Останні події

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
15:42

Шведцький

Вовкун прокоментував переклад
15:17

Якщо при співставленні "т" і "с" одержуємо звук "ц", як приміром у слові "шляхетський", що вимовляється як [ш л' а х е ц' к и й], то при додаванні наростка "-ина" отримуємо Шляхетчина, що виговорюється з подвоєним "ч". А в слові шведський на місці "д" і "с" чуємо "дз", який хіба не має переходити у "дж", себто [ш в е дж ч и н а]?

Вовкун додав до слова балтія
15:00
переклад балтчина

За взірцем Шляхетчина, Шкотчина.
Вимовляється як [б а л ч: и н а]

Carolina Shevtsova прокоментувала
14:58

Може стане ці слові вкремо перекласти?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
14:57

Пернописся

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
14:57

Пернописся

Вовкун додав
14:53
слово балтія

Значення: Країни: Літува, Латвія і Естонія (Чудчина) на східному побережжі Варязького моря.

Приклад вживання: Москвини заселили країни Балтії.

Carolina Shevtsova додала до слова комбат
13:42
переклад батовий

13:35

Це правда, -ка завжди перший вибір, якщо можна, то він

Вовкун додав до слова померанія
12:49

Лядське, бо в Польщі

змінився найкращий переклад для слова пруссія
прущина
5
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:49

Гадаю, як різномовне може бути 'к', але мені миліше є "німець" → "німчиня".
Та все ж "бранець" → "бранчиня" / "бранкиня"? Іма' бути "бранка". Тож "німець" / "німка".

Carolina Shevtsova прокоментувала
11:24

Ще Ви писали, що *ō дає 'a' теж.

Отже, коли є довге /ɑː/, то може бути 'а' в руській мові?
Ба й на початку слова, як у Amsteildam? Але тоді все вдно вимовляють із протезою, як "Гамерика", "гармата", "Ганна", "гатлас" (є й "отлас", чи може бути *атъласъ → *вітлас?)?

Та коли вже в грецький то є коротке /ɑ/, то в руській 'мало би бути 'о'. Пор. Ἀβδια̃ς → Овдій, Ἀλέξιος → Олексій, Ἀλέξανδρος → Олександр, Ἀϑανάσιος → Опанас, Αἰμιλιαός → Омелян (хоча на пр. ляд. Emilian, мабуть із лат. Aemiliānus), Ἀβέρκιος → Оверко, Αὐξέντιος → Оксен, Ἀγ(γ)αĩος → Огій тощо.
Тож 'ма' бути Оврам.
Для Ἀβραάμ ЕСУМ також дає тавар Овра́м, до речі.
Щодо *Віврам, пор. Ἀτώνιος / Ἀτονίνος → Вінтін, але чи передавала руська мова Ἀβραάμ як *Авъра(а)мъ (→ *Овъра(а)мъ)? Узагалі, в яких падах у перейнятих словах руська мова ставила 'ъ'?

До речі, коли вже йде мова про черпані ймена, чому Εὐστάϑιος дало Остап, а Εὐγένιος дало Євген?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
10:47

То Ви кажете, що в друс. мові попри засвідчене на письмі "хоботъ" також у людській мові ходив твар *"хъбътъ"? Тоді чи суть слова взору "пророк" питомі в українській мові, з “хованим” переголосом?

Carolina Shevtsova прокоментувала
10:32
слово плоть

Вилучити це слово.

Аж окрему сторінку для фемінітивів не треба, мабуть

09:30

Навіщо тут зайве -к-?
До речі, так саме з на-жаль-поширеними математикинями, аналітикинями тощо, має бути просто аналітиця, критиця тощо

Почитайте https://r2u.org.ua/html/femin_details.html

Carolina Shevtsova прокоментувала
08:51
слово хуліган

Тобто "ба" (бачити) теж є самостієн?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:44

Та я ж думаю, що то нікому не треба...

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:44

Tó, ceomou pac ne pisiéte tó toutge?

אלישע פרוש прокоментував
06:21

@Carolina Shevtsova

»То лише на початку слова?«

Ni. Usiõdui „corótco“ *a → *|o|, a „dóugo“ *ā → *|a|.

»Як ісправно передати 'м'я Авраам українською? Оврам чи Овраям чи Оврагам?«

Cyto do ci *A- abo *O•, pitomo rousscoiõ e tacui na *O. Ceomou; xotcha d.-gr. d.-rousscoï dobui ne ròzlõcia meidj */a/ ta */aː/, u héurieyscœy móuvie e /ˀɑ•/ u tie imeni corótco — por. •אַבְ = /aβ•/ — ne •אָב /ɑːβ•/ (ci /ɔːβ•/ — „yemeinsca“ ci „tiveirsca“ vuimóuva), a tomou „corótco“ */a/ bui → rous., pràvilno: *|o|.
Prote, prarous. *owraamu bui ymalo dati o-perégolós → **|wʉ͡ɶwˠˈrɑmˠ|. A tacoho neyma (xotcha pameataymo oge sama o sobie d.-rous. pravopisy bóulgariçeiõ ‹Оврамъ› iesce neminõtche ne znacity œdguib ci œdsõttye œdguibou *o-perégolósou!). Crœmy dauneoho (prasl., perédgerous.) ròzpodielou „corótco“ *a, *o → *|o•|, „dóugo“ *a, *o → *|a| u usiex slovianscuix, souto u rous., pozdieye, e pitimo i utoricyne *|a•| (poceatoc slova) → /o•/ — tó mogemo yzocrema posterégti i na ‹a bui› |ɑ bɘ̞, ɑ bɤ| → [obɘ̞, obɤ], agy [wbɘ̞, wbɤ] po golósnie, i tó e, imoviernieye, louciey iz ‹Avram› |ɑwˈrɑm| → [owˈrɑm]. Tou e iesce coristno izgadati i „maxeüscuy“ œdguib |a| he [ɒ] (por. ‹xata› |ˈxɑtɑ| → „maxeüske“ [ˈxɒtɒ]), ta „galiçscuy“ œdguib *|ɑw| → [ɑ̝w ~ ɒw] (por. ‹oupau› |uˈpɑ͡u̯| → „galiçske“ [uˈpɒw, uˈpɑ̝͡u̯]).
Zaverttye: poprauno bõdé tacui pisati ‹Avram› (atge niesmo pèuni ci pravopisy ‹Оврамъ› u daunïx pameatcax œdguiba o-perégolós), a ‹Avram› mogé bouti citano i he |ɑwˈrɑm| — he golóuna vuimóuva, i he [ɒwˈrɑm, ɑ̝wˈrɑm].

A za pèuno ne „Овраям“ ci „Оврагам“.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:09

»Це хитання відбилось лише в руській мові?«

Aino, tó e cyto xtiex recti.
Ta i xuiba ne poxuilœi padeigynui tvarui, he otó: ‹xœxla, xœxlou, xœxlomy, xœxlui, xœxlœu, xœxlœm› dodatcovo i yascravo suviedceaty na coristy *xoxul- a ne *xoxol-? Na pr., u ceix. e ‹chochol› izclaniano tac: ‹chocholu, chochole, chocholem, chocholy, chocholům, chocholech›, ne ‹chochlu, chochle, chochlem, chochly, chochlů, chochlech› — i u ceix. sé cazié na pratvar *xoxol-, ale rousscœi tvarui caziõty na pratvar *xoxul-. Xuitagna bea i u prasl. ci u balto-slov., ta i u prai.-e. dobõ.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:01

@Carolina Shevtsova
»Гадала, що Ви на письмі такі вторинні зміни не відгибаєте.«

Sé œdguibaiõ ponevagy e dailche izteajagne pitimo rousscoho perébiegou.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:00

@Carolina Shevtsova

»То від чого зависить присутність чи відсутність переголосу тоді?«

Œd toho ci *o e peréd slaboma *u, *y.
Prosto, iesce raz, sama cinnà pravopisy bóulgariçeiõ iesce ne znacity oge coli neyma ‹i›, tbt. coli e ‹i› zamiesty ‹o›, iesce ne znacity oge perégolósou *o u ynie danie slovie neyma.

»Й чи значить це тоді, що переголос узагалі не є unique identifier української мови?«

Ba, tacui znacity. Rousscuy perégolós — zagalomy, tbt. ne ino perégolós *o, a i: *e peréd *u, *y, a tacoge: „litóuscuy“ perégolós *o → /a/ peréd nagolósiénomy /a/, perégolós *e → |o| pœsylie |t͡ʃ, ʒ, ʃ, j| peréd *a, *o, *u (ne peréd *e, *i, *y), „galiçske“ *a peréd /w/ → /ɑ̝w ~ ɒw/ — tó use sõty œddieyie na yavisce znane he „œdstõpnuy medgizcladovuy lad golósnœu“, a yzpomeidj slovianscuix móuv e viedœm vuiclioucialno u rousscœy móuvie.

Odinacovo (similar) ta ne istno (identical) e yavisce u lead., ceix., slvç., ta polab. móuvax, cde, na pr., u lead. *o → ‹ó›, u d.-lead. *e → ‹é›, u ceix. *o → ‹ů›, u slvç. *o → ‹ô›, ta tam e tó œddieya na „slabœi“ *u, *y → /∅/, otge het' inche yavisce neigy u rous. U polab. prosto usiaco *o sta |œ ~ ʉ, ʏ, y|.

»Може переголосу нема ту за взслів'ям із словами -оРо-: "город", "мороз", "молот" тощо?«

Ni, ne tomou. Neyma ceomou vuicladati tó upluivomy slœu iz „póunogolóssièmy“ coli inchi vuicladui sõty.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:36

@Carolina Shevtsova

»Та Ви ж писали lõ- в иншім слові...«

Cde? Xuiba tó bie „lioud — Volk, people“??

אלישע פרוש прокоментував
04:34
слово пляшка

@Carolina Shevtsova

»Просто Ви даєте...«

Aha. Inose, otge, toceatchi yz Gelexœuscoho, pisiõ latiniçeiõ. Diel ta cislo storœncui ymaié lieviti dositi yno dano slovo.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:29

+

nadxiriey
nadxireç

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:24

@Kuľturnyj aborihen

I pro coho e tó blazneuagne?

‹Iz usiemy› = ‹з усїм›, ne ‹з усїми› — ‹my› = ‹мь›; ‹usiemy› — orõd. eidn. proti ‹usiem› — dav. mn.;

‹uzgleadomy› = ‹узглядом› (respect) — ne ‹узглядами›;

Gelexœuscomou = Желехѡвському — ne „Гелехеуському“; ‹ge› = ‹же›!;

Nedielscomou = Недїльському — ne „Недельському“;

cto = ‹хто› — ne ‹що›; „що“ pisiémo ‹cyto›;

‹cou› = ‹ку› — ne ‹цу›; diuno oge ‹c› u ‹corótcozoro› ’ste cyli iz ‹к› — ‹короткозоро›, a ‹c› u ‹cou› he ‹ц›;

‹uzteagyno› = ‹узтяжно / взтяжно› (relatively) — ne „узтягнуто“; ‹узтягнуто› bui boulo: ‹uzteaghnõto›;

viedomœsty = вѣдомѡсть — ne „відомості“;

za imea = ‹за йм’я / за ймньи› — ne „за імеа“;

ne u cògynie soli = ‹не в кожнї соли› — ne: „не у цогині солі“.

אלישע פרוש прокоментував
04:02
слово хуліган

@Carolina Shevtsova

Tac, ale ‹mi› e bez ‹’›, bo tó ne e izcorótcheigne ni œd ceoho. I ‹pa› e bez ‹’›, bo tó e samostœyen tvar 3. os. eid. prostominõla ciesou œd ‹pàsti›, *padt → ‹pa›. Inchiy tvar e tacoge ‹pàde› — ← *padest.

אלישע פרוש прокоментував
04:00
слово хуліган

@Kuľturnyj aborihen

Cde e tam ‹ya› ta ‹miniõ› ci ‹myniõ› ta ‹ha› ci ‹ga›??

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:41

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:41

Спасибі за підпору!

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:41

Гадаю coxeovuy / cœxynuy (cœchnuy?) meatch

Ярослав Мудров додав до слова талій
00:30
переклад зелець

слово талій

Значення: Хімічний елемент із атомним номером 81 та відповідна проста речовина, перехідний метал.

Приклад вживання: Талій взаємодіє з сіркою, галогенами, слабо розчинний у розведених кислотах, легко — у HNO3.

Nazar Smolii додав до слова кооперативний
00:24
переклад спільний

Відповідно, кооперативний режим - спільний режим проходження гри.

Nazar Smolii додав
00:23

Значення: "Кооперативний" (або "ко-оп") означає режим чи елемент гри, у якому кілька гравців співпрацюють між собою для досягнення спільної мети —…

Приклад вживання: У цій грі є кооперативний режим (ко-оп), тому ми можемо проходити сюжет разом із друзями.

00:10


Також добродій 
Ярослав мудров додав

21 лютого

слово лоуренсій

Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.

Ярослав Мудров додав

21 лютого

слово резерфордій

Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.

Ярослав Мудров додав

21 лютого

слово диспрозій

Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.

слово ліверморій

Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.

Ярослав Мудров додав

22 лютого

слово барій

Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…

Ярослав Мудров додав

10 лютого

слово майтнерій

Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.

Ярослав Мудров додав

9 лютого

слово менделевій

Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.

Отримується штучно.

Ярослав Мудров додав

9 лютого

слово нобелій

Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…

23:36

29

прослав мудров додав

слово флеровій
Ярослав Мудров додав

8 лютого

слово літій
23:36

слово ербій
Ярослав Мудров додав

7 лютого

слово ітрій
Ярослав Мудров додав

7 лютого

слово тербій

Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 23:55

-киня — дуркиня 🤔🤭

вчора 23:54
переклад кошиківиця

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 23:52
слово довбайоб

Перетворили Словотвір на смітник 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Володимир Шумейко прокоментував переклад
вчора 22:58

+
Мішка не Просто-собі Мішка, а шото больше!

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:54

Кішівніца, дімівніца, піріхівніца

Володимир Шумейко прокоментував переклад
вчора 22:54

а прислівник?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:50

Coxyevuiy / cœxnuiy myacy?

Carolina Shevtsova додала до слова фістбол
вчора 22:47

За взором "кішний м'яч", "кошевий м'яч".

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:45

Мені чомусь "кі́шний / кошови́й мʼяч" є більш природнє.