Піна ,шампунь сильно пінитьця ,
Занедбанка- обзанебнена ,неханка-нехаїнка-занедбанка
Наявність в словацькій мові нічого не доводить. Це слово вживають і на Галичині. Словаки більше у нас черпали, а не навпаки.
У словацькому словнику вперше зустрічається у 1959 роках. Однак, у нашому словнику Грінчека воно також є, тож у нас воно набагато давніше зафіксовано.
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/фраїр
Теоретично: сонце, вже світаючи, ми пішли з дому. Але щось не то.
Парьм(ьскъ(ıи)) съıр / Parém(yscuy / ysé(ó)c) suir
Парьмѡзр(ьскъ(ıи)) / Parmœz(yscuy / ysé(ó)c) suir
Пармізсек
@אלישע פרוש slœvyieni? slóuyieni?
Треба ще зрішити (проаналізувати). Дуже рупливо, як можна без переспоруди занепалої письмовниці виразити думку глибше, наприклад (не)витиченість, чи впливає дія на теперішній час чи ні тощо. При цім не конче рівнятися на другі їврупські мови. Бо ву пранецькій є ще й партитивний чолонок, в ягельській же є натомість ‹some›.
@Луком, виправте, будь ласка, на "жеб, жба".
А я ж так і написав ув описі 😉
»Прилаження до руського звуку, з переходом /jew/ → /ju(w)/ на початку слова, що й у інших грецьких іменах.
Порівняй:
Євфимій → Юхим
Євфимія → Юхима
Євгенія → Югина
Євтихій → Ювтух
та подібні.«
А цей приклад »Гр. /ω/ передано або як /ɔ/, або як /u/ (пор. Σώφρων → Супрун/Сопрун; Γεώργιος → Юрій).« навів уже щодо вибору /'ɔpɑ/ або /'upɑ/
sõdeçscovuy
так вже не вільна