Останні події

Carolina Shevtsova прокоментувала
20:27
слово венчур
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
20:26

Відки там 'і'?

Carolina Shevtsova прокоментувала
20:24
слово feat

А коли ге йменник уживають?

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
20:13

r2u.org.ua: Вільн* у Грінченка: вільна година, вільний вечір
r2u.org.ua: Вільн* в Уманця й Спілки: вільний час, вільненька днина

переклад упале місце

Рупить, чому так, але є в словниках r2u.org.ua: Вакансия

UkrCrow прокоментував
19:06

Теорема припала до душі: якщо думка не збігаєть ся з вашою — її написав ШІ або невіголос. 🙂 А по суті гіпотези розбудови топоніміки щось буде?

UkrCrow прокоментував
18:55

На цей раз я сам перевіривем. Приклад реальний. Пікдажіть де саме ви перевірали.

Oleksa Rusyn прокоментував
18:51

《Але тримайте справжній народний ужиток без вигаданих томів:
"Один говорить про хліб, а інший — про гарячі млинці." (або "Один каже так, а інший інак").

Пара один... інший — це стандартне мовне протиставлення двох понять, зафіксоване і в фольклорі, і в клясиків. І жоден ШІ-фейл цього факту не скасує.》
Хиба що в вашій необмежованій уяві. І годі вже частувать мене вигаданими "прикладами".

Bœgdan Youxyco прокоментував
18:48

»Це одна з гіпотез ... етимології, але логіка, ..., пропагандистські...«

»казки про "спадщину Руси".«

Я вам кажу, це пише ШІ (або повний невіголос)

UkrCrow прокоментував
18:39

@Oleksa Rusyn

Справедливе зауваження після попередньої плутанини з джерелами!

Але тримайте справжній народний ужиток без вигаданих томів:
"Один говорить про хліб, а інший — про гарячі млинці." (або "Один каже так, а інший інак").

Пара один... інший — це стандартне мовне протиставлення двох понять, зафіксоване і в фольклорі, і в клясиків. І жоден ШІ-фейл цього факту не скасує.

Oleksa Rusyn прокоментував
18:36

《Приклад з Метлинського показує традиційну форму з другий, але це не перекреслює семантику слова інший як альтернативи/протиставлення.》
Де цитати, що потвердили б розумність цих слів, базіко?

UkrCrow прокоментував
18:31

@Євген Ковтуненко

Дякую за цитати! Зверніть увагу: Грінченко саме слово "другий" перекладає як "иной".

​Другий і інший у цьому контексті — це синоніми з близьким значенням (не цей, а інакший/інший з двох). Приклад з Метлинського показує традиційну форму з другий, але це не перекреслює семантику слова інший як альтернативи/протиставлення.

Oleksa Rusyn прокоментував
18:31

《Так ніхто й не пропонує рахувати "один, інший, третій".

Числівники один, другий, третій — це порядкова лічба. A один... інший — це парне протиставлення двох речей чи думок (один говорить, інший мовчить). Це дві абсолютно різні мовні конструкції, і обидві цілком питомі》
От тілко чогось вам досі не пощастило довести це цитатами.
А якби їх було більше, ніж двоє? Один говорить, ...мовчить, ...плаче... І яких слів ми маємо вживать отут?

UkrCrow прокоментував
18:22

@Oleksa Rusyn

Так ніхто й не пропонує рахувати "один, інший, третій".

Числівники один, другий, третій — це порядкова лічба. A один... інший — це парне протиставлення двох речей чи думок (один говорить, інший мовчить). Це дві абсолютно різні мовні конструкції, і обидві цілком питомі

Євген Ковтуненко прокоментував
18:21

UkrCrowе, Грінченко подає такі значіння: 1) Иной (тобто "не той, що за його мова"), 2) Иной, нѣкоторый. з прикладами:

1) Милий покидає, иншої шукає. Н. п. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. І. 112.

2) Инший легко робить та хороше ходить.

Не згадано потрібного значіння "другой" або прикладу вжитку.

https://hrinchenko.com/dictionary/word/21407-insii

А в слова ⟨другий⟩ — згадано:

Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8.

https://hrinchenko.com/dictionary/word/1

Я й не проти, коли б якийсь зворот був свій у мові, але ж потрібні добрі доводи, хоча б витяги з класики, щоб можно було завіритись у давності та питомості цих зворотів

UkrCrow прокоментував
18:11

@Denys Karpiak

Денисе, з принциповістю щодо джерел повністю згоден — ШІ тут справді нарозказував «казок» про номери сторінок і цитати, і ви це справедливо викрили.🙂

Але якщо відкинути криві підказки робота й говорити живою мовою: протиставлення «один... інший» має абсолютне право на життя, бо інший за семантикою означає зокрема й другий. Помилки в посиланнях — мої, але мовна норма від цього не змінюєть ся.

UkrCrow прокоментував
18:10

@Євген Ковтуненко

Євгене, повага за точний чек 182-ї сторінки. Визнаю: ШІ тут насипав лівих посилань і сторінок, розкусили абсолютно справедливо.

Роботи роботами, а суть лишаєть ся: значення слова інший/инший в українській мові — це зокрема "другий із двох", тому пара один... інший цілком питома. Дякую за холодний душ із джерелами!

Oleksa Rusyn прокоментував
18:09

《Але подивіть ся на значення слова у того ж Грінченка чи в СУМ: інший (инший) має пряме значення "другий/не цей". Конструкція один... інший — це природне протиставлення двох об'єктів в українській мові.》
Якби воно було природне, це можна було б підперти цитатами. А "і/инший" тут не до речі, бо це лічба: "один, другий, третій...", а не "один, инший, третій..."

UkrCrow прокоментував
18:05

@Oleksa Rusyn

Визнаю, з "цитатами" з пам'яти/ШІ вийшов прокол — тут ви мене впіймали.

Але подивіть ся на значення слова у того ж Грінченка чи в СУМ: інший (инший) має пряме значення "другий/не цей". Конструкція один... інший — це природне протиставлення двох об'єктів в українській мові.

Зводити весь синтаксис до "кальки" лише через власні вподобання — це не лінґвістика.

Denys Karpiak прокоментував
18:04

Ба ні. Обридло, бо ви тупо "генеруєте" нове. Хочете подати - одразу подайте й джерело, як ото вам подавали з r2u.org чи инчі джерела.

Євген Ковтуненко прокоментував
18:03

Але ж у другій книзі Грінченкового "Словаря" на 182-ому листку подано слова на букву "П" з префиксом 'під-'. Зачинається од ⟨підсади́ти, джу́, диш, гл.⟩ і доходить слова ⟨підсіде́льний, а, е⟩.

Oleksa Rusyn прокоментував
18:00

《Олексо, гаразд, замість суперечок про слова-покажчики — тримайте реальну цитату з Грінченка (Том II, с. 182, стаття "Инший"):

"Купив одного вола, купуй і иншого." (Зафіксовано в Подільській губернії).》
Нема там такого, ні онлайн, ні в паперовій одміні: r2u.org.ua: инший. Розуйте вже нарешті очі й почитайте.

UkrCrow прокоментував
18:00

@Denys Karpiak

Ось тут ви мене розкусили — AI дійсно вміє гарно підбирати пишні фрази, а от до першоджерел йому ще вчити ся й вчити ся. 🙂

Але якщо без AI і роботодавчих слів: суть від цього не змінюєть ся. Пара "один... інший" — це абсолютно нормальний український синтаксис, а не "московська калька". Забудьте про стиль моїх повідомлень і подивіть ся на саму мовну норму.

UkrCrow прокоментував
17:55

@Oleksa Rusyn

Олексо, гаразд, замість суперечок про слова-покажчики — тримайте реальну цитату з Грінченка (Том II, с. 182, стаття "Инший"):

"Купив одного вола, купуй і иншого." (Зафіксовано в Подільській губернії).

Чи народний фолькльор XIX століття для вас теж недостатньо "давній та український"? А за зауваження про "розгортати книжки" — дякую, це слушно.

Oleksa Rusyn прокоментував
17:55

《Вимкніть "AI" та почніть бодай щось писать. Ба й зовсім видно будову цього робляного писання.》
Та таки так.

Denys Karpiak прокоментував
17:54

Вимкніть "AI" та почніть бодай щось писать. Ба й зовсім видно будову цього робляного писання.

Oleksa Rusyn прокоментував
17:53

《Відкрийте Словар Грінченка (1907–1909), стаття "Инший":
"Один каже так, а инший інак." (Народна приказка).》
Нема там такого: r2u.org.ua: инший.
І я вже двічі був казав вам, що книжки розгортають, а не "відкривають", та вам чужі мови, бачиться, даються нелегко.

UkrCrow прокоментував
17:51

Це одна з гіпотез та аналізів етимольоґії, але льоґіка залізна: топоніміка й фонетичні зміни дають куди більше відповідей, ніж пропаґандистські казки про "спадщину Руси".

Євген Ковтуненко прокоментував
17:50

Мгм... Ну в Грінченка не видно. Ось путь до витяга із "Словаря": https://hrinchenko.com/dictionary/word/21407-insii

А в Ольжиній "Царівні" я не найшов, а замість того найшов таке:

Великий пластовець лїтає в острім вітрі, бє горстками об віконні шиби, мчить ся то в один то в другий бік, а вкінци укладає ся білїсеньким покривалом всюди. (VI г.)

Я щось чула про тебе, та не знаю, чи правда, а то що ти маєш аж двох адораторів, один пристойний, а другий бридкий, але той бридкий славна партия. (X г.)

Можете й самі посилкуватись, ось путь до цифрової одміни її оригинального твору: https://uk.wikisource.org/wiki/Царівна_(1896)

UkrCrow прокоментував
17:49

@Oleksa Rusyn

Олексо, менше виправдань. Забудьте про штучний інтелєкт і цитати з пам'яти.

Відкрийте Словар Грінченка (1907–1909), стаття "Инший":
"Один каже так, а инший інак." (Народна приказка).

Це 1907 рік, етноґрафічний фолькльор, дорадянське джерело. Чи Борис Грінченко для вас теж "роблений розум", який не вмів "робить із словарами"?

Oleksa Rusyn прокоментував
17:48

《​1. Словник Грінченка (1907–1909), стаття «Инший» (народне прислів'я): «Один каже так, а инший інак.»》
Нема в Грінченка тікої цитати: r2u.org.ua: Инший

《​2. Ольга Кобилянська («Царівна», 1896):
«Одно слово кликало до боротьби, інше підмовляло до зради...»》
Нема там таких слів. З "одно слово" там є тілко "Уст створити не була я годна і на одно слово — ні!"

UkrCrow прокоментував
17:46

@Denys Karpiak

Денисе, з «Кавказом» прогадали — визнаю.

Але це ніяк не скасовує головного: пара «один... інший» є питомою українською нормою. Доказ — у Грінченка (1907): «Один каже так, а інший інак».

Тож заспокойте ся з пошуками плішок у цитатах, коли сам мовний факт підтверджено дорадянськими джерелами.

UkrCrow прокоментував
17:43

@Євген Ковтуненко

Євгене, ось дорадянські приклади з фольклору та класики:

​1. Словник Грінченка (1907–1909), стаття «Инший» (народне прислів'я): «Один каже так, а инший інак.»

​2. Ольга Кобилянська («Царівна», 1896):
«Одно слово кликало до боротьби, інше підмовляло до зради...»

​Звороту «один... інший» століття — це питома клясика, а не радянщина.

Євген Ковтуненко прокоментував
17:39

Щось непевно

Oleksa Rusyn прокоментував
17:38

Я ж кажу, що ви читаєте через слово. "Редко" (московською) – так у Кримського, бо Словарь московсько-український, розумнику.
Ваша цитата од Бажана так само вигадана, як і передніші од Франка, Лесі Українки тощо. Ськайте їх самі, а не просіть про те роблений розум, бо він вам ще не такого вигадає.
За "підтвердити" я згадував вам давніше, та не для нашого коня паша.
Із словарями теж треба вміть робить. Коли всі хором кажуть, що такого нема, а один, що є, та рідко, цього не можна мать за справжній довід.

Євген Ковтуненко прокоментував
17:37

Але ж добродій Русин був процитував запис у словарі, а не вжив суржикового слова

Denys Karpiak прокоментував
17:34

Йдіть лишень перечитайте Шевченка й у "Казказі" знайдіть те, що його "легко знайти в будь-якому електронному текстовому пошуку": https://uk.wikisource.org/wiki/Кобзарь_(1876)/Том_2/Кавказ

UkrCrow прокоментував
17:33

@Oleksa Rusyn

Олексо, це просто шедевр: ви борете ся за "чистоту мови", але у власному ж арґументови пишете суржикове "редко" замість "рідко"!

​1. Ви самі підтвердили, що форма "вважати чим" зафіксована у Кримського. Отже, це питомий варіянт, а не "калька".

​2. А заперечувати існування слова "інший" у клясиків (наприклад, у перекладах Бажана: "Одному дарує радість, а іншому тугу...") — це просто заплющувати очі на факти.

​Вчити інших словників, вживаючи "редко" — це епічний самостріл.

Євген Ковтуненко прокоментував
17:31

UkrCrowе, а як мені завіритись, що зворот "один.. інший" — свій та давній у руському-українському мовному звичаї, як нема прикладів ужитку з давнього письменства?
Якби Ви були дали бодай кілько оригинальніх прикладів саме з давнього, дорадянського класичнього вжитку, то я б сам радий був

Oleksa Rusyn прокоментував
17:29

《Зсув у парафразі конкретного рядка не скасовує мовної дійсности: конструкція "один... інший (инший)" — це клясична норма української мови. Вона повсюдно є у Франка, Нечуя-Левицького та Лесі Українки і зафіксована в академічних словниках 1920-х років.》
Це чиста вигадка, як і ваші цитати з класиків.

Євген Ковтуненко прокоментував
17:23

І в "Захарі Беркуті" нема, а замість того є таке:

Поки один стояв при вікні, другий завше готов був достачати йому чого треба, а один мав доносити від них вісті товаришам на долину. (V г.)

В геройській обороні падали молодці один за другим, тільки Максим, хоч бився, як лев, прецінь не мав іще рани на своїм тілі. (V г.)

А тут тухольці нападали чимраз лютіше, каміння сипалось, мов град, монголи падали один за другим, і Бурунда побачив вкінці, що даремна його завзятість, бо пройти туди годі, поки не вдасться зіпхнути тухольців з верха. (VI г.)

Не забувай, дівчино, що там… той… твій Максим, і хто знає, може ми один другому на що пригодимось. Бувай здорова! (VII г.)

https://uk.wikisource.org/wiki/Твори_(Франко,_1956–1962)/13/Захар_Беркут/V

UkrCrow прокоментував
17:22

@Євген Ковтуненко

Зсув у парафразі конкретного рядка не скасовує мовної дійсности: конструкція "один... інший (инший)" — це клясична норма української мови. Вона повсюдно є у Франка, Нечуя-Левицького та Лесі Українки і зафіксована в академічних словниках 1920-х років. Зводити мовознавчу дискусію до вилову неточностей у витягах з пам'яти — це просто спосіб піти від відповіди по суті.

Oleksa Rusyn прокоментував
17:18

《Конкретно з клясиків:

1. Іван Франко («Перехресні стежки»): «...один пропадає безвісти, а інший тратить силу і здоров’я...»

2. Леся Українка: «Одна сторона була світла, а інша в тіні».》
Це вам певно роблений розум набрехав. Нема в їх таких слів.

《Конкретно з r2u (Словник Кримського):

Сводовий реєстр дієслова вважати: «Вважати за що, чим — признавать, почитать за что».》
Усі словарі хором подають тілко форму з "за (кого, що), і тілко Кримський подає "ким, чим" з приміткою "редко":
r2u.org.ua: признавать .
Як довід можна ледве залічить. Письменники підмосковської України добре говорили по-московському, а словаря Кримського складали в часи, що наближались доби мовного гніту.

UkrCrow прокоментував
17:11

Ось вам точні цитати, які легко знайти в будь-якому електронному текстовому пошуку за 5 секунд:

Т. Шевченко, "Кавказ": "Один кує, інший руйнує..."

І. Франко, "Захар Беркут": "Один помагав іншому, як міг..."

Досить вигадувати "московські кальки" там, де є абсолютно нормативний український синтаксис. Тексти клясиків відкриті для всіх — перевірайте!

Denys Karpiak прокоментував
17:08

Чи вже вас не бере пак сором свідомо брехати? Буває, що й корова літає, еге так? Нема ні в Франка в "Перехресних стежках" того витягу, ні в Лесі (назвища не подано). Хтось дурно бавиться з "AI".

craq додала до слова віп-зона
17:06

UkrCrow прокоментував
17:00

Конкретно з клясиків:

1. Іван Франко («Перехресні стежки»): «...один пропадає безвісти, а інший тратить силу і здоров’я...»

2. Леся Українка: «Одна сторона була світла, а інша в тіні».

Конкретно з r2u (Словник Кримського):

Сводовий реєстр дієслова вважати: «Вважати за що, чим — признавать, почитать за что».

Так що пара «один... інший» та конструкція «вважати закритим» — це реальна українська мова, а не вигадка.