E bœilche põtey perédati tó znaceigne 'dying down/out' (veat. 'угасающий') rousscoiõ bez tvarou na ‹•õtchiy›. Ta perédatcha œdvisity na ynie receignie.
Na pr., u tie receignie:
»Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на згасаюче вогнище, від якого лишалось тільки червоне вугілля.« 'згасаюче' mogé bouti perédano bõdy tvaroma ‹gasnõtchi› ci ‹cyto gàsne› tui rieci ‹gasnõti›. Vidgyte pricladui dolou:
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto gàsne lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac gàsne ognisce/bagattye lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto gasnõuxi lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac gasnõuxi ognisce/bagattye lixia samo cerveno õgllye.
Roussca móuva znaié i tõ riecy ‹géurieti› cyto ouge samo znacity 'gasnõti ci tlieti (o polómeni, ognie, ogniscie, bagattie)' ta tó iméno ‹géurivo, géuriey› cyto samo ouge znacity 'yno slabo polómea'. Vidgyte pricladui dolou:
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto géurieiõtchi lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac géurieiõtchi ognisce/bagattye lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto géurie lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac géurie ognisce/bagattye lixiaiõtchi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na géurivo/géuriey po ogniscie/bagattie.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na géurivo/géuriey œd ogniscia/bagattya.
____
Sõmnieuen e prostertuy tou œd 
@Kuľturnyj aborihen tvar ‹yzgasnuy / ougasnuy›. He ceasty slœu: ‹néougasen›, ‹néyzgasen›, ‹nepogasen›, ‹samogasen›, ‹•gasen, •gasn•› znacity 'cyto mogé gasnõti', ne 'cyto gasné', a u ‹ognegasen›, pogotœu, ‹•gasen› znacity 'priznacén do gaseigna'.
Абревиятура. Новий корінь.
Слово пак відоме й на Наддніпрянщині, та значіння в його инче: "цілим, неподіленим, непорізаним", наприклад у Котляревського: "По вівці цілком глитав." (Ен. V. 76), або ще приклад: "Вона продала полотно цілком, а не сорочками." (Лебед. у.)
r2u.org.ua: *рм'я*
Але так, тут мабуть спроститися має (знати — знам'я, плід/плести — плем'я, хоча от писм'я), тому подав усі
»мабуть тому й різниця — спроба передати саме так, як там написано«
Tac e.
»nïe є давньоруське, gne є середньо- й новоруське, материяли ж СрІзнІвського описують ту добу, де ще були редуковані ь, ъ«
Tac e.