Останні події

> Подавав тільки гадки Шевельова, він ще “вантаж” “арго-суфіксами” пояснював (онов. і у “...Фонології...” при носових згадує). Там на сайті відкривав у новій вкладці посилання на файл. Дивно що на Словотворі не можна файл вчіпити

Ouge’my ceou. Mieniõ Vam.

Esmi izgoden iz Xevelevomy o yzgadanœy bezsõstaunosti / bezladnosti ou Roudniçscoho. Ne ógy bui tó ymalo praudati Roudniçscoho, ta xotchõ nagadati ógy pozdieye i istoslœuya Machkova ceixscoie móuvui ta Skokova slovienscoie bea ceasto pœddana sõdeçscie. Menche iz tuimy, cògen prispie i ouspiexynomy istoslœuyemy na ocrema slova iz nelègcomy istoslœuyemy. 
Ya si gadaiõ ci ne sta Roudniçscuy prosto vuisnagén dóugo troudeatchi nad svoyimy slœunicomy rousscoho istoslœuya. Tó bui, na pr., moglo vuiplosciti xuibaigne yna perédslovou. Moye urazieigne e ógy Roudniçscuy zyrie u istoslœuye (a ce-n’ mietco) u ocremax slovax, i na ocremax slovax u vidie ocremuix tcholóncœu moge i ostati, ta, ymabouty zaxoplén ci tó svoyeiõ ouspiexynœisttyõ ci tó zagadami ta roupcœisttyõ samoie rousscoie móuvui, ea sea za zasnoutoc bœlchiy za yeoho samoho. Obace, ya sam, na pr., esmi dosta gleaden (sceptical) i do Melnicioucova slœunica rousscoho istoslœuya.

Cyto do istoslœuya Xevelevova, olni na medjie rodima (genius) u istoslœuyie o ocremax slovax, osœbno ya ne mojõ bouti izgoden iz yeoho prostirui o istoslœuyie inchix slœu, ni iz decotrami zamietcami’ho o istoslœuyie Roudniçscoho. Na pr., marno Xeveleu remstvouié proti Roudniçscoho * weiks-in-ya ( → rous. „vixynia“), bõdy simy, jadna incha móuva, poza slovianscami, lédva ci znaié izteajaigne tacoho prai.-e. tvara — pragarm. * wīhsilō „yn vid ceréxynie“ u niem. ‹Weichsel›, dœlnoniem. ‹wissel› ci nzm. ‹wesselkerse›, ci gr. ιξός ( ← * wiksos), ci lat. ‹viscum› sõty dosi tocenui sõznacui seoho slova. 
Xay priteagnõte za ouxa e Roudniçscoho istoslœuye ‹vóutouziti / •õziti?› œd * ‹voziti› ta ‹touziti›, ni Xevelevovo istoslœuye’ho œd ‹volóciti› × ‹touziti› mea ne perécona. Xeveleu vuiplosci mienõ /l/ u ‹volóciti› u /w/ u ‹vóutouziti› „pitimomy peréxodomy /l/ → /w/ viedomuimy boursacœm œd serédnerousscoie moúvui“, ta tó bui boulo ino odino yz nizcui pripoustcheign neminõtchix pro vuivedeigne ‹vóutouziti› yz ‹volóciti×touziti›. Ceomou, na pr. ousieceigne ‹volóciti› u ‹vól•› byra za sobie yasno? Pro mene, zaxvatsco izvodity ci malo puitaign do „humorou“ boursacœu. Otge, nevuiploscene ousieceigne ‹volóciti› u ‹vol•› e „humorous approach“ boursacœu, ale /l/ → /w/ u ‹vol•› ouge grõstoke znaigne peréxodou /l/ → /w/ u serédnerousscie? Ic slovou, poread iz moyimy vuiplosceignemy istoslœuya ‹vóutouziti› vuisje, ymaiõ i inchõ gadcõ: * u-touziti, iz * u- „in-“ ta ‹touziti› „biti, loupiti/loupati“, otge perviesno u tvarie * /wtuz•/, pac iz peréddievomy /o•/ + /wtuz•/ → /owtuz/ — u docaz tomou e tvar /wywtorɔk/ yz daunieycheoho /wtorɔk/ ← * utor- (viedome i u tchoudernaçscœmy nadpopraunœmy tvarie iz /l/ — ‹oltoroc› u pameatcax; sey priclad berõ yz samoho Xeveleva, »Phonoloyia«).

Намагатимусь більше не створювати подібні сторінкі до слів, яких запозичення з іншої мови – не достатньо обґрунтоване! 

Ось ці слова 💯 не потрібно перекладати:

https://slovotvir.org.ua/words/nezle
https://slovotvir.org.ua/words/shchodo
https://slovotvir.org.ua/words/yako

ЕСУМ: пе́лька «рот, глотка; [шлунок Ва]» — р. [пе́лька] «частина одягу на грудях та біля горла», бр. [пе́лькі] «груди»; — загальноприйнятої етимології не має; пов’язується (Фасмер ІІІ 230; Преобр. ІІ 35) з пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла»); пов’язується також (Толстой Этимология 1967, 145–157) з [пе́лька] «ополонка», запозиченим з балтійських мов.

Шевельов, “Історична фонологія…”, розділ 8.5, ст. 185: пе́лька, якщо це слово виводиться від *pjalýty (пор. лемк. пялка ‘горло, глотка’, рос. пяли́ть ‘витріщати’)[, є однією з форм з північних говірок, яка увійшла в літературну мову, бо Е, а не Я, на місці ę].