Останні події

22:06
переклад людо́де́ржя

лıоудодєржьıє
lioudodergïe

Пор. ‹самодєржє҆ц› до ‹αὐτοκράτωρ› що згадуєть ся в памятках: «По смерти же великаго князя Романа, приснопамятнаго самодержьца всея Руси...»–Галицко-Волинска лїтопись.

Похідні слова:

δημοκρατικός–лıоудодєржнъи, лıоудодєржє҆чскъи;
democrat–лıоудодєржє҆ц;
democratise–лıоудодє́ржи́ти, лıоудодє́ржєва́ти.

Данило Ганич прокоментував переклад
21:49

'-жество', неруский діб.

Данило Ганич прокоментував переклад
21:33

>А русини хіба цураються двоїни?
__
Навпаки же, в тих говорах вона й є більше збережена, ніж на Наднїпрянщинї.

21:16
переклад досто́та

досто́та – перевага, якість, властивість
https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=достота

Данило Ганич прокоментував переклад
20:38

>Щодо лексеми з уставним *-n- вона здається взагалї не знана в украйинській 🤔
__
uk.wikipedia.org: Снем
Вона є таки наявна в чаянім добї: снє҆м:(правильне вихопленя склоніня)сὀнма:сὀнмоу:снє҆м,сὀнма: сὀнмὀм:сὀнмѣ:сὀнмє. Рівняне склоніня: снє҆м:снє҆ма:снє҆моу, снє҆мови:снє҆м, снє҆ма:снє҆мὀм:снє҆мѣ:снє҆мє.

Kuľturnyj aborihen додав до слова манкурт
19:30
переклад забутище

Забути

19:23

І до чого тут оптимізація?

18:27
переклад злагодження

Злагоджений -- який відзначається погодженістю дій, рухів.

Данило Блажко прокоментував переклад
18:05

Хіба не калька з лядської “zapomnieć” (забути)?

Данило Блажко прокоментував переклад
17:58

Хіба не калька з лядської “zapomnieć” (забути)?

https://slovotvir.org.ua/users/ratty-more
:
      “Нагадую, що вміст слова (definition) у певному слові частіше не є тотожним тому, що воно позначає (its denotation). І тут, у випадку слова concern, вміст ширший за позначення. Тому знайти відповідне слово за вмістом складніше, ніж за позначенням, адже позначення, як правило, коротше. Через це я й указав на первісне значення позначуваного — щоб від нього було легше знайти слово.
І не забуваймо, що людська мова зазвичай не здатна самою лише позначальною дефініцією повністю охопити всі значення змісту — зазвичай за іменами стоїть один певний «образ» (пор., наприклад, укр. «письмо» — ‘лист’ від «писати [на аркуші]», а рос. «лист» — ‘лист’ від ‘лист (аркуш) [паперу]’, хоча і там і там присутні й «лист», і «писати»). Часто вибір такого образу є відносно довільним.
Наприклад, entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union тощо — усе це, в широкому розумінні, те саме, оскільки всі вони виконують подібні функції: «справа / діяльність», «ведення / утримання справи», «спільність, зібрання», «об’єднання, спілка», «структурність, упорядкованість».
Holding, з мовного погляду, по суті та сама «фірма», тільки одне слово германського походження, а друге — латинського. Entreprise (калькований переклад франц. entreprise або нім. Unternehmen, англ. undertaking) — інша назва для business, так само як і concern. У словах conglomerate і company повніше виражено значення зібраності, спільності.
Усе це веде до того, що всі ці назви певною мірою умовні, і їх багато. Тому найзручнішим і «найбезпечнішим» рішенням було б узяти те слово в (давньо)руській мові, чия позначальна дефініція найближча до первісного значення слова concern — ‘відношення до справи, справа, якою слід займатися’.
Інакше може бути важко відмежувати його від інших слів — як-от company, conglomerate, holding, association, firm тощо. Я поки що не знаю, яке слово було б найкращим, але певен, що воно повинне існувати, адже й англійське concern походить від простого поняття, притаманного всім мовам”

В жепете вводите  їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .
За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .

переклад націн

В порівнянні з "зцін" девальвація

Додам ще, що буква “ф” використовується, в основному, в словах іншомовного походження.

Уже тривалий час існують розбіжності в поглядах щодо доречності використання латинки.
Отже, просте запитання, добродії учасники: чи спричиняє для вас латинка, зокрема добродія Єлисія, відчутні незручності, зокрема щодо хуткості читання та/або розуміння?

Латинку Юрка Зеленого Я розумію менш-більш, а латинку Олисія Поруша (користувача, чиє ім’я написане івритом) Я взагалі не розумію.

 Російська рідна для більшості українців

Не погоджуюсь. Те, що російська досить поширена й разом з нею ускладнення (комплекс) меншовартості серед українців, то це правда. А те, що російська є рідною для більшості українців - це навряд. До того ж значна частина українців є нащадками переселенців з російської глибинки, які замінили собою українців, загиблих внаслідок голодоморів 1933, 1920 (точно не знаю) та 1946 (точно не знаю).

Добродії учасники, після кількох місяців напруженої роботи, неймовірних зусиль, відвертого забуття з лінню і кількох спроб самогубства, дозвольте винести на ваш суд плід чорнового перекладачи письма добродія Єлисія людською мовою. Безперечно, в ньому безліч недоліків, належить зробити в кількадесят разів більше, але я вважаю, що початок можна вважати покладеним. 
Письмо добродія Єлисія:
“Nagadaiõ cyto vuituiceigne (definition) yna dana slova ceastieyche neigy ni ne e conecyno tóge cyto vuiznaca’ho (it’s denotation). I tout, u razie slova concern, vuituiceigne e cde xirye za vuiznacõ. Otge naiti yno slovo za vuituiceignemy e cde teagye neigy za vuiznacoiõ, tomou cyto vuiznaca e, he pràvilo, corotjcha. Tomou’my i cazau na perveisne znaceigne vuiznacui, cyto œd yeoho bui moglo bouti legche naiti slovo. I ne zabõdymo cyto lioudsca móuva, rodovo, he pràvilo, ne e dosta èmca samoiõ lixye vuiznacoiõ œdcreatati usiex znaceign vuituiceigna — izvuitchayno e za imeamy puœimou odin yacuy prõg (na pr., veat. ‹письмо› ‘a letter’ œd pisati [na listie], a rous. ‹list› ‘a letter’ œd ‘a leaf ( = sheet) [of paper]’, xotcha i tam i tam e ugornõto i ‘list’ i ‘pisati’). I ceasto e vuibier tacoho prõga e uzteagylivo néptchovan (‘relatively arbitrary’). Na pr., entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union, tc., tó use, berõtchi xiroco, e tó samo, u ròzoumiegnie cyto ou usiex sõty izpuœlnui prõgui: ‘dielo / dieyalnœsty’, ‘vedeigne / derjagne diela’, ‘izpuœlnœsty, gromadnœsty’, ‘sporeigne, polon’, ‘struœynœsty, readnœsty’. Holding e, yz pogleadou móuvui, u istotie ta sama ‘firma’, ino odino œd germanscoho corene a drougoe latinscoho. Entreprise e (cerpanuy pereclad phranoçscoho *underneman, hi eagl. ‹undertaking›) inche imea za business, i tóge concern. U slovax conglomerate i company e izpuœlna vuiznaca gromadnœsty, izpuœlnœsty (por. i znaceigna rous. sluœu na ‹seab[e]r•›). Simy vedõ do toho cyto na cuœlco usya ta imena sõty néptchovana, i e yix coupa tuix imén, tó naiguœdnieyche i ‘cielieyche’ (safest) riecheigne bui boulo uzeati tó slovo u (d.-)rousscie cyto vuiznacoiõ naiblizje legity [perveisnomou] znaceignou slova concern *‘relation to matter-business, a matter to be dealt with’. Inacche pac mogé bouti teagyco œdocremiti œd inchuix sluœu, he otó company, conglomerate, holding, association, firm tc. Ya pocui ne viemy cyto za slovo bui tó boulo nailiepche, ta esmi pèuen cyto dóugyno e postoyati, atge i eagl. concern e œd prostoho puœima, cyto izpuœlen e usiem móuvam.”
Перебуквування:нагадаю что витичіннє (дефинитьон) іна дана слова чястійше ніж ни не є конечно тоже что визнака’го (ит’с денотатьон). і тут, у разі слова кончерн, витичіннє є кде ширє за визнаку. отже найти іно слово за витичіннєм є кде тяже ніж за визнакою, тому что визнака є, ге прàвило, коротжша. тому’м і казав на первісне значіннє визнаки, что від єого би могло бути легше найти слово. і не забудьмо что людска мова, родово, ге прàвило, не є доста ємка самою лише визнакою відкрятати усіх значіннь витичіння — ізвичайно є за ім’ям пійму один якуй пруг (на пр., в’ят. ‹письмо› ‘а леттер’ від писати [на листі], а рус. ‹лист› ‘а леттер’ від ‘а ляф ( = сгеет) [оф папер]’, хоча і там і там є угорнуто і ‘лист’ і ‘писати’). і чясто є вибір такого пруга є узтяжливо непчован (‘релативель арбитрарь’). на пр., єнтреприсе, компань, фирм, бусинесс, организатьон, кончерн, голдинг, конгломерате, уньон, тк., то усе, беручи широко, є то само, у розумінньі что у усіх суть ізпілни пруги: ‘діло / діялність’, ‘ведіннє / держаннє діла’, ‘изпілність, громадність’, ‘споріннє, полон’, ‘стрійність, рядність’. Hолдинг є, із погляду мови, у істоті та сама ‘фирма’, іно одино від жерманского корене а другое латинского. Eнтреприсе є (черпануй переклад пграноцского *ундернеман, ги ягл. ‹ундертаkинг›) інше ім’я за бусинесс, і тоже кончерн. у словах конгломерате і компань є ізпілна визнака громадність, ізпілність (пор. і значіння рус. слів на ‹сяб[е]р•›). сим веду до того что на кілко уся та імена суть непчована, і є їх купа тих імен, то найгіднійше і ‘чілійше’ (сафест) рішіннє би було узяти то слово у (д.-)русщі что визнакою найблизже лежить [первісному] значінню слова кончерн *‘релатьон то маттер-бусинесс, а маттер то бе дялт wитг’. інакше пак може бути тяжко відокремити від інших слів, ге ото компань, конгломерате, голдинг, ассочятьон, фирм тк. я поки не вім что за слово би то було найліпше, та єсми певен что довжно є постояти, атже і ягл. кончерн є від простого пійма, что ізпілен є усім мовам.

Киньте, будь ласка, посилання (URL) на Ваш застосунок (якщо це web-додаток), або залийте Ваш застосунок на безплатний снопообмінник (файлообмінник) і дайте посилання на той застосунок у снопообміннику. Ваш застосунок хоч і кривий, але перекладає досить добре.

Kuľturnyj aborihen додав до слова школяр
15:45

Добавив для пошуковика .
Не голосуйте

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:45

Їх і не називають так. Постав "порося" або "смайлик порося", тому "колобок порося" наче не так і зле звучить.

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:38

Проти. Суфікс не наш і не всі усміхаються.

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:36

Зайняте слово іншим вживаним значенням, тому проти. Прямий переклад недоречний.

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:34

Добра пропозиція. Стример — прудити. Стримити — прудник. Хоча, мабуть, більший прихильник течива.

goroh.pp.ua: пруд#25811

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:32

Добра пропозиція. Стример — течник. Стримити — течити.

Василь Кривоніс прокоментував переклад
14:31

Течити — якраз плутанини з текти не буде

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:48

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:55

+

змінився найкращий переклад для слова стрес
напру́ження
11
Євген Шульга прокоментував
11:47

Згоден, пропоную вилучити, бо це просто збірне поняття з двох уже наявних слів.

Євген Шульга додав до слова матеріал
11:45
переклад доробок

підготовка аналітичних матеріалів = підготовка дослідницьких доробків

Євген Шульга додав до слова матеріал
11:44
переклад робота

підготовка аналітичних матеріалів = підготовка дослідницьких робіт

Олег Чертович додав до слова вендинг
10:53
переклад автоторгівля

автоматизована торгівля

Liesolòn прокоментував переклад
10:04

Можливо ля памперсів непогано

Liesolòn додав до слова перчатка
07:36
переклад пе́рстиця

Данило Блажко прокоментував
06:45
слово перчатка

»Правда? А відки'сте таке взяли?«

+

Kuľturnyj aborihen прокоментував
06:07
слово мільйон

Утворити нові числа ,видозмінивши наявні ,чи повністю з нового розпочати . Бо в матиматиці є надто багато названих чисел ,тотже гугл,ґ⁶⁴ тощо

Для нас є тяжче утворити своє чим запозичити те ,що ми не розумієм .

Kuľturnyj aborihen прокоментував
06:04
слово мільйон

Тьма за 10 тис. Добре .
Не проти тьми , проти є за " дві двітьми" ," три тритьми" тощо.

אלישע פרוש прокоментував
03:58
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»утворити значення від інших слів зі тямою "гладшати ,повніти,тити..."«

Tó ouge e slovo ‹tuiseatcha›. Ta he ‹tuiseatcha› za ‘1000’ u rous. e viedomo i slovo ‹tyma› za ‘10000’. To ceomou prineati odino a ne drougoe?

אלישע פרוש прокоментував
03:47
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»аби не було два два двадщачина ,як приклад.«

A cto prostiraié tó?

אלישע פרוש прокоментував
03:44
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»Не варіант«

Aha...

»Творити від наших чисел не мина .
Потрібно геть инший підхід«

»Утворити нові числа .
Ті ,що маємо для цих міліонів біліонів і прочих не годятьця .«

Ne vies oge ou nas ouge sõty svoya slova za ‘million, billion’.

אלישע פרוש прокоментував
03:36

boucui-citacy / citeç

___
Cerpanuy peréclad ‹beta reader›, atge ‹beta› tou e za imenami gicola vuipouscou propiseja (software release life cycle): pre-alpha, alpha, beta tc.. Beta ne znacity ‘peréd, do’, ni ‘pœslie, po’, ale prosto ‘b’ za/po/pœslie ‘a’, he u ‘pervuy’, ‘drouguy’ ale pismenami, tb. ‘pervuy sciebely = sciebely a, drouguy sciebely = sciebely b’ tc., a coli rousscuimi imenami pisymén, to ‘az = alpha’, ‘bēta = boucui’.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:53

@Ярослав Мудров

»Ну, це тільки у змосковщених.«

Cde u veatscie ‹по-› znacity ‘peréd-, pro-’?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
01:34

по- значить post-, а не prae-

пере́дчитач тоді ўже

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 23:41

Пернописся ми вже давно вивчили 🤪😝🤦‍♂️

вчора 23:33

Значення: Це процес просочування рідини або газів крізь пористі матеріали, тканини або ґрунт. Вона означає проникнення речовин у невластиве їм…

Приклад вживання: Ознаки інфільтрації в медицині: Запалення, набряк або ущільнення тканин. Біль у місці введення, збліднення або охолодження…

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:32
אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:31

@Carolina Shevtsova

» Аби точно передати семантику, слід писати морфематично. Сучасне вкраїнське письмо про це не гідне, тож пишемо фонематично. «

Nou, co bui gy tó cinnà pravopisy boula pone golósmeinna. Ta nie. Ose, cinnoiõ popraunoiõ pravopissiõ: ‹Він упав у задуму›, tó ne e ni tvaroslœuno ni golósmeinno.
Receiny ‘golósmeinna’ pravopisy mienity oge usi inchogolósui (allophones) ta sama golósmene e pisano istno (identically), pone u odinacoviex tvarmenex u tœmyge slovie, i mœgynoiõ rœznoiõ vuimóuvoiõ u rœznie otoceignie inchix zvõcœu. A yna pravopisy oge vuimagaié pisati raz: ‹він упав у задуму›, a raz: ‹вона впала в задуму›, ne e golósmeinna, nige tvaroslœuna.
Dvie perédstauçie — ‹u› i ‹ou, ta yima teacla dva peréddiga (perédcepa) — ‹u•› i ‹ou•›, oge roussca móuva yea cògyno znaié u vuimóuvie [u] ci [w], u razie ‹u›, golósmeinno e tó /w/, a inchogolós’ho e [u] po ynie sõgolósnie, olni u razie ‹ou›, golósmeinno e tó /u/, a inchogolós’ho e [w] po ynie golósnie.
Otge, pisiõtchi ‹ou› /u/ → [u], a ‹u› /w/ → [u], cinnoiõ pravopissiõ: ‹Стоїть у воріт у плащі›, ci ‹ou› /u/ → [w], a ‹u› /w/ → [u]: ‹Живе в родичів у Житомирі›, tc, to tó ne e jadna golósmeinna pravopisy, ale inchogolósui u pravopisi.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:46

Думаіу̀ ‹ў› може бути за ваше ‹ u ›, ‹u•›

Bœgdan Youxyco прокоментував
вчора 22:44
слово мільйон

@אלישע פרוש, ось де:

/Толока/Усяка всячина/Великі числа

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:30

@Carolina Shevtsova

»А до чого це?
>Він ўпав у задуму
Як це читати?«

Otóge.

@Kuľturnyj aborihen

Tó e gloupœsty. Coli ‹ў› imé znatiti zvõc [w], to ‹[ві]•н ўпа[в•]› znacity: [nwpa]. Grõstoco?
Iesce, coli pro [w] imé bouti ‹ў›, to cyto za zvõc e za ‹в› po ‹a› u ‹впав›? Ne ouge [v]? Ni, atge za cinnuimi pràvilami, vuimóuva ‹в› po golósnie e [w], ne [v].
Œdsi sliedouié puitagne, ba nizca puitagn i protiriecy. Coli za [w] e ‹ў›, ceomou pac ne pisiéte: ‹ўпаў›? A coli ‹в› po golósnie imé znaciti [w], he otó u ‹пав› = [pɑw], nacy pac e ‹ў›?

___
@Liesolòn
Tòcyno.

Kuľturnyj aborihen прокоментував
вчора 18:27
слово умамі

אלישע פרוש
Руське «ласий (-а, -е)» — від праслов’янського «лизати». У руській мові є повна форма безпосередньо від *muls-, але я її не простежив: очікувано було б /mows-/ (включно з [mus- ~ mo̝s-]). В інших слов’янських мовах із повною відповідністю відомі: чеське mlsat, словацьке mlsať, а також діалектне молса́ть, і форма на mus- у сербохорватській. У руській є малі́цкати (SIRM III, 373) «смоктати», що може походити або від *moloz-sk-a-ti ← *melz- «доїти; смоктати» (+ -sk-a-ti) з розвитком */mɔl-/ → [mal-], */-loz-/ → *[-lyz-], */-z-sk/ → [dzsk] → [tsk]; або ж від того самого *muls- через так зване «паразитичне» *o: */molz-/ → */moloz/ + *-sk-a-ti → */moˈlozskati/ → *[moˈlʉdzskati] → [maˈlytskaty] — «інтенсивно лизати → смакувати щось у роті ≈ куштувати».
Форма «мус-» у мусцати «гладити, легко торкатися», муснути «ледве торкнутися» ← *mou-sk- (SIRM III, 540: му́скати, му́снути; SISM XX, 197—198 *muskati; зокрема сербохорв. діал. muskot «лизати»).
Мусува́ти (SIRM III, 541) «обдумувати, ретельно продумувати»; там само мусува́тися «швидко крутитися довкола», му́шляти «розмірковувати, міркувати» — за SIRM імовірно від *mons- «мислити, мисль» (а muisl- від monsl-). Припущення про походження від *моцувати ← міць видається малоймовірним. Порівняно з гіпотезою від *mons- «думка», можливе також походження від *muls- «лизати» через семантичний розвиток «ретельно жувати → ретельно обдумувати».
Є й інші пов’язані слова, але я їх не знаю.
¹ Важливість цього полягає в тому, що якби ці слова справді існували в руській, не було б потреби запозичувати смак, смакувати чи, як москальське вкус, вкусен, вкушать.
² На сайті Etymologiebank (нідерландський етимологічний словник), а також у SIRM і Wiktionary, розглядаються лише германські форми, не згадується можливе балто-слов’янське походження, і далі просто зазначено «подальше походження невідоме».
У J. de Vries (1971), Nederlands Etymologisch Woordenboek (Лейден) згадується литовське smagùris «вказівний палець» у значенні «палець для ласощів» (‘snoepvinger’), від пракореня *smeg(h)- «смакувати»; припускається також, що германське smak- може бути субстратним словом. Там же згадується готське smakka «фіга».
У N. van Wijk (1936 [1912]), Franck's Etymologisch woordenboek der Nederlandsche taal (Гаага) подається можливе зіставлення з лит. smaguriaĩ «ласощі», smaguris «ласун», smagùs «приємний», польськ. smagły «гнучкий; худорлявий». Індоєвропейський корінь smag- / smeg- / smog- міг означати «м’яко ковзати по чомусь» і бути розширенням smê- (пор. «smaad»). Англосаксонське smacian «пестити» має інший голосний.
Якщо зіставити значення германських, слов’янських і литовських форм («смак» — «лизати, щипати» — «смужка» — «смога, чад» — «чмагати»), це може вказувати на спільну первісну семантику «гладити, легко торкатися».
³ Це наводить мене на припущення, чи не може це бути джерелом руського шупити «тямити, знати, гадати», шуп «тямка, розуміння» (SIRM VI, 491). У SIRM глибша етимологія не подана. Можливе походження від праіндоєвропейського kseu- / skeu- «колоти, штрикати» з різними розширеннями (-p-, -k(s)-, -st-), пор. рус. щупати, щуп; чес. šoustat, šukat (у первісному значенні «колоти, штрикати»); словац. šúchať «ворушитися руками, ліктями»; можливо також рус. шукати та польське szukać. Семантичний розвиток міг бути: «торкатися → випробовувати на дотик → відчувати → пізнавати».
Однак ця гіпотеза потребує обережності, оскільки фонетичні переходи не цілком прозорі й можуть вимагати додаткових припущень.

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 11:51

Між зір може бути будь-що