“scrœuzy e ‹у› = “u”, tô bui [u̯], i pisano NE istoslœuno ci tuaroslœuno.” — а з чого видно, що там саме u̯, а не просто голосний У?
Iz niceoho. U isméncé uceora’my pisau:
»… 2) ‹у› e tô za “u” tô za “ou, is uimóuvoiõ tô [u] tô [u̯], a iz samoho pisyma samo lixy ‹Уу› ne dasty znati ci tô e [u] abo [u̯], a œdtac i godé e uivesti cytosi.«
«Ті ж автори писали і В у таких же випадках.»
Otogebo pisaxõ i ‹Вв› za [u̯], i ‹Уу› za [u̯]. ‹Уу› pisaxõ i za [u̯] i za [u].
І 2: я, власне, і намагався довести, що написання/вимова У/В не визначається однозначно й непохитно звуковим оточенням.
Ni ya ne réc ‘odinoznacyno i nepoxuitno’, ta e teageinïe.
У випадку, наприклад, “не приїхав В повіт” В позначає точно не голосний звук, а u̯ (або ж голосний — пишу про всяк випадок), що спростовує роблене правило чергування, яке вказує враховувати тільки звукове оточення, правильно?
Ne isprostouieity. Sam este ‘ròblên’. Godé Vam slouxati ino sebe. U ‹не приїхав В повіт› e pisano ‹В› za isto- ta tuaroslœuïemy — o œddatyé déystvna zuõcénïa ne dbano tout.
Ne vémy yaco isce poyasniti. Usi tœi Vasyi pricladi ne isvédceaty ni o plõtanïé zuõcœu ni o ‘nedoderzyanïé inacxyeinïa [u̯] : [u], ale o vœulybé zasadui pisyma — tô zueacynui (“phonetic’”) tô istoslœuïemy (“by etymology”), tuaroslœuïemy (“by morphology”) ta zueacymeinno. Pisiõtyi istoslœuno, tuaroslœuno ta zueacymeinno ne dasty znati cyto tòcyno za zuõc e za pisymeamy.
Ого… Спасибі, добродію Єлисію!
Утім, дещо таки не зрозумів.
“scrœuzy e ‹у› = “u”, tô bui [u̯], i pisano NE istoslœuno ci tuaroslœuno.” — а з чого видно, що там саме u̯, а не просто голосний У? Ті ж автори писали і В у таких же випадках.
І 2: я, власне, і намагався довести, що написання/вимова У/В не визначається однозначно й непохитно звуковим оточенням. Ви хочете сказати, що воно також визначається значенням: “Tam e abo vœulyba ‹в› abo ‹у› za istoslœuïemy ou decoho iz pisateleu — tô bui, coli “ou, at”, to ‹у›, a coli “u, in”, to ‹в›, a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].”. У випадку, наприклад, “не приїхав В повіт” В позначає точно не голосний звук, а u̯ (або ж голосний — пишу про всяк випадок), що спростовує роблене правило чергування, яке вказує враховувати тільки звукове оточення, правильно?
..
Таки не "плосковина"
може бо "освіжувати" мабуть калька r2u.org.ua: освеж* , ніби краще відсвіж-
а відлюддя - місце для ретриту
(моск.)
Оксамит - це текстильна тканина, назва якої французькою звучить як «velours»,
тому
його ще називають велюр. Свою популярність вона отримала завдяки м'якої..
Науаль ... Natuale com ua
/
до чогось відповідно
/чи/
чогось відповідно
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Тупотня́, -ні́, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Тю́пання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Ходи́ни, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Ходьба́, -би́, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Значення: Один із видів мотоспорту (своєрідний футбол на мотоциклах).
Приклад вживання: Мотобол — винятково європейський вид спорту. Нині мотобольні змагання проводяться у Франції, Німеччині, Нідерландах, Білорусі, Литві…
Кізлиця, f. Gazelle, f. Ф.
Желехівський I, ст. 345
Значення: Тварина родини порожнисторогих, швидка, з тонкими і довгими ногами.
Приклад вживання: Вона ішла... мені ж здавалось, що газель, Поміж кущами кроком полохливим, Назустріч бистринам бурхливим, Униз спускається зі скель. (О.
<Так це і є полонізм, бо у нас завжди було город.>
Cêny ou Vas moscaleu.
Gòrôd e 'mésto' staroho razou, pitimo ("власне") is inomy 'gòrôdomy' ("a fortress"), a pitimo mésto e 'mésto' novoho/pozdéixioho razou — bez 'gòròda-fortress', i poveazano is xiryeinïemy Déugòrôdscoho Prava (ném. das Magdeburder Recht). Rœuzniça meidyu gòrôdomy i méstomy e hi meidyu Burg i Stadt u némeçscé.