Я не певен, чи можна сьому слову надати математичного значіння, проте вже бачив, як одне слово використовується водночас у математиці й мовознавстві (те ж саме "число"), тож гадаю, чому й ні. Оскільки воно значить "категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети", то, певно, можна розширити й до "фігури з двома парами сторін"?
Словник Бориса Грінченка.
Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
В інших слов’янських мовах ця садовина має подібні назви. Словацька-broskyna, польська-brzoskwinia, чеська-droskev, сербська-бресква, хорватська-breskva, словенська-breskev.
Значення: Брослива (садовина).
Приклад вживання: Словник Бориса Грінченка. Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
Старе значення цього слова, пов'язане з касетами, уже можна потроху забувати.
На підприємстві почалося скорочення.
U d.-rous. pamẽtcax slofo даръ tẽcne d.-grecscomou slofou χάρισμα.
Дякую, цікаві слова))
З парадигматичним закінченням -y збірно-абстрактної семантики ги в Rousy "Русь", Coreily "Коріль = Карелія", Dwny "Данія" тощо. Слово жіночого роду.
Значення: Явище продажу чи бронювання обмеженого числа місць (у готелі, на літаку тощо) понад певну межу.
Приклад вживання: У дитячих садках слід дозволити овербукінг, щоб діти, які не відвідують садок, не займали місце, на яке може прийти інша дитина.
Як раз на ті поняття є малоймовірно, що в праслов'янську чи давньоруську добу таких понять іще не було, адже люди виконують різні види ремесел чи занять, які вимагають спеціального підготування від де давніших часів, ніж доба праслов'янська. Ясна річ, наповнення тих понять є різне в наші часи й давнину, але тільки в дрібницях. Ось, деякі слова з д.-рус., близькі за обсягом до понять "професія, спеціальність": вѣдии "знавець", вѣдокъ "тс", вѣдомьць "тс", вѣдивъ "який знається на чому", вѣжа "тс.", вѣжьливъ "тс", умѣтель "майстер", ремьство "мистецтво~майстерність, ремесло, заняття, вміння, спритність; спосіб виконання", ремезъ "майстер, умілець", знатьливъ "який знається на чому", знатьць "тс", знахарь "тс".
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не
мають в праслов'янській мові відповідників.
Згодна. Але дайте праслов'янське слово на позначення "професія, спеціальність, кваліфікація" - цілком ймовірно, що ці слова не мають в праслов'янській мові відповідників.
Від якого праслов'янського слова походить <фах>?
Від якого праслов'янського слова походить <штат>?
Побачив лише тепер, що ЕСУМ пише за чуджість зрою сього слова(
Хай весь Оксфордський словник в Оксфорді і залишиться. Без тисяч українізмів. А у нас є свій багатотомний, якого в Оксфорді по книгарнях годі шукати.