‘Otó’ cyto? ‘Riedco’ tam znacity xuba oge rœdna slova e zaxovano malo cde. Ci gadaiéte u inchax móuvax, coli ne cerpana, œdpoviedna slova prosto œd poceatcou znacea ‘a purse’?
Nou, i xuiba Vach tacui priclad iz ‘voroc pxeniçui’ ne znacity oge samo ino ‘voroc’, bez dodatca, e vuiznacoiõ niyacyno?
Cœneç cœnçemy, team ‘purse’ e viedœm œd Onixykevitcha, i tó stané.
Продуктивний? — vuiganianen, vuiganiann•, he œd récla ‹vuigoniti› ci ‹vuiganiati›, atge lat. ‹productivus› e œd récla ‹producere› ceréz stradne minõlo imoceasttye ‹productus, producta, productum› — por. i rous.: ‹vuiganiati → vuiganianén ‘productus’, → vuiganianen, vuiganiann• ‘productivus’. Iesce bui mœgl bouti tvar vuiganiaten, vuiganiatn•, œd stradnoho minõla imoceasttya ‹vuiganiat, vuiganiata, vuiganiato›, otge iz *-t-, xotcha riedgiy, ta pitim, p. n., lémcœuscomou govorou (por.: znat, •a, •o proti znan, •a, •o, sieiat, •a, •o proti sieian, •a, •o tc.)
Продуктовий? — ne œd ‹vuigœn›, atge inchami móuvami, crœmy veat. ‹продуктовый магазин›, e tó zvano inacye neigy œd slova ‘product’
Продукція? — coli he yn postõp to ‹vuiganiagne / vuigoneigne›, a coli = ‹a product›, to i prosto ‹vuigœn›
Продуцент? — vuigoneç (m.), vuigoniça (g.), abo: vuigœnnic (m.), vuigœnniça (g.) ; vidjte nizje i ‘Продюсер’
Продукувати? — sé ouge e u izmiençie vuisje: vuiganiati (vuigoniti)
Продюсер? — niesmi pèuen ci e tóuc ròzlõciti sese œd ‘Продуцент’, atge cyto eaghelscoiõ e ‘producer’ u rœznax teamax, tó inchami móuvami e bõdy ‹producent›, abo *‹productor› (por., p. n., phran. ‹producteur›), iz sõprovœdnami slovami ròzlõciti ynõ galõzy.
A cyto tac:
coli d.-rous. ‹tyma› e 10000, to 1000000 ÷ 10000 e: 1000×100, otge, slovomy: suto tem ( ← d.-rous. ‹suto tymu›), slœunodgeno (lexicalized) u: ‹sutotem›, u cœsniex padejiex: ‹sutœtym•› ? Pro cin tvoreigna por. gr. εκατομμύριο za 1000000, œd εκατο ‘100’ ta μμύριο ‘10000’.
Inchiy tvar, œd tuixge ‘suto’ ta ‘tyma’, bui boul ‹sutœtyma›, ròzoumieiõtchi tó bõdy he ‘sto [raz] tyma’, abo he *‘sut•o•tyma’, iz *-o- lõceatchi dvie slovie.
I ya'smi proti “perécladeigna”. Vidjte:
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/wéyh₁ō
Otge ‹vino› e bõdy rœdno izpœilno i.-e., abo cerpano doeuroupsco u euroupscui móuvui, otge i tac izpœilno euroupsco.
Na 
мільйон neyma geréla na sé slovo. I “d.-rous.” e œd XVII stl. A za Googlomy, e œd yacasi greçsca ci latinsca slova.
лєодроѥмєцъ
Творено на взір слова ‹спадкоємець›, коли беремо ‹левід(е)р› за "мільйон".
Значення: Дуже багата людина.
Приклад вживання: Селфмейд мільйонер.
селфмейд мільйонер = самостворений багатій
Ви відчуваєте різницю між *kuti та kovati? Не здається враження, що це зовсім різні суфікси? Ваш сарказм щодо розплинутої конструкції дуже дотепний, але значення у тому, що ваше припущення про *-unъ + *-ъkъ нічим не підтверджене, бо не існує попередніх форм у слів з -унок на -ун (*подарун). Це настільки притягнута за вуха теорія, що аж смішно. Вдаєтеся до ранньої праслов'янської мови, щоб якимось несусвітнім чином притягнути -овати до -ун-.
> подібні раніше мали форму в інфінітиві подібну *daruti
Прикладів звісно не буде... Тут не теорія обговорюється, а практика або хоча б гіпотеза.
> виникнення того суфіксу можемо пояснити і на питомім тлі
У вас не вдалося, бо доказів ніяких не надали, а лише написали несумісні факти, які існують тільки самі по собі. На чужорідність вказує і рідкість суфікса, а також слова, які прийшли з німецької: варунок, ярунок, візерунок, порятунок і так далі.