@Євген Ковтуненко
Mogete i xvaliti, ta ‹xvala› ci ‹xvaliti› e 'praise', ne 'thank'.
pripœy, pripœyca (izpœy, izpœyca, izpœynia)
___
Œd *‹pripoyiti› ci ‹izpoyiti› za lat. ‹alligare›, tó gerélo phran. ‹allier›, i œd yeoho ta slova ‹alliance›; œd rous. ta d.-rous. ‹poyiti› (tacógy ‹paiati›) to 'melt, weld, tie (metals)' = lat. ‹ligare, alligare›, phran. ‹alloyer› (por. iesce eag. ‹alloy›). Por. iesce rous. ‹izpoyiti› ta ‹izpœyca›¹.
____
Gelex. II, 902: ‹спійни́й›, ‹спійни́к›, ‹спійни́цтво›, ‹спі́йність›, ‹спі́йня›,‹спійно́чити›, 905: ‹спої́ти›
Tó slovo ‹izxamenõti sea› xibé tacui bouti rœdno roussco. Pro bœilche, vidgyte to tcholónoc dolou:
https://archive.org/details/B-001-004-138/etymology1983/page/n61/mode/1up
»на взір є + наз. в., а не ляське є + род. в.?«
(»Називний одмінок, без <є>« — @Дивій Лабунський)
»Чому тільки так? Потебня, здається, галицьке «Історія є вчителькою життя» виправляв на «Історія є вчителька життя»«
Peréd usiemy, prisõdoc e u leadscie perédano ne 'bouti' + rodœu padeij, ale 'bouti' + orõden padeij.
A cyto do rousscoie móuvui, to oba padeja, i imenœuen i orõden (iz 'bouti') œd dauna (œd daunerousscoie dobui) vuistõpaiõty u prisõdcou, a tó nesõtchi pèunõ rœzniçõ u znaceignie: to prisõdoc iz imenœunomy + 'bouti' znacity stalœsty ci postœynœsty bouttya, ynõ danœsty za rodivomy, olni ('while') to prisõdoc iz orõdnomy + 'bouti' slougity perédati tchasovœsty/verémeinnœsty ('temporality'). Na pr., olni poprauno e cazati: »Olisavitha drougà bie coróleva Velicobretscinui« (a ne: »Olisavitha drougà bie corolévoiõ Velicobretscinui«), poprauno e tó receigne: »Olisavitha drougà bie toiõ corolévoiõ Velicobretscinui 70 liet i 214 dneu«, a ne: »Olisavitha drougà bie ta coroléva Velicobretscinui 70 liet i 214 dneu. Tacógy por.: »Pramati’mi bie yna naprotchoud mõdra geunca« — ne »bie naprotchoud lascavoiõ geuncoiõ«, a prote, poprauno e tacui recti: »Moya pramati bie ynoiõ ouciteilcoiõ pri useouciliscie«, ne »bie yna ouciteilca pri useouciliscie«.
O rœzniçie meidj tomy prisõdcomy iz orõdnomy proti ta prisõdca iz imenœunomy vidgyte iesce Історичний синтаксис української мови (O. Bézpailco), stor. 22, tamge pricladui yz daunerousscuix pameatoc.
»Давно виджу, як закінчуєте слова на о, які зазвичай закінчують на е. «Usiaco». Це особливість говору Вашої землі, чи, може, питома риса нашої мови, на взір є + наз. в., а не ляське є + род. в.?«
Ya coristaiõ i yz obou tvarou, i na ‹•o› i na ‹•e› u nicotrovax primeitnax ('in neutral adjectives'), na ‹•o› za neocœncitœi tvarui ('for the indefinite forms'), a na ‹•e› za ocœncitœi ('for the definite ones'). Ròzrœzneigne primeiten na ocœncita ta neocœncita bie u daunerousscœy móuvie. Seitnà/dobiexynià ('the modern') oucrayinsca móuva ne cineatchi tacoie rœzniçie, popri te, i nuinie ci malo ocremuix neocœncituix tvarœu primeiten mogemo louciti i u starieychix slœuniçiex ci u lioudovax piesnex ('in popular/folk songs') ci tacógy po govoriex. Darma neyma yix u pisymeinstóunœy móuvie ('in the literary language'), tacue ròzlõceigne za ocœncitœstyõ e douje coristno: crœmy samoho ròzrœzneigna za tuimy ci yn pœdmét ('a subject') viedœm/znan e, neocœncitœi tvarui daiõty tacógy loucye ('better') vuimedgiti ('demarcate') to prisõdoc ('the predicate') u ynie receignie ('in a sentence'), a tacógy, neocœncitœi tvarui primeiten e lègco perévesti u iména ('into nouns') ci pœdstœyna ('substantives'), por., pro nastoyõ ('for instance') ouge viedomœi ‹dobro›, ‹zlo›, u slovaçscie ta ceixscie, na pr.: ‹(to) krásno› '(the) beauty' u tie tchouttie ('in the sense of') yna pœimou ('of a concept (idea)'), poread iz ‹krása› 'beauty'.
Neocœncituim nicotrovœm tvarœm na ‹•o› teacnõty ('correspond') neocœncitœi tvarui mõjscinui na ‹•∅›, ta neocœncitœi tvarui na ‹•a› geonotui, a ocœncituim nicotrovœm tvarœm na ‹•e› teacnõty ocœncitœi tvarui na ‹•uy› mõjscinui, ta ‹•à› geonotui.
Tõ rœzniçõ meidj tvaroma neocœncitoma ta ocœncitoma primeiten e œdguibano ('is reflected') tacógy u padejiex, yde moga ('where possible'); na pr.: ‹(Œn mrieié miexycati) u veliçie domie / u ynie domie veliçie› '(He dreams of living) in a big house', proti: ‹u velicœmy domie (, yde oni miexycaiõty, e ci malo prostorou i pro gostœu/gosti.)› 'in the big house (where they live, there’s also a lot of room for guests.)'. Tvarui padejœu neocœncituix primeiten teacnõty tvarœm padejœu imén pœdstœyen ('of substantive nouns'), a tvarui padejœu ocœncituix primeiten Vam znaiomuim tvarœm primeiten.
»А чи може взагалі там буть середнє Л, якщо Ягельщину творено від яглянина, де Л таки мняка?«
@Колияк
Tam mogé "bouty" usiaco |l| — vidgyte moyi pricladui gorie. I ni, ‹eaguèilsceigne› ne e tvoreno œd ‹eaglianin›, ale œd ‹eaguèilsoc, eaguèilsc•› (*ENglysku), ceréz tõ riecy ‹eaguèilsciti›. A cyto do "meacosti" /l/ (ta /n/, /r/) vidgyte Y. Xevelevovo Viedjgye zveagoslœuya rousscoie móuvui §11 (uesy), œd stor. 228.
raz
/rɑz ~ raz/
___
Œd ‹raz› 'hit' (he u 'that which hits, strikes').¹ Eaguelscoiõ e tó zvano ‹hit› ponevagy "bié" (‹razity›) tchouttya, ci uraziaié.² Tacuyge ròzvitoc e ou niem. ‹Schlager›, œd ‹schlagen› 'biti, raziti'. Siõduige mogé bouti œdneseno ròzvitcomy znaceigna i veat. ‹поразительный, поражающий›, eag. ‹striking›, ‹knocking›³, ci tacógy *ksib- 'biti; verégti' u rous. ‹poxib›⁴ ta u veat. ‹сногсшибательный›.
___
¹ — SIRM V 15: ‹раз›: 'удар'. Vidgy iesce, tamge, slova pœd: ‹рази́ти›.
² — Por. znaceigna: ‹разли́вий› 'разячий'. Vidgy iesce https://slovnyk.ua/index.php?swrd=разити pro znaceigna 2. ta 3. pœd ‹raziti›.
³ — Vidgy https://en.wiktionary.org/wiki/knock pro znaceigna 6., na ‹knock› riecy: 'to impress forcibly or strongly; to astonish; to move to admiration or applause'.
⁴ — Vidgy SIRM VI 412: ‹шиба́ти› pro ‹по́шиб› 'враження' ( ≈ 'that which strikes, knocks, hits')
goroh.pp.ua: меск
також див. обговорення
Значення: Прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися.
Приклад вживання: Раптом спинилася [Любуша] здивована і вражена, побачивши афішу на стіні .. Схаменулась, провела рукою по чолу, озирнулась. (І. Кочерга).
Чому б і не переосмислити старе
сполу + чинити (робити)
r2u.org.ua: степінь
»що в мові одмерло.«
Otógybo ne œdmerlo, neyma xuiba u standardie, a po govoriex douje si truaié. U tie standardie’ho neyma yac raz tomou bo stoïty na pœzdnïx govoriex Uzxodou, boüxi pœd Veatscinoiõ, yde tuix tvarœu tacógy neyma. Tó tacui e upluiv veatscinui. Priclœncovœi zaiména sõty u usiex slovianscuix móuvax, uclioucyno rousscoie, crœmy veatscoie. A cyto do Vachoie "givoie oucrayinscoie", u neiy sõty i ne ino priclœncovœi zaiména œdmerla, cyto uz crœzy na Zaxodie yea znaiõty.