Лишаючи черпаний суфикс
Так, слід вилучити цих ботів
@אלישע פרוש
Ocevidno cerpan peréclad iz prainódoeuropscoi móüi (gloum). (Так, тому не пишу таким письмом бо не вім іще як із нього користати)
@Дивій Лабунський
Ви пишете про калки так часто, як п. Мудров пише про Чистилище під черпаними словами без пояснення. І віді таки Ви не розумієте що це таке є.
Xotcha sõmnieu biex, ta ‹roumean› tacui mogé slougiti za znaceigne 'pink' u rousscie.
Pervçi, e ròzoumieti ógy imena çvietœu u móuvax zagalomy vuinicaxõ yz opisou pitimostey protimétœu. Na pr., imea çvietou 'red' rousscoiõ ‹cervén / cervlén› e œd ‹cerv›, a tó œd ta vidou cervœu ógy yz yix dielano bie cerveno crasilo, tó imea 'green' ‹zelên› e œd i.-e. corene perviesno znaciuxi *'yascrau, sïayen" tomou cyto u dosta sierœmy svietie u dauninõ zelény bie dosta yascrava ta vuirazna (u slovax ‹zelén›, ‹jóut› ta ‹zolóto, zolót› e odin corein), i imea za 'white' ‹biel› e œd ta corene perviesno znaciuxi *'yasen, svietel" (ba, na pr., eag. ‹white› ci niem. ‹weiß› e tohoge corene iz rous. ‹svietel›), iesce tó priclad bolye nanipauçi e tó slovo ‹coricynéu› œd ‹coriça› za tomy çvietomy corui deréva, imea za 'blue' leadscoiõ e ‹niebieski› za tomy çvietomy neba, ceisxcue ta slovaçscue ‹modrý› e œd *mod-r- œd *mod- (prai.-e. *mad-) *"vológ, mocuer" ceréz tó znaceigne *vodeanist" → "çvietou mocrotui, vodui; ròzmuit" tc.
Tó slovo ‹roumean› (← †‹roumienu›) e œd ta pratvara *roud-m-ēn-, œd tohoge corene iz *roud- u rous. ‹roud (rouda, roudo›, i same tvaroslœye — + *-m-ēn- — ouge cazié na iney rœznovid ale cervenoho çvietou. Ógy u rousscie te slovo e viedomo golóuno he çviet pluti ('complexion') e pripisati tomou cyto u rodie tacuy çviet bie pitimo vztrietchan na tielie lioudinui. Ta he iz usiemi imenami çvietœu, i ‹roumean›, perviesno znaciuxi ino yn çviet pluti, e stau znaciti i çviet inchix protimétœu. Iesce, na pr., i eag. ‹pink› perviesno znaci *'svietel, yasen'¹.
Dau buimy to golós tou, ta ta pravopisy bóugariçeiõ ne œdguibaié prave zvõçstvo rousscoiõ.
Дім + искати
-
U starieychix slœuniçiex tó slovo ‹puichon›¹ ne e viedomo znaciti yn tielotvar — ino yacosti ynui osobui he gord, bouten tc.² U ASSOuM³ ne vidimo tui pricladui na slovo ‹puichon› peréd polovinoiõ 20ᵒʰᵒ stl.³.
___
¹ — SIRM IV 381, pœd ‹пи́ха́›: ‹пи́шон›.
² — Por. znaceigna pœd ‹пи́шний›, Gelex. II 635: "stolz, hoffärtig, prangend schön, prächtig, herrlich, Pracht-, pompös".
³ — https://slovnyk.ua/index.php?swrd=пишний. Ta i tui pricladui tam (znaceigne 4.) scorieye caziõty na ta znaceigna ne velicosti yna tiela sama ale na crasõ ci izdoróuye, abo bogatstvo; por. sõmiestcheigna tam, he otó: "izdoróuye puichno", "plattye bogato", Ba, i "cœin puichon", yasna riecy, ne znacity yn cœin toucen, ale garen ta izdoróu, i tacógy, œdpoviedno, "grõdi puichnui" e scorieye mieneno he garnui grõdi (znaceigne "póunui, velicui" o grõdex e tou ucladeno, ne preamo).
Із задумом, що «упереджувати» мало би означати «робити упередженим». У словнику бачу значення «випереджати» й «попереджати», але частота невелика (11 разів на «Горосі»). Хоча приклади бачу сучасні:
https://dn.gov.ua/news/prodovzhuiemo-uperedzhuvaty-vypadky-vyrobnychoho-travmatyzmu-na-pidpryiemstvakh-donechchyny
https://dou.ua/forums/topic/55829/
Треба думати, що нам важливіше: зберегти значення вже відомого слова й не додавати нових (бо вони погано узгоджуються й призведуть до непорозумінь), чи прив'язати перекладане слово до утямку «упередженість», що мені видається найлогічнішим
В обговоріннї
»Довго виходе«
@Kuľturnyj aborihen
Nou, tacue e slovo ‹dvanaidseaty› rousscoiõ. I latinscoiõ bui dóugo boulo — *duodecimena. Tó prosto phraneçsca e znala cœilcœstnoho izvedeigna silno, simy lat. *duodecimena e stalo d.-phran. */do.ˈt͡sa.nʲə/, pac */do.ˈt͡sajnə ~ do.ˈd͡zajnə/ → */do.ˈzɛ.nə ~ du.ˈzɛ.nə/, a na cœneç: /du.zɛn (duˈzɛnə ~ duˈzɛnᵊ)/. I ou nas, rousscoiõ, e stalo corótje: daunerousscoiõ bie ‹duvienadesẽte› /dɵ.ʋi͡e.nɑ.dɛ.se̯͡ɑ̃.tɛ/ — tó e iesce dva izclada dóugche neigy nuinie. Corótje ou nas neyma.
Кароліно-Кароліно 😆😃 це ж з якої теми то доводиться Вас просвіщати? 🥸😄
Не дякуйте: https://freedominspire.com.ua/7204/. Фігуриста - фігура яблуко 🍏 ням
Cловник староукраїнської мови 14-15 ст., Київ, Наукова Думка, 1977-78 - доступно, сучасною українською, з поясненнями.
Та й кирмо́-