хамазня́ «дрібно побиті гілки, лозиння»
хаму́з «гамуз, дрізки»
Від слова рушій – мотор
гра́мозд «безладдя, безглуздя»
Вторюю за німцями газ - хаос.
гра́му́зом «усе разом, оптом»
дру́зки розм. невеликі шматочки, частки чогось, перев. розбитого, розламаного
гивер
Тріска, скіпка.
і́вер «зарубка на дереві»
очевидно, псл. *ѵеrъ від *vert і «вертіти» (про стружку, що скручується);
псл. *druzgati «з тріском ламати, трощити
дру́зки «тріски, шматочки»
Шило + вістря
А сторона у відповідній статті написано, пов’язане чергуванням
Перше через стелити
Бо лиш накінечником ,вістрям ,колючим ударом можна наносити урон.
Значення: Дуже довгий кількагранний меч з вузьким лезом, призначався для колючих ударів. Кончар мав трикутне або чотирикутне лезо. Клинок цього меча…
Приклад вживання: Важка кіннота використовувала кінчак для силового ураження ворога в обладунках. Кончар мав трикутне або чотирикутне лезо завдовжки до…
Як з слати утворилася стеля, сторона?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/вустілка
Пос
пості́л «м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри; [личак]»
псл. postolъ (‹*podtolom), складне слово, утворене з основи *pod- із значенням «нога» (пор. дінд. padám «слід, відбиток, нога») і компонента *tolъ, очевидно, із значенням «підошва» (пор. дінд. talam «поверхня, долоня, підошва»), що зберігається в укр. тло;
споріднене з дінд. padatale (дв.) «підошва (взуття)»;
За взірцем двоко́лесо – велосипед, біцикл
ocrayeç
Замість ‹скибка›. Окраєць (із чим?)
Пухкий
Значення: Ко́люча зброя з довгим і гнучким чотиригранним клинком та ефесом; тепер використовується тільки в навчальному та спортивному фехтуванні.
Приклад вживання: На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра. (С. Васильченко) – Стань тут, за цим стовпом. Він зараз прийде.
Значення: Те саме, що здорови́ло.
Приклад вживання: Раптом він задивився на одного поліцая. То був високий під стелю дилда, з тупим виглядом. (М. Шеремет).
голі́нний «хвацький, бравий, жвавий; здатний до чогось; охочий до чогось»
псл. *golěm-ьn-ъ, похідне від golěmъ (=golęmъ), можливо, колишньої форми дієприкметника на -m-;
goroh.pp.ua: Голем
· голїаѳъ ·
Адапатація з *лиꙗ → [ʎa], порівняй ‹диꙗконъ› → ‹дяк›, та /ѳ/ [x͡w ~ x ~ x͡t̪]
Од *golěmъ
Спит оддати гебрійське йм'я.
Значення: Велетень, предмет величезного розміру.
Приклад вживання: Служили у Троян два брати, Із них був всякий голіаф: Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав. (І. Котляревський).
мото́ри́ти «робити, діяти»
зіставляється з мота́ти, мета́ти, лит. matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)»;
Походження не зовсім ясне;
goroh.pp.ua: моторити
Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
9 листопада 2024
Рупно, що в нас є слово "моторити" ( і "моторний", "моторність"), яке давніше й має неясне походження (але старе і є в сусідів). Можна мотор перепояснити, якщо комусь захочеться 😄
אלישע פרוש
10 листопада 2024
«яке давніше й має неясне походження»
Ymaieity. SISM XX, 51-52: *motorъ, 52-53: *motorьnъjь