в переносному значенні. Наприклад, "гіпертрофоване его" --- "роздуте себелюбство"
Або шиб-дім
Або шиб-смуга
Можна також використовувати, як загальне поняття, не тільки для крові.
Гідроциркуляція – колообіг води
протилежність до недорозвинености
Наголос на другий склад.
Почув на літературних читаннях розповідь про те, як мала дитина казала замість "рожевий" "зоревий", і письменниця це так уподобала, що використала у творі.
Як поетичний відповідник --- колір зорі --- пропоную.
Аркгєнтина
[g] → /k/, [ɡ], /ɦ/(рїдче).
Сребрꙗна
Sreibryiena
ЕСУМ(Т.5, ст.387)
срі́бло́–[срібляни́й], [срі́б'яни́й], [срібряни́й].
Почеп -ꙗн(ъ)(<*-jēn•os) що часто даєть ся на познаку матової(матер'яла).
*срєб•ьр•ꙗн•а
Вєнедьꙗ
Veneidda
Див. ‹Венідь›
Вєнедь
Veneidy
Виточено з ‹венедици› з Лаврентиївської лїтописи.(https://syntacticus.org/sentence/torot:20170213:lav:123314)
Бразильꙗ
Brazilla
Лат. -ia, гр. - θα → рус. -ьꙗ(-), пор. Λουκιανός → Лукьꙗн; Κυπριανός → Купєрьꙗн; Μαρία → Марьꙗ.
въıстроıа
vuistroya
Малорусько-Нїмецький словник(Т.2, ст. 929)
ІІ. Стро́я.
ЕСУМ(Т.5 ст. 444)
стрій–“ви́стрій”–парадний одяг, “вистрі́йний”–парадний, “строя”–прикраса.
У сїм словї є сильна мога вож воно є спосуджене через котрий північний говір(ильмїнсько словїнський). Але в кождім разї, причина зникненя ‹н› є незвичність злук *N+C у слов. мовах. ‹Инъгваръ› є пізнїший двійник, и тут той нагал є розвязаний уставленям редукованого(як ото в ‹Онъдрѣи›. Себто, твари ‹Игорь, Иворь› суть першї ниж той ‹Ин(ъ)гваръ›.
Саме в разї ‹Ин(ь)дрих›, я вїрю вож тут нема й не бисть єра, бо час спосуди, є мабуть по їх занепадї. О сїм говорить сам навій злуки ‹ндр›. Про мене, вна є ся зявила не як наслїдок тяжкости челенкуваня з ‹н›, а того з ‹р›. Себто, ‹нр› є *S+S(сонант+сонант), неприпустимий пук, тому перед ним ставля /d/(ще давнїше знаний уставний суголосен у пуках *r+s/z). Тако, /r/ тепер стоїть перед запином(plosive, stop), и пук є допустимий, дарма що /n/ перед суголосним усе ще нерідський(або ще часно(частково)). Пор. у сїй же лїтописи: ‹Кон(ъ)дратъ›=‹Кондрат› ← нїм. Konrad. То би також годило ся з часослівям: утрата носових ста в меджах 10 ст., а такі химерні пуки як *SS, явля ся щойно по сер. 12 ст., то й злуки з носовими в кінцї склада вже биху звичнїшими, ниж пуки посталі в 12 ст.
cpa, cpina
Від *kъp-
> Ose, vidite ceomou ya stoiõ za tó iménoclicivo oge o yeimy pisax Vam inde
Писасте під sõrẽsta, sõrẽdyena (
координата)
Ве́ніч