З повноголоссям
Значення: Бути представником кого-, чого-небудь, заступати кого-небудь, діючи за його дорученням, від його імені, захищаючи чиїсь інтереси…
Приклад вживання: Я підійшов до старшого офіцера зв'язку, який одночасно представляв на кораблі військову контррозвідку. (О. Авраменко, В. Авраменко).
хвилька — маленька хвиля
+
хвильовий па*кет*
=
хвилькет
Значення: Функція, що описує коливання певної частоти в певному інтервалі часу. Використовується в аналізі та стисненні сигналів за допомогою…
Приклад вживання: Вейвлети — це родина математичних функцій, яка допомагає аналізувати частотні компоненти сигналів (функцій залежних від часу) методами…
або найгіршицтво
Хоча най- гадаю радше зайве
>Ne *-yo- ale *-es- : *-es-y-. Tomou ne mogé bouti sé:
» мнє. мни, мнıа, мнıоу, мє҆нь « tc.
__
Se toper' rózoumieiõ. Acei, to scloneinïe(*-jos ser. roda) e brano muno'õ sõto na zveagymeinnœi osnovie, tobto yz ogleadou na to cœnceinïa ‹-y-es-y-›, imeun bo iz tacuimy pnemy slovienscœi mòuvui ne znaiõty.
__
>Cyto do /ɲɛ/ abo /nɛ/, to, za Xevelevomy, na pr., i u tvariex he ‹siniy, sinya, sinye› rousscõ móuvõ dieleaty govorui iz /ɲɛ/ ta /nɛ/
__
A uge 👍 Do toho, Vachie napisanïa sõty roupnœi, yzocrema, ‹sinye› yaccyto Vui tac znacite meacke scloneinïe protiu novoho cœnceinïa ‹-e, -є› yz ‹-oe, -оıє›. Ale yac ostanne e u Vas pisano ‹-oe›-/e/, to pisanïa ‹sinye, oseinnye› e troxui neyasne, bo tac' ‹-e› bui same znacilo meacke scloneinïe.
__
>Uzgleadno, berõtchi oglead na *myn- → /mæn•/, buimy naguiliu tvar /ˈmæɲɛ ~ ˈmænɛ/ œd *mýnyes, otge pravopisno: ‹mènye›. Pro tó uveul buimy ocremuy raz izcloneigna, t.z. na sõgolósen (*s).
__
To bui, tou uzeali buiste pèrvœtnuy pocazeny scloneinïa seho por. stõpenya, yac pœdstœynenuy? Zagalomy, ya se vidjõ.
A sce, eismy perégleanõu oustau nagolósa sce raz; otge, Vui gadayete conècynuy nagolós,– *mynyès, e tacui nezmogèn?
__
>Grõstoco? Atge sloveisniey bui boul tvar *‹мьнѣѥ›.
__
E se ‹seriously›? Tac, bõl bui, ale, yac vuidayeity sea, ou tuix govorax, pricmietne cœn. ‹-e(-ıє)› e dosity give, i tac' ono dieyeity za svuicyno'õ svoyeo'õ zemle'õ(area). Na pr., por. poliesscœi dobui zaimena ‹vès, вє҆с› yz nadietimy encliticynuimy detirminativomy–‹усє҆и, усє҆ıа, усє҆ıє; usèy, usèya, usèe(?)›, tac' ge: dvoyenœi zaimena ‹тὀт, тὀта, тὀто› + encliticui ‹и, ıа, ıє› → ‹тὀтъи, тὀтаıа, тὀтоıє›.
»НБУ: "АТ «Укрпошта» не лише платіжний провайдер..." ("платіжний провідник" підійшло би)«
»НБУ: "АТ «Укрпошта» не лише платіжний провайдер..." ("платіжний посередник" підійшло би)«
» Лят. ‹minus›–им., нах., клич. сер. роду ‹minor› «
Aino, isto iz nicotromy rodomy, ta tout e ‹minus›, peréd usiemy, prislœuye.
» Підстійнено(имено): мяхка -о- вснова, сер. роду. «
Ne *-yo- ale *-es- : *-es-y-. Tomou ne mogé bouti sé:
» мнє. мни, мнıа, мнıоу, мє҆нь « tc.
Natómiesty, poprauno bui u nepreamiex padejiex iz /•ʃ•/. Ya gadaiõ oge radno /mæn/ u bœilcheosti padœu, riecevieye bui boulo cecati /æ/ i u *mynyes, otge. Cyto do /ɲɛ/ abo /nɛ/, to, za Xevelevomy, na pr., i u tvariex he ‹siniy, sinya, sinye› rousscõ móuvõ dieleaty govorui iz /ɲɛ/ ta /nɛ/, otge: /sɪɲɪj, sɪɲa, sɪɲɛ/ ta /sɪnɪj, sɪna, sɪnɛ/, a iesce miechano: /sɪnɪj, sɪɲa, sɪnɛ/, i tóge e i iz ‘tretiy’: /trɛtʲɪj, trɛtʲa, trɛtʲɛ/ ta /trɛtɪj, trɛ(j)ta, trɛ(j)tɛ/. Pro pisagne siou dvou protixœdnou vuimóuvou e ou mene zasterégeno pravopisy: ‹siniy› za /sɪnɪj/ ta /sɪɲɪj/, ‹sinya› ci ‹sïna› za /sɪɲa ~ sɪna/, ‹sinye› (ci ‹sïne›) za /sɪɲɛ/ ta /sɪnɛ/, a ‹tretiy› za /trɛtɪj ~ trɛtʲɪj/, ‹tréita› za /trɛtʲa ~ trɛ(j)ta/, ta ‹tréite› za /trɛtʲɛ ~ trɛ(j)tɛ/.
Uzgleadno, berõtchi oglead na *myn- → /mæn•/, buimy naguiliu tvar /ˈmæɲɛ ~ ˈmænɛ/ œd *mýnyes, otge pravopisno: ‹mènye›.
Ale u nepreamiex padejiex imé bouti tvar ‹mèinch•›, s.r.: ceoho? — mèincha, ceomou? — mèinchou, ceimy? — mèinchi, cimy? — mèinchemy, mn.: cyto? — mèincha, ceoho? — mèinchiy (por. poliy œd pole), ceomou? — mèincham, itd. Pravopisy bui boula: ‹mènye›, ‹mèinch•›, iz vuimóuvoiõ: /ˈmæɲɛ ~ ˈmænɛ/, ta, uzgleadno, /ˈmæn(ʲ)(t͡)ʃ•/. Pro tó uveul buimy ocremuy raz izcloneigna, t.z. na sõgolósen (*s).
__
У полїских та котрих південно-західних говорах є можен прикмїтів твар: ‹мнєıє›.
вѡльнѡı ворота, вѡльна ворота
vœilnœi voróta, vœilna voróta
Итал. porto+franco.
Рус. ворота+вѡльнѡı.
Значення: «По́рто-фра́нко», вільний порт — порт, що користується правом безмитного ввезення і вивозу товарів, або має сприятливі митні правила.
Приклад вживання: Наприкінці 18 – у 1-й пол. 19 ст. купцями та чиновниками пропонувалися проекти створення порто-франко в Одесі, Херсоні, Феодосії, Керчі та…
https://hrinchenko.com/dictionary/word/2536-bludnii
Порівняй назви в різних мовах:
давн.-грец. ‹πλανήτης› "скиталець, бродяга; планета" (від ‹πλανάω› "скитатися, блудити, блукати");
давн.-рус. ‹заблꙋдьница/заблѫдьница› (зі знадіб Срезнівського);
угор. ‹bolygó› (того ж кореня, що й слово ‹bolyong› "блукати, скитатися");
тощо.
Така семантика мотивована тим, що на небі розміщення звичайних зір не змінюється з часом, а планети, через обертання навколо сонця, як би "скитаються/блудять/блукають" по небі
Як смішинка.
Від вторити, повторювати.
Мем — те, що щоразу повторюють
Зі знадіб Срезнівського: ЗАБЛꙊДЬНИЦА — планета;
Tó ne e tó perédagne imenouati planitui. Tó perédagne e œd ‘blõcati, scuitati, luidcati, luindati’). Tac i niemeçscoiõ, na pr., tó imea, nuinie zastarielo, bie ‹Wandelstern›, staroceixscoiõ ‹běhohvězda› ci ‹hvězdoplaz›, isleadscoiõ ‹reikistjarna› (reika ‘blõcati, scuitati’), œuceostrœuscoiõ ‹gongustjørna› (gonga ‘gouliagne’), lat. ‹stella errans, stella vaga› (erro ‘blõdiõ, muilaiõ, vagus ‘scuitau, xiriau, muilau, luidcau, luindau, blõden’), héurieyscoiõ כוכב לכת /koˈχav ˈlɛħɛt/ (*“zorya xodou, xodiegna”).
Моя.
@Bœgdan Youxyco
Ся засада є ми вїдома, вбаче, я'сми зрїк ся її.
1) Первинно препозиция, вкупї з на:
Seven minus two is five.–Сїм имне на два, є пять./Сїм имне двома, є пять./ Сїм имне дво'х, є пять.Або же:
Два мне семи, є пять.
2)Имено:
А) Minus sign is written as '-'.–Знак имне є писан (як) '-'.
Б) There is only one minus in that idea.–Є лише 'дне мне в тій мисли.
Those are not the minuses that matter.– Рїч є не во мнях(мних).
3) Може й бути прислівник: ‹мньи, мнıа, мнє›:
А)A minus number.–Имне число./Ине мне число.
Minus seven degree.– Сїм имне ступенів.
Б) Two times minus ten.– Два на десять имне.
4) Рїч/рекло/дієслово:
Try to minus all the 'if'.– Питай имнити вси 'якщо'.
болє
bole
Лят. ‹plus›–пор. ступінь ‹multus›
Рус. ‹болѥ›(>+болє)–пор. ступінь ‹мъногъ›(>много)(/‹богато)›.
Парадиґма пор. ступеня(підстійнена):
Одн. Двой. Множ.
им. болє бѡльши бѡльша
род. бѡльша бѡльшоу бѡльш
двл. бѡльшоу бѡльшєма бѡльшεм(бѡльшам)
вин. болє бѡльши бѡльша
ор. бѡльшє҆м бѡльшєма бѡльши(бѡльшами)
мїст. бѡльши бѡльшоу бѡльших(бѡльшах)
клч. бѡльшє бѡльши бѡльша
Підстійнено(ймено): мяхка -о- вснова, сер. роду.
Одн. Двой. Множ.
им. болє боли болıа
род. болıа болıоу бѡль
двл. болıоу болєма болεм(болıам)
вин. болє боли болıа
ор. болє҆м болєма боли(болıами)
мїст. боли болıоу болих(болıах)
клч. болє боли болıа
‹to plus›–‹болити, болєвати/болıати›
‹Plūs ultra›–‹Болє унѣ›
‹plus minus›–‹болє мнє›
__
У полїских та котрих південно-західних говорах є можен прикмїтів твар: ‹болєıє›.
По приголосних: /mnɛ/~/mːɛ/~/nːɛ/~/β̞nɛ/~/emne̞/~/menɛ/~/ɪmnɛ/~/imːɛ/~/ə̟mnɛ/~/o̞mnɛ/~/ɑmnɛ/; по голосних: /mnɛ/~/mːɛ/~/i̯emnɛ/~/i̞̯ə̟mni̯͡e̞/~/ɪ̯e̞mnɪ/~/jemne̞/~/jimnɛ/~/i̯emnæ/~/i̯emna/~/ɦe̞mnɛ/~/ɦo̞mnɛ/~/jamnɛ/;
/mæne̞/~/mæŋe̞/~/mene̞i̯/
мнє; мє҆нє
mynye; mènye
Лят. ‹minus›–им., нах., клич. сер. роду ‹minor›
Рус. ‹мьнѥ›(→+мнє)–им., нах., клич. сер. роду ‹мьн҄ьи›.
Парадиґма пор. ступеня(підстійнена):
Одн. Двой. Множ.
им. мє҆нє. мє҆нши мє҆нша
род. мє҆нша мє҆ншоу мє҆нш
двл. мє҆ншоу мє҆ншєма мє҆ншεм(мє҆ншам)
вин. мє҆нє мє҆нши мє҆нша
ор. мє҆ншє҆м мє҆ншєма мє҆нши
мїст. мє҆нши мє҆ншоу мє҆нших(мє҆ншах)
клч. мє҆нє мє҆нши мє҆нша
Підстійнено(ймено): мяхка -о- вснова, сер. роду.
Одн. Двой. Множ.
им. мнє. мни мнıа
род. мнıа мнıоу мє҆нь
двл. мнıоу мнєма мнεм(мнıам)
вин. мнє мни мнıа
ор. мнє҆м мнєма мни(мнıами)
мїст. мни мнıоу мних(мнıах)
клч. мнє мни мнıа
‹to minus›–‹мнити, мнєвати(/mnʲuʋatɪ~i̯imnʲuʋatɪ/)/мнıати›
__
У полїских та котрих південно-західних говорах є можен прикмїтів твар: ‹мнєıє, мє҆нєıє›.
*min•j•os
goroh.pp.ua: Виляти
Oy