Останні події

Пишімо всюди ‹и›, на вимові дозволивши пом’якшувати. Зокрема й у питомих словах, де ми пишемо ‹і›, а гетимологично там є ‹и›.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:53

І я стою проти латиниці, та не через те, що вона не вдатна (латиниця добродія Поруша вдатна з погляду одбиття фонем, хоча й тяжка до вчіння через силу правил писання), або поширена в світі, а через те, що в нас традиційно вживали кирилиці.

Латиниці вживали здебільша під польською намогою, або ж самі ляхи й уживали. І вживали саме польської латиниці, а не якоїсь своєї.

Та й кирилиця сама має досить способів, щоб одбити весь говірковий ряд фонем.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:42

На ділі, латиниця саме через це (первісно — під намогою католицької церкви, а потім під намогою імперських держав, що вже здавна вживали латиниці) і поширена, чи не так? Тяжко це одкидати

змінився найкращий переклад для слова реабілітаційний (мед.)
відновний
3
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:32

»Pèuen eimy Sam vieste, ta nagadaiõ, mogé bouti prosto; ‹ouciti pisati›.«

Tac, ispasibœ’! 👍

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:30

+, ще Дніпро, Дністро

Я вже маю надуми далі що додати до речі першого допису, але спочатку мабуть закінчу з першим більшим зробком.

II. Подільські черти Рівнопису

Гадаю, було б дуже добре й закономірно, якби взірцева мова найближчим часом відчула потужний вплив подільського говору. Раз, що це буде рівнотяга між Галичиною й Наддніпрянщиною (а перед ними була Чернігівщина, то ще в цілому й нова чергова частина); друге — Поділля в багатьох чертах діяло за тягом всієї української мови, тому виявляє питомі ознаки, наприклад, часто виповнює до кінця те, що у взірцевій мові зараз лише часткове, або навпаки, ховає давнє; та й багато чого загалом рупного прикметного й тільки для себе, в цілому пістрічного народного. Хоча, звісно, в мене є й своє упередження — саме цей говір, а ще точніше найзахідніші його види, я чув як мову народу змалку й примітив багато такого, чого більше не помічаю.

II.1. Р усюди тверде: вівчар, трох, вечерати.

II.2. Вставні Л, Н після губних перед [й]: здоровля, мнясо.

II.3. Кінцеве Ц тверде: палец, місяц.

II.4. Приставне В перед голосними, зокрема й як не те, що в сучасній мові: ворати, воріх, вострий.

II.5. Тверде -т в дієсловах третьої особи теперішнього часу й другої особи множини наказового способу: ро́бит, носіт.

II.6. Іменники м’якої та мішаної групи відмінюються як твердої, а жіночого роду в орудному відмінку мають закінчення -ов (-оў): коньом, земльов.

II.7. Усічення закінчень прикметників та присвійних займенників жіночого роду в давальному й місцевому відмінках: на зелені траві.

II.8. Не розрізняються тверді й м’які основи прикметників: синий, давний.

II.9. Вищі й найвищі ступені прикметників з -іщ-, неправильні теж: добріщий (добріший; кращий), синіщий.

II.10. Уживаємо давньоминулий і передмайбутній час: був їв, буду робила.

II.11. Буває відокремлене -ся перед: де ти ся діла.

II.12. Ф замість ХВ: фіст.

II.13. И в родовому відмінку однини іменників ІІІ відміни: соли, смерти.

II.14. Побільше слів подільської говірки, зокрема: ая (висловлення сумніву, та ні), ади, бамкати, вонуча, все (завжди), га, гиркати, годен, ґудз, заким, зимно, їден, штири, девіть, десіть, к, кіко, коби, капку, квасний, когут, ко́пати, лапати (ловити), лигнути, навпражки, най, но (але; тільки), -ціть (числа), патик, слабий (хворий), ступитися (піти геть), тре/траба, цевочкати, шо, щикати….

Усе

Артур Шапошник прокоментував переклад
11:14

А хто такий пан Дугин?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:24

Я вам кажу, пане Дугине, перелогиньтеся 😅

Артур Шапошник прокоментував переклад
10:20

Але, все ж, як на мене латинка втратила душу.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:59

Yac to caziõty, móucycui. Na dielie, naouciti sea tseomou pisymou ne e oucray teagyco.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:53

Тоді джерело, будь ласка.

Bœgdan Youxyco додав до слова позиція
09:52
переклад постай

postay

За п. Порушем

Артур Шапошник прокоментував переклад
09:45

Ой, та добре! Пишіть вже, як хочете! А я просто сказав, як вважаю! Хочете писати латиницею (яка мені не до душі саме через її поширеність) — пишіть! Та пишіть хоч писемністю гінді! Але, чи зрозуміє вас тоді хтось? Це добре, що латиниця більш менш зрозуміла. Але, все ж, читати важко. Аж цікаво, як ви це пишете, пане Єлисею.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:28

»вчити, як писать«

@Євген Ковтуненко

Pèuen eimy Sam vieste, ta nagadaiõ, mogé bouti prosto; ‹ouciti pisati›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:53

»Та й, Латиниця не спроста міжнародна! Вона міжнародна не тому, що вона зручна (це не правда, там багато звуків потребують або диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде). Вона міжнародна, бо Британія, Іспанія, Португалія та Франція дуже затято втюхували її іншим народам, та витісняли їхні мови, писемності тощо.«

@Артур Шапошник

Tó Vam mrity. Ne tomou. I za pèuno ne »диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде«. Na pr. ‹s› u Unicodie e take same i ocremo i u ‹sh› ci u ‹sch›.

I na pricladiex vuisje’my pocazau oge pro ‹ч, ж, ш› ne xuibleaty ni digraphui ni diacritica.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:46

»незаслужено втрачений Ѧ, який замінили на Я«

@Артур Шапошник

Tó e xilo za muilo. Pisymea ‹Яя› e scoropisy toho samoho ‹Ѧѧ›. Ale ‹я›, na pr., u ‹яблуко› ci ‹земля› ne e te same zveagymea (phoneme) he ‹я› u ‹тягти›, ‹язик›, ‹теля›. I u govoriex pœudne-zaxodou i u govoriex pœunoci e pèuna rœzniça meidj pervximy „‹я›“ ta drouguimy, yzocrema droughe e pitimo (i na pœudni-zaxodie, i na pœunoci) riecéuleno (realized) ceasto he dvogouc (diphthong), a na pœunoci e droughe „‹я›“ u beznagolósie /e/, olni (while) pervche „‹я›“ ni.
Vui mogete cazati oge tó e „izcladnœsty“, ba „zayva izcladnœsty“. Ta tó e cyto rousscõ móuvõ cinity rousscoiõ.

___

»А ще, кирилиця взагалі-то, може передати всі звуки української мови.«

Ne mogé.

___
»в латиниці (ne „Латиниці“) нема ч, ш, ж та інших звуків.“

Puitagne e ne ci u latiniçie „e ч, ш, ж“, ale ci latiniça mogé perédati zvõcui /t͡ʃ, ʒ, ʃ/. I œdpoviedy e tac, mogé i lègco. Ba, liepche neigy cuiriliça, bo cuiriliça coristaié yz ‹ч, ж, ш, к, г, х› — xesti pisymén, olni u latiniçie stané (is enough) lixe ‹c, g, x› — tri pisymena. Za postayemy (position) u slovie, ‹c› mogé perédati i /k/ i /t͡ʃ/, ‹g› mogé perédati i /ɣ̞/ i /ʒ/, a ‹x› perédasty i /x/ i /ʃ/. Zagailnà zasada e: ‹c, g, x› peréd ‹a, o, u› ci sõgolósnui (consonants) znaceaty /k, ɣ̞, x/, a peréd ‹e, i, y› znaceaty: /t͡ʃ, ʒ, ʃ/.
Na pr.:
‹c› peréd ‹a, o, u› = /k/ (‹к›):
‹catati› /kɑˈtatɪ/ („‹катати›“), ‹rõca› /rʊˈkɑ/ („‹рука›“), ‹cotiti› /koˈtɪtɪ/ („‹котити›“), ‹luico› /ˈlɘ̞ko/ („‹лико›“), ‹cuidati› /kɘ̞ˈdatɪ/ („‹кидати›“), ‹racycui› /ˈrat͡ʃ.kɘ̞/ („‹рачки›“), ‹rac› /rɑk/ („‹рак›“), ‹crasti› /ˈkrastɪ/ („красти›“);

‹c› peréd ‹e, i, y› = /t͡ʃ/ (‹ч›):
‹cecati› /t͡ʃɛˈkatɪ/ („‹чекати“), ‹citati› /t͡ʃɪˈtatɪ/ („‹читати›“), ‹cyxati› /t͡ʃxatɪ/ („‹чхати›“);

‹g› peréd ‹a, o, u› = /ɣ̞/ (‹г›):
gadati /ɣ̞ɑˈdatɪ/ („гадати›“), ‹govoriti› /ɣ̞oβ̞oˈrɪtɪ/ („‹говорити›“), ‹guidco› /ˈɣ̞ɘ̞d.ko/ („гидко“), ‹crõg› /krʊɣ̞/ („‹круг›“), ‹grib› /ɣ̞rɪb/ („‹гриб›“);

‹g› peréd ‹e, i, y› = /ʒ/ (‹ж›):
‹geréb› /ˈʒærɛb/ („‹жереб›“), ‹giti› /ˈʒɪtɪ/ („‹жити›“), ‹gydati› /ˈʒdatɪ/ („‹ждати›“);

‹x› peréd ‹a, o, u› = /x/:
‹mouxa› /ˈmuxɑ/ („‹муха›“), ‹xoditi› /xoˈdɪtɪ/ („‹ходити›“), ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/ („‹хиба›“), ‹xmara› /ˈxmɑrɑ/ („‹хмара›“), ‹roux› /rux/ („‹рух›“);

‹x› peréd ‹e, i, y› = /ʃ/ (‹ш›):
‹xélést› /ˈʃɛlɛst/ („‹шелест›“), ‹xilo› /ˈʃɪlo/ („‹шило›“), ‹mouxyca› /ˈmuʃ.kɑ/ („‹мушка›“).

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:06

Не так. Коли вірно пам'ятаю, то родово -пись (-graphy) є діяльність чи плід дії, а -пис (-graph) є діяч.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:31

-

Ysé e het' ne tó.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:16

Abo ‹Lesvo›. Roussca móuva ceasto mieni i pisymeinsoc rœd yna imena he to œdpread peréstaubui izcladœu iz dvoma verxœuyama zvõcynosti coli tó droughe bie /l, m, n, w/, por. d.-rous. /t͡ʃəɫ•nɤ/ → */t͡ʃow•n/ → /t͡ʃow•ˈno/ poread iz /t͡ʃo•ˈwæn/. To tvar ‹Lesvo› bui boü blizjiy greçscomou tvarou.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:12

»[kɔtrɪi̯sʲ] → [kɔtrɪsʲ]«

@Данило Ганич

Aha, ròzoumieiõ. Ta /koˈtrɘi̯sʲ/ → [koˈtrɘsʲ].

___
‹perépisïõ› — ceomou ‹ï›?

‹esmy› — tó e daunerousscuy tvar, dobiexynerousscuy e ‹esmi›.

‹pœl› — ya pisiõ ‹pœu›, ponevagy yeoho zvõcotvar preamo ne izteajaié oceicouanuy pràvilnuy œdguib /l/ (mogé bouti, to tvar iz /w/ bie poxireno yz govorœu Lémcovinui, por. tam i ‹bieu› „lebeid“ ← ‹biel›); a iz slovomy ‹golósen› iz ‹-›: ‹pœu-golósen›.

‹bõti› — tacui ‹bouti›; tverdgeigne o „upluivie“ tvarœu ‹bõd•› na ‹у› u ‹бути, був, бул•› e ino oumogleadno i nepotverdgeno narieceoslœunuimi datami govorœu iz protistauleignemy ‹ou› ta ‹õ›, cde ‹bouti› e [ˈbu̯͡ʊtɪ], a ‹bõd•› e [bʊ͡u̯d•].

‹og’› — ya ne lioublõ tout ‹’›. Leipche e ‹oge›, ci ouge ‹ógy›. I ‹yac’› e ‹yac›; tó e scorieye rœunobiegynuy tvar do ‹yaco› (‹taco› : ‹tac›), pace, prosto na /•k/ e i inde po slovianscuix móuvax. Mogemo recti ‹•c› e ouge stalo yno tvarno prislœuyeu œd zaimén he otó: inac, onac, ovac, tac, yac, ysac. Tege mogemo vidieti i iz prislœuyami u ceix. ci slvç. na ‹•m› œd zaimén, proti daunïx na ‹•mo›: ‹kam›, ‹inam (slvç.), jinam (ceix.)›, ‹tam›, ‹onam›, a iesce ceix.: ‹odsud›, ‹dokud›, ‹odjinud›, proti rous. ‹cõdui, tõdui›.

Kuľturnyj aborihen додав до слова червоноград
вчора 23:43

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:19

@אלישע פרוש

»Ta te znaceigne mogé bouti perédano i inacye...«

Bológo za pœdmietcheinïe drougoïç!

»cyto tam znacity [i̯]–/ɪsʲ/?«

Ésmy pisau og’ ou slovax yac’ ‹yacuys’, cotruys’›, pœl golósnuy [i̯] mogeity ne bõti móuvlenuy, perépisïõ– [kɔtrɪi̯sʲ] → [kɔtrɪsʲ].

Євген Ковтуненко прокоментував
вчора 21:44
слово лесбос

Та й взято не з грецької, а через західнояврупські мови, про що свідчить /b/ та /os/ наперекір давньому звичаю

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 21:43

Приточіння

Євген Ковтуненко прокоментував
вчора 21:42

Подане значіння — хибне

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 21:41
слово лесбос

Лесбос - неруський твар

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:40

+++

змінився найкращий переклад для слова реакція (наукове)
перебіг
4
вчора 21:39
Bœgdan Youxyco додав до слова лесбос
вчора 21:37

lesvo, lesov

ος відповідає давньоруському ъ

змінився найкращий переклад для слова вінір
(зубна) личина
4
вчора 21:27
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:24

Або й ⟨Лес(о)в ~ Лез(о)в⟩

вчора 21:24
переклад жолудик

Вживається у значенні жолудя

goroh.pp.ua: жолудь

змінився найкращий переклад для слова реабілітаційний (мед.)
цілильний
3
вчора 21:24
змінився найкращий переклад для слова червоноград
новий двір
4
вчора 21:15
вчора 20:54
переклад рух

אלישע פרוש в обговоренні

Kuľturnyj aborihen додав до слова детрузор
вчора 20:33
переклад виссець

Kuľturnyj aborihen додав до слова детрузор
вчора 20:26
переклад виприскувач

вчора 20:26
слово детрузор

Значення: . М'яз сечового міхура, який при скороченні виштовхує сечу.

Приклад вживання: Функція детрузора є ключовою для нормального сечовипускання.

Артур Шапошник прокоментував переклад
вчора 20:18

Хтось

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 20:12

+

змінився найкращий переклад для слова кооператив
сяберство
4
вчора 19:51
змінився найкращий переклад для слова закономірність
неминучість
4
вчора 19:45
змінився найкращий переклад для слова топ-менеджмент
старшина
4
вчора 19:40
змінився найкращий переклад для слова прийом
спосіб
5
вчора 19:33
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 19:24

Та наприклад є слово водограй в значенні фонтан .
То винограй за таким мислижем буде вже винним фонтаном

змінився найкращий переклад для слова ол-інклюзів
все включено
6
вчора 19:13
Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 19:00

+

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 18:57

Чи то не за Чорне море?

змінився найкращий переклад для слова фундатор
закладач
6
вчора 18:54