Останні події

https://slovotvir.org.ua/users/ratty-more
:
      “Нагадую, що вміст слова (definition) у певному слові частіше не є тотожним тому, що воно позначає (its denotation). І тут, у випадку слова concern, вміст ширший за позначення. Тому знайти відповідне слово за вмістом складніше, ніж за позначенням, адже позначення, як правило, коротше. Через це я й указав на первісне значення позначуваного — щоб від нього було легше знайти слово.
І не забуваймо, що людська мова зазвичай не здатна самою лише позначальною дефініцією повністю охопити всі значення змісту — зазвичай за іменами стоїть один певний «образ» (пор., наприклад, укр. «письмо» — ‘лист’ від «писати [на аркуші]», а рос. «лист» — ‘лист’ від ‘лист (аркуш) [паперу]’, хоча і там і там присутні й «лист», і «писати»). Часто вибір такого образу є відносно довільним.
Наприклад, entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union тощо — усе це, в широкому розумінні, те саме, оскільки всі вони виконують подібні функції: «справа / діяльність», «ведення / утримання справи», «спільність, зібрання», «об’єднання, спілка», «структурність, упорядкованість».
Holding, з мовного погляду, по суті та сама «фірма», тільки одне слово германського походження, а друге — латинського. Entreprise (калькований переклад франц. entreprise або нім. Unternehmen, англ. undertaking) — інша назва для business, так само як і concern. У словах conglomerate і company повніше виражено значення зібраності, спільності.
Усе це веде до того, що всі ці назви певною мірою умовні, і їх багато. Тому найзручнішим і «найбезпечнішим» рішенням було б узяти те слово в (давньо)руській мові, чия позначальна дефініція найближча до первісного значення слова concern — ‘відношення до справи, справа, якою слід займатися’.
Інакше може бути важко відмежувати його від інших слів — як-от company, conglomerate, holding, association, firm тощо. Я поки що не знаю, яке слово було б найкращим, але певен, що воно повинне існувати, адже й англійське concern походить від простого поняття, притаманного всім мовам”

В жепете вводите  їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .
За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .

Додам ще, що буква “ф” використовується, в основному, в словах іншомовного походження.

Уже тривалий час існують розбіжності в поглядах щодо доречності використання латинки.
Отже, просте запитання, добродії учасники: чи спричиняє для вас латинка, зокрема добродія Єлисія, відчутні незручності, зокрема щодо хуткості читання та/або розуміння?

Латинку Юрка Зеленого Я розумію менш-більш, а латинку Олисія Поруша (користувача, чиє ім’я написане івритом) Я взагалі не розумію.

 Російська рідна для більшості українців

Не погоджуюсь. Те, що російська досить поширена й разом з нею ускладнення (комплекс) меншовартості серед українців, то це правда. А те, що російська є рідною для більшості українців - це навряд. До того ж значна частина українців є нащадками переселенців з російської глибинки, які замінили собою українців, загиблих внаслідок голодоморів 1933, 1920 (точно не знаю) та 1946 (точно не знаю).

Добродії учасники, після кількох місяців напруженої роботи, неймовірних зусиль, відвертого забуття з лінню і кількох спроб самогубства, дозвольте винести на ваш суд плід чорнового перекладачи письма добродія Єлисія людською мовою. Безперечно, в ньому безліч недоліків, належить зробити в кількадесят разів більше, але я вважаю, що початок можна вважати покладеним. 
Письмо добродія Єлисія:
“Nagadaiõ cyto vuituiceigne (definition) yna dana slova ceastieyche neigy ni ne e conecyno tóge cyto vuiznaca’ho (it’s denotation). I tout, u razie slova concern, vuituiceigne e cde xirye za vuiznacõ. Otge naiti yno slovo za vuituiceignemy e cde teagye neigy za vuiznacoiõ, tomou cyto vuiznaca e, he pràvilo, corotjcha. Tomou’my i cazau na perveisne znaceigne vuiznacui, cyto œd yeoho bui moglo bouti legche naiti slovo. I ne zabõdymo cyto lioudsca móuva, rodovo, he pràvilo, ne e dosta èmca samoiõ lixye vuiznacoiõ œdcreatati usiex znaceign vuituiceigna — izvuitchayno e za imeamy puœimou odin yacuy prõg (na pr., veat. ‹письмо› ‘a letter’ œd pisati [na listie], a rous. ‹list› ‘a letter’ œd ‘a leaf ( = sheet) [of paper]’, xotcha i tam i tam e ugornõto i ‘list’ i ‘pisati’). I ceasto e vuibier tacoho prõga e uzteagylivo néptchovan (‘relatively arbitrary’). Na pr., entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union, tc., tó use, berõtchi xiroco, e tó samo, u ròzoumiegnie cyto ou usiex sõty izpuœlnui prõgui: ‘dielo / dieyalnœsty’, ‘vedeigne / derjagne diela’, ‘izpuœlnœsty, gromadnœsty’, ‘sporeigne, polon’, ‘struœynœsty, readnœsty’. Holding e, yz pogleadou móuvui, u istotie ta sama ‘firma’, ino odino œd germanscoho corene a drougoe latinscoho. Entreprise e (cerpanuy pereclad phranoçscoho *underneman, hi eagl. ‹undertaking›) inche imea za business, i tóge concern. U slovax conglomerate i company e izpuœlna vuiznaca gromadnœsty, izpuœlnœsty (por. i znaceigna rous. sluœu na ‹seab[e]r•›). Simy vedõ do toho cyto na cuœlco usya ta imena sõty néptchovana, i e yix coupa tuix imén, tó naiguœdnieyche i ‘cielieyche’ (safest) riecheigne bui boulo uzeati tó slovo u (d.-)rousscie cyto vuiznacoiõ naiblizje legity [perveisnomou] znaceignou slova concern *‘relation to matter-business, a matter to be dealt with’. Inacche pac mogé bouti teagyco œdocremiti œd inchuix sluœu, he otó company, conglomerate, holding, association, firm tc. Ya pocui ne viemy cyto za slovo bui tó boulo nailiepche, ta esmi pèuen cyto dóugyno e postoyati, atge i eagl. concern e œd prostoho puœima, cyto izpuœlen e usiem móuvam.”
Перебуквування:нагадаю что витичіннє (дефинитьон) іна дана слова чястійше ніж ни не є конечно тоже что визнака’го (ит’с денотатьон). і тут, у разі слова кончерн, витичіннє є кде ширє за визнаку. отже найти іно слово за витичіннєм є кде тяже ніж за визнакою, тому что визнака є, ге прàвило, коротжша. тому’м і казав на первісне значіннє визнаки, что від єого би могло бути легше найти слово. і не забудьмо что людска мова, родово, ге прàвило, не є доста ємка самою лише визнакою відкрятати усіх значіннь витичіння — ізвичайно є за ім’ям пійму один якуй пруг (на пр., в’ят. ‹письмо› ‘а леттер’ від писати [на листі], а рус. ‹лист› ‘а леттер’ від ‘а ляф ( = сгеет) [оф папер]’, хоча і там і там є угорнуто і ‘лист’ і ‘писати’). і чясто є вибір такого пруга є узтяжливо непчован (‘релативель арбитрарь’). на пр., єнтреприсе, компань, фирм, бусинесс, организатьон, кончерн, голдинг, конгломерате, уньон, тк., то усе, беручи широко, є то само, у розумінньі что у усіх суть ізпілни пруги: ‘діло / діялність’, ‘ведіннє / держаннє діла’, ‘изпілність, громадність’, ‘споріннє, полон’, ‘стрійність, рядність’. Hолдинг є, із погляду мови, у істоті та сама ‘фирма’, іно одино від жерманского корене а другое латинского. Eнтреприсе є (черпануй переклад пграноцского *ундернеман, ги ягл. ‹ундертаkинг›) інше ім’я за бусинесс, і тоже кончерн. у словах конгломерате і компань є ізпілна визнака громадність, ізпілність (пор. і значіння рус. слів на ‹сяб[е]р•›). сим веду до того что на кілко уся та імена суть непчована, і є їх купа тих імен, то найгіднійше і ‘чілійше’ (сафест) рішіннє би було узяти то слово у (д.-)русщі что визнакою найблизже лежить [первісному] значінню слова кончерн *‘релатьон то маттер-бусинесс, а маттер то бе дялт wитг’. інакше пак може бути тяжко відокремити від інших слів, ге ото компань, конгломерате, голдинг, ассочятьон, фирм тк. я поки не вім что за слово би то було найліпше, та єсми певен что довжно є постояти, атже і ягл. кончерн є від простого пійма, что ізпілен є усім мовам.

Киньте, будь ласка, посилання (URL) на Ваш застосунок (якщо це web-додаток), або залийте Ваш застосунок на безплатний снопообмінник (файлообмінник) і дайте посилання на той застосунок у снопообміннику. Ваш застосунок хоч і кривий, але перекладає досить добре.