Останні події

Пан Туро не хоче перекладать слова вже руської доби. Це геть інше.

@Михас Туро – він теж не хотів нічого перекладати

»Ваші приклади як раз кажуть на користь ’гачі = pants/trousers’:

° ‘кальсони’ є білизна спідня = під ногавицями — не верхні ногавиці;
° ‘стегна’, ‘верхня частина, пояс штані’, ‘пов’язка’, ‘пояс’ — усі тями кажуть на верх ніг при череслах, де ‘pants/trousers’ носять — не цілу ногу до низу.«

Може пере́кіс?

ЕСУМ: «...псл. *gatja (одн.), *gatjě (дв.), яке підтверджується старими запозиченнями в фінно-угорських мовах...»

Міню всім за підпору! ✊

Я розумію, про що ви кажете. Якби це слово було розвивалось на вкраїнському ґрунті, воно було б набуло такої вимови. Одначе я кажу за те, що я такого слова ніколи не чув.

👏✌️👌🫡

мішкати, де оте І передає фонему ѣ {ʲi(:), i͡e}

Я кажу про "мішкати". А щодо "мешкати", то його нема в живій народній мові більшої частини України.

Але я з цього слова не користаю. Не мешкать, а просто жить.

ме́шкати (зсув наголосу) ← мешка́ти (у деяких говорах через безнаголос ѣ зливається з е) ← др. мѣшькати

Джерело? В ЕСУМ щонайбільше кальсони

Ми не приймаєм усе, що було запозичено з часів уже існування руської мови. Усе до часів руської (праслов'янська, ПБС, ПІЄ) ми не берем як чуже, бо це безглуздо. Свої назви або якісь уже дуже нішеві слова ми просто адаптуєм до нашої фонетики, бо не все перекладеш. Я он, як уже був писав, збираю свій словник перекладів. Підозрюю, що й інші спільники тоже собі записують.

А ми тут хіба зібралися, щоб повернути українській мові її старовинне звучання 9-го століття? Чи 15-го? Чи 15-те приймаємо, а відкидаємо лише після 18-го? Мені здається, ми не маємо відмовляти мові у праві на розвиток і зміну. Питання лише в тому, чиї впливи ми вважатимемо сприятливими, а чиї -- шкідливими.

Не тощий, а тщий, коли вже так.
Вакуумний - тощний

Не чтиво, а строка.

+, але не конечно штани черпане слово

—, це труси

Не знаю такого слова, а осібно й з таким значінням.

Ні, ми НЕ будем "перекладать" праслов'янські слова

мішка́ти