Usiõdui tam cde standardomy caziõty „izcazati“.
Чому? А “казати” тоді куди?
‹arçi, arçiemo, arçiete›
Цікаво. Десь є засвідчені?
> Хто що думає про слово “ректи” (рікти?), коли воно доречне?
Usiõdui tam cde standardomy caziõty „izcazati“.
(‹рікти›?)
Ni, ino ‹recti›, ale ‹(•)riecati, •riecouati›. U rous. m., ta riecy ‹recti› ymaié nacazovuy tvar ‹arçi, arçiemo, arçiete› ( ← * rykoys, * rykoymus, * rykoytes, sbt. * y u coreni proti * e u coreni tep.).
> Ще одне згадав, колись давно ви написали, що коли висловлюєш думку, краще писати “гадаю”, а не “думаю”. Тоді мабуть і думки, скажімо про переклад чи значення якогось слова, це скоріше “гадки”, чи ні? Що можна про значення цих коренів сказати?
Aino, tó pisax i na tœmy stoiõ cyto do siyou dvou rietchciou. Cyto do iménou ‹gadca› ta ‹doumca›, tó pervche ya unimaiõ he „point of view/standpoint, a stance on or regarding smth; a conjecture“, olni ‹doumca› e prosto „a thought“ u xodie muisleigna, he u „a train of thoughts“, ci „deliberation; meditation; ideation“.
What are you thinking about? = O ceimy doumaiéxi?
You think too much. = Mnoho doumaiéxi.
What do you think about it? = Cyto gadaiéxi o seimy?
He’s full of thoughts. (he u: „thinking a lot about smth“) = E póuen doumoc (o ceimy, o cœmy).
He’s full of thoughts (he u: „ideas, opinions, theories“) = Ou yeoho e póuno gadoc. / E póuen gadoc.
Ta riecy ‹doumati› e, za SISM (V, 154—156), œd tohoge corene he i slova ‹duim›, ‹dõti›, ‹douti›; v. tam pro bœilche. Tamge pac mogete vidieti i ógy ‹doum•› e ci ne naiteaclieye do gr. φράση, φράζει / φράζω.
»z ladśkoju«
Iz cimy??
»ta prasłowjanśkoju fonologijeju«
Ne choupite guicy o ceimy pisiéte. Moya pravopisy e ròzmietchena perédati usie zveagymena viedoma po narietchciax rousscoie movui — ne praslovianscoie, i ouge pace ne leadscoie.
Ne viemy cde vidieste ou mene leadscõ. A otó ou Vas u pravopisi latiniçeiõ e leadsceigne pisiõtchi ‹la› za [lʲa] na poceatcou slova.
Значення: Військова одиниця із самостійним управлінням і господарством, яка входить перев. до складу дивізії або бригади; (розм.) місце розташування…
Приклад вживання: Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня. (О. Гончар) – От і давай ділити по полках Україну: одні села…
Московщина 
непристо́йний
Значення: Що виходить за межі узвичаєних моральних норм.
Приклад вживання: На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи.
Або покісний
Од костити
Ще один відповідник, схожий за значенням до «соромі́цький»
Див.: 
goroh.pp.ua: непристойний
«Соромі́цький» це передусім той, хто порушує загальноприйняті правила / норми
Див.: goroh.pp.ua: сороміцький
Див.: лікар
goroh.pp.ua: лікар
goroh.pp.ua: цілитель
ЭССЯ: https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm
Значення: Що порушує моральні норми.
Приклад вживання: Усі обсценні непохідні слова в українській мові нараховують близько тридцяти лексем.
Значення: Що відповідає встановленим правилам, нормам, звичаям і т. ін.; не здатний на погані вчинки, вихований, чесний (про людину); порядний (у 1…
Приклад вживання: – Знаєте, в нас пристойна сім'я, здоровий спосіб життя, це нормально. Йшла вона осторонь – скромно – по тротуару, як і належить пристойній…
Видаліть цю нить, будь ласка.
Mieniõ Vam.