Значення: Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін.
Приклад вживання: Бойчук прикріпив два кінці шнура до клем у залізній коробці з поперечною ручкою. (Д. Білий) Тільки вискочивши з машини та піднявши капот…
~, особливо в "на теренах (чогось)"
цілком досить, є й значення "територія, регіон"
Значення: Місцевість, територія; перен. ґрунт, основа розвитку чого-небудь (СУМ-11).
Приклад вживання: Головним тереном, з якого збирала ся худоба до експорту, була східно-полуднева Галичина — земля Галицька і в части Львівська, Поділє й…
Од дупа.
Од дуда.
А це ще дописьменне слово. Ось витяг із ЕССМ:
ǫborъkъ: ц.-слав. ѫборъкъ modii genus (Miklosich LP), сербохорв. ùborak, ùbôrka ‘мера зерна’ (RJA XIX, 115), диал. у̏борак, -рка ‘мера земли по плате за вспашку’ (њѝва од два у̏борка, Ел. II), ubörak, -rka ‘сосуд, служащий мельнику для взимания платы за время помола зерна; сосуд, некогда только деревянный, в котором ставили на очаг муку для паленты’ (КА 407), словен. obộrek, -rka ‘мера зерна’ (Plet. I, 739), ст.-чеш. úborek, -rka, -rku ‘полый сосуд, мера для зерна’ (MStčSl, 525), в.-луж. диал. bórk ‘ведро’, н.-луж. bork ‘ведро, бадья (особенно для воды)’ (Schuster-Šewc. Histor.-etym. Wb. 2, 55), полаб. vǫbörăk ‘ведро’ (Polański–Sehnert 179), польск. диал. węborek, -rka, wemborek, wębor ‘ведро с ручкой для ношения воды, молока; ушат’ (Warsz. VII, 521), словин. vąbórk то же (Lorentz. Slovinz. Wb. II, 1272), др.-русск. уборок ‘мера вместимости’ (Р. Прав. Яр. по Син. сп., Срезневский III, 1116), укр. уборок (Mikl EW 221). – Сюда же слвц. úborka ‘корзинка’ (Kálal 734).
Слово заимствовано до X в.н.э. (до преобразования носовых гласных в слав. языках) из др.-в.-нем. ambar ‘ведро’, которое через лат. amphora восходит к греч. ἀμ(φι)φορεύς ‘сосуд с двумя ручками’, см. Brückner 608; Miklosich LP; Фасмер IV, 143–144; Machek 546. Менее вероятно исконнославянское образование от *bьrati – *ǫ-borъ, так см. Брандт РФВ, 23, 96. Маловероятно также родство слав. *ǫborъ с др.-инд. ambhṛṇas ‘чан’, греч. ἀμφορεύς, др.-в.-нем. ambar – по версии Младенова KZ 44, 370, Ильинского ИОРЯС 25, 432. См. Фасмер IV, 144.
Єлисію, яка ваша думка щодо цього питання?
+
Хоча це й поні, й чорт, але в слівниці є, то хай буде.
r2u.org.ua: куцак
@אלישע פרוש
> ‹vztrietcha›
Ви писали, що ймінники з сим передчепом бувають ино з uz-.
> ровнити брюхо : брухо.
>
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Rœunati, porœunati, rœunaigne, porœunaigne.
> Або ж до речи, тобто до реченого.
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Lédve. Neyma ‹reicy›, e ino ‹riecy›. Boü bui nagolós na cœnçie u ‹rieci›, moglo bui bouti i [reˈt͡ʃi] u rœznovidie Pœunoci, ta neviedomo e ci tacuy nagolós e prau. Ale, na pr., u orõdnie ‹riecymi› pèuno e nagolos na cœnçie, i tomou u rœznovidie Pœunoci mogé bouti [ret͡ʃˈmɪ ~ ret͡ʃˈmi].
»>rœznami
Чи не було би поправно róznami, бо там же *orz-, що виключає переголос?«
Œdriexyno (absolutely). Ta ‹rœzn•› e prosto pozdieychiy poxirenuy tvar. Ya, na pr., prostiraiõ coristati yz toho tac, ógy ‹ròzn•› ta ‹rœzn•› mojõty slougiti pro rœzna znaceigna. Na pr., ‹rœzno› "different(ly)" ta ‹ròzno (e / bouti)› "interesting(ly)" (por. d.-rous. ‹розьно бъіти› "to be different, to differ from", tout: "to make difference → to be of interest".
На вилучіння.