Xotcha samo slovo ‹coral› e dauno cerpano yz neeuroupscuix (simitchscuix) móuv (por. héur. גורל /goral/ ‘geréb; cameineç, jorstva’), ta za znaceignemy bui tó rousscoiõ moglo bouti œddano slovomy ‹geréb› ci œdvedeignemy’ho (por. i ‹gerébeunca› ‘cerépaxyca’, v. Gelex. I 220 ‘Schneckenmuschel’, œd tohoge ‘geréb’, he priclad imenovagna gittia moria œd seoho slova).
U d.-rous. pameatcax dosimo slovo ‹corolycu› ‘coraliana coulyca’, oge yauno e sloviansceigne d.-gr. κοράλλιον ( : héur. גורל /goral/), iz */a/ → d.-rous. /o/.
Acéi bui pomoglo provieriti sõmiestcheigna primeten ‘zemlen-zemelnuy; zemlen-zeimlnuy’, ‘zemen-zeimnuy’ ( ← ‘zeimy’), ‘zemlan-zemlanuy’, ‘zeimscuy’ za d.-rous. pameatcami.
Nam tou ròzna sõty znaceigna bõdy ‘pœdzemelnuy’ a ci i prosto ‘ne nebeisnuy’, ‘na/po zemlie’, uclioucyno o lioudex, tó bo sõty ta znaceigna tocena ic d.-gr. χθόνιος ou Liddella ta Scotta i Antoina Baillya.
Gœdno znatiti oge usœi sõmiestcheigna iz slovomy ‘χθόνιος (χθόνια, χθόνιον)’ tocena ou Baillya caziõty oge znaceigne ‘souterrain, pœdzemèlen, pœdzemen’ ne e neigy yac sõznaca i yzteaghneigne znaceigne prosto ‘zemèlen, zemlen, terranus’. Por. tam (2137), na pr.: 1) χθόνια πορεία ‘passage/trajet à travers la terre’, pisymeinno ‘zeimlno põtovagne’, otge i ‘po zemlie, zemleiõ’ i ‘crœzy zemlõ’, dlia sõstrocui, 2) χθόνιος βροντή/βρόνθημα ‘bruit de tonnerre souterrain’ = ‘zeimlna drògy, zemlen gourcœt’ — i tout e yasno oge ‘pœd zemleiõ’ tou pluiné yz sõmiestcheigna iz slovomy ‘gourcœt, drugiegne’, 3) χθόνιος iz imenami bogœu — ponevagy sõmiestcheigne slova ‘zemlen’ iz lioudinoiõ bui boulo zayvo, yac lioudina e za ouxuibomy zeimlna, a bogui, he pràvilo, na zemlie ne vitaxea, to ‘zemlen’ o bozie, za yzteaghneignemy znaci ‘pœd zemleiõ’.
Otge sé dóugyno e znaciti oge, i ne bõdy u d.-gr. dvie slovie γη ta χθον za ‘zemlõ’, znaceigne ‘pœdzemlen’ e postalo ne radno ocremosti samuix sïou imén, ba, i ne radno ynou vidotvœrnou tvarou primeitna na •ιος ou χθόν•ιος, ale, he tocmo, prosto yz yzteaghneigna za sõstrocoiõ u vidotvœrnax sõmiestcheignax.
Ose sõty ta sõmiestcheigna oge’my yea dosiu ou Suriezneüscoho na gorie izgadanœi primeitna:
‘zemlen-zeimlnuy’ u: »zemlynaya i nebesynaya« u Yzbœrynicu 1073;
‘zemen-zeimnuy’ u: »Ne bo acui ceoloviecu stuidity sea Gospœdy, ni acui zemynu yznemogaieit ili otstõpaieit.«;
‘zemen-zeimnuy’ u: »Zeimniï angheli« (!); tamge diuno e sõmiestcheigne ta primeitna ‘zeimnuy-zemen (zemynu)’ iz slovomy ‘scenea’: »Pœ usemou oupodobiste sea zeimnomou sceneati: ni ouxiou imati sluixieti, ni ociou imati viditi (vidieti*?), ni tocmo givœtu imate, a to ge zolu (← zulu*).«;
»xliebu zeimnuy / zemynuy« = ‘sieian, xlieb / colós u zemlie’;
zeimscuy (zemyscuy) u: »Zvieri zeimscuiẽ«.
ЕСУМ (пудити): пуд "страх", по́пуд "потяг, інстинкт; поштовх".
Новотвір від пудити (гнати; лякати), одразу поєднує два значення, тому найкраще, мабуть, підходить для творення цього значення. Запудити — загнати; залякати. Запуджений — загнаний; заляканий.
Параноїк — запудник, запудниця.
Параноїдальний — запудний, запудовий.
Новотвір від пудити (гнати; лякати), одразу поєднує два значення, тому найкраще, мабуть, підходить для творення цього значення. Пуджений — гнаний; той, кого женуть.
Параноїк — пудженичник, пудженичниця.
Параноїдальний — пудженичний, пудженицевий.
Значення: 1) Задне підніб'я. 2) Складка з тканин листка, що прикриває заросток рослин порядку Isoetales. 3) М'язовий виріст нижнього краю внутрішньої…
Приклад вживання: Велум критичний для ковтання та мови, не даючи їжі потрапити в носову порожнину та регулюючи дихання.
Ми ніби зазираємо в чиєсь життя
КО́СТУР а, ч.
Груба палиця, перев. із загнутим верхнім кінцем; ціпок (у 2 знач.).
Те саме, що ми́лиця.
goroh.pp.ua: костур
1.2. у знач. ім. на́рочний, ного, ч. Посланець із терміновим дорученням, донесенням, повідомленням і т. ін.; гонець, кур'єр. goroh.pp.ua: нарочний
Як їх називав Мелвін (точного імені персонажа не пам'ятаю) зі стрічки "Краще не буває" з Джеком Ніколсоном у головному образі.
до чого тут взагалі - присілок? - Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.
усталене слово 
r2u.org.ua: почка
усталене слово r2u.org.ua: кораль
"Альвеола — чарунка (Ум.), дучка" - Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київ. губерніальний відділ охор. народ. здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 3.
"Ni. ‹•tóc› bui znacilo i ‹•tóca, •tócou, •tócomy, •tóçie›. A tout e: ‹•toc›, ‹•tca, •tcou, •tcomy, •tçie›."
__
Péuno le 🤦
"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."
__
Tac, toperu e vuidnieye.
Корінь кор-
Ж.р.
@S. Velichko
Dauno e ouge viedomo oge ‘‹чарунка›’ e crivopisy slova ‹чарупка›*, œd *keroup-uk-a, iz *ker-oup- : *ker-p- u ‘cerép’ ta ‘cerépaxa’. Slova ‘‹чаруНка›’ neyma u rousscie móuvie.