Останні події

אלישע פרוש прокоментував

03:16

слово the (article)

»‹pœidé›, ‹izcazié›

Звучить ніби в майбутньому, а значить теперішній час. Наприклад, дасть замість дає.«

@Bœgdan Youxyco

Mogete dati yn priclad na to gnomic aspect iz „doconanuimy teperiecynimy“, yac este pisali vuisje oge, bõdy simy, iz nimy e y vuiraziano?

אלישע פרוש додав допис у нитці
Обговорення слів / Насторожі/Начеку

03:11

> Багато хто каже, якщо опустити тік токи від псевдо мовознавців та якісь статті.

Za sebe móuvite? 🤦 Tó Vui ymabouty i berete otõ dourœsty yz TikToka ci œd olgemóuvieyœu. Ya’smi Vam tociu yz SIRM.

То наприклад “Мова – не калька: словник української мови” подає вираз “бути на чеку” неправильним, і дає аналог “насторожі” 😳
> Не знаю звідки ця “мода” прийшла вважати “начеку” чужим, а не нашим, але дуже багато, хто підхопив це, і біда в тому, що челядь буде покладатися і черпати інформацію з цього, а не етимологічних словників...

Pousta balacanina. Cyto e mynie ci Vam do toho na cyto sea tam bõdé pocladati „celiady“?

אלישע פרוש прокоментував

02:43

слово анагра́ма

@Carolina Shevtsova porœunayte greçske αναγραμματισμός „anagram(me)“.

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:25

матерія ма́тїв

»та лише ма́тївО (почеп -во для матеріялів)«

@Carolina Shevtsova

Ya gadaiõ tam e ne ‹•iv•o›, ale derjalnuy pocép ‹•eu› („ciy?“), to rœznovid *-ou-u po [ʲ] — *mati-ou-u → ‹mati+*-œu› → ‹matieu› („ciy?“, „nalegeatchi ceomou?“, „teagnõtchi do ceoho?“ → „cyto?“).

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:18

матерія ма́тїв

@Є. Ковтуненко

Slouxyno. Mieniõ Vam za popraucui ta yasnotvoreigna.

Bœgdan Youxyco прокоментував

02:17

слово the (article)

‹ono› - найдальше? ч. р. œn?

Я чесно не вім, що з тими артиклями. Надто вже вмітно все то є. Особливо з невитиченими тварами прикмет, хай би й була ця споруда лише книжницька.

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:14

матеріал імше́лів

Imxel•.

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:14

дракон змій

Ni. Ouge i tomou cyto tó e ne rousscuy tvar. Ta i tó e scorieye „the Serpent“ u xrystianscœmy ròzoumiegnie.

Bœgdan Youxyco прокоментував

02:13

слово the (article)

> Plõtanina iz ceimy?

Я вже забув, та вособливо через оте Øну, Øна, Øні. Із вашим письмом плутанини не буде, а при вимові може бути.

> ‹pœidé›, ‹izcazié›

Звучить ніби в майбутньому, а значить теперішній час. Наприклад, дасть замість дає.

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:12

дейтинґ звід

@Kuľturnyj aborihen

Zvody — /zβ̞ɔdʲ/?

אלישע פרוש прокоментував переклад

02:10

дейтинґ свашки

@Kuľturnyj aborihen

Svataty — /ˈsβ̞ɑtatʲ/?

אלישע פרוש прокоментував

01:53

слово the (article)

»Чому gnomic aspect виражає доконаний теперішен, а не, наприклад, аорист?«

@Bœgdan Youxyco

Cde, u yaçie móuvie? To gnomic aspect vuiraziaié rodovui istinui, stanovui rodjayou, prisloviynõ mõdrœsty, he pravilo bez uzgleadou na medjie ciesœu minõla, prisõtcha ta bõdõtcha. Oge αόριστος e prostominõluy cies, otge vuiraziaié minõle — yac bui œn mœg vuiraziti to gnomic aspect liepche?
Cyto do doconanoho teperiecyneoho, gadaiõ Vui ne mienite zaverxenuy prisõtch cies iz ‹esmi, esi, e, esmo, este, sõty› + tvar yna récla na *-l-, ale, ocivisto, tvarui he ‹pœidé›, ‹izcazié›, ci? Mogli buiste dati pricladui?
Ose e priclad ynui rodovui istinui eaghelscoiõ: »Fortune favors the bold«, a slovaçscoiõ e tó: »Šťastie praje odvážnym« (tacoge: »Šťastie praje pripraveným«). U obou loucieyiex e tou coristano yz ciesou prostoprisõtcha, u slovaçscœy bez zaverxenosti. Ba, i latinscoiõ e toyge vuiraz: »Audaces fortuna iuvat«, iz ‹iuvat› u prostoprisõtchie ciesie — ne ‹iuvit›.

Є. Ковтуненко прокоментував

01:35

слово саркопенія

Izviestno! 👍

אלישע פרוש прокоментував

01:32

слово the (article)

»Y випаде - виникне плутанина.«

@Bœgdan Youxyco

Plõtanina iz ceimy?

אלישע פרוש прокоментував

01:24

слово саркопенія

@Є. Ковтуненко

Za πτῶμα mogé iti ‹stervo›, ‹padaly, padlina, padletchina (viedie, œd *padletcha, he ‹maletcha›, ‹jœnotcha›), a za νεκρός mertvcina. Iesce e ‹troup, trouplo›.

אלישע פרוש прокоментував

01:15

слово саркопенія

@Carolina Shevtsova, @Є. Ковтуненко

Inose, mogemo uzeati tó slovo ‹ploty (plòty)›: plòtexouddye — /ˌplɔtɛˈxudʲ.dʲɐ/.

אלישע פרוש прокоментував переклад

01:03

тодлер ди́бан

+/-, ta damy mœy golós.

אלישע פרוש прокоментував переклад

01:02

тодлер ходунець, ходунок

+

אלישע פרוש прокоментував переклад

01:01

тодлер ходуня, ходуся

Tui tvarui ‹xodounie, xodousie› ta ‹duibounie› sõty prislœuya (adverbia), zastõpaiõtchi récla ‹xoditi›, ‹duibati› u móuvie iz dietymi. Prislœuya, viedomo, ne mieneaty tvar, togy ne mojõty tvoriti iména.

אלישע פרוש прокоментував переклад

00:41

тамада дівоснуб

Sé e „matchmaker“, ne „toastmaster“.

אלישע פרוש прокоментував

00:30

слово кароче

@Володимир Дволикий

He @Є. Ковтуненко pisié, ‹•y› e tam istoslœuno. Vuimóuva ge e ta sama he i bui bez ‹•y› — prosto /m/ na cœnçie.
U ‹•omy, •emy›, ‹•uimy, •imy›, pisiémo ‹•y› na cœnçie tomou, a bui pravopisno tvaroslœuno ròzlõciti orõden odinicen œd datna bœilna, pisiõtchi sliedjnœi bez ‹•y› — ‹•uim, •im›, ‹•am›, ‹•em›. Porœunayte, za pr.: ‹obiedati iz simy novuimy gostemy› proti ‹dati sim trem novuim gostem obied›.

Пасерб додав до слова синергія

00:20

переклад сумі́ць

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 23:54

вага гнют

Ви хоч його як ɣ̞nʲʉt вимовляєте чи ɣ̞ɲut?

Bœgdan Youxyco прокоментував

вчора 23:53

слово the (article)

Ваше yn/yna/yno. Y випаде - виникне плутанина.

І ще водне запитаннячко, коли сте настроєн сьогодні відповісти. Чому gnomic aspect виражає доконаний теперішен, а не, наприклад, аорист?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

вчора 23:49

вага гнют

Rodyna ta žyteli sela

Пасерб додав до слова резонанс (загальне значення)

вчора 23:45

переклад суді́я

אלישע פרוש прокоментував переклад

вчора 23:42

вага гнют

»Слобожанські говори«

Gerélo tocynieye?

אלישע פרוש прокоментував переклад

вчора 23:41

вага гнют

@Bœgdan Youxyco

👍

@Kuľturnyj aborihen

Za pisanuimy bóugariçeiõ ‹гнют› e /ɣ̞ni̯͡ʉt, ɣ̞nʲʉt/ ‹gneut›, ne /ɣ̞ɲut/ — ‹gniout›.

Пасерб додав до слова вайб

вчора 23:32

переклад співду́х

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 22:29

лекція чтіння, штіння

година - lesson
ук - доктрина

Ratty More прокоментувала переклад

вчора 22:17

лекція чтіння, штіння

Що ви розумієте під цими 2 словами?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 21:09

вага гнют

gneut, ne gniout

Kuľturnyj aborihen додав до слова вага

вчора 20:48

переклад гнют

Слобожанські говори
Видозміненинй гніт

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

вчора 20:24

ендометріоз внутрішньоуразівʼя

🤔

Річард прокоментував переклад

вчора 19:42

адаптація призвичаєння

+++
goroh.pp.ua: призвичаювати
1.4 пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

вчора 19:18

дейтинґ звід

+
Zvody

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

вчора 19:17

дейтинґ свашки

Svataty

Володимир Дволикий додав до слова кароче

вчора 18:44

переклад коротко

Або якщо коротко

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 18:00

група купа

-

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 17:58

група купа

skupina

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад

вчора 17:41

дейтинґ свашки

Джерело?

Володимир Дволикий додав до слова дейтинґ

вчора 16:50

переклад звід

зводити

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

вчора 16:48

діалект говірка

Говір,балачка,говірка,суговір'я,мова,підмова,,підговір,підговірка.
Ось з цього й вибрати надобно що є що .

Володимир Дволикий додав до слова дейтинґ

вчора 16:45

переклад снуб

праслов. snubiti, др. снубити «звідникувати (сумнівне слово до речі)», див. ЕСУМ на «дівоснуб» та ін.

Володимир Дволикий додав до слова тамада

вчора 16:41

переклад дівоснуб

Або снуб
Див. ЕСУМ; подаю також без діво-, щоб і для всіх, та й з первісного дієслова

Panas Spec прокоментував переклад

вчора 16:32

діалект говірка

Спосіб користування слів, значіння слів, нові слова та бувші слова набирають нові значіння, як і поширення місцевих слів є прикметою кожної живої мови.

Володимир Дволикий прокоментував переклад

вчора 16:32

тодлер малюк

З одного боку саме так, з другого я гадаю «дитина, яка вчиться ходити, непевно ходить» це цілком собі окрема тяма, яка пригодиться

Володимир Дволикий додав до слова тодлер

вчора 16:30

переклад ходуня, ходуся

з Ходу́ні, ходу́сі, гл. Дѣтск. ходить. (Грінченко)

Володимир Дволикий додав до слова тодлер

вчора 16:21

переклад дибуня

див. дибан; також дибуні (дит.) «ходити» (ЕСУМ)

Євген Шульга прокоментував переклад

вчора 16:20

тодлер малюк

Так а навіщо відповідник за суттю кореня? Корінь -- це якраз не обов'язково, це уже тоді калька.

2026 Словотвір
Майданчик для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів