"ми розробили чмихало для передачі зображення на відстань" -- звучить дещо по-кіберпанківськи, але має право на запис.
Перепрошуємо за обладнаннєві негаразди.
пов'язаний зі знаряддями
Значення: Пов'язаний з технікою.
Приклад вживання: Перепрошуємо за технічні проблеми.
Американська нація (США) — це поліетнічна та полірасова спільнотасформована переважно іммігрантамияка базується на громадянських цінностяха не на спільній етнічній приналежності. Вона складається з нащадків європейських переселенців (білі)афроамериканців латиноамериканців азіатів корінних народів (індіанців) та інших етнічних груп
Складові етнічного та національного складу України:
Українці (титульна нація): Складають переважну більшість населення (за даними перепису 2001 року — 77,8%сучасні оцінки показують понад 80%).
Корінні народи: Народи, що сформувалися на території України та не мають власної держави за її межами. До них належать кримські татари -караїми та кримчаки.
Плем’я базується переважно на кровно-родинних зв’язках.
Нація — на спільній політичній і культурній ідентичності, яка не обов’язково ґрунтується на реальній спорідненості.
Багато сучасних націй сформувалися з об’єднання кількох племен або етнічних груп. Наприклад, давні слов’янські племена з часом стали частиною української, польської, чеської та інших націй.
Dosi e pœdmét suporou samo slovo ‹titulus› u lat., vidjte: https://en.wiktionary.org/wiki/titulus#Latin, https://latin.stackexchange.com/questions/6835/where-does-titulus-come-from.
Xotcha niesmi znaleç vieddja latinscoho zveacoslœuïa, ta ou mene e yna gadca, tocynieye cœilco gadoc, ale usie blizycui, snoutui na pitomostex latinscoho zveacoslœuïa, ta na rodovie razoslœuie (typology) ròzvitcou znaceigna. Pervçui, u lat. ‹titulus› e vidco rodove ciouttié ‘epitheton, shield with inscription’, otge ‘inscription on smth’, a u tõ dobõ tó bie scrijaly, plita. Seomou bui teaclo slovo ‹tabula›, oge yeoho pratvar e *(s)ta-dhlo-m. E viedomo oge pie. *dh u lat. mogé dati /d/ ci /b/ ci /f/. U slovie ‹tabula› *dh da /b/. Coreiny slova ‹tabula› e *(s)tɘ- ‘stati, staviti, stoieti’, œdcui yzocrema → rous. ‹stœl›. Lat. ‹tabula› e viedomo u ròzvitcou i ‘table, stœl’ ale i ‘board for writing’. Coli uzeati oge ‹-ulus› u lat. ceasto tvority znaceigna oumèincheigna, to ‹titulus› bui mogl bouti œd ‹tabula›, perviesno *‘a little table’. Por. ‘tabula’ → ‘tablet’ ( ← *tabletta), otge ‘a table’ → ‘a little table’, œdsi *‘a little table for writing → a little table with an inscription’. Cyto do ‹i› u lat. ‹titulus›, ya tout pripoustiõ mienõ *a ceréz *e u ‹i› ci *ə u ‹i›, yz *(s)tə-dhlos → *tithulos → ‹titulus›. Incha gadca bui boula tacoge yz corene *(s)thə- ‘stati, staviti, stoieti’, ta ne ceréz ‘stœl → tablet for writing → tablet with an inscription’, ale ceréz *‘staviti napisy, nadpisy’. Pitomo, drougoe ‹t› u ‹titulus› bui moglo bouti vuicladeno i inacye (neigy yz *dh), œd tohoge corene *(s)thə- ‘staviti, stati, stoieti’, a tó, ceréz *(s)thə-t- ‘smth set/put’ iz drouguimy *-t- stradna imoceasttia, he u lat. *‹(s)ta-t-us, -um, -a›, œdcui pac, iz mienoiõ *‹a› → ‹i›: *‹(s)tat-ulus› → ‹titulus›, iz gadanuimy ciouttïemy ‘smth little put down, made stand (as a text, inscription)’. Cyto do ‹i› u ‹titulus› proti ‹a› u lat. ‹stare, status, statum, stata›, por. ‹stit› u ‹institutus, •um, •a›, ‹constitutum›, ‹destitutum›, ‹prostitutus, •um, •a› tc., iz rouxomuimy *s u *(s)-thə- ‘stati, stoieti, staviti’. Otge, ‹titulus› bui moglo bouti œd *(s)ti-t-ul-os ci *(s)t-it-ul-os *‘smth little put down or made stand (as an inscription)’. Na pœdporõ izveazcou ‹tit•› u ‹titulus› iz ‹stit•› u ‹in•, de•, pro•, con•stit•ut•us, •um, •a› e, pro mene, e ‹i› a ne ‹ī›; na pr., ‹ī› e u ‹tībulus› yz *tirbulus ← *tər-dh(ə)los, cde ‹ī› e œd ‹i› + yn iniy zveac — seoho neyma ni u ‹titulus› ni u slovax na ‹•stitut•›.
Cyto do razoslœuïa znaceigna (typology of meaning), ‘tabula → titulus’ buismo mogli porœunati iz rous. ‹dòsca, dsca (dusca)› : ‹doscecyca = scitoc (iz napissiõ)›.
У свою чергу речени на вузрї лат. tribus у ягельскій, є льга значити словом ‹ѧзꙑк›(из головних значень даних на Викцивонарї:1)An ethnic group larger than a band or clan (and which may contain clans) but smaller than a nation (and which in turn may constitute a nation with other tribes). 2) A tribal nation or people.3)(informal, derogatory)A nation or people considered culturally primitive, as may be the case in Africa, Australia or Native America. Приклад:
The Formation of Kazakh Identity: From Tribe to Nation-state–Твореньıє Казашскоıѣ Истности: Ѿ Ѧзъıка до Дєржавъı-плємєнє. Tvoreinïe Cazaxyscoie Istnosti: Œd Eazuica do Dergievui-plemene.
Лексема 'ѧзꙑк' має читкий нахил значити нарід чужий, язицкий(поганский); ЕСУМ припущає моготу сеї семантики через грецке 'εθνος', відти й маємо похідні слова з значенями 'иновїрець, иноземець'. Таку семантику николи не ма слово 'плємѧ'. У той час, різність між лят. тямома 'tribus' и 'natiō' є перша з йих, має також значення 'The mob, the lower classes.'.
Конечно, сама семантика лят. natiō тякне тій рускій 'плємѧ': лят. nāscor(родити ся, постати; зачинати ся'→natiō(первїсно 'різдво'); рус. (имовїрно) *plodītēi(плодити, родити)→ *pledmеn(племя).
__
tribal–ѧзꙑчскъи, ѧзꙑчнъи;
tribehood, tribalism–ѧзꙑчство;
Проти:
national–плєменнъи;
nationalism–плєменство.
sutocagne, satemcagne, satemouagne / satemóuagne
Por. odinacova imena receneu, he otó: ‹acagne›, ‹oucagne›, ‹hecagne›, ci œd slœu: ‹bacagne›, ‹chocagne› ‘móuvleigne ‘cyto’ he ‘cho’’, ‹ceocagne› ‘móuvleigne ‘cyto’ he ‘ceo’, ‹lémcagne› ‘móuvleigne ‘lém’ zamiesty ‘lén, leno, ino’’, ‹dacagne› ‘móuvlegne ‘da’’ tc.; usia ta slova teacnõty greçscam na ‹•ισμός›, por. i ‘satemization’ greçscoiõ: σατεμισμός, œd σατεμίζω ‘(I) satemize’.
Nevierno œdguibaié ciouttié slova ‘satemization’, ne caziõtchi cyto tòcyno za zvõcui staiõty svibleatche. Na pr., u rous. ‹zaliezo› ← ‹geliezo›, abo u lead. mazour. ‹żyć› → ‹zyc›, ‹szyć› → ‹syc› — tout /s, z/ sõty svibleatchi zvõcui, ta tó ne e ‘satemization’ Slovo ‘satemization’ e œd imene cisla ‘suto’ tomou cyto u neimy yzocrema bie *ç */c ~ kʲ/, stauxi pac /s/ ci /ʃ/. Ne viemy, ci nam e tvoriti œd slova ‹suto›, ta za pèuno ne œd ‘svistieti-xipieti’. Acéi buismo mogli i prosto uzeati slovo ‹satem› a peréclauxi ‹•ization› — ‹satemouagne / satemóuagne›, ‹satemcagne› (por. ‹oucagne›, ‹acagne›, ‹hecagne›, ‹chocagne› tc.).
Pacye, peréclasti œd ‘svistieti-xipieti’ e i nezagleadno (imperspective). Yac bo pac vuirazite ‘kentumization’?
Cto tscieié tvoriti œd ‹піднебіння›, toy tvar e dóugen bouti leadsceigne, por. lead. ‹podniebienie›. Sé ‹•eigne› ci ‹•iegne› e godie vuiclasti na rousscœmy tlie, a u lead. e tó slovo, viedie, œd yna neviedoma récla *podniebić, → podniebienie, oge’mou u rous. bui teacl tvar ⁺pœdnebleigne, iz rousscuimy pitimuimy *bje → /ble/.
Pitome rœdne slovo za ‘palatum’ rousscoiõ e prosto ‹nebo›, ci ‹neba›.
Значення: Ключовий процес у розвитку індоєвропейських мов, що полягає в переході задньоязикових приголосних (палаталізованих велярних) у свистячі або…
Приклад вживання: Палатальний проривний *ḱ → š Палатовеляр *ḱ у балто-слов’янській гілці перейшов у шиплячий: *ḱt → št *oḱtṓ → aštōn Це наслідок сатемізації…
Надзвичайно коряво знаю ,та всеж
Один -ин . (вже не раз творила Кароліна з значенням одиниці)
Два- тва.( Досить поширене явище в слов’ян змінювати д - т замічав як в білорусів ,так і в чехів )
Три-дри
Чотири- цот (порівнювати можу лиш з квіт-цвіт)
П’ять- п’яд
Шість-шід (сісти ,але сидіти )
Сім-шім ( перехід с на шиплячу)
Вісім-їші/їсі (від кореня osmb з протезою й)
Дев’ять-дев
Десять - дце/дес
Одинадцять -ондце (стріба вторити одинадцять )
Дванадцять-твадце
Штучно криво ,але як відчит най буде .
Основне для чого це - на хімічні приставки - гекта,окта,гекса,моно…
Значення: Це впорядкований (зазвичай алфавітний) список слів із певного тексту або корпусу текстів із зазначенням місць, де кожне слово вжите.
Приклад вживання: Конкорданс до Біблія — це перелік усіх слів Писання з посиланнями на розділ і вірш. Дозволяє швидко знайти, де саме вживається конкретне…
Стріба поїднати шість та оник
@Kuľturnyj aborihen
—
За письмо