Останні події

Bœgdan Youxyco прокоментував
04:01

Ні, в жаднім разі.

Bœgdan Youxyco прокоментував
04:00

Так

Данило Ганич прокоментував переклад
03:51

*емир
Не розумїю, чесно, ваше порівняня вповнї. Як ви мїните, різноту тих чинів: себто, ‹султан›, голова богодержної держави, проти, ‹є҅тман›, голова війська й військової держави, то думаю рїч є не в тім. Питання радше чи є ‹кнѧзь› семантично найгіднїше слово. Знову таки, раджу глядати саме истослівя: https://en.wiktionary.org/wiki/أمير#Arabic
Зогляду на послїдне, руська може й мати точнїшї відповїдники. Думаю, могли би відвїтити хороше ймена зо двох корене: *vold-, *vod-. Серед сих двох, мабуть перший є найточніший. Тому й дав як другійцю переклад ‹Еднєнѡі Оравскѡі Волости›.

Ярослав Мудров прокоментував
03:18

До Чистилища

Ярослав Мудров прокоментував
03:16

На вилучення

Ярослав Мудров прокоментував
03:15

Це якась дурня. Вигадана українська.
Це щоб люди українською не розмовляли? 😱🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Carolina Shevtsova додала до слова муар
02:27
переклад мо́ра

Ліпше сидить у вкраїнській мові.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
02:19

Чи вірно є перекладати "омир" словом "князь"? Бо це є ледве не ге "султан" перекласти як "гетьман".

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:49

Ні, то таки не вподібнення ге зі "м"

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
01:43

То може бути вподібнення до чогось, а не правильна протеза, либонь.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
01:16

Звісно!

Є ще такий варіант:

ЛЮБОСЛѠВЇЄ / СЛОВОЛЮБЇЄ
(“φιλολογία”)

Мо́лвничство (“γλωσσική”)

писє́мница/писме́нница (“γραμματική; litteratura”)

чѧсть сло́ва/слове́снаꙗ чѧсть (“μέρος τοῦ λόγου”)
имѧ́ (“ὄνομα; nomen”)
за́имѧ́/мѣстоимѧ́ (“ἀντωνυμία; pronomen”)
рѣчь (“ῥῆμα; verbum”)
нарѣ́чїє (“ἐπίρρημα”)
пєрє́дълѡ́гъ (“πρόθεσις; praepositio”)
сѫ́вѧзь/съвѧ́зка/съпрѧгъ/съпрѧ́жка (“σύνδεσμος; coniunctio”)
чѧ́стка/чѧсти́ца (“μόριον; particula”)
въ́ıгоукъ/мєџимєта́нїє (“ἐπιφώνημα; interiectio”)
чєло́нъ/оудъ/оу́до (“ἄρθρον; articulus”)


имѧ́ (“ὄνομα; nomen”)

ѥстє́ствноѥ (“οὐσιαστικόν; substantivum”)
прилѡ́жноѥ/прикме́тноѥ (“ἐπίθετον; adiectivum”)

чисє́лноѥ/числово́ѥ (“ἀριθμητικόν; numerale”)
кѡ́лкѡстноѥ (“ἀπόλυτον; cardinale”)
рѧдово́ѥ/порѧ́дко́воѥ (“τακτικόν; ordinale”)
 
съклоне́нїє (“κλίσις; declinatio”)

сѫпѫ́тнєѥ (“παρεπόμενα”)

па́де́жъ/паде́нїє (“πτῶσις”)
пра́въ́ıи/про́стъ́ıи/именѡ́внъ́ıи (“ὀνομαστική; nominativus”)
родовъ́ıи/рѡ́днъıи (“γενική; genetivus”)
да́тнъıи/дава́лнъıи (“δοτική; dativus”)
винѡ́внъ́ıи (“αιτιατική; accusatiuus”)
орѫ́днъıи/твѡрнъ́ıи (“ὀργανική; instrumentalis”)
мѣ́стнъıи (“τοπική; locativus”)
кли́чнъıи/зъва́лнъıи (“κλητική; vocativus”)

рѡдъ (“γένος; genus”)
мѫжскъ́ıи/чєловѣ́чїи (“ἀρσενικόν; masculinum”)
же́нскъıи (“θηλυκόν; femininum”)
сєрє́днїи/ниꙗ́къ́ıи (“οὐδέτερον; neutrum”)
ѡ́бчїи/съпѡ́лнъıи (“κοινόν; commune”)

число́ (“ἀριθμός; numerus”) 
оди́ноѥ число́/однина́ (“ἑνικός; singularis”)
двѡ́иноѥ число́/двоина́ (“δυϊκός; dualis”)
мнѡ́жноѥ число́/множина́ (“pluralis”)

видъ (“εἶδος”)
пє́рвѡстнъıи/пьрвобъ́ıтнїи (“πρωτότυπος”)
похѡднъ́ıи/ѡтъвє́дє́нъıи/пєрєвѡднъ́ıи (“παρώνυμος”)

начьрта́нїє (“σχῆμα; figura”)
про́сто́ѥ (“ἁπλοῦν; simplex”)
съкладно́ѥ (“σύνθετον; compositum”)
надъсъкладно́ѥ (“παρασύνθετον; decompositum”)


рѣчь (“ῥῆμα; verbum”)

часъ/вє́рє́мѧ (“χρόνος”)
нъ́ıнѣчнъıи/тєпє́рвечнъıи/тєкѫ́чїи (“ἐνεστώς; praesens”)
минѫ́вшїи/минѫ́лъıи (“παρῳχημένος; praeteritum”)
бѫ́дѫ́чїи (“μέλλων; futurum”)
пєрєдъбѫ́дѫ́чїи (“συντελεσμένος μέλλων; futurum exactum”)
протѧжнъ́ıи (“παρατατικός; imperfectum”)
нєвъ́ıзначєнъıи/нєоурєчє́нъıи (“ἀόριστος; aoristus”)
довь́ршє́нъıи/съвь́ршє́нъıи (“παρακείμενος; perfectum”)
надъсъвь́ршє́нъıи (“ὑπερσυντέλικος; plus quam perfectum”)

на́клѡнъ/съпо́сѡбъ/изложе́нїє (“ἔγκλισις; modus”)
повѣ́стнъ́ıи (“ὁριστική; indicativus”)
велѣ́лнъıи (“προστακτική; imperativus”)
молито́внъıи (“εὐκτική; optativus”)
пѡдъчи́ннъıи/пѡдърѧ́днъıи (“ὑποτακτική; subiunctivus”)

видъ (“εἶδος; species”)
пє́рвѡстнъıи/пьрвобъ́ıтнїи/пьрвообра́знъıи (“πρωτότυπος; primitivum”)
похѡднъ́ıи/ѡтъвє́дє́нъıи/пєрєвѡднъ́ıи (“παρώνυμος; derivativum”) 

начьрта́нїє (“σχῆμα; figura”)
про́сто́ѥ (“ἁπλοῦν; simplex”)
съкладно́ѥ (“σύνθετον; compositum”)
надъсъкладно́ѥ (“παρασύνθετον; decompositum”)

за́лѡгъ (“διάθεσις; genus verbi”)
дѣ́инъıи/дѣѥвъ́ıи/дѣ́въıи (“ἐνεργητική; activum”)
стра́днъıи/страда́лнъıи/тє́рпнъıи (“παθητική; passivum”)
сєрє́днїи/сєрєднєстрада́лнъıи (“μέση; medium”)

съпо́сѡбъ/хѡдъ [дѣꙓ] (“ποιόν ἐνεργείας”)
довь́ршє́нъıи/съвь́ршє́нъıи/закѡ́нчє́нъıи/съкѡ́нчє́нъıи
нєдовьршєнъıи/нєсъвьршєнъıи/нєзакѡ́нчє́нъıи/нєсъкѡ́нчє́нъıи

лицє́/осо́ба (“πρόσωπον, persona”)
пє́рвоѥ (“πρῶτον; prima”)
дроу́гоє/вто́роє (“δεύτερον; secunda”)
трєтєѥ (“τρίτον; tertia”)

число́ (“ἀριθμός; numerus”) 
оди́ноѥ число́/однина́ (“ἑνικός; singularis”)
двѡ́иноѥ число́/двоина́ (“δυϊκός; dualis”)
мнѡ́жноѥ число́/множина́ (“pluralis”)

сѫпрѫ́жство/съпрѧже́нїє (“συζυγία; coniugatio”)

причѧ́стїє (“μετοχή; participium”)


право́пись/правописа́нїє (“ὀρθογραφία; recta scriptura”)

письмѧ́/боу́ква (“γράμμα; litter”)


правослѡ́вїє/истослѡ́вїє (“ἐτυμολογία; veriloquium”)


съчи́не́нїє/ладъ/словола́дъ (“σύνταξις; constructio”)

Ігор Кравченко додав до слова закон
00:28
переклад стано́ва

Пропозиція @אלישע פרוש
Стано́ва – закон, право;
https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=станова

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:24

"квазі-" = "гевто-"

Bœgdan Youxyco додав до слова квазі-
00:24
переклад гевто-

Від "ге ото" - heoto. Найближче до лат. quam sī. Див. нижче.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:20

+ за "віда". Віда - знання, scientia. Якраз за інформацію "віда" є злий відповідник, бо інформація - матеріалізація думки, а не якесь знання.

Bœgdan Youxyco прокоментував
00:19
слово закон

Стано́ва, не станова́

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:15

Ближче до лат. scientia. Та й див. псевдонавука - па́віда

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:14

Це доктрина

Bœgdan Youxyco додав до слова нау́ка
00:14
переклад ві́да

Богдан Лабунський прокоментував переклад
00:08

+
"Па-" – прекрасний замінник грецького "Псевдо-", та ще й коротший

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 23:38

Так

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 23:37
слово промінь

promeiny, porómeiny

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:36

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:35

Radius — pœupromier
Мета — meta
Лінк — lõcy
Порт — gniezdo

змінився найкращий переклад для слова пересічний
пересічний
3
Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 23:30

«У походження забули дописати "накинуте за часів СРСР"...»

🤣

Дмитро Дніпровський прокоментував переклад
вчора 23:28

Навіщо перекладати слово "пересічний"? Навіть якщо це калька, то нічого злого в цьому немає, воно утворене на питомій основі, правилам української не суперечить. Чи це просто заради того, щоб впхати слово "рядовий" замість "пересічний"?

Якщо вже слово "пересічний" вважаємо за кальку з німецької, то з таким самим успіхом і "рядовий" можемо мати за кальку з московської.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:28

двірець/дворець, двірця, двірцю, двірець/дворець, двірцем, двірці, двірче.

Або що ви питаєте? Та й луч (link) же дано.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:25

Не знав, що може бути даже епентетичне л/р. Та хай там як, а найєстесніше звучить самі в або рідше г.

вчора 23:22
переклад пересічний

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 23:21

@Carolina Shevtsova
Як проходити по ним усїм: дуже рїдка l (/ɫ/)(свїдчена в «лотава»), тяжко рїдча(й теворетично міжна) *r (свїдчена в «рѫтроба»), ʕ ([ʕ]) у говорах котрі рушили всї доставні; о *j перед *о як доставнім я вїм найменше, та єм певен він є дуже ширений у сх. й сер. полїських говорах, як и в бїлоруських– сх. полїське [jani̞] але [wʊ̯͡on], ‹ѡн, онъı›. Крім, є свїдчене мя «Момрось» як твар «Омрось»(Словник української мови Б. Грінченка(Т.4)), истослівно ‹Омрось:Омроса›, від "Вомрось" < "Омрось" < грц. Αμβρόσῐος; вїдї, через доставне /w/ вподоблене до наступного /m/, /w...m/ > /m...m/.

змінився найкращий переклад для слова шикуватися
ладнати
4
Ігор Кравченко прокоментував
вчора 22:39

До Чистилища

вчора 22:37
переклад меже́ний

Меже́ний – средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть.
https://hrinchenko.com/dictionary/word/27983-mezenii

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:05

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:03

Иносе, як давно воно виникла? Чи не з лядської є?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:41

П. Поруш дав 2 слові + 1 для непрямих падів. А як записати сучписьмом {dwʏˈræt͡ɕ ~ dwʏˈræt͡s ~ dwyˈræt͡ɕ ~ dwyˈræt͡s ~ dwʉˈræt͡ɕ ~ dwʉˈræt͡s ~ dwɵˈræt͡ɕ ~ dwɵˈræt͡s- ~ dwøˈræt͡ɕ ~ dwøˈræt͡s-}, {dwoˈræt͡ɕ ~ dwoˈret͡ɕ}, {dwʏrˈt͡ɕ-/dwʏrˈt͡s- ~ dwyrˈt͡ɕ-/dwyrˈt͡s- ~ dwʉrˈt͡ɕ-/dwʉrˈt͡s- ~ dwɵrˈt͡ɕ-/dwɵrˈt͡s- ~ dwørˈt͡ɕ-/dwørˈt͡s-}?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:38

Це ледве є вкупант.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 21:38

dvœreç

Безіменний прокоментував
вчора 21:38
слово да

> За моїми спостереженнями ледь не всюди дакають, а ві Львові такають 🤔

У моєму рідному селі на Бойках кажуть і "так" (поза тим ще й стягнуто "та"), й "ну", "ба", "ая́"... Стає на все слів. ☺️

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 21:13

Пак, єм сам довго думав. Але, в найстарших пам'ятках я рїм(стрїчаю) самї -х, що ж є словїсне переданя стар.верх.нїм. -h–/х/. Словїнська, й значно, лядська, мають богато ймен нїм. з -k на кінцї, порівняйте ляд. Henryk, слвн. Henrik(ту же може бути ототожненя з морфемою -ik), упротив чїс. Jindřich, Hynek, а ще йні нїм. мови мають луна пранїм. *ks–k(от туд.(Dutch) Hendrik). Тож, не вїм певно через що котрі слов. мови переймають ті ймена з -k, але руській віддавна є знайомо -х.

Carolina Shevtsova додала до слова інтер-
вчора 21:12
переклад роз-

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:03

Не конечно. Може бути й ко-, ге колупати, копирсати?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:57

Dvœr?