Останні події

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад

09:35

візит сіт

>'E' cde?

У праслов'янській

Carolina Shevtsova прокоментувала

09:35

слово стадіон

~Пройдена відстань

Carolina Shevtsova прокоментувала

09:33

слово каштелян

citadel мабуть дитинець
fortress — твердиня
bastion — хз

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад

09:29

еґо ясть

Каролѣнка)
Так, ж.р., ге "доблість".

Друга Путь прокоментував переклад

09:22

гігачад велечад

+

Друга Путь прокоментував переклад

09:21

важливий grẽsten, grẽstn-

Ото точно що загалний рівень непослїдовностї

Римидолов Вертислово прокоментував переклад

08:55

важливий grẽsten, grẽstn-

Так, але чому ці слова тримають зв'язок, а інші ні? Саме ці слова це якась окрема непослідовність на загальному рівні непослідовності

Дивій Лабунський прокоментував

08:14

слово гігачад

Надібно перекласти, щонайменше <гіга-> – чуже

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад

07:50

мюнхен ченців, чернців

А де ще никне 'р' перед [nt-]?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад

07:49

баддя́ чебе́р

Иносе, міню Вам

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад

07:46

каштелян твержиян

Вірмен якийсь

Carolina Shevtsova прокоментувала

07:43

слово гігачад

Нащо це перекладати?)

Carolina Shevtsova додала до слова гігачад

07:43

переклад велечад

Carolina Shevtsova додала до слова гігачад

07:43

переклад гигачад

אלישע פרוש прокоментував

05:52

слово сорі

pricro, oucro.

אלישע פרוש прокоментував

05:52

слово сорі

jaly

___
Prasl. *gēly(s); œd ‹jaly mi (e)›, por. eag. ‹sorry› œd ‹I am sorry›.

אלישע פרוש прокоментував переклад

05:49

баддя́ дебе́р

← ?

אלישע פרוש прокоментував

05:45

слово урна

viedro

___
Por. ‹вѣдро› iz perécladomy 'urna' latinscoiõ, v Suriezn. Yznad. 479.

Liesolòn додав до слова романтичний (кохання)

05:41

переклад миле́жний

Мильга
Мил (не мъıл)

Liesolòn додав до слова романтизувати

05:40

переклад мильжи́ти

Мильга
Мил (не мъıл)

Liesolòn додав до слова романтика

05:40

переклад мильга́

אלישע פרוש прокоментував переклад

05:35

музикант лунежник

Cyto ymé gõda 'music' ciniti iz lounoiõ 'echo'?

I ni, e to pocép *-eg-(y)-, ne *-yg-. U rousscie, to pocép *-yg- e zastõpleno lixye dvoma slovama: ‹choulyga› ta ‹noudyga›.

אלישע פרוש прокоментував переклад

05:26

візит сіт

»Який із? «

Cyto xotchete recti?,

»Є *sěta, є *sětiti (← *sětь), є *sětiti (← піє. *swēt-).«

'E' cde?

»Хоча тут просицця порівняння з guess ~ guest, але це може бути просто збіг.«

Ta nou.

אלישע פרוש прокоментував

05:22

слово стадіон

»Тоді stage — ?«

@Carolina Shevtsova

Ou seho slova e yno istoslœuye rœzno œd ‹stadium›; lat. ‹stadium› œd d.-gr. ‹στάδιον›, œd d.-gr. ‹στάδιος› 'stœyoc', a eag. ‹stage› œd d.-phran. *‹estadge› ← *‹estatge› œd *‹staticum, œd lat. ‹stare› 'stati, stoieti'.

אלישע פרוש прокоментував переклад

05:15

рандомний навманнє́вий

Neyma noudjie peréclasti use tòcyno toiõ ceastyõ móuvui ci tomy oudomy receigna he u ynie inchie moúvie. Na pr., dane tou (↑) u pricladie: »контрольованих у рандомному порядку«, mogé, rousscoiõ, bouti perédano, coli œd ‹na omaigne›, i he: »protivertchenuix na omaigne«, iz ‹na omaigne› dieyõtchi he yno prislœuye ('adverbium'); por., i eaguelscoiõ bui to peréclad boü: ‹randomly checked›, a ne ‹checked in a random order›.
Obace, tó ne znacity ógy ya lieciõ ‹na omaigne› za nailiepchõ perédatchõ eag. ‹random, randomly›.

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:58

дельфін довпин

»Латинське або грецьке /e/ дало *ь у праслов'яншині, а псл. сполука *ьl у нашій мові дає сполуку гуків /ɔu̯/.

Порівняй: *vьlkъ → вовк.«

(»Нагадайте, будь ласка, звідки тут 'о'?«)

+

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:57

дельфін довпин

+

Liesolòn додав до слова музикант

04:57

переклад лунежник

Лун + ьг + ьник

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:56

рандомний навманнє́вий

»Naomanynie?«
@Carolina Shevtsova
Na omaigne.

אלישע פרוש прокоментував

04:53

слово рефлекс

œdguib

אלישע פרוש прокоментував

04:51

слово рефлективний

»œdguiben«

Aino. +

אלישע פרוש прокоментував

04:43

слово мюнхен

»Діялектологічних«

Aino, 'dialectilogical'.

»œdcreat — Рефлекс«

Aino.

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:40

мюнхен ченців, чернців

Lioubo mi e. Pravopisy: ‹Cernçeu›, vuimóuva: /t͡ʃərn.ˈt͡sʉw/: [t͡ʃɛ̝nˈt͡syw ~ t͡ʃɛ̝rˈt͡syw, t͡ʃænˈt͡syw ~ t͡ʃærˈt͡syw].

אלישע פרוש прокоментував

04:35

слово джекпот

»Cœn na Valeta«
@Bœgdan Youxyco
?

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:34

інвалід неповносправний

Dourœist

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:23

лунка (луза) ду́чка

← »іт. doccia«

Tac e.

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:22

баддя́ чебе́р

@Carolina Shevtsova

»Це ж є 'м'я рослини«

Tó imea ròsslinui e œd *keberu / *kebru (→ d.-rous., bóugariçeiõ: *‹чєбєръ / чєбръ›), a tout e *kybyru (→ d.-rous., bóugariçeiõ: ‹чьбьръ›).

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:10

герой мужла́н

Inose, tó e dourœist. Mimoxœdy, ya biex i perédje ne dau svœy golós za yse prostertye.

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:07

каштелян кремельчин, кремлян,крімлян

↓ Obgovoreigne

אלישע פרוש прокоментував переклад

04:01

еґо ясть

»‹КаролЇнко›«??
🤦
‹Марїна›, ‹Дїана›, ‹Лїда›, ‹Анґєлїна›, ‹Васїлїй›, ‹Данїла›...

אלישע פרוש прокоментував

03:49

слово каштелян

goródcey

/ɣ̞ɔˈrod.t͡ʃɪj/
___
Œd ‹goródeç (goródç-)›¹ za lat. 'castellum' (œd d.-rous. ‹goródu› za lat. ‹castrum›), ta ‹•ey› (← *-y-yos) za lat. ‹•anus›, u znaceignie 'cto teagnõtchi do ceoho, cey', por.: ‹babey› (œd ‹baba›), ‹vorógey› (œd voróg›).

Ta prostertya tou œd slova ‹tverdy / tverduinia, tverdja› ne godeaty ponevagy sœi slova teacnõty latinscomou ‹fortalitia›, tou gerélou eag. ‹fortress›, phran. ‹forteresse›, ital. ‹fortezza›, ne latinscomou ‹castellum›, tou gerélou phran. ‹château, château-fort›, ital. ‹castello›, eag. ‹castle›, ógy yim teacnõty tacui rousscœi ci d.-rousscœi ‹tverdja, tverdy, tverduinia›. Tacógy, i d.-rous. ‹cremly› znaci scorieye 'fortress' ci 'citadel', ne 'castle'.

___
¹ — Sureizn., Yznad. stor. 558: ‹городьць›. Popri peréclad: »'уменшит[ельное]. отъ городъ›, na pœdpertye znaceigna lat. 'castellum' vidgy 'tamge: »крѣпостца(?)«, tacógy: »особ[енно] крѣпость у Кіева«. Vidgy i ‹городъ›, tamge, stor 555., znaceigna: »'укрѣпленіе, крѣпость, городъ'«.

אלישע פרוש прокоментував переклад

03:21

каштелян твержиян

Dourœsty. Cyto za /•ɪjan/?

אלישע פרוש прокоментував переклад

03:20

гальмо (тормоз) путо

Inose, e i tó gerélo, +. Tocdie +. Ale vierno latiniçeiõ: ‹põto›, vuimóuva: /ˈpʊːto/ [ˈpʊ͡u̯to, ˈpo̝͡u̯to].

Vit Lak додав до слова гальмо (тормоз)

03:17

переклад путо

Latiniçeiõ: ‹põto›, vuimóuva: /ˈpʊːto/ [ˈpʊ͡u̯to, ˈpo̝͡u̯to].

Путо служило не лише в'язати худобу, але й пинити сани. У зимі селяни возили сіно з верхів у долину саньми. Брали короткі-широкі сани грузили їх сіном, сідали самі й на плечі два пута. А коли хотіли стати, або спомалити сани в стромени то метали під корси пута й так путали сани. Гадаю значення слова "путо" можна ширити й на "пристрій пинити самохід".

Піпаш, Ю. О. Матеріали до словника гуцульських говірок. Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області - с. 160
"путо - гальмо; завада; перешкода"
"путати - заважати; робити перешкоду; гальмувати"

Книга була доступна на мережищі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського irbis-nbuv.gov.ua, та певно нині є якась хиба зі сторони гостія мережі.

אלישע פרוש прокоментував переклад

03:16

важливий grẽsten, grẽstn-

»Ну "шісТнадцять" точно один з винятків, неясно нащо«

@Римидолов Вертислово

Tacógy, na pr., u: ‹зап'ястний›, ‹кістлявий›, ‹пестливий›, ‹хвастливий›, ‹хворостняк›. Ceomou? Trimati to izveazoc iz ynomy corenemy: ‹peasTy›, ‹cœsTy›, ‹xvasTati›, ‹xvorósT›, a u ‹xeietnadseaty› ta ‹xeistsot› iz slovomy ‹xeist›.

Богдан Ⰽⱃⰰⰲⱍⱆⰽ прокоментував переклад

02:56

каштелян твержиян

Від "твердиня"

Богдан Ⰽⱃⰰⰲⱍⱆⰽ додав до слова каштелян

02:56

переклад твержиян

Богдан Ⰽⱃⰰⰲⱍⱆⰽ додав до слова каштелян

02:54

переклад твердин

Від "твердиня"

Олександр додав до слова урна

01:54

переклад умітниця

або вмітниця
Від "вмітати".

Володимир Шумейко прокоментував переклад

01:30

еґо ясть

+ дуже вдало, Каролїнко! Рід жіночий?

2026 Словотвір
Майданчик для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів