Знаю, що іншомовного походження (здається, з індійської). Але це краще, ніж русизм "площа". Індія-то знаходиться далеко від нас.
Зор-ев-ин-jь-а
"Навмання" -- хороша основа, але тут має бути прикметник.
Ивномловиння
Vъn + mьgl + ov + in + jь + e
Ивнозгаддя
Vъn + ьz + gadъ + jь + e
~
»Та я плутаю їх. Тому краще кирилицею писати)«
@Carolina Shevtsova
Na opacui, tomou e lieple latiniçeiõ pisati. Dacde po govoriex plõtaiõty odino zveagymea i inchemy, inde ròzlõceaty. Po govoriex e ròzlõca meidj |e͡i| [i ~ ʲɪ ~ ɪ̯͡i] ta |iː| [ʲi(ː)], [ʲi͡ɘ], [ʲiᵊ].
»вовнуватись« (»А хвилюватись тоді як?«)
Ceomou? Ni. Ógy veatscoiõ caziõty ‹волноваться› œd ‹волна› ne znacity ógy i rousscoiõ tó ymé bouti œd ‹vóuna›. Hén, ceixscoiõ ci slovaçscoiõ e ‹vlna›, ta neyma "‹vlnovat se / vlnovať sa›; caziõty, na pr., ceixscoiõ: ‹zneklidňovat se, vzrušovat se, znepokojovat se›, ci, u ynie: sõstroçie: ‹buď v klidu›, ‹neřeš›, ‹nestarej se› (œd ‹starat se› 'to worry; to care').
»Гадаю ліпше є пояснити різницю "мінити", "минити" та "мнити".«
@Carolina Shevtsova
Yac iesce lieple vuiclasti rœzniçõ meidj *ē/oy → |i͡e| → PD /iː/ ta PN /i͡e/, ta *i/ey → |i| → PD /ɪ/, PN /ɪ, i/? A ‹мнити› e o tó ‹myniti›, iz *y (*‹ь›). ‹Miniti› prosto ne e jadnon slovo u rousscie. Ale rœzniça meidj ‹miniti (минити)› ta ‹mieniti (мінити, мѣнити)› bui boula tacage he meidj ‹divo› ta ‹dieva›, ci meidj ‹sito (сито)› ta ‹sieno (сіно, сѣно), a tacógy ‹suito (сито = сыто)›.
«Розенбаум у своїх творах уживає й українщини, й жидівщини» (@Євген Ковтуненко)
»Але можливо це не зовсім українське. В Розенбаума є "мой братан для марафету бобочку надел"«
"Mœgylivo nemœgylivo", i? Ni eürieyscoiõ ni niemeçsco-eürieyscoiõ, 'hoodie' ne e nicy he ‹bóbca› ci ‹bœbca› ci ‹bobocyca›. Niemeçsco-eürieyscoiõ e tó קאפוצאן /kɑpuˈt͡ʃon/, abo קאפוצקע /kɑˈput͡skɛ/, ci קאפוצן-ראק /kɑˈput͡sn-rɔk/, œd phran. ‹capuche› /ka.pyʃ(ᵊ)/, a eürieyscoiõ e tó yno slovo cerpano קפוצ'ון /kapuˈt͡ʃon/, tacógy œd phran. ‹capuche›.
Rousscue ‹bóbca (bœbca)› ci ‹bobocyca› e pèuno yno slovo sloviansco, cœncieye œd prasl. *bob- u slovie ‹bœb› 'Faba' ta u bezlieci inchix imeun rosslin, ta riecey ci naready iz tóustuimy ci crõgluimy tvaromy¹; por. yzocrema veat. ‹бо́бка, бо́ба, бо́банька (*бо́бонька?)› 'diteatcha sorócyca', ‹бо́бка› 'yna diteatcha igracyca', blr. ‹бо́бка› 'yna crõgla çeatca na tcaninie; coulyca; zernina bobou'², dalieye tacógy rous. ‹bobric, boblic›³.
Tó imea ‹boboc, bœbca/bóbca, bobocyca› za 'hoodie' rousscoiõ e, viedie, œd prasl. corene *bob- : *bab- ( ← *bōb-) za crõglœstyõ, couliatœstyõ ci tóustœstyõ, tacógy iz utorinnuimi znaceignami 'viti u cyto crõglo, coutati'.⁴
Cyto do ‹bob-/bób- (bœb-) ta ‹bab-› por., na pr., ‹babciouc› : ‹bœbciouc› 'almond'.⁵
____
¹ — Vidgy ‹ба́бичка› u SIRM I.
² — SIRM I 217: ‹бо́бка (бу́бка)›.
³ — SIRM I 217: ‹бо́брик²›.
⁴ — Por. i slvç. ‹(za)babušiť› '(za)viti, (za)coutati u cyto teplo (lioudinõ, ditinõ)'. Tacógy por. rous. ‹bobiast› — vidgy SIRM I 218: ‹боб’ястий› 'з великими слабими завитками'.
⁵ — SIRM I 217: ‹бобчу́к (бобі́вни́к, бобо́вник)›, ta SIRM I 106: ‹бабчу́к›; siõduige ‹бабко́вий› : ‹бобко́вий› 'of the bay leaf' (vidgy SIRM I 106: ‹бабко́вий›); SIRM I 104 ‹бабенник›.
»не могла вона бути на обмиванні, не "не було її"«
Œn (@Ярослав Мудров), viedie, xtie recti ógy prosto 'bouti' ne mogé stati za 'to be present (lat.: 'praeesse'), bõdy simy, ponevagy »не могла бути присутньою« znacity "ceréz yacõ vinõ NE MOGE ('could not, wasn’t able') to be there / to be present", a, ni bui tomou te same ne moglo bouti perédano prosto toiõ rietchcyõ 'bouti': »‹не було при›«. Obace, Mõdróu lõcavity, mieniuxi »не могла бути присутньою« za »не було при« — tout, miniuxi 'praeesse, to be present' za 'esse, to be', xuibity zaxovati tõ riecy 'mogti'. Mieneatchi ‹prisõtnia› u »ne moge ('could not') bouti prisõtnia / prisõtneiõ« za 'bouti', xuibity zaxovati »moge«: »ne moge bouti« ("[she] couldn’t be"), a ne prosto "she wasn’t". Coli Mõdróv pisié o ynie vinie (»в другому натяк на причину«), to tõ vinõ perédasty ta riecy 'mogti', ne rœzniça 'praeesse, to be present' proti 'esse, to be'.
»То кѫсанꙏ чи кѫцанъ?«
(Кѫсанъ — @Друга Путь)
I tac i tac, he i u:
/ˈsnɑɣ̞ɑ/ = [ˈsnɑˀɦɑ] ~ [ˈt͡snɑˀɦɑ ~ ˈᵗsnɑˀɦɑ], /ˈsmuɣ̞ɑ/ = [ˈsmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈsmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈt͡smu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈt͡smu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈᵗsmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈᵗsmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈʃmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈᵗʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈᵗʃmu̯͡o̝ˀɦɑ ~ ˈt͡ʃmu̯͡ʊˀɦɑ ~ ˈt͡ʃmu̯͡o̝ˀɦɑ], /ɣ̞ɑˈsatɪ/ = [ˀɦɑˈsatɪ ~ ˀɦaˈsatɪ ~ ˀɦɑˈᵗsatɪ ~ ˀɦaˈᵗsatɪ ~ ˀɦɑˈt͡satɪ ~ ˀɦaˈt͡satɪ], /smɔk/ = [smɔk ~ ᵗsmɔk ~ t͡smɔk], /soˈpʎa ; ˈsopi͡elʲ/ = /soˈpʎa ~ ᵗsoˈpʎa ~ t͡s(ʲ)o(m)ˈpʎa ; ˈsopilʲ ~ ˈᵗsopilʲ ~ ˈt͡s(ʲ)o(m)pilʲ], /ˈsβ̞aj(k)a ~ ˈsβ̞aj(k)ɑ/ = [ˈsβ̞aj(k)a ~ ˈsβ̞aj(k)ɑ ~ ˈᵗsβ̞aj(k)a ~ ˈᵗsβ̞aj(k)ɑ ~ ˈt͡sβ̞aj(k)a ~ ˈt͡sβ̞aj(k)ɑ ~ ˈʃβ̞aj(k)a ~ ˈʃβ̞aj(k)ɑ ( ~ ˈʃːβ̞aj(k)a ~ ˈʃːβ̞aj(k)ɑ ~ ˈʃᵗʃβ̞aj(k)a ~ ˈʃᵗʃβ̞aj(k)ɑ)].
»викіт би було«
@Друга Путь
Ne boulo. Zavisity œd yna govorou. Yn vidotvœren œdguib o-perégolósou zavisity na ynie govorie. O-perégolós ≠ ‹i› bóugariçie.
Са́ме так. Ось, наприклад, його подають до навіть
+
якщо від сварога творено то чудово .
Те ,що цей знак подібний до галактики ще краще .