Останні події

> > сім лесь хлопців породила, ні єдному **ксту** не дала

> Що таке “ксту”? 👀

https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Teperv eimy ino vidieu ysé Vache puitagne.

Seimy les’ xlópçœu poròdila, ni eidnomou crystou [kstu] ne dala. („You have given / gave birth to seven boys, but gave baptism to none“). [kstu] e yn pràvilen zvõtvar ‹crystou› œd ‹crest›, poread iz zvõcotvarui: [ɪrˈstu] po sõgolósnie — œd ser.-rous. zvõcotvara [kr̩ˈstɪtɪ], ci tacoge [krɪˈstu] ([rɪ] ← *‹рь›); por. iesce ‹crystiti› [kstɪtɪ], [ɪrˈstɪtɪ] ← ser.-rous. [kr̩ˈstɪtɪ].

‹les’› e lémcœuscuy vid slova ‹es’› œd ‹esi› „you are“, tout = eag. „you have“ u ‹les’ ( * esi) porodila› „you have given birth“.

Kuľturnyj aborihen прокоментував
22:50
слово князь

Гугл вже видає ,що рупно ,посилаєтьця на Їлисея.
„principium“ v. Suriezn. 1112—1113 Tento zápis odkazuje na konkrétní heslo ve slovníku staroruštiny, kde latinskému slovu „principium“ (počátek, základ, princip) odpovídá staroruský výraz поконъ (pokon).Zkratka „v. Suriezn.“ znamená vide Sreznevsky (viz Sreznevskij) a čísla 1112—1113 označují konkrétní strany (sloupce) v jeho monumentálním slovníku staroruského jazyka (Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам).Podrobný význam hesel na str. 11

אלישע פרוש прокоментував
22:30
слово князь

pocœnnic

/po.ˈkyn.nɪk/

___
D.-rous. ‹pocœnynicu› „princeps; initiator“, œd ‹poconynu› „princeps“ (primeitno), œd ‹pocœnu› „principium“ (v. Suriezn. 1112—1113).

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
22:09

Тут є і таке, під ним про нього й пишіть

21:49

Значення: Система заходів, яка допомагає людині обрати професію відповідно до її здібностей, інтересів та потреб ринку праці.

Приклад вживання: Профорієнтація дає змогу зрозуміти, який вид професійної діяльності вам більше підходить, оцінити власні здібності, інтереси, можливості та…

Друга Путь прокоментував переклад
21:41

пропонувати - простирати

Друга Путь прокоментував переклад
21:37

Поки найліпше

Друга Путь прокоментував переклад
21:36

Друга Путь прокоментував переклад
21:36

+

Друга Путь прокоментував переклад
21:35

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
21:04

Також про це див. "Історична фонологія..." Шевельова, розділ 6.6., частина г)

Моторошний:

ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити

Шевельов “Історична фонологія…”, розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)” (ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)

Богдан Лабунський прокоментував переклад
19:12

goroh.pp.ua: слобода –> вислобоня́ти

змінився найкращий переклад для слова дебют (ігри; шахи)
почин
3
Богдан Лабунський прокоментував переклад
19:05

Отож

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:52

У російській, судячи з РУАС, по схожому вживають касательство, але зараз це рідкісне слово, та й у нас теж є дотичний тощо, та й відрізняються доста

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
18:51

Я не чув слова "мішкати" взагалі ніколи, хоч з яким значінням.

переклад тичення

(стосунок)

Від дотичний тощо?

У літературній українській мові звук и в дієслові бути замість колишнього bytу не має жодного тичення до продовження стадії u/ꙍ ("Історична фонологія..." Шевельова, переклад 2002)
ГРАК ще 4 після 1990 знаходить, цікаво що два з них вживає редактор перекладу Шевельова Ушкалов, а ще два пов'язані з ним сферою

Valentyn Holod прокоментував
18:23

Регулярність тоді як? Сталість?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:17

Без польського впливу, в українській не було би слова «мішкати» в тямі «осілого життя»

Друга Путь прокоментував переклад
16:45

Пан Туро не хоче перекладать слова вже руської доби. Це геть інше.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:28

@Михас Туро – він теж не хотів нічого перекладати

Друга Путь прокоментував переклад
16:25

»Ваші приклади як раз кажуть на користь ’гачі = pants/trousers’:

° ‘кальсони’ є білизна спідня = під ногавицями — не верхні ногавиці;
° ‘стегна’, ‘верхня частина, пояс штані’, ‘пов’язка’, ‘пояс’ — усі тями кажуть на верх ніг при череслах, де ‘pants/trousers’ носять — не цілу ногу до низу.«

Друга Путь прокоментував
16:17
слово штани

Так

Друга Путь прокоментував
16:16
слово диня

Перекладать так, але вже не праслов'янщину.

Друга Путь прокоментував переклад
16:15

Може пере́кіс?

змінився найкращий переклад для слова дисбала́нс
перекі́с
2
Kuľturnyj aborihen додав до слова логічний
15:07
переклад ясний

Такий ,який не потрібно роз'яснювати

Богдан Лабунський прокоментував
14:41
слово незле

А з вже доданими перекладами са́ме до слова «незле» що робити? Ви ж не станете їх вилучати. Та нехай вже так буде

Богдан Лабунський прокоментував
14:34
слово диня

@Друга Путь

Так, праслов'янське, але перейняте. Ви знаєте яка суть сторінки Словотвору?

змінився найкращий переклад для слова штани
ногави́ці
5
Богдан Лабунський прокоментував переклад
14:25

ЕСУМ: «...псл. *gatja (одн.), *gatjě (дв.), яке підтверджується старими запозиченнями в фінно-угорських мовах...»

Богдан Лабунський прокоментував переклад
14:11

Міню всім за підпору! ✊

змінився найкращий переклад для слова шолом
шо́ло́м
3

гладо́ня «ошатна гарна жінка»

переклад гладоня

гладо́ня «ошатна гарна жінка»

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
13:47

Я розумію, про що ви кажете. Якби це слово було розвивалось на вкраїнському ґрунті, воно було б набуло такої вимови. Одначе я кажу за те, що я такого слова ніколи не чув.

Bozhyk прокоментувала переклад
13:44

👏✌️👌🫡

Друга Путь прокоментував переклад
13:36

мішкати, де оте І передає фонему ѣ {ʲi(:), i͡e}

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
12:57

Я кажу про "мішкати". А щодо "мешкати", то його нема в живій народній мові більшої частини України.

Друга Путь прокоментував переклад
12:18

Але я з цього слова не користаю. Не мешкать, а просто жить.

Друга Путь прокоментував переклад
12:17

ме́шкати (зсув наголосу) ← мешка́ти (у деяких говорах через безнаголос ѣ зливається з е) ← др. мѣшькати

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
12:09

Джерело? В ЕСУМ щонайбільше кальсони

Друга Путь прокоментував переклад
12:05

Ми не приймаєм усе, що було запозичено з часів уже існування руської мови. Усе до часів руської (праслов'янська, ПБС, ПІЄ) ми не берем як чуже, бо це безглуздо. Свої назви або якісь уже дуже нішеві слова ми просто адаптуєм до нашої фонетики, бо не все перекладеш. Я он, як уже був писав, збираю свій словник перекладів. Підозрюю, що й інші спільники тоже собі записують.

Bozhyk додала до слова узурпація
11:59
переклад заволодіння

Bozhyk додала до слова прописка
11:57
переклад припис

переклад завладання

переклад гладити

Або погладити, або згладити, або вигладити, або розгладити

Шевельов "Історична фонологія...", розділ 3.8: Пс. Бичк. XI ст.: поглажю ‘зруйную’

Також є в "Матеріалах..." Срезневського

Згладити, вигладити, розгладити даю як кращі доконані, як на мене; може й в першотворі по- не доконаність, а що про кілька йдеться