По закарпатцьки
r2u.org.ua: Сіряк не тільки, напр. у Грінченка
Ярославе Мудров, перечити самому собі се дуже по-вашому :)
____
артерія (анатомія)
Штука - стука .
Як скора -шкіра .
Ми перш ніж назвати предмет ,часто стукаємо його аби обозначити .
Людина стукає по невідомому предмету.
Виникає звуковий образ: стук.
Цей образ пов'язується з предметом.
Згодом слово позначає вже сам предмет.
обіт (кн.);
Лише південнослов'янські мови знають псл. *obětъ з тямою «клятва; *зобов'язання; урочиста *обіцянка». Се наводить мене на думку, що слово чужого роду
____
https://archive.org/details/etslukrmov4/tom 4 (Н - П)/page/134/mode/1up?q=обіт
»у московській невірно зрозуміли applicare й переклад у них кривенький«
@Друга Путь
Niesmi pèuen. Vidgyte mietõ dolou u moyeiy izmiençie tout аплікація (пз) u Obgovoreignie.
»Притча згідно з такою же логикою?«
Aino, e. Tó e zvano ‹pritcia› (d.-rous. ‹pritucia›) "parable, παραβολή", œd tui rieci ‹pritciti / pritòciti› (d.-rous. ‹prituciti, притъчити / pritúciti, притъ́чити›) "to attach; to juxtappose; to compare; to apply (as an analogy, example)" ← *to put (cast, throw, stick) smth to smth or against (nearby) smth".
каталог може бути на товари від певного продавця, щоб покупці могли ВИБРАТИ собі потрібний. Мені подобається слово "добірник", але як можливу відміну даю й це. Обидва слова насправді вже наводять у різних словниках для інших речей. "Добірник" --- людина, яка щось добирає (на "Горосі" дають із позначкою великої мовної моделі, а на r2u --- в старих словниках. "Вибірник" --- у СУМ-20 на "Горосі", а на r2u --- у словнику Марії Ганіткевич.
Щодо наголосу, то його ставлять на останній склад.
pricladeigne
/prɪˈklɑde͡iɲɲɐ/ [prɪˈklɑde(ʲ)ɲ(ɲ)ɐ ~ •e, (PN) ~•ɲɛ; prɪˈklɑdiɲ(ɲ)ɐ]
______
Œd ‹priclasti› "applicare, to apply". Rousscà riecy ‹priclasti› i tvarovo i znaceignami tòcyno teacné latinscomou ‹applicare› (iz lat ‹ap•plico› ← *‹ad•plico›, ‹ad•› = rous. ‹pri•›).¹ Poread iz ‹priclasti, pricladati› e i ‹prilogiti›².
Tó slovo ‹application› u sõmiestcheignax ("collocations") he ‹software app.› ci ‹mobile app.› e zvano tac ("pricladeigne") ponevagy pisymenovo znacity ógy e priznaceno pomagati ynou coristacevi u vuiconaignie ceoho. Na pr., mapõ e pricladano ("applied") gleadati põty, tomou mapa e yna "application", otge "pricladeigne".
Yz usiex pristirœu tou, naiblizchœi sõty œd @Макс Мелетень ta @Carolina Shevtsova.
Ta "‹pricladavaigne›" e yn tvar nepopraven, atge neyma tvara ⁺‹pricladavati› rousscoiõ. A cyto do tvara ‹pricladein› œd p. Xèuçovui, to "application" u "mobile app." ci "software app." ne znacity yn œdpread (ci nasliedoc) dieyie ale tacui dieyõ samõ. Otge "application" e tou ròzoumieti he "the use of, putting into use", "deployment". Perécladaiõtchi eag. "(software, mobile) application", xuibity yac raz uzeati znaceigne dieyie: priclasti → pricladeigne, ne iménotvoriti (nominalize) imoceastye ‹pricladén, pricladena, pricladeno›.
______
¹ — https://slovnyk.ua/index.php?swrd=прикладати, znaceigne 4., a tacoge pœd 3., na pr.: ‹priclasti silõ, rõcõ› e pisymenovo toge "to apply (force)".
Iesce, vidgy silõ pricladœu na ‹priclasti, pricladati› za "apply" u Yznadobax do govorœu Boucovinui, na pr.: "priclasti bougay do cosui", "priclasti babcõ do nabiegou" ("to apply a bay leaf on abscess"), "nepricladno" /nɛˈprɪkladno/ (iz pràvilnuimy œdteagneignemy nagolósou iz dodanuimy ‹ne•›; tam tóucovano slovami "nedoladno, necrasivo", ógy e u istotie "inapplicable").
² — v. Onixycuevitch, Slœunic govorœu Lémcovinui, II 139, pœd ‹pricladati›: ‹prilogiti rõc›.
U izveazcou iz simy, xuibna e i izmienca @Друга Путь (v. мобільна аплікація pœd slovomy ‹dodatoc›) ógy, ni bui, veatscue ‹приложение› e yn peréclad eaguelscoho "application" criu — rœuno he i rousscue ‹priclasti, pricladati (tacoge: prilogiti)› i latinscue ‹applicare›, i veatscue ‹приложить› znacity yzocrema "to apply, to deploy, to make use, to put into use". Veatscue ‹приложение› "application" e zvano ne œd znaceigna "приложить - dodati, to add", ale "приложить = (veat.) применить".
*Влада – та, хто володіє; не дуже тяжіє до "ладу"