Останні події

> Чому вираз “бути на чеку/начеку” подають як російський? Адже перш за все цей вираз походить від західноукраїнського дієслова чекати (ждати), а один із найстаріших російсько-українських словників 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.). Подає саме російське Насторо́жѣ́, як українське “на чеку́”!

Cto cazié? Ose yz SIRM (VI 290 ‹чек-III›): 
»<…> похідне від чека́ти; р. начеку́́ є, очевидно, запозиченням з української мови, див., напр., словничок „Неудобопонятные южнорусские слова“ („Основа“, 1861/1, 9), де воно перекладається російським „настороже“.«

Багато хто каже, якщо опустити тік токи від псевдо мовознавців та якісь статті. То наприклад “Мова – не калька: словник української мови” подає вираз “бути на чеку” неправильним, і дає аналог “насторожі” 😳
Не знаю звідки ця “мода” прийшла вважати “начеку” чужим, а не нашим, але дуже багато, хто підхопив це, і біда в тому, що челядь буде покладатися і черпати інформацію з цього, а не етимологічних словників… 

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
09:39

Наголос?

змінився найкращий переклад для слова ретроградний
назадній, назадницький
3
Carolina Shevtsova прокоментувала
09:01

tielo e σῶμα, nie?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:38
Володимир Дволикий прокоментував переклад
08:06

+, ретроград — назадник, є в СУМ-20

Володимир Дволикий прокоментував
08:05

Ретроградний — спрямований назад, у протилежному до основного напрямку, зворотний; спрямований на розгляд того, що відбулося раніше; ворожий прогресові, всьому передовому, реакційний (СУМ-11)

Отакою має бути сторінка

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:02

@Bœgdan Youxyco

Ne viemy. I tac ni.

אלישע פרוש прокоментував
04:59
слово байло́ва

Gadaiõ tac e tacui lieple, bo, pro nastoyõ, u dat./miest. eid. e tvar /ˈwyj.ji/, a pisiõtchi ‹œyié› u im. eid., pravopisy ‹œyie› u dat./miest. eid. bui dala /ˈwyji/ — ne /ˈwyj.ji/. Togy lieple e tacui: œyye (œy•ye), a œdtui: dat./miest. eid. ‹œyyie›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:53

»ЕСУМ (SIRM)«

Ta ne ouge? Idõ citati usie xeisty dielœu...

אלישע פרוש прокоментував
04:44
слово це́бе́р

Aino, tó e viedro, he dodano p. @Carolina Shevtsova, ta ya xotchõ iesce cazati na rœdnorousscœi tvarui he ‹cioubarca›, ‹ciouberca› (v. SIRM VI 348: чуберка) — œd *kyb-yr-, iz *kyb- „visieti“ (v. SISM IV 139: *čьbьrъ, *čьběja; siõduige, na *-a-n- i ‹cyban›). Pripoustiõ oge i ‹чубе́лів› u SIRM (tamge, VI 348) e, xotcha i imovierno tacui yz õgor. (por. inchœi cerpanœi õgor. slova na ‹•œu› œd onuix õgor. tvarœu na ‹•ó, •ő› — ‹coporchœu› ← koporsó „coffin“, ‹temetœu› ← temető „graveyard“), ta same slovo u õgor. e imovierno sloviansco, œd tohoge tacui *kyb- + *-el- ci *-yl- (pacye, same gerélo õgor. ‹csobolyó› e izpœrno).
Tuix rœznotvarœu na *kyb- bui stalo pro receni he: „barilo“, „barrel“, „keg“, „bac“, „coupha“, „balïa“ tc.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:28

+ viedro

אלישע פרוש прокоментував
04:19
слово тромбо́н

trõbac

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
03:15

ЕСУМ (SIRM)

Bœgdan Youxyco прокоментував
03:14
слово байло́ва

Ceoumou ye zamiesty ié?

אלישע פרוש прокоментував
03:12
слово байло́ва

œyye

/ˈwyj.jɐ/

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:10

Cyto e tó? Vieyye? Vieyya? Œyye?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
03:07

A coli vezeity xolód, a ne ròbity?

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:06

„Ròbity xolód“? Ta nou, ni.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
03:05

œsy + paz

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:04

😅 Œd ceoho e tó?

Bœgdan Youxyco прокоментував
03:02
слово the (article)

Та нічого, колись діджу

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
02:59

U readou - у вжитку?

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:58

To tvar obliec e u readou.

За Кушницького чув доста давно, і за русинство. Русини-русини… 

אלישע פרוש прокоментував
02:57

tieloxabye

|ti͡eloˈxabjɛ| /tʲiloˈxabjɐ/ (Pd.-Zx.), /tʲi͡eloˈxabjɛ/ (Pn.).

___
tieloxouddye

/tʲi.lo.ˈxudʲ.dʲɐ/ (Pd.-Zx.), /tʲi͡e.lo.ˈxudʲ(dj)ɛ/ (Pn.).

Еге! До того ж чудово, що суть і блогери з Закарпаття. Наприклад, Мигаль Кушницький. Я саме в його вчив закарпатської говірки. Він не тілько говорить своїм говором, а ще й яснить мовні явища своєї говірки, та говірок своїх околиць (правда він ще й прихильник “русинства”, та то не вадитиме слухати його мови):

https://youtube.com/@myhal-k?si=wEVfv5TvbKIPnglV
https://youtube.com/@myhal-k?si=wEVfv5TvbKIPnglV

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:51

@Bœgdan Youxyco

Za Pœunœcynoiõ rœznomóuvoiõ bui boulo: /plesɑˈʋɪt͡ɕe, plesɑˈʋit͡ɕe/, a za verxovino-carpatscoiõ Pd.-Zaxœdnoiõ: /plʲe̝saˈʋɪ̞t͡ɕi, plʲe̝saˈʋɪt͡ɕi/.

Bœgdan Youxyco прокоментував
02:47
слово the (article)

Не сьогодні, віді...

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:46

+ za œd slova œucina.

Закарпаття не перестає мя дивувати. Берегти треба ті говірки. Звісно, коли вони ще живі. 

А от щодо Dativus possessivus, то його точно вживано в руській мові, та здебільшого за Карпатами — в закарпатській говірці. За це пишуть і на Wikipediї:

вираження присвійності за допомогою особових займенників у формі давального відмінка óтиц’ ми («мій батько»), мáти ти («твоя мати»), д’íдик нам, сус’íдÿў нам («нашого сусіда»).

(https://uk.wikipedia.org/wiki/Закарпатський_говір)

Те саме видно й у Керчиній словниці:

тот хлопець брат ми [Сбд] = это парень мой брат;

сидиме мы из дїдом ти,… попиваєме, ипноє вино у нёго было [Хст] = сидим мы с твоим дедом, попиваем, вино у него было что надо;

тадь Юра брат му [Сбд] = так Юра ведь брат его;

(https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk#google_vignette)

Так само в закарпатській смузі вживано звороту Accusativus cum infinitivo. Там жеж на Wikipediї указано:

знах. в. з інфінітивом чуў го с’мійáтис’а («чув, як він сміявся»).

אלישע פרוש прокоментував
02:33
слово купон
אלישע פרוש прокоментував переклад
02:33

Теоретично: сонце, вже світаючи, ми пішли з дому. Але щось не то. 

А от щодо цього не певен. Хоча, може й суть десь такі приклади, та треба дивитися в корпусах 🤔

Якби ще туди особу втулити. 

Тож можемо вживати, скажімо, таких абсолютно зворотів:

Вже світаючи, ми пішли з дому.
Нагорожаючи нас, на площі зібралася купа людей.

Bœgdan Youxyco прокоментував
02:12
слово the (article)

‹ono› - найдальше? ч. р. œn?

Я чесно не вім, що з тими артиклями. Надто вже вмітно все то є. Особливо з невитиченими тварами прикмет, хай би й була ця споруда лише книжницька.

Та й ваше yn/yna/yno. Y випаде - виникне плутанина.

І ще водне запитаннячко, коли сте настроєн сьогодні відповісти. Чому gnomic aspect виражає доконаний теперішен, а не, наприклад, аорист?

אלישע פרוש прокоментував
02:10
слово популіст

lioudscic

/ʎud.ˈʃt͡ʃɪk/
___
Œd.‹lioudsc•› „λαϊκός“ (por. gr. ‹λαϊκιστής› „populist“) + ‹•ic›.

Але й не видно, щоб ці причастя зв’язувались з підметом у давальному падежі, та самі звороти таки самостійні, чи пак абсолютні

З якою? Розберімо ці речення. 

Вже смеркаючії через превелику силу, мов рачки, доповзла вона до города Кв.

Невже причасне наріччя ‹смеркаючи› тут зв’язується з підметом (діячкою, що доповзла до города)? Воно зв’язано з чимось іншим, та воно не виступає як підмет у реченні.

Або взяти перше.

Даваючи нам гроші, у канцелярії була суматоха.

Тут ‹даваючи› зв’язується з суматохою (це ж підмет другого речення)? Звісно ж, що ні.

У другому я геть не знаю до з чим зв’язано 🤔

Є. Ковтуненко прокоментував
01:54

Ну, ‹який›, як бачу, десь тягне до ‹some›, а десь таки й до ‹a›. Прирівнюючи до ягельської, трохи розбігається вжиток ‹який› та ‹some›

Таки збереглося. Ось Олена Курилиха подає приклади сповна самостійних зворотів. Але мені трохи наясно з чим саме зв’язано причасного наріччя:

Даваючи нам гроші, у канцелярії була суматоха.

Він (бог) об’явить твоє діло через те, на що й не думаєш, та об’явивши це, тут одкриються усі злії діла, об яких уже люде й забули розиськувати.

Вже смеркаючії через превелику силу, мов рачки, доповзла вона до города Кв.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:45

А хіба veletein замість veleteny?

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:43

»veletegne«

Veleteigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:38

»Цікаво ,жоден полонізм а жадний україзм«

@Kuľturnyj aborihen

U lead. neyma ‹żoden›, ino ‹żaden›. I u rous. bie use boulo ‹jaden›, ne ‹joden› — ‹joden› e stalo dosta nedauno, pœd upluivomy ‹oden›¹.

___
¹ — Sam ge tvar ‹oden› e yz ‹odin› × ‹eden›.

Це я додав конструкції, які би можна (хотів бим) було повернути в мову чисто формальну.