хоробрєцъ
видѣнїє
Зі знадіб Срезнівського: ВИДѢНИѤ — θεωρία;
Розвиток від "споглядання" до "думки щодо чогось" засвідчено і в українській.
Порівняй (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=бачити):
4. кого, що чим. Вважати, визнавати. Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх - Андрійка (Коцюб., І, 1955, 441)
Через те, що слова ‹бачити› та ‹видіти› здебільша синоніми, я взяв слова слово кореневого гнізда вид, через непевність етимології слова ‹бачити›.
Тобто, теорія = бачення/видіння/погляд певного кола науковців (і не тільки їх) щодо певних явищ, яке дає цілісне уявлення про закономірності відповідно до рівня знань та методології
Метал — металевий
Сталь — сталевий
Ковань — кованевий
Сторінка 195 «кованевий = металлический»:
»До Невідь Кого,
нагал є вож ‹billion› є не від *‹bi+million›, а від итал. ‹mille› "тисяча" + ‹-one› почеп дебелости ("augmentativum") = ‹millione›, → ‹milli-one› → фран. ‹million› → ‹m-illion›, → ‹bi-/quadr-/tri-, sext- + -illion›; ‹bi- + million› дало би +‹bimillion› +"two millions, bi-million, twice a million".«
Так, деякі дані там слова безперечно походять від німецьких слів з почепом -u-ng, але чи в усіх там давних словах почеп має таке походження?
Бо так само й чимало слів з суфіксом -нок походять від німецьких слів на -ng, та з того не можемо знати чи в усіх словах, а в словах з питомим корінням і поготів, той почеп походить з німецького -ng, чи розвився на питомому тлі 🤔
Б..Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Охріменка, А. Ніковського
Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Охріменка, А. Ніковського
М.Уманець, А.Спілка М.Уманець, А.Спілка
Твердження засноване на розборі слів зі словника Грінченка з цим наростоком:
(У третьому значенні -- версія, редакція). На приклад, нова редакція закону = нова відміна закону.
Схоже на «оновлення», але натякає, що щось воно там обломило, поламало
épopoiía.org.ua