ЕСУМ: ве́сник «шафран весняний, Crocus vernus Wulf.»
ЕСУМ: ве́сник «шафран весняний, Crocus vernus Wulf.»
ранїше казали: у цїй частинї світу (як ідеться про значне поземелля - Кавказ, Близький Схід, Середня Азїя тощо)
Переносно (Напиватися довгий час, кілька днів.) r2u.org.ua: Козу́ води́ти
4. розм., заст. Гуляти п'ючи; пиячити. goroh.pp.ua: Курити
дрꙊжица
drougiça
Знадоби до Словаря Давнерускої Серезнівскогоѧ: другоици, другоицѧ–инколи, инодї.
__
Сам телїш указує на походженя з имена, почеп *īka(суть також и писання з кінченям ‹-ичи›, як у прислівницї ‹двѡичи›, та йих є меншість, и походженя йих є пак сумнївне), тобто первий твар має бути *дроугоица, де сей почеп чинить дїю підстійненя(substantivisation). Перве значеня, вїдї, могло би бути 'щось роблено по-другому, вдруге' відти й прислівник, у давальнім або мїснім (-ици) та родовім (-ицѧ, рус. -ицѣ) падах.
__
Морфольоґія є ми непроста, здаєть ся -о- як розширник, учеп, був би там несловесен, проте приклади з слівника й не дають товкувати його як запис луна сильного *ъ, на підтвердженя такої гадки штовхає йно слово 'другыижде' мїсть твара з -о-, у знадобах. Утім, найти гідної підпори тому припущеню в иних слівниках ми не вда ся, даєть ся лише ‹дроугоици›. При котрій певности дав бим и діб ‹дроугъıица›(або ж ‹дроугоıица›). Та поки даю діб без учепів, паралельний до таких як ‹двоıица, уторица, пєрвица(у Жел. и Нед.)› та йних.
Щодо перекладу до ‹alternate›, міжно користав бим из виразу ‹ити один за дрꙊгъıм›. Хоча, дуже ближче таки відповїсть дїєслово ‹мѣнити (сѧ)› з тим пнем.
Топц топц ,топц топ
Парубок, пагорб
Префікси та суфікси ,різні наростки
Значення: Ручний інструмент, великий ручний дворучний молот.
Приклад вживання: Кувалда — ударний інструмент, який являє собою важкий (до 16 кг) молот з плоскими бойками (клюпами), що застосовується при важких…
Извичѡлля
Порівн. хокей з м'ячем
Ўже писау є́м вишче, шчо иа обрау там діакритику, абѝ хаи и можно було розрꙍзнити хвонемѝ, та полегшити правопис длѧ носіиꙍв наріч, де тꙍ голосмінѝ су̀ть излили сѧ. Знаіу̀, шчо се не ие наиліпша идеіа, та се ие просто експеримент.
> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.
SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!).
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - ea
Xotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).
Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).
Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…
Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?
Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):
Та таки слід пам'ятати, що чимало слів на -ізм взагалі не відповідають грецькому розвитку значень цього суфікса, а були створені носіями інших мов (напр. ангельщини чи греччини), для своїх потреб, без уваги до оригінальної грецької семантики та її історичного розвитку.
Узяти хоча б слова: ботулізм, алкоголізм (і, за аналогією шопоголізм та под.), сексизм, тощо
тѧкель (ж. р.)