Останні події

Палка-паля , кілок -забита палка .

+++

»А яке вживають замість нього?«

+

“Сирний Сурікс не існує”

Сирний Суркіс:

Індіянець “Той Що Косить Лужок”

---

Надто загальне

>адже санкція і є свого роду штрафом

Не всігди.

за такою логікою деякі альтернативно обдароваані й вибирають слова для сучасної термінології.
"Українське слово є --- буде розмовним, бо звучить не надто офіційно. Візьмімо ліпше незрозуміле грецьке, латинське чи англійське слово (подекуди --- з инших мов), бо ж вумно звучить."
А якщо їм новотвір запропонувати, то скажуть, що ото дурники всілякі навигадували слів, яких не існує.

"Ne ròzoumieiõ. Imete zameut?"
__
Mieniu esmy, "Ox, tócyno".

»toperu«
__
Ta, ya ròzoumieiõ, ta to nie nadpopravleinïe. Se ya'smi xtieu pisati peruchiy golósnuy taco. Dosi'smi sam tac pisau oupodobleinïe golósen ceréz dvoscladovõ harmoniyõ–‹топєру/топєрв[о]›–/teˈpɛr/. Ale, yac ròzoumieiõ, Vui mietite tacœi padui ocremo, pacye iz tacoho ciesa.

"‘If’; *coye → ke : co (co bui : ke bui)"
__
Bológo Vam!

Звїсно. To serve dishes–служити стравами. Отже, "Двадцять хвилин як нам служили юхою(супом), гість устав, і пішов." "Нам би хотіло ся знати, хто йме нам служити(нас обслуговувати).", "То, чим вам сьогоднї служили суть?"(So, what was served to you today?).

‹стачати› не ‹стачити›, рідне.

-
I blizyco.

»"Проситва" ,спрощення,-т- відпала .«

Neyma tou jadnui pœdstavui pro ‘izprostcheigne’. Xuiba caziémo ‘‹moliva›’ zamiesty ‹molitva›.

Ale ne ròzoumieli’ste xœd ròzvitcou znaceigna germanscoho *luftaz → ‘air’. E œd ‘listtié → cróula yz listtia → cróula ≈ verx → verx ≈ air’. Otge tó e cisto germanscuy ròzvitoc.

»Péuno le 🤦

"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."«

Ne ròzoumieiõ. Imete zameut?

___
»vuidnieye«

vidnieye*
A tac, vidcye / vidcieye, œd ‘vidco’.

___
»toperu«

Neyma noudjui u ‘nadpoprauleignie’ u ‹to•›; ‹te•› e viedomo iesce u d.-rous. dougye dauno, pacye u ‹tepyrvy›.

___
»"Ke" — Cyto znacity to slovo?«

‘If’; *coye → ke : co (co bui : ke bui)

»Чому ні? Потрібно мати слово зі зневажливим відтінком на брехливих поліцаїв«

Inose, ta Vasche slovo i tac e œd greçscoho πολιτεία.

Dauno e ouge viedomo oge ‘‹чарунка›’ e crivopisy slova ‹чарупка›*, œd *keroup-uk-a, iz *ker-oup- : *ker-p- u ‘cerép’ ta ‘cerépaxa’. Slova ‘‹чаруНка›’ neyma u rousscie móuvie.

@S. Velichko

Tó mynie pisiéte? Ya na Facebooçie’my dauno ne pisau. A i pisauxi, tó latiniçeiõ.

Ζώφρων → rous. Souproun.

← ?

@Є. Ковтуненко

Acéi bui pomoglo provieriti sõmiestcheigna primeten ‘zemlen-zemelnuy; zemlen-zeimlnuy’, ‘zemen-zeimnuy’ ( ← ‘zeimy’), ‘zemlan-zemlanuy’, ‘zeimscuy’ za d.-rous. pameatcami.
Nam tou ròzna sõty znaceigna bõdy ‘pœdzemelnuy’ a ci i prosto ‘ne nebeisnuy’, ‘na/po zemlie’, uclioucyno o lioudex, tó bo sõty ta znaceigna tocena ic d.-gr. χθόνιος ou Liddella ta Scotta i Antoina Baillya.

Gœdno znatiti oge usœi sõmiestcheigna iz slovomy ‘χθόνιος (χθόνια, χθόνιον)’ tocena ou Baillya caziõty oge znaceigne ‘souterrain, pœdzemèlen, pœdzemen’ ne e neigy yac sõznaca i yzteaghneigne znaceigne prosto ‘zemèlen, zemlen, terranus’. Por. tam (2137), na pr.: 1) χθόνια πορεία ‘passage/trajet à travers la terre’, pisymeinno ‘zeimlno põtovagne’, otge i ‘po zemlie, zemleiõ’ i ‘crœzy zemlõ’, dlia sõstrocui, 2) χθόνιος βροντή/βρόνθημα ‘bruit de tonnerre souterrain’ = ‘zeimlna drògy, zemlen gourcœt’ — i tout e yasno oge ‘pœd zemleiõ’ tou pluiné yz sõmiestcheigna iz slovomy ‘gourcœt, drugiegne’, 3) χθόνιος iz imenami bogœu — ponevagy sõmiestcheigne slova ‘zemlen’ iz lioudinoiõ bui boulo zayvo, yac lioudina e za ouxuibomy zeimlna, a bogui, he pràvilo, na zemlie ne vitaxea, to ‘zemlen’ o bozie, za yzteaghneignemy znaci ‘pœd zemleiõ’.
Otge sé dóugyno e znaciti oge, i ne bõdy u d.-gr. dvie slovie γη ta χθον za ‘zemlõ’, znaceigne ‘pœdzemlen’ e postalo ne radno ocremosti samuix sïou imén, ba, i ne radno ynou vidotvœrnou tvarou primeitna na •ιος ou χθόν•ιος, ale, he tocmo, prosto yz yzteaghneigna za sõstrocoiõ u vidotvœrnax sõmiestcheignax.

Ose sõty ta sõmiestcheigna oge’my yea dosiu ou Suriezneüscoho na gorie izgadanœi primeitna:

‘zemlen-zeimlnuy’ u: »zemlynaya i nebesynaya« u Yzbœrynicu 1073;

‘zemen-zeimnuy’ u: »Ne bo acui ceoloviecu stuidity sea Gospœdy, ni acui zemynu yznemogaieit ili otstõpaieit.«;

‘zemen-zeimnuy’ u: »Zeimniï angheli« (!); tamge diuno e sõmiestcheigne ta primeitna ‘zeimnuy-zemen (zemynu)’ iz slovomy ‘scenea’: »Pœ usemou oupodobiste sea zeimnomou sceneati: ni ouxiou imati sluixieti, ni ociou imati viditi (vidieti*?), ni tocmo givœtu imate, a to ge zolu (← zulu*).«;

»xliebu zeimnuy / zemynuy« = ‘sieian, xlieb / colós u zemlie’;

zeimscuy (zemyscuy) u: »Zvieri zeimscuiẽ«.

Znatocyno, ‘zemlan’ u tacuiz znaceignax neyma u pameatcax.

Вустя ще