Значення: Рід паразитичних колючоголових червів.
Приклад вживання: Ехіноринхи живуть у кишечнику хребетних тварин і людини, спричинюють великі болі.
Значення: Спосіб плавання на боці.
Приклад вживання: О. — це асиметричний спосіб, який був популярним у 1913–1951 роках, а сьогодні використовується рятувальниками та спецназом.
Значення: 1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час пострілу.2. Затвор у кінознімальних…
Приклад вживання: Під час пострілу величезний тиск газів втисне картонну прокладку в чашечку обтюратора. (з науково-популярної літератури)У нижній частині…
спо́минка — «спогад»
Значення: Невеликий підвішений шкіряний м’яч, набитий кінським волоссям. Служить боксерам для тренування.
Приклад вживання: У боксі розвитку швидкості в ударах і захистах та своєчасним контратакам із випередженням сприяють вправи з м'ячем на гумках, пневматичною…
Значення: Висушені і подрібнені людські екскременти; застосовують як добриво. Органічне добриво з висушених і подрібнених у порошок фекальних мас.
Приклад вживання: Пудрет із курячого посліду можна безпосередньо вносити в ґрунт або ж приготувати рідкі підкормки. (із журналу).
>Це в московській перед І (письм. И) неодмінно має бути м'який приголосний, а після твердого приголосного -- тільки письм. ЬІ.
От у московській і пишуть "выть", "жить", а читають /въıть/, /жъıть/. Це цілком одповідає Вашим засадам письма, проте не сучасним українським.
>В Українській, якої Ви не знаєте, сповна можлива, мало того, природна й бажана тверда вимова такого приголосного на стику складниць(морфем): твердий приголосний не перетворює І на И, а І не пом'якшує самочинно (автоматично) попередній приголосний.
О, то з чого видно, що Ваше ‹надім'я› є творене саме з ‹над-› + ‹ім'я›, а не з ‹на-› + ‹дім› + ‹'я›, і його треба читати як /над'імйа/, а не /надьімйа/?
" Йначе як /надьімйа/ це слово читати не можна"
Знову доводите, що ні засад письма, ні Мови не знаєте.
Це в московській перед І (письм. И) неодмінно має бути м'який приголосний, а після твердого приголосного -- тільки письм. ЬІ. В Українській, якої Ви не знаєте, сповна можлива, мало того, природна й бажана тверда вимова такого приголосного на стику складниць(морфем): твердий приголосний не перетворює І на И, а І не пом'якшує самочинно (автоматично) попередній приголосний.
Те, що Ви сказали, узайве доводить не тільки те, що Мова Вам не рідна, а й те, що В не мали й не маєте достатнього мовного досвіду, оточення та знань. У літмові, як і в багатьох місцевостях, 6 голосних звучин, а в московитів -- скоріше 5
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Галасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Громови́й, -а́, -е́. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148.
Дом, -му, м. = Дім. Чуб. ІІІ. 177.
Кошто́вний, -а, -е.
1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693.
2) Драгоцѣнный.
I. Ого́нь, огню́, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. Ого́нь пуска́ти. Поджигать. Огне́м піти́. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. О́гник, о́гничок.
Посміше́нний, -а, -е. Осмѣянный, униженный. Нехай вони (шалопути) посмішенні будуть, а не дом Божий. Павлогр. у.
Постро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Построиться. Построївсь такий дом, що ну! Рудч. Ск. І. 92.
Рогови́й, -а́, -е́.
1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Гн. І. 19. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Чуб. І. 146. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. Чуб. III. 280.
2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата.
3) Рогова́ худо́ба. Рогатый скотъ. О. 1861. XI. Св. 62. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую. Чуб. III. 285.
Розваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.
Тростяни́й, -а́, -е́. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.
Значення: Здатний убивати бактерії та інші мікроорганізми.
Приклад вживання: Б-а лампа – газорозрядна ртутна лампа низького тиску. Використовують для знезаражування ультрафіолетовим промінням повітря в приміщеннях…
>"Надім'я".
Ну вось. Ви мені щось там острили:
>Хто кого надимає?
Ваше ‹надім'я› можна тлумачити як «щось на домі». *‹Надім'я› може тякнути лише дому. Йначе як /надьімйа/ це слово читати не можна, хіба що в московській мові, де пишуть одне, а вголос читають инше. Також нема жодного *‹вірій›, ино ‹вирій›, ‹ирій›.
Звісно, Вам легше писати по-московськи, бо нє нада напряґаца, як ото з діцтва вивчив "аудит", "наука", "паук" — так і говориш, і, відповідно, пишеш не замислюючись.
"Надім'я".
Свого часу я теж пройшов те, на чому давно застрягли Ви. Думаю, багато з нас, якщо не більшість, пройшли калькування й творення своїх правописів. Свого часу я теж калькував і творив правопис, яким записав би це "над'ім'я" (я думав писати апостроф після твердого приголосного перед І ("без'іменний") і Д+З, Д+Ж ("під'земельний"), і полишки цього досі можна знайти на Словотворі.
Та я досить скоро це переріс, зрозумівши, наприклад, що первісне значення слова в мові-джерелі ніяк не тотожне сучасному значенню слова в сучасній нашій Мові. Ви ж цього з ККК досі не зрозуміли.
Крім того, я дослідив засади сучасного правопису, які ви, нагадаю, у 2026(!) досі не змогли нагуглити.
Обидва -- не випадковість, якщо просто порівняти й зіставити. Одна з причин того, що Ви калькуєте слова точнісінько така ж, як і одна з причин того, що Ви вважаєте, приміром, що У можна вільно міняти на В й навпаки: так прошшє. Для такого ставлення досить лінійного мислення, якщо не сказати, що воно не вимагає мислення взагалі, як і знання й розуміння Мови, її особливостей, засад письма (яких учать школі) тощо. Знайшов етимологію слова -- знайшов початкове слово -- переклав -- кинув. Не треба думати про зміну значень, одтінків значень, та й узагалі про значення з одтінками можна не думати.
З У/В так само: не треба знати й розуміти, що мова -- не математика, що в деяких словах чергування так не діє, що чергування -- не єдиний спосіб нашої Мови Уникати збігів голосних, наприклад. І, знову ж, засад правопису не треба знати й розуміти. Не треба думати, та що там, не треба знати про додаткові чинники, які впливають на наявність/одсутність чергування. Бачиш А/О/У/Е/И/І/Я/Ю/Є/Ї останньою в попередньому слові -- тулиш В, бачиш щось інше -- У. Усьо проста, механічно й лінійно.
Крім того, знову ж напишу, Ваше упередження підтвердження: читнувши те ж "правило" чергування, анафемуєте все, що доводить його хибність.
goroh.pp.ua: солта
Дуже влучне слово!