СУМ-11:
ЯРИНА, и, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур.
2. діал. Городина, овочі.
https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=ярина
»А нащо для 'к' аж 3 букви: q, c, k?«
Otomou’my i rieu tõ põty pisati ‹u› meidj ‹c, g, x› ta ‹e, i› za /k, ɣ̞, x/, he u: ‹lègcue› /ˈlæɣ̞kɛ/, ‹dóugue› /ˈdowɣ̞ɛ/, ‹tixue› /ˈtɪxɛ/, zamiesty ‹lègke›, ‹dóughe›, ‹tixhe›; tac e ino ‹c› ta ‹q›. Pro rœzniçõ ‹c› proti ‹q› vidgyte moyõ izmiencõ do 
@Bœgdan Youxyco tou vuisje.
drœbnozveag
/drʉb.ˈno.(d͡)zʋi̯͡aɣ̞/ (PN: /drɶb.ˈno.(d͡)zʋeɣ̞/)
___
Œd ‹drœbno•› za "micro•" ( ← gr. μικρός) ta ‹•zveag› za "•phone" ( ← gr. φωνή "zvõc; golós; móuva [speech, language]", ta φωνέω "zveagti, zvynieti, zvõciti, zvõcieti"). Otge tó slovo ‹drœbnozveag› e yn peréclad cerpan ta eag. slova ‹microphone›, samoho izcladenoho yz greçscuix slœu.
Tó zeabieystvo samoho slova ‹microphone› nalegity Narcisovi Marshou (
en.wikipedia.org: Narcissus Marsh), u Introductory Essay to the Doctrine of Sounds¹, za uzoromy slova ‹microscope›. Pac, tó slovo ‹microphone› bie golóuno zabouto, yzrinauxi xuiba tout ci tam, agy ye yznovou uzea Charles Wheatstone², opisati, viedie, prosto ouxytrõbcõ ("ear trumpet"), a po yeimy David Edward Hughes³ priclade tó slovo na yn prõdœu perédasuilacy na õgleçie veliciti zvõc.
Peréclauxi preamo, to slovo ‹micro•phone›, znacity, ni bui, prosto "iz malomy (slabomy) zvõcomy/golósomy"⁴. Ta treba e pameatati ogy pri iménie φωνή e i ta riecy φωνέω iz znaceignemy "zvõciti", sb. "tvoriti zvõc", i tó slovo coute Narcissomy Marshemy, dóugyno bie znaciti "cyto zvõcy yno malo", tb. "ógy tvority yno malo ( → yn mal, slab zvõc) zvynieti/zvõcieti douge", odinacovo he tó znaceigne ta slova ‹microscope› ne znacity "drœbno vidieti", ale "vidieti yno drœbno", sb. drœbnui rieci. Otge, tó slovo ‹microscope› e treba ròzoumieti ne he œd *μικρά φωνή, ale œd *μικρό•φωνος ← φωνέω το μικρό "ciniõ zvõcieti/zvynieti ( = zvõciti) male ( = yn mal, slab zvõc).
Pro yno slovo rousscoiõ uzeau eimy tõ riecy ‹zveagti›, œd d.-rous. ‹zveagti, zveatchi›⁵.
___
¹ — »As Microscopes or Magnifying Glasses, help the Eye to see near Objects, that by reason of their smallness were Invisible before; which Objects they Magnify to a strange greatness: so Microphones or Microacousticks, that is, Magnifying Ear Instruments may be contriv'd after that manner, that they shall render the most minute Sound in nature distinctly Audible, by Magnifying it to an unconceivable loudness«
~ Narcissus Marsh, Introductory Essay to the Doctrine of Sounds (Philosophical Transactions [of the Royal Society], vol. 14, no. 156, February 20, 1684, p. 482);
² — "Experiments on Audition," The Quarterly Journal of Science, Literature and Art, July to December, 1827, p. 69
³ — "On the Action of Sonorous Vibrations in varying the Force of an Electric Current," Proceedings of the Royal Society of London, vol. 27 [1878], p. 365
⁴ — https://www.merriam-webster.com/dictionary/microphone#word-history
⁵ — Suriezn., "Yznadobui", stor. 967: ‹звѧщи› "петь, говорить, разглашать, бредить, пустословить"́, ‹звѧцати› "издавать звон", ‹звѧкнѫти› "издать звук"
Значення: Це спеціальний розділ меню пристрою, де користувач може змінювати параметри його роботи (телефона, комп'ютера чи планшета) під свої…
Приклад вживання: – Поможи, синку! Ніяк не можу знайти в себе в налаштуванні розділ "Мова".
З двоїною
Відчепіться вже від їстниці!
Від подвійний
Наголос як у погляд, побут, поїзд тощо
Звитяга za pèuno ne œd ‘viking’(!). Ale œd *yz-vit-eng-a, œd dieyeslova ‹yzviti› (drous.)
Тобто буквальний аналог -інг -> -яг
галайда́ «бродяга, безпритульний»
очевидно, складне слово, утворене з прислівника гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») і східнослов’янської форми дієприкметника ида «ідучий»;
гайний «вільний; пустий»
Жеребець поволі осідає на задні ноги, робить стрибок і стелеться в наметі, збиваючи копитами хмару куряви. (Григір Тютюнник)
Ансеїс пустив коня наметом. (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда
В мене руки гудуть ,спина гудить ,ноги ,божечки, гудять .
Гудить м'язи терпима біль
Якщо
中国
国-держава.
中-середина
r2u.org.ua: остриця
Віді - певно, напевно, мабуть. Один із українських відповідників до запозиченого "певно"