U ‹cerneç› e ‹•eç› ← *-yku, otge *y — perédniy golósen (*‹ь›). U ‹cernétca› e ‹•ét•› ← *-et- ← *-ot- pœslie *-y- — *kyrny-ot- → *kyrn-et-, cde *-e- u *-et- e tacoge perédniy golósen. A peréd perédnimi golósnui i *e i *y ne staié /o/ ci /ɔ/.
»та чомусь "чорен" під таке “правило” не втулити«
Ta ‘utouliti’. U slovie ‹ceoren› neyma na cœnçie *-y, ale *-u — tó e NEperédniy golósen, tomou tout *y u coreni *kyrn- dasty pràvilno /ɔ/.
> **-нд’-**
> хи́ндя «трясця»
> афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
> до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
> **Зміна дієслова на іменник(?)**
U six slovax e, viedie, scorieye, * -yda he u ‹criuda› ( * krey-w-yd-a), ‹prauda› ( * prō-w-yd-a). U slovax ‹prauda, criuda› * -y- u * -yd- bie pogluinõto u * /w/, dauxi /ɑ͡w/ ta /ɪ͡w/. Ya gadaiõ oge /xɘ̞ndʲɑ/ e œd * ‹xuiniti› (v. SISM VIII 157: * xyniti), s.b. œd * xūn-yd-a → * /ˈxɘ̞nʲdɑ/, i dalie u /ˈxɘ̞nʲdʲɑ → ˈxɘ̞ndʲɑ/. Porœunayte tacõge mienõ * /ʲ/ u slovie /ɣ̞ulʲˈtʲaj/ œd * /ɣ̞ulʲˈtaj/ ← * goul-y-t-ay-os. Tó bui, tou e peréneseno meaccœsty /ʲ/ na dailchiy sõgolósen /d/ — * /ʲd/ → /dʲ/. U slovax ge ‹prauda, criuda› neyma perénosou meaccosti /ʲ/ na /d/ tomou cyto pœslie /w/ e * -y- yzniclo douge rano.
»Так, підстав для 'е' нема тут.«
??
Iesce raz:
» Za perve tac, poprauno bui iz /æ/ — /t͡ʃær•/, ne /t͡ʃɔr•/. Rodove pràvilo e oge *yr → /ɔr/ e ino peréd neperédnyui golósnui (*a, *o, *u, *ū). « — Tout e na cœnçie *-y, ne *a, ni *o, ni *u, ni *ū.
___
» Та чому тоді "чорен", а не "черен"? Бо наголошений склад? «
Ni, /ˈt͡ʃɔrən/ bo *kyrn-u — *-u e neperédniy golósen, a /ˈt͡ʃærənʲ/ bo *kyrn-y — *-y e perédniy golósen.
U slovie ‹ceorniça› e /ɔ/ bo e œd *kyrnu + *-ika, a u slovie ‹cerniça› e /æ/ bo e œd *kyrny + *-ika.
Походження є мина про таткову доцю , тате -батько.
Чужий ізрій під сумнівом.
Я так звертаюся до Ирини ,це ледь замітно и-і тому на це несильно звертають позір .
капуста з латини
І салат це не капуста
Є зокрема в слівниках Кримського/Єфремова та Дорошенка з потрібним значенням: 
r2u.org.ua: договірник. Наголос даю згідно з тим, що там записано.
Значення: Кожна зі сторін у договорі, кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі. (за СУМ-20).
Приклад вживання: Мокієнко був з людей старого гарту – гостинний і привітний, з чуттям власної гідності. Сірки були і не його контрагенти, однак Мокієнко…
Значення: Суб'єктивно-ідеалістичний погляд, згідно з яким матеріальний світ є видимістю, ілюзією.
Приклад вживання: Спроби відобразити дійсність деякими художниками розглядались як ілюзіонізм, таврувались як пасивне наслідування тощо. (П. Тичина).
Значення: Артист цирку, естради, який показує фокуси за допомогою різноманітних приладів.
Приклад вживання: Невміння любити свою країну, небажання працювати для неї привело до влади політиків-злодіїв, політиків-мафіозі, політиків-брехунів…
-од-а, -яга
псл. (j)agoda;
утворене за допомогою суфікса -od-a (пор. укр. лобода) від первісного *(j)aga «ягода», збереженого в південнослов’янських мовах у композиті цсл. винага «дикий виноград (лоза і її плід)», болг. виня́га, схв. вѝњага, слн. vinjága «тс.», що, однак, заперечують Садник і Айтцетмюллер (Sadn.–Aitz. HWb. 1, 12–13), вважаючи ці утворення похідними від вино (vino) із суфіксом -яга (-jaga);
Жіночий рід
1. Порада, наставляння. 
goroh.pp.ua: направа
Значення: Листовий овоч (латук, Lactuca sativa).
Приклад вживання: До посівних культур належать салат, кріп, шпинат, редиска. (з навчальної літератури).
таль «жереб»
Mogé bouti, ta pisati lixye za /i/ e zayvo, bo u beznagolósie mogé bouti i /e/, otge: ‹dobleisty›, a ne ‹доблесть› abo ‹доблість›.