«Хлібівня», але 
хліб
А Польща, до речі, дуже цікава земля для мовознавців. Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців з наших надніпрянських земель, та засвідчити їх мову, а ще те, як їх мова змінюється під намогою польщини. Котрі ознаки вони зберігають у мові, а котрі зникають, і котрі розвивають
Уже постерігаю як міняється мова в їх - усюди вживають за-: забагато, задуже, задовге, завелике, замало тощо.
То це -за є лядський вплив? Я якось сам для себе вирішив, що казатиму замість “занадто” за(слово)
Рослина ,при пересиханні , відривається вітром і котиться степовими просторами
r2u.org.ua: відпади
Див. 2) (негодныя отбросы) відпа́ди (-дів);
Утворив був са́ме такий відповідник, порівнюючи инші слов'янські мови:
пол. odpady
ч. odpady
слц. odpady
слов. odpadki
серб.-хор. otpad / отпад
бовг. отпадъци
м. отпадоци
Значення: Вуаль для покриття інтимних чоловічих зон.
Приклад вживання: Напрутна вуаль на стегнах Фулґри́ма викривлялася під формами меча примарха. Швидким та потужним ударом руки Феррус зірвав напрутну вуаль…
За waste
Замічу, що моск. холка, ймовірно, іде від моск. холм + -ка, де в -лмк- 'м' випадає правоказно / чолоковано. У новоруській мові "холм" годі ськать, хоча в давньоруській оно є добре відомо. Та з давньоруської тоді має бути укр. *ховм. І саме псл. *xъlmъ є перейняте з гарманських мов. Про моск. холка слід додати, що це слово засвідчено позавчора, тобто дуже молоде, а рус. пахолок і поготів нове, принаймні, я поки не можу знайти давнішого засвідчення.
Значення: Підвищення, горбок у місці переходу шиї тварини (коня, вола та ін.) в хребет.
Приклад вживання: Вершник увесь час упирався руками в холку, щоб не потовкти собі тіла і не злетіти через голову. (І. Микитенко) Руки йому [Іванові Сіркові]…
Або Справу́нок
Значення: Приватна торгова (часто спекулятивна) операція; спекулятивний прибуток, дохід.
Приклад вживання: Друзі зроду не сварились Ні в ґешефті, ні в гульбі. (С. Воскрекасенко) На мою думку, кожне наше життя зокрема могло б бути штукою…
Слово вальяжний походить від давньоруського слова вольячный («литий», від лить), яке первісно стосувалося металевих виробів, виготовлених методом лиття (масивних, гарно оформлених). [1] (https://shkola.obozrevatel.com/ukr/news/scho-oznachae-valyazhnij-ta-yak-pravilno-skazati-ukrainskoyu.htm), [2] (https://ru.wiktionary.org/wiki/вальяжный)
@Богдан Лабунський
С. Л. Николаев, «Вокализм карпатоукраинских говоров. 1. Покутско-буковинско-гуцульский ареал», с. 105-122
Я проти того, щоб якось це на письмі позначати. Білше того, я проти апострофів. Ото хиба в іншомовних виникне чимало запитаннь.
Звісно. Але ж треба все-таки щось зробити, аби люд казав бйуджет, а не бьуджет. І визначитись, як передаватимемо німецьке ü й французьке u. Бйуро, Біро, чи взагалі буро (як парфум).
~
хліб