Або bœg
Значення: Надприродня сутність чи їство вищої статі, що має надлюдську силу впливати на світ і господує в певних (чи в усіх) боках буття.
Приклад вживання: Ось як пише Михайло Грушевський у своїй праці Історія України-Руси, Т.1, розділ VI. Людність і її суспільний побут: ⟨⟨Слово Богъ (санскр.
або sœm
Значення: Велика прісноводна хижа безлуска риба родини сомових з кількома парами вусів.
Приклад вживання: Сом виступає об'єктом промислу та спортивного рибальства.
Пор. до діла тут од @Oleksa Rusyn
Значення: 1. такий, що схильний ініціювати зміни, а не реагувати на події; 2. про психічний процес, який впливає на подальший процес.
Приклад вживання: Проактивна особистість виходить за межі ситуаційних обмежень, продукує нові ідеї, змінює місію своїх організацій, знаходить проблеми та…
Значення: Елегантні декоративні деталі одягу у вигляді смуги тканини, особливий крій якої створює м'який, хвилеподібний край. Вони додають речам…
Приклад вживання: Рюші — це вузькі оборки, які настрочують поверх виробу, тоді як волан пришивають по внутрішньому зрізу.
Значення: Густо зібрана смужка тканини для оздоблення. «Ефект хвиль» створюється або складанням стрічки з наступним прошиванням по серединній лінії…
Приклад вживання: Рюші починають з'являтися на облямованих вирізах шиї у сорочок в XV ст., а в XVI ст. вони еволюціонували в окремий аксесуар. Пришиті і…
Добродійко Кароліно, нарешті відповідаю.
1) Трохи раніше тут Ви висловилися зневажливо ("...хоч якісь знання здобудете"). Я розумію, що пристрасті вирують, і деякі користувачі навіть у текстовому спілкуванні не завжди спокійні й виважені (я теж, буває, емоційно висловлююся). Відрубав я так тому, що це формульовання вже в мій бік від Вас не вперше було.
2) Я не знайшов зараз означення мовного чуття, але те, що побачив, зводить його до повсякденного мовного досвіду, укладеного в інтуїтивне, підсвідоме розуміння закономірностей мови. "Перехід *о в *і в напівзакритому складі" --- не вважаю, що це можна зарахувати до мовного чуття. Тут треба, по-перше, розгорнути етимологійний словник, а щоб зробити висновок щодо чужости слова, треба ще й знати, як працює ікавізм, де має бути "о", де "і". Саме об такого роду доводи, на основі знань про розвиток української мови, розбивав Ваші мовні експерименти (вони спиралися на "мовне чуття"?) добродій Роман.
3) "...з якоїсь причини Ви не можете самі перевірити твар слова на його питомість у вкраїнській мові..." По-перше, я свідомий обмежености моїх знань, і добре знайомий із народним етимологізуванням, щоб самотужки робити висновки. По-друге, доводити твердження має насамперед той, хто стверджує, а інші вже ті доводи мають перевіряти. По-третє, у мене, як і в багатьох користувачів, є важливіші справи, ніж проводити розвідки мовознавчих джерел, шукаючи невідомо що.
3.1) Я поверхово перевірив те, що під рукою: "Горох" ("словозміна", де пишуть, чи є слово покручем; "синонімія"; етимологія; слововживання), осідок r2u (на наявність слова "повтір", а також слів "повтор*" із "о" в закритому складі; перших нема, другі є в старих словниках, а також у Караванського). Тож поверхова перевірка провалилася. Копати глибше --- дуже довго, тож повертаємося до "по-друге".
3.2) Якщо маєте що мені розповісти щодо методики пошуку перевірок того чи того твердження про мову або окремі слова, то поділіться, будь ласка, я залюбки послухаю. Тільки, будь ласка, без цих "Ви могли би знати".
4) Щодо "хоч якісь знання здобудете", то я навіть не знаю, хто із завсідників має достатньо знань, щоб таке кидати (це в усякому разі неправильно, але хоч теоретично. Можливо, добродій Ялисій, але я до того місця, де він таке написав би у відгуку, навіть не дочитав би.) Ви теж систематично робите речі, які я (і не лише я) вважаю за дурниці: спираєтеся на чужі мови для пояснення значення слів ув українській; перетягуєте чужомовну семантику в українську мову, намагаючись узгодити розмай значень різних слів; надто впевнено поводитесь із певними мовними закономірностями, часом невиправдано їх узагальнюючи; даєте переклади, які разом із Вашими подальшими "доводами" на їхню користь виказують погане "мовне чуття" (скажімо, "твердий" до "солідний"). Тож нумо намагатись менше звинувачувати одне одного, а ділитися знаннями та доводами.
5) Дякую за джерело, побачив.
Дійсно цікаво тут, що ніде нема "повтірний", "повтір". Ось Ви наводили "вівтірка" з Желехівського. Подивився --- це слово і в родовому, і навіть у називному є в Кримського та Євремова, а також в Ізюмова, Грінченка, Голоскевича, Уманця та Спілки. А також "вівтірковий" і "щовівтірка". А от "повтір" нема й у самого Желехівського, у якого є "повторник" ("знак повтору", нім. Wiederholungszeichen). А у Кримського та Єфремова є "повторний", "повторне", "повторно", "неповторно", "неповторність". Тож словники в цьому питанні хіба що особливим виставляють слово "вівторок", що воно має таку форму. Якщо прийняти версію про москальське походження, то невже воно настільки давнє, щоб цілковито витіснити логічне "повтір", чи невже в нас не було слів із початком "повт*р"? Запитання поки що без відповідей.