Останні події

писна, писє҆н
pisna, pisen

Грц. γραφ•ικ•ή(ґрахвика)–рус. пис•ьн•а
Грц. γραφ•ικ•ός(ґрахвик) –рус. пис•ьн•ъ(>писє҆н)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:55

змінився найкращий переклад для слова методика
спосіб
2
Є. Ковтуненко прокоментував
16:31
слово паспорт

Taco, ale g’ mui perécladaiemo cinnoe slovo, a cinnoe slovo znacity i "ID-card"

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
16:29

»Svarœg e cerpano — iranscina.«

Ta g’ ne péuno

Liesolòn додав до слова методика
12:50
переклад чере́два́

Чередьба

Kuľturnyj aborihen додав до слова методика
12:45
переклад наука

Часто вживане слово на значення методика .
Переймай методику колег й покращуй її
Переймай науку колег й покращуй її

Костянтин Черній прокоментував переклад
12:31

від "загасити " - тобто, припинити вогонь, суперечку, сховати щось.

Євген Шульга додав до слова методика
12:20
переклад спосіб

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:07

utoroc (utœrc-) e utoruy deny tuygydnia, pane Eughene

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:52

ʼ там для чого? Втяте 'з'?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:51

Що таке "гашник"?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:50

??

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:03

Ще від мене: коли таки треба написати ‹ке›, то для цього є буква k, яка не змінює своє звукове значення: ke

Володимир Шумейко прокоментував переклад
11:01

+!

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:59

Переклав (але деякі слова замінив для легшого розуміння):

Не так. Само по собі за замовчуванням <x> значить /x/. Порівняйте слова: ‹xapati› /xɑˈpatɪ/, ‹xolód› /ˈxɔlod/, ‹xrõst› /xrʊst/, ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/, ‹xvala› /xβ̞ɑlɑ/, ‹xœty› /xytʲ/ тощо. А лише перед ‹e, i, y› ‹x› значить /ʃ/. Цей розподіл плине з природи /x : ʃ/ у руській та в усіх інших слов'янських мовах. Бук ‹y› значить не ‹и›, але *‹ь›, і служить писати /ʃ/ на кінці закритих складів чи на кінці слів. Тобто ‹x+y› є /ʃ/, але само ‹y› є без звука. Таке письмо є, крім іншого, добре й тим, що дає замість двох різних буков ‹x› та ‹ш› користати з однієї - ‹x›, а його позиція перед ‹e, i, y› або перед усіми іншими буквами визначає чи то буде /x/ або /ʃ/.
Аналогічний є й розподіл ‹c› = /t͡ʃ/ перед ‹e, i, y›, але /k/ перед усіми іншими буквами, а також ‹g› є /ʒ/ перед ‹e, i, y›, але = /ɣ̞/ перед усіми іншими буквами. Таким чином, замість шести буков ‹к, ч, г, ж, х, ш› можемо користати лише з трьох: ‹c, g, x›. І двозначності тут не виникають.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
09:37

+++

Ratty More прокоментувала переклад
09:32

Що означає Ваш колобок (смайлик) (якщо не таємниця, звісно)? :-)

Ratty More прокоментувала переклад
09:32

До Данила Ганича:
===
'Це розумїю тепер.
===
:-)

===
В досконалості можна буде зробити так: на кордоні з Парашею (PuRussia - Putin's Russia) українці користуватимуться латинкою, аби вберегти їх від змосковщення, а на кордоні з Польщею, Угорщиною та Румунією - кирилицею, аби вберегти їх від ополячення, мадяризації та румунізації.
===
І зробити вивчення латинки та кирилиці обов'язковим, аби українці розуміли одне одного.

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
===
Якщо таким боком, то Я не проти вивчити Олисіївську латинку.
===
Тільки Вам треба буде набрати багато сил і проявити надзвичайне розуміння, бо Я належу до найжорсткіших тугодумів.

===
Youxyco є побуквено Йухько

хь (xy) завжди читаємо як ш.
Подібно кь (cy) читаємо як ч; гь (gy) як ж.
Ця звукозміна відбулася ще за дослов'янських часів, але по-перше так ми уникаємо діакритики, а по-друге ми так можемо бачити корінь, не зважаючи на чергування c-cy-ç, g-gy-z.

Такий самий ефект має наступна буква e або i, навіть коли це диграф (xirocuy - широкий, xeisty - шість, citslo - число, ceasty - часть, Gelexœuscuy - желехівський, geona - жона/жена)
===
Зрозуміло.

===
Перекладу на літературну пізніше
===
Добре. Чекатиму. :-)

Kuľturnyj aborihen додав до слова зовні
09:14
переклад бези

псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»;
goroh.pp.ua: Бесідка

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:13

Перекладу на літературну пізніше

07:39
переклад підспуд

Щось приховане "на потім"

07:37
переклад загашник

Євген Шульга прокоментував переклад
07:28

Ми не кажемо "впонеділок" замість "понеділок", "внеділя" замість "неділя", і так далі.

переклад чесноти

Давньовживане українське (!) визнання, стану або рис людини

переклад визначність

Данило Ганич прокоментував переклад
06:31

@Вадим Мельник
Хибите, нащастя.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:42

@Ratty More

»Наприклад, в прізвищі Youxyco Я здогадуюсь, що "ou" означає "у", "x" означає "ш", а "y" означає "и", але Ми його не вимовляємо.«

Ne tac. Samo o sobie, za ouxuibomy (by default) ‹x› znacity /x/. Porœunayte slova: ‹xapati› /xɑˈpatɪ/, ‹xolód› /ˈxɔlod/, ‹xrõst› /xrʊst/, ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/, ‹xvala› /xβ̞ɑlɑ/, ‹xœty› /xytʲ/ tc. A ino peréd ‹e, i, y› ‹x› znacity /ʃ/. Sey ròzpodiel pluiné yz prirodui /x : ʃ/ u rousscœy ta u usiex inchix slovianscuix móuvax. Pisymea ‹y› znacity ne ‹и› ale *‹ь›, i slougity pisati /ʃ/ na cœnçie zacruituix izcladœu ci na cœnçie slœu. Tb. ‹x+y› e = /ʃ/, ale samo ‹y› e /∅/ zvõca. Tacoe pisymo e, crœmy inchoho, dobro i tuimy oge dasty zamiesty dvou rœznuix pisymén ‹x› ta ‹ш› coristati yz odina ino — ‹x›, a yeoho postay (position) peréd ‹e, i, y› abo peréd usiemi inchimi pisymenami vuituicity (defines) ci tó bõdé /x/ abo /ʃ/.
Uzslœven (analogous, similar) e i ròzpodiel ‹c› — = /t͡ʃ/ peréd ‹e, i, y›, ale /k/ peréd usiemi inchimi pisymenami, a tacoge ‹g› e = /ʒ/ peréd ‹e, i, y›, ale = /ɣ̞/ peréd usiemi inchimi pisymenami. Tacuimy cinomy, zamiesty xesti pisymén ‹к, ч, г, ж, х, ш› mogemo coristati ino yz triy: ‹c, g, x›. I dvoznacynosti tou ne vuinicnõty.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:08

@Є. Ковтуненко

*su-,*su → ‹iz•, iz›, a *yz-, *yz (oge’ho u istoslœunax gerélax pisiõty he ‹*jьz›) e → ‹yz•, yz›. Otge *yz-goditi e → ‹yzgoditi›, a *su-goda e → ‹izgoda›. U ‹yz, yz•› e ‹y› istoslœuno, i u istotie e = *‹ь›, tomou i citagne’ho readeaty pravila citagna *‹ь› u d.-rous. móuvie, olni ‹i› u ‹iz› e pristauno, s.r. *su- → /s~z/ → ‹i+z = iz›.
Yac peréd glouxui sõgolósnui /z/ ci /s/ bõdé [s], a peréd zvœncuimi [z], to *su- → [s•, z•] bui moglo bouti pisano bõdy ‹s› ( → ‹is›) ci ‹z› ( → ‹iz›). Ale yac *su- e → [z] peréd /l, m, n, r, w, j/, to yzmeidj ‹s› ta ‹z› e voleno ‹z› — ‹iz›. U nizçie slœu iz corenemy na /l, m, n, r, w, j/ e peréd simi sõgolósnui [s], cde pisati ‹z› (‹iz›) ne mogemo, tomou tam pisiémo ‹su•›; ‹u› tout, u ‹su•› pisiémo mieniti oge tó bõdé ino /s•/ = [s•], a ne [s• ~ ʃ• ~ t͡s•] (he u ‹scapa›, ‹smaga›, ‹smouga›, ‹snaga›, ‹stclo›, ‹strycnõti›), otge, p.n.: ‹sulouciey›, ‹sumetana›, ‹suviedœm› tc. Tomouge e zaxovano *u i, p. n., u slovie ‹supati›, bo ino [s] a ne ~ [ʃ•] ci ~ [t͡s•], xotcha tacoge i pro mienõ ‹sup•› : ‹suip•›.
Cyto prauda, e i coupa slœu iz ‹s•› — ne ‹su•› — oge móuvleno yea e vuiclo ino iz [s], bez ~ [ʃ•] ci ~ [t͡s•]. he i deyaca slova iz *su- → ‹su•› peréd /l, m, n, r, w, j/ iz vuimóuvoiõ [s• ~ ʃ•], he otó, p.n.: ‹scoro› — ino iz [sk•].

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:27

*per-oun-u — neyma tam *ON (õ).

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:04

@Безіменний

@Данило Ганич

Te prœzvisce i ne e œd *serd- ‘seredina’, ale œd slova *su-rēz-yn-y-u (*‹сърѣзьн҇ь›) — imea vidou strielui lõca, za “izriezanuimy” cœnçemy tui strielui. Œdtui bie perviesno stalo imea selou ‹Surieznevo›, a œd yeoho pac prœzvisce Suriezneüscuy.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:58

»У вас «

Ou mene... Tó slovo e u slœunicou.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:55

Niesmi pèuen ci tó ne e xilo na muilo atge i Svarœg e cerpano — iranscina.

אלישע פרוש прокоментував
03:53
слово паспорт

@Сергій Каракай

Xuiba u prostorie veatscoï móuvui. Inde e passport ino pro põtouagne, a pro tòtógynœsty e ID-card — ne “paasport”, a do yna pristroyou e tó certificate ci manual — ne “passport”.

אלישע פרוש прокоментував
03:49
слово паспорт
אלישע פרוש прокоментував переклад
03:48

»Бо паспорт відображує приналежність людини«

Xuiba u postcommunistscuix zemlax e passport = IDcard. Inde slougity passport ino pro põtouagne.

Олег Левчук прокоментував
вчора 23:42

І взагалі скрізь приберіть згадку про "бісоарабію"!

(гаг. Besarabiya; рум. Basarabia, тур. Besarabya, болг. Бесарабия від імені румунської династії Басарабів) - це маячня!
Валахскій правитель Басараб жив 800 років тому! А імперська назва Бесарабія з'явилася у назві Бесарабської губернії в 1814 році!
Назву Бісоарабія просувають сепаратисти!

Олег Левчук прокоментував
вчора 23:36

Буджак - це чисто географічне поняття - територія між гирлами Дністра та Дунаю.
Причому згадується в українській народній пісні "Гей була в мене коняка..."

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:35

"кістко-" ні до чого

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:28

Тоді Ізмаїл — Вавилон 😉

змінився найкращий переклад для слова калорія
то́пливо
2
вчора 23:27
Василь Кривоніс прокоментував
вчора 23:20

Причина?

Олег Левчук прокоментував
вчора 23:15

Будь ласка, приберіть коментар (південна бессарабія)!
В Україні немає ніякої Бісоарабії! Це імперська назва! В Молдові вона вважається токсичною! В СРСР була заборонена.
"південна бессарабія" - це взагалі нещодавня вигадка сепаратистів!

переклад міжріччя

Буджак знаходиться між гирлами Дністра та Дунаю

Євген Шульга прокоментував переклад
вчора 21:19

а чим саме повтор приголосних незграбний?