»По-друге, "o й ó - |o| (*о без переголосу)
o й ò - |ɔ| (*‹ъ›)
e й é - |ɛ| (*‹е› без переголосу)
e й è - |'æ, ə| (*‹ь›"
То в чому тоді різниця?«
‹o› = /o/ u œdcruitie izcladie, ta /ɔ/ u zacruitie, /ɔ/ u œdcruitie e ‹ò›,
‹e› = /ɛ/ u œdcruitie izcladie, ta /ə/ u beznagolósie, ta /æ/ pœd nagolósomy u cruitie izcladie, a ‹è› e /ə/ u beznagolósie, ta /æ/ pœd nagolósomy u œdcruitie izcladie
‹ó› e /o/ u zacruitie izcladie
»Завважте, що квадратні дужки значать, оже то не є дійсна вимова«
Na opacui, [ ] znaceaty dieystvnõ vuimóuvõ, a / / znaceaty golósmena, a | | znaceaty nadgolósmena. Na pr.: ‹peati› e |pe͡ɑti|, /pe͡͡͡͡ati/: [pjɐˈtɪ͡ɘ̯], [pjeˈtɪ͡ɘ̯], [peˈti͡ɘ̯], [peˈtɪ͡ɘ̯], u slovie ‹read›: |re͡ɑd| → /re̯͡ɑd/ → [rʲad], [rʲæd̻], [ri̯͡ed, ri̯͡ed̻], [rjad], [ræ̞ːd].
»Яке "Йгноруєте"?? Вас таки покусала яриста пані Кароліна.«
Godie Vam! U rous. m. dieié zvõcorearna: yn póuen golósen u beznagolósie na poceatcou po ynie inchie golósnie e corótiéno u pœugolósen, na pr.: /a.u/ stané [ɑ͡u̯], /ɛ.u/ stané [ɛ͡u̯], /o.u/ stané [o͡u̯], /ɪ.u/ stané [ɪ͡u̯], /u.u/ stané [u͡u̯], /ʊ.u/ stané [ʊ͡u̯], /i.u/ stané [i͡u̯], /ɘ̞.u, ɤ.u/ stané [ɘ̞͡u̯, ɤ͡u̯], /a.i/ stané [a͡i̯], /ɛ.i/ stané [ɛ͡i̯], /ɪ.i ~ ɪ.ɪ/ stané [ɪ͡i̯], /o.i ~ o.ɪ/ stané [o͡i̯], /u.i ~ u.ɪ/ stané [u͡i̯], /ʊ.i ~ ʊ.ɪ/ stané [ʊ͡i̯], /ɘ̞.i ~ ɘ.ɪ, ɤ.i ~ ɤ.ɪ/ stané [ɘ̞͡i̞, ɤ͡i̯], /a.o/ stané [ɑ͡o̯ = ɑ͡u̯], /ɛ.o/ stané [ɛ͡o̯ = ɛ͡u̯], /ɪ.o/ stané [ɪ͡o̯ = ɪ͡u̯] itd.
»не розумієте засад письма, схоже, не маєте й чуття. Яке ЙГН?«
Otge tó Vui ne teamite nicy u zvõcoreadnie rousscoï móuvui. P. Youxyco pisié ‹чого йгноруєте› tomou cyto peréd ‹ignorouiéte› e slovo na /o/ u cœnçie — na golósen, a po ynie golósnie e drouguy golósen u beznagolósie za zvõcoreadnoiõ corótiéno u rous. m. Tout, dvie slovie ‹ceoho ignorouiéte› e dieleno na izcladui: /t͡ʃo. ɦo͡i̯. ɣ̞no. ru. jɛ. tɛ/.
»О-повноголосся є ‹ъLо›, де L - л або р. Олисіївкою є то ‹oLó›, де ó значить *о замість *ъ«
Ni, u *SolS, *SorS zamiesty*‹ъ› e perve ‹o›, a drougoe ‹o› — ‹ó› e *o perénesene yz peréd *l ci *r za *l ci *r. Coli *‹ъ› znacimo latiniçeiõ he ‹u› (bo *‹ъ› e *u), to ròzvitoc, na pr., *kolsos u ‹colós› e:
"kolsos → *kolsu → *kᵘlosu = */ˈkˠlosˠ/ → *kúlosu = */ˈkʌ̝losˠ/ → ‹colós› = /ˈkɒlos/.
Гранатовий — зернівковий
@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
»У кирилиці ще й є кілька додаткових букв«
Na priclad? I cyto yz toho?
»Не кажучи про букви які позначають звукосполуки«
»Гнучкість мови дає більше простору для її подальшого розвитку. Й для рішення проблеми, про яку Ви пишете, можна звернутися до синонімічних словників, де часто є подані різні форми слова (на пр. "ходжу/хожу/ходю").«
+ za œd Cina/Ciny ta yabluco, ta samo tvaroslœuié bui treba popraviti, ‹ciny-yabluco› bo dasty znaceigne, ne ynacye, *‘Sine-pomme’, ne ‘pomme de Sine’. Inchami slovami, ‹ciny-yabluco› e he bui ‘an apple [named] China’. Ne viemy, obace, yac poprauno bui boulo.
Seréd riexeign bui moglo bouti, za uzoromy ‘volóxscuy oriex’, ‹cinsco yabluco›, za uzoromy ‹persic› ci ‹brosqua›, bui moglo bouti ‹cinic›, ci iesce yaco, a za uzoromy ‹zemlac› (por. slvç. ‹zemiak› za ‘potato’) — ‹ciniac›.
Ви неуважно читаєте. Адже я сказав, що зелені плоди називаються оливками, а стиглі — маслинами. Якщо Вам жінка/дружина чи хтось попросить купити не оливок, а маслин чи навпаки, як Ви будете розбирати, якщо буде все одним словом?
Це як з маслом і олією.
Тобто рослину можна перейменувати питомим словом, а для ягоди хай буде два слова
»Як бути з документами, наприклад, коли прізвище — саме Скляр або саме Шкляр, та не навпаки? І в схожих випадках, наприклад, прізвище/село Діброва/Дуброва, які по-Вашому, здається, треба писати однаково?«
Nou, sé puitagne e eamo.
Pervçui, yac tó prœzvisce e œd slova ‘stclo’, to i za vuimóuvui’ho he [sklo] i he [ʃklo] e te same slovo. I he tó slovo e u dvou vuimóuvou, i prœzvisce œd yeohoge imé bouti u dvou vuimóuvou — na [skl•] i na [ʃkl•] — ‹Stcliary›.
Za drougoe, ne boul bui pervuy raz coli vuimóuva yna prœzviscya iz odinoiõ pravopissiõ e rœzna ou rœzen osœb. Ose cœilco pricladœu: yac slovo ‹Stahl› e móuvleno iz [st•] u pn.- ci pn.-zx.-niem., tó i ou yna nosieya tèzoimenoho prœzviscya œdtui bõdé móuvleno iz [st•], a ne [ʃt•], a yac inde e tóge slovo móuvleno iz [ʃt•], to i ou yna nosieya tam bõdé iz [ʃt•], i tacoge pisano ‹Stahl›. I ta osoba prosto ocremo cazié ynõ vuimóuvõ otoho svoyeoho prœzviscya. Lédva cto pisié ‹Schtahl› ino a bui dati znati oge vuimóuva e iz [ʃt•] a ne [st•]. Abo rœzna vuimóuva imene ‹Charles› ou Eaghlian ta Phrançœu — rœznui osobui, rœzna vuimóuva toho imene, odina pravopisy. Crœmy toho, coli yna osoba i cazié vuimóuvõ svoyeoho imene, ne usiac mogé yõ œdtvoriti. Ini lioudi ne mogõtchi vuimóuviti [ʃt•] ci [ʃk•, ʃp•, ʃm•, ʃl• ...] na poceatcou slova, yim bay douge ci ta vuimóuva e [sklʲar] abo [ʃklʲar], u deyacax móuvax lioud i rœzniçõ mogé ne ciouti meidj [sklʲar] abo [ʃklʲar], a u deyacax móuvax lioud mogé ne oumieti móuviti nicotre — na pr. Ispançi i tó i tó móuvleaty he [eskˈʎar] ci [eskˈjar], xay buiste yim i yasouali oge [ʃklʲar] ta [sklʲar] sõty dvie rœznie osobie. Ispaneç mogé Vam vieriti oge tó’ste dvie rœznie osobie, ta móuviti yix prœzvisce ymé odinacovo. Ne spiechiete cazati oge Vam bez rœzniçui e yac Ispançi móuvleaty roussca imena, Vui bo puitaiéte za rousscõ móuvõ. U tœyge rousscœy móuvie bui moglo bouti i prœzvisce œd ‘stclo’ iz [rʲ] na cœnçie, yac /•rʲ/ e pitimo u pd.-zx. rœznomóuvie, a pn.-bsl. rousscà rœznomóuva ne znaié /rʲ/, i tam lioud prosto ne oumieié móuviti [rʲ]. I cyto, ymete yasouati ou ciyeimy govorie neyma [rʲ] oge Vache prœzvisce e [ˈbondarʲ] a ne [ˈbondɑr]? Otge coli i ròzlõcimo pravopisno, ne znacity oge usi mojõty ròzrœzniti use u vuimóuvie.
Za tréite, xotcha ya ne vidiõ zavadui pisiõtchi odinacovo ‹Stcliary› móuviti rœzno dlia yna nosieya, ocremo iz [sk•] i ocremo iz [ʃk•], moyeiõ pravopissiõ ne e nemœgylivo i ròzlõciti obie tœi vuimóuvui. Ba, tout moya pravopisy dasty ròzlõciti na pisymie i rœznui osobui iz odinoiõ vuimóuvoiõ iz [ʃk•]. Crœmy ‹Stcl•›, mogemo pisati i: ‹Stkl•›, ‹Scl•›, ‹Skl•›, a vidotvœrno za [ʃk] mogemo coristati i yz ‹ch› za /ʃ/, pisiõtchi ‹Chkl•› (ci i ‹Schkl•› iz istoslœunuimy *‹s› + ‹ch› za /ʃ/), ci ‹xy› za /ʃ/, pisiõtchi ‹Xycl•›. Moya pravopisy dasty ròzlõciti i /rʲ/ [rʲ] ta /r/ [r] na pisymie, a tó i /rʲ/ iz vuimóuvoiõ na cœnçie i u serédinie: ‹Bondary, (coho:) Bondarya›, i /rʲ/ iz vuimóuvoiõ [•rʲ•] ino u serédinie a u cœnçie [•r]: ‹Bondair, (coho:) Bondaira›, i /r/ usiõdui — i na cœnçie i u serédinie: ‹Bondar, (coho:) Bondara›. Tac i prœzvisce ‘Stcliary’ mogé bouti pisano: ‹Stcliary›, ‹Stcliar›, ‹Stcliair›, ‹Scliary›, ‹Scliar›, ‹Scliair›, ‹Stclyary›, ‹Stclyar›, ‹Stclyair›, ‹Stkliar›, ‹Stkliary›, ‹Stkliair›, ‹Skliar›, ‹Skliary›, ‹Skliair›, ‹Stklyar›, ‹Stklyary›, ‹Stklyair›, ‹Stklyar›, ‹Stklyary›, ‹Stklyair›, ‹Sklyar›, ‹Sklyary›, ‹Sklyair›, ‹Chtkliary›, ‹Chtkliar›, ‹Chtkliair›, ‹Chtkyar›, ‹Chtklyary›, ‹Chtklyair›, ‹Chkliar›, ‹Chkliar›, ‹Chkliair›, ‹Chklyar›, ‹Chklyary›, ‹Chklyair›, ‹Schkliar›, ‹Schkliary›, ‹Schkliair›, ‹Schklyar›, ‹Schklyary›, ‹Schklyair›, ‹Xycliar›, ‹Xycliary›, ‹Xycliair›, ‹Xyclyar›, ‹Xyclyary›, ‹Xyclyair›. Xuiba malo? Yz seoho useoho mogete voliti cde bolye neigy pro dvie vuimóuvie [ʃklʲar] ta [sklʲar].
Див. мішати, примісь
goroh.pp.ua: мішати
+
goroh.pp.ua: хребет
хирбе́т «спина»
хребти́на «хребет, спина»