Sèsy tvar e dóugen bouti œd stradna minõla imoceasttia ‹brïan› cyto samo dóugyno e bouti œd ‹brïati›, gadano tacexyno-truivna (iterative-durative) tvara œd ‹briti›. Ta, crœmy toho cyto tvara ‹brïati› ne e nicde ne sviedceno u rousscie, otge i tvara ‹brïan›, cyto za cyteigna bui boula pro tacuy tvar u razie perécladou danoho tou slova? Inchami slovami, izgõslo, cyto za cyteigne imé bouti peréclasti dane tou slovo yno tacexyno-truivnomy tvaromy récla. Xuiba cetati (to rhyme) iz ‹•anoc› u slovax he ‹phouganoc› ta ‹roubanoc›?
Гадаю, до розділу “власні назви” слід класти не лише ймена людей та назви міст, країн, рік тощо, але й загальні слова, що походять од “власних назв”. На приклад, “ґуґлити”, “гамбургер” тощо.
Біологічні види — неістоти (для Романа особисто: бактерії, віруси, протисти, мохи, водорості, гриби, усі рослини, й зокрема комахоїдні) — заносимо до розділу Рослини.
Не розумію Вашої логіки. Чому Ви лише рослини вцінюєте з точки зору вкраїнської лінгвістичної типології? Инші “розділи” Ви ледве знайдете в якійсь лінгвістичній категорії. Тож належність тями до певного “розділу” ми маємо визначати по суті, та не по мовних критеріях. Гриби та корали теж “ростуть”, але ставити їх у ряд “рослини” є невігластво. Про віруси та бактерії взагалі мовчу.
Логіка ж елементарна: рослини вивчає ботаніка, ботаніка вивчає гриби й віруси (??!!!), отже, віруси=рослини.
П. Кароліно, це той рідкісний випадок, коли наші з Вами думки збігаються. Може, Ви спробуєте пояснити д. Ярославові безглуздість додавання вірусів у розділ із назвою “рослини”, якщо вірите в успіх? Не ображайтеся, та “логіка” д. Ярослава Вам набагато ближче, ніж мені. Особисто я просто не хочу зараз марнуватися на це
Тож основа "ход" є питома? Чи це стосується лише слова "ходьба"? Чи можна слова "виход", "переход", "пішоход", "теплоход" оголосити питомими суто через те, що 'о' тут є передане бовгарицею /ʉ͡ɶ/, тобто що цей твар є питім у певних говірках? Які ще слова суть, де мав би, на перший погляд, бути переголос і-о, та його там нема через “питомі чинники” (Ви вже писали про "род", "роб", як щодо "словник", "бог", "морський", "мор", "сов" ("сови" в р.в.), "лом")?
За картв. თითბერი
Біологічні види — неістоти (для Романа особисто: бактерії, віруси, протисти, мохи, водорості, гриби, усі рослини, й зокрема комахоїдні) — заносимо до розділу Рослини.
Не розумію Вашої логіки. Чому Ви лише рослини вцінюєте з точки зору вкраїнської лінгвістичної типології? Инші “розділи” Ви ледве знайдете в якійсь лінгвістичній категорії. Тож належність тями до певного “розділу” ми маємо визначати по суті, та не по мовних критеріях. Гриби та корали теж “ростуть”, але ставити їх у ряд “рослини” є невігластво. Про віруси та бактерії взагалі мовчу.
Крім того, додавання до розділу “істоти” слів на взір “фахівець”, “доктор”, “блондин”, “монарх”, та й “араб”, “негр”, “румун” тощо вважаю зайвим ускладненням, заплутуванням, захаращенням розділу.
Гадаю, треба щоб усі висловили свої думки щодо цього, а далі хай буде так, як вирішить більшість (тобто впорядники).
Згорають в буквальному смислі/значенні. Не ховаються, а згорають. Це ж можна зробити, щоб облік голосів був автоматичний.
Наприклад, моє чи не моє слово вилетіло у Відкинуті слова. Лічильник автоматично відмінусовує всі додані голоси всім на цій сторінці
Зрозуміло, так, думаю можна зробити
Якщо хтось скаже: “Навіщо нам перебивати москвинську лайку?!”, не заперечуватиму. Та висуну тут новоспробу “споживійство” за моск., вибачте, “потреб…ство”
І що таке є Ваше “споживій”, од якого, вочевидь, є творено слово “споживійство”? Краще вже “споживацтво”, від “споживака, споживач”.
Згорають в буквальному смислі/значенні. Не ховаюиься, в згорають. Це ж можна зробити, щоб облік голосів був автоматичний.
Наприклад, моє чи не моє слово вилетіло у Відкинуті слова. Лічильник автоматично відмінусовує всі додані голоси всім на цій сторінці
Підпираю.
Спроба об'єднати золото (за колір) і мідь
Вийшов такий собі романотвір 🤭
Можливість бачити не тільки коментарі користувача під словами, але й на толоці. Пошук в межах одного користувача. Загальний пошук, думаю, не треба, бо на те суть пошуковики.
Хіба такого досі нема?
Моту́зити кого́
Пле́сти́ сухо́го ду́ба кому́
Вона́ ві́рить сьому́ шарлата́нові а він їй плете́ сухо́го ду́ба (Франко)].
svirana / svirata
___
Pœdstœydgeigne stradna minõla imoceasttia ‹svirana / svirata› récla ‹svirati› ‘ygrati na yno gõdebno orõddié (perviesno douxovo ; u serbo-xorvatscœy nuinie na gõdebno nareaddié rodovo)’.
U ital. e receiny ‹sonata› vuinicl u sõtcou protistauleigna gõdybodielam golósovam (pietam) — ‹cantatam›, œd ‹cantare› ‘pieti, pievati’. Otge ‹sonata› e perviesno usiaco dielo ‘svirano’ na ynie orõddie gõdybui. Inchiy priclad recene rodjaya gõdybui œd teama za ygragne na orõddie gõdybui e ‹toccata› œd ‹toccare› ‘ygrati na clioucyniçevui orõddia gõdybui’, perviesno œd ‘torcati (cliouci tacoho orõddia)’.
Значення: Аджастер - це пігмент, який змішують з тональною основою, щоб зробити її світлішим або темнішим, скоригувати відтінок.
Приклад вживання: Білий аджастер освітлює надто темний тон; коричневий - затемнює надто світлий. Оливковий або сірий нейтралізують зайву жовтизну або…
Значення: Кругла, опушена хутром шапка; башлик, накидка на голову від негоди; конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисає вниз.
Приклад вживання: По вичищених доріжках сновигали болящі у білих шликах, у жовтих балахонах. (Панас Мирний) Троє петлюрівських старшин – полковник, сотник і…
@Ярослав Мудров
r2u.org.ua: Мотузити
1. Чай є кущ, а не трава.
2. Моск. настойка є укр. настоянка, це геть не чай :)