Знайю, що політика запозичена, жду на добрий відповідник.
Взагалі для будь якої -логії можна було б так. Наука про...
А щодо біолога або когось іще, то це був би науковець із/по ...
Не стверджую, що так має бути, проте мені здалось цікавим таке погодження наук і науковців.
Професора же можуть теж бути професорами із різних тематик
Взагалі для будь якої -логії можна було б так. Наука про...
А щодо біолога або когось іще, то це був би науковець із/по ...
Не стверджую, що так має бути, проте мені здалось цікавим таке погодження наук і науковців.
Професора же можуть теж бути професорами із різних тематик
Значення: Це вислів, який означає, що найкращі та найправильніші рішення ухвалюються на свіжу голову після нічного відпочинку.
Приклад вживання: – Не гарячкуй, залиш цю розмову до завтра. Знаєш же вислів: ранок вечора мудріший. Переспи з цією думкою, а на свіжу голову приймеш рішення.
> Чому деякі Люди в Своєму мовленні вживають "миню" замість "дякую"?
Бо це чистослівний український відповідник до слова "дякую", запропонований добродієм Єлисієм, який більшості до вподоби (мені теж). Тому так і кажуть.
> mieniti (comou, za cyto)
Значення: Це письмовий графічний знак, який позначає на письмі звук або сполучення звуків мови. Те саме що "літера".
Приклад вживання: У слові "молоко" буква "о" повторюється тричі.
Значення: Це рід ссавців родини мишевих, який об'єднує великих гризунів, те саме що «щур».
Приклад вживання: У старому підвалі завівся величезний пацюк, тому довелося купувати пастку.
@Oleksa Rusyn
Коли від рѣчь «вещь», то правда Ваша. Та може це таки йде від речи «говорити, казати»?
@Wasd
Там "е" з'явилось не до діла. Либонь через ляський мовний ужиток.
А —аз/яз
Б — бу́ки
В — ві́ді
Г — глаго́ль
Д — добро́
Е/Є — єсть
Ж — живі́те
Ѕ — зіло́
З/Ꙁ — земля́
И — ї́же
І — і
К — ка́ко
Л — лю́де/лю́ди
М — ми́сліте
Н — наш
О — он/він
П — поко́й/покі́й
Р — (і)рци
С — сло́во
Т — тве́рдо
У/Ꙋ — (в)ук
Ф — хверт
Х — хір
Ѡ — од/оме́га
Ц — ці
Ч — черв
Ш — ша
Щ — ща
Ъ — єр/йор
ЬI/ЪI — яри́/йори́
Ь — їрь/єрь
Ѣ — їть
Ѧ — мали́й юс
Ѫ — вели́кий юс
Ѯ — кси
Ѱ — пси
Ѳ — хви́та/хти́та
Ѵ — ї́жиця
То була відповідь п. @Друга Путь
Що латинські письменна безглуздо є звати "аз, буки, віди..."
азъбоукꙑ «бовгарський ряд буков» — язбуки (мн.), язбука (одн.) (рус. ꙗзъ є питомий прямий одповідник бовг. азъ, що міг бути перетовкован як азъ із *j)
obiecadło — «ляський ряд буков» (< нім. abcede ?) < лат. abecedārium — обецало
ἀλφάβητος «грецький ряд буков» — олфавит (пор. Олекса, Опанас, що вутворилися були в живій мові проти біжницької; без недорічного 'ь' по 'л')
абетка «латинський ряд буков» — габетка (оскільки слово новітнє, то добішнє буде з протезою 'г' у т.зв. взірцевій мові, хоча розподіл протез досі нерівномірний)
Значення: Пест. форма чол. ймення "Ілля".
Приклад вживання: Та це я, Іллюшо, тітка Олена. Хіба ти не впізнав?
Тоді це не до цієї тями