Останні події

Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки

Ні, це не настільки вадко. Переймання слів і переймання логіки споруди слова — різко різні речі. Як і в архітектурі є західноєвропейське бароко і козацьке бароко — основа одна, але втілення зовсім різне.

З огляду на сучасний вжиток, слід додати відміни «оріджинал», «ориджинал», «original» до слова https://slovotvir.org.ua/words/oryhinal. Українською на першій сторінці пошуку нічого не знаходжу, але це слово вживають у контексті творчости. Це може бути й про твір, викладений як фанфік, але що не спирається на відомі всесвіти й напряму з ними ніяк не пов’язаний. Це може бути мультик, що не користає з попередніх мультиків студії, не розповідає історію окремого персонажа звідти, не є продовженням, перетвором абощо.

> Отже, такий пробіг був радше незначний, острівлений на всьому мовному тлі. Але вот я собі гадаю, що конець-кінцем українська на Наддніпрянщині могла би почать позбуваться біглих голосних, а ще пізніше й чергувань о, е з і.

Roussca móuva tacui znaié, prauda gymeniõ, slœu iz poxireignemy pne uzcœsnuix padejœu iz * u ci * y → /∅/ na preamuy padeij, na pr.: ‹cœpty› œd ‹cœpti› zamiesty ‹copoty›, ci ‹pœuty› œd ‹pœuti› zamiesty daunieycheoho ‹poloty›, ci ‹lœmty› œd ‹lœmtia› popri ‹lomoty›, ‹xépt› ci ‹xept› œd ‹xéptou› yz *xep-ut-u, zamiesty ‹xépot›, ‹xobz, xabz› œd ‹xobzou, xabzou› — * xub-uz-u, * xab-uz-u. Ta tacœi pricladui sõty cosinenui (limited) xuiba do tvarœu iz pocépomy * -ut-, cde yn sõgolósen + /t/, he otó /pt, xt ~ kt, mt/ tc. ouge dauno tvoreaty dosta rodjaynui polõcui u rousscœy moúvie, uclioucyno iz polõcami sogolósen + /s/ (por.: ‹scoubsti›, ‹rioumsa, placsa, coucsa›).

Poxireigne ‹œ› na imenoualnuy padiej zamiesty perviesnoho ‹o› he na pr. u ‹cœneç› zamiesty ‹coneç› i dosi u xodie u pd.-zx. govoriex, e stalo mœgylivo ino radno tomou cyto u proçie padejœu e ‹œ› proti odinoho padou imenoualnoho iz ‹o›. He pràvilo, u slovax cde u bœilcheosti padejœu neyma ‹œ›, neyma i poxireigna ‹œ› na imenoualnuy padeij. Otge, eidnotvoreigne postereigaiémo xuiba tam yde proti odina ci, riedche, dvou tvarou u medjax ynui pocazni stoïty panœuna bœilcheist inchix tvarœu. Coli, na pr., u slovie ‹sœly› e i ‹œ› i ‹o› u uzcœsnuix padejiex — por. rod., dat., miest. ‹soli›, tacoge u bœilnie: ‹soley, solex› — iz ‹o›, orõd. ‹sœillyõ; sœilmi›, i panœunoie bœilcheosti neyma ni seréd tvarœu iz ‹œ› ni iz ‹o›, to i preamuy tvar imenoualnoho padeja e zaxovano iz ‹œ› — ‹sœly›. 
Zagalomy, u pocaznex iz cerédouaignemy, he otó ‹o : œ, œ : o›, ‹e : eu, eu : e›, ‹ei : e, e : ei›, seréd slœu iz panouiõtchi tvarui neperégolósiénui u medjax ynui danui pocazni ta seréd slœu iz panouiõtchi tvarui perégolósiénui u medjax ynui danui pocazni, poxireigne na menxinovui tvarui e pitimo sliedjnïm, ne pereidjnïm. Tomou, na pr., olni ‹œ› tvarœu: ‹cœnça, cœnçou, cœnçemy, cœnçi, cœnçœu, cœnçœm, cœnçiex› e poxireno na ‹coneç› → ‹cœneç› — iz ‹œ›, to, na pr., darma e ‹o› u: ‹socou, soçie, socomy, socui, socœu, socœm›, iz ‹o› u bœilcheosti padejœu, imenoualnuy padeij e use zaxovau ‹œ› — ‹sœc›.