Останні події

Богдан Лабунський прокоментував переклад
19:17

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
19:06

Ко- мір -ка

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:52

Копіювати – сколити

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:51

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
18:45

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
17:47

@Bœgdan Youxyco

https://www.proto-slavic.ru/dic-trubachev/essja-l/pslf-le2k.htm

Богдан Лабунський прокоментував переклад
17:43

@Bœgdan Youxyco

Ино́се, допоможу вам:

Зайдіть на сторінку proto-slavic.ru, впишіть рос. «лекарства», серед знайдених словарів натисніть на «Этимологический словарь славянских языков на *le2k ...», читаєте пояснення нижче lěkа/*lěkъ II (2). Там написано про кельтське походження через германське посередництво точнісінько так само, як у мене. Я ж звідти відсколив :)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:29

Не можу найти те джерело, де спростовано германську/кельтську версию.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
17:03

@Bœgdan Youxyco

Ось знайшов уривок на ЭССЯ, під *lěkа/*lěkъ II:

Праслав. *1ёка/*1ёкъ большинство исследователей считает заимствованием из германских языков, где представлена целая лексическая группа: TOT.lekeis 'врач', др.-в.-нем. то же, гот./ё/стбдг 'лечить', др.-в.-нем. lachinon то же. Для германских лексем предполагается обычно заимствование из кельтских языков, ср. ирл. llaig 'врач'. См. С. Lobtner.

Богдан Лабунський додав до слова лорд
16:51
переклад добро́дій

Valentyn Holod прокоментував
16:46
слово піґулка

Цікаво виходить, бо поляки самі вже не використовують це слово, а натомість таблетки. Неодноразово чув.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:22

+

Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами. (з науково-популярної літератури)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:20

Неправда, видьте ЭССЯ

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:17

З латини прийшло
комора

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:14

»За пє̀вно, то̍ бѣ до̍лгьна бꙋти хꙑба. А кдє видѣстє?«

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:12

Про вас воно може й лайка, бо так то є в московській мові. У нас же має бути й лайка своя.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:06

-
Германщина: goroh.pp.ua: ліки#14562

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:05

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
16:02

+
Хоча більше схоже на „медпункт“

Богдан Лабунський прокоментував
16:01
слово лікарня

goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!

Богдан Лабунський прокоментував
15:54
слово лікувати

goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!

Богдан Лабунський прокоментував
15:51
слово ліки

goroh.pp.ua: ліки#14562
Германщині не місце в Чистилищі!

Богдан Лабунський прокоментував переклад
15:49

-

Богдан Лабунський прокоментував переклад
15:09

@Євген Ковтуненко
Нічого я не затемнюю! Дивіться обережніше на іменник «землянка». То прикметник від нього був би «землянковий», а не «земляний», як Ви писали, хоча обидва й спільнокореневі.

Дане слово присутнє в усіх словарях у значенні „хати“, у тому числі Вашого Грінченка. Простираю поглянути:

Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку. (С. Васильченко)
Мій улюблений приклад: Робітники жили .. у низеньких, поганеньких, землею критих хатках, що звалися землянками. (Б. Грінченко)
Прийшлося Уласові хоч під греблю! Та вже громада зжалилась: вибудувала йому землянку в царині та й наставила чабаном. (Панас Мирний)
Привели мене у темну якусь хатину – землянка, чи льох, чи що воно таке, не скажу. (Марко Вовчок)

Тепер, Євгене, можете вставити в місця цього слова „хата“, то окрім збіднення вкраїнської нічого не станеться, а значіння речень залишиться точно таким ж.

Ratty More прокоментувала переклад
14:44

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.

Перекладіть ось це:
===
Neprauda. I cestno, gnievity mea. Za pervche, ‹бꙋл› ne e /buw/, yac u moyeiy pravopisi latiniçeiõ iz ‹boü› e.
Za droughe, ‹u› u ‹ceast u coristaignie› e [u] a ne [w], a ‹в› (чѧст в користаиннꙓ) ne znacity [u]. ‹Оу, ꙋ› iesce mogé bouti tóucovano he [u̯ = w] (na pr., tout: »‹кдє ꙋказати›«), ta ne ‹в› za [u]. Pravopisy »чѧст в користаиннꙓ« dasty tóucouati ino he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲwkorɪstajnnʲi] ta ne he [t͡ʃastʲ ~ t͡ʃi̯͡estʲ ~ t͡ʃi̯͡æstʲukorɪstajnnʲi], he xuibity za pravopissyõ latiniçeiõ iz ‹u›.
Za tréite, ‹ин› u ‹•аиннꙓ› ne znacity [nʲ] — ‹и› bui moglo znaciti [ʲ] ino za yna perédoxyla coristaigna yz ‹и› za [ʲ] u perédaignie pisyma bóugariçeiõ, a tacoho neyma. E viedomo ‹і› za [ʲ] u ‹ꙗ, ѥ, ю, ѭ›.
Za cetverte, ‹дрꙋгꙅє› e het’ dourœsty, atge bóugariçeiõ’ste u Vacheiy perépisi coristali yz ‹ч, ж, ш›, to cyto inche bui moglo znaciti ‹гє› bez ‹ꙅ›? Iesce buimy ròzoumieu ke buiste pisali ‹гивѡі [мо̍лвѣ]›, ‹кіꙋдово›, ‹гєрє́ла›, ‹бєзпєрє̍кьно›, ta iz ‹ч, ж, ш› e ‹гꙅє› zayvo.
===
.

Ratty More прокоментувала переклад
14:37

Мабуть таки проголосую за цей переклад. Бо є баран і є вівця. Узагальненням буде вівця. Таким чином зрівняємо рахунок.

До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Особисто для Мене слово сꙋка є лайкою. Хоч його і не цензурять (навіть на YouTube). Пам'ятаю, в школі пропонували вивчити на пам'ять вірш або українською (там було слово сучка) або російською (там було слово сꙋка). Так ось саме через слово сꙋка, частина учнів вчила вірш на пам'ять російською.

Перекладіть ось це:
===
Za pèuno, tó bie dóugyna bouti xuiba. A cde vidieste?
===
.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:51

Так, недовгий мир, та все ж був.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
13:46

Бутерброд — геть темне слово для українців, тому деетимологізація тут — звісна річ. А от в німецькій це слово досі значить мащену скибу хліба (може буть із іншими інгредієнтами в додаток, але головна прикмета страви — скиба хліба з маслом) через морфологічну ясність — це зазначено на Wiktionary.

⟨земляний⟩ в українській мові не значить "той, що на землі стоїть", а навпаки. Розгорнімо хоча б СУМа:

ЗЕМЛЯНИ́Й а́, е́.
Стос. до землі (у 2 знач.).
Зроблений із землі (у 3 знач.).
розм. Те саме, що земли́стий 2.
Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на (в) землі.

Грінченко значить ще такі приклади:

Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. Чуб. V. 81. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. Чуб. III. 380. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. Борз. у. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. Міусск. окр. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 124. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. ЗЮЗО. І. 110. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.

Тут узагалі земляною хатою названо могилу.

Основа у землі — це не та прикмета, що за нею хату звуть землянка. Та й ви самі були написали »початково це була лише «глиняна викопна оселя», та значення слів можуть розширюватися з часом. Жива мова все ж таки«, тобто довід був за розширення значіння через затемнення етимології. Але я ж і кажу, що тут затемнення не може буть через ясність складу

Богдан Лабунський прокоментував переклад
13:27

goroh.pp.ua: мазанка
r2u.org.ua: ма́занка

Мазанка – Ваш переклад „хати“, чи „бутерброд“?

Бо щойно пригадав: слово ж «мазанка» використовують у тямі „бутерброду“, тому може виникати плутанина :/

«Землянка» вирішує це непорозуміння на раз-два 😎

Богдан Лабунський прокоментував переклад
13:05

@אלישע פרוש
goroh.pp.ua: Ліки#14562

нім. [рахунки] = укр. [ліки]
нім. [ліки] = укр. [гої]

Тому тут трішки заплутано :/

«Лік» не чуже, коли йдеться про перелік чого-небудь (1,2,3...), але у тямі загоюючих засобів („медикаменти“) – чуже

Богдан Лабунський прокоментував переклад
12:59

☺️

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:26

Угу мир з розподілом європи та розпочатком світової війни?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:25

То вже мазанка

Kuľturnyj aborihen додав до слова бедварс
12:24
переклад ліжкові війни

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:20
Андрей Зирка додав до слова слоп
12:19
переклад бурда

ші-бурда, щось не правильної форми, заміксоване, не їстівне.

Kuľturnyj aborihen додав до слова слоп
12:11
переклад сліп

псл. lopati «тріскатися, розламуватися», звуконаслідувальне утворення, в основі якого лежить вигук lоръ, пов’язане чергуванням голосних з lepetь «лепет», lapati «лапати»;

Тоюто з розтріском ,поламане ,не якісне ,яке втратило якість

Путятін Редріх додав до слова егварс
12:07
переклад яйцевійни

Богдан Лабунський прокоментував переклад
12:07

@Євген Ковтуненко

„Бутерброд“ (німецьке запозичення) – зараз це ж не тільки зле́пок з маслом, хоча в німецькій первісно набувало лише такого значення. Так само і з «землянкою».

По-перше: всі „хати“ і так наземні, з основою у землі, звідси й питома назва. Тому триматися „хати“, як основного тлумачного слова для «землянки» вже не обов'язково.

По-друге: Ви казали «земляна хата» / «земляна землянка» – це словослів або „тавтологія“ (повторення двух спільнокореневих слів поспіль)

Кажіть просто: «землянка» – вона і так земляна завсігди, бо на землі стоїть! У цьому і простота використання сутого, питомого слова

Путятін Редріх додав до слова бедварс
12:06
переклад ліжковійни

Римидолов Вертислово прокоментував
11:53
слово слоп

Зустрів думку, що головна тяма цього слова, з якої воно пішло — їжа низької якості для свиней (відповідно, низькоякісний "вміст", який нам так саме згодовують алгоритми, питачі легкої наживи тощо). Хоча й це слова з різних боків можуть описувати

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
11:48

Якщо не прямо з російської, то зі староцерковнослов'янської (ЕСУМ)

11:27
переклад розтління

Богдан Лабунський прокоментував переклад
11:06

+

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:03

Головна подоба ⟨уда́тися / удава́тися⟩, а не ⟨вда́тися / вдава́тися⟩

Богдан Лабунський прокоментував
11:03

@אלישע פרוש

Спонукаю до вжитку «ждати»
Це лише думка, з якою Ви маєте право не погодитися

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:59

Мир Молотова-Рибентропа

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
10:58

@Богдан Лабунський

У кожнім разі то буде дуже відмінна від нинішньойи правопись.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
10:51

Деетимологізація слова ⟨мазанка⟩ з геть прозорим морфологічним складом? Троха лиш