> Ся- скорочення від себя
Ne u rousscœy móuvie.
> “a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”
>
> І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.
Aha, gaslighting?
> “Даже” - не наше, Василь Кривоніс досить вичерпно обгрунтував. Вже тоді доречніше “дожні” додати як основний відповідник.
https://slovotvir.org.ua/users/dmytro-dniprovskyi
Vidjte moyõ izmiencõ na te tam.
Значення: Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води, вина, меду і т. ін.
Приклад вживання: Небо над ковшем долини хутко очищалось, яснiло. (Р. Андріяшик) Зачерпнув [Єгор] великою долонею, мов ковшем, чистої води й хлюпнув нею на…
Було б хорошим сюди, хоча чомусь має інше значення
Походить від кореня мов і цілком природнього суфікса іґ.
Не знаєте, що означає -іґ?
Та це просто наш кум, суфікс -ик випив чарочку горілочки солоденької, і перетворився на іґ!😅
Куниця uk.wikipedia.org: Куниця То й що?
Гарне слово, яке багато хто забув.
»рай-овіч
Райським яблуком бо звуть його в різних країнах.«
"Но то вже <райский овіч>, <райчиця> та под".
лат. назва ‹citrus› походить від гр. ‹κέδρος›
смерч "Thuja; Cedar" + ва (пор. грушва)
Або "час поновлення"
»Сполучник і частка да в білоруській мові має форму ды «і, але», проте має бр. [да́йжа] і прийменник до виглядає як да,«
U blr., za pravopissiõ ‹ды› e *da, i ‹ы› tam e œdguib izvedeigna (reduction) u beznagolósie, a otó pœd nagolósomy e /a/ — ‹да́йжа›.
»прийменник до виглядає як да,«
Nou, otogybo, to e *do, ne *da.
Cyto do ‹дожє, до жє, дожи, дожь›, u pameatcax st.-sl., crœmy six tvarœu, tacui sõty i onœi iz ‹да, да•›. Ba, i nuinie, u dobiexynix slovianscuix móuvax i yix govoriex sõty i tvarui iz *da ( ← *dō) i tvarui iz *do, na pr., bóug. ‹дор, дори́› ← */doʒ/, */doʒɪ/ (rhotacism), popri ‹даже›.
Pro bœilche o *do ge ≈ *da ge ( ← *dō ge) vidjte SISM IV 181 *da že, ta SISM V 91 *do že / *do ži.