Останні події

אלישע פרוש прокоментував
03:22
слово розетка

svinca, svinyca

/ˈsʋɪnkɑ/, /ˈsʋɪnʲkɑ ~ ˈsʋɪnʲka/

___
Œd slova ‹svinia› 'a sew, a pig', ‹svinca, svinyca› 'a piglet' a tacoge imea ta rodou ruibui 'Chondrostoma nasus'. Moye riexeigne prosterti ysé slovo za 'a socket' e rouxyneno ne ino znaceignemy 'svinia, porósea'¹, ale, ymabouty znamenitieye ('more notably'), mogebnœstyõ’ho ('its potential') dalieye tvoriti znaceigne ceoho nagadouiõtchi to nœs svinie — por. imea tui ruibui za muizoiõ’yie ('after its snout'), simy daiõtchi tó tlo vidieti tõ mogebnœsty i dailchoho ròzvitcou znaceigna ta slova ‹svinca, svinyca›, na pr., u tó znaceigne 'a socket, a plugsocket'.

____
¹ — Eag. ‹socket› e gadano, ceréz nizcõ cerpaign, perviesno œd znaceigna *'svinca, porósea'.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:11

»досить близьке до звичного "розетка", має корінь від струмка і навіть попускає російське/білоруське/болгарське слово "ток"«

Pervçi, tó yaumea ('phenomenon') e zveano 'phonosemantic match' eaguelscoiõ — coli yno domatche ci rœdno slovo e tvoreno (couto) zvõçscui blizyco zvõcieignou i znaceignou ta slova u moúvie geréla, i zagalomy e nebajano. Nebajano e tomou cyto, crœmy pluitcosti ('shalowness') i ounovitosti ('naivety') tacoho tvoreigna, tacue tvoreigne e, he pràvilo, sileno, a pragnõtchi izlõciti dva dosta rœzna prizora ('aspects') yna slova — znaceigne’ho ta zvynieigne, neminõtche œdpreané u ('results in') netòcynœsty perédatchie pravoho znaceigna.

A za drougue, *tok- e prosto jadno slovo za '[electric] current' u rousscie.

02:32

Нитка, нитва
Ля 2-го поданого значення

Liesolòn додав до слова маніпуляція
02:31
переклад нитва́

Ля 2-го поданого значення

Liesolòn додав до слова маніпулювати
02:29

Нитка
Нитва
Нитува́ти нито́вати

Liesolòn додав до слова максимізувати
02:06
переклад найве́лити

Велий

Liesolòn додав до слова пресупозиція
02:00

DarkCrow97531 додав
01:52

Значення: Неявне припущення або знання, яке мовець вважає вже відомим чи очевидним для співрозмовника і на якому ґрунтується…

Приклад вживання: • Для правильного розуміння висловлювання важливо враховувати його пресупозиції. • Маніпулятивні запитання часто містять приховані…

Дивій Лабунський прокоментував переклад
01:46

Ось се найкраще, гадаю. Ніхто нікого не "переносить", отже й ненадібно переймати чуже слово

01:26
переклад по́вний

Liesolòn додав до слова махро́вий
01:09
переклад пелюсти́стий

Ля первого поданого значення

אלישע פרוש прокоментував
00:54
слово диграф

dvopisymea

[ˈdβ̞opɪsʲɲæ, ˈdβ̞opɪsʲɲe, ˈdβ̞opɪsʲɲe̝; ˈdβ̞opɪsʲɲɛ]

____
Œd ‹dvo•› za gr. ‹δί•› ta ‹pisymea› za gr. ‹•γραμμα›.
Pro tõ vuimóuvõ ‹•symea› [•sʲɲæ] por., na pr., rous. ‹smeadieti› [s(ʲ)ɲæˈdʲiᵊtɪ, s(ʲ)ɲeˈdʲiᵊtɪ]¹.
Zagalomy, ta vuimóuva *mEN he [mɲæ] e priblizno rœunobiegyna iz toiõ vuimóuvoiõ [mjæ], obie viedomie ci ne u usiex rousscuix govoriex.² Slovomy, mogemo sõditi ógy obie tie vuimóuvie *mEN — [mjæ] ta [mɲæ]’ste mitymiennie ('mutually interchangeable'). Pro te, iesce odin sõgolósen perédony, znamenito, /s/ (ci tacoge /z/) tvority *[smj] (*[zmj]) ci *[smɲ] (*[zmɲ]) — ta grœzddya ógy tòcmo sõty zvõçscui nepripoustna u rousscie. Tà nepripoustnœsty e u izgodie yzocrema iz graniceignemy *'|sõgolosen+pluinen|' u medjax yna izcladou, ceomou, na pr., d.-rous. */t͡ʃɵɫnˠ/, ceréz sciebely */t͡ʃown/ e stalo [t͡ʃoˈwæn, ˈt͡ʃowən] ci [t͡ʃowˈno] u n.-rous. Tó grœzdye */smj ~ smɲ/ bui tvorilo dvie verxœuyie zvõcynosti u medjax odina izcladou, cyto, he odino yz riexeign, œdprealo bui ('would result') u ⁺[sɔm•jG ~ sɔm•ɲG] (iz G = 'golósen') ci ⁺[səm•ɲG ~ səm•ɲG]. U tœmy, tó ne bie yno riexeigne u razie *s+mEn; natómiesty, e */smɲG/ stalo [sɲG]¹,³.

____
¹ — SIRM V 330: ‹смудитися›, V 333: ‹сни́діти›, V 338: ‹сня́діти›.

² — Xeveleu, Phonoloyia stor. 640, §308.5.

³ — Tacuyge œdpread mogemo viedieti i u xeix. ‹snědý› /sɲɛdɪː/ yz */smɲɛdɪː/, por. st.-sl., d.-rous. ‹smẽdu / смѧдъ›. Ysé tacoge cazié ógy slovaçscue ‹snedý› e dóugyno bouti cerpano yz ceixcui, yac sliedjnà ne znaié [(m)ɲɛ] ← *mEN (rœdimo slovaçscuy teacluy tvar seho corene e ‹smäd•› /smɛd•/, †/smæd•/).

Альхімік Од Бога прокоментував переклад
00:48

Огоо ціле речення розписали

Carolina Shevtsova додала
00:48

Значення: Чинити свідомий вибір одного варіанта з кількох можливих альтернатив для розв'язання певної проблеми чи досягнення мети.

Приклад вживання: Наша рада прийняла рішення про реформу освіти. Діти прийняли рішення не йти сьогодні до школи.

Альхімік Од Бога прокоментував переклад
00:46

Ну гніздо воно й в Африкі гніздо. У нас так всі кажуть на розетку

Carolina Shevtsova прокоментувала
00:21

Вилучіть ботів і їх слід тут, будь ласка.

Carolina Shevtsova додала до слова розетка
00:18
переклад ри́ло,ри́льце

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:17

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:08

Мені чомусь хочеться вимовляти ге "двописем'я"

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:06

Чи почіт.

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
00:04

особливість

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:53

про щось знати

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:48

відати

вчора 23:47
переклад відати

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:46

ці слова мені не віфдомі

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:46

про щось знати

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:39

неправда

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:36

Не розумію

Олена Кольвашенко прокоментувала переклад
вчора 23:31

неправда

Дивій Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:44

+

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 22:39

Нащо тут складати корені, коли можна кілкома словами? Чого китобій, а не наприклад бій китів?

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 22:34

Хай буде кит, я не проти

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 21:19

"Квота → виділена кількість місць" це щось дуже смішне. А все інше тут не виділене, чи що? Квота це буквально частка, не треба велосипед вигадувати

Sergiy Mix прокоментував переклад
вчора 21:07

В українській мові як це часто буває декілька відповідників залежно від смислу (що тут вдієш -- одна з найбагатших мов світу). Тому низка слів є відповідником квоти, проте частка, напевно найуніверсальніше.

виборча квота -- виборча частка
мовна квота на радіо -- частка (або обов'язковий відсоток) української мови на радіо
квота в капіталі підприємства -- пай у капіталі підприємства
імпортні квоти -- обмеження на ввезення
перевищити квоту вилову риби -- перевищити межу (граничну кількість) вилову риби
денна квота -- денна міра
квота для пільговиків при вступі -- виділена кількість місць для пільговиків
відповідно й похідні слова:
Квотування -- розподіл часток, встановлення обмежень
Квотований -- обмежений (у кількості), розподілений за частками

змінився найкращий переклад для слова квота
частка
6
вчора 21:04
Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 20:52
Друга Путь прокоментував переклад
вчора 20:17

Біп-боп

вчора 19:37

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 19:02

тік < тѡк < ток-ъ
ток-а

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 18:57

Це може бути багато чого електричного

вчора 18:47

Де писм'я за букву-літеру, а також в інших складних словах

змінився найкращий переклад для слова зустрічаючий
стрічник
5
вчора 18:14
Kuľturnyj aborihen додав до слова левіафа́н
вчора 17:59
переклад моревелет

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 17:51

Це ще їстівна рослина , чи не буде плутанина?

Колияк додав до слова левіафа́н
вчора 17:32
переклад лівʼята́н

Bozhyk додала до слова кортеж (супровід)
вчора 17:07
переклад почет

псл. četa