Останні події

Шче трохи подумавши, спростив до:
Шче трохѝ подумавши, спростиу до: 

А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Ё,ё Є,є Ж,ж З,з Ии І,і
К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Фф Х,х
Ц,ц Ч,ч Ш,ш Ь,ь

31 буква + 10 особливих позначень

А́,а́ - а наголошене

Ў,ў походить из ‹в› и відповідає нинішньому ‹у› або ‹в›

У,у так само, але походить з ‹оу›. Також може бути вжито як дифтонг: воук (моск. волк), поук (моск. полк), Боугаршчина (моск. Болгария), купиу (моск. купил)

Ꙅ,ꙅ - га - відповідає H,h

Ёё - йо - відповідає ‹eo›, тобто ‹е›, шчо в литературній перейшло в ‹о›

Є,є - е широке - відповідає ‹ei›, ‹eu› (є́ за ei, є̀ за eu), тобто ‹е›, шчо перейшло в ‹і› в литературній. 

И,и є нинішнє ‹и› або ‹й›

І,і походить из ‹ѣ›. Між голосними може бути ‹й›

О,о може бути мовлено як w: наопакѝ (нині навпаки), онук (нині онук або внук)

Ꙍ,ꙍ - о широке - відповідає ‹œ›, тобто ‹о›, шчо перейшло в ‹і› чи ‹о› чи й ‹у› в литературній. 

Ц,ц - ця - м’який, твердне перед ‹е›: крѝница, крѝнице-крѝниченько

Додаткові букви (на передачу голосних, відсутніх у литературній): 

є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
у̀ - õ
ьа̀ - ea

Як на мене, доладна абетка. Я б тілько ще запровадив осібні букви на “дж” і “дз” та осібні букви на мнякі “д”, “,т”, “з”, “с”, “дз”, “ц”, “р”, “л”, “н” – на взір сербських “љ” і “њ”, а “ь” забрав би геть. А буква “й”, мені здається, так само непотрібна. Чи не вистачить самої “и”?

 А,а Б,б В,в Г,г Д,д
Е,е, Ж,ж З,з Ґ,ґ
И,и І,і
Й,й К,к Л,л М,м Н,н
О,о П,п Р,р С,с Т,т
У,у Х,х
Ш,ш ь (|)

Букву “є” можна замінити буквосполученням “йе”, або “ье”; “ї” - “йі”; “ф” - “хв”; “ц” - “тс”; “ч” - “тш”; “щ” - “штш”; “ю” - “йу”, або “ьу”; “я” - “йа”, або “ьа”.
(|) - буква “3,14зда” (стосовно цієї букви Я жартую). Стосовно інших букв - це лише пропозиція. Через те, що в нашій мові багато зайвих букв, Я не можу уявити, замість якої букви на російській розкладці у Мене має бути “ґ”.

П. Н. Завдяки такій абетці відпадає потреба в апострофі.