Bœilchesty italscuix nazòu goródœu, narodœu i lioudscuix ymén, cyto oni ne bouli viedomœi daunim slovienœm ceréz turgovœi izveazcui proti tuix tacui venediçeu, zenoviçeu ci Rima, bouli tacui uzeatœi ceréz staroslovienscõiõ ta seredneogrecyscõiõ. Otog’ e dobroe tylo ougivati phormui iz /w/.
Ta i, coli uge cazati za preamoe byragne yz italscoie, to italscoiõ tó ymea bõdé ne Columbo, ale Colombo iesce œd dauninui
Російсько-український словник ділової мови 1930р.
від слова ПОШЕСТЬ: пошесна хвороба
від клокати
Придрих
Згадуєть ся в видї ‹Фридрихъ› від кінця давнеруської доби, й протягом усеї старовкраїнської. Мій гад є вож хотя би в частинї тих писань, дїйсна мова ‹ф› є не [f] а /p/, як у йних словах из ‹ф› раннего роду. Пор. писання ‹Стефанъ› у давнеруських памятках, из рїдчими відмїнами як ‹Степанъ›.
Андрих
Andrix
Книжний твар згаданий у Пов. Вер. Л.
Повїсть Веремїнних Лїт: Лїто 6504(996 л. Хс.)
”и бѣ жива съ кнѧзи ѡколними миромь . съ Болеславомь Лѧдьскъıмь . и съ Стефаномь Оугрьскъıмь . и съ Андрихомь Чешьскъıмь .”
Ѡлдрих
Œldrix
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.2, ст. 83)
ОЛЪДРИХЪ (один твар)
Сей запис дає мало опір про ціїну першого склада. Легко могло би письмо ‹Ол›(тяжче ‹Олъ›) стояти за пук [ɔu̯], але й майже також легко за звяжмена [wyɫ]. Пряме жерело того ймене є також не вїдоме, ино через той запис(радше, відти, є думати о спосудї з нїм. близько 13 ст., ниж чїській).
Обаче, на щастя, то мя є згадане дуже ранїше, а правї в Повїсти Веремїнних Лїт.
Повїсть Веремїнних Лїт: Лїто 6504(996 л. Хс.)
”и бѣ жива съ кнѧзи ѡколними миромь . съ Болеславомь Лѧдьскъıмь . и съ Стефаномь Оугрьскъıмь . и съ Андрихомь Чешьскъıмь .”
Речений там час є справди милою, а турена особа є Вілдрих, Воєвода Чех(1012–1034), поряд из Болеславом ІІ Праведним(967–999). Писаний є несутий твар ‹Андрихъ›. Тяжно, саме письмо не дає підстав думати о котрій хибї, чи кварї письмя. Робив бим чїт припущень: 1) то може бути мїшання стороннего, незвичайного йимене з пак знанїшим–(суч.) Андрїй, Андрїян, и несвобідне підложеня того першого склада на мїсто ⁺Ол(ь/ъ)-; 2) є льга вож мало силу тут и надпоправне писання. Про вияв останнего, пор. запис Малъɵрида, мїсть чеканого Малъфрида (давн.сїв. Malmfríðr). Вїдї, в дїї бути могли оба. Проте, я не виджу причини первоти– ⁺Олъдрихъ, бути незнаною. Памятки стар.рус. могли би пак відбивати негублений твар из Повїсти.
То ж:
рус. Ѡлдрих < стар.рус. Олъдрихъ < давн.рус. Андрихъ, ⁺Олъдрихъ ← давн.чїс. Oldřich ← стар.верх.нїм. Oulrich < Oudalrich.
Значення: Чоловіче особове ім'я.
Приклад вживання: У 1498 році під впливом імператора Максиміліана I Габсбурга герцога Ебергарда II було повалено, а новим володарем Вюртембергу оголошено…
Sé bie riexeno Antonínomy Havlíkomy (
en.wikipedia.org: Havlík's law).
@Bœgdan Youxyco
Десь засвідчено в сучасній українській?