Баерьшчина
Baeiryscina
Поято з словїнского наявного джерела: верх.луж., ниж.луж. bayer що показують спосудженя з нїм. (Baiern, Bayern).
Бавѡрьшчина
Bavœryscina
Поято з словїнского наявного джерела: словац., чїс. bavor-, ниж.луж. bawor- и ляд. bawor- що показують ранне спосудженя з лат.
Збірник пісень називається же ж співаник. Чому б цим словом не називати і плейлист? (але це лише щодо музики!)
куте́ць «пазуха у сітці; конусоподібний глухий кінець рибальської сітки, ятера; хлів;
Значення: Те саме, що ковальня. Тобто майстерня (або цех), де обробляють метал куванням.
Приклад вживання: Стояла його непоказна кузня на околиці села над крутим берегом Очеретянки. (Є. Доломан).
Небо + ясь (ясно)
Сватати, але змінено
Сто + літати
почув од Берлїнської
М.Уманець, А.Спілка
Від час і відь- ведати (знати), як ведмідь, відьма, красовідь (естетика). І не треба будувати велетенські слова з трьома коренями. Та калькування, але инколи можна
(більша калька, ніж "завдячення", але нехай теж буде)
ЧатЖПТ в поміч:
Нормалізація (приблизно до звичнішого вигляду):
Sam este exotizm → Сам є екзотизм
I cyto? → І що то? / І що з того?
Ci ne u cogyné móuvé Europui → Чи не в кожній мові Європи
e i suoye abo ino suoye slovo → є і своє або інше своє слово
na siõ récy → на ці речі
Переклад українською:
«Сам (по собі) це екзотизм. І що з того? Хіба не в кожній мові Європи є своє або якесь інше власне слово для цих речей?»
»‹novà› ino na pismie rœznity sea œd ‹nova›?«
Tac, ino pravopisno. Pro te, dobrie bui blizje dosliediti imoviernosti rõzlõcui meidj vuituicilnui ta nevuituicilnui tvarui primeiten za nagolosómy u daunïx rousscuix govoriex. Na pr., e tverdgeigne oge u daunïx pœudenno-zaxœdnuix rousscuix govoriex bie ou nevuituicialnœu na coreni, olni na cœnçie ou vuituicialnœu. Çie tac, tó ‹nova› bui boulo /ˈnoβ̞ɑ/, a ‹novà› /noˈβ̞ɑ/.
___
»I iesce, rœd pricmetui tout zavisity œd imena?«
A cyto yz toho mnite Vui primetalno a cyto iméno (pœdstaulalno) tout? Vachomou viedomou, ‹uz dato / uz-dato› ne e tou yno iméno u cistie teamleignie:
xotcha sõreadno i stoïty pœdlie primetalna, he pitimo iménou i primetalnou (primetalno + iméno, por.: ‘dóuga doróga’), ta tout e ‹uz-dato› yno procladben dopóunoc (prepositional complement) ‹uz dato›, iz ‹dato› ouge u nepreamie — pricliepalnie — padegie, ne u imenoualnie, a tomou ne pœdlegity izclaniagnou ni za padeigymi, ni rodui, i tacuimy cinomy yno primetalno pri yeimy ne œdvisity œd rodou ‹uz-dato›. Dieystvne iméno, na pr., u ‹nove uz-dato›, e ‹∅› (mnimo, móuciezno, ne promóuvleno), sbt. ‹nove uz-dato› e = ‹nove ∅ uz-dato›, i rœd tvara ‹nove› e za rodomy mnimoho slova ‹∅›. U tœmy, u receigniax ge ya muisliõ ‹∅› vuiraziéno rodjalnomy padegemy slova X, sbt., zamiesty ‹nove ∅ uz-dato›: ‹nove uz-dato Xrod.›, na pr.: »Izteagti nove uz-dato propissia« = “to download the new update of the software” (u razie eaghelscoï, readnieye: “to download the new software update”). Inchami slovami, rœd primetalna tout bõdé ne za rodomy slova ‹dato›, ale yna slova oge vuistõpaié u receignie u rodjalnie padegie — yac ‹propissié› e nicotro, tac i ‹novo, nove› nicotro.
@Carolina Shevtsova
Bavœria, Bavœrié
/bɑˈwyrja/ (/bɑ̝w•/), /bɑˈwyrjɐ/ (/bɑ̝w•/)
___
Œd ‹Bavœr› ← *bavor- ← *bō(w)ar- + *-y-y-a, *-y-y-e, he u *‘Bavœria zemla’ (por. d.-rous. ‹Babia zemla› ‘Quenland’), ci he u ‹Poliessié›, ‹Podœlle›, ‹Pocõttié›, ‹Pomœrié›, ‹Zaliessié›, ‹Zaporóggié›, ‹Zalõggié›, ‹Pœdmoscóuye›, ‹Pœdcarpattié›. U lat. ‹Bavaria› e ‹•ia› tóge œd *‹terra Bavaria›, sbt. ‘zemla ciya — Bavœria’ (he ‹babia›, ‹oleigna›, ‹lissia›, ‹muixxia› tc.).