Не бачу гарних перекладів.
Значення: 1. Овальні спори нестатевого розмноження (конідії) деяких грибів. 2. Заокруглені клітини, що виникають на кінцях гіф деяких грибів і…
Приклад вживання: О. слугують для вегетативного розмноження, поширення, а також можуть виконувати роль спермаціїв у базидіальних грибів.
А не “міните”?
Так, міню Вам)
Мінити → міните
Значення: 1. Випалена глина, з якої виготовляють вогнетривкі матеріали (напр., цеглу). 2. Цегла, плитки з цього матеріалу або з домішкою його.
Приклад вживання: Шамот жовтого кольору, непрозорий, має пористу поверхню. (з навчальної літератури) Після цієї обробки її [глину] розминали руками або…
А не “міните”?
Он скільки мовників намагались сюди прийти, тікали бистро, аж гай шумів.
мовників
Кого міните?
Від ость
ости́на — «ость»
Щоб узлагодити з иншими.
«старівля» – піклування, дбання
@Путятін Редріх
Нащо Ви помогли д. Роману, хай би він хоча би самостійно дізнався товк слова "засада" 😁
Бо д. Роман часто виявляє своє нерозуміння суті слів, ба їхнього значення (див. теорема ).
А тепер йому ще доведеться доводити, користаючи з джерела, що Ви знайшли, хто які засади письма порушив і чи не порушує він їх сам 😁
Scliar, Chcliar
Olisieyeuca e mnogorœuneva, za potrébui e mogyno pœdneati sea na vuisjchuy (utœmy ne znaiõ ci e tou taca).
Dalie prosto çitouiõ Olisieya:
»От би його правила десь звели«
Na Tolóçie, xay ceasty, ta ouge e, i dauno.
»Ну й фонеми, я так розумію, тяма відносна«
Cyto sé i znacity? (What does it even mean?)
»якщо в нього ж, ч, ш тощо пишуться за словородом, а не звучанням (я розумію чому, та все ж, або так, або так)«
Abo yac ‘abo tac, abo tac’? Vui, viedie, ne ròzoumieiéte cyto ‘za zvõciegnemy’ znacity. Yna pravopisy e oumóuvna, xotcha i vuixodity yz rodui móuvui. Cimy e, na pr., citagne i pisane za pràvilomy: ‹c› peréd ‹e, i, y› he /t͡ʃ/ ne ‘za zvõciegnemy’?
Prote, he’my ouge pisau ranieye ne raz, e cœilco ròveniy ynui pravopisi: 1) zveagymeinna/golósmeinna (phonemic), 2) tvaroslœuna (morphological), 3) postayna (positional), 4) golósova (phonetic) ta pisno-golósova (graphico-phonetic), 5) ròzrœznialna (differential), 6) viedgiysca (historical), ta 7) istoslœuna (etymological). I cògynie e svoye miesto u ynie pravopisi.
Razomy iz tuimy, medja meidj toiõ ci onoiõ pravopissiõ ceasto yznicaié. Na pr., /t͡ʃ/ u ‹cin› e i postayna — bo za pràvilomy ‹c› peréd ‹i› e /t͡ʃ/, i pisno-golósova, bo perédatcha zvõciegna /t͡ʃ/ e vuivedeno yz pitimosti oge *k peréd *i e /t͡ʃ/, i istoslœuna, bo /t͡ʃ/ peréd /ɪ/ e istoslœuno œd *k+*i. A ose priclad tvaroslœuia u pravopisi: /t͡ʃ/ u ‹mõcén› “tortured”, ta /t͡ʃ/ u ‹mõtién› “confused, made muddy”, odino œd ‹mõciti› /ˈmʊt͡ʃɪtɪ/, drougoe œd ‹mõtiti› /mʊˈtɪti/, i tam i tam odina vuimóuva (crœmy nagolósou), ta na pisymie e vidco corein — ‹mõc•› ta ‹mõt•›; i sé e razomy iz tuimy priclad ròzrœznialnui pravopisi, dasty bo ròzrœzniti slova iz dvoma rœznoma coreinma.
Pravopisy ‘cisto za zvõciegnemy’ e i nedielna (impractical). P. n., e radjche pisati ‹ou•› u ‹ouciti› i pro vuimóuvõ [uˈt͡ʃɪtɪ] i pro vuimóuvõ [u̯ˈt͡ʃɪtɪ], neigy raz ‹учити› a raz ‹вчити›, rœzniça bo vuimóuvui tout zalegity œd postaya toho slova, otge e perédvidgena postayemy'ho.
>Як бути з документами, наприклад, коли прізвище — саме Скляр або саме Шкляр, та не навпаки?
А як бути з іменами Vладімір і Володимир?? Чи коли прізвище саме Vꙑсоцкій і читати його по буквах треба саме так, а в нас пишуть Висоцький і, відповідно, так читають?
Чи як бути з абрев'ятурами сполук у вкраїнській кирилиці, де суть чередовані у-в?
А взагалі, чи є так складно наґуґлити назви різних міст, напр., ягелською мовою, що користає з латини, та порівняти їхні вимовИ(!) з їх написанням(ø!)? Чому Ви самі не користаєте з тих порад, що їх иншим даєте?
Візьмемо хоча б актуальне слово, слово цього тижня — кілзона.
Що багато хтось щось наголосував? Тому таке собі…Тоді взагалі можна прибрати цю рудиментну фічу, тільки нащо? Про мене вона має потугу перерости в щось більше та цікавіше.
А слово “кілзона” взагалі тільки-но додали, тож не бачу смислу давати йому стільки вваги, хай настоїться.
Це актуальне слово, ба більше, свіже. Тобто мала би бути якась активність, а її нема. Ще гірша ситуація з будь-яким словом тижня 🤷♂️
Така сувора дійсність.
Також я вважаю, що багатьох відлякує — те, що пишуть тут незрозумілим письмом з незрозумілою для більшости мовою. Он скільки мовників намагались сюди прийти, тікали бистро, аж гай шумів. Дуже прикро й сумно від того 😔
<Так, так, бачив єм, бачив, за яку ви золоту середину. Аби пошкрібти трохи по поверхні, та й потому.>
Трохи, пошкребти?
Ну, дивіться. Суха статистика:
Додав слів на цей час: 1656 +
Додав перекладів: 4618
Проголосував за переклади: 5660 (свої, чужі)
Назбирав слів у свій словник, виклав на Толоці: 7418.
Вважаю, трішки таки нашкрябав, можливо, по поверхні. Я вже мовчу про дописи у себе і в спільнотах на ФБ. Гадаю, непогано 🤷♂️😉
Візьмемо хоча б актуальне слово, слово цього тижня — кілзона.
Що багато хтось щось наголосував? Тому таке собі…
Тоді взагалі можна прибрати цю рудиментну фічу, тільки нащо? Про мене вона має потугу перерости в щось більше та цікавіше.
А слово “кілзона” взагалі тільки-но додали, тож не бачу смислу давати йому стільки вваги, хай настоїться.
ДАВА́ЛЬНИК а, ч.
Той, хто дає що-небудь. Приклади
У слов'янських народів поширені вірування, за якими у порожній посуд треба вкинути шматочок хліба, щоб у давальника не переводилися продукти й достаток. (із журналу)
Унадився Остап до села Рудівки, – і не щедрість давальників була тому причиною. (Ф. Бурлака)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)
Пропоную таку фічу:
- щоб користувачі самі голосували за «слово тижня» (як за «Чистилище», тільки щоб лічильник голосів щотижня занулявся);
- слово, що набере найбільше голосів протягом поточного тижня стає «словом тижня» наступного тижня;
- якщо слова-кандидати (що вдержали найбільшу кількість голосів) одержали рівну кількість голосів, то «словом тижня» стає рандомне слово серед них;
- голосувати можна лише за слова, що
- ще не були «словами тижня» поточного року;
- додані на сайт понад рік тому.
Таким чином можна привернути ввагу до старих забутих слів, а головне — це є просто цікавий інтерактив.
Бо нині це є нещадний рандом. На приклад, недавнє слово https://slovotvir.org.ua/words/keis , що вже має много перекладів, голосів, обговорень, тож не дивно, що статус «слово тижня» не поміг пробустить активність, бо там уже просто нема чого додати.
Вважаю це не більше, ніж бурею в склянці.
Візьмемо хоча б актуальне слово, слово цього тижня — кілзона.
Що багато хтось щось наголосував? Тому таке собі…
Я активно цим не займаюсь. Якщо повернуть, хоч в якому варіанті, двоїну, буду не проти.
Я зараз виступаю більше за очищення мови від полонізмів, московізмів, англізмів (і їхніх синтаксичних конструктивізм, як от є кимось/чимось, тим не менше, мати рацію тощо), а також за найбільший переклад наукової термінології.
Про повернення/неповернення старих/застарілих форм хай дбають инші). В мене на все не вистачить ні сил, ні часу. Якось так 🤷♂️
@Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
Ото правда, діло кажете. Тож усі ці балачки про "нарід" суть ино пусті балачки.
Пропоную таку фічу:
Таким чином можна привернути ввагу до старих забутих слів, а головне — це є просто цікавий інтерактив.
Бо нині це є нещадний рандом. На приклад, недавнє слово https://slovotvir.org.ua/words/keis , що вже має много перекладів, голосів, обговорень, тож не дивно, що статус «слово тижня» не поміг пробустить активність, бо там уже просто нема чого додати.
too much)
Значення: Суміш ароматичних речовин, сформована у кульку, яку людина носить із собою для надання солодкого запаху або як захист від інфекції;…
Приклад вживання: Помандер виготовляли зазвичай у виді яблука, тому він отримав назву, що в перекладі значить «амброве яблуко».
"Підрозділ" «subdivision» йде від "розділ" «division», тобто це є «частина розділу; a division into smaller pieces of something that has already been divided». А що може значити Ваше слово та як воно передає суть?