Останні події

»Та й, Латиниця не спроста міжнародна! Вона міжнародна не тому, що вона зручна (це не правда, там багато звуків потребують або диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде). Вона міжнародна, бо Британія, Іспанія, Португалія та Франція дуже затято втюхували її іншим народам, та витісняли їхні мови, писемності тощо.«

@Артур Шапошник

Tó Vam mrity. Ne tomou. I za pèuno ne »диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде«. Na pr. ‹s› u Unicodie e take same i ocremo i u ‹sh› ci u ‹sch›.

I na pricladiex vuisje’my pocazau oge pro ‹ч, ж, ш› ne xuibleaty ni digraphui ni diacritica.

»незаслужено втрачений Ѧ, який замінили на Я«

@Артур Шапошник

Tó e xilo za muilo. Pisymea ‹Яя› e scoropisy toho samoho ‹Ѧѧ›. Ale ‹я›, na pr., u ‹яблуко› ci ‹земля› ne e te same zveagymea (phoneme) he ‹я› u ‹тягти›, ‹язик›, ‹теля›. I u govoriex pœudne-zaxodou i u govoriex pœunoci e pèuna rœzniça meidj pervximy „‹я›“ ta drouguimy, yzocrema droughe e pitimo (i na pœudni-zaxodie, i na pœunoci) riecéuleno (realized) ceasto he dvogouc (diphthong), a na pœunoci e droughe „‹я›“ u beznagolósie /e/, olni (while) pervche „‹я›“ ni.
Vui mogete cazati oge tó e „izcladnœsty“, ba „zayva izcladnœsty“. Ta tó e cyto rousscõ móuvõ cinity rousscoiõ.

___

»А ще, кирилиця взагалі-то, може передати всі звуки української мови.«

Ne mogé.

___
»в латиниці (ne „Латиниці“) нема ч, ш, ж та інших звуків.“

Puitagne e ne ci u latiniçie „e ч, ш, ж“, ale ci latiniça mogé perédati zvõcui /t͡ʃ, ʒ, ʃ/. I œdpoviedy e tac, mogé i lègco. Ba, liepche neigy cuiriliça, bo cuiriliça coristaié yz ‹ч, ж, ш, к, г, х› — xesti pisymén, olni u latiniçie stané (is enough) lixe ‹c, g, x› — tri pisymena. Za postayemy (position) u slovie, ‹c› mogé perédati i /k/ i /t͡ʃ/, ‹g› mogé perédati i /ɣ̞/ i /ʒ/, a ‹x› perédasty i /x/ i /ʃ/. Zagailnà zasada e: ‹c, g, x› peréd ‹a, o, u› ci sõgolósnui (consonants) znaceaty /k, ɣ̞, x/, a peréd ‹e, i, y› znaceaty: /t͡ʃ, ʒ, ʃ/.
Na pr.:
‹c› peréd ‹a, o, u› = /k/ (‹к›):
‹catati› /kɑˈtatɪ/ („‹катати›“), ‹rõca› /rʊˈkɑ/ („‹рука›“), ‹cotiti› /koˈtɪtɪ/ („‹котити›“), ‹luico› /ˈlɘ̞ko/ („‹лико›“), ‹cuidati› /kɘ̞ˈdatɪ/ („‹кидати›“), ‹racycui› /ˈrat͡ʃ.kɘ̞/ („‹рачки›“), ‹rac› /rɑk/ („‹рак›“), ‹crasti› /ˈkrastɪ/ („красти›“);

‹c› peréd ‹e, i, y› = /t͡ʃ/ (‹ч›):
‹cecati› /t͡ʃɛˈkatɪ/ („‹чекати“), ‹citati› /t͡ʃɪˈtatɪ/ („‹читати›“), ‹cyxati› /t͡ʃxatɪ/ („‹чхати›“);

‹g› peréd ‹a, o, u› = /ɣ̞/ (‹г›):
gadati /ɣ̞ɑˈdatɪ/ („гадати›“), ‹govoriti› /ɣ̞oβ̞oˈrɪtɪ/ („‹говорити›“), ‹guidco› /ˈɣ̞ɘ̞d.ko/ („гидко“), ‹crõg› /krʊɣ̞/ („‹круг›“), ‹grib› /ɣ̞rɪb/ („‹гриб›“);

‹g› peréd ‹e, i, y› = /ʒ/ (‹ж›):
‹geréb› /ˈʒærɛb/ („‹жереб›“), ‹giti› /ˈʒɪtɪ/ („‹жити›“), ‹gydati› /ˈʒdatɪ/ („‹ждати›“);

‹x› peréd ‹a, o, u› = /x/:
‹mouxa› /ˈmuxɑ/ („‹муха›“), ‹xoditi› /xoˈdɪtɪ/ („‹ходити›“), ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/ („‹хиба›“), ‹xmara› /ˈxmɑrɑ/ („‹хмара›“), ‹roux› /rux/ („‹рух›“);

‹x› peréd ‹e, i, y› = /ʃ/ (‹ш›):
‹xélést› /ˈʃɛlɛst/ („‹шелест›“), ‹xilo› /ˈʃɪlo/ („‹шило›“), ‹mouxyca› /ˈmuʃ.kɑ/ („‹мушка›“).

Не так. Коли вірно пам'ятаю, то родово -пись (-graphy) є діяльність чи плід дії, а -пис (-graph) є діяч.

-

Ysé e het' ne tó.

Abo ‹Lesvo›. Roussca móuva ceasto mieni i pisymeinsoc rœd yna imena he to œdpread peréstaubui izcladœu iz dvoma verxœuyama zvõcynosti coli tó droughe bie /l, m, n, w/, por. d.-rous. /t͡ʃəɫ•nɤ/ → */t͡ʃow•n/ → /t͡ʃow•ˈno/ poread iz /t͡ʃo•ˈwæn/. To tvar ‹Lesvo› bui boü blizjiy greçscomou tvarou.

»[kɔtrɪi̯sʲ] → [kɔtrɪsʲ]«

@Данило Ганич

Aha, ròzoumieiõ. Ta /koˈtrɘi̯sʲ/ → [koˈtrɘsʲ].

___
‹perépisïõ› — ceomou ‹ï›?

‹esmy› — tó e daunerousscuy tvar, dobiexynerousscuy e ‹esmi›.

‹pœl› — ya pisiõ ‹pœu›, ponevagy yeoho zvõcotvar preamo ne izteajaié oceicouanuy pràvilnuy œdguib /l/ (mogé bouti, to tvar iz /w/ bie poxireno yz govorœu Lémcovinui, por. tam i ‹bieu› „lebeid“ ← ‹biel›); a iz slovomy ‹golósen› iz ‹-›: ‹pœu-golósen›.

‹bõti› — tacui ‹bouti›; tverdgeigne o „upluivie“ tvarœu ‹bõd•› na ‹у› u ‹бути, був, бул•› e ino oumogleadno i nepotverdgeno narieceoslœunuimi datami govorœu iz protistauleignemy ‹ou› ta ‹õ›, cde ‹bouti› e [ˈbu̯͡ʊtɪ], a ‹bõd•› e [bʊ͡u̯d•].

‹og’› — ya ne lioublõ tout ‹’›. Leipche e ‹oge›, ci ouge ‹ógy›. I ‹yac’› e ‹yac›; tó e scorieye rœunobiegynuy tvar do ‹yaco› (‹taco› : ‹tac›), pace, prosto na /•k/ e i inde po slovianscuix móuvax. Mogemo recti ‹•c› e ouge stalo yno tvarno prislœuyeu œd zaimén he otó: inac, onac, ovac, tac, yac, ysac. Tege mogemo vidieti i iz prislœuyami u ceix. ci slvç. na ‹•m› œd zaimén, proti daunïx na ‹•mo›: ‹kam›, ‹inam (slvç.), jinam (ceix.)›, ‹tam›, ‹onam›, a iesce ceix.: ‹odsud›, ‹dokud›, ‹odjinud›, proti rous. ‹cõdui, tõdui›.

@אלישע פרוש

»Ta te znaceigne mogé bouti perédano i inacye...«

Bológo za pœdmietcheinïe drougoïç!

»cyto tam znacity [i̯]–/ɪsʲ/?«

Ésmy pisau og’ ou slovax yac’ ‹yacuys’, cotruys’›, pœl golósnuy [i̯] mogeity ne bõti móuvlenuy, perépisïõ– [kɔtrɪi̯sʲ] → [kɔtrɪsʲ].

+++

Або й ⟨Лес(о)в ~ Лез(о)в⟩

Хтось

+

Та наприклад є слово водограй в значенні фонтан .
То винограй за таким мислижем буде вже винним фонтаном

+

Чи то не за Чорне море?

»Ага, тим, що ми помітили історію слова, виявляється, насправді це ми її переписали, та й взагалі комунізм«

Я цього не писав. Перечитайте внятливо

Слово є пра-гинодсько-їврупське, дарма що гарийці черпали те слово.

Тут важко десемантизувати, доки ми розуміємо значіння "займати когось".

Ага, тим, що ми помітили історію слова, виявляється, насправді це ми її переписали, та й взагалі комунізм

Вино теж чуже

+

Не все одно. Це те саме, що звати Україну — Русь

А хто свариться? 😃

Будь ласка, не сваріться.

> теперішня просвіта цінить не знання та вміння говорити мовою, а "правильність" ужитку теперішньої правописі

Бо совок ньикуди не зник.

> гід

Чого не рік?

> 2012

Ого... Хоча я підозрював. Жаль, що більше таких мовників, як пан Олисій Поруш, нема в нас, бо майже всі гинші якоюсь дурнею маються.