Останні події

Богдан Юшко прокоментував
12:09
слово генетив

Ще раз зауважу, що слово "пад/відмінок" можна упускати, тобто вживати невизначені прикметники просто як іменники, тобто:

именовен, именівн-
родів, родов-
датен, датн-
виновен, винівн-
оруден, орудн-
містен, місн-
кличен, кличн-

"Родів відповість на запитання кого? чого? і виразить значення суб'єкта дії, належності або якості, часто вживаючи ся із прийменниками біля, у, від, для, до, серед, з"

Богдан Юшко прокоментував переклад
11:58

Ominimia, to i cyto? Use odino e lieple yaco œd-mien-oc

Ярослав Мудров прокоментував переклад
11:49

ПАДІ́Ж дежу́, ч.
Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін.

В цьому випадку, мо', падіж глузду 🤣🤦‍♂️

Ярослав Мудров прокоментував переклад
11:45

ПАД у, ч., рідко.
Низьке місце, понижена місцевість; западина (у 2 знач.). Приклади
Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляйпільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сивашу... (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)

Богдан Юшко прокоментував
11:39
слово майор

G. r. im. / vin. bœilchui?
N. r. im. / vin. bœilcha?

Богдан Юшко прокоментував
10:57
слово центр

У слові ‹ród› (*ordъ) ó значить *o замість очікуваного *ъ

Богдан Юшко прокоментував переклад
10:54

+

Богдан Юшко прокоментував переклад
10:51

Такий твар не може бути

Богдан Юшко додав до слова ендоморф
10:49
переклад товстотвар

tóustotvar
___
Za pricladomy ‹toncotvar›

Богдан Юшко прокоментував
10:47
слово ектоморф

> Тонкотварь звучить 😅

Твар ч. р.

Богдан Юшко додав до слова генетив
10:46
переклад родовий пад

rodœu pad

Ярослав Мудров додав до слова генетив
10:25

Для любітєлєй русскаго язика і калькування

Ярослав Мудров додав до слова генетив
10:24

слово генетив

Значення: Родовий відмінок.

Приклад вживання: Родовий відмінок відповідає на питання кого? чого? і виражає значення суб'єкта дії, належності або якості, часто вживаючись із…

Богдан Юшко прокоментував переклад
10:22

Nas bõde isce bolye, ot pobacite

10:17
переклад дристун

Через 100 років про ці слова ніхто не згадає, вони зникнуть і нікому не будуть потрібні. Як зникла купа слів-новотворів, про які ми забули, хоча начебто недавно їх часто чули/вживали. Етимологія тих поодиноких слів, що збережуться через кілька десятиліть чи століть, буде й так закріплена в словниках і без нас 🤭😉

Ярославе, хоч трохи відповідайте вашому славному прізвищу. Суть не у тому, що їх забудуть, а у тому, що комусь доведеться ці тексти читати з цікавості чи для роботи. Як у них буде розуміння тексту, якщо ніхто нічого не розписує? ЕСУМ не всі слова має розписані, бо з контексту інколи складно зрозуміти походження і значення. Те, що для нас зараз очевидно, то для людей через 100 років буде великим питанням.

Ви стільки слів написали. Просто візьміть і зробіть: тут на Толоці створіть ще одну сторінку “Словник новотворів”. Заносьте туди слова самі та ті, що вам нагадають. І записуйте значення цих слів. Хто вам не дає цього робити? Просто беріть і робіть 🤷‍♂️
Краще розміщувати слова за абеткою 

Є такий словник, “Словотворчість незалежної України”, ще здається його чи що по роках робили, цікаво, чи хтось щось схоже продовжує

Цікаво, спасибі. На жаль, останній випуск у 2016 році був.

Через 100 років про ці слова ніхто не згадає, вони зникнуть і нікому не будуть потрібні. Як зникла купа слів-новотворів, про які ми забули, хоча начебто недавно їх часто чули/вживали. Етимологія тих поодиноких слів, що збережуться через кілька десятиліть чи століть, буде й так закріплена в словниках і без нас 🤭😉

Ярославе, хоч трохи відповідайте вашому славному прізвищу. Суть не у тому, що їх забудуть, а у тому, що комусь доведеться ці тексти читати з цікавості чи для роботи. Як у них буде розуміння тексту, якщо ніхто нічого не розписує? ЕСУМ не всі слова має розписані, бо з контексту інколи складно зрозуміти походження і значення. Те, що для нас зараз очевидно, то для людей через 100 років буде великим питанням.

Данило Ганич прокоментував переклад
09:32

‹Стєрно› є з лядскої.

Ratty More прокоментувала переклад
08:08

Ще один. :-(

Є такий словник, “Словотворчість незалежної України”, ще здається його чи що по роках робили, цікаво, чи хтось щось схоже продовжує

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
07:19

++

Kuľturnyj aborihen додав до слова вінір
07:18

Kuľturnyj aborihen додав до слова вінір
07:16

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:21

Судячи з перекладів д. Романа, він запам'ятав поки тільки назви 🤭😄

03:17
переклад тривладдя

Ярослав Мудров прокоментував переклад
03:10

Дикун, мазун, гладун, товстун 🤔

Якщо це слова чужі/на чужій основі, вони вже тут перекладаються (кілзона, радіостанція тощо), а якщо на питомій, то навіщо знаходити до них відповідники?

Ярославе, прочитайте ще раз мій текст, там чітко вказано, що першорядним є питання запису етимології, а «за необхідності» відповідники. Етимологія — походження слова. Є сумніви, що українці через 100 років розумітимуть походження жартівливих слів на зразок ухілеса (ухилятися + Ахілес) та йоблика (Е-бал + йобаний).

Через 100 років про ці слова ніхто не згадає, вони зникнуть і нікому не будуть потрібні. Як зникла купа слів-новотворів, про які ми забули, хоча начебто недавно їх часто чули/вживали. Етимологія тих поодиноких слів, що збережуться через кілька десятиліть чи століть, буде й так закріплена в словниках і без нас 🤭😉

Well yes, but actually no — ?

Ну так… та насправді ні.
Наче/Ніби й так, але [ж] ні.
Наче так, але не так.

Путятін Редріх прокоментував переклад
02:21

Ммм, здійснивши зворотній перекладацький розбір сполуки «засади письма», я дійшов висновку, що йдеться, мабуть, про принципи. Й дійсно: https://www.miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/10-klas/orfografichna-norma-352880/orfograma-orfografichna-pomilka-orfografichnii-slovnik-352242/re-52bafd7f-4d20-496a-828b-8eaf873b37eb

Чотири принципи/засади правопису: фонетичний, морфологічний, історичний, змисловий. Хух... А скільки пустослів'я довкола цього.

Путятін Редріх прокоментував переклад
02:14

Добродію Романе, ваше токмачення про засади письма вже скидається на одержимість. Так і хочеться спитати: ті засади письма зараз тут, із нами в одній кімнаті?

Жодного посутнього відгуку я про ці засади не побачив із жодного боку. Від себе кажу: я знаю чинний український правопис. Часом туди зазираю, проте частіше користуюся вторинними джерелами (самі судіть, добре то чи погано). Також зазираю в окремі наукові розвідки, автори яких часто не погоджуються з правописом.

Покликатися на якісь незнайденні засади письма — це приблизно як взивати до здорового глузду, намагаючись заперечити Стандартну модель.

Якщо ми тут почнемо наводити український правопис, то нас усіх заткнуть за засмічення словотвору своїми відгуками. Тож розкажіть, будь ласка, які саме засади письма ви маєте на увазі.

(Запити «засади письма» й «засади українського письма» нічого не дають.)

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
01:46

Більше кроквину

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
01:19

За 'центральний' може бути ‹ма́тичний› або ‹ма́точний› від ‹ма́тка› (порівняй: ма́тучник "стрижньовий корінь дерева" < маточн(ий) + ик)

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
01:09

+

Роман Роман2 прокоментував переклад
01:00

"Його письмо передбачає, що ви добре знаєте руську мову."
Добродію Богдане, мені цікаво, хоч Ви теж не раз показували Ваше нерозуміння: по-Вашому прізвища "Скляр" і "Школяр", наприклад, різні, між іншим, треба писати однаково?
Добродію Єлисію, до Вас те саме питання. Як бути з документами, наприклад, коли прізвище — саме Скляр або саме Шкляр, та не навпаки? І в схожих випадках, наприклад, прізвище/село Діброва/Дуброва, які по-Вашому, здається, треба писати однаково?

Добродію Богдане, до Вашого закиду. Письмо, в якому треба "здогадуватися", просто не годиться. Ваші слова, як і таке ставлення загалом, не має ніякого глузду

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:51

">Добродію Єлисію, то скажіть, будь ласка, то як ІЗ ПИСЬМА зрозуміти що слово можна, чи навпаки, не можна читати з Ш?

Так само, як надім'я замість над'ім'я"
Знову й знову показуєте Ваше нерозуміння й невміння мислити. Я питаю добродія Єлисія (1!) про його правопис(2).

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:50

@Данило Ганич

»руськ«

Tó tvar bui boul, gadaiõ, ‹roussyoc› ci ‹roussec›, iz ogleadomy na ‹mœzgu› → ‹mozoc›, ‹rœzgu› → ‹rœzoc›, a tacoge niem. tvar ‹Leipzig› ← *Lipsku ← *Lipyscu, ta rod. mn. ceix., ‹-isek› ← ‹-isko›, na pr., u: ‹hledisko : hledisek›.

Carolina Shevtsova прокоментувала
00:35
слово центр

Просто розглянути їнші питомі слова про вснову.

До речі, чому *kòlъ дає cœl, але *rȍdъ дає ród (чи щось таке 😅)?

Данило Ганич прокоментував переклад
00:29

Mieniõ Vam douge za pœdporõ!

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:27

»Ніхто, бачу, не зрозумів...«

Ni, prosto, nicto, viedie, ne xotié ygrati Vachõ ygrõ u gloumça.

Carolina Shevtsova додала до слова ханк
00:26
переклад ганк

Не голосувати.

Carolina Shevtsova додала до слова ханк
00:26
переклад ханк

Carolina Shevtsova додала
00:26
слово ханк

Значення: Сексуально привабливий, добре складений чоловік молодого або середнього віку із м'язистою статурою з відсутнім або незначною кількістю…

Приклад вживання: У випадках, коли ханк схильний до бігорексії, його статура може набути вигляду була (англ. bull - "бик").

Carolina Shevtsova додала до слова тванк
00:11
переклад тванк

Carolina Shevtsova додала
00:11
слово тванк

Значення: Фізично привабливий чоловік підліткового та юнацького віку із м'язистою статурою, переважно з невеликою кількістю або повною відсутністю…

Приклад вживання: Термін зазвичай використовується в індустрії гей-порнографії і позначає гея (або бісексуала), який на вид є більш м'язистим, ніж твінк, але…