Останні події

אלישע פרוש прокоментував переклад
23:54

Ya znaiõ ‹н҄ь›, ta ‹и› tou ne dieyé tac, neviedomo bo u tacœmy znaceignie.

Oleksa Rusyn додав до слова ізвод
23:44

Kuľturnyj aborihen додав до слова яр
23:38
переклад чортори́й

чортори́й «великий вир; глибока яма, в якій утворюється вир; глибокий рів, яр, провалля»

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:37

Рупне слівце

змінився найкращий переклад для слова фекалії
кал
5
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:36
Kuľturnyj aborihen додав до слова редфлег
23:34
переклад каламуть

каламу́т «неприємність, клопіт, сварка; [баламут]»

אלישע פרוש прокоментував
23:26

@Євген Ковтуненко

Ne do rodou a do polou. Rœd (ci iesce yaco œd *ord-) e „gender“, a za „sexus“ nicy liepcha za ‹pœl› neyma, darma ci e stœyceno u rousscœy moúvie. Tó slovo ‹staty› za „sexus“ e cyto mi vadi tam.

Cyto do yna pocépa, u rousscœy móuvie yix ymaié stati a bui odin perédau i tó znaceigne „-alis“ u „-sexualis“, a odin, za potrébui, tó znaceigne „possessing sex“. Crœmy toho, ya biex, viedie, zaboü ógy ysé sliedjne znaceigne rousscà móuva vuirazity ynomy bezpocépomy primeitnomy: inchopœl, inchopola, inchopolo.

___
Ta ya pomietix inchõ riecy radno ysomou obgovoreignou: rœzniça meidj greçscuimi έτερος ta άλλος. Olni tó sliedjne znacity rœzeny u medjax tohoge rodou ceoho, tó pervche znacity rœd rœzen. Tocdie, greçscomou „άλλο•“ teacné scorieye ‹drougo•›, a ‹incho•, inche•› bõdé tacui „έτερο-“.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:54

Праслов'янське - не чуже

Данило Ганич прокоментував переклад
22:41

To e tœlyco morphema, yac œddielyna.

Данило Ганич прокоментував переклад
22:33

»Œd sebe dodamy iesce ógy tõ rœzniçõ meidj /ɪ͡ɘ/ ta /ɘ̞/ e nailiepche ciouti pœd nagolósomy,...«

Dos’ta malo viemy o rodie lounœu *ū¹, *ī, ou govorax cde oni sõty receonœi zbiegati. To, ’tsya protiunœsty e sviedceona pro tacœi oto zaxœdnopœudénnœi govorui?

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
22:20

А далі не чуже?

Данило Ганич прокоментував переклад
22:12

»Za pervche, ‹pœu› bo e nezclaniano u rousscœy moúvie, ba, postõpouié scorieye he yn perédcép...Mogemo, tacuimy cinomy, móuviti o „cerpagnie“ yz yna roussca govorou u inchi, a tocdie pravopisy’ho e pritòceno do zasad perédatchie zveagymén u bœilchosti zveagymenoslœuscuix tvarœu iz golósnomy ta /w/.«

Tacoge baciõ ceomou tac pixete.

»Za tréite, tó ne e toyge louciey he ‹zima›, ‹bratic›, ‹Cernogœu›, ‹Pireatin›, ‹Pripeaty›, ponevagy usœy tsœi slova sõty ci, pone, bea za novoï rousscoï dobui, viedoma i za vuimóuvami inchix crayeu,...«

Roupivo, tacœi esmi ne usrietchau sam.

»He’my pisau zmiencoiõ poperédou, tvar ‹pœu› iz /w/ dóugen e ròdniciti yz yna govora iz rodovuimy *l → /w/ u usiex ci u bœilchosti postayeu,...«

To, istoslœuya yz serrous. пѡлвтора [pʊɫu̯tɔrɑ] Vui çielo œdvergaete?

Данило Ганич прокоментував переклад
22:03

»Xotchete recti ógy pisiõtchi ‹ésmy› mienite vuimóuvõ bez /s/? «

Tac.

»Cyto e ‹dœulyau› /dywˈʎɑw/?«

"хвата́є" (хва́тить)
Daunrous. дѡвьлꙗти–«suffice»

»Tó golóune e ógy u rousscie e tvar /jem/, i ya stoiõ pri tœmy ógy yeoho e y liepche pisati yac œn e...«

Teperv’ e rózumielo. Xotch’, ne eidne e take slovo, cde istslœune pisymo cosity na daunrous..

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
21:52

У тім то й біда, що нияк. У литературній мові усі форми дієслова <бути> збігаються. Я є (eimy), ми є (esmo, smo), ти є (esi, ésy), ви є (este, ste), він є (e), вони є (sõty).

Ratty More прокоментувала переклад
21:12

===
Ну яке будете 🤦‍♂️😤

Сте - усічене ‹єсте›.

Єсте - II особа множини або III особа двойини
===
Добре, як тоді перекладається "Єсте" українською літературною мовою?

===
Айно - yes.
===
Зрозуміло. Дякую.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
20:43

кал ід псл. kalъ

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
20:42

Нелогично, та хай

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
20:40

привѡиддѥ (privœiddye) < ⁺приводьиє

о перед ь

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:47

І ще приклади саме на r2u.org.ua: *віддя

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:46

Але тут ж відкритий склад, при-во-д':а, як вода. Рік — року, піч — печі

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:44

Для прикладів хоч би й ЕСУМ на "вода", там вже багато відмін є з І

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:41

Може, якби ще словорід знати

Liesolòn прокоментував переклад
18:38

Мені подобається так

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:35

Зі строю видно, що, перше, це кусок, друге, це з відтінком

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:34
Путятін Редріх прокоментував переклад
18:22

Англійський відповідник української статті на вікіпедії про мішану яєчню / бовтанку — «scrambled eggs»

  1. https://slovotvir.org.ua/words/skrembler
    Змінити відміну «скрембл» на «скрембл (пристрій)».
  2. https://slovotvir.org.ua/words/skrembl
    Після цього прибрати наголос у слові — після усунення двозначности у «скрембл» наголос буде зайвим.
Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:08

Ни, тут просто людина дуже любить суб'єктивно воцінювати переклади йинших користувачів „запропонуйте ваш переклад на «Словотвірні»“, тому й я так само роблю. Крім того, ідповідь виходить ідразу на два переклади.

Путятін Редріх прокоментував переклад
18:05

Спасибі за приклад

Путятін Редріх прокоментував переклад
18:04

Добродію Богдане, нумо не вдаватися до таких вивертів, а обговорювати речі по суті. Це заклик до всіх так-то. Всі десь подають невідповідні переклади, непотрібні на словотворі сторінки слів, а іноді пропонують або просто пишуть дурню, але користуватися цим як «доводом» ув обговореннях інших перекладів, слів і такого іншого — така сама (як не більша) дурня.

«А ваше 'проводдя' ніби те» — не відповідь на «не те» під моїми «прибережними водами».

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:00

"Чергування" не може НЕ бути в питомих словах. Инакше слово чуже. Будь оно там нетренованому вуху ледь помітне, або слово є просто черпане, та й годі.

закон < законъ > ⁺закѡн

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:58

Я би вам краще варгументував, коли би мині знання латини та ще, може, французької, а так же я не тямлю.

Путятін Редріх прокоментував переклад
17:57

Чи є хоч одне похідне від «вода», де було б таке чергування?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:56

Прівєт СССР

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:49

Просто ‹roup› мині більше видається йимням, та не причастям, як не крути. Що ж до ‹roupen›/‹roupn•›, то це не ‹interessens›, а радше ‹interressalis›, тобто той, що стосується йинтересу.

Kuľturnyj aborihen додав до слова легенда
17:46
переклад варгатиця

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:44

ч. р.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:42

Чому не просто твар (ч. р.)?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:34

Дієслово - річ / рѣчь / riecy
Суб'єкт - ?
Об'єкт - ?
Инфинитив - ?

Te cyto e viedomo he „Pœltausca uzœrna“ vuimóuva, viedgiyscui teaghné perviesno (do novoperéseleign yz Pœudne-Zaxodou) do toïge rœznomóuvui „Pœunoci“, ne zemlepisno ale zvõçscoiõ.

Я з міста Полтави, родичі з усієї полтавщини, але, на жаль, усі до якоїсь міри змосковщені, то й вимова така собі, хоча деякі відмінності від литературного стардарту таки помічаю. Пишу це тут, бо я би дуже хотів навчитися цій “первісній” вимові з північного гареялу, це створює почуття їдности з предками.

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Yac ciniste otõ tabliçõ?

Не розумію вашому запитанню. Коли ви мене питаєте, як створити таблицю на толоці, то в розмітці:

|Title_1|Title_2|Title_3|
|---|---|---|
|Cell_11|Cell_12|Cell_13|
|Cell_21|Cell_22|Cell_23|
|Cell_31|Cell_32|Cell_33|
Kuľturnyj aborihen додав до слова обіцяти
17:27
переклад обитниця

Обвити -обити - обитниця
Тобто те ,що тебе обвитає ,сковує ,що і є по суті обіцянка

Ll /ɫ/

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Pro mene, vidotvoriti tó he /ɫ/ e zayvo — prosto /l/.

ɫ-бо вописувало більш точну вимову. Коли ж є то крізьзв’яжмінна запись, то звісно, вже виправив. 

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
17:21

+ як на мене то на оба дуплета можно

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
17:20

Але всеж станова тяга ,як із цим бути?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
17:18

+