Останні події

Путятін Редріх прокоментував переклад
02:33

Користати/Користувати/Користуватися з чого — мати вигоду.

Як сутямок хай буде

Данило Ганич прокоментував переклад
01:16

...але тут така форма, ніби зі ст.-сл. з початковим /a/ без йотації 😃
__
Так, справди, сумнїв посилює ще то що й нема певен ин приклад відпаданя доставкого.
Рупить, чи можуть бути котрі говірні земи де се стає правильно...

До речі, ЕССЯ гадає, що 'ястер' то таки первісний нерозширений твар проти суфігованих 'ястряб/яструб' 🤔
__
Оце так, не читав 😲 Значить, може исно бути первїсним.

Carolina Shevtsova прокоментувала
01:06

Нема потреби в окремому перекладі.

Bœgdan Youxyco додав допис у нитці
Усяка всячина / Меми
00:39

> Учіть засади письма

Пихатий сояк-науковець 

»Засади письма«

Нема універсальних засад письма, і не буде ніколи, і не може бути 🤷
То що самое Ви маєте на думці?

»Аби не апостроф?«

Саме так. Нащо він потрібен, коли таких випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис. Коли б перейшли до кириличного правопису з йором, то вживали би його в таких становищах, або паїрка й додаткових засобів вводити не треба було

Засади письма

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:39

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:39

++

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:37

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:37

Авжеж, +

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:26

Може бути такоже за файл (папка)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:21

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:19

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:18

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:15

+

Bœgdan Youxyco додав до слова обіцяти
вчора 23:13
переклад сули́ти

souliti
___
ЕСУМ

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 23:09
слово документ

документа́льний - відільний(?)

документа́ція (докуме́нти) - ві́ділі (ги-ги, га-га)

документува́ти - записувати

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:49

+

Отож, лишімо поки апостроф и в питомих, та значно обмежмо його вживання, тобто тільки там, де виникне суперечливість. Компромис між идеалом та сірою дійсністю. Бо все-таки без апострофа є миліше читати й писати. 

випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис

Тому й можемо переличити їх прямо в документі. 

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 22:16

Так, теж стрічав ‹я́стряб›, але тут така форма, ніби зі ст.-сл. з початковим /a/ без йотації 😃

До речі, ЕССЯ гадає, що 'ястер' то таки первісний нерозширений твар проти суфігованих 'ястряб/яструб' 🤔

»Аби не апостроф?«

Саме так. Нащо він потрібен, коли таких випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис. Коли б перейшли до кириличного правопису з йором, то вживали би його в таких становищах, або паїрка й додаткових засобів вводити не треба було

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:09

Їм таки стрїчав се слово, воно має бути рівнобїжно до ‹ıастрѫб›. Через утір луна индоїврупского *m̥ як словїнскі *im~um (уторинно втрачений доставковий, що досить незвично): астрѧ̍б<*ıастрѧб< *jastrębъ<*ōstrimbos. Ин утір тим часом є від раннего праслов. *ōstrumbos. У ранній праслов. *-m̥bos мїни́ ся почепом, тому, є льга гадати що рус. ‹ıастєр› є луно прасловїнского новотвору з відкиненим почепом +ōstru, та йно навманя; от Викцийонар дає 'ястер' як пізний руский(украйинский) новотвір від повного слова.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 22:01

»Усе ж не можу примиритися з тим, що твари отак просто збігають ся. Що геть ніяко розлучити на вимові, окрім, хиба, правила в неврічні -е вимовляти як /ε/, николи не /e/ и навпаки в текучі.«

Ну, це класика для індоєвропейських мов — форми збігаються, контекст рішає проблему. Не дарма наша фузійна — вона набагато більше залежить від контексту, ніж мови з однозначністю морфем та чіткими правилами синтаксису — така наша дійсність

»“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”. Апостроф необхідний«

Обхідний — там можна вжити інших засобів, щоби позначати йотацію, та поза межами чинного правопису, звісно

Які? І головне – для чого? Аби не апостроф? 

»“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”. Апостроф необхідний«

Обхідний — там можна вжити інших засобів, щоби позначати йотацію, та поза межами чинного правопису, звісно

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 21:42

А як "літературна мова" може бути рідна? Якою мовою говорило Ваше оточення?
"Та й ви, о заклад бию, не еталонну ну вкраїинську чули змалку, коли творите ниті ге Зяяння. Гортанна змичка"
Українська мені, на щастя, рідна. А мого питання там Ви просто не зрозуміли

Апостроф нам геть не треба, бо й безонь не буде суперечностей. 

Зябкий, з’являтися.

“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”.
Апостроф необхідний.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:08

Олисіївкою? Олисіївкою то буде plemenituy, гадаю

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:56

Plémienitiy?

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 20:54
слово либа

А що це взагалі таке, звідки взяли?

Апостроф нам геть не треба, бо й безонь не буде суперечностей. 

Зябкий, з’являтися.

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 20:46
слово епілоб

До чого тут акація? Вони вже в'язані розділом "рослини".

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:44

+

Роман Роман2 додав до слова афтершок
вчора 20:37

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:36

змінився найкращий переклад для слова пул (інформаційний)
низка
10
вчора 20:34
Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:33

вільто́рг ~ вельто́рг ~ велето́рг

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:32

Мн.?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:26

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:03

mine - рия

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 19:30
слово либа

Як буде либа українською?

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 18:58

>Бездумне втореня?
__
Таким творенєм би могло бути слово разу давн. рус. ‹едингубъ› "μοναπλουν". Лица такого семантичного розвитку в рускій було б трудно найти, хоч їм не скав.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 18:37

+

Є. Ковтуненко додав до слова шляхетний
вчора 18:36
переклад племени́тий

Зі знадіб Срезнівського: ПЛЕМЕНИТЫИ — знатный, nobilis

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 18:23

въселѥнаꙗ– ту морфольоґия є: (передчеп)въ•(корінь)сел•(кінченя(past passive participle)ѥн•(почеп, еквивалент руському ‹-аıа›)аꙗ. Через помїшаня морфем зложеня бї перетовковано: (передчеп)въсе•(корінь)лѥн•(почеп)аꙗ.
__
Тако, як же то може вязатися до даного вище слова(?). Видна є прозора морфольоґия: усє•оуч•ил•ишчє. Мав би бути первинний корінь +сєоуч-, мало нема такого корене, то до того, в слівнику є дано написаня 'всеучилище' де -у- є довжна стояти за [u̯~ʊ̯~ʷu] що на додачу свїдчить про ясність словотвору в мовець, тоби, видженя меджи 'передчеп+корінь' та самого корене. Отож, не може.
__
А взагалї пад из церкслов. словом є же досить руплив. Пор. ранні морфольоґичні перелущеня в прасловїнській: *(передчеп)вън•(корінь)ѧ•(почеп)ти, *сън•ѧ•ти → *въ•нѧ•ти, *съ•нѧ•ти, за тим же встроєм 'передчеп+корінь+почеп'. Тепер' корінь ‹-нѧ-› почаша сприймати як частину взору(парадиґми) слів ‹(1 верства)ѧти: (3 верства)имати› тому за примїром є додано початковий голосен: ‹инѧ•›, що має встав гбаня того же ‹ѧти›.