Якщо про північну
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
В китайській хангвен 韩国 де 韩 [хан] -корея- 国 [гвен] -країна
Південна Корея називає себе Хангук (한국, 韓國), що означає «Держава Хан» (походить від стародавніх племінних союзів Самхан).
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
Значення: Це як поєднання оголошення та заяви, свого бачення та мети, бажання та відповідальності у прописаному і необмеженому в часі стані від…
Приклад вживання: Проголошення суверенітету, прав і відповідальності людини, незалежності, чиєїсь волі.
boróxeny
/ˈbɔroʃənʲ/
Œd d.-rous. ‹boróxyny, boróxynu›, œdpoviedaiõtchi lat. ‹viaticum› (nicotro do ‹viaticus›, g. ‹viatica› "pertaining to voyage"). Xotcha œd ‹boróxyno›, u d.-rous. pameatcax tó slovo ‹boróxyny, boróxynu› e ceasto u sõmiestcheingax (collocations) iz dorógoiõ, põtouaignemy, i tacue znaceigne, preamo ci nepreamo, e vidieti, na pr., u sln. ‹brašcu› "iedja na põty", ceix. ‹brašna› "pastouxya mœxyna", veat. ‹борошень› "drœbnui rieci, golóuno u dorógõ".
Saoul
/ˈsɑwul/
___
Mœy prostir pritòciti còreyscõ¹ vuimóuvõ [sʰʌ̹uɭ] do zveagymeun rousscoie móuvui, iz coreyscuimy [ʌ̹] u rous. /ɑ/.
___
¹ — œd ‹Còria› /ˈkɔrja/ — mœy prostir pritociti cœr. vuimóuvõ [ko̞ɾjʌ̹] (고려), pritòciuxi còr. /o̞/ ( = /ɔ̝/) rousscomou /ɔ/ (he pràvilo, yz prasl. *u), iz mnimuimy pratvaromy d.-rous. **‹Къ́рьꙗ, Curia, Curiya›.
»+ pràvila vesy cies mieniaié pan Porouch, xay i u liepchiy bœc, ta tse ge i mynie dovodity sea peréouceovati sea (a iesce ge ou mene pameaty ne naycrashcha) Napriclad xotieu buimy poprositi pana Poroucha outocyniti cytodo y na poceatcou slœu: cyto tse za slovo "yde"? Coli mui pisiémo y na poceatcou slœu izgœdno iz ostannïmi izmienami do pravopisi?«
• Ya popraulõ tõ pravopisy uzteagyno ne tac ceasto, i viedgyte, ya’smi na té sam.
• peréouciati sea, peréouciti sea ge ; * ‹nay•cras•cha›. Ta dobra e ou Vas pameaty.
• ‹yde› /dɛ/ e œd d.-rous. ‹yde (идє)›, œd prasl. *y- (onoge u ‹y•eoho, •eomou, •ix, •im› tc., ci u ‹y•ac/•a/•o› tc., iesce u d.-bóug. ‹yelico›, st.-veat. ‹по елику›, ceix. ‹jelikož›, ‹jež, jenž, jimž ...›, sb.-xv. ‹jer›) + *-de; tvority zaimena uzteagyna proti puitalnuix, por. ‹yaco› : d.-rous. ‹caco›.
U ‹yde› e ‹y› = /∅/ [∅].
Roussca móuva znaié oba tvara, i [dɛ] i [gdɛ], i popri tóucouaigne [dɛ] yz *[ɣdɛ] ← [gdɛ] ← */kˠdɛ/ *ku-de, d.-rous. ‹yde, идє› (Suriezn. 1023: ‹идє›, ‹идѣ›) dasty tóucouati rous. [dɛ] i yz d.-rous. ‹yde›.
Див. моє пояснення слова "рівногідний".
На таке слово мене навело як саме лат. aequivalens, так і його відповідники в чужих мовах: нім. gleichwertig, гол. gelijkwaardig, угор. egyenértékű, болг. равностоен...
@Bœgdan Youxyco
Причому декларація в походженні до проголошення?