https://slovotvir.org.ua/users/druha-put
Учасник за 2,5 місяці своєї “діяльності” не додав жодного слова, зате більше 1360 разів прокоментував чужі слова та переклади. Це мало не 20 коментарів на день - якщо сидіти щоденно.
Його коментарі:
Всім цим користувач щотижня дошкуляє щонайменше на моїх сторінках. Водночас своїх сторінок користувач не має.
Прошу попередити учасника Друга Путь обмеженням коментування на 1 тиждень, а також вилучити обговорення зі сторінки https://slovotvir.org.ua/words/soniachna-panel.
‹українщіння› crivo œdguibaié rœznomóuvui: [ukraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɲɐ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɲɐ], [ukraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɐ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɐ], [ukraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɛ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɛ], [ukraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɲe], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃe(ʲ)ɲɲe], [ukraˈjɪnʃt͡ʃiɲɲɐ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃiɲɲɐ], [ukraˈjɪnʃt͡ʃiɲɐ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃiɲɐ], [ukraˈjɪnʃt͡ʃiɲɛ], [u̯kraˈjɪnʃt͡ʃiɲɛ].
»То виходе без прив'язки що/яке/як.. не вийде?«
(
@Друга Путь — »Так природнїше бринить, із тим що/як«)
E rœzniça ustaviti 'cyto' / 'yac' pœslie cògynoie rieci ta coristati yz 'cyto' ci 'yac' odin raz u receignie.
Ounicaiõtchi tvarou na ‹•õtchiy› u rousscie, xuibity zaxovati priblizno tazõ iztislœsty peréliecou diey, tòcynieye golóunõ dieyõ ta yeiy sõpõtnie dieyie, yacõ u inchax móuvax perédasty imoceastye. Proti nebajanuix tvarœu na ‹•õtchiy, •eatchiy›, roussca móuva vœilno coristaié yz tvarœu na ‹•otchi, •eatchi›, a oni daiõty zaxovati to tchas ('tempo') perédatchie cœilca diey receign iz imoceastyami u inchax móuvax.
Perépisauxi bóugariçeiõ, crivo perévietiste¹ moyõ izmiencõ.
»Дієприкметник на позначення значення «dying down/out» (тобто «той, що згасає») російською мовою передають без форми на ‹-ючий›.«
Pisiéte ógy veatscoiõ perédaiõty bez ‹-ючий›. Tó e bezglouzdye. Na opacui, veatscoiõ perédaiõty tvaromy iz ‹•ущий›.
I ou mene e tam »perédati«, ne »peréclasti«. I tomou’my tam minõu slovo 'imoceastye / participle', bo mui xotchemo perédati(!) znaceigne sõstrocui ci receigna, a ne peréclasti sam tvar slova.
»Такий переклад залежить від того, як побудоване речення.«
Dourœsty. Yacuy "tacuy peréclad" i yac œn mogé zalegieti œd toho, yac yno receinge e stauleno? Ne zalegity. Veatscoiõ e tó receigne stauleno iz imoceastièmy, a rousscoiõ ni — cde e tou "zalegity"?
»Слово 'згасаюче' можна передати двома способами: формою дієприкметника ‹гаснучий› або конструкцією ‹що згасає›, залежно від будови речення.«
Ou mene e tam ‹gasnõtchi› — ne ‹gasnõtchiy›. Tòcmo ne ròzoumieiéte² ceomou to tvar ‹згасаючий› bie tou dano na peréclad. A bui ounicnõti to tvar na ‹•õtchiy›. To ceomou buimy ya mieniu odin tvar iz ‹•õtchiy› na inchiy tvar iz ‹•õtchiy›?
»Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на вогнище, що згасає, від якого лишалося тільки червоне вугілля.«
Ou mene e tam ne »ognisce, cyto yzgasaié, œd yacoho lixia sea«, ale: »ognisce, cyto gàsne, lixiauxi«, tb. lixe iz 'cyto', a ne iz 'cyto' ta 'yacoho'. U inchax móuvax, ta sõty coristati yz imoceastya e perédati cœilco diey iztislo — golóunõ dieyõ ta yeiy sõpõtnie dieyie. Tomou rousscoiõ, ounicaiõtchi tvarou imoceastya na ‹•õtchiy›, ya tsciex³ vietiti receigna tac a bui peréliec diey 'gleadieti na', 'gasnõti', 'lixiati/lixiti' boü yaco moga iztiesliey, bez ocremleigna cògynoie slovami 'cyto' ta 'yac'. Tomou e ou mene ne "що згасає, від якого лишалося", ale: »cyto gàsne lixiauxi«.
»Це нечасті слова«
Ou mene tam e: »He ceasty slœu, ...« = 'As a part of the words', ne 'Those aren’t frequent words'.
»а не обов'язково процес, який відбувається саме зараз«
Ou mene tam neyma 'не обов'язково' ci 'саме зараз' — ‹•gasen, •gasnuy› het’ ne znacity jaden process, bez 'не обов'язково', i ni 'zaraz' ni bõdy coli.
____
¹ — perévietiti 'to rephrase', ‹vietiti› 'to phrase'
² — 'you seem to not understand'
Ну, наприклад, у Грінченка:
3) заходити в хмару. Фантазировать.
Мені <вийти з хмари> наче ближче до <перестати марити> або <отямитись>
"Варіанти бросква, бросквина зареє-
стровано з XVI cт. (Тимченко, 1930; Гринчишин & Полюга, 1996). У російській
мові назви бросквина, брусвына, брусквина для позначення Prunus persica були
запозичені саме з української мови (Pallas, 1784; Черных, 1999). Однак у сучас-
ній російській мові закріпилася назва персик, яка з’явилася пізніше, наприкінці
XVII – поч. XVIII ст."
Почитайте, хто не вірить, що назва персик була навʼязана нам у 1930 рр.:
https://termvisnyk.iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/sites/11/2025/11/19.pdf
І. Верхратський, 1912
Як можемо зайти 
r2u.org.ua: В хмару, то певно можемо з неї й вийти?
Може й ліпше, та я хотів таки перекласти саме тяму "гвинтові сходи", бо не було б слушно, як на мене, механічно переклавши саме слово "гвинтовий", те слово вживати й на сходи. Як і боюся, що коли на однісінькій сторінці "гвинтовий" усі такі значення та колокації розглядати, то буде трудно дати всьому лад. Може й не моя тут правда, та з того, що я давніше видів тут на Словотворі, буде безпечніше додати сю колокацію окремою сторінкою, ніж усе гамузом розглядати.
Значення: Вертиквльна конструкція, що в ній сходинки розкладено по спіралі та закріплено навколо центральної опорної стійки або колони.
Приклад вживання: За дверима, в кам'яній стіні - ніша, в ній гвинтові сходи (Ю. Янов., IV, 1959, 214).
goroh.pp.ua: чернява
bezverxy
/ˈbɛzʋərʃ/
___
Tvoreno yz ‹bez•› za '•less' ta ‹verx› za 'top', iz ‹•y›; por. u prislœuya na ‹•y›, he otó: ‹•rõcy› (u ‹lievorõcy›, ‹pravorõxy›), ‹•nœgy› (u ‹bosonœgy›), ‹•xœty› (u ‹mimoxœty›), ‹•golóu› (← †‹•golóvy› u ‹•striemgolóu›), ‹•bœcy‹ (u ‹obabœcy›), ‹•œcy› (u ‹mglaœcy›), ‹storóny, ostoróny› tc.