Зпіччя-піцца
затяг - рекрутинґ
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка)
Російсько-український словник 1893-1898рр. (м
М. Уманець, А. Спілка). Перекладає російські, які у них запозичені — Архитектура, архитектор, як наші — Зодчество, зодчій. Тож... Споконвіку це наше слово, хоч і початково запозичене із старослов'янської, але краще вже слов'янізм запозичений, ніж грецизм.
Хоча, слово зодчий фіксується і в давньоруській мові, тому старослов'янськість цього слова не зовсім доведена.
Дъва → дъвьникъ
Дъвьць → дъвьцьа
На взір "свита", хоча не певен у походженні
ти->р
рупний спосіб утворення йменників
пити — пир
дати — дар
жити — жир
Найкраще.
Шановний, почитайте про термін Україна, де він виник і які землі позначав. Звісно, всі ми є русини, але самоназвам властиво змінюватися, і українець це нащадок саме земель Києва, Галичини, Волині, Чернігова, Переяслава, Закарпаття, Буковини тощо. А русин дуже загальне для нас, адже русини були і ті, хто проживали на Білорусі, а вони не ми. Тож не цурайтесь бути українцем, бо меншовартість до нічого хорошого приведе.
Миню,займово.
Пор. ісп. eje cronológico, пол. oś czasu, чес. časová osa.
U ‹cerneç› e ‹•eç› ← *-yku, otge *y — perédniy golósen (*‹ь›). U ‹cernétca› e ‹•ét•› ← *-et- ← *-ot- pœslie *-y- — *kyrny-ot- → *kyrn-et-, cde *-e- u *-et- e tacoge perédniy golósen. A peréd perédnimi golósnui i *e i *y ne staié /o/ ci /ɔ/.
»та чомусь "чорен" під таке “правило” не втулити«
Ta ‘utouliti’. U slovie ‹ceoren› neyma na cœnçie *-y, ale *-u — tó e NEperédniy golósen, tomou tout *y u coreni *kyrn- dasty pràvilno /ɔ/.
> **-нд’-**
> хи́ндя «трясця»
> афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
> до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
> **Зміна дієслова на іменник(?)**
U six slovax e, viedie, scorieye, * -yda he u ‹criuda› ( * krey-w-yd-a), ‹prauda› ( * prō-w-yd-a). U slovax ‹prauda, criuda› * -y- u * -yd- bie pogluinõto u * /w/, dauxi /ɑ͡w/ ta /ɪ͡w/. Ya gadaiõ oge /xɘ̞ndʲɑ/ e œd * ‹xuiniti› (v. SISM VIII 157: * xyniti), s.b. œd * xūn-yd-a → * /ˈxɘ̞nʲdɑ/, i dalie u /ˈxɘ̞nʲdʲɑ → ˈxɘ̞ndʲɑ/. Porœunayte tacõge mienõ * /ʲ/ u slovie /ɣ̞ulʲˈtʲaj/ œd * /ɣ̞ulʲˈtaj/ ← * goul-y-t-ay-os. Tó bui, tou e peréneseno meaccœsty /ʲ/ na dailchiy sõgolósen /d/ — * /ʲd/ → /dʲ/. U slovax ge ‹prauda, criuda› neyma perénosou meaccosti /ʲ/ na /d/ tomou cyto pœslie /w/ e * -y- yzniclo douge rano.
»Так, підстав для 'е' нема тут.«
??
Iesce raz:
» Za perve tac, poprauno bui iz /æ/ — /t͡ʃær•/, ne /t͡ʃɔr•/. Rodove pràvilo e oge *yr → /ɔr/ e ino peréd neperédnyui golósnui (*a, *o, *u, *ū). « — Tout e na cœnçie *-y, ne *a, ni *o, ni *u, ni *ū.
___
» Та чому тоді "чорен", а не "черен"? Бо наголошений склад? «
Ni, /ˈt͡ʃɔrən/ bo *kyrn-u — *-u e neperédniy golósen, a /ˈt͡ʃærənʲ/ bo *kyrn-y — *-y e perédniy golósen.
U slovie ‹ceorniça› e /ɔ/ bo e œd *kyrnu + *-ika, a u slovie ‹cerniça› e /æ/ bo e œd *kyrny + *-ika.
goroh.pp.ua: Пир#20684
@Є. Ковтуненко
Згоден, що логіки нема, але ювенальний якраз і відноситься до юридичних визначень