@Bœgdan Youxyco
Привіт англійська і пока українська .
Те ,що ви сулите є у́складнення мови ,коли весь світ йде до зпрощення .
rousciy
___
русь + чий
Пор. вовчий
dõbniy
___
На честь Дубни. Див. оговорення.
leaxiy
réntghénœu, réntghéniy
maytnérœu, maytnériy
américiy
З перекладеного:
Від місцин:
Скандень, франчень, німечень, московщень, церень, стокгольмень, ресарень, ітербень, парижень, копенгавень, польщень, америчень, берклень, дубень, гесень, дармштатень, московень.
Але райнець, франчак, ітр/ітер (бо від частини назви місцини, ба більше, від одної місцини названі чотири первні — ітрій, ітербій, ербій, тербій).
Від ймень:
Ніобець, прометець, самарець, гадолинець, кюрець, айнштайнець, фермець, менделевець, нобелець, сиборжець, майтнерець, рентгенець, копернець, фльорець.
Але торень (бо торій — торень, торит — торець, тороліт — торяк)
Наросток -ець я додаю до первнів, похідних від назв імен, прізвищ. А -ень — від назв місцин.
Чому саме так, а не навпаки? Щоб не створювати плутанини, уникати "закічення" -нень, -чець, -цець.
Виняток: реній — райнець. Тут не поставиш наросток -як, бо буде плутанка з копалиною/мінералом реніїт — райняк
@Bœgdan Youxyco
Аби точно передати семантику, слід писати морфематично. Сучасне вкраїнське письмо про це не гідне, тож пишемо фонематично.
Може бути