До речі, Грінченко з цим значінням подає слово ⟨баклажа́н⟩ (https://hrinchenko.com/dictionary/word/712-baklazan):
Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.
Та сам річ у македонців — вони зовуть і помідори, й одповідно сині баклажани тим самим словом ⟨патлиџан⟩.
@Oleksa Rusyn
Ви посилалися були на вимоги сучасного правопису, а самі пишете "тілко" проти сучасного правопису.
Щоб не було -рк на кінці, ЕСУМ: корко́ші
@Друга Путь
Я кажу за мовний ужиток, а не етимологію.
@Denys Karpiak
Якби до взорової мови не були запровадили "завдань", "оповідань" тощо, то й воно б вам певно дивно бриніло б.
Щодо двоїни – так. Що саме про мнякі прикметникові закінчення ви маєте на думці?
@Богдан Лабунський
Я поськав ще "в наслідок". Знайшов найраніші записи про його в Кримського та Голоскевича, без прикладів. Якось бідненько. Та ще в Уманця – Спілки, з приміткою "галицьке". А проте я маю гадку, що то галицькі інтелігенти переклали з західних мов, а галичани такого в живі розмовні мові й самі не вживали.
Коли хочете говорить по-нашому, то до галицького "щойно" є синоніми "ось тілко" й "допіру".
@Друга Путь
Я не знаю, бо не досліджував ізв'язку вжитку "базарь" і "чотирі". Щоправда, в Нечуя-Левицького є обидві форми.
А коли люди раз у раз не держаться старого ладу, то це називається розхитувать його.
@Denys Karpiak
Я кажу, як заведено в зразкові мові. "Ношу", бо так кажуть земляки моїх прабатьків. "Ходжу" з дзвінким "дж" <= "д+й" аналогічно до "плачу" з глухим "ч" <= "т+й", хоч люди в їхньому краї кажуть "хожу". Та це мій вибір, а не мовна конечність. Я його не проповідую, і сперечаться за його не буду.
Тільки-но передивився, що цього слова ніде не знайти в дорепресійних словниках:
r2u.org.ua: внаслідок
Давнє одмінювання:
Н безь, бези
Р бези, безей (беззю)
Д бези, безем (безьма)
З безь, бези
О беззю, безьми (безьма)
М бези, безех (беззю)
К бези, бези
___
Нове одмінювання:
Н безь, безі
Р безі, безів
Д безі, безям
З безь, безі
О безею, безями
М безі, безях / безіх
К безе, безі