Останні події

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:30

Гістиниця
+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:30

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:29

Погість ?
goroh.pp.ua: Гість

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:28

Так буде недовіданок?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
23:26

Ізвідки 'е' в -веданок?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
23:24

Це слово, ймовірно, є двічі черпане в руську мову: перше, з лат. pāgus, що зазнало зближення з друс. гость, але це є лише моє припущення; друге, з моск. погост, оце вже певно.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
23:15

Спасибі Вам за підпору!

переклад пі́дня

«Язикатик™»

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:10

Оздіблений

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:10

Оздібний

Kuľturnyj aborihen додав до слова теорема
23:09
переклад недовіданок

Кота й інших вже додали, пропоную ще дитячий садок (очевидно, калька німецького)

Carolina Shevtsova прокоментувала
22:59
слово область

Хочу звернути ввагу спільноти на слово "вꙑть", що його Срезнівський додав до свого слівника, попри те, що здрій цього слова сидить часово поза давньоруською мовою та зімсько поза Рущиною.

Путятін Редріх додав до слова смачний
22:43
переклад номний

від звуконаслідувального "ном" ( = "гам"). Той, що можна зномати. Розмовне

Путятін Редріх прокоментував переклад
22:42

часом жартома так кажемо, від слова "укус")

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
22:24

*reťi це дієслово ж. Та й воно зараз речи/ректи (і не "рікти", писав Олисій)

Carolina Shevtsova додала до слова оздо́бний
22:03
переклад оздо́блений

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
22:02

каживітер 👍

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
21:57

+++

переклад вкаживітер

Або укаживітер, каживітер, скаживітер, покаживітер

Як ці r2u.org.ua: *ивітер
Шукав, як би сказати "покаживітер" найкоротше. "Казати" й в основному значення підходить, а ще й засвідчено й за "показати". Зрештою згадав "вказати", а воно ще й тут перше, але навпаки

Богдан Лабунський прокоментував переклад
21:22

Значеннєве (семантичне) розділення „купувати“ та „придбавати“ є творене

Kuľturnyj aborihen прокоментував
21:18
слово рюш

Зробив , але наткнувся якраз таки на "рюша", тому ,як міну, залишив це слово.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
20:41

Отож. Коли б там *òrtь було, але такого не виджу.

Друга Путь додав до слова моба (ігри)
20:40
переклад мо́ба, мо́вба

Друга Путь прокоментував переклад
20:38

Тут би мало бути таке ж о, як у сильному ъ. Отже, коли псл. твар був *ortь, то укр. би мав буть роть, так само як *orbъ → роб, а не раб.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
20:34

Релікт, та таки конечний до вжитку

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
20:12

Звідки тут 'а', коли від *ortь?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
20:09

Ні, купівля має вужчий товк.

Друга Путь прокоментував
19:01
слово кіт

Бо праслов'янське?

Римидолов Вертислово прокоментував
18:52
слово кіт

אלישע פרוש, чому, чуже ж?

18:50
переклад хапко, хапуля

У першого є й інші значення, але в Грінченка одне з них "у загадці: кіт", друге — тільки з цим. У нього є ще кілька схожих, а загалом їх мабуть ще більше, але це, гадаю, найясніше й найпростіше з них

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:33

https://hrinchenko.com/dictionary/word/47447-pridbannia
Придбання – пріобрѣтеніе, себто купівля

Ну так, «здобуття» близьке за значенням до «придбання», це ж і є слов'янське розуміння „купівлі“

Друга Путь прокоментував переклад
18:32

Із реліктів же користають за звичкою, а не на чиюсь волю, то вони собі й лишаються віками.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
18:28

Ці форми були конечні до вжитку коло числівників од 2 до 4, а не вживані на чиюсь волю

Друга Путь прокоментував переклад
17:59

Рати - і двоїна, і множина. Лишіть ту двоїну в спокої, вона вже реліктова (залишки в мові, а не продуктивне явище). Та й сьогодні це частіше мн. раті, тобто так само коли б це була м'яка а-основа замість ь-основи в однині.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
17:44

МОВА є гакроним, а Ви просто слово сюди тулите, що й не відповідає значенню.

переклад ра́ті

Рать = команда, військо
Ра́ті = «рать» у двоїні, тобто „дві команди“
Див.: команда

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
17:34

Якийсь користувач от додав, без доводів, просто аби статистика, всі просимо видалити

переклад підчи́на

Див.: рюш
Підчи́на (для уточнення: внутрішня підчина);
Якщо єдина різниця між рюшом та воланом це сторона зшивання, то не виджу підстави розділяти ці тями

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:49

+

Bozhyk додала
16:04

Значення: Популярний жанр відеоігор, де дві команди гравців б'ються на спеціальній карті, а кожен учасник керує лише одним унікальним героєм…

Приклад вживання: Жанр MOBA.

Богдан Лабунський додав до слова рюш
15:54
переклад підчи́на

Підчи́на – утворене мною від зменш.-пестл. підчи́нка; r2u.org.ua: підчинка – див. Слоаврь української мови 1909р. (Б. Грінченко), там: «Оборка на подолѣ юбки». Потім див. «обо́рка»: goroh.pp.ua: оборка
Обо́рка = запозичення з російської мови, «обшивка складками»

Євген Ковтуненко прокоментував
15:42
слово виделка

Зміна *dl → *l сталась у всіх руських говірках, а ще й у всіх східних та південних слов'янських мовах

Євген Ковтуненко прокоментував
15:40
слово бог

👍

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
15:39

Так ніхто так не чинить, а д. Мудрів теперь не часто гостює на цьому сайті

Богдан Лабунський прокоментував
15:37
слово рюш

Аборигене, будь ласка, виправте «рюша» на «рюш», адже друге – це основна тяма

r2u.org.ua: рюша
r2u.org.ua: рюш*
goroh.pp.ua: рюш

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
15:28

Щоб якийсь користувач не додав те саме слово просто ради статистики.

Друга Путь прокоментував
15:28
слово виделка

Ви не знаєте, що таке звукозміна, пане Голоде?

Carolina Shevtsova прокоментувала
15:27
слово виделка

>Чому не могли зберегтися ці форми й понині?

Дивне питання.