»Слов'янсько'є «над» не могло самостійно ся розвинути без зовнішня'го впливу до такої же семантики, яко німецько «über» чи латинсько «super». Названі-ті, виходять з протоіндоєвропейська'го *upó, че маєть значенє «за (чимось)»; а «над» — просто модифіковано слово «на», че позначаєть позицію відносно речи у прямовисну'му напрямі. Семантика подібно «über-», «super-» могла би розвинути ся із «по(д)-» та «за-» («за» — у товку на прикладі слова «надприродний»; то, че єсть за природою).
Як на мя, на отриманє семантики «кращий, важливіший» у словах «вище», «над», могла тако же вплинути течія християнства.«
Важить не прадавня морфологія, а правдиве значіння морфеми. У Грінченка потрібне значіння засвідчено прямо:
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Я принесла грошей додому над сотню. Г. Барв. 249. Тому чоловікові уже над сто літ. О. 1862. V. 93. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Гол. III. 393. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. К. ЦН. 182. Над смерть біди не буде. Ном. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Г. Барв. 295. Не буде вже над мою першу милу. МВ. І. 7. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої. Старод. у.
Дивно, бо в моєму АУМ, 3 к., 73 карта саме про це — 'скатерть'.
А до її 72-а — 'ослін', та наступна 74-а 'пояс'.
Ось путь до образця: https://imgur.com/a/reRHMmo
Що ж до інших слів, що покинули третю одміну — тут річ у тім, що до цієї одміни прилічують слова багатьох геть інших історичних одмін.
Наприклад, слова ⟨дочка⟩ та ⟨морква⟩ первісно одмінювались на інший, менш плідний зразок, хоч теперь їх і значать, як слова третьої одміни — то були основи на *-r-, як і слово ⟨мати⟩ < *mati; *matere, та *-u-, як ⟨церква⟩ < *cьrky; *cьrkъve, не основи на *-i-, як ⟨сіль⟩ < *solь; soli.
Це були одні із найстаріших одмінювальних узорів. У праслов'янщині вони вже стали реліктами.
Основа на *-r- почала занепадати ще за сивої давнини, а слово *dъťi в такій одміні занепало чи не в усіх слов'янських мовах (у руській таки зостало в деяких говірках, як ‹доч; дочері›).
А основа на *-u- занепала геть у всіх слов'янських мовах.
Слово ⟨пісня⟩ достало такої одміни в усіх східнослов'янських (і в південнослов'янських мовах), як і слово ⟨мисля⟩ — скидається на динамічну новину, тобто поширилось із одного говору по всіх східнослов'янських мовах (бо із словами ⟨сіль⟩, ⟨ніч⟩ та іншими такими словами третьої одміни цього не стало).
Усі слова на '-пис' ув українській мові чи не в усіх говірках мають саме таку подобу з основою на *-o-: опис, допис, запис, підпис. Я ні в одній словниці не бачив описі, записі, підписі, та іншого, навіть у західних говірках. Так само і в усіх західнослов'янських та південнослов'янських мовах. Схоже, що це не через занепад третьої одміни, бо старовина здебільшого хоч десь у говірках зостається, в тут нема ніде.
ЕСУМ пише, що слово ⟨біль⟩ перейшло до другої одміни через спілкування іх західними слов'янами, що в їх слова ból/bol/bôl’, piec (у польській) чомусь перейшли до другої одміни, хоч, наприклад, слово pieśń/píseň у їх зосталось у третій одміні.
Як на мене, у мові не видно саме дужого, стійкого тягу до знищення тої третьої одміни. Щось чіпає цю одміну коли-не-коли, але вона держиться й досі, хоч і неплідна (бо суфіксів з основою на *-i- мало — тільки '-ість', неначе), та зникати не хоче.
Щодо слова ⟨тиш⟩, то я на його не пристаю, бо його добре не засвідчено в рущині (з дорадянської класики є в Панаса Мирного, як свідчить Grac https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a&tab=advanced&keyword=тиш&attrs=word&viewmode=kwic&attr_allpos=kw&refs_up=0&shorten_refs=0&glue=1&gdexcnt=300&show_gdex_scores=0&itemsPerPage=500&structs=s,g&refs==doc.author,=doc.authTrans,=doc.born,=doc.locCode,=doc.publisher,=doc.publicationYear,=doc.publicationCity,=doc.title,=doc.translator&default_attr=lemma&showresults=1&act_opts=settings&tts={"doc.date":["1818","1819","1846","1847","1816","1848","1855","1856","1857","1861","1862","1854","1873","1875","1887","1888","1878","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1895","1896","1899","1900"]}&showTBL=0&tbl_template=&gdexconf=&f_tab=advanced&f_showrelfrq=1&f_showperc=1&f_showreldens=0&f_showreltt=0&c_itemsPerPage=500&c_customrange=0&t_attr=&t_absfrq=0&t_trimempty=1&t_threshold=5&operations=[{"name":"iquery","arg":"тиш","query":{"queryselector":"iqueryrow","iquery":"тиш","sca_doc.date":["1818","1819","1846","1847","1816","1848","1855","1856","1857","1861","1862","1854","1873","1875","1887","1888","1878","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1895","1896","1899","1900"]},"id":6547}]).
Але коли слово третьої одміни вживане і держиться, як та ж таки ⟨скатерть⟩, або створене не за геть темним і неплідним зразком, то не бачу приводу його цураться. Бо ж ця одміна таки не занепала, і навряд чи геть занепаде згодом
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
О, якраз саме цього Мені й хотілось, коли висловлювалось прохання розшифрувати абревіатури. Дякую.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. :-)
І в Грінченка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/22042-kamianka):
Кам'янка -ки ж. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргородъ. (В. Горленко)
»Нерозумно йти наперекір природному мовному розвиткові, обрізаючи слову теперішнє закінчення й повертаючи його до 3-ї одміни, що занепадає«
У АУМі (Атласі Української Мови) видно, що слова основи на *-i- та новіші, утворені од їх, слова основи на *-a- побутують собі в купі скрізь по Східній Русі, та ні одне не покриває другого вживаністю. Щонайменше, там так із ⟨скатертю⟩ та ⟨скатертиною⟩, хоча там ⟨скатерть⟩ покриває таки ⟨скатертину⟩.
АУМ, 3-я книга, 73-я карта
А тут навпаки:
керосин → карасір
Грінченків "Словарь" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/22250-karasir):
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
(https://hrinchenko.com/dictionary/word/22251-karasirnicia):
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла. Вас. 196.
Із Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/65071-cortiv):
Чортів, -това, -ве 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у.
Засвідчено в колишньому Вовчанському повіті, що на Харьківщині.
Значення: Прозора горюча рідина з різким запахом, що її виготовляють перегонкою нафти.
Приклад вживання: Тільки із середини XIX століття в лампах почав горіти гас – він вигідно відрізнявся від жиру тим, що давав менше кіптяви. (з…
»Цікаво, що таке К. ЦН. 175.?«
П'єса "Царь Наливайко" з Пантелеймонової Кулешевої "Драмованої трилогії", 175-ий лист.
Ось витяг відти:
Хмелецькій, (даючы рукою гасло).
Чы бачышъ? се блыщять мечи лыцарськи.
(Знялась у гору ракета, освитыла подвирья и розсыпалась по-за-виконью).
Налывайко.
Шкода огнемъ трескучымъ насъ лякаты:
Жабки мы вміемо й самы пускаты.
Не маЛА. Але вже має. Мови не стоять на місці й витворюють нові слова. Бо тоді й від слова, наприклад, "добродій" треба відмовитися або "страхополох", або "гречкосій". А це ж давні слова! Маємо з кінця ХІХ ст. явище "кутих слів". Цим і Куліш, і Старицький, і Семенко, і Йогансен займались. І тут люди цим займаються :).
або й одмикач
М. Кулїш Вічний бунт
Значення: Злодій, який одмикає сейфи (одне зі значень.).
Приклад вживання: Полїцїя затримала відомого ведмежатника.
яйо¹ «egg» + воя² «war»
¹ айо — Мельничук О. С. «Словник специфічної лексики говірки села Писарівки (Кодимського району Одеської області)» // Лексикографічний бюлетень Інституту мовознавства АН УРСР. Київ: Видавництво АН УРСР, 1952, с. 98
² во́и — Яворницький Д. І. «Словник української мови. Т. 1: А–К.» // Катеринослав: Слово, 1920, с. 127 ← Мартинович П. Д. «Украинськи записи Порфирія Мартиновича: репертуар кобзаря Трихона Магадина» // Киевская старина, 1904, с. 467
«Витчымъ»: ⟨Чы съ чыстого поля, чы зъ буйнои во́и, чы зъ славного люду Запорожжа?⟩
Нагалю про спит утворити слово від "яйо" (проти менш. "яйце") та "воя", хоча зазначу, що попри примітку, що "(зъ буйнои) во́и" = "(з) війни", це може бути хибне тлумачення, бо насправді це схоже на збірну пійму від "вій", ге "славний люд" там же.
Дивай обговорення суграй
@Bœgdan Youxyco
goroh.pp.ua: здаю
+