Останні події

Меню - чень (пор. пень), селфі - се́ба / се́бка, коментар - мі́нка (одповідно коментувати - мінкува́ти), відео - глядиво (бо видиво вже ма трохи забагато значінь у вкраїнській мові). 

Я вжди вибираю переклади не лише по кілкості лайків, а й наскілки він одповіда іншомовному слову. Розумію, що може здаваться, ніби я вибираю до мислі (“на свій смак”), але це не так, я беру той, якого білше людей полюбили (“пролайкали”), коли він дійсно гожий.

Можем узять, наприклад, лайк - любо, мода - ноша, штраф - же́лідь, парасолька - стрішка, онлайн - на скані (дріт - скань), модерний - сьогочасний, фен - сушило, транспорт - возило, орган - вуд, тире - чортка і богато-богато інших.

Так, я згоден, що список прикладів можна вдосконалити. Які би ви запропонували додати? 

знака @

Це знак “на”, а не равлик ніякий. 

«наробок» замість «портфоліо»

Наробок це калька з російської 👏

«реп’яшки» замість «куки»

Будь-яка “кулінарія, випічка” чи мотивація значеннями “прилипання, приставання” є в разі терміна cookie(s) абсолютно недоречна, бо в англійській мові той термін має геть іншу семантичну мотивацію: подібність печіва до жетона [з номером], який використовують у громадських роздягальнях (лишаючи в такій роздягальні верхній одяг, отримують жетон, за яким при поверненні власника, його ідентифікують з його одягом) - на сій аналогії й перенесено поняття такого “жетона” на ідентифікацію між користувачем (точніше, запитом, який він шле) та зовнішнім сервером.

«світлина» замість «фотографії»

Твар ⟨світлина⟩ не може значити “фотографія”, не тякнуть бо сякий знак самі части слова: чепінь -in-a, яко правило, творить имена знаку часть/одиниці чого від имен (vœr “вір” → vorina “ворина”, zerno “зерно” → zernina “зернина”, lioud “люд” → lioudina “людина”, deseatina тощо), або шиб на що (часто в рослинах: veprina ← *“на шиб вепря ягоди (мохнаті, щетинисті)”, ogina ← *“на ш. ожа кущ ожини (колючі)” тощо), або ймена від прикмети (daunina *“що давнє”, buistrina *“що бистре”, istina *“що йисте”, roslina *“що росле”; див. більше: Język prasłowiański, F. Sławski (стор. 120) під *-ina.
Того, ⟨світлина⟩ би могло значити хиба: що світле (яку річ світлу), або часть/одиницю світла, чи що на шиб світла. Нич из того не тякне тяму “фотографія.

Довгі поясніння - це я просто процитував пана אלישע פרוש

Одповідники мають буть удалі, бо йнакше лучше просто не чіпать черпані слова. Сустава голосувань ігнорує, що переклад може буть шило на мило або геть не передавать суть слова, яке перекладають. 

Ось моє бачення повідомлення для новинарів. Якщо є зауваження, як можна покращити, – пишіть. 

Прихильники очищення української мови зібрали 100 000 відповідників іншомовним словам

Спільнота прихильників очищення української мови від надміру іншомовних слів  «Словотвір» https://slovotvir.org.ua/ зібрала 100 тисяч українських відповідників іншомовним словам. За понад 10 років з часу заснування, «Словотвір» перетворився на відкритий майданчик спільного пошуку українських назв для понять сучасного світу, яким в українській мові ще не придумано власне слово. 

Користувачі «Словотвору» додають слова, для яких хочуть знайти український відповідник, пропонують власні переклади та голосують за слова інших учасників. Серед них «реченець» замість «дедлайну», «запит» замість «промпта», «равлик» для позначення знака @, «наробок» замість «портфоліо», «реп’яшки» замість «куки» та «світлина» замість «фотографії». Загалом користувачі шукають назви не лише для нових технологій, а й для професій, культурних явищ і буденних речей. 

Іншомовне слово може бути зрозумілим тим, хто добре знає відповідну іноземну мову або звик до певного професійного середовища, але незрозумілим для інших мовців. Натомість вдалий український відповідник часто дозволяє здогадатися про значення слова без додаткових пояснень. Наприклад, слово «булінг» для багатьох потребує пояснення, тоді як слово «цькування» зрозуміле значно ширшому колу мовців. 

Учасники спільноти не ставлять за мету повністю витіснити іншомовні слова з української мови, а прагнуть дати мовцям вибір. Коли в суспільний простір приходить нове явище, вважають вони, не обов’язково запозичувати готову іноземну назву — слово можна перекласти, переосмислити або створити заново.

Українське суспільство не повинно вважатися нездатним називати нові поняття власними словами. Можливість створити назву для нового явища — одна з ознак живої мови, що розвивається разом із суспільством. Тому позначка у 100 тисяч відповідників важлива не лише як кругле число. Вона показує, що для багатьох українців важливо розвивати власну мову й описувати світ власними словами, а не використовувати іншомовні.

«Словотвір» — не науковий словник і не установа, що встановлює мовні правила. Утім, він створює простір, у якому слова можуть народжуватися, змагатися між собою, змінюватися і зрештою виходити за межі майданчика — у живе мовлення.

Якщо ви хотіли би поспілкуватися з учасниками чи упорядниками спільноти, надішліть запит на адресу [email protected].