Підпираю.
Так не хочу щось розписувати, коли то взагалі ледве хто робить.
»Чому відмовились од é = ѣ?«
»щоби зменшити кількість буков з діакритикою. Раніше за é було ê, за ie ж було é.«
Ne golóuno tomou. Aino, ceastymi i tomou a bui yzmèinchiti ‹é, è, ê, ẽ›, ta bœilche ceréz sam zvõcoròzvitoc: vuimóuva [(ʲ)iː] e izteajagne daunieychoï vuimóuvui |i͡e|, oge i dosi truaié u pœunœcynœy rœznomóuvie. Otge, pro nastoyõ, i pro pœudennõ ci pœudenno-zaxœdnõ vuimóuvõ [tʲiːnʲ] i pro pœunœcynõ [ti͡enʲ] e izpœlnuy cerézzveagmeinnuy (diaphonemic) tvar: |tienʲ|. Tomou pravopisy ‹ie› blizje œddasty i „pœunœcynõ“ rœznomóuvõ |i͡e| => [i͡e] i „pœudenno-zaxœdnõ“ rœznomóuvõ |i͡e| => [(ʲ)iː]. Natómiesty, pravopisy iz ‹é› bie stõplayeno (based) na miençie oge prasl. *ē → |i͡e| e dóuguy rœznovid *e, otge ‹e› : ‹é›. Ale ya pac xtiex a bui pravopisy boula blizje do dieystvnoho zvõciegna rousscoï móuvui u pisemnõ dobõ.
Aino, toy tvar e viedœm, ta bõdõtchi yz *o|b•õditi → bõditi, tó e te same ‹õditi›, dodane ouge panomy @Valentyn Holod — ‹ву́дити› ( = ‹õditi›), otge ‹b•õditi› e zayvo.
Так як з-поміж усіх українофобів місцевих Мудров є найбільшим (на одному рівні з тарасиком-Олисієм поціновувачем жидівок та Василем Кривоносом - я гадаю як його покарати.
Думаю, відрізати всі нутрощі Кривоноса, та зробити з них мішок, в який помістити Мудров, й там щодня заливати йому сірчанку, проте це лише розмисли. Я наразі татарським та балканським дітям відразаю голови, та жидолюба атеїста Олисія теж не забуду.
Питоме українське слово, яке навіть згідно горохів не лише питоме, але й має значно більше похідних ніж "церковна" (хоча давньоруська та староукраїнська були такими самими церковними мовами), мова в якій більш використовувалося слово месія:
Спас «спаситель»
спаса́ти
спасе́нний
спасе́нник
Спаси́тель
спа́сівка
спа́сівський
спасівча́ний
спасі́ння
упасти́ся
Yz »Історичної синтакси української мови«, stor. 21:
»При дієслові буття іменна частина складеного присудка в давньоруській мові, як правило, виступала в формі називного відмінка. Орудний же присудковий відмінок при цих дієсловах зустрічається виключно рідко.«. „Vuiclioucyno riedco« = „ne nicoli“, otge tacui bie, xay riedco, ouge u dauneiy rousscœy móuvie. Na pr., u Poviesti Vr. Liet. e na 10 razœu im. padeja u prisõdcou 3 razui u orõd. p. u prisõdcou — aino, cde mnieye, ta tacui e, i tó e do dobui leadscuix upluivœu.
Dalieye, tamge:
»|У Повѣсти Временних Лѣт за Лаврентіївським списком та в Синодальному списку I Новгородського літопису орудний присудковий при дієсловах буття спочатку спостерігається майже виключно з формою давноминулого часу і в більшості випадків означає людину за її посадою чи саном, напр.: Жена грѣкини бѣ и бѧше была чьрницеѭ.«. Sé ne znacity oge d.-rous. m. het’ ne zna orõd. p. pri réclax bouttia, ale oge bie’ho cosineno (limited) na vidotvœrnui loucieyi — a tó, na loucieyi »давноминулого часу« ta na »людину за її посадою чи саном«.
Dalieye, tamge: »Орудний присудковий у давньоруській мові відомий і при дієсловах перетворення, тобто при таких, як стати, учинитися, творитися і ін. При цих дієсловах такий орудний уже домінував над називним.« — !. Tamge i pricladui: »Съгна цьсарꙗ съ прѣстола и самъ цьсарьмь ста.«, i bole. Yznovou, sé znacity oge orõd. p. u prisõdcou bie viedœm ouge u d.-rous. dobõ a tó bez upluivœu leadscoï móuvui.
I dalieye tamge: »Чому на місці називного присудкового розвинувся присудковий орудний, в науці ще не існує точно встановленого погляду. Якщо на думку одних (О. О. Потебня, Д. М. Овсянико-Куликовський), орудний присудковий виник під впливом орудного способу дії, то з погляду інших, поява такого орудного викликана потребою показати, що ознака, виражена присудком, має характер не постійний, а тимчасовий.« — Otge bay douge cotre pripoustcheigne e praudivo, obie pripoustcheignie ne vuixodeaty yz „upluivou leadscoï móuvui“, i obie vuixodeaty yz rousscoï móuvui samoï, yz yeï ròzvitcou.
Prosiõ zavesti vuimogui dodati bõdy gerélo na dodane slovo abo, coli slovo tvoreno e tuimy cto ye dodasty, dodati vuiclad i yasouvagne svoyeoho slovotvorou.
Cyto raz dosiõ seréd prostirœu scirui gloupui vuigadcui œd inuix prispielçœu (contributors) olni œd inchix e ouge dodano çielo dobrui ta pœdpertui gerélomy slova, sbt. slova oge u móuvie dieystvno truaiõty.
Decto dasty si troud gleadati geréla a decto liapaié bõdy cyto’mou brydé u golóvõ. Ose, na priclad tout: https://slovotvir.org.ua/words/bolt#t98315 https://slovotvir.org.ua/users/roman-roman2 e dodau :
різьбозчіп — nicde e tó slovo neviedomo;
скручіп — nicde neviedomo + roussca móuva ne znaié tacoho slovotvorou;
вертозчіп; зукрут, спокрут — nicde e tó slovo neviedomo. Tacoge neyma nicde ‹бороздя́к› (doda coristacy bez imene) ni u znaceignie „bolt, screw; Schraube, Bolzen“, ni u iesce yaçie znaceigne.
https://slovotvir.org.ua/users/oleksandr-ym-uk xay i sam tvori tó slovo ta pone (at least) yasouvau svœy slovotvœr.
Ya ròzoumieiõ coli bui u móuvie ne boulo svoyeoho slova, xay blizycoho, ta tout cœilca lioudiy e dodalo slova dieystvno viedoma uslœuniçiex: прогонич — gerélo dodano pac panomy https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko, https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko: шві́рень — gerélo doda pac pan https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko.
> Все рівно, все одно - кальки з московської?
Ya ne gadaiõ.
ЕСУМ: сту́пе́нь «крок»
ЕСУМ: ступи́ця «крок; шпиця в колесі»
ЕСУМ: БУДИ́ТИ «коптити»
ЕСУМ: ступни́к «крок»
listciac
|list.ˈt͡ʃɑk|
/lɪst.ˈt͡ʃɑk/
[lɪʃˈt͡ʃɑk]
PN: [liʃˈt͡ʃak]
____
Œd ‹list› za phran. „feuille“ + ‹•c•› (*-uk-, por. ‹listoc, listc•›) za phran. „•et•“ u ‹feuillet› ( = ‹feuill•et›), ta + ‹•iac› za phran. „•on“ (u phran. tvority razomy i yzdrõbnilna i yzbœilchilna iména ta iména osœb yzocrema za poxodgeignemy ci zaineaittèmy — por. i rous. ‹•(i)ac› u ‹novac, priimac, piechac, ruibac›, ‹dõbciac›, ‹scioupac› tc.).
Не розумію, чого не розумієте. Все ж наче пояснив.
Усмішка — то основне слово на позначення характерного виразу обличчя. Усмішка доброзичлива або нейтральна.
Посмішка може означати те саме, що й усмішка, але перше значення, яке дають у словнику — вираз глузування, кепкування, а друге значення — насмішка.
Позаяк фейлетон — висміювання, то й назвати його пропоную словом «посмішка». З одного боку, це відповідає висміюванню чи насміханню, що закладене й у фейлетон, і в посмішку, а з іншого — подібність до того, як Остап Вишня називав свої твори «усмішками».
Жіночий рід, діал. goroh.pp.ua: баба
Пелікан. Приклади:
В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море, й береги. (І. Нечуй-Левицький)
praville, preamilo
Первісно в значенні інструменту.
Див. обговорення.
+