Останні події

> Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ. 

Тоді вже й инші букви долучати, наприклад ‘ԫ’

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
01:25

Так, певно не *Вісеччина.

Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ. 

> Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019, тільки  невеличкі зміни. 

Та вот гадаю чому не можна взять ‘ї’ замість ‘йи’ по голосні?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:08

> Так само й з усіма іншими кальками. Коли безвихідь, то нехай будуть, а коли свого досить, то й чужого не треба 🤔

Погоджуюсь.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:06

Я, ги завжди, не зазначив, що саме проти кальок типу президент - передсіда, кальки структурні - то вже геть инша тема. Звісно, найліпше за переклад брати питоме слово, що є або було в ужитку. Та коли ньи, нащо його вигадувати? Скалькуйте та й годі.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
00:52

У слові "помада" не ховається значіння форми.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
00:47

»Проти кальок борються гидийоти.«

Не зовсім.
Кальки — це ті ж таки черпанки, але семантично-синтактичні. Тобто, це така сама чужина в мові, що й прямі перейнятки.
Тому слід уживати кальок обережно й тільки тоді, як нема своїх одповідників. Так само, як і вживати прямих черпанків.
А коли змога зробить і вживати свого одповідника, то слід би так і вчинити (завдання ж цього проєкту в тім, щоб перекласти всі таки перейняті мовні явища).

Наприклад, маємо таку сполуку як ⟨брати участь⟩ , часто вживану в теперішній урядовій та оповісницькій мові. Етимологи здебільшого правлять, що це перейняток з мови німецької та французької бюрократії (prendre part, teilnehmen). Та й давні словниці її, видно, знають зле .
(у Грінченковій словниці нема й ⟨участи⟩, а Желехівський засвідчує слово ⟨участь⟩, але не засвідчує сполуки ⟨брати/мати участь⟩, тільки язичне ⟨участвувати⟩).

І корпус засвідчує її вжиток здебільшого в мові західноруської інтелігенції та австро-угорських руських газет.
(https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a&tab=advanced&queryselector=phrase&keyword=брати участь&attrs=word,confidence,disambig_method&viewmode=kwic&attr_allpos=kw&refs_up=0&shorten_refs=0&glue=1&gdexcnt=300&show_gdex_scores=0&itemsPerPage=500&structs=s,doc,doc.title,doc.author,g&refs==doc.author,=doc.publication,=doc.region&default_attr=lemma&showresults=1&tts={"doc.date":["1816","1819","1818","1847","1848","1846","1854","1855","1856","1857","1862","1873","1875","1861","1878","1887","1888","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1896","1895","1899","1900","1897","1901"]}&showTBL=0&tbl_template=&gdexconf=&f_tab=advanced&f_showrelfrq=1&f_showperc=1&f_showreldens=0&f_showreltt=0&c_itemsPerPage=500&c_customrange=0&t_attr=&t_absfrq=0&t_trimempty=1&t_threshold=5&operations=[{"name":"phrase","arg":"брати участь","query":{"queryselector":"phraserow","phrase":"брати участь","qmcase":false,"sca_doc.date":["1816","1819","1818","1847","1848","1846","1854","1855","1856","1857","1862","1873","1875","1861","1878","1887","1888","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1896","1895","1899","1900","1897","1901"]},"id":3125}])

Тобто, народньої вжиткової основи нема, либонь. Тому, мавши свої одповідники, нема приводу вживати тієї кальки.

Так само й з усіма іншими кальками. Коли безвихідь, то нехай будуть, а коли свого досить, то й чужого не треба 🤔

переклад наворга

псл. *vъrga означало не всю губу, а тільки її верхню чи нижню м’ясисту частину;

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
00:21

Це геть не є варгумент проти.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:36

+ сп҃си бг҃ъ за пѡдъпорѫ +

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:25

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 23:21


як може людина здогадатися ,що це роль?

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:22

+
За "Осеччина, Восеччина, Госеччина"–⟨Осєтшчина⟩. Але зведення не може бути.

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:17

»Не може бути -ччина, бо воно від -кія/-ція.«

И що з того? Чинне письмо за слова з -к- на кінцї кореня, проти -т- є тільки йстослівне. Тим оно, мїж иним, тож є погане, ож пхає вкупу "пиши як мовиш" з истослівям, а в слїдї маємо ож мовцям помагають розвити неправильну вимову, котра ще й лучить бути вятскою, ге от /spadʃt͡ʃɪna/ мїсть дїйсного /spad͡ʒt͡ʃɪna/. Отже, -тщина, -ччина, оба ся читають /t͡ʃːɪna/.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:12

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:08

Це калька, а не черпання

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:08

Проти кальок борються гидийоти.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:02

Дійсно від ‹уложити›, а що?

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 22:01

Норимберк

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:01

Так

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:01

Голосуйте за ‹бичак›

Bœgdan Youxyco додав до слова левіафа́н
вчора 22:00
переклад левʼята́н

leviathan

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 22:00

😂😂😂🤦‍♂️🙈

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 21:59

😂😂😂🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 21:59

Дурня.
А як буде французький бульдог?

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 21:56

Бездоганний приклад вятчизни.

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 21:56

На вилучення

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 21:54

+

Ratty More прокоментувала переклад
вчора 21:52

До Carolina Shevtsova:
Серед тих засобів, за допомогою яких створюється логічна і особливо емоційно-образна структура усного мовлення, фразеології належить виняткове місце.

Кращого придумати не вдалось.

Ratty More прокоментувала переклад
вчора 21:47

Положити. :-D
Не в образу написано. :-)

вчора 21:42

У ГРАКу є один вжиток, з Докії Гуменної в 1949, але з нього нічого не ясно. Караванський мабуть там і побачив, бо радив її читати

вчора 21:41

Потрібне дослідження, чи чуже? — На видалення

вчора 21:38
переклад недоли́мий

нєдолимꙑи
nedolimuy

Не вїм семантику слова ”нєуколупнꙑи“ певно, але без того єм певен ож ‹invincible› воно не тякне.
лат. invincibilis–in-(не) vincere(долати, долїти) -bilis( hab-ilis)(міжний що мїти, дїти).
рус. нє-дол-имꙑи, від ”долати, долїти“.

*ne•dol•īm•u•s(•j•u•s)

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 21:29

На вилучіння

Данило Ганич прокоментував
вчора 21:14

До чого суть цї ймена рїк??? Голосую за чистилище.

вчора 20:38

Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019, тільки  невеличкі зміни. 

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 20:07

+++

вчора 19:54

Навіщо Ви тут?

Стрічне питання. Я дещо в не второпаю, як деякі люди, що вже не перший рік ту сидять, узагалі ничому не навчилися.

вкрайинськойи

Чи можете надати приклади, де тре писать -йі-?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 18:50

Напудив собі в штани дід з Коломий
+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 18:30

cioura

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 18:28

ciouriti

вчора 18:18
переклад люрити

вчора 16:35

Ище додам, що ми реаньимуємо мову зі скаліченого стану, закладаємо воснову про нову добу життя вкрайинськойи. Біда є ба й не в самім черпанні, а в упливі лядськойи та в’ятськойи. 

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 16:34

Його правопис об'єднує різні вимови, різні розвитки воднієйи мови по місцевостях.

вчора 16:34

Мовний пуризем и так є тренд проти мейнстрим лингвистики, що вописує, а не приписує. 

Тобто ви хочете не перекладати чуже, а лишити? 

Якщо стисло, то є випадки, коли так. Щонайменше сторінки «як ся маєш» не має бути тут.

Ось розгорнуто.

Перекладання заради перекладання — це гра в слова, річ у собі. Навіщо Ви тут? Щоб просто перекладати все, що не питоме (або навіть із сумнівним походженням, як дехто додає) ?

Жодної здорової мови без запозичень нема й не буде. І значна частина того, що зараз сюди додають, виглядає як мовне чистоплюйство чи просто перекладання заради перекладання. Просто ходіння словниковими статтями в пошуках слова, яке би можна було сюди додати. Навіщо? Це боротьба за мову чи за що?

Я за те, щоб рятувати мову від загрозливих речей, як нинішня навала англійщини, а також покращення й урізноманітнення її за рахунок внутрішніх можливостей та запозичень, що не витісняють питомих слів. Приклад останнього — слово «акруш» на позначення листів паперу. Приклад передостаннього — повернення в ужиток слів, які необізнані люди можуть вважати московщиною (держати, ждати, видіти й таке інше) та творення цілком нових слів для прикраси текстів (а також, скажімо, переклад «зоревий» до «рожевий» як відміну, про яку я почув; дивіться відповідну сторінку. Але я й проти того, щоб викидати те таки «рожевий».)

Чистоплюйство — це заперечення можливости української мови засвоювати нові слова. Це протилежна крайність до «нема нічого поганого, щоб називати англійською все, що тільки можна». Згадуються сторінки: пес, хліб, гаразд. Слово, яке українська мова засвоїла (і це гаразд для мене) — код (я пропонував його переробити на «кід»).

Водночас я намагаюся просувати окремі революційні слова: парозум, цло, стидугідний. Хоча для більшости це дурня. Але це те, що справді може змінити щось, і ця робота так само важлива, як відповідник дібрати. Доводиться пояснювати, що дурню, яку додають сюди, я не підтримую, і що ми не зовсім подуріли. Перекладання «як ся маєш» не помагає нашій справі творення та збереження мови, а заважає їй.