Извичѡлля
Порівн. хокей з м'ячем
Ўже писау є́м вишче, шчо иа обрау там діакритику, абѝ хаи и можно було розрꙍзнити хвонемѝ, та полегшити правопис длѧ носіиꙍв наріч, де тꙍ голосмінѝ су̀ть излили сѧ. Знаіу̀, шчо се не ие наиліпша идеіа, та се ие просто експеримент.
> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.
SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!).
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - ea
Xotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).
Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).
Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…
Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?
Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):
Та таки слід пам'ятати, що чимало слів на -ізм взагалі не відповідають грецькому розвитку значень цього суфікса, а були створені носіями інших мов (напр. ангельщини чи греччини), для своїх потреб, без уваги до оригінальної грецької семантики та її історичного розвитку.
Узяти хоча б слова: ботулізм, алкоголізм (і, за аналогією шопоголізм та под.), сексизм, тощо
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Історія, як відомо, почалася з того, що ленін придумав ці всі країни
> З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Gadaiõ cògen oumieié googliti tou. A cyto xotieste recti tuimy?
Sé e phonosemantic match, s. r. coli yno slovo e couto yz tacuix rœdnuix slœu u móuvie oge zvyniela bõ cyto blizje do ta slova u ynie inchie móuvie. Tó e ceasto u cinscœy móuvie, na pr.. I xotcha i rousscà móuva znaié cœilco tacuix pricladœu (por., p. n. ‹barvinoc›), u rodovie, pro rousscõ móuvõ tó medjouié iz ounovitœsttiõ.
Pacye, rousscoe ‹•izna› znaceignemy i ne teacné greçscomou ‹•ισμός›, darma zvynity eidnacovo. Ouge’my pisau oge ou ta gr. pocépa cliouceova e œdreiclnœsty’ho (deverbativity), œd réckel iz eidnacœunomy (similative) znaceignemy. Inchami slovami, pro nastoyõ, ‹marxizm› e ne œd imene Marx bezposerédnio, a œd promeidjnoho *‘marxouati’. Rous. ‹•izna› ne nesé tacovo yno znaceigne, por. pricladui na *-izna tout : https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/-ina .
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
КРИВОСВІ́ДОК, дка, ч. Людина, яка дає неправдиві свідчення - СУМ-20 https://sum20ua.com/?wordid=188725
Па + решето
Ось перепис письмом, ближчим до звийчаного:
Руська й так страждає від теперішнього фонематичного правопису. Такий же простіший правопис, тільки з новими буквами, цього питання не рішить, а може, й навпаки — ускладнить. А втім, і теперішній правопис неспрожний, бо він і до фонематичного не дотягує. Того й зовсім не ясно, нащо потрібні такі поправки? Яке питання вони рішать? Та й як це бачать прихильники таких змін? Хоча це й так ясно
> Mogete dati docaz za slovo ‹naniwiec / naniwec› u leadscœy móuvie? Ya znaiõ ino ‹niwecz, wniwecz›, cde ‹cz› bui teaclo rousscomou [t͡ʃ ~ t͡ʂ], otge /t͡ʃ/ — niyaco ne /t͡ɕ/.
Але ж є мазурення в малопольських та мазовецьких говорах, і з тих говірок могло прийти це "niwec" до нас. Так само з мазурених говірок маємо, наприклад, "цебер" (з "ceber", а прасл. *čьbьrъ без мазурення дало б "czeber") та "зичити" (від "zyczyć" проти великопольського та літературного "życzyć"),
Значення: 1) Водостічна канава для відведення поверхневих вод від автомобільної дороги або залізничного полотна 2) іст. Заповнений водою рів біля…
Приклад вживання: 1) Автомобіль, наче живий, здригався і під натиском величезної сили поволі сунувся в кювет. 2) Замок складався із чотирьох бастіонів та…
Гра стрибаючи як на конях граючи в поло ( клюшкою по м'ячу ).
надважливі запаси
И знову змінѝ:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Є,є Ж,ж З,з И,и І,і К,к
Л,л М,м Н,н О,о Ӧ,ӧ Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
ў, ъ - u
хв - f
ꙅ - h
ӧ - eo
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
ꙍ - œ
у̀ - õ
ѧ - ea
Руська и так ту̀жить наіавноіу̀ звѧжмє́нноіу̀ правописьу̀. Простіша така, новѝми письменами ино, не ро̀звѧже то пѝтанье, а може пак иԑꙅо гꙍршити. А ўсе же, и чинне письмо ие так нечинебне (dysfunctional) ꙍж оно и не тѧгне и на звѧжмє́нне. Тому то ие неіасно зо̀ўсім чԑꙅо можу̀ть досѧгти такꙍ є́иі поправѝ, або шчо мѝслѧть иеіи прихѝльникѝ, хоча ти и праві ие иасно.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.
Мені важко добрать, що ви пишете. Перейдіть, будь ласка, на щось ближче до звичайного письма.
@Безіменний
r2u.org.ua: обкі́п
Походження невідоме
Тож я за відчуттями