Останні події

 Lédve ci tacœi tchoudernœi pisymena praudaiõty „щоб показати правильну вимову“.

З дж-дз я, мабуть, пропустив здогад, що один знак замість двох підказує, що це один звук. Ну, це відносне правило, спочатку треба вибрати або його, або поєднуваність, і порядкувати правопис за ним.

 Cyto sõperécylivoho e u ‹zima›?

Тільки з погляду історії правопису, запису літературної мови, ці всі слова не так давно писали по-інакшому.

 Cray teagycœi litui (fonts), het’ nedielauno (impractical)

Litui це лити (мн.), з дієслова лити?
А про сам задум — ну треба якось писати І, але показувати деталі. І “хоід” чи “хіод” не спрацює. Цікаво, що такий запис вже розрізняє слова, біг — біⷪг, тіⷪк — тіⷷк

>Бо тут можно натрапити на багатьох говіркових мовців>
* Na bogatO (ci xay bui bagatO) (!) + coho. Bogato ( / bagato) e tou yno imea niyaca rodou he ‹œcno› ci ‹ derévo›, i u pricleipnie odinocyna ymaié toyge tvar — ‹[vidiõ] bogato (bagato) [coho / ceoho]›. Samo e nedouxeüno, tomou izclaniano he yno nedouxeüno iméno niyaca rodou: [vidiõ] bogato = vidiõ œcno. Tó slovo (iméno) za slovomy ‹bogato› poyasnity „bogato ceoho ci coho“. U rousscie, tó sloveisno slova ‹bogato› za „many, a lot of“ e tó samo he u razie, na pr., slœu ‹miexyoc› u znaceignie cœilcosti — por. ‹miexyox boróxyna› = „boróxyno cœilcœsttyõ u [odin] miexyoc“, i ne caziémo „vidiõ miexycœu boróxyna“. Tó slovo ‹bogato› xotcha i znacity mnoginõ ci pèunõ cœilcœsty samo u sobie, ta pisymeinscui (grammatically) e u odinocynie, rœuno he, na pr., u ‹misca vixeny› e ‹misca› u odinocynie, ale „vixeny“ e dvie i bœilche.

> У мене склався свій різновид Олисіївки
>
> (Œ не можу відмовитись поки від сеї літери, проте 
> Cœn ta cœny – conœu, тут дещо незрозуміло

Ta rœzniça e u /kyn/ ta /kynʲ ~ kyɲ/. U deyaçiex govoriex /kynʲ ~ kyɲ/ e [kyn], ta zagalomy e rœzniça meidj /n/ ta /nʲ ~ ɲ/. 

> Cuyëu – Cuyeva

Cyto tou znacity ‹ë› proti ‹e› u ‹eu›? 

> Vosëny – vosenyi

A cyto iz tui govorui iz [ɦo•] ta [ˀo•], ci [ʲo•]?

> IʼLyuöu – IʼLyuova

To znac ‹’› znacity outin yna goucou ci izcladou. To nacy e tout?

> Víetér – víetyrou

Nacy e tou ‹ê› ci ‹y›? Yaca bui boula rœzniça u ‹vieter› œd ‹vietêr›? I nacy e ‹í› u ‹íe›? Yaca bui boula rœzniça œd prosto ‹ie›?

> Novíennie

Cyto znacity? ‹Nóuleigne›?

> Rëu

Nacy e iesce ‹ë›? Te same mogé bouti perédano iz ‹é› — ‹réu›.

> Xotíeu

Nou, ya tac i pisiõ.

> Sõzörrëu

Cimy e ‹ö› sloveisnieye neigy ‹œ› pro rousscõ móuvõ? 

> Citati  Giti Ruiti Bogui Guiliti

Nou, tac i ya pisiõ.

> Yẽgólysyca

Pro rousscõ móuvõ e tou nepitimo /ɔ/ ale /æ/ (u beznagolósie: /ə/).

> Líethõ, Cazhõ, Suíetha

Cimy e tou sloveisno pisati ‹th, zh›?

> A,a À,à B,b V,v U,u Ww G,g Cg,cg H,h D,d E,e Êê Eo,eo Gy,gy Z,z I,i Ūū Uy,uy Ěě Ï, ï Yy C,c Ç,ç K,k Qu,qu L,l M,m N,n Oo Óu, óu Œœ Œi,œi Pp Rr Ss T,t Ou,ou F,f X,x Ts,ts Cy,cy Xy,xy Scy,scy Ea,ea
>
> ulětcou, ucitêil (i перед приголосним пом’якшує) 

1. ‹ě› e na vid prosto negarno.
2. ‹narodnœï› — ‹ï› e tou zayvo i nesloveisno, cazié ógy ‹i› e citati ocremo œd ‹œ›.

‹dgymêil› — zayvo tac pisati, atge prosto ‹ei› ouge nesé u sobie i |e͡i| (/i/ bez [ʲ] poperédou, ci [ʲɪ], ci [e̝ ~ i] u beznagolósie), i razomy iz tuimy [ʲ] po ynie sõgolósnie opœsylie. 

‹Cuyêu› — zayvo tac pisati atge na cœnçie yna slova ne bouvaié |i͡ʉ| ([ʲy]), otge ‹•eu› na cœnçie yna slova u œdcruitie izcladie ne mogé znaciti nicy ale [•ʲyw], tomou dodatcovo pisati ‹ê› e zayvo.

> zemlia

Zayvo pisati ‹i› bo ‹l› u ‹b, m, p, u + l› ouge ymaié znaciti /•ʎ/

> ‹naïasněxiūy›

/ʃ/ e tou ouge riexeno liepche ceréz ‹ch›, daiõtchi pisati-y i peréd „tverdui“ golósnui.

>  I.1. Ў — замість У і В, які чергуються: *ўлѣтку, ўчитель*. Не треба гадати, що писати на розмай звуків та де шукати в словниках.

[u̯] u [u̯ˈlʲiːtku ] — ‹ulietcou› ≠ [u̯] u [u̯ˈt͡ʃɪtilʲ] — ‹ouciteil›. U ‹ulietcou› e tó ‹u› „in“, a u ‹ouciteil› e tó zveagymea ‹ou› /u/ staiõtchi [u̯] po ynie golósnie. Tomou latiniçeiõ pisiémo ‹ulietcou› iz ‹u›, cyto vuimóuva’ho mogé bouti: [uˈlʲiːtku ~ u̯ˈlʲiːtku] na poceatcou yna doumou (a phrase) ci po ynie pinie (a pause), abo [u̯ˈlʲiːtku] po ynie golósnie u medjax yna doumou, ale pisiemo ‹ou•› u ‹ouciteil›, golóuna (ostróulena „isolated“) bo vuimóuva e [u•], iz vuimóuvoiõ [u̯•] po ynie golósnie u medjax yna doumou. 
Tacoge por. rœzniçõ meidj [u̯ ͡mɛnɛ] „in(to) me“ — pravopisno: ‹u mene›, ta [u̯ ͡ mɛnɛ] „I have“ — pravopisno: ‹ou mene›. 

Ta pravopisy bóugariçeiõ iz ‹Ўў› nicy ne riexity.

> I.2. В꙼ — замість В, яке вимовляється [w], й не підлягає правилу I.1, також у чужих словах за W: *вов꙼к, ўзьав꙼, В꙼ельс*. Краще передає вимову, нагадує прикметну вимову української.

Ouge [u̯ ~ w] u /β̞o͡wk ~ β̞o͡u̯k/ e u tœmyge postayie he i /u̯/ u [u̯ˈlʲiːtku], to ceomou dvie rœznœi pisymena  — ‹Ўў› ta ‹В꙼в꙼›? Pace, rousscà móuva ne pripouscaié /w/ peréd ynomy sõgolósnomy — ne mogé bouti /wɛ•/, natómiesty boulo bui /ʋɛ• ~ β̞ɛ•/ ci, pone, /uʋɛ•/ (po ynie golósnie: [u̯ʋɛ•]). 

> I.3. Пишемо не Ґ, а КГ: *кгава, кгуꚉ*. За звичаєм, менше окремих писмен.

Tout „menche ocremuix pisymén“ bo, a nizje e yix çiela tyma: 

» замість ж – ҙ або ӷ, замість ч – қ або ҭ, замість ш – ҳ або ҫ, замість щ – як замість ш+ч: ӷаба, відпоқити, ҫқука. Усі зі що пишемо қҭо.~~ … жⷢ … Ԫ — позначає d͡ʒ замість ДЖ: *ԫміль* … Ꚉ — позначає d͡z замість ДЗ: *ꚉвіⷪн*.

Lédve ci tacœi tchoudernœi pisymena praudaiõty „щоб показати правильну вимову“.

> I.6. Ѵ — пишемо в суперечливих місцях замість И чи І: *ƕѵноді, зѵма, народнѵ꙼*. Поєднує різні написання, закінчує дурні суперечки.

Cyto sõperécylivoho e u ‹zima›? pd.-zx. [zɪˈmɑ ~ ze̝mɑ ~ zɪ̯͡ɘˈmɑ] ta pn. (pn.-uzx.) [ziˈmɑ] ne e jadna „sõperécynœsty“ — odina vuimóuva e pitima pro pd.-zx. govorui (i e naipoxirena ta pomanliva), a drougà e pn. (ci pn.-uzx.), utorinno pomanliva na Uzxodie pœudne. 
Ni na poceatcou yna slova, he u ‹inocdie›, neyma jadnui „sõperécynosti“: [i] ci [[ɪ] ci [jɪ] ci [ɦɪ] (use pœd nagolósomy) sõty inchogoucui nadzveagymene |i|, pitimui ocremœm govorœm. 
U pricladie ‹naròdnœi› e /•i/ bez [ʲ] poperédou, e œd ← *[ɥ͡i] ← */-oje/, i ne ymaié nicy ciniti iz |i| /ɪ; i/. I tout neyma jadnui sõperécynosti, atge usiõdui e to /•i/ (bez [ʲ] poperédou). Na opacui, yde bœilche sõperécynostey vuinicné pisiõtchi te same ‹ѵ› u zveagoslœuscui rœznuix loucieyiex he ‹zIma›, ‹Inocdie› ta ‹naròdnŒI›. 

> I.7.а. Іⷪ — позначає І, яке чергується з О: *хіⷪд, віⷪльнй*.

> I.7.б. Іⷷ — позначає І, яке чергується з Е: *сіⷷм, ƕосіⷷнь*.

Cray teagycœi litui (fonts), het’ nedielauno (impractical)