люблять встромляти свого довгого мінуса (а в когось він короткий), де лише можна. Наче чиясь думка тут настільки важливіша за думку інших, що можна просто поставити мінус, щоб дати зрозуміти: переклад невдалий. Я ще можу зрозуміти, коли просто ставлять “+”. Так можна хоч привернути увагу до перекладу, навіть нічого не додаючи. Люди отримають сповістку й зайдуть зайвий раз на сторінку — можливо, вподобають щось. Але мінус…
истота
ystota
Від ‹ист›–wirklich; real.
Значення: Вислід валідації.
Приклад вживання: Квиток (проїзд) валідований.
r2u.org.ua: Слі́пати очи́ма
(жмурити очі від короткозорости.)
goroh.pp.ua: скалити
Жпт в допомогу . А взагалі в толоці є ціла нитка на цю тяму.