Останні події

> Далеко не всюди /ʲi \~ i͡e/ : /y \~ ʉ \~ u͡o/ та /ɘ̞ \~ ɤ/ : /ɪ/, як я їх називаю, “різні И”, “різні Е”, “різні І” й “різні О” розрізняється. 

Tó ceréz: 1) veatsceigne, 2) miechagne golósmenosõstau rœznomóuv, ta 3) bóulgariçõ.
Za six oumóuv e yasen oustõp perviesnoho stanou, a tout e iztreub œdroditi-y. 

Не пригадую, щоб хоч десь була місцевість, у якій були б усі звучини, що є в його письмі.
>

Ne bouli’ste usiõdui, ba i u polovinie.

> І навіть якщо є один “найправильніший” діалект, то дивно його шукати за кількістю фонем.

Ya’smi nicde ne pisau oge e odin naivierniey govœr. Ba, i u svoyix opisiex ceasto caziõ o pœudenno-zaxœdnœy ta pœunœcynœy rœznomóuvou, i u perépisex vuimóuvui pœd prostertami slovami daiõ po cœilcou vuimóuv iz mietami “pd.-zx.”, “pn.” ci “Cuyéusc.”, “Cernig.”, “Bóyc.”, “Lémc.”, tc. Viedgiyscui rousscõ móuvõ tvorea dva golóuna rœznovida: pœudne-zaxœdnuy ta pœunoce-boselscuy (north-central); crœmy yix iesce ocremo stoïty Voluinscuy ta Lémcœuscuy.

Sé e zagailna prauda — cyto ona tou dasty?

у праукраїнській ставало менше голосних, але більше приголосних, наприклад.

Neprauda. Pœd prarousscõ dobõ ròste i cœilcœsty sõgolósnœu i golósnœu. Prosto sõgolósnœu bie bolye i u izpœilno-slovianscõ dobõ. I coli lieciti ne za dielocinnoiõ móuvoiõ a za govorui, to golósnœu e u rous. œd prarous. dobui stalo bolye.

> Ну й де що залишилося це, сказати б, випадковість.

Sé Vui prosto tac caziéte? Cimy e zaxovanœsty u iniex govoriex vuipadcovieycha neigy nezaxovanœsty u inchix?

> Звісно, етимологічний правопис, який показує історію, а за вимову окремо подає всі наявні, може існувати, точніше вже тут існує, але чи багато він каже про правильність?

A cyto, ne cazié? I cyto znacity “ci bogato”? A Vam cœilco e treba?

Не знаю, чи вже тут писали про це, та ці «переклади» ніде не ділися. Тож ось:
 https://slovotvir.org.ua/words/chlenkynia#:~:text=3 червня 2023-,п*зда,-1 («п*зда»)
Та й «піхва» теж слід вилучити