Фуу, хто взагалі цей словослів (тавтологію) допустив до перекладу? Ще й перекладають неправильно :/
«Лікар» та всі спільнокореневі – запозичення. Ось посилання:
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
Навпаки! Геть їх усі з Чистилища! Розумію, люди помиляються (в тім 
@Богдан Лабунський), але щоб сліпо не видіти в цьому слові запозичення, це ще треба довести відсутність розуму.
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
Іносе, я Вас дійсно недозрозумів. Думав Ви на мене зло тримаєте.
Щодо „хати“: ну що зробиш, як немає йому 1:1 відповідника на всьому Словотворі. Доводиться знаходити ‚обхідні путі‘: підбирати найкращу підтяму (гіпонім), яка б виступала в улозі надтями (гіпероніму) на заміну „хата“.
А як не зілля?
Як назвати цей лік — зіллям?
https://hrinchenko.com/dictionary/word/20105-zillia
Найкраще підходить для людини, яка сушить, зберігає, продає (у пізнішому значенні) зілля!
Звиняйте, що я, може, був неясно висловився, та Ви трішки не так зрозуміли мого слова.
Я не пишу, що Ви щось темните, а пишу, що Ваш довід був, що, мовляв, слово ⟨бутерброд⟩ було значило тільки "мащену скибу хліба", а потім розширило значіння до "всякого хліба з чимось кладеним зверху".
А я навів противних доводів, що це стало в українській (а точніше — у російській) через темність(!) морфологічного складу(!) слова. А в німецькій мові (звідки це слово родом) воно морфологічно ясне, то й його значіння там досі "мащена скиба хліба (і вибірково може буть із чимось зверху в додаток)".
Щодо прикметника я писав, що саме(!) слово ⟨землянка⟩ має основу прикметника ⟨земляний⟩. Тобто, це слово втворено просто так: була якась сполука слів, скажімо, ⟨земляна хата⟩ чи таке инше. Згодом именника перестали вживать у околиці, що й без именника дає зрозуміти в чім річ. А потім уже прикметник субстантивувався, доставши суфіка '-ка' і став ⟨землянка⟩.
Це звісна річ в руській ("українській") мові. Те саме стало зі словами: сливівка (< сливова настоянка), полинівка (< полинова настоянка), яблучник (< яблучне вино), домовик (< домовий дух) та з иншими такими.
Щодо ваших прикладів ужитку слова землянка, то в них же й видно в чім річ. Там мова не за наземні хати, а саме за земляні. У Грінченка там и її опис є:
у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками.
І в Марка Вовчка:
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу.
Тут оповідач плутає льох ("підвал") та землянку, що свідчить про те, що землянка — це щось на взір, як льох, а не як наземна хата. Замінити це словом ⟨хата⟩ у цих речіннях не вдасться, бо не буде ясно за то саме мова, бо ⟨хата⟩ — то гіперонім, а ⟨землянка⟩ — гіпонім . У инших речіннях замінити слово ⟨землянка⟩ словом хата вдасться таки, та через те, що хата, як уже був сказав, — то гіперонім, а землянка — гіпонім. Може колись слово ⟨хата⟩ значило тілько землянку, та не тепер. А коли нічого не силує, то можно й уживати гіпероніма замість гіпоніма — це звичайна річ. А от гіпонімом замінити гіпероніма — уже не вдасться, бо ясність пропаде.
Ино́се, допоможу вам:
Зайдіть на сторінку proto-slavic.ru, впишіть рос. «лекарства», серед знайдених словарів натисніть на «Этимологический словарь славянских языков на *le2k ...», читаєте пояснення нижче lěkа/*lěkъ II (2). Там написано про кельтське походження через германське посередництво точнісінько так само, як у мене. Я ж звідти відсколив :)
Ось знайшов уривок на ЭССЯ, під *lěkа/*lěkъ II:
Праслав. *1ёка/*1ёкъ большинство исследователей считает заимствованием из германских языков, где представлена целая лексическая группа: TOT.lekeis 'врач', др.-в.-нем. то же, гот./ё/стбдг 'лечить', др.-в.-нем. lachinon то же. Для германских лексем предполагается обычно заимствование из кельтских языков, ср. ирл. llaig 'врач'. См. С. Lobtner.
-
Германщина: 
goroh.pp.ua: ліки#14562
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!
https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
@Євген Ковтуненко
Нічого я не затемнюю! Дивіться обережніше на іменник «землянка». То прикметник від нього був би «землянковий», а не «земляний», як Ви писали, хоча обидва й спільнокореневі.
Дане слово присутнє в усіх словарях у значенні „хати“, у тому числі Вашого Грінченка. Простираю поглянути:
Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку. (С. Васильченко)
Мій улюблений приклад: Робітники жили .. у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками. (Б. Грінченко)
Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном. (Панас Мирний)
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу. (Марко Вовчок)
Тепер, Євгене, можете вставити в місця цього слова „хата“, то окрім збіднення вкраїнської нічого не станеться, а значіння речень залишиться точно таким ж.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.
Перекладіть ось це:
===
Neprauda. I cestno, gnievity mea. Za pervche, ‹бꙋл› ne e /buw/, yac u moyeiy pravopisi latiniçeiõ iz ‹boü› e.
Za droughe, ‹u› u ‹ceast u coristaignie› e [u] a ne [w], a ‹в› (чѧст в користаиннꙓ) ne znacity [u]. ‹Оу, ꙋ› iesce mogé bouti tóucovano he [u̯ = w] (na pr., tout: »‹кдє ꙋказати›«), ta ne ‹в› za [u]. Pravopisy »чѧст в користаиннꙓ« dasty tóucouati ino he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲwkorɪstajnnʲi] ta ne he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲukorɪstajnnʲi], he xuibity za pravopissyõ latiniçeiõ iz ‹u›.
Za tréite, ‹ин› u ‹•аиннꙓ› ne znacity [nʲ] — ‹и› bui moglo znaciti [ʲ] ino za yna perédoxyla coristaigna yz ‹и› za [ʲ] u perédaignie pisyma bóugariçeiõ, a tacoho neyma. E viedomo ‹і› za [ʲ] u ‹ꙗ, ѥ, ю, ѭ›.
Za cetverte, ‹дрꙋгꙅє› e het’ dourœsty, atge bóugariçeiõ’ste u Vacheiy perépisi coristali yz ‹ч, ж, ш›, to cyto inche bui moglo znaciti ‹гє› bez ‹ꙅ›? Iesce buimy ròzoumieu ke buiste pisali ‹гивѡі [мо̍лвѣ]›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє́ла›, ‹бєзпєрє̍кьно›, ta iz ‹ч, ж, ш› e ‹гꙅє› zayvo.
===
.
Мабуть таки проголосую за цей переклад. Бо є баран і є вівця. Узагальненням буде вівця. Таким чином зрівняємо рахунок.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Особисто для Мене слово сꙋка є лайкою. Хоч його і не цензурять (навіть на YouTube). Пам'ятаю, в школі пропонували вивчити на пам'ять вірш або українською (там було слово сучка) або російською (там було слово сꙋка). Так ось саме через слово сꙋка, частина учнів вчила вірш на пам'ять російською.
Перекладіть ось це:
===
Za pèuno, tó bie dóugyna bouti xuiba. A cde vidieste?
===
.
Бутерброд — геть темне слово для українців, тому деетимологізація тут — звісна річ. А от в німецькій це слово досі значить мащену скибу хліба (може буть із іншими інгредієнтами в додаток, але головна прикмета страви — скиба хліба з маслом) через морфологічну ясність — це зазначено на Wiktionary.
⟨земляний⟩ в українській мові не значить "той, що на землі стоїть", а навпаки. Розгорнімо хоча б СУМа:
ЗЕМЛЯНИ́Й а́, е́.
Стос. до землі (у 2 знач.).
Зроблений із землі (у 3 знач.).
розм. Те саме, що земли́стий 2.
Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на (в) землі.
Грінченко значить ще такі приклади:
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Тут узагалі земляною хатою названо могилу.
Основа у землі — це не та прикмета, що за нею хату звуть землянка. Та й ви самі були написали »початково це була лише «глиняна викопна оселя», та значення слів можуть розширюватися з часом. Жива мова все ж таки«, тобто довід був за розширення значіння через затемнення етимології. Але я ж і кажу, що тут затемнення не може буть через ясність складу
goroh.pp.ua: мазанка
r2u.org.ua: ма́занка
Мазанка – Ваш переклад „хати“, чи „бутерброд“?
Бо щойно пригадав: слово ж «мазанка» використовують у тямі „бутерброду“, тому може виникати плутанина :/
@אלישע פרוש
goroh.pp.ua: Ліки#14562
нім. [рахунки] = укр. [ліки]
нім. [ліки] = укр. [гої]
Тому тут трішки заплутано :/
«Лік» не чуже, коли йдеться про перелік чого-небудь (1,2,3...), але у тямі загоюючих засобів („медикаменти“) – чуже
»не німецький«
@Богдан Лабунський
Ne niemeçscuy, ta leadsca ‹podróż›.
Ta i bõdy ‹podorógy› pitomo u rousscœy móuvie, ono znacity „voyage“, a ne „tour“. Uzgleadno, i ‹podorógeç› ci ‹podorógynic› bui znacilo „voyageur“, ne „touriste“.