Корчма́ (украинизм) – ко́рчма, (ум. корчо́[е́]мка), ора́[е́]нда, (вне акциза) во́льна; см. Каба́к. [Заї́хали до оре́нди запива́ти могори́ч (Звиног.)]. - Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
r2u.org.ua: корчма
ко́рчма́
псл.*kъr̥čma;
остаточно не з’ясоване.
Етимологічний словник української мови
goroh.pp.ua: корчма
»Шість, сім«
@Ярослав Мудров
Ya ròzoumieiõ ógy moscaleum e teagyco móuviti rousscœi zvõcui, he otó, na pr., /y/ proti /i/. Ta nacy e pisati o tœmy tout?
»а може, вісім?«
@Путятін Редріх
Ya ròzoumieiõ ógy moscaleum e teagyco móuviti rousscœi zvõcui, he otó, na pr., /y/ proti /i/. Ta nacy e pisati o tœmy tout?
Ceixscoiõ: ‹zadobočný vítr› ci ‹zadobok› (he u, na pr.: »‹plavba na zadobok›«), abo ‹předobočný vítr› ci ‹předobočák›, abo ‹zadoboční vánek› ci ‹předoboční vánek›. — rœzniça e u napreamie vietrou.
Xorvatscoiõ: ‹polukrmeni vjetar› ("vieter u pœucormõ") ci ‹vjetar u krmeni bok› ("vieter u bœc cormui") ci ‹śiroki vjetar› ("xirocuy vieter"), tacoge ‹jedriti u široki bok› ("plaxtiti u xirocuy bœc") ci ‹jedriti u oštru krmu› ("plaxtiti u nœs corabla / tchóuna")
У мові людей, що вони не користуються з московського жаргону: r2u.org.ua: Дрочити
реальний жаргон
»‹навітер, підвітер, привітер›« — cto iesce dasty "povieter", "dovieter"? Souta dourœsty, yzocrema œd decotruix cto lioubity veréscieti proti "cerpanuix perécladœu".
Veatscoiõ e pisano ‹бейдевинд› poyeno ("soudé; together") ponevagy ocremo ‹бей›, ‹де› ta ‹винд› ne sõty slova u veatscie. Pro te, nizozeimscoiõ, gerélie veatscoho ‹бейдевинд›, e tó pisano ocremo: ‹bij de wind›, znaceatchi "(sceilno) pri vietrie, blizy/blizyco ic vietrou". I rœuno he nizozeimscoiõ, i inchami móuvami e tó perédano rœznui vuirazui, tb. teagui slœu, pri ceimy ceasto cœilcomy — a ne ynomy odinomy slovomy, por.: phran. ‹au près, au plus près› "blizyco, blizye (do/po vietrie/vietrou)", ‹au près serré, au plus près serré› "sceilno blizyco, sceilno blizye (do/po vietrie/vietrou)", a he dieyõ: ‹serrer le vent› "tisnõti vieter ( ≈ pluuti tiesno/sceilno po vietrou)", ‹serrer au plus près› "tisnõti blizye ( = pluuti sceilnieye / blizye ic vietrou)", niemeçscoiõ: ‹am Wind› "pri/po vietrie", ‹hoch am Wind› "ostro/silno pri vietrie", ‹hart am Wind› "souvoro/striemco pri vietrie, za vietromy", i nacœneç slovianscuimi: ceix. ‹ostře proti větru›, xorvatscoiõ ‹oštro u vjetar›, ‹uz vjetar›, leadscoiõ ‹ostro na wiatr›.
+