Не бачу проблеми, можливо веб-переглядач якийсь рідкісний
Є. Наголоси не чіпав, бо зробив виправлення щодо пошуку.
»Pan Porouch ge e naguiliu yn, yna, yno za ‹an›. Ale œdcui bui ono uzealo sea, napriclad, u serédneorousscõ dobõ, coli bui yacraz mogla ne iznicnõti sistema vuituicenosti-nevuituicenosti (din/yn silen proti tò/to silnuy), a naopacui zacriepiti sea, izcazjiemo pœd uplivom sõsiedœu (xotia tacuix i ne boulo u izpraudjnœy istorïe).«
Œdcui bui bouti tuimy tvarœm u serédnerousscœy dobõ. Tout eimy seag po tœmy tvarœmy yz daunerousscoie dobui, a tó, peréd usiemy: ‹tu, ta, to›, ógy u serédnerousscõ dõbui yix tvarui bea ‹to, ta, tó›, uzgleadno. O yix u ser.-rous. dobõ viemo nepreamo: to tvar ‹toy› u ser.-rous. dobie ne mœg e postati ale yz ‹tu› → ‹to› ta ‹y› → ‹y› coli oba zaiména iesce bieste ocremo — inchiy œdpread, ‹tu•y› razomy e dau inchiy tvar: pd.-zx.-ser.-rous. ‹tuy›.
Dailche yasoualno pro "vuicróuleigne" imovieren tcholóncœu u rousscœy moúvie e, na pr., ‹to rœc› (viedomo u pravipisie ‹torœc›). Xotcha ne znacity prosto "vuituicén rœc", ale "yn rœc tomou", ale tó pèuno dóugen e bouti tacui "the year" iz vidotvœrnuimy znaceignemy "last year". ‹То› u pravopisi bóugariçeiõ u ‹торік› lédve mogé bouti niyacuy tvar zaiména "tó" pri tie iménie mõjscinui ‹rœc›, a tvar ‹то› (‹to›) e viedœm i za "that" u mõjscie rodie u yz rano-ser.-rous. pameatoc (u bóugariçie ‹то› mõjscinui ta ‹то› niyaco bieste pravopisno istnui). Tomou ya gadaiõ ógy to tvar ‹торік›, znaceatchi nuinie "last year", izteajaié daunieyche ser.-rous. ‹то рѡкъ›, i, uzgleadno, d.-rous. ‹тъ рѡкъ› iz znaceignemy "that year". Ógy ‹to› u ‹to rœc› tacui znaci "that year" e ne moya gadca ale e dieto viedomo i vuiznano. Primietno, xay bez jadna slova ógy bui moglo bouti tóucovano he tcholónoc, ta i slovaçscoiõ e to vuiraz ‹na rok› u znaceignie "next year" (pisymenovo: "on year"). Pèunomy cinomy, ógy slovaçscoiõ e tó ‹na rok›, a ne ⁺‹na ten rok›, mogé slougiti za yn priclad znaceigna otuicenosti ou ‹to› u ‹to rœc› rousscoiõ, pone ceastyma. Ta znacylivieyche e inche tou: za "that", pone ouge œd ser.-rous. dobui, ymaiémo to tvar ‹toy› (poread iz nuinie riedchimy pd.-zx. ‹tuy›). Same dieto ógy zamiesty mœgylivoho ⁺‹toy rœc / tuirœc ( ← **tuy rœcu — por. ‹tuigydeny› ← *tu-y-gy-dyny)›, coli poread iz ‹to› "that" ouge bie (u ser.-rous.) u ‹tuy› ta ‹toy›, e, natómiesty, ‹to rœc›, e dosta znameinlivo.
Додав виправлення щодо пошуку слів з наголосом в ґуґл, сподіваюсь допоможе
»Ya si doumaiõ,,, Coli buismo ymali tcholoncui u tie rousscie móuvie, ci bui ne boulo tacue, oge bea zacœnceigna onui peréimali œd nayblizcheoho slova
➢ nui dievcinui, nui crasnui dievcinui;
---
of a girl, of a pretty girl
---
➢ tui dievcinui, toie crasnoie dievcinui;
---
of the girl, of the pretty girl«
Ni, ne boulo bui. Pone za pisymeinscoiõ yacõ ya prostiraiõ, pri ynie primeitnie iz iménomy (nadto peréd ynomy primeitnomy u vuituicenie tvarie) e yn tcholónoc zayèu, otge "of the pretty girl" u póunie perédasty prosto ‹garnoie dieucinui›, ta i "of a pretty girl" prosto ‹garnui dieucinui›. Yn tcholónoc xuibity pri ynie iménie za œdsõttya yna incha oreceneatcha (determinant), na pr.: "of a girl" ‹ynui dieucinui›, "of the girl" ‹tui dieucinui›, "to a girl" ‹ynie dieucinie›, "to the girl" ‹tie dieucinie›.
Обліковки стерті, це право користувача, яким вони скористались, і значить вони не хотіли щоб їх пам’ятали. Хоча деякі хлібні крихти можна ще витягнути з логів, якщо вони збереглись, якщо є потреба.
tiestchenia
/tʲiˈʃt͡ʃɛnʲa/
___
Tvoreno mnoiõ œd rieci *‹tiestiti› "cruiti ci obolócti tiestomy", œd iména ‹tiesto›, za phran. ‹pâté›, ógy samo e œd ‹pâte› ( ← lat. ‹pasta›) "tiesto" ta ‹•é› ( ← lat. *-atus) imén iz znaceignemy dieie tui rieci (yna corene).
Phraneçscoiõ e tó zvano ‹pâté›, pisymenovo, "tiestchén ( ~ tiestcheun)" tomou cyto tacue meléne measo bie gotovano (peceno) u tiestie, he oproti incheomou vidou gotouaigna istovoie iedjie yz yna meléna measa — ‹terrine›, pecena u glineanicou (‹terrine› e pisymenovo "glineanic").
Yac tui iedjie’ste perviesno pridrougenui iz varilneiõ phraneçscoiõ, cisliõ za praudano œdguibati perviesnuy postõp gotœulie u imenex yeiou i rousscoiõ — ‹pâté› he pecene u tiestie, ta ‹terrine› he pecene u glineanicou. Ysé e ne ino poprauno viedgeyscui, ale i: 1) peréclauxi ‹pâté› tòcyno, legche bõdé perédati ‹terrine› rousscoiõ (a ne vuigadouati colo), ta 2) riecy "mazati / mastiti" ne bõdé zayneata zayvo (ne pro tó cyto xuibity).
Pro tvaroslœuye por. ‹tiestchenia› iz incheoiõ idjoiõ — ‹pecenia›.
або ступлення
Якщо 
ескалація — загострення
@Євген Ковтуненко а що не так із вереснем?
друс. септѧбрь
Кокош — говіркова назва курки.
З праслов. kokošь — півень; курка, квочка.
Голова курки так само може держати рівновагу як гімбал.
Курка — це найкращий «природний гімбал» (стабілізатор) у світі. Якщо взяти курку в руки й рухати її тіло вгору, вниз, вбік чи по колу, її голова залишатиметься абсолютно нерухомою в одній точці простору.
Цей ефект став суперпопулярним інтернет-мемом, породивши безліч вірусних відео, де до голови птаха прикріплюють міні-камери (експерименти «Gallus Cam»), щоб показати плавність картинки під час катання на човнах, мотоциклах чи навіть під час стрибків із парашутом. Рекламні кампанії автомобільних брендів (наприклад, відома реклама Mercedes-Benz Intelligent Drive) також використовували курей, щоб продемонструвати роботу своїх систем стабілізації підвіски
r2u.org.ua: слобоняти
goroh.pp.ua: проводжай
»Походження
англ. Gimbal — карданний підвіс«
Crivo!