Останні події

Василь Кривоніс прокоментував переклад
11:41

Можна і подарок, засвідчене слово в старих словниках.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:29

Або пор. трунок - Trunk

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:26

Не подарунок, а просто "дар"

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
11:25

—, грецько слово

Василь Кривоніс прокоментував переклад
11:19

Так. Всі слова з -унок мають його з німецької, окрім чунок (землерийка), неясне походження, якщо там не чути + -унок, а трунок також з німецької, але інша етимологія наростка.

11:19

11:19

Значення: Зміни в оновленому програмному забезпеченні, які призводять до обмеження наявної функціональності або проблем зі зворотною сумісністю.

Приклад вживання: У разі розробки нового функціоналу, внесення змін в поточну версію API допускається, якщо зміни не є ламаючими.

Євген Шульга додав до слова інцидент
11:11
переклад халепа

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:07

За переклади другів користувачів.

Данило Ганич прокоментував переклад
10:00

Спасибіг.
Лїплий за "скобець"?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:37

> сказанув

казав / рік (reuc)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:33

Шчо се й значить?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:31

Нав'їтися ну ?
Чи щось таке сказанув ?

Bœgdan Youxyco прокоментував
09:21

Наприклад c (к/ч) від ç (ць)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:18

> нав'їтися

???

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:17

> Невже не можете окрему букву взяти на окрему звучину?

Не звучину, а голосмінь. Могли бисмо, якби не чергування. Завдно шчонайчастіше вникаємо розлучнів чи двописів.

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:16

Угу здоров'я й вам нав'їтися .

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:12

> Ну вигадка ,да вигадка ,бо СЛОВОТВІР
🙄

Вигадуйте на здоровля

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:11

> Кривлятися писати "с" як к,ч,ц
А на один звук по 3-4 букви вживати ,це жахіття.

ç є ць

qu є кв

c + ин непереден голосен дасть к

k + ин переден голосен дасть к

cy, c + ин переден голосен дасть ч

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:06

Ну вигадка? Да вигадка ,бо СЛОВОТВІР
🙄

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:05

Невже не можете окрему букву взяти на окрему звучину ?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
09:04

Кривлятися писати "с" як к,ч,ц
А на один звук по 3-4 букви вживати ,це жахіття .

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
08:55

Вигадка. Чого кривляти-й?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
08:53

+, значно ліплий переклад

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
08:35

Вуйхадса?

Kuľturnyj aborihen додав до слова депресія
08:34
переклад вигорання

Данило Ганич додав до слова нація
08:17
переклад племя

плємѧ
plemea

Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 658)
Пле́мє, племе́нє. Пар. пле́мя, -е́ни, n. Geschlecht, n. Stamm, m. Familie; Nation, Generation f.
Племе́нність, -ости, f. Nationalität.

Телїш до Словаря Давнерускої Мови Серезнівского
Племѧ–(φυλαί(одн. φυλή), tribus),( τό ἔθνος, gens), из иних значень.

Данило Ганич додав до слова степлер
06:45
переклад ско́бло́

скобло
scoblo

Думаю, се слово лучче годить ся значити ширші хитні тями ягл. staple, stapler.

*skab•dlo

Данило Ганич додав до слова степлер
06:38
переклад ско́бець

скобє҆ц
scobéç

скоб•є҆ц(<*skab•ici)

Данило Блажко прокоментував переклад
05:35

Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.

змінився найкращий переклад для слова леяут
виклад
2

Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються

Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються

переклад відбір

«Кваліфікувати» має одним зі значень «Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.», що близько до «відбирати», «Брати, вибирати кого-, що-небудь, виділяючи із загальної сукупності за певними ознаками.»

Подумав я про цю близькість у контексті сполуки «кваліфікаційний тур», де перше слово можна замінити на «відбірковий». Тож у цьому контексті й «кваліфікацію» можна перекласти як «відбір»

Carolina Shevtsova прокоментувала
02:28
слово шмаль

Очевидно, від смалити, шмалити.

Carolina Shevtsova додала до слова phone-yawn
02:12
переклад дзвонозі́в

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:59
Данило Блажко прокоментував
01:45
слово депресія

ПЕРЕЛО́ГИ НАПА́ЛИ на кого goroh.pp.ua: Перелоги напали
Хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій

Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” – питоме чи з моск. “ивишни”?

“a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”

І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.

Bœgdan Youxyco прокоментував
01:25

А чого би й ни?

Звукорядна (фонотактика). 

“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti. 
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy. 

Мені здається, добродію Єлисію, що ми не розуміємо одне одного. Чи можливе зяяння в Українській? Хто і як, у якій роботі довів, що Мова його уникає обов’язково, якщо це так? Або ж що не так?

Роман Роман2 прокоментував
01:16

То які підстави має це калькування?

> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?

Cde na priclad?

Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:51

Vuigadca

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:50

Œd ?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:47

Œd ceoho e tvoreno?