Останні події

Богдан Лабунський прокоментував переклад
02:05

@אלישע פרוש

Дуже пишаюся Вашим прагненням вдосконалювати руські словотвірні твари, та Ви мабуть забули, що ми тут українську мову розвиваємо, НЕ руську.

Також рупно би знати: чому словотвар «наса́мперед» серед усіх слов'ян знають лише польська та українська (після пол. впливу) мови?

Ось наведу найближчі до українсько-польського «наса́мперед» в инших слов'янських мовах (заради Вас ськав):

Південнослов'янські (~-перед):

бовг. най-напред
м. најнапред
слов. najprej
серб.-хор. najprije / најпре

Західнослов'янські (-всім – «передусім»):

ч. především
слц. predovšetkým

І ще:

моск. прежде всего
біл. насамперш

Доречі, білоруська також перебувала під мічним польським впливом, ба й вона не знає цього слова. Тому не виджу здорового глузду переймати застаріле та виключно польське "nasamprzód", коли є від спільнослов'янського джерела: «передусім/передовсім»

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:49

»‹Наса́мперед› видалив«

A marno.

»Бо «наса́мперед» галицьке, та й розвиватися воно моглo під впливом польського: nasamprzód«

Dourœsty. I cyto coli galiçsco e? Pisiéte ne ynace bui tó cyto zlo boulo. Cyto do lead. ‹nasamprzód›, tó mogé bouti prosto yn izpad (coincidence), atge to tvar ‹nasamperéd› u póunie teacné tou cinou slovotvorou rousscoie moúvui. I sam vuiraz „na sam peréd“ e pervicen pro znaceigne „pervche neigy inche/drougue“.

Liesolòn додав до слова засос
00:42
переклад ба́гриці

Denys Karpiak прокоментував переклад
00:37

<Я кажу, як заведено в зразкові мові. "Ношу", бо так кажуть земляки моїх прабатьків. "Ходжу" з дзвінким "дж" <= "д+й" аналогічно до "плачу" з глухим "ч" <= "т+й", хоч люди в їхньому краї кажуть "хожу". Та це мій вибір, а не мовна конечність>
У нас так само. Мої земляки (укупі зо мною) ще кажуть "заведяно" замісць "заведено" - чи ви й собі вживаєте (вживали) цих форм?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:35

nasamperéd
+

Liesolòn додав до слова у першу чергу
00:34
переклад перви́то

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:33

»мовна одність, яка розпалася вже приблизно понад ~ 400-500 років тому«

@Богдан Лабунський

Roussca ne bie nicda odina móuva iz bielorousscoiõ, ni 500 liet perédje, ni daunieye.

Dobõ Rousi (ceasti yie) ta Bielorousi pœd Velicuimy Cneazstvomy Litóuscuimy e ceasto pridrougeno iz recenemy „móuva litóusco-roussca“, ógy, prauda, bie roussco-bieloroussca móuva, ta ne u tchouittie ròdgeinscie, ni bui poperédniça dvou ocremuix móuv rousscoie ta bielorousscoie, ale yna pisemna slougebna ci dielotvœrna miechanca yz rousscoie ta bielorousscoie (iz podecoli bœilcheoiõ mieroiõ sliedjnoie). Tacui miechancui u minõlie mogemo vidieti i na pricladiex dono-nourveijscoie móuvui za dobui Dono-Nourveijscoie Eidni 1536–1814 (en.wikipedia.org: Dano-Norwegian), ci eaglo-nourmanscoie móuvui na Eaguelscinie œd 1066 po XVᵉ stl.
He i u razie roussco-bielorousscoie („litóusco-rousscoie) Velicoho Cneazstva Litóuscoho, i dono-nourveijsca, i eaglo-nourmansca, usie bea móuvui pisemnui slougebnui ta dielotvœrnui.

Viedgiyscui, tui receni „Oucrayina“, „oucrayinsca (móuva)“, „oucrayineç“ oznaciaxõ ne usiõ Rousy ale ino zemetchcya Uzxodou yie, inace caziõtchi Lievoberégyna Oucrayina ci Slobodjanscina — Pravoberéjgye bie viedomo he Rousy pitoma. Sliedno, to recein „oucrayinsca móuva“ nesé sõznamenagne (connotation) tui móuvui pœzdneie dobui, vuinicloie na osnovie novuix molóduix govorœu Uzxodou, ne he to recein „roussca móuva“ preamo izteajaiõtchi dauniõ rousscõ móuvõ.
Ta rœzniça meidj receni „Rousy“ ta „Oucrayina“ e porœunalna do tui rœzniçie tou recenou „Nederland“ ta „Holland“, cde to recein „Holland“ ceasto slougity he yno necinovo (informal) imea pars pro toto zamiesty Nederland, rœuno he Oucrayina yno imea pars pro toto zamiesty Rousy.

Tó imea móuvui „roussca“ liepche opisié i izveazoc iz imeamy Rousy he u Rousy Cuyeüsca, Rousy Galiçsco-Voluinsca, Rousy Carpatsca, a tacoge sloveisnieye pri „ta mati goródœu Rousi“ o Cuyevie, ógy ye crœzy svoye imea „rousscuy eazuic“ sobie gabaié Veatscina.

Denys Karpiak прокоментував переклад
00:16

@Oleksa Rusyn
<Якби до взорової мови не були запровадили "завдань", "оповідань" тощо, то й воно б вам певно дивно бриніло б.>
Вони однаково чудні, дарма що "питань", "весіль" і т. ин. випадає тепер чути частіше.

<Щодо двоїни – так.>
Утямки. Прикро, та я свідомий вашої думки.

<Що саме про мнякі прикметникові закінчення ви маєте на думці?>
Давніше ви були казали, що пішли б дорогою галичан і пристали на форми "природний", "народний", "східний" замісць "природній", "народній", "східній".

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
00:11

+

Римидолов Вертислово прокоментував
вчора 23:40

Ще можете додати в першім ряді й самоперше, я через ліміт не зможу, та й не так хочу

вчора 23:39
переклад щонайперше

Або що-найперше

вчора 23:34
переклад наповперед
вчора 23:34

Одне зі значень

змінився найкращий переклад для слова у першу чергу
передусі́м, передовсі́м
3
вчора 23:29
переклад насамперед

Або на самий перед

змінився найкращий переклад для слова у першу чергу
перше
3
Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:11

🤝✊

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:10

Бо «наса́мперед» галицьке, та й розвиватися воно моглo під впливом польського: nasamprzód

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:07

Так, вже додав

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:07

+
Найперш

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:07

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:06

Нащо?

змінився найкращий переклад для слова у першу чергу
передусі́м, передовсі́м
3
Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:56

Міню Вам за підпору! 🤝✊

«Наса́мперед» видалив

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:54

+++

змінився найкращий переклад для слова у першу чергу
перше
3
Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:49

Ще передовсім

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:47

pervche
+

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:44

Ні-ні, первий → перший
Від усіх порядкових ні, але від першого хочеться, як-от ще є тут "найперше", та й "перш за все", де "перш" мабуть трохи інше значить, але теж зі ступенями, яких ніби не може бути

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:36

ЕСУМ: «очевидно, давніше *первший, що виникло як форма вищого ступеня від [пе́рвий]», що надзвичайно схоже на пол. pierwszy, ст.пол. pierszy.

Не впевнений, чи взагалі можна творити ступені від порядкових числівників, та на мою думку було би: перві́ший; як-от: веселий –> веселі́ший, смішний –> смішні́ший, і т.д., -ий –> -іший

«перше –> перве» ?

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:16

Див. ЕСУМ, мабуть, просто від вищого ступеня. Хоча "первий", звісно, теж наше, від нього йде

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:12
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 22:11

Де ж середній рід "здався"? Сіл, кіл, коліс, міст, вин — звичайні вживані подоби. З суфиксом '-ів' звичайно вживають форм ⟨полі́в⟩, ⟨морі́в⟩ — слів середнього роду з основою на мняку приголосну.
А щодо ⟨книжків⟩ — я особисто такої форми не чув, не бачив, а замість того чув тільки ⟨книжо́к⟩.

вчора 22:11
переклад найперше

вчора 22:10
переклад перш за все

вчора 22:10
переклад по-перше

вчора 22:10
переклад перше

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 22:07

Про це Єлисія тереба питати. Він перестав користати кирилицею / бовгарицею, бо вона неначе ""не передає нашу мову сповна""

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 21:58

Чому НЕ кирилиця???

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 21:58

Чому не кирилиця???

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 21:50

@Друга Путь

Не вперве від Вас чую таке. Досить називати українську мову – руською! Руська мова – це українсько-білоруська (+ русинська) мовна одність, яка остаточно вже розпалася приблизно ~ 400-500 років тому

вчора 21:40

Значення: Вираз для позначення дії або речі, що є найголовнішою, має найбільший пріоритет.

Приклад вживання: Коли заходиш до хати з морозу, в першу чергу хочеться випити гарячого чаю.

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 21:31

Українська (руська), а яка ж іще?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 21:20

+

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 21:16

ПОРАТИ, ПОРАТИСЬ - робити щось в господарстві, ладнати,
повсякденна турбота.

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 21:13

Що це за мова - яким чином це можливо в УКРАЇНСЬКОМУ просторі?

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 20:20

Додам іще щодо -ів. Чоловічий та середній роди майже здалися, та не жіночий рід. Він цьому закінчінню опирається найдужче, окрім таких слів, де вникають збігу приголосних: буквів, статтів, книжків тощо.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 20:17

👍