Останні події

@Євген Ковтуненко що скажете? З одного боку, ви нагилив постпозитивне який/яка/яке. А з іншого, ... От я роздумую, може таки не варто вживляти в мову чужі споруди ге чолонок, аньи повертати мертві конструкцьийи як-от аорист/суставу витиченостьи, натомість почати з того, що маємо й сьогодні (ті ж "Уваги" п. Курило)

Ну, взагалі так 👍

Але стоїть прочитати цілу, хоча би про швидше орієнтування.

Я от здебільшого читаю в їй про окромішні явища, коли треба, а так загалом її читати вдається тяжко

Знайома річ)
Так, радять здебільшого зачинати з єї, як фундаменту, а вже про осібні явища читати в спеціалізованіших трудах. Гадаю, так і було б легше. Та річ у тім, що його "Історична фонологія" складається з тисячи сторінок, тому читати її — то довга справа

комора

И мені слід читати дослідження, а страх як лінь і часу було мало. Почну з "Історичної фонології"?

Може бути. Я, звісно, не можу казати точно, бо не дістає (або ж я просто ще не бачив - часу таки малувато на читання ще не прочитаних досліжень, я ще й фонологію Шевельова по правді кажучи не дочитав 😅
Може бути, що в його все давно досліжено) дослідів з точною розшифровкою, а тепер більшости мовців далась узнаки літературна вимова, де писане "і" читають як [ʲI], то трудно визначити

Є то [i] за родою м'яке и?

Im. in, ina, ine
Rod. ynoho, ynoyui
Dat. ynomou, ynœy
Vin. in, inõ, ine
Orõd. ynuimy, ynoiõ
Miest. ynœmy, ynœy

Може бути? Я розумію, шчо тодьи б розумно було й цілком вернути суставу витиченостьи/невитиченостьи, та я все водно гадаю не користати з цього як из граматичного чолонка, скоріше просто ге з маркера.

Ну, здебільшого таку вимову передчепу < *ни- як /n(ʲ)i ~ nʲɪ/ чути чи не скрізь на Руси-Україні. А вимова /nɪ/ побутує хіба на дальньому заході у Карпатських говірках

Може бути теоретично инъ, ина, инє? (Ге один, одна, однє). Бо ж *jь• → ь• або i•

‹знаймівно› (znaymœuno) від ‹знаймувати› "свідчити, константувати" (ЕСУМ)

Краще неже що?

наративи - НАСТРОЇ

Не середній рід, а ніякий рід

Підходить, то ви мови не знаєте.

Не гіпотеза. Нашу літературну й досі засрано, звиніть, лядщизною.

ниячити, ньиячити (на жаль, ьи за правописом 2019 пишемо ге і)

Ні

Ліпше без по: ‹кладний›. Та може ге п. Шевцова нагилила: ‹такавий› від такати (пор. нека́в за п. Порушем, од некати)

positivus - cladnuy, claden aбо tacavuy, tacau

neutralis - niyacuy, niyac

negativus - necavuy, necau

Не знаю, відки, але як на мене, так краще звучить.

+

+

Три склади проти вдного 👎