Це ж історична диференціація! Форма на -а — то форма двоїни, а форми на -и — форми множини. Дуже цікаво, що така давня річ зберігається в Вашій мові! Ще й коли часто твердять про відсутність збереження форм двоїни для слів основи на -о чоловічого роду, а так само й зміщення вжитку форм двоїни до паукального числа, й поготів 👍🙏
Подає Тутковський з посиланням на цю статтю в Грінченка 
r2u.org.ua: Припай
Ужив Верхратський у назві однієї книжки
Ну ви ж додали 
нефрит (копалина), піроморфіт, барит тощо, отже думаєте якось будуть
»А Ваше licyman — це личман?«
E.
»ЕСУМ пише про черпання з польської, та якось непереконливо, тоді були би твари з 'і' від "лічити", а так очевидно (мені), що слово йде від "личити".«
Boulo bui rœdno i iz ‹ie›. E ‹liec•› *loyk- i e ‹lic•› *leyk-, iz *e stõpenemy rékel ta *o stõpenemy imén, por. ‹tix•› *teys- : ‹tiex•› *toys-, ‹vid•› *ueyd- : ‹vied•› *uoyd-, ‹vis•› *ueyps- : ‹vies•› *uoyps-, ‹lip•› *leyp- : ‹liep•› *loyp-, ‹vi•› *uey- : ‹vie•; voy•, vœy•› *uoy- tc.
Ta i SISM (XV 85) tocity coupõ govorœu iz *ličьmanъ u veatscœy móuvie. I rousske slovo tam e, i ne pisiõty oge yz leadscui e.
Ярослав промахнувся на букву. Хоча все одно цікаво, чому саме так
Там в другій частині словника є джерело, якийсь переклад, але його в інтернеті мабуть нема. А ще є схожа географічна назва
Скажіть, чи помічаєте ви схоже явище в своєму мовленні, чи здається воно правдивим, чи ні. Будь ласка, майте на гадці, шо я кажу за, радше, вийняток із сучасного мовлення, не правило.
Прочитав назву чаю - “три слона”. Звучить трохи криво для мене. Хочеться “три слони”, але “два слона”. Подумав я, й зрозумів, шо це не вийняток для мене, а послідовне правило в моєму мовленні, коли йменники на тверду приголосну в двоїні мають закінчення -а, але вже в парі трьох, чотирьох мають -и.
Два кота - три/чотрири коти;
два пса - три/чотири пси;
два сна - три/чотири сни;
два стола - три/чотири столи.
Цікаво. Дійсно, так є для мене, інакше звучить неправильно. Маю дві думки про причину такого явища, але хочу почути, чи має хтось із вас таке.
ря́дна́ - угода, договір
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=Рядна
попу́дний - «вільний, розпущений»
від причини
Словник Желех. та Нед. (https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=Ложний):
Ло́жний, a.
falsch, unwahr, irrig
Крик
Нечай подає
Словник Грінченка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/24679-krivii):
Кривий, -а́, -е́ 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15.
Значення: Напад "істерії"; емоційний сплеск та відповідна до нього поведінка.
Приклад вживання: У ті вільні години, що маю увечері, напевне знаю, що у мого сусіда разів 5 буде істерика, що він буде кричати, лаятись і кидати на поміст…
»O yidsco-niemeçskie ne viemy nicy. A o tœmy, og' eaghelsca e naybogatjchà, cioü na YouTube. Teperv mene roupity dœznati sea bœlyche.«
Aino, yidsco-niemeçsca e bogata ceréz cerpagna, ta tó e yz rodui tui móuvui samoï, otge tcanœsty yz slœu yz rœznuix móuv e yeï çielœstna ceasty. A bohatstvo e u tœmy, oge, na pr., yno sloviansco slovo ta niemeçsco ta héurieysco mogé slougiti u rœznax obstavinax ci yz rœznami œdtiencui — por., pro nastoyõ, rœzniçõ meidj „bird“ : „fowl„ : „poltry“ u eaghelscie.