Но́в-го-род = калька гр. Νεᾱ́πολῐς;
Не виджу закономірного розвитку для ікання в закритому складі «Нов-», адже тоді втрачається безпосередній зв'язок з псл. novъ- –> укр. нів- ???
Ні, не буде плутанини з моск. Новгород! Так само є білоруський та французький «Брест»
»Доня, але падчерка.«
A ouge, ne znacity bo ógy tó ymaié bouti u usiex slovax na to sam corein.
___
»Також українська мова знає пізнє вирівнювання таких слів: ртів — ротів, лбів — лобів, мхів — мохів. Отже, коли поправно єста львів (Львів «Lemberg») і левів «lions», то має бути поправно й псів — песів.«
Pœzdne ta coreignemy idé u dobõ niemieigna *u ta *y. A popri tacui ‹pèsic›, ‹pes› *pysu e het' iniy louciey ‹lòb› *lubu, ‹ròt› *rutu, ‹lèn› *lynu, ‹lèu› *lywu. Usie sliedjnœi eidnaié prisõittye yna pluinna sõgolósna peréd *u ci *y u to postayie yde inace bui *u ta *y pœdlegla yznicneignou, he tó e iz tuimy tacui ‹pes : ps•›.
Tvarui he ⁺/lba/, ⁺/rta/, ⁺/lʲnu/ cineaty dvie vuisotui zvõcynosti u medjax odina izcladou, cimy vuinicaié izcladodiel: ⁺/l.ba/, ⁺/r.ta/, ⁺/lʲ.nu/. Tó bie zalixyoc po stanie daunerousscœmy, yde do niemieigna *u ta *y u slabie postayie, tacœi slova tacui cinea dva izclada: */lɤ̯.bɑ/, */lʲə.nɑ/
U istotie, tacœi tvarui sõty nicda ne trualui u rousscœy moúvie, pone ne docui yim ne perédouié yn golósen (yno slovo iz golósnomy na cœnçie).
Do postaigna tvarœu /ˈlɔbɑ/, /ˈrɔtɑ/, /ˈlænu, ˈlʲɔnu/, roussca móuva riexi toyge zàmeut iz dvoma verxœuyama zvõcynosti utisnenuima u odin izclad dodauxi yn peréddieu: |i•| ( → /ɪ•/), /a•/, /o•/, na pr.: ‹olja› /ol.ˈʒa/ ( ← */l.ʒa/ ← */lˠ.ʒa/, *lugy-a), ‹Ilvœu› /ɪlʲˈβ̞yw/ ( ← /lʲ.β̞yw/ ← /lʲᵊ.β̞yw/, *lywowu). Tacœi tvarui sõty dobrie cazalnenui u pameatcax serédnerousscoie dobui i dosi sõty viedomui u pd.-zx. govoriex, a u zalixycax i inde po usiemy zemetchcie, por.: ‹irvati›, ‹ilynomy›, ‹irdjati›, imena miest ‹Irpein›, ‹Irliava›, ‹Irchava›. Te same torcaié i /m/: ‹imstiti›, ‹imxiedy› (*mux-ēd-ys).
Toyge zàmeut stanovite i /n/ ta /w/, ta slova iz *nu ci *ny sõty u rousscœy moúvie sluivé ne viedoma. Na pr., d.-rous. ‹nyzti / ньзти› „to pierce“, dauxi bui ⁺/nʲzʊ, nʲzɛʃ, .../ u teperiecynie, ouge pœd serédnerousscõ dobõ, viedie, prosto ne trua. U novõ dobõ e viedoma riecy ‹nerti / neréti›, daiõtchi /n(ᵈ)rʊ, n(ᵈ)rɛʃ, .../, ta tó e xuiba odin tacui priclad, i /nr•/ mogé bouti tomou cyto /n/ ta /r/ cineaty odinacovõ vuisotõ zvõcynosti.
*mynoy e riexeno ceréz *y → /ɪ/: /mɪˈnʲi/, pravopisno: ‹mynie›.
A *u e peréd *u ci *y dalo /u/, po ynie golósnie pac /u/ staiõtchi [u̯].
Otge tvarui he /ˈlɔbɑ/, /ˈrɔtɑ/, /ˈlænu, ˈlʲɔnu/ tc. ne sõty rœunaigna he tacova, ale œddieya na iniy zàmeut.
Значення: Велике портове місто на півдні Італії, адміністративний центр регіону Кампанія, відоме своєю історією, культурою та архітектурою.
Приклад вживання: Неаполь славиться своїми піцеріями та історичними пам'ятками, що приваблюють туристів. З порту Неаполя відправляються пороми до сусідніх…
або паха́ба
@Carolina Shevtsova
Я таких не знаю. Та нащо ви про це питаєте? Мені здається, що ви одходите вбік од справи.
Або вяче-
Вилучити.
Уже є естетика
Штепа
Значення: Прихильник відірваного від життя “чистого мистецтва”, естетизму (у мистецтві – надмірне захоплення ефектною формою і нехтування змістом);…
Приклад вживання: Коцюбинський торкнувся самих підстав людського життя .. зовсім не як естет, а як громадянин. (С. Єфремов) Довше п'яти хвилин Ярчик…
@Друга Путь
《др. ⟨сътЬнъ⟩ дало би вкраїнське ⟨стен⟩, а в непрямих одмінках, множині, у повній формі дало вже сотн•: сЪтьнЪйь → сотній, сЪтьнꙖ → сотня.
*сътина → сти́на
Це ж простий закон Гавлика》
Та все було б чудово, от тілко слова "сътина" в давніх памнятках не засвідчено, як я не помиляюсь. І довгого порядкового числівника "стий" у теперішні мові нема.
Я не вилучаю, що "о" в "сотина" могли б одновить хибною аналогією через такі форми, як от "сотній", "сотка", "сотня" тощо. Таке буває. Чи втворить од "сотній" і загубить "н" по дорозі, як я вже писав добродійці Шевцові.
І таки "сътьнъи", а не "сътьнъйь".
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/28564-misto-i):
Мі́сто, -та, с. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч
(https://hrinchenko.com/dictionary/word/28566-mistove)
Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
@Carolina Shevtsova
《*-ina є самостійний суфикс, що Ви його сплутали з *-ьnъ.》
Я сплутав? Цікава гадка. Як же ви її дійшли?
《*Тобто колись числівники мали форми *третній, *п'ятній, *сьомний тощо?》
Я захоплено мандрував стежкою вашої думки, та її кінець такий закручений, що я загубився. Звідки взагалі взялось це питання?
Неправда Ваша)
r2u.org.ua: Песий
Та шибе, що вирівнювання ге явище є скоріше вортоєпична помилка, ніж правило.
Значення: Знаходити вихід із скрутного становища; надавати якусь допомогу кому-небудь; давати пораду, допомагати радою.
Приклад вживання: Оце я пишу Вам не в надії, що Ви тому зарадите, бо знаю, що й Ваше не краще, а щоб витолкувати Вам, чого мені страшно, і почути Вашу думку…
Взято зі стрічки "Гонщик" 2001. :-)
Гонки ще називають заїздами (стрічка "Гонщик" 2001). :-)
Трішки не те:
»Нащо Ви написали “XVII ст. українці його інтерпретували як безь < *бьзь”? Якщо це вже сучасне слово, то це просто "безь" (не "бьзь"). І з цього йдуть уже відмінки.«
Tó, ymabouty, na mynie e œdpoviedy za nedoròzoumieigne. Samœi móuvçi si, pèuno, nicy ne tóucouaxõ o touroçscœmy /bæz/ u XVIIꟹᵐʸ stl. u rousscie suviedomo. Tó ógy ya xtiex recti e yn louciey uzslœuya: he veatscà móuva pritòci te touroçscue (ci azeirscue) slovo ceréz uzslœuye */æ/ iz tomy zvõcomy /ʲæ/ u veatscie œd prasl. *EN — tacuy bo zvõc e u veatscie (yz prasl. *EN), tac i u roussca, za uzslœuièmy, ymaiõtchi /æ/ yz *y u silnie postayie, pritòci te touroçscue/azeirscue /æ/ u /bæz/ do tacoho zvõca u svoyeiy moúvie.
U veatscœy moúvie, prasl. *EN po gõbniex da pitimo /ʲæ/, por.: [ˈmʲæsə], [ˈvʲæɫə], [rʲɪˈbʲætə], [pʲætʲ] — ne u inchix loucieyiex, tomou muislivo e vuivesti ógy tó pridrougeigne tour./az. /æ/ bie (pœdsuviedomo) iz otuimy svoyimy /ʲæ/ (ne ponevagy móuvçi veatscoiõ ròzoumiexõ ógy yix rœdne /ʲæ/ e yz prasl. *EN).
Tac i u rousscœy moúvie; viemo ógy móuvçi rousscoiõ ne mogõ pridrougiti tour./az. /æ/ do /ʲæ/ po ynie gõbnie (tout, po /b/), roussca ne znaiõtchi [bʲæ]. Natómiesty, oni pridrougea tchoudge /æ/ iz svoyimy rœdnuimy /æ/, a po /b, m, p, w/ bui tó moglo bouti ino /æ/ yz prasl. *y u silnie postayie — iesce raz, ne ponevagy uzriexiaxõ istoslœuye, a prosto tchouxi blizycœsty tour./az. /bæ•/ iz /bæ, pæ, mæ, β̞æ/ na sloux u svoyax rœdnax slovax, he otó: /pæs/, /tɛˈpær/, /ˈmærtβ̞ɘj/ tc., a u tuix e [æ] yz *y.