Останні події

ніц, завше - нич або ніщо, (за)вшди або (за)всігди

До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця

Які, наприклад, нові слова?

Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів. 

Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.

Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.

ці слова в українській, мабуть, уже кількадесят років. Це проблема, їх потрібно викорінювати. Але це не нові впливи, а наслідки раніших. Я ж питав саме про щось новеньке. Щодо “стрьом” можу припустити, що вислів “норм чи стрьом?” — популярне нині запитання в усіляких дописах і видивках у соцмережах — це новий вплив, тобто весь вислів міг перекочувати з москальської, адже поширилася саме така сполука відносно нещодавно. Хотів би від обізнаних із молодіжною культурою почути ще чого.

До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця

Які, наприклад, нові слова?

Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів. 

Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.

Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.

ці слова в українській, мабуть, уже кількадесят років. Це проблема, їх потрібно викорінювати. Але це не нові впливи, а наслідки раніших. Я ж питав саме про щось новеньке. Щодо “стрьом” можу припустити, що вислів “норм чи стрьом?” — популярне нині запитання в усіляких дописах і видивках у соцмережах — це новий вплив, тобто весь вислів міг перекочувати з москальської, адже поширилася саме така сполука відносно нещодавно. Хотів би від обізнаних із молодіжною культурою почути ще чого.

У нас все ще багацько людей варяться в одному баняку з москвинами, а потім приходять до українського й серуть там слівцями, котрі перебрали звідти. І це не згадуючи вже за ідеалізований суржик, як і людей, що вважають слова на взір “ніц”, “завше” говіризною. 

Wasd прокоментував переклад
21:15

чуже

Wasd додав до слова бартсексуал
21:05
переклад бородолюб

Богдан Спец прокоментував переклад
19:58

Який це віз? Station wagon, 8 passenger taxi?

Друга Путь прокоментував переклад
19:33

kolęnda пов'язують із лат. calenda, коли що. Того коли ви проти таких слів як хліб чи хата, то задумайтесь.

Дивій Лабунський прокоментував переклад
19:15

+ !

18:59

Значення: Людина яка емоційно реагує на бороди позитивно.

Приклад вживання: Він бартсексуал, його бадьорить борода.

Дивій Лабунський прокоментував переклад
18:39

А, тю! Простіть, Редріху, то я не зрозумів Ваше питання, бо ж гадав був, що Ви про слово <версія> питаєте, яке ми тут перекладаємо.

На Кропивниччині (таксамо в Кропивницькому) не раз чув од людей <виповнення> (виконання) й <виповнювати> (виконувати), але нажаль се було давненько, ще до війни. Тому вже не пригадаю, чи люди свідомо його вживали, яко вкраїнського (на перекір польському <виконувати>), чи таки се білше вплив московського <выполнять>. А от слова <виконувати> за межами *школи (*кабінетної мови) в живій мові сливе́ не чув.

А батьківщи́на (чи ба́тьківщина) – се була така переносня (метафора) про те, що люди навколо нас раніше казали, що мені найчастіше доводилось чути (стара батьківщина, московські слова) та зараз (нова <...>, польські <...>). Батьківщина в кожного – одна, очевидно

Друга Путь прокоментував
16:52
слово виконати

@Oleksa Rusyn, +

Геть із Чистилища

Друга Путь прокоментував переклад
16:51

+

Путятін Редріх прокоментував переклад
16:48

не буває старої й нової ні БатьківщИни, ні бАтьківщини. Й те, й те --- одне, якщо брати словникове значення. З Вашого дивного формульовання звучить, ніби ви самоперевизначилися з москалів у поляки, заразом змінивши місце народження.

Я, пригадуючи, що Ви родом із Кропивницького, запитував не про відповідники слову "версія", а про відповідники слову "виконання", маючи на думці, що добродій Олекса має на увазі загальну "неукраїнськість" слова "виконувати", а не лише в цьому контексті. Себто моє запитання було таке: яке українське (!) слово в Кропивницькому (або на Кропивниччині) вживають замість слів "виконання" й "виконувати"?

Друга Путь додав до слова циркуль
16:42
переклад розмі́р

Друга Путь прокоментував
16:42

Чого це сюди всі лізуть, на це слово

Друга Путь прокоментував переклад
16:42

— чуже слово

16:38
переклад унікальність

унікальність

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:42

+++, або, лучче, <розмі́р>

До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця

Які, наприклад, нові слова?

Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів. 

Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.

Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.

ці слова в українській, мабуть, уже кількадесят років. Це проблема, їх потрібно викорінювати. Але це не нові впливи, а наслідки раніших. Я ж питав саме про щось новеньке. Щодо “стрьом” можу припустити, що вислів “норм чи стрьом?” — популярне нині запитання в усіляких дописах і видивках у соцмережах — це новий вплив, тобто весь вислів міг перекочувати з москальської, адже поширилася саме така сполука відносно нещодавно. Хотів би від обізнаних із молодіжною культурою почути ще чого.

Друга Путь прокоментував переклад
14:09

свія́ творено на взір листва́, дітва́, це збірний поєм (поняття)

Друга Путь прокоментував переклад
14:06

рус-ами, а не рус-ин-ами, одн. н. русин

Друга Путь прокоментував
14:00
слово цистит

Я свий хлопци

Мирослав Боднар прокоментував
14:00
слово цистит

Чому в походженні перекладено грецьке слово москальським?

Друга Путь прокоментував переклад
13:50

+, Стоко́вм

Liesolòn додав до слова стокго́льм
13:32
переклад сто́глем

Друга Путь прокоментував переклад
13:24

Це я так розумію може буть і матерія, і матеріял

Друга Путь прокоментував переклад
13:22

—, це publishing material, як каже сподар @אלישע פרוש

Друга Путь прокоментував переклад
13:21

тѣлѣшь звісно що може буть мовлено по-різному в різних куточких україни, тут і дано в описі слова.

Друга Путь прокоментував переклад
13:19

тілі́ш, тіліші, тіліші, тіліш, тілішшю, тіліші, тіліше

Друга Путь прокоментував переклад
13:18

Ні, таки точно +, розвиток від деревини до будь-якого матеріялу стався в грецькій, у латині.

Друга Путь прокоментував переклад
13:12

Та хтозна, може й є він жид

Друга Путь прокоментував переклад
13:12

—

Речу же вам, отаке-то страхаття, а ви за англицізми вовнуєтеся

Думаю, ви обоє неправі. І ягельщизна, і московщизна однаково вправо нищать нашу мову. І з тим, і з тим треба боротись. 

Друга Путь прокоментував переклад
13:08

—

Друга Путь прокоментував переклад
13:08

—, полське

змінився найкращий переклад для слова фізичний (матеріальний)
речевий
2

Речу же вам, отаке-то страхаття, а ви за англицізми вовнуєтеся

До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця

Які, наприклад, нові слова?

Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів. 

Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.

Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:06

Давніше в-ранці казали "Добридень!" замість "Добрий ранок!" чи "Доброго ранку!", як видно з класичніх творів

Друга Путь прокоментував переклад
10:57

А ще як на мене чужі корені можемо таки брати в слензі, надто коли той корінь засвідчено в ужитку, там не зовсім шило на мило

змінився найкращий переклад для слова смачного!
їжте здорові
15
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
10:55

Як на мене, не слід перекладати такі давні перейнятки, бо згодом і числівника "сім" доведеться перекласти

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
10:54

Хліб маємо од праслов'ян, а вже ті од давніх німців 😉

10:51

Друга Путь прокоментував переклад
10:50

Iteratio це не повторювання. І читайте походіння слова

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
10:48

Ялові рукавиці 😁👍

Дивій Лабунський прокоментував переклад
10:47

Так, "хліб" маємо од німчаків 😅

Дивій Лабунський прокоментував переклад
10:42

@Ярослав Мудров

> Калька чого?

Дослівний переклад <смачного!>, лиш кінчик інакий. Але слово через се не стане білш питоме