Останні події

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:04

> "Вдинаково"...

Пишу-бо вам тако, яко си мовлю. Ото суть ваші засади.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:03

Иносе, "одинаково ~ однаково". Се щось измінить?

Роман Роман2 прокоментував переклад
17:02

"Вдинаково"...
Учіть засади письма, знову кажу. На всіх рівнях. А то знову дурницю написали.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:01

Уже мовчу за криниця ~ керниця, гриміти ~ герміти, яблико ~ ябевко ~ ябко, мині (mynie; ‹мені› є хибно) ~ имні ~ мні, скло (stclo) ~ шкло ~ цкло тощо.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:59

А ще вити, вити, питати й питати, ми й ми, ви й ви.

ʋɘ̞tɪ, ʋɪtɪ. pɘ̞tɑtɪ, pɪtatɪ. mɘ̞, mɪ. ʋɘ̞, ʋɪ.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:48

У тім то й справа, добродію, що не одинаково звучать. Геть не одинаково. rʉ͡ɶk, ri͡ek, ri͡ʉk. ɫʊt͡ʃɪtɪ, ɫut͡ʃɪtɪ. tɔt͡ʃɪtɪ, tot͡ʃɪtɪ. rɔtɑ, rotɑ.

Роман Роман2 прокоментував переклад
16:40

Засади письма, добродію.

Так, є слова що однаково звучать. І? Який жах у цьому? Мова така. І хіба одна така?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:27

> Угамуйтеся вже зі своїми страхописами

И знову таки, окрім сутку, як є розуміти, що рік, рік та рік суть різна слова? Або лучити й лучити, точити й точити? Або рота й рота?

Bœgdan Youxyco додав до слова шатаут
16:21

Роман Роман2 прокоментував переклад
16:21

"Нема плутанини" -- авжеж-авжеж.
Угамуйтеся вже зі своїми страхописами

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:06

Хай сливе жадна руська різномова не різнить 16/16 отих голоснів, та, про мене, найліпле є коли кожно слово йме праве одно написання и нема плутанини.

змінився найкращий переклад для слова самостійність
самостайність
5
Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:58

Письмо зразка Юрка Зеленого не передасть, про настою, вси голосни вкраїнської мови.

На прикладі Олисіївки: a, e (è), e (é), ea, eo, ei, eu, i, o (ò), o (ó), õ, œ, ou, u, ui, y.

Тоже кирилицею: а, є (є̀), є (є́), ѧ, є̈, е, ѵ, и, о (о̀), о (о́), ѫ, ѡ, оу, ъ, ы, ь.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:53

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:52

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:52

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
15:52

+

змінився найкращий переклад для слова шатаут
суха гра, гра всуху, гра насухо
3
Євген Шульга додав до слова челендж
15:02
переклад змагання

Почали вживати в цьому значенні

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:48

Нащо є апостроф?

14:23
переклад моʼжик

Надає МОЖливість для подальших дій
(вхід кудись, перегляд чогось, поїздка, атракціони і Т. П.)

Роман Роман2 прокоментував переклад
12:45

А які докази?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:10

+

10:05

лıоудово҆́лодство
lioudovolódstvo

Див. мїнку під 'волода́ лю́дина'.

10:03

лıоудово҆́лодьıє
lioudovolódïe

Див. мїнку під 'волода́ лю́дина'.

Слова похідні:
δημοκρατικός–лıоудово҆́лодскъи;
δημοκρατεομαι–лıоудово҆́лоди́ти, лıоудово҆́лодѣти;
democrat–лıоудово҆́лодєц(пор. autocrat–самово҆́лодєц);
democratise–лıоудово҆́лодити лıоудово҆́ложчєвати.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:03

За перве, не відроджується, а гине, розпорошиться Їврупою. За друге ж, є можно ‹роджа› замість ‹рожа›.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:57

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:55

Помню, назвасте той знак, та не можу найти

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:53

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:53

Топерв

09:52

во҆́лода лıоудина, во҆́лода лıоудска
volóda lioudina, volóda lioudsca

Телїш до Словаря Давнерускої Мови Серезнівского:
людьскыи– 'людьскии закони(δημόσιοι, publicae).
людинъ, там же.

У грецких речен є різнити ‹κρατος›–'міч, сила(прояв сили, насильство), волода' и ‹αρχή›–'початок, госпідність(добрї ту тякне церкслов. начало)', де першому пак гіднїше відповїдає рус. ‹во҆́лода, во҆́лод-›.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:49

@Carolina Shevtsova
То дайте там переддів: гербсок, вербсок, єрбсок

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:45

Усічення

Данило Ганич прокоментував переклад
09:22

+++
утѡр/utœr

Ratty More прокоментувала переклад
09:13

Усїченє - що означає це слово? :-)

П. Н. Дякую, що пишете кирилицею. Якщо коли-небудь кирилиця стане Вам огидною, то можете відповідати латинкою англійського зразка, або латинкою Юрка Зеленого. :-)

Ratty More прокоментувала переклад
09:02

Розслабтеся. Я думаю над Вашими словами під тим словом. Як тільки щось надумаю, Я Вам відповім. Не знаю, як скоро це станеться, але Я Вам точно відповім. У Мене на пошті зберігається лист із нагадуванням про Ваші слова під тим словом. Я про Вас пам'ятаю. :-)

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:49

Ясно тепер.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:46

Чом -ів-, коли корінь *mosky → Москва?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:39

Українська мова вникає 'е' на початку слова, якщо це слово не є вигук.

> мо́лод - моло́дий, моло́дже

molód : molódjiy, molódje, molódjcha

> мень - ме́ний, ме́не

mal : myniy / myniey, mynieye, mèincha

> соло́док - соло́дчий, соло́дче

solódoc : solód|•: solódjiy (solódgiy), solódje (solódge), solódjcha

> тя́жок - тя́жчий, тя́жче

teagyoc: teagy|•: teagiy, teagye, teagycha

> ни́зок - ни́жий, ни́же

Aino.

> гі́рок - гі́рчий, гі́рче

gœroc: gor|•: goriy, gorye, gœrcha

Itd.

> Арсенал (ч. р.), автомобил (ч. р.), ваниль (ж. р.), медаль (ж. р.) 
>
> Ріших так, бо мякість л у черпанах словах вариюється, то нащо тоді вигадувати правила? Хай хто хоче, той мякчить при вимові (л’ампа, айеропл’ан), а хто не хоче, не буде.

Cyto xotiéte recti reucchi: »вариюється«? Ceiny u rousscie, to mynie sõty neviedomui loucieyui coli cto móuviu bui ‹automobil› iz [l ~ ɫ]. Paziete, ya tout ne móuvlõ proti [l ~ ɫ], le ino znamenaiõ cyto do Vachoho “вариюється”, ni bui u rousscœy móuvie dieystvno. 

Cyto do mogebnosti rœzneigna [l ~ ɫ ~~ ʎ] u tacax slovax, si riecy, propisno uvesti onõ mogebnœsty, to xay bui. A prote, gleadchi na istoslœuïe, p. n., lat. ‹automobilis› (bay dougje e ne preamo yz lat. u rous.), to tam, u lat., e ‹•lis›, a tó, bõdy cerpano preamo yz lat., xay bui cnigyno, iz tvarscoiõ pœdstanovoiõ (formal substitution), bui boulo pritòceno iz ‹•ly› u rousscie (lat. ‹•li|s› → rous. ‹•ly›), scorieye neigy → ‹•l›. 

A cyto do ‹medal? ~ medaly?›, to yac zvõcotvar /mɛdalʲ/ iz /lʲ/ e imoviernieye cerpano preamo yz lead. ci veat. neigy yz phran., yac u phran. ‹médaille› e ‹•ille› = /•j/, a samo phran. ‹médaille› e pritòcene ital. ‹medaglia›, izteajaiõtchi (continuing) lat. ‹medalia› — otge iméno geonotui na -a, a tacoge berõtchi u cmiet oge ‹•e› |ə| u iménax geonotui u phran. e yn œdpread (a result) izvodou (reduction) * -a, e tóuc doumati ci ne samobuitnieye (more authentic) bui boulo pritòciti sé slovo he ‹medalya / medalia› /mɛˈdalʲa ~ mɛˈdaʎa/, aboge he ‹medailla› /mɛˈdalʲlʲa ~ mɛˈdaʎʎa/ (he * Ilyya → Illa, * liyati, lïati → illati, zeilyye → zeille tc.) rousscoiõ. Cyto do drougoï mœgylivui rœznõtui (variant), por. pritòceigne ital. ‹tovaglia› he ‹товаллꙗ›, u ser.-rous..

> Звук [h] передаємо буквою х: хандбол, хинди

I otsé e ceomou pisati latiniçeiõ. Pervçui, ‹h› ne znacity odin zvõc pœ usiex móuvax iz pisymomy latiniçeiõ. Za drougoe, i u odinie danie móuvie e ‹h› ne odin stœyoc zvõc, p. n., u eag. e œd ona “zvœnca”, he [ɦ], agy po “sipliau” he [x̠], abo i he [∅], a tó ci i u eag. abo i inde (móuvlõ yzocrema o niem. — ne za phran. ci ital. ci isp.). Aino, mogli buiste zaverégti oge ne clademo si œddati tòcynõ tchoudjõ vuimóuvõ. Otóge, ni, ta tchoudje ‹h› → ‹x› bóulgariçeiõ i e tsciegne œddati odin vidotvœrnuy louciy vuimóuvui. 
Móuveatchi o tchoudjie ‹h›, coli zalõciti viedjje golósoslœuïa rousscoï móuvui, to lixiuchi ostoróny * g /g/ → /ɣ̞/, rousscà móuva znaié diedgenuy ceréz prasl. yz pra.-i.-e. zvõc * h, xay scõpo œdprisõtién (‹he› ta slova iz ‹he›, ta ‹•oho›), a tacui iesce, vuinicchi pozdieiye na tlie rous., he peréddieu, a oba — i toy dauniy i “novuy” — sõty [ɦ] u rous., ne [x].

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:53

І руки ломить [син], головою б’є О білий камінь, то в гущавині Кропивою, терном бичує тіло (Фр., XIII, 1954, 220):
[Тірца:] Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Л. Укр., II, 1951, 159).

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:51

бич «палиця, частина ціпа; частина сукновального товкача; батіг»
за походженням не має нічого спільного з бичува́ти «припрягати додаткового коня чи вола», бичі́вка «мотузка» і т. д., які з’явились у результаті позиційного звуження ненаголошсного е (з бечі́вка і под.);

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:45


Дурня

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:44

+
Не суржик.

 To yac ymé tó póuniti namier toho “peréxodou”?

Хтозна, просто я думаю, які зміни може бути внесено без сили суперечок, а де вже почнуть ся. 

Арсенал (ч. р.), автомобил (ч. р.), ваниль (ж. р.), медаль (ж. р.) 

Ріших так, бо мякість л у черпанах словах вариюється, то нащо тоді вигадувати правила? Хай хто хоче, той мякчить при вимові (л’ампа, айеропл’ан), а хто не хоче, не буде.

> Звук [l] у словах іншомовного походження на письмі відбиваємо твердим, окрім як на кінці слів третьої відміни: арсенал, автомобил, ваниль, медаль
>

Ne ròzoumieiõ. To: ‹арсенал, автомобил, ванил, медал›, abo: ‹арсеналь, автомобиль, ваниль, медаль›?