Останні події

Bœgdan Youxyco прокоментував
23:34

Лядщизна/німчизна в українські. Шири ся й ширить ся яко ракова пухлина.

Путятін Редріх прокоментував
23:32

Навіщо тоді він у словах, де наголос очевидний або від наголосу нічого не залежить?

Valentyn Holod прокоментував
23:30

Так, спроможен. Форма "ждати на кого" зустрічається у Сергія Єфремова, у Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Куліша, Володимира, Винниченка, Григорія Квітки-Основ'яненка та навіть у словнику Бориса Грінченка, що у дієслові ждати він написав "ждати на кого"!
Тож питання до вас пане, як се ви вивіряли си?

http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/ждати

Рідшість вживання виразу "Ждати на кого" на противагу "Ждати кого" це ще не означає, що ця конструкція неправильна. Не шукайте дірки у цілому, як се кажуть. Присвячується усім хто бачить лядщину і московщину, де її немає.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
23:27

гніздо < *gnězdo < *nisdá < *nisdós

Буквально "куди [птахи] сідають"

Kuľturnyj aborihen додав до слова кастет
23:17
переклад напʼястень

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:16

Стиль/мода шиб же наче?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
23:15

Тобто подібно до гнізда?

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
23:13

👍

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
23:13

И близько не є per centum

Liesolòn додав до слова процент
23:11

Надихнуло від Ковтуненкових

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
23:11

Organ и тако є многознакьно слово. Одинако покъі значенніа нє пєрє́плєтѫть сѧ, можємо.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
23:08

Гадаѭ многозначнѡсть тоуто нє вадити имє· ꙗко гадаѥтє;

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
23:04

Лишѣмо чє̈ло́н за organ

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
23:02

Оу мєнє ѥ ѣщє такъıи исписъ.

чѧсть сло́ва ("μέρος τοῦ λόγου")

имѧ́ ("ὄνομα; nomen")

ѥ́стє́ствно́ѥ ("οὐσιαστικόν; substantivum")
прилѡ́жноѥ ("ἐπίθετον; adiectivum")
чисє́лноѥ/числово́ѥ ("ἀριθμητικόν; numerale")

заимѧ́/мѣстоимѧ́ ("ἀντωνυμία; pronomen")

рѣчь ("ῥῆμα; verbum")

нарѣ́чїє/прирѣ́чїє/прислѡ́вїє ("ἐπίρρημα; adverbium")

пєрє́дълѡ́гъ ("πρόθεσις; praepositio")

сѫ́вѧзь/съвѧ́зка/съпрѧгъ/съпрѧ́жка ("σύνδεσμος; coniunctio")

чѧ́стка/чѧсти́ца ("μόριον; particula")

въ́ıгоукъ/мєжимєта́нїє ("ἐπιφώνημα; interiectio")

чєло́нъ/оудъ/оу́до ("ἄρθρον")

причѧ́стїє ("μετοχή; participium")

Bœgdan Youxyco прокоментував
23:00
слово першить

Рекло перекладаємо, не ймено. Пирха́ти. В ЭССЯ нич не найшов єм.

Bœgdan Youxyco додав до слова процент
22:53

pœsto, pœstou
___
Калька per centum.
Див. обговорення.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
22:52

Міню Вам

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:45

29 жовтня 2025

»‘йменник’
iméno — por. ‹nomen› ( → eagl. ‹noun›), ≠ ‹imea (imẽ)›. Imẽ/imea e izclaniati: imene (ceoho?), imeni (ceomou?, ceimy), imeamy/imenemy (cimy?), a iméno: iména (ceoho), iménou (ceomou), iménomy (cimy), iménie (ceimy). Tacoge: pœdstœyno [iméno] = ‘[nomen] substantivum’, ci ‹pœdstoyeiméno, pœdstavoiméno›

‘прикметник’
priméta ci pricméta — œd ‹pri•metati, pri•c•metiti› = ‹ad•jacere› → ‹ad•jectivum›, bo tó e iméno primetano ynou golóunõ] iménou — s.b. ic pœdstœynou iménou (to a substantive noun). Tacoge: ‹iméno primétui›, ‹primetoiméno›, ‹primeitno iméno›

‘числівник’
cislovo ( ← ‘cislovo iméno’ = ‹nomen numarale›), atge i ‘numeral’ e tacoge iméno, iz toiõ rœzniçeiõ oge znacity cisla, ale u receignie mogé vuistõpiti he pœdmét

‘займенник’
zaiméno, e bo ‘za[miesty] iména’

‘дієслово’«

рЕкло (réclo)

»‘прислівник’
prislovo ci prislœuye (por. lat. adverbium)

‘дієприкметник’
imoceasttye — tvoreno mnoiõ œd ‹eati ceasty› = ‘partem capere, to take part’ → ‹parti•cipium›, ponevagy e ceasty dieyui vuirazjenui riecciõ

‘дієприслівник’
prislœuno imoceasttye (por. eag. ‹adverbial participle›)

‘прийменник’
Sciro, pocui ne viemy.

‘сполучник’
sõveazy, izveazca ci izpreag, izpreagyca (por. lat. con•jungo ‘iz•preajõ)

‘частка’
ceastca (por. lat. particulum)

‘вигук’
vuigouc (por. gr. επιφώνημα)«

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:38

и ~ ймінник - imeunnic

Carolina Shevtsova прокоментувала
22:31
слово першить

А перекладаємо таки йменник чи дієслово?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
22:31

Щонайменше пирхо́та, перхо́та.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
22:28

До речі, що скажете про слово "йменник"? Чи є до ладу тут 'е'?

Є. Ковтуненко додав до слова процент
22:00
переклад на сто

на съто

1% = один на сто

Є. Ковтуненко додав до слова процент
21:59
переклад зі ста

ис съта

1% = один зі ста

Є. Ковтуненко додав до слова процент
21:59
переклад від ста

ѡтъ съта

1% = один від ста

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:35

> O inœmy
> napisagna
> yac tœi ini

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:34

œd: œ < о пєрє́д ъ
ot: нєьма на көнцѣ ъ

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:29

idé /e/ < ideity
ide /ε/ < ide

Данило Ганич прокоментував переклад
18:23

"Цѣкаво ѡтъкъı гсп҃дарь пороушъ имаѥ вѣдомости чьто до »ròd < *ordъ«"
__
Samomou mi e po praudie... Tœlycui œt yeho eimy tchouu o tacœmy corene 🤔

Данило Ганич прокоментував переклад
18:20

"ьз / yz- < *jьz- (from)
из / iz- < *iz- (with)
ьн / yn < *jьnъ
ин / in < *inъ

‹y› на почѧтку слова:

• /ə/ по сѫголо́снѣ;

• /∅/ по голо́снѣ або на почѧтку рєкенніа."
__
Topery' e yasno, spasibœg.
O ynœmy use od'no ne izbagnõ(‹œd›, ‹idé›), bo se sõty ne tacœi guibocœi napisanïa yac tœi yni, i poznacieti móuvõ yim e trõdnieyche.

Ьме жь бути якъїси спосөб уточнити чѣс. 

А загаломь оу многъıхъ нѣ ꙗко розрѡзнити тваръı нєоурєчєного часоу та тєкѫчєго· порѡвнꙗимо. лѣ́зє. мѧ́кнє. мьнє́. тьнє́. пѫ́кнє |тоуто въ загалѣ и минѫлъıи. и тєкѫчии. и бѫдѫчии часъı въ однѡмь тварѣ|. прѡстьрє. тълчє. тьрє и пд҃бноѥ·

то чи ѥ въ тѡмь провлима;

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
17:52

Та и из новоу жє такъı въ вьсѣхъ словѣнскъıхъ мълвахъ ѡтъбито лишє лоунъı твара *rodъ, нє *ordъ·

въ противнѡмь разѣ слѣдъ чаꙗти тварѡвъ **радъ вꙏ стсл҃внскѡи. **рад въ българскѡи. макєдоунскѡи та сєрбскѡи. та **rad въ словѣнскѡи та хърватскѡи чєго нє имать·

до того жє въ балтскъıхъ мълвахъ на прикладъ лотъıшскѡи съвѣдчєно самѣ тваръ :rads:. дарма чи ѥго боуло пєрєѩто и словѣнскъıхъ мълвъ чи нѣ · сєи тваръ кажє на пратваръ *rodъ. хъıба чьто ѥго боуло пєрєѩто по пєрєставленїоу плъıннъıхъ въ прсл҃внскѡи мълвѣ ·

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:45

То бѣ сигматичнъї аорист.

Є можно спєрти на ьзсув значенніа. Бо и в ѧгєлскѣ була рөзна словѣ go/went. Бо шчиро токдѣ нє вѣмь, іако ро̀зрөзнити present и past. 

Рѣчи :мочи: та :смѣти: имаѭть рѡзнѡѣ значенїа •

примѣромь. ѡнъ пєрєдшє нє мѡглъ двинѫти людинѫ, а нъıнѣ можє · тоуто :смѣти: нє станє •

а ото въ словахъ шибоу. чи смѣѭ … · ис пълна •

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
17:32

Въ давнихъ памѧткахъ :бъıшѧ :

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:10

в именөвнѣ (in nominativo)

Сє́ іа так, ьскаіѫ өдмоввкѫ

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
17:06

А, тобто вжиток слів у називнім паді завадить “широкому колу” зрозуміти зміст речення?)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
17:04

Нє моге бути пирх-и-ть за чиннимь правописомь.

змінився найкращий переклад для слова офіціант
стравоноша
10
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
17:00

Уже дали раніше.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:56

Умъісно писіѫ изро̀зумѣлоіѫ ширіому колу моввоіѫ

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
16:56

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
16:56

ЕСУМ дає псл. rodъ (< *ordъ), але в друс. є лише родъ.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
16:52

Є невдалА калькА

Могємо в минулѣ замѣнити ‹могти› на ‹смѣти›

өн моге (he can) - өн смѣ (he could) 

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
16:11

‹Зберегти› є невдалою калькою ‹сохранить›, чи не так?