Останні події

> Якщо правильно зрозумів, то Ви гадаєте, що це вплив форм з -ти (як у нести, гребти, везти), де нема пом’якшення під час творення віддієслівних іменників, так?

Aino. 
Tacoge, i u SISM e uzdriexeno eden tvar yna iména na * -en-y-yo œd yna récla na •i•ti bez * -i- ( → * -y-) peréd simy * -en- (ne pameataiõ nuinie cyto tòcyno za slovo), iz izmiencoiõ oge tvarui bez * -y- ( ← * -i-), he volilnui (optional) dóugynui sõty teagti iesce do prasl. dobui. Móuva e o tiex tvariex, he otó: ròbeigne — * orb-en-y-yo proti ròbleigne — * orb-y-en-y-yo, vodeigne — * uod-en-y-ye proti vodgeigne — * uod-y-en-y-yo tc.

Xuibity ròzoumieti oge coli tvarui na * -en- bez * -i- → * -y- peréd * -en- u réclax na •i•ti ( -i- → -y- e yz oseoho -i- u -i-ti) ne ròzneaty iz (do not conflict / disagree with) inchimi tvarui na * -en-, to ote * -y- moge bouti unimano he zayvo. Inchami slovami, na pr., yac neyma ⁺nosti, a e ino nositi (abo, coli b’i boulo ⁺nosti, to iz tuimyge znaceignemy he i nositi), to to tvar noseigne i tac bui yasno dau znati oge e œd ta récla nositi, atge œd yna incha récla iz ynoiõ inchoiõ riecciõ (he otó, na pr. •a•, ci •ie•) bui tó bouti ne moglo.

Iesce dvie rieci. 
Pameataymo oge za pravopissiõ ‹•іння› bóugariçeiõ este dva rœzna zvõcotvara — |•e͡iɲ.ɲɐ| /ˈ•iɲ.ɲɐ/ (bez [ʲ] peréd /i/), /•ʲɪɲ.ɲɐ/, ci /•e(ʲ)ɲ.ɲɐ/ (bez nagolósou na * -en-; i tout tacoge mogé bouti i: /•iɲ.ɲɐ, •ʲɪɲ.ɲɐ/) — imén œd -i-ti, ta |•i͡eɲ.ɲɐ| /•ʲi(ː)ɲ.ɲɐ/, nezavislo na nagolósie — imén œd -ie-ti. I sesia odinacova pravopisy bóugariçeiõ mogla e vesti ic zaverttiou o upluivie imén œd -ie-ti na iména œd -i-ti.

Ta drougà riecy torcaié récla na -i-ti iz corenemy ci pnemy na ‹v›, he otó staviti, criviti, loviti, baviti tc. Xotcha nuinie * /-wj-G/ e /wʎ/, rœuno he i * /mjG/, * /bjG/, * /pjG/ → /mʎ/, /bʎ/, /pʎ/, a pered /ɛ/ → [wl, ml, bl, pl], perviesno, * /wjG/ ne bie boulo u seimy readovi. Yzocrema tomou e daunieychiy tvar miesta Yaroslau œd * Yēroslau-yos, a ouge pozdieychiy e veatscuy tvar ‹Ярословль›. Otge, perviesnœi tvarui imén na * -en-y-yo œd pnœu na -v-i-ti, bea tacui * /•ʋe͡iɲ.jɛ/, bez sliedou * -y- peréd -en-.

https://slovotvir.org.ua/words/banalizatsiia#t100853
> “обудення
> Від будень, буденщина”
> Пояснив під словом, завчасно знаючи марність цього: “Я написав би, що це неправильний словотвір, бо за розмітом /основа/+-ен-(наросток зі значенням “набуття/надавання стану”)+ня(подовження від j) мало би бути “обудНення”(від “будень) або “обудеННеННя”(від “буденний”), бо в “обудЕННЯ” кудись зникає або Н кореня, або ЕН за -ація, та це буде марно.”
> Тобто правильно було б не “обудення”, а або “обудеННеННя” (робіння буденним), або “обудНЕННя”(робити буднем): у будь-якому слові, утвореному від “будень”, “ДЕН” буде коренем, отже, в слові \*“обуДЕНня” ДЕН -- корінь. Отже, -ення тут узятися вже нізвідки, а -ня, яке можна було би приплести, тут ні до чого. Але й ці докази знехтувано.
>
Ne boulo bui обудеННеННя pràvilno. Bo i pràvilnuy tvar e boudniy, ne boudennuy, atge •n• ( * -yn-) e ouge pœdcép, a dvie ‹n› bui boulo dva tuix samuix pocepa  — boud• „woke, awake → active → working“ + •n• + •iy. A tvoreatchi tó réclo na •i•ti œd boudn•, bõdé boudniti, a imea dieyie œd yeoho bõdé boudneigne.

Ni.

Pro louciey. Pro padoc.

> > https://slovotvir\.org\.ua/users/b\-gdan\-youxyco
> >
> >Cde?

> U réclax na -é (-eity). Use ròzrœzneigne poleagaié u “é /e/ proti e /ɛ/”, incoli pomagaié nagolós.

Ta use ne teamlõ yacui tvarui mienite. Ceomou ne daste pricladui? Móuvite o tvariex he recé proti rece? Nou, tac, rœzniça mogé bouti i za /e/ u ‹recé› proti /ɛ/ u ‹rece›, ale tacoge za nagolósomy — he’my ouge pisau o tœmy ranieye, u tvariex minõla nagolós, he pràvilo, padé na corein u réclax bez ynui rieci: 
pecé /pɛˈt͡ʃe ( ~ pɛˈt͡ʃɛ)/ „bakes“ proti pece /ˈpɛt͡ʃɛ/ „baked“
nesé /nɛˈse ( ~ nɛˈsɛ)/ „carries“ proti nese /ˈnɛsɛ/ „carried“
vedé /ʋɛˈde ( ~ ʋɛˈdɛ)/ „leads“ proti vede /ˈʋɛdɛ/ „led“
tc.
Abo o ceimy móuvite?