Останні події

Carolina Shevtsova прокоментувала
10:02

Хіба "põcina" не є "πόντος"? Чи "πόντος" є "põty (vœdna)" (мабуть криво написала, виправте будь ласка 😊)? Окрім того, в греків ще було слово "ὠκεανός".

Carolina Shevtsova прокоментувала
09:58
слово фотон

Чи можете, будь ласка, розтлумачити чому -iy?

переклад залізняк

Грінченко: Залізня́к, -ка́, м. ... 2) Желѣзный котелъ.

Данило Ганич додав до слова азія
09:22
переклад асся, вісся

Асьıа
Assa

'Асіꙗ~Асиꙗ' є згадано в кількох Бовгарських Звїстях(зокрема Супральске Євангелиє), а відти би могло лучити в Рускі. Хоч їм и не найшов прямих згадок того слова в саме руских лїпописях(Викцивонар дає 'Асиꙗ' як 'давнеруске' без посилань), єдина путь його туди би могла бути книжна, а тоби через церк.слов. літописи з грецкої первоти. Також пор. вят. двійник 'Асия' до 'Азия'.
А->О- дїяв у спосудах из грецкої в той час. Пор. дійні писаня в Ип. лїт. Андр-~Ондр-, Аскольд~Оскольд–думїня мїж церк.слов. переданням и вимовов. Тому якби напе́вно була згадка в котрій лїтописи, радше би була льга гадати й такий твар у мовленьи.
Ѡсьıа
Œssa

Ἀσ•ία>+As•~Os•ija>+Асиꙗ~Осиꙗ>Асьıа~Ѡсьıа

Liesolòn прокоментував переклад
08:55

Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.

Певно так

Острѡв, гѡстрѡв, вѡстрѡв, йострѡв, єстрѡв

Чи можливе йѡстрѡв ?? З /y/

-овйе, (-овйѡв, -ове́й??)
-овлье, (-овльѡв, -ове́ль)

Певне -ове́льлье спало на думку через подовження "ль" в (-ове́ль) -овельльѡв
Але прибирати не стану, поки, гадаю, воно можливе як паралельне

Yaroslav Yalovei прокоментував переклад
08:47

Дьакую

змінився найкращий переклад для слова прапорщик
стягоноша
6

Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bobudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.

> Хтось знає? Можливо, Єлисій?

Ya oberégyno pripoustiõ oge e œd *-s-intensivum perviesno u réclax, he otó ‹copuisati : copati›, ‹termositi : termati›, iz utorinnuimy izcorótiéignemy → *-u-. Ne mogé bouti móuva o pervinnœmy *-us-, ponevagy inacye buismo dóugynui bouli cecati → /x/ po *u. Otge pœdstœyna iména na -sa sõty, gadaiõ, œd perviesnuix rékel, por.: rioumsati → rioumsa, * placusati → placsa, * coucusati → coucsa tc.

אלישע פרוש прокоментував
06:57

staropõcina

___
Tvoreno mnoiõ perécladomy d.-gr. αρχιπέλαγος, iz ‹staro•› za ‘αρχι•’ ta põcina za ‘πέλαγος’. Slied zamietiti oge u dauneimy svietie i greçsca i slovianscui móuvui ròzlõciaxõ meidj ‘θάλασσα, morye’ he solónõ vodõ colo zemlui / souchui, ta ‘πέλαγος (põcina)’ he solónõ vodõ uniexyniõ ta vidotvœrno gluibocõ. U d.-rous. pameatcax slovou ‹morye› teacné usiõdui tó greçske slovo θάλασσα — ne πέλαγος. Natómiesty, slovomy ‹põcina› e perécladeno greçske slovo πέλαγος.

Xotcha nuinie to recein ‘archipelago’ e pitimo ponimano he ‘coupa ostrovœu’, u dieystvnosti ge toy recein œdnosity ne do ostrova-souxodolou, zemlui, ale znacity *‘prauleigne na danie ceasti u gluiboçie morie’ ci ‘prauleigna u tœy danie ceasti moria’, cde ‘prauleigne’ e, za ouxuibomy, muisleno ceréz souchõ ( → coupõ ostrovœu).

Gryvko Chebryk додав до слова стака́н
06:46
переклад гаранчак

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:37

@Liesolòn

Ceomou’ste prosterli odin ino zvõcotvar iz [ɦ], coli slovo ‘ostrœu’, he i inchœi slova na /o•/ pœd nagolósomy mojõty, dlia govorou, nesti i peréddieu [w•] ci [ˀ] ci [j ~ ʲ]?

Crœmy toho, ya ne gadaiõ oge bui tvar ‹ostroveille› pràvilen› boul. Xotcha mui ne znaiémo u rousscœy móuvie tó tvar +‹jouraveille› œd ‹jouravely› (œd drous. ‹georauly›), yeoho, ou slova ‹ostrœu› e inche cladivo neigy ou slova ‹jouravely› — por. *o-sreu-os proti *ger-au-y-os. Yac priimemo *-iye / *-yye za znac izbiernui mnoginui, tó ‹ostroveille› bui pœdnosilo to perviesen tvar +ostrovely ← +osreu-y-os, a tacoho neyma. Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:27

Ni œd *sueyt- ( → ‹свѣт•›) ni œd *suyt- ( → ‹свьт•›, pœd nagolósomy) ne bõdé +‹svit•, свит•›.

Якось я розмірковував, що етимологи визначили, що слово “дяка” прийшло з німецької мови через польську у закарпатські говори. Де від німецького “dank” це “подяка” або “думка”.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дяка

Однак, у закарпатських говорах слово «дяка» вживається у значенні «бажання». Є такі вислови як «мати дяку» означає «мати бажання» (себто настрій щось робити). Або ж «бездячний» це той хто «без бажання», «без настрою». І випливає питання, якщо «dank» прийшло через закарпатські говори, чому воно не зберегло первинне значення саме у цих говорах? Хоча в літературній українській мові воно має якраз те значення, як і в німецькій.🤔

Можливо хтось знає чому взагалі це так? І чи могли мовознавці помилитися, і слово «дяка (дякувати)» все ж таки наше питоме?

У Грінченка воно до речі має два значення, це “подяка” та “бажання”.

http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/дяка

אלישע פרוש прокоментував
02:09
слово фотон

svietiy (svietey)

/s(ʲ)ʋiˈtɪj/ (/s(ʲ)ʋiˈtæj/)

___
Mnoiõ tvoreno œd ‹sviet› za ‘φως, φωτ•, svietlo’ iz ‹•iy› za ‹•on› ← ‹•ion› ← dgr. ‹ιων› ‘ida, idõtch’, œd cistoho corene *ey- récla ‘iti’.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:51

ostrœule
ostroveille

אלישע פרוש прокоментував
01:39
слово фібри́ла

volócniça ; volócnica

/βɔlokˈnɪt͡ɕɐ/ ; /βɔlokˈnɪt͡kɑ/

___
Ou Gelexœuscoho e ‹volócniça› suviedceno za ‘pliesniça, Hyphomycetes, Mucedines’ (œd ‘plieseny’), ta pro tó stané odino slovo ‹pliesniça› a tocdie ‹volócniça› bui boulo za ‘fibril, fibrilla’.
Utœmy, slovo ‹volócniça› lieple teacné niemeçscomou imeni ‹Fadenpfilze› (*‘nitegõbui, nitegribui’). Tó, pro usiac louciey, zastereugl eimy i tvar bez neibneigna *-ik- — ‹volócnica› (por. ‹ogica›, ‹comonica›, ‹osica›).

Prostiraiõ iesce tvar iz *-uk-a, œd ‹volócno›:

volóconca , volókenca

/βɔloˈkɔnkɑ/ , /βɔlokænkɑ/

___
Slied zamietiti oge to recein ‘fibril, fibrilla’ ne znacity odino volócno ale yno cladivo yz volócon, tomou bolye’mou licity yn pocép yzdrœbneigna u geonotie neigy u nicotrie rodie (volóconçe, volókençe).

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:09

/β̞ɔloˈkæn(ʲ)t͡sɛ/ volókençe.

вчора 23:31

Значення: Порушення еректильної функції, спричинене пошкодженням або захворюваннями нервової системи, яка відповідає за передачу сигналів від мозку…

Приклад вживання: Нейрогенна ЕД виникає через пошкодження центральної або периферійної нервової системи: Пошкодження хребта, що переривають провідність…

Kuľturnyj aborihen додав до слова архіпелаг
вчора 23:03
переклад повістря

Kuľturnyj aborihen додав до слова фотон
вчора 23:02
переклад свит

Світло

Liesolòn прокоментував переклад
вчора 22:41

Гадаю воло́ко́нце

Liesolòn додав до слова фотон
вчора 22:37
переклад світи́ль

Liesolòn додав до слова архіпелаг
вчора 22:33

Гѡстрѡв

вчора 21:43
переклад островища

вчора 21:43
переклад островиння

змінився найкращий переклад для слова отаман
оте́й,віте́й,воте́й
3
вчора 21:11

Може якийсь афикс, що колись позначав ізбірність, а потім набув афективного чуття? Пор. -ня.

Kuľturnyj aborihen додав до слова скрібл
вчора 17:34
переклад скріпля

Скріплювати букви в слова ,співзвучне з словом скрібл

вчора 16:35
переклад далекий засяг

вчора 15:46
переклад то́нність

Liesolòn додав до слова тон
вчора 15:44
переклад тонь

змінився найкращий переклад для слова тропіки
тепливці
8
вчора 15:10
Алекс Спарроу додав до слова джу́нглі
вчора 15:05
переклад теплісся

Алекс Спарроу додав до слова джу́нглі
вчора 15:05
переклад теплолісся

Володимир Шумейко прокоментував переклад
вчора 14:33

справноложець, справноложниця
Як на мене, найкращий одповідник

Досі жду відповіді…

Крайнощі ;
Худий кінець;

Липше то добавити як слово для перекладу.

Kuľturnyj aborihen додав до слова міксер
вчора 12:21
переклад збивач

В багатьох рецептах пишуть збити яйця .

вчора 12:06

Значення: Такий, що впливає на психіку, емоції, свідомість та поведінку людини шляхом зміни функціонування її центральної нервової системи.

Приклад вживання: Групи психотропних препаратів (застосовуються в медицині): Нейролептики (антипсихотики): для лікування психозів і…

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 12:00

Я проте ,що в нас вживають: чіпляти, чипляти ,почеп,поцип,поціп,поцеп .
приче́пний «причепливий»

причипе́нда «причепа, настирлива, нав’язлива, набридлива людина»
чи́павка «жердина на гребні даху»

чипа́ти «чіпати»

чипу́га «дереза, Сaragana frutescens DC.» (бот.)
Так же з цього кореня вийшло щипати,щипці.

вчора 11:54

Значення: Хімічні речовини та їх солі, які використовуються при виробництві, виготовленні або переробці наркотичних засобів і психотропних речовин.

Приклад вживання: Незаконне ввезення або виробництво прекурсорів розслідується правоохоронними органами, наприклад, СБУ.

вчора 11:45

Латинська дистанція так саме

вчора 11:40

Воно загальніше, здається

змінився найкращий переклад для слова аксесуар
причандал
10
вчора 11:34
Liesolòn додав до слова обаяние
вчора 10:37
переклад чаро́ва

Mykhailo TheEuropean додав до слова блін
вчора 00:54
переклад ять/ать

Скорочена форма від міцнішого лайливого слова

Olexandra Kostyuk додала до слова обаяние
вчора 00:40
переклад шарм