Для трактора або іншої машини. Хоча це ширше поняття
найпоширеніший народний синонім
r2u.org.ua: війя
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Kolb. І. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Н. п.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237. https://hrinchenko.com/dictionary/word/7542-viiia
В історичному контексті слово «о́коло» також означало «огорожу», «паркан» або навіть «місце, обгороджене для чогось». Тому в деяких текстах синонімичним словом виступає навіть слово - загорода.
Наприклад: «Вийшов козак за око́ло...» — тут може йтися і про околицю села, і про межу укріпленого табору.
так само, як- передмі́стя.
якщо мова йде про територію біля міста.
Око́лишність — територія, що прилягає до чогось.
Чи є «півча» гіперонімом?
Коротке зауваження: терміни гіперонім та гіпонім — це як сходинки. Одне й те саме слово може бути «дитиною» для верхньої сходинки й «батьком» для нижньої.
1. Півча як гіпонім (підвид):
Оскільки «півча» — це специфічний, конкретний вид хору (церковний), то стосовно загального слова «хор» вона є гіпонімом.
Гіперонім: Хор.
Гіпонім: Півча (церковний хор).
2. Півча як гіперонім (родове поняття):
Слово «півча» стає гіперонімом, якщо ми починаємо класифікувати церковні хори за складом чи традицією. У такому разі вона об'єднує під собою вужчі поняття:
Гіперонім: Півча.
Гіпоніми:
Архієрейська півча (хор при єпископі);
Монастирська півча;
Кліросна півча (співаки на правому чи лівому боці храму);
Новіша спосуда з грецької.
Давніша спосуда.
Значення: Земельна територія навколо міста (його центру).
Приклад вживання: Типова форма полісу – міське поселення (політичний, ідеологічний і культурний центр) і навколишня земельна теріторія – хора.
Замість кількох вже поданих покручів. Правда довге
Словник Желехівського та Недільського (https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=Колобок) : колобо́к "Eierkuchen"
іспанською прапор бандера
Грінченко: Залізня́к, -ка́, м. ... 2) Желѣзный котелъ.
Асьıа
Assa
'Асіꙗ~Асиꙗ' є згадано в кількох Бовгарських Звїстях(зокрема Супральске Євангелиє), а відти би могло лучити в Рускі. Хоч їм и не найшов прямих згадок того слова в саме руских лїпописях(Викцивонар дає 'Асиꙗ' як 'давнеруске' без посилань), єдина путь його туди би могла бути книжна, а тоби через церк.слов. літописи з грецкої первоти. Також пор. вят. двійник 'Асия' до 'Азия'.
А->О- дїяв у спосудах из грецкої в той час. Пор. дійні писаня в Ип. лїт. Андр-~Ондр-, Аскольд~Оскольд–думїня мїж церк.слов. переданням и вимовов. Тому якби напе́вно була згадка в котрій лїтописи, радше би була льга гадати й такий твар у мовленьи.
Ѡсьıа
Œssa
Ἀσ•ία>+As•~Os•ija>+Асиꙗ~Осиꙗ>Асьıа~Ѡсьıа
Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.
Певно так
Острѡв, гѡстрѡв, вѡстрѡв, йострѡв, єстрѡв
Чи можливе йѡстрѡв ?? З /y/
-овйе, (-овйѡв, -ове́й??)
-овлье, (-овльѡв, -ове́ль)
Певне -ове́льлье спало на думку через подовження "ль" в (-ове́ль) -овельльѡв
Але прибирати не стану, поки, гадаю, воно можливе як паралельне
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bobudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
> Хтось знає? Можливо, Єлисій?
Ya oberégyno pripoustiõ oge e œd *-s-intensivum perviesno u réclax, he otó ‹copuisati : copati›, ‹termositi : termati›, iz utorinnuimy izcorótiéignemy → *-u-. Ne mogé bouti móuva o pervinnœmy *-us-, ponevagy inacye buismo dóugynui bouli cecati → /x/ po *u. Otge pœdstœyna iména na -sa sõty, gadaiõ, œd perviesnuix rékel, por.: rioumsati → rioumsa, * placusati → placsa, * coucusati → coucsa tc.
staropõcina
___
Tvoreno mnoiõ perécladomy d.-gr. αρχιπέλαγος, iz ‹staro•› za ‘αρχι•’ ta põcina za ‘πέλαγος’. Slied zamietiti oge u dauneimy svietie i greçsca i slovianscui móuvui ròzlõciaxõ meidj ‘θάλασσα, morye’ he solónõ vodõ colo zemlui / souchui, ta ‘πέλαγος (põcina)’ he solónõ vodõ uniexyniõ ta vidotvœrno gluibocõ. U d.-rous. pameatcax slovou ‹morye› teacné usiõdui tó greçske slovo θάλασσα — ne πέλαγος. Natómiesty, slovomy ‹põcina› e perécladeno greçske slovo πέλαγος.
Xotcha nuinie to recein ‘archipelago’ e pitimo ponimano he ‘coupa ostrovœu’, u dieystvnosti ge toy recein œdnosity ne do ostrova-souxodolou, zemlui, ale znacity *‘prauleigne na danie ceasti u gluiboçie morie’ ci ‘prauleigna u tœy danie ceasti moria’, cde ‘prauleigne’ e, za ouxuibomy, muisleno ceréz souchõ ( → coupõ ostrovœu).
Ceomou’ste prosterli odin ino zvõcotvar iz [ɦ], coli slovo ‘ostrœu’, he i inchœi slova na /o•/ pœd nagolósomy mojõty, dlia govorou, nesti i peréddieu [w•] ci [ˀ] ci [j ~ ʲ]?
Crœmy toho, ya ne gadaiõ oge bui tvar ‹ostroveille› pràvilen› boul. Xotcha mui ne znaiémo u rousscœy móuvie tó tvar +‹jouraveille› œd ‹jouravely› (œd drous. ‹georauly›), yeoho, ou slova ‹ostrœu› e inche cladivo neigy ou slova ‹jouravely› — por. *o-sreu-os proti *ger-au-y-os. Yac priimemo *-iye / *-yye za znac izbiernui mnoginui, tó ‹ostroveille› bui pœdnosilo to perviesen tvar +ostrovely ← +osreu-y-os, a tacoho neyma. Œd *obsreu-os → *ostou-u + *-yyo ( → *-yye) bõdé tvar ‹ostrœuye› — ne ‹ostroveille›.
Якось я розмірковував, що етимологи визначили, що слово “дяка” прийшло з німецької мови через польську у закарпатські говори. Де від німецького “dank” це “подяка” або “думка”.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дяка
Однак, у закарпатських говорах слово «дяка» вживається у значенні «бажання». Є такі вислови як «мати дяку» означає «мати бажання» (себто настрій щось робити). Або ж «бездячний» це той хто «без бажання», «без настрою». І випливає питання, якщо «dank» прийшло через закарпатські говори, чому воно не зберегло первинне значення саме у цих говорах? Хоча в літературній українській мові воно має якраз те значення, як і в німецькій.🤔
Можливо хтось знає чому взагалі це так? І чи могли мовознавці помилитися, і слово «дяка (дякувати)» все ж таки наше питоме?
У Грінченка воно до речі має два значення, це “подяка” та “бажання”.
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/дяка
volócniça ; volócnica
/βɔlokˈnɪt͡ɕɐ/ ; /βɔlokˈnɪt͡kɑ/
___
Ou Gelexœuscoho e ‹volócniça› suviedceno za ‘pliesniça, Hyphomycetes, Mucedines’ (œd ‘plieseny’), ta pro tó stané odino slovo ‹pliesniça› a tocdie ‹volócniça› bui boulo za ‘fibril, fibrilla’.
Utœmy, slovo ‹volócniça› lieple teacné niemeçscomou imeni ‹Fadenpfilze› (*‘nitegõbui, nitegribui’). Tó, pro usiac louciey, zastereugl eimy i tvar bez neibneigna *-ik- — ‹volócnica› (por. ‹ogica›, ‹comonica›, ‹osica›).
Prostiraiõ iesce tvar iz *-uk-a, œd ‹volócno›:
volóconca , volókenca
/βɔloˈkɔnkɑ/ , /βɔlokænkɑ/
___
Slied zamietiti oge to recein ‘fibril, fibrilla’ ne znacity odino volócno ale yno cladivo yz volócon, tomou bolye’mou licity yn pocép yzdrœbneigna u geonotie neigy u nicotrie rodie (volóconçe, volókençe).
@Liesolòn
Слово «дишель» прийшло до нас із німецької (Deichsel), тоді як «війя» має давньослов'янське коріння.