seloslœuen zàmeut
___
Yz d.-rous. ‹selo•› u znaceignie „abode, dwelling place“, ‹•slœven, •slœun•› „•λογικός“, œd d.-rous. ‹slovo› „lecture, lesson, homily; doctrine“ (Suriezn. ‹слово› „поучение; учение“), ta ‹zàmeut› „problem, πρόβλημα“ (v. Gelex. ‹за́міт = zàmeut› „Einwurf, Vorwurf“ (por. gr. πρόβλημα „hindrance, obstacle; bulwark, barrier; accusation → task, problem, difficulty“ ← *„a cast forward“).
»Усі відомі словники, що я знаю, реконструюють саме *rodъ, а не *ordъ, так само й *roditi, а не *orditi«
Ne viemy yacui „viedomui“ slœunicui Vui „znaiéte“. Este SIRM ta slœunic Vasmera dosta viedomui Vam?
Ose:
SIRM V 89:
» псл. *rodъ (< *ordъ), можливо, пов’язане з rosti, rasti (< *ord-tei) ...« — por. i niem. ‹Art›, gr. ορθός ( ← *worthos), a tacoge veat. ‹расти́›, slvç. ‹rásť› „ròssti“, sbx., sln. ‹rasti›, rous. ‹rast›;
izmienca Trõbaceova ic slœunicou Vasmera:
» Допустимо думать, что слав. слово родственно арм. ordi "сын", хетт. ḫardu- "правнук" и восходит к и.-е. *ǝ̯ordh- "высокий, выросший", сюда же расти́, лат. аrbоr "дерево". Таким образом, рассматриваемое слово восходит к праслав. *оrdъ, которое не связано с индо-ир., греч. и др. формами на v-. См. Трубачев, ВЯ, 1957, No2, 88. Ср. еще Ондруш, "Jazykovedný čаsорis", 9, 1958, стр. 150 и сл. -- Т. «
Œdguibui ‹ро•› (bóulgariçie) : |ra•| po slovianscax móuvax, he pràvilo, e znac *orS- u tacuix slovax, por.: rous. ‹роже́н›, lead. ‹rożen›, d.-rous. ‹рожьнъ› : slvç., ceix. ‹ražeň›, bóug. ‹ръже́н›, mcd. ‹ражен›, d.-bóug. ‹ражьнъ› — *org-yn-; rous. ‹роз•› „dis•, apart“ (siõduige ‹різка›, d.-rous. ‹розга›, lead. ‹rózga› : slvç. ‹rázga›, d.-bóug./st.-slov. ‹розга, разга, раждиѥ›) : sbx. ‹ras•, raz•›, bóug. ‹рас•, раз•›, d.-bóug./st.-slov. ‹рас•, раз•›, rous. ‹розен/різен› : veat., bóug., mcd. ‹разен, разн•›, sbx., sln. ‹razen, разен› — *orz-; rous. ‹рокита›, ceix., lead. ‹rokyta› : slvç., sln., sbx. ‹rakyta›, bóug. ‹ракита› — *ork-ūt-a (por. i cerpane u alb. ‹arqitë›; siõduige lat. ‹arcus› „lõc“), rous. ‹роб, робота› : bóug. ‹раб, работа›, sln., sbx. ‹rabota, работа› — *orb-(ot-a) tc.
Dosliedgeigna u pd.-zx. roussca nareiccia cazié oge u rous. e izteajagne tacoho *o u *orS- e |ɒ|, otge istno iz silnuimy *u ta iz pervchimy ‹o› u póunogolóssie yz *SorS, *SelS ( → *SolóS) ta *SolS, a tomou pisiémo ‹ò›: ‹ròb, ròba; ròbota, ròbiti›, ‹ròcuita›, ‹ròz•›, ‹rògen, rògyna›, ‹ròssti; ròditi, ròdjay, ròda›, ‹ròveiny; ròvein; ròveisnic› tc.
»Фізичні вправи, фізіологія?«
@Carolina Shevtsova
@Іван Росоха
@Kuľturnyj aborihen
Ni, tomou cyto gr. φυσικός u φυσική αγωγή („physical education“) ne znacity „natural“, i iméno φύσις tout ne znacity „nature“, ale „form, shape ( ≈ → body)“ ci tacoge „disposition“, i, uzgleadno, ‹„physical“ training› ci ‹„physical“ exercises› e „shape ( = body) training“, „shaping exercises“, a ne „nature ( ≈ birth, origin) training“.
Значення: (іст.) ділянки, райони або квартали міста, відведені для примусового поселення груп людей певної раси, нації, релігії і т. ін.; (перен.)…
Приклад вживання: Історично ґето було місцем проживання євреїв у європейських містах. У сучасному світі термін ґето може позначати будь-який ізольований…
Од "чутити"
За взором золотити → золочення, золотіння
Од Аньдрѣи
“...[великии] кнѧзь Аньдрѣи...” (Лавр. літопис)
@Bœgdan Youxyco
Вам не є цікаво з якого слова користали слов'яни до того, як перейняли латину?
http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr20.htm