Останні події

Ех, українчики… Але таки не забувайте, що ці англицизми йдуть до нас не прямо, а через, найчастіше, московську призму, де в них схожий менталитет, що своє - отже гівно

Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння. 

Паплюже. І дуже вдало. Од нескінченних “океїв”, “хайпів”, “хейтів”, “ендорсингів” хочеться тілько плакати. Он видів в Аврорі нещодавно вирішили замість “Геловіну” написати “Страшвечір”. Майже кожен коментар то слово висміює. Широкому загалові, на жаль, ще дуже довго йти до усвідоми, що з ягельщизною й польщизною (як і взагалі з будь-якими непотрібними перейнятками), слід боротись так само, як і з московщизною

Щодо “не голосувати”. Очевидно через те, щоб усякі Михаси Тура не вигадували, ніби слово споконвіків українське. 

Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння. 

Накручування голосів, і такого загалом багато в Кароліни. Але саме ці піднялися до “найкращих перекладів” (набрали 5+ голосів)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchist#t107185
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi#t107188

Доведіть, що це не черпані з лядської слова

Не про те йдеться. Йдеться про те, що Кароліна надто полюбляє давати до слів переклади, що по суті від перекладаних слів не відрізняються. Чи з цим сумнозвісним приписом “не голосувати” (або ще “-”), чи без. Це засмічення осідку разом із набиванням собі значущости кількістю поданих слів, перекладів і зібраних до них уподоб. Саме ці два перелади я навів через те, що вони вийшли на 5+ голосів, тобто ще й поповнюють Каролінину “скарбницю” “найкращих перекладів”.

Це може й не свідоме, але шкодження Словотвору. Дивина, адже скільки потрібних слів і хороших перекладів Кароліна додала, зокрема сама витворила.

Але загалом я повторюю стару думку щодо цього мовного чистоплюйства: українській мові загрожує англійщина, а не (можливо!) польського походження слова “творчий” і “творчість”.

Досліди вкраїнської вимови початку минулого віку засвідчують вимову /в/ на Наддніпрянщині як [w ~ u̯] і перед голосними. Наприклад, робота Івана Зілинського “Ukraińskie spółgłoski wargowe w porównaniu z polskiemi i rosyjskiemi”, 1931 (https://zbruc.eu/node/41901) де той спочатку завважує й описує значіння своїх знаків:  

Otóż znakowi alfabetycznemu в (który w pewnych wypadkach pisze sio także na miejscu samogłoski u i spółgłoski ł, zamykającej zgłoskę) odpowiadają w ukraińskim systemie konsonantycznym następujące wargowe głoski szczelinowe:

1. Dwuwargowe: a) w dźwięczna, b) φ bezdźwięczna, c) ṷ (niezgłoskotwórcze).

2. Wargowo-zębowe: a) v dźwięczna, b) bezdźwięczna.

Dźwięki v — w — u tworzą razem jedną kategorję głoskową bez ścisłego ich wewnętrznego rozgraniczenia2).

А тоді пише, порівнюючи західну й східну вимову:

a) W wymowie wschodniej, gwarowej i wykształconej, słyszy się w takiem położeniu zwykle w albo ṷ, ostatnie najczęściej przed samogłoskami o, u, jako też w nagłosie przed spółgłoską, gdzie ṷ jako refleks *vъ, *vь może alternować z nieakcentowanem u, o, np. wod|a || ṷod|a, dyew|ui̯uśa || dyeṷ|u- i̯uśa, wźaṷ || ṷźaṷ (взяв), wse || ṷse || us|e (все, усе), ṷč|ora || uč||ora, kṷas || kwas, xṷor|ost, čerw i t. p.

b) Wargowo-zębowe v spotykałem tam rzadko, przyczem wobec jego luźnej artykulacji różni się ono zwykle bardzo mało od w. Takie v można słyszeć stosunkowo częściej obok w tylko po spółgłoskach przedniojęzykowych i przed i̯ (j), zwłaszcza przed następującą samogłoską i, a w emfazie także czasem w połączeniu v+i, np. twir || tvir, dwisťi || dvisťi, świt || śvit, źwir || źvir, ʒwin || ʒvin, vi̯|i̯χaty, vi̯izd, wiz || viz, win || vin i t. p.8).

Цебто, пише, що ще на початку минулого віку в східних говірках вимова /в/ [w] панувала, а ще й перед голосними, а до того ж траплялася й перед /i/ у купі з вимовою на взір [ʋ ~ ʋ̞] (як я зрозумів з його опису: przyczem wobec jego luźnej artykulacji różni się ono zwykle bardzo mało od w.).