Останні події

»Засади письма«

Нема універсальних засад письма, і не буде ніколи, і не може бути 🤷
То що самое Ви маєте на думці?

»Аби не апостроф?«

Саме так. Нащо він потрібен, коли таких випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис. Коли б перейшли до кириличного правопису з йором, то вживали би його в таких становищах, або паїрка й додаткових засобів вводити не треба було

Засади письма

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:39

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:39

++

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:38

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:37

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:37

Авжеж, +

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:26

Може бути такоже за файл (папка)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:21

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:19

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:18

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:15

+

Bœgdan Youxyco додав до слова обіцяти
вчора 23:13
переклад сули́ти

souliti
___
ЕСУМ

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 23:09
слово документ

документа́льний - відільний(?)

документа́ція (докуме́нти) - ві́ділі (ги-ги, га-га)

документува́ти - записувати

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:49

+

Отож, лишімо поки апостроф и в питомих, та значно обмежмо його вживання, тобто тільки там, де виникне суперечливість. Компромис між идеалом та сірою дійсністю. Бо все-таки без апострофа є миліше читати й писати. 

випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис

Тому й можемо переличити їх прямо в документі. 

Отож, лишімо поки апостроф и в питомих, та значно обмежмо його вживання, тобто тільки там, де виникне суперечливість. Компромис між идеалом та сірою дійсністю. Бо все-таки без апострофа є миліше читати й писати. 

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 22:16

Так, теж стрічав ‹я́стряб›, але тут така форма, ніби зі ст.-сл. з початковим /a/ без йотації 😃

До речі, ЕССЯ гадає, що 'ястер' то таки первісний нерозширений твар проти суфігованих 'ястряб/яструб' 🤔

»Аби не апостроф?«

Саме так. Нащо він потрібен, коли таких випадків, де треба розлучити м’якість та йотацію з десяток буде на весь правопис. Коли б перейшли до кириличного правопису з йором, то вживали би його в таких становищах, або паїрка й додаткових засобів вводити не треба було

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:09

Їм таки стрїчав се слово, воно має бути рівнобїжно до ‹ıастрѫб›. Через утір луна индоїврупского *m̥ як словїнскі *im~um (уторинно втрачений доставковий, що досить незвично): астрѧ̍б<*ıастрѧб< *jastrębъ<*ōstrimbos. Ин утір тим часом є від раннего праслов. *ōstrumbos. У ранній праслов. *-m̥bos мїни́ ся почепом, тому, є льга гадати що рус. ‹ıастєр› є луно прасловїнского новотвору з відкиненим почепом +ōstru, та йно навманя; от Викцийонар дає 'ястер' як пізний руский(украйинский) новотвір від повного слова.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 22:01

»Усе ж не можу примиритися з тим, що твари отак просто збігають ся. Що геть ніяко розлучити на вимові, окрім, хиба, правила в неврічні -е вимовляти як /ε/, николи не /e/ и навпаки в текучі.«

Ну, це класика для індоєвропейських мов — форми збігаються, контекст рішає проблему. Не дарма наша фузійна — вона набагато більше залежить від контексту, ніж мови з однозначністю морфем та чіткими правилами синтаксису — така наша дійсність

»“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”. Апостроф необхідний«

Обхідний — там можна вжити інших засобів, щоби позначати йотацію, та поза межами чинного правопису, звісно

Які? І головне – для чого? Аби не апостроф? 

»“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”. Апостроф необхідний«

Обхідний — там можна вжити інших засобів, щоби позначати йотацію, та поза межами чинного правопису, звісно

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 21:42

А як "літературна мова" може бути рідна? Якою мовою говорило Ваше оточення?
"Та й ви, о заклад бию, не еталонну ну вкраїинську чули змалку, коли творите ниті ге Зяяння. Гортанна змичка"
Українська мені, на щастя, рідна. А мого питання там Ви просто не зрозуміли

Апостроф нам геть не треба, бо й безонь не буде суперечностей. 

Зябкий, з’являтися.

“Класика” тут – “зявище” та “з’явище”.
Апостроф необхідний.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:08

Олисіївкою? Олисіївкою то буде plemenituy, гадаю

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:56

Plémienitiy?

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 20:54
слово либа

А що це взагалі таке, звідки взяли?

Апостроф нам геть не треба, бо й безонь не буде суперечностей. 

Зябкий, з’являтися.

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 20:46
слово епілоб

До чого тут акація? Вони вже в'язані розділом "рослини".

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 20:44

+

Роман Роман2 додав до слова афтершок
вчора 20:37

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:36

змінився найкращий переклад для слова пул (інформаційний)
низка
10
вчора 20:34
Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:33

вільто́рг ~ вельто́рг ~ велето́рг

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:32

Мн.?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:26

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 20:03

mine - рия

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 19:30
слово либа

Як буде либа українською?

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 18:58

>Бездумне втореня?
__
Таким творенєм би могло бути слово разу давн. рус. ‹едингубъ› "μοναπλουν". Лица такого семантичного розвитку в рускій було б трудно найти, хоч їм не скав.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 18:37

+

Є. Ковтуненко додав до слова шляхетний
вчора 18:36
переклад племени́тий

Зі знадіб Срезнівського: ПЛЕМЕНИТЫИ — знатный, nobilis

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 18:23

въселѥнаꙗ– ту морфольоґия є: (передчеп)въ•(корінь)сел•(кінченя(past passive participle)ѥн•(почеп, еквивалент руському ‹-аıа›)аꙗ. Через помїшаня морфем зложеня бї перетовковано: (передчеп)въсе•(корінь)лѥн•(почеп)аꙗ.
__
Тако, як же то може вязатися до даного вище слова(?). Видна є прозора морфольоґия: усє•оуч•ил•ишчє. Мав би бути первинний корінь +сєоуч-, мало нема такого корене, то до того, в слівнику є дано написаня 'всеучилище' де -у- є довжна стояти за [u̯~ʊ̯~ʷu] що на додачу свїдчить про ясність словотвору в мовець, тоби, видженя меджи 'передчеп+корінь' та самого корене. Отож, не може.
__
А взагалї пад из церкслов. словом є же досить руплив. Пор. ранні морфольоґичні перелущеня в прасловїнській: *(передчеп)вън•(корінь)ѧ•(почеп)ти, *сън•ѧ•ти → *въ•нѧ•ти, *съ•нѧ•ти, за тим же встроєм 'передчеп+корінь+почеп'. Тепер' корінь ‹-нѧ-› почаша сприймати як частину взору(парадиґми) слів ‹(1 верства)ѧти: (3 верства)имати› тому за примїром є додано початковий голосен: ‹инѧ•›, що має встав гбаня того же ‹ѧти›.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 18:19

😃👍🤝

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 18:16

»Δημος таки не нарід і, мабуть, не люд.«

Чому?

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 18:10

Болого Вам!

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 17:43

И грубе стане в нагоді.

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 17:34

+