»якби слово було давнього кореня *mik-/*mьk-, то натиск, мабуть, мав би бути на кінці слова ⟨мече́т⟩, про це каже натиск у рідного йому слова ⟨мечта́/машта⟩ у слов'янських мовах«
Ne neminõtche. Nagolós ne e yn nadieyen yasœvoc, yac ouge u rous. e cœilco sõstau nagolósou, pace „u slovianscuix móuvax“.
іє. *guer- «важкий, тяжкий»
псл. *žъrny, род. в. *žъrnъve;
споріднене з лит. gìrnos «жорна», лтс. dzirnas «ручний млинок», dzirnavas «млин», прус. girnoywis «жорно», гот. (asilu) qaírnus «(ослячий) камінь, жорно», дісл. kvern «ручний млинок», двн. kuerna, curn «тс.», дірл. bró «жорно», кімр. brenan «ручний млинок», дінд. gravan «камінь для вичавлювання соми», вірм. erkan «млин»;
Від мара
bèzy
/bæzʲ/
___
Yno preamo cearpaigne touroçscoho ci azeirscoho /bæz(z)/ u rousscõ móuvõ iz touroçscuimy ci azeirscuimy /a/ = [æ] pritòcenuimy he [æ] u rousscœy moúvie iz pridrougeignemy sliedjneho (of the latter) iz [æ] yz *y póunuimy / silnuimy u slovax he ‹pes› /pæs/ (*pysu). U tacœmy tvarie viedomo u pravopisi ‹безь› u XVII stl. Pro bœilche vidgyte moyõ izmiencõ vuisje u œdpoviedi do 
@Лесь tou u Obgovoreignie.
»зукраїнщену відміну - б'язь«
Zvõcotvar [bjazʲ ~ bjæzʲ] e yno scricleansco oberneigne (a mechanistic conversion) veatscoho zvõcotvara [bʲæzʲ].
U rousscõ móuvõ e tó imea toho soucna priixylo preamo yz touroçscoie ci azeirscoie mouvui he /bæz(z)/ u zvõcotvarie /bæzʲ/. U tacœmy zvõcotvatie viedomo u XVII sutolieittie he ‹безь› — jaden ‹бязь› ci ‹б’язь›.
Ta pravopisy ‹б’язь› e za novoiõ pravopissyõ 1928—1933, i e prosto sliepo „oucrayinscine“ veatske ‹бязь›, iz scricleanscomy oberneignemy veat. ‹бя› na yacono-roussco (quasi-Ruthenian) ‹б’я›.
Tà vuisje recene oberneigne e xuibno. Veatscuimy /bʲæ, mʲæ, pʲæ, vʲæ/ teacnõty rousscœi /bjæ, mjæ, pjæ, wjæ/, he pràvilo, tam yde u prasloveanscie bea */bɛ̃, */mɛ̃/, */pɛ̃/, */wɛ̃/.
U seimy ge loucieyie tó slovo e touroçsco i tam neyma jadna */ɛ̃/, ale [æ]. U veatscœy móuvie e zvõc [æ] (pravopisno: ‹я›) yz prasl. */ɛ̃/, tomou touroçske ci azeirske /bæz(z)/ bie veatscoiõ móuvoiõ protòceno iz /æ/ ógy bie na porõiddie (at a disposal) tam. Yac veatscà móuva pripouscaié [bʲæ], [ʲ] e slouxovo dosta nédbatco (negligible) i dosta blizieié do /bæ/ touroçscoho ci azeirscoho /bæz(z)/.
Rousscà ge móuva ne znaié [bʲæ], ale znaié [æ] bõdy yz *y (dauneiõ bóugariçeiõ: ‹ь›) pœd nagolósomy (por. ‹pes› /pæs/, ‹uesy› /wæs(ʲ)/), abo, u rousscœmy rœznovidie Pœunoci, yz prarous. */ɛ̃/ u nagolósiénie ci pœsylienagolósiénie izcladie, dauxi tam /bjæ, mjæ, pjæ, wjæ/ po /b, m, p, w/ (te same u deyaçiex govoriex Zaxodou). Ne he veatske [bʲæ], yde [ʲ] e slouxovo dosta nédbatco, rousske [bjæ] stoïty slouxovo dosta daleco œd touroçscoho ci azeirscoho [bæ], a tomou ne moge (could not) slougiti pro pritòceigne [bæ] u touroçscœmy ci azeirscœmy [bæz(z)] u rousscœy móuvie. Natómiesty, u rousscœy móuvie bie touroçske ci azeirske [bæz(z)] pritòceno u zvõcotvarie [bæzʲ] iz [æ] yz *y (daunebóugairske ‹ь›), por. pravopisy ‹безь› yz XVII sutolieittya.
внаслідок чого?
у зв’язку з чим?
з якого приводу?
https://hrinchenko.com/dictionary/word/64541-cerez – див. 4)
Приклад заміни: з якої причини? –> через що?
Значення: Вираз, що означає підставу або обставину, через яку щось відбувається.
Приклад вживання: Володимир не прийшов сьогодні на роботу по причині того, що захворів. Це обладнання зараз не працює, нажаль, з причини технічних проблем.
Значення: Млин для дрібного помолу; пристрій для просіювання борошна; борошно, змелене у питлі.
Приклад вживання: Виходить щось схоже на питльоване борошно, ніби змолоте в питлі. (І. Нечуй-Левицький) Піду я до млина – Що ся в млині діє? Вода камінь…
Значення: Деревообробний верстат для розпилювання колод і брусів на пиломатеріали потрібних розмірів і якості; майстерня, підприємство, де…
Приклад вживання: Десь тонко дзвеніла в дереві пилорама. (М. Малиновська) – Побудую пилораму, – каже Карбюратор. – Валитиму тайгу. Дивись скільки тут дерев.
Коли припустити вплив наголошеного 'а́', та я знаю таке різномовне правило тільки про 'о'. Із 'о' твари суть, та, мабуть, лише з -ити (і похідні зворотні втворення).
Значення: Лісопильний завод; лісопильня.
Приклад вживання: На Потоці стоїть водяний .. тартак, чорний, невисокий. (І. Нечуй-Левицький) Цар явора дав ізрубати, повезти на тартак і порізати на дошки.
goroh.pp.ua: жорно
r2u.org.ua: плед
-