односта́йний «однодушний; єдиний, неподільний; весь, скрізь однаковий»
не знаю, чи вживають слово "челендж" із таким значенням в українській, але коли йдеться про перекладання з англійської, тоді "трудність" часто буде хорошим перекладом. Адже труднощі, пов'язані з чимось, в англійській мові часто описують саме словом "challenge".
Дивно, що тут нема такого перекладу: https://e2u.org.ua/s?w=challenge&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on. Ні "складність", ні "трудність", ні "труднощі".
netuiciv
vuirœcyniçstvo
tuica
Точний відповідник лат. finis
»Таке запитання: а чи доцільно вітатися так не тільки з чоловіками, а й з жінками? Чи воно перетворюється на "Здорова була" чи "Здорова"?«
До дівки, жінки чи баби "Здорова (була)!".
Ось приклади з Грінченкового "Словаря":
Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71
»Rousscà móuva e, ocivisty, nicda ne znala tvarui he ⁺‹çercovy› ci ⁺‹çerqui›, ni ⁺‹çervóuïõ›. Cyto ino ui-peny peréxedxi u a-iméno ( * kryku-a), uzea na sea usœi cœnciatcui padejœu a-imén: ‹çerqua, çerquui, çerquie, çerquõ, çerquoiõ, çerquo …›.«
A Onichkevitch daié póuen nabœr:
ЦИ́РЬКОВ, ци́р’ков /Г-Ць ЛБ 1, 149/, ~ў /К-ки I, Дз-ч Г. Км./, це́ркоў /К-ки П, Ш, Х-в/, церков /Н-чі ЕЗб, Х, 141/, церква /Б-ня/, род. одн. ~кве /В. В-ка ЕЗб. ХХХІ-ХХХП, 226/, ор. одн. ~ковйов /Н-чі ЕЗб. Х, 141/, місц. одн. у ци́р’кве /В. В-ка ЕЗб. ХХХІ-ХХХП, 230/, наз. мн, циркви́ /Х-в/ 1. ‘церква’; ще: ци́рьква; 2. ‘перев’яна церква’ /Х-в/.
КРОВ, кроў, род. одн. кирви́ /Н-чі ЕЗб. ХУІ, 273/, кирве́ /Б-ре Мат. Ш, 38/, к’ирве́ /Я-ця/, кėрве́ /Вшкв, Х-в/, кêрве́ /Тсця ЛБ 10, 115), кėрви́ /П-в’я, Я-ця/, ор. одн. ~вйов /Н-чі ЕЗб. Х, 141/, місц.
одн, у к’ерви́ /Б-те, М-в/, часто лише у множині кырвь́ı° “ /Х-в/, ки́р’ви /П-п Км.), місц. мн. у к’и́р’вах /Б-те, М-в/ ‘кров’. - Впустив му кирви́! /Н-чі/.
»U tabliçie, na y-imeno dàste za priclad to slovo ‹gõsy›. U rousscœy móuvie e sese slovo dauno peréixylo u utorinne mõjske o-iméno, razomy iz iménami he ‹golõb›, ‹medviedy›, ‹lòsy›, ‹gœsty›, ‹cœsy›, ‹béuzy› tc., i tam buimy yea lixiu, yac tó tvority tõ rousscõ móuvõ, a ne ynõ inchõ slovianscõ«
A Grincénco daié (https://hrinchenko.com/dictionary/word/10996-gus-ii):
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473.
Kertcha tac samo daié (https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk#google_vignette):
гусь f (обл) БГ ЕБ ЛД ЛЧ ЯГ > гуска;
на шпаргетї ~ печена… // а на столї погар вина [флк];
I Gelexœuscuy (II, 165):
Гусь, f. Gans; — сї́ра (ди́ка) Grau-, Wildgans.
> platui
?
> grany tseï vieti
?
@אלישע פרוש
Ні, не бздура. Відстепенила є мова до побутового рівня.