Останні події

>Без духу поляжу на дні... (Павло Грабовський, I, 1959, 58)
>Дарку сперли якісь болі під грудьми і вона мусить схопити духу (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 169);

Ту це радше «breath (especially as manifestation of the life)»
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/duxъ

>Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. Ном. № 12332.

Ту взагалі не ясно що саме минив автор.

Дух є радше лат. "animus".

Ne ymaiõ nicy proti mnogoznacynosti, ta doux ouge ymaié yix yz deseatoc

та й калькую, бо йначе не передаси всі знаки сього слова

мѫдрена вѣда

Я ж був послався на словник Грінченка та на СУМ.
Це слово вже є в ужитку в такім значенні в народній мові, або щонайменше в мовнім ужиткові того століття.

З вашою аргументацією можна править про кажне полісемантичне слово. Мов, ‹голова› зі значенням "начальник" — це тупа примітивізація мови, бо ж коли кажуть »місний голова« з того не ясно чи то якась голова у міста , чи то ще що.

Гляньте-но на розмай значень англійського слова 'tank', що його вживають і в науці ботаніці, і в інженерії, і ще багато де. Ба й така полісемантичність не вадить. І того багато — слово може побутувати в научній термінології, і цього ж часу мати абсолютно інше значення у народній мові. Чи ж таки Ви й англійську маєте за примітивну мову, чи що?

Це вже така стара пісня на Словотворі, що й нудить уже щораз починати її знову.

Коли вже калькувати, то "мудрочин" чи щось таке.

Гадаю, не слід ту перебирати синонимічний ряд до слова "група" в пошуках одповідника.

>Питомі мовці не жаліються на полісемантичність слів

Та й на суржик не сильно жаліюцця вони.

Головне є дивитись на те, чи дійсно це слово можна взяти як основне про "powietrze, air".

politická strana, хuibà ne bacite?

караван?

artificial - oumietnuy
artistic - oumielscuy?

Не сюди.

Slied.

це невралґія, бо спричинена протягом (підвіяло)

> Проблема полісемії нікуди не зникає
+

Проблема полісемії нікуди не зникає, бо нікуди не зникають основні значення слова "дух". Ми ж не в середньовіччі живемо, де наукова мова значною мірою могла бути відірваною від народної.

Та й навіщо саме таке "чистомовство". Це ж просто примітивізація. Благо, що подібні силкування здебільшого так і залишаться в межах вузького кола Словотвору.

—

Тлумачний словник української мови у 20 тт. І не тільки!

Тлумачний словник української мови у 20 тт. І не тільки!

+

держя - dergié
political - dergynuy (держний)

> Зовсім рідної мови не знаєте доси?

A vui sõmnite, oge ne znaié oucraïnscui pan Mõdrœu?

Timy pacye, og' e IPA dosity legco vuiouciti.

Ум- уміти
Розум- розуміти
+
Що правда протезу хочетьця добавити.
Рум-руміти
Гум-гуміти
Вум-вумвти
Мені довподоби руміти .

-
За Влада
За достойний

+

"Розвинені" мови діють точнісінько так само. До того ж само слово "дух" у науці, скажімо, у метереології чи хімії не затерміновано, отож у науковому ужитку воно б не становило ніякої полісемантичної проблеми

Ну, якщо ви звужуєте мову суто до побутової балачки, то така кастрована і примітивізована мова й справді не дуже потрібна, вона справедливо і неминуче розчиниться під тиском розвиненіших мов

Питомі мовці не жаліються на полісемантичність слів, а вживають точного значення у відповіднім контексті.
Милиці з купи однозначних слів потрібні хіба в науці, чи ще якому специфічнім ремеслі, аж ніяк не в живій мові

_

Немає потреби в цій полісемії. А якщо вже так хочеться поближче до російської мови, ну то вживайте вже церковнослов'янське "воздух", принаймні не буде такої сильної плутанини з основними значеннями слова "дух"

+

Ага))

Так само може бути

Що німа, що німник якось не дуже

Міряти п'янь)