Останні події

@Євген Ковтуненко
»Грінченко дає ... Треба б якесь слово з основою 'жалоб-/жаліб-«

Ni, netreba. Priclad na, ni bui, ‹jalœben› znacity „минорный (въ музыкѣ)“ »Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький« het' ne e yn docaz ógy te slovo znacity „minor“ — tó dóugen e bouti ino prosto Grincencœu osœbnuy peréclad. U gõdie, „minor“ mogé zvynieti douge tacui cilo/bòdro. Slouxayte, na pr., Bachovõ Badinerie yz BWV 1067 — nicy „jalœbna“ tam neyma. Razomy iz tuimy „veseluy“ major mogé zvynieti jourlivo — por. Wilibalda Glücka J'ai perdu mon Eurydice“, u c-major.

Чому тут 'œ' лишилось у відкритому складі, коли є "солений"?

xirosœlen, xirosœln-

Рупно 👍
Ши́бати, v. n. на кого́ jmdm ähnlich sehen

>Otó’my te same xtieu cazati vidieuxi „hepta-“, „hexa-“, „tetra-“, “penta-“, ... „aqua-“, „terra-“ tc.. Viedie, sliedouié za Mõdrovomy nacrõtiti si cœilcœsty dodanuix slœu do perécladou.

Про йськання це добре є. Тобто додаєш слово й замість сотні сукорінних просто додаєш морфему.

>Ne ròzoumieiõ. Cde e cœneç receigna?

Нащо додавати слово морфема до «Сходжих слів», коли це слово вже є в розділі «Морфеми»?

Не збагну, як ще зрозуміліше сказати)

»несхож.«
»Несхідж«

@Boris Colomóucenco
@Carolina Shevtsova

Aino, ‹izxœdj›, iz o-perégolósomy, ta liepche e ‹ne xibé na›.

»Нащо морфема є в сходжих словах, коли розділ уже «Морфеми»?«
@Carolina Shevtsova
Ne ròzoumieiõ. Cde e cœneç receigna?

»Ну це ж сміття просто, нащо сюди якісь рандомні слова додавати?«

@Carolina Shevtsova

Otó’my te same xtieu cazati vidieuxi „hepta-“, „hexa-“, „tetra-“, “penta-“, ... „aqua-“, „terra-“ tc.. Viedie, sliedouié za Mõdrovomy nacrõtiti si cœilcœsty dodanuix slœu do perécladou.

Було би ще добре "даличуй" чи щось таке. Але сходже на сенсор якийсь 😁

Гадаю, "πάϑος" є ближче до "страд-" чи "терп".

ü e prosto uu: dalitchoüstveç = dalitchouustveç

ü? Щось нове?

dalitchoüstveç

/dalɪt͡ʃuwˈstʋæt͡ɕ, ~ •et͡ɕ/

___
Œd ‹dali-› „tele- (τηλε-) (por. ‹dali-› iz ‹-i-› u imeni pitomie ‹Dalibœr› — ynie cerpanie perécladie greçscoho imene pitoma Τηλέμαχος „Tilemax“), ta ‹tchoüstveç› „παθητικός“.

>Octava e ouge yno samostœyno slovo, a tó readocislovo imea geonotui — „osma“.

Так, але корінь той же. Тож логично є зв'язати їх у водин жмут.

»Приклад вживання: ..... октава.«

Octava e ouge yno samostœyno slovo, a tó readocislovo imea geonotui — „osma“.

Latinscœi ci italscœi imena promeidjcœu ci stõpeneu u gõdie sõty u geonotie za ucladenomy iménomy u geonotie, he otó lat. ‹pars› „ceasty“, ‹chorda› „strouna“, ci ital. ‹distanza› „ròzstany“, ‹specie› „vid (vidy)“. Na pr., ‹quarta› e œd ‹quarta chorda›„cetverta strouna“ ci ‹quarta pars scalae› „cetverta ceasty liestvui“ ci ‹quarta distanza› „cetverta ròzstany (œd pervcheoho stõpene)“.

Tomou rousscoiõ sõty ta imena promeidjcœu ci stõpeneu sõty prosto readocisla u geonotie (za iménami „strouna“, „ròzstany“, „ceasty“):
prima — perva
seconda/secunda — drouga / utora
terzia/tertia — tréita
quarta — cetverta
quinta — quinta
sesta/sexta — xeosta
settima/septima — séma (seoma)
ottava/octava — osma
nona — deveata
decima — deseata
undecima — odinnadseata
duodecima — dvanadseata tc.

Ну це ж сміття просто, нащо сюди якісь рандомні слова додавати?

Людина незнаюча подивитися що таке «морфема». Чому б і ні?

Нащо морфема є в сходжих словах, коли розділ уже «Морфеми»?