Tó imea miestou e œd i.-e. imene deréva lipui (*„lipava, lipœu gay/lies“), oge u rousscie e zastõpleno u slovax he ‹lõta› „luico lipui; globla œcna (perviesno lipiana)“, ‹lõtca› „lialyca (perviesno strougana yz lipovinui, ci pletena yz luica lipui)“ tc. — ne œd *lend(u)- *„zemla; pousta (neòrana) ci yalova zemla; çielina“.
Teagyco /•kolʲn/.
U staruix pameatcax, i prauda, e viedomo ‹Stecolyna› (iz ‹•a›!), ba, i ‹Stecolynia›. Ta ysœi tvarui sõty viedomui yz XVI-XVII stl., otge ne d.-rous. dobui, i imovierno tœi pameatcui sõty veatscui yz geréla, a sam tvar vuinice upluivomy slova ‹steclo› „stclo“, vidotvœrnieye, slova ‹stecolynia› (‹стекольня› „stclodielnia, stkelnia“), otge e yn louciey œdistoslovotvorou, agy ni yac ne preamuix zvõcoperébiegœu œd sviedscoï móuvui u rousscõ ceréz dauniorousscõ.
Loundein, Lounden(i)•
/ˈlunde͡inʲ/, /lundɛnʲ•/
___
Zvõcove pritoceigne serédnio-verxnio-niemeçscoho ci serédnio-nizjnio-niemeçscoho ‹Lunden›, iz cœnçemy ‹•ein, •en(i)•› ceastymi uzslœuno (analogically) slovianscuim tvarœm na *-ū (← *-ons) : *-en-, he u ‹eacymein› (rano-dauniorous. ‹ẽcymui›; *enkymū ← *enkymons), ‹camein› (r.-d.-rous. ‹camui›, *kamū ← kamons), ‹corein› (r.-d.-rous. ‹corẽ›, *koren ← *koryū ← *korions). D.-germ. *-e(n) */ɘ/ (cœneç slova) bie u d.-rous. pritoceno he *ū, por. *bōka */buːkɘ/ → r.-d.-rous. ‹boucui› /ˈbukɘ̞, ˈbukɯ/, œdpoviedno pripoustiuxi *Lunden → d.-rous. **‹Lounydui / Lounudui› /ˈlun(ʲ)dɯ/ u imen. eid. ta ‹Lounyden• / Lounuden•› /ˈlun(ʲ)dɛn•/ u inchix padejiex, a pozdieye iz ‹•en•› u usiex padejiex.
Toureç
/ˈturət͡ɕ/
(*‹Тоурьцъ›) œd roumanscoho ‹Turitg› œd latinscoho ‹Tūricum› (← *‹Tūrīcum›), œd goulscoho imene osobui ‹Tūros› + *-īkos. Popri niem. ‹Z•› /t͡s•/, tvar iz ‹T•› /t•/ e dobrie viedœm, pacye e pitimiey miestnœy roumanscœy móuvie crayunui cde tó miesto legity, i /t•/ peréd /u/ e vierogœdnieye neigy /t͡s•/ u dauniorousscõ dobõ.
Значення: Назва найбільшого міста Швейцарії, що є світовим фінансовим центром та культурним осередком.
Приклад вживання: Цюрих приваблює туристів своїми мальовничими озерами та історичними кварталами. Багато міжнародних компаній мають свої представництва в…
З адаптацією другого компоненту ‹holme› як /xo͡u̯m/. До речі, слово ‹ховм/хълмъ› рідне тому свійському слову, мабуть, через перейняття його з німецьких мов.
> ...а в письмовій мові його зрештою витиснули галицьким "учень"...
Ну, відкись О. Кониський у 1862 р. знав се слово (див. "Основа", число 1, стаття "Наські граматки"), як і О. Стороженко в 1863 р. (див. оповідання "Голка"), як і М. Номис у примітці до приказки №14055 (збірку видано 1864 року), як і Куліш, коли в другій пісні "Марусі Богуславки" читаємо "Осман, високий учень мій в лицарстві", як і М. Гатцук у передмові до свого букваря 1860 року... А пишете, що *галицьке".
Значення: Столиця Швеції, велике місто, розташоване на островах архіпелагу, важливий культурний та економічний центр.
Приклад вживання: Стокгольм відомий своєю унікальною архітектурою та численними музеями. Туристи з усього світу відвідують Стокгольм, щоб насолодитися його…
Переві́й, -ію, m. Bein. des Шалвій
https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-2/page/612/mode/1up
r2u.org.ua: переві́й
Більшого поки не знайшов 🤷♂️
Може щось таке могло би бути в давньоруській мові.
Може щось таке могло би бути в українській мові з давньоруської мови.
Значення: Столиця та найбільше місто Великої Британії, один з провідних світових фінансових, культурних та туристичних центрів.
Приклад вживання: Щороку мільйони туристів відвідують Лондон.
Значення: Дія за знач. підготува́ти, підгото́вити і підготува́тися, підгото́витися; (у сполуч. зі сл. авіаційний, артилерійський і т. ін.)…
Приклад вживання: Я зайняв місце пілота і розпочав підготовку до стрибка. (О. Авраменко) Саме цей дощовий день і був відпущений їм для підготовки до іспиту.
За словником Смаль-Стоцького
@Carolina Shevtsova
-
Ne „salty town“, a „salt town = town of salt“, tomou ni.