Останні події

Œd ‹godovisce› + ‹•nic› (*-yn-ik-) bui boulo ‹godoviscynic› /ɣ̞o.do.ʋɪʃt͡ʃ.nɪk/, ne /ɣ̞o.do.ʋɪ.ʃt͡ʃɛ.nɪk/.

»Одним словом не бачу жодного звʼязку«

+

Ni ya. Xuiba i tam i tam e na /l•/.

»»Ta /koˈtrɘi̯sʲ/ → [koˈtrɘsʲ].«
__
+. Dau ésmy tvar z /ɪ/ pro coruistovaciœu cotrœi pYrõty sea na Pœltauscœi govorui.«

To stan „*i ta *ū → /ɪ/“ mogemo izcitati he supœren pro usie govorui, tomou cyto i u tuix govoriex cde tacõ plaulõ bilovano (claimed) bie, œdcróuleno bie ne bouti. Œd sebe dodamy iesce ógy tõ rœzniçõ meidj /ɪ͡ɘ/ ta /ɘ̞/ e nailiepche ciouti pœd nagolósomy, yac u beznagolósie ceasti [ɪ] ta [ɘ] pœdlegeaty ceasto slableignou u toy ci inchiy bœc yacosti cotroho yz siyou golósnou, na pr., iz [ɪ] → [ɪ̯], [ɘ] (|ɪ|, *i) pac staiõtchi golóunuimy nosieyemy izcladou, a tacuimy cinomy blizje do /ɘ̞/ (*ū), a tacoge i na ciesie móuvleigna zavisity. Bole, unem (perception) neròzrœzneigna /ɪ͡ɘ/ ta /ɘ̞/ e oumóuvleno i œdsõittièmy [ʲ] peréd /ɪ/, ne he u rousscie, leadscie ci bielorousscie, cde protistauleigne za [ʲ] cinity golóunõ rœzniçõ meidj *i ta *ū.

@Данило Ганич

»Se ya rózoumieiõ. Ta ge, ne e mnie çielo yasno, ceomou Vui ne pichete tacœi slova istoslœuno, lixyaiõtchi nepravuilynõ vuimóuvõ bouti oucenoiõ. Tacœi vuyneatcui bo, sõty use ge, meidjrieciovœi(interdialectal), a ne, die, poeatœi po-rœznœmy yz od’noie mòuvui(yac Vui tac pichete: bastrea, proti, baystriouc ← verx.niem. bastard). To, ceomou bui prosto be xovati vidjiyscœi móuvui, razom iz uzposõdjenuimi? Yac ya rózoumieiõ, Vui pichete inœi tacœi usposõdui istslœuno: ‹Iscoróstieny, zima, Cernigœu›, a ne ‹Iscoróstény, ziema, Cerniegœu›?«

Za pervche, ‹pœu› bo e nezclaniano u rousscœy moúvie, ba, postõpouié scorieye he yn perédcép. Za droughe, ta pravopisy iz ‹l› za /w/ bui tout boula vuyneatcomy — aino, ne ógy bui ne boului ci ne moglui bouti vuyneatcui u tie pravopisi, ta, opeatyge, sé e ouge ne te samostœyne slovo ‹pœlu› ógy u d.-rous. bie, ale stalo e perédcépomy.
Za droughe, xay riedcœstno, ta e i ‹pœl› iz /l/ u rousscie.
Za tréite, tó ne e toyge louciey he ‹zima›, ‹bratic›, ‹Cernogœu›, ‹Pireatin›, ‹Pripeaty›, ponevagy usœy tsœi slova sõty ci, pone, bea za novoï rousscoï dobui, viedoma i za vuimóuvami inchix crayeu, a tó ne e to louciey iz ‹pœu›. He’my pisau zmiencoiõ poperédou, tvar ‹pœu› iz /w/ dóugen e ròdniciti yz yna govora iz rodovuimy *l → /w/ u usiex ci u bœilchosti postayeu, ci, pone, u postayie peréd *u, pac sea xiriuxi u inchi govorui. Mogemo, tacuimy cinomy, móuviti o „cerpagnie“ yz yna roussca govorou u inchi, a tocdie pravopisy’ho e pritòceno do zasad perédatchie zveagymén u bœilchosti zveagymenoslœuscuix tvarœu iz golósnomy ta /w/.

@Данило Ганич
»Ci ne e ’tse pratvar sõciesnoho ‹ésmy›–/jɛm/, uzvedenoho ‹eismy›–(pœud.)/jim/?«

Xotchete recti ógy pisiõtchi ‹ésmy› mienite vuimóuvõ bez /s/? Ya ne vidiõ ceomou bui tó ciniti.

»Viedie, neiyma’ bœlche œdcui vuivesti tœi guibanïa, a yac œd daunrous. ѥсмь, to mogiõty bouti tvarui z œdvergenuimi serédnimi prigolósnuimi. Otge, ou cœnçi 12. st.(za ChevelEvomY), coli ceréz homonymïõ (tou zveagymeinno) ‹ѥсм› (1. os. odn.) ta ‹ѥсм› (1. os. mn.) perébYrali svoYI miennœi tvarui ‹ѥсми› i ‹ѥсмꙑ›, ci ne mœgl tvar 1. os. odn. lixiti rœunobiegynuy vid ‹ѥсм›? OtOy vid, obœcy tvara ‹ѥсмꙑ›, dœulyau bui tvaroslœuYou bõdõtchi rœznuimy, i ne pœdleagau bui rÒzlogeiGNou scladœu Iz dvoma verxœuYama.«

Cyto e ‹dœulyau› /dywˈʎɑw/?

Togdie ouge, œn bõu bui pœdpau prostcheinïou tuix scladœu na cœnçi slœu põITTYõ vuivergeiGNa nezveacynoho golÓsnA, XotchA (*xotja, ne *xotjent) tacuy Izposœb (*su-po-sob-u, ne *uz-po-sob-u) i bOÜ (ne œd ‹bõdé›!) bui vuyneatcovuy, a zveagyno tacœi slova rÒzcladali sea inacCHE (oustavleiGNemy golósnA – tobui Ymali buismo tvar +єсом, sehodnie), œn bui rózveazau dva verxœuYa, a same slovo bOUlo douge œdorvanO œd pocazniy inCHix rieciy. Obacye, ya’smi ne rieu giednuix yasneiny toho tvara.«

Tó golóune e ógy u rousscie e tvar /jem/, i ya stoiõ pri tœmy ógy yeoho e y liepche pisati yac œn e, a bui vidieti boulo ógy tvarui izpreagybui rieci „bouti“ givui sõty u rousscie, a ne ógy pisiémo daunerousscoiõ.

»Nou ge ceréz istoslœuïa, bo, yac este ranieyche pisali, ‹-ï+G› znacity vidgiyscõ vuimóuvõ [ʲj+G] peréd dóugeinïem tuix zlõc«
@Данило Ганич
Aha, ya gadax tó bie /ˌpərɛpɪˈʃʊ/, he u: »ose, perépisiõ otac: ...«. Ne vidiex oge tó /ˈpærɛpɪsʲsʲʊ/. Ale ya tó pisiõ: ‹perépissyõ›, ne ‹perépisïõ›.

Ceomou? Bo i tam i tam na /l•/? Dourniça.

Inose, yno yzdrœbnilno œd ‹corcyma›, i? Yac sé perédasty tó znaceigne?

Ne perédasty tó znaceigne.

@Місцевий козак
(tacoge @Kuľturnyj aborihen)

»Це ж очевидна калька«

Sé ne e yn cerpan peréclad, ale pœdstanova odina rieceüya inchemy uzslœunomy za çienoiõ ta bez sõtcani/sõstrocui. Na pr., tacage pœdstanova bui boula i, xtieuxi yapœinscõ ‹sousi› „peréclasti“ rousscoiõ slovomy ‹golõbçi› ponevagy obie’ste, diey, pitimie iedjie u seyou crayinou. A tó ne e jaden cerpan peréclad.

Yn cerpan peréclad, u dieystvnosti, bogatity yn móuvõ coli móuva geréla e dosta œddalena œd ynui móuvui priimacia, ponevagy pri tœmy vuinicnõty nova slova ci novui slovoteagui yz slœu rœdnuix u ynie danie móuvie priimacie.

A tout, yasna riecy, „Moguileanca“ ne mogé slougiti za peréclad recene „Oxford shoe“ prosto tomou cyto toy vid outi ne ròdnicity yz Moguileanscui.

Ну таке. Гадаєте, їх таки відводили? Думаю, вони самі утворювалися, крім якихось випадків. Та й ізольований район бідності не означає, що цей район ізольований від інших, а лише що в цій окрузі зосереджена бідність чи маргінальні елементи суспільства.

-

гати́лля, це те саме, що стрілянина

🤡🥱

«гарматне військо» (артилерія як рід військ): – Артилле́рия – артиле́рія, гарма́тне ві́йсько
// Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: артиллер*

@Bœgdan Youxyco

‹read› „order“.

@Місцевий козак
да́ле́бі́ «справді, слово честі»
очевидно, калька польського dalibóg «тс.», яке утворилося на основі словосполучення da li bóg «якщо дасть бог

Далебій "далекий бій".

_
Вже є слово далебі в значенні "дійсно", як вставне слово. Закінчення погоди не зробить.

Аа, українську вчите
Ну молодці, молодці

Ну так
"ділянки, райони або квартали міста, відведені для примусового поселення груп людей певної раси, нації, релігії .."

"Історично ґето було місцем проживання євреїв у європейських містах.
У сучасному світі термін ґето може позначати будь-який ізольований район бідності."

Доречі таки подібне .

@Bœgdan Youxyco
Що ж, п. Русин певно, п. Шевцова й п. Ковтуненко, гадаю, й здає ся Ви'сте з Надднїпрянщини, чи не так?

_
Це ж очевидна калька, такий словотвір. До того ж, якщо те взуття мало пряме відношення до Оксфорду, бо саме там вони зʼявилися вперше тощо, то з чого б це виділяти абсолютно непричетну КМА, а не НАУ, ХНУ чи ЛНУ.

Так, морфологія зрозуміла; мене цікавила саме логіка, дякую.

Ааа, що наче там проживають люди приїжджі, не місцеві, меншина.

Бо там усі кружать?

Так відкраяно,відокремлено.
Можливо ще "від свого краю "
Мій край .Від мого краю відділили край для інших людей чий свій край втрачений .
Тай має плоху асоціацію ,мій край та від край

Рупно
+

+

Бовподоби корінь.

Одним словом не бачу жодного звʼязку

Я не можу точно сказати, чи є контаминация завжди найивною, та тут ід ‹кав'ярня› лишилося тільки ‹ня›, тобто це все водно, що додати суфикс.