Якщо при співставленні "т" і "с" одержуємо звук "ц", як приміром у слові "шляхетський", що вимовляється як [ш л' а х е ц' к и й], то при додаванні наростка "-ина" отримуємо Шляхетчина, що виговорюється з подвоєним "ч". А в слові шведський на місці "д" і "с" чуємо "дз", який хіба не має переходити у "дж", себто [ш в е дж ч и н а]?
За взірцем Шляхетчина, Шкотчина.
Вимовляється як [б а л ч: и н а]
Значення: Країни: Літува, Латвія і Естонія (Чудчина) на східному побережжі Варязького моря.
Приклад вживання: Москвини заселили країни Балтії.
Вилучити. Стане 
команда (усний сигнал)
Лядське, бо в Польщі
Ще Ви писали, що *ō дає 'a' теж.
Отже, коли є довге /ɑː/, то може бути 'а' в руській мові?
Ба й на початку слова, як у Amsteildam? Але тоді все вдно вимовляють із протезою, як "Гамерика", "гармата", "Ганна", "гатлас" (є й "отлас", чи може бути *атъласъ → *вітлас?)?
Та коли вже в грецький то є коротке /ɑ/, то в руській 'мало би бути 'о'. Пор. Ἀβδια̃ς → Овдій, Ἀλέξιος → Олексій, Ἀλέξανδρος → Олександр, Ἀϑανάσιος → Опанас, Αἰμιλιαός → Омелян (хоча на пр. ляд. Emilian, мабуть із лат. Aemiliānus), Ἀβέρκιος → Оверко, Αὐξέντιος → Оксен, Ἀγ(γ)αĩος → Огій тощо.
Тож 'ма' бути Оврам.
Для Ἀβραάμ ЕСУМ також дає тавар Овра́м, до речі.
Щодо *Віврам, пор. Ἀτώνιος / Ἀτονίνος → Вінтін, але чи передавала руська мова Ἀβραάμ як *Авъра(а)мъ (→ *Овъра(а)мъ)? Узагалі, в яких падах у перейнятих словах руська мова ставила 'ъ'?
До речі, коли вже йде мова про черпані ймена, чому Εὐστάϑιος дало Остап, а Εὐγένιος дало Євген?
Навіщо тут зайве -к-?
До речі, так саме з на-жаль-поширеними математикинями, аналітикинями тощо, має бути просто аналітиця, критиця тощо
»То лише на початку слова?«
Ni. Usiõdui „corótco“ *a → *|o|, a „dóugo“ *ā → *|a|.
»Як ісправно передати 'м'я Авраам українською? Оврам чи Овраям чи Оврагам?«
Cyto do ci *A- abo *O•, pitomo rousscoiõ e tacui na *O. Ceomou; xotcha d.-gr. d.-rousscoï dobui ne ròzlõcia meidj */a/ ta */aː/, u héurieyscœy móuvie e /ˀɑ•/ u tie imeni corótco — por. •אַבְ = /aβ•/ — ne •אָב /ɑːβ•/ (ci /ɔːβ•/ — „yemeinsca“ ci „tiveirsca“ vuimóuva), a tomou „corótco“ */a/ bui → rous., pràvilno: *|o|.
Prote, prarous. *owraamu bui ymalo dati o-perégolós → **|wʉ͡ɶwˠˈrɑmˠ|. A tacoho neyma (xotcha pameataymo oge sama o sobie d.-rous. pravopisy bóulgariçeiõ ‹Оврамъ› iesce neminõtche ne znacity œdguib ci œdsõttye œdguibou *o-perégolósou!). Crœmy dauneoho (prasl., perédgerous.) ròzpodielou „corótco“ *a, *o → *|o•|, „dóugo“ *a, *o → *|a| u usiex slovianscuix, souto u rous., pozdieye, e pitimo i utoricyne *|a•| (poceatoc slova) → /o•/ — tó mogemo yzocrema posterégti i na ‹a bui› |ɑ bɘ̞, ɑ bɤ| → [obɘ̞, obɤ], agy [wbɘ̞, wbɤ] po golósnie, i tó e, imoviernieye, louciey iz ‹Avram› |ɑwˈrɑm| → [owˈrɑm]. Tou e iesce coristno izgadati i „maxeüscuy“ œdguib |a| he [ɒ] (por. ‹xata› |ˈxɑtɑ| → „maxeüske“ [ˈxɒtɒ]), ta „galiçscuy“ œdguib *|ɑw| → [ɑ̝w ~ ɒw] (por. ‹oupau› |uˈpɑ͡u̯| → „galiçske“ [uˈpɒw, uˈpɑ̝͡u̯]).
Zaverttye: poprauno bõdé tacui pisati ‹Avram› (atge niesmo pèuni ci pravopisy ‹Оврамъ› u daunïx pameatcax œdguiba o-perégolós), a ‹Avram› mogé bouti citano i he |ɑwˈrɑm| — he golóuna vuimóuva, i he [ɒwˈrɑm, ɑ̝wˈrɑm].
»Це хитання відбилось лише в руській мові?«
Aino, tó e cyto xtiex recti.
Ta i xuiba ne poxuilœi padeigynui tvarui, he otó: ‹xœxla, xœxlou, xœxlomy, xœxlui, xœxlœu, xœxlœm› dodatcovo i yascravo suviedceaty na coristy *xoxul- a ne *xoxol-? Na pr., u ceix. e ‹chochol› izclaniano tac: ‹chocholu, chochole, chocholem, chocholy, chocholům, chocholech›, ne ‹chochlu, chochle, chochlem, chochly, chochlů, chochlech› — i u ceix. sé cazié na pratvar *xoxol-, ale rousscœi tvarui caziõty na pratvar *xoxul-. Xuitagna bea i u prasl. ci u balto-slov., ta i u prai.-e. dobõ.
@Carolina Shevtsova
»Гадала, що Ви на письмі такі вторинні зміни не відгибаєте.«
Sé œdguibaiõ ponevagy e dailche izteajagne pitimo rousscoho perébiegou.
»То від чого зависить присутність чи відсутність переголосу тоді?«
Œd toho ci *o e peréd slaboma *u, *y.
Prosto, iesce raz, sama cinnà pravopisy bóulgariçeiõ iesce ne znacity oge coli neyma ‹i›, tbt. coli e ‹i› zamiesty ‹o›, iesce ne znacity oge perégolósou *o u ynie danie slovie neyma.
»Й чи значить це тоді, що переголос узагалі не є unique identifier української мови?«
Ba, tacui znacity. Rousscuy perégolós — zagalomy, tbt. ne ino perégolós *o, a i: *e peréd *u, *y, a tacoge: „litóuscuy“ perégolós *o → /a/ peréd nagolósiénomy /a/, perégolós *e → |o| pœsylie |t͡ʃ, ʒ, ʃ, j| peréd *a, *o, *u (ne peréd *e, *i, *y), „galiçske“ *a peréd /w/ → /ɑ̝w ~ ɒw/ — tó use sõty œddieyie na yavisce znane he „œdstõpnuy medgizcladovuy lad golósnœu“, a yzpomeidj slovianscuix móuv e viedœm vuiclioucialno u rousscœy móuvie.
Odinacovo (similar) ta ne istno (identical) e yavisce u lead., ceix., slvç., ta polab. móuvax, cde, na pr., u lead. *o → ‹ó›, u d.-lead. *e → ‹é›, u ceix. *o → ‹ů›, u slvç. *o → ‹ô›, ta tam e tó œddieya na „slabœi“ *u, *y → /∅/, otge het' inche yavisce neigy u rous. U polab. prosto usiaco *o sta |œ ~ ʉ, ʏ, y|.
»Може переголосу нема ту за взслів'ям із словами -оРо-: "город", "мороз", "молот" тощо?«
Ni, ne tomou. Neyma ceomou vuicladati tó upluivomy slœu iz „póunogolóssièmy“ coli inchi vuicladui sõty.
I pro coho e tó blazneuagne?
‹Iz usiemy› = ‹з усїм›, ne ‹з усїми› — ‹my› = ‹мь›; ‹usiemy› — orõd. eidn. proti ‹usiem› — dav. mn.;
‹uzgleadomy› = ‹узглядом› (respect) — ne ‹узглядами›;
Gelexœuscomou = Желехѡвському — ne „Гелехеуському“; ‹ge› = ‹же›!;
Nedielscomou = Недїльському — ne „Недельському“;
cto = ‹хто› — ne ‹що›; „що“ pisiémo ‹cyto›;
‹cou› = ‹ку› — ne ‹цу›; diuno oge ‹c› u ‹corótcozoro› ’ste cyli iz ‹к› — ‹короткозоро›, a ‹c› u ‹cou› he ‹ц›;
‹uzteagyno› = ‹узтяжно / взтяжно› (relatively) — ne „узтягнуто“; ‹узтягнуто› bui boulo: ‹uzteaghnõto›;
viedomœsty = вѣдомѡсть — ne „відомості“;
za imea = ‹за йм’я / за ймньи› — ne „за імеа“;
ne u cògynie soli = ‹не в кожнї соли› — ne: „не у цогині солі“.
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 81 та відповідна проста речовина, перехідний метал.
Приклад вживання: Талій взаємодіє з сіркою, галогенами, слабо розчинний у розведених кислотах, легко — у HNO3.
Відповідно, кооперативний режим - спільний режим проходження гри.
Значення: "Кооперативний" (або "ко-оп") означає режим чи елемент гри, у якому кілька гравців співпрацюють між собою для досягнення спільної мети —…
Приклад вживання: У цій грі є кооперативний режим (ко-оп), тому ми можемо проходити сюжет разом із друзями.
Також добродій
Ярослав мудров додав21 лютого
слово лоуренсій
Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово резерфордій
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово диспрозій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.
слово ліверморій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.
Ярослав Мудров додав
22 лютого
слово барій
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Ярослав Мудров додав
10 лютого
слово майтнерій
Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово менделевій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.
Отримується штучно.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово нобелій
Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…
23:36
29
прослав мудров додав
слово флеровій
Ярослав Мудров додав8 лютого
слово літій
23:36слово ербій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово ітрій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово тербій
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
За взором "кішний м'яч", "кошевий м'яч".
https://r2u.org.ua/html/femin_details.html
Шведцький