https://slovotvir.org.ua/users/vasyl-kryvonis
Aino, tó e yno garmansco cerpagne, i perviesno znaci „scacati, stribati“.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/laikaną
Puitagne e yzocrema ceomou tó iz /ɛ/ e, zamiesty /i͡e/, u rous., coli pratvar ymaié bouti *uēzya, a ne *uezya, pri *e u *uezti. U tœmy videaty leadske ‹wieża› /ˈvjɛ.ʐa/.
Rœzniçõ dóugotui *uez- u *uezti ta *uēz- u *uēzya nicde, na cœilco mi e viedomo, nicde ocremo ne uzriexeno — prosto tvedgeno oge *uēzya e œd *uezti. Obace, dóugota u *uēzya e dóugyna bouti daunia / perviesna, i na potverdgeigne tomou e ou Vasmera (izmiencui Trõbaceova) dano porœunagne iz aveat. *vãza-.
U tœmy, ouge i u d.-rous. pameatcax poread iz ‹вѣжа› sõty i nastoyie iz ‹вєжа›, por., na pr.:
— Pov. Ur. Liet: » Оугри… пришьдъшє къ Дънѣпрꙋ и сташѧ вєжами «;
— tamge: »Взѧшѧ бо тогда (ꙋ Половцевъ) скоты. и ѡвцѣ. и конѣ. и вельблꙋды. и вєжѣ съ добыткъмь и съ чєлѧдьѭ. и заѧшѧ Пєчєнѣгы и Торкы (*Търкы) съ вєжами.«;
— Laurentyeusca Lietopisy: »Тогда жє Мьстиславꙋ Изѧславичю поможє Богъ на Половци, самѣх прогна, а вєжѣ имъ поима.«;
— Hipattyeusca Lietopisy: »Чьрнии Клобꙋци побѣгошѧ къ своимъ вєжамъ.«;
i bœilche (v. Suriezn. 482).
Tuix nastœy e dosta a bui yimi néxtouati. I sõty yz dœb do ciselnuix cerpagn yz leadscoï móuvui.
Moye pripousceigne e oge, yac tó slovo iesce dóugo bie znacilo ynõ vezjõ na colesax, pridrougeigne’ho iz ‹vezti› bie dóugyno boulo bouti givo, cimy, popri i perviesnuy tvar iz *ē u *uēzya, seréd móuvçeu d.-rousscoï moge bouti na novo priladgeno do *e u ‹vezti›.
сукупне розселення
політично мотивовані кампанії - кампанії, що їх зумовлено політично
Aino, vuimóuvui, ta ‹méd› proti ‹meud› ne sõty ino „dvie rœznie vuimóuvui“, ale viedgiyscui dva zveagymeinno rœznœi tvarui. Tout ‹é› ta ‹eu› znaceaty dvie rœznœi zveagymeni: /ɛ/ — bez e-u-perégolósou, ta /i͡ʉ/ — iz e-u-perégolósomy.
Ne he u razie iz o-perégolósou ci iz e-y-perégolósomy, oge imõ miesto uzcrœzy po zemlax xireigna rousscoï móuvui, e-u-perégolós bie:
a) u ceasti pd.-zx. zemely (za Xevelevomy, Phonologia §22.1, 413, nuinie na pœudeny-zaxœd œd smougui: Rava Roussca — Velicœi Mostui — Zolótcheu — Ternopœly — Cameaneç Podœilscuy, ta bez bœilchoï ceasti Zacarpattia) e e-u-perégolós uzcrœzy, sbt. *e → /i͡ʉ/ peréd bõdy yacuimy slabuimy *u, otge, na pr., i ‹neus› /ni͡ʉs/ (*neslú), i ‹meud› /mi͡ʉd/ (*médus);
b) inde na pd.-zx. zemeccie e zavislo œd nagolósou na *u u prarous., otge *neslú → /ni͡ʉs/ ‹neus›, ale *yzkézlu → /(ɪ)z.t͡ʃɛz/ ‹yzcéz›, *ledús → /li͡ʉd/ ‹leud› ale *médus → /mɛd/ ‹méd›;
c) t. z. „pœunœcynœy“ rousscœy rœznomóuvie het' neyma perégolósou na *e u beznagolósie, na pr.: /mɛt.ˈlɑ/ ‹métla›, /ˈpopɛl/ ‹popél› (‹popeul› /ˈpopi͡ʉl/ e dóugyno bouti yz zemely razou a)).
Я чув се слово за синагогу. Приклад ужитку: https://youtu.be/jWwR26Sg-Hs?si=TcI6Nui1PnHLbIfG
colosseus — колізький
κολοσσός — коліз, коліж
Просто спроба™
colosseus — колісський
κολοσσός — коліс
непрото́рений «дуже великий»
»Значення слова
Соціальна політика — частина внутрішньої політики держави, метою якої є забезпечення належного рівня життя громадян, які внаслідок непрацездатності чи інших життєвих обставин не мають достатніх засобів до існування.«
»але так виглядає, що поняття "соціальна політика" означає щось зовсім не те, що значення окремих слів (суспільне щось там). Соціальна політика -- це якийсь евфемізм, тому його треба перекладати як суцільне поняття.«
@Євген Шульга
»Міністерство соціальної політики« (Приклад вживання) e euphemism?
»А чому пан Поруш пише "móuva", але "sóulnçe" з 'l'?«
Ne pisiõ ‹sóulnçe› ale ‹sóunçe›. Pravopisy ‹sóulnçe› bie tocdiege coli i ‹móulva›. Iesce dosi pisau biex ‹l› u ‹bóulgairsc•›, bo móuveaty iz /l/, ta i tout bui radche lixiti tó i pisati bez — ‹bóugairsc•›, atge pitomo rousscuy tvar e tacui [bowɣ̞] a ne [bɔlɣ̞].
Або ну так що?
Значення: Велика арена або місце масових видовищ.
Приклад вживання: «Футбольний колізей зібрав п'ятдесят тисяч уболівальників». «Парламент перетворився на політичний колізей». «Інтернет став колізеєм для…
На Закарпатті використовується часто саме лише до бульйону.
Слово ‹справа› в українщині має інші значіння, як російське ‹дѣло›. Ближче вже стоїть саме слово ‹діло›. Це видно хоча б із Грінченкового словаря:
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267.
Та й у самого Грінченка не зазначено такого звороту, коли, скажімо, ‹як ся маєш?› зазначено
Краще ніж "наратив"? Краще. Зрозуміле, усталене? Так, цілком. Тому все чудово. Хай буде, комусь може колись знадобитися саме такий відповідник.