> Додав був ще один приклад вживання, щоб уточнити про яку саме "можливість" мова
І в другім прикладі сказав бим просто "можеш вийти на двір сьогодні".
> Або *vъz-mog-a
На що натякає зокрема цсл. възмощи, відки пішло нинішне моск. возможность.
Або *vъz-mog-a
Як на мене, лучче б натиск на /o/, як у назвищі Євро́па
—
оврУпа
+
Пор. пол. podanie, ч. podání, слц. podanie, м. подавање, бовг. подаване
Навіть не пояснюєте, просто хай буде
(з)бо"дринк"а - це лише кумедний збіг, нічого більше. просто бачу очима уяви назви бренду типу «боdrinkа»
Скоріше там було 'о', а не 'ъ'. Тому 'л'.
Япінські. Од Іапонїя (1643). Пор. ґніт. малюнок
Ні, НЕ до Чистилища. Похідне від буква, тому тереба лишити
Буквалний - дослівний, буквално - дослова.
Нащо лишати цей покруч?
Тоді к'ілмиччина. Для /ɪ/ треба підстави якісь.
Нащо? Ви ж забудете.
Їджокороб, або й їджекороб, либонь.
Слово ягельське, звукова оддача вкраїнська (наскілки її міжна передати кирилицею).
jьz-mog-a
Того хоч би вже ціли́тіль
Наше -тіль, -теля, -телеві, -теля / -тіль, -телем, -телю.
Це може бути й *jьz-, і *vъz-, і *sъ(n)-, усі з розними значеннями.
Гадаю
Це «так»?
-тель то ж церковнослов'янщина
вЫлажыл
А чи не значеннєва калька з москвинської часом?
Перекласти юзер і блок
+, лу́чи́ще
Це і, що чергуємо з о
Огліб разу
± щось таке
немовлятові
Раднаргосп
лут
То чаруПка
> Додав був ще один приклад вживання, щоб уточнити про яку саме "можливість" мова
І в другім прикладі сказав бим просто "можеш вийти на двір сьогодні".