Останні події

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:13

😁

змінився найкращий переклад для слова протистояти
опиратися
7
syna.riy додав до слова ирподси
11:44

Друга Путь прокоментував переклад
11:08

І харч, і блок - чужі слова. Наприклад блок - плаха.

Тетяна Савченко додала до слова общєпіт
10:58
переклад харчоблок

це не зовсім аналог, але доволі близький і, головне, він з тої ж епохи і відтворює специфічний стиль тодішніх неологізмів, побудованих на абревіатурах, тому в деяких випадках може бути доречним

змінився найкращий переклад для слова зустрічаючий
стрічник
4
Євген Шульга додав до слова інтерес
07:47
переклад вигода

конфлікт інтересів = суперечність вигод.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
07:47

Не можна

Євген Шульга додав до слова конфлікт
07:46
переклад розла́д

конфлікт інтересів = розлад зацікавлень. Можна підкреслити наголосом різницю між рОзлад і розлАд.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:43

»Оте «щня» вимовить хіба помоскалений українець, у якого не шч, а шь.«

@Wasd

Ya gadax ógy cinnà oucrayinsca pravopisy bóugariçeiõ ne e zvõçsca ale zveago• ta tvaroslœusca. Cyto pinity ‹•щн•›, zveagoslœuscui /ʃt͡ʃ.n(ʲ)/ vuimóuviti he [ʃn(ʲ)]? Ci, naguilite *‹•ищ• + •ня› pisati he ‹•ишня›?

Niesmi pèuen u praudanosti ‹•iscynia› tout, ta zagalomy u rousscœy móuvie sõty viedoma slova iz ‹•isce› + ‹•n•› (*-yn-), por.: ‹seliscynuy ← selisce›, ‹goriscynuy ← gorisce›, ‹vidoviscynuy ← vidovisce›.

אלישע פרוש прокоментував
03:07

pisalnia (pysalnia), pisalna (pysalna)

/pɪˈsal(ʲ)nʲa/ (/ˈpsal(ʲ)nʲa/), /pɪˈsal(ʲ)na/ (/ˈpsal(ʲ)na/)

___
Œd ‹pis•a•› u ‹pisati› (ci daunieycheoho ‹pysati /пьсати›) pocépomy miesta ‹•lnia, •lna› za lat. "•torium", por. rous. "supalnia (supalna)" : lat. "dormitorium", rous. "vitalnia (vietalna)" : lat. "sessorium (*sed•torium)", (d.-)rous. "muilnia (muilna)" : lat. "lavatorium" i mnogo iesce imén za miesto na ‹•lnia› u rous. ta na ‹•torium› u lat.
Pocép ‹•lnia / •lna› e yz *-l- (he u ‹supau, supala, supalo›) + *-yn-, ta + *-ya. Pri tœmy, *-ya e, ocivisto, lygœtno, iz ogleadomy na tvarui he ‹covalynia : covalyna›, ‹strielynia : strielyna› tc. u d.-rous.; tacoge por. *-yn-ya u ‹спальня› ta *-yn-, bez *-ya, u ‹спальная (комната)› u veat.

Wasd прокоментував переклад
01:36

Оте «щня» вимовить хіба помоскалений українець, у якого не шч, а шь.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
00:44

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:06

Відки?

Путятін Редріх додав до слова сервер
00:02
переклад обслужник

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 23:36

То жертовник є лише частина вівтаря?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:16

uk.wikipedia.org: Жертовник

Звідти: «...у християнстві, зокрема, в православ'ї, вони означають різні елементи храму.»

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 23:04
слово діалект

Таки так, тереба
goroh.pp.ua: мова
goroh.pp.ua: мовити

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:54

А що ж тоді туди носять?

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 22:52
слово діалект

Тоді треба перекладати "мова (програмування)" і "мова (жестів)", бо це ж не усні мові єста.

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 22:33
слово діалект

Бо мова *програмування – не усна, тобто "не говориться/не промовляється" (не "говір"), а лише писемна

> Тоді вже треба йти проти всіх і вигадувати нову пійму про "мова програмування"

🤔

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:31

Наче, щось инше повинно бути

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:30

По-перве: цей переклад більш туто годиться, на мою думку: вівтар; адже тут не про дохристиянський вівтар мова, ніхто сюди жертви не носить

По-друге: калькотвір, від лат. altāre, altar «жертовник, пристрій для спалювання жертви». Лиш закінчення вкраїнське (-ник/-ня)

змінився найкращий переклад для слова раб
роб, ріб
23
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:07

Од "жертва", там нема підстав про 'і', хиба що ге надпоправне.

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 22:06
слово діалект

Це є глупство. Чому мова програмування не може мати своїх диялектів, ге природня мова? Тоді вже треба йти проти всіх і вигадувати нову пійму про "мова програмування".

вчора 22:01

https://slovotvir.org.ua/users/druha-put
Тут користувач боїться, що хтось цю ганьбу побачить і буде тикати носом, мовляв “гляньте на цих придуркуватих хіхлів”. Так от навпаки, ця “слівниця” є доказ, що самі користувачі ввиджають такі переклади смішними й невоковирними. І якби то сміховисько на сторінках міжна було би приховати куди подалі, оце був би мічний довід проти “тупих кіклів”.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 22:00

Рупно ,жертівник

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 21:58
слово діалект

Хоч я й не сильно тямлю в тому, схоже потеребна нова сторінка

Наприклад: T-SQL (що належить до SQL) – це ніяким чином не "говір"

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:52

Сховищня 😵

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:50

Джерело чого?

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 21:48
слово діалект

Приклади?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:48

@Oleksa Rusyn
Коли міжна завдати жаху / страху / сорому / жалю / смутку комусь, то чому не можна діяти / чинити / коїти / творити жах / страх комусь?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:38

Цікаво.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 21:37

>"сині/синенькі" (баклажани)

Українська мова не знає такого розвію цієї річи.

https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-shulha
Якби була можливість ховати переклади, тобто ставити їм минуси (не видаляти, в ховати вниз), то такого можна було би частково вникнути. А такі переклади, як усякі сіськіпіські вротень вжопень на горі відповідних сторінок висять вже давно. І це мабуть є перше, що паде в око відвідувачу, а не якась писанина на Толоці.

Правду кажете. Але противників очистіння мови не переконаєш усе водно. Ця проблема тягнеться куди глибше. Тут меншовартість перед ляхами, перед кацапами, перед іншими країнами Віврупи. 

вчора 20:55

https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-shulha
Якби була можливість ховати переклади, тобто ставити їм минуси (не видаляти, в ховати вниз), то такого можна було би частково вникнути. А такі переклади, як усякі сіськіпіські вротень вжопень на горі відповідних сторінок висять вже давно. І це мабуть є перше, що паде в око відвідувачу, а не якась писанина на Толоці.

вчора 20:42
переклад джерельня

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:28
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:27

Це хиба що льох який, де говочи ховають улітку.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 20:19

+
«кухо-» – зайве

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 20:16

@Carolina Shevtsova
Ви щось плутаєте. "Завдавати жаху" це "вызвать ужас" по-московськи. Це про почуття.

Путятін Редріх додав до слова діалект
вчора 20:14

Для діялектів мов програмування. Поки що даю тут, купою, доки в обговоренні слова не дійдемо чогось.

Путятін Редріх прокоментував
вчора 20:13
слово діалект

як гадаєте, що слід робити зі значенням цього слова в контексті мов програмування? Вживати ті самі відповідники щодо них? Пропонувати інші? Якщо інші, то чи додавати їх сюди, чи створити окрему сторінку? Зрештою, там гожими, як на мене, будуть геть інші слова: "підвид", "різновид", "видозміна" тощо.

вчора 20:11

Ровнити?

to compare

І дорічно чи до діла?

І до річи, і до діла. Або ж до речи, тобто до реченого.

syna.riy додав до слова канцеля́рія
вчора 20:10
переклад усти́ння

«-у»: всередині якогось місця
«-уст-»: усний
«-тин-»: огорожа, паркан (якесь замкнуте місце)
альтернативно і дещо жартівливо
«-тин-» від «тинятися»
«-ня»: на позначення місця, наприклад кухня

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 20:09

Так він про "завдавати" нічого й не казав

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:08

Що “завдавати (чинити, коїти, творити) страх / жах кому” є в ужитку. Не вім чи московщина.

syna.riy додав до слова канцеля́рія
вчора 20:06
переклад ус(н)у́ток

«-у»: всередині якогось місця
«-ус(н)»: усний (специфіка місця де справи вирішуються віч на віч, в присутності двох сторін)
«-снут-»: від «снуватися» себто: ходити, вештатися
«-ок»: на позначення місця, наприклад куток