Те ,що виходе з жерла вулкану
У японській мові все одно нема родів, того…
гаракиря ж. р. (свинꙗ < свини + а)
Піддержуєте таку міну?
гаракиря ж. р. (свинꙗ < свини + а)
як в чехів
Треба гаракірі (але чи не гаракири?)
Гаракирий або гаракира (гаракирЯ?) тоді вже. Не до вподоби мені чогось це -и на кінці в чужизні.
Треба гаракірі (але чи не гаракири?)
До річі, знайшов таке в правописнім словнику Голоскевича:
харакі́рі, треба гаракі́рі
Халепа, гадаю, більше з суспільством, аніж із самими транслітераціях, бо за найменшу похибку від “Ґоджюона” чи системи Ковалена обов’язково знайдеться людина, котра напише: “Не кайджУ, а кайджЮ”, тобто вкраїнити чужизну вже не можна :)
Сподарює якись нездоровий потяг все передавати якнайточніше до мови-донора, причім не тільки щодо японської:
“А чому пишемо Тихановська, а не Ціхановська, сполука ці ж дозволена”.
Цебто, в очах “поступової” молоді, все, що не порушує законів української звучні/приточено до неї – зле.
- Навіщо натягувати українську фонетику на транскрипцію японської мови? За таким принципом і Ґоджьо буде Ґоджо, чи шьонен буде шонен. Системи Коваленка і Ґоджюон створені для правильної передачі японських слів українськими буквами.
Ваші варіанти просто спотворюють японське звучання. Я коли чую, як англомовні викривлюють на свій лад японські слова, у мене аж око сіпається від того. Вже не кажучи про те, що багатьом українцям так само не подобається, коли іноземці викривлюють українські слова на свій лад
Бо це транскрипція японської мови. Не транслітерація чи ще щось. Та й якщо на те пішло, то Ґоджьо, шьоґун, нінджя явно легше вимовити за варіанти з твердим звучанням. Та й отвердіння одних м’яких шиплячих і пом’якшення інших, як на мене, створює певну непослідовність
Не знаю, як із такими людьми затвердять хоч щось, що не порушуватиме звукових законів мови. Певно, так і далі клеймитимуть саме тільки г замість ґ москвизною. Хоча й затверджувати по суті нема чого, бо жодна з наявних транслітерацій геть не зважає на особливості вкраїнського звуцтва. Хиба що в Коваленка йотування з’явилось, та його ґьокання з джьоканням то перебиває.
@Oleksa Rusyn, що скажете, як слід перекласти -изувати (ягел. -ize). Окрім як -и-ти?
Як тоді оце в'язати з тим, що в нас активні дієприкмітники вже ніби-то все? @Римидолов Вертислово
Ось що я найшов на Толоці Українська лінгвістична термінологія (руське мовницьке тямослів'я)
Не забуваймо, що маємо давалний відмінок (подарунок для друга - подарунок другові, приємно для серця - приємно серцю), приймінники з (для коротких слів = із короткими словами), у/в (для простих випадків - у простих випадках), щоб (засіб для миття посуду - засіб [щоб] мити посуд), до (ключ для замка - ключ до замка), на (для роздумів - на роздуми, кімната для двох - кімната на двох, шахва для річей - шахва на річі, горщик для борщу - горщик на борщ).
Наголос не знаю
Не можу згадати. Щось є тут прономіналізація
адвербіалізація
Пощіть по *ізм, *ізац*.
Видь обговоріння
Значення: Тріал, -у, ч. Подолання перешкод, як правило, у вигляді скель і штучних перешкод. // Загальна назва видів спорту, пов'язаних з подоланням…
Приклад вживання: Основним критерієм успішного проходження траси є не швидкість, а точність і відсутність штрафних очків, що нараховуються спортсменам, як…
@אלישע פרוש та й тоді відомий стане that which is to be known
+