Останні події

> мо́лод - моло́дий, моло́дже

molód : molódjiy, molódje, molódjcha

> мень - ме́ний, ме́не

mal : myniy / myniey, mynieye, mèincha

> соло́док - соло́дчий, соло́дче

solódoc : solód|•: solódjiy (solódgiy), solódje (solódge), solódjcha

> тя́жок - тя́жчий, тя́жче

teagyoc: teagy|•: teagiy, teagye, teagycha

> ни́зок - ни́жий, ни́же

Aino.

> гі́рок - гі́рчий, гі́рче

gœroc: gor|•: goriy, gorye, gœrcha

Itd.

> Арсенал (ч. р.), автомобил (ч. р.), ваниль (ж. р.), медаль (ж. р.) 
>
> Ріших так, бо мякість л у черпанах словах вариюється, то нащо тоді вигадувати правила? Хай хто хоче, той мякчить при вимові (л’ампа, айеропл’ан), а хто не хоче, не буде.

Cyto xotiéte recti reucchi: »вариюється«? Ceiny u rousscie, to mynie sõty neviedomui loucieyui coli cto móuviu bui ‹automobil› iz [l ~ ɫ]. Paziete, ya tout ne móuvlõ proti [l ~ ɫ], le ino znamenaiõ cyto do Vachoho “вариюється”, ni bui u rousscœy móuvie dieystvno. 

Cyto do mogebnosti rœzneigna [l ~ ɫ ~ lʲ ~ ʎ] u tacax slovax, si riecy, propisno uvesti onõ mogebnœsty, to xay bui. A prote, gleadchi na istoslœuïe, p. n., lat. ‹automobilis› (bay dougje e ne preamo yz lat. u rous.), to tam, u lat., e ‹•lis›, a tó, bõdy cerpano preamo yz lat., xay bui cnigyno, iz tvarscoiõ pœdstanovoiõ (formal substitution), bui boulo pritòceno iz ‹•ly› u rousscie (lat. ‹•li|s› → rous. ‹•ly›), scorieye neigy → ‹•l›. 

A cyto do ‹medal? ~ medaly?›, to yac zvõcotvar /mɛdalʲ/ iz /lʲ/ e imoviernieye cerpano preamo yz lead. ci veat. neigy yz phran., yac u phran. ‹médaille› e ‹•ille› = /•j/, a samo phran. ‹médaille› e pritòcene ital. ‹medaglia›, izteajaiõtchi (continuing) lat. ‹medalia› — otge iméno geonotui na -a, a tacoge berõtchi u cmiet oge ‹•e› |ə| u iménax geonotui u phran. e yn œdpread (a result) izvodou (reduction) * -a, e tóuc doumati ci ne samobuitnieye (more authentic) bui boulo pritòciti sé slovo he ‹medalya / medalia› /mɛˈdalʲa ~ mɛˈdaʎa/, aboge he ‹medailla› /mɛˈdalʲlʲa ~ mɛˈdaʎʎa/ (he * Ilyya → Illa, * liyati, lïati → illati, zeilyye → zeille tc.) rousscoiõ. Cyto do drougoï mœgylivui rœznõtui (variant), por. pritòceigne ital. ‹tovaglia› he ‹товаллꙗ›, u ser.-rous..

> Звук [h] передаємо буквою х: хандбол, хинди

I otsé e ceomou pisati latiniçeiõ. Pervçui, ‹h› ne znacity odin zvõc pœ usiex móuvax iz pisymomy latiniçeiõ. Za drougoe, i u odinie danie móuvie e ‹h› ne odin stœyoc zvõc, p. n., u eag. e œd ona “zvœnca”, he [ɦ], agy po “sipliau” he [x̠], abo i he [∅], a tó ci i u eag. abo i inde (móuvlõ yzocrema o niem. — ne za phran. ci ital. ci isp.). Aino, mogli buiste zaverégti oge ne clademo si œddati tòcynõ tchoudjõ vuimóuvõ. Otóge, ni, ta tchoudje ‹h› → ‹x› bóulgariçeiõ i e tsciegne œddati odin vidotvœrnuy louciy vuimóuvui. 
Móuveatchi o tchoudjie ‹h›, coli zalõciti viedjje golósoslœuïa rousscoï móuvui, to lixiuchi ostoróny * g /g/ → /ɣ̞/, rousscà móuva znaié diedgenuy ceréz prasl. yz pra.-i.-e. zvõc * h, xay scõpo œdprisõtién (‹he› ta slova iz ‹he›, ta ‹•oho›), a tacui iesce, vuinicchi pozdieiye na tlie rous., he peréddieu, a oba — i toy dauniy i “novuy” — sõty [ɦ] u rous., ne [x].

 To yac ymé tó póuniti namier toho “peréxodou”?

Хтозна, просто я думаю, які зміни може бути внесено без сили суперечок, а де вже почнуть ся. 

Арсенал (ч. р.), автомобил (ч. р.), ваниль (ж. р.), медаль (ж. р.) 

Ріших так, бо мякість л у черпанах словах вариюється, то нащо тоді вигадувати правила? Хай хто хоче, той мякчить при вимові (л’ампа, айеропл’ан), а хто не хоче, не буде.

> Звук [l] у словах іншомовного походження на письмі відбиваємо твердим, окрім як на кінці слів третьої відміни: арсенал, автомобил, ваниль, медаль
>

Ne ròzoumieiõ. To: ‹арсенал, автомобил, ванил, медал›, abo: ‹арсеналь, автомобиль, ваниль, медаль›?