Останні події

+

+

Так чи інакше маємо безперечно питомі слова. Коли б не було з чого вибирати, то горазд.
А так чому б не взяти похідне від без сумніву питомої основи 'господ-', ба друга його корінна морфема рідна тому грецькому слову 'δεσπότης'

А Мені спочатку прочиталося "пілотка". :-D

»Inose. Xotch' pameataiõ este ranieyche podali pisanïe "seimy~seim" yac faculytatiune.«

Tó e inche. Ya i nuinie pisiõ, p. n., ‹ròveiny›, ‹daleceiny›, ‹oseiny›, ‹xeisty›, ‹seimy› tc., ale mõjsca: ‹recein›, ‹corein›, ‹stroumein›, ‹pòloumein / polómein›, ‹perstein›, ‹xerxein›, siõduige i iména na ‹•teil›. U ‹daleceiny›, ‹oseiny› e ‹•y› pocazateil oravui izcloneigna, a ou slœu he ‹stroumein›, ‹corein›, ‹ouciteil›, ‹praviteil› tc. e iniy xib izcloneigna. Ou tvarœu orõdna eidninui ta vuituicyna miestna eidninui mõjsca e ‹•y› yeoho znac, tomou ‹tuimy›, ‹tœmy›, ‹seimy›, ‹simy›, ‹yacuimy›, ‹yacœmy›, ‹cotrœmy›, ‹cotruimy›, ‹vuisocuimy›, ‹vuisocœmy› tc.

@Данило Ганич

»Esmy nayperve sea sperl na nikneinïe [ɔ] peréd nagolócheonuimy scladomy.
Ci e sia vuimòuva(/xɔrob/) vuivedena yz osoblivostiy lounanïa slõc *Ce/or/lC?«

Tam riexity ne nagolós ale samo éststvo /ɔ/ u pervcheimy izcladie ta /o/ u drougœmy, cde /ɔ/ e ← *ú u *xúrobr- ← *xurobr- ← xᵘrobr- ← *xorbr-.

-

Bõdy tó œd coho incheoho, Mœdróv bui œddieiau cpinami.

?

-

+

»обережен з цим словом, через непевність щодо питомості вихідного слова ‹пан›«

Ta godie. Sciro, tà oberégynœsty e ino pro œdstõttié toho slova u veatscie. Novuy, potõgynuy ta vuiraznuy vitoc ròzvitcou rousscoï móuvui bie œd peréseleigna lioudnosti po tataro-mõgœlscœmy naxesttie na Zaxœd. A tam, bezperécyno bea iztuicui iz Slovianui na zaxodie. Ta slied e byrati na cmiet oge u tõ dobõ i sama derjaunœsty i rousscuix i zaxodoslovianscuix zemely bie dosta mienliva. Ba, i samœi zemlui rousscui bea ocrema cneazstva. Iz ocréma, Voluinske cneazstvo granici iz zemlami Leadscinui, rõbeji cies œd ciesou plavaxõ. Za tacuix oumóuv eisten bie dieleij rieceüia, a tó ne meidj ‘rousscuimy’ ta ‘zaxodoslovianscuimy’, a i meidj rœznami rousscuimi zemlami. Rœznui rousscui zemlui, tocdie ocremui, i meidj soboiõ bea rœznui u móuvie, a cyto storónsco bie inam rousscam zemlam u móuvleignie, bie blizyco ci izpœilno iz sõsiedniami zaxodoslovianscami zemlami. Coli i bie slovo ‘pan’ perviesno xireno œd leadscuix zemely, moglo e bouti svoyeno pro potrebõ svoyeoho rousscoho rieceüia u danie rousscœy zemlie, vuinicxi pœd tõ dobõ, a ne he yzóunie nacuinõtuy storónscuy poem, a pac xireno dalieye u inchi rousscœi zemlui. Zagalomy e tó slovo *gupanos, die, cerpano yz ynui uzxodoiranscui móuvui, tó çi storónsco e i pro zaxodoslovianscui, a e tó cerpagne douge daunye. I ya gadaiõ oge coli i bie perviesno (a ci) recein ‘gospodin’ u rousscie do peréseleigna slied tataromõgœlscoho naxesttia, a po tœmy pœdstauleno slovomy ‘pan’, dóugyno bie bouti pro ynõ dobrõ vinõ.

Viedjje recenia ‘pan’ u rousscœy móuvie e odinacovo onomou recenia ‘miesto’, oge tacoge ne bie prosto naveazano leadscoiõ móuvoiõ, ale vuinice œddieyõ na nove rieceüye ‘Stadt’ proti staroho ‘Burg’ perécladomy pœzdjcheoho, he novoho yaviscia Dieugoródscoho prava, pitomoho rousscam miestam ne mnieye neigy onuim zaxodoslovianscuim.

»І тут ця кырылыця невдатна 🙄«

??😅

Заввага була не щодо типологічної моделі (тобто не щодо розвитку від етноніму до назви велетня взагалі), а щодо розвитку семантики цього конкретного слова

@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат

»Колись мало ширший знак«

Ni.

___
»Колись мало ширший знак
Який? Джерело?«
»І головне — ⟨⟨Колись мало ширший знак⟩⟩ значить, що це слово було про псів узагалі, потім ізвузилось до вдної породи?«

👍

»Не про всіх псів, але так«

Ne tac.

___
»Підстави для ‘чередування’?«

👍
Aino, i tvar ‹xœrt› e zasuviedceno, ta e utorinen i nadpopraven. Ponevagy neyma rœzniçui u znaceignie meidj ‹xort› i ‹xœrt›, popraunuy tvar imé bouti perviesnuy ‹xort›. Nagadaiõ u ‹xort› e *u, ne *o, tomou i o-perégolós pœdstau neyma.

___
Ta i nacy? E ge ‹pes›.

»Громада в тім знацї є семантична спосуда з лядскої.«

Docaz?

»З одного боку, це і прямий переклад«

Nie.

І тут ця кырылыця невдатна 🙄

Наче щось скандинавське)

Исполинъ імовірно має таку саму путь.

Чому так гадаєте?

Ви можете дати наголос у слові, а не в дописі під ним.

+

+++

Громада в тім знацї є семантична спосуда з лядскої.

+, може бути

+

—, скидається на чисто західносдов'янський розвиток

olbrzym

👉👍

copitan ≠ ⁺copuitan