Останні події

Це треба десь на Толоці лишити, може там є гілка про латинку чи й олисіївку

Bœgdan Youxyco прокоментував
13:54

A slovo œdnosnuy (re + ferō + īvus) e calqua preamo yz latini?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:48

натуральний

U ogovoreignie

Bœgdan Youxyco прокоментував
13:27
Є. Ковтуненко прокоментував переклад
13:17

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
13:14

А яка різниця? Знаю, що сподар Поруш про те казав що, але не пам'ятаю, шоб пояснивши й не обґрунтувавши таку думу

Є. Ковтуненко прокоментував
12:58

У Желехівського є:

Високооса́дний, a.
‹М.› mit hohen Stockwerken

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:52

pleimea?

Є. Ковтуненко додав до слова етаж
12:49
переклад оса́д, оса́да

Словник Грінченка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/35606-osada):
Оса́да, -ди, ж. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у.;
Оса́д, -ду, м. 2) = осада 4. Лохв. у.

ЕСУМ, V, 162: ‹оса́д› "поверх, ярус", ‹оса́да› "поверх, ярус";

Словник Желех. та Нед. (https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=Осад):
О́сад, m. 2) оса́д. ‹М.› Stockwerk

переклад участувати

участувАти

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:42

Ґ чужувате .

Carolina Shevtsova додала до слова нація
12:42
переклад плі́мʼя

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
12:36

Чому гого-?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:33

ròd ≠ rœd, ta i reconstructia ne moya

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
12:31

Усі відомі словники, що я знаю, реконструюють саме *rodъ, а не *ordъ, так само й *roditi, а не *orditi

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:15

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:15

роджа

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:11

То, то. У слівнику XIX століття засвідчено, ще й національність - племінність. А за tribus можна якесь инше слово. Наприклад племено.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:49

Тут походження *ordъ, тому подібно до "лось" (*olsь) чергування нема.

Bœgdan Youxyco додав до слова етаж
11:33
переклад подро

podro
___
За Желехівським;
*pod- "ground; under";
див. обговорення.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:16

Литературною мовою - вуготужна

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:13

Не родовий, а ро́дний (родний / ròdnuy ≠ рідний / rœdnuy)

Слово ще давньоруських часів. Лучшого відповідника тут не бачу.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:11

Slovo dauniorousske.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:11

Ni, ne dournia.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:10

Повітря - oug (вуг)
Природа, натура - eststvo (єство)
Природний / натуральний - estestnuy (єстесний), estven (єствен)

10:53
переклад докладність

Рівень деталізації = рівень докладності

Олександр Мельник прокоментував переклад
10:47

смок ладне, але такой є Юрій Змієборець ну і плюс до змІя з казок.
Але годні вживати синоніми.

Аь Ав додав до слова люкс (ґатунок)
10:45
переклад розкіш(ний)

Kuľturnyj aborihen додав до слова ґаґау́з
10:42
переклад гоговузи

09:16

багатоповерхівка тут в обговоренні

09:12

Так розумію Олисій щось і проти нього має, десь вже ніби навіть писав

Carolina Shevtsova прокоментувала
05:48
слово етаж
אלישע פרוש прокоментував
05:38
слово етаж

podro

/ˈpodro/

__
Gelex. ‹podro› „Stockwerk; Tribüne; Dachboden“. Œd *pod- „ground; under“ + *-r-o.

05:37
слово етаж

Значення: Просторово відокремлений рівень у будівлі, розташований один над одним.

Приклад вживання: Наша квартира знаходиться на п'ятому поверсі.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:31

+

pravopisy: pritin (!) (ne ‹prituin›).

אלישע פרוש прокоментував
05:27
слово доза

teapati

„to dose“

___
SIRM V 701 ‹teapati› „давати малими частинами“́

אלישע פרוש прокоментував
05:10
слово поганий

lead, lead•

___
V. ‹ле́дий› tout œd Carla-Yozepha.

Volodymyr Khlopan додав до слова альбі́на
05:09
переклад білана

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:07

+

Gelex.: ‹‹ле́дий› „schlecht“. E œd *lend- „void, vague“ → „bad“, otge → ‹lead (lẽd)›, /e/ cazié na cerpagne yz pœunœcynoï rœznomóuvui iz perviesnuimy nagolosómy na cœneç slova — **|le͡ɑ̃.ˈdɘ̞j, le͡ɑ̃.ˈdɑ(ja), le͡ɑ̃.ˈdo(jɛ)| → „pn.“ [leˈdɘ̞j, leˈdɑ(ja), leˈdo(jɛ)], a pac u pd.-zx. iz œdteagomy nagolósou → [ˈlɛdɘ̞j, lɛd, ˈlɛdɑ, ˈlɛdɛ, ˈlɛdo].

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
04:59

Міню Вам. Та запевняю, що більшість мешканців України то не різнять. Для них то все буква 'і'. А де то різнять нині — не вім.

Carolina Shevtsova прокоментувала
04:51

>‹badagne› e „studium“, œd ‹badati› ( ← *bōdati : ‹bosti, bod•› ← *bodti „colóti“ — xœd znaceigna por. iz lat. ‹studium›, a tacoge znaceigna ‹badati› u rous., d.-rous. ta in. slov. móuvax, na pr. lead. ‹badanie›, slvç. ‹badať›).

А чому не просто від "старати"?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
04:42

Дійсно, спаси бі'

Carolina Shevtsova прокоментувала
04:40
слово шверін

Так же не має бути, що в нас троском живуть в одній площині твари з різних говорів, що їх ширять на всю країну. Там де то 'œ' вимовляють ближче до 'у' мають і писати, й вимовляти 'у', де ближче до 'і' — узслівно. Та виходить у нас, що вимова слова з одного говору нав'язана є всій країні вднаково. Тобто я про кирилицю кажу. Коли писати, то писати вже так, як вимовляєш те 'œ'.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:28
אלישע פרוש прокоментував
04:27
слово фігурант

tvariey

___
Œd ‹tvariti› (he ‹nosiey› œd ‹nositi›, ‹vodiey› œd ‹voditi›). Ròzvitoc znaceigna e œd ‹tvar› „liçe“ → „osoba u ygrie“ → ‹tvariti› „to figure ≈ impersonate, to play (act as) a person=figure=character“.

Carolina Shevtsova прокоментувала
04:26
слово день ікс

Ще в ягельській мові є вираз today is the day ≈ «саме цей день».

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
04:22

👍

Carolina Shevtsova прокоментувала
04:20

Міню Вам

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
04:06

Ахахах, річ у тім, що в мене було справно написано, а тут щойно надумала “виправити”)
Міню 👍