@Valentyn Holod
Вище читайте про вівторок та його непрямі пади (відмінки).
Кора, проте кір: 
goroh.pp.ua: кір
Праслов'янське ≠ українське, коли це не є так, тоді можна базікати лядською чи московською без докорів сумління, бо какая разніца, fсє раvно лєксіка опшьая, праслаvянская.
кѡсть
Див. друге значення:
https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23021-kist.html#show_point
Добродію Богдане, дочитав, на жаль, написане. Як я й думав, нічого розумного там немає.
Я вже не раз писав пані Кароліні, щоб сама нагуглила й дала сюди хоч якісь засади письма. Це, за гарного з'єднання, не більше 40 секунд. Якби хотіла, могла б уже давно зробити це, загуглити й перецупити (скопіпастити) сюди -- і я написав би ті засади (я вже набрав половину відомостей). Та коли людина не хоче й не може просто зробити це, не хоче й не вміє розуміти, який мені глузд щось пояснювати? Безліч разів пояснював різні речі, та марно.
Праслов'янське походження цього слова, чому воно одразу московське?
віВТОРок маємо, той самий корень.
Тут ікавізм і не мав би бути. Та й не усюди повинен бути.
Бо тоді вже слово Кора, має бути Кіра? Притому, слово Шкіра утворилося з Кори, але як бачимо, різні голосні маємо.
Як на мене, нічого тут московського немає.
Мінка пана Поруша на FB.
Новотвір, який відповідає південнослов’янському *trǫbica, звідки румуни перейняли слово. Прикметник — трубичний; гравець — трубичник, трубичниця; грати на трембіті — трубичити, трубичати.
Значення: Український народний духовий мундштуковий (дульцевий) музичний інструмент, який має вигляд дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи…
Приклад вживання: Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха.
Посісти + -щина/-чина (ще думаю, як тут правильно) як назва місцевості, країни
/rɐtar(ʲ)/~/rətar(ʲ)/
ратарь
ratary
Чит. мїнку під "рата́їна".
Похідники: ‹ратарьник, ратарєц›–"colonist", ‹ратарити›–"colonise", ‹ратарьство›–"colonialism".
Похідно втворінє від рівнобїжного ймена ‹ратарь›(наросток *-ārji).
*art-ār-i. Наросток *-i мїсних имен (пор. ‹зєлєнь, глъıбь, копань›).
Знову ж, іще думаю, як правильно
/rɐtajɪznɐ/~/rɐtajɪznə/~/rɐtai̯ɪznɐ/~/rɐtaɪ̯ɪznɐ/~/rɐtai̯iznɐ/,
{wɔ~u̯o~wo~u̯ɔ͡u~o̯~wu~u̯~ɦɔ~ɦo~ɦʷɔ͡u~ɔ~ɐ~ɦɐ~i̯ɐ~wrɐtˈajɪznɐ~ˈrɐtˈajɪznɐ}
ратаıизна, оратаıизна
rataïzna, orataïzna
Чит. мїнку під "рата́їна".
*art-ā-j-īznā. Наросток ‹-изна› збірности, мїсцевости та слїдности.
/rɐtajɪnɐ/~/rɐtajɪnə/~/rɐtai̯ɪnɐ/~/rɐtaɪ̯ɪnɐ/~/rɐtai̯inɐ/,
{wɔ~u̯o~wo~u̯ɔ͡u~o̯~wu~u̯~ɦɔ~ɦo~ɦʷɔ͡u~ɔ~ɐ~ɦɐ~i̯ɐ~wrɐtˈajɪnɐ~ˈrɐtˈajɪnɐ}
ратаіина, оратаіина/ ратаıина, оратаıна
rataïna, orataïna
Міжливо таки'сми найшов годен корінь з відповїдною семантикою.
Словник Поліських Говорів П.С.Лисенка
ст. 26 "аратай, оратай"–пахач; крикун.
Хоч ту лексема й є дана жива та без відповїдної вїхи семантичного розвою "житель, землевласник, господар(←пахач, орач)". Ся вїха є проте явлена в тім же Давнерускім Словарї Серезнівского, де до слова "ратаи" є дано значіня "пахарь; земледелец; насадитель" тобто "пахар; землеріб/хуторянин(!); садівник"; так дана вїха в рускій у минулім робить переданя первітного лят. тяма закінним. Про щезлий тям "farmer, farmhand, peasant" свїдчать ини словянскі мови: самійлівска 'ратаj'–"селянин, землеріб", старочіска 'rataj'–"орач; землеріб, селянин".
Оно суть фонетични та морфемични доби дани в словнику Лисенка: 'аратай, оратай(з етимольоґічним *о початковим у вобох), 'ратай' рівнобїжний діб без прирістка, виден у Серезнівского, 'аратарь' з мїнним нарістком (*-аrji на місто *-ji).
Похідники: ‹ратаіиник/ратаi(и)ник›–"colonist", ‹ратаıинити›–"colonise", ‹раиаıинєн, ратаıинн-›–"colonial", ‹ратаıинство›–"colonialism".
*art-ā-j-īnā. Наросток ‹-ина› якости первітного слова, наслїдка та збірности. Приросток *о- на початку є, вїдї, вторинним утворінєм, про що говоре їще давнеруский телїш.
/sɛɫɪtβ̞ɐ/~/seɫɪtβ̞ɐ/~/se͡iɫɪtβ̞ɐ/~/sɪɫɪtβ̞ɐ/~/sæɫɛtβ̞ɐ/~/sɛwɪtβ̞ɐ/
сєлитва
selitua
Чит. більше під вїтою "сели́на".
Давнеруский Словар Серезнівского ст. 326
"Селитва"–житло, поселіня.
Похідники: ‹сєли́тоуник/сєли́туник›–"colonialist", ‹сєли́тоуство/сєли́туство›–"colonialism", ‹сєлитвєн, сєлитоун-/сєлитун-›–"colonial", ‹сєли́твик›–"colonist", ‹сєли́твити›–"colonise".
сєли-тва(<*sedlī-twā).
+