> Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” -- питоме чи з моск. “ивишни”?
Na sèse puitagne ne œdpoviemy. Sèisõ gœlcõ tvorix pro istoslœuno tèmna slova ta xuibui u istoslœuyie u rousscœy móuvie — pro nicy inche. Yac ya ne mojõ yzterti izmiencui tout yacœi do tsœiéï rieci neeamui sõty, pacye’smi prosiu ouge ne pisati ne do rieci, to he odinõ põty carati za tó ne bõdõ œdpoviedau tacuimy ceastybeirçœm na yix puitagna.
U SIRM II 458 pœd ‹клю́кати-1› duibax na xuibõ: »‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’, клю́читися ‘трапитися’«.
Olni golóune slovo ‹клюка́ти› (‹clioucati›) razomy iz inchimi slovami, a tacoge ‹клю́читися ‘трапитися’, iz ròzvitcomy *‘cliouciti = vertieti, vernõti, crõtiti, gnõti’ → ‘vernõti põty → to happen’, use œd corene *kliou- ← *kleu- ‘criu, criviti, gnõti, bgati’, slovo ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ tõdui, ocivisto, ne teaghné, ale e œd incheoho corene — *kul- ‘to germinate, sprout; ← to cut through’, i teaghné, ceréz stõpeni *0 : *o do *kol- u ‹colóti; cœl›.
Otge, olni pratvar ‹клю́читися ‘трапитися’ e *kliouk-i-ti , to pratvar ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ e *kulyk-i-ti, œd iména *kul-yk-u → d.-rous. *‹culyçu› (bóulgariçeiõ: *‹къльцъ› ‘a sprout, a shoot’; v. SIRM II 444, pœd ‹кілець›: ‹коле́ць› ‘кільчик, паросток’, iz utorinnuimy *u → “*o” → o-perégolósomy u tvariex ‹кілець, кільчик, кільче, кільчити›), + *-i-ti, otge bóulgariçeiõ bui tó boul d.-rous. tvar *‹къльчити› → ‹ключи́ти›, i e uzteaghnõto do ‹cluic› (*kul-uik-u; SIRM II 460), ‹clo› ‘fang’, ‹clin› (*kul-in-u; SIRM II 461); v. tacoge SISM XIII 192—193 *kъlъ, 194: *kъlьcь.
Ta miena *kulykiti → */k∅lʲəˈt͡ʃɪtɪ/ (← *‹кльчити› ← *‹къльчити›) → /klʲuˈt͡ʃɪtɪ/ e, viedie, uzslœuna tie mienie *‹ь› → ‹ю› u ‹блюва́ти› ← *‹бльва́ти›, ‹клюва́ти› ← *‹кльва́ти›, ‹плюва́ти› ← *пльва́ти›, a tacoge u ‹слухня́н› ← *‹слъхнѣнъ›.
Ceréz /•kon•/. Ta i samo slovo ‹zacón› e cerpano yz ç.-sl., i, ymabõty, ceréz veatscõ — acéi, bõdy cerpano preamo, boul bui o-perégolós. Pacye, roussca znaié *za-kon-u u rœdnœmy tvarie ‹zacœn› iz nagolosómy na ‹za•› i znacity ‘conception’. Rœdne ta pitome slovo za ‘law’ (u ròzoumiegnie ‘Gesetz’) e rousscoiõ ‹stanova› (pri slovie ‹pravo› za ‘Recht’).
Ne use e tac prosto. Inœm govorœm pœunœcynoï rœznomóuvui a tacoge Verxovinui e pitim œdguib |i| he /i/ => [i] pri pd.-zx. /ɪ/. Tomou e, na pr., vuimóuva Cernigova /t͡ʃərˈniɣ̞o̝w/ ( ← |t͡ʃərˈniɣ̞ʉ͡ɶw|), a ne /t͡ʃərnɪɣ̞yw/; siõduige i ‹zima› he /ziˈma/ proti /zɪˈmɑ/, ‹bratic› he /ˈbratik/ proti /ˈbrɑtɪk/. I opeaty, ceomou latiniça e lieplcha.
10. кому, до чого, розм. Гармоніювати з зовнішністю; пасувати. 
goroh.pp.ua: приставати
2. перев. зневажл. Те саме, що питво́ 1 goroh.pp.ua: пійло
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
Так, ржачно. І що тут такого? Як писала одна з Користувачів (передаю приблизно): "А хто сказав, що все має бути серйозно?". І Я з Нею повністю погоджуюсь.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. :-)
До Kuľturnyj'ого aborihen'а:
Дуже Вам дякую. :-)
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. :-)
Воно переклало. Скарг немає. Я не розумію сам зміст Ваших слів. Тому Я маю на увазі, аби Ви пояснили.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. :-)
ЕСУМ: стрільба́ «стрілянина; [рушниця]»
goroh.pp.ua: стрільба
Za SIRM (III 268) »ocivisto, cerpano yz ceixscoï ta slovaçscoï móuv«. Ne tó ouge divouié yac cerpano yz dvou móuv na raz mogé bouti, a i oge pone slovaçsca ne znaié tvarœu ni iz /e/, ni, pacye, iz /i/ œd *lendu-. E xuiba ‹ľadvina›, i tó, nuinie zastarielo (pràvilno: ‹oblička›), i znacity ‘kidney’, a ‘thigh’ ta i e ‹stehno›. Ceixscuy tvar œd *lendu- e ‹ledvina›, iz /e/ — iz /i/ neyma.
Het' vuicliouciti imoviernœsty cerpagna yz ceix. — na pœdstavie /e/ u ceix. ta /e/ u rous. ‹ле́двиці› (v. SIRM tamge, tacoge Gelex.) — e godie. A u tœmy, zemlepisno e sèisa gadca slaba; pone, slied bui boulo cecati poseréddié leadscoï ci slovaçscoï, a neyma’ho.
Natómiesty, uzteagui unõtri rousscoï móuvui pœdnoseaty liepche poyasneigne i zemlepisno i cyto do golósen [e], [i] yz *en.
U pœunœcyno-bœslnœy rœznomóuvie, *en e œdguibano, pràvilno, he [e] u beznagolósie, por. ‹Pripẽty› [ˈprɪpetʲ], tc. Peréseleignemy, nizcõ slœu yz toï rœznomóuvui bie peréneseno na Pœudeny-Zaxœd ouge iz tuimy œdguibomy *en → /e/ u beznagolósie. Ouge na pœudenno-zaxœdnœmy tlie bie toy œdguib /e/ ( ← *en) pac pœddano miestnœm perétvorœm, a tó, nagolós bie œdteagnõto na /e/ ( ← *en), otge: prarous. */lʲe͡ɑˈdwɯ/ → pn.-rous. */leˈdβ̞ɘ̞/ → pd.-zx.-rous. /leˈdβ̞ɘ̞/ → /ˈlɛdβ̞ɘ̞/. Sèis perébieg nadieyno pœdcriepleaty tui uzslœunui nastoyui he: pd.-zx.-rous. /ˈɣ̞lɛdʲitɪ/ ← /ɣ̞lɛˈdʲitɪ/ ← pn.-rous. /ɣ̞lɛˈdʲi͡etɪ/ ‘gleadieti, glẽdieti’, /pərɛˈʋɛslo/ ocivisto posta na pd.-zx. tlie iz peréteagomy nagolósou œd perviesno pn. /pərɛʋeˈslo/ ← */pərɛwe͡ɑˈslo/, porõcy /pərɛwjaslo/ — uze yz *pervenzslo, tc. Tœyeiõge põttiõ e vuiniclo, viedie, i /ˈlɛdβ̞ɘ̞/, /ˈlɛdʋɪt͡ɕɐ/.
Porõcy iz tuimy, i na tlie pd.-zx. govorœu yn blizyoc, xotcha inchiy perébieg, cde *en pœd nagolósomy e dau /ʲi̯͡e̝/, a u beznagolósie /ʲe̝/, por.: /zɐˈpri̯e̝ɣ̞̻/, /zɐprʲe̝ˈɣ̞lɑ/. Uzslœuno, i ‹leadvui, leadviça› */ˈle̯͡ɑdβ̞ɘ̞, ˈle̯͡ɑdʋɪt͡ɕɐ/ e gelielo u /ˈli̯͡e̝dβ̞ɘ̞, ˈli̯͡edʋɪt͡ɕɐ/ (bóulgariçeiõ œdguibano he: ‹лі́дви, лі́́двиця›).
корабєль боıоу/боıа, боıєвъи корабєль/кораб
corabely boyou/boya, boyeovuy corabely/corab
Ягл. line-of-battle ship→battleship
Рус. корабєль прѫгъı боıа→корабєль боıа
Ягл. battle line ship– рус. корабєль боıєвоѣ прѫгъı
оустьıє
oustte
@Carolina Shevtsova
Ну а що? "Видкість " непогано