Останні події

Про що ж мислить людина медитуючи?

сам-о-с-по-стереж-е-ння

»А "сікатор", це є правильна, гармонійна адаптація у відповідності до всіх принципів і правил нашого традиційного українського словотворення, коли в похідному іменнику зберігається питомо український корінь початкового дієслова "сікти".«

Це як? 🤓

Ми фуками називали проґав у шашках, коли мав можливість побити, але не побив. І тоді ту шашку, якою не побили, забирали за фук. Я за те, щоб лишити це слово для шашок.

Щодо походження не певен. Хтось іще, взявши ту шашку до рук, дмухав на неї. Можливо, «фук» тут — звуконаслідування.

-ator чуджє

-ator нєукраіинськє

підтримую! "сікатор", це на мою думку, єдиний правильний варіант, який і звучить гарно, по нашому і при цьому зразу стає зрозумілим по назві суть цього інструменту!

"секатор" це є мертве, механістичне пряме перенесення з латини ("secarе"), або буквальна калька з російської ("секатор"), тому українською звучить кострубато і неприродньо.

А "сікатор", це є правильна, гармонійна адаптація у відповідності до всіх принципів і правил нашого традиційного українського словотворення, коли в похідному іменнику зберігається питомо український корінь початкового дієслова "сікти".

Це створює чіткий смисловий зв'язок між назвою та дією інструмента: "сікатор", що робить - "січе"!

∓

@MKozub
@Данило Ганич

Ya’my za tó réclo (‘to thank’) prostèrl slovo ‹mieniti›.

A tó slovo ‹bológo› bui pac moglo teacti radieye phraneçscomou ‹merci›, pacye obie nesõty pervovuiznacõ ‘imiegne, priboutoc, dobro, myzda, çiena’ (por. lat. merces ta merx).

Otge ‹mieniti› i ‹bológo› bõ znacili tó samo, ino odino blizje he na rõcy eaghelscõ, a drougoe na phraneçscõ.

Acéi, ‹bológo› bõdé, radieye, vuisoco a ci yzrouxeignevo de-cyto silnieye, a ‹mieniti› nicotro.

Yac ‹bológo› e uzlœuno phraneçscomou ‹merci›, to i he ‹remercier› (por. ‹œddeaciti›) œd ‹merci› phraneçscoiõ, mogli buismo tvoriti yno réclo ‹œdbológiti› (a ci ‹œdbológouati).

Do tuix dvou, e i ‹radno (ceomou)› he rœunogodje phran.. vuirazou ‹grâce à la ; deacouati / za-u deacui / deacouiõtchi [ceomou]). Pro bœilche o ‹radno› vidjte Obgovoreigne, dolœu’.

—

Атеїзм (позитивний) — то таки віра, але противна до віри в Бога або богів

Яка етимологія цього наростка?

Яка етимологія цього наростка?

> Пряме спосудженя з чинскої
... з приладженям до тогочасного руского звяства.

Vuirazui: Bœgzna', Bœgmy' ey-Bogou, hay-Bogou, ey-Bo', prostibœg, dastybœg, probœg, ta i, spasibœg, sõty ge stalœi i dlya beuzbœgynic(atheïst).

Дякувати — ?
Подяка — ?
Вдячний — ?
__
Може бути й тако:
Дякувати– дїяти (кому) бо́лого(під тим же словом у Серезнівского), від себе дав бим їще 'дати (кому) болого'.
Подяка–бо́лого, боложність(щодо семантики ↓)
Вдячний– бо́ложен(до 2-ї всоби, коли 'вдячний' є до 1-ї всоби: Був бим удячен.–Були бисте бо́ложні.(I would be grateful.) з значеня 'були бисте ~благословені, благі/благословив бим вас якби то робили' Якщо же все таки маєте мати прикмїту то: повний бо́лога, може бути за вираз.
Истослівно писано:
дѣıати (комоу) болого, dieyati (comou) bológo/дати (комоу) болого, dati (comou) bológo.
болого, боложнѡсть, bológo, bológynœsty;
боложє̀н, полнъи/пòлєн болога, bológen, pòunui bológa.

То нї переклад, п. Мудрів.

+

_

—
Романотвір

Ливер морський

++