А мені спершу на думку спало — опитування суботнього чи недільного ранку...
Амінь.
Нас заповажають тоді, коли ми заповажаємо себе, а не будемо вибирати президентом блазня, який називав нас хохлами і взагалі не володіє українською мовою. Я не є прихильником Порошенка, але обрання Зеленського багато говорить про інфантильність нашого суспільства, це реванш, і тепер шовіністи глузуватимуть з наших прагнень до Європи, невже люди гинули на Майдані за те, щоб ми так осоромилися?
Усе ж мушу не погодитися саме щодо воздуха (що це старослов‘янізм). Це той випадок, коли префікс въз- переходить у воз-, оскільки перебуває під наголосом (можна порівняти з «возлі» з давнішого възлѣ, ЕСУМ). Тим паче, ця лексема поширена по діалектах.
Інфа звідси: Німчук, Давньоруська спадщина, с.143.
Звісно, куди там якомусь Штепі до нас з Вами на Словотворі... Він не мав доступу до пошуку в Google, певно й до словників мав обмежений доступ, та й взагалі він був з Кубані, певно москаль-полякофіл якийсь. А потім ще й діяльність в УВО та ОУН. І це після поразки УНР... І все то в Польщі було, певно там і набрався цих неправосланих префіксів...
Гаразд, вибачте це мою іронію, але відповідник "преважний" - це один з багатьох відповідників, котрі ми тут застосовуємо до різноманітних запозичень. І якщо різні "вподобайки", "притулялки", "потребульки" та "самчики" тут зібрали досить велику кількість голосів, то й відповідник "преважний" має теж право бути, хоч би і з польським префіксом.
P.S. До речі, раджу все-таки почитати (хоча б одну якусь вибрану книгу) Павла Штепи, адже зараз історія повторюється (я про результати виборів 2019) і в його книгах ми можемо побачити, що нас чекає (тією чи иншою мірою) в недалекому майбутньому.
Знати префикс пре- є в укр.м. чужий, зокрема польський, мені Штепу читати нетреба. Укр. форма сього префикса є пере-. Бувши письменником, та без знань мовознавчих, Штепа явно не міг розізнати чужу форму від питомої. Або же, грав за двоїтим стандардом: росийському ні, а польському так?
Козаки, єднаймося! Нас в світі заповажають не тоді, коли ми виконаємо всі забаганки Вашингтону, Брюсселя чи Москви, а коли покажемо, що самі здатні бути господарями, втім і в питаннях своєї рідної Української Мови. Запозичень в нас вже більше, ніж достатньо. Почитаєш так звану «історію» Української Мови і складається враження, що ми у всіх щось постійно позичали, а самі взагалі нічого не створили. Тепер настав час сягнути до своїх глибинних мовленнєвих коренів, втім і згаданих Вами - первісних індоєвропейських.
Так, українськість як така це цінно, бо світу цікава самобутнісгь.
А з іноземцями хоч як англійською.
Тобто, якщо ми казатимемо лише українські слова, а замісць запозичень понавигадуємо неоковирних словотворів, то станемо жити краще і в світі нас заповажають?
Так, світу не потрібна та незручна Україна та українці.
Якщо ми хочемо бути ввічливими, толерантними та збалансованими, нам всім треба колективно зробити харакірі та зникнути з карти світу.
Так вже сталося, що баланс і компроміс для всього українського - є повільне зникнення всього українського. Чинний український правопис - це баланс та компроміс. Історія України - це баланс і компроміс. Мінські домовленості - це баланс і компроміс, вибори Президента 2019 - це баланс думок, так звана «демократія». Ми не можемо зараз дозволити собі таку розкіш, як баланс, бо в кінцевому підсумку - це зникнення України, як такої. Ще раз - виглядає на те, що ісландська та чеська мови мають більше шансів вижити у цьому буремному світі, ніж толерантна, збалансована, компромісна українська.
А про відкритість світу - це взагалі окрема тема.
А "педалекрут" - це скоріше їздець на ровері.
Значення: Передавальний пристрій.
Приклад вживання: Куплю трансмітер Декском G6 (оголошення).
Ні, я хочу сказати, що у всьому має бути баланс, перепрошую, рівновага. Тобто пуризм нам треба, але фанатичний пуризм - ні, він не лише не потрібен, а й шкідливий, я вважаю, що чехи та ісландці з цим пуризмом переборщують, але то їхнє бачення проблеми, я в їхні справи не мішаюся, але українську мову чекає набагато яскравіше і барвистіше майбутнє, якщо вона знайде рівновагу і відкриється світові, як квітка відкриває свій бутон до сонця, і водночас встоїть міцно на стеблі своїх традицій і на корінні своїх глибинних внутрішніх ресурсів. Ключове слово - рівновага, все добре, поки мірну знати
Козаки, єднаймося! Даруйте, та це вже з серії "какая разніца на каком язикє, главнає штоби чілавєк бил хароший"...
Пане Андрію, куди важливіше, ПРО ЩО людина говорить, а не те, каже вона "лайк" чи "вподобайка", надто багато уваги до поверхні пирогів зараз в Україні, чому ніхто не переймається, чим ті пироги начинені?
У питомих українських словах не може бути префікс воз-, бо давніша його форма є въз-, а в такій позиції ъ в українській зникає. Тобто давньоруська форма въздоухъ в українській буде вздух. Відповідно й така форма як воз’єднання є невкраїнська, а лише квола спроба вкраїнщити російсько-церковнословянське воссоединение.
Oleg Khmelyuk, Ви явно не розумієте семантичну мотивацію сього словотвору ― воно не має мати нічого спільного з духом, але зо словом дох у значенні дихання, у якому літера "о" походить від фонеми /ъ/ (давньоруська писана форма: дъхъ), що в непрямих відмінках зникає (як у сон/сну). Атмосфера є шар у повітрі, де живе може дихати, а не шар духів. Тож "дух" тут ні до чого.
Друге коло виборів -- цілком природно звучить.
Значення: Певний крок, щабель у виконанні послідовності справ.
Приклад вживання: Другий тур виборів.
виявляється, це типу неправильне слово. ХЗ. http://slovopedia.org.ua/45/53407/300202.html
Marian Holovatyi, дрон є далеко не лише зброєю, на відміну від вогнемета, тож вважаю у широкому значенні "джміль" є цілком доречним.