I gadaiõ, cyto tacui to slovo ledua ci boulo tvoreno preamo œd rieci δύναμαι, a scorieyche tacui œd imene ‹δύναμις› ceréz to, cyto, yaco pisché o tœmy Google AI, slovo boulo tvoreno Gotphridomy Laybniçemy pro oznacõ naoucui pro silui zaviniayõtchui roux — tó bui pœd 'dynamica' ròzoumiela sea naouca pro silui, δυνάμεις
Deacouiõ Vam za viedomosti! Xotcha moya izmienca boula scorieyche do togo, cyto imea tœy teamie boulo dano phrançami ci pac niemçami na greçscœmy tlie, a otge slied œdtvoreuati ne morphologicynuy tvar slova (ceréz to, cyto slovo boulo couto ynozeimçami na tlie tchoudjoyui móuvui pro svoyui potrebui), ale yeoho vuixœdnõiõ motivattõ
ЕСУМ також.
Vorótislau, Vorótislaul•
/ˌβ̞ɔroˈtɪslaw/, /ˌβ̞ɔroˈtɪslawʎ•/
___
Tvar ‹Vorótislau› e œd *Vortislauyu ( ← •slauyu ← *-slewyos). Za Xeveliovomy, /w/ + *-yos perviesno ne cini /wʎ/ — agy pozdieye, prote u cœsnuix padiex bõdé /wʎ/, a tomou: ‹Vorótislau›, ale ‹Vorótislaul•› iz /•wʎ•/. Rœuno i ‹Yzeaslau› u r. eid. bui boulo poprauno: ‹(yz/œd) Yzeaslaula› /ɪˈzʲɐslɑwʎa/ [ɪˈzʲɐslɑwʎa] — po sõgolósnie, [(j)ˈzʲɐslɑwʎa], tacoge i tó miesto na Leadscinie bõdé ‹Yaroslau› ale ‹Yaroslaula› /•wʎa/, por. lead. ‹Jarosław›, ale ‹w Jarosławiu›.
.U Yznad. Sriezneüscoho e bœilxeisty yix toceno u teamie yna prislœuia (na puitagne ‘yac, yaco?’), ta sõty i ona iz tomy teamomy yna pœdstœyna iména, he otó: ‹purtyno› ( → †‘‹portno›’) ‘plattié, odeag, odiedj’, ‹pẽtyno› ( → ‹pẽtno›), ‹ravyno› ( → †‘rauno’) ‘copy; list’, ‹sadyno› ( → ‹sadno›) ‘rana’, ‹svietilyno› ( → ‹svietilno›), ‹siedilyna, •yno› ( → †‹siedilna/•o›), ‹triebyno (terébyno)› ‘offering’, ‹tõtyno› ( → †‹tõtno›) ‘choum, gurcœt’, ‹cvietyno› (/t͡ɕʋ•/) ‘quiet, quietca’, ‹yiedyno, yadyno› ‘ulcer, sore; an instrument of cauterization, burning (skin)’, ‹yiezvyno, yazvyno› ‘plieuca; scœrca’.
Iz tomy teamomy yna pœdstœyna iména e yix u Yznadobax bolye na ‹•yna›, u g.r., por.: ‹grivyna› ( → ‹griuna›), ‹cœpyna, cuopyna› ( → ‹cœpna›) ‘miera zemlui’, ‹mœxyna, muoxyna›, ‹neoudœbyna, neouduobyna› ‘troudnœsty, nézrõcynœsty’, ‹peréõzna› ‘poveazca, peréveazy’, ‹rogœzyna› ‘readno rogozeano’, ‹strielyna› ‘fortification tower’, ‹oustyna› ‘móuva, riecy, slovo; gouba, rot’, ‹cetveropiesnyna› ‘a canon consisting of four songs’, ‹yadryna› ‘sail’, ‹yaryna› ‘oveccia xersty, yarina, vóuna’. Sõty i u m.r. na ‹•ynu› ( → ‹•en, •(y)n›), por.: ‹zacoupynu› ‘mercenary; hireling’, tc.
Prote, xotcha tocenœi vuisje slova i stanóuleaty pricladui pœdstœynodgeigna primeten, ta ne sõty uzslœunui ynie slœunie vuiznaçie slova ‹dynamic›, gr. ‹δυναμική› he yna iména pœdstœyna, darma rous. *-yn-u/-a/-o i e znaceignami rœuno greçscomou ‹-ικός, -ική, -ικό›. Pripoustiõ, crivo biex ròzoumieu znaceigne tvara ‹dynamique, dynamic, δυναμική›.
Pervçui, xuibity cazati oge nesõtno e ci tvoreno bie tó slovo ouge na tlie praneçscoï móuvui, abo pritòceno u praneçscie yz d.-gr. — i pro d.-gr. i pro n.-gr. e imeinnodgeigne (nominalization) / pœdstœynodgeigne (substantivization) primetnœu na ‹-ικός, -ική, -ικό› yna pitimœsty, xay bui vidovito i ne u razie ‹δυναμική› u d.-gr. Otge, coli i e ‹dynamique›, he iméno pœdstœyno, stalo xireno u praneçscœy móuvie, e greçscoe perédagne slovotvorou — ne praneçscoe. Moya ge xuiba, tvoriuxi ‹mœcyna›, e oge ‹dynamique, δυναμική› ne e œd toho tvara *‹δύναμις› — iména pœdstœyna, iz primeitnuimy pocépomy ‹-ική›. Muili mea vuiclad na Wiktionary, ta na Etymonline, ta u SIRM (II 72), cde usiõdui pisié oge ‹δυναμική, dynamique› e œd ‹δύναμις› + ‹-ική›. Prote, blizjiy glead cazié oge siy tvar e œd récla ‹δύναμαι› ‘mojõ’, otge ‘mogti’, + pocép ‹-ικ-›. A tuimy e tvar ‹δυναμική› uzslœuen latinscam slovam na ‹-ivum›, cde u lat. ona slova znaceaty i iména primeitna niyaca rodou, i iména pœdstœyna, por., pro nastoyõ: ‹initiativum, •va›, œd récla ‹initiare›, ceréz imoceasttié ‹initiatus, •a•t•um, •a•t•a›, tc. Sé e znacylivo ponevagy *‹δυναμική› ne znacity *‘pitimo silie’, ale ‘pitimo tomou cyto mogé, imé silõ do ceoho’. Na pr., lat. tvar ‹initiativum› ne e œd pœdstœynoho iména ‹initium›, a œd imoceasttia ‹initiatus, •atum, •ata› récla ‹initiare›. U istotie, pocazova bœilcheisty imén pœdstœyen na ‹•ivum, •iva› u lat. e œd imeoceasty — ne œd yna tèzocoreinna iména pœdstœyna, coli ono e, a imoceasttia sõty œdréclovui tvarui.
Oge lat. slova na ‹•ivum› sõty tvorena œd pneu imoceasty na ‹•t•us, •um, •a›, a tuimy tvaroslœuno œdrõbna œd inchix primeitnœu tvarœu, e u lat. dalo tvaroslœuno vuiraznieye ròzlõciti prosto primeitna iz teamomy yacosti (ci derjagna — ‘ciy?’) œd ovuix iz teamomy uzteagou do dieyui (relation to action) na ‹•iv•› œd réclœu tvarœu imoceasty na *-nt- (substa•nt•ivum), ci na *-t- (initia•t•ivum). U greçscœy ge i rousscœy móuvou tacovo ròzrœzneigne ne e yno pitimo pràvilo: obõde primeitna na *-yn-, u rous., na -ικ-u gr. e dodano pneum istneum (identical) i pœdstœynam iménam i réclam, por, p.n.: d.-rous. ‹berégynu› ‘related to river bank’ œd ‹berégu›, i ‹berégynu› ‘careful, caring, attentive; thrifty, economical’, ci u gr. iz ‹-ικ-›: γλύπτης ‘sculptor’ (pœdstœyno iméno) → γλυπτική ‘sculpture ( ← *‘sculpture (primeitno) [art]’) ci πραγματικός œd πράγμα (pœdstœyno iméno) proti πρακτικός œd récla πράσσω. Roussca xotcha i dasty cde ròzlõciti tvaroslœuno primeitna (a iz yimi œdprimeitna pœdstœynodgeigna) œd imén pœdstœyen, i primeitna (a iz yimi œdprimeitna pœdstœynodgeigna) œd rékel, por.: dieyen œd dieiati ta dieyeu œd dieya, ta ceasto ni, por.: ‹traven› œd ‹trava› : ‹traven› œd ‹traviti›, ‹caren› mogé bouti i œd ‹carati›, récla, i œd ‹cara›, pœdstœyna iména.
U razie ‘dynamique, δυναμική’ œd récla δύναμαι, rousscoiõ bui tó boulo yno slovo œd récla ‹mogti›, otge ne ‹mœcyna›, ale ‹mœgyna›.
Значення: Велике місто в Польщі, адміністративний центр Нижньосілезького воєводства, розташоване на річці Одра.
Приклад вживання: Вроцлав відомий своєю багатою історією та архітектурою. Цього року ми плануємо відвідати різдвяний ярмарок у Вроцлаві.
Може питоме
Висуваю подумати про наросток -ин-, що нерідко є в назвах жителів
goroh.pp.ua: Дім
r2u.org.ua: Придомок
@Є. Ковтуненко
Добродію Є. Ковтуненко, а чи не могли б Ви, будь ласка, перекласти усе це? А то наче щось корисне, а читати...