Останні події

Павло Коваль додав до слова перебір
04:28
переклад пальцівка

гра пальцями

04:25
слово перебір

Значення: Грати на гітарі перебором. Тобто, гра на гітарі технікою арпеджіо.

Приклад вживання: Краще цю пісню зіграти перебором.

Gryvko Chebryk додав до слова воз-
01:04
переклад в-

` во имя = в ім'я - Славте

Gryvko Chebryk додав до слова воз-
01:02
переклад зо-

возславте
~
[прославте] - - = зославте//
// в наслідку на/ви/про = славте

Gryvko Chebryk додав до слова воз-
00:59
переклад ви-

вознагроди́т
=
ви́нагородить

Gryvko Chebryk прокоментував переклад
00:59

вознагродит
ви- нагородить

Володимир Шумейко прокоментував переклад
вчора 23:47

ріллєзнавець доречнїш

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 18:58

тур. крим.тат. paj «пай, частина», аз. тат. кирг. пай «тс.» походять від кит. p’ai

вчора 18:56
переклад полонь

Пор. полонка

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 14:09

sieverozemle

Kuľturnyj aborihen додав до слова пірографія
вчора 12:47
переклад палепис

Палене писання

Вовкун прокоментував переклад
вчора 12:24

Вважаю задовільним витвором, бо напримір летунство – авіація творено від летун – авіятор, льотчик, тоді моряк – моряцтво, тобто всі люди, що працюють на морі

Євген Шульга додав до слова лабіринт
вчора 12:19
переклад блукави́ще

Надихнуло "блуканище" :)

Євген Шульга прокоментував переклад
вчора 12:18

Це якщо лабіринт у підвалі. А якщо на другому поверсі, тоді блукавище :)

Путятін Редріх прокоментував переклад
вчора 12:16

+
щойно побачив --- прийшов додавати або голосувати

вчора 12:12
переклад усевключний

"Нобелівська премія з економіки присуджена за доведення важливості всевключних засад..."

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 12:11
слово арктика

»A tout e *r̥tsu, oge dalieye yma dati, viedie, *rusu, otge boulo bui ⁺‹ros› rousscoiõ.«

PIE izcladotvœrnœi pluinnœi izvuicieyno g’ daiõty *ir, *il, *im, *in (ta *ur, *ul, *um, *un po read iz ogõblenuimi) u prabaltoslovienscœy. Porœvniay na pricladie*n̥ ta *m̥, cyto naiceastieyxe staié u taxœy positiyie:

*h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь;
*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę
*h₁m̥téy → *imtei → *jęti

A taco samo porœvniay prousscoe: *h₂r̥-mó-s → *irmos → irmo

I litòuscoe: *h₁r̥h₁téy → *irtei → irti

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 11:32
слово арктика

'й' був за м'який приголосний, тому найбільше так.
Хоча могло би бути й ‹їрс/їрст›, бо, наприклад, інші слова з початковим *jь у сильній позиції дають "ї". Порівняй:
їл/ил < *jьlъ
інде/инде < *jьnъde
Та, гадаю, ледве, бо тут їр утворює з плинним /r/ "дифтонг". Хоча тяжко сказати точно, бо за мало прикладів слів на *jьrC, *jьlC (C - приголосний) у праслав'янскій

Ratty More прокоментувала
вчора 11:17

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.

До Kuľturnyj'го aborihen'а:
Дякую Вам за пояснення. :-)

вчора 09:25
переклад пиропис

Де «пир» це не тільки когнат πυρ, а й праіндоєвропейський «пасивний вогонь», залишки вогню (Wiktionary: Two main terms for “fire” are reconstructible for Proto-Indo-European: *h₁n̥gʷnís and *péh₂wr̥. They are usually considered in semantic opposition. The term *h₁n̥gʷnis is usually masculine and refers to fire as something animate and active (compare Agni, the most prominent Old Indic deity), whereas the term *péh₂wr̥ is neuter and refers to fire as something inanimate and passive, i.e. as a substance; Proto-Slavic *py̑rь «remains of fire, smoldering ash, cinder; lye, product of combustion»). У нас лишився в пирей «солом'яний попіл» (ЕСУМ)

переклад вапа

ЕСУМ: «місце, де стоїть вода; грузьке місце», веде свій рід з *vapa «body of water (pool, pond, lake), standing water», *h₂ep- «water; body of water», «In Proto-Indo-European, the active elemental *wed- (“water”) was contrasted with the passive *h₂ep- (“body of water”), similar to the opposition of the active "fire" *h₁n̥gʷnis with the passive *péh₂wr̥» (Wiktionary), ще один корінь для води, щоб не складати з того ж кореня чи двох, ще й пасивний з потрібним значенням

переклад вапа

ЕСУМ: «місце, де стоїть вода; грузьке місце», веде свій рід з *vapa «body of water (pool, pond, lake), standing water», *h₂ep- «water; body of water», «In Proto-Indo-European, the active elemental *wed- (“water”) was contrasted with the passive *h₂ep- (“body of water”), similar to the opposition of the active "fire" *h₁n̥gʷnis with the passive *péh₂wr̥» (Wiktionary), ще один корінь для води, щоб не складати з того ж кореня чи двох, ще й пасивний з потрібним значенням

Англ. pool когнат з болотом

Carolina Shevtsova прокоментувала
вчора 07:42
слово арктика

Після 'й' теж стає 'о'?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:04

+
Та чому не розмогати?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:03

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:03

Хіба ні ?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:03

В цьому правда підходить.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 06:02

+

Аь Ав прокоментував переклад
вчора 05:07

Сімейний стан, фінансовий стан, тощо. +

вчора 03:13

Розслаблювати, зменшувати нервове напруження goroh.pp.ua: відпружувати

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 01:16
слово арктика

yeors(t)

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 01:13
слово арктика

> Ну, мало б бути щось як ‹йорс›, бо ж їр у сильній позиції. Порівняй з ‹перст› (< *pьrstъ),, ‹верх› (< *vьrxъ).
А щодо "о" перед заднім голосним порівняй з ‹жорном› (< *žьrny), наприклад

А, точно, сильна позиція.

אלישע פרוש прокоментував
вчора 00:58
слово арктика

»Бо найближче я згадую лише "їж".«

@Carolina Shevtsova

Tó e ‹eigy› |je͡iʒ| ← *ezyu, otge *e-. A tout e *r̥tsu, oge dalieye yma dati, viedie, *rusu, otge boulo bui ⁺‹ros› rousscoiõ. Por., na pr., *r̥tas → *rutu → ‹rot›.

Петро Абрамович прокоментував переклад
вчора 00:40

сфінкс (коли старий мудрий та індеферентний-байдужий!)

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 00:17
слово арктика

Також, як варіант, піє. *tḱ міг би метатезувати, що б дало прабал.-сл. форму *irśtas и прасл. форму *jьrstъ, що в український дало б щось як ‹йорст›

Є. Ковтуненко прокоментував
31 травня
слово арктика

Ну, мало б бути щось як ‹йорс›, бо ж їр у сильній позиції. Порівняй з ‹перст› (< *pьrstъ),, ‹верх› (< *vьrxъ).
А щодо "о" перед заднім голосним порівняй з ‹жорном› (< *žьrny), наприклад

Пасерб додав до слова геймченджер
31 травня
переклад переворо́т

Пасерб додав до слова гарем
31 травня
переклад перешлюб

Володимир Шумейко прокоментував переклад
31 травня

+++

Володимир Шумейко прокоментував переклад
31 травня

+ для деяких випадків

31 травня
переклад водотроща

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
31 травня

+

Carolina Shevtsova додала до слова арктика
31 травня
переклад ві́ззя

Од Віз (им'я сузір'я)

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
31 травня

антарктика — надсніжжя?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
31 травня

То не лише кіт.

Carolina Shevtsova прокоментувала
31 травня
слово арктика

Чому? Можете приклади навести? Узслів'я? Бо найближче я згадую лише "їж".

Володимир Дволикий додав до слова кіт
31 травня
переклад стебль

Якби лишилася праслов'янська назва дикого, див. лісовий кіт

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
31 травня

Мабуть, чашевиця.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
31 травня

Чомусь ми криво звучить