Як український відповідник пропоную використовувати "тихочитання". Англійське дієслово "to lurk" означає приховане вичікування чи спостереження. В інтернет-комунікації цей термін описує практику, коли користувач регулярно читає дописи, чати чи форуми, але утримується від публікації власних коментарів.
@Carolina Shevtsova
І граматична конструкція на взір "для збереження" так само з "недомови".
Ширше вживати “конструкції з віддієслівними іменниками” замість дієслів (Смеречинський): така моя думка, коли твоя охота, віри не йме, журба обіймає, взяти шлюб
Можете пояснити розгорнутіше? Чи дати джерело, де про це можна прочитати?
Нариси з української синтакси, Смеречинський (хороша версія тут https://r2u.org.ua/main/dicts_for_download), розділ якось XVIII
@Carolina Shevtsova
Це галицька граматика. Дієслова "бути" в теперішньому часі звичайно не вживають, іменна частина присудка стоїть у називному одмінку: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/124/mode/1up?q=Єсть.
який є першим, початковим
Послухайте: https://en.wiktionary.org/wiki/бог
Од воротар, але -ар (суфікс)
Ширше вживати “конструкції з віддієслівними іменниками” замість дієслів (Смеречинський): така моя думка, коли твоя охота, віри не йме, журба обіймає, взяти шлюб
Можете пояснити розгорнутіше? Чи дати джерело, де про це можна прочитати?
@Друга Путь
Чому? Пор. бичувати, сіріч діяти бичем на кого. В також псувати. Так і тут, кришувати значить давати кришу.
Не стану коментувати повну невідповідність піймі bug та хочу таки зробити кілка замітів.
За перше, перейняте слово "собака" ширилося зі сходу на захід, тому, наприклад, можемо видіти по різних джерелах, що на підустерській Україні зберігли слов'янську річ "пес", тоді як на Московщині то слово сливе ціло заступило питоме. Тож нерозумно є лишати чудже слово "собака", що заступило коротеньке питоме спілнослов'янське слово "пес" на Великій України через уплив московщини.
За друге, храза “собака зарыта” є моск. перебив (calque) нім. “da liegt der Hund begraben”, де "Hund" є відистослівлене "hunda" «добич» (його заступило суч. нім. Beute).
Тут одступ учиню. Мигцем глипнувши по словах "Hund", "hunda", "hunt", "Beute", "praeda", маю тепер таку гадку, що слово "псувати" спочатку значило «гнати псами». Також у схв. мові є вислів “u tom grmu leži zec”.
Але все ж рущина не зна такого розвію від пійми «мисливська добич», а “закопаний пес” і поготів є безглуздя. Отепер глянемо найсічніше:
__________________________
Просто відповідники та вжиток:
r2u.org.ua: Собака зар?т*
r2u.org.ua: пес за*
__________________________
Олена Пчілка. Спогади про Михайла Драгоманова // Україна. — 1926. — Кн. 2–3 (17). — С. 61.:
⟨⟨Мовляли німці, “тут закопано собаку” (“Da liegt der Hund begraben!”).⟩⟩
__________________________
«Українська справа і непевні елементи в українстві» // Рада. — 1907. — № 289. — 25 грудня. — С. 2, стовп. 2.:
⟨⟨В чім же діло? „Гдѣ собака зарыта“?⟩⟩
«З подорожі» // Рада. — 1908. — № 170. — 25 липня (7 серпня за новим шибом). — С. 1, стовп. 4.:
⟨⟨Здається, ясно тепер „гдѣ собака зарыта“!⟩⟩
Гавтори цих дописів умисно цитували московський вислів, узявши його в лапки, а не переклали руською мовою.
__________________________
Микола Хвильовий. Лілюлі // Твори. — Т. 2. — Харків : Державне видавництво України (ДВУ), 1928. — С. 77.:
⟨⟨А я от кажу: „геть усяку авторитарність і да здравствуєт колективное творчество“. Понімаєш? От де собака зарита: пролеткульт!⟩⟩
Цей твір є висміх нової радянської дійсності, а “де собака зарита” є показовий суржик, що з нього ту користає Фильовий яко з оруддя про передачу радянської москвизни.
__________________________
Отже, яко писав був один користувач Словотвору, це слово є огидний невідомий слов'янам росіянізм-іранізм, що є частина бридкої російської ідіоми, що є безглузда калька німецького фразеологізма. Потрійна ОГИДА! А невідповідність слову buɡ, що його тут перекладають, узносить огидність в absolute. Отакої, це ж ще треба вхитрити ся так трапити! 😁
До чого тут красти?
В нас хіба дівок крали?
В нас приходили до батьків та викупляли в них майбутню дружину .