Значення: Вид мовленнєвої діяльності, що полягає в сприйманні усного мовлення на слух, його розумінні й аналізі інформації.
Приклад вживання: На відміну від граматики, словникового запасу або навіть письмових навичок, навички аудіювання неможливо засвоїти або покращити миттєво.
достатньо, досить, ВСЕ!
вірус -- чужинець, мейкінг -- робство.
Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови / ред. Л. В. Ушкалов ; пер.: С. В. Вакуленко, А. І. Даниленко ; Канадський інститут українських студій, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Харківське історико-філологічне товариство. Харків : Акта, 2002. XII, 1054 с. + дод. 1-4. (Класика української науки). ISBN 966‐7021‐62‐9. ISBN 966‐7021‐34‐3 (серія). С. 921.
В обговорінні
»середнє л«
Tó e construct. U dieystvnosti, |lʲ| — yz poconou ('a priori') "meacco" mogé bouti riecéuleno i he [lʲ] i he [ʎ] ci [j] ci [ɫ] ci [w]. Porœunayte vuimóuvui slœu: ‹bœlche› ci ‹cœilco›: [ˈbylʲʃɛ], [ˈbʉlʃɛ ~ ˈbʏlʃɛ], [ˈbʉɫʃɛ ~ ˈbʉ͡wʃɛ ~ ˈbʏːʃɛ], [ˈbyʎʃɛ ~ ˈbyjʃɛ ~ ˈbyːʃɛ], [ˈk(ʲ)ylʲko ~ ˈkyʎko ~ ˈkyjko ~ ˈkyːko], [ˈk(ʲ)yl(ʲ)ko ~ ˈkʏl(ʲ)ko ~ ˈkʉl(ʲ)ko ~ ˈk(ʲ)ʏɫko ~ ˈk(ʲ)ʉɫko ~ ˈk(ʲ)ʉwko ~ ˈk(ʲ)ʉːko].
<Навпаки. <Квітень> – галицьке, то либонь од польського <kwiecień>. Наші ж рослини "цвітуть", а не "квітуть", то й маємо <цвітень>.>
Неправда ваша. Наддніпрянці кажуть "квітень":https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/449/mode/2up. А що вже рід слова, то недобре їм туманить голову, аже питали про вжиток.
А <березіль> – давніше назвище, од *др. березозолъ. Знову ж, <березень> можемо лишити полякам, як <brzezień> (нехай замінять ним латинське <maj>)
Те саме не зайвим буде сказать про "березень"-"березіль":https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/27/mode/2up.
До того ж, ще має буть "липець" замісць "липня":
r2u.org.ua: Липець
Наприклад, тут: 
бемоль (nicotra rodou)
»Простир п. @אלישע פרוש«
(@Bœgdan Youxyco)
A cde e?
Sliedouiéte Labounscomou?
To vuiclad u SIRM (I 408 ‹віщати›) e menchmi sõmnieuen, coli ne prosto xuiben. To tvar ‹віщати›, he i veatscue ‹вещать›, e, imoviernieye, *uoyd-t-i-a-ti, œd *uoyd-t-i-ti → ‹viestiti›; tb. *‹viestiti› (← ‹viesty›) → ‹viestiati / viestchati›, znaceatchi *"davati/sulati viesty, viesti".
Staroslovianscue ‹вѣщати / вѣштати›, dieystvno izteajaiõtchi *uoyt-i-a-ti ← *uoyt-i-ti (→ rous. ‹vietiti›) ne znacity "sulati viesti". St.-sl. ‹вѣщати / вѣштати› e ceasty slœu he ‹отвѣщати / отвѣштати : отвѣтити›, ‹завѣщати / завѣштати : завѣти›, ‹обѣштати : обѣтити›, ‹привѣштати : привѣтити›, ógy yim teacnõty u rousscie tvarui: ‹œdvietchati / œdvietiati : œdvietiti›, ‹zavietchati / zavietiati : zavietiti›, ‹privietchati / privietiati : privietiti›, iz *uoyt- *"to phrase, utter, say ( → advise)". Ale znaceigne rousscoho slova e "sulati viesti" — ne "móuviti, govoriti, recti", i pravomierno vuixodity yz ‹viestiti› → ‹viestiati / viestchati›, œd ‹viesty› (*uoyd-t-y-s; œd *uoyd- u ‹vieda, viedati, viesti ← *uoydti 'know; wissen'). Por. iesce, iz /•ʃt͡ʃa•tɪ/ : /•tɪ•tɪ/: ‹vzviestchati / vzviestiati› /zʋiʃt͡ʃatɪ/ (tacoge ‹yzviestouati›) : ‹vzviestiti› /zʋistɪtɪ/ "to bring [good] news", ógy i u staroslovianscie teacné tou tvarou ‹vuzviestiti / възвѣстити : vuzviestchati / възвѣщати›, a ne ‹възвѣтити : възвѣщати / vuzviejtati / vuzviechtati›.
Iesce, u tie tvarie ‹blagoviestcheigne›, ino ta ceasty ‹blago•› e neroussca, ale ‹•viestcheigne› e œd ‹viestchati / viestiati : viestiti› "nesti viesty [dobrõ]", i ne e œd *uoyt- "speak, say; phrase, utter", ale œd *uoyd-t- → ‹viest•› "news; know, make known".
+