На Закарпатті використовується часто саме лише до бульйону.
Слово ‹справа› в українщині має інші значіння, як російське ‹дѣло›. Ближче вже стоїть саме слово ‹діло›. Це видно хоча б із Грінченкового словаря:
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267.
Та й у самого Грінченка не зазначено такого звороту, коли, скажімо, ‹як ся маєш?› зазначено
1) Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий (у 1 знач.). 
goroh.pp.ua: обтяжливий
Значення: Форма привіту з питанням про здоров'я та життя мовця.
Приклад вживання: Привіт, як справи? (з пісні Mooorsoul) Як справи? — Так собі.
Значення: Форма привіту з питанням про здоров'я, життя.
Приклад вживання: Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (І. Котляревський) А-а-а, чумаченько винозорий, – мертво проскрипів Гарматій. – Як ся…
stoudenistuy
stoudén, stoudeun
Лат. gelatus
іменник ← дієприкметник (мн. студени)
Back-formation від студ•ен•ина п. 
@אלישע פרוש
За Срізнівським
Звідки відомості про ймовірну польськість?