Останні події

@Путятін Редріх я з Вами згоден і читати Вас цікаво та пізнавально. Стосовно цих Каролініних витівок я вже було запропонував у нитці “Побажання нового функціоналу в осідку” додати до таблиці “Найкращі перекладачі” ще одну колонку, а саме вплив (точніше було б англ. impact як раз :D ). Цей новий показник вираховувати так: кількість отриманих голосів / кількість доданих перекладів. Тобто середня кількість голосів за переклад. І будувати рейтинг за цим новим показником. І це вирішить одразу всі проблеми, тому що виникне мотивація додавати саме добре продумані переклади, а ті свої переклади, що очевидно дурні, видаляти. ВСЕ.

Не думаю, що поможе. Люди просто вилучатимуть слова, що набрали мало голосів.

Там не є -і, бо не було його там ніколи. *men-i, не *meno-i (*i = и, *oi = ѣ). 

І не глум то. Та й архаїчність тут до чого? 

Звиняйте, добродію Другопуте, та я ще не настілько обізнаний в мовознавсті, щоб розуміть вас з пів слова. Буду вдячний, як поясните розгорнутіше, чому саме вважаєте, що нам не слід берегти те -и в родовому.

“Чим завадить можливість хутко відрізняти родовий від давального й місцевого?”

https://slovotvir.org.ua/users/mistsevyi-kozak

@Путятін Редріх я з Вами згоден і читати Вас цікаво та пізнавально. Стосовно цих Каролініних витівок я вже було запропонував у нитці “Побажання нового функціоналу в осідку” додати до таблиці “Найкращі перекладачі” ще одну колонку, а саме вплив (точніше було б англ. impact як раз :D ). Цей новий показник вираховувати так: кількість отриманих голосів / кількість доданих перекладів. Тобто середня кількість голосів за переклад. І будувати рейтинг за цим новим показником. І це вирішить одразу всі проблеми, тому що виникне мотивація додавати саме добре продумані переклади, а ті свої переклади, що очевидно дурні, видаляти. ВСЕ.

До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця

Ех, українчики… Але таки не забувайте, що ці англицизми йдуть до нас не прямо, а через, найчастіше, московську призму, де в них схожий менталитет, що своє - отже гівно

По-перше, не обов’язково. Молодь, що просуває й творить українське та засуджує кацапське й противиться йому, радо підхоплює модну англійщину.
По-друге, байдуже, через чию призму. Якщо людина меншовартісна, то вона буде спікати українглішем, запозичуючи слова або через москальське посередництво (чого зараз не так уже й багато), або напряму, бо ж тепер багато хто замінив москальські джерела на англійські. І статтярі наші теж найцікавіші теми висвітлюють, тупо (себто в лоба й без розуміння напрямку) перекладаючи з англійської, рідше (тут суб’єктивно, бо не досліджував) — з москальської.

Наші науковці не вміють творити терміни на питомій основі, а деякі ще й уважають, що ми всі зрештою прийдемо до англійської як єдиної мови науки, тож треба ще більше завалювати нашу термінологію англійськими словами. Майже вся нова фізична, математична, технічна — а надто програмістська й парозумова — термінологія в нас просто передрана з англійських слів, скорочень і жаргонних назв. Навіть наявні й давно усталені українські терміни незнайки часом замінюють на англійські кальки чи й просто пересмикнуті слова, бо входять у царину не через українські, а через англійськомовні джерела.
Офіційні слова українські витісняє англійщина або щось, де англійська була посередником: спікер, стартувати, фінішувати, клініка (змінило значення під англійську традицію), ургентний, стейкхолдер, лайфхак і таке інше.
Діти починають змалечку дивитися й англійськомовне теж, упереміш із українським і, якщо з батьками не пощастило, кацапським. У них спотворюється мислення, і в нас усіх теж воно спотворюється через небувалий наплив всього анлгійськомовного.
Якщо ми нічого не вдіємо, то за кількадесят років матимемо наслідки, схожі на мовну політику совка, тільки замість узького язика буде передовий, міжнародний і високоцінований інгліш.

Якщо зможете знайти, то почитайте “Англізми і протианглізми” Ірини Фаріон і товариства.

Щодо москальської: нових речей звідти зараз ми не отримуємо. Все звідти вже прийшло, й нам залишається лише розгрібати наслідки. Я не кажу про загарбані землі — там погано, і про них навіть думати страшно. Вільна частина України зазнає куди впливу майже винятково наявних слів, себто таких, які були з нами достатньо давно, і до яких ми маємо давніші або новіші відповідники. Ми не маємо гнатися за їхньою терміно- й словотворчістю, яка найбільше квітла років 200 тому.
З польської зараз хіба меми приходять, як-от “курва” (“бОбер, курва”, “Єжик, курва”), а також поширюються слова, які раніше були чисто говірковими, як “смаколик”, “генделик”. Тут теж нема й близько такого сильного, неуникного й радо прийнятого в народі впливу. Тим паче, що почасти спільне походження багатьох слів пом’якшують те спотворення української, яке чинить польська.

Тож стисло: я переконаний, що українську мову зсередини не знищать ні москальська (вона може лише витіснити українську), ні польська (те саме, що з москальською — хіба витіснити, якщо вони геть подуріють і візьмуться нас завоювати). Лише англійська зараз точить і нищить підвалини нашої гарної мови та створеного неї світогляду.