Од Віз (им'я сузір'я)
Якби лишилася праслов'янська назва дикого, див. лісовий кіт
За історичною фонологією мало б бути десь так:
*h₂ŕ̥tḱos
↓
ларингал випадає без сліду, складотвірний /*r̩/ дає "дифтонг" /*i͡r/ (найчастіше) або /*u͡r/ (певно,поряд з губними та огубленими).
Палаталізований *ḱ сибілянтизується.
*t між приголосними випадає.
*o здобуває "відкритішої" артикуляції.
↓
*irśas
↓
Початковий *i здобуває протези й редукується.
*ś переходить у /*s/.
Кінцевий *s, дебукалізувавшись, випадає.
*a слабне і редукується.
↓
*jьrsъ
↓
Це, певно, дало б щось як ‹йорс› у сучасній літературній мові.
Дослівний переклад
😁
логічно, адже кажемо не "Нью-Орлеан" (щойно вперше побачив саме таку назву українською, та й ту в тексті з ламаним машинним перекладом), а "Новий Орлеан".
З иншого боку, в нас багато неперекладених назв: Нью-Гемпшир, Нью-Делі, Нью-Джерсі, Нью-Мексико...
Хоча душа все ж лежить до "Нових" замість "Нью-".
(Зараз хтось візьметься додавати всі згадані тут назви на Словотвір, що, на мене, не обов'язково, бо можемо просто поширити правило про перекладання "Нью-" як "Новий/Нова/Нове".)
Або наліжництво
← наложниця, наліжниця
+++