Слова, що треба вилучити з розділу “Транспорт і автомобілі”:
Тротуар — (архітектура і будівництво)
Ланцюг
Контрабанда
Бордюр
Ящик
Смог
Нафта
Штиль
Миючий — (загальне, побут)
Глубинка
Блокада (військова справа)
Дамба
Авіа- — (морфеми)
Акведук
Мандрувати — (загальне, відпочинок та розваги)
Гідронім
Урбаністика
Горець
Рельєф
Інцидент — (стосунки)
Лавина
Бора
Кобальт
Скафандр
Проводжаючий — (загальне, стосунки, відпочинок та розваги)
Збруя (для коней)
Мандри
Австер
Норд
Десант
Зашкалювати
Кенгуру — (істоти, тварини)
Літаючий — (загальне)
Водомет
Кавалерист
Овербукінг — (підприємництво, торгівля)
Ар’єргард
Депортація
Мандрівник
Кульок
Переадресація — (загальне)
Полка
Посилка
Каучук
Тайга
Тундра
Конвой
Віза
Плато
Коробка (картонна)
Вогнебезпечно! — (загальне)
Чавун
Вимпел
Обледеніння
Анбандлінг
Екодук — (тварини, технології, архітектура і будівництво)
Тролінг (риболовля)
Мобільність — (загальне)
Штольня
Аск — (підприємництво, торгівля)
Стопорити — (загальне, низький стиль)
Дислокатор
Качати (рідину або газ)
Роадмеп
Проєктувальник
Вело- — морфеми
Ппап — (технології)
Ребалансувати — (загальне)
А сам розділ замінити просто на “Транспорт”
Слова, що треба вилучити з розділу “Військо”:
Русня — (істоти, низький стиль)
Клас (за спільними ознаками) — тут і так чотири, хоча можна додати тільки три розділи
Мисливство — (відпочинок та розваги, побут, культура)
Їбашити — (низький стиль)
Терміново — (загальне)
Гном — (істоти, культура)
Мисливство
Автократ
Їбашити — (низький стиль)
Терміново — (загальне)
Автократія
Колоніалізм — (соціум і політика)
Шелтер
Водомет
Русский мир — (культура, соціум і політика)
Хронометр
Безпечний — (загальне)
Сищик
Уран
Таласократія
Інтервал
Темп
Кіберпростір — (ІТ)
Купірувати — (загальне)
Обширно — (загальне)
Дуумвірат — (стосунки, соціум і політика, історія)
Мемуаристика — (мова, література)
Сер
Узурпація — (стосунки, соціум і політика, загальне)
Геополітика — (соціум і політика, стосунки)
Дефоліант
Мото- — (морфеми)
Герцог
Нештатно — (загальне)
Овербути — (побут)
Соклановець — (ІТ, відпочинок та розваги)
Фрімен
Метрополія (колонізація)
Prepper
Дворф — (істоти); треба об’єднати з гномом
Каністра
Диліктологія
Реалполітик — (соціум і політика)
Плейн
Насвай
Снюс
Султан
Скальп
Парада — вилучити слово
Тушківка — (технології)
Добродії впорядники, закликаю не “вестися” на цей відблуд (“єресь”).
Не мають бути бактерії в розділі “рослини”, а віруси — в розділі “тварини”. Висуваю створити розділ просто “живе”, “жива природа”, “живі створіння” абощо. Або щоб туди йшло все, крім рослин, тварин і людей, або щоб туди йшли і рослини, і тварини, і гриби, і віруси, і бактерії. Хай там як, повторю, “бактерії” не мають бути в розділі “рослини”, а розділ із бактеріями не має називатися “рослини”
Романе, блудити будете дома, а тут не ганьбіться. Ви хоч один розділ перекопайте на невідповідність, потім щось розказуйте.
Але ж ні, Ви в цьому нічого не тямите, неспроможні переглянути хоча би один розділ, допомогти впорядникам 🤷🏻♂️
Ваша ціль — тільки розводити срач. Засмітили скрізь: словоблудами в перекладах, срачами на Толоці. Зупиніться! Зробіть щось корисне, будь ласка!
https://mezha.net/ua/mysli/chort-vidma-ta-vovkulaka-khto-naseliaie-charivnyi-svit-ukrainskoi-mifolohii/
Словами з цим коренем давно нечисть називають?
Слова, що треба ДОДАТИ до розділу “Рослини”:
Лимон
Помідор
Бактерія
Крокус
Фіалка
Вібріон
Рис
Кумкват
Петрушка
Мандарин
Бергамот (груша)
Пайнберрі
Паприка
Фототаксис
Актиноміцети
Гідрофіти
Виноградник
Інбридинг
Жасмин
Бере
Альгологія
Мускат
Мандрагора
Азалія
Геліофільність
Сапробність
Фототрофи
Гетеротрофи
Гелофіти
Геофіти
Ремонтантний
Спельта
Ламінарія
Динофлагеляти
Пестицид
Добродії впорядники, закликаю не “вестися” на цей відблуд (“єресь”).
Не мають бути бактерії в розділі “рослини”, а віруси — в розділі “тварини”. Висуваю створити розділ просто “живе”, “жива природа”, “живі створіння” абощо. Або щоб туди йшло все, крім рослин, тварин і людей, або щоб туди йшли і рослини, і тварини, і гриби, і віруси, і бактерії. Хай там як, повторю, “бактерії” не мають бути в розділі “рослини”, а розділ із бактеріями не має називатися “рослини”
Добродію Єлисію, я хочу прочитати написане Вами, але зараз не маю ні сил, ні часу, ні бажання.
Я вже просив: пишіть по-людськи хоча б для діла! Ось, вірю, прикрутять колись упорядники повнотекстовий пошук. Так мало того, що лихий добере, як Ви пишете деякі слова, то у Вас ще й не одне письмо було! Отже, якщо я й знаю, як Ви пишете/писали деяке слово, мені доведеться робити пошук спершу кирилицею, потім Вашою кирилицею, далі — Вашою першою латинкою, а тоді — другою. І це щонайменше! Писав же вже був на Толоці 1 червня:
"Добродію Єлисію, скажіть, будь ласка, а чим відрізняється, наприклад, “na cœilco” (30 травня, 2 рази) й “nacœilco” (21 травня) од “nacœlco” (20 й 15 травня), “na cœlco” (6 травня), “na cuœlco” (30 квітня) і “na cuœilco” (9 квітня), а потім – “na cœilco” (1 квітня; чи це був день глуму?)?
Чому “pœimama”/“pœimui” сьогодні (1 червня), 26 травня, 15 травня, 12 травня, але “puœimœu” 2 травня, 30 й 28 квітня? Чому “bœilche” 30, 29 й 26 травня, але “buœlcheist” і спор. 2 травня 1 26 квітня? Явно видно, що “uœ” Ви востаннє написали 2 травня, але хитання uœ-uœi-œi були й до цього.
У чім різниця між “sia” (30, 26, 12 травня? 15 квітня, загалом протягом усього часу) й “sya” (4 травня, 28, 22 квітня)?"
Я-то, на жаль для моїх очей, розумію, що це одне. 7 (СІМ!) одмін написання одного слова! Але повнотекстовому пошуку буде байдуже!
І це все — замість одного слова "наскільки"!
Будь ласка, хтось, перекладіть те, що написав добродій Єлисій, належно, а те, що написав я — його мовою. Бо ми, схоже, геть різними мовами розмовляємо
Добродій Єлисій в обговоренні
Бути не може! Добродію Єлисію! Це Ви? Де Ви кириличну абетку знайшли??
А Ви не могли опис слова дати НАЛЕЖНО?
"значення ягельського pursue чи нїмецького verfolgen, уключно значіння твердо йти за чим досягти чого."
Ви, може, не повірите, але не всі знають не тільки німецьку, а й англійську. Ви Української не знаєте, що через чужі мови наші слова пояснюєте?
І в чому біда дати опис ± літмовою, належним письмом і звичними словами?
...
В инших словянських мовах є йно рекло (verbum) з коренем *sloyd- ‘слїд’ у тямови ‘pursue’ з передчепом *pro-, давши ‹про•› в рус. — не *per-, що дало є ‹пере•› в рус.
Се тякне на ймовїрність черпання й вятського ‹преследовать› від лядського ‹prześladować›, из приточінням ‹prze•› до ‹пре•› (на “старословянський” лад — у Знадобах Срїзнівського рекла ‹прѣслѣловати› чи ‹переслѣдовати› нема.
Viedgiyscuy vuibieg corótco: prasl. *per- e dalo u ‹peré•› u rous., ‹pře› u ceix., ‹prije•, pre•› u serbo-xorv., ‹пре•› u bóulg., a *pro- dalo ‹pro•, prœ•› u rous., ‹pro•, prů•› u ceix, ‹pro•› u sb-xv., ‹пре•› u bóulg-mcd.. Obace, u d.-lead. i u d.-slvç. i prasl. *per- i prasl. *pro- ’ste oba dala ‹pre•› u slvç., ta ‹prze•› u lead., a tomou e slovaçscoiõ ‹prEnasledovať›, leadscoiõ ‹pRZEśladować›. A yac ci malo slœu bie cerpano u rousscõ yz leadscui, to decotra leadsca slova yz ‹prze•› yz prasl. *pro- a ne *per- bie cerpano u rousscõ iz pritòceignemy u ‹peré•› zamiesty perviestnoho *per- → ‹pro•, prœ•›. Za docaz oge ‹пере•слідувати› e yz lead. ‹prze•śladować›, a ne yz prasl. *per-sloyd-ou-a-ti, pravity ceix. ‹pro•nasledovat› a ne ⁺‹přenasledovat›.
Slovienscoiõ e ‹prEslediti›, ta znacity ne ‘verfolgen, pursue’, ale ‘durchspüren ≈ durchfülhen’, t.b. ‘to sence an animal in hunting’, otge ≠ ‘pursue, verfolgen’.
U sl:cou Gelexœuscoho, reasnieiõtchi slovami yz leadscui ci veatscui ci staroçercóunoslovianscui, neyma ‹переслїдовати› — ale e ‹прослїдовати› = ‘verfolgen = pursue’.
Значення: Значення ягельського pursue чи нїмецького verfolgen, уключно значіння твердо йти за чим досягти чого.
Приклад вживання: Через страх невдачі багато людей ніколи не переслідують свої мрії чи пристрасті.
I Vui’ste tou, he Roman, golósœu radi? Slova ‹vozar› neyma ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho. I çi boulo bui ‹vozar› u rousscie, znacilo bui ne ‘Stellmacher, Radmacher’, ale, scorieye, ‘Fuhrmann, Wagenlenker’, yac e ‹vozarnia› = ‹vozœunia› = ‘Wagenschuppen, Remise’ = ‘carriage house’ ≈ ‘garage’, otge yno miesto cde yn vozovic (‘a wagon/vehicle driver) œdstavity vœz — ne miesto cde vozui cineaty.
"думка, положення або вислів, що щось доводить, підтверджує"
"
обґрунтувати / ствердити
(по)твердження ✓ (об)грунтування
або потвердження
або втве́рдження
• обгрунтовані речі, утверджені речі.
• Обґрунтуйте = Утвердіть~(ся)
“Vozœunic” ne e jadno slovo ni ou Gelexœuscoho ni ou Grincenca. Ou Gelexœuscoho e ‹vozovic› ta znacity ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ ci ‘Pferdelenker’, s.b. ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
E tó slovo ‹colodiey› u znaceignie ‘Rad•, Stellmacher’, dobrie sviedcene (v., na pr., Gelex. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). Otge puitagne: nacy vuigadati yno slovo oge nicde nésviedceno e ci dodati yno slovo oge sviedceno za inchemy znaceignemy e? Naiti tó slovo ‹colodiey› ne cinity jadna troudou.
Use t-se cazié oge Vui ne prosliedouiéte tou ale prosouati svoye ya i lovite golósui.
А можна вилучити ці сторінки з Толоки як ті, що засмічують Словотвір, та беззмістовно переходять на особистість:
https://slovotvir.org.ua/toloka/kharashchi/zapytannia-do-dobrodiia-yelysiia?fbclid=IwVERDUAOcQyRleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgAAR48OE4FYeiMvQZdNmt4lC0BTL8diY1qP1MfbTl8hdIlDSIbr9zEA9BUflSkcA_aem_PXWUtf93AUUM_MaJNQ3WzQ
"Більшість його робіт, того часу, чітко ВИСВІТЛЮЮТЬ собою, як соціальну нерівність між бідними та багатими, так і всю дилемність існуючої несправедливості.."
(в деяких прямо пов'язаних ключах)
"
Більшість його робіт, того часу, чітко 'висвітлюють' собою, як соціальну нерівність між бідними та багатими, так і всю дилемність існуючої несправедливості..
"
або виявляти
або познача́ти
Своєю наполегливістю до знань він демонструє/зазначає свою потрібність у розвиваючому соціумі.
або появля́ти
Демонструвати силу / Проявляти силу
Стовбука, неможлука...
_