північна америка -нова північина/новопівнічина.
Південна америка -нова южина/новоюжина.
Або новосвітина
Новий світ
Наприклад, тут (2012-ий рік):
https://lingvoforum.net/index.php?topic=53528.0
»Так ˙ мꙑ можємо творити стандарт на основѣ допєтрѡвскоіꙑ кꙑрилицѣ · та в ко̀жднѡмь разѣ такє письмо бѫдє значно тѧжшє за нꙑнѣшнє :«
А в тім, не знаю, чи тяжча буде така правопись. З одного боку вона етимологічна та архі-/діафонематична (тому всі схожі на вимові та стоплені в усяких говірках фонеми значимо різними буквами), тому доведеться вчити, як писать опрічні морфеми.
А з другого — теперішня правопись аж рябить усякими правилами та, як кажуть, винятками, що їх тяжко спрогнозувати, тому її самої тяжко навчитись через нестачу непохитної логіки.
За це кажуть і теперішні шкільні оцінки з української мови (теперішня просвіта цінить не знання та вміння говорити мовою, а "правильність" ужитку теперішньої правописі), і потреба в опрічному заправлянні з напутником поза школою, щоб упоратись із тестами.
»Хьиба ви не бачив, він же починав з кирилиці на взірець середньоруської«
Пам'ятаю, що бачив, що він у році вісімнадцятім по дев'ятнадцятий десь писав кирилицею, та то він тоді, видно, просто експериментував із кирилицею якийсь короткий час, бо латиницею він писав іще давніше, що видно з його дописів на Фейсбуці та мовницьких форумах
> так, можливо, десь на Закарпатті кажуть по іншому, але, як на мене простіше з тим, що є, і все-таки, в Латиниці нема ч, ш, ж та інших звуків.
Але ж тут далеко не лише південний захід! Латинська правопись п. Поруша звертає ввагу на багато правобережних рис живойи мови, що йих льитературна просто нехтує.
То й що? Це слово вже давно зазнало десемантизації. Воно вже тепер не значить те саме, що й давніше.
До того ж, спитуватися переписати історію й мову на теперішній західнояврупський секулярний та ліберальний лад — марна та вадлива справа.
Так свого часу чинили радянські історики та мовознавці, щоб обґрунтувати своє вчіння про один рід трьох братських народів.
Не Гражданку, а звичайну українську кирилицю, яка була до Гражданки, наприклад: незаслужено втрачений Ѧ, який замінили на Я. А ще, кирилиця взагалі-то, може передати всі звуки української мови. І так, можливо, десь на Закарпатті кажуть по іншому, але, як на мене простіше з тим, що є, і все-таки, в Латиниці нема ч, ш, ж та інших звуків. Та й, Латиниця не спроста міжнародна! Вона міжнародна не тому, що вона зручна (це не правда, там багато звуків потребують або диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде). Вона міжнародна, бо Британія, Іспанія, Португалія та Франція дуже затято втюхували її іншим народам, та витісняли їхні мови, писемності тощо. Так, москалі те ж саме робили з кирилицею: поширювали її не через добрий спосіб, але є різниця між Гражданкою та козацькою кирилицею (з тими Ѧ і Ꙋ).
Спеціальна ринка для приготування французького соте. Ця французьска страва започаткувала цілий клас посуду для приготування, а саме: наче і пательня, але й як каструля, і вийшло щось середнє, а саме: доволі глибока пательня, ще й, як правило з ручками, як у каструлі.
zabezpéca / obezpeca
___
Tvoreno cerpagnuimy perécladomy lat. **insecurantia (neviedomo u lat. — tó e lat. pratvar d.-phran. *enseürance, oge e œd toho lat. pratvara). Lat. slovo (viedome) e ‹securus, secura, securum›, yno primeitno iméno, znaceatchi „bezpecen, bezpeicyna, bezpeicyno“. Rous. ‹bez•peca› tòcyno utority lat. ‹se•cur•›, cde ‹se•› znacity „bez = mimo, unie“, a ‹cur•› „pecielouati (dbati o cœmy)“. Perédcép ‹in•› u eag. ‹insurance› e œd phran. ‹en•› u phran. ‹ensurer› „zabezpeciti, obezpeciti›, i tout slougity he posiliti znaceigne pne slova, otge samoho znaceigna ne nesé, tomou ya daiõ dva tvara iz tacuimige pocépui posileigna: ‹za•› ci ‹o•›.
provieteny, provietni-, provietn-
/pro.ˈʋi͡e.təɲ/, /pro.ˈʋi͡et.ɲ-, pro.ˈʋi͡et.n-/
Œd ‹proviet› „professio“ (v. професія (фах), Obgovoreigne) + uzteagynui pocépui (relational suffixes) *-yn- ta *-yos.
E pèuna, xotcha i tònca, rœzniça u rouxyneignie rous. ‹poclic›, niem. ‹Beruf›, nzm. ‹beroep›, slvç. ‹povolanie›, ceix. ‹povolání› yz odinoho bocou, ta lat. ‹professio› yz drougoho. Pereidgynœi sõty cerpanœi perécladui tacoge latinscoho slova ta ne ‹professio›, ale ‹vocatio›. Oba receni znaceaty priblizno te same, ale docui opisouiõty viedgiyscui perviesnuy crõg coristagna yz yéiou — pocitagna (religio), tocynieye, coli móuva o ustõpie u yn read çerque. To recein ‹vocatio› œdznamenoua (used to denote) „clicagne“ (lat. ‹vocare› „clicati“, por. i niem. ‹rufen›, nzm. ‹roepen›, slvç. ‹volať›, ceix. ‹volat›) a tó Bogomy, yz bocou Boga, stati vieren ynou readou çerque, slougiti Bogou, tbt. tou e dieya lioudinui stradna. Meidj tuimy, to recein „professio“ e œd rieci ‹profiteor› „progolósiti (viernœsty slougiti), vuiznati, posouliti (promise)“, perviesno, vierno slougiti i derjati ci sliedouati pràvilam ta readou, a pozdieye svietscam zaineaittyam. Martin Lüther, perécladauxi Sveate Pisymo, uzea lat. ‹vocatio› œd ‹vocare›, oge niemeçscoiõ e ‹rufen, i tvori œd yeoho iméno ‹Beruf›. A ouge za niemeçscoiõ bie pac tvoreno slovianscœi slova œd slovianscuix riecey (v. vuisje). Otge, yac ya vidiõ, ta slova tvorenœi za lat. ‹vocatio› sõty tiesnieye poveazana iz dieyeiõ Boga ci „Vuischoï Silui“ (Œn/Ona bo „‹vocat / clic雓), i tomou u menchie mierie opisié te cyto to poem „professio“ znacity. Iesce raz, docui u medjax pocitagna, obie slovie ci oba receni ci pœyma znaceaty te same, prosto ‹vocatio› e dieya Boga, a lioudina, ni bui, „stradno“ priimé te clicagne, a ‹professio› e dieyeve progolósieigne lioudinoiõ samoiõ, i tomou droughe blizje perédasty „viernœsty“ svietscam zaineaittyam.
Tomou, znaiõtchi ouge viedome slovo ‹poclic›, ya gleadax po ynie inchie slovie, oge blizje bui perédalo lat. ‹professio›, a ne lat. ‹vocatio›.
https://web.archive.org/web/20180728000315/https://dialectstat.wikispaces.com/file/view/new_dialect314.png
Хоча словники r2u й ЕСУМ пишуть, що це не чоботи. Може, як часто буває, в говірках зсунулося на новішу чи просто тепер поширенішу тяму
Aбо ще спосіб виправити "ніцно": лишити тільки но. В живій мові таке буває, там, "він но бігає" ≈ "він ніцно бігає", таки з цього і йде. Звісно, як ЕСУМ і пише, це радше просто "тільки", але гадаю може згодитися
Або нич но, ніч но
Говіркове "ніцно" (щонайменше західноподільське), але ніц
Рід пояснюють відміни в описі
r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ще не певен — як і з бешкетником — що це слово дотягує аж до хулігана
r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ну і це до загального слова, не тільки футбол
Не все одно. Це те саме, що звати Україну — Русь