»Домініон?«
Ale slouxyno.
Tou mogé bouti cœilco riexeign.
1) Yac eag:scoiõ’ste ‹domain› ta ‹dominion› yna viedgiysco-golósova dvœyça, to u rousscœy buismo mogli uzeati, na pr., uzeati pd.-zx. tvar iz /•dʲdʲɐ/ ta pn. tvar iz /•dʲɛ/, dauchi yima rœzna znaceigna.
2) Yac phraneçscoiõ e „a domain“ (cœneç cœnçemy yz phran.) ‹un domain›, ale „a dominion“ e ‹une domination›, to rousscoiõ bui tou slovou ‹domination› teaclo ‹panouvagne›.
3) Yac rœznami móuvami e „a dominion“ vuiraziéno i svoyami slovami (por. dœn. ‹magt›, soum. ‹valta, herruus›, veat. ‹владычество, господство›, mcd. ‹надмоќ, превласт›, to i rousscoiõ bui moglo bouti cytosi œd rœdnuix *uold-/*ueld-(t-)- ci *pan-(ou-)- ci *gospod-.
Ni, ne »„призначений (за законом) очолювати“«.
*paralatā- e rœuno rousscomou *pro- (za „peréd•“) ta *dē•ti u ‹dieti, diedjõ, dienõ› „to put, place“, ne *da-ti. I *dē-ti ne e „znati“ ni „znaciti“. Otge same ge *paralatā- znacity „placed before (sbt. as a head thereof)“, ne „assigned“ ci „acknowledged“.
»[ɣ] то є слїдне звено до челенкованя [ɦ]. Якщо руська не має н̶ь̶ (*є — ‹ye›) то єм був не вїв то. Був єм певен С. Н̶и̶к̶о̶л̶а̶й̶о̶в̶и̶ч̶ (Nicolayeu) дає [ɣ] як головний инозвяг на мїстї *g у Буковинських говорах.
»Ya osœbno ròzlõciaiõ /ɣ̞/ ta /ɦ/, sbt. he zveagymeni.«
__
Могли бисте розкрити се трохи?«
Za pervche, Nicolayeu coristaié yz inchix znacœu neigy nuinie priineatà MZA.
Tacoge i zamiesty MZA /ɣ/, e ou yeoho prosto greçske „γ“.
Za tréite, œnge sam pisié oge „/γ/“ e umóuvno, a na nadiele ge, tó e yn nosœu ci nosóulén (nosœudgén) sõgolósen, oge yeoho œn znacity u õzjcheiy perépisi he „[γ̃]“, pri tœmy dodauchi oge i inchi zvõcui obabœcy tacoho „[γ̃]“ sõty nosóulenui (nosœudgenui), na pr.: /pọmɑ̃γ̃ɑ̃́ty/ (yeoho perépisy).
Œn pisié oge perépisy [ɦ] e xuibna, bo: »[ɦ] — ларингальный, а не «небно-заднеязычный» или «небно-ларингальный» спирант.« Noutno œdmietiti oge „spirant“ e yn stariey nuinie recein za „fricative“. Tacoge, recein „laryngeal“ oxopity i „pharyngeals“, a uesy read „laryngeals“ cislity i „approximants“ ta „vocalized [laryngeal] consonants“. I cyto do recenoslœuya e i dosi prostœr pro supœr, uclioucyno rœznui prostirui znaciti yea u MZA.
I za cetverte, u tseiy rieci e nesõttyevo tòcyno œdtuiciti to dieystvnuy zvõc yz *g po XIIImy stl. u rousscœy móuvie. Pacye, crœmy [ɣ̞] ta [ɦ], e vuiyauleno i [ˀɦ]. Tout, znacynieycha e œdatcha zveagymene’ho ynomy znacomy MZA — ne samuy gouc, a toy ymaié bouti /ɣ̞/ (u dõgycax / /!), œdpoviedaiõtchi xiboslœuyou ròzvitcou’ho yz /g/ do XIIIoho stl. u rous. m. — a ne /ɦ/. Tó puitagne, oge (ta ci) u dieystvnosti te /ɣ̞/ mogé bouti i [ɦ] i [ɣ̞] ci [ˀɦ] abo i [ɦ̃ ~ ɯ̟̃ ~ ɣ̞̃], e incha riecy.
Móuvleatchi-gy o ‹г› u pravopisi ‹Вѣлгелм› ← *Wilhelm, a tó o zveagymenoslœunœy(!) perépisi’ho pro rousscõ móuvõ, tout znaciti ye he /ɣ̞/ e, scorieye, ne poprauno. Iesce raz, móuva ne e o dieystvnie zvyniegnie seoho ‹г› u ‹Вѣлгелм›, ale o tœmy oge ne e *g, otge ne → /ɣ̞/. Tout yac raz popraunieycha e perépisy /ɦ/, ← *h.
Sé ne protiriecity tomou oge zveagymena po móuvax mojõty dieliti inchogoucui. Por., pro nastoyõ, yac u leadscœy móuvie /x/ e [x] i */h ~ ɦ/ e tacoge [x], ale po govoriex */h ~ ɦ/ tacoge mogé bouti i [ɦ], tbt. cdesi e rœzniça dieystvna, a cdesi ni. Tac samo i u rousscœy móuvie, ròzlõciuchi zveagymeni /ɣ̞/ (*/g/) ta /ɦ/ (*/h/), œdpoviedno pravopisno: ‹g› ta ‹h›, mogé bouti oge ona i dieleaty izpœilnuy inchogouc [ɦ]. Riecy e izcladnieycha i tuimy oge pitomo iz rœdnuimy *h cœilcœsty nastœy u rousscœy móuvie e cosinena do *he ta slœu œd yeoho ci iz nimy, ta *-oho, ale pozdieye znacyno ròzxireno o „podœilsco-voluinske“ *h → /ɦ/ na poceatcou slœu peréd golósnui. Ta popri perviesnõ cosinenœsty, razomy iz pozdieychimy „podœilsco-voluinske“ *h- → /ɦ•/ ono e pèuno stalo seréd zveagymén u rousscœy móuvie. Otge, znaiõtcho ye i u svoyax rœdnax slovax, i *h u cerpanœmy *Wilhelm çielo vierogœdno bie priteaceno he /ɦ/, a ne he /ɣ̞/, bay douge yac bie móuvleno /ɣ̞/. A oge u tie pravopisi ‹Вѣлгелм› za ‹г› ne e vidieti ròzlõcõ meidj yima, e ne bœilche neigy cosinui pisyma bóulgariçeiõ.
I prosiõ ne pisyite oge bóulgariça mogé ròzlõciti na pisymie meidj /ɣ̞/ ta /ɦ/ pisiõtchi droughe he ‹’› za d.-greçscoiõ pravopissiõ — tó ne bie na dielie.
»Nacy mi ote use pisiéte?«
__
Пишу би яснити то письмїнне дїло з познакою /j/, коли вже були'сте чепали ни, не обовязково Вам. Тому не мав намір почати спір.
»A priclad iz pravopissiõ ‹Гюрги› bie yzocrema pocazati tó...«
__
То я розумїю. Хоч тодї Вам и є вїдомо вож він є дуже марґинальний, чи не єдиний де ‹Г г› має неправильну цїну.
»Проте, и латиниця, первинна, не дала би...«
Nacy mi ote use pisiéte? Xuiba ya ne viemy o pozdieye uvedenœmy pisymeni ‹й›, ci o dvopisiex za ‹ꙗ, ѥ, ю ...›?
Móuva bie o tœmy oge ‹г› u ‹Вѣлгелм› ne znacity neminõtche /ɣ̞/. A priclad iz pravopissiõ ‹Гюрги› bie yzocrema pocazati tó, ne vesti supœr o latiniçie ta bóulgariçie.
API. Якщо перекласти кожне слово дослівно, то це означає:
Application — додаток (програма).
Programming — програмування (створення коду).
Interface — інтерфейс (засіб взаємодії або зв'язку).
Таким чином, це просто дослівний переклад англійського скорочення.
@Carolina Shevtsova
Спасибі' !