»А там заввага до звички яснити свої та чужі переклади, українські та давньоруські слова ягельською мовою, а не до змісту примітки«
@Євген Ковтуненко, @Путятін Редріх
A tó e use ( ̶d̶o̶ ̶c̶e̶o̶h̶o̶ ̶m̶o̶g̶l̶a̶’̶s̶t̶a ̶c̶o̶l̶o̶u̶p̶n̶õ̶t̶i̶) cyto Vas mogé roupati u moyeiy izmiençie? Yz eaguelscoho slova’smi coristau a) ponevagy rousscue slovo e gleadano, ta b) pisauxi, u moyeiy izmiençie gorie: »nacy e tam ote« mienix ne sam tvar ‹yzuztrietiaiõtchiy› ale same slovo rodovo, tomou dauxi eaguelscue slovo. U Obgovoreignie’smi oucazau na vadõ tscieigna gleadati yn tvar imenen œd ‹uztrietiati›, he zastõp za imoceastye, he otœi svoyaçscœi: "uztrietialnic", "yzuztrietialnic", "vztietchnic". Ni ou coho tou neyma dosta glouzdou vidieti ógy tõ musly het’ ne e neminõtche perédati slovomy "uztrietiati". Ta Vam tam eaguelscue slovo vadity.
"нелю́бє «непопулярність»"
goroh.pp.ua: прилюбляти#:~:text=нелю́бє «непопулярність»
»Мало б буть <ѥбти/ѥти>, а не <ѣбти>«
I ya gadax na mity, vuixodiuxi yz corótca golósna proti dóuga u trualno-ceastilniex tvariex, he *pekti : *pēkati. Ta tout u tvarie iz *-ati e corein iz *oy — *(i)oybh-, ne *ē. I ouge’my pisau ógy inchœi slovianscœi móuvui ne dadõty znati tòcyno o *e ci *ē bõdy tó u tie tvarie na *-a-ti ci u tie tvarie na *-ti, ponevagy u usiex bõdy cotruy pratvar bui dau i tac yn zvõc "/e/* u tacœmy postayie. A *(i)oybh- tacui cazié na coristy ‹ieb•› i u ‹iebati› i u *‹iebti›.
»Але як це тягне до самої дороги?«
Ne e mieneno teagti do dorõgui. Tac, he pisiéte, œd riecey u dorógõ. Ni daunephraneçscue ‹jornee› (tó gerélo eaguelscoho ‹journey›) ne e œd "dorógui", ale œd slova "deny" (œd lat. ‹diurnata› "denna"). Iesce, porœunayte greçscue ‹ταξίδι› "trip, journey, voyage", œd d.-gr. ‹τάξις› "arrangement, ordering", tacoge ne œd "dorógui".
+
____
> Київська велінь (через і́)
імперія
Синій - ліві лібералісти, червоний - праві консерватори. Пан Мудров із очевидних причин ультрас; якби я уявляв собі Чистилище як місце, то це був би храм із портретами Ярослава, його всеосяжним Оком, на вході би висіла табличка “До Чистилища”, а в центральній залі дошка зі статистикою: “Врятував Словосвіт від 232 шилнамил, 185 🤦🏻♂️😂, та безлічі інших дурниць, написаних і ще не написаних, наш Рятівник….” - ну щось у цьому стилі. ;))
Від таїти (від нього тайна, таємниця, потай тощо)
r2u.org.ua: Раком особливо див. Грінченка й Желехівського, в них є
Пам'ятаю ще вчора переклад без наголосу висвітлювався вище. Тобто @Місцевий козак таки первий додав був. Не гоже красти чужі слова, Друга Путе!
Русь = країна-пращур східних слов'ян;
Східні слов'яни + "-щина"
Так, це не *історичне назвище, але як *науковий *термін цілком годиться
Це прекрасно, добряче насміявся. Поясніть лише, будь ласка, що означають синя й червона барви? Це щось подібне до “лівих” і “правих”, “центристів” і “крайніх”? Дивлюся на користувачів, і приблизно можу уявити це як “бажана для користувача глибина змін української мови”. Але тоді я й сам Козак мали би бути найбільш “консервативними”, найменш охочими до докорінних змін, де б це місце на шкалі не було.
»beig і bœg«
‹bieg›*
Proste pràvilo: ‹ei›, u razie *k, *g, *x, mogé bouti ino peréd /t͡ʃ/, /ʒ/, /ʃ/, nida ne peréd /k/, /ɣ̞/, /x/, bo /t͡ʃ/, /ʒ/, /ʃ/ yz *k, *g, *x e peréd *y, tomou e ‹e› → ‹ei› i zvano e-y-perégolós.
‹ie› ge pisiémo na miestie prasl. *ē ci *oy.