Останні події

Шановні модератори та адміністратори, на мою думку слід щось ізробити зі запозиченнями, що просто складаються з двох частин, які можна перекласти вокремо. Наприклад, екологічна проблема = екологія + проблема. Розумію, що це тяжко, та мені здається, ніби вони засмічують “Словотвір”. 

Ceomou? Ceréz moyõ neouvagynœsty. I ouge vuiprauleno. 

https://slovotvir.org.ua/users/anton-bliznjuk

Esmi izgoden iz: »принаймні в ранню руську добу *ѧ звучало не як одноголоска, а як двоголоска«, ta oge pervcha ceasty bie [e]. 

Tout e gœdno dodati oge pœunœcynuy œdguib *EN u beznagolósie e /e/, i e daveny (Xeveleu, Phonologia, stor. 183: »Однак є два факти, на підставі яких можна стверджувати, що 
розщеплення ę на ’a під наголосом та e в ненаголошених складах 
відбулося від самого початку«), por. PN. zvõcotvar /ˈpripetʲ/ proti pd.-zx. /ˈprɪpjatʲ/ i /ˈprɪpje̝c/ imene ‹Pripeaty› — tac u pameatcax ‹Припєть, въ Припєтѣ (1108), мєжи Припѣтью›, a ne ‹Припꙗть, Припѧть›, a tacoge ‹Lioubeatch› na Cernigœuscinie u pœunœcynœmy zvõcotvarie /ˈlʲubet͡ʃ/, u pameatcax ‹Любєчь›, a ino u Lauréntteuscœy lietopisi ‹Любꙗчи›.

Rœzno e tout i tó oge yn sõgolósen, coli mogé bouti meagoc, sbt. iz [ʲ], peréd [e] ← *EN u beznagolósie ne e meagoc, por. priclad (œd Xeveliova, Phonologia, stor. 184): ‹коло́дезь› : ‹капу́стєни› ( * koldENgu : * kapoustēnu). 

Cyto do nosovosti ‹ẽ› u d.-rous. Xeveleu pisié (Phonologia, stor. 186): 
»Існують також записи, зроблені арабськими вченими: q{i)naz < kъnęzь ‘князь’ в Ібн-Гордадбега бл. 846 p., Wântīt < Vętič-, назва племені в Ібн-Ростега 903-913 pp., та Wândzaslâwe < Vęčeslavъ в Аль-Масуді 947 р. З цих прикладів можна виснувати, що назальність голосних перед фрикативними вже була втраченою в середині IX ст., тоді як перед зімкненими 
та африкатами (усупереч даним Константина Багрянородного) вона зберігалася ще й до середини X ст. Але знов-таки ймовірність того, що ці слова були записані в самій Україні, є дуже малою, а якщо вони походять не з України, то скорше свідчать про стан проторосійських, а не 
протоукраїнських діалектів. Крім того, в іншому рукописі, що належить Ібн-Гордадбегові, подано форму *q(i)nan, де якраз маємо справу з носовим! 
Зрештою, ця суперечність не дивує, оскільки розглядувані арабські джерела являли собою компіляції, основою для яких служили почасти 
розповіді купців, а почасти давніші джерела, тому їхні дані хронологічно й географічно були неоднорідні, і до того ж жоден з інформантів не 
був здатен точно відтворити звукову форму згаданих слів — та й не дбав про це.«

Iesce tamge: 
»Угорська мова відбиває назальність у деяких закарпатських топонімах: Munkdcs 
= МукачевОу Ondava < *Qdava> Goronda < krgt- ‘стрімкий’. Це важливі факти. Вони свідчать, що носові голосні вживалися тамтешніми слов’янами під час загарбання угорцями цих теренів (бл. 907 p.). Одначе немає певності, що ці слов’яни говорили саме протоукраїнськими діалектами. Це так само могли бути протословацькі чи інші слов’янські племена.«

Dvogouc na miestie *EN mogemo i dosi posterégti u pd.-zx. govoriex Carpattia, Pocõttia ta Boucovinui u vidie [i̯͡e̝] pœd nagolósomy (Nicolayeu, »Карпатские экспедиции. Вокализм карпатоукраинских говоров«), a tacoge na Pœunoci u vidie [i̯͡æ] (Nicolayeu ta in., »Вокализм полесских говоров в праславянской перспективе«) tacoge pœd nagolósomy ta u pervcheimy perédnagolósiénœmy izcladie.

…

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Ceomou »Cc - k, ʧ« ale »Gg - ɣ̞«, »Xx - x«, a ne »Gg - ɣ̞, ʒ«, »Xx - x, ʃ«?

»EIei - iː« — popraunieye e »EIei - e͡i«, yac u beznagolósie tó ceasto e i [eʲ], ta i nagolósiéno e tó crœmy [i(ː)] tacoge [ʲɪ].

Dauxi pri ‹œ› oba rœznovida — i „pœudenno-zaxœdnuy“ i „pœunœcynuy“: »Œœ - ʏ, ʉ͡ɶ«, sloveisno bie dati oba i pri ‹ie›: »IEie - ʲiː (PD.-ZX.), i͡e (PN.)«, a ne prosto »IEie - ʲiː«.

»Ii - ɪ͡ɘ/ɪ« — ɪ͡ɘ e [ɪ͡ɘ], ne /ɪ͡ɘ/, i scorieye ino he nagolósiéne /ɪ/. He zveagymea stane dati ino /ɪ/, a pro pœunœcynuy rœznovid tó ymaié bouti /i/. Crœmy toho, ‹i› e tacoge [ʲ], [j].

»Ll - ɫ, ʎ« — ‹l› samostœyno ne e /ʎ/.

»Yy - ʲ, ə« — iesce /j/, i tacui /ɪ/, ne /ə/ (/ə/ e ‹e, è›, nagolósiéne = [æ]).

»Oo - o, ɔ« — xuibity ‹Òò› za /ɔ/, ta ‹Óó› za /o/.

»Uu - u̯, ɘ«, »Uiui - ɘ« — /ɘ̞/, ne /ɘ/.

Xuibity ‹Ẽẽ›.

Скажіть цього гоя зі “Словотвору”, будь ласка.