Останні події

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така? 

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

29 буков + діакритика

Додау є́м ішче змінѝ. 

За п. Юшком, додам, мабуть, и як я в сю пору пишу кирилицею, для ясности в змїнках під перекладами:
Азбоука(назвꙑ боуку из раннєго кириличного письма))
А а, Б б, В в, Г г, Д д, Є є, Ж ж, З з, И и, І ı, К к, Л л, М м, Н н, О о, П п, Р р, С с, Т т, Ꙋ ꙋ, Х х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Ъ ъ, Ꙑ ꙑ, Ь ь, Ѣ ѣ, Ѫ ѫ, Ѧ ѧ. (30)
Мїни тих букв:
Ꙗ ꙗ(рівнить Іа ıа); Ґ ґ(глаголь из завертом/ґе)(або: Кг кг); Ѥ ѥ(Іє ıє), Е е(їсть уске), Ε ε(їсть просте); І і/Ї ї(/j/); Ѡ ѡ(о велике), Ѿ ѿ(від(œd)); Оу оу, У у(ве(ue)/ ижиця з хвостом); Ꙓ ꙓ(Іѣ ıѣ(велика мїна николи не зявляєть ся); Ѭ ѭ(Іѫ ıѫ); Ѩ ѩ(Іѧ ıѧ).
Двописи(крім змїнкованих вище):
Чж чж, Хв хв, Дз дз, Ъи ъи, Ьи ьи.
Розлучники(надїті):
‹ὁ›–шорстке дихання(сєрсткє дъıханьıє), ‹ὀ›–коронис(може стояти лише на сильних лунах редукованих *ъ, ь, має ряд чиний, загалом, морфольоґічних), ‹о́›–остер акцент(оксия), ‹л҄›(тільки на л)–знак небіння, а҃–титло(а҇–покриття).
Замїтки:
• Гублене *l значиться письменом ‹л›–волк /β̞ɔu̯k/.
• Сполука приголосен+почеп *ьjе– ‹ьıє›– ‹наиманьıє›.
• Вси видані вище льиґатури та двописи(диґрафи) суть узаємно замїстимі та значать розрізненя(за винятком, вїдї, ‹оу–ꙋ›): ѥ–ıє ‹ѥлина–ıєлина; ґрꙋнт–кгроунт›;
• За нововведені звяжмена зо спосуджень стоять(з певною звяжною цїною): Ґ ґ–Кг кг, Дз дз, Хв хв, ‹л҄›; сторонский звяг–переданя: [g]–доґмат, докгмат; [d͡z]–боудз; [f]–хвѡльварὀк; [l]–л҄итєра, л҄ох, хвл҄ота– через йоту ‹лıитєра, лıох, хвлıота›.
• ‹ꙓ› позначає тільки праслов. *-ję̇(жен. рід одн. род. пад) упослїдь за давнерускою ґрафикою, на пр. ‹едноꙓ›.
• Кирилиця зволить позначати випущені звуки надписаннями(Вуникод не дає змоги з його користати(вмовно позначено квадратними дужками): один:од[и]на, [о]тсє, бѫд[итє] ласка[вѡı].
• Приблизна відповїдність Олисієвим письменам:
dj, dy–чж, u–у, ъ, ie–ѣ,ea–ѧ,õ–ѫ, œ–ѡ,ei–е,eu–ε, ui–ъı, h–шорстке дихання.