u poconie
/u ~ u̯ ˈpokonʲi/
___
Œdpoviedne slovo rousscoiõ latinscomou ‹principium› e ‹pocœn›, viedome i u daunïx pameatcax¹ i u novodobœy rousscœy móuvie².
Ba, œdpoviednœsty meidj slovama ‹pocœn› ta ‹principium› idé i poza znaceigna „poceatoc; osnova“. He lat:ske slovo e tégy i pro to recein „prince“ ( ← lat. ‹princeps›), i œd ‹pocœnu› „poceatoc; osnova“ bie ‹pocœnynicu› za to recein „prince“ u d.-rous.³
Iesce por. slova ou Suriezn.: ‹поконьныи› „первоначальный“ (»Ѿ поконна« — lat. »a primcipali«⁴
_____
¹ — v. Suriezn., 1112 ‹поконъ›.
² — v. Gelex. II 685: ‹по́кон› „Anfang, Uranfang“ — niemeçscœi slovie’ste i peréclad lat. ‹principium›).
³ — v. Suriezn., 1112—1113; iz perécladomy veatscoiõ „вождь, начальникъ“.
⁴ — v. Suriezn. 1113
Костантинь, Костѧнтинь
Costantiny, Csteantiny
Гл҇д ту https://share.google/KKTAcLFGZa1x1fr0s
Гр҇ч Κωνστᾰντῑνούπολῐς ← Κωνστᾰντῑνού(Костантин р҇д п҇д) + πόλις (горо̀д)
Костантин•и(<*jĭ) (горо̀д)
Без Ь. Все тут зпйвий
глинарьство
glinarystvo
ЕСУМ(Т.1, ст.524) глина [глина́рня].
‹глинарьнꙗ› ← глинарь + ьн•ꙗ.
Гр҇ч κέρᾰμος–«глина»
*glīn•ar•istv•o
Вона не́зріла свойи біди
псл. *žerаѵъ - "žer + аѵъ"
псл. *žerаѵъ тлумачиться також (Семереньи ВЯ 1967/4, 16) як результат злиття іє. *ger(a)- «журавель» і *avi-s «птах»;
goroh.pp.ua: Журавель
Ава + батава
Або Ав'явник
псл. *žerаѵъ - "žer + аѵъ"
псл. *žerаѵъ тлумачиться також (Семереньи ВЯ 1967/4, 16) як результат злиття іє. *ger(a)- «журавель» і *avi-s «птах»;
goroh.pp.ua: Журавель
псл. *žerаѵъ - "žer + аѵъ"
псл. *žerаѵъ тлумачиться також (Семереньи ВЯ 1967/4, 16) як результат злиття іє. *ger(a)- «журавель» і *avi-s «птах»;
goroh.pp.ua: Журавель
Значення: Жінка з добре розвиненою, привабливою або виразною фігурою.
Приклад вживання: Фігуриста дівчина привертала увагу своєю статурою.
О це добрий відповідник
goroh.pp.ua: Гребувати
дора́зний «влучний, вирішальний, чіткий, пунктуальний»
Тризуб - воля
Число - доля, в значенні «частина».
Як видно із Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/56529-stat), стать — це більше "стан" чи "статус", як біологічний рід.
Ось витяг із "Словаря":
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Під первим значінням подано сполуки ⟨чоловіча стать⟩, ⟨жіноча стать⟩, аж ось — ⟨дівоча стать⟩.
Тут певно кажуть не за біологічний рід, бо дівки та жінки — одного біологічного роду. Це схиляє до думки, що й ⟨жіноча стать⟩ не значить біологічний рід, а заміжнє жіноцтво (заміжні жінки). Так само і ⟨чоловіча стать⟩.
Та й рід самого слова — од дієслова ⟨стати⟩, наводить на таку думку.
А до слова ⟨піл⟩ — його в такому значінні не вживано. Замість того слово ⟨пола́⟩ засвідчено в ЕСУМ із значінням "рід". Але не можу нічого сказати щодо його через нестачу прикладів ужитку. ЕСУМ шле до Шухевичової "Гуцульщини", але я там поки цього слова не знайшов.
Що видає Gemini:
The Root: The word derives from the Romani word чаво or чяво, which means "young man" or "boy".
Criminal Argot: In the early 20th century, Russian thieves and nomads used it to refer to a Roma man, and later specifically as a romantic partner to a thief.
Evolution: The male equivalent чувак was formed as the counterpart to "чувиха".
склероз
+
___
»...н•и(<*jĭ) (горо̀д)«
Œdcui bui tout moglo bouti ‹•и› po /n/?