Останні події

У цім значенні це слово ймовірно є черпане з московської, бо ширене є лише по порадянських країнах.

@Bœgdan Youxyco

То просто альґоритми намагали ся втримати дискусію, а вийшла шиза. Зате розважили ся! Закриваємо тему. 🤝

cindoba?

@Bœgdan Youxyco

"Я їй тричі пояснюю, а вона знову за своє" — Богдане, це ж описує 90% коментарів у соцмережах навіть без жодного ШІ! 😉

Але повага за уважність, закриваємо тему.

@Carolina Shevtsova

Кароліно, це точно! Робот просто згорів на намаганні аналізувати нюанси людського сленгу. Дякую, що підсвітили цей епічний фейл. 😂

Годі вже засирати сайт словами, що їх уже подали на переклад, підпираючи це доводами на взір “крадіжка матер'яльної речі є геть не те саме, що крадіжка йнтелектуяльної власности, кінче треба є вигадати нове слово!”

Це тупо ШІ, мині чомусь здається, що самі Gemini, бо вона зі мною десь так само розмовляє, я їй тричі пояснюю, а вона часом знову за своє.

>Олексо, це просто шедевр: ви борете ся за "чистоту мови", але у власному ж арґументови пишете суржикове "редко" замість "рідко"!

Штучка інтєлєкт нє панімать кантєкст 🤖

У цім значінні засвідчено й слова ⟨струк⟩ (стрѫкъ)

Адже що це за шиза така, ніби дійсно хтось намарив.

> що його в тальському
"...в итальському..." коли вже йстослівно, та й звуково не виджу ту передумов про всічення 'и'.

>Перехід [л] в [в]/[ў] (ходив, вовк) — це жива сучасна норма української мови, а не застаріла вимова

Це до чого? По-перше, цей перехід одбувся за цісаря Гороха, по-друге, це наче й нихто ту не заперечує. Ваші доводи доволі дивні й взагалі ни до ладу, них до прикладу

авантюра

А коли ге йменник уживають?

Теорема припала до душі: якщо думка не збігаєть ся з вашою — її написав ШІ або невіголос. 🙂 А по суті гіпотези розбудови топоніміки щось буде?

На цей раз я сам перевіривем. Приклад реальний. Пікдажіть де саме ви перевірали.

《Але тримайте справжній народний ужиток без вигаданих томів:
"Один говорить про хліб, а інший — про гарячі млинці." (або "Один каже так, а інший інак").

Пара один... інший — це стандартне мовне протиставлення двох понять, зафіксоване і в фольклорі, і в клясиків. І жоден ШІ-фейл цього факту не скасує.》
Хиба що в вашій необмежованій уяві. І годі вже частувать мене вигаданими "прикладами".

»Це одна з гіпотез ... етимології, але логіка, ..., пропагандистські...«

»казки про "спадщину Руси".«

Я вам кажу, це пише ШІ (або повний невіголос)

@Oleksa Rusyn

Справедливе зауваження після попередньої плутанини з джерелами!

Але тримайте справжній народний ужиток без вигаданих томів:
"Один говорить про хліб, а інший — про гарячі млинці." (або "Один каже так, а інший інак").

Пара один... інший — це стандартне мовне протиставлення двох понять, зафіксоване і в фольклорі, і в клясиків. І жоден ШІ-фейл цього факту не скасує.

《Приклад з Метлинського показує традиційну форму з другий, але це не перекреслює семантику слова інший як альтернативи/протиставлення.》
Де цитати, що потвердили б розумність цих слів, базіко?

@Євген Ковтуненко

Дякую за цитати! Зверніть увагу: Грінченко саме слово "другий" перекладає як "иной".

​Другий і інший у цьому контексті — це синоніми з близьким значенням (не цей, а інакший/інший з двох). Приклад з Метлинського показує традиційну форму з другий, але це не перекреслює семантику слова інший як альтернативи/протиставлення.

《Так ніхто й не пропонує рахувати "один, інший, третій".

Числівники один, другий, третій — це порядкова лічба. A один... інший — це парне протиставлення двох речей чи думок (один говорить, інший мовчить). Це дві абсолютно різні мовні конструкції, і обидві цілком питомі》
От тілко чогось вам досі не пощастило довести це цитатами.
А якби їх було більше, ніж двоє? Один говорить, ...мовчить, ...плаче... І яких слів ми маємо вживать отут?

@Oleksa Rusyn

Так ніхто й не пропонує рахувати "один, інший, третій".

Числівники один, другий, третій — це порядкова лічба. A один... інший — це парне протиставлення двох речей чи думок (один говорить, інший мовчить). Це дві абсолютно різні мовні конструкції, і обидві цілком питомі

UkrCrowе, Грінченко подає такі значіння: 1) Иной (тобто "не той, що за його мова"), 2) Иной, нѣкоторый. з прикладами:

1) Милий покидає, иншої шукає. Н. п. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. І. 112.

2) Инший легко робить та хороше ходить.

Не згадано потрібного значіння "другой" або прикладу вжитку.

https://hrinchenko.com/dictionary/word/21407-insii

А в слова ⟨другий⟩ — згадано:

Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8.

https://hrinchenko.com/dictionary/word/1

Я й не проти, коли б якийсь зворот був свій у мові, але ж потрібні добрі доводи, хоча б витяги з класики, щоб можно було завіритись у давності та питомості цих зворотів

@Denys Karpiak

Денисе, з принциповістю щодо джерел повністю згоден — ШІ тут справді нарозказував «казок» про номери сторінок і цитати, і ви це справедливо викрили.🙂

Але якщо відкинути криві підказки робота й говорити живою мовою: протиставлення «один... інший» має абсолютне право на життя, бо інший за семантикою означає зокрема й другий. Помилки в посиланнях — мої, але мовна норма від цього не змінюєть ся.

@Євген Ковтуненко

Євгене, повага за точний чек 182-ї сторінки. Визнаю: ШІ тут насипав лівих посилань і сторінок, розкусили абсолютно справедливо.

Роботи роботами, а суть лишаєть ся: значення слова інший/инший в українській мові — це зокрема "другий із двох", тому пара один... інший цілком питома. Дякую за холодний душ із джерелами!

《Але подивіть ся на значення слова у того ж Грінченка чи в СУМ: інший (инший) має пряме значення "другий/не цей". Конструкція один... інший — це природне протиставлення двох об'єктів в українській мові.》
Якби воно було природне, це можна було б підперти цитатами. А "і/инший" тут не до речі, бо це лічба: "один, другий, третій...", а не "один, инший, третій..."

@Oleksa Rusyn

Визнаю, з "цитатами" з пам'яти/ШІ вийшов прокол — тут ви мене впіймали.

Але подивіть ся на значення слова у того ж Грінченка чи в СУМ: інший (инший) має пряме значення "другий/не цей". Конструкція один... інший — це природне протиставлення двох об'єктів в українській мові.

Зводити весь синтаксис до "кальки" лише через власні вподобання — це не лінґвістика.

Ба ні. Обридло, бо ви тупо "генеруєте" нове. Хочете подати - одразу подайте й джерело, як ото вам подавали з r2u.org чи инчі джерела.

Але ж у другій книзі Грінченкового "Словаря" на 182-ому листку подано слова на букву "П" з префиксом 'під-'. Зачинається од ⟨підсади́ти, джу́, диш, гл.⟩ і доходить слова ⟨підсіде́льний, а, е⟩.