піца, майстер
домошкіл - вчидомак -
вчидомак
Скільки я разів звертався до неї та просив писати мені обширніше про родину (Ольга Кобилянська, II, 1950, 310)
Скільки я разів звертався до неї та просив писати мені обширніше про родину (Ольга Кобилянська, II, 1950, 310)
Пропоную скоротити—телесня
-
Шило на мило
-
Шило на мило
+
"Оточення" таки не зовсім передає "peer", але, як на мене, достатньо близько.
Гадаю "social pressure" можна перекласти, як "тиск суспільства/суспілля/громади".
Те, що особисто я тяжію вживати.
От якби все одним виразом. Ідеального відповіника слову «peer» в українській нема. В тому й суть. Поки я особисто вживаю «тиск оточення».
Костыль – бретна́ль (-ля́); к. в развилку, анкер для скрепления кладки – а́нкер (-ра) розсо́хуватий; к. двойной – б. подві́йний; к. заершенный – б. зайо́ржений; к. кровельный – а́нкер покріве́льний; к. стенной, анкер – а́нкер сті́нний; к. штыкообразный – б. багнетува́тий. Російсько-український словник технічної термінології, 1928 рік
Значення: Футажі для відео — це спеціальний відеоролик для вставки в основний фільм, який може містити різні типи медіа, включаючи анімовані титри…
Приклад вживання: Футажі — важлива частина відеомонтажу, вони допомагають додати ролику видовищності і розважити глядача. Готові шаблони значно заощадять ваш…
тощо. А, колега теж треба перекладати
Шланг - кишка; на сторінці 362
Словник технічної термінології (загальний) (проект) / Уклали інж. І. Шелудько та інж. Т. Садовський ; Українська академія наук, Інститут української наукової мови, Технічний відділ ; зредагував технічний відділ Інституту наукової мови УАН. — [Київ] : Державне видавництво України, 1928. — 588 с. Матеріяли до української термінології та номенклатури ; т. 10.
https://archive.org/details/slovnik13/page/n193/mode/1up?q=Шланг
Задля простоти письма; шоби було менше окремих букв користаю знаки <c/s> для /s/ та /ʃ/ (друге з міткою згори, звісно ж), і <з/z> для /z/ та /ʒ/. Якшо ж питаєте, чому не просто <г/g>, коли перед -ина/-ina (-ιна/-ιna) <г/g> і так чергуватиметься з /ʒ/, то є дві головні причини: 1) для простості, й 2) сучасна вкраїнська фонологія дозволяє /ɣ̞ɪ/ (чи /ɦɪ/ ) без переходу до /ʒ/ (чи [ʒ] ). Вирішив користати більш етимологічне (або просто складніше) письмо лише в випадках, де воно дає якусь суттєву користь. Перш за все, якшо серед говорів є мінливість у фонемному складі певих слів/морфем, яку неможливо записати одним чином спираючись на сучасну вимову. Тобто, коли слово не можна записати так, шоби вимова по говіркам була передбачувана лише з письма. Як приклад — частка "шчо/шо/што". У більшості говорів, де є "шо", нема послідовного спрощення /ʃt͡ʃ/ до [ʃ] й нема [ʃt͡ʃɔ] (широкий опис вимови) при виразнішому, чіткішому мовленні (пишу "в більшості", а не "в усіх", бо не знаю, чи таки є десь говірки, де таке спрощення звичне й послідовне), то й висновок можна зробити, шо в багатьох воно має фонемний склад /ʃɔ/, не /ʃt͡ʃɔ/. З цього вже варто писати <ćтćo/śtśo> (<тć/tś> — /t͡ʃ/ ) більш етимологічно, де гадаються обидва фонемні склади. Але такий запис не дає з себе товкувати вимову /ʃtɔ/, котра є куди давніша за /ʃt͡ʃɔ/, бо [t] тут аж ніяк не очікуваний алофон /t͡ʃ/ між /ʃ/ та /ɔ/. З цього я схильний до думки, шо ліпше було би вже писати <ćтo/śto> для всіх можливих вимов, але не <тćтo/tśto> з більш етимологічним записом ("чьто"), бо /t͡ʃ/ деафрикатизувалося до /ʃ/ усюди, то й змісту писати так не бачу. Або ж два суміжні записи <ćтćo/śtśo> i <ćтo/śto>, де першому дається гора в офіційному письмі як літературному слову. У разі ж із "тяжина", /ʒ/ тут є в усіх українських говорах, тому й не бачу потреби писати <теагιна/teagιna>.
<Ой, леле. Менше з тим, я поставив цій сторінці 👎.>
+
<Nie może być takiego, żeby język ukraiński mógł mieć wspólne słowa z polszczyzną, których nie ma w języku rosyjskim i który jednocześnie nie są polonizmami, miałby pan to wiedzieć. XD>
👍 za gloum.
<теаз́ιна / teaźιna>
Ceomou'ste pisali su ‹з / z (ź)›, coli u coreni ‹g› e?
Ya Vam mojõ imenouati SIRM (ЕСУМ), de slovo ‹grõz› u znacyeinïé "a load, freight; die Last, Ladung" dano e. Isce, nepreamo na znacyeinïe "a load, something heavy" cazieity e slovo ‹grõzilo› "Senkbkei, Bleiknoten" (Gelexœuscuy I, 162: ‹грузи́ло›), ta déyeslovo ‹grõziti› su duoma znacyeinïama: "1. = mésiti" ta "2. [einen Schiff] aufladen/laden ( = grõziti corab/corabely)". A isce u pameatcax daunyorousscuix: ‹грузило› (*‹грѫзило›) "подводное бревно в езе" (Sreizn.), ‹грузи́ти, гружу́ (*грѫзи́ти, грѫжѫ́)› "погружать, грузить" (tamge), ‹грузскыи (*грѫзьскъ)› "тяжелый, грузный (i pèreneseno). ‹въгрузити, въгружу (*въгрѫзити, въгрѫжѫ) "погрузить, immergere, βαπτίσαι".
Якшо ромське "rrom" дійсно має рідне, не грецьке походження ( https://en.wiktionary.org/wiki/rrom#Romani ).
Слово коротке, давно вживане, не суперечить українській звучні.
теаз́ιна / teaźιna
<еа> — *ę
corab ; corabely
_____
Gelexœuscuy I, 365: ‹кора́б, корабе́ль› *Schiff".
