Треба найти гідний переклад до слова ітерація
Перерукується з тріска
www.google.com: тріска
»Стерильні рукавички — ялові рукавички?«
Slovo ‹sterile› eaguelscoiõ znacity i "unable to reproduce (or procreate), (figurative) fruitless" — te same znaceigne he i latinscoiõ, a tacoge i "germless; free from all living or viable microorganisms". Ysé drougue znaceigne e yz pervchoho. Bez toho ni eaguelscoiõ ni latinscoiõ bui ni ‹sterile, sterilis› ne moglo slougiti za vuiraz "sterile mittens", a coli mogé, to i rousscoiõ ‹yalœu› mogé bouti u ‹yalovui rõcaviçie› coli xorchemo peréclasti tó slovo.
»Це є окремою думкою» — галицьке«
Bzdoura.
Orõden padeij pri tie rieci "bouti" znacity mienlivœsty bouttya, imenœuen padeij pri tie rieci "bouti" znacity stalœsty. Na pr.: »Dvadseaty liet/rocœu bie ouciteilcoiõ.« — ne »Dvadseaty liet/rocœu bie ouciteilca.«, ale: »E suin oucitelia.«, a ne: »E suinomy oucitelia.«. Coli xorchemo vuiraziti ci perédati stalœsty, caziémo "bouti cto/cyto", a coli tchasovœsty, caziémo "bouti cuimy/cimy", na pr.: »Yaroslau Mõdruy bie pervopocœnnic Cuyeüscoie Rousi«, ale: »Yaroslau Mõdruy bie pervopocœmnicomy Cuyeüscoie Rousi tridseaty peaty liet/rocœu.«.
»можна якісь афікси додати, але не знаю які«
»Не вірю в збіг«
Dœbt e muisliti, ne vieriti. Znaié roussca móuva ‹pecti› peréneseno he "tvoriti tverdõ scorinõ"? Znaié. Tout recene znaceigne ‹baking› eaguelscoiõ e perénœsno ne mnieye neigy znaceigne ‹pecti› u rousscie. Samuy poem "baking" (recenuy tout) e nœu, bay douge ci u eaguelscie ci rousscie. Tomou coli u eaguelscie mogõ yz tui rieci ‹to bake› "pecti" coristati u perénesenœmy znaceignie "tvoriti tverdõ scorinõ", to i rousscoiõ ‹pecti› mogemo coristati yz tacohoge znaceigna. Mui rousscoiõ coristaiémo, u znaceignie "tverditi*, i tõ riecy ‹paliti›: ‹paliti çeglõ› — çeglõ paleaty a bui boula tverda, te same i iz glineanami dielami — tverdeaty yea paleignemy. Ale, crœmy ‹paliti›, pro dieyõ tverditi glineana diela ci çeglõ viedgeyscui bezperécyno coristaxõ i yz tui rieci ‹pecti› — tomou yzocrema e, na pr., tó slovo ‹pecina› "palena çegla"¹ ≈ "yna tverdgena [peceignemy = paleignemy] çegla.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
cytvertacycheigne
/t͡ʃ(ᵊ).tʋər.tɑt͡ʃ.ˈʃe͡iɲ.ɲɐ/ [t͡ʃʋərtɑˈt͡ʃːiɲ(ː)ɐ]
___
Tvoreno œd ‹cytver(t)•› "the fourth (→ ‹tetr(a)•›)" + ‹tacycheigne› "iteration", œd *‹tacychiti› "iterare (→ to iterate)", œd ‹tacyche, tacye› "iterum (d.-rous. ‹tacye/тачѥ› "again, anew; and; further; more"). Znaceigne: "cetverte tacycheigne = the fourth iteration [of the arithmetic operator]".
»<< https://hrinchenko.com/dictionary/word/64690-cetvertuvati >> ?«
@Дивій Лабунський
Nou, i cyto? Tam e ‹cetvertouati› "to (draw and) quarter" — yacue e dielo do ‹tetration›?
»Ну щось таке.«
@Carolina Shevtsova
Cyto e u tœmy "cytosi"? Do ceoho e tout "ceotuiri"? Tó slovo ‹tetration› e œd "cetvert" ne "ceotuiri".
<Гаразд> – черпане з готської мови, чуже;
<Добре> – хоч і рідне, та воно наче якесь покладне (+), тому й не тягне до <ОК> чи <гаразд> (±).
Загалом, сполукою "Велика Україна" звуть лише *Наддніпрянщину, але для мене се також і Полісся. Тобто, моє <Велика Україна> = <Наддніпрянщина + Полісся>.
На НД кажуть <одміна/відміна>. На моїй старій батьківщині: <*вариант, *версия, исполнение>, а на новій: <*wykonanie, *wariant, *wersja, odmiana>. Не певний, яке са́ме Вас білше рупило, тому даю кілька.
»Любитіль«
Bezdœby e ("no need [to]") tvœrnoditi ("fetishize") tõ pravopisy bóugariçeiõ ‹•тіль›. Ta pravopisy bóugariçeiõ ‹•тель› e zla ci criva/opaca ne ponevagy neroussca e, ale ponevagy œdguibaié ino odin zvõcotvar i tó ne tòcyno — [tɛlʲ] ci [te(ʲ)lʲ], yde popraunà vuimóuva e drouga. Ta pravopisy iz ‹•тѣль› u serédnerousscœy moúvie ne znacity ógy tó e odina ino poprauna vuimóuva (tà pravopisy znacity tòcyno tõ vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ]). Ona znacity ino tõ vuimóuvõ pœudennõ ci pœudenno-zaxœdnõ, i tõ ne usiõdui. Ale pro pœunœcynõ vuimóuvõ e tacui pitimo [•telʲ] (ale ne [•tɛlʲ]!) u beznagolósie, teacnõtchi (netòcyno) pravopisi ‹•тель› bóugariçeiõ. Otge, bóugariçeiõ e vierno, xotcha ne tòcyno, i ‹•тель› i ‹•тіль›. Prosto, pisiõtchi ino ‹•тель› ne dasty znati e-y-perégolós u rousscie, a tacoge ne dasty znati ci tó e [•telʲ] abo [•tɛlʲ] (ymé bouti [•telʲ]). A pisiõtchi prosto ‹•тіль› ne dasty znati ógy e i vuimóuva [•telʲ]. Ba, pravopisy ‹•тіль› ne dasty znati i vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ] (viernõ) œd vuimóuvui [tʲilʲ] abo [tylʲ] (xuibnœi). Tomou ya stoiõ za pravopisy latiniçeiõ iz ‹•teil› znaceatchi i vuimóuvõ [•tilʲ] ci [•tʲɪlʲ], pitimõ rœznomóuvie Pœudne, i pro vuimóuvõ [•te(ʲ)lʲ], pitimõ rœznomóuvie Pœunoci, a tacoge inocdie na Pœudni.
Творено від “пекти” за @אלישע פרוש
»Чи Ви десь чули крів'я́нка, крівопи́вець, крівопі́й?«
Pervçi, nadpopraunœi tvarui na ‹crœu•› (he i ‹crœu› = ‹cróu› samo) tacui sõty viedomui u rousscie.
Za drougue, œn pisa ne o tœmy. Te cyto @Друга Путь mieni e ógy u coreni *kru- 'cróu', *ru u beznagolósie pràvilno ne dasty /rɔ/, ale /rɘ ( ~ rɨ)/ ci /ɘr, ər/.
Za tréite, mrity, @Друга Путь e tacui ne prau. Tó pràvilo o *ru → /rɘ ( ~ rɨ); /ɘr, ər/ u beznagolósie ne platity pri *u ci *u blijneimy izcladie. A tout za *ru ne sliedouié *i, ale *y por. to pratvar: **kruu-y-l-iu- → **кръвьливъ. Otge, tout neyma, pone strogui, perédoumóuvui pro *ru → /rɘ ( ~ rɨ); /ɘr, ər/.
A iesce, za cetverte, *kruu-y-l-iu neyma pœd ‹кров›, SIRM III 99.
treymõjstvo
/ˌtrɪjmʊʒ.ˈstʋo, ˌtrəjmʊʒ.ˈstʋo/ [ˌtrɪjmʊz̻ˈtʋo, ˌtrəjmʊz̻ˈtʋo]
___
Yz ‹trey•› "trium (of three)" + ‹mõj› "vir (man)" + ‹•stvo› za "•atum".
MIETY: ‹troyaçstvo› mogé bouti i tvoreno dobrie i poprauno, ta use tacui ‹•ac› u rousscie ne znacity ino osobui (i ou tuix ‹lievac›, ‹novac› e po cœilcou znaceign). Ponevagy u lat. bie i ocremo slovo ‹triumvir›, odino slovo yz ‹trium vir› "mõj trey, a man of three", znaciuxi odina yz mõjœu tacoie trœyçie, to razomy iz perécladomy slova ‹triumviratum›, xuibity i yno slovo za ‹triumvir›, yde yasnie’ste dvie slovie: "mõj" ta "trey" (œd "tri"). A pri ‹troyaçstvo› za "triumviratum", ‹troyac› za "triumvir" ne e tac eidnoznacyno.
Ворошня — гурт. Словник закарпатської говірки села Сокирниця..., також див. ворох в ЕСУМі
Ворох — купа, гурт; у воросі — разом, гуртом, укупі. Словник закарпатської говірки села Сокирниця..., також див. ворох в ЕСУМі
Може й було, але, як моє знання сягає, цього не засвідчено ні в одній слов'янській мові — ні в давній, ні в теперішній.
Є тілько в Желехівського, але я джерела не перевіряв, може воно й якесь пізнє утворіння (
r2u.org.ua: Рісти
Рі́сти, v. a. Оц. гр. 98 s. Стріти́ти.
—