Ну я того й кажу, що “не знаю точно”. Мене цікавить, як може далі розвиваться мова в центрі Вкраїни, узагалнюючи, того я й створив цю нитку. А те, що від говірки до говірки, то ясно, надто коли нема контакту між ними.
Розумію, звичайно. Але поділяю Олексину думку, та не бачу приводу на те 😉
Якщо "технологія" якось не влаштовує, тоді "філологія", "метрологія", "космологія"... чимось не влаштовують?
Я вам приклади не наведу, але ви мене зрозуміли, про що я кажу.
якась видозміна початкового "лизання" з наголосом на перший склад, від "лИзькати". Запропонував би ще "підлизування" (подібно до "підмивання" --- миття промежини), але за словом "підлизувати" вже закріплене підлабузництво
До прикладу, не кіт - кота, а кіт - кіта. Вирівнювання за н. в. одн. З котом, либонь, невдалий приклад, та я кажу про поступове забуття для деяких слів про те, з чим чергується і. Так само з тим “пісо́ку”, за н. в. одн. пісо́к
Ні першого, ні другого не чув. З теперішньої мови чую хиба міць : міці. Та троха лиш, чи це сталось через природній розвиток мови. Грінченко засвідчує тіьлки міць : моці (https://hrinchenko.com/dictionary/word/28618-mic):
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
До прикладу, не кіт - кота, а кіт - кіта. Вирівнювання за н. в. одн. З котом, либонь, невдалий приклад, та я кажу про поступове забуття для деяких слів про те, з чим чергується і. Так само з тим “пісо́ку”, за н. в. одн. пісо́к
Я грішу тим, що видаю такі галицькі слова, це правда. Який привід? Просте бажання позбуться від нерегуларностей. Та й засвідчено ж такі зміни, хоч-не-хоч, у того же Грінченка.
Я не бачив такого бажання. Що вже й казать, як голосного /y ~ i/ у таких формах, як ⟨кіз⟩ (род. од. множ.) не вирівняли за взором усіх инчих одмінків з /o/. Не дасте прикладів із Грінченкового “Словаря”, як кажете, що такі зміни там засвідчено?
Знання чи нові знання комусь допомогли щось створити,
Із Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/19991-zemlia):
Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ком. І
Я грішу тим, що видаю такі галицькі слова, це правда. Який привід? Просте бажання позбуться нерегуларностей. Та й засвідчено ж такі зміни, хоч-не-хоч, у того же Грінченка.
regul-ar-is
Oll Korrekt - Усе Поправно
Або "упорядку" за нарідною етімологією
Отже, такий пробіг був радше незначний, острівлений на всьому мовному тлі. Але вот я собі гадаю, що конець-кінцем українська на Наддніпрянщині могла би почать позбуваться біглих голосних, а ще пізніше й чергувань о, е з і.
Який на те міг би буть привід?
А слово “радше” не наддніпрянське.
Як жеж не розкриває, як його засвідчено в потрібному значінні?
https://hrinchenko.com/dictionary/word/2749-bozok
Божок, -жка, м. 2) Идолъ, кумиръ.
А ще:
https://hrinchenko.com/dictionary/word/2043-big-i
Біг и Бог, Бога, м. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440
https://hrinchenko.com/dictionary/word/2738-bozishhe
Божище, -ща, с. Идолъ. К. МХ. 13. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну. К. Псал. 221.
або чур
Сумнівне.
Коли вже в Вас одсутнє мовне чуття (перехід *о в *і в новозакритому складі є вчевидно сутня часть української мови) та з якоїсь причини Ви не можете самі перевірити твар слова на його питомість у вкраїнській мові (що можна здійснити чином порівняння з иншими словами), то вот Вам джерело, де прямо сказано, що слово "повто́рний" є черпане з московської мови, прошу:
Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови / ред. Л. В. Ушкалов ; пер.: С. В. Вакуленко, А. І. Даниленко ; Канадський інститут українських студій, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Харківське історико-філологічне товариство. Харків : Акта, 2002. XII, 1054 с. + дод. 1-4. (Класика української науки). ISBN 966‐7021‐62‐9. ISBN 966‐7021‐34‐3 (серія). С. 921.
Може за стільки років на Словотворі хоч якісь знання здобудете.
Приклади такого словотвору? Із -н'я.