> В нас є літера «і» і це одна з ключових і відмінних рис укрмови, так само як і літера ї.
Nou i dourœsty.
> рїшать, ... перекладать ... просить ... вилучить.
E tó tscieigne docazati cyto? Ne ròzoumieiõ. Aino, i u pameatcax i ou pisateleu sõty tvarui na ‹•ty›, ta sõty i na ‹•ti›. Otge tui tvarui na ‹•ty› tacui dóugynui sõty bouti nestorónscui u rousscie. Ta ne mnieye sõty rousscui tui tvarui na ‹•ti› — ba, porœunauxi ciso tvarœu na ‹•ty› i na ‹•ti›, na pr., ou Xèucenca, Xeveleu stanovi yde bœilchõ cœilcœsty tvarœu na ‹•ti› i ou tacoho pisatelia yz Vzxodou he Xèucenco. Tomou ne ròzoumieiõ ote vieiaigne tout davie pxati tui tvarui na ‹•ty› ni bui prosouvaiõtchi cyto potomieyche u rousscie. Nacy? Tui pitimui sõty tvarui na ‹•ti› u rousscie, ne na ‹•ty›.
»назОв«
@Carolina Shevtsova
imeun.
»Є у Грінченка«
Znacity ysé cyto? Grincenco (ni Gelexœuscuy) ne stavi si namier unesti u slœunic sama pitimo roussca slova.
Iesce raz, douge padé u oci togystvo ‹oudavati› iz leadscuimy ‹udawać› u tacœmy znaceignie, coli u jadnie inchie slovianscie móuvie *ou-da-u-a-ti iz tacuimy znaceignemy neyma. Pacye, samo znaceigne unõtri *ou-da-(u-a)-ti preamo ne nesé znaceigne 'to pretend', na pr., slovaçscoiõ ci ceixscoiõ tó znacity 'to report', a serbo-xorvatscoiõ tó znacity 'to marry off (a woman)'.
»Та в нас це, певно, була б калка«
1. "pèuno" e gadaigne.
2. Ógy tó slovo ‹yalœu› e viedomo u sõmiestcheignax i iz zemleiõ i givotinoiõ ouge teacné na xirchõ’ho mogebnœsty znaceign.
3. »... , та ледве, чи такий розвиток міг постати в живій мові без термінотворної наукової метафори з не зовсім ясною мотивацією«
Tó rouxyneigne znaceigna e tou dosta yasno: *'ne moga ploditi' → → 'ploditi drœbnogiuçi' o serédoviscie.
Ta golóune e, ptounscui ('ironic') e móuviti o pitimie recenoslœuyie u rousscie coli jadna neyma. Ógy ‹yalœu› e u leadscie (‹jałowy›) za 'sterile', tout, ne e docaz yna cearpaigna, ale ròzvinenosti leadscoho recenoslœuya (otge i zagalomy leadscoie móuvui) proti rousscoho (otge i móuvui samoie) — ou leadscui ci u leadscie neyma nicy ceomou prasl. *alou- bui moglo stati znaciti 'sterile' bœilche neigy u rousscie ci ou rousscui. Otge ta vina e lixye u neròzvinenosti rousscoie móuvui.
Через ф, та писм’я ф тут не передає звук /f/
Грецьку тету унификовано передавати буквою
Чуже руському вуху. Нам рідніша “церковнослов’янська” адаптація, ніж ця.
А як тоді пропонуєте тету передавати? Лишити як є, непослідовно, чи всюди через ф?
Не хочу за других рїшать, може й справді перекладать таке не слїд. Та тодї доведеться просить помоги в администрациї, бо самі ми хто зна чи й подужаємо йих усі вилучить.
У принципї коли це будуть назви химичних елементів згідно з міжнародним стандартом, хай, я би голосував проти перекладу. Аби тілко впевнитися, що тут нема московського або якого ще впливу. І ніяких правил 9, тілко и пишемо.
-
Esmi proti tacoie pravopisi, otge i proti pisyma bóugariçeiõ rodovo, atge */ameri-/ rousscoiõ mogé bouti i [ɑˈmɛrɪ•] i [ɒˈmɛrɪ• ~ ɔˈmɛrɪ• ~ oˈmɛrɪ•] i [ɦɑˈmɛrɪ•] i [jaˈmɛrɪ• ~ ʲaˈmɛrɪ•] i [o̯ˈmɛrɪ• ~ u̯ˈmɛrɪ•], ba, i [ˈmɛrɪ•].
Ne ròzoumieiõ nacy pxati u móuvõ odin zvõcotvar u ouscerb inchim. Tó e ne inacye yno gloupo tscieigne cytosi docazati iz bóugariçeiõ, ta tó nicda ne bõdé.
yaroslaveç
/jaroˈslɑʋət͡ɕ/
_____
yaroslauiac
/jaroslɑwˈjak/
_____
Œd imene miesta Yaroslau na Veatscie + ‹•eç› ci ‹•iac›; por. inchœi imena copalin, he otó, na ‹•iac›: ‹geliezniac/zaliezniac›, ‹perouniac› 'fulgutite', ‹vapniac› 'limestone', na ‹•eç›: ‹zmeyeveç› 'serpentine', ‹mieniveç› 'spar (feldspars)', ‹smolineç› (/•ˈlɪ•/) 'pitchstone', ‹çincoveç› 'zincite', ‹stlaneç› '(niem.) Schiefer', ‹vapneaneç› 'calcite'.
Ніхто й не вигадує, коли ж воно засвідчене:
r2u.org.ua: залюбленик
укр закінчення -ар -ик -яр (виняток вчитеЛЬ, виховатеЛЬ, танцюрИСТ)
Билина це не будяки, бадилля і бур'яни? Виходь шо то трава, а для трав'яних наварів логічніше сказати трав'яник (або оцей бильвар, дуже й дуже підходить). Але для кит. ча, що є саме листьовим напоєм потрібне уточнення походження що відрізняється від травяних, тому пропоную внизу саме листянник чи листові навари (бо вони наварюються)
Питомий неологізм для означення напою суто з чайного листя (Camellia sinensis), оскільки трав'яні напої логічно називати трав'яниками, і навари можуть бути різними, а слово чай є запозиченням, тому конкретизація що це саме листянник чи листянний навар був би доречнішим
Riecy pro samoe slovo <тереба>