Юнга -- молодик (в науці на кораблі)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
r2u.org.ua: юнга
Ю́нга = молоди́к (в науцї на кораблї).
- С. Іваницький, Ф. Шумлянський. Російсько-украї́нський словни́к. — Вінниця, 1918. — С. 522. https://archive.org/details/slovnik35/slovnik35/page/n520/mode/1up
Позитивна риса, якість кого-небудь.
Nou, tout u pricladax ⟨u prinçipie⟩ ougivano yac parasita, yac tacõ ceasrcõ, cyto b’ pomeakciti neiõ poperédniõiõ riecy abo gadcõ, ci vuisloviti vagagne.
Porœuniay:
U receigni »Odin mœy znayeomuy, cyto iz nimy mui naouciali sea u universitatie, zacoxau sea, cyto iz nimy, u prinçipie, traplealo s’ ne tac ceasto.«
Tout »u prinçipie« slabity tvérdœsty rieci za té, cyto coxati sea u comous’ tomou znayeomomou traplealo s’ ne tac tacui ceasto. Tout ono zancity té samoe, cyto "yzcdebœilcha".
A u receigni »Ya, u prinçipie, izgoden« ispolõcui »u prinçipie« ougivano yac ceastcui vagagna abo nepóunoyie izgodui. Móuv’, "mynie sé ne zoüsiemy do oupodobui abo mynie liencui, ta uge seilcœs’, nexay bõdé".
Ne péuen, cyto ⟨u poconie⟩ "œd poceatcou, u osnovie" tout izgodity sea. U deyacomou inchomou contextie ono yz póuna izgodity sea, a ot’ na zamienõ naipoxirenieychix tepérvietchnix znaceigneu sieyeyie spolõcui »взагалі, загалом, в цілому; здебільшого, переважно« — ne péuen.
⟨кал⟩ навіть не »ніби«, а точно руське.
Та Грінченко значить інше значіння за головне (https://hrinchenko.com/dictionary/word/21888-kal):
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Не вигадуйте про "не є питомим". Ось у Котляревського купа слів на -ся: 
uk.wikipedia.org: Енеїда (Котляревський)#Мовні особливості
ci „tòcynoiõ vuimóuvoiõ“ mienite ynõ pomanlivõ
Як я сам можу навчитися й людей навчити, коли не буде досить точної звукозаписи?
„yasne / hostre“ /l/ ta „temne / debele“ /l/ si ne stoeaty proti zveagymeinno
Або й так
»Не всі прикметники мають цей суфікс, навіть від дієслів«
.
@Римидолов Вертислово
U rousscœy moúvie, bezpocépœi primeitna, he pràvilo, znaceaty derjagne (possession) toho cyto sam corein ci peny yna dana primeitna znacity. Napr., ‹xirocolist› e o ynie derévie iz xirocomy listtyemy, cde tó primeitno ‹•list› e bez yna pocépa, ‹dóugorõc›, ‹sinezõb›, ‹vuisococeul› tc. — use bez yna pocépa i znacity derjagne.
Œd ‹roup•› u rieci ‹roupati, roupiti› „to concern, insterest“ ne mogé bouti yn tvar bez pocépa, bo ne „interesting“ ne znacity derjagna.
> > Ll /ɫ/
> >
> > https://slovotvir\.org\.ua/users/b\-gdan\-youxyco
> >
> > Pro mene, vidotvoriti tó he /ɫ/ e zayvo — prosto /l/.
>
> ɫ-бо вописувало більш точну вимову. Коли ж є то крізьзв’яжмінна запись, то звісно, вже виправив.
Yac Vui tou xotchete xiriti „received pronunciation“, to puitagne bõdé ci „tòcynoiõ vuimóuvoiõ“ mienite ynõ pomanlivõ. A tocdie, ne boula bui „pœultauscà“ vuimóuva /l/ pomanlivà? Ba, i voliuxi „temnõ / debelõ“ vuimóuvõ /l/, tó bui boulo nepœlygivo pro rousscõ móuvõ, ponevagy „yasne / hostre“ /l/ ta „temne / debele“ /l/ si ne stoeaty proti zveagymeinno. Ta bõdy yaco, ya buimy, osœbno, voliu tõ „pœltauscõ“ vuimóuvõ za ynõ pomanlivõ.
»Vidgõ oge Vui daete yac toy œdguib ou tuix govorax samie /i/, obacye, usyõdui ya riemy, yac i u Cheveleva, decyto inuy opis toho louna. Œn e ceastieyche receon bouti nizchim niege [i], yac [ɪ], ale het’ ne œdsounenuy uzad, seb’to–/i̞/(abo /ɪ̟/).
»nizjiy niege [i], yac [ɪ], ale het’ ne œdsounenuy uzad, ysé b’to /i̞/(abo /ɪ̟/).« — aino, ono, ta prostieye: /i/; tam e i drœbna rœzniça po govoriex unõtri „pn.“ rœznomóuvui, na pr., meidj pn.-uzx. ci pn.-bs. ci pn.-zx.
___
«Rodovo»
Dauno xotchõ viesti ci e to ”generally“ ou Vas?«
»Ne ròzoumieiõ cyto xotchete recti. Ógy tó e odine slovo xibsti abo ne xibsti na daunerousscõ pravopisy istoslœuno?«
»Esmi mniü (‹mnieu/mniu› bez ‹ü›; ta lieple: „xtiex recti“), oge, pro mene, rœznœi pisanna (*‹pisagna› = „pravopisi“?) istoslœunuimy pisymomy („rœznœi pisagna istoslœunuimy pisymomy“ — „pisagna pisymomy“ — lieple e: „rœznui istoslœunui pravopisi“) mojõty rœdsco (rœdscui ?) teatchi (‹teacti› — u riecex e tou lieple pisati ‹•cti, •gti›, yac ymaiémo tamge i vuimóuvui: /•t͡ʃɪ/, /•ktɪ; •xtɪ, •kt͡ʃɪ, •ɣ̞̻t͡ʃɪ ~ •xt͡ʃɪ/) i starieychie viesie toie móuvui, toho, ne storóniü (storóniu) sea buimy (poprauno: „ne storóniu buimy sea“ — ne „ne storóniu sea buimy) toie izxodgeosti, abo istosti.«
Odina riecy e „ne storóniti sea“, incha e praghnõti ròzlõciti „dauniõ“ rousscõ œd „novodoboï“ rousscoï pravopisno. A u razie 1. os. od. tep. „bouti“, bui tó boulo prosto zayvo, yac novuy tvar ‹esmi, ’smi, eimy, ’my› ne e tacuyge he d.-rous. tvar ‹esmy›. Pisiõtchi ‹esmi, ’smi, eimy, ’my› damo znati ógy tœi tvarui rieci „bouti“ sõty givui u rous., a ne vuiteahnõtui yz mertva.
»Teperv’ e rózumielo. «
Ta nou, ceomou tac pisiéte? „Izròzoumielo“ e cerpanuy — i zayvuy — peréclad veatscoho ‹понятно›, cde „izròzoumielo“ œd rieci ‹ròzoumieti› e tvoreno tac he i veat. prislœuye ‹понятно› e œd rieci ‹понять›. Jadnoiõ inchoiõ móuvoiõ, ba, ni slovianscoiõ, ne vuirazeaty „yasno“ ci „ròzoumieiõ“ ynomy slovomy u tvarie prislœuya œd rieci „ròzoumieti“. Ne ciouiéte „understandable“ u znaceignie „understood“ ci „get/got it“, „I see“, „It’s clear (to me) now“ œd eaglean, ci „verständlich“ œd ‹verstehen“ u znaceignie „Ich verstehen / Jetzt hab’ ich es verstanden“, „Es ist klar“ tc. niemeçscoiõ, ci phraneçscoiõ: nic ne cazié „(c’est) compréhensible“ ci „clairement“ zamiesty „Je vois / Je (le) comprend / J’ai compris“, ta i slovianscuimi, na pr., ceixsoiõ, ino: „ (už / teď) chápu“, „už / teď je mi to jasné ; jasně“, „rozumím“, incoli i „vidím“, „pochopil jsem / už jsem to pochopil“, ta nicda ne „zrozumitelně“ ci „pochopitelně“ ci „pochopeno“ u tacœmy znaceignie.
Rousscoiõ e tó prosto: „yasno“, „nuinie / ouge / teperv e mi (tó) yasno“, „ròzoumieiõ / ouge / teperv ròzoumieiõ“. Tvar „izròzoumielo“ u znaceignie „I understand“ e slied vuipolóti yz tui móuvui.
»Pameataymo ógy pd.-uzx. govorui sõty miechanui yz pd.-zx. ta pn.,...«
Tac, yzviestno.
»...pn. œdguib *i e /i/.«
Vidgõ oge Vui daete yac toy œdguib ou tuix govorax samie /i/, obacye, usyõdui ya riemy, yac i u Cheveleva, decyto inuy opis toho louna. Œn e ceastieyche receon bouti nizchim niege [i], yac [ɪ], ale het’ ne œdsounenuy uzad, seb’to–/i̞/(abo /ɪ̟/).
«Rodovo»
»Ne ròzoumieiõ cyto xotchete recti. Ógy tó e odine slovo xibsti abo ne xibsti na daunerousscõ pravopisy istoslœuno?«
Esmi mniü, oge, pro mene, rœznœi pisanna istoslœunuimy pisymomy mojõty rœdsco(naturally) teatchi i starieychie viesie toie móuvui, toho, ne storóniü sea buimy toie izxodgeosti, abo istosti.
»Tó golóune e ógy u rousscie e tvar /jem/, i ya stoiõ pri tœmy ógy yeoho e y liepche pisati yac œn e...«
»Teperv’ e rózumielo. Xotch’, ne eidne e take slovo, cde istslœune pisymo cosity na daunrous..«
Ne ròzoumieiõ cyto xotchete recti. Ógy tó e odine slovo xibsti abo ne xibsti na daunerousscõ pravopisy istoslœuno?
Meidj inchemy, ou mene e tou xuiba u: »ya stoiõ pri tœmy ógy yeoho e y liepche pisati yac œn e«. Yma bouti bõdy: »ya stoiõ pri tœmy ógy yeoho e liepche pisati yac œn e«, abo: »ya stoiõ pri tœmy ógy liepche e y pisati yac œn e«. Tam ‹y› ta ‹yeoho› e te same slovo.
»»Za tréite, tó ne e toyge louciey he ‹zima›, ‹bratic›, ‹Cernogœu›, ‹Pireatin›, ‹Pripeaty›, ponevagy usœy tsœi slova sõty ci, pone, bea za novoï rousscoï dobui, viedoma i za vuimóuvami inchix crayeu,...«
Roupivo, tacœi esmi ne usrietchau sam.«
Nicda’ste ne ciouli pd.-zx. vuimóuvui /ˈprɪpjatʲ/ proti miestnoï /ˈpripɛtʲ/. Samige’ste dali priclad iz /ˈbratik/ ta /ˈbratɪk/.
»To, ’tsya protiunœsty e sviedceona pro tacœi oto zaxœdnopœudénnœi govorui?«
Rodovo, viedoma e usiem govoram. Pameataymo ógy pd.-uzx. govorui sõty miechanui yz pd.-zx. ta pn., a vidotvœrno œdguib *i e u pd.-uzx. ta u cinnœy moúvie e yz pd.-zx. — pn. œdguib *i e /i/. Otge, i móuvleatchi o novuix pd.-uzx. govoriex ymaiémo œdnositi uz pd.-zx.
чортори́й «великий вир; глибока яма, в якій утворюється вир; глибокий рів, яр, провалля»
каламу́т «неприємність, клопіт, сварка; [баламут]»
Ne do rodou a do polou. Rœd (ci iesce yaco œd *ord-) e „gender“, a za „sexus“ nicy liepcha za ‹pœl› neyma, darma ci e stœyceno u rousscœy moúvie. Tó slovo ‹staty› za „sexus“ e cyto mi vadi tam.
Cyto do yna pocépa, u rousscœy móuvie yix ymaié stati a bui odin perédau i tó znaceigne „-alis“ u „-sexualis“, a odin, za potrébui, tó znaceigne „possessing sex“. Crœmy toho, ya biex, viedie, zaboü ógy ysé sliedjne znaceigne rousscà móuva vuirazity ynomy bezpocépomy primeitnomy: inchopœl, inchopola, inchopolo.
___
Ta ya pomietix inchõ riecy radno ysomou obgovoreignou: rœzniça meidj greçscuimi έτερος ta άλλος. Olni tó sliedjne znacity rœzeny u medjax tohoge rodou ceoho, tó pervche znacity rœd rœzen. Tocdie, greçscomou „άλλο•“ teacné scorieye ‹drougo•›, a ‹incho•, inche•› bõdé tacui „έτερο-“.
goroh.pp.ua: кал#24006
Страдати, без ж.