Ne citaiéte tui yzmiencui pœd slovami. Ya, dodauxi perédje tó slovo ‹stavitua›, pozdieye pac pisau eimy:
»Bay dougye, he pisau eimy vuisje, œd seoho slova ne godity tvoriti slovo za „logistics“, rœuno hi ne godity œd slœu „põty“, „vezti“ i pod.«
Ta i cyto ymaié „автопогрузчик / forklift“ iz pœimomy „logistics“?
»Що Вам завадило це зробити?«
Te ógy bóugariça (cuiriliça) ne perédaié zveagymena rousscoï móuvui tac yac e slied. Na pr., Vache ‹слів’я› e cyto — /slʲiːwja/, /sliːwja/, /slyːwja/, /slʲywja/ — cotre? A Vache ‹суто› e cyto — ‹souto› /suto/ „rich(ly), abundant(ly)“ abo ‹sõto› /sʊto/ „essential“ — cotre?
»Точно! Забувся«
Tó ne e „zadoum“ pana 
@Карл-Франц Ян Йосиф, ale mœy. Tó ya biex pervchiy naverégti tó slovo ‹Veatscina› za „Russia“ ta ‹veatscuy› za „Russian“, a pan @Карл-Франц Ян Йосиф bie tó uzeau ou mene.
A do Vas puitaigne bie, œdcui tam ‹з› u „‹вʼятзьке›“ e. Ocivisto, Vui, dodauxi tó slovo, ne teamite œd ceoho tvoreno e.
Ta i to tvar ‹sõzeimye› (‹сузім’я›), a ne ‹sõzémye› (‹сузем’я›) e pan @Вадим Мельник (федерація) dodau tomou cyto tó ya nagolósiu cœilco razœu na perégolósie *e u |e͡i| peréd *y.
»Чому ж до мене ніхто не здогадався додати сполучення цих двох слів?«
To cyto'ste sea tam „yzdogadali“ Vui? Yzpolõciti tó mnoiõ naverghnõte slovo ‹veatscuy› za „Russian“ ta tó slovo œd pana Méilnica?
Ta i toutge федерація pisiõty u yzmiencax ógy ‹sõzeimye› ne teacné slovou „foederatio“. A Vui: „nic sea ne yzdogadau“.
»Од дієсловів горнути, гортать« — œdriexyno nevierogœdno, atge corein tou tvarou ‹gornõti› ta ‹gortati› e *gurt-, i *u, he pràvilo, ne cerédouié /a/ dóugotoiõ (dóugotoiõ, *u cerédouié *ū, tbt. ‹ui› u rous., por., na pr.: ‹tcnõti› *tuk-non-ti proti ‹tuicati› *tūk-a-ti, ci ‹gnõti› œd *gub-non-ti proti ‹guibati›, *gūb-a-ti, ale peréd ‹l, r› i toho neyma), tomou ‹garen› niyac ne mogé bouti œd ‹gortati, gornõti›, bo pravopisne ‹o› tou ne e *o, ale *u.
Ta i osé: »як от слово ,горнило" (горен), гортань, горб і т. д. "). Од ціх же дієсловів виведяні й слова горщик, горня (вел. таршокть) може ще тоді, як славяни виліпили перший горщик« — e prosto brednia, na coupõ valeno nizcõ blizycozvõcynuix slœu istoslœuno rœznuix coreneu.
Xvala za tó gerélo.
___
@Carolina Shevtsova
@Римидолов Вертислово
Dobrie e i tiexity ógy u rousscœy moúvie e viedomo yno rœdno slovo za „axiom“ — tó e yn docaz proti sõdçœm „cistieystva“ u rousscœy moúvie; yasno cazié na praghneigne po rœdnax slovax i ou pisateleu he Franco.
Obace, tó slovo ‹pèunic› tacui teagyco mogé zastõpiti to recein „axiom“. To recein e zvano „axiom“ œd gr. αξίωμα œd άξιος „stœyen, gœden“ tomou cyto yno dano tverdgeigne e gœdno/stœyno priyneati pro zabezpeceigne inchix docazœu — ne tomou cyto e „pèunœsty“ u praudivosti’ho. Gr. αξίωμα znacity „stœyno, stoeatche“ ci „gœdno, godeatche“ vieriti u yno dano tverdgeigne.
»V praslovanské době přejato z gótštiny: tam doloženo ‹lēkeis› „lékař“, ‹lēkinōn› „léčiti“; germanská slova jsou prý z keltštiny.«
Хоч чеської я й не знаю на належному рівні, та Ви мене за дурня не майте!
З Вашого уривку Етимологічного Словника Чеської Мови, приблизно: «У праслов'янську добу перейнято з готщини: там задокументовано: ...», «...германські слова суть нібито з кельтщини.»
Тобто зі слів Вашого SISM слово «ліки» – готський перейняток? (вже не кажучи про давньоірландську) Ви ж це щойно заперечували!
псл. trimati "держати, тримати"
псл. xutъkъjь "хутко"
описова назва за методом виконання: вдало скоординуватися в динамічному русі
»наодинці«
@Богдан Лабунський
Citaiéte vuibœrcovo? Slovianscõ rœdnœsty toho slova pœdperõ, crœmy Martinova, i: Mladenœu, Scóc, Bezlay, Schuster-Xèuç, Oxytir + zeabçi i samoho SISM — ysé niyac ne e „na odinçie“.
A yz toï „bœilcheosti“ za gadcõ o cerpanosti toho slova, usie sõty zastarieli.
Na pr., V. Machek (SICM — Etymologický Slovník Jazyka Českého, stor. 325):
»V praslovanské době přejato z gótštiny: tam doloženo ‹lēkeis› „lékař“, ‹lēkinōn› „léčiti“; germanská slova jsou prý z keltštiny.« — he oucazano u SISM, ni garmanscœi ni keltscœi móuvui ne znaiõty znaceigne „liec“ — ino „lieceç“. I cyto e tó za »prý« („diey“, „allegedly“)? Tó e he „vilami po vodie“. Ocivisto, tó istolœuye „yz garmanscuix“ e zasnovano ne bœilche neigy na zvõcovœy blizyscosti, bez gluibcha sõdeçsca uzdriexeigna.
goroh.pp.ua: письмена
Яко збірна тяма
Пам'ятаєте середньовічний трактат Чорноризця Хороброго «Сказа́ніє о письмене́хъ»?
"мить"
описова назва за властивістю: живе менше однієї мілісекунди, його неможливо побачити, зважити чи дослідити хімічно
псл. gava "ґава" -> "ґавити" (губити, не помічати)
пол. promień "промінь"
описова назва за властивістю: легко пропускати рентгенівські промені
псл. větь, větvь, vitь "вітка"
псл. *orsti "рости" -> "паросток"
псл. pěna "піна"
псл. biti(‹*bītei або *beitei) "збивати"
Пінянка -> третину напою займає молочна піна
Збиванка -> описова назва за способом приготування: збивання молока до піни з подальшим поєднанням із кавою
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число.
https://hrinchenko.com/dictionary/word/26534-lik
https://hrinchenko.com/dictionary/word/29232-mud
Сутямок до: знепристойнити
вульгарність
https://hrinchenko.com/dictionary/word/29232-mud
Сутямок до: знепристойнити
вульгарність
goroh.pp.ua: пристойний
https://hrinchenko.com/dictionary/word/48293-pristoinii
Питомо-українське дієслово, яке походить від питомо-українського прикметника. Залишити!
Усе просто:
автобус – людовіз;
автостанція – людові́зня.
автобус
Дбати — придбати
ЕСУМ: дба́ти «старатися, піклуватися; здобувати, набувати, заготовляти»
Префікс с- пишеться перед глухими приголосними к, п, т, ф, х
Хтивити (псл. xotěti, xъtěti;)
Паскудити (псл. paskǫda)
схтивити - дієслово, що надає чомусь непристойного, вульгарного характеру
спаскудити - дієслово, що зводить щось до ницого стану
Дякуючи Цароліні, я б хотів відповісти на Ваше питання щодо "Одкуля там є <•ав•л•ик>".
Хочу підкреслити, що в сьому варіанті написання новотвору працює інший принцип: слово спряжене з двох коренів - "бгати" (топтати, м'яти) та "лик" (вигляд, але тут швидше в значенні "форма").
Щодо смислового зв'яза, то се буквально "вим'ята форма", що, як на мене, чудово описує як пухку повітряну структуру бріоша, так і сам метод його приготування.
До речі, се слово непогано вписується, на мій манер, в ряд десертної випічки, якщо порівняти з такими назвами, як бублик, коржик, пряник, маковик, медовик, сирник та шулик.
»спряжене з двох коренів - "бгати" (топтати, м'яти) та "лик" (вигляд, але тут швидше в значенні "форма").«
Aha, to ono e iesce gœrche.
»чудово описує як пухку повітряну структуру бріоша«
Lédve. Ya dieyõ „meati“, na opacui, pridrougiaiõ (associate) iz yzplosceignemy.
»так і сам метод його приготування.« — tó e ne odin vid tiesta yacuy bgaiõty.