»Повні займена особова, ге ото: ‹mene›, ‹mynie›, ‹sebe›, ‹sobie›, ‹tebe›, ‹tobie›, ‹yeie›, ‹yeoho›, ‹yeomou› вкладуть ('imply') наголос на йих, значачи, узглядно: "не іще кого, а точно mene / sebe / tebe / yeie / yeoho", "не іще кому, а точно mynie / sobie / tobie / yeiy / yeomou". Коли такий наголос не є вкладено, слїд є, натомість, користати з тварів: ‹mea› (вим. [ɲɐ]), ‹sea› (вим. ПД [sʲɐ], [sʲe̝], [sa], ПН [se], [sa], [sʲa]), ‹tea› (вим. ПД [tʲɐ], [tʲe̝], ПН [te], [tʲɐ]), ‹’ho› ([ɦo]) ci ‹-y› ([-j], [-ɪj]), ‹yõ› ([jʊ]), та: ‹mi› (вим. [mɪ]), ‹si› ([sɪ]), ‹ti› ([tɪ]), ‹’mou› ([mu]).«
Знаю трохи й деякі другі слов'янські мови, того розумію, про що мовите, та все ж... Уже втрачено, то хиба його тепер одродиш? Миєцця я був написав умисно, хоча нормално пишу миється.
@Oleksa Rusyn маєте що сказати на цю тему?
крайина
Значення: Держава в центральній частині Південної Америки, яка не має виходу до моря.
Приклад вживання: Столицею Болівії є Сукре, а урядовий центр розташований у Ла-Пасі. Природа Болівії вражає своїм різноманіттям, від Анд до тропічних лісів.
»От наприклад: <хвала Євгену> = подяка Євгену ≠ дякую Євгену. Хоча може бути й <хвала>«
Samà perédatcha rœznami ceastymi móuvui u rœznax móuvax bui ne vadila. Na pr., phran. ‹merci› ci ital. ‹grazie› ci isp. ‹gracias›, eür. תודה /toda/ — ne rieci — znaceignemy i coristaignemy tòcyno i póuno teacnõty eaguelscuomou ‹thank you› ci niemeçscomou ‹danke› — riecem.
To zàmeut ('the problem') iz "xvala" za 'thank you' ne e ógy, bõdy simy, znacity (ne znacity) "podeaca a ne deacouiõ", ale ógy ‹xvala› u seimy znaceignie zvynity zayvo puixyno, a u dennodennœmy móuvleignie agy smiexyno. Ógy yz seho slova e coristano u balcano-slovianscuix móuvax, xay — tó e yix dielo, ta slied e ymati na gadçie ógy, pervçi, tó e yno slovo iz tacuimy znaceignemy sõto balcano-sloviansco, a za drougue, imovierno uzteagyno ('relatively') novo, nicda dotui ne neusxi tacue znaceigne ('thank you, gratitude') u inchax slovianscax móuvax, a u praslovianscõ dobõ i pogotœu. Cyto do mnoiõ prostertoho ‹mieniti›, xay preamo u znaceignie 'to thank' yzony i ne coristano, ta perviesne znaceigne 'to keep in mind, to mention → to be mindful of' e u neimy boulo useugdui u rousscie, i ono e vuirazovœstyõ nicotro ('neutral') proti puixynoumou ‹xvala›, ci tomougy tacui (imovierno cerpanomou) ‹izpasibœ’›. A ci ne tomou cyto ‹izpasibœ’› zvynie nadto puixyno, ne louciuxi yna incha teacla slova rœdna, rousscà móuva e cerpala niem. ‹danken› ceréz lead. ‹dziękuję›?
»У центрї Вкрайини вже давно«
Nou, i tó e vidieti na costrõbatœmy móuvleignie tam, he nizaiõtchi slovo na slovo yz slœunica, perécladomy slovo u slovo yz veatscui. Bez veatscoie, a za yeiõ ino oucrayinscoie (ne rousscoie) ta bielorousscoie, u usiex móuvax slovianscax e tœi tvarui zaxovano, zaxovano i u rousscuix govoriex, izteajaiõtchi preamo yz d.-rous. — ysé dóugyno e neminõtche cazati na veatscuy upluiv na rousscœi govorui na Uzxodie, ta, scorieye za use, i na bielorousscõ móuvõ. Ba, i bay douje cue bui tó ne boü upluiv veatscoie (a nanipauçi e, yz ogleadomy na napream xireigna): poustiuxi œd tuix tvarœu, bõdy tó ouge tui rieci 'bouti', abo corótcuix zaimén osobovœu, ota "oucrayinsca" móuva ne e vila ('gained') nicy, a scorieye goubila yzocrema prõgynœsty. Móuvleatchi ino oucrayinscoiõ ta veatscoiõ, ne znati tó, ta móuvleatchi inchami móuvami slovianscami, ci toiõgy tacui rousscoiõ rœznomóuvoiõ Zaxodou, e douje tchouti yaca neogrebana oucrayinscà (i veatscà tacógy) pisymeinsca e.
___
»миєцця«
Mimo toho ógy tacuy tvar œd 'vesti' e neviedœm u roussçie, lédve imovieren i tvaroslœuscui: ‹•a•n› e pitim bõdy iménam iz znaceignemy debelosti (ou 'leader' ci 'Fürst' ci 'вождь' neyma tacoho znaceigna), abo pœdstœyneignam straden imoceasty na ‹•n•› œd pneu iz ‹•a•›, ógy tout bui uclalo ('would imply') to tvar ⁺‹vedati›, ógy yeoho neyma u rousscie.
»"Озія" теж чуже, виявляється«
Nie, vidgyte SISM XXXI, 203: *obzoja / *obzojь I, a yzocrema ysé:
»Что касается украинского существительного ‹озі́я (озі́я́)› 'что-л. очень большое (особ. о постройке; громада' (ср. еще, возможно сюда же, сербохорв. диал. ‹о́зиjа› 'большая группа детей' — Сев. Шаjк. 77), то, как видно из приведенных русских (‹озо́йный› 'огромный, громоздкий') и сербохорватских (ozojan 'чрезмерно большой', òzoja) лексем, семантически оно, безусловно, им соответствует, формально же его допустимо рассматривать как родственное с *obzojь/*obzoja образование, демонстрирующее иную ступень корневого вокализма — *ě, ср. русск. ‹озе́в› (<*ob-zěvъ), входящее в состав этого же гнезда. Версия Фриска (Frisk I, 463—464; II, 449), нашедшая отражение в Этимологическом словаре украинского языка (ЭСУМ 4, 167), согласно которой укр. ‹озі́я› трактуется как заимствование из греч. ουσία (дор. ωσία) 'имущество, состояние', связанного с причастием настоящего времени ж. р. ‹ουσα› (м. р. ων) от гл. ειμί 'я есть', родственного с прасл. esmь то же, estь, не представляется более предпочтительной, особенно с учетом ареала (русск., сербохорв.) приведенных выше предполагаемых соответствий к укр. ‹озія¹›. В Этимологическом словаре украинского языка (ЕСУМ, там же) приводится в качестве самостоятельного слова (омонима к ‹озія¹›) ‹озія²› 'злая, сварливая женщина', которое классифицируется как "неясное", однако, по-видимому, можно с осторожностью думать об общем просхождении его с ‹озія¹›, т.к. значение 'злой' фиксируется в составе данного гнезда: ср. русск. арханг. ‹озойливый› 'злой' (Филин 23, 97).«
»Чому так гадаєте?«
@Carolina Shevtsova
Yn slied o-perégolósou tou pœd nagolósomy?
»~Пройдена відстань«
@Carolina Shevtsova
Otógybo, 'prœiti ≈ (pro)biegti' ‹ristati›.
»могло би бути <передчіп> ?«
@Дивій Лабунський (@Друга Путь)
Iz tacuimy nagolósomy ino u deyaçiex govoriex Pœudne.
»<Зичливець, доброзичливець — спосудливець, Зичливий — спосудливий>
Ni.«
Що тодї? (Творячи од спосудити).