У слов'ян було кілько слів —
коумъ — гадають, що його перейняли з балканського якого наступника латини з латинського ⟨commater/commatre(m)⟩;
https://archive.org/details/ESSJa/ESSJa_13/page/n100/mode/1up?view=theater
къмотръ — подоба чоловічого роду од первісного ⟨къмотра⟩ з латинського ‹commater/commatre(m)⟩;
https://archive.org/details/ESSJa/ESSJa_13/page/197/mode/1up
кѫпотръ — з латинського ⟨compater/compatre(m)⟩;
https://vasmer.slovaronline.com/5426-KMOTR
У рущині вживано тільки первого. У всяких інших слов'янських мовах уживається й къмотръ, а от кѫпотръ зостався на давніх церковнослов'янських глаголичних рукописях.
inchopolœu, inchopoleny
За п. Порушем в обговорінні.
rodeç
Видь поясніння в обговорінні. Такий корінь обрано через то, що їнші корені ще знадобляться.
Од нововтвореного ‹роді́ти›, близького до лат. ‹medeor›.
Др. ‹родити / ро̀дити› (ст-сл., цсл. ‹радити›), мск. ‹радеть› (*‹радѣть›), укр. ‹раді́ти› (ЕСУМ V 14: „дбати, піклуватися“; Желехівський II 794: ‹радї́ти› „sich freuen“ / „für jiemanden Sorge tragen“).
Більше див. Фасмер ‹радеть›, ЕСУМ V 14 ‹раді́ти›, ЭССЯ XXXII 151—161 *ordъ(jь)/*radъ(jь).
samo-
samogolós
sõtcany
Ж. р.
Див. вірш
А трохи раніше ви й за "псих" ум дали психіка. Так задумано чи є інші гадки? В одному знаку схожі, "ментальний" стало ледь не евфемізмом "психічного" (хоча може це спрощений погляд, може справді по-іншому ставимося й розуміємо), але мабуть все-таки треба мати окремі корені
див. душка, але справді за ментал
див. душка, але справді за ментал
Від "душа" (її беремо за корінь "псих", який тут сутямний "ментал", точніше давніше таке частіше позначав) з відповідним відтінком
Так само гадаю, що добродій Поруш, видно, дивиться на корені, оцінюючи схожість семантичного розвитку з розвитком семантики в коренях чужих слів та змогу калькувати, а не, наприклад, семантику в живому мовному вжитку