Останні події

змінився найкращий переклад для слова кефір
кисляк
3
Богдан Лабунський прокоментував переклад
17:53

Однозначно +
Мій дід із села постійно казав на кефір – «кисляк»

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:38

Яка є різниця між "я не видав мертвеця на свині їздячи" та "я не видав мертвеця на свині їздити"?

Bœgdan Youxyco додав до слова логіка
16:33
переклад слові́сність

sloveisnœsty

Bœgdan Youxyco додав до слова логіка
16:31
переклад слові́сна

sloveisna

словісни
словісні
словісну
словісною
словісні
словісно

За п. Порушем

Bœgdan Youxyco додав до слова логічний
16:31
переклад слові́сний

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:16

Влучно. Ескейпіст - утікач (від дійсности)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:14

Володимир Дволикий прокоментував переклад
15:17

-щ як у чому?

Шановні модератори та адміністратори, на мою думку слід щось ізробити зі запозиченнями, що просто складаються з двох частин, які можна перекласти вокремо. Наприклад, екологічна проблема = екологія + проблема. Розумію, що це тяжко, та мені здається, ніби вони засмічують “Словотвір”. 

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:40

+

переклад ворушкий

Ceomou? Ceréz moyõ neouvagynœsty. I ouge vuiprauleno. 

08:04

Варіант “виїзна зустріч” передає ідею спільного виїзду групи людей за межі звичного середовища для спілкування, навчання чи відпочинку, наголошуючи на колективності та зміні простору. Підходить як для церковних, так і для корпоративних чи освітніх контекстів.

Олександр Заліщук прокоментував переклад
08:02

Не підходить, адже це буквальний переклад.

Треба якесь слово що означатиме аспект товариства й відокремлення від буденності. Щось на кшталт "виїзної зустрічі".

Carolina Shevtsova прокоментувала
07:54
слово воз-

Наче логічно. Але чому така різниця постала?

https://slovotvir.org.ua/users/anton-bliznjuk

Esmi izgoden iz: »принаймні в ранню руську добу *ѧ звучало не як одноголоска, а як двоголоска«, ta oge pervcha ceasty bie [e]. 

Tout e gœdno dodati oge pœunœcynuy œdguib *EN u beznagolósie e /e/, i e daveny (Xeveleu, Phonologia, stor. 183: »Однак є два факти, на підставі яких можна стверджувати, що 
розщеплення ę на ’a під наголосом та e в ненаголошених складах 
відбулося від самого початку«), por. PN. zvõcotvar /ˈpripetʲ/ proti pd.-zx. /ˈprɪpjatʲ/ i /ˈprɪpje̝c/ imene ‹Pripeaty› — tac u pameatcax ‹Припєть, въ Припєтѣ (1108), мєжи Припѣтью›, a ne ‹Припꙗть, Припѧть›, a tacoge ‹Lioubeatch› na Cernigœuscinie u pœunœcynœmy zvõcotvarie /ˈlʲubet͡ʃ/, u pameatcax ‹Любєчь›, a ino u Lauréntteuscœy lietopisi ‹Любꙗчи›.

Rœzno e tout i tó oge yn sõgolósen, coli mogé bouti meagoc, sbt. iz [ʲ], peréd [e] ← *EN u beznagolósie ne e meagoc, por. priclad (œd Xeveliova, Phonologia, stor. 184): ‹коло́дезь› : ‹капу́стєни› ( * koldENgu : * kapoustēnu). 

Cyto do nosovosti ‹ẽ› u d.-rous. Xeveleu pisié (Phonologia, stor. 186): 
»Існують також записи, зроблені арабськими вченими: q{i)naz < kъnęzь ‘князь’ в Ібн-Гордадбега бл. 846 p., Wântīt < Vętič-, назва племені в Ібн-Ростега 903-913 pp., та Wândzaslâwe < Vęčeslavъ в Аль-Масуді 947 р. З цих прикладів можна виснувати, що назальність голосних перед фрикативними вже була втраченою в середині IX ст., тоді як перед зімкненими 
та африкатами (усупереч даним Константина Багрянородного) вона зберігалася ще й до середини X ст. Але знов-таки ймовірність того, що ці слова були записані в самій Україні, є дуже малою, а якщо вони походять не з України, то скорше свідчать про стан проторосійських, а не 
протоукраїнських діалектів. Крім того, в іншому рукописі, що належить Ібн-Гордадбегові, подано форму *q(i)nan, де якраз маємо справу з носовим! 
Зрештою, ця суперечність не дивує, оскільки розглядувані арабські джерела являли собою компіляції, основою для яких служили почасти 
розповіді купців, а почасти давніші джерела, тому їхні дані хронологічно й географічно були неоднорідні, і до того ж жоден з інформантів не 
був здатен точно відтворити звукову форму згаданих слів — та й не дбав про це.«

Iesce tamge: 
»Угорська мова відбиває назальність у деяких закарпатських топонімах: Munkdcs 
= МукачевОу Ondava < *Qdava> Goronda < krgt- ‘стрімкий’. Це важливі факти. Вони свідчать, що носові голосні вживалися тамтешніми слов’янами під час загарбання угорцями цих теренів (бл. 907 p.). Одначе немає певності, що ці слов’яни говорили саме протоукраїнськими діалектами. Це так само могли бути протословацькі чи інші слов’янські племена.«

Dvogouc na miestie *EN mogemo i dosi posterégti u pd.-zx. govoriex Carpattia, Pocõttia ta Boucovinui u vidie [i̯͡e̝] pœd nagolósomy (Nicolayeu, »Карпатские экспедиции. Вокализм карпатоукраинских говоров«), a tacoge na Pœunoci u vidie [i̯͡æ] (Nicolayeu ta in., »Вокализм полесских говоров в праславянской перспективе«) tacoge pœd nagolósomy ta u pervcheimy perédnagolósiénœmy izcladie.

https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco

Ceomou »Cc - k, ʧ« ale »Gg - ɣ̞«, »Xx - x«, a ne »Gg - ɣ̞, ʒ«, »Xx - x, ʃ«?

»EIei - iː« — popraunieye e »EIei - e͡i«, yac u beznagolósie tó ceasto e i [eʲ], ta i nagolósiéno e tó crœmy [i(ː)] tacoge [ʲɪ].

Dauxi pri ‹œ› oba rœznovida — i „pœudenno-zaxœdnuy“ i „pœunœcynuy“: »Œœ - ʏ, ʉ͡ɶ«, sloveisno bie dati oba i pri ‹ie›: »IEie - ʲiː (PD.-ZX.), i͡e (PN.)«, a ne prosto »IEie - ʲiː«.

»Ii - ɪ͡ɘ/ɪ« — ɪ͡ɘ e [ɪ͡ɘ], ne /ɪ͡ɘ/, i scorieye ino he nagolósiéne /ɪ/. He zveagymea stane dati ino /ɪ/, a pro pœunœcynuy rœznovid tó ymaié bouti /i/. Crœmy toho, ‹i› e tacoge [ʲ], [j].

»Ll - ɫ, ʎ« — ‹l› samostœyno ne e /ʎ/.

»Yy - ʲ, ə« — iesce /j/, i tacui /ɪ/, ne /ə/ (/ə/ e ‹e, è›, nagolósiéne = [æ]).

»Oo - o, ɔ« — xuibity ‹Òò› za /ɔ/, ta ‹Óó› za /o/.

»Uu - u̯, ɘ«, »Uiui - ɘ« — /ɘ̞/, ne /ɘ/.

Xuibity ‹Ẽẽ›.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:59

Бо дані тут переклади ніби не дуже сидять

אלישע פרוש прокоментував
01:53

œdistoslœudgeigne

/ˌwydɪstoˈslywd͡ʒeʲɲɲɐ, ˌwydɪstoˈslywd͡ʒiɲɲɐ/

___
V. moyõ izmiencõ pœd ‹вийстослі́влення›.

Bœgdan Youxyco додав до слова пейнтбол
01:40
переклад красьмʼяч

crasymeacy

Іменник від дієприслівника, пор. ніжм'яч (football), ручм'яч (handball), кішм'яч (basketball)

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:39

œd•, ne vui•, i tacui ‹•slóuleigne›, ne ‹•slœuleigne›. Xotcha ya buimy proster scorieye iz ‹•dgeigne› (coli ne iz ‹•tvoreigne›) za „•ization“ — ‹œdistoslœudgeigne› (œd ‹istoslœuditi› „to etymologize“), atge „etymologize, → etymologization“ e „tvoriti/ciniti isto/istinõ yna slova“, ne „veriloqui, praudosloviti“.

אלישע פרוש прокоментував
01:28
слово арктика

@Є. Ковтуненко

Perécis SISM na *ognь (XXXII 31—33), i tam tacui neyma ni slova o tœy nepràvilnosti *n̥- → ‹o•›. A esmi izgoden iz Vami, yzvuicieyno buismo cecali yn iniy œdguib *n̥- neigy ‹o•›.

Ta ya, gadaiõ, ymaiõ riexeigne. A teacaié na tó ote slovo ‹imea›. I ono e nepràvilno, atge *h₁n̥h₃mén → *inmen (ne *-min) bui pràvilno dalo ⁺‹eamea›, i e, natómiesty, ‹imea› ceréz *inmen → *immen → *imen. Tacge e vuicladeno, na pr., i ‹tiemea, tiemen•› — yz *tyn-men (iz *tyn- u „teati“; v. ou Vasmera), pràvilno bui *tynmen dauxi ⁺‹teamea›, ale, natómiesty, ‹tiemea› e yz ← *tēmen ← *temmen ← tynmen. A coli e ta gadca oge u rous. ‹team(a), teamiti› e toyge corein *tyn- „teati“ vierna (por. ròzvitoc sv. ‹skäl› „reason“, eag. ‹skill›, œ.-o. ‹skilja› „understand“ — por. nour. ‹skille› „divide, separate“, nzm. ‹schillen› „tg.“, sv. ‹skilja åt› „divide, separate“ i „distinguish [ ≈ understand]“; bœilche pisax na Tolóçie o tœmy pœd »Temna slova«), to tam, naopacui, e zaxovano *nm u *tyn-m-, tomou i dauxi ‹team›. Simy, ‹tiemea› i ‹team(a)›’ste dvœyça.

Cyto gy do *n̥gni u *ogny, tout bie, viedie, tó pervche *n roneno u *ongny (← *n̥gni) peréd drouguimy *n, he u *inmen ta *tinmen, ale tout iz sõgolósnomy (*g) meidj yima.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 16:47

vietch

Bœgdan Youxyco додав до слова теза
вчора 16:42
переклад ді́ло

Від дієслова "діти"

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 16:36

Так, віт.

Bœgdan Youxyco додав до слова екологія
вчора 14:01
переклад селослі́вʼя

seloslœvié

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 14:00

skybox = неботло

Bœgdan Youxyco додав до слова версія
вчора 13:52
переклад верста́

Не плутати з верства

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 13:48

Версія - верста́

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 13:31
слово арктика

»za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“«

Hm.. diuna versia, bo coli poclasti, cyto sé slovo yspraudie e yz *n̥-gʰniH-, to phoniticynuy provlimat, ceréz yacuy criticouiõty versiõ poxodgeigna slova *ognь yz *h₁n̥gʷnís, nicõdui ne yscezaié. Use ta g’ rietchy — ceomu zamiesty *vъn-/*ǫ-/*vy- < *n̥- (cyto ymalo b’ bouti za regularnuimi phoniticynimi œdpoviednœstymi, porœuniay: *ǫ-rodъ, *ǫ-sobь, tocyto) e *o-?

Yac mui bacili yz perédnieychix pricladœu *n̥- na poceatcou daié *in- → *jь(n)- abo *un- → *ǫ-:

*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę (tòy tacui ESSM tac samo vuivodity yz *n̥men-)

*n̥- → *ǫ- (tout ESSM tac samo izgoden)

Пасерб додав до слова імітація
вчора 13:21
переклад мавпува́ння

Пасерб додав до слова мем
вчора 13:11
переклад па́мка

від пам'ять, як і помка

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 13:11
слово арктика

Podau iz *n, *m, bo iz *r, *l na poceatcou slova nadieynuix prosto ne’ma 😅
A tac samo ceréz toe, cyto u naidaunieychõiõ dobõ onui usie boului odnoho classou sonórnuix golósnuix i uzaièmodieyalui ódnacovo.
Ot’ pricladœu, iskazjiemo, u serédinie corenia, ci slova e ci malo, i tam usie PIE sonórnœi iscladotvœrnœi prigolósnœi ymaiõty absolutno ódnacovuy reflex *ьR abo*ъR.
Porœvniay:

*pr̥h₂wós → *pьrvъ
*pr̥-sth₂-ós → *pьrstъ
*mr̥twós → *mьrtvъ
*h₂wĺ̥h₁neh₂ → *vьlna
*wĺ̥kʷos → *vьlkъ
tocyto

Otog’, gadaiõ, na samœmy poceatcou slova ymaié bouti toe samoe

Пасерб додав до слова істерика
вчора 13:03
переклад нестя́ма

вчора 12:54
переклад звʼязковик

Скорочено від «зв’язковий з громадськістю» (і не те саме, що «зв’язківець»).

Скажіть цього гоя зі “Словотвору”, будь ласка. 

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 10:16

умітний розум

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 10:16

фраза - дум

Bœgdan Youxyco додав до слова фразеологія
вчора 10:15
переклад думослі́вʼя

doumoslœvié

дум - фраза

Євген Шульга прокоментував переклад
вчора 09:02

Бо це те саме. Ну або принаймні зараз під поняттям "штучний інтелект" розуміють нейромережу, яка або пише відповіді, або створює зображення, або програмує.

вчора 08:07
переклад всеобʼємний

як "об'ємний", але щоб не плутали з фізичною мірою.

вчора 08:06
переклад обʼємний

Антонім до "виємний" (ексклюзивний) як запропонував Володимир Хлопан.

Volodymyr Khlopan додав до слова інклюзивний
вчора 07:53
переклад ємний

Інклюзивний - ємний
Ексклюзивний - виємний

אלישע פרוש прокоментував
вчора 03:30
слово епентеза

Nagadaiõ gr. ἐπένθεσις e ἐπ• (επι) + έν• + θεσις.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:08

»вставниця« bui znacilo ⁺‹epenthetorium› (tacoho neyma).

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:05

@Василь Мур

»Якось не звучить.«

»An atmospheric (or weather) front is called a "front" because it is the leading edge of a moving air mass. The name was inspired by military battle lines during World War I, as the boundary where two clashing, unmixed air masses meet creates sharp shifts in weather.«

אלישע פרוש прокоментував
вчора 02:58
слово арктика

»Porœuniay: *h₁n̥gʷnís → *ungnis → *vygъnь/*ognь, ne *nъgnь;

*h₁n̥h₃mén → *inmin → *jьmę, ne *nъmę/*nьmę;

*h₁m̥téy → *imtei → *jęti, ne *mъti/*mьti.«

@Є. Ковтуненко

Za pervche, za Trõbaceovomy i Toporovomy lit. ‹ugnis› ne e istoslœuno rœuno slovianscomou *ogny, *ogny bõdõtchi cisto sloviansca novota vuinicxi na slovianscœmy tlie yz *o(n)- „ne•“ ta *gn- u „gniti“, otge → „oge ne gasné ( ← ne gnié)“. Otge slov. *ogny ne e yz *h₁n̥gʷnís.

Za droughe, tó sõty pricladui iz *m, *n, ne *l, *r.

אלישע פרוש прокоментував
вчора 02:53
слово арктика

»A taco samo porœvniay prousscoe: *h₂r̥-mó-s → *irmos → irmo«

@Є. Ковтуненко

Cde?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 02:51

@Є. Ковтуненко

E: „slovo ( = ouceigne, tóucouvagne, móuva) o ceimy“.