Останні події

»Стріха у значенні "дах, криша" — полонізм.«

Такого не може буть, бо польське слово <strzecha> такого значіння не знає. Та таки це значіння трапляється тілько на Закарпатті

Одначе, це слово ніяк не натякає на те, що річ про людей, що родились у дві останні десятилітті другого тисясоліття після Р.Х., й доросли вже на початку третього тисячоліття

Кількість чужих морфем тільки зросла

Ні, од слова тисячоліття (millenium)

Се ті, кому тисяча років?

____
uk.wikipedia.org: Калька (мовознавство)

Ні, "на сто" є в слівниці. Per centum, pro mille дослівно значуть на сто чого-небудь, на тисячу чого-небудь, а не 1/100 частка чи 1/1000 частка.

Любите ковані переклади, чи як?

— odsetek

Щось таке

Так

Наше — веревка (др. вьрвька), а не вірьофка. Засвідчено на заході України.

Те, що він троще корінь, то нічого. Виходе собі просто геть новий корінь. Я би не перекладав це слово.

Хай буде так.

Не може

+, роб

—, це раб

Не знаю щодо -у чи -е в кл.

«Ковтуненче»?

якщо вже дотримуватися Вашої ж логіки й пояснень, чому додаєте свої сміттєві переклади (або нормальні, вважаючи їх сміттєвими), то варто було би їх зібрати всі в одному перекладі як відміни того самого перекладу

Так, дякую. Останнім часом все частіше плутаю е з и.

Якась ботня

лїзете

Звідки ви лізите?

Спасибі

+

—

Не те

Та в нас це, певно, була б калка. Слово <я́ловий> в Грінченковім "Словарі" засвідчено з такими значіннями:

Я́ловий, -а, -е.
1) Безплодный (о скотѣ), гулевой. Ялова кобила. Вас. 197. В убогого одна корова, та й та ялова. Мнж. 169. Ялові воли. Полт. У ялової корови молока не випросиш. Ном. № 5246.
2) Безплодный (о почвѣ, растеніи). Ромен. у. Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (т. е. нуждается въ удобреніи). Ком. Пр. № 525. Яловий лопух. Борз. у.
3) Не употребляющійся. Яловий міст — мостъ черезъ который не ѣздятъ. Ком. Пр. № 11397. Ялова за́ставка у млині. Тотъ шлюзъ, который употребляется только иногда для спуска воды, а не для работы. Черк. у.

Отже: безплідний, не родючий, не вживаний.
Не певен, чи з таких значіннів у нас могло б постати значіння "чистий; чистий од дрібної животини" та таке. Хіба через дальше значіння "порожній (як порожній од зарази, дрібної животини)", як у ляхівського слова, що його в білшості вкраїнських говірок не засвідчено, та ледве, чи такий розвиток міг постати в живій мові без термінотворної наукової метафори з не зовсім ясною мотивацією семантичнього розвитку з погляду живої мови. Тут білше слід сподіватися розвитку в бік значіння "безкорисність", чи щось таке.

-slь, дало хоч би шель, та не шль

Чому?

+++

+++

Бо то би ми так прямо з грецької черпали - Овр{у,о}па ~ Явр{у,о}па ~ Євр{у,о}па, Ївр{у,о}па

+

Ви взагалі не перекладаєте, а подаєте переміненого чужинця