Значення: Процес проникнення розплавленої магми в земну кору; те саме, що інтрузи́в.
Приклад вживання: За попередніми, ще не уточненими даними, у період часу 1150–1250 млн років відбувалися інтрузії Коростенського інтрузивного комплексу…
Значення: Зараження людей, тварин і рослин тваринними паразитами; уторгнення в яку-небудь місцевість не характерного для неї виду тварин, рослин;…
Приклад вживання: Сьогодні ми спостерігаємо вже шість екологічних криз, насувається сьома – інвазія. Катар шлунка у тварин спостерігається при гострих…
Породжена мислею
Я ж тому й питаю, бо розуміння тями “істоти” в пана Мудрова доволі специфічне. Ба, в инших мовах і тварини суть середнього роду, то що, вони тепер уже не “істоти”? Андроїди суть “істоти” чи ні?
По-перше, я б не ставив в одному реченні “пана Мудрова” і “розуміння”, тим більше “розуміння тями”. Спершу він галасував, що рослини не можуть бути істотами, зараз уже наче принишк і говорить про “біологічне значення”, стараючись зам’яти ганьбу.
По-друге, “Инших”, “суть”…
По-третє, я б сказав, що андроїди – таки не істоти. Так, тут може бути досить тонка межа між істотами й іншим. Якщо вже прикортіло, кажу ж, можна створити натомість розділ “жива природа”, де будуть “і рослини, “…і гриби, і бактерії, і археї, і віруси, і пріони…””. А деякі тонкі випадки, думаю, треба окремо просто розбирати, та й усе. А “істоти” тоді будуть люди, гноми, духи й балакучі камені
Значення: Смужка паперу, тасьма тощо, що закладаються у книгу, зошит і т. ін. для позначення потрібного тексту.
Приклад вживання: Папка знову лягає на місце, але в ній стирчить уже кілька закладок. (П. Колесник) Вже майже несамохіть вийняв з шухляди товсту зелену папку…
Потрібен розділ “меблі”.
Навіщо? Скільки слів ви на них назбираєте?
Достатньо побут.Слушно. Тоді треба дати можливість творити особисті словники. Біля слова має бути значок ➕ (“додати в словник”) → перелік словників / створити словник. Було би дуже зручно. На приклад, для військових чинів, для яких розділ “військо” ж надто взагальнений.
Вибачте, спершу про це скажу. Годі, ГОДІ клепати мертву мову за совіцькими зразками! Боляче ж читати. “Вточнити”, “Взагальнений”(у якому особисто я чую інший одтінок, а то й значення) – так якщо хто й каже, то тільки той, кому Мова чужа, хто не має її чуття й досвіду геть, і, тільки-но почавши вивчати її, бездумно тулить усюди “правила”, які нітрохи не правила на додачу. Скільки ж уже прро це писав!
Уточніть, будь ласка, думку про “перелік словників”
Геологія, копалини — додати
Можливо ще “матер’яли, речовини”?
Так, я вже писав про речовини. Матеріали – добра думка.
Геологія, копалини — додати
Можливо ще “матер’яли, речовини”?
Історія — додати
І що там буде?
Люди, істоти — замість “істоти”
Зайво. Гадаю, це не лише моя думка.
Потрібен розділ “меблі”.
Навіщо? Скільки слів ви на них назбираєте?
Достатньо побут.
Слушно. Тоді треба дати можливість творити особисті словники. Біля слова має бути значок ➕ (“додати в словник”) → перелік словників / створити словник. Було би дуже зручно. На приклад, для військових чинів, для яких розділ “військо” ж надто взагальнений.
Я ж тому й питаю, бо розуміння тями “істоти” в пана Мудрова доволі специфічне. Ба, в инших мовах і тварини суть середнього роду, то що, вони тепер уже не “істоти”? Андроїди суть “істоти” чи ні?
Ні, добродію Єлисію, дозвольте-таки спитати: а з чого Ви взагалі взяли, що слово "(д)звоновина мало значення "бронза"? 
Словники, сьогодні.
То все добре, коли вже є розділ “рослини”, а як бути, наприклад, з грибами?
Я вже писав вище: “…Тобто і рослини, і тварини, і люди, і гриби, і бактерії, і археї, і віруси, і пріони, і духи, і балакучі камені абощо — це все істоти, або в прямому значенні в найширшому розумінні (хтось/щось у цьому світі, що належить до живої природи, щось живе), або хтось/щось вигадане й наділене властивостями істот”.
Не витрачатиму час на останнє ганебне безглуздя д. Ярослава. До того він писав про “мовознавче значення” слова “істота”. “Мовознавче значення” – це про питання до іменника, “хто” або “що”.
Я закликав би не ускладнювати зайве й лишити все як є. Щонайменше – “Істоти” лишити в біологічному значенні. “Тобто і рослини, і тварини, і люди, і гриби, і бактерії, і археї, і віруси, і пріони…” – це все істоти, хай ними й лишаються. А мавки й русалки – чим дуже од людини, за уявленнями, одрізнюяться? Тому, як я, знову ж, писав вище, закликаю вважати, що “істоти”=“істоти1”(усе живе, те, що належить до живої природи, до світу живого)+“істоти2” (усе вигадане, наприклад, і наділене властвиостями істот1”.
Або, якщо буде, як посякчас, щонайгірше, не “рослини” вже, а “жива природа”. Це і рослини, “…і гриби, і бактерії, і археї, і віруси, і пріони…”.
То все добре, коли вже є розділ “рослини”, а як бути, наприклад, з грибами?
Доповнення роздумів 22 листопада вище.
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142993
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142995
https://slovotvir.org.ua/words/bronza#c142998
З’явився сумнів. Зауваження: вважатимемо, що наше слово “бронза” й німецьке слово “Bronze” збігаються в усіх значеннях (або, щонайменше, в цьому значенні), одтінках значнень(ня) й особливостях ужитку, отже, взаємозамінні. Це треба вказувати або доводити.Це важливо! Не всі, на жалище, розуміють, що якщо деяке слово СЛОВО2 походить од СЛОВА1 іншої мови, це ще не значить ніяк, що СЛОВО2 й СЛОВО1 збігаються в усіх значеннях, одтінках значень й особливостях ужитку.
Ходімо од зворотнього. Припустімо, слово “дзвоновина” мало значення “бронза”=“Bronze”. Тоді питання: чому впорядник указав як переклад слово “Glockenspeise” і не вказав слово “Bronze”? Якби слово мало значення “Bronze” (бронза взагалі), логічно припустити, що впорядник додав би його за переклад, або, щонайменше, серед перекладів, чи не так? Але слово “звоновина” не має в словнику значення/перекладу “Bronze”, тому логічно припустити, що значення цих слів не збігалися.
Словник (https://www.duden.de/rechtschreibung/Glockenspeise#google_vignette, не знаю, правда, за яке століття й чи можна йому сповна довіряти) подає значення “Bedeutung ⓘzum Glockenguss verwendete Legierung (z. B. Glockenbronze oder Gussstahl)” (машинний переклад: “Значення ⓘ
Сплав, що використовується для лиття дзвонів (наприклад, бронза для дзвонів або лита сталь)”, що збігається зі складництвом (морфемікою) слова, що, якщо ми з машинним перекладом не помиляємося, дослівно значить приблизно “їжа для двонів”, близьке до “матеріал на дзвони”. Ще одне зауваження: складництво, як і походження, не визначають значення слова, одтінки, особливості тощо, та відповідність слова устрою – перше логічне припущення. Наприклад, з устрою слова “дзвоновина” найлогічніше спершу припустити, що воно має значення “те, з чого роблять дзвони”, “матеріал на дзвони”. Якщо (якщо!) вірити словнику, слово “Glockenspeise” не має значення “бронза (взагалі)”, а має значення “матеріал на дзвони”, причому не тільки бронза, отже, не всяка бронза й не тільки вона. На підставі 1) устрою слова “дзвоновина” 2) устрою слова “Glockenspeise” 3) поданого в словнику значення слова “Glockenspeise” і 4) того, що слово “Glockenspeise” подане за переклад до слова “дзвоновина”, можемо зробити якщо не висновок, то сповна підстависте припущення, що обидва слова мали значення не “бронза”, а “матеріал на дзвони”, тобто не будь-яка бронза (тобто слова не вживалися поза омов’ям виготовлення дзвонів, тобто бронзу називали “дзвоновиною”/“Glockenspeise” тільки коли йшлося про виготовлення дзвонів і не називали бронзу так, коли мова була не про дзвони) і не тільки бронза, а взагалі будь-який матеріал (метал, сплав) для виготовлення дзвонів.
Я не спішу називати своє припущення, хоч і з досить переконливими доказами, висновком. Я також не спішу казати, що “дзвоновина” не годиться за “бронзу”. Треба (хоч і не дуже воно, як на мене, вагоме) згадати слово “дулевина”: говоримо на вовка – скажімо й за вовка. Але я вважаю, що слово “дзвоновина” не мало значення “бронза”, але мало значення тільки “матеріал на дзвони”, тільки на дзвони і не тільки бронза, тому наводжу докази.
Думки, зауваження, заперечення, припущення, доповнення, уточнення?
Надання підстав
І навіщо?