Останні події

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:32

Добра пропозиція. Стример — течник. Стримити — течити.

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:31

Течити — якраз плутанини з текти не буде

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:48

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:55

+

змінився найкращий переклад для слова стрес
напру́ження
11
Євген Шульга прокоментував
11:47

Згоден, пропоную вилучити, бо це просто збірне поняття з двох уже наявних слів.

Євген Шульга додав до слова матеріал
11:45
переклад доробок

підготовка аналітичних матеріалів = підготовка дослідницьких доробків

Євген Шульга додав до слова матеріал
11:44
переклад робота

підготовка аналітичних матеріалів = підготовка дослідницьких робіт

Олег Чертович додав до слова вендинг
10:53
переклад автоторгівля

автоматизована торгівля

Liesolòn прокоментував переклад
10:04

Можливо ля памперсів непогано

Liesolòn додав до слова перчатка
07:36
переклад пе́рстиця

Данило Блажко прокоментував
06:45
слово перчатка

»Правда? А відки'сте таке взяли?«

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував
06:07
слово мільйон

Утворити нові числа ,видозмінивши наявні ,чи повністю з нового розпочати . Бо в матиматиці є надто багато названих чисел ,тотже гугл,ґ⁶⁴ тощо

Для нас є тяжче утворити своє чим запозичити те ,що ми не розумієм .

Kuľturnyj aborihen прокоментував
06:04
слово мільйон

Тьма за 10 тис. Добре .
Не проти тьми , проти є за " дві двітьми" ," три тритьми" тощо.

אלישע פרוש прокоментував
03:58
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»утворити значення від інших слів зі тямою "гладшати ,повніти,тити..."«

Tó ouge e slovo ‹tuiseatcha›. Ta he ‹tuiseatcha› za ‘1000’ u rous. e viedomo i slovo ‹tyma› za ‘10000’. To ceomou prineati odino a ne drougoe?

אלישע פרוש прокоментував
03:47
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»аби не було два два двадщачина ,як приклад.«

A cto prostiraié tó?

אלישע פרוש прокоментував
03:44
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»Не варіант«

Aha...

»Творити від наших чисел не мина .
Потрібно геть инший підхід«

»Утворити нові числа .
Ті ,що маємо для цих міліонів біліонів і прочих не годятьця .«

Ne vies oge ou nas ouge sõty svoya slova za ‘million, billion’.

אלישע פרוש прокоментував
03:36

boucui-citacy / citeç

___
Cerpanuy peréclad ‹beta reader›, atge ‹beta› tou e za imenami gicola vuipouscou propiseja (software release life cycle): pre-alpha, alpha, beta tc.. Beta ne znacity ‘peréd, do’, ni ‘pœslie, po’, ale prosto ‘b’ za/po/pœslie ‘a’, he u ‘pervuy’, ‘drouguy’ ale pismenami, tb. ‘pervuy sciebely = sciebely a, drouguy sciebely = sciebely b’ tc., a coli rousscuimi imenami pisymén, to ‘az = alpha’, ‘bēta = boucui’.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:53

@Ярослав Мудров

»Ну, це тільки у змосковщених.«

Cde u veatscie ‹по-› znacity ‘peréd-, pro-’?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:34

по- значить post-, а не prae-

пере́дчитач тоді ўже

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 23:41

Пернописся ми вже давно вивчили 🤪😝🤦‍♂️

вчора 23:33

Значення: Це процес просочування рідини або газів крізь пористі матеріали, тканини або ґрунт. Вона означає проникнення речовин у невластиве їм…

Приклад вживання: Ознаки інфільтрації в медицині: Запалення, набряк або ущільнення тканин. Біль у місці введення, збліднення або охолодження…

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:32
אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:31

@Carolina Shevtsova

» Аби точно передати семантику, слід писати морфематично. Сучасне вкраїнське письмо про це не гідне, тож пишемо фонематично. «

Nou, co bui gy tó cinnà pravopisy boula pone golósmeinna. Ta nie. Ose, cinnoiõ popraunoiõ pravopissiõ: ‹Він упав у задуму›, tó ne e ni tvaroslœuno ni golósmeinno.
Receiny ‘golósmeinna’ pravopisy mienity oge usi inchogolósui (allophones) ta sama golósmene e pisano istno (identically), pone u odinacoviex tvarmenex u tœmyge slovie, i mœgynoiõ rœznoiõ vuimóuvoiõ u rœznie otoceignie inchix zvõcœu. A yna pravopisy oge vuimagaié pisati raz: ‹він упав у задуму›, a raz: ‹вона впала в задуму›, ne e golósmeinna, nige tvaroslœuna.
Dvie perédstauçie — ‹u› i ‹ou, ta yima teacla dva peréddiga (perédcepa) — ‹u•› i ‹ou•›, oge roussca móuva yea cògyno znaié u vuimóuvie [u] ci [w], u razie ‹u›, golósmeinno e tó /w/, a inchogolós’ho e [u] po ynie sõgolósnie, olni u razie ‹ou›, golósmeinno e tó /u/, a inchogolós’ho e [w] po ynie golósnie.
Otge, pisiõtchi ‹ou› /u/ → [u], a ‹u› /w/ → [u], cinnoiõ pravopissiõ: ‹Стоїть у воріт у плащі›, ci ‹ou› /u/ → [w], a ‹u› /w/ → [u]: ‹Живе в родичів у Житомирі›, tc, to tó ne e jadna golósmeinna pravopisy, ale inchogolósui u pravopisi.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:46

Думаіу̀ ‹ў› може бути за ваше ‹ u ›, ‹u•›

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 22:44
слово мільйон

@אלישע פרוש, ось де:

/Толока/Усяка всячина/Великі числа

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:30

@Carolina Shevtsova

»А до чого це?
>Він ўпав у задуму
Як це читати?«

Otóge.

@Kuľturnyj aborihen

Tó e gloupœsty. Coli ‹ў› imé znatiti zvõc [w], to ‹[ві]•н ўпа[в•]› znacity: [nwpa]. Grõstoco?
Iesce, coli pro [w] imé bouti ‹ў›, to cyto za zvõc e za ‹в› po ‹a› u ‹впав›? Ne ouge [v]? Ni, atge za cinnuimi pràvilami, vuimóuva ‹в› po golósnie e [w], ne [v].
Œdsi sliedouié puitagne, ba nizca puitagn i protiriecy. Coli za [w] e ‹ў›, ceomou pac ne pisiéte: ‹ўпаў›? A coli ‹в› po golósnie imé znaciti [w], he otó u ‹пав› = [pɑw], nacy pac e ‹ў›?

___
@Liesolòn
Tòcyno.

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 18:27
слово умамі

אלישע פרוש
Руське «ласий (-а, -е)» — від праслов’янського «лизати». У руській мові є повна форма безпосередньо від *muls-, але я її не простежив: очікувано було б /mows-/ (включно з [mus- ~ mo̝s-]). В інших слов’янських мовах із повною відповідністю відомі: чеське mlsat, словацьке mlsať, а також діалектне молса́ть, і форма на mus- у сербохорватській. У руській є малі́цкати (SIRM III, 373) «смоктати», що може походити або від *moloz-sk-a-ti ← *melz- «доїти; смоктати» (+ -sk-a-ti) з розвитком */mɔl-/ → [mal-], */-loz-/ → *[-lyz-], */-z-sk/ → [dzsk] → [tsk]; або ж від того самого *muls- через так зване «паразитичне» *o: */molz-/ → */moloz/ + *-sk-a-ti → */moˈlozskati/ → *[moˈlʉdzskati] → [maˈlytskaty] — «інтенсивно лизати → смакувати щось у роті ≈ куштувати».
Форма «мус-» у мусцати «гладити, легко торкатися», муснути «ледве торкнутися» ← *mou-sk- (SIRM III, 540: му́скати, му́снути; SISM XX, 197—198 *muskati; зокрема сербохорв. діал. muskot «лизати»).
Мусува́ти (SIRM III, 541) «обдумувати, ретельно продумувати»; там само мусува́тися «швидко крутитися довкола», му́шляти «розмірковувати, міркувати» — за SIRM імовірно від *mons- «мислити, мисль» (а muisl- від monsl-). Припущення про походження від *моцувати ← міць видається малоймовірним. Порівняно з гіпотезою від *mons- «думка», можливе також походження від *muls- «лизати» через семантичний розвиток «ретельно жувати → ретельно обдумувати».
Є й інші пов’язані слова, але я їх не знаю.
¹ Важливість цього полягає в тому, що якби ці слова справді існували в руській, не було б потреби запозичувати смак, смакувати чи, як москальське вкус, вкусен, вкушать.
² На сайті Etymologiebank (нідерландський етимологічний словник), а також у SIRM і Wiktionary, розглядаються лише германські форми, не згадується можливе балто-слов’янське походження, і далі просто зазначено «подальше походження невідоме».
У J. de Vries (1971), Nederlands Etymologisch Woordenboek (Лейден) згадується литовське smagùris «вказівний палець» у значенні «палець для ласощів» (‘snoepvinger’), від пракореня *smeg(h)- «смакувати»; припускається також, що германське smak- може бути субстратним словом. Там же згадується готське smakka «фіга».
У N. van Wijk (1936 [1912]), Franck's Etymologisch woordenboek der Nederlandsche taal (Гаага) подається можливе зіставлення з лит. smaguriaĩ «ласощі», smaguris «ласун», smagùs «приємний», польськ. smagły «гнучкий; худорлявий». Індоєвропейський корінь smag- / smeg- / smog- міг означати «м’яко ковзати по чомусь» і бути розширенням smê- (пор. «smaad»). Англосаксонське smacian «пестити» має інший голосний.
Якщо зіставити значення германських, слов’янських і литовських форм («смак» — «лизати, щипати» — «смужка» — «смога, чад» — «чмагати»), це може вказувати на спільну первісну семантику «гладити, легко торкатися».
³ Це наводить мене на припущення, чи не може це бути джерелом руського шупити «тямити, знати, гадати», шуп «тямка, розуміння» (SIRM VI, 491). У SIRM глибша етимологія не подана. Можливе походження від праіндоєвропейського kseu- / skeu- «колоти, штрикати» з різними розширеннями (-p-, -k(s)-, -st-), пор. рус. щупати, щуп; чес. šoustat, šukat (у первісному значенні «колоти, штрикати»); словац. šúchať «ворушитися руками, ліктями»; можливо також рус. шукати та польське szukać. Семантичний розвиток міг бути: «торкатися → випробовувати на дотик → відчувати → пізнавати».
Однак ця гіпотеза потребує обережності, оскільки фонетичні переходи не цілком прозорі й можуть вимагати додаткових припущень.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 11:51

Між зір може бути будь-що

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 11:45

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 11:45

+

Данило Блажко додав до слова палісад
вчора 08:01
переклад гострокі́л
вчора 07:59
переклад горо́дчик

2. Те саме, що паліса́дник. goroh.pp.ua: Городчик

Ratty More прокоментувала переклад
вчора 06:40

Від Мене маєте Голос. :-)

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:02

То ж є ,якби, не повна подоба . Там потрібно уточнювати пережожий (чоловік) , поліцейська (людина ), кошовий (головур)

Що про це скажете ?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 01:02

Знаю.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 00:25

Іменник має бути

вчора 00:25

labiovelar

Gryvko Chebryk додав до слова искажать
вчора 00:25
переклад цю́рбити

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 00:15

🤔
+

Kuľturnyj aborihen додав до слова редукція
вчора 00:13
переклад відскочення

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 00:12

🤔

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 00:12

🤔

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 00:12

-
Не те

вчора 00:09

Значення: У фонетиці — це ознака приголосних звуків, що утворюються одночасно за допомогою двох артикуляцій: підняття задньої частини язика до…

Приклад вживання: Зміна групи -egʷʰ- → редукція та перебудова складу → -ьnь. Це результат давніх фонетичних процесів у балто-слов’янській (втрата…

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
25 лютого

Дійсно? Воно ще з прасловянської доби .
Не бачу сильно товку перекладати псл.

Kuľturnyj aborihen додав до слова медицина
25 лютого
переклад лікарництво

Kuľturnyj aborihen додав до слова ніхоній
25 лютого
переклад ніхоняк