або мишовлі́вка
Значення: Пастка для мишей.
Приклад вживання: Сама, у чужому порожньому будинку, за зачиненими дверима. Як миша у мишоловці з великим шматком сиру. (Г. Вдовиченко) Юхим .. заглянув за…
goroh.pp.ua: млість
Фанатіти мліти .
Я від неї млію
Так, бо мова має нахил спрощувать. Колись в українській мові йменникових одмін було більше, як чотирі, і закінченнів було білше, а тепер вони у множині чи не всюди однакові. Зосталось воднаковить форму родового одмінка множини. І до того воно й ішло, доки в граматиці не затвердили галицькі форми на взір "питань", "завдань". І. Нечуй-Левицький згадує в "Сьогочасні часописні мові на Украіні" такі галицькі форми, як "зібрань", "убрань", "оповідань". Дивно, що "полів" зоставили, а не замінили на галицьке "піль".
У багатьох говірках розхитується й поділ дієслівників на дві дієодміни. Звідси й форми, як "ходе", "робе", "носе", ба навіть і "ходють", "роблють", "носють". Їх так само не завадило б запровадить до зразкового вжитку.
《Буквів — чисто західновкраїнський твар. На Наддніпрянщині в родовому одмінку чітко протиставлено чоловічий рід із -ів та жіночий/середній із нульовим закінчінням. Тому ніяких не буквів/конів/почуттів, а тілки буков/коней/почуть. Родовий відмінок тут опирається вніфікації в множині.》
Неправда ваша. Нечуй-Левицький пише, що таки навпаки.
Там де знаходиться кінець чого-небудь видимого для спостерігача = горизонт подій
Коли ви ставите мишам пастку, то й без того ясно, що вона не ведмежа.