> אלישע פרוש, якщо буде час і бажання, поясніть ваші думки про:
> 1. Айно і так
> 2. Много- і багато-
>
> Десь вже питав, знайду й полишаю посилання
https://slovotvir.org.ua/users/rymydolov-vertyslovo
Cyto tòcyno roupity Vas o tuix slovax?
»я й половини слів не втямив«
A drougõ polovinõ teamiste? Citaiõtchi u pervche, tó e prosto cioudovo!
___
»спасибі Вам за відгук, цікаво буде прочитати, що Ви там хотіли донести. Я лише нещодавно почав свою подорож «словотвором», тому мовознавець з мене не дуже«
perégileç
За 
@אלישע פרוש
»а латиниці різні бувають, але й в них мабуть не буває ry = ир«
Ba, tac mogé bouti latiniçeiõ. U usiex tuix móuvax pisanuix latiniçeiõ vuixodeaty tui dieli (devices) perédatchie pitimuix ynie danie móuvie zvõcœu yz vidotvœrnostey yix ròzvitcou u tœy moúvie. Na pr., /ʃ/ u eag. ta niem. e perédano he ‹sh› ta ‹sch›, uzgleadno, ponevagy ‹h› u eag. (i u d.-niem.) ta ‹ch› u niem. znaci zvõc /x ~ χ/. Ta vuimóuva /s/ bie œdteaghnena stchóubno-oulcova (retracted apico-alvdolar; viedoma prosto he „xepeliava“), a ta vuimóuva /x/ bie bõdy „hostra“ (sbt. perédnieycha, teagieiõtchi u bœc [ç] ci [xʲ], abo „temna“ — [xˠ ~ xʷ], cimy razomy take /s/ + take /x~χ/ „irtõtieste“ (amalgamated) u odin zvõc /ʃ/.
U phraneçscœy ge móuvie slougity za perédatchõ /ʃ/ ‹ch› tomou cyto ‹c› e /k/, a ‹ch› bie vidotvœrne oznaceigne vuimóuvui ci tcholóncovagna [kʲ] — peréd useimy, perviesno, peréd /a/, ógy yz yeoho bie pac stau zvõc [t͡ʃ], i agy pac (imovierno, ceréz [ᵗʃ]) stauxi [ʃ] = /ʃ/.
Poznaceigne zvõca /ɲ/ u phran. ta ital. he ‹gn› vuixodity yz ròzvitcou vuimóuvui lat. /gn/: → [g͡n] → [ŋ͡n] → [ŋɲ] → [ɲɲ] → [ɲ, ɲɲ ~ ɲː].
Toyge zvõc u spainscœy e pisano ‹ñ› yz ‹nn›, za ròzvitcomy vuimóuvui /nn/ → [. ̃n] → [ŋ͡n] → [ŋ͡ɲ] → [ɲ]. Tout pervche ‹n› bie tóucovano he „nosovœsty“ yna golósna poperédou u cruitie izcladie peréd drouguimy ‹n›, a pac tó zadnye tcholóncovagne „nosovosti“, stauxi [ŋ], teagnõ na sea peredneisty drougoho /n/ na serédinõ neba — miesto tcholóncovagna [ʲ].
U portogailscœy e yz ‹h› coristano mieniti ‹n› ta ‹l› na /ɲ/ ta /ʎ/ ceréz tóucouagne ógy samo o sobie ‹h› e /∅/, ale peréd yimy ‹n, l› stanõty u cruitie izcladie, a ‹n› u cruitie izcladie dasty pitimo [. ̃] u portogailscœy. Yac nosovœsty ucladaié, u istotie, zadnye tcholóncovagne, he i u razie [ŋ], to teaghné na sea perédnye [n] na serédinõ neba do [nʲ ~ ɲ]. A yac prosto ‹n› u cruitie izcladie ouge samo znacity [. ̃], to dodatcove poznaceigne cruitosti pisymeamy ‹h› pro tacõ samõ vuimóuvõ [. ̃] bie zayvo, i natómiesty bie uzeato znaciti [ɲ]. A ‹lh› za /ʎ/ e, viedie, za uzslœuyemy.
U rousscœy móuvie latiniçeiõ coristaiémo yz ‹u› ta ‹y› za prasl. *u ta *y („nadcorótke“ *i), œdpoviedaiõtchi ‹ъ› ta ‹ь› bóugairscoho pisyma. U slabœmy postayie’ste oba zvõca dala /∅/ (u razie *y ceasto iz [ʲ]), i tacoge po /l, r, m, n/ ta /w/, dauxi u d.-rous. ta iesce u ser.-rous. (zx.-ser.-rous.) vuimóuvui, he otó, na pr.: /kr̩ˈβ̞ɑw/. A ponevagy taca vuimóuva, xotcha i dieystvno dobrie viedoma yz pameatoc, bie u ròzporie iz rostomy zvõcynosti izcladœu, potreboua novo ustaviti yn golósen, a tó bez rœzniçie ci peréd abo za /l, r, m, n/ ta /w/, i tacuy golósen e stau /ɘ/ ci /ɘ̞/, ógy yeoho e bóugariçeiõ pisano he ‹и› u ‹кирва́в, кырва́в ~ крива́в›, ci u tœmy tacui ‹хырбе́т, хирбе́т ~ хрибе́т› tc. U pravopisi iz ‹lu, ru, ly, ry, my›, ‹u› ta ‹y› znaceaty [∅] golósna, u izgodie iz slabuimy postayemy yéiou, inchami slovami, na pr., ta pravopisy ‹xrybet› znacity, yz perédcha, /xr̩ˈbæt/, rœuno tac he i bui ‹y› ( = ‹ь›), na pr., pisiõtchi ‹pysa› (u dieystvnosti, nuinie pisiémo ‹psa› — ‹pysa› e d.-rous. pravopisy), tacoge citaiémo ‹y› he /∅/ golósna: /psa/. Ale rœzniça meidj ‹y› = /∅/ u ‹xrybet› ta ‹pysa› e ógy /xr̩ˈbæt/ tvority izcladui: /xr̩• ˈbæt/, cde to izclad nesé odin ino sõgolósen /r/, a tomou e dodano yn golósen peréd ci za /r/. Sam ge toy novo ustaulenuy golósen ne e œdguibano u pravopisi — ‹ry› znacity /r∅/ (ci /rʲ∅/), ‹y› e istoslœuno, i slougity nagadati ógy ‹r› tou ne bõdé prosto /r/, ale ógy bõdé móuvleno iz ynomy „pomœcynomy“ ustaunomy golósnomy (yzperédou ci yzzadou). Otge nevœilno e tou cazati ógy, ni bui, »‹ry› = ‹ир›«. U perépisi na bóugariçõ, ‹xrybet› e ‹хрбет›, a ‹и› sõtcholóncovagne (coarticulation) seoho ‹р (r)›.
A tomou i ne pisiémo otoy ustaunuy golósen tomou cyto œn mogé bouti u tie samie slovie i peréd i pozadou /r/ ci /l/, ta, yznovou tacui, i tomou cyto toy golósen e sõtcholóncovagne samuix /l, r/ (a tacoge /m/, /w/) — taca si „muiliça“, a ne zveagymeinno yn ocrém zvõc.
Припускаючи, що: рахунок = лік, то тоді очевидно, що: перерахунок = пере́лік
Віді це є калька з московської мови (уцелевший).
r2u.org.ua: ?ціл*
r2u.org.ua: уцел*
pisna, pisn-
cpinnuy
Мат. сл. друс., т. 3, с. 187
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
-ізм (ідеології)
Слово запропоноване Карлом-Францем Янем Йосифом. Спільнота його забракувала. Але гіршим за Вас Карл-Франц Ян Йосиф не став. Може, тепер Вас попустить?
До Кароліни Шевцової:
===
Навчіться користати зі слівниць.
===
Якщо це була спроба Мене присоромити, то це невдала спроба. Я словниками, можливо, не користуватимусь при творені слів, а покладатимусь на Своє чуття мови та те, що пропонує Мені навколишній світ. Ваше посилання Мною проглянуте.
До Kuľturn'ого aborihen'а:
Дякую. Мною зроблено відкриття стосовно цього слова. :-)
Як синонім, але потрібно більше, адже уцілілий не до всього підходить, особливо тематики апокаліпсису.
Значення: Уцілілий в якійсь аварії, катастрофі чи апокаліпсису.
Приклад вживання: Він останній виживший у зомбі апокаліпсису.
Mrity tacui bõdé.