Ред - відраза.
А зелений - дораза
Значення: Виносне дишло у плуговій упряжі.
Приклад вживання: Кладу я на віз борону, страпатора, і байлову і, там, мішок ячме'ню чи два, — і гайда в поле. (А. Кримський).
Тут мабуть чуже -ян- як в 
ухилянт
Значення: Місто на півночі Німеччині, столиця Велегородщини-Переднього Помор'я (Мекленбурґ-Передня Померанія).
Приклад вживання: Шверін оточений Мекленбурським поозер'ям.
Значення: Чоловіче 'м'я.
Приклад вживання: Ізмаї́л Іванович Срезне́вський — московський філолог, славіст, фольклорист, етнограф, палеограф, педагог, письменник та історик давньої…
Відповісти
>badagnax
Що це є?
Баданнях "g" як показник пом'якшення тут, як ягольське іnG. Из такого користано в деяких латиничних письменах
>Garmanin /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/
У Вас 'g' є кириличне 'ж' тільки перед 'e'?
Ну ще перед "і"
Загалом же, "г" при пом'якшенні ставало "ж" , як х, к, ґ → ш, ч, дж
Це ж база
Якщо писати кирилицею
То Жи (gi), Гъı (gui), аналогічно на йні такі пари. Жы (gyi) певне теж можливе, але я не віддаю в яких словах таке було, якщо було
За взором грецької назви.
Значення: Історико-географічний болгарський, турецький, румунський регіон в Європі, розташований між нижньою течією Дунаю й узбережжям Чорного моря.
Приклад вживання: Невелика частина Добруджі у дельті Дунаю площею 338 км² входить до складу України — острови Малий Татару, Великий Даллер, Малий Даллер…
Значення: Представник тюркської՛ народності в Молдавії і суміжних з нею районах України, Румунії і Болгарії.
Приклад вживання: Дехто з учених вважає гагаузів залишком одного із старотюркських племен, які ще в середні віки оселилися на території тодішнього…
»Ще Ви писали, що *ō дає 'a' теж.«
Aino, *ō prasl. dobui da slovianske *|a|. Ta razomy iz tuimy i *ō → slovianske *|u|, por. *dōnauy- → *|dunaw•, dunaj•|, *Salomōn- → *|solomun• ~ salomun•|, *Sophrōn- (gr. Σοφρωνίος) → *|soprun| ( → [suprun]).
»Отже, коли є довге /ɑː/, то може бути 'а' в руській мові?«
Ne „mogé“ a ymaié.
___
»Ба й на початку слова, як у Amsteildam? Але тоді все вдно вимовляють із протезою, як "Гамерика", "гармата", "Ганна", "гатлас" (є й "отлас", чи може бути *атъласъ → *вітлас?)?«
Yasna riecy, ‹Amsteildam› ouge na rousscœmy tlie mogé bouti i iz [ɦ•], a tó i iz [j•]. Ya buimy propisau [j•] po perédnïx golósniex, atge tó e sloveisno zvõcovo, na pr.: ‹u miestie Amsteildamie› = [u/wˈmiːstʲiˌjamstilʲˈdami], ‹ouliçie Amsteildamou› [ˈwulɪt͡ɕiˌjamstilʲˈdɑmu] a tacoge [ˈwulɪt͡ɕiˌɦamstilʲˈdɑmu], ale ino [ɦɑ•] u ‹miesto Amsteildam› [miːstoɦɑmstilʲdɑm] tc.
___
»гатлас" (є й "отлас", чи може бути *атъласъ → *вітлас?)?«
Tvar ‹отлас›, he recla’ste, e viedœm (na pr., u sl:cou Grincenca). Yac nagolós e na /•ˈlɑs/, yz pravopisi ‹отла́с (‹отла́с›) buismo mogli vuivesti i *otlas- → *œtulasu = *|ʉ͡ɶtˠˈlɑsˠ| → pn.-rous. („cuyevo-poliesske“) [ʷot.lɑs], pripoustiuxi pro pd.-zx.-rous. zvõcotvar **[wʉtˈlɑs, wytˈlɑs]. Ale ponevagy gadanuy pd.-zx.-rous. zvõcotvar **[wʉtˈlɑs, wytˈlɑs] e neviedœm, a pri ‹отла́с› e, iz tuimyge znaceignemy, ‹атла́с›, sloveisnieye e oge ‹отла́с› e tacui *[ɑ̝tˈlɑs = ɒtˈlɑs] ← /ɑtˈlɑs/, otge ‹o› bóulgariçie u ‹отла́с› ne e *o ← „corótco“ *a. Otge poprauno e pisati ‹atlas› = |ɑt.ˈlɑs| iz vuimóuvami: [ɑtˈlɑs, ɦɑtˈlɑs, jɑtˈlɑs~ʲɑtˈlɑs, ɑ̝tˈlɑs~ɒtˈlɑs → po golósnie: o̯tˈlɑs ≈ ͡u̯tˈlɑs] (por. ‹вбы, вби› = ‹a bui›).
»Та все ж мені цікаво саме як пан Поруш дійшов до такого висновку.«
Vui, viedie, ne cyla’ste use(!) oge pisau eimy vuisje. Yzocrema sé:
»Xotcha nepream, ta dosta peréconalen e, pro mene, ucaz na imoviernõ rœdnœsty (zalixycovõ) „nepóunogolósuix“ tvarœu iz /o/ u rous., e œdguib pervchoho ‹o› (bóulgariçeiõ) u slovax yz prasl. *SelS, *SolS, *SorS (a tacoge *elS, *olS, *orS) he /ɔ ~ ɒ/, tacuyge he œdguib silnoho *u → /ɔ ~ ɒ/, proti /o/ ( = [ʷɔ]) ← *o. Sé cazié oge ròzvitoc rous. „póunogolósuix“ tvarœu œd prasl. ne bie preamo *SelS, *SolS, *SorS → /SoloS, SoroS/, ale */SˠloS/, /SˠRos/ → /SɒloS ~ SɔloS/, */SɒroS ~ SɔroS/, a tvarui he /S∅loS/, /S∅roS/ sõty zalixycui tvarœu */SˠloS/, /SˠRos/ (*‹SълоS›, *‹SъроS›).«
Tocynieye, moya zaverttya vuixodeaty yz badagna givuix „carpatorousscuix“ govorœu Serghiya Nicolayova (Вокализм карпатоукраинских говоров • материалы карпатских экспедиций), a tó:
» Особую проблему составляют гласные 1-го слога последовательностей TorT/TolT. В этой позиции в баниловском говоре представлена фонема <o> (в обычном случае рефлес *ъ): [vɔ́ᵅ̯rọn], [kɔ́rop], [xvɔ́rọst], [ɣɔ́łot], [vɔ́ᵅ̯r’i̊x], pl. [vɔ́ᵅ̯roɣɪ]. Это не может быть случайностью, т. к. соотношение рефлексов, идентичное баниловскому, представлено во всех карпатоукр. говорах, различающих рефлексы неудлиненного *o и «сильного ера».
Судя по этому, формально карпатоукраинские рефлексы прасл. TorT, TolT/TelT восходят к промежуточным стадиям Tъ̻roT, Tъ̻loT (см. выше материал по рефлексам «вставного» гласного «полногласных» последовательностей в виде фонемы <u̯o>).
Видимо, последовательности TorT, Tolt по крайней мере в ю.-западном украинском ареале имели развитие, подобное лехитскому (в польском слова типа złoto первоначально имели вид *zъ̯loto, о чем говорит их морфонологическое поведение [3]), однако укр. *ъ в первом слоге «полногласия» ведет себя как «сильный ер»⁵.
В то же время «вставное» -о- является «не совсем обычным» *о, не удлиняющимся в слогах перед слабыми редуцированными. Видимо, удлинение (cursive script) *o (и *e) происходило раньше падения редуцированных (use u cursive script), одновременно с формированием различия между «сильными» и «слабыми» ерами. Дело в том, что для украинской (и юго-западной белорусской) диалектной зоны характерен полный параллелизм развития исконно кратких гласных, причем выделяются две позиции: 1) сильная — в слогах перед слабыми редуцированными; 2) слабая — в остальных случаях:
Tabliça 2.:
*o — сильная позиция: ō — слабая позиция: o;
*e — сильная позиция: ē/’ō — слабая позиция: e/’o;
*ъ — сильная позиция: ъ — слабая позиция: нуль звука;
*ь — сильная позиция: ь/ъ — слабая позиция: нуль звука.
Следовательно, мы можем предположить, что метатеза ToRT > Tъ̻RoT, TeRT > Tъ̻ReT, произошла после удлинения *о и *е — этим объясняется сохранение о, е (cursive) во вторых «новозакрытых» слогах «полногласных» сочетаний. «
Garmane, (eid.) Garmanin
/ˈɣ̞ɑrmɑnɛ/, /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/
___
Slœumea *German- e yz zaxovanuix daunïx slovianscuix pameatoc neviedomo, ponevagy u dauninõ tó bie dóugyno bouti imea odinoho yz garmanscuix lioudiy, oge Sloviane iz nimy iztuicou ne imõ.
Nuinie ge e potreba u receni „Germanic“, yzocrema, na pr., pro oravotvœr móuv garmanscuix, i yac niemeçscoiõ samoiõ, pri ‹Deutsch›, caziõty ‹Germanische [Sprache]›, ci itailyscoiõ, pri ‹tedesco›, caziõty ‹germanico›, tac i mui, rousscoiõ, ne mogemo tui móuvui zvati œd imene „Niemeç“.
Imea lioudou ci plemene ‹Germanus, Germani› latinscoiõ bie viedomo ouge ou Çiesaira i Tacita, otge bie trualo (had been existing) ouge u dauniõ dobõ Slovian. Tomou gadax cyto za zvõcovo slovianscuy, ci, tocynieye, rousscuy tvar boü bui œd *German-.
U ranniõ slovianscõ dobõ, a tó i pisemnõ, *ge dava |ʒɛ|, dauxi bui tvar ⁺/ʒɛrˠmɑn•/, u razie *‹жєръман•, geruman•›, ci /ʒərmɑn•/, u razie ⁺‹жьрман•, gyrman•›. Prote /ʒ/ bui boulo veilmi nezvuicyno a tomou teagyco bui moglo bouti xireno u móuvie.
Istoslœuno e *German- yz keltyscuix móuv, i poveazano e iz cuimer. ‹garm›, d.-ir. *gairm „cricieti, galasouati“; *g e tou yz prai.-e. *j (u i.-e. badagnax viedomo he „ǵ“), a ono da, pràvilno, slovianske *|z|. Yasna riecy, i ⁺|zɛrmɑn•|, ⁺|zərmɑn•| bui tacoge lédva ci moglo nabouti poxireigna u móuvie. Pacye, tó slovo bui ne boulo ou Slovian preamo yz prai.-e., ale œd Keltœu, ci tó preamo abo ceréz garmanscui móuvui. A mui viemo na pricladie keltyscoho cerpagna slova „coróva“, cde kelt. *k e yz prai.-e. *ç (u i.-e. badagnax viedomo he „ḱ“), dauxi pràvilno slovianske *|s|, oge, bay douge ci prai.-e. *k, *g abo *ç, *j, keltysca slova iz *|k|, *|g| bie u slovianscui cerpano iz *|k|, *|g|. Otge preamo yz keltyscuix ci ceréz garmanyscui móuvui bui tó slovo boulo cerpano u slovianscui iz *|g|. Ta *german- → *geruman- abo *german → *gyrman- bui use dalo slovianske ⁺|ʒɛrˠmɑn•|, ⁺|ʒərmɑn•|.
A bui ròzveazati yac ominõti nezvuicynuy „dauneslovianscuy“ ci „daunerousscuy“ œdguib *|ʒɛ•| u seimy slovie *German-, razomy iz tuimy dauxi tomou slovou pitomo slovianscoho ci rousscoho vidou givoï móuvui dauninui — si riecy, a bui tó ne boulo yno cnigyno cerpagne ci perépisymenovagne cœnça XIX stl., mogemo gleanõti na deyaca daunia cerpagna u slovianscui móuvui.
Na pr., lat. ‹discus›, gr. ‹δίσκος› bie ceréz garmanscui cerpano u slovianscui iz *y → *u, sbt. *dyska ( = **‹дьска›) → *duska ( = ‹дъска›), a tó a bui perédati „tverdœsty“ |d| u tœmy storónscœmy slovie (por. Vasmer, na slovo ‹доска›: »Слав. ъ вместо ь отражает твердое произношение di в иноязычном слове«).
U ranniõ slovianscõ dobõ „tverdœi“ *|k, g, x| mogõ bouti ino peréd „tverduimi“: *|ɑ, o, u, ɯ, ɤ|, i ne mogõ bouti peréd „meaccuimi“: *|i, e͡ɑ̃, i͡e, ə|. Uzslœuno, he zamiesty **|dəska| ← *dysk- bie pœdstauleno *|dɔska| u rous., tac bui zamiesty *|gɛrˠmɑn•|, bui zamiesty nepitimoho *|gɛ| u d.-rous. boulo imovierno pœdstauleno *|gɑ|.
Pacye, u rousscœy móuvie bui |ɑ| u *|ga| → /ɣ̞ɑ/ boulo dodatcovo sloveisno i za medgizcladovuimy œdstõpnuimy ladgeignemy |ɛ, o| → |ɑ| peréd izcladomy iz |ˈɑ|, por., na pr., ser.-rous. /dɑstɑmɛnt/ ← /tɛstɑmɛnt/ tc.
Tacuimy cinomy, *|ge| → **|ga| → /ɣ̞ɑ/ u /ɣ̞ɑrmɑn•| bui i zaxovalo **|g| ≈> |ɣ̞|, zamiesty zvõcovo œddalenieychoho i nezvuicynoho tout |ʒ|, a razomy iz tuimy dauxi vierõtnoho daunerousscoho vidou.
Екзотизм? Почитайте визначення цього слова, бо речі, які поширені у всьому світі не є екзотизмами