До вашого відома, я зі здивуванням для себе дізнався, що те що нам у школі тоді розповідали, начебто тільки в української такі назви місяців, це брехня. Відкриваєте щонайменше хорватську й бачите там ті ж липень, листопад, і ще 6-7 повних збігів, з тією тільки різницею, що там липень - це наш червень, а травень - наш квітень, і т.д.
Всім привіт, я гадаю, що питання в тому, чи людина в конкретному прикладі має на увазі Україну / Русь як країну, чи як територію. Коли територію, то прийменник "на" цілком логічний: "На території заповідника Асканія Нова...".
Можливо, це дійсно не є обовʼязково приниження, а просто як зауваження щодо регіону поширення чогось. Але я особисто ніколи не вживаю. І мені здається, що краще не вживати - в наших-то реаліях.
Містичний питально-означальний піє-формант *kʷ та його похідні з'являються в уймі займенників та прислівників, зокрема й слов'янських. З тих самих піє-часів до нього ліпили все подряд, утворюючи нові значення. Найпрямішим його нащадком є "къ" (кий або кой, коє, кая; "на кий біс ти мене питаєш").
Повторюваний И/Є/Ꙗ(й/є/я, колишнє *jь/*je/*ja) – він/воно/вона.
Зокрема такий, про який ми щойно говорили. Часто комбінований з посилюючим "же":
"Отьче нашь, иже єси на небесьхъ" – "отче наш, який є на небесах".
"... юже посълааше" – "її же і він послав", от вам і "(н)ю", "єгоже", "є"
Але первинно воно служило і без доповнень. Згодом стало ліпитися де попало.
//////////
І так "єи" в "єй богу" скоріш за все зліплено із є+и, де повтор займенника передає шось типу "таки воно", "воно же", так само, як наше "так", тобто "да"(кажуть, шо "да" це колишній Орудний від "до", але ясний пень, шо нічого не пояснюють).
Типу "так і є, на бога", "єй". Виходить, у нас три синоніма до згоди: єй, да, так.
Якшо вам здається, шо воно подозріло схоже на німецке Ja та англійське Yeah, то вам не здається. Вони таки родичі.
/////////
===
Правда, на Великій Україні так не кажуть
===
Так було до путінського нашестя. Після нього почнуть, можливо. Просто є люди, які не відмовляються від російської, незважаючи на обстріли (хоч і вболівають за Україну).
===
Ще див. "Нариси з української синтакси" Смеречинського, розділ VII.4 про прийменник "на", він ще ширше пропонує, з усіма країнами через його значення
===
А прийменники "у" та "в" взято з книжки Антоненка-Давидовича "Як Ми говоримо". Точно не пам'ятаю назву книжки та творця (автора).
===
У Шевченка: "на Вкраїні милій". У Нечуя-Левицького є робота "Сьогочасна часописна мова на Украіні".
===
Не знаю роки життя Нечуя-Левицького, але Шевченко точно жив у ті часи, коли Україна не була державою (навіть Гетьманщиною вона тоді вже не була). Тому вислів "на Вкраїні милій" був цілком природним. Не здивуюсь, якщо Нечуй-Левицький теж жив приблизно в ті ж часи.
як "вежиця", але більш на український лад.
якщо rěka -> ріка
(
goroh.pp.ua: ріка)
тоді věža -> віжа
(goroh.pp.ua: вежа)
striganiça ; strigiça
___
Œd ‹striganeç› ci ‹strigyoc› (pro bœilche v. SIRM V 440 ‹стри́ганец (стрижо́к)› "locusta"), perévedenoho u geonotõ — iz ‹•iça›, za (perviesnoiõ) geonotoiõ eag. ‹•ster›, pripoustiuxi *lobsterija ← *lobusterija ← **logusterija ← lat. ‹locusta›. To peréxœd znaceigna por. iz lat. ‹locusta marina› "a sea locust" → "a kind of crustacean". https://en.wiktionary.org/wiki/lobster; tacoge, pro istoslœuye lat. slova ‹locusta›: https://en.wiktionary.org/wiki/locusta#Latin
Œd ‹strigati/strygnõti› ta ‹striganeç› "locusta" e dobrie tvoriti yno slovo za *lobster" tomou cyto: a) i obie gadçie istoslœuya ta slova ‹lobster› sõty œd "stribati" ci "noga→stribati", otge cotrà gadca e prava, vuydé na rous. ‹strigati/strygnõti›.
Popri xirche ‹stribati›, ya voliõ ‹strigati, strynõti› "stribati", i za yeoho menchõ viedomœsty proti ‹stribati› — yac raz liepche, a bui ne zayneati rodove znaceigne slova ‹stribati›, b) tomou cyto otó za tvaromy ‹striganeç, strigyoc› e viedomo tó znaceigne ‹locusta›, c) "temnœsty"¹ ta slova ‹lobster› yacosi teacné i "temnosti" rousscoho slova ‹striganeç, strigyoc›.
___
¹ — Ya tacui scorieye xuiliõ do gadcui ógy ‹lobster› e œd d.-eag. ‹lobbe, loppe› "paõc", i dalieye œd tohoge corene iz u niem. ‹laufen› *biegti", eag. ‹lope; leap› "stribati", nzm. ‹lopen› "gouliati", dœn. ‹løbe›; + -ster geonotui; sia gadca teagné i menche zvõçscuix dopoustchein neigy œd lat. ‹locusta›.
@Кирил Гелевера — seoho coristouacya negayno vuiperditi yz Slovotvorou.
> Радіюс-радій, акваріюм-акварій, преміюм-премій, тераріюм-терарій? Омонімічно подекуди виходить.
https://slovotvir.org.ua/users/wasd
Rousscoiõ bui poprauno boulo iz /ɪ/, ne /i/.
> Узагалі, я мовлю о тих um, us, ium, ius, ος тощо, які раніше суть відкидали, а тепер - ні.
»Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…«
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Ou Vas, usi tui pricladui sõty na * -i-om, * -i-os, a ne prosto * -om, *-os.
3. пошук у тексті ниток, якщо шукається якийсь конкретний коментар.
👍
‹vad•› ← *wad- ← *wōd- ← *wod- : *wed-. Por. i:
‹laz•› ← *laz- ← *lōz- ← *loz- : *lez- (por. ‹lezo›) → *lēz-;
‹gar•› ← *gar- ← *gōr- ← *gor- ("gorieti");
‹mag•› ← *mag- ← *mōg- ← *mog-;
‹cra•› ("cray, crayati, craueç") ← *kra- ← *krō- ← *kro-;
‹plau•› ← *plau- ← *plōu- ← *plou-;
‹sta•› ← *sta- ← *stō- ← *sto- itd.
@Ratty More
Це не довід.
https://hrinchenko.com/dictionary/word/13491-doroga
2) Дорога, путешествіе. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку.
https://slovnyk.me/search?term=путь
Вертаю вилучені відповідники
+ Елисій подав такі ж
А те що у дореволюційних словниках указаний жовтень як вересень, то це з переходом на інший календар має бути повʼязано. Наприклад, Октоберфест мав би починатися в жовтні, але починається регулярно коло 20 вересня в Німеччині. Просто самому святу 191 рік, і раніше то був жовтень, от і все :)