Останні події

Добридень. Як і обіцяв, кілька випадкових думок, про які мені цікаво почути гадки інших людей, тому припрошую, будь ласка:

IV. Кілька побіжних надумок

IV.1. Як би ви описали можливі підходи до створення чистомовних відповідників? Які в цих підходах можуть характеристики?

Одна, мабуть найголовніша, координатна вісь — це від калькування до “вільної творчості”. Калькування реконструкцією та переклад теж живуть на цій лінії, а може й пошук у словниках та творах.

Ще одною властивістю підходу, яку можу спробувати назвати, це відкритість: наскільки ви відкриті до давньої мови, діалектів, книжних й навпаки розмовних слів (або, відповідно, “захищаєте” свою мову від них).

Взагалі краї обох цих спектрів мають якийсь задум, можливо, треба просто принциповість визначати, наскільки є ідея, але це доволі нудна вісь.

IV.2. Нещодавно подумав, що цікаво було б системно, скажімо, виписати всі дієслова, які вийдуть, якщо додати всі можливі префікси до одного кореня — але одразу спинив себе, з дієсловами ми й так це завжди робимо. Тому може так саме іменники, прикметники чи ще щось, для словотворчості. А поки нагадаю, що наші префікси є відповідниками прийменників в англійських фразових дієсловах — а власне й походять з прийменників.

IV.3. Скільки в українській є різних “видів” дієслова, в широкому значенні? Ніяк не можу згадати, в кого я бачив схожий список форм від одного кореня, але здається багато:

Багатократні дієслова (те саме що фреквентатив?, багаторазової дії): бувати, чувати, знавати, живати, відати (від вісти), мовляти тощо, багато залишків є в різних формах; а ще попобити, попоїсти;

Однократні (semelfactives, одноразової дії): стукнути, смикнути, сипнути, також з -ону- замість -ну-;

Ітератив: відвідувати, (по)читувати, (роз)питувати;
Делімінатив: поспати, погуляти; 

Каузатив?: білити? (чи навпаки, окремо дивитися на біліти?); вбивати (якщо порівнювати з вмирати); ростити?, поїти?;

Дієслова руху мають визначені й невизначені (?) недоконані види (перші два з трьох у прикладах; неозначені й означені; перші це дуративи? також тут є ітеративи?): ходити — йти — піти, їздити — їхати — поїхати, літати — летіти — полетіти, возити — везти — відвезти.

Ще є схоже поняття “рід дії”, але це ніби інше й нудніше, хоча деякі з верхніх там згадують. Або це в мене такі упередження, й inchoative “засміятися” (та кілька схожих) не так вражає, коли звик до нього й твориться звично — хоча й логічно, що це утвір з початкового дієслова. Так саме не згадував вже давні часи, теж пов’язане.

Ще можна шукати аспектуальність, темпоральність.

Поки такі безладні знахідки неглибокого пошуку, може хтось знає як їх впорядкувати? Вже бачу одну працю, яка може щось прояснить, та й кілька загальніших граматик, які згадують роди (способи) дії, схоже це про них треба дивитися. 

Взагалі почалося якраз з того, що помітив, що в праслов’янській були різні види з чергуваннями й афіксами, але щось так і не бачу списку, наскільки розроблено це все?

IV.4. Про (мої) надрядкові писмена різне:

Цікаво, що вони, як я їх формулював повище, розрізняють слова, хоча я про це чесно спочатку не думав: біг — біⷪг, тіⷪк — тіⷷк. До речі, сучасне І ж йде або з О, або з Е, або з *ě (“ѣ”?), так?

Розвиваючи цей надум, мабуть можна позначити усі-усі чергування, випадання, спрощення? (Ну або дивитися не як на чергування, а як на рід звуків)

У звичному звукописі таким користуються, щоб записувати наближення вимови (“[еꙵ]”, але не зовсім), та це в правописі ні до чого, гадаю.

Надум правопису Гатцука позначати Й перед чи після голосної тільки діакритикою цікавий, мені сподобався на рівні дивування, хоча читати мабуть тяжко.

А взагалі десь між звичаєм нашої давнини писати деякі писмена над рядком (здається, наприклад, приголосний, який закриває склад; до речі, нащо вони це робили й чому вважали зручним читати?) і корейським хангилем можна винайти щось таке:

ре•ве та тⷭоⷢ•не нⷣіⷫ_ⷬ ши•ро•киꙵ

Український хангиль, українське складове письмо чи якось так

Костянтин Черній прокоментував
18:56

А "хіба" це не НЕВЖЕ?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:31
Путятін Редріх додав до слова баґ
18:08
переклад собака, пес

Останнім часом став казати «знайшов собаку», коли в коді знайшов помилку. І тут як усвідомив, що це ж переклад до «баг». Додаю також «пес» як короткий переклад, якщо комусь дуже важлива довжина слова

Походить від вислову «ось де собака заритий» (ось у чому причина чогось)

Oleksa Rusyn прокоментував
17:54
слово а́йно

Ось що я знайшов у "Історичні фонології української мови" Ю. Шевельова: "Найбільший терен охоплює південно-східне наріччя, яке є водночас і найновішим: у його північно-західній частині (тобто, кажучи приблизно, в Черкаській і Полтавській областях) говірки південно-східного типу сформувалися у XVI ст.; у північно-східній частині (тобто в Харківській, Сумській і в західних районах Воронізької області) — у XVII ст.; далі на південь — головно у XVIII ст." (http://litopys.org.ua/shevelov/s).
Я ще не знаю певно, чи це та сама робота, де я видів колись карту давньоукраїнських говірок, поділених на північні й західні. Одначе й тут згадано, що й черкаські та полтавські говірки (тобто надавніші с південно-східних) молодші од північних і західних.

Євген Ковтуненко прокоментував
16:25
слово а́йно

Як я пам'ятаю з усяких жерел, середньонадніпрянський говір звичайно записують у архаїчні говірки.

Та й узагалі середньонадніпрянські та поліські говірки ділять дуже багато спільних з'явищ, а лексику фонологію й синтактику й поготів. Гадаю, білшість и не одрізнить ті говірки на вухо (хоч у декоторих поліських говірках вимова голосних таки дуже одрізняється — дифтонги та таке, але АУМ, наприклад, засвідчує дифтонгичну вимову й у надніпрянських говірках).

А от саме щодо степових та слобожанських говірок и кажуть, що ті постали через мішанину всякових говорів за козацьких часів, коли на козацькі землі переселялися з усяких руських місцин

Bozhyk прокоментувала переклад
16:01

щоб

Oleksa Rusyn прокоментував
15:44
слово а́йно

Я якось читав – здається, в Шевельова, що в давньоруські мові було дві говірки – північна й західна, шо тепер зветься південно-західна, одколи з мішанини північної і західної постала південно-східна говірка.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
15:42

А до чого тут збіг голосних? Це два різні слова, як от у "а от". Та й "о" на початку складу може бриніть як "во".

Wasd прокоментував переклад
15:14

А чому ви написали од, а не від? Тут же збіг двох голосних. Йа од.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:49

Звичайно, бо це говіркове слово, і воно своє в тій говірці, не чужина

Євген Ковтуненко прокоментував
14:45
слово мно́жник

На кінці слів у східних та північних говірках (і в теперішній орфоєпії) приголосні не глушіють

Богдан Лабунський прокоментував переклад
14:42

+
глядіти, глянути

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
14:15

@Wasd
Я од людей його чую.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
14:13

@Carolina Shevtsova
Я не певний, що це слово вигадали галицькі інтелігенти. Хоча "пред-" може піти як із старослов'янської, як з польської. У будь-якому разі, воно неукраїнського роду.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
13:56

@Oleksa Rusyn
А слова шибу "представник" теж галицькі?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
13:54

+

Liesolòn додав до слова кайнда
13:52

Wasd прокоментував переклад
13:47

> У нас білшість каже "держати" та "ждати". Те саме в класиків. Чому ж у ЗМІ раз у раз трапляється тілко "тримати" й "чекати"?
Останнім часом не виджу цих слів і поза ЗМІ. Люд, на жаль, сприймає їх за москвинські

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
13:10

"Я був видалив, але потім повернув"

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
12:45

@Ratty More
Мене вже не раз про це запитували галичани, а ще частіше – люди, що змалку мало чули українську навколо себе, а в школі вчились кабінетної мови, що на ї позначилась робота галицької інтелігенції й сталінських змосковщувачів.
У галицьких словах і мовних явищах нема нічого поганого, та в зразкові мові вони здебілшого не до речі, бо вони чужі українські білшості, а значить – незручні. А ще білше дратує те, що, впхавши галицьке до мовного зразка, учорашні московськомовні, глухі до живої народної мови свого околу, не прочитавши як годиться класиків, починають витискать явища мовної білшості, записуючи здуру їх до суржику. У нас білшість каже "держати" та "ждати". Те саме в класиків. Чому ж у ЗМІ раз у раз трапляється тілко "тримати" й "чекати"?
А дискусія між прихилниками думки створить окрімного галицького мовного зразка й прихилниками долучиться до вже готового мовного зразка на централноукраїнського мовного зразка вже одбулась у 19 столітті. Нема чого оживлять її щоразу.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:43

@Друга Путь
Мабуть ні.
Я глядів був (роботу цілий рік, аж поки мені не написали) «I was looking for...» — Past Continuous.
Я глядів (роботу вчора) «I looked for...» — Past Simple.
Я (вже) написав був (Вам на пошту) «I had written...» — Past Perfect.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:27

@Ratty More
in principle

Kuľturnyj aborihen додав до слова хаос
12:26
переклад гайно

присл. гайно́м. У безладді.

Так прибери, дочко, гарненько поприбирай тут. Не годиться ж усе тут гайном покинути, вибираючись з гори. (С. Васильченко)
Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном. (Сл. Гр.)

Carolina Shevtsova додала до слова ґеше́фт
12:24
переклад за́від

Од завестися з ким

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:24

Виряджати є.

Друга Путь прокоментував
12:21
слово мно́жник

Ні, бо то може бути й ⁺-тьль

Carolina Shevtsova прокоментувала
12:20
слово мно́жник

Кирилицею просто не передають деякі вортоєпичні чи фонотактичні відмінності, тобто не пишуть *бох, *кіхті, *дорізці, хоча й кажуть так. Ніби там ізміна звука ясна сама по собі.

переклад розло́мина

= ділянка земної кори, що пов'язана з глибоким розломом; новотвір

Богдан Лабунський прокоментував переклад
11:49

@Безіменний

Створив був сторінку без розуміння окремішності русинської, як для знаходження відповідника до повноцінного вкраїнського слова. Втім не очікував такого спротиву спільноти (проти перекладу)

Друга Путь прокоментував переклад
11:45

Ну так, але оте був/була/було тут хиба не значе просто оддаленість події од теперішнього часу?

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:44

Із "I deleted" згодилось би просте "Видалив/Вилучив"

Євген Ковтуненко прокоментував
11:42
слово а́йно

Не всі південно-східні говірки постали змішуванням старих північних та південно-західних говірок. Декотрі (середньонадніпрянські) побутують здавна в купі з близькими до їх поліськими говірками

Євген Ковтуненко прокоментував
11:41
слово а́йно

У тих говорах тих бідолашних перейманнів із московської, як у дурня розуму

Друга Путь прокоментував переклад
11:35

Видалив був. - I deleted.

Друга Путь прокоментував
11:34
слово а́йно

Схоже на те

Oleksa Rusyn прокоментував
10:06
слово а́йно

Пан אלישע פרוש уже не вперво пише такі немовознавчі дурниці. Своєю ідеологією галицької вищості й нижчості "пов'ятчених" південно-східних говірок, що з їх постав теперішній мовний зразок, він знецінює й свої мовознавчі доводи, на додаток до чудних значків, що їх прочитать сам чорт ногу зломить.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
09:55

"Видалив був", а потім що?

Путятін Редріх прокоментував
09:33
слово btw

Але найбільша проблема в усьому, що проникло й закріпилося в книжках, документах, дописах і подібному. Кейс, ургентний і таке інше. Ще маємо пошесть слова «ментальний», що люди вже й не можуть згадати слово «психічний», і тим паче «духовний». Ось де уподібнення

Путятін Редріх прокоментував
09:29
слово btw

Я певен, що:
1) Навіть якщо це паразит, то замінити його на український — ліпше, лишити цю англійщину.
2) Казати «до речі» — не уподібнювання української до англійської. Як і скорочувати слова, словосполуки. Як і плодити розмовні новотвори.
3) писати й казати «бтв» — занглійщення української мови. Хочеться лише сподіватися, що те сміття, яке ми маємо зараз і яке живе лише в розмовній мові, не закріпиться там на десятиріччя, а помре через якийсь час. Я в це не дуже вірю, та хоч є підстави сподіватися.

Друга Путь прокоментував
09:24
слово а́йно

Я знаю, що це мішанка з різних руських говорів, але щоб твердити, що це мішанка з московською...

Наступного тижня в інституті Потебні відбудеться Потебнянський колегіум, який відбудеться онлайн для всіх бажаючих. З темами можна ознайомитися на їхньому фейсбуці або сайті. Обов’язково потрібно зареєструватися!

https://forms.gle/1XL2nLHC7C9hkYFj7

Друга Путь прокоментував
09:12
слово а́йно

@אלישע פרוש чого це південно-східні діялекти руської - мішанка з в'ятською (тобто російською?)? Через те, що чимало лексики черпано з московської?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:12

Скоблити монети ,срібляники ,золотяники з опилу робити ще одну монету

Друга Путь прокоментував
09:09
слово а́йно

Того голосуймо за чистилище/вилучіння (сам я не можу)

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:04

+
Та ринути ,бистро взятися до діла ,поринути з головою в якесь діло .

Друга Путь прокоментував
08:57
слово а́йно

Я говорів не знаю, а от те, що там купа словацьких слів, потвердюю.

Друга Путь прокоментував переклад
08:46

Историчьскꙑ

Друга Путь прокоментував переклад
08:41

Бо неприродні іншим місцевостям, а часто геть умітні (artificiales).

Друга Путь прокоментував переклад
08:39

Скоблити?