https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Ceomou »Cc - k, ʧ« ale »Gg - ɣ̞«, »Xx - x«, a ne »Gg - ɣ̞, ʒ«, »Xx - x, ʃ«?
»EIei - iː« — popraunieye e »EIei - e͡i«, yac u beznagolósie tó ceasto e i [eʲ], ta i nagolósiéno e tó crœmy [i(ː)] tacoge [ʲɪ].
Dauxi pri ‹œ› oba rœznovida — i „pœudenno-zaxœdnuy“ i „pœunœcynuy“: »Œœ - ʏ, ʉ͡ɶ«, sloveisno bie dati oba i pri ‹ie›: »IEie - ʲiː (PD.-ZX.), i͡e (PN.)«, a ne prosto »IEie - ʲiː«.
»Ii - ɪ͡ɘ/ɪ« — ɪ͡ɘ e [ɪ͡ɘ], ne /ɪ͡ɘ/, i scorieye ino he nagolósiéne /ɪ/. He zveagymea stane dati ino /ɪ/, a pro pœunœcynuy rœznovid tó ymaié bouti /i/. Crœmy toho, ‹i› e tacoge [ʲ], [j].
»Ll - ɫ, ʎ« — ‹l› samostœyno ne e /ʎ/.
»Yy - ʲ, ə« — iesce /j/, i tacui /ɪ/, ne /ə/ (/ə/ e ‹e, è›, nagolósiéne = [æ]).
»Oo - o, ɔ« — xuibity ‹Òò› za /ɔ/, ta ‹Óó› za /o/.
»Uu - u̯, ɘ«, »Uiui - ɘ« — /ɘ̞/, ne /ɘ/.
Xuibity ‹Ẽẽ›.
crasymeacy
Іменник від дієприслівника, пор. ніжм'яч (football), ручм'яч (handball), кішм'яч (basketball)
œd•, ne vui•, i tacui ‹•slóuleigne›, ne ‹•slœuleigne›. Xotcha ya buimy proster scorieye iz ‹•dgeigne› (coli ne iz ‹•tvoreigne›) za „•ization“ — ‹œdistoslœudgeigne› (œd ‹istoslœuditi› „to etymologize“), atge „etymologize, → etymologization“ e „tvoriti/ciniti isto/istinõ yna slova“, ne „veriloqui, praudosloviti“.
Perécis SISM na *ognь (XXXII 31—33), i tam tacui neyma ni slova o tœy nepràvilnosti *n̥- → ‹o•›. A esmi izgoden iz Vami, yzvuicieyno buismo cecali yn iniy œdguib *n̥- neigy ‹o•›.
Ta ya, gadaiõ, ymaiõ riexeigne. A teacaié na tó ote slovo ‹imea›. I ono e nepràvilno, atge *h₁n̥h₃mén → *inmen (ne *-min) bui pràvilno dalo ⁺‹eamea›, i e, natómiesty, ‹imea› ceréz *inmen → *immen → *imen. Tacge e vuicladeno, na pr., i ‹tiemea, tiemen•› — yz *tyn-men (iz *tyn- u „teati“; v. ou Vasmera), pràvilno bui *tynmen dauxi ⁺‹teamea›, ale, natómiesty, ‹tiemea› e yz ← *tēmen ← *temmen ← tynmen. A coli e ta gadca oge u rous. ‹team(a), teamiti› e toyge corein *tyn- „teati“ vierna (por. ròzvitoc sv. ‹skäl› „reason“, eag. ‹skill›, œ.-o. ‹skilja› „understand“ — por. nour. ‹skille› „divide, separate“, nzm. ‹schillen› „tg.“, sv. ‹skilja åt› „divide, separate“ i „distinguish [ ≈ understand]“; bœilche pisax na Tolóçie o tœmy pœd »Temna slova«), to tam, naopacui, e zaxovano *nm u *tyn-m-, tomou i dauxi ‹team›. Simy, ‹tiemea› i ‹team(a)›’ste dvœyça.
Cyto gy do *n̥gni u *ogny, tout bie, viedie, tó pervche *n roneno u *ongny (← *n̥gni) peréd drouguimy *n, he u *inmen ta *tinmen, ale tout iz sõgolósnomy (*g) meidj yima.
Від дієслова "діти"
seloslœvié
Не плутати з верства
»za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“«
Hm.. diuna versia, bo coli poclasti, cyto sé slovo yspraudie e yz *n̥-gʰniH-, to phoniticynuy provlimat, ceréz yacuy criticouiõty versiõ poxodgeigna slova *ognь yz *h₁n̥gʷnís, nicõdui ne yscezaié. Use ta g’ rietchy — ceomu zamiesty *vъn-/*ǫ-/*vy- < *n̥- (cyto ymalo b’ bouti za regularnuimi phoniticynimi œdpoviednœstymi, porœuniay: *ǫ-rodъ, *ǫ-sobь, tocyto) e *o-?
Yac mui bacili yz perédnieychix pricladœu *n̥- na poceatcou daié *in- → *jь(n)- abo *un- → *ǫ-:
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę (tòy tacui ESSM tac samo vuivodity yz *n̥men-)
від пам'ять, як і помка
Podau iz *n, *m, bo iz *r, *l na poceatcou slova nadieynuix prosto ne’ma 😅
A tac samo ceréz toe, cyto u naidaunieychõiõ dobõ onui usie boului odnoho classou sonórnuix golósnuix i uzaièmodieyalui ódnacovo.
Ot’ pricladœu, iskazjiemo, u serédinie corenia, ci slova e ci malo, i tam usie PIE sonórnœi iscladotvœrnœi prigolósnœi ymaiõty absolutno ódnacovuy reflex *ьR abo*ъR.
Porœvniay:
*pr̥h₂wós → *pьrvъ
*pr̥-sth₂-ós → *pьrstъ
*mr̥twós → *mьrtvъ
*h₂wĺ̥h₁neh₂ → *vьlna
*wĺ̥kʷos → *vьlkъ
tocyto
Otog’, gadaiõ, na samœmy poceatcou slova ymaié bouti toe samoe
Скорочено від «зв’язковий з громадськістю» (і не те саме, що «зв’язківець»).
IEie - ʲiː
EIei - iː
Скажіть цього гоя зі “Словотвору”, будь ласка.
doumoslœvié
дум - фраза
як "об'ємний", але щоб не плутали з фізичною мірою.
Антонім до "виємний" (ексклюзивний) як запропонував Володимир Хлопан.
Інклюзивний - ємний
Ексклюзивний - виємний
»Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.«
Za pervche, za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“. Otge slov. *ogny ne e yz *h₁n̥gʷnís.
Ne tac.
‹iz› (*su → *|s•, z•| → peréddieu |i| + [s•, z•]); ‹i•› e tou golósen ino po sõgolósnie, a tó [ɪ, ɘ], a po golósnie = [∅], ci, riedco, u govoriex, [j]. Na poceatcou yna douma bõdé, ilgœtno |i•|.
‹yz› (*yz = > **‹ьз›) e |iz| = [iz, is, ɪz, ɪs, ɘz, ɘs] po sõgolósnie ne pluinnie peréd dvoma ci bœilche sõgolósnoma iz NEstõpenevoiõ zvõcynœsttiõ ci pered slaboma *u, *y, ta, ilgœtno, na poceatcou yna douma, inde ‹y› e [∅].
> Підпираю.
> Так не хочу щось розписувати, коли то взагалі ледве хто робить.
Xotcha i Vui’ste ouge incoli dodala prostir bez vuicladou i ne yasno bie cyto, ceomou, œdcui, ta, pone, iz Vami e móuva i glouzd, i puitagna œd Vas ròzoumna sõty. I teamite cyto e œdverta gloupœsty u slovotvorie. Ta use tacui dobrie bui i Vam pisati ceomou i yac tvorite yno slovo, abo dodati gerélo, ns tó, douge teagyco e pac sõditi. Ta ya scorieye pisax o tuix cto dodaié œdvertui vuiblõdui ta i bez vuicladou. Incha e riecy coli yno dodano slovo e prozoro, ta tó e riedco.
A yacœi sõty pricladui tomou? U prabaltoslovoenscœy reconstruiouiõty reflex *iR (R = sonórnuy prigolósnuy) pro usie sonórnœi, cyto poslieduovno daié u praslovienscœy *jьR. Abo *uR meidj ogõblenuimi prigolósnuimi.
Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.
»І як тут не плутати ei ie eu ou õ ó o ??«
‹ie› e |i͡e| => PD.-ZX. /ʲiː/, PN. /i͡e/, i e u usiex tvarie, na pr.: |li͡eto|, |li͡etu|, |li͡etɔm|, |li͡etɑ|;
‹ei› e |e͡i| => PD.-ZX. /iː, jɪ/, u beznagolósie tacoge /eʲ/, PN. /i͡e/, u beznagolósie /eʲ/; ino peréd slabuimy *y — inde |ɛ|, na pr.: ‹seimy› : ‹semi›, ‹xeisty› : ‹xesti›, ‹remeislnic› : ‹remeslo›;
‹eu› e |i͡ʉ| ino peréd *u — inde ‹e› |ɛ|, na pr.: ‹neus› : ‹nesla›;
‹ou› e |u|;
»irmo«
To treba ge i pisati u yaçie móuvie, atge tó e yno pruissco slovo — ne sloviansco. U slovianscax tui œdguibui sõty *ru-, *ry-, *lu-, *ly-, dalieye daiõtchi rousscoiõ ‹ro•, rò•›, ‹lo•, ló•›, ‹re•, rè•›, ‹le•, lè•› pœd nagolósomy, abo ‹ir•, or•, ar•›, ‹il•, ol•› ci ‹ru•›, ‹ry•›, ‹lu•›, ‹ly•› u beznagolósie.
@Є. Ковтуненко
Бо дані тут переклади ніби не дуже сидять