Останні події

змінився найкращий переклад для слова раковина (сантехніка)
glœc, glœc-, golk-/golç-
7

“Tó Vui sobie ’rçiete. Plõtaiéte grouxycui iz yablucami”

Так, спитаю спершу про письмо

  1. Чому саме “grouxycUI”?
  2. Чому після “grouxycui” “iz”?
  3. “yablucami” Добродію Єлисію, скажіть, будь ласка, чи можна це слова прочитати як “яблИками”/“яблЬІками”? Якщо так, то з чого це видно? Якщо ні, то як це запишете? І якщо це різні слова, чи не порушує це початкової думки Вашого …пису – всі одміни одним записом?

Аж тепер про діло. 
 Що я нібито “плутаю”? Де? 
Ви згодні з тим, що поезія/безладне письмо – достатня причина ставитися до таких прикладів ще обережніше? 
Якщо так – про що мова? 
Якщо ні – доведіть, поясніть. Ваші слова без доказів і пояснень позбавлені будь-якого глузду.

Gryvko Chebryk додав до слова халатність
16:24
переклад байдужість

Gryvko Chebryk додав до слова халатність
16:23
переклад телепність

Роман Роман2 прокоментував переклад
15:14

То самі подивіться
r2u.org.ua: натха
goroh.pp.ua: натха

Kuľturnyj aborihen додав до слова клірик
12:55
переклад духота

Роман Роман2 прокоментував переклад
12:28

"»Там є тільки "Glockenspeise"«
Ya’smi use poyasniu, ceomou ‹zvonovina› mogé bouti slovo za ‘bronze’."

Хууу...
Оце, пані Кароліно й усі, те, що я кажу про мислення й розуміння.

Добродію ж Єлисію!
Ви написали: "Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.".
Я ж доводжу, що слово не засвідчено, а подано, і не в значенні "бронза", а в значенні "бронза на дзвони", а то й "матеріал на дзвони".
Я ясно написав: "Проти самого слова я нічого не маю."
"Чи може після цього слово "дзвоновина" бути найкращим до "бронзи"? Так, і про це я теж писав на Толоці-таки. "
Тобто я вже втретє пишу, що слово й після цього легко може бути найкращим.
"Та мова тут про самі засади, про логіку, мислення."
Тут, як може здатися, ці Ваші 2 неточності в одній думці, якщо не сказати помилки, ні на що суттєво не впливають. Та:
1) десь вони можуть вплинути значніше
2) головне — засади. У ККК біда з логікою. Ви зокрема часто чи то не розумієте, чи то не хочете розуміти, як-ось тут.
3) сумно, що до мене ніхто такі питання до того слова не ставив.

Іще раз. Ви написали учаснику, що це слово засвідчене в значенні "бронза". Якби це було так, то питання перекладу можна було би вважати чи не закритим. Я ж кажу, що, по-перше, прикладів ужитку я не знайшов, отже, слово не засвідчено, а подано, а по-друге, в словнику значення "бронза" немає.

Роман Роман2 додав до слова сообразити
11:23
переклад дібрати

— ?

Богдан Юшко прокоментував
11:16

"Живої" 🤣

Богдан Юшко прокоментував переклад
11:00

вонверть / вонверття, вонвернь / вонверння

Liesolòn прокоментував переклад
10:58

Це просто спроба з моєї пов'язі, що в балеті багато вертіння/вивертів (хоч таке, певне, є в більшості плясів, та пов'язь у мене саме з балетом

09:43

Самі ж уже додали місяць до цього

08:55

А "н" там вимовлятиметься? Унвертя?

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:56

»А, як "зовні"«

Aino, œd ‹unie› “extra” (cde?), œd ‹von› “extra” (cõdui?). Za novoiõ pravopissiõ: ‹vonverty / vonverttié› ci ‹vonverny / vonvergne›. Œd ‹von•› ta ‹vertieti, vernõti›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:05

»Надто говіркове«

Rœzniça meidj ‹mene› ta ‹mea› ne e govœrna.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:03

»А вафельний стаканчик — вафлівка«

Œd slova ‹rœg›, por. eag. ‹cornet› — ‹rœgyoc, rogyoc›. Sé slovo u znaceignie sõdinui pœd iedjõ e viedomo u rous. — v. Gelex. II 806 ‘Wursthorn (Wurstbügel)’. Iesce por. slvç. ‹kornútok› ‘(icecream) cornet’.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:52

»Надихнувся "хмароплавом"«

A izveazoc e ...?

> https://slovotvir\.org\.ua/words/fortuna\#t107118 під “удача, вдача”
> Цитую свою відповідь звідти частково.
> “По-перше, схоже, це єдиний засвідчений приклад на всі ті “старі” словники. Якби Ви читали Шевельова, і читали як треба, то знали б, що на єдиний приклад покладатися не слід. По-друге, те когнітивне спотворення підтвердження, про яке я сказав: Ви хапаєтеся за [єдине] підтвердження Вашого погляду, геть нехтуючи (не бажаючи та/чи не вміючи помічати) усі [численніші] докази, які цей Ваш погляд спростовують. По-третє, я точно знаю, що Ви й не думали досліджувати джерело, приклад із якого вміщено в словнику. Безліч разів усім пояснював, як правильно обходитися зі словниками, зокрема звертати увагу на джерела, та, звісно, марно. А тут на джерело звернути увагу таки слід. Я почав його читати із самого початку. Серед прикладів (яких, я б сказав, безліч):
> с. 13: “служив [...] на майдані майданЧ(=Щ?)иком”
> “на ві-що” і “на віщо”
> с. 14: “з соломи зроблЕННий, смолою засмолИННий” — і, нижче, “з соломи зроблЕНий, смолою засмолИНий”
> “до-дому” і “до дому” (в одному реченні).
> “з темнОго лісу” і “з темнАго”
> “ВовтузАЕцця”
> С. 15: “Зайчик” і “зайчикЪ”, с. 16: “зайчІк”
> “Не ріж” і “неріж” “тіэйі”
> “Гаскав” (ласкав), “на толо” (на того) -- ?
> С. 23: “оддав” і “отдасть”
> с. 16: на одній сторінці є “дозімував” і “до зімував”
> “БлаговІщення” і “БлаговИщення”
> “ЛугЪ” (с. 16) і “луг” (с. 17)
> С. 18: “бІжить” і “бИжить”
> С. 36: “не хочу” і “нехочу”
> с. 41 “одчИнила” й “одчЕнила”
> ! С. 32: “...гнИздечко, а в гнІздечку...” Через 2 слова!
> До чого це я? 1) Вам і так слід би знати, що з кінця 18 ст. було чимало (кількадесят) різних право- і кривописів. В одних переважали одні засади, в в інших — інші. Не всяке написання тими правописами одповідає засадам сучасного. Простіше кажучи, якщо хтось колись писав, наприклад, “хочецця”, це ще не значить, що ми можемо писати так сьогодні, бо це буде порушення сучасних засад: тоді переважала одна, а тепер — інша. 2) Які ж були засади письма в цій книзі? А лихо його знає! Тільки наведених мною прикладів досить, щоб легко зробити висновок, що книгу набирали без явних засад письма, украй непослідовно. Якщо буть одвертим — просто безладно. Я нізащо не знецінюю роботи впорядників, але безладність написаного суттєво знижує вагу книги як джерела для дослідження звуцьких і звучинних явищ.
> Отже, поки маємо один засвідчений приклад, і той — у книзі з украй безладним письмом.
> “Цей приклад, до речі, ще й викриває Ваш блуд про “писак радянської й порадянської доби”.” Знову логічна помилка од Вас, аякже. Хіба ж я сказав, що ТІЛЬКИ “писарі” радянської й порадянської доби “механічно” по-мертвому тулили “правила” до живої Мови? Хіба тільки вони могли запоширювати чергування, переносити його на слова, яким воно загалом не притаманне? Ні ж, ясне діло! Але саме в 2 (грубо) половині совка й після його розпаду кількість таких прикладів, зокрема в письменстві, значно зростає. Звісно, я не лічив, та, як мені здається, в десятки, а то й у спині разів (коли йдеться про частку, ясна річ).
> На додачу, в мене ще є невеликі сумніви в значенні слова “вдача” тут, та поки лишу їх при собі. Головне, знову ж: Ви не знаєте засад правопису. Учіть їх. І не знаєте живої Мови. Я вже раніше писав докладно про те, що Ви розтягуєте “правила” на всі слова безладно, без чуття й сорому, нехтуючи її “винятки”. Учіть живу Мову, читайте класиків, учіть засади письма.
>
> Висновок.
> 1) Треба досліджувати джерело, якщо таке є. Не просто слово, наприклад, висмикувати з нього, а й прочитати хоча б сторіночку-другу, щоб зрозуміти, що воно і з чим його їдять, які засади письма (і чи є вони взагалі), які, може, особливості. Якщо засади письма в джерелі одрізняються од сучасних, якщо письмо в джерелі непослідовне, до таких прикладів треба ставитися ще обережніше.
> 2) Знову ж: це, наскільки бачу, єдиний засвідчений приклад. Один засвідчений приклад, і той -- у джерелі з безладним записом. Хіба ж на нього слід покладатися? 
>
> Прикро те, що ті, кому те, що я тут пишу, не треба, і так розуміють, а ті, кого я маю на увазі, і так не зрозуміють, так все ж: до всього, треба все осмислювати. Якщо знаєш Мову (а ті, кому я хотів би пояснити, як обходитися з джерелами, її загалом, знають, якщо знають, не дуже, точніше, дуже не. Та годі мені), треба порівнювати знайдені відомості, приклади тощо з уже відомим. Звісно, не міряти все своїми нинішніми знаннями, але якщо нові відомості явно суперечать тому, що знаєш, вчасно зупинятися, замислюватися, ставити питання, незважаючи на те, що на це тут мают право не всі. Якщо є сумніви, запитувати себе, а якщо треба, то й не тільки: як слово з таким коренем може мати таке значення? Як воно могло розвинутися? Чи одповідає складництво (морфеміка) слова значенню? Чи одповідає подане значення добі й мовному середовищу (див. про “пружити” й гірлянду вище).
>
> Уважними треба бути до джерел. 

Tó Vui sobie ’rçiete. Plõtaiéte grouxycui iz yablucami.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:20

Œdcui e ‹ґ› pri niem. ‹hurt›?

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:19

Vidjte moyõ izmiencõ pœd ‹корифе́й›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:18

Rousscoiõ bui boulo iz ‹•iey› (‹•ѣи›) œd gr. ‹•αίος›; ‹•ей› e ceréz veatscuy tvar cde neyma rœzniçui meidj *e (‹є›) ta *ē/*oy (‹ѣ›). Por. i rous. ‹Vartholomiey› œd gr. ‹Βαρθολομαίος›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:03

Yz seoho slova nie yaco coristati za teamui: ‘керівник і заспівувач хору; оперний співак, який виконує сольні партії; танцівник кордебалету, який виконує сольні партії; провідний’.

אלישע פרוש прокоментував
05:02
слово корифе́й

Gr. κορυφαίος e œd κορυφή ‘gòlovomac, guira; goroverx’, a u rous. znaceigna ‘head man, leader’ e œd slova ‹gòlova› ou slœu: ‹gòlovic› ta ‹gòlovoura› (v. SIRM I 551, pœd ‘gòlova’).
Greçscoiõ e prosto ‘gòlova’ ‹κεφαλή›, a ‘gòlovomac — guira, guirya’ e ‹κορυφή›. Rousscoiõ ge e slovo za ‘verx gòlovui, macœuca, mac’ ‹guirca, guira, guirya›, xotcha œd seoho slova znaceigna za ‘head man, leader’ i ne sõty viedoma.

Carolina Shevtsova прокоментувала
04:13
слово клірик

Можете, будь ласка, пояснити, чому вибрали саме корінь "ряд" за κλήρος? Первісне значення наче ~дідизна. І чому саме такий твар із -ов та -ич? Як перекласти кри́ла́с коли йти від цієї основи?

Carolina Shevtsova додала до слова клірик
04:06
переклад клиріс,кліріс

אלישע פרוש прокоментував
04:01
слово клірик

readovitch

← read ‘κλήρος’ (Yznad. Sriezn. 235: ‹rẽdu›), + *-ou- ta *-ityu ( ← *-it-yos).

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:57

Движиво наче трохи розумію, та чи можете пояснити це слово, будь ласка?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:54

Цікаво. Джерело?

Liesolòn додав до слова бале́т
03:53
переклад вере́тва

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
03:51

Так, добродій Роман уже й до Желехівського дістався 😥

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:46
переклад голова́

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:46
переклад верхово́да

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:46
переклад сві́точ

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:45
переклад очі́льник

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:45
переклад заводі́й

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:45
переклад заспі́вувач

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:44
переклад провідни́к

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:44
переклад корите́й

Carolina Shevtsova додала до слова корифе́й
03:44
переклад корифе́й

Carolina Shevtsova додала
03:44
слово корифе́й

Значення: Керівник і заспівувач хору; оперний співак, який виконує сольні партії; танцівник кордебалету, який виконує сольні партії; провідний…

Приклад вживання: Коли хор скінчив співати, Меценат злегка кивнув головою корифеєві. (Леся Українка) Корифей виступає в першій лінії кордебалету, а також…

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:38

»Podatcoeu?«

? 🙄

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:36

Romanotvœr??

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:35

Tó ne e yno slovo u rousscie. Rousscoiõ e: neilyga /ne͡ilʲˈ.ɣ̞a/ [neʲlʲˈɣ̞a, nilʲˈɣ̞a, nʲɪlʲˈɣ̞a], v. SIRM IV 69.

Carolina Shevtsova додала до слова кордебале́т
03:29
переклад кордебале́т

Carolina Shevtsova додала
03:29

Значення: Колектив танцюристів, які виконують групові танці в балетних, естрадних виставах і т. ін.; танець, що виконується таким колективом.

Приклад вживання: Я уявляв собі рідний ресторан, кордебалет. (О. Чорногуз) – Були ми вчора на іменинах у моєї двоюрідної сестри. Вона вчиться у…

Carolina Shevtsova додала до слова бале́т
03:25
переклад пля́ска

Carolina Shevtsova додала до слова бале́т
03:24
переклад бале́т