камꙗна ропа
camyana ropa
Гляд. 
нафта
Про значеньꙗ палива кдє оно ѡдвѣчаеть ѧгл. petroleum ← грч. πετρέλαιον.
тѡпнꙗ(род. мн. топєнь)
tœpnya
топити–«fuel
Кладдю то є радше переклад нїм. Tankstelle, ляд. stacja paliw.
*tap•in•j•a
Slova ‹cierouNca› neyma u rousscœy móuvie — e ‹cierouPca›. To tvar iz ‹n› e vinoiõ xuibui u tiscou ta citaigna ‹п› he ‹н›. Popraunuy tvar ‹cierouPca› (‹чарупка›) e œd corene *kēr-ou-p-, poveazanoho iz corenemy *ker-p- u slovie ‹cerép›. Ròzvitoc znaceigna slova ‹cieroupca› e „yn cerépean gorneç“ → „mal sõd“ → „a cubicle, cell“.
@Євген Ковтуненко
«То значить "змушувати, примушувати"»
Так і є! Але уточню: корінь «мус» та всі спільнокореневі походять від нім. müssen, що означає «му́сити», або «ну́кати» (мій питомий відповідник). Залишу посилання, щоб не бути голослівним:
»не німецький«
@Богдан Лабунський
Ne niemeçscuy, ta leadsca ‹podróż›.
Ta i bõdy ‹podorógy› pitomo u rousscœy móuvie, ono znacity „voyage“, a ne „tour“. Uzgleadno, i ‹podorógeç› ci ‹podorógynic› bui znacilo „voyageur“, ne „touriste“.
Фуу, хто взагалі цей словослів (тавтологію) допустив до перекладу? Ще й перекладають неправильно :/
«Лікар» та всі спільнокореневі – запозичення. Ось посилання на ЭССЯ:
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
Навпаки! Геть їх усі з Чистилища! Розумію, люди помиляються (в тім @Богдан Лабунський), але щоб сліпо не видіти в цьому слові запозичення, це ще треба довести відсутність розуму.
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
Іносе, я Вас дійсно недозрозумів. Думав Ви на мене зло тримаєте.
Щодо „хати“: ну що зробиш, як немає йому 1:1 відповідника на всьому Словотворі. Доводиться знаходити ‚обхідні путі‘: підбирати найкращу підтяму (гіпонім), яка б виступала в улозі надтями (гіпероніму) на заміну „хата“.
А як не зілля?
Як назвати цей лік — зіллям?
https://hrinchenko.com/dictionary/word/20105-zillia
Найкраще підходить для людини, яка сушить, зберігає, продає (у пізнішому значенні) зілля!
Звиняйте, що я, може, був неясно висловився, та Ви трішки не так зрозуміли мого слова.
Я не пишу, що Ви щось темните, а пишу, що Ваш довід був, що, мовляв, слово ⟨бутерброд⟩ було значило тільки "мащену скибу хліба", а потім розширило значіння до "всякого хліба з чимось кладеним зверху".
А я навів противних доводів, що це стало в українській (а точніше — у російській) через темність(!) морфологічного складу(!) слова. А в німецькій мові (звідки це слово родом) воно морфологічно ясне, то й його значіння там досі "мащена скиба хліба (і вибірково може буть із чимось зверху в додаток)".
Щодо прикметника я писав, що саме(!) слово ⟨землянка⟩ має основу прикметника ⟨земляний⟩. Тобто, це слово втворено просто так: була якась сполука слів, скажімо, ⟨земляна хата⟩ чи таке инше. Згодом именника перестали вживать у околиці, що й без именника дає зрозуміти в чім річ. А потім уже прикметник субстантивувався, доставши суфіка '-ка' і став ⟨землянка⟩.
Це звісна річ в руській ("українській") мові. Те саме стало зі словами: сливівка (< сливова настоянка), полинівка (< полинова настоянка), яблучник (< яблучне вино), домовик (< домовий дух) та з иншими такими.
Щодо ваших прикладів ужитку слова землянка, то в них же й видно в чім річ. Там мова не за наземні хати, а саме за земляні. У Грінченка там и її опис є:
у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками.
І в Марка Вовчка:
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу.
Тут оповідач плутає льох ("підвал") та землянку, що свідчить про те, що землянка — це щось на взір, як льох, а не як наземна хата. Замінити це словом ⟨хата⟩ у цих речіннях не вдасться, бо не буде ясно за то саме мова, бо ⟨хата⟩ — то гіперонім, а ⟨землянка⟩ — гіпонім . У инших речіннях замінити слово ⟨землянка⟩ словом хата вдасться таки, та через те, що хата, як уже був сказав, — то гіперонім, а землянка — гіпонім. Може колись слово ⟨хата⟩ значило тілько землянку, та не тепер. А коли нічого не силує, то можно й уживати гіпероніма замість гіпоніма — це звичайна річ. А от гіпонімом замінити гіпероніма — уже не вдасться, бо ясність пропаде.
Ино́се, допоможу вам:
Зайдіть на сторінку proto-slavic.ru, впишіть рос. «лекарства», серед знайдених словарів натисніть на «Этимологический словарь славянских языков на *le2k ...», читаєте пояснення нижче lěkа/*lěkъ II (2). Там написано про кельтське походження через германське посередництво точнісінько так само, як у мене. Я ж звідти відсколив :)
Ось знайшов уривок на ЭССЯ, під *lěkа/*lěkъ II:
Праслав. *1ёка/*1ёкъ большинство исследователей считает заимствованием из германских языков, где представлена целая лексическая группа: TOT.lekeis 'врач', др.-в.-нем. то же, гот./ё/стбдг 'лечить', др.-в.-нем. lachinon то же. Для германских лексем предполагается обычно заимствование из кельтских языков, ср. ирл. llaig 'врач'. См. С. Lobtner.
goroh.pp.ua: мусити
r2u.org.ua: иносе
+, наголоси на останні склади