1) Зрозуміло. Дякую. Мені, поки що, трапилось лише слово "чинва".
2) Як пишеться кирилицею слово ‹cznoslœuié›, "кзнослов'я"?
3) Лише трохи. Як ви бачите, Я потихеньку намагаюсь його перекладати. Якщо вам напряжно Мені перекладати, то створіть окрему нитку на толоці. Якщо ви підзабули, в чому полягає Моя задумка з ниткою на толоці, дайте Мені знати тут. Я напишу знову. Мені не впадло.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
===
Я більше вірю п. Порушеві чи п. Ковтуненкові, ніж вам, вільнотвІрцям.
===
Але саме завдяки вільнотвірцям (народній мудрості) виникла руська мова, яку хоче відродити Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом). А тогочасні мовознавці (якщо такі існували, звісно) просто її зберегли. Словники - це добре, але відкидати при цьому сучасну народну мудрість теж не слід.
@Артур Шапошник
Це потрібно посібник на 15 томів .
Опитування щодо правопису אלישע פרוש
»Олк҇с — Олексій чи Олександр?«
__
Олєксандр(Олександер) : Имабут’ . бꙑ змꙑсльно користати з дольшого короченьꙗ ˙ було бꙑ уто̀чнити имѧ – Олк҇сн · ал’бо ꙗкос’ так’ :
»Але скорот О.М. таки короче за Олк҇с Мр҇к.«
__
Сє правда · пак . неимам котрꙑх правил изкороченьꙗ волостнꙑх имє̀н покрꙑтьѥм : Протє . могли бꙑсмо и писати ” О҇ М҇ “ ˙ ꙗк’ жє хочємо ближє до сч҇сн письма : Давнѣишє изкорочовали сами ино имєна чтєнꙑх цєрквою–титлом ˙ а ꙗ думаю можємо дѣлити титло и іого вид покрꙑтьѥ :
»У Вас · є за : (двокрапка сучасна)?«
Аи’ хоч’ нє вшдꙑ :
Они суть тотож’нѡі интонациино ˙ она ’шчє могла бꙑ и рѡвнити счс҇н ⟨–⟩ ˙ алє радшє бꙑм дєржав ю окрємо :
Там в обговоренні я писав
псл. sьlěti (sę) «рухатися (певним способом)»;
Слати-Шляти-шлях ,
Про -х можете глянути в толоці
Префікси та суфікси ,різні наростки
mnogotvarié
Значення: Існування одного явища, об'єкта чи виду в кількох різних формах.
Приклад вживання: Гусениці ярий приклад поліморфії.
в переносному значенні можуть вживати не на позначення високогірної рівнини, а на позначення "рівнини" загалом. Наприклад, коли зростання або спадання якихось величин сповільнюється, можуть казати про вихід на плато
УСТА́ЛЮВАТИСЯ
Робитися сталим, без відхилень, змін, переставати докорінно змінюватися.
Формуватися в що-небудь стале, з чітко окресленими якостями, виразними рисами.
З'явившись, утверджуватися на довгий час, ставати тривалим, постійним
УСТА́ЛЮВАТИСЯ
Робитися сталим, без відхилень, змін, переставати докорінно змінюватися.
Формуватися в що-небудь стале, з чітко окресленими якостями, виразними рисами.
З'явившись, утверджуватися на довгий час, ставати тривалим, постійним
Або ви це щиро?, ти це щиро?, це ти щиро?, це ви щиро?
Ви, звісно, уже майже 10 років єсте на "Словотворі", и ще довше вивчав руську. Ви вісте дуже много того, чого я не вім. Я ж аматор-аматор. 🔇Товково, без ad hoc, я ньичого тут не вім сказати ганьи за, аньи проти.
✅Мині не те, щоби зовсім не до душьи була така сустава, та ге я вже був казав, 🙅ньихто не хоче з нейи користати.
👁️🗨️Коли хто й розуміє доводи, усі виявляють байдужість.
❓Коли це й не є так, то не помню, щоб инші користувачьи, крім, хьиба п. Ковтуненка й п. @Роман Роман2, щось мінкували щодо сустави biel/biela/bielo проти bieluy/bielà/biele.
perémeitniça
/ˌpæ.rɛ.met.ˈnɪ.t͡ɕa, ˌpæ.rɛ.mit.ˈnɪ.t͡ɕa/
___
Œd ‹perémét› (v. Gelex. II 619). Ou Gelex. e u pricladie vuirazou »stati comou na perémétie« „im Wege stehen; hinderlich sein“. E œdvedeno œd récla ‹perémetati› (v. Gelex., tamge: „hinüberwerfen; auf eine andere Stelle werfen“). Sœi dvie znaceignie’ste meidj soboiõ poveazanie: „perémetati na yno inche miesto“ („to throw over to another place“) e, inchami slovami „yz odinui tocycui u inchõ“, oge tvority „põty“ yz odinui tocycui ci odina miesta u inchõ tòcycõ ci inche miesto — otge tvoreatchi „põty“ meidj tòcycami. Tó znaceigne „põty“ i e u vuirazie „stati comou na perémétie“, cde ‹perémét› e „trajectus“. Poem ‹trajectoria› e tvoreno tout œd ‹perémét› + ‹•niça›, iz perégolósomy ‹é› u ‹‹ei› peréd ‹•niça›.
Rœzniça œdznamenagna (denotation) pœyma „trajectoria“ œd inchix sõimén pœyma „põty“ e oge *tra(ns)•iectoria znacity „perécuid“ ( ≈ xœd, lõcyba, izveazoc) œd odinui tocycui do inchie.