Останні події

Hm, otse e rouplivo. Damy +

Crœmy toho, na ‹•acy› bui boulo, œd récla na ‹•a•ti›, ‹vui•dir•a•ti›, ne ‹vui•der•a•ti› — otge: ‹vuidiracy›, ne ‹vuideracy›.

@Є. Ковтуненко praudõ cazié, por. ‹zeaty› ← pie. *jen-t-y-s : → lat. ‹gens, gent•›. Rous. ‹cead•› siõdui ne teaghné i e œd *kEN- *„commence, begin“, i e rœdno gr. κοινή, lat. ‹re•cens› ( → eag. ‹recent›).

Perédcepui yz-, iz-, su-

»Œdpovieste na toloçie, coli ymaiéte cies, pane Porouche?«

@Bœgdan Youxyco

A cyto?

Aino, Gelex. I 418: ‹lioubimeç› „Favorit“.

Префікси та суфікси ,різні наростки

виходячи з семантичної близькості до псл. *kortiti (укр. короти́ти), висувають припущення (Sławski III 143–144) про належність обох дієслів до іє. *(s)ker- «різати, відтинати»;

Œdpovieste na toloçie, coli ymaiéte cies, pane Porouche?

Ne mogé bouti „‹кортоки, кіртоки›“.

»На пр. Ваше “Ne lioublõ” слід розуміти ги «не люблю», де дві 'ю' Ви різно пишете. Та ще було десь слово, де на початку Ви писали "lõ-...".«

@Carolina Shevtsova

Tout ne ‹ги›, ale ‹ге› — ‹ги› e ‹he i› = „also as“, a ‹he› e „as“.

‹lioublõ› e |lʲu•ˈbʎʊ|, iz ‹liou•› = |ʎu•| — iz |u|, ‹ou›, ta ‹•blõ› = |•bʎʊ| — iz |ʊ|, ‹õ›. Na poceatcou ‹lõ•› e |lʊ•|, a ‹lou•› na poceatcou e |lu•|; pricladui: ‹louciti› = |lut͡ʃiti|, ‹lõciti› = |lʊt͡ʃiti|.

Bez toho ci e ‹pleas› „ballet“, ceomou iz ‹•oun•›? Pleas•oun bui znacilo ynõ osobõ, a + ‹•ca› bui boulo xuiba ynõ geonotchõ osobõ pleasati — ‹pleasoun› „un danseur de ballet“ → ‹pleasounca› „une danseuse de ballet“?
Ci ne viernieye bui tvoriti œd *-a-n- — ‹pleas•a•n•c•ui›, œd ‹pleasati → pleasan•›, iz ròzvitcomy *„pleasana outy ( = te u ceimy pleasiõty / pleasano e)“?

Коли б то слово було дідичне, і з праіндоєврупської, воно б мало форму ‹зе́но› або ‹зе́несо› (порінвяй з ‹ко́лесом›). Див. праформу: https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ǵénh₁os

‹y•› ← ?

Nacy e ‹vui•›? Xuiba bez toho bui „derti“ moglo znaciti cyto inche??

»набуте«

??

»брисіл(ь)?
bruseil / brusela? (ч. р.)
bruseily, bruseli? (ж. р.)«

@Bœgdan Youxyco

Tacui prauda, ou Sureizn. e iz ‹•ель› — ne ‹•елъ›. Viedau buimy ci tó ne e *•ѣль (*-ēl-y). Xeveleu pisié oge u nizçie slœu e plõtano *-el-y-(o-) iz *-ēl-y, por., na pr.: *‹гъібѣль›, *‹кѫпѣль› : ‹гъібель›, ‹кѫпель›. Otge ci ne *‹brusiely›? Vidjte iesce, pro bœilche, Sławsi, Język Prasłowiański: stor. 107: „Suf. -ělь (tematy na -ĭ-)“, ta stor. 108: „Suf. -eľь“. Slauscuy pisié, minõuxi drœbniçie, oge, pervicyno, *-ē-l-y e u slovax œd rékel na *-ē-ti, a u *-el-y-(o-) e oumeinchalno *-el-, tacoge u *-el-u, *-el-o, *-el-a. Na rousscœmy tlie, plõtagne *-ē-l-y iz *-el-y-(o-) moge postati perviesno u „pœunœcynœy“ rœznomóuvie d.-rous. móuvui za beznagolósou sïou pocépou.

»набуте в наслідку«

Ha?

Bez vuicladou, bez geréla? -

@Carolina Shevtsova

Ròzoumieiõ ceomou tacuy prostir. Dobrie oge ne tvoriste œd „cislo“ ci „lieciti“. Ta greçscomou μανθανω e tacui blizje „vuic(nõ)ti, vuicati“, vidjte ou Suriezneüscoho.

@אלישע פרוש

брисіл(ь)?
bruseil / brusela? (ч. р.)
bruseily, bruseli? (ж. р.)

Tvaroslœuno yno zayvo izcladno slovo (perédcép + corein + dva pocépa), dosta gromœzdco tvoriti vuitiecalna (derivatives), iesce i çienoiõ glouzlivoho znaceigna „vertieti tielomy“. Ni.