"У бовгарській мові точно така конструкція може бути, за п. Ганичем. Sõty usi pluinõ та под. (не найду) помітих у пана Олисія."
__
Даруйте, було би ще вточнити. У йиндикативї бовгарська має час що його кличе минулим доконаним, проте саме там и користають ся твари гавористу. Візьмемо рїч 'ида'(иду, ити), из його минулий доконаний би творив ся так: бях идел(а): бе идел(а):бе идел(а): бяхме идели: бяхте идели: бяха идели. У рускій такий спосіб би рівнив: бїх ишов: бї йшов: бї йшла: бї...(також минулий доконаний). Проте то суть дїєприкмїта -л- та рїч у гавористї. Саме зложеня 'поміжне ‹боути›'+'рїч у гаворстї' вона не має.
»У бовгарській мові точно така конструкція може бути, за п. Ганичем. Sõty usi pluinõ та под. (не найду) помітих у пана Олисія.«
Можливо, хоча це було б дивно — бо фінітна форма несе всі ознаки і жодної потреби в допоміжнім дієслові нема.
Тобто, скажімо, форма 'лі́зе' вже сама вказує на число, лице, час та тривалість і додатково форма дієслова 'бути' сюди б жодних нових ознак не принесла. Це був би так званий плеоназм
»Добродію Ковтутенку, коли я вас ще не питах (не помню), про вас, можемо з аористом вжити єсь/є/суть? Суть уси плину, єсь може«
Тобто, чи можемо казати "єси каза" чи "ходих єм"? Коли так, то певно ні — то було б надлишково, бо всі граматичні ознаки передає форма аориста сама, та й такого неначе не свідчено ніде 🤔
>Але дію на ту мить уже бі завершено. Міжливо, я не доконало розумію present perfect?
__
Наскільки я розумїю, речи тут 'не знав їм' переносить суть ож їм не знав увесь сий час, и тепер їм дознав, краще, ніж, я не знах, оскільки 'знах' тут би значило дїю недотичну до чого дїйсного, теперішнего, щось що відбї ся, й є в минулім.
До речі, є варіант із флексією '-хмо' для первого лиця множини невреченого часу, свідчений, як пам'ятаю, в західно-північних говірках.
Тобто: би́хмо
Так само замість флексії '-смо' в будь яких формах первого лиця множини невреченого часу може бути флексія '-хмо':
везо́хмо
ідо́хмо
каза́хмо
мета́хмо
ходи́хмо
люби́хмо
зелені́хмо
болі́хмо
лікува́хмо
ві́рувахмо
ста́нухмо
стрі́нухмо
>
Творення нових часів в Українській мові.
__
Не знав о тій сторінцї, спасибі'!
П. Юшко, я'сми вїльми певен ож та твара(‹goródamy, goródax›) суть рідна руска, вона суть довжна виникнути через верхуваня воснови -а- протягом вистоби, та перейманя ту кінченю.
Твара ‹goródœmy, goródiex› суть по правдї первітна, та як их рускі говори суть берегли, та чи суть, я поки не вїм.
__
Що можу ще певно речи, се то що закінченя склонінь(флексий) суть найтривчіші проти котрого-будь инозімного впливу. Вони й, майже николи нїсуть спосуджені, та й уплив одної мови на йну дуже рідко лучає. У рускій найближче що є було до впливу на взір склонінь(paradigm of flexions), до 18 ст. щонайменше, то є сильний спір(favour) тварам мїст. и дав. паду воснів -а-, тоби твари ‹(на) рѫкѣ, дόчкѣ, крхѣ(<*krъx-)›(Степові говори) намїсть клясичних ‹рѫцѣ, дόчцѣ, крсѣ› из боку вятскої мови; то проте нї більше неже йно спір, сам тік бї цїлком руский, зачатий у 16-17 ст.
@Bœgdan Youxyco
"Добродію Даниле Ганичу, то таки з аористом можемо вжити єм/єсь/є/суть?"
__
Вїльми фаю(надїю ся) вож правильно їм Вас розумїв, правте ня кіль нї. Якщо Ви мїните доби рїчий у реконструйованому гавористї та поміжне ‹bõti, buiti›–себто складаня ‹eimy yd: esi yde: (e) yde: este ydeste: esmo ydesmo: sõty ydõ›, то то було бисть невїрно. Бовгарська, що є богатезна на збережені прасловянскі часи, таки знає подібні сложеня–гаворист рїчи 'съм'(бути) та терерішний час котрої всоби, та то є тоже йне. Щодо рускої, їм не чув о такім, тому такі твореня були би, вїдї, невиправдані.
__
Не знаю чи'сте читали богато про гаворист від п. Поруша, та він є давав реконструйовані твари самов ино рїчю, в певнім уже видї гавористу.
@Роман Роман2
"Отож. Вигадуєте свої засади, бо не знаєте справжніх."
__
Справжних то котрих??? Отих чинних? Було б їм хоч рік стільки, скільки вото є питимим південно-східним говорам, тоби коло 400 лїт, бо на тім нарічю суть сновани(ті засади). И закривши воцї на ввесь вятский уплив на ті земли, були б они все же руськими в сути. Та засади во котрих говорите суть засади 1933 року, спрямовані на вятщенє рускої мови непросто(indirectly), та вятщеня руского письма, просто, що ще поча ся йиз переладів(реформ) буквици, Петра першого. Ось що Ви ховаєте(виплекуєте, доглядаєте).
@Ratty More
На здоров'є!
Чи присудить ми відмовити ся від ю, за потреби мїняти правопись повністю, чи ни, вгиднов вона ми не буде, та й, ясно, лятиница нї(не є). Тоже, є різнити мою кириличну правопись, та ту чинну; бо й коли здаєть ся вож різниця є незначна, то то є тільки письмінно, бо моє, наприклад, ‹бачити›, та знаманне(стандартне) 'бачити' суть різнї рїчи. Ба, и Желехівська правопись, від нашої, відрізняєть ся доста, чому й'ю пишу. Обаче, писати тима письмома лятинскима (що йих'есте згадали) точно не мнив бим(certainly wouldn't consider (to)). Из лятинских писем, що суть ми вїдома, найямїшов для рускої є правопись п. Поруша.
> Отож. Вигадуєте свої засади, бо не знаєте справжніх
А ви вперто держите ті засади, як хтозна-що. Я не хочу бачити вкраїнськую мову стаючи ще бридша через ваші романотвори. Хочу, аби знову квітла. Поки виджу не так іще много людей на сім мережищі просто додавати вдали переклади, без тисячі передчепів-почепів, без "давно усталено", без "се є но вкраїнсько слово, бо так мині підкаже всесвіт", без "— за письмо", без "ник так не буде ректи, бо не є ми слово по добі" тощо.
Воні йсоу подобнє ,але маї своу рузность . Кдиж йсем сі студовал чештіноу а йсем се цестовал по іне земе яко Словенско впадало то мнє займ яко млуві іни чловеки . Мнєл йсем нєколік знамих словацев , єдин а стале працюї се мноу . Ґрататуї тє ,со се маш мужност студоват в Словенско, йсем таковоу мужност уж немайоу Так йо здравім тє а одмлоувам се ,єді шаліна !!! Ти воле ...
>Я гадаю то за прояснілий *ь — сам так писав передше
__
У мене воно стойить у повноголосих сполуках зараз. Ми ще щуває, чи ви значите "прояснїлий *ь"(якщо то занепалий на сильнї мїстї) якось зараз, якщо так, то як?