гуляти - оскільки ми найчастіше слухаємо «подкастів» виконуючи якісь побічні дії, тобто мова нас супроводжує в буденних завданнях
гуплі виникло мимохіть, але викликає в мене асоціації з «гутарити» і «плинути». Тобто розмова яка «плине» в тлі, поки людина зайнята своїми справами
Подекуди трапляється мені вживання «лол» там, де годилося би вставити «тю». Вияв несерйозного ставлення до слів співрозмовника, іронії до його думки
Порівн. кулемет
Порівн. сніданок
В ЕСУМ при́святок — «невелике свято»
стабільний Ярослав
r2u.org.ua: містина
Місти́на; наголос на И́
goroh.pp.ua: витяз�%
Ще ось слова д.Їлисея
»Всі росіїзми й полонізми слов'янські, і що«
Inose, ta ‹yzviteaga (yzvitẽga)› ne e yz veatsco ni yz leadscui. Ni yz scandinausca gerela ne e ; za pèuno ne œd ‘viking’(!). Ale œd *yz-vit-eng-a, œd dieyeslova ‹yzviti› (drous.) “to gain”, œd *wey- “to chase, gain”, œdcui i: veat. ‹обилие›, ceix. ‹obilí›, slvç. ‹obilie› — *ob-vil-iy-o, lit. ‹vyti› “drive, chase, pursue”, cerez *wey- : *woy- u: ‹voyin›, ‹vœyna›, ‹vœysco›, ‹voyiti, voyouati›. Iz *-t- (*wey-t-) iesce por. drous. ‹uzvity› “vuigoda, coristy, yzisc” (*that which is gained, pursued”). A *-eng- → ‹-ẽg-, -ẽz-› por. iz: ‹ròboteaga› (*orb-ot-eng-a), ‹cremeazen› (*krem-eng-), ‹squireaga› “tscnara” ( ← *skwiriti), veat. ‹сквиляга› “t.s” ( ← *skwiliti), ‹comeaga› ( ← ‘cœm’), ‹moteaga› (*mot-eng-, ← ‘motati’), ‹crõteaga› (← ‘crõtiti’), ‹bodeaga› “vodeana gõbca, Spongia fluviatilis” (← ‘bodati, bosti’, *bod-eng-a).
> гуляймова
Ні, не гуляй