Останні події

Це не двоїна, а павкалне число. Як зазначила паня Каролина, зависе од закінчіння числівника. двА бра́тА, але трИ/чотирИ братИ́

Залишком двоїни є те, що ми узгоджуємо два, три, чотири по-інакшому, ніж більше

Так, цікаве спостереження. Схоже, так і є. 

Подавав тільки гадки Шевельова, він ще “вантаж” “арго-суфіксами” пояснював. Там на сайті відкривав у новій вкладці посилання на файл. Дивно що на Словотворі не можна файл вчіпити

> Моторошний:
>
> ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити
>
> Шевельов “Історична фонологія...”, розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)” (ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)

V. SISM XX 52: *motorъčьnъjь ← SISM XX 51 *motorъ ( ← *motati, tam bœilche).

https://slovotvir.org.ua/users/rymydolov-vertyslovo

> Декілька цікавих етимологій, поданих у рецензії Юрія Шевельова на етимологічний словник Рудницького ([Рецензія на J. Rudnyc’kyj. An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language](https://movahistory\.org\.ua/index\.php/Рецензія\_на\_J\.\_Rudnyc’kyj\.\_An\_Etymological\_Dictionary\_of\_the\_Ukrainian\_Language\)\)\, до слів, які не прояснені або пояснені по-іншому в ЕСУМі (звісно, чи його правда — теж питання):

> вовтузитися — бурсацьке словозлиття, можливо з “волочити” і “тузи́ти” (бити, штовхати);

Jaly, ne idé mi œdcruiti toy œdcaz a buimy mœg cèsti toy œdgouc Xeveleva, tomou i teagyco e mi vuiraziti sea ci tó do vuicladœu Roudniçscoho ci Xeveleva.

SIRM (I 412) pisié ógy tó dóugyno e bouti yno slovo uzxœdno-sloviansco. Ya gadaiõ ysé ymaié tchouittye: porœunaigne veat. ‹валт•› (‹валтузить›) ta rous. /β̞owt-/, ne ynace, dobrie cazié na * wult-, ogy cierogœdno mogé bouti œd daunieycheoho * wylt-.

Yz znaceign ta slova mogemo vuidieliti dvie golóunie: „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) ta „biti“ (v. SIRM tamge). 
Tó znaceigne „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) teacné ógy * wult- ← * wylt- mogé bouti yz * wylkt-, t-ymoceastya œd rieci * wylktey, zastõplenoho u serbo-xorvatcsœmy ‹vući› „volóciti“ (* wylktey e 0-stõpein corene proti e-stõpene corene * welk-ti u rous. ‹volóciti›). 
Znaceigne „biti“ e ou rous. rieci ‹touzati, touziti› (v. SIRM V 669), i nadity poveazati iz drougoiõ ceasttyõ u /β̞owˈtuzɪtɪ/, a tac pœdperxi gadcõ izcladeigna dvou pneu — * wylk- „volóciti“ ta * touz- „biti“. Obace, taca polõca ne e u izgodie iz.ocivisto dreünimy tvaromy nezaxovanoho u rousscœy móuvie * wylkti. * ul(k)t ( ← * wyl(k)t) e tou bezperécyno docazano veatscuimy tvaromy iz /l/ u ‹валту́зить› ( * ›волту́зить›), a tó e daunia roussca miena, togy tó dóugyno e bouti yno daunye slovo (a ne „boursaçsco“), ale tacui i ne yz * wulkti + * touziti. 
Tomou, incha moya gadca e ógy ‹-уз-› e yn pocép. 
Gœdno e yzgadati iesce tvarui: ‹во́внити› (SIRM I 412 „вовтузитися“), ta ‹волото́шитися› ta ‹волотюга› (SIRM I 422). Znaceigne „volóciti“ u six slovax ocivisto cazié na pratvar iz * -k- — *welk- „volócti“; * -k- → /0/ u * -kt- e pràvilno (por. * nekto-p(t)ūr- u ‹netopuiry› „bat“, ci u ‹pœt› ← * poktu, œd * pekti). 
Xotcha tó ne riexity puitaigne iz znaceignemy „biti“ u ‹вовтузити›, ya pripoustchõ pratvar * wulkt- ( ← * wylk+t-) + pocép * -onz- (→ ‹-õz-).

> віхола — те саме, з “віяти” і “вихор”; 

Tout e prosto: * wē- → ‹vie•› + * -ks- → ‹•x•› + pocép * -ol- zastõplenuy u ciselnax slovax u slovianscax móuvax.

> гаман (гаманець) — Шевельов пише, що ймовірно жартівливе бурсацьке від біблійного Гамана, наведене в Рудницького про тюрків йому не подобається; втім ЕСУМ наводить більше тюркських слів з різних мов з потрібними звуками, тут мабуть їхня правда;

Viedie, tac e.

> бундючний — бурсацьке, з “арго-інфіксом” -н- від “будяк”, а кінець -ючний (←-юк) — злиття з “індюк”; подальше “пиндючний” — злиття з “пиха”;

Ciya e tó gadca, Roudniçscoho abo Xevelevova?

> бадьорий — пише, що судячи з великого поширення в українській, воно точно з білоруської, а не з південноросійських говорів. Ще цікаво, що пояснює його англійською alert;

I tout, ne viemy ciya gadca e o bielorousscœmy gerélie, ta e prauda, e yz bielorousscoie móuvui. Ba, neyasno e yac veatske ‹бодрый› bui i moglo poyasniti ‹бадьорий› u rousscie, natómiesty rousske ‹бадьорий› tòcyno utority bielorousscomou ‹бадзьоры›.

> гарний — підтримує рід з грецького χάρις (через південних слов’ян), ЕСУМ називає його необґрунтованих й говорить про скандинавський.

Ni. SISM pisié ogy ni greçske χάρις ni garmanske * harr ( → niem. ‹Herr›) ne mogé bouti yno gerélo rousscoho ‹garen›. Natómiesty bie vuisounõto dosta perécœnlivõ gadcõ o ‹garen› œd * gar- ← * gōr- : * -gor- u ‹gorieti›, iz ròzvitcomy znaceigna „palati“ → „yascrau, roumien, crasen“.