»Бачу. Не впевнений, що всі ці засади є в страхописі добродія Єлисія.«
(Za 
@Богдан Юшко)
1) фонематичні:
‹œ› u ‹dœl, cœny› — golósmein /ʉ͡ɶ/: pd.-zx. /dyl, kynʲ/, pn.-bsl. /du͡ol, ku̯͡onʲ/, lémc. /dʊl, kʊnʲ/
2) морфологічні:
‹xoditi› : ‹xodiati (xod•i•a•ti)›; ‹sõditi : sõdiõ (sõd•i•õ)›, ‹vidiõ (vid•i•õ) : znaiõ (zna•i•õ) : vieriõ (vier•i•õ)›; ‹strieliati (striel•i•a•ti) : mieriati (mier•i•a•ti) : prõtiati (prõt•i•a•ti) : viesiati (vies•i•a•ti) : mieniati (mien•i•a•ti) : ceiplati (cep•l•ati ← *ceip•i•a•ti)›; ‹remeslo : remeislnic›, ‹gornea : gornciair› (‹•ir› za pn.-bsl. /r/ ta pd.-zx. /rʲ/); ‹Lõçscuy› ( = ‹Lõç•sc•uy›), ‹miestscuy› ( = ‹miest•sc•uy›); ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›
3) позиційні:
‹c + a, o, u› = /k/:
‹cazati, colóti, cuy›, ‹c + e, i, y› = /t͡ʃ/: ‹cesati, ceolo, ceasto, ciy, móucieti, cytivo›; ‹si› peréd ynomy sõgolósnomy = /sɪ/: ‹nositi› /noˈsɪtɪ/ proti ‹si› peréd ynomy golósnomy = /ʃ/: ‹nosiõ› /noˈʃʊ, ˈnoʃʊ/
4) фонетичні та графічно-фонетичні
‹x+i› = /ʃɪ/: ‹xiti› ( ← *‹syuiti›), ‹x+y› = /ʃ∅/: ‹xyveç›; ‹•zi› /•zɪ/ ( ← */ʑi/ ← *-goi) u ‹drouzi› ( : ‹droug›)
5) розрізняльні:
‹pasti› /pasˈtɪ/ : ‹pàsti› /ˈpɑstɪ/, ‹to› /tɔ/ ( ← †‹tu›) : ‹tó› /to/ ( ← ‹to›), ‹pravilo› /praˈʋɪlo/ : ‹pràvilo› /ˈprɑʋɪlo/; ‹brati› : ‹byrati›, ‹mati› : ‹ymati›, ‹yim› ‘(to) them’ : ‹yimy› ‘(by) him’; ‹rannia› : ‹ragne›; ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›
6) історичні:
‹au› (ser.-rous. bóulgariçeiõ: ‹ау, аꙋ, аоу›): ‹prauda (прауда, праꙋда, праоуда›), ‹óu› (ser.-rous. bóulgariçeiõ: ‹оу, оꙋ›): ‹dóugo (доꙋго)›
7) етимологічні:
‹•y› u: ‹damy, viemy, iemy, seimy›; ‹mõciõ› (*monk-) : ‹mõtiõ› (*mont-); ‹medja› (*med-y-a) = /mɛˈd͡ʒa/ i /mɛˈʒa/; ‹izxoditi : uzxoditi : yzxoditi›, ‹izvesti : uzvesti : yzvesti›
___
Ne tociõ tou pricladœu rœzniçui meidj: ‹e/é : è/e›, ‹i : ui›, ‹o/ó : ò/o›, ‹ou : õ›, ‹ie : eu : ei : œ›, ‹ea : ie› po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ seréd pricladœu na golósmeinnõ ci istoslõunõ ci ròzlõcialnõ zasadui, yac yix ròzrœzneigne e mieneno u samie vuimóuvie pone (at least) za propisomy (prescription).
»правописи без розуміння того, що таке мова та для чого вона, марні, ба й вадні«
»Господар Поруш на письмі чомусь не розрізняє форми імен a-оснів та м'яких a-оснів — лише в формах орудного відмінку ‘-oiõ’ проти ‘-eiõ’ та уличного відмінку ‘-o’ проти ‘-e’.«
A nacy? Tó bóulgariçeiõ e ròzlõceno pro pisymeni ‹a› proti ‹я›, he otó u: ‹рукА› : ‹землЯ, свинЯ, волЯ›, ci ‹•у› proti ‹•ю›: ‹руку› : ‹землю›.
Latiniçeiõ e tó use ‹•a›: ‹rõca, zemla, svigna, volia (volya)›, ‹rõcõ : zemlõ, svignõ, voliõ› tc. U orõd. eid. e ‹•eiõ› (ci ‹•eoiõ›) tomou cyto tó e móuvleno iz /ɛ/, pacye, na pr., po /l, n/ ← */lʲ ~ ʎ, nʲ ~ ɲ/: ‹zemleiõ›, ‹dóubneiõ›, ci œd imén na /•a/ iz dvoyeignemy yna sõgolósna: ‹sõddeiõ›, ‹statteiõ›. Ta inde neyma tóucou ròzlõciti.
До речі, добродію Єлисію, а чому пишете "tacui"? Це можна прочитати як "такі"? Якщо так, із чого це видно на письмі?
Ni, cœneç slova ‹tacui› e he cœneç u slovax: ‹nogui, rõcui, dõbui, stolui›. Tout, ‹tacui› e nevuituicynuy (indefinite) tvar mnoginui, znacity ‘bõdy yacui tacui tvarui’, bez oucazagna cotrui tòcyno. A tvar ‹tacœi› e = ‹такі›, i znacity ‘tòcyno oucazanui tvarui’, i sé e vuituicynuy tvar.
___
І чому пишете "не видів Кароліну додати"?
Tó e yn star cin vuiraziti yn nepream protimét (indirect object) u rousscœy móuvie, znanuy tacoge he ‘accusativus deliberativus’, pitimo iz réclami ciouttia, govoreigna, viestouagna, he otó: ‹ciouti›, ‹sluixati›, ‹cazati›, ‹recti›, ‹móuviti›, ‹govoriti›, ‹vidieti›, ‹gadati›, ‹mnieti›, ‹znati›, ‹viesti› tc. Por., na pr., yz Hipat. lietopisi:
»Togda bo glagolaxõ tmõ u Galitchi, yaco i zviezdui vidieti serédie dni.« = “Togdie bo móuvea vidieti tmõ ta gviezdui seréd dnia u Galitchie” = “Togdie móuvea cyto/oge videa gviezdui/zoryui seréd dnia (u deny) u Galitchie”. Tb. tó e yn iztisliey cin œddati receigne bez ‘cyto’, ‘oge’.
Porœunaite iesce i yz pozdieychix dœb: »Slouga zamcovuy ne viedaiõtchi, ciy tó Volóxin, ale ròzoumieiõtchi yz Volóx yeoho buiti, torbõ uzeau.« (XVII. stl.) = “Slouga zamcovuy, ne viedaiõtchi, ciy tó Volóxin ( ≈ œdcui rodomy toy Volóxin, cto toy Volóxin rodomy), ale ròzoumieiõtchi oge/cyto bie Volóxin rodomy, uzeau torbõ(’ho)”, tb. vie oge ta osoba bie yz Volóxœu rodomy, ta ne vie cto tòcyno bie.
Porõcy iz nevuituicynomy (infinitive) e ceasto coristano u rous. i yz imoceasttia (participium), na pr.: »Xyla ona yz polia yz ròbotui i obacila trex ceoloviecœu treasõtchi grouchõ yeï.« (Lõçsca Cniga, XVI. stl.) = “oge tri ceolovieçi treasõ grouchõ yeï”, ci: »To ne vidau esmi mertvça na svignie iezdeatchi«, zamiesty (dóugychoho): “Ya ne vidieu cyto bui mertveç iezdiu na svignie”, tc.
Tó e diedizna indo-euroupsca, i e viedoma i u inchix euroupscax móuvax, por. eagl. (u eagl. viedomo he ‘independent clause’ ci ‘object complement’): »He saw them leave« = (dóugye): “He saw that they left” (rous.: »Vidie yea iti« = dóugye: “Œn vidie yac oni ixyli het’”), niem. (viedomo he ‘Accusativus cum Infinitivo’): »Ich sah ihn gehen« = “Viediex-y iti.” (zamiesty dóugychoho: “Ya vidieu yac œn ichóu”).
@אלישע פרוש i tout mogiõty bouti xuibui.
Mieniõ vamy. Zaoutra vuiprauliõ i dodam, mogylivo, iesce tvarui na sõgolósen.
Щось із малою чутливістю. Дивіться також «нечутливий» і «низькочутливий»
Щось із низькою чутливістю. Дивіться також «нечутливий» і «малочутливий»
> https://yushkobohdan\.github\.io/slovotvir/praeteritum\.html
Ou Vas tam sõty xuibui:
— 3. os. mn. œd ‹giti, dati› e ‹givõ›, ‹dadõ›, ci iz *-s-: ‹gixea / gixõ›, ‹daxea / daxõ›. Ou Vasge tam e dano popraunui tvarui mn. 3. os. œd ‹nesti, vesti, vezti, plesti, pecti› tc. — na ‹•õ›. To i œd corene na yn golósen bõdé tacge.
— ‹svuistieti› — poprauno: ‹svistieti›
— ‹•eua•› (‹goreuati›) — ne pameataiõ œdcoli, ta ‹eu› ouge ne pisiémo za /ʲu/, ale ino za /i͡ʉ/, he *e-u-perégolós ; /ʲu/ pisiémo ‹iou›. I xotcha /i͡ʉ/ riedco (a ci i tó) e peréd ynomy golósnomy, u ynie œdcruitie izcladie, ta use ne xotieu buimy teagiti ‹eu› dvoma rœznoma golósmeinma, i /i͡ʉ/ i /ʲu/, oba rœznui rozui.
A inacche 👍
@@אלישע פרוש
"Азієників" не бачили? Я про це в окремій нитці на Толоці ще писав. І "смертевище"
»Якщо ми відмінюємо, то це відмінок.«
Ni ou Grincenca ni ou Gelexœuscoho neyma ni ‹œdmienoc› ci ‹œdmiena› ni ‹œdmieniati› ci ‹œdmieniouati› za ‘gram. case’, ‘to decline’. Ou Gelexœuscoho e ‹padeij›, iz nagolosómy na ‹pa•›, u znaceignax: 1) rodovo ‘pad, padeigne’, 2) ‘guibiely’, ta 3) ‘gram. case, casus’.
Recein ‹padeij› (lat. ‹casus, eagl. ‹case›, phran., catal. ‹cas›, niem. ‹Fall›, nzm. ‹val›, gr. πτώση, dgr. πτώσις, ceix., slvç. ‹pád›, sbx. ‹padež› — use œd ‘pàsti, padati’) e zvano tomou cyto yn tvar osnova ‘padé’ = ‘propadé, guiné’. He vidco, u usiex móuvax e tó œd ‘pàsti, padati’, i iesce raz, u rous. e ‹œdmienoc, œdmiena, œdmieniati› bie neviedomo u znaceignie ‘case’, ‘to decline’ do serédinui XXᵒʰᵒ stl. ‘Declinatio’ e ou Gelexœuscoho dano he ‹izcloneigne›, iz nagolosómy na ‹•clon•›, corein.
»Коли це є неправильно й алогічно...«
Iz ogleadomy na nagolós usiõdui inde na cœneç (v. inchœi pricladui œd p. Cóutounenca), i u *‹liecœunuy› e, vierogœdno, nagolós tamge, ta slovo e, viedie, xireno na Pœudeny-Zaxœd yz Pœunoci, yz pœunœcyno-bœslnoï rousscoï rœznomóuvui, cde, tacuimy cinomy, ‹œ› u beznagolósie e |ʉ͡ɶ| → /u̯͡ɵ/ → [ᵘɵ]. A yac pœudenno-zaxœdnœy rœznomóuvie e tacuy œdguib neviedœm, to zamienéno’ho bie na /o/, perviesno iz tuimyge nagolósomy na cœneç slova: pn-bsl. *[lʲe̝.kʷo̝w.ˈnɘ̞j] → pd.-zx. *[li.kow.ˈnɘ̞j]. Pristaucoiõ ‹vui•› bie nagolós œdteaghnõto na odin izclad — na ‹œ›, ta ouge bez /o/ → /ʏ/ u pd.-zx. rœznomóuvie. U pn.-bsl. rœznomóuvie bui œdteaghneigne nagolósou na ‹œ›, pro ‹vui•›, dalo dvogouc /u͡o/, ta ‹vui•› bie dodano ouge u pd.-zx., a tomou tam neyma ni pràvilnoho pd.-zx. /ʏ/, ni pn.-bsl. /u͡o/ pœd nagolósomy. Cyto do œdteaghneigna nagolósou pro ynõ pristaucõ, por., na pr., nagolósui u: ‹xoditi : pri•, vui•, za•, uz•, na•xoditi›, ‹nositi : pri•, vui•, za•nositi›.
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 106.
Приклад вживання: С. відкритий у 1974 році в ядерних дослідницьких центрах в СРСР та США. У Радянському Союзі (ОІЯД, Дубна) отриманий при обстрілюванні ядер…
Від бити + ціна
Значення: Відмінок, що позначає особу або предмет, на користь якого чи заради якого відбувається дія.
Приклад вживання: Б. характерний для баскської, кечуа, телугу, тангкхул-нага, аймара, тамільської мов. В українській мові окремого бенефактивного відмінка…
Номінальний — уставни́й
Номінальний — уставни́й
Bridota!