Не впевнений, чи краще було би замінити відмінювання Ендія для давального відмінку (Ендію –> Ендієві) з ціллю уникнення плутанини з кличним, чи так лишити як є?
н. Енді (Andy)
р. Ендія
д. Ендієві (замість «Ендію» к.)
з. Ендія
о. Еднієм
м. Ендії, Ендія
к. Ендію
Не при цьому
Цікаве питання загалом. Я також про нього думав, бо мені для себе в майбутньому потрібно визначитися з парадигмою відмінювання. Не думав про все можливе, але я схильний до думки не вигадувати складних нових парадигм, а користатися вже тими, шо є та спиратися на суб’єктивне відчуття того, шо “звучить правильно/неправильно”, інакше, про мене, то…
На приклад, про -і. Коли то жіноче ім’я мені особисто до вподоби відмінювання на взір жіночих імен на м’яку приголосну з -я. Джесі = Аня.
н. Джесі
р. Джесі
д. Джесі
з. Джесю
о. Джесею
м. Джесі
к. Джесю
Щодо чоловічих імен, то складніше. Можна відмінювати тотожно до жіночих імен, як от “Микола”, “Олекса”, “Ілля”. Але якшо з цими іменами таке відмінювання звичне, то таке нове відмінювання на -і перекладати й на чоловічі ймена буде дивно, про мене. Можна, тоді, на приклад, відмінювати їх на взір -ій імен, наче ми додаємо в кінці -й, шоби зробити це слово чоловічого роду.
н. Енді (Andy)
р. Ендія
д. Ендію
з. Ендія
о. Еднієм
м. Ендії, Ендія
к. Ендію
Жіноче відмінювання мені здається більш природним на слух, цікаво як вам.
Також відмінювання жіночих імен на тверду приголосну. Для себе відмінюю на взір -а імен і звучить природно.
н. Харпер (Harper)
р. Харпери
д. Харпері
з. Харперу
о. Харперою
м. Харпері
к. Харперо
«В'ятичі» – одне з племен, що утворювало російську етнічну приналежність, є серед перекладів слова «рф» – «вʼятщина»
«Люб» / «любов» – від дав.-гр. φιλία
Є такий прислівник, його переносимо
Від др. мьчьта
миг, миготіти, мружити, микати
*mьčьta до дієслівного кореня *mьk- / *mik-, що означав фізичну дію: «мигати, блимати, робити швидкі рухи очима».
Грецька «фантазія» походить від дієслова phaíno (φαίνω) — «показую, світлюсь, являюсь». В основі лежить праіндоєвропейський корінь *bha- (світити, сяяти). До цього ж індоєвропейського кореня в українській мові сходять слова багаття, білий, блиск
Див.: 
мода (статистика)
Найчастішник (число); число́-найчасті́шник;
Тобто число(а), що зустрічається(ються) «найчастіше»
Значення: Те саме, що мода (статистика) – значення випадкової величини, що трапляється найчастіше в сукупності спостережень. Це таке значення х, в…
Приклад вживання: Іноді в сукупності величин зустрічається більше, аніж одна домінанта (наприклад: 1, 1, 4, 5, 5, 8, 9; домінанти – 1; 5).
Wiktionary (https://en.wiktionary.org/wiki/furnace) пише, що по-англійськи так звуть горно або домну, чи якесь гріло, та не куховарську піч
Інколи «50/50» може перетинатися за значенням з «6/7». Повністю гоже, якщо Ви не сторонник полісемії
У деjаких кльучах
Вона пропонуje тобі приjти до неі до дому-Вона припрошуjе тобі приjти до неі на роботу
Це є власний назва. Але тут таке перекладають:
usb
блутус
вай-фай
гіфка
організація обʼєднаних націй
usb
gps
qr
fifa
spf
лазер
адблок
Переклад питомих назв не є щось незвичне, назви книг і плівок перекладають і ни в кого це не викликає питань. Ба з ширенням таких явищ як патент і явторське право меджа мідж им'ям питомим та вібчим стає дедалі розмитіша. Хто зна скільки слів іще було би в ісписку питомих назв, якби це явище було ширене ще давніше.
Про мене, питомі назви, що суть іскладені зі звичайних слів можна перекладати. Ті питомі назви, що суть утворені не ге прості ябрев'ятури, але ге якроними чи ще в який спосіб, їх можна лише приточити до вкраїнської фонетики, що її (не)передаємо сучасним письмом.
Тож, із одного боку, перекладати ябрев'ятури можна, та я гадаю, що додавати сюди гору воднакових слів не є добрий задум. Із другого, додавання сюди вокремо всіх слів, що з них є складена ябрев'ятура, викличе гнівне збурення. Отже, може найліпше є такі речі додавати десь на Толоці.
uk.wikipedia.org: Калька (мовознавство)
От тільки одна халепа — в українській мові слова цього кореня не задержались.