Останні події

Доприкладу:

Приголосні звуки

Звук [l] у словах іншомовного походження на письмі відбиваємо твердим, окрім як на кінці слів третьої відміни: арсенал, автомобил, ваниль, медаль

Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, передаємо буквою г: авангард, агитация

Звук [h] передаємо буквою х: хандбол, хинди

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо буквою т: аптека, астма, дитирамб, етер

Англійське w на позначення звука [w] передаємо через в: викенд, Вашингтон

Англійське th на позначення звука [θ] передаємо через т: трилер, Агата; на позначення звука [ð] - через д: Садерленд, Содби, Голсворди

Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, йи, ю, я: Йоган, фоє, круйиз, Юнона, Лоялний

Кінцеві буквосполучення – dr, – tr

Кінцеве -tr передаємо через -тер, кінцеве -dr – через –дер: барометер, цилиндер

Подвоєння

В іншомовних словах риголосні не подвоюємо: абат, акумулятор, анали, бона, бил, бруто, була, вана, вила, дона, мадона, мана, мула, пано, пени, тона, дура, мира, Алах, имиграция, сюреялизем

Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Шерлок, Стокголм

Голосні звуки

І, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie здебільшого передаємо як и

»Викинути букву ґ, зміни в написанні чужів слів«

А от щодо цього не знаю. Так, чуже /g/ ліпше адаптувати як наше /ɣ/, та іноді може й буже треба відбити саме звук [g] — на то може стати буква ‘ґ’ або диграф ‘кг’

»Викинути правило девятки«

Мені от видається так, що коли б ми писали ‘ѣ, ѡ, ѵ, е’ за ‘і’ сучасного правопису, а буква ‘і’ стала б просто позначати йотацію, то правила дев’ятки й не було. Не запишеш же чуже /i/, наприклад, як у слові ‘ἀμφιθέατρον’ як ‘ѣ’ — ‘амфѣѳєатръ’, так жеж?