гря́да «жердина в приміщенні для розвішування речей»
«Це особливий обʼєкт супутникового звʼязку, який використовується, зокрема, для розвідки та координації активності окупаційного контингенту росії в Україні». (Замініть на «окупаційних сил»)
Частина "синте" тут є чужа. синтетичний (полімер)
Ви мабуть не правильно зрозуміли, я не той самий псевдопурист, якому коли кажуть слово, яке замінити, але воно гарно вжилося, то він пише те ж слово із тим же слово з аргументом, що його замінювати — це "псування мови".
Ні. Просто, почитайте, що Ґуґл сказав:
Слово «існувати» не є запозиченим. Це власне українське (або спільнослов’янське) слово, яке походить від давнього прикметника «існий» (справжній, дійсний). Своєю чергою, «існий» утворилося від праслов’янського кореня *istъ, що означає «справжній», «щирий» або «сам».Ось головні факти про його походження та вживання:Споріднені слова: Від того ж праслов'янського кореня походять такі слова, як істина (те, що справжнє) та істота (живий організм, що реально є).Подібні слова в інших мовах: Воно має відповідники у багатьох слов'янських мовах (наприклад, пол. istnieć, біл. існаваць).Помилкові версії: Раніше деякі мовознавці припускали, що «існувати» могло виникнути як калька з латини (від лат. exsistere – існувати), але сучасні етимологічні словники вважають ці зіставлення недостатньо переконливими і відносять його до слов'янського фонду.Хочете дізнатися більше про синоніми до слова «існувати» та випадки, коли його краще замінити на більш природні українські слова (наприклад, «бути» або «діяти»)?
Тож, перевіряйте інформацію перед тим, як слово виставляти!
Або ще «про всяк випадок». Але як це все простіше сказати не знаю
наприкінці
Це не наприкінці, а «в крайньому разі»
Напослідок, наостанок, наостан(т)ку, наостанці, накінець, на(при)послідку, наприкінці, вкінці, врешті, на скінчанні, на скінчу, на скінчі.
perst
лат. digitus
vietcha
/stɔˈkɦɔlm/ . [stoɡɦɔm] . [stoɡɦɔu̯] ˙ /ˈstɔˌkɔlʷm/ ˙ /stɔˈkɔɫɛm/ . [sto̞kɔɫem] ⁚
Стоко҅лм ⸳ (ро҇д Стоко҅лма/Стоко҅льма)
Сказаніє о войні козацькой з поляками ⸳ См҇л Величко ⁚
” до Стоколма “
По҇р слв҇н Stóckholm . чш҇с Stockholm ⁚ Русскє Стоко҅лм могло бѫти взпосѫчжєно из котрого нм҇ч говора ˙ что бєрєгл /s/ пєрєд /t/ . /p/ ⸳ алє пѡзднѣишє ⁚ Ꙗк’что до ѡдсѫтости там’ /ɦ/ . гадаѭ ˙ то можеть бѫти приклад іого вꙑлѫченьꙗ чєрєз складнѡсть чєлєнкованьꙗ по вєлꙗрьнѡм ⁚ ⸳
Вставнꙑи голоснꙑи ѥ рѡдскє розкладаньѥ конє̀чного склада з дво’ма вєрхѡвьѥма ⁚ ⁚
Похѡдна слова ⸳
⟨стоко҅лмск-⟩–Stockholm(adj.)
⟨стоко҅лмꙗнин⟩–Stockholmer ⁚
Я вирішив порівняти настрій зі шкалою, яка постійно, то піднімається, то опускається. Коли рідина у шкалі піднімається — настрій покращується, а коли опускається — погіршується. Відповідно, донебень означає — "те, що піднімає настрій до неба".
Знаю, не всі розваги аж такі, але мене це не дуже підхвильовує.
Ще приклади:
Сигнатура функції --- сукупність назви функції та переліку всіх аргументів, які вона може приймати. Ось тут: https://foxminded.ua/shcho-take-syhnatura-v-prohramuvanni/ --- це означують як "оголошення функції або методу, а також її/його параметри".
Сигнатура квадратної/квадратичної форми (лінійна алгебра) --- різниця між кількістю додатних і від'ємних членів у її канонічному поданні.
Сигнатура множини (наприклад, алгебричної структури) --- набір множин (констант, функцій, відношень разом із їхніми місностями/арностями), що задають дозволені дії над елементами множини; задають її формальну мову.
https://diasporiana.org.ua/miscellaneous/17062-semenko-yu-shahi-v-ukrayini-narisi-z-istoriyi-shahovoyi-gri-na-ukrayinskiy-zemli-vid-kiyivskoyi-rusi-do-ukrayinskoyi-ssr-ta-emigratsiyi/