хапанєц
xapaneç
А.М. Поповский "Региональные Особености в Языке Писателей Южной Украины XIX – начала ХХ века.
хапанець "взятка"
Академічна спільнота. Модна спільнота.
Відповідно до властивостей української мови, яка на противагу російській краще охоплює тонкощі значень слів (любити-кохати та "любить"; діло-справа та "дело"; зірка-зоря-звізда(елемент вертепу) та "звезда"), цілком ладно, коли одне рос. слово матиме декілька перекладів, залежно від тонкощів значення.
"Ти йдеш на вечірку до мого приятеля Олеся сьогодні ввечері?"
"Що це там за гурт?" -- "Де?" -- "Оно там, на вході". Відповідає значенню:
1. Зібрання, скупчення людей на протилежність одній людині.
1.2 Група людей, що перебувають близько один від одного.
Значення: Юнак без досвіду, зазвичай у співставленні з кимось дорослішим або зрілим.
Приклад вживання: В цьому клубі самі лише молокососи гуляють.
"Щодо лайок, то тут абсолютна перевага за м@скалем. Лайка його вельми плодюча, грубіянська і занадто цинічна. Поляк, коли і лається, так не забуває повеличатися: лайка його кучерява, театральна, не натуральна. Русини (українці)лаючись часом теж не цураються цинізму, але звичайно переважною лайкою буває лайка мітольогічна: чорт, трясця, яропуд та бажання чогось-будь лихого". Автор: Микола Томенко, https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/yakim-istorichno-buv-mentalitet-u-nashih-susidiv-ne-zabuvaemo-pro-etnopsihologiyu-polyakiv-i-rosiyan-schob-ne-zhiti-ilyuziyami.htm
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) r2u.org.ua: картина
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина
1.Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина
2. Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: картина
Карти́на –
1) (живописное изображение) карти́на, о́браз (-зу), малю́нок (-нка), малюва́ння, мальо́вання, ма́ливо.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина
СТЕРНОВИЙ, а, е. 1. У якому міститься стерно (у 1 знач.). Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач, Гриць.., 1955, 7).
2. у знач. ім. стерновий, вого, ч . Той, хто здійснює управління судном. СУМ-11
СТЕРНИК, а, ч., заст. Рульовий. Високий засмалений стерник в червоному фезі налягав на стерно (Коцюб., І, 1955, 188); Щогла з корми корабельної, впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 221). СУМ-11
Значення: Пристрій, призначений для зміни напрямку потоку рідини, повітря чи газів. Залежно від сфери застосування, він виконує функції захисту…
Приклад вживання: В автомобілях (вітровики та мухобійки) дефлектор-це спеціальні пластикові накладки на капот або бічні вікна, які покращують аеродинаміку…
З одного боку писана кількість гривень, а з иншого людина
Під впливом самонасильства підупадає тїло і хлопець (дївчина) попередно жвавий, елястичний, червоний на лици, стає блїдий, з синїми смугами попід очима, все наче невиспаний, утомленнй, слабий.
В духовій сфері показує ся, що хлопець (дївчина) попередно цікавий, який - легко піймав усяку науку, стає тупий, байдужний, непопятливий, невитревалий при духовій праці навіть лекшого рода. Загальний настрій переміняє ся з веселого в мрачний так, що випаде молодого і недавно веселого хлопця (дївчину) назвати молодим старцем, бо він молодий віком, та настрій його духа зовсїм не молодечий, але тяжкий, прибитий і сумний, неначе у схорованого, дряхлого старця.
Зізнання лаврських друкарів
(В цьому тексті буде згадано поляків, всі збіги випадкові).
Поки укладачі старих календарів віршували дисклеймери щодо своїх астрологічних прогнозів, лаврські друкарі прямо писали:
Хехех, ми всі ці прогнози переклали з польських книг, розумієш, да, тому відповідальності за зміст не несемо. Всім, хто заплатив за календарик, обіцяємо щастя, здоровля і удачі, незважаючи на те, що там кажуть зірки!
ТѴПОҐРАФИ ЧИТАТЕЛЕМЪ
Не хꙋлите, принѧвши, Дрꙋкарского дѣла,
Скаꙁꙋютъ: Нескꙋпощи, лечъ такова сила.
Мы с҆̀ Полскогѡ на Рꙋскїй перелицовали,
Вписавши беꙁ҆̀премѣннѡ, что тамъ начитали.
Правда, или неправда; малѡ ли, довол̾нѡ;
Ꙗкъ с҆́ примꙋсꙋ чинили, а не самовол̾нѡ.
Єсли жъ ѡ҇ Читателе! дасте Ꙁвѣздареви
Просты́ню погрѣшенїй, что Календареви
Своємꙋ з҆̀ неѡпаства что в҆̀трꙋтилъ неправо
Снаднѣй насъ в҆̀ томъ простите, разсꙋдивше здравѡ;
Же преємнѣ подаємъ, не сами змышлѧємъ,
Что намъ єсть покаꙁанѡ тоє вамъ ꙗвлѧємъ.
Здоровыхъ и щасливыхъ аспектѡвъ смотрѣте,
А намъ за трꙋдъ и за коштъ денги́ положите.
Хто платитъ, и ѕлый слꙋчай в҆̀ добрый премѣнѧєтъ,
А и Ворожбитъ з҆̀ голой рꙋки невгадаєтъ.
Простѣть, зажартовали; да сей жартъ нешкодитъ,
Хто радъ даро́мъ, нехай самъ да́ромъ нагородитъ.
Календарь или Місяцослов христианский на літо 1721. Київ, 1720
| Літопис |
Значення: Легкий демісезонний плащ вільного крою з водонепроникної тканини, часто з поясом, погонами та відкладним коміром, що походить від…
Приклад вживання: Вона одягла класичний бежевий тренч, щоб захиститися від дощу. Цей тренч ідеально доповнює її осінній гардероб.
roveçplascy
/roˈʋæt͡ɕplaʃt͡ʃ ~ roˈʋɛt͡ɕplaʃt͡ʃ ~ (lemc., bóyc., carp.) ro̝ˈʋet͡s(ʲ)plaʃt͡ʃ/
___
Œd ‹roveç› (staruy tvar rod. bœl. œd ‹roveç› za „trench“) ta ‹plascy› „coat“.