goroh.pp.ua: сховок
«В подвале обустроили подсобку для припасов» –> «У глибці облаштували схо́вок для припасів»
Коли б гібридні твари перемогли, тоді би проблем із розрізненням геть не було:
| Тема | Я | Ти | Він/Вона/Воно | Ми | Ви | Вони |
|---|---|---|---|---|---|---|
| И | робих | робише | робише | робисмо | робисте | робиша |
| І (ѣ) | летіх | летіше | летіше | летісмо | летісте | летіша |
| А (ѣ) | лежах | лежаше | лежаше | лежасмо | лежасте | лежаша |
| А | грах | граше | граше | грасмо | грасте | граху |
| НУ | линух | линуше | линуше | линусмо | линусте | линуху |
| УВА | лікувах | лікуваше | лікуваше | лікувасмо | лікувасте | лікуваху |
| ∅ | їдіх | їдоше | їдоше | їдосмо | їдосте | їдоху |
| бути | б’ях | б’яше | б’яше | б’ясмо | б’ясте | б’яху |
Імперфект би утворювали як аорист недоконаного виду дієслова.
Німецьке
@Євген Ковтуненко
»Грінченко дає ... Треба б якесь слово з основою 'жалоб-/жаліб-«
Ni, netreba. Priclad na, ni bui, ‹jalœben› znacity „минорный (въ музыкѣ)“ »Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький« het' ne e yn docaz ógy te slovo znacity „minor“ — tó dóugen e bouti ino prosto Grincencœu osœbnuy peréclad. U gõdie, „minor“ mogé zvynieti douge tacui cilo/bòdro. Slouxayte, na pr., Bachovõ Badinerie yz BWV 1067 — nicy „jalœbna“ tam neyma. Razomy iz tuimy „veseluy“ major mogé zvynieti jourlivo — por. Wilibalda Glücka J'ai perdu mon Eurydice“, u c-major.
Ya, osœbno, tscieiõ ounicati ‹sea› u terpielnie ci neperéxœdnie znaceignie ynui rieci. Aino, ci malo móuv coristaié yz „sea“ (niem. ‹sich›, phran. ‹se›, scand. ‹-s›) i u znaceignie terpielnie, ta ya tó ne lioublõ.
Rouplivo, nourveigysca iz sviedscoiõ, mrity, coristaiéte yz ‹-s› vuiraziti neperéxœdnœsty ynui rieci znacyno ceastieye neigy dœnsca.
Daunià roussca móuva ceasto corista yz ‹-ieti› tam yde nuinie oucrayinsca coristaié yz ‹-ti› + ‹sea›, na pr.: ‹vorópieti› : ‹posiliti sea›, xotcha tacoge ‹vzrougieti›, ‹urieti› : ‹coluivati sea, naduimati sea› (e i nuinie ‹urieti›), ‹gurdieti› (novorous.: ‹gordieti›) : gorditi / puixieti sea›, ‹uzsmyrdieti› (novorous. ‹vzsmerdieti›) : ‹pro•/za•smerditi sea›, ‹gliebieti, greazieti› : ‹zagluibiti sea, pogrõziti sea›, ‹crilatieti› : ‹ocriliti sea, nadxnõti sea›, ‹osquyrnieti› (novorous. ‹osquernieti›) : ‹osquerniti sea› i mnogo bœlche.
>Otó’my te same xtieu cazati vidieuxi „hepta-“, „hexa-“, „tetra-“, “penta-“, ... „aqua-“, „terra-“ tc.. Viedie, sliedouié za Mõdrovomy nacrõtiti si cœilcœsty dodanuix slœu do perécladou.
Про йськання це добре є. Тобто додаєш слово й замість сотні сукорінних просто додаєш морфему.
>Ne ròzoumieiõ. Cde e cœneç receigna?
Нащо додавати слово морфема до «Сходжих слів», коли це слово вже є в розділі «Морфеми»?
»несхож.«
»Несхідж«
@Boris Colomóucenco
@Carolina Shevtsova
Aino, ‹izxœdj›, iz o-perégolósomy, ta liepche e ‹ne xibé na›.
»Нащо морфема є в сходжих словах, коли розділ уже «Морфеми»?«
@Carolina Shevtsova
Ne ròzoumieiõ. Cde e cœneç receigna?
»Приклад вживання: ..... октава.«
Octava e ouge yno samostœyno slovo, a tó readocislovo imea geonotui — „osma“.
Latinscœi ci italscœi imena promeidjcœu ci stõpeneu u gõdie sõty u geonotie za ucladenomy iménomy u geonotie, he otó lat. ‹pars› „ceasty“, ‹chorda› „strouna“, ci ital. ‹distanza› „ròzstany“, ‹specie› „vid (vidy)“. Na pr., ‹quarta› e œd ‹quarta chorda›„cetverta strouna“ ci ‹quarta pars scalae› „cetverta ceasty liestvui“ ci ‹quarta distanza› „cetverta ròzstany (œd pervcheoho stõpene)“.
Tomou rousscoiõ sõty ta imena promeidjcœu ci stõpeneu sõty prosto readocisla u geonotie (za iménami „strouna“, „ròzstany“, „ceasty“):
prima — perva
seconda/secunda — drouga / utora
terzia/tertia — tréita
quarta — cetverta
quinta — quinta
sesta/sexta — xeosta
settima/septima — séma (seoma)
ottava/octava — osma
nona — deveata
decima — deseata
undecima — odinnadseata
duodecima — dvanadseata tc.
Регійон. Без ґекань.