Останні події

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
22:35

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
22:04

Оригінал:

<θέμα – "те, що покладено в основу">

Glẽdéx, de réste tóumacênïe zu <в основу>, a-t’-ge ni u ЕСУМ, ni u Wiktionary, ni u Etymonline, ni ou Vasmera nicy pro "основу" ne'ma, docui dosix: uk.m.wikipedia.org: Тема (мовознавство). Prote statïa ta e suira, bez yacoho gerèla, ba, i ne cwncyena.

Grecyske θέμα (wd <τίθημι> "dénõ") e prosto "déto, déte" (wd déti, dén-), a ne "déte u osnoüõ". U grecyscwy moge <τίθημι> (wdcui: <θέμα>) znaciti "déti" bõdy-cyto (https://en.m.wiktionary.org/wiki/τίθημι#). Serèd tuix znacêny znacênïe "to offer, to propose", cerèz "déti ( = clasti, staüiti, lôgiti) perèd cuim" i snou tẽmõ "θέμα".

Це за старою правописсю, хто не може прочитати.

Bœgdan Youxyco додав до слова тема
22:03
переклад ло́жено

logeno

Грецьке θέμα (від <τίθημι> - ді́ну) є просто "ді́то" а не "діто в основу".

"to offer, to propose" ← "діти (= класти, ставити, ЛОЖИТИ) перед кимось"

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
20:24

Тим більше кажуть уточнення .
Я йду в княжу дружину.
Там ще можно наголос инший вживати й взагалі чітенько.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
19:14

Чого "-" за bezbœggié?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
19:09

Християнство - чужа, силою нав'язана нам віра.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
19:04

Може бути й од ‹так›, бо львівські говірки відомі з подібних усічень.

А може бути й розвиток сполучника "та", хоча не певен, бо частіше пишуть, що значіння ствердної частки ‹да› розвилося зі значення "нехай" у таких реченнях, як:
Да буде світ
Да прийде
Да скажеш

А в частки ‹та› такого значіння, неначе, не свідчено

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
19:01

У тім нема ніякого клопоту — сплутати жону/мужа з гвардією чи командою ледве чи хто може

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:23

Мотивуйте ваш переклад

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
18:22

алб. brinar; англ. horned; ч. слц. paroháč; нід. hoorndrager; нім. Hornträger; гр. κερατάς; гебр. קַרְנָן; іт. cornuto; лат. cornūtus; тур. boynuzlamak; пол. rogacz; рум. încornorat; схв. ро́гоња

Пасерб додав до слова куколд
17:35
переклад попиха́ч

змінився найкращий переклад для слова куколд
рогоносець
4
Володимир Дволикий прокоментував
16:52

І так, і так можна, може навіть за значенням можна поділити, але може й ні. Ну російською і напинать є

Bœgdan Youxyco прокоментував
16:49

Не я слово додав, та ви щось натягуєте чи пнете/напинаєте?

Володимир Дволикий прокоментував
16:46

Чому?

Рідно? Ні. Рідно є мені “навіть”. 

З усіх перекладів, які додали до слова “навіть”, ви як основний обрали саме “даже”, хоча були й інші менш сумнівні варіанти. Я розумію, можливо вам це слово рідне і звичне, зважаючи на рівень нашого змосковщення, але це вже не чистомовство

змінився найкращий переклад для слова гвардія
дружина
6
Kuľturnyj aborihen додав до слова рояліст
16:20

Як по взору білогвардієць

16:18
слово рояліст

Значення: Прибічник королівської влади.

Приклад вживання: Рояліст граф Хайдо був чоловіком низьким.

Про вас може й вичерпно

Bœgdan Youxyco прокоментував
15:58

Можливо з московської калька

Kuľturnyj aborihen додав до слова лол
15:53
переклад ти ба!

Володимир Дволикий прокоментував
15:50

Які?

“Даже” - не наше, Василь Кривоніс досить вичерпно обгрунтував. Вже тоді доречніше “дожні” додати як основний відповідник. 

Bœgdan Youxyco прокоментував
15:36

Віді

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:36

+

Bœgdan Youxyco прокоментував
15:35

Додавайте походження слів!

Володимир Дволикий прокоментував
15:31

А в чому проблема? Є питання до "натягнути"?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:22

gorisce, gorieychnuy

Володимир Дволикий прокоментував переклад
15:09

У горища й горішнього різні почепи мабуть

Володимир Дволикий прокоментував переклад
15:06

Нема відповідного прикметника, думаю з них такі слова йдуть. Тому справді завбільшки

coneç-cœnçemy, u cœnçie, conecyno

Володимир Дволикий прокоментував переклад
14:59

Давно рупно який словорід, просто від "так"? Або мабуть з того "та", яке "але"

зрештою - конець-кінцем, у кінці, конечно

Володимир Шумейко прокоментував переклад
14:33

Чи не є "подделка" калькою з української?

Володимир Шумейко прокоментував переклад
14:25

саме корабель +

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:22

•logia — •слів'я, бо в давнеруській слово значило й "meaning, sense; instruction; definition; study; doctrine"

Bœgdan Youxyco додав до слова мелітологія
14:20

bceoloslœvié

навіть - dage, i, ba, ba i

до тих пір - dotui, dopocui, dotolie (dotœl’), docolie (docœl’)

зрештою

наразі - nuinie

нарешті - nasilõ, naconeç

навряд - ledvie, teagyco

необхідно

постійно - useaccies, neoupinno, use

раптом - naglo, yznecévia? 

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:07

Бо є розмовна, а є книжницька.

Вовкун додав до слова мелітологія
13:55

Від пчола і мед з відь – наука, -льоґія

У вашім письмі суть двописі, та то нічого страшного. Ваше латинсько поміщається в розширене ASCII, а отже сливе будь-які черенки його підтримують. Та й завдяки тим двописам менше розлучнів, що робить текст більш читимим. 

Bœgdan Youxyco прокоментував
13:42
слово да

На його думку недостатньо доказів, що "да" може в русці (in Ruthenian) значити yes.

Carolina Shevtsova додала до слова алхімія
13:40

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:36

човпти

узчаськи (одн. узчасок, визначений твар одн. узчаський, приблизно up to date)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:34

Була йно в говоріх.

Див. таблицю за лучем:

https://yushkobohdan.github.io/slovotvir/cases.html

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:31

Тут рід іменника, що походить від прикметника, зависить від роду перекладу слова історія.

Bœgdan Youxyco прокоментував
13:30
слово історія

Історичний - viedgiyscuy

Bœgdan Youxyco додав до слова архаїка
13:28
переклад дрі́вня

dreiuna

Може dreiunia? Не знаю точно, як пан Поруш передає м'які прикметники.