Останні події

Римидолов Вертислово додав допис у нитці
Зміни до мови / Дивомова

19:18

Добридень. Як і обіцяв, кілька випадкових думок, про які мені цікаво почути гадки інших людей, тому припрошую, будь ласка:

IV. Кілька побіжних надумок

IV.1. Як би ви описали можливі підходи до створення чистомовних відповідників? Які в цих підходах можуть характеристики?

Одна, мабуть найголовніша, координатна вісь — це від калькування до “вільної творчості”. Калькування реконструкцією та переклад теж живуть на цій лінії, а може й пошук у словниках та творах.

Ще одною властивістю підходу, яку можу спробувати назвати, це відкритість: наскільки ви відкриті до давньої мови, діалектів, книжних й навпаки розмовних слів (або, відповідно, “захищаєте” свою мову від них).

Взагалі краї обох цих спектрів мають якийсь задум, можливо, треба просто принциповість визначати, наскільки є ідея, але це доволі нудна вісь.

IV.2. Нещодавно подумав, що цікаво було б системно, скажімо, виписати всі дієслова, які вийдуть, якщо додати всі можливі префікси до одного кореня — але одразу спинив себе, з дієсловами ми й так це завжди робимо. Тому може так саме іменники, прикметники чи ще щось, для словотворчості. А поки нагадаю, що наші префікси є відповідниками прийменників в англійських фразових дієсловах — а власне й походять з прийменників.

IV.3. Скільки в українській є різних “видів” дієслова, в широкому значенні? Ніяк не можу згадати, в кого я бачив схожий список форм від одного кореня, але здається багато:

Багатократні дієслова (те саме що фреквентатив?, багаторазової дії): бувати, чувати, знавати, живати, відати (від вісти), мовляти тощо, багато залишків є в різних формах; а ще попобити, попоїсти;

Однократні (semelfactives, одноразової дії): стукнути, смикнути, сипнути, також з -ону- замість -ну-;

Ітератив: відвідувати, (по)читувати, (роз)питувати;
Делімінатив: поспати, погуляти;

Каузатив?: білити? (чи навпаки, окремо дивитися на біліти?); вбивати (якщо порівнювати з вмирати); ростити?, поїти?;

Дієслова руху мають визначені й невизначені (?) недоконані види (перші два з трьох у прикладах; неозначені й означені; перші це дуративи? також тут є ітеративи?): ходити — йти — піти, їздити — їхати — поїхати, літати — летіти — полетіти, возити — везти — відвезти.

Ще є схоже поняття “рід дії”, але це ніби інше й нудніше, хоча деякі з верхніх там згадують. Або це в мене такі упередження, й inchoative “засміятися” (та кілька схожих) не так вражає, коли звик до нього й твориться звично — хоча й логічно, що це утвір з початкового дієслова. Так саме не згадував вже давні часи, теж пов’язане.

Ще можна шукати аспектуальність, темпоральність.

Поки такі безладні знахідки неглибокого пошуку, може хтось знає як їх впорядкувати? Вже бачу одну працю, яка може щось прояснить, та й кілька загальніших граматик, які згадують роди (способи) дії, схоже це про них треба дивитися.

Взагалі почалося якраз з того, що помітив, що в праслов’янській були різні види з чергуваннями й афіксами, але щось так і не бачу списку, наскільки розроблено це все?

IV.4. Про (мої) надрядкові писмена різне:

Цікаво, що вони, як я їх формулював повище, розрізняють слова, хоча я про це чесно спочатку не думав: біг — біⷪг, тіⷪк — тіⷷк. До речі, сучасне І ж йде або з О, або з Е, або з *ě (“ѣ”?), так?

Розвиваючи цей надум, мабуть можна позначити усі-усі чергування, випадання, спрощення? (Ну або дивитися не як на чергування, а як на рід звуків)

У звичному звукописі таким користуються, щоб записувати наближення вимови (“[еꙵ]”, але не зовсім), та це в правописі ні до чого, гадаю.

Надум правопису Гатцука позначати Й перед чи після голосної тільки діакритикою цікавий, мені сподобався на рівні дивування, хоча читати мабуть тяжко.

А взагалі десь між звичаєм нашої давнини писати деякі писмена над рядком (здається, наприклад, приголосний, який закриває склад; до речі, нащо вони це робили й чому вважали зручним читати?) і корейським хангилем можна винайти щось таке:

ре•ве та тⷭоⷢ•не нⷣіⷫ_ⷬ ши•ро•киꙵ

Український хангиль, українське складове письмо чи якось так

Костянтин Черній прокоментував