Вже давно вживається
"uk.wikipedia.org: Російська мова
Російська мова — східнослов'янська мова індоєвропейської мовної сім'ї, національна мова росіян. Одна зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є державною мовою Російської Федерації, одна з двох державних мов Республіки Білорусь, одна з офіційних мов Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і широко використовується як лінґва франка на Кавказі, в Центральній Азії, а також певною мірою в Балтійських країнах[4] і в Україні.[5] Вона була де-факто офіційною мовою Радянського Союзу до його розпаду;[6] і використовувалася як офіційна чи в суспільному житті в усіх пострадянських державах."
І? До чого це? Як це спростовує те, що старослов'янська -- це мова, незважаючи на ті дурниці, що Ви написали (">старослов'янської Нема такої мови")?
або відпрямковий відмінок
Утворено од новотвору *від(с)прямок" за подібністю до "наприямок"
Це суфікс основи дієслова ‹іменувати› (имєн-ОВ-а-ти). Той зберігається у похідних утвореннях. Порівняй:
рахувати → рахівний
лікувати → виліковний
винувати → винівний
мандрувати → мандрівний
чарувати → чарівний
ладувати → ладівний
рятувати → рятівний
будувати → будівний
глузувати → глузівний
глумувати → глумівний
>Добре мовне чуття дозволяє мені
😂😂🤣🤣🤣
Добре мовне чуття дозволяє Вам видавати довивсоти та пернописся 🤣🤣
>Якщо загуглити "старослов'янська", Гугл першим же видає Вікі
🤦♀️
Такої глупоти не ждала дожні (навіть) од Вас.
uk.wikipedia.org: Російська мова
Російська мова — східнослов'янська мова індоєвропейської мовної сім'ї, національна мова росіян. Одна зі слов'янських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є державною мовою Російської Федерації, одна з двох державних мов Республіки Білорусь, одна з офіційних мов Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і широко використовується як лінґва франка на Кавказі, в Центральній Азії, а також певною мірою в Балтійських країнах[4] і в Україні.[5] Вона була де-факто офіційною мовою Радянського Союзу до його розпаду;[6] і використовувалася як офіційна чи в суспільному житті в усіх пострадянських державах.
Гляньмо слівниці.
Твари з 'і':
1. Грі́зьба (зуважте, незвичний наголос на 'і', хоча також є гро́зьба́, див. нижче)
2. Рійба́ (ЕСУМ дає ройба́) †
3. Кісьба́ (*косьба́ ЕСУМ не дає) ★
Твари з 'о':
1. Гоньба́ (*гіньба́ ЕСУМ не дає) ★
2. Про́сьба, про́зьба (ЕСУМ дає прізьба́, також у тварах із 'о' наголос на 'о') †
3. Гро́зьба́
4. Ходьба́ (*хідьба́ ЕСУМ не дає) ★
5. Волочба́ (*волочба́ ЕСУМ не дає) ★
6. Творба́ (*твірба́ ЕСУМ не дає) ★
7. Божба́ (ЕСУМ дає біжба́) †¹
Отже.
Серед 3 тварів із 'і' є 1 неповторимий ★ і 1 із рідковживаним одповідником із 'о' †
Серед 7 тварів із 'о' суть 4 неповторимі ★ та 2 із рідковживаним одповідником із 'і' † (¹ — слід зазначити, що твар біг уже є рідковживан серед сучасних мовців)
Тож із цього можна зробити висновок, що здебільша в українській мові 'о' в закритому складі, що передує підчепу -ба, не знає лагодження з 'і', хоча за правилом мав би.
Значення: Перетво́рювальний відмі́нок, один з відмінків, властивих мовам уральської сім'ї та деяким північнокавказьким мовам. Загалом позначає…
Приклад вживання: В українській мові транслатив використовується як особлива форма живих іменників у множині після прийменника в (у), що означає становлення…
Значення: Один з відмінків, що позначає рух предмета або особи з іншого предмета. Відповідає на питання «З кого?», «З чого?», «Від кого?», «Від…
Приклад вживання: Суперелатив існує в нахсько-дагестанських мовах, наприклад, в агульській. В українській мові категорія суперелатива відсутня, значення…
Значення: Один з відмінків, що позначає розташування предмета або особи, вище або на іншому предметі, чи його рух вище або на цей предмет. Відповідає…
Приклад вживання: Суперлатив існує в нахсько-дагестанських мовах — цезькій, бежтинській, гінухській. В українській мові категорія суперлатива відсутня…
Не змагайтеся, ви вдвох пишете дурниці несусвітні, обом гранпрі.
Добродію Ярославе, не старайтеся, тут пані Кароліна Вас передуркувала.
"Ради збереження розміру й не таке чинять.
І на оновленій землі Врага не буде, супостата. (Т. Шевченко) → от бачите, коли слово "враг" сам добродій Шевченко вживав, то воно точно є наше!"
Марно заперечувати, що наша (точніше, моя, не ваша явно) Мова зазнала впливу ст.сл.-црк.сл.-моск., немало слів перейнятих слів: коли йдеться про "враг", то воно було в ужитку, і, відповідно, творах класиків (
r2u.org.ua: враг). Добре мовне чуття дозволяє мені припустити — тільки обережно припустити! — що "ворог" завдяки -РА- під наголосом може мати трохи більшу вираженнєвість (експресивність). Слово "враг", перш за все через церковний ужиток, а також, логічно припустити, через табуювання, було переняте, зокрема з ухилом у значення "нечиста сила". Також треба зазначити, що це слово не раз ужив Котляревський, на якого виспрямовувався (орієнтувався) Шевченко.
Якщо загуглити "старослов'янська", Гугл першим же видає Вікі uk.wikipedia.org: Старослов'янська мова, де написано: "Старослов'я́нська мо́ва[1] (староцерковнослов'янська, давньоболгарська, старомакедонська) — перша слов'янська літературна та літургійна мова.". Це було писемна, та все ж сповна собі мова. Але для цього треба вміти гуглити, а Ви, пані Кароліно, цього робити не вмієте, судячи з того, що вже хтозна-скільки днів не можете загуглити засади правопису.
від прасл. sъdoba «прикраса, приправа»
Порівн. здоба́ «оздоба»
оздо́бний «красивий, прикрашений, розкішний»
Тоді здобний — здобовий, по здібний — той, що має здібності, обдарований
Значення: Хімічний елемент з символом Gd і атомним номером 64. Це сріблясто-білий, ковкий та пластичний рідкісноземельний метал. Належить до групи…
Приклад вживання: Гадоліній у вигляді металу має незвичайні металургійні властивості, в тому сенсі, що навіть 1 % гадолінію може значно поліпшити тривкість і…
имєнѡвноѥ паденїє · имєнѡвнъıи падежъ · имєнѡвнъıи падокъ
Щодо вжитку слів ‹паді́ння› та ‹па́ді́ж› за "casus, πτῶσις" читай труди Німчука:
http://litopys.org.ua/nimchuk/nim.htm
>старослов'янської
Нема такої мови, це те саме, що московську мову звати руською.
>рідко, але використовується
жъıдка, но іспользуєца
Vот vам наґляднає пріvасхоцтва русскаvа язъıка протіf укрáінскай малvъı!
V pycckoм язъıкє єсть жъıткій «liquid», і єсть рєткій «rare», а в укрáінскам fсьо аднім слоvим патамушта слоv нє фатаіт! То же самає са слаvамі съıр і тvораґ! Паетаму піріходім на нармальнъıй опшєпанятнъıй опшєслаvянскій язъıк!
>використовується
Значення: Називний відмінок.
Приклад вживання: У «Граматіці словенскій» Лаврентія Зизанія називний відмінок відомий як именовный падежь. Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці…
Видно треба писати "старо(церковно)слов'янська", ато людям справді лінь навіть пошукати