Див. ЕСУМ:
спі́дка «тс.; підкладка; спідня скоринка хліба; [дно великого човна; рукавичка в шкіряній рукавиці]»
Друге -- новоспроба
Спроба поєднати спасати і новинник
Від спасати
Будь ласка, хто-небудь (добродію Є. Ковтуненко?), перепишіть це по-людськи, щоб я зміг прочитати. Мені здається, що тут є щось цікаве й важливе, на що я маю відповісти, але, коли бачу це, в очей руки опускаються. Не маю зараз ні сил, ні часу, ні бажання розбирати це. Спробував, та поки прочитав 2 речення, забув 1.
Слова, що треба вилучити з розділу “Словосполучення”:
Чайлд-фрі
Чит-код
Повністю
Кофі-пойнт
Кофі-брейк
Штрих-код
Тайм-аут
Дощенту
Ланч-бокс
Ять
Паче
Апріорі
Краш-тест
Кофі-фейс
Хіт-парад
Фаєр-шоу
пж
Івано-Франківськ
Екшн-пейнтинг
Фешн-вік
Мікрорайон
Турбаза
Хіт-поїнт (так написано)
Чек-пойнт
Тест-драйв
Тевтонець
Трам-трейн
Шатл-бас
Шел-код
Прес-кіт
Статус-кво
Creepypasta
Інокомислячий
Концепт-арт
FIFA
Креш-курс
Екшн-камера
Рут-право
Фрі-шипінґ
Фрі-файт
Фейр-плей
Опен-ейр
-кратія — (морфеми)! в не словосполучення
Регресія (статистика)
Геймченджер
Маґшот
Фокус-група
Самореклама
Хард-постер
Хард-резет
Хай-тек
Шорт-бук
Хай-енд
Хенґ-аут
Фрі-фло
Файн-стрейнер
Фейс-арт
Скретч-карта
Бітерсвіт
Автокомпліт
Тейк-профіт
Пуш-ап
Пул-овер
Спін-доктор
Стелс-екшн
Фаст-фешн
Прес-реліз
Кардинал (число)
Конференц-зала
Член-кореспондент
"»докази«
Tó legity na Vas, yac Vui’ste dodali tó slovo."
Добродію Єлисію, в Вас поєднуються просто несумісні речі. Ми тут ведемо (точніше, мали б вести) дискусію. От Ви, схоже, мовознавець, науковець. Невже Вам ніколи не доводилося брати участь у симпозіумах, семінарах, консиліумах і под. зборах, заходах? Якщо доводилося й вони були належні, Ви повинні би знати, що відповідальність за слова, обов'язок доводити їх лежить на тому, хто їх сказав. Якби я сказав під словом: "Це дуже хороше слово", я мав би це доводити. Але я такого не сказав. Пані Кароліна ж сказала: "Дурня.", отже, це вона має пояснювати свої слова, доводити їх, висувати докази, чому це слово -- дурня.
Звісно, я розумію, що Ви з висоти польоту Ваших знань... гм... дивитися гордо на нас хотіли, і Вам належна дискусія й не треба. Та все ж хотілося, щоб саме вона була основою цієї спільноти. І серед її основ -- відповідальність кожного за свої слова, на тому, хто їх сказав.
Tac, ta xuibity yn pocép, atge tó e ne prosto “scream” a “that which causes / provokes scream(ing) — scream•er”. Ne viemy, prauda, cyto za yn pocép bui tó boul ; za SIRM (I 354) seréd imén dieyçeu viedomui sõty tvarui: ‹verésc•oun›, ‹verésc•ouxa› (g.r.), ta ‹verésc•iaca›. E (tamge) iesce ‹verésclea (veréscleat•)› o ditinie, cde ‹•l•› mogé cazati na tvar *‹verésclo› (por. ‹baylo›, ‹vaillo / valylo› /vajlo/ ← *valiti, ‹mourlo›, ‹sçiclo› ← sçicati, ‹trieplo› t.c.). Ya doumax i o tvarie ‹verésc•eç›. Otge: ‹verésclo›, ‹veréscoun›, ‹verésceç›? Ne viemy.
Cyto do ‹•eç› u teamie iména dieyça ne lioudinui / osobui a yaumene ci rieci ci rieci, por., pro nastoyõ: ‹tip•eç› u “dati tipça (comou)”, ‹manœveç› *“oge tvority manõti”.
Prauda, ‹•er› u ‹screamer› mogé, viedie, pocép oge tvority ceastœtna récla u eag., por: banter, twitter, mutter, flicker, wander, flutter (v. https://en.wiktionary.org/wiki/-er#English:_frequentative pro bœilche). Ta sèsy team mogé tacui bouti perédano i pocépui ‹•lo› ci ‹•oun› (a ci i ‹•eç›) u iménax dieyçeu rousscoiõ.
> > І. Корінь (голосний <е> кореня мінимо на <é>) + -∅: nés, plét, uéz, uéd, réc, péc, gréb, rws, mwg, séd, lég тощо;
> > ІІ. корінь (без зміни голосного) + -е: nese, plete, ueze, uede, rece, pece, grebe, roste, moge, séde, lége тощо;
> > ІІІ. — так само як у ІІ. особі;
> Із атематичнами на приголосен не можу уявити, як можна в однині відрізнити аорист від теперішня.
Inose, ne viemy ci vierno’ste ròzoumieli cyto tvarui u pravopisi he otó ‹nes•› proti ‹nés› — t.b. iz ‹e› proti iz ‹é› znaceaty, to vuicladõ atge tó bie za daunieychoiõ pravopissiõ.
Te cyto tam pisano bie iz ‹é› za pravopissiõ nuinie e ‹ie› — obie znaceaty |i͡e|. Nuinie, ‹é› slougity znaciti |ɛ| tam cde ‹e› ne mogé znaciti |ɛ|.
Ne viemy ci tac este ròzoumieli pravopisy ‹nes•› iz ‹e› proti pravopisi ‹nés› iz ‹é›. A coli tac he vuiclau eimy — oge ‹é› e = ‹ie› za pravopissiõ nuinie, to ne ròzoumieiõ u ceimy zàmeut Vachoho puitagna »yac œdrœzniti«. Atge, yacœstna rœzniça meidgy ‹nesõ›, ‹pletõ›, ‹vezõ› u tep. ta ‹nies›, ‹pliet›, ‹viez› e cioutna. Tout, u tep. e i |ɛ| u coreni i |•ʊ| na cœnçie proti |i͡e| u coreni ta |∅| na cœnçie u min. Bóulgariçeiõ tó e: ‹несу́› proti ‹нїс›, ‹плету́› proti ‹плїт›, ‹везу́› proti ‹вїз›.
Aha! Vam e, viedie, neyasna rœzniça meidj tvarui tep. i min. u II. ta III. osobax, coli nuinie u rous. u tacuix réclax neyma ‹•ty› na cœnçie u tep. Rœzniça e: nagolós. Do tohoge, u tep. e, strogo, ne |ɛ| a |e| yz [eʲ] ← |e͡i| — e-y-peregolós œd ‹•ty› — œdsi i pravopisy iz ‹•é› na cœnçie u III. os. eid. tep.: ‹nesé, pleté, vedé, vezé›. I xay buismo nuinie i ne ròzlõciali meidj /ɛ/ ta /e/, rœzniça use bõdé za nagolósomy: u min. padé nagolós na coreiny a u tep. na cœneç, otge:
‹nesé› /nɛˈsɛ ~ nɛˈse ~ neˈse/ — tep. : ‹nese› /ˈnɛsɛ/ — min., ‹pleté› /plɛˈtɛ ~ plɛˈte ~ pleˈte/ — tep. : ‹plete› /ˈplɛtɛ/ — min., ‹vezé› /ʋɛˈzɛ ~ ʋɛˈze ~ ʋeˈze/ — tep. : ‹veze› /ˈʋɛzɛ/ — min. t.c.
! Xotcha u ‹nesé, pleté, vezé …› e nagolós na cœnçie, ‹é› ne znacity nagolós, ale oge daunieye bie tou |e͡i| peréd ‹•ty›, porœunaite: i u ‹cazié›, ‹xotché›, ‹mogé› e ‹é› na cœnçie, xotcha nagolós e na coreni. I aino, u slovie ‹mogé› e nagolós tacui na coreni he i u minõlie: ‹mogé› /ˈmoʒɛ ~ ˈmoʒe/ — tep. proti ‹moge› /ˈmoʒɛ/ — min. A xuiba odina mœgylivœsty tou ròzlõciti e vuimóuva /•e/ proti /•ɛ/. Ta tó e odino tacui slovo — inde, he pràvilo, e nagolós na cœnçie u tep..
Rieceve puitagne bui boula ròzlõca meidj III. ta II. osobama eidninui u min., atge i obõde bõdé: ‹nese, plete, vede, veze›, iz nagolosómy na coreiny. Ta tout nie ceoho dieti, e yac e.
Iesce ic tvarœm I. os. eid. min., xotcha bóulgariçeiõ ‹нїс›, ‹вїз› e rœuno pravopisi l-tvarœu ‹нїс›, ‹вїз›, u coreni e golésen rœzen i tó e dóugyno œdguibano u pravopisi latiniçeiõ: ‹nies› |ni͡es|, ‹viez› |ʋi͡ez| — min. proti: ‹neus› |ni͡ʉs|, ‹veuz› |ʋi͡ʉz| — zvx. (zaverxén).
U réclax iz |ɛ| ci |i͡e| u néoconecynie ta |e͡ɑ| ← * EN u tep., u min. bõdé to golósen néoconecyna, p.n.: ‹siesti› → ‹seadé› — III. eid. tep., ‹siede› — II. i III. eid. min., ‹legti› → ‹leagé› — III. eid. tep., ‹lege› — II. i III. eid. min..
Ocremo e puitagne ròzlõcui tep. i min. u réclax iz * y u coreni, he otó u: ‹brysti, bryd•›, ‹cleasti, clyn•›, ‹quynõti, quyt• / quyn•›, ‹svynõti, svyn•› — iz sõgolósnomy + pluinnomy + * u (‹ъ›) / * y (‹ь›). Tout, u rous. (ta blr.), u beznagolósie e ‹u› i ‹y› = /ɪ/, otge, u tep. III. eid.: ‹clyné› /klɪˈne/, ‹brydé› /brɪˈde/, ‹quyné› /kʋɪˈne/, ‹svyné› /sʋɪˈne/. Ta yac pœd nagolósomy * u e dalo |ə| /æ, ə/, a * y dalo |ɔ| /ɔ, ɒ/, to u min., za pràvila oge u min. e nagolós na coreni, tvarui imõty bouti, viedie: ‹brède ( * брь́дє)› /ˈbrædɛ/, ‹clène ( *кль́нє)› /ˈklænɛ/, ‹quène ( * квь́нє)› /ˈkβ̞ænɛ/, ‹svène ( *свь́нє)› /ˈsβ̞ænɛ/ “(it) dawned”.
Значення саме теперішнього часу настільки глибоко засіло, що вже хтозна, чи й перелаштуються люди.
»не будь-яка бронза, а тільки бронза на дзвони«
Aino, i za Googlomy, “was ist Glockenspeise” niemeçscoiõ e:
»Glockenspeise ist eine Bronze, die hauptsächlich aus Kupfer und Zinn besteht.«
Obace, rodóuleigne perviesno yna õzjcha vidotvœrna znaceigna e odin yz vidœu slovotvorou ; e ci malo team iz rodovomy znaceignemy perviesno znaciuchi cyto õzyco, vidotvœrno.
Vui pisiéte oge nicy ne pinity gleadati inye lieple slovo. A pinity: yna incha liepcha slova neyma. I coli, xay, “zvonovina” ne e yno nailieple slovo tomou cyto viedgiyscui e sviedceno he ino vid bronzui (na zvonui), to a) tó e cde lieple neigy nicy, b) e yno sviedceno slovo, a ne novo covano, i tó e ouge lieple, c) nuinie e dielna potreba u ynie ocremie slovie za “vid bronzui na zvonui” malo imovierna (ouge i tomou cyto zvonui moge bouti lito yz rœzen crouxœu ta yix miesiu), lixeatchi slovo ‹zvonovina›, nuinie, bez znaceigne, otge mogé bouti zapóuneno ynomy znaceignemy potreibnieychemy — a tó e ne “vid bronzui na zvonui”, ale rodovo “bronza”, d) cyto pisano bie vuisje: rodóuleigne perviesno yna õzjcha, vidotvœrna znaceigna e yzvuicieyno pro slovotvœr = ne perécity yzvuicieynœm viedomœm cinœm slovotvorou.
Nic ne borónity gleadati yno inye lieple slovo — gleadaïte, ta ya’smi pèuen tó bõdé bez ouspiexou. I za docaz tomou e oge i Vacha prosterttia sõty œd tohoge slova “zvœn”: ‹zvœnça›, ‹zvonina›. I ne viemy yac Vam ne moulity zametati proti slova ‹zvonovina› cazié bo, diey, vidotvœrno na “vid bronzui na zvonui”, i u toyge cies dodati vuigadanœi slova iz tuimyge teamomy “zvœn”, he ‹zvœnça› ci ‹zvonina›.
Vui’ste dodali i slovo ‹sõmiedy›. Ta miesiva miedi iz inchui crouxui sõty rœzna, seréd yix viedoma, p.n.: Cu+Ni, Cu+Al, Cu+Zn, Cu+Sn — use tó e “sõ•miedy”.
I prosterttye œd Andrieia — “zvonova miedy” e œd tohoge slova “zvœn”.
Otge ròzpisauchi tout o tœmy yac “zvonovina” e ne “bronza” rodovo, ale vidotvœrno “yn vid bronzui na zvonui”, i o tœmy yac “nicy ne borónity gleadati yno lieple slovo”, i o tœmy yac crœmy slœunicœu, “nicde slovo ‹zvonovina› e za “bronzõ” neviedomo, dosi’ste ne mogli prosterti nicy liepcha neigy perécrõtiti, xay u õzjchie teamie, ta viedome slovo za “bronzõ” — use œd tohoge teama “zvœn”, iz toiõ rœzniçeiõ oge tvarui ‹zvœnça› ci ‹zvonina› sõty ne cyto u pisemstvie, a i u jadnie slœuniçie u ynie blizyçie znaceignie neviedomui, abo prosterti netòcyne slovo ‘sõ•miedy’.
Ta i samui Vachi tvarui ‹zvœnça› ta ‹zvonina›, malo e vuigadanui, a i slovotvœrno ne teacnõty znaceignou: receni za mateirna œd slœu oge znaceaty nacy yn dan receiny slougity sõty u rousscœy mouvie, he pràvilo, tvorenui pocépomy ‹•ov•ina› — ne ‹•ina›, a ouge pogotœu ne pocépomy ‹•ça›, por., p.n.: ‹mostovina› “dòsca mostiti”, œd ‘mœst’ — ne ‹mostina›, ‹miexycovina› “tcanina na miexycui, xiti miexycui”, œd ‘miexyoc’ — ne ‹miexycina›, ‹sèceovina›, œd ‹sècya› — ne ‹sècina›, ‹clietcovina›, œd ‘clietca’ — ne ‹clietcina›, ‹bielcovina›, œd ‘bieloc’ — ne ‹bielcina›.
як варіянт
Слова, що треба вилучити з розділу “Кулінарія”:
Жувальна гумка
Щупальце — (тварини, істоти, освіта і наука)
Орган — (медицина, освіта і наука)
Хавати — (низький стиль)
Карк
Гном — (істоти, культура, мистецтво)
Сємечкі — (низький стиль)
Пелікан
Кактус — (рослини)
Кит — (тварини)
Протеін (так написано)
Термос — (побут, технології)
Скорпіон — (тварини, істоти)
Відрижка — (медицина)
Капкан
Фламінго — (тварини, істоти)
Мірило (пристрій)
Крокус — (рослини)
Мурекс
Вата
Суспензія
Мошонка
Виноградник — (рослини)
Евкаліпт — (там уже є три розділи, вилучити кулінарія)
Гель
Гарпун
Полівка
Тюлень
Морж
Варежка
Ялак
Тютюн — (рослини)
Сичуг
Ліберація
Загуглити — (ІТ)
Поганка — (якраз четвертий розділ, кулінарія, вилучити)
Репелент
Альгологія — (рослини, медицина, освіта і наука)
Агрегат
Фляга — (побут)
Матча — вилучити слово, “переклад” з єрогліфів
Напівпровідник електрики
Смор — вилучити слово за неналежне оформлення
Ремонтантний — (рослини)
Гарбузина — (рослини)
Навіз — (кулінарія 😜🤦, їжте, не обляпайтесь)(тварини)
Дієтологія — (медицина)
Нутриціолог — (медицина)
Спельта — (рослини, історія, побут)
Теїн — (медицина)
Пестицид — (рослини, освіта і наука, технології)
Примус
Плейн
Насвай — (медицина, побут, культура)
Снюс — (побут, технології, відпочинок та розваги)
Прозелітизм, прозеліт — (соціум і політика, релігія)
Обнадіювати
Сінаж — (рослини, побут, технології)
Силос — (рослини, побут, технології)
Сичуг — (тварини, медицина)
Я знаю, шо ви на мене зараз за “літеру” сичати будете :)
Активно вживається в діялектах, чудово підійде для розмовної скороченої форми
uk.wikipedia.org: Сочиво
водомет
Мій новотвір, хочете голосуєте, не хочете, не голосуєте.
Якщо є що казати, кажіть, а не питайте.
Якщо неможливий словотвір, то чому. Якось так.