±
Слово вкраїнське, за умови, що такий твар міг витекти з "міч".
Ми маємо слово "перемАгати", від "перемога", і навіть "перемага" 
r2u.org.ua: Перемага та не знаю, чи питомий такий твар.
Від міч
Пор. перемагати
від міч
Пор. англ. influence – укр. вплив, моск. влияние
тяжіння --- дуже загальне слово. Електромагнітна взаємодія теж може бути тяжінням (а може бути відштовхуванням). Сильна ядерна взаємодія --- теж тяжіння. Не думаю, що це слово здатне повноцінно замінити слово "гравітація" й усі його похідні своїми похідними. Слово вживали, вживають, і вживатимуть, але заміну "гравітації" треба ще шукати.
lõciti
/ˈlʊt͡ʃɪtɪ/ [ˈlʊt͡ʃɪtɪ, ˈlʊʷt͡ʃɪtɪ, ˈlʊ͡u̯t͡ʃɪtɪ ~ ˈlo̝͡u̯t͡ʃɪtɪ]
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27014-luchyty.html#show_point — 2)
Naguil pro pèreclad slova "collider" eimy dau u isméncé pœd ‹стикач адронів› œd p. Xioulygui. A tou buimy xtéu tscéti tuoriti slovo za "hadron".
Slovo ‹hadron› bé tuoryeno veatscuimy znaustóunicomy Lèvomy Ocounemy œd dauniogreçscoho slova ‹ἁδρός› "tóust, debêl, tuil; thick" → ‹hadr-› + ‹-on› œd *‹ion›, tuoryenoho eaghelscuimy znaustóunicomy Michaelomy Faradayomy œd dauniogreçscoho slova ἰόν "going".
Samo dgr. slovo ‹ἁδρός› e œd pie. corene *sa- "suititi, póuniti; suitéti, tuiti, tóustéti, botéti" + *-ros hi u rous. slovax ‹dober, xòrôber, sceuder, bòder, ròder, mocher›, i ya buimy naguiliu siõ ceasty pèreclasti slovomy ‹tuil› œd déyeslova ‹tuiti› "tóustéti, suitéti, botéti" (SIRM V, 575: ‹ти́ти›).
De teagie e œddati ‹-on› (← *‹ion› ← dgr. ‹ἰόν› "going"). Coreiny slova ‹ἰόν› e toyge hi u rous. ‹iti› — pie. *ei-, i crœumy déyeslova ‹iti, id-›, is *-d-, uinicaieity i u slovax ‹yary (iary)› "vesna" ( ← "xœud sóunça") ta ‹iriy› "south" (*ei-r-y-yos "movement of the Sun towards a warm season"). Dgr. slovo ‹ἰόν› "going" e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou (œd ‹ἰών› mõgysca rodou) he rous. ‹ida› (porœun. ‹zaida› "a going by = a by-goer", ‹galaida› "a going endwards = wanderer", ‹prôida› "a going through = a slicker"). U novorousscœy móuvé tepervécyna déiva priceastïa œd déyeslova ‹iti› sõty: ‹idõtyu› (m.r.), ‹idõtya› (g.r.), ‹idõtye› (n.r.), ta si tuari sõty za dóuzi ("too long") slougouati he podig ("suffix") ‹-on›, a tomou radxie bui gleasti yaco œddati tepervécyno déivo priceastïe (bagiano niyaca rodou) œd ‹iti› inacxie — còrôtxie. Roussca móuva znaieity tuarui tepervécen déieu priceastiy na ‹-a›, porœun.: ‹xoty-a› "although ← *wanting" (← ‹xotéti›), ‹loucy-a› "wherever
← *find, look after/up" (← ‹louciti›), ‹mog-a› "possible ← *able" (← ‹mogti›), ‹béga› "runner, refugee ← running" (← ‹bégti›), ‹nosy-a› "carrier ← *carrying" (← ‹nositi›) ipr., ôtge œd ‹iti› bõdeity ‹ida› (v. goré: ‹za-ida, gala-ida, prô-ida›), cyto moglo bui iti za teamõ "ion", a œdtui i za podig "-on" u "hadr-on (*hadr-ion)", a tacoge u: "cat-ion", "an-ion" ipr. Isce roupivo e drous. slovo ‹cugydo (‹къжьдо›)› "every", is ‹-gydo› za "ever" — ‹cu-gydo› *"who ever → every", œd déyeslova ‹gydati› "to await (← to aspire, to want, to desire)", se bui peruœstno *"whom wanting → whoever wanting, whoever one wishes ≈ who you want/wish → whoever = every, everyone", cde *‹-gydo› e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou, i za yoho izrazcomy bui œd déyeslova ‹iti› boulo tepervécyno priceastïe niyaca rodou: *‹ido› "going", cyto tacoge bui moglo slougiti za "ion" ta "-on" u "hadron, cation, anion".
Ôtge, "hadron" buismo mogli œddati he: ‹tuilida (*tuil-ida)› ci ‹tuilido (*tuil-ido)› ci ‹tuilid (*tuil-id — œd *tū-l-os + *i-d-os = *"a thick goer, thick going").
Жарівець (одн.)
Від жар, жара
Значення: Організми, що ростуть і розмножуються при екстремально високих температурах — понад 60 °C.
Приклад вживання: Оптимальна температура для існування гіпертермофілів — більше 80 °C. Гіпертермофіли є типом екстремофілів і включають здебільшого…
Slovo ‹istuic› (ci ‹sõtuic›) radxie teacneity znacou "contact" — ‹is-› (*su-) / ‹sõ-› (*son-) "con-" + ‹tuic› (*tūk-) "tactus" (œd ‹tuicati› "tangere"),
a u teamé "collidere, collisio(n)" déyeslovou *‹laedere› "to strike, thwarr, hurt" nai teacneity déyeslovo ‹raziti› u rousscé. Ôtge, "collisio(n)" bui boulo ‹israz› ci ‹sõraz› rousscoiõ, a tocdé "collider" bui boulo ‹israzicy› ci ‹israziacy› (œd ‹israziati›). Porœunaite drous. ‹съразити› "to collide", ‹съражениє› "collision".
Pacie, i u inxiax decotrax znacyeinïax e sõbég meidyu lat. *‹laedere› (œdcui ‹collidere› ta ‹collisio›) ta rous. ‹raziti› — lat. ‹laedere› znacity, crœumy inxia, "ob-raziti, ob-raziati — to offend, to hurt", a tacoge "ou-raziti, ou-raziati — to damage, to injure".
Dobrodéye Oliséye, tocdé mogete, bõdy lasca, napisati Xèucênca: ‹«Що діялось в світі»›?
‹Cyto déyalo s’ u suété›.
Récy e u tœumy cyto tou e uimóuva ‹u› he [w] meidyu duoma prigòlôsnoma oumóuvlena stopoiõ verstou (verst “verse, versus”) — tout, obacòrôtou (“αμφιβραχυς, amphibrach”): ◡ – ◡ is bégiacomy (“τροχαῖος, trochee”): – ◡ :
Cyto déyalo s’ u suété, (obacòrôt)
◡ – ◡|◡ – ◡,
Ciya prauda, ciya criuda, (bégiac)
–◡ | – ◡ , | –◡ | – ◡,
I ciyi mui déti. (obacòrôt)
◡ –◡ | ◡ – ◡.
Nasya douma, nasya pésnya (bégiac)
– ◡ | – ◡, | – ◡ | – ◡
Ne oumyreity, ne zaguineity. (obacòrôt)
◡ – , ◡ | ◡ – ◡.Tô bui, vérna uimóuva ‹u› tou zalegity œd znanïa stopui u danœmy versté, i pisati yacosi inacxie zamésty ‹u› tou ne’ma noudyui.
Чудово!
На сторінці «Останні події» до коментарних подій додано кнопку переходу на коментар.
‹конькьє›
Tuar /ˈkont͡ʃɛ/ [ˈkʷɔnt͡ʃɛ] e istin ("syncopation") peruœstnoho *‹conecynoe› */koˈnæt͡ʃnɛ/.
Isce naibary dua védomuix priclada tacovoho istinou u rousscœy móuvé sõty (ou I. Franca): [ˈbɑtʃkɑ (*bɑtʲʃkɑ)] ← */ˈbɑtʲuʃkɑ/ ‹bathiouxyca› ("panoteç"), ta [bɛz̥ˈpæt͡ʃnɛ] ← */bɛzpəˈrɛt͡ʃnɛ/ ‹bezpèrêcynoe›.
A tomou pisati e yix isprauno, œdguibaiõtyi istin, is znacomy ‹ ' ›:
‹con'cy'oe›,
‹bat'xyca›,
‹bezpè'cynoe›,
a Vasyoiõ cuiriliçeiõ, teaclo:
‹кон'кь'ое› (*‹конькьноє›)
‹бат'хька› (*‹батюхька›)
‹бєзпь́'чьное› (*‹бєзпьрє́кьноє›).
Darma e slovo u slœunicé, tuaroslœu'ho ne œdpovédaieity puitanomou znacyeinïou.
Poyasniõ.
Slovo preamœunicstuo (‹preamœunicystuo›) e tuoryeno iz ‹pream-œu-› + ‹-n-ic-› + ‹(y)stuo›, cde ‹preamœu-› e œd déyeslova ‹preamouati›, cyto u rousscœy móuvé ne znacity "to correct", a "to move towards, to make for, to head (to, towards)" ci "to spread (in some direction)". Tomou *‹preamœunic› ne mogeity znaciti "orthopaedist", ‹preamœunicstuo› ne mogeity znaciti "orthopaedics, orthopaedia".
Slovo *‹preamœunic› mogeity bouti scepleno i na: ‹preamœu-› (œd ‹preamouati›) + ‹-nic› ( ‹-n-ic›), i na: ‹preamœu-n- (preamœunuy)› + ‹-ic›, ta bayi dougie, yaco'ho scepimo, puitanoho znacyeinïa ne œddasty.
Порівн. Екстремофіли
Значення: Організми, що поєднують в собі кілька різних екстремофільних властивостей.
Приклад вживання: Поліекстремофіли добре відомі своєю здатністю жити як при високому, так і при низькому рівні pH.
С. Нечай, 2003, с. 425
С. Нечай, 2003, с. 425
Обидві подоби правильні. "Долотце" первісна, а "долітце" з уторинним переголосом "o".
Значення: Столярний інструмент для видовбування отворів і заглиблень у дереві, для зачищання, підрізки і т. ін. дерев'яних виробів, що являє собою…
Приклад вживання: Стамески.. за формою розрізняють плоскі, півкруглі і круглі. З дитинства Анатолій звик мати справу з рубанком, стамескою і назавжди полюбив…
код
+