»Та все ж мені цікаво саме як пан Поруш дійшов до такого висновку.«
Vui, viedie, ne cyla’ste use(!) oge pisau eimy vuisje. Yzocrema sé:
»Xotcha nepream, ta dosta peréconalen e, pro mene, ucaz na imoviernõ rœdnœsty (zalixycovõ) „nepóunogolósuix“ tvarœu iz /o/ u rous., e œdguib pervchoho ‹o› (bóulgariçeiõ) u slovax yz prasl. *SelS, *SolS, *SorS (a tacoge *elS, *olS, *orS) he /ɔ ~ ɒ/, tacuyge he œdguib silnoho *u → /ɔ ~ ɒ/, proti /o/ ( = [ʷɔ]) ← *o. Sé cazié oge ròzvitoc rous. „póunogolósuix“ tvarœu œd prasl. ne bie preamo *SelS, *SolS, *SorS → /SoloS, SoroS/, ale */SˠloS/, /SˠRos/ → /SɒloS ~ SɔloS/, */SɒroS ~ SɔroS/, a tvarui he /S∅loS/, /S∅roS/ sõty zalixycui tvarœu */SˠloS/, /SˠRos/ (*‹SълоS›, *‹SъроS›).«
Tocynieye, moya zaverttya vuixodeaty yz badagna givuix „carpatorousscuix“ govorœu Serghiya Nicolayova (Вокализм карпатоукраинских говоров • материалы карпатских экспедиций), a tó:
» Особую проблему составляют гласные 1-го слога последовательностей TorT/TolT. В этой позиции в баниловском говоре представлена фонема <o> (в обычном случае рефлес *ъ): [vɔ́ᵅ̯rọn], [kɔ́rop], [xvɔ́rọst], [ɣɔ́łot], [vɔ́ᵅ̯r’i̊x], pl. [vɔ́ᵅ̯roɣɪ]. Это не может быть случайностью, т. к. соотношение рефлексов, идентичное баниловскому, представлено во всех карпатоукр. говорах, различающих рефлексы неудлиненного *o и «сильного ера».
Судя по этому, формально карпатоукраинские рефлексы прасл. TorT, TolT/TelT восходят к промежуточным стадиям Tъ̻roT, Tъ̻loT (см. выше материал по рефлексам «вставного» гласного «полногласных» последовательностей в виде фонемы <u̯o>).
Видимо, последовательности TorT, Tolt по крайней мере в ю.-западном украинском ареале имели развитие, подобное лехитскому (в польском слова типа złoto первоначально имели вид *zъ̯loto, о чем говорит их морфонологическое поведение [3]), однако укр. *ъ в первом слоге «полногласия» ведет себя как «сильный ер»⁵.
В то же время «вставное» -о- является «не совсем обычным» *о, не удлиняющимся в слогах перед слабыми редуцированными. Видимо, удлинение (cursive script) *o (и *e) происходило раньше падения редуцированных (use u cursive script), одновременно с формированием различия между «сильными» и «слабыми» ерами. Дело в том, что для украинской (и юго-западной белорусской) диалектной зоны характерен полный параллелизм развития исконно кратких гласных, причем выделяются две позиции: 1) сильная — в слогах перед слабыми редуцированными; 2) слабая — в остальных случаях:
Tabliça 2.:
*o — сильная позиция: ō — слабая позиция: o;
*e — сильная позиция: ē/’ō — слабая позиция: e/’o;
*ъ — сильная позиция: ъ — слабая позиция: нуль звука;
*ь — сильная позиция: ь/ъ — слабая позиция: нуль звука.
Следовательно, мы можем предположить, что метатеза ToRT > Tъ̻RoT, TeRT > Tъ̻ReT, произошла после удлинения *о и *е — этим объясняется сохранение о, е (cursive) во вторых «новозакрытых» слогах «полногласных» сочетаний. «
Garmane, (eid.) Garmanin
/ˈɣ̞ɑrmɑnɛ/, /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/
___
Slœumea *German- e yz zaxovanuix daunïx slovianscuix pameatoc neviedomo, ponevagy u dauninõ tó bie dóugyno bouti imea odinoho yz garmanscuix lioudiy, oge Sloviane iz nimy iztuicou ne imõ.
Nuinie ge e potreba u receni „Germanic“, yzocrema, na pr., pro oravotvœr móuv garmanscuix, i yac niemeçscoiõ samoiõ, pri ‹Deutsch›, caziõty ‹Germanische [Sprache]›, ci itailyscoiõ, pri ‹tedesco›, caziõty ‹germanico›, tac i mui, rousscoiõ, ne mogemo tui móuvui zvati œd imene „Niemeç“.
Imea lioudou ci plemene ‹Germanus, Germani› latinscoiõ bie viedomo ouge ou Çiesaira i Tacita, otge bie trualo (had been existing) ouge u dauniõ dobõ Slovian. Tomou gadax cyto za zvõcovo slovianscuy, ci, tocynieye, rousscuy tvar boü bui œd *German-.
U ranniõ slovianscõ dobõ, a tó i pisemnõ, *ge dava |ʒɛ|, dauxi bui tvar ⁺/ʒɛrˠmɑn•/, u razie *‹жєръман•, geruman•›, ci /ʒərmɑn•/, u razie ⁺‹жьрман•, gyrman•›. Prote /ʒ/ bui boulo veilmi nezvuicyno a tomou teagyco bui moglo bouti xireno u móuvie.
Istoslœuno e *German- yz keltyscuix móuv, i poveazano e iz cuimer. ‹garm›, d.-ir. *gairm „cricieti, galasouati“; *g e tou yz prai.-e. *j (u i.-e. badagnax viedomo he „ǵ“), a ono da, pràvilno, slovianske *|z|. Yasna riecy, i ⁺|zɛrmɑn•|, ⁺|zərmɑn•| bui tacoge lédva ci moglo nabouti poxireigna u móuvie. Pacye, tó slovo bui ne boulo ou Slovian preamo yz prai.-e., ale œd Keltœu, ci tó preamo abo ceréz garmanscui móuvui. A mui viemo na pricladie keltyscoho cerpagna slova „coróva“, cde kelt. *k e yz prai.-e. *ç (u i.-e. badagnax viedomo he „ḱ“), dauxi pràvilno slovianske *|s|, oge, bay douge ci prai.-e. *k, *g abo *ç, *j, keltysca slova iz *|k|, *|g| bie u slovianscui cerpano iz *|k|, *|g|. Otge preamo yz keltyscuix ci ceréz garmanyscui móuvui bui tó slovo boulo cerpano u slovianscui iz *|g|. Ta *german- → *geruman- abo *german → *gyrman- bui use dalo slovianske ⁺|ʒɛrˠmɑn•|, ⁺|ʒərmɑn•|.
A bui ròzveazati yac ominõti nezvuicynuy „dauneslovianscuy“ ci „daunerousscuy“ œdguib *|ʒɛ•| u seimy slovie *German-, razomy iz tuimy dauxi tomou slovou pitomo slovianscoho ci rousscoho vidou givoï móuvui dauninui — si riecy, a bui tó ne boulo yno cnigyno cerpagne ci perépisymenovagne cœnça XIX stl., mogemo gleanõti na deyaca daunia cerpagna u slovianscui móuvui.
Na pr., lat. ‹discus›, gr. ‹δίσκος› bie ceréz garmanscui cerpano u slovianscui iz *y → *u, sbt. *dyska ( = **‹дьска›) → *duska ( = ‹дъска›), a tó a bui perédati „tverdœsty“ |d| u tœmy storónscœmy slovie (por. Vasmer, na slovo ‹доска›: »Слав. ъ вместо ь отражает твердое произношение di в иноязычном слове«).
U ranniõ slovianscõ dobõ „tverdœi“ *|k, g, x| mogõ bouti ino peréd „tverduimi“: *|ɑ, o, u, ɯ, ɤ|, i ne mogõ bouti peréd „meaccuimi“: *|i, e͡ɑ̃, i͡e, ə|. Uzslœuno, he zamiesty **|dəska| ← *dysk- bie pœdstauleno *|dɔska| u rous., tac bui zamiesty *|gɛrˠmɑn•|, bui zamiesty nepitimoho *|gɛ| u d.-rous. boulo imovierno pœdstauleno *|gɑ|.
Pacye, u rousscœy móuvie bui |ɑ| u *|ga| → /ɣ̞ɑ/ boulo dodatcovo sloveisno i za medgizcladovuimy œdstõpnuimy ladgeignemy |ɛ, o| → |ɑ| peréd izcladomy iz |ˈɑ|, por., na pr., ser.-rous. /dɑstɑmɛnt/ ← /tɛstɑmɛnt/ tc.
Tacuimy cinomy, *|ge| → **|ga| → /ɣ̞ɑ/ u /ɣ̞ɑrmɑn•| bui i zaxovalo **|g| ≈> |ɣ̞|, zamiesty zvõcovo œddalenieychoho i nezvuicynoho tout |ʒ|, a razomy iz tuimy dauxi vierõtnoho daunerousscoho vidou.
Уже має їнше значення, та ЕСУМ дає те за лядську спосуду.
Вибирати когось або щось, надавати перевагу; подобати.
goroh.pp.ua: Наподоблювати
Нема підстав так имнити, то суть пусті гляданки.
1. ‹ѣ› є тут під наголосом, тобто "стиснути ся" вно просто не має причин.
2. Відгук голосен у сїм корене читко ся вписує в речену вище вмову(правї, гляд. Shevelov: A Prehistory of Slavic.).
3. Памятки вказують же на пратвар *kisāri̯os, а не стягненя того *kēsari̯os.
4. До рїчи про памятки, и в иних мовах він є свїдчен пратвар *kisāri̯os(>цьсар҄ь>цар҄ь), сербска, бовгарска, білоруска, вятска, що принаймнї каже на спільнослов. ветхість. То й є не єдиний твар писан, за Викцивнаром, вїдім и є *cesařь.
5. А чому може ж? Котрі суть причини? Такі гадки, як и можуть ся турати, то суть частїше без снівка в прарус. говорах.
Rien?
Від прикм. мазовецький
Значення: Ріка в західній Европі.
Приклад вживання: Райн з'єдинює до купи і Німеччину, і Францужчину, і Голяндію з Швайцарією.
Якщо при співставленні "т" і "с" одержуємо звук "ц", як приміром у слові "шляхетський", що вимовляється як [ш л' а х е ц' к и й], то при додаванні наростка "-ина" отримуємо Шляхетчина, що виговорюється з подвоєним "ч". А в слові шведський на місці "д" і "с" чуємо "дз", який хіба не має переходити у "дж", себто [ш в е дж ч и н а]?
За взірцем Шляхетчина, Шкотчина.
Вимовляється як [б а л ч: и н а]
Значення: Країни: Літува, Латвія і Естонія (Чудчина) на східному побережжі Варязького моря.
Приклад вживання: Москвини заселили країни Балтії.
Вилучити. Стане 
команда (усний сигнал)
Лядське, бо в Польщі
Mazœuye, Mazœuscina, Mazourïe, Mazourscina