сикъıль
sicuily
ЕСУМ Том 5. ст. 228
[си́кель]–"кісточка сливи(у згадці); клітор"
Див. https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/sьkyľь
Твар "сикель" з '-е-' за праслов. *y є рівнобїжно луно вбік /ɪ/, твар з '-і-' на тім мїстї є вочевидь вихоплінєм звучали ‹ъı› перед переднепіднебінними, /ɯ/>/i/. Щодо добів у Викційонарї 'се́кель, се́кіль' пад нї ясен; лунами довгого праслов. 'е' перви 'е' бути не можуть, пак не в такім видї. Є льга гадати переставу(метатезу) як слїд виразности(експресивности) або євфемистичности, тако +сікель(/si͡ekɛlʲ/)(тобто первий голосен є луно ‹ѣ›)>*секіль(заснівно писано мною +съıкѣль, и наслїдний перехід ненаголошеного /i͡e/→/ɛ/ у другім тварї, поки перший зберїгає /i͡e/~/i/: +се́кель, весь сий тек би мав відбути ся на земі північної бесіди, та то нї найперва же мога. Друга відмїна є розвій не з *sēk-ūl-ji присутнім у йних східнословянских мовах, а з того же *sīk-ūl-ji на землї водного з південно західних говорів. За сею засновою "е" в корени є яснити як луно *ī через піднятя 'и' дїєвого в богатьох із тих говорів, при тім, піднятя в наголошеній статті: /ɪ/>/e/~/ɛ/. /i/ або /ɛ/ в другім корени пояснювало ся би тим же луном ‹ъı›. Третя мога є вже ти доби, напевно 'се́кель', бї яти із вятскої габо бїлорускої, міжливо на тім же північнім земі з розбавою на їх звучальній спорудї; и все же, не спїшив бим удавати ся до мисли во спосудї, рідний розвиток бо є цїлком гадкован, и розсїв слова по східнословянских землях зволить бачити його зімний норов.
2. Залицятися, вчащати до кого-небудь 
goroh.pp.ua: топтати стежку
До кого
goroh.pp.ua: смалити халявки
Значення: Відмінок, що вказує на супровід, спільність або знаряддя дії («разом з», «у компанії з»). Цей відмінок часто вказує на об'єкт, який бере…
Приклад вживання: К. характерний для естонської, інарі-саамської, інгуської, кашмірської, квенської, колтта-саамської, осетинської, північносаамської…
1. (до кого і без дод.) Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися goroh.pp.ua: Підбивати Клинці
—
ОРУ́ДА и, ж.
1. Те саме, що керівни́цтво 1. Приклади
Коли сонце скотилося на Дяків шпиль, а за столом вирувало різноголосся, непідвладне ніякій оруді, Іван Григорович надумав іти до головного. (Микита Чернявський)
Йому належить оруда в головній повітовій лікарні. (Іван Ле)
Гукають посланці назви отелів; запрошують; наші приїзні віддають себе в оруду которомусь [котромусь], і незабаром вони .. везуться в отель. (Олена Пчілка)
2. діал. Робота, клопоти. Приклади
То ж неділя, всякі є оруди до ксьондза в неділю. (Г. Хоткевич)
Звідти [з кімнати] добре було видно усю оруду, теє розбирання жеребів. (Леся Українка)
Неля легли [лягли] на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. (Ю. Федькович)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ)
др. челнъ, чьлнъ, члънъ, челонъ. - човен
Викорчувати
Викорачувати
Значення: Невелике безпалубне вітрильне судно на Чорному й Каспійському морях. Стос. до подібних суден на Середземному морі вживалися форми фелука…
Приклад вживання: По затоці снували байдарки, оддалік біліли фелюки, мов зграя лебедів. (Леся Українка) Стрункі венеціанські й далматські бригантини, ..
Значення: Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху чому-небудь (звичайно валу), для заведення машини і т. ін.; кривошип.
Приклад вживання: Витягали човна ручною лебідкою. І то було найважче. Корбу лебідки могли крутити максимум двоє чоловіків, а сили двох .. було замало. (В.
Значення: Підготовлене для поля місце, де вирубано і випалено ліс.
Приклад вживання: – Гляньте, ген по горах, по узбіччях, На верхах, сегельбах недоступних, Всюди гу́цул гніздиться, ґаздує. (І. Франко).
Значення: Зведення у систему різних правил; (право) систематизація чинного законодавства зведенням різних правових законів, постанов і т. ін. в єдине…
Приклад вживання: Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій, Примостивсь, як писар, збоку. (В. Самійленко) Кодифікація різних редакцій “Правди”…
-el- /ел/іл
чепе́ль «ніж з відламаним кінцем»
псл. čepelъ/če-pelь/čepela є похідним з суфіксом -el- від основи čep-/čap-, експресивної за своїм походженням і, очевидно, пов’язаної з дієсловом čapěti/čapati;
Мадярське
goroh.pp.ua: сохтувати
-нд’-
Від шити ,бо хірург не завжди ріже ,але завжди шиє .
хи́ндя «трясця»
афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
Докладніше в толоці
залицятися
"Наше. Лайку просто рідко буває кодифіковано."
__
👍, прямий переклад.