Ми ніби зазираємо в чиєсь життя
КО́СТУР а, ч.
Груба палиця, перев. із загнутим верхнім кінцем; ціпок (у 2 знач.).
Те саме, що ми́лиця.
goroh.pp.ua: костур
1.2. у знач. ім. на́рочний, ного, ч. Посланець із терміновим дорученням, донесенням, повідомленням і т. ін.; гонець, кур'єр. goroh.pp.ua: нарочний
Як їх називав Мелвін (точного імені персонажа не пам'ятаю) зі стрічки "Краще не буває" з Джеком Ніколсоном у головному образі.
до чого тут взагалі - присілок? - Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.
усталене слово 
r2u.org.ua: почка
усталене слово r2u.org.ua: кораль
"Альвеола — чарунка (Ум.), дучка" - Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київ. губерніальний відділ охор. народ. здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 3.
"Ni. ‹•tóc› bui znacilo i ‹•tóca, •tócou, •tócomy, •tóçie›. A tout e: ‹•toc›, ‹•tca, •tcou, •tcomy, •tçie›."
__
Peüno le 🤦
"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."
__
Tac, toperu e vuidnieye.
Корінь кор-
Ж.р.
коръıтцє
coruitçe
Словар Давнерускої Срїзнївского: корыто–alveus(видж.)
Похідна слова:
alveolar–коръıтцєвъи(/ko̞ˈrɘ̟ːt͡se̞ʋɘ̟i̯~ko̞ˈrɘ̟ːt͡sʲoʋɘ̟i̯/);
alveolate–коръıтцатъи.
коръıтєц
coruiteç
Словар Давнерускої Срїзнївского: корыто–λήνος(видж.)
Ягл. tank•er
Рус. коръıт•єц
*kar•ūt•iku
галослѡуıє
Див. 
португалія
Лат. Gallī(https://en.wiktionary.org/wiki/Gallus#Latin, https://en.wiktionary.org/wiki/Gallaeci#Latin) грец. Γαλάτης. Як жерело є ято церк.слов. портогалиꙗ.
*гал•о•слов•ьı•є
нім. Luft ← праіндєвр. *lewbʰ- → люб (любов, любити...)
англ. air ← праіндєвр. *h₂ewsér → утро, ютро
Язикатик
Етимологічний словник слов'янських мов подає це слово у значенні нирки в давньоруську добу в 11 і 14 столітті.
Згоден, можливо я поспішив подавши слово 'земляний/земний' на переклад слова 'хтонічний', бо значення слова 'земляний/земний' може таки не відповідати значенням слова 'χθόνιος', і це більше просто мофрологічна калька, та що можуть бути дібрані ліпші одповідники.
Хоча з інщого боку, коли назвати хтонічну богиню як-от Землю-Мати чи ту ж грецьку Гею потойбічною чи замогильною, то це ледве чи відповідатиме дійсності, чи не так?
P.S. А таки, коли не брати до розгляду деривативи, саме слово 'земля' охоплює семантику давньогрецького 'χθών', про це вже був писав вище.
»В ягелській мові Ви ледве знайдете, щоб замість "chthonic" ужили "earthly", "ground", "soil"«
»Радше izròstóc.«
Ni. ‹•tóc› bui znacilo i ‹•tóca, •tócou, •tócomy, •tóçie›. A tout e: ‹•toc›, ‹•tca, •tcou, •tcomy, •tçie›.
»Нині izrostoc?
>rossti
Чому дві s?«
Perve ‹s› e /s/ corene, a droughe ‹s› e *t → /s/ peréd /t/ u ‹•ti›, t. b. (*ordt- + *-tey):
*ordt-tey → *orst-tey → *orss-tey → ròss•ti : ròst•e. Por. ‘vesti : vede’:
*ved-tey → *ves-tey → ves•ti : ved•e, ci *met-tey → mes•ti : met•e.
Ke buismo pisali prosto ‹ròsti›, tó bui znacilo ‹ròdé› ci ‹ròsé› ci ‹ròté› u tep. c.
Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty.
___
@Данило Ганич
Не вїм чи ysa pravopisy є йще дїєвa.
Саме тому вкраїнське "земля" не віддає чуття слова "chthonic", на пр. "chthonic dweller" є не «земний/земляний мешканець», а саме «underworld мешканець». Ту користувач доволі грубо звів значення слова до «потойбічний», але точніше буде «замогильний». Ба в переносному чутті "земний" є ледь не протиставне до "chthonic": https://www.oca.org/reflections/berzonsky/all-earthly-cares
В ягелській мові Ви ледве знайдете, щоб замість "chthonic" ужили "earthly", "ground", "soil", натомість они вживають ближче по духу слово "nether(dom/world)" або "underworld". Тобто не лише вкраїнське "земля", але ягелське "earth" не відповідають грецькому "χθών".
smerdeny, smerdn(i)•
/ˈsmærdəɲ/, /ˈsmærdɲ•, ˈsmærdn•/
Cyto? — smerdeny
Ceoho? — smerdnia
Ceomou? — smerdniou
Cimy? — smerdnemy
Ceimy? — smerdnie
___
smerdein, smerden(i)•
/ˈsmærdeʲɲ/ [ˈsmærdeʲɲ, ˈsmærde̝ɲ, ˈsmærdiɲ, ˈsmærdʲɪɲ],
/ˈsmærdɛɲ•, ˈsmærdɛn•/
Cyto? — smerdein
Ceoho? — smerdenia
Ceomou? — smerdeniou
Cimy? — smerdenemy
Ceimy? — smerdenie
😅😀