Останні події

Місцевий козак додав до слова абрико́с

18:48

переклад абрикоса, абрикос

Перше - дерево, друге - плід. Це варіант залишити як є.

Місцевий козак прокоментував

18:47

слово абрико́с

Правильно казати абрикосА - на дерево, та абрикос - на плід.

Місцевий козак прокоментував переклад

18:46

абрико́с жерде́ля

У відповідності до цього слушного зауваження:

Валентин Горяїнов
2 листопада 2018
//В українській мові всяке овочеве дерево - жіночого роду, бо воно родить. Овочі такого дерева може бути всякого роду, як діти - хлопчики й дівчатка. Абрикоса (дерево) - жіночого роду, абрикос (овоч) - чоловічого роду, яблуня - жіночого, яблуко - середнього, груша - жіночого, грушка - жіночого.//

Жерделя - дерево, а плід тоді - жерделик, жердель?

Місцевий козак прокоментував переклад

18:45

абрико́с море́ля

У відповідності до цього слушного зауваження:

Валентин Горяїнов
2 листопада 2018
//В українській мові всяке овочеве дерево - жіночого роду, бо воно родить. Овочі такого дерева може бути всякого роду, як діти - хлопчики й дівчатка. Абрикоса (дерево) - жіночого роду, абрикос (овоч) - чоловічого роду, яблуня - жіночого, яблуко - середнього, груша - жіночого, грушка - жіночого.//

Мореля - дерево, а плід тоді - морелик?

Місцевий козак прокоментував переклад

18:43

абрико́с зладель, златель,

💯🤣

Gryvko Chebryk додав до слова сообразити

18:41

переклад приду́мати

Місцевий козак прокоментував переклад

18:38

абрико́с море́ля

🤦🏻‍♂️😂

Місцевий козак прокоментував

18:38

слово абрико́с

Ага, то всі слова, занесені до Мудрівки, вже автоматично стають "своїми" - я Вас правильно зрозумів? 😅

Місцевий козак прокоментував переклад

18:34

апельсин жовтожарець

Я вважаю це дуже креативним, і мені такі ідеї зазвичай подобаються. Але цей випадок - вийняток. Адже якщо замінювати помаранч, то відповідно треба буде замінити і колір помаранчевий. А на що, на жовтогарячий? Збіднювання мови буде.

Gryvko Chebryk прокоментував переклад

18:34

сообразити зметикува́ти

Це (ново)створений семантичний лад - ПОТЕНЦІАЛ Української Мови

Є. Ковтуненко прокоментував переклад

18:31

сообразити побагну́ти, побагти

Треба питоме слово, а не панівний діалект
Годі з нас паньщини 😉

Місцевий козак прокоментував

18:31

слово апельсин

Так все таки: помаранч, помаранчА чи помАранець чи помЕранець? І чи є сенс одним варіантом позначати дерево, а іншим - його плід? Як це наприклад у пари слів абрикос (плід) і абрикоса (дерево).

Gryvko Chebryk прокоментував

18:29

слово сообразити

Таки так, ви праві в одному. Визначення чітко вказує, що саме перекладається й для чого, -
для збагачення мови, новотворення та для найближчої влучності - ВІДПОВІДНИКА.

Місцевий козак прокоментував

18:28

слово апельсин

Apfelsinne - це мусить бути німецьке слово, адже Apfel - це яблуко німецькою. Так от, хіба в Німеччині ростуть помаранчі? А значить вони надали цьому плоду та дереву своє позначення, хоча зараз переважно використовують Orange - від назви такої самої фарби. Вважаю, що нам слід притримуватися такої ж логіки! А не як у московитів, де колір "оранжевый", а помаранча - "апельсин"!

Gryvko Chebryk прокоментував

18:24

слово сообразити

Подані мною варіянти:

Це мічність Української Мови,
яким не можна нехтувати.. і, відповідно, не є підставою звужувати мовлення

Місцевий козак прокоментував переклад

18:22

апельсин помаранча

Можна поцікавитися, де Вас таке тлумачення спіткало? 🤯

Місцевий козак прокоментував переклад

18:16

сообразити зметикува́ти

Я не впевнений, що така форма взагалі існує в українській. Є джерела в когось?
Адже "зметикуй нам освіжитися" - це як раз таки переклад слово в слово з рос.

Місцевий козак прокоментував

18:13

слово сообразити

Ще раз уважно прочитайте мій коментар, будь ласка, і зауважте, що подане Вами слово може вживатися у двох значеннях. І багато з наявних перекладів не відповідають наведеному Вами визначенню, а відповідають іншому. Про це і було моє зауваження.

Місцевий козак прокоментував переклад

18:07

сообразити побагну́ти, побагти

Є один панівний діалект, який і називається мовою; а все інше - місцеві говірки. Так от нам потрібно перше, а не друге.
А ні, так залишим сообразити - чим Вам не діалект десь у Харкові чи Донецьку? Скажете теж, аргумент 👍🏻😂

Роман Роман2 додав до слова тхеквондо

18:02

переклад ногоборство

Роман Роман2 додав до слова тхеквондо

18:02

переклад тхеквондо

Не думаю поки, що це треба перекладати

Є. Ковтуненко прокоментував

17:40

слово тхеквондо

путь удару й копу 😉

Є. Ковтуненко прокоментував переклад

17:34

дзюдо беззбрій

Тут згоден

Роман Роман2 прокоментував переклад

17:33

ртуть живе срібло

Хай там як, а сьогодні точно не годиться

Є. Ковтуненко прокоментував переклад

17:32

сообразити побагну́ти, побагти

Всі слова в мові — діалектні, бо мова ділиться на діалекти і всі слова походять з тих чи інших діалектів, та й по тому

Є. Ковтуненко прокоментував переклад

17:26

ртуть живе срібло

То скоріше калька латини

Роман Роман2 прокоментував переклад

17:21

псих юрод

О. У Грінченка немало прикладів "Юлиця" в значенні "вулиця", якщо все правильно, причому, наскільки бачу, не тільки подано, а й засвідчено
r2u.org.ua: юлиц*
Також передставний Й до "Устин*"
r2u.org.ua: юс*
О, ще "Ютреня"="вутреня"="утреня"
r2u.org.ua: ют*

Роман Роман2 прокоментував переклад

17:14

псих юрод

До речі, Грінченко подає слово "юж" у значенні "вуж"
r2u.org.ua: юж

Ярослав Мудров прокоментував переклад

16:32

кобальт синець

—
Синець — ціан, а не кобальт

Ярослав Мудров прокоментував переклад

16:19

азот душець

+
П. Тутковський, 1923, с. 1

Святосö прокоментував переклад

16:11

ртуть живе срібло

Проте називали

Роман Роман2 прокоментував переклад

13:31

ртуть живе срібло

Ртуть не можна називати "живе срібло"

Роман Роман2 прокоментував

13:24

слово бор (химія)

Виправте "хИмія" в назві на "хІмія"

Роман Роман2 прокоментував переклад

13:24

лексика словина́

Підстави?

Святосö додав до слова лексика

13:08

переклад словина́

Gryvko Chebryk прокоментував

12:08

слово сообразити

Ми не відштовхуємося від рос. Й не рівняємось за ними.

Але виглядаємо Український потенціал семантики та походження, як у словотворенні та й перекладах.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

11:44

бор (химія) бор

То навпаки

Є. Ковтуненко прокоментував

11:36

слово їбати

Твара ‹вікремий› не може бути

Gryvko Chebryk прокоментував переклад

11:30

сообразити зметикува́ти

Ми не відштовхуємося від рос. Й не рівняємось за ними.

Але визначаємо саме Український потенціал семантики та походження, у словотворенні та й перекладах.

Володимир XIX Подолянин Часодармотрат прокоментував переклад

11:07

бор (химія) бор

+1, +1

Путятін Редріх прокоментував переклад

10:48

бор (химія) бор

Вас покусала зариста/радіоактивна добродійка Кароліна?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад

10:40

прострочений протермінований

термін (час)

Ярослав Мудров додав до слова бор (химія)

09:50

переклад бор

Ярослав Мудров додав

09:50

слово бор (химія)

Значення: Хімічний елемент з атомним номером 5, який належить до 13-ї групи (за старою класифікацією — головної підгрупи III групи) 2-го періоду…

Приклад вживання: У природі бор наявний у вигляді двох ізотопів — 10B та 11B, обидва ізотопи стабільні. Відомо понад 10 алотропних модифікацій бору…

Ярослав Мудров прокоментував переклад

09:42

коперницій коперничець

<Я вимагаю: припиніть знущатися з Мови!>

Ярослав Мудров прокоментував переклад

09:40

карбонат вугляк

Уже скоро, значить, ніколи.
Як завжди

Ярослав Мудров прокоментував переклад

09:38

карбонат вуглян

До чого тут вугляна, якщо карбонат — сіль вугільної кислоти?

Ярослав Мудров прокоментував переклад

09:28

лівер (нутрощі) потрухи́

Таки +

Ярослав Мудров додав до слова лівер (нутрощі)

09:25

переклад отріб

М. Вікул, 1918, с. 16

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
О́тріб, -рібу, м. Нутро, внутренности. Вх. Зн. 45.
Отрі́бка, -ки, ж. Родъ кушанья = Отріб? З отрібки баба- шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18)

Ярослав Мудров прокоментував

09:15

слово оладка

Але іншу етимологію нав'язати 🫩😱🫣🤦‍♂️
Та зрозуміло, що мова Вам чужа: ладоня, ладонь, ладушкі, ладушкі, ґдє билі, у бабушкі, авжеж

2025 Словотвір
Майданчик для пошуку, обговорення та відбору влучних відповідників до запозичених слів