Від гр. ακτίνα – поромінь (
промінь) + "-ець"
Див. протактиній
Так, але це мабуть вже експериментальніше. Хоча можна ж мабуть сказати "полетіли на Італію", "виїхали на Італію"
Але повертаючись до початку, "на Україні" українською часто писали. Чому — це хороше питання, але сумніваюся що незалежність щось мала б змінити, різниця між країною й державою це не такий мовний чинник
praporomeineç
____
промінь
Від «тягнути», бо тіла тягнуть (ну або штовхають, та то дрібниця) одне одного різними силами
Від «сувати», що вужче за «рухати» й «двигати» і означає перехідливу дію
Більше на загальне механіка
Те саме, що «рушба», але творення похідних од слова «двигати» не призводить до плутанини, як було б зі словами «рушник» і «рушниця», утвореними від «рух»
Там не є -і, бо не було його там ніколи. *men-i, не *meno-i (*i = и, *oi = ѣ).
І не глум то. Та й архаїчність тут до чого?
Динаміка — про силу, взаємодію. Одне тіло тягне (ну або штовхає) друге, чи-то натягнули пружину або мотузку між ними, чи-то завдяки найпростішим взаємодіям (наприклад, завдяки тяжінню, себто гравітації).
Наголос на останній склад такий важливий, щоб не переплутати слово з «тЯжба», що аж вдався до такого подвоєння.
Від «совати» або «сувати». Ці слова насамперед означає перехідливу дію, на відміну від загального «рухати» й приблизно рівнозначного «двигати». Між кінематикою й динамікою як словами, для яких я хочу подати це як переклад, таки вибрав кінематику, де одна із задач (що лежить у такому суміжній із кінематикою теорії механізмів) — знайти механізм, у якому певна ланка рухатиметься потрібним чином; себто ми можемо пересувати її потрібним чином.
Наголос на останній склад.
від «прямувати» — рухатись у певному напрямку, що можна приблизно сприймати і як «рухатися певною траєкторією», адже саме траєкторії цікавлять нас у кінематиці і чисто кінематичній частині теорії механізмів. «Спрямба» — те саме, але ближче до «спрямовувати».
Наголос на останній склад
Механіка — не лише про сили, а насамперед про рух, що й зазначено у виознаці/означенні. Слово «рушба» вигІдно споріднене і з «рухатись», і з «рУшити» (недоконаний вид) у значенні «чіпати», «займати», що натякає й на сили взаємодії.
Утвір подібний до «стрільбА», «дрУжба», «лічбА». Логіки наголосів тут не розумію, але чуття підказує, що наголос має падати на останній склад.
https://slovotvir.org.ua/users/lukom
Prosiõ dodati i gleadaigne slœu u izmiencax.
»Ne "incha oreceneatcha"? Ci tomou cyto tout samoho slova "iniy" ne vuistacity na ròzrœzneigne?«
Ba, tacui stalo bui i bez ‹yna›. Ta ya, tomou i pisax »nadto otuicenuix«, mieniuxi ógy pri neotuicenuix bui, lègœtno, neotuicenuy tcholónoc mœgl bouti. Ale tacui prauda, i œn e zayèu tou.
___
»ceomou nom. yn / yna - gen. yna / ynui, nom. to / ta - gen. ta / tui, a ne ynoho / ynoie, toho/ toie? Atge viedomo, oge sõty bouli izclaneali odin/edin - odnoho/eidnoho, a ne odna/eidna; to - toho, a ne ta. «
Pervçi, nicda ne bie ‹edin› u rousscie — ino ‹eden›.
Poread iz tvarui he ‹toho, tomou ...› ou zaimén œd *t- tacui bea i daunieychi tvarui izcloneigna za ouzoromy imén. Ysé mogemo dobrie vidieti, he zalixycui, na tvariex he otó: ‹œdtui, dotui› iz ‹tui› rœd. od. œd ‹ta›, a ne ‹œdtoie, dotoie›.
Ні, не слід (хиба коли хочете писати тиждневий, містце, імгла, ручник, реміслник і таке)
Н. в. Ім’я
Р. в. Імене / Імени
Д. в. Імени
Зн. в. Ім’я
Ор. в. Ім’ям / Іменем
М. в. Імени
А чому в давальному й місцевому -и, а не -і?
Глум щодо архаїчности зрозумілий, проте хотілося б ґрунтовнішої відповіди. Чим завадить можливість хутко відрізняти родовий від давального й місцевого?
Не бачу проблеми, можливо веб-переглядач якийсь рідкісний
Є. Наголоси не чіпав, бо зробив виправлення щодо пошуку.
»Походження: англ. Gimbal — карданний підвіс«
I? Tó e dourniça a ne "Походження".
Osé e tó istoslœuye ta slova ‹gimbal›:
»Alteration of gemel, from Old French gemel, jumel (“twin”) (French jumeau), from Latin gemellus "twin".
Ceomou œd "twin":
»The name reflects the original mechanical design of using paired or multiple rings nested together to let objects pivot freely«.
»Pan Porouch ge e naguiliu yn, yna, yno za ‹an›. Ale œdcui bui ono uzealo sea, napriclad, u serédneorousscõ dobõ, coli bui yacraz mogla ne iznicnõti sistema vuituicenosti-nevuituicenosti (din/yn silen proti tò/to silnuy), a naopacui zacriepiti sea, izcazjiemo pœd uplivom sõsiedœu (xotia tacuix i ne boulo u izpraudjnœy istorïe).«
Œdcui bui bouti tuimy tvarœm u serédnerousscœy dobõ. Tout eimy seag po tœmy tvarœmy yz daunerousscoie dobui, a tó, peréd usiemy: ‹tu, ta, to›, ógy u serédnerousscõ dõbui yix tvarui bea ‹to, ta, tó›, uzgleadno. O yix u ser.-rous. dobõ viemo nepreamo: to tvar ‹toy› u ser.-rous. dobie ne mœg e postati ale yz ‹tu› → ‹to› ta ‹y› → ‹y› coli oba zaiména iesce bieste ocremo — inchiy œdpread, ‹tu•y› razomy e dau inchiy tvar: pd.-zx.-ser.-rous. ‹tuy›.
Dailche yasoualno pro "vuicróuleigne" imovieren tcholóncœu u rousscœy moúvie e, na pr., ‹to rœc› (viedomo u pravipisie ‹torœc›). Xotcha ne znacity prosto "vuituicén rœc", ale "yn rœc tomou", ale tó pèuno dóugen e bouti tacui "the year" iz vidotvœrnuimy znaceignemy "last year". ‹То› u pravopisi bóugariçeiõ u ‹торік› lédve mogé bouti niyacuy tvar zaiména "tó" pri tie iménie mõjscinui ‹rœc›, a tvar ‹то› (‹to›) e viedœm i za "that" u mõjscie rodie u yz rano-ser.-rous. pameatoc (u bóugariçie ‹то› mõjscinui ta ‹то› niyaco bieste pravopisno istnui). Tomou ya gadaiõ ógy to tvar ‹торік›, znaceatchi nuinie "last year", izteajaié daunieyche ser.-rous. ‹то рѡкъ›, i, uzgleadno, d.-rous. ‹тъ рѡкъ› iz znaceignemy "that year". Ógy ‹to› u ‹to rœc› tacui znaci "that year" e ne moya gadca ale e dieto viedomo i vuiznano. Primietno, xay bez jadna slova ógy bui moglo bouti tóucovano he tcholónoc, ta i slovaçscoiõ e to vuiraz ‹na rok› u znaceignie "next year" (pisymenovo: "on year"). Pèunomy cinomy, ógy slovaçscoiõ e tó ‹na rok›, a ne ⁺‹na ten rok›, mogé slougiti za yn priclad znaceigna otuicenosti ou ‹to› u ‹to rœc› rousscoiõ, pone ceastyma. Ta znacylivieyche e inche tou: za "that", pone ouge œd ser.-rous. dobui, ymaiémo to tvar ‹toy› (poread iz nuinie riedchimy pd.-zx. ‹tuy›). Same dieto ógy zamiesty mœgylivoho ⁺‹toy rœc / tuirœc ( ← **tuy rœcu — por. ‹tuigydeny› ← *tu-y-gy-dyny)›, coli poread iz ‹to› "that" ouge bie (u ser.-rous.) u ‹tuy› ta ‹toy›, e, natómiesty, ‹to rœc›, e dosta znameinlivo.
Додав виправлення щодо пошуку слів з наголосом в ґуґл, сподіваюсь допоможе
»Ya si doumaiõ,,, Coli buismo ymali tcholoncui u tie rousscie móuvie, ci bui ne boulo tacue, oge bea zacœnceigna onui peréimali œd nayblizcheoho slova
➢ nui dievcinui, nui crasnui dievcinui;
---
of a girl, of a pretty girl
---
➢ tui dievcinui, toie crasnoie dievcinui;
---
of the girl, of the pretty girl«
Ni, ne boulo bui. Pone za pisymeinscoiõ yacõ ya prostiraiõ, pri ynie primeitnie iz iménomy (nadto peréd ynomy primeitnomy u vuituicenie tvarie) e yn tcholónoc zayèu, otge "of the pretty girl" u póunie perédasty prosto ‹garnoie dieucinui›, ta i "of a pretty girl" prosto ‹garnui dieucinui›. Yn tcholónoc xuibity pri ynie iménie za œdsõttya yna incha oreceneatcha (determinant), na pr.: "of a girl" ‹ynui dieucinui›, "of the girl" ‹tui dieucinui›, "to a girl" ‹ynie dieucinie›, "to the girl" ‹tie dieucinie›.
Обліковки стерті, це право користувача, яким вони скористались, і значить вони не хотіли щоб їх пам’ятали. Хоча деякі хлібні крихти можна ще витягнути з логів, якщо вони збереглись, якщо є потреба.
tiestchenia
/tʲiˈʃt͡ʃɛnʲa/
___
Tvoreno mnoiõ œd rieci *‹tiestiti› "cruiti ci obolócti tiestomy", œd iména ‹tiesto›, za phran. ‹pâté›, ógy samo e œd ‹pâte› ( ← lat. ‹pasta›) "tiesto" ta ‹•é› ( ← lat. *-atus) imén iz znaceignemy dieie tui rieci (yna corene).
Phraneçscoiõ e tó zvano ‹pâté›, pisymenovo, "tiestchén ( ~ tiestcheun)" tomou cyto tacue meléne measo bie gotovano (peceno) u tiestie, he oproti incheomou vidou gotouaigna istovoie iedjie yz yna meléna measa — ‹terrine›, pecena u glineanicou (‹terrine› e pisymenovo "glineanic").
Yac tui iedjie’ste perviesno pridrougenui iz varilneiõ phraneçscoiõ, cisliõ za praudano œdguibati perviesnuy postõp gotœulie u imenex yeiou i rousscoiõ — ‹pâté› he pecene u tiestie, ta ‹terrine› he pecene u glineanicou. Ysé e ne ino poprauno viedgeyscui, ale i: 1) peréclauxi ‹pâté› tòcyno, legche bõdé perédati ‹terrine› rousscoiõ (a ne vuigadouati colo), ta 2) riecy "mazati / mastiti" ne bõdé zayneata zayvo (ne pro tó cyto xuibity).
Pro tvaroslœuye por. ‹tiestchenia› iz incheoiõ idjoiõ — ‹pecenia›.
або ступлення
Якщо ескалація — загострення
До того ж була вже не раз самостійність, і "на Україні" вживали різні люди, точно без зневаги