І тут вже біолабараторія України з своїми бойовими "комарами"
«(sé e priclad yz Xeveleva, prauda, ou yeoho „pyxeniça“); pro tsiõ dvœynœsty ya i pisiõ ‹yz› — i za *yz bez *[j], otge → /∅z = z/, i za *[j]yz iz [j], za postayemy.
Sliedoiõ, ya pripouscaiõ oge i *ymati (**‹ьмати›) u /matɪ/ ( ← *|∅mati|), porõcy iz lygœtnuimy *[j]ymati u ‹imati› |imati| /ɪmatɪ, jɘmatɪ/, po golósnie [jma•, jmɑ•], dauxi rœznœi znaceigna — „to have“ ta „to catch, fetch“, *yk(u)r-ig-a u ‹criga› ( ← *‹ycriga, ькрига›), a tacoge ‹cra (ycra)› ← *yk(u)r-a (**‹ькра›) proti *[j]yk(u)ra u ‹icra›, *yskra u ‹scra› proti *[j]yskra u ‹iscra›, tc.
Otge œd „to catch“ bõdé ‹ima•, imi•, iml•› = |jim•| /(j)ɪm•, (j)im•/ [jɘm•], po golósnie [jm•], a œd „have“ ‹yma•› = /ma•/ ( = */∅ma•/)»
Отже, ви пишите ‹y•› там, де псл. jь стало ь (j випало), а там, де ні, ‹i•› пишите?
@Bœgdan Youxyco
‹y› e u istotie *‹ь› (*y), tbt. postõpouié rœuno he i y (‹ь›) inde — slab yznicné u /∅/. Tam cde u rous. e na poceatcou |i•| u vidie [i•, ji•, jɪ•, ɪ•, jɘ•, ɘ•] u beznagolósie ta [j] po golósnie, tó mogé bouti bõdy yz prasl. *ey-, abo yz prasl. *[j]+y — sbt. *y iz pristaucoiõ [j], dauxi */ji̯• ~ i̯͡i̯•/ → |ji•|. A yac pristauno [j•] peréd *y- bie dóugyno bouti lygœtno (facultative), tó dóugynui bea bouti i tvarui bez *[j] peréd *y-, a ou yix tocdie *y u slabcœmy postayie ymaiõty uzslœuno do slabcoho *y usiõdui inde dati /∅/. Pri tœmy, lygœtnœsty *[j] moge bouti i u tœmyge slovie. Na pr., ‹yz› ← *([j])yz- ( = **‹ьз›), he priclonoc (enclitic) tvori odino çielo iz dailchemy slovomy, na pr.: u *yz-travui (**‹ьзтравъі›) e *y slabco, tomou → /ˈ∅ztraβ̞ɤ/, ale u *yz-pyxeona› (**‹ьз•пьшона/пьшєна›) e pervche *y dõge, a droughe *y slabco, tomou → **/əzp∅ʃonɑ, əzp∅ʃɛnɑ/, ale ponevagy na poceatcou slova ne moge bouti prosto /ə•/, dodano bie *[j•] — **/jəzp∅ʃonɑ, jəzp∅ʃɛnɑ/, dauxi pac |jizp∅ʃonɑ, jizp∅ʃɛnɑ|, i dalieye ouge [iz• ~ ɪz•] (sé e priclad yz Xeveleva, prauda, ou yeoho „pyxeniça“); pro tsiõ dvœynœsty ya i pisiõ ‹yz› — i za *yz bez *[j], otge → /∅z = z/, i za *[j]yz iz [j], za postayemy.
Sliedoiõ, ya pripouscaiõ oge i *ymati (**‹ьмати›) u /matɪ/ ( ← *|∅mati|), porõcy iz lygœtnuimy *[j]ymati u ‹imati› |imati| /ɪmatɪ, jɘmatɪ/, po golósnie [jma•, jmɑ•], dauxi rœznœi znaceigna — „to have“ ta „to catch, fetch“, *yk(u)r-ig-a u ‹criga› ( ← *‹ycriga, ькрига›), a tacoge ‹cra (ycra)› ← *yk(u)r-a (**‹ькра›) proti *[j]yk(u)ra u ‹icra›, *yskra u ‹scra› proti *[j]yskra u ‹iscra›, tc.
Otge œd „to catch“ bõdé ‹ima•, imi•, iml•› = |jim•| /(j)ɪm•, (j)im•/ [jɘm•], po golósnie [jm•], a œd „have“ ‹yma•› = /ma•/ ( = */∅ma•/).
вимова зависить од постави в слові
Yasnà riecy. Ta ya cosmopolit, ne znaiõ inycheoyui vuimóuvui ocrœm literatournoyui.
Якщо теж спочатку частину дому, місце, а потім і самі жінки. Ще як лат. gynaeceum
Або багатодружинство ,багаточоловіство
світляк
Подає Тутковський у Словнику геологічної термінології (1923) до фосфоресценції з посиланням на роботу Верхратського, хоча воно від світла, а не фосфору, отже краще сюди. Ну й чому саме така будова можна гадати, мабуть бо світлячок? світличка?
Значення: Жінки багатоженця; група полігамних організмів в біології; жанр аніме та манги.
Приклад вживання: На далекім Сході, на гарячому березі Середземного моря, а може, з гарему якого турка я вихоплю собі такі чорні очі, таку палку любов, що не…
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую. Ви все вже переклали. Питань, поки що, немає.
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
===
«Він (@Bœgdan Youxyco) єю й пише»
===
Він то пише, але не українською літературною мовою, а Вашою говіркою (коли використовує Вашу латинку).
Так же й перекласти, в чому проблема?
Коли вже мова про море¹ чи космос, то там "води"¹ чи "простір", хоча так само за розширенням можна взяти й "земля", та то буде дубово.
¹ — див. 
акваторія
Значення: Носій інформації з картону, який зберігає дані наявністю чи відсутністю отворів.
Приклад вживання: Вони дуже досвідчені – мабуть, пам'ятають, що таке перфокарти і як виглядали радянські електронно-обчислювальні машини розміром на…
вже є карта (географія)
З'явилася думка.
Подумаймо про чиюсь територію.
Наприклад, звіра. Хай ведмедя. «Ведмідь мітить свою територію матками на стовбурах дерев і ревно захищає її від чужинців». Тут іще можна замінити на «земля».
Тепер уявімо територію злочинного угруповання. Наприклад, як було у «Памфірі»: «Це територія Морди». Якщо тут сказати «земля», то може виникнути плутанина з володінням землею, земельною ділянкою. Як тут перекласти «територія»?
Радше ні.
👍
Але не всюди ж однакова вимова є. Ліпше є розписати по наріччях, говорах та говірках. Та й коли то латинка п. Поруша, то вимова зависить од постави в слові.
Та чи є -уп- почеп?