Останні події

Бо в російській мові -оньк- також наявне

https://r2u.org.ua/s?w=*оньк*&scope=all&dicts=all&highlight=on

Зрозумів, дякую за відповідь

Proschõ. Ta xtieu buimy dopóuniti. 
Ou Xeveliova (Phonologia, §13.4, 258) e dosta perecuœnlive poyasneigne cyto tvari Sr‹є ~ е›S, cyto proteagaiõty prasl. *SerS, u drous. pameatcax sõty bóulgarscui poxodgeignemy (vidjte tam pro buœlche).

U tuœmy, lédve ci yno uzsluœuno poyasneigne e muœgylivo u razie pravopisnuix tvarœu iz SroS na miestie prasl. *SorS, cyto yea mogemo dositi i u drous. pameatcax. Porœunayte decotrui: 
— вробии ‘horobeç’ (dbóulg. врабии) ← *uorb- ; 
— acéi прога ‘pxenicyno zerno’ (dbóulg. прага), cie sõty œd *porg-, poveazanoho iz *pyrg- u rous. perga, xotcha obie slovie, i drous. i dbóulg., mogete bouti i œd *prog- / *prōg- (*prog- daiõtchi prog-, a *prōg- daiõtchi pràvilno prag- u usiex slóuyanscuix móuvax, œdcui i rous. pragiti yzocrema) ; 
— pro viedomuy yz pameatoc tvar пропорьць, rœunuy tvarou прапорьць, cyto i nuinie u rous. prapuœr, mogé bouti cuœlco poyasneiny, sb. ne neminõtche he cerpagne œd ceixscoho ‹prapor›: za pervoe, se slovo mogé bouti i œd znaceigna ‘letieti’ → ‘plaxta cyto xvieié na vietrie’, i œd znaceigna ‘to move forward → stretch’ → ‘a stretched [piece of] cloth’, cuœneç cuœnçemy, obie œd tohoge corene *per- (siõduige *por- u poroti, porom, ta *pōr- u pariti, para), za drougoe, perva ceasty pro- ta pra- mogé bouti abo peredcép *pro- ta yeoho rœznovid iz dóugotoiõ *prō-, daiõtchi pràvilno pra- u usiex slóuyanscuix móuvax, abo he podvoyeigne tohoge corene *per-/*por- ‘prosouati, move forward, perti ( ; letieti)’, otge *por²- = *por-por-, cde perva ceasty pràvilno dasty pra- u ceixscie, slovaçscie ta pd.-slóuyanscuix, ta, zagalomy, poro- u rousscie, veatscie ta bielorousscie, a pro- u leadscie ta doliexynie lougiçscie, ta, coli vierno e pisane mnoiõ izmiencoiõ vuisje, tó *por- → pro- bui moglo bouti pitomo i u rousscie, a siy tvar пропорьць u drous. pameatcax bui, œdtac, muœgl bouti iesce odin priclad toho o ceim pisau eimy vuisje ; 
— сромѧживъ, сромѧжьливъ porõcy соромѧживъ, соромѧжьливъ ta срамѧживъ, срамѧжьливъ, usi œd *sorm- ; 
— троквищє porõcy тороквище, a iesce siõduige торокъ (porœun. nuinie rous. toroc, torocui), yz *tork-, siõduige slvc. traky ‘suspensers’. 

A tacuige tvarui mogemo poduibati u drous. pameatcax i iz *l u prasl. SolS, *SelS, na pr.: 
— блона = болона (dbóulg. блана) ‘placenta’ ; 
— влодь porõcy володь ‘volossye, κόμη, coma’, œd *uol-d- ; 
— злото, napisy na xrystie cneag. Euphrosinyui Poloçscoyui, a iesce: злотыи/злотъи, злотьникъ ; 
— клобꙋкъ porõcy клабꙋкъ, yz *kolbouk-, xotcha se slovo ne e nadieyno, na cuœlco i u ceix. ta slvc. e na klo-, otge u rœznui móuvui moglo bouti cerpano yz dlead., obace, ne vuiclioucena i muœgylivœsty ranoho poxireigna u lead., ceix., slvc. i inde yac raz yz uzxuœdnoslóuyanscuix nariecy (prarousscuix ?) za dobui stchablha *SyloS ; 
— плокати porõcy полокати (dbóulg. плакати) ‘polocati’, *pol-k- ; 
— плонити porõcy полонити (dbóulg. плѣнити) ; 
— сломѧ pri dbóulg. сламѧ, слѣмѧ — yzocrema sese slovo u siacœmy tvarie ya rietõ he dosta pocazovo, ponevagy viedomo e yz “Izbuœrnica”, pameatcui dauniorousscui móuvui, a cyto ni u siacœmy tvarie, ni u póunogolosœmy (solomea, solomeiny, solomeno) ne dotrua do pozdieychui dobui, a, œdtac, mogé sviedciti o zalixycovosti i samoho zvõcotvara iz /o/ iesce na stchablhie do póulnogolosou ; 
— decyto nepèuen e tvar чловекъ ~ чловѣкъ, dougye poxirenuy za seredniorousscoyui dobui, xotcha e déinde i u daunieychax pameatcax, na cuœlco pœd tõ dobõ moge’ho bouti cerpano ouge i yz leadscui, ta ne vuiclioucena i imoviernœsty izcorotcheigna he dougye ceastoho slova u schvidcœmy móuvleignie. 

Sesi tvarui e godie poyasniti cerpagnami yz dbóulg., a pro poyasneigne yix cerpagnami yz leadscui e tó za scora doba, pri menchie, pro decotrui zasviedcyenui tvarui, a decotri tvari iz SloS, SroS, i pogotœu, sõty u leadscie neviedomi. 
Otge, coli tocenœi (‘cited’) tvari na SolS, SorS mojõty praviti za docaz opisanoho mnoiõ poperednioiõ izmiencoiõ, tó mogli bõ i he docaz pro pitomœsty tvarœu na SreS (ale ne SleS!, ponevagy prasl. *SelS da, rœuno hi *SolS) SoloS u rousscie pràvilno. 

Суфікс -оньк- має те ж походження і значення, що і -еньк- (гарненький, добренький, тихенький).

Шевельов фонологія §16.8, ст. 331: заміна [е] на [о] у західноукраїнських говірках відбулася через сприйняття форм з [е] як польських форм.

https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001385_1

З походження це складений суфікс:
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.

Але чи може бути таке, що перехід -еньк- має форму -оньк- пов’язаний з йоканням, як у чотири, чорний, йому, бджола, сьому, жолудок, а не надпоправні форми відносно польської мови?

https://uk.wikipedia.org/wiki/Перехід_/е/_в_/о/_в_східнослов'янських_мовах