»Рукийма? А ручийма?«
Pervçui, u izmiençie e i bóulgariçeiõ: ‹рукійма›, otge iz /k/, ne /t͡ʃ/.
Za drougoe, ‹c› peréd ‹œ› ne mogé bouti /t͡ʃ/. Nagadaiõ, ‹c› e /t͡ʃ/ ino peréd: ‹e (é, è)›, ‹i (í, ï)›, ta ‹y› — usiõdui inde, uclioucyno peréd: ‹a (à)›, ‹o (ó, ò)›, ‹u›, ‹œ› e ‹c› = /k/.
Za trétye, ‹•cœy•› mogé bouti ‹•кий› ino u tuix govoriex cde perédatcha ‹•и› bóulgariçeiõ znacity [ʏ̼j] ci [ʉ̼j], ta sé ne e yna rodova vuimova ‹œ›, rodovà bõdõtchi /y ~ ʏ/.
badje
/ˈbɑd͡ʒɛ/ [ˈbad͡ʒɛ, ˈbaʒɛ]
___
Tvoreno mnoiõ œd récla ‹badati›, por. drous. ‹badati› ‘coloti, badati (bodati, bosti)’, ‘doumati, ròzmuisliati ; dosliediati, dosliedouati, ròzsliediati, ròzsliedouati’, oge ròzvitcomy znaceigna, s.b. perviesnomy i poxœdnomy znaceignami e naiblizje yz viedomuix latinscomou réclou ‹studere› ‘tóucti, pyxati, coloti, bosti/badati’ ta ‘strymieti, rèuniti, starati, dbati’. Por. i lead. ‹badać› ‘to test, probe’, ‘explore, research ; study’, ceix. ‹bádat› ‘research’, rous. ‹badati sẽ› (SIRM I 112).
Tvar ‹badje› e tvoreno yz ‹bad•› u ‹badati› iz ‹•je› ← *-yo — niyac rœd do m. r. *-yus ( ← *-yos) ta g. r. *-ya, za lat. n. r. -ium ← *-yom, u ‹stud•ium›.
Yac pœdstœyna iména œd rékel sõty u rousscie ceasto i pitimo tvarui yz prosto corene yna récla, por. ‹stõp› ← ‹stõpati›, ‹verg› ← ‹vergati›, ‹mét› ← ‹metati›, ‹max› ← ‹maxati› i mnogo isce, to i œd ‹badati› ‘studere’ bui moglo bouti prosto ‹bad› (*badu ← *badus ← *bados) za ‘studium’. Ta ya riexix radieye tvoriti iz *-yo he u lat. ‹*stud-yom›, zastereugchi tvar ‹bad› pro incha mœgyliva znaceigna (acéi ròzrœzniti ‘étude’ œd ‘studio’ ci ‘study’ ci ‘studium’).
1. Загальне.
2. 
смак
1 та 2 подані значення
Від "творець" у значенні "творча людина".
На зразок "кравечня" 
r2u.org.ua: кравечня
»Мабуть не зовсім питоме: «украінське і польське слово кохати, kóchac, кохання виникли з німецького слова kochen варить страву й будлі-що инче. В стародавніх підмовах слова варить має значіння не тільки варіння страви на печі, але й стосується й прикладається до серця, до усякових опрічніх почуваннів. Речення – варить міні коло серця, назначує не тільки пекуче почування горя, але й пекуче почування любові. Це гостре почування любові, білше, ніж звичайна любов, було зміняне на німецько-остготське слово kochen–варить певно в дуже давній час«
Значення: (рел.-церк.) святий, праведний; (у знач. ім. преподо́бні, мн.) святі, праведники; (також у сполуч. зі сл. отець, рел.-церк.) священник…
Приклад вживання: А що сильніше підпирає твердь – молитва преподобного Антонія чи Наливайка мученицька смерть? (Л. Костенко) – Пишеться, як святих мучили за…
Значення: Порода великих м'ясних курей з маленькою головою, густо опереними тулубом і кінцівками, виведена в південній частині В'єтнаму, а також…
Приклад вживання: Найбільше тут акліматизованих гуданів [порода курей] .. Але є тут також для певного досліду та порівняння і кохінхіни. (Є. Кротевич).
"генеральна репетиція" --- "довершальна репетиція". Слово нове. Довершувати --- "остаточно оформляти, надаючи певного вигляду, завершеності і т. ін."
"генеральна репетиція" --- "завершальна репетиція"
"генеральна репетиція" --- "остаточна репетиція"
подібно до "мастильний", "дубильний", "світильний". Слово, до речі, словникове: "що стосується до творіння" (я би уточнив як "призначений для творіння").
Треба додавати, коли вже почали. Нині не бачу в цьому потреби, коли вже є розділ "рослини". Так само з "химією", коли з'явиться такий розділ, то потреба додавати до схожих слів усі химічні гелементи відпаде, а коли з'являться слівники, то можна буде ділити по групах, на пр. метали, полуметали, неметали тощо.
Од спасати, щоб не плутали зі спасителем, що від спасти.
-