Останні події

Дозвольте викласти тут свої роздуми про одне слово як приклад належної просудної (критичної) оцінки, а також розповісти про одну свою хибу. Суть: головне в написаному нижче – не у відповідях, а в самих питаннях. Я вважаю, тут ми їх (у середньому) ставимо рідше, ніж слід би.
Добродій Єлисій (спасибі йому) додав до слова “бронза” переклад “дзвоновина” (https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142499).
Які можуть бути припущення? 
0. Перше і головне (і найправдивіше тут): сповна відповідне слово. 
Саме це твердження треба перевірити. А для цього потрібно поставити правильні питання.
Перш за все, яке джерело? Жед. I, 290: звонови́на “Glockenspeise”. Цей словник, чи не єдиний такий, має значну особливість: всі наші слова подані через німецьку. Німецькі ж слова, як і слова будь-якої іншої мови (і це треба усвідомити!) можуть мати інші значення, одтінки значень, особливості вжитку. Тут, на щастя, цього немає, значення слова одне: “[1] Handwerk: eine spezielle Legierung, um Glocken zu gießen”. Машинний переклад (німецької не знаю): “Ремесло: спеціальний сплав, який використовується для лиття дзвонів”. Там є ще приклад ужитку: “„Das verwendete Gussmaterial heißt ‚Glockenspeise‘ und ist meist eine Zinnbronze aus 76–80 % Kupfer und 20–24 % Zinn” (“«Матеріал для лиття називається « метал для дзвонів » і зазвичай являє собою олов’яну бронзу, що складається з 76–80  % міді та 20–24  % олова»”).
За словником, значення слова “звоновина” збігається зі значенням слова “Glockenspeise”. Отже, питання можна поділити на 2 частини: до слова “Glockenspeise” і до слова “(д)звоновина”. 
Тут дозвольте одступити й розповісти про одну свою хибу. Я раніше думав, що слід спробувати перекласти “скло” од слова “полива” (скляна глазур на гончарських виробах). Але потім, дослідвиши краще, зрозумів, що головне тут – не “скляна”, а “глазур”. Тобто “полива” значить “скло”, так, але тільки в цьому омов’ї (контексті), тобто поливою називали не будь-яке скло, а саме таке, неодривно од походження цього скла, галузі, виробів. На це треба зважати.
Повернімося до нашого питання. Треба поставити одне питання над 2 частинами інших питань: чи відповідає слово “дзвоновина” слову “Glockenspeise” в усіх значеннях, одтінках значення (значень) й особливостях ужитку? Припустімо, що так. 
Отже, які питання можемо поставити до слова “Glockenspeise”? Воно початково дослівно значить, якщо я правильно розумію, “метал для виготовлення дзвонів”, “матеріал для дзвонів”. Тому питання:

1. Так називали тільки бронзу для дзвонів чи будь-яку речовину (метал, сплав) для їх виготовлення? 

2. Чи називали так бронзу поза цим ремеслом? Інакше кажучи, це слово мало (після перенесення/розширення) значення “бронза (взагалі)”, чи тільки “бронза на дзвони”? Це питання можна звести до простішого: чи є засвідчені приклади вжитку слова “Glockenspeise” в значенні “бронза”, але не в значенні “бронза на дзвони”, “бронза з дзвонів”, тобто геть окрмо од дзвонів?
   І до слова “(д)звоновина”:

3. чи є якісь засвідчені приклади вжитку?
   Знову й знову невтомно нагадую про різницю між “слово подане (в словнику)” й “слово засвідчене”. “Засвідчене” воно тільки тоді, коли є приклади вжитку. Якщо ж приклади вжитку є, то їх можна оцінити за 2 ознаками:

І ) джерело: 
а) його можна перевірити (найчастіше це посилання на письмове джерело, тобто можна взяти вірш, книгу, журнал) і знайти там слово;
б) не можна перевірити (наприклад, речення зі словом записане з живої мови, ну, або ж умовно, з посиланням на книгу, усі 10 примрників якої знищили). 
ІІ) зрозумілість значення:
а) значення можна відтворити з прикладу (з омов’я). Нижче буде про “косовий” і “вишневий”;
б) значення (або ж, вужче, потрібні одтінки значення, особливості вжитку) не можна відтворити з омов’я. 

До запиту в гуглі додайте site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу. 

То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.

Хто Вам сказав, що хоче? Йому загалом байдуже на нас

До запиту в гуглі додайте site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу. 

То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.

Він іде назустріч, пояснюючи, коли питають. 

Якби ж то. Скільки разів просив його дати повний перелід правил читання його письма

На чьто потребна окрємаꙗ боуква ⸫Qq⸫ про /k/ вꙏ звѫкосълѫцѣ /kw/; 🧐

Загаломь нє розоумѣѭ на чьто трєба тѡлько съпособѡвъ записати одно и то жє приголосноѥ звѫчанїє, до того жє одного и того жє похоџенїа · и ⸫c + E⸫ и ⸫tch⸫ про /t͡ʃ/ · 
и ⸫g + E⸫ и ⸫j⸫ про /ʒ/ ·
и ⸫x + E⸫ и ⸫sch⸫ и ⸫ch⸫ про /ʃ/.

Розоумѣѭ писати теѣ приголоснеѣ рѡзно зависимо ѡтъ похоџенїа · на прикладъ ꙗко въ словахъ ⸫мѣшати⸫ та ⸫мѣшєкъ⸫ кдє въ словѣ ⸫мѣшати⸫ /ʃ/ походить ѡтъ *s+j а въ словѣ мѣшєкъ из *x + E· въ такѡмь разѣ мѡжно писати теѣ сълѫкꙑ рѡзно а бꙑ мѡжно боуло графично розграничити коренїа тꙑхъ слѡвъ· а лє на чьто писати то само звѫчанїє рѡзно, коли оно имаѥть то само похоџенїє, ꙗко въ словахъ ⸫час⸫ (tchas) та ⸫чєсати⸫ (cesati) из *k + E , ꙗ нє розоумѣѭ. 

До запиту в гуглі додайте site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу. 

То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.

Він іде назустріч, пояснюючи, коли питають. 

Зрозуміти можна й так, а щоб самому писати, треба добре вісти правила. 

До запиту в гуглі додайте site:slovotvir.org.ua, а тоді намагайтеся знайти, що вам незрозуміло. Уявіть, які слова може містити запитання та/або пояснення. Так діяв я. Не скажу, що добре розумію правопису, але навчитися йому хочу. 

То неправильний підхід. Якшо пан Поруш хоче, шоби його розуміли, то це він має йти на зустріч, а не інші мають шукати відповіді лазячи крізь хащі.

À є “teagél nagolos”. Наприклад pràvilo - прАвило, pravilo - правИло (лінійка).

Ï є просто замість двох “i”
Jj - див. https://slovotvir.org.ua/words/antahonist#t103840
Qq - qv “кв” 
Ff, Ww суть про чужі слова. 
Не вім, чи досі користає пан Олисій із “ï”. 

Ой, ну якби ж то ми завжди працювали зі словами, до яких можна знайти приклади. Добре що хоч якісь свідчення про них є
Не кажучи про логічно створені або ще пуристичні спроби

Ну, добродію Володимире, в тім-то й річ. Якщо слово побутувало – це одне. Якщо ж це слово-новоспроба або його значення вигадали, скажімо, впорядники, це таки інше, погодьтеся.

И чьто значѧть Àà, Ïï, Ff, Jj, Qq, Ww; / І що значать Àà, Ïï, Ff, Jj, Qq, Ww?

Aa Àà Bb Cc Çç Dd Ee Éé Èè Ff Gg Hh
Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Óó Òò Õõ Œœ
Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz