Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати.
Перечить тому, як фундаментально працюють живі людські мови.
Я хочу просто почистити мову від більшости непитомо руських слів, конструкцьий и фраз, коли й це буде гальтернатива, а не повна заміна. Що ж до чужих коренів, то я цілком за пристосування йих до нашойи фонотактики, за метатези, протез, за всічіння надто довгих: Hagrid → Ғагрьид, smartphone → смархвон, notebook → новт, futurism → хвутуризем тощо.
Ище додам, що ми реаньимуємо мову зі скаліченого стану, закладаємо воснову про нову добу життя вкрайинськойи. Біда є ба й не в самім черпанні, а в упливі лядськойи та в’ятськойи.
Про вплив згоден. Я нещодавно трохи писнув про це на фейсбуці в контексті англійської. Москальський вплив у мисленні й мовленні багатьох людей теж очевидний. Це біда, з якою треба боротися. Успіху нам у цьому (звісно, поза межами Словотвору теж).
Що ж до Вашого погляду на пуризм, то це радше футуризм. Мовний футуризм. Читав якось мудрагельські припущення про те, скільки відмінків зникнуть з української, та що ще. Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати. А я вже написав, зумисне запозиченим «що занадто, те нездраво», що думаю про намагання «перккласти» всі запозичення. Пропоную почитати Ірину Фаріон (скажімо, «Англізми і протианнлізми»).
Навіщо Ви тут?
Стрічне питання. Я
дещо вне второпаю, як деякі люди, що вже не перший рік ту сидять, узагалі ничому не навчилися.вкрайинськойи
Чи можете надати приклади, де тре писать -йі-?
Я тут багато чого навчився. Творити слова за відомими моделями, шукати слова в словниках (але не так аж «працювавти зі словниками», як Роман розписував, на те терпіння не вистачає), краще пояснювати свою думку… Переконувати когось у цьому не бачу глузду.
Я тут для того, щоб виправити ґанджі в мові, створені комуняками, москалями, польською неволею та нашими дурниками, що без розбору тягнуть до мови все, що попаде під руку. Ну й щоб збагатити словниковий запас та інші сторони знання мови.
Я не прийшов сюди творити штучну мову, якою між собою 4 людини будуть спілкуватися (я був би 4-им, за тим, що бачу).
> Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ.
Тоді вже й инші букви долучати, наприклад ‘ԫ’
Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ.
> Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019, тільки невеличкі зміни.
Та вот гадаю чому не можна взять ‘ї’ замість ‘йи’ по голосні?
»Проти кальок борються гидийоти.«
Не зовсім.
Кальки — це ті ж таки черпанки, але семантично-синтактичні. Тобто, це така сама чужина в мові, що й прямі перейнятки.
Тому слід уживати кальок обережно й тільки тоді, як нема своїх одповідників. Так само, як і вживати прямих черпанків.
А коли змога зробить і вживати свого одповідника, то слід би так і вчинити (завдання ж цього проєкту в тім, щоб перекласти всі таки перейняті мовні явища).
Наприклад, маємо таку сполуку як ⟨брати участь⟩ , часто вживану в теперішній урядовій та оповісницькій мові. Етимологи здебільшого правлять, що це перейняток з мови німецької та французької бюрократії (prendre part, teilnehmen). Та й давні словниці її, видно, знають зле .
(у Грінченковій словниці нема й ⟨участи⟩, а Желехівський засвідчує слово ⟨участь⟩, але не засвідчує сполуки ⟨брати/мати участь⟩, тільки язичне ⟨участвувати⟩).
Тобто, народньої вжиткової основи нема, либонь. Тому, мавши свої одповідники, нема приводу вживати тієї кальки.
Так само й з усіма іншими кальками. Коли безвихідь, то нехай будуть, а коли свого досить, то й чужого не треба 🤔
псл. *vъrga означало не всю губу, а тільки її верхню чи нижню м’ясисту частину;
»Не може бути -ччина, бо воно від -кія/-ція.«
И що з того? Чинне письмо за слова з -к- на кінцї кореня, проти -т- є тільки йстослівне. Тим оно, мїж иним, тож є погане, ож пхає вкупу "пиши як мовиш" з истослівям, а в слїдї маємо ож мовцям помагають розвити неправильну вимову, котра ще й лучить бути вятскою, ге от /spadʃt͡ʃɪna/ мїсть дїйсного /spad͡ʒt͡ʃɪna/. Отже, -тщина, -ччина, оба ся читають /t͡ʃːɪna/.
leviathan
нєдолимꙑи
nedolimuy
Не вїм семантику слова ”нєуколупнꙑи“ певно, але без того єм певен ож ‹invincible› воно не тякне.
лат. invincibilis–in-(не) vincere(долати, долїти) -bilis( hab-ilis)(міжний що мїти, дїти).
рус. нє-дол-имꙑи, від ”долати, долїти“.
*ne•dol•īm•u•s(•j•u•s)
Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019, тільки невеличкі зміни.
> їй (yeiy)
>
> https://en\.wiktionary\.org/wiki/Reconstruction:Proto\-Slavic/jь
Тобто йій?
Навіщо Ви тут?
Стрічне питання. Я дещо в не второпаю, як деякі люди, що вже не перший рік ту сидять, узагалі ничому не навчилися.
вкрайинськойи
Чи можете надати приклади, де тре писать -йі-?
Так, певно не *Вісеччина.