Грінченко: Залізня́к, -ка́, м. ... 2) Желѣзный котелъ.
Асьıа
Assa
'Асіꙗ~Асиꙗ' є згадано в кількох Бовгарських Звїстях(зокрема Супральске Євангелиє), а відти би могло лучити в Рускі. Хоч їм и не найшов прямих згадок того слова в саме руских лїпописях(Викцивонар дає 'Асиꙗ' як 'давнеруске' без посилань), єдина путь його туди би могла бути книжна, а тоби через церк.слов. літописи з грецкої первоти. Також пор. вят. двійник 'Асия' до 'Азия'.
А->О- дїяв у спосудах из грецкої в той час. Пор. дійні писаня в Ип. лїт. Андр-~Ондр-, Аскольд~Оскольд–думїня мїж церк.слов. переданням и вимовов. Тому якби напе́вно була згадка в котрій лїтописи, радше би була льга гадати й такий твар у мовленьи.
Ѡсьıа
Œssa
Ἀσ•ία>+As•~Os•ija>+Асиꙗ~Осиꙗ>Асьıа~Ѡсьıа
Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.
Певно так
Острѡв, гѡстрѡв, вѡстрѡв, йострѡв, єстрѡв
Чи можливе йѡстрѡв ?? З /y/
-овйе, (-овйѡв, -ове́й??)
-овлье, (-овльѡв, -ове́ль)
Певне -ове́льлье спало на думку через подовження "ль" в (-ове́ль) -овельльѡв
Але прибирати не стану, поки, гадаю, воно можливе як паралельне
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bobudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
> Хтось знає? Можливо, Єлисій?
Ya oberégyno pripoustiõ oge e œd *-s-intensivum perviesno u réclax, he otó ‹copuisati : copati›, ‹termositi : termati›, iz utorinnuimy izcorótiéignemy → *-u-. Ne mogé bouti móuva o pervinnœmy *-us-, ponevagy inacye buismo dóugynui bouli cecati → /x/ po *u. Otge pœdstœyna iména na -sa sõty, gadaiõ, œd perviesnuix rékel, por.: rioumsati → rioumsa, * placusati → placsa, * coucusati → coucsa tc.
staropõcina
___
Tvoreno mnoiõ perécladomy d.-gr. αρχιπέλαγος, iz ‹staro•› za ‘αρχι•’ ta põcina za ‘πέλαγος’. Slied zamietiti oge u dauneimy svietie i greçsca i slovianscui móuvui ròzlõciaxõ meidj ‘θάλασσα, morye’ he solónõ vodõ colo zemlui / souchui, ta ‘πέλαγος (põcina)’ he solónõ vodõ uniexyniõ ta vidotvœrno gluibocõ. U d.-rous. pameatcax slovou ‹morye› teacné usiõdui tó greçske slovo θάλασσα — ne πέλαγος. Natómiesty, slovomy ‹põcina› e perécladeno greçske slovo πέλαγος.
Xotcha nuinie to recein ‘archipelago’ e pitimo ponimano he ‘coupa ostrovœu’, u dieystvnosti ge toy recein œdnosity ne do ostrova-souxodolou, zemlui, ale znacity *‘prauleigne na danie ceasti u gluiboçie morie’ ci ‘prauleigna u tœy danie ceasti moria’, cde ‘prauleigne’ e, za ouxuibomy, muisleno ceréz souchõ ( → coupõ ostrovœu).
Ceomou’ste prosterli odin ino zvõcotvar iz [ɦ], coli slovo ‘ostrœu’, he i inchœi slova na /o•/ pœd nagolósomy mojõty, dlia govorou, nesti i peréddieu [w•] ci [ˀ] ci [j ~ ʲ]?
Crœmy toho, ya ne gadaiõ oge bui tvar ‹ostroveille› pràvilen› boul. Xotcha mui ne znaiémo u rousscœy móuvie tó tvar +‹jouraveille› œd ‹jouravely› (œd drous. ‹georauly›), yeoho, ou slova ‹ostrœu› e inche cladivo neigy ou slova ‹jouravely› — por. *o-sreu-os proti *ger-au-y-os. Yac priimemo *-iye / *-yye za znac izbiernui mnoginui, tó ‹ostroveille› bui pœdnosilo to perviesen tvar +ostrovely ← +osreu-y-os, a tacoho neyma. Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.
Якось я розмірковував, що етимологи визначили, що слово “дяка” прийшло з німецької мови через польську у закарпатські говори. Де від німецького “dank” це “подяка” або “думка”.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дяка
Однак, у закарпатських говорах слово «дяка» вживається у значенні «бажання». Є такі вислови як «мати дяку» означає «мати бажання» (себто настрій щось робити). Або ж «бездячний» це той хто «без бажання», «без настрою». І випливає питання, якщо «dank» прийшло через закарпатські говори, чому воно не зберегло первинне значення саме у цих говорах? Хоча в літературній українській мові воно має якраз те значення, як і в німецькій.🤔
Можливо хтось знає чому взагалі це так? І чи могли мовознавці помилитися, і слово «дяка (дякувати)» все ж таки наше питоме?
У Грінченка воно до речі має два значення, це “подяка” та “бажання”.
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/дяка
volócniça ; volócnica
/βɔlokˈnɪt͡ɕɐ/ ; /βɔlokˈnɪt͡kɑ/
___
Ou Gelexœuscoho e ‹volócniça› suviedceno za ‘pliesniça, Hyphomycetes, Mucedines’ (œd ‘plieseny’), ta pro tó stané odino slovo ‹pliesniça› a tocdie ‹volócniça› bui boulo za ‘fibril, fibrilla’.
Utœmy, slovo ‹volócniça› lieple teacné niemeçscomou imeni ‹Fadenpfilze› (*‘nitegõbui, nitegribui’). Tó, pro usiac louciey, zastereugl eimy i tvar bez neibneigna *-ik- — ‹volócnica› (por. ‹ogica›, ‹comonica›, ‹osica›).
Prostiraiõ iesce tvar iz *-uk-a, œd ‹volócno›:
volóconca , volókenca
/βɔloˈkɔnkɑ/ , /βɔlokænkɑ/
___
Slied zamietiti oge to recein ‘fibril, fibrilla’ ne znacity odino volócno ale yno cladivo yz volócon, tomou bolye’mou licity yn pocép yzdrœbneigna u geonotie neigy u nicotrie rodie (volóconçe, volókençe).
Значення: Порушення еректильної функції, спричинене пошкодженням або захворюваннями нервової системи, яка відповідає за передачу сигналів від мозку…
Приклад вживання: Нейрогенна ЕД виникає через пошкодження центральної або периферійної нервової системи: Пошкодження хребта, що переривають провідність…
Світло
Гѡстрѡв
Може якийсь афикс, що колись позначав ізбірність, а потім набув афективного чуття? Пор. -ня.
Скріплювати букви в слова ,співзвучне з словом скрібл
Досі жду відповіді…
Крайнощі ;
Худий кінець;
Липше то добавити як слово для перекладу.
В багатьох рецептах пишуть збити яйця .
Значення: Такий, що впливає на психіку, емоції, свідомість та поведінку людини шляхом зміни функціонування її центральної нервової системи.
Приклад вживання: Групи психотропних препаратів (застосовуються в медицині): Нейролептики (антипсихотики): для лікування психозів і…
Я проте ,що в нас вживають: чіпляти, чипляти ,почеп,поцип,поціп,поцеп .
приче́пний «причепливий»
причипе́нда «причепа, настирлива, нав’язлива, набридлива людина»
чи́павка «жердина на гребні даху»
чипа́ти «чіпати»
чипу́га «дереза, Сaragana frutescens DC.» (бот.)
Так же з цього кореня вийшло щипати,щипці.
Значення: Хімічні речовини та їх солі, які використовуються при виробництві, виготовленні або переробці наркотичних засобів і психотропних речовин.
Приклад вживання: Незаконне ввезення або виробництво прекурсорів розслідується правоохоронними органами, наприклад, СБУ.
Скорочена форма від міцнішого лайливого слова
r2u.org.ua: Мідень
@Liesolòn
Хіба "põcina" не є "πόντος"? Чи "πόντος" є "põty (vœdna)" (мабуть криво написала, виправте будь ласка 😊)? Окрім того, в греків ще було слово "ὠκεανός".