Останні події

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
18:20

>не чергування
а чередування, либонь.

Carolina Shevtsova прокоментувала
18:19

Wat?🥴

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
18:16

Ні. Ха- + *lěp-

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:36

То я дуже мілко знаю руськи чепені.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:32

»И не мнив єм агентивного.«

Ясно. Просто сам не знаю у нас іншого окремого суфікса -ун-, як агентивного, як у словах: бігун, рекун, відун 🤓

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:30

> не агентивного суфікса

И не мнив єм агентивного.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:19

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:19

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:13

А тут, певно, не агентивного суфікса -оун- ужито, а страдального суфікса -н-, наліпленого на основу -ов- річі подарувати, що перед приголосну в псл. давало /u/.

Порівняй: *kovati (*kouatei) : *kujǫ (*kouyōn).

Так і *podarovati (*podarouatei) → podarunъ "подарований" (*podarounos) → *podarunъkъ (*podarounos)

На це каже й те, що такі імена на -унок твориться лише від дієслів з основою -ува- (< -ова-):
дарунок < дарувати
поцілунок < поцілувати
грабунок < грабувати
тощо

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:05

+, загалом не розумію нащо різнити націю як "конкретно-історичну форму спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру",
та етнос як "історично сформовану, стійку спільноту людей, об'єднану спільною культурою, мовою, традиціями, самосвідомістю (розумінням «ми — вони») та, зазвичай, територією чи спільним походженням".

Ті самі яйця, тільки боком та з економічними зв'язками й територією

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:02

Ймемо по́чепа -n-, -uc-, шчо могла бисте цілком бути поруч.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
14:56

»-унок з німецького -ung прийшло«

»Так. Всі слова з -унок мають його з німецької, окрім чунок (землерийка), неясне походження, якщо там не чути + -унок, а трунок також з німецької, але інша етимологія наростка.«

Надміру сміливе твердження. Чи не могли б Ви долучити доказів?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:11

Шчо вірно? Відки походить слово?

Gryvko Chebryk прокоментував переклад
14:05

Все вірно

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:11

Александр Антошка додав до слова edc
12:45
переклад щур

Щоденно уживані речі

Василь Кривоніс прокоментував переклад
11:41

Можна і подарок, засвідчене слово в старих словниках.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:26

Не подарунок, а просто "дар"

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:25

—, грецько слово

Василь Кривоніс прокоментував переклад
11:19

Так. Всі слова з -унок мають його з німецької, окрім чунок (землерийка), неясне походження, якщо там не чути + -унок, а трунок також з німецької, але інша етимологія наростка.

11:19

11:19

Значення: Зміни в оновленому програмному забезпеченні, які призводять до обмеження наявної функціональності або проблем зі зворотною сумісністю.

Приклад вживання: У разі розробки нового функціоналу, внесення змін в поточну версію API допускається, якщо зміни не є ламаючими.

Євген Шульга додав до слова інцидент
11:11
переклад халепа

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:07

За переклади другів користувачів.

Данило Ганич прокоментував переклад
10:00

Спасибіг.
Лїплий за "скобець"?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:37

> сказанув

казав / рік (reuc)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:33

Шчо се й значить?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:31

Нав'їтися ну ?
Чи щось таке сказанув ?

Bœgdan Youxyco прокоментував
09:21

Наприклад c (к/ч) від ç (ць)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:18

> нав'їтися

???

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:17

> Невже не можете окрему букву взяти на окрему звучину?

Не звучину, а голосмінь. Могли бисмо, якби не чергування. Завдно шчонайчастіше вникаємо розлучнів чи двописів.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:16

Угу здоров'я й вам нав'їтися .

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:12

> Ну вигадка ,да вигадка ,бо СЛОВОТВІР
🙄

Вигадуйте на здоровля

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:11

> Кривлятися писати "с" як к,ч,ц
А на один звук по 3-4 букви вживати ,це жахіття.

ç є ць

qu є кв

c + ин непереден голосен дасть к

k + ин переден голосен дасть к

cy, c + ин переден голосен дасть ч

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:06

Ну вигадка? Да вигадка ,бо СЛОВОТВІР
🙄

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:05

Невже не можете окрему букву взяти на окрему звучину ?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:04

Кривлятися писати "с" як к,ч,ц
А на один звук по 3-4 букви вживати ,це жахіття .

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
08:55

Вигадка. Чого кривляти-й?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
08:53

+, значно ліплий переклад

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
08:35

Вуйхадса?

Kuľturnyj aborihen додав до слова депресія
08:34
переклад вигорання

Данило Ганич додав до слова нація
08:17
переклад племя

плємѧ
plemea

Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 658)
Пле́мє, племе́нє. Пар. пле́мя, -е́ни, n. Geschlecht, n. Stamm, m. Familie; Nation, Generation f.
Племе́нність, -ости, f. Nationalität.

Телїш до Словаря Давнерускої Мови Серезнівского
Племѧ–(φυλαί(одн. φυλή), tribus),( τό ἔθνος, gens), из иних значень.

Данило Ганич додав до слова степлер
06:45
переклад ско́бло́

скобло
scoblo

Думаю, се слово лучче годить ся значити ширші хитні тями ягл. staple, stapler.

*skab•dlo

Данило Ганич додав до слова степлер
06:38
переклад ско́бець

скобє҆ц
scobéç

скоб•є҆ц(<*skab•ici)

Данило Блажко прокоментував переклад
05:35

Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.

змінився найкращий переклад для слова леяут
виклад
2

Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються

Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються

переклад відбір

«Кваліфікувати» має одним зі значень «Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.», що близько до «відбирати», «Брати, вибирати кого-, що-небудь, виділяючи із загальної сукупності за певними ознаками.»

Подумав я про цю близькість у контексті сполуки «кваліфікаційний тур», де перше слово можна замінити на «відбірковий». Тож у цьому контексті й «кваліфікацію» можна перекласти як «відбір»

Carolina Shevtsova прокоментувала
02:28
слово шмаль

Очевидно, від смалити, шмалити.