З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/32975-neshhirii):
Нещи́рий, -а, -е. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Ино в цих прикладах, що годже є ге вільний переклад худіжнього твору, але не для документів, де треба водностайність і цілісність, там уже так механично ставити такий переклад не вийде. І коли ми замість перекладу слова щемо контекст, де вобі слові можуть бути взаємозамінні, то це вже не переклад слова, а переклад речіння. А перебудова речіння таким чином, щоб у ньому не було черпаного слова є клопітка й часто ризикова справа, і це вже надто далеко від задачи ськати відповідник.
Дивіться. Щоб без довгих росписаннів. Возьмімо такі приклади:
В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь роблене...
Обличчя самурая розпливається в роблену ПОСМІШКУ.
Змінімо всюди слово <роблений> на <фальшивий>:
В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь фальшиве...
Обличчя самурая розпливається в фальшиву ПОСМІШКУ.
Зміст геть не змінився. Отже, значіння цих слів збігаються в таких околицях. Отже й на переклад слова <фальшивий> у схожих речіннях це слово годиться згола, як-от, прикладом:
Його любов — фальшива.
↓
Його любов — роблена.
>Робле́на ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.
Із прикладу ясно є, що її зробили чи вона зробила ся відьмою, а не народилася відьмою.
Коли давати на переклад “не те, але щось ісходже” і посилатися на контекст, то є величезна ймовірність ужити слово не до діла.
І вот із цього же прикладу з відьмою: фальшива відьма — така, що відьмою не є, ту ближче буде гр. ψευδής, натомість роблена відьма — за хункцийоналом є така сама справжня відьма, як і вроджена, але від природи в неї цього хункцийоналу не було. Отже це єста геть не сумісні переклади, хай они й семантично перетинаюцця в деяких місцях.
Ба коли вигадувати контекст, під який уже підганяти слово, то міжна навигадувати гору комбинаций, що по суті будуть лише марати сторінку, як це вже тут дехто чинить.
По-перше, слово <роблений> не конечно значить щось вироблене або зроблене. Про це каже хоча б Грінченків "Словарь" із таким прикладом:
Робле́на ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.
Відьму ж ніхто не робив, чи не так? Тобто, тут просто противне значіння до слова "родимий, природний, натуральний".
А по-друге, скажу знов — вказане значіння та вжиток слова <фалшивий> у декотрих контекстах збігаються з ужитком слова <роблений> — Ви й самі були розібрали ті приклади. Не конечно добірати переклад, що геть збігався б ужитком з перекладеним словом. Тож, як на мене, слово годяще
Можливий контекст:
«Нативна реклама - це реклама, яка інтегрується у інтерфейс і функціональність платформи, де вона розміщується. Вона виглядає як частина контенту, на відміну від традиційних банерів або поп-апів (які мають неприродній вигляд та можуть рекламувати навіть не релевантний до контенту сторінки / додатку продукт).» (https://tseivo.com/b/memecode/t/3rvj604qer/shcho-oznachaie-natyvnyi)
Взагалі це може заступити й сутямок «вбудований».
Як у бджіл
Подібно до «світлИця», «темнИця», «грИдниця». Наголос, видно, не лише на останній [и] падати може, тож тут я би наголошував [і]: осІбниця.
Хоча у нас чимало хороших перекладачів, та я все ж вбачаю можливі труднощі в правильному перекладанні англійського «suboptimal», що дослівно було би «субоптимальний». Річ у тім, що англійською так часом кажуть, щоб заперечити найліпшість/оптимальність, себто значення англійського речива «the solution is suboptimal» простою українською мовою можна передати як «цей розв'язок не найліпший» або «є й ліпші розв'язки». Не стверджую, що так і слід перекладати, але відтінок саме такий. Тож і подаю ці переклади. Разом можна писати, якщо вживати «ненайліпший» як термін, хоча за основне сприймаю окреме написання.
Можливо, є й інші слова й контексти, де діє подібна логіка.
Відміна вже поданого «тісноляк», але не від прикметника «тісний» чи прислівника «тісно», а від іменника «тіснота».
Наголос на останній склад.
Замість «на старт!» у спортивному вигуку «На старт! Увага! Руш!»
Хочу відповісти: «То поприбирайте їх самі, в чому проблема?» Але треба, здається, пояснити:
Бо таких Ваших слів десятки, якщо ще не сотні. І це, ймовірно, не просто «наголоси», а ІНШІ ЗНАКИ. Хоча поки що можу лише припускати, бо не знаю, як насправді Ви вписуєте ці слова. Можете розповісти, тоді можна буде й перевірити. Навіть якщо наголос справді йде окремим знаком, то як Ви це уявляєте?
Чому, наприклад, походження слова — це відповідальність додавача, а нормальне вписування — ні?
А тепер, через стільки часу це вже дійсно хіба що впорядники або сам творець Словотвору зробити можуть.
Коли брати водне лише перше значення й перший приклад під ним:
⟨Глуха чутка ходила по базару, що спіймано великого ворога темних людей, котрий виробляв фальшиві гроші... (Панас Мирний)⟩
Роблені гроші, тобто що їх хтось зробив? А хиба бувають природні, що вони на деревах ростуть? Поділіться, будь ласка, де такі ростуть, у себе посаджу)
Далі.
«Який містить обман або спрямовується на дезорієнтацію кого-небудь»:
⟨За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського. (Іван Ле)⟩
У чому розниця мідж робленим і неробленим (природнім?) огнищем?
⟨Ільчиха боїться кривоприсяги, як смерті. Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає. (Ірина Вільде)⟩
Роблена присяга? Чи не будь яка присяга є доконана дія, що її роблять / чинять?
false vocal folds — ложні голосові складки, а не роблені (хто їх зробив?? они єста такі ж природні, як і true vocal folds).
І біда тут не з прикмітником "роблений", бо коли взяти то значення «(у знач. прикм.) позбавлений природності; удаваний» і приклади:
⟨
По його ЗІТХАННЮ, робленому, НЕЩИРОМУ, я вгадую, що він мав казати щось гостре, цікаве. (С. Васильченко)
Обличчя самурая розпливається в роблену ПОСМІШКУ. (О. Довженко)
Який же він неприємний, цей нахаба .. Все в ньому роблене – самовпевнена ПИХАТІСТЬ, зухвала НАСТИРЛИВІСТЬ, солодова УЛЕСЛИВІСТЬ. (А. Хижняк)
В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь роблене... (І. Нечуй-Левицький)
– По правді сказавши, Доро, – ..мені твоя .. ПРИЯЗНЬ до тої дівчини видається потрохи робленою. (О. Кобилянська)
⟩
Явно йдеться ТІЛКО про вираз чуттів чи норов і протиставлення artificial проти natural ино в цім контексті.
»Та наче вже в руському письмі писали ю замість ѭ.«
Aino, ta tó znacity xuiba ógy nosovœsty bie teriano, ale ne neminõtche ógy samà yacœsty toho golósna bie istna onœy /u/. Xeveleu pisié (Phonologia 179—180, §8.2) ógy pœd XIᵉ stl. *ON ta *ou nerõ (merged) u rousscie, i ógy u jadnie rousscie govorie ne e izberégeno œdguibœu *ON iz nosovœisttyõ. Ta mui nuinie viemo ógy obie tverdgeignie ne sõty prauda. Nuinie e viedomo ógy pone u deyaçiex govoriex e izberégeno œdguibui *ON yacœstno rœznui œd onuix *ou, i ta sõsliednœsty rõzlõcui meidj *ON ta *ou, tb. bez plõtaigna yeiou, suviedcity ógy dóugyna e izteajati daunerousscuy stan, ne tó tacue sõsliedne doderjaigne toie rõzlõcui bui ne moglo truati. A u deyaçiex govoriex e zaznamenato i slabõ nosovœsty u œdguibiex *ON. Xevelevou, u tchas pisaigna svoyeie Phonologiie, sœi dieta bea neviedoma.
patlıcan
Тройиста Умова
@Carolina Shevtsova
А так і мало б буть. Слова завсіди слід перекладати не самі, а в околиці. Коли перекладати самі слова, не дбавши про контекст та будову речіння, то чужина з мови нікуди не дінеться. Вона зостанеться, тілки з инчою подобою — як калка з синтаксичнього, семантичнього або ще якого чужого(!) мовного ладу