мъıто
Словник Ігоря Керча:
мыто (пудплаток) = мзда;
Акронім. Без апострофу
Мама Якут Хочеться 'Трактувавти'
Радше локалізація (адаптація) слова у наших культурних реаліях. Простонародне, вживане у колах не-інтелігентних людей. Може бути зневажливим, але частіше просто свідчить про прояв тваринної хтивості. Приклад вживання у творі Леся Подерев'янського "Герой нашого часу": Диви, Савка, мамка нехуйова.
Цілком ковано, досить гидко, та спробую:
million - ти+сяч+ишче (ти- як у дієсл. тити) або сто тем або або стотем або стітьма (див. више)
billion - двосячишче
trillion - трисячишче
quadrillion - штирисячишче
quintillion - п'ятисячишче
...
З авгментивів знаю хиба́ -ишче, -ина, -ур,- уг, -аг. Може шче яки суть?
сътотємоѥмєцъ, сътѡтьмоѥмєцъ
Творено на взір слова ‹спадкоємець›, коли беремо ‹сто тем› за "мільйон".
съто тємъ
За грецьким 'εκατομμύριο' (εκατό "сто" + μύριοι "тьма, міріада"). Див. в обговоренні господар Поруш також подав лексикалізовані твари ‹стотем› та ‹стітьма›. Я ж тут подам не лексикалізовану словосполуку.
Відміна:
назв. сто тем
род. ста тем
дав. сту тем
знах. сто тем
оруд. стом тем
місц. сті тем
клич. сто тем
Відповідно:
мільйонний = стоте́мний
мільйонер = стотемоє́мець, стотьмоє́мець (або 'стітьмоємець')
»У вас не вдалося, бо доказів ніяких не надали, а лише написали несумісні факти, які існують тільки самі по собі. На чужорідність вказує і рідкість суфікса, а також слова, які прийшли з німецької: варунок, ярунок, візерунок, порятунок і так далі.«
Добре, коли так гадаєте, то закінчімо цю розмову, та нехай кажен придержиться при своїй гадці
»Мається відсутність іменників *прямун, *дарун, *рятун, *візерун, *грабун тощо«
Так і іменників *снідан, *світан, *годуван, *ман, *надбан при наявності слів 'сніданок', 'світанок', 'годованок', 'манок', 'надбанок'.
Вони утворені за тією ж моделю, що я був припускав її щодо слів на -унок — від основи страдального дієприкметника минулого часу + -ок без проміжного іменника, утвореного з чистої основи дієприкметника безсуфіксально
»‘Otó’ cyto? ‘Riedco’ tam znacity xuba oge rœdna slova e zaxovano malo cde. Ci gadaiéte u inchax móuvax, coli ne cerpana, œdpoviedna slova prosto œd poceatcou znacea ‘a purse’?
Nou, i xuiba Vach tacui priclad iz ‘voroc pxeniçui’ ne znacity oge samo ino ‘voroc’, bez dodatca, e vuiznacoiõ niyacyno?
Cœneç cœnçemy, team ‘purse’ e viedœm œd Onixykevitcha, i tó stané.«
😃, tó Vui’ste mene ne tac izrozoumieli. Tó œdpovieu na Yaroslavovo »—«, cde œn dalieye daié "izprostoualnœi" pricladui, cde 'voroc' bõdy-simy ougivaiéty sea u inchix znaceignax. Ta ya g’ kaziõ na tó, cyto seréd yeoho g’ pricladœu e i potreibnoe znaceigne »»2. рідко. Те саме, що мішо́к 1. Приклади
Ворок пшениці«.
Ya sam stoiõ za se slovo, +
тꙑсѧча - іє. *tu-k’m̥t-ia, букв. «велика сотня»
Новотвір при- (для) + здоров'я + -ба.
Гігієнічний — приздоровбний.
Новотвір при- (для) + здоров'я + -ство.
Гігієнічний — приздоровний, приздоровчий.
Ви відчуваєте різницю між *kuti та kovati? Не здається враження, що це зовсім різні суфікси? Ваш сарказм щодо розплинутої конструкції дуже дотепний, але значення у тому, що ваше припущення про *-unъ + *-ъkъ нічим не підтверджене, бо не існує попередніх форм у слів з -унок на -ун (*подарун). Це настільки притягнута за вуха теорія, що аж смішно. Вдаєтеся до ранньої праслов'янської мови, щоб якимось несусвітнім чином притягнути -овати до -ун-.
> подібні раніше мали форму в інфінітиві подібну *daruti
Прикладів звісно не буде... Тут не теорія обговорюється, а практика або хоча б гіпотеза.
> виникнення того суфіксу можемо пояснити і на питомім тлі
У вас не вдалося, бо доказів ніяких не надали, а лише написали несумісні факти, які існують тільки самі по собі. На чужорідність вказує і рідкість суфікса, а також слова, які прийшли з німецької: варунок, ярунок, візерунок, порятунок і так далі.
‘Otó’ cyto? ‘Riedco’ tam znacity xuba oge rœdna slova e zaxovano malo cde. Ci gadaiéte u inchax móuvax, coli ne cerpana, œdpoviedna slova prosto œd poceatcou znacea ‘a purse’?
Nou, i xuiba Vach tacui priclad iz ‘voroc pxeniçui’ ne znacity oge samo ino ‘voroc’, bez dodatca, e vuiznacoiõ niyacyno?
Cœneç cœnçemy, team ‘purse’ e viedœm œd Onixykevitcha, i tó stané.
Продуктивний? — vuiganianen, vuiganiann•, he œd récla ‹vuigoniti› ci ‹vuiganiati›, atge lat. ‹productivus› e œd récla ‹producere› ceréz stradne minõlo imoceasttye ‹productus, producta, productum› — por. i rous.: ‹vuiganiati → vuiganianén ‘productus’, → vuiganianen, vuiganiann• ‘productivus’. Iesce bui mœgl bouti tvar vuiganiaten, vuiganiatn•, œd stradnoho minõla imoceasttya ‹vuiganiat, vuiganiata, vuiganiato›, otge iz *-t-, xotcha riedgiy, ta pitim, p. n., lémcœuscomou govorou (por.: znat, •a, •o proti znan, •a, •o, sieiat, •a, •o proti sieian, •a, •o tc.)
Продуктовий? — ne œd ‹vuigœn›, atge inchami móuvami, crœmy veat. ‹продуктовый магазин›, e tó zvano inacye neigy œd slova ‘product’
Продукція? — coli he yn postõp to ‹vuiganiagne / vuigoneigne›, a coli = ‹a product›, to i prosto ‹vuigœn›
Продуцент? — vuigoneç (m.), vuigoniça (g.), abo: vuigœnnic (m.), vuigœnniça (g.) ; vidjte nizje i ‘Продюсер’
Продукувати? — sé ouge e u izmiençie vuisje: vuiganiati (vuigoniti)
Продюсер? — niesmi pèuen ci e tóuc ròzlõciti sese œd ‘Продуцент’, atge cyto eaghelscoiõ e ‘producer’ u rœznax teamax, tó inchami móuvami e bõdy ‹producent›, abo *‹productor› (por., p. n., phran. ‹producteur›), iz sõprovœdnami slovami ròzlõciti ynõ galõzy.
@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
23.09.2025