Останні події

Іван Кривий прокоментував
11:07

На пр., ‹мнити›, ‹муислити›. Та yа не видиõ цеомоу неминõтyе одино слово имеитy боути. Могеитy боути и: ‹тô буи›, ‹се буи›, ‹xотиõ рецти› "је веуx дире (пхран.), qуиеро децир (исп.), qуеро дизер (птг.), воглио дире (итал.)", ‹тô / се знацитy›, ‹реûцxи›, ‹с

Деякі слова не мають перекладатися. Наприклад, власні назви та чужі тями

Про власні назви зрозуміло. Та що маєте на увазі під словосполученням «чужі тями»?

Наприклад, назви таких речей побуту, життя, що не зустрічаються в нас. Наприклад: японське "кімоно" дослівно перекладається як "верхній одяг". Але не всякий верхній одяг є кімоно. Саме це й лише це слово позначає кімоно, включаючи країну, розмір, способи виготовлення, вишивку тощо. Або ми не можемо москальську "косоворотку" замінити нашою "вишиванкою" умовно, або індіанські "мокасини" нашими "черевиками", "мештами", "шкарбанами", "постолами" або ще чимось.
Також це, наприклад, тями, що мають наші відповідники, але закріплені за певними країнами, місцевостями тощо. Наприклад, "цар", "цісар", "кайзер", "король", "князь", "вождь" . Наприклад, "арик" — полінезійський вождь, але ми не можнемо так замінити, бо "арик" —вождь саме й тільки полінезії, включно з усіма особливостями.
Так само й назви місцевих страв, посуду, танців, обрядів, свят тощо, що можуть бути близькі до деяких наших, але позначають цю тяму саме в певній, скажімо, місцевості.
Іще приклади: "граф", "барон", "дюк", "герцог", "лорд", "мандарин", "шьоґун" — тями в дечому співзначні, але використовуються для позначення такого "статусу" саме там, звідки прийшло слово

Ярослав Мудров прокоментував переклад
10:44


А без кальки ніяк?

Ярослав Мудров прокоментував переклад
10:43

++

Ярослав Мудров додав до слова космонавт
10:42
переклад міжзірник

Див. Космос — міжзір'я

Ярослав Мудров додав до слова космічний
10:06
переклад міжзоряний

Див. Космос — міжзір'я

Ярослав Мудров додав до слова космічний
10:06
переклад міжзірний

Див. Космос — міжзір'я

10:05
слово космічний

Значення: Стос. до космосу, пов'язаний з ним.

Приклад вживання: В статтях авторитетно запевнялось, що цього разу, внаслідок зменшення швидкості космічного тіла, будинкам і людям не буде заподіяно ніякої…

Yaroslav Andrianov додав до слова ілюзія
10:01
переклад озирка

Yaroslav Andrianov додав до слова баґ
09:57
переклад дірка, діра

Дірка - просте, коротке слово. Латати дірки - лаконічно довершений варіант словосполучення "фіксити баги". Слово дірка може бути навіть кращим аналогом оригінального "багу" за змістом, адже позначає непомічені дефекти(дірки) в програмному коді, які виявилися згодом і мають бути залатані.

Ярослав Мудров прокоментував
09:50
слово джакузі

Якщо це від прізвища винахідника, то навіщо перекладати?

До Чистилища

03:26

Не все зрозумів, але скажу, що всі без винятку мають володіти державною мовою з літературною вимовою

"літературна" oucrayinsca uimóuva ta móuvnica nuiné e layno.

Єгор Донецький прокоментував переклад
03:19

дякую:)

І мене нітить, що знищують передусім лівобережну мовну норму, зате процвітають полонізми-галичанізми :(

🤦

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:03

"rich" → "boutique"??

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:55

<бо перечити це протидіяти.>

🤦

‹père-ceny› ← *per-kytny, ← *kyt-n-y-, ← *kyt- "citati, cèsti", = *"cyto e pèrecitano=pèrecislyeno";

‹ceny› ← *kytny-, ← *kyt-+-n-+-y- "cyto citano; smth read or to be read=counted"

Єгор Донецький прокоментував переклад
02:52

Якби я Вас розумів, я б відповів на ваше повідомлення. Я людина проста. Pyšiť jak zavhodno, ałe, prošu, tak ščob buło zrozumiło. Я чесно, інколи гадки не маю, шо ви маєте на увазі.
І так, чому чуже?

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:48

<Відь — наука.>

‹védy› /ʋi͡edʲ/ : ‹vœudy› /wydʲ/

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:45

<псл. poukati>

Gèrêlo prosiõ.

02:29

А зараз ми користуємо протинародний

Nuiné (ne ‹zaraz›) ge coristAiemo (ne ‹coristOUiemo›) IZ ceoho, ‹coristati iz ceoho› bo; Gelex. I, 366: ‹користа́ти з чого́› "Nutzen ziehen, benutzen"; ne ‹користувати що›);
‹coristouati› znacity "to grant/award/confer/bestow benefit(s), advantage(s), privilege(s) to/on smb." (Gelex. I, 366: ‹кори́стувати кого› "jemandem Vorteile gewähren")

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:12

Bœulxe slœunikui citaite.

Невідь Хто прокоментував переклад
02:12

Так, ланка все ж є запозиченням. Тому -.

אלישע פרוש прокоментував
02:11
слово шквал

xluin

/xlɘ̞n, xlɤn/

___
← ‹xluinõti› (SIRM VI, 180: ‹хли́нути› "политися бурхливо, раптово, в великі кількости звідкись; ринути"; SISM VIII, 42: *xlunǫti); ‹xluin› ← ‹xluinõti› hi ‹pluin› ← ‹pluinõti›.

Ростислав Ростиславович прокоментував переклад
01:52

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:40

Ne vidiõ znac "Blitzkrieg" tou: r2u.org.ua: грімниця .

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:38

<-Ja Was ne rozumiü.>

Ròzouméiete.

Василь Ярмоленко прокоментував переклад
01:34

+

Василь Ярмоленко прокоментував переклад
01:34

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:32

🙄

אלישע פרוש прокоментував
01:27

<Чи не можна це перекласти одним словом?>

Na pr., ‹mniti›, ‹muisliti›. Ta ya ne vidiõ ceomou neminõtye odino slovo imeity bouti. Mogeity bouti i: ‹tô bui›, ‹se bui›, ‹xotiõ recti› "je veux dire (phran.), quiero decir (isp.), quero dizer (ptg.), voglio dire (ital.)", ‹tô / se znacity›, ‹reûcxi›, ‹si récy›, ‹slûeity› "das heißt (ném.)".

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:17

<Словом "солод" позначають иншу речовину.>

Ay, xotya na onõ récy e i inxe slovo u rousscé: ‹mòlôt› (Gelex. I, 451: ‹мо́лот, -у› "Treber; Malz").

01:15

На тематику словотвору:

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:08

<запозичене, МОЖЛИВО>

Oto.

Іван Кривий прокоментував переклад
вчора 23:36

Не "Фінщина", а "Хвинщина".

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 23:12

Чужого роду.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 23:12

Обидва йменники чужого роду.

Oleksa Rusyn додав до слова тевтонець
вчора 23:09
переклад німець

Бо це одне й те саме.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 23:07

Словом "солод" позначають иншу речовину.

вчора 22:32
переклад кривобожевілля

Ґазлайтинґ - це спроба навіяти людині, шо вона буцімто божевільна. Псевдобожевілля.
Псевдо- черпане слово, отже змнюємо на криво-, чи лже-, вільжо- чи на наче- тощо. псевдо-

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 22:15

"чуже"

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 22:12

+

Єгор Донецький додав до слова цукор
вчора 22:11
переклад солод

За аналогією до солі:
Сіль - солоний;
Солодкий - солод

Anton Bliznyuk прокоментував
вчора 21:09

Може бути "мнити", як на мене.

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 21:02

Словники дають на перше "а"; "за́тьма".

Nicholas Piven додав до слова мілітаризм
вчора 20:54
переклад яструбиність