Ѡлбрєхт, Ѡлбрихт
Œlbrext, Œlbrixt
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.1, ст.80)
*ОЛБРЫХТЪ
Олпрахт, Олбрахт
Olpraxt, Olbracht
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.2, ст. 80)
ОЛБРАХТЬ
Пор. стар.ляд. Olbracht
Твари з -п- и -б- суть різні переданя нїм. звінких суголосен(звично нїм. звінкі суть суті слов. вухом як глухі, через особливости йих довжини, у сїм падї, міжно, саме вид из ‹п› є старїший).
Стар.рус. Олбрахть, Ōlpraxd *[ˈɔɫbraxt] (<*[ˈɔɫʊ̆brɑxtʊ̆]) < стар.верх.нїм. Albreht
Значення: Чоловіче особове ім'я.
Приклад вживання: З п'яти років Альберт навчався у католицькій початковій школі Святого Петра в Мюнхені.
Орданьꙗ
Ordanna
Словник української мови Б. Грінченка(Т.3, ст.62)
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Ордань, -ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає. Чуб. III. 461. 2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе. 3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань... з Одамовою головою внизу. Левиц. І. 402.
То є, вїдї, збережений руський твар того ймена через змїну (рідне *je, чудже *jo) *jo>*o(пор. бойк. ‹Осип›, коло ‹Іосип›).
Рус. Ордань < стар.рус. Ордань < давн.рус. Ордан• < *Іордан•.
Охврика
Словник української мови Б. Грінченка, Т.4, «Крестные имена людей»(ст. 558)
Охрика́н, на, м.– Африканъ, Лохв. у.
Руський вид имени від гр. Αφρικανός ← Αφρική.
Щоправда це більше як
Кишенькові гроші.
Щось витратне ,вичерпне .
Повсякденне .
👍🏻🤭🤣
euroupscuy izveaz
,
ґ🤣🤭👍🏻
+