Ти нечеснив
Чи питома єсте “мухомор” і “Конотоп”?
сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала
Що таке “ксту”? 👀
Учіть Мову й засади її письма!
На смітник ваші засади
І Мову на смітник, так?
Те, що ви з пані Кароліною не знаєте засад письма, ще ніяк не значить, що вони неправильні.
Учіть Мову й засади її письма!
На смітник ваші засади
Дивно, що цього досі немає
Ставити «–» — це Ви про невподоби? «👎»?
Ні, це не має бути протистав до “вподоби” /👍. Тобто коли хтось ставить ‹↓› (ще треба подумати над знаком) слову-перекладу, що, на приклад, має 9 ‹👍›, то кількість ‹👍› у цього слова-перекладу не стає 8, ‹↓› числяться вкремо від ‹👍›. Коли слово-переклад набирає, припустимо 5 ‹↓›, то воно падає вниз у лотік (tray)/погріб/глибку й побачити його можна, якщо натиснути «показати всі переклади». Що важно для запобігання зловжитку такої функції: ‹↓› не можна ставити безименно (анонимно), тобто користувач, що ставить ‹↓› обов’язково має пояснити таке рішення. По правді (собственно, власне) кажучи, Чистилище теж імало би функційонувати саме таким чином, тобто користувач не може безименно поставити ‹👎› слову без пояснення свого рішення. Таким чином можна почистити сторінки від очевидно чужих слів-перекладів і стане любо на них дивитись, та й путитва (навигация) буде ліпша, коли не треба продиратись через гори сміття. Й гризні, гадаю, стане менше: поставив ‹↓› і йдеш собі далі, без оцих свар “а чому так? негайно видаліть, я вимагаю!”. Як і з Чистилищем: не бачиш смислу перекладати слово — поставив ‹👎› і йдеш собі геть (знову ж, бажано з поясненням, але, на жаль, поки маємо що маємо 🤷♀️). Що важно: переклади з судною (критической) кількістю ‹↓› не видаляються, а просто ховаються, їх завжди можна глянути, якщо натиснути «показати всі переклади», так і сховати взад, натиснувши «сховати відкинуті переклади».
І, добродію Єлисію, не могли б Ви, будь ласка розповісти мені (а потім – зрозумілою мовою – якби така була можлива – пані Кароліні) про значення приростка у- як у словах “уникнути”, “усунути”, яке, схоже, з часом занепало, але й досі лишається в кількох словах? Наприклад, наскільки я знаю, є, як історизм, отже, було “уходники”, але немає зараз “уходити”. Коли це значення занепало, чому?
Ішов 2026. Не здивуюся вже нічому.
Contra spem spero.
Добродію Єлисію, хоч я вже ні в що не вірю,Ви не хочете часом якось вплинути на це жахливе мертве безтямне спотворення мови пані Кароліною бездумним “механічним” замінюванням У й О на В, ХВ – на Ф, страшним додаванням протез (“гекспоненційного”, “фороб”, “гомар”, “апостріф”, “вдному” (https://slovotvir.org.ua/toloka/vyluchennia-zapozychen/vyluchyty-durniu#post_7023, https://slovotvir.org.ua/words/lou-kik#c145877, https://slovotvir.org.ua/words/fortuna#t107118, https://slovotvir.org.ua/words/krab#t56055, https://slovotvir.org.ua/words/lev#t107271, https://slovotvir.org.ua/words/kolektyvnyi-imunitet#t29252, https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/pereklad-povtoriuie-slovo#post_7020 тощо)?
І чи не спробували б Ви пояснити їй засади письма?
@Роман Роман2
>калічити Мову мертвезним зловживанням говірковими явищами, словами, одмінами
>одмінами
Це аж ніяк не настільки "говіркове". Од- (=від-) було й лишається поширене.
Головне ж тут те, що я говорю (й пишу) +- своєю рідною говіркою, стараючись поступово позбутися надмірної злітературненості. Ви ж, і я це не раз чудово показував, доводив і пояснював, мертвезно, "механічно", без найменшого чуття, досвіду, знань, розуміння, бажання й спроможності розуміти тулите ці чергування (на додачу до того, що Мова Вам не рідна. Це не Ваша провина. А ось те, що Ви не хочете її вчити й розуміти і калічите -- ще й як Ваша). Мабуть, вичитали десь, що "так правильно", і, до того ж, начиталися тут добродія Єлисія (що, як можна побачити, теж, схоже, не бездоганно знає це. Та й із логікою в нього біда, і з джерелами обходиться не так чудово, як міг би. Та й засад письма не знає, або ж просто нехтує їх), та не знаєте, не розумієте й не хочете розуміти того, що живій Мові чужа така "механічність", у ній є "винятки". Чому в лапках? Бо винятки можуть бути тільки там, де є "правило", а "правила" чергування немає й не було. Спершу, коли Ви то "суть" тулили замість "є" там, де його бути не може (
кайтинґ), то И замість І неправильно, це видавалося смішним. Та тепер Ви просто калічите Мову. Не знаєте основин сучасного письма (та й основин пиьсма, схоже, взагалі), тому й грубо порушуєте їх.
Облуда Ваших слів у тому, що Ви написали той-таки "Вдар" не тому, що так говорять у Вашій місцевості (бо Ви, схоже, більше з московськомовної), і не тому, що чули щось таке, і не тому, що вичитали, а через те, що до всіх слів тягнете це чергування, не знаючи ні Мови, ні тих-таки засад письма. Побачили на кінці попереднього слова букву, що позначає голосну звучину(!) -- і міняєте "механічно" У на В в наступному, нехтуючи все.Не знаєте й не чуєте того, що У- має значення, якого не має загалом В-. Якби знали Мову хоч трохи й мали її чуття, то почули б. Ще гірше, коли О міняєте на В, бо так само просто читнули про таке чергування. Уже котрий тиждень пишу про засади письма -- Ви й досі не спромоглися й спробувати розібратися з ними.
"r2u.org.ua: вдар
r2u.org.ua: вдарити*
r2u.org.ua: вдарил*
r2u.org.ua: вдарив*"
Чудовий, чудовий приклад того, як Ви поєднуєте незнання мови, біду з логікою й невміння обходитися з джерелами.
Та вдруге спасибі Вам за приклад того, як НЕ треба з ними обходитися. Подам на Толоці, бо треба хоча б спробувати всіх навчити (хоча знаю, що все буде марно, та все ж).
По-перше, наявність чергування в деякому слові -- це ще не доказ наявності його в споріднених словах. "Удар" -- іменник. Отже, 2, 3 і 4 посилання тут просто ні до чого.
Що там із 
r2u.org.ua: вдар ?
Перші 5 прикладів повнотекстового пошуку -- наказовий спосіб дієслова.
6, 7 і 8 -- приклади з уже радянського словника [з багатьма спробами], до якого є чимало питань, без прикладів.
9-11 -- це дієслова
12 -- у словнику є, та без прикладів ужитку.
13 -- дієслово.
Лишається єдине: "Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60."
Розберімося. Почнімо з того, що це в усіх цих словниках єдиний приклад.
Далі. На яке джерело посилання? Авжеж, Ви й не думали його шукать.
https://r2u.org.ua/data/Словарь української мови (1907-1909).pdf
"Нині радо підлітаєш
Пташкою до хмар,
Завтра вже недолі злої
Звалить тебе вдар... "
Це збірка поезій! А в поезії значно частіше знаходимо порушення звичного чергування, основин письма тощо заради ритму. До речі, там же:
"Одніське слово, се та іскра,
Що родить полумя-пожар,
Готовить клопіт безконечний,
Погром, руїну і удар. "
Ще: "Сияли у очах"
"І молить ся Богу, на прощу іде,"
І це я ще добре не досліджував джерело.
Звісно, тут і те, що я казав минулого разу: берете зі словника Грінченка тільки те, що, як Вам здається, мало би підтверджувати Ваш погляд, геть нехтуючи те, що його спростовує.
Чи може десь по говірках "вдача" вживатися в значенні "удача", а "вдар" -- у значенні "удар"(ім.)? Звісно, може, і може, я й не заперечую. Та Ви, як я вже сказав, пишете В замість У не тому, що знаєте що це можливо, а просто бездумно міняєте У (й О!) на В, бо читнули про чергування. Припиніть калічити мою Мову! Свого язика калічте скільки завгодно, а до моєї Мови зась!
https://slovotvir.org.ua/users/putiatin-redrikh
Ваш підхід є хибен, бо так можна понавалити купу слів із -логічний (не наука), -фобія/-фобний (не страх) чи поряд із https://slovotvir.org.ua/words/kompleksnyi-okhopnyi додати тотальний (охопний), глобальний (охопний), системний (охопний), структурний (охопний), абсолютний (охопний) тощо.
- Науковий пошук дедалі більше набуває комплексного характеру. → Науковий пошук дедалі більше набуває всеохопного ✓ характеру.
- Тотальний контроль. → Всеохопний ✓ контроль.
- Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія. → Над бліндажем стояла всеохопна ✓ тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія.
- У наш час бурхливого розквіту і справжньої революції в усіх галузях наук письменник-фантаст повинен бути одночасно математиком, фізиком, астрономом, хіміком, медиком, фізіологом, бактеріологом тощо. Він повинен мати воістину універсальні знання. → У наш час бурхливого розквіту і справжньої революції в усіх галузях наук письменник-фантаст повинен бути одночасно математиком, фізиком, астрономом, хіміком, медиком, фізіологом, бактеріологом тощо. Він повинен мати воістину всеохопні ✓ знання.
- Системний підхід до вивчення Чорного моря важливий для всіх напрямів океанографічних дослідженьцієї водойми. → Всеохопний ✓ (← комплексний ← системний) підхід до вивчення Чорного моря важливий для всіх напрямів океанографічних дослідженьцієї водойми.
- Долею “Титаніка” я цікавлюся давно. Образ його, уявіть, для мене чимось перегукується з днем нинішнім, з нашою теперішньою, дивовижно короткозорою глобальною безтурботністю. → Долею “Титаніка” я цікавлюся давно. Образ його, уявіть, для мене чимось перегукується з днем нинішнім, з нашою теперішньою, дивовижно короткозорою всеохопною ✓ безтурботністю.
А коли дібрати ще синонімів взору “всеосяжний”, “повний” тощо, то кількість перекладів стає ×3 і більше, не кажу вже про голоси.
Уявіть ино скільки простору для фарму слів і голосів! Головне — знайти контекст, де чуже слово можна замістити питомим, і бай дуже, що його вжиток у тому контексті може бути невірний, і бай дуже, що переклад може спотворити первісний зміст речення, і бай дуже, що в результаті це призведе до гекспоненційного (слово вжито в переносному “побутовому” значенні, теж можете дати на переклад) росту сміттєвої купи, що вскладнить навігацію на сайті, головне — фарм слів, голосів і свого его.
Ну а що ще робити, коли нич не знаєш і знати не хочеш окрім москвоязичних “смазкі” і “долькі”, але руки сверблять до діяльности?До речі, слово “охопний” може бути черпаним із чеської.
Та більш важним є те, що в инших мовах не дарма ці тями виражають різними словами. Так, бувають лучаї, коли замість слів “систематичний” і “регулярний” можна вжити “постійний”, або замість “абсолютний” і “тотальний” ужити “повний”. Але це не відповідники, це просто побутовий ужиток слів, часто невірний. Це не є підстава для вкремого перекладу цих слів у цих значеннях. Ще до прикладу: “в мене є теорія, що це можливо”. Тут “теорія” щонайменше є сплутана з “гіпотезою”, і замість неї право вжити “припущення” в цьому контексті.
Так, суть черпані слова, що не можуть мати йно вдин питомий одповідник. Здебільша це суть слова черпані через московську мову й часто тягнуть до базової лексики. Про мене, такі слова слід просто викинути з української мови, добрати питомі відповідники до них не є складна задача.
“Ино”
“бай дуже” – Ви, бачу, таки обчиталися добродія Єлисія.
“до гекспоненційного” ПРИПИНІТЬ!
“вскладнить”
“більш важним”
“инших”
“вкремого”
“мати йно вдин”
Учіть Мову й засади її письма!
ЦИГАРКА, и, ж. Паперова трубочка (гільза), набита з одного боку тютюном для куріння. - СУМ-11 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=цигарка
https://slovotvir.org.ua/words/obtsenky
https://slovotvir.org.ua/words/mur
https://slovotvir.org.ua/words/dakh
https://slovotvir.org.ua/words/rynva
https://slovotvir.org.ua/words/krab (при тім, що цей же користувач із иншої вобліківки додав слово https://slovotvir.org.ua/words/skuns , що, скажу в термінологічному полі цього користувача, є “явний екзотизм”, на відміну від 🦀; якесь неприховане лукавство виходить (не вперше))Ну й рекордовиком такого підходу мабуть є добродій Мудров, що з приклепом “давно всталене” чи “не бачу гарних перекладів” додає ті самі слова й фармить собі голоси.
Особливо кричущим падом є переклад, що його дав добродій https://slovotvir.org.ua/users/roman-roman2 під https://slovotvir.org.ua/words/alfavit , де він просто вкрав чужі переклади, що їх уже дали раніше та поєднав у вдному поданні та заробив собі 8 голосів. Таке нахабство вразило аж самого добродія Мудрова.
Рішення просте: дати можливість користувачам ставити ‘-’ до перекладів. Побачив сміття → поставив ‘-’ → пояснив чому → пішов далі. Заказувати користувачам узагалі додавати тежеслівні переклади не є добре рішення, бо суть пади, коли питомий переклад слова збігається з чужим словом, що його перекладають, і суть пади, коли переклад є перевсмислення чужого слова як слова питомого (як у Вашому прикладі).
Щодо останнього погоджуся. Приклад переосмислення такий іще згадав: стрім (вивести в нашій мові від «стрімкий», прирівняти до «потік» (https://slovotvir.org.ua/words/strym#t25442)
Ставити «–» — це Ви про невподоби? «👎»?
https://slovotvir.org.ua/users/putiatin-redrikh
Ваш підхід є хибен, бо так можна понавалити купу слів із -логічний (не наука), -фобія/-фобний (не страх) чи поряд із https://slovotvir.org.ua/words/kompleksnyi-okhopnyi додати тотальний (охопний), глобальний (охопний), системний (охопний), структурний (охопний), абсолютний (охопний) тощо.
А коли дібрати ще синонімів взору “всеосяжний”, “повний” тощо, то кількість перекладів стає ×3 і більше, не кажу вже про голоси.
Уявіть ино скільки простору для фарму слів і голосів! Головне — знайти контекст, де чуже слово можна замістити питомим, і бай дуже, що його вжиток у тому контексті може бути невірний, і бай дуже, що переклад може спотворити первісний зміст речення, і бай дуже, що в результаті це призведе до гекспоненційного (слово вжито в переносному “побутовому” значенні, теж можете дати на переклад) росту сміттєвої купи, що вскладнить навігацію на сайті, головне — фарм слів, голосів і свого его.
Ну а що ще робити, коли нич не знаєш і знати не хочеш окрім москвоязичних “смазкі” і “долькі”, але руки сверблять до діяльности?
До речі, слово “охопний” може бути черпаним із чеської.
Та більш важним є те, що в инших мовах не дарма ці тями виражають різними словами. Так, бувають лучаї, коли замість слів “систематичний” і “регулярний” можна вжити “постійний”, або замість “абсолютний” і “тотальний” ужити “повний”. Але це не відповідники, це просто побутовий ужиток слів, часто невірний. Це не є підстава для вкремого перекладу цих слів у цих значеннях. Ще до прикладу: “в мене є теорія, що це можливо”. Тут “теорія” щонайменше є сплутана з “гіпотезою”, і замість неї право вжити “припущення” в цьому контексті.
Так, суть черпані слова, що не можуть мати йно вдин питомий одповідник. Здебільша це суть слова черпані через московську мову й часто тягнуть до базової лексики. Про мене, такі слова слід просто викинути з української мови, добрати питомі відповідники до них не є складна задача.
@Роман Роман2
>калічити Мову мертвезним зловживанням говірковими явищами, словами, одмінами
>одмінами
лицемір
r2u.org.ua: вдар
r2u.org.ua: вдарити*
r2u.org.ua: вдарил*
r2u.org.ua: вдарив*
@Kuľturnyj aborihen
Поясніть, будь ласка.
>Carolina Shevtsova
Відповісти
18:39
@Kuľturnyj aborihen подав значення, що з нього не ясно, чи це є вдар не лише ногою, але рукою, ліктем, головою тощо по частині тіла нижче пояса; чи це є вдар ногою чи коліном. Можливо значення тут є несправне.
Та чи є вдар коліном "копом"<
Также
»Значення слова
Лоу-кік — це практично будь-який удар, що виконується нижче рівня тазового поясу.
Приклад вживання
Лоу-кік найчастіше виконують кругові, бокові та фронтальні удари ногами.
Тим більш ,що мали аж тиждень аби вказати хибу ,тим не менш вирішили почекати покуди така можливість зникне .
Роз +дорога
https://slovotvir.org.ua/words/obtsenky
https://slovotvir.org.ua/words/mur
https://slovotvir.org.ua/words/dakh
https://slovotvir.org.ua/words/rynva
https://slovotvir.org.ua/words/krab (при тім, що цей же користувач із иншої вобліківки додав слово https://slovotvir.org.ua/words/skuns , що, скажу в термінологічному полі цього користувача, є “явний екзотизм”, на відміну від 🦀; якесь неприховане лукавство виходить (не вперше))
Ну й рекордовиком такого підходу мабуть є добродій Мудров, що з приклепом “давно всталене” чи “не бачу гарних перекладів” додає ті самі слова й фармить собі голоси.
Особливо кричущим падом є переклад, що його дав добродій https://slovotvir.org.ua/users/roman-roman2 під https://slovotvir.org.ua/words/alfavit , де він просто вкрав чужі переклади, що їх уже дали раніше та поєднав у вдному поданні та заробив собі 8 голосів. Таке нахабство вразило аж самого добродія Мудрова.
Рішення просте: дати можливість користувачам ставити ‘-’ до перекладів. Побачив сміття → поставив ‘-’ → пояснив чому → пішов далі. Заказувати користувачам узагалі додавати тежеслівні переклади не є добре рішення, бо суть пади, коли питомий переклад слова збігається з чужим словом, що його перекладають, і суть пади, коли переклад є перевсмислення чужого слова як слова питомого (як у Вашому прикладі).
Як хлібороб, тільки тексти робить
Майстер художнього слова. І не тільки художнього. Головне — унікальність, ключові слова та кількість символів
https://seo-zhuk.com.ua/instrumenty/kalkulyator-symvoliv/
А з написаним вище загалом згоден
Д. Романе, з чим саме згодні? З тим, що слова мої треба вилучити?) Чи що перекладами-тотожниками не слід зловживати?
Передусім слід вилучити слова добродія Путятіна…
Декада, декада й декада (https://slovotvir.org.ua/words/dekada-10-rokiv, https://slovotvir.org.ua/words/dekada-10-dniv, https://slovotvir.org.ua/words/dekada-tekhnika). Багатозначне слово. На кожна значення можна подати декілька перекладів, причому не всюди переклад очевидний (щонайменше в техніці). Змішувати все в одну купу (як я розумію, пропонуєте саме це) — не вихід. Мішанина буде. Якщо галузі луже різні, або значення суттєво різні в межах галузі (як із «прецизійний»), то змішати їх — це змусити перкулади цих значень змагатись одне з одним на одній сторінці. Плутати користувачів і порівнювати непорівнянне. «Летіли два верблюди: один рудий, другий — ліворуч…»
На інше навіть якось шкода часу відповідати, бо перший приклад показовий для майже всіх цих закидів. Суперечливі там хіба що кортеж (https://slovotvir.org.ua/words/kortezh-typ-danykh), адаптивний дизайн (https://slovotvir.org.ua/words/adaptyvnyi-dyzain), паралельний у часі (https://slovotvir.org.ua/words/paralelnyi-u-chasi). Інтегральний показник (https://slovotvir.org.ua/words/intehralnyi-pokaznyk), лінгвістичну змінну (https://slovotvir.org.ua/words/linhvistychna-zminna) та ще щось дійсно було б добре дати трохи загальніше, та принаймні з останньою виправити помилку не вдалося. Я про це ще подумаю.
Зверніть увагу, що там не всі слова мої, а частина просто попала під гарячу руку). «Вектор (інформатика)» (https://slovotvir.org.ua/words/vektor-informatyka), «масив (інформ.)» (https://slovotvir.org.ua/words/masyv-inform). І теж видаляти її нерозумно
Чи варто дозволяти додавати як переклади самі переклада́ні слова? Приклади з нового:
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi (творчий — творчий)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchistи(творчість — творчість)
https://slovotvir.org.ua/words/dotsilnyi (доцільний — доцільний)
І з тією самою закономірністю:
https://slovotvir.org.ua/words/lofant
https://slovotvir.org.ua/words/rozmaryn
https://slovotvir.org.ua/words/bars
https://slovotvir.org.ua/words/yahuar
https://slovotvir.org.ua/words/pantera
https://slovotvir.org.ua/words/tyhr
https://slovotvir.org.ua/words/mushtra
https://slovotvir.org.ua/words/lev
Тут, як видається, логіка була «аби додати» (що слово, що переклад). Я бачив, що не сам обурююсь із цього.
Я би написав «будь ласка, забороніть таку можливість», але ж є випадки, коли сходилися на тому, що слово, хай і запозичене, можна лишити. Тотожний переклад тоді додавали з відповідним поясненням, а часом і з відмінами, що те пояснення підкріплюють. Ось наприклад:
https://slovotvir.org.ua/words/ohirok
Що з цим усим робити? Вилучати «переклади» такі? За якою логікою слід це робити, якшо робити? Чи залишити можливість її додавати, чи обмежити людей можливістю висловитись в обговореннях слів і вліпити палець униз?
Транслітерація з кирилиці на латиницю
https://seo-zhuk.com.ua/instrumenty/transliteracziya/
Здохни москаль