Згуртовані, об'єднані!
Па- "подібність" і сани, але цей новотвір можна використати до всіх видів транспорту подібних за формою до саней, але на колесах.
Наявне слово від носити, нести. Тут, звісно, краще йшло б щось від сидіти абощо, але й з цього можна
Новотвір від сани і колія.
Новотвір від сани і колія.
Значення: Вид транспортного засобу для розваг, призначений для швидкісного спуску на схилах гір (чи крутого пагорба) по спеціальному треку із бетону…
Приклад вживання: Ми спускалися на родельбані у Буковелі.
Це слово є у Грінченка й Желехівського. Його легше, ніж "вальс", перепояснити як наше похідне від "валити" з -ець (як тут у ualçac (вальцяк) — "валити" колись означало "крутити" та має спільний рід з німецьким walzen)
Багат (на що) ≠ много
Головне значення "багат" не йме «large quantity», це вже є слід розвію переносного вторинного значення, ге в "сила", "тьма", "ліс", "море", "гора", "купа" тощо. Тобто коли треба є зворушно виразити тяму, не вдаючись до матюків. Сьогоденна вкраїнська, ба ділова й навукова мова вібрала в себе грубе чи низьке слів'я ге звичайні, яко "брехати", "лаяти (кого)" тощо, що загалом веде до виродження мови. Прояви сього можете бачити на Словотворі, де користувачі часто-густо дають про переклад слова́ здрібнілі, а то й грубі в суті своїй, коли йноземне слово такої сукміти не ма'. Припускаю, що мовці (питомі, ба й непитомі тим паче) хапаюцця за зворушно-виразні слова, бо вони дають дужчий зворушно-душеслівний одгук і сильніше врізаюцця в ум, аніж “скучні, сірі, високі”, тобто звичайні небічні (neutral) слова. Мова — не Тикток, я'сми проти такого здрібнення мови, бо це призводить до здрібнення вумУ й здрібнення свідомости, й у дальшому прогляді веде к вимиванню мови взагалі. “Нахуя дохуя слів, коли стане "нахуя" і "дохуя"?”
Та й загалом це той лучай, коли з таким словотвором чинять вид, наче мові цій років стільки же, скільки й мовцю, що нею мовить.
Dobrui pricladui, ta Vui sam opaco ròzoumieiéte tó znaceigne ta vuiraza „in principio“ u onou receignou. I tam ‹u poconie = in principio› ne znacity slabieye i ne dvoyeigne, ale „basically“, „bez dailchix/ocremuix drœbniç/loucieyœu“, „zagalomy“¹, „u svoyeiy sõti“. Tbt. „zagalomy, u osnovie, basically, essentially, ab initio, à priori“ dielo stoïty tac oge douge riedco coli coxaié... „ale ixyli buismo ouge gluibche u ocremui loucieyi ci u drœbniçie, to, vierogœdno, dieystvnœsty bui mogla bouti i décyto incha“. Te same i iz drouguimy receignemy, te tverdgeigne e ne „slabieyche“, a tacui „u osnovie; ...“.
A ógy lioud inocdie coristaié yz tacuix vuirazœu, he otó „basically“, „actually“, „à priori“, „I mean“, phran. „je veux dire / ça veut dire“, ital. „tipo“, eag. „like“, ceix. „v podstatě“, niem. „eigentlich“ (nzm. „eigenlijk“, dn. „egentlig(t)“), rous., „móuv, móuvlau, diey, tó/ysé bo tó, si riecy“, cx. „prý“, slvç. „vraj, ževraj“ tc. he slova muiliçie ne mienity ógy, u svoyeiy osnovie, u ynie danie receignie, nesõty, he pràvilo, svoya pitoma znaceigna. Inchami slovami, zaceaste a ne samo coristagne yz yix ynoiõ osoboiõ staié zayvomy. Na pr., bie ou mea yn droug u ouciliscie, i œn uzcrœzy caza „v podstate“: „V podstate, ja mám teraz voľno“ (he otó, meidj godinami, ci po ouceignie), ci oucitelevi: „V podstate, som to písal/čítal“, „V podstate, mám to hotové“, „V podstate, ja už idem domov“, nou, prosto ci ne usiõdui. I puitagne e, e „v podstatie“ ne na miestie za svoyimy znaceignemy? Ba, e. Mogemo bouti çielo izgœdni cyto do zayvosti’ho u cògynie receignie pœd read, ta, na pr., reucxi „V podstate ja už idem domov“ tacui i znacity oge, ne gadaiõtchi yacui drœbniçie, he otó, zaiti zaliesti cyto po dorózie domœu, ci zanesti cyto comou po dorózie, abo ucladaiõtchi imoviernœsty ógy mogé bouti treba iesce riexiti cyto, ta „u svoyeiy osnovie“ tacui idé ci mierity domœu.
___
¹ — Esmi proti ‹zagalomy› za „in principio“ yac ymaiémo yn liepliy vuiraz, pace, tocdie i „generally, i general“ i „in priciple“ bui use pac boulo „zagalomy, u zagalie, zagailno“.
:)
Згідно з азірівкою. :-)
Узпис, але з -м'я (за -ма, та й писм'я = літера = -грама)
Якщо -грама = -писм'я (бо -ма = -м'я)
Якщо -грама = -писм'я (бо -ма = -м'я, та й писм'я = літера)
-грама = писень
Пере- (ще раз; переставляти; один зі знаків ана-) + писень (літера; -грама)
@Bœgdan Youxyco
+, в Желехівського очниця — окуляр