новотвір звідси https://e2u.org.ua/s?w=ціложит*&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on, не дуже
А ні, у ГРАКу давно є, але якесь неоковирне
якщо це просто про англійське слово https://e2u.org.ua/s?w=lifelong&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
"У", як у "турок" <= Türk, чужий [f] через наше [p], та й у місцеві говірці там так само "p".
@Євген Ковтуненко
《Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.》
Ні, тілко польське "l", і те не через вимову, а через етимологію. У словах німецького роду "l" часто одтворювали як [ʎ] через польське, а згодом московське посередництво. Якби були брали слова просто з німецької, не було б і приводу передавать їхнє [l] як наше [ʎ].
>Полске (і німецьке) /g/ передають і як [g], і як [k], і як [ɦ]:
ґвалт, ґа́нок, ґвинт, але вага́, шва́гер, папу́га.
Отже на початку слова буде ґ — ґас/ґаз
>Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.
>А от грецьке /l/ прилажують тільки як [l], не [ʎ]: камила́вка, клир, кри́лас, і́дол, ку́кла, ко́ливо, ла́вра, лева́да, ле́пта, пола́та, ти́тло.
Слід придивитись до того, як народня мова перекручувала перейнятки в давнину.
Полске (і німецьке) /g/ передають і як [g], і як [k], і як [ɦ]:
ґвалт, ґа́нок, ґвинт, але вага́, шва́гер, папу́га.
Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.
А от грецьке /l/ прилажують тільки як [l], не [ʎ]: камила́вка, клир, кри́лас, і́дол, ку́кла, ко́ливо, ла́вра, лева́да, ле́пта, пола́та, ти́тло.
@Євген Ковтуненко
Який же то є давній мовний ізвичай? Коли питомий мовець чує чудже слово, він буде ті звуки відтворювати в ізвісний йому спосіб. Так яг. the он мовить як /ze/, бо в українській нема /ð/, а найближчий до нього є /z/ чи /s/. Отак у вкраїнській єста /ɡ/ та /ʎ/, /l/, тож мовець би відтворював саме ці звуки в чуджих словах?
На слух із німецької.
Значення: Місто на заході Німеччини, у Рейнсько-Рурському регіоні, адміністративний і культурний центр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія і…
Приклад вживання: Дюссельдорф відомий своїми модними бутіками та мистецькими галереями. Міжнародний аеропорт Дюссельдорфа є одним із найбільших у Німеччині.
@Євген Ковтуненко
Тоді перейнятки з пілської мови слід точити до вкраїнської з м'яким 'ль'? Коли вже це є питомий звук у вкраїнській. І пілське gaz /ˈɡas/ слід оддавати як "ґас".
Гадаю, д. Русин пише про однакову вимову полського /l/ із українським /l/ — [l ~ l̪], а не одповідність фонем.
Полська фонема /l/ одповідає українській фонемі /ʎ/: ‹las› /las/ : ‹ліс› /ʎis/
А полска фонема /ɫ ~ w/ одповідає фонемі /l/ або /u̯/ у вкраїнщині: ‹młot› /ˈmwɔt/ : ‹мо́лот› /'molɔt/, ‹pełny› /ˈpɛw.nɘ/ : ‹по́вний› /'pou̯.nɪj/
Покроковий опис дій. Схоже на "путівник"
Гарне слово, але надто схоже на крокодила :)
Значення: Це префікс для позначення причетності людини до народу, нації, культури, традицій чи походження.
Приклад вживання: Етнос, етнологія, етнографія, етнопарк.
народня назва (перев'язує сечовидїлення)
Perécœp
___
@Вадим Мельник da ‹Perécœpscina›, iz ‹•scina›, ta acéi zayvo. Za Vasmeromy, imea miesta Perécœp (pam. XVI stl.) e peréclad cr.-tatarscoho imene ‹Qirim›, a ono samo e peréclad greçscoho Τάφρος „rœu (perécœp)“.
Obace, e iesce cœilco gadoc istoslœuya cr.-tat. imene Qırım:
• œd lat. Cimmerium (por. gr. Κιμμέριος);
• œd pratorçscoho *qurum „zaxuist, oboróna;
• œd d.-gr. κρημνοί "scalui, sloudve" (Herodotus, œd d.-gr. κρημνός "cray copani";
• œd caraxansco-tour. qarïm "rœu, copany", ta carax.-tour. قُرُمْ /qorum/ "bóudoury, grõda cameigna".
Utœmy, u bœilcheosti six gadoc e toceno colo znaceigna "zaxuist · rœu · cray rovou · scala/grõda cameigna"
goroh.pp.ua: шкода
r2u.org.ua: завдовж
"Безпечливий" чи "забезпечний".