Останні події

Тілко тоді вже леди́й (лѧдъи), бо коли наголос на первий склад, то ма бути ля́дий

Еге ж 100,5 тис років

З наголосом на [ і ]; гі́ркий

*Клонуватися можна й білше разів. Отже, не годиться

І нич то коли ви з заходу Вкрайини, а так є нїщо́

Праслов'янське дієслово *kъlti є реконструйована праформа, яка означала «колоти», «тикати», «бити» або «пробивати».

*kъlnъ: Це праслов'янське похідне втворили від основи дієслова за допомогою суфикса -nъ. Дослівне значіння — «те, що пробива / проколює землю».

Ото хиба в бовгарській кълн

Бо можу. А от за оце слово я не голосував.

@Друга Путь

Навіщо Ви свої слова вподобуєте? Се ж нич не дає

Засвідчено десь?

Тим часом добродій Мудров під словом "двійник":
—
Клон ≠ двійник

А чи не бовгарщина се?

Розкладнити??

Коли є квіт↔цвіт, то чи є гвізда ↔звізда?

нїщо́

Тьху, який іще суфикс, усе в мене суфикси🤦‍♂️

-
Ба й не суфикс це.

Зрозуміло. Міню Вам. :-)

Зрозуміло. Міню Вам. :-)

+

____
Нич

Довго можемо не ськати, ЕСУМ уже все нам розписав

____
goroh.pp.ua: касувати

+

+

Та й кирмо́-

-

Так і подане слово не значить просто «худа». Тут більше згодицця "дібна", як ягел. fit, та й "фігуристий" віді якийсь новотвір.

@אלישע פרוש
Ocevidno cerpan peréclad iz prainódoeuropscoi móüi (gloum). (Так, тому не пишу таким письмом бо не вім іще як із нього користати)

@Дивій Лабунський
Ви пишете про калки так часто, як п. Мудров пише про Чистилище під черпаними словами без пояснення. І віді таки Ви не розумієте що це таке є.

Blõd

izvœznia, yzvœznia, zviednia?

- za tõ pravopisy.

Tó tvaroslœuye 'ad hoc'. -

Tó tvaroslœuye 'ad hoc'. -

Xotcha sõmnieu biex, ta ‹roumean› tacui mogé slougiti za znaceigne 'pink' u rousscie.
Pervçi, e ròzoumieti ógy imena çvietœu u móuvax zagalomy vuinicaxõ yz opisou pitimostey protimétœu. Na pr., imea çvietou 'red' rousscoiõ ‹cervén / cervlén› e œd ‹cerv›, a tó œd ta vidou cervœu ógy yz yix dielano bie cerveno crasilo, tó imea 'green' ‹zelên› e œd i.-e. corene perviesno znaciuxi *'yascrau, sïayen" tomou cyto u dosta sierœmy svietie u dauninõ zelény bie dosta yascrava ta vuirazna (u slovax ‹zelén›, ‹jóut› ta ‹zolóto, zolót› e odin corein), i imea za 'white' ‹biel› e œd ta corene perviesno znaciuxi *'yasen, svietel" (ba, na pr., eag. ‹white› ci niem. ‹weiß› e tohoge corene iz rous. ‹svietel›), iesce tó priclad bolye nanipauçi e tó slovo ‹coricynéu› œd ‹coriça› za tomy çvietomy corui deréva, imea za 'blue' leadscoiõ e ‹niebieski› za tomy çvietomy neba, ceisxcue ta slovaçscue ‹modrý› e œd *mod-r- œd *mod- (prai.-e. *mad-) *"vológ, mocuer" ceréz tó znaceigne *vodeanist" → "çvietou mocrotui, vodui; ròzmuit" tc.
Tó slovo ‹roumean› (← †‹roumienu›) e œd ta pratvara *roud-m-ēn-, œd tohoge corene iz *roud- u rous. ‹roud (rouda, roudo›, i same tvaroslœye — + *-m-ēn- — ouge cazié na iney rœznovid ale cervenoho çvietou. Ógy u rousscie te slovo e viedomo golóuno he çviet pluti ('complexion') e pripisati tomou cyto u rodie tacuy çviet bie pitimo vztrietchan na tielie lioudinui. Ta he iz usiemi imenami çvietœu, i ‹roumean›, perviesno znaciuxi ino yn çviet pluti, e stau znaciti i çviet inchix protimétœu. Iesce, na pr., i eag. ‹pink› perviesno znaci *'svietel, yasen'¹.

Dau buimy to golós tou, ta ta pravopisy bóugariçeiõ ne œdguibaié prave zvõçstvo rousscoiõ.

___
¹ — https://en.wiktionary.org/wiki/pink

Рупно