> Ось кілька моїх перекладів і новотворів
Imõ strax oge crivo ròzoumieste docotrœi vuirazui:
> англ. fuck around and find out — пограйся й дізнайся
Popri vabcuy read na ‹•ay sea›, samo ‹pœigray sea i dœznay sea› he çielo scorieye zvynity igraylivo, a ne grœzlivo, he to vuiraz eaghelscoiõ. Seomou eaghelscomou vuirazou teacné u veat. ‹доиграешься›, slovaçscoiõ ci ceixscoiõ ‹koleduješ / koledujete si (ceasto: + o čo/co)›, niemeçscoiõ: ‹Wer Mist baut, wird es spüren ; Wer Ärger macht, bekommt ihn auch ; Wer Scheiße baut, muss mit den Konsequenzen leben ; Wer nicht hören will, muss fühlen ; Lebe mit den Konsequenzen ; Wer mit dem Feuer spielt, verbrennt sich›. Ròzoumieiõ oge ‹fuck / mess around› e blizyco ‘igrati sea’, ta tout eaghelscoiõ e tó mieneno he nabridliva, neprièmna ‘igra’ — acéi, teacné rousscomou ‹dourcouati› scorieye, ne ‹pœigrati sea›.
> англ. cryptic — криткий
Ta nou, grõstoco?
> англ. from scratch (з нуля) — з пустої землі, з порожніх рук
Eag. ‹from scratch› e ino blizyco do ‘from nothing’, ta tòcynieye ‘œd poceatcou’ — aino, blizyco, ta e rœzniça. A ‘scratch’ e tou certa na zemlie za mietõ poceati stigui, œdtui pac ‘œd poceatcou’ — ne ‘yz poròzdjnya, yz niceoho’.
> англ. punchable — ударугідний
Samo taco coristagne yz ‹gœden› e ròzno (interesting), ta, pervçui, eag. ‹punchable› ne œdnosity ino do ynui lioudinui (‘zaslougity biti’, ‘vabity, nadity biti’), ale i do rieci, matevie, blizyco do eag. ‹malleable› (rous. ‹coutoc, cœvoc›), a za drougoe, ci ne ‹•c•› ( * -uk-) e dobrie viedomo tvoriti znac ‘-able, -abilis’ u rous., por.: ‹vertoc, gnõtchoc, prõgoc, lamoc, xóuzyoc› tc.
> моск. грубо говоря — сказати неотесано
Xuiba ‹грубо› tou œdnosity do néoumiegna crasno móuviti. Ni, ale oge móuvleno e zagalno, he opis groubui prõgui. Por., p.n., phran. ‹en gros ; grosso modo›, lead. ‹z grubsza› (tb. ne tòcyno, ne po troxynou, without details). Néotesano teaghné do lioudinui, a tó ne e cyto ‹roughly speaking› mienity.
> моск. откуда ноги растут — де коріння знайти
Móivnui pitomosti (idioms), he pràvilo, vuinicaiõty, yz yna dielna coristagna yz ceoho, a ne viemy ci coreigne ròslinui, deréva e ceasto treba choucati. Samo slovo ‘coreigne’ inose, ta ‘(cde) yznaiti’ e, gadaiõ, zayva tvœrceisty.
яка логіка в тому, щоб корінь залежного слова словосполуки "затискач струн" ставити в кінець? Цей же корінь має бути на початку. Порівняймо, до прикладу, зі словами:
1) на "-люб". "[щось]люб" --- той, хто любить [щось]. А навпаки кажуть? Ну Любомир. Ну ще "любомудр" --- калька грецького "філософ", в якій навіть не переставили корені місцями. Але це точно не та плідна модель, до якої ми могли би звертатися.
2) на "-слів'я": марнослів'я, пустослів'я, лихослів'я. Все це слова: марні, пусті, лихі. А навпаки, щоб "слово-" було на початку? "Словоблудство", від "блудити словами". Знову головне слово дає останній корінь, а не перший.
3) на "-знавство": живознавство, душезнавство, природознавство. Усе від "знати [щось]".
4) Щось із сучасного та розмовного. Скажімо, вже перекладане тут "інфоциганство" --- "інформаційне циганство".
здогадатися про закладений задум неможливо, почувши це слово. Його будуть пов'язувати з "почитати" як "прихильно ставитися", тож і будуть думати, що це прихильник (
goroh.pp.ua: почитувати).
Або ще, якщо взяти значення приростка "по-" як "після-", то вийде "післячитач"?
Тяженик,тяжелець
/kʲet͡sɐp/~/kɛt͡sʲɐp/~/kʲə̟t͡sʲi̯ə̟p/~/kʲet͡säp/
кєцап
keçap
Пряме спосудженя з чинскої у другій пол. 17 ст.(число перейнятя в ягельску) з приладженям до тогочасного руского звяства.
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Приклад вживання: Барій — м'який сріблясто-білий метал, густина 3760 кг/м³. Хімічно дуже активний. Відносно розповсюджений елемент — його кларк становить…
Від початковий і читач
Єлисію, ще питання: тоді наросток не *-ějь, а *-ějьjь має бути у вищого ступеня? Але такого не знаходжу десь записаного.
Копіпастер — сколкувака
Це більше про підхід
Серед відмін є такі, де чергування є, а є — де ні (goroh.pp.ua: Сколок#25359):
кілький, розкіл
але
колький, розкол, розкольник, ко́лька, прокол, підкол, укол, надкол, відкол.
А ще «скільник» навіює думки про кількість і «скільки».
»Рупно«
Inose, coli ouge za lat. *linea restis, to lat. ‹restis› ‘nity, nitca’ e geunota, a tomou i ‹linea› e geunota, œd mõgysca ‹lineus› (niyac rœd: ‹lineum›). A coli lat. ‹restis› e rousscoiõ ‹nity, nitca›, to i ono e rodou geunotui, to i pricméta ‹ilnean› imé bouti u rodie geunotui — nity yaca? — ilneana, ne “nity, nitcA ilneanO”.
Sé za pervoe. A za drougoe, ‹lineus, linea, lineum› e yna priméta (na puitagna: ‘yac?, yaca?, yaco?), i znacity ‘yz lènou’, otge rousscoiõ: ilnean, ilneana, ilneano, a iz slovomy ‹nity, nitca› — ‹ilneana›, /(ɪ)lʲnʲanɑ/, → golósovo: *[ˈʎ(ː)anɑ] → [ˈʎanɑ]. A tvaroslœuïemy e odinacovo slovou ‹dscean› (‹чан› ← *‹дъщанъ ← дъщѣнъ = дъскѣнъ› ‘[made] of woorden planks’), oge e u mõjsie rodie za slovomy ‹sõd›, otge: *duscean sõd → prosto: dscean, taco i: ilneana nity → prosto ilneana.
Togy, ne ‹lèno›, a ‹ilneana›, iz vuimóuvoiõ: [ˈʎanɑ].
___
Pravopisy latiniçeiõ mogé bouti, prostieye, ‹llana›, zamiesty ‹ilneana›, œdrœzniti œd preamoho teama ‘linen, of flax’. Pravopisy ‹ll› za [ʎ] e vuivedeno yz ‹l› [l] + drougoe ‹l› za [ʎ], otge *[lʎ ~ ʎʎ = ʎː], za ‹l› [ʎ], perviesno, u ‹bl, ml, pl, ul / vl› /bʎ, mʎ, pʎ, wʎ/ (yz *bjG, *mjG, *pjG, *vjG) — œdtui i ‹ll› [(*lʎ) ʎʎ = ʎː], a prostieye (na poceatcou yna slova): [ʎ]. U razie ‹ilnean› → /(ɪ)lʲnʲanɑ/ → /ˈlʲlʲanɑ ≈ ˈʎʎanɑ/ → [ˈʎanɑ], e tó priodinacóuleigne /lʲnʲ/ → /lʲlʲ ≈ ʎʎ = ʎː/, i dalieye, prosto: [ʎ].
___
Tuimy cto na cerpanui perécladui lioubity cuidati bezteamno:
latinscoiõ e tó slovo ‘line’ ne marno zvano œd teama ‘linea = ilneana ( → llana), yz lènou’. Tou znaci ne tac sam mateu, ale oge ilneana nity bie naitoncha, porœunato iz, p. n., conoplanoiõ ci luiceanoiõ (vèrèucoiõ), otge ta toncœsty e tou znacyliva.