Приберіть лапки, будь ласка: https://slovotvir.org.ua/words/v-proloti
Зробіть саме слово “хватає” (без лапок), а “хватить” — приберіть, у відмінах і так є: https://slovotvir.org.ua/words/khvataie-khvatyt
Переробіть, будь ласка, на “індукція (магнітна)” й “індукція (електромагнітна)”, відповідно:
https://slovotvir.org.ua/words/mahnitna-induktsiia
https://slovotvir.org.ua/words/elektromahnitna-induktsiia
Ліпше було би, вважаю, зробити “шутер (щебінь)”, відміну “шутер” (без уточнення) взагалі прибрати: https://slovotvir.org.ua/words/shuter-shchebin
Переробіть, будь ласка, на “шток (гірництво)”: https://slovotvir.org.ua/words/shtok-hirn-heol
Є ще таке слово із накиданими скороченнями, проте я навіть не знаю, як у цьому випадку бути: https://slovotvir.org.ua/words/shtok-mash-mor-tekh
як це розкривати? "Вищий учбовий заклад"? Як подивитися в r2u, то там лише один словник --- Якубських 1928-го року --- містить слово "учбовий". Водночас у нашій мові, як зазначають на "Горосі" з посиланням на газету "Хрещатик", нема слова "учба", від якого мало би утворитись "учбовий". Єдине місце, де зразу можу знайти "учбу" --- у словнику Павла Штепи, як його відповідник до слова "учення" (поряд із відповідником "навчання", тож, мабуть, він мав на увазі процес навчання, а не учення як сукупність тверджень).
Поясність, будь ласка, і абравіятуру, і Ваш погляд на слова "учбовий" та "учба" (навіть якщо там не "учбовий" за задумом).
Ви ж самі дали цей ресурс, це звідти
А так то 
r2u.org.ua: Ікати
Двоколі́с – те, що має два колеса, скорочене «двоколісник»
в родині так називали, та й деінде чув
Утворене мною, відповідно до 
каюта –> нижня, житлова частина палуби / «підниця». Тільки тут йдеться про кормову ‹...›, тобто «кормо́виця». Хоча й питомість кореня «кормо-» досі не доведена: 
goroh.pp.ua: корма#7296
Значення: Це оптичний прилад для швидкого прицілювання, який проєктує світлову мітку (точку) на напівпрозору лінзу.
Приклад вживання: Цей коліматор допомагає швидко прицілитися по рухомій мішені.
Можливо найбагатозначніший відповідник!
Наприклад: метааналіз –> «„аналіз“ вищого порядку» / «розбір вищого порядку». Адже метааналіз – це, инакше кажучи, аналіз результатів инших аналізів. Або: метазнання – це знання про наші знання, тобто «знання вищого порядку»
https://verbum.by/esbm/ikavica
Знайшов згадку цього слова на сторінці білоруського словаря: біл. ікавіца –> укр. ікавиця
»Не підійде, бо потрібен іменник. Українська мова іменникова, їй не притаманні інші частини мови на місці іменників.«
Хибна думка.
Із Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/):
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. ЗОЮР. І. 65. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Черво́ний, -а, -е.
1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998.
2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум.
База́рний, -а, -е.
1) Базарный, торговый, рыночный. Завтра день базарний. Мир. Пов. II 55.
2) Какъ существ. Торговый надзиратель. Шейк. Сьогодня базарний приходив. Мир. Пов. II. 54.
Дрі́бни́й, -а́, -е́, усѣч. форма: дрібен.
1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. НВолын. у. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 8. Заганяла дрібні пташки до бору. Чуб. ІІІ. 251. Сію конопельки дрібні зелененькі. Нп. Шкода як умре, бо дрібні діти має. Каменец. у.
2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. Мет. 241.
3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. Нп. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Мет. 21. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. О. 1862. X. 2. Дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Грин. ІІІ. 677. Ум. Дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Шевч. 549. Листячко дрібнесеньке. Кв. II. 163. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки. Константиногр. у.
Тобто пристрій для «нарізання» чого-небудь. Те саме, що й нарізач )
goroh.pp.ua: нарізувач
Спрощене «нарізувач». Наголос на останній склад
Онов. Додав жіночу форму, бо ми такі речі називаємо "нарізалка". Сам переклад "нарізалка" окремо дав.
Од "подоба".
Од "вид".
Що це слово тут робить? Його наявність не відповідає призначенню словотвору. Його в українській мові нема й не буде. А хороші перекладачі знають, що за потреби його можна замінити на вказівні займенники.