Найвища дерев'яна інженерна споруда в світі, Гливицька Радіостанція, Польща: https://youtube.com/shorts/ZQKjf-eb96U?is=Z5Lc2XIc_KvcxkfH
https://photos.app.goo.gl/GeCQyUHnNEdfSciMA
Значення: Це споруда, призначена для розміщення передавальних антен радіо та телебачення з метою поширення сигналів на великі відстані.
Приклад вживання: Висота Київської телевежі становить 385 метрів. Вона є найвищою спорудою в Україні та найвищою решітчастою суцільнометалевою вільностоячою…
В ідеалі потрібне слово, що суміщує в собі приміщення і польоти. Оскільки слово "летовище" ближче до аеродрому, що не дивно, адже підкреслює лише політ (єдину функцію відкритого простору) - потрібно знайти саме гармонійне поєднання аеро й порту у відповідниках.
Коротша й оковирніша для повсякденности відміна "иносе". Оскільки люди звикли до двох складів "ОК", чому б не використати це для кращого поширення нововведення?
Чи не краще буде казати "ино", бо, наскільки я зрозумів, частинка "се" означає сучасніше "це", тобто разом "це так". Уся принада слова "Ок" у тому, що його швидко вимовляти, а почути можна навіть крізь перешкоди. У цьому контексті "ино" коротше на цілий склад і складається з різних за тоном звуків.
Якщо уявити розмову рацією, де усе чутно "мутнувато", цей відповідник виглядає щонайменш практичніше.
»До речі, взагалі є прикметник "чилий" (дужий, здоровий, бодрий; відпочилий), що від чити, почити (відпочивати)«
Ta iz preamo protiunuimy znaceignemy: „to.chill“ e, na opacui, „ne dieiati“. I ni, ‹cil, cila, cilo› ne e poveazano iz ‹œdpociti›, ale e l-imoceastye œd nezaxovanoie rieci *‹citi› ← "key-tey „to go, move“ (pie. *key- „move, go“ u ‹cil, cila, cilo› proti pie. *quey- „rest, lie; lay; arrange“ u ‹pociti›, a tacoge ‹ciniti›).
Vadna pravopisy i cytosi tam vuimagaié. ‹ччи, дщи, дчи, щи› — verõ, igra u piesocynieçie ci perélivaigne yz poustoho u poródjne. Tvaroslœuno e to ‹lead•› ta ‹•scina›, otge ‹leadscina›. „Pravopisy vuimagaié“ — yac œdreadno. Ne pisiémo ‹шіснаціть› (aino, pisiémo ‹тижня› — otógy bo bezlad, alégy „vuimagaié“... bo cuiriliçeiõ). Noudity œd tvœrniceigna (fetishism) „prostoie“ (aha, he dvèri) móuvui.
Розумію критику. Загалом задум був, що відмінюванню підлягатиме лише частинка "-кут". Нашій мові уже властиве відмінювання лише другої частини в числівниках (вісімдесяти, а не восьмидесяти), тож це жодне відкриття. Отримаємо тоді: "панів-кута, панів-куту, панів-кутом", і особисто - звучання мені подобається. Щодо дефісу, він і так є в запозиченні, а в мовленні його й так не видно.
Головна ідея слів у тому, щоби вони були приємними до вжитку і зрозумілими в розмові з кимось, хто їх ніколи не чув. "Підсонце" чи "посад" це, звісно, добре, але будьмо прагматичні - люди цього не сприймуть, поки не знають значення. І так, легкість вимови тут надрядна, бо саме вона визначає, чи закріпиться форма в розумі.
Ne tó, darma tout 
r2u.org.ua: Наснага
r2u.org.ua: Плівка
Перше більш офіційне на взір літературних тварів подібних слів. Останні дві слові додаткові розмовні, побутові твари. «Я сьогодні плівканув таке чарівне видиво! Диви!»
õtery
/ˈwʊtər(ʲ)/
___
Aino, lioublõ tõ muisely vuiraziti „enter“ istoslœuno istnïmy slovomy. Cestno, pervche xotiex dodati ‹dnou› „inside“, a pac ou Suriezneüscoho riet i d.-rous. ‹õtry› „inside“ (napream). U istotie, i eag. ‹(to) enter› œd phran. ‹entrer›, œd lat. ‹intrare›, e yna riecy œd prislœuya ‹inter› „dnou, inside, into“. Tó slovo ‹õtry› e ino d.-rous., ta ya diestvno vidjõ u neimy tóuc pro rousscõ móuvõ: proti ‹uxœd, vòiti/vœiti› ne tvority tac preame pridrougeigne iz rouxomy, xodoiõ — „inside, into“ e œdvolóclieye, ‹pousc› e cein liepche zasterégti pro „launch“.
@Ярослав Мудров
A cyto, oni mojõty a mui ni? 🤷
Сигма Єлисей і Сигма Бодя йшли по полю.
Прикріпили на себе вподобайки не знаю, чомусь.
А назустріч до них скаче дуже сумненький коник.
Вони питають "Що же сталося?"
— "У мене в щоденнику ОНИК..."
...
— Ну ти не плач, конику...
Та не зникнути тому онику
Зате ми знаємо дещо, конику...
Новою ручкою там буде...
Перед оником оди-ин (тобто буде вже оцінка у коника не 0, а 10)
псл. mastь ‹ *maztь «мазь, масть, забарвлення», похідне від mazati «мазати»;
псл. lagoda «порядок, приємність»;
r2u.org.ua: припідн*
Нема такого слова в цім значенні.
r2u.org.ua: припідн*
Нема такого слова в цім значенні.
псл. lagoda «порядок, приємність»;
Та й r2u.org.ua: Хапун
Хоча судячи з одної сторінки словник цікавий
https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96&ved=2ahUKEwjBmqjlz7eWAxW1JRAIHS3JLSQQFnoECB4QAQ&usg=AOvVaw3XSGqh3_mdMn6VDT9R-vMq
Тепер сумніваюся щодо творення похідних. Як тоді людей, мову їхню називати?
Сілезець –> сляжець?, сляжин?;
Сілезька (мова) –> сляжська?, сляжинська?