жіночник: гуді́йка
А. Кримський, С. Охріменко
Вживають щоб звернути чию-небудь увагу на когось, щось,
goroh.pp.ua: ич
Насправді це джерело натхнення для створення якоїсь вигаданої українськоподібної мови
Із усіми узглядами Гелехеуському і Недельському та тому що є цу, то слово є короткозоро. Очевидно є снуте на твариці NaCl солі до їджі, а то є, первше, узтягнуто доста нова відомості — поздєйша за імеа “sodium”, а, за другое, Na (natrum, natrum) є геть не у цогині солі
Надіюсь ,що хоть трохи правильно передано суть .
»Якщо "хір" то це є скоріше «cross»)«
Ceomou?
scircita voda, scirciata voda
/ʃt͡ʃɪrˈt͡ʃɪtɑ β̞oˈdɑ/, /ʃt͡ʃɪrˈt͡ʃatɑ β̞oˈdɑ/
Corótco i:
scircitca, scirciatca
___
Œd ‹scireç› „Suaeda, sodium-plant, sodium-weed“ iz ‹•it•, •iat•› „-osus, -atus“, ta ‹voda›, por. eag. ‹soda water›, svied. ‹sodavatten› tc.
___
yscalista voda
/ˈskɑlɪstɑ β̞oˈdɑ/
Œd ‹yscala› „sparkle (in wine, water)“. Por. eag. ‹sparkling water›.
- za pravopisy. Pravopisy bóulgariçeiõ ‹го́голь› ne znacity oge u *-ol- neyma o-perégolósou, atge u „pœunœcynœy“ rœznomóuvie e œdguib o-perégolósou [ʷo ~ ʷɵ] ← /ʉ̯͡ɶ/ u beznagolósie. Por. „pœunœcynõ“ vuimóuvõ, na pr., slova ‹mœst› — [mʉ̯͡ɶ̼st ~ mu̯͡ɵst ~ mu̯͡ost]. Poxirenœsty slœu e rœzna, i ‹gogœly› moglo e bouti poxireno yz rousscuix govœroc pœunoci.
Perégolósou o u ‹cœneç› e utoricen, yz tvaroslœunoho rœunagna za poxuiluimi padeigymi ‹cœnça, cœnçou, cœnçie, cœnçemy, cœnçi, cœnçœu, cœnçœm›. Pd.-zx. rœznomóuva i dosi œdteajaié perviesnuy tvar ‹coneç› u im. eid.
A ouge: ‹cœleç› za ‹cœilçe, cœilça, cœilçou, cœilçemy, cœilça ...›, e i ‹dvœreç› — za ‹dvœrça, dvœrçou, dvœrçie, dvœrçemy, dvœrçi›, e i ‹vuixœdeç› — za ‹vuixœdça, vuixœdçou, vuixœdçi›. A ne u usiex slovax utoricyno bo e.
дайс
‹цсарь› и ‹цѣсарь› суть відмїнами спосуди з одного джерела. ‹цсарь є вдин падїж замїни котрого голосного на *i, u, норовно всказам(звертанням), титулам и яфективним словам. Пор. *kelovēkos:*kilovēkos> ляд. człowiek: рус. чєловѣк(чоловѣк).