»Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.«
Za pervche, za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“. Otge slov. *ogny ne e yz *h₁n̥gʷnís.
Ne tac.
‹iz› (*su → *|s•, z•| → peréddieu |i| + [s•, z•]); ‹i•› e tou golósen ino po sõgolósnie, a tó [ɪ, ɘ], a po golósnie = [∅], ci, riedco, u govoriex, [j]. Na poceatcou yna douma bõdé, ilgœtno |i•|.
‹yz› (*yz = > **‹ьз›) e |iz| = [iz, is, ɪz, ɪs, ɘz, ɘs] po sõgolósnie ne pluinnie peréd dvoma ci bœilche sõgolósnoma iz NEstõpenevoiõ zvõcynœsttiõ ci pered slaboma *u, *y, ta, ilgœtno, na poceatcou yna douma, inde ‹y› e [∅].
> Підпираю.
> Так не хочу щось розписувати, коли то взагалі ледве хто робить.
Xotcha i Vui’ste ouge incoli dodala prostir bez vuicladou i ne yasno bie cyto, ceomou, œdcui, ta, pone, iz Vami e móuva i glouzd, i puitagna œd Vas ròzoumna sõty. I teamite cyto e œdverta gloupœsty u slovotvorie. Ta use tacui dobrie bui i Vam pisati ceomou i yac tvorite yno slovo, abo dodati gerélo, ns tó, douge teagyco e pac sõditi. Ta ya scorieye pisax o tuix cto dodaié œdvertui vuiblõdui ta i bez vuicladou. Incha e riecy coli yno dodano slovo e prozoro, ta tó e riedco.
A yacœi sõty pricladui tomou? U prabaltoslovoenscœy reconstruiouiõty reflex *iR (R = sonórnuy prigolósnuy) pro usie sonórnœi, cyto poslieduovno daié u praslovienscœy *jьR. Abo *uR meidj ogõblenuimi prigolósnuimi.
Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.
»І як тут не плутати ei ie eu ou õ ó o ??«
‹ie› e |i͡e| => PD.-ZX. /ʲiː/, PN. /i͡e/, i e u usiex tvarie, na pr.: |li͡eto|, |li͡etu|, |li͡etɔm|, |li͡etɑ|;
‹ei› e |e͡i| => PD.-ZX. /iː, jɪ/, u beznagolósie tacoge /eʲ/, PN. /i͡e/, u beznagolósie /eʲ/; ino peréd slabuimy *y — inde |ɛ|, na pr.: ‹seimy› : ‹semi›, ‹xeisty› : ‹xesti›, ‹remeislnic› : ‹remeslo›;
‹eu› e |i͡ʉ| ino peréd *u — inde ‹e› |ɛ|, na pr.: ‹neus› : ‹nesla›;
‹ou› e |u|;
»irmo«
To treba ge i pisati u yaçie móuvie, atge tó e yno pruissco slovo — ne sloviansco. U slovianscax tui œdguibui sõty *ru-, *ry-, *lu-, *ly-, dalieye daiõtchi rousscoiõ ‹ro•, rò•›, ‹lo•, ló•›, ‹re•, rè•›, ‹le•, lè•› pœd nagolósomy, abo ‹ir•, or•, ar•›, ‹il•, ol•› ci ‹ru•›, ‹ry•›, ‹lu•›, ‹ly•› u beznagolósie.
vuistœy
У цих словниках побачив https://e2u.org.ua/s?w=Насвітл*&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on , ну може
Відповідно до побудови (структури) української мови та вимог ДСТУ 3966:
у[в]становлювати, у[в]становлювання - дія (процес) - те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься;
у[в]станови́ти, у[в]стано́влення - подія - те, що відбулося чи відбудеться;
у[в]стано́вленість - наслідковий стан;
у[в]стано́вина - наслідкова (установлена) річ.
Все це москвини і українці їхнього способу мислення передають одним словом "інсталяція".
І ви пропонуєте наліпку "на всє случяї жьізні" - ВСТАНОВЛЕННЯ ?
Це ж уподібнювання української мocкальській примітивності!
Словосполука "процес встановлення" - це не українська мова, а совковий діалект мocкальського способу мислення.
parochar
ròzneattié
ròzyem, ròzyim
roz + jьmati
perédstava, perédstauca
@Василь Мур
Nagadaiõ gr. ἐπένθεσις e ἐπ• (επι) + έν• + θεσις.