Звитяга za pèuno ne œd ‘viking’(!). Ale œd *yz-vit-eng-a, œd dieyeslova ‹yzviti› (drous.)
Тобто буквальний аналог -інг -> -яг
галайда́ «бродяга, безпритульний»
очевидно, складне слово, утворене з прислівника гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») і східнослов’янської форми дієприкметника ида «ідучий»;
гайний «вільний; пустий»
Жеребець поволі осідає на задні ноги, робить стрибок і стелеться в наметі, збиваючи копитами хмару куряви. (Григір Тютюнник)
Ансеїс пустив коня наметом. (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда
В мене руки гудуть ,спина гудить ,ноги ,божечки, гудять .
Гудить м'язи терпима біль
Якщо
中国
国-держава.
中-середина
+ pràvila vesy cies mieniaié pan Porouch, xay i u liepchiy bœc, ta tse ge i mynie dovodity sea peréouceovati sea (a iesce ge ou mene pameaty ne naycrashcha) Napriclad xotieu buimy poprositi pana Poroucha outocyniti cytodo y na poceatcou slœu: cyto tse za slovo "yde"? Coli mui pisiémo y na poceatcou slœu izgœdno iz ostannïmi izmienami do pravopisi?
хочу також пояснити доцільність префікса «о-». Первинно знак 中 мав постать піктограми, яка зображувала прапор встромлений посередині кола. а середина може викликати асоціації з середньою точкою на будь-якій площині, а не саме колі. звісно тодішні «українці» не могли бачити тогочасної китайської піктограми, але осередок мені видається словом, яке краще визначає геометрію саме кола, або Китаю як центру земної кулі (як тоді вважали)
+++, Грінченко дає перве значіння саме те, а вже друге — те саме, що московська полоса (https://hrinchenko.com/dictionary/word/55291-smuga):
Сму́га, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.
@syna.rij
Коли "осердянський", то назва держави "Осердянщина".
+