»Якщо "хір" то це є скоріше «cross»)«
Ceomou?
scircita voda, scirciata voda
/ʃt͡ʃɪrˈt͡ʃɪtɑ β̞oˈdɑ/, /ʃt͡ʃɪrˈt͡ʃatɑ β̞oˈdɑ/
Corótco i:
scircitca, scirciatca
___
Œd ‹scireç› „Suaeda, sodium-plant, sodium-weed“ iz ‹•it•, •iat•› „-osus, -atus“, ta ‹voda›, por. eag. ‹soda water›, svied. ‹sodavatten› tc.
___
yscalista voda
/ˈskɑlɪstɑ β̞oˈdɑ/
Œd ‹yscala› „sparkle (in wine, water)“. Por. eag. ‹sparkling water›.
- za pravopisy. Pravopisy bóulgariçeiõ ‹го́голь› ne znacity oge u *-ol- neyma o-perégolósou, atge u „pœunœcynœy“ rœznomóuvie e œdguib o-perégolósou [ʷo ~ ʷɵ] ← /ʉ̯͡ɶ/ u beznagolósie. Por. „pœunœcynõ“ vuimóuvõ, na pr., slova ‹mœst› — [mʉ̯͡ɶ̼st ~ mu̯͡ɵst ~ mu̯͡ost]. Poxirenœsty slœu e rœzna, i ‹gogœly› moglo e bouti poxireno yz rousscuix govœroc pœunoci.
Perégolósou o u ‹cœneç› e utoricen, yz tvaroslœunoho rœunagna za poxuiluimi padeigymi ‹cœnça, cœnçou, cœnçie, cœnçemy, cœnçi, cœnçœu, cœnçœm›. Pd.-zx. rœznomóuva i dosi œdteajaié perviesnuy tvar ‹coneç› u im. eid.
A ouge: ‹cœleç› za ‹cœilçe, cœilça, cœilçou, cœilçemy, cœilça ...›, e i ‹dvœreç› — za ‹dvœrça, dvœrçou, dvœrçie, dvœrçemy, dvœrçi›, e i ‹vuixœdeç› — za ‹vuixœdça, vuixœdçou, vuixœdçi›. A ne u usiex slovax utoricyno bo e.
»*koxolъ → *xoxolъ має дати хохіл(ь?), як березіль, поділ тощо.«
Ya nastœyno pœdnosiõ ne ciniti zayvui zaverttia o perégolósie *o na stõplayie pravopisi iz ‹i : o› bóulgariçie. Viedomo, e çiela nizca izteajagn o-perégolósou u rousscœy móuvie, i daleco ne usœi padõty pœd glablie strygynevoho „|i|“, otge œdsõttye u pravopisi bóulgariçeiõ ‹i›, yzocrema prisõttye ‹o› pri oceicouanœmy o-perégolósie ne e samo o sobie docaz o xuibagnie perégolósou. Izgadaymo znacomitõ nastoyõ iz imeamy ‹Pœltava›, cde popri pravopisy ‹Полта́ва›, o-perégolós tacui e, ale iz „pœunœcynuimy“ œdguibomy u beznagolósie.
Cyto do *xoxol-, to, *-ol- e pocép pitimo vuirazjalen, a he tacuy, vuistõpaié i u vidie *-ul- ( → *‹-ъл-›), ne daiõtchi o-perégolósou. Vierogœdnœsty *xox-ul- popri *xox-ol- pœdpiraié e i poveazagne’ho iz *kex-ul- u rous. ‹céxol : céxl-› (SIRM VI 206) — ocivisto iz *-ul- . Popri pratvar iz *-ol- za SISM (v. tam: *kexolъ), vuirazjalnœsty pocépa *-ol- mienity corótcuy rœznovid *-ul-, tbt. xuitagne, por. yzocrema: *pyrsten u ‹perstein : perstenia› i *pyrstyn-yu u ‹persteny : perstnia›, *-or- : *-ur u *boug-ur- : *vix-or- : *gam-or- : *xod-or- : *sik-or-, *sous-ol- u d.-rous. ‹sousœlu› (por.: »... xomeacui i sousolui« — ne ‹sousului›!, u Pov. Ur. Liet) : *sous-ul- / *sous-yl- u veat. ‹су́слик›, slvç. ‹syseľ› — usœi tœi xuitagna dóugyna sõty bouti iesce balto-sloviansca ci i.-e., a siõduige teaghnõty i: *-ūl-, *-al- ( ← *-āl-/*-ōl-), *-oul-, *-el- : *-yl-. Otge, pro rousscõ móuvõ mojõty bouti viernui i pratvarui: *kex-ul- / *kyx-ul-(?), *xox-ul- popri *xox-ol- u inchix móuvax. Pacye, vuirazjalnœsty e ouge u *xox- : *kex- ← *kos: : *kes- u slovie *xox-ul-. To ceomou bui ne boula vuirazjalnœsty i u *-ol- : *-ul-?
»порівняйте з Вавилоном <...> через те, що в усній традиції його не було (бо потреби не було), його форма не здобула /ѡ/ і зосталася з /о/, як у церковнослов'янщині — Вавилон.«
Otóge, ya i ne izporiõ oge ‹Vavilón› bie cyto raz cerpano cnigyno. Ta tó cazié xuiba na ròzdvoyeigne rousscoï móuvui na „prostõ“, „nizjchõ“ pitomo rousscõ, ta „vuisocõ“, „cnigynõ“, „oucenõ“ — staroslovianscõ, leadscõ, veatscõ — ne rousscõ.
усємирьно, вєсьмирьно
usemiryno, vesymiryno
Лат. littera ūniversālis– рус. письмѧ усємирьно.
Малорусько-Нїмецький словник Желехівського та Недільського(І, ст. 126)
Всеми́рний, а, Welt-, der ganzen Welt, Universal-, allgemein.
__
Знадоби до Словаря Давнерускої Срїзнївского:
вьсємирьныи, вьсьмирьныи– всемирный.
__
ЕСУМ(Т.3,ст.463) мир²–[ми́рськи́й]–«світський, громадський».
Значення: Столиця Кипру.
Приклад вживання: Нікосія — остання розділена столиця світу.
-Ір , -ор
> Протестантизм — Протестантство
(а ще, скажімо, "інтровертство")
Що робити, коли стільки підряд приголосних? Навіть якщо там [ц], все одно чотири
Можна вставити якийсь голосний чи склад? Але якщо, наприклад, вставити -ій-, то це буде означати словорід від іменника з ним
Пропустимо, що це все чужі корені, ще й, гадаю, таке й з нашими може бути. Наприклад -верт від вертіти гарно було б, хоча мабуть вже справді вертій чи як
дєнник
dennic
Див. ЕСУМ [день], [де́нник]. Пор. бовг. переклад слова ‹journal› словом "дневник", зо знаком "щоденник", хоч лексема й є з вятскої.
*din•inīk•os
/dnɛu̯/~/dnʲʏu̯/~/dnʲyɸ̞/~/ŋːyɸ̞/~/ŋːiᵝu̯/
днεу
dneuu
Підстійнена прикмїта на взір лат. diurnālis←diurnus•ālis.
*din•ev•os
Скоро - швидко і палити - стріляти з вогнепального оружжя, за взірцем самопал
ЕСУМ: переки́дько «перекинчик»
goroh.pp.ua: перекидько
дайс
repoux , reapoux , riepoux
___
Sl:ic g:œu Boucovinui: ‹репу́х› „бешкетник“