Останні події

У нинішньому правописі маємо достобіса слів, що мають м’які губні приголосні: пюре, купюра, гравюра, пюпітр (язика зламаєш), мюзикл, бюро, бюджет, Мюнхен, Мюллер тощо. А також тенденцію називати москвинські власні назви і самих москвинів на їхній лад, нехтуючи українським звуцтвом: СоВЄтський союз, Пєсков, Бєлгород (це вже вада правопису, але нехай).

Володимир Гнатюк (галичанин) свого часу закликав передавати німецьке ü й французьке u як і, а не ю, не ґвалтуючи українську мову чужою фонетикою. Прочитати про це можна в сій статті: https://zbruc.eu/node/82333. Тобто, пропонував писати біро, дебіт, піре, фірер, міслі, костім, Міллер, Мінхен тощо.

У проєкті правопису 1999 пропонували просто механічно вставляти протинку:

  1. Апостроф у словах иншомовного походження та похідних від них ставимо перед літерами я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука й і наступного голосного:
    а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, б’юве́т, б’юдже́т, б’юрд, б’юрокра́т, б’юст, вестиб’ю́ль, б’язь, п’єдеста́л, п’юпі́тр, куп’ю́ра, п’юре́, інтерв’ю́, прем’є́р, м’юзе́т, м’ю́зикл, м’ю́зик-хол, м’юо́н, м’юри́д, курф’ю́рст, ф’ю́черсний, г’я́ур, к’юве́т, к’юре́, к’я́нті, к’яри́з, ке́ш’ю (тропічне дерево), кар’єра; В’ю́ртемберг, П’ємо́нт, П’яче́нца, М’ю́нхен, Ак’я́б, К’я́хта, Х’я́рма, Рів’є́ра, Лонг’ї́р, Ч’я́пас; Барб’є́, Барб’ю́с, Б’юффо́н, П’єр, Женев’є́ва, Люм’є́р, М’ю́ллер, Ф’є́золе, Ґ’ю́нтер, Оґ’юсте́н, Монтеск’є́, Руж’є́, Адабаш’я́н, Фур’є́.
    Примітка. Апостроф в иншомовних словах після губних приголосних вживаємо тоді, коли перед ними є ще один приголосний, наприклад: комп’ютер, Робесп’єр (на відміну від його вживання у власне українських словах, див. § 6);
    б) після кінцевого приголосного в префіксах і частинах складного слова: ін’є́кція, ад’ю́нкт, ад’юта́нт, диз’ю́нкція, контр’я́рус, кон’юнктиві́т, кон’ю́нкція, об’є́кт, суб’є́кт; пан’європе́йський, транс’європе́йський; фельд’є́гер.
    Примітка. Апостроф ставимо також в особових назвах, що починаються з д та о: Д’Аламбе́р, О’Ге́нрі та ин. (див. 8 117, п. 1г, примітка 1).
  2. Апостроф не ставимо, якщо літери я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: рюкза́к, рюш, Рю́дберґ.

Хоч таке механічне українщення слів і хибне, його найлегше просунути в маси, на відміну від ü, u - ю —> ü u - і

Думаю, було б доречно затвердити й форму “мавп’ячий” бо фактично, то є не чисте в, як у слові “свято”, а нескладотворче у.

Цікаво почути ваші думки щодо цього.

Пасерб додав до слова відкіт
21:50
переклад відкіт

змінився найкращий переклад для слова чоботи
халявиці
3
Пасерб додав до слова лікбез
21:26

Kuľturnyj aborihen додав до слова тринькати
20:58

Ratty More прокоментувала переклад
20:58

Але тут мається на увазі якесь явище, чи запозичення з еллінської (грецької), чи македонської (а не Балканський півострів). :-)

Ratty More прокоментувала переклад
20:52

До Kuľturn'ого aborihen'а:
===
Серцеїд,трупоїд,сироїд,кровожер, живоглот.
В нас не пишуть їж в значенні поїдання ,
===
Та Хто Вас знає (не в образу написано). Я стільки всього нового та цікавого дізнаюсь про нашу мову тут. :-)

А взагалі, зрозуміло та миню Вам. :-)

Carolina Shevtsova додала до слова ка́рус
20:50
переклад осо́ка́

Carolina Shevtsova додала
20:49
слово ка́рус

Значення: Осока.

Приклад вживання: Гніздо крижня виявили у густому карусі.

Carolina Shevtsova додала до слова куга́
20:46
переклад очере́т

Carolina Shevtsova додала до слова куга́
20:46
переклад куга́

Carolina Shevtsova додала до слова куга́
20:46
переклад коша́тник

Carolina Shevtsova додала до слова куга́
20:46
переклад рогі́з

Carolina Shevtsova додала до слова куга́
20:45
переклад коми́ш

Carolina Shevtsova додала
20:44
слово куга́

Значення: Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом; (діал.) рогіз; верх будівельної споруди, покритий кугою (рогозом);…

Приклад вживання: Нараз щось зашеберхало вгорі, наче здоровенний короп між кугою. (Є. Доломан) І раптом – зелена донецька сага, дихання вологи, холодна…

змінився найкращий переклад для слова хлібозавод
хлі́бня
4
19:22
переклад лаштун

переклад часовий

r2u.org.ua: Часовий, втім в інших словниках інше значить

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
18:48

Хм, а за Срезневським там воно значить "повременный" ("періодичний, (по)часовий (?)"), ну і ще може значити "тимчасовий" і "своєчасний"

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:01

Не маю ще 250 голосів, нажаль :(

«10:3»

А що цей запис означає? 10 проти перекладу, 3 за?

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
17:25

> Rwfni: "Повѣсть врєменьнъіхъ лѣтъ".

У "Повісті врем'яних літ" "врем'яний" ж означає щось близьке до "минулий", а не "хроніковий". Чи що цей приклад має означати?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
16:49

+

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
16:48

Жаль ви поки голосів за Чистилище не бачите, там 10:3

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
16:48

Спасибі за підпору!

Kuľturnyj aborihen додав до слова тринькати
16:46
переклад просирати

Kuľturnyj aborihen додав до слова бахрома
16:42

стрі́пихи «бахрома, торочки»

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
16:35

П. Олисій посилався був на труд Ніколаєва «Вокализм карпатоукраинских говоров», де дано прояснення вкраїнського неповноголосся.

А в "тереба" є ремотворене повноголосся, либонь.

Kuľturnyj aborihen додав до слова тринькати
16:35
переклад пробухувати

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
16:34

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
16:33

+
Німчаки ,турчаки

Oleksa Rusyn прокоментував
16:33

Чи треба це?

Carolina Shevtsova додала до слова тю́рки
16:27
переклад турчаки́

Пор. подоляки́, кримчаки́
Та це мабуть не дуже відповідає руському переданню назв великих єтничних груп.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
16:25

+++

Carolina Shevtsova додала до слова тю́рки
16:22
переклад турча́ни

Пор. слов'яни

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:16

Більшість таки віддає верх повноголосному виду
треба

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
16:05

Там не конечно має бути повноголосся.

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
16:03

ЕСУМ пише що польське з німецької

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
16:01

Ого, ЕСУМ пише, що "дума" й похідні це ймовірно давній германізм. Хоча якраз "думіти", схоже, вважає слов'янським, якщо одна з ніби поганих версій в статті "дума" з нього веде

А, або з "дму"

А "думітувати" в них чомусь з латини, хіба не думіти+-ува-? Хоча -іт- не в кінці звісно дивне

Значення: Цей вислів означає, що для досягнення будь-якого результату або успіху обов’язково потрібно докласти зусиль і попрацювати.

Приклад вживання: — Тато, я так хочу навчитися швидко бігати, але ноги болять і нічого не виходить... — Не здавайся, сину! Без труда не витягнеш і рибку з…

Volodymyr Khlopan додав до слова тринькати
15:55
переклад ци́ндрити

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
15:02

'ф' перед голосною (крім 'у') мовлять і ге [ɸ̝], і ге ~[x͡β], не [f]. Тому нема смислу писати 'хв' і 'ф', ніби вони позначають окремі звуки. Тако й 'щ' можуть мовити ге [ʃ] чи [ʃː].

>Початкове [ф] – неприроднє для питомо-українських слів, якщо такі ськаємо

Неправда. Плутаєте з [f].

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
14:33

І -смо й інші теж були в нас і залишилися по говорах

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
14:31

Здається, (тепер?) в говірках велике помішання, є й ті, які хв у питомих вимовляють [ф] ("фіст")

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:29

+++