Спеціальна ринка для приготування французького соте. Ця французьска страва започаткувала цілий клас посуду для приготування, а саме: наче і пательня, але й як каструля, і вийшло щось середнє, а саме: доволі глибока пательня, ще й, як правило з ручками, як у каструлі.
zabezpéca / obezpeca
___
Tvoreno cerpagnuimy perécladomy lat. **insecurantia (neviedomo u lat. — tó e lat. pratvar d.-phran. *enseürance, oge e œd toho lat. pratvara). Lat. slovo (viedome) e ‹securus, secura, securum›, yno primeitno iméno, znaceatchi „bezpecen, bezpeicyna, bezpeicyno“. Rous. ‹bez•peca› tòcyno utority lat. ‹se•cur•›, cde ‹se•› znacity „bez = mimo, unie“, a ‹cur•› „pecielouati (dbati o cœmy)“. Perédcép ‹in•› u eag. ‹insurance› e œd phran. ‹en•› u phran. ‹ensurer› „zabezpeciti, obezpeciti›, i tout slougity he posiliti znaceigne pne slova, otge samoho znaceigna ne nesé, tomou ya daiõ dva tvara iz tacuimige pocépui posileigna: ‹za•› ci ‹o•›.
provieteny, provietni-, provietn-
/pro.ˈʋi͡e.təɲ/, /pro.ˈʋi͡et.ɲ-, pro.ˈʋi͡et.n-/
Œd ‹proviet› „professio“ (v. 
професія (фах), Obgovoreigne) + uzteagynui pocépui (relational suffixes) *-yn- ta *-yos.
E pèuna, xotcha i tònca, rœzniça u rouxyneignie rous. ‹poclic›, niem. ‹Beruf›, nzm. ‹beroep›, slvç. ‹povolanie›, ceix. ‹povolání› yz odinoho bocou, ta lat. ‹professio› yz drougoho. Pereidgynœi sõty cerpanœi perécladui tacoge latinscoho slova ta ne ‹professio›, ale ‹vocatio›. Oba receni znaceaty priblizno te same, ale docui opisouiõty viedgiyscui perviesnuy crõg coristagna yz yéiou — pocitagna (religio), tocynieye, coli móuva o ustõpie u yn read çerque. To recein ‹vocatio› œdznamenoua (used to denote) „clicagne“ (lat. ‹vocare› „clicati“, por. i niem. ‹rufen›, nzm. ‹roepen›, slvç. ‹volať›, ceix. ‹volat›) a tó Bogomy, yz bocou Boga, stati vieren ynou readou çerque, slougiti Bogou, tbt. tou e dieya lioudinui stradna. Meidj tuimy, to recein „professio“ e œd rieci ‹profiteor› „progolósiti (viernœsty slougiti), vuiznati, posouliti (promise)“, perviesno, vierno slougiti i derjati ci sliedouati pràvilam ta readou, a pozdieye svietscam zaineaittyam. Martin Lüther, perécladauxi Sveate Pisymo, uzea lat. ‹vocatio› œd ‹vocare›, oge niemeçscoiõ e ‹rufen, i tvori œd yeoho iméno ‹Beruf›. A ouge za niemeçscoiõ bie pac tvoreno slovianscœi slova œd slovianscuix riecey (v. vuisje). Otge, yac ya vidiõ, ta slova tvorenœi za lat. ‹vocatio› sõty tiesnieye poveazana iz dieyeiõ Boga ci „Vuischoï Silui“ (Œn/Ona bo „‹vocat / clic雓), i tomou u menchie mierie opisié te cyto to poem „professio“ znacity. Iesce raz, docui u medjax pocitagna, obie slovie ci oba receni ci pœyma znaceaty te same, prosto ‹vocatio› e dieya Boga, a lioudina, ni bui, „stradno“ priimé te clicagne, a ‹professio› e dieyeve progolósieigne lioudinoiõ samoiõ, i tomou droughe blizje perédasty „viernœsty“ svietscam zaineaittyam.
Tomou, znaiõtchi ouge viedome slovo ‹poclic›, ya gleadax po ynie inchie slovie, oge blizje bui perédalo lat. ‹professio›, a ne lat. ‹vocatio›.
https://web.archive.org/web/20180728000315/https://dialectstat.wikispaces.com/file/view/new_dialect314.png
Хоча словники r2u й ЕСУМ пишуть, що це не чоботи. Може, як часто буває, в говірках зсунулося на новішу чи просто тепер поширенішу тяму
Aбо ще спосіб виправити "ніцно": лишити тільки но. В живій мові таке буває, там, "він но бігає" ≈ "він ніцно бігає", таки з цього і йде. Звісно, як ЕСУМ і пише, це радше просто "тільки", але гадаю може згодитися
Або нич но, ніч но
Говіркове "ніцно" (щонайменше західноподільське), але ніц
Рід пояснюють відміни в описі
r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ще не певен — як і з бешкетником — що це слово дотягує аж до хулігана
r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ну і це до загального слова, не тільки футбол
То було би слово од іншого, сузвучного кореня 'лук-/луч-', що в слові ⟨сполучати⟩ (< лѫк-).
А це слово ⟨луч⟩, що за його мова, з індояврупського кореня *lewk-/*lowk- зі значінням "світло", що потім в різних слов'янських мовах дало слова зі значінням "світила" або "пороменя сонця".
Желехівський подає саме значіння "Strahl, Lichtstrahl", тобто "поромень"
А, стоп! Точно, ʲ є. А от інше я не знаю, хіба що знаю, що іноді в звучить як [w]. І ти не обзивай черкаські говори (черкаські, полтавські та київські говори є основою літературної мови) нещастям! Гарні говори (Хоча там нема скороченої форми до "мене" — ня, це сумнувато. Бо тоді б... А що тоді б? У нас було слово ня, не як запозичення з японської.)
Що може значити луч на вашу думку, @Євген Ковтуненко? Link?
Таки —
Це невдатна калька латини. У латині слово ⟨radius⟩ мало кілько значіннів, що меж їх і "поромень", і "спиця колеса".
Землемірницьке значіння слова ⟨radius⟩ розвилось ув очевидьки зі значіння "спиця колеса", бо той сполучає центер із колом, як спиця сполучає маточину з ободом, а не зі значіння "поромень".
Але через те, що значіння "спиця" у слова ⟨radius⟩ у книжній латині було не дуже відоме, тогочасні ковалі термінології, видно, поклали, що значіння "радіус колеса" пішло од значіння "поромень", хоч це й не так, та й переклали, як ⟨луч⟩.
Тому, —
⟨спиця⟩ та ⟨рамено⟩— вдатніші переклади, бо мають ґрунт до розвитку потрібного значіння
Вони ж люблять казати "Чо сємкі єсть?".
Від розмовного "дідько, що, а збоку бантик", а точніше, від "чорті шо, а збоку бантік".
як належить - he xuibity