Значення: Колектив танцюристів, які виконують групові танці в балетних, естрадних виставах і т. ін.; танець, що виконується таким колективом.
Приклад вживання: Я уявляв собі рідний ресторан, кордебалет. (О. Чорногуз) – Були ми вчора на іменинах у моєї двоюрідної сестри. Вона вчиться у…
Значення: Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургійний задум; театральна вистава, зміст сюжету якої розкривається засобами…
Приклад вживання: Це був удар. А для дівчини, що з дитинства мріє про балет і вважає себе неабиякою красунею, – подвійний. (Г. Усач) – А мені здається, що я…
Значення: Старовинна зброя – сокирка у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак зі списом на кінці.
Приклад вживання: Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами. (П. Панч).
Pro — Gelex. II 765—766: ‹про›. Tam e çiela nizca rœznuix znaceign, seréd yix i ‘for smb/smth’.
Dlia — Gelex. I 187: ‹длї›, ‹для›. I tam e cœilco znaceign: i ‘for smb’, i ‘because of’, i ‘for the sake of’.
Znaceigna ‘for’ ta ‘because of’ u móuvax ceasto sõty vuiraziéna odinomy slovomy, por.: slvç. ‹pre› ( ← *pro) ‹darček pre teba› ‘a present for you’, ‹pre nedostatok peňazí› ‘because of lack of money = for the lack of money’, eagl. ‹for› = ‘because of’ por.: »I like her for lots of reasons.«.
Значення: Старовинна ручна зброя, що має форму молота-топірця, насадженого на довгий держак.
Приклад вживання: Потираючи руками скроні, в які гупали важкі келепи, султан вийшов через вузькі ґратчасті двері на Золоту Галерею. (Ю. Мушкетик) Проти усіх…
Значення: Довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі; жезл як ознака вищих християнських та деяких інших священнослужителів, а…
Приклад вживання: Там були молоді ферти з химерними карлючками, старі денді з дорогими патерицями. (П. Загребельний) Тупцявся по хаті Матвій, роздратовано…
Значення: Лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину: били по долонях; гнітючий і пильний нагляд, суворий режим.
Приклад вживання: Лікар знаходить, .. що против торішнього багато ліпше. А все-таки тримає мене під ферулою. (Леся Українка) – Певно, він не один. Ще є…
Коли Ви мені, то так.
Я ще не дуже розібрався з приміткою, наприклад, чому написано, що основне В, а приклади з У й навпаки.
Хай там як, а, як я вже сказав, мова більше тут про прийменники, ніж про приростки. І словник Грінченка — таки не бездоганне джерело, коли йдеться про У/В. І маю добре питання до "лист У Осики".
І, знову ж, засади письма.
Ні, звісно, я не виключаю, що в якихось говірках У може змінюватися на В ЯК ЗВУЧИНА і навпаки в тих словах, де цього немає в переважній більшості інших говірок, та мова не про те.
Перевтямити як питоме слово.
Перевтямити як питоме слово.
Перевтямити як питоме слово.
Перевтямити як питоме слово.
Перевтямити як питоме слово.
Перевтямити як питоме слово.
Значення: Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовують у народній медицині; зарості цієї рослини;…
Приклад вживання: У роменської лагідної бабусі в хаті мирно вистукують час дивовижні старі дзиґарі з зозулею, пахне м'ятою і любистком. (Б.
Значення: Родина рослин порядку аралієцвітих (Apiales).
Приклад вживання: Серед зонтичних багато лікарських рослин. Парасолькові легко впізнати за характерними суцвіттями – простими або складними парасольками…
Значення: Дворічна або багаторічна городня й дикоросла рослина родини зонтикових, м'ясистий коренеплід якої використовують як прянощі в кулінарії та…
Приклад вживання: Лийся, дощику, навкруг – На поля, Баштан і луг .. І на мак, На пастернак. (М. Стельмах).
"Добродію Романе, чому Ви свої аналітичні статті з Толоки досі не публікуєте в научних або науково-популярних журналах? Ваші знання вже давно переросли цей зотлівший Калькокривописотвір..."
І знову приклад того, що Ви мене не розумієте. Мова не про знання (хоча Ви, як часто показуєте, не знаєте важливих речей), бо я, та що там, ми всі, мабуть, надзвичайно мало знаємо порівняно з добродієм Єлисієм, а про мислення, просудне (критичне) мислення, розуміння.
Навіщось наведу один із прикладів. із Толоки (
Словники)
Ось добродій Єлисій подав переклад "(д)звоновина" до слова "бронза". Проти самого слова я нічого не маю. Та гляньмо, що пише добродій Єлисій: "Ta i e isvédcyeno pitomo slovo za "bronzõ" u rousscé móuvé: ‹zuonovina›.". Стисло: слово "дзвоновина" засвідчене в значенні "бронза".
Я переходжу на джерело, яке подав добродій Єлисій. І чомусь мені здається, що я перший, хто це зробив. Інші +-12 учасників, що віддали голос за слово, здогадуюся, просто повірили на слово авторитетові (і це нерідко згубно, див. на Толоці в нитці про Трибунал, та й під самимим перекладами, про "каплитан" і "паплитан" до квазіпортальний дольмен, бо в науці не має бути сліпої довіри до авторитета).
І що ж я там побачив? По-перше, побачив, що я там чогось явно не побачив: прикладів ужитку. І взагалі я ніде прикладів ужитку не знайшов. Отже, слово не "(за)свідчено", а тільки подано. Про різницю й основинну важливість різниці писав на Толоці.
По-друге, там до слова "дзвоновина" подано значення-переклад "Glockenspeise". Бронза по-німецьки буде, неждано, "Bronze". Якби слово "дзвоновина" мало значення "бронза", то чому б укладачі подали "Glockenspeise" і не подали "Bronze"? Питання: на підставі чого добродій Єлисій узяв, що слово "дзвоновина" мало значення "бронза"="Bronze"? Там є тільки "Glockenspeise", що значить "бронза на дзвони" (тобто не будь-яка бронза, докладніше див. Толоку), а то й "матеріал на дзвони", це перше, що спадає на думку до слова з таким складництвом.
Тобто до слова окремо головне питання: якщо припустити, що "(д)звоновина" = "бронза" (= "Bronze"), то чому в словнику до слова "звоновина" не подано значення-переклад "Bronze"?
А взагалі ж головне (і прикро) те, що, незалежно од відповіді на це питання, а в тому, що, схоже, ніхто до мене над ним не замислювався. І Ви, до речі, серед них. Ніхто, я впевнений, із тих 12 не шукав у словнику. Що гірше, і шукати, переходити н етреба було, бодобродій Єлисій сам указав: "Gelexwfscuy I, 290: звонови́на "Glockenspeise"." І ніхто, схоже, не перевірив, що значить те слово. І, відповідно, нікого, включаючи самого добродія Єлисія, не занепокоївся через те, що "Glockenspeise" -- це не "бронза"="Bronze". а перекладу "Bronze" в словнику немає.
Отже, слово "дзвоновина" не засвідчено, а подано, і не в значенні "бронза", а в значенні "бронза на дзвони", а то й "матеріал на дзвони (взагалі)". 2 помилки в одному судженні!
Чи може після цього слово "дзвоновина" бути найкращим до "бронзи"? Так, і про це я теж писав на Толоці-таки. Та мова тут про самі засади, про логіку, мислення.
Як бачите (якщо бачите), ніяких виняткових знань я не показав тут. Просто, користуючись простим правильним логічним мисленням, перевірив, порівняв, зіставив -- і поставив запитання.
Іще один приклад коротко (навіщо??): "плетінка"/"плетянка"/"плетениця" в значенні "гірлянда". Крім того, що до самого словника багато значних питань, моя логіка в питаннях. 0: чи є приклади вжитку в такому значенні? 0А: на які джерела посилається словник? 1: чи були в мовному середовищі гірлянди? (Я припустив -- тільки припустив! -- що ні, бо не чув про якісь українські гірлянди саме як опрічний вид прикрас) 2: якщо ні, то, одповідно, не було що називати словом зі значенням "гірлянда", і тоді питання: як слово могло би мати значення "гірлянда", якби -- якби! -- не було гірлянд, тобто не було того, що називати словом зі значенням "гірлянда"?
Схоже, я чи не перший на Словотворі, хто так жваво допитується про джерела, перевіряє їх, сумнівається, наполягає на важливості засвідчення "поданості" й "засвідченості" слів. Сумно.
"...нащо Ви марнуєте свій час тут?"
А це я й сам хотів би знати. Я-бо й сам знаю, що й це, що я тільки-но написав, марно, бо нічого не змінить. Хто, прочитавши, почне дбайливіше перевіряти джерела, задумуватися, ставити питання?
»Podatcoeu?«
? 🙄