Останні події

Давнє одмінювання:

Н безь, бези
Р бези, безей (беззю)
Д бези, безем (безьма)
З безь, бези
О беззю, безьми (безьма)
М бези, безех (беззю)
К бези, бези
___
Нове одмінювання:

Н безь, безі
Р безі, безів
Д безі, безям
З безь, безі
О безею, безями
М безі, безях / безіх
К безе, безі

Суфікс, давніший за руську мову.

Ні, сподарко Шевцево, е тут не випада.

-ар (суфікс)

Ще 2 голоси

+++

++

То Богданове Юшкове подання :D

Ми перекладаємо саме звертання, хиба не видите?

До речі, Грінченко з цим значінням подає слово ⟨баклажа́н⟩ (https://hrinchenko.com/dictionary/word/712-baklazan):

Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.

Та сам річ у македонців — вони зовуть і помідори, й одповідно сині баклажани тим самим словом ⟨патлиџан⟩.

+

Тут називний відмінок повинен бути, не кличний, адже це не пряме звернення

+, калсони - білизна спідня.

Добродію (кл. в.)

Не певен, чи ⟨допіру⟩ — польщина

Це Ви мабуть в д. Поруша читали

@Oleksa Rusyn

Міню, не знав, що воно галицьке! Це було моє останнє «щойно»

@Oleksa Rusyn
Ви посилалися були на вимоги сучасного правопису, а самі пишете "тілко" проти сучасного правопису.

Та вже б кирилицею переклали, якщо вже слово берете.

—

др. ⟨сътЬнъ⟩ дало би вкраїнське ⟨стен⟩, а в непрямих одмінках, множині, у повній формі дало вже сотн•: сЪтьнЪйь → сотній, сЪтьнꙖ → сотня.

*сътина → сти́на

Це ж простий закон Гавлика

Можете дати посилання на "сътьнъ" у давньоруських пам'ятках, будь ласка?

>Од його пішло давніше вкраїнське "сотній"/"сотний"

Яким чином?

>Од його піде "сотина", а не "стина".

Яким чином? Куди 'н' ділось?

—

Чого —?

Яких сама постанов щодо "двоїни"?

+
чес. rajče

Як вам панова Ковтуненкова ⟨райчиця⟩?

Але воно лядське, дарма, що з нього були користали.

@Друга Путь
Я кажу за мовний ужиток, а не етимологію.

@Denys Karpiak
Якби до взорової мови не були запровадили "завдань", "оповідань" тощо, то й воно б вам певно дивно бриніло б.
Щодо двоїни – так. Що саме про мнякі прикметникові закінчення ви маєте на думці?

goroh.pp.ua: допіру

—

—

+++

@Богдан Лабунський
Я поськав ще "в наслідок". Знайшов найраніші записи про його в Кримського та Голоскевича, без прикладів. Якось бідненько. Та ще в Уманця – Спілки, з приміткою "галицьке". А проте я маю гадку, що то галицькі інтелігенти переклали з західних мов, а галичани такого в живі розмовні мові й самі не вживали.
Коли хочете говорить по-нашому, то до галицького "щойно" є синоніми "ось тілко" й "допіру".

👍

@Друга Путь
Я не знаю, бо не досліджував ізв'язку вжитку "базарь" і "чотирі". Щоправда, в Нечуя-Левицького є обидві форми.
А коли люди раз у раз не держаться старого ладу, то це називається розхитувать його.

@Denys Karpiak
Я кажу, як заведено в зразкові мові. "Ношу", бо так кажуть земляки моїх прабатьків. "Ходжу" з дзвінким "дж" <= "д+й" аналогічно до "плачу" з глухим "ч" <= "т+й", хоч люди в їхньому краї кажуть "хожу". Та це мій вибір, а не мовна конечність. Я його не проповідую, і сперечаться за його не буду.

Тільки-но передивився, що цього слова ніде не знайти в дорепресійних словниках:
r2u.org.ua: внаслідок

–
З московського "вследствие". У класиків такого годі й ськать.

+++

+