Останні події

Коли ви ставите мишам пастку, то й без того ясно, що вона не ведмежа.

Якщо є в Грінченка, ще й і відміна з іканням, мабуть наше. Хоча рупо, що спочатку, пристрій чи кіт, хоча суті не міняє

Мишей лове тому й мишолів.

рибовій «річковий крячок, Sterna hirundo L.» (орн.)
очевидно, результати видозміни деетимологізованої назви *риболівка, похідної від [рибо́лів] «тс.», утвореного з основ іменника ри́ба і дієслова лови́ти;

—
Крисоловка,мишоловка різні пастки.

+++ за "пастку".

+
https://hrinchenko.com/dictionary/word/36844-pasta

Якщо вона така московська, то хіба просто приладження до нашого звучництва поможе? І навпаки, коли твар не московський, звук можна питати чимось пояснити

хата

Якби там було написано "та однойменна провінція Іспанії", я б теж був так подумав. Хоч, як на мене, кидать усе докупи було б немудро.
До слова, і од "Б/Валенся" можна легко втворить назвище землі: "Б/Валенщина".

Ну там у значенні слова сказано: «адміністративний ЦЕНТР автономної спільноти Валенсія ТА однойменної ПРОВІНЦІЇ Іспанії», тому я гадав, що на цій сторінці розглядаються обидві речі, то й додав був два переклади.

А нащо? Крім купи незручностів, це нічого не принесе. Що ж до землі, правда ваша, та ми розглядаємо тут тілко назвище города.

Олексо, звичайно ми значною мірою не взаємодіяли є тією частиною Європи. Але зараз нічого нам не боронить перейменовувати іспанські городи на вкраїнський лад. До того ж наша питома назва здатна розрізняти Валенсію-город та Валенсію-землю

Красно

+

Я розумію, звідки взялось це явище, одначе ви перебілшуєте, називаючи його всеохопним. Я чую галицькі слова, як от "радше", "лише", "цейво" поза Західною Україною передусім од людей, що не говорили по-українському змалку в повсякденні. А "ге" до вас ще ні од кого не чув і не бачив.

Так, бо мова має нахил спрощувать. Колись в українській мові йменникових одмін було більше, як чотирі, і закінченнів було білше, а тепер вони у множині чи не всюди однакові. Зосталось воднаковить форму родового одмінка множини. І до того воно й ішло, доки в граматиці не затвердили галицькі форми на взір "питань", "завдань". І. Нечуй-Левицький згадує в "Сьогочасні часописні мові на Украіні" такі галицькі форми, як "зібрань", "убрань", "оповідань". Дивно, що "полів" зоставили, а не замінили на галицьке "піль".
У багатьох говірках розхитується й поділ дієслівників на дві дієодміни. Звідси й форми, як "ходе", "робе", "носе", ба навіть і "ходють", "роблють", "носють". Їх так само не завадило б запровадить до зразкового вжитку.

Звиніть, десь не там я, мабуть, був ськав. Отже, ви кажете, що тренд був таки на повну вніфікацію відмінювання множини?

《Буквів — чисто західновкраїнський твар. На Наддніпрянщині в родовому одмінку чітко протиставлено чоловічий рід із -ів та жіночий/середній із нульовим закінчінням. Тому ніяких не буквів/конів/почуттів, а тілки буков/коней/почуть. Родовий відмінок тут опирається вніфікації в множині.》
Неправда ваша. Нечуй-Левицький пише, що таки навпаки.

Ага, болого вам, та це з того, що я сам найшов в інтернеті, я не вигадую.

До того ж слова чоловічого роду не скрізь мають подобу з '-ів' у родовому одмінку множині: год, день

Не доконечно. На Надніпрянщині в декотрих говірках кажуть ⟨баб⟩, а в декотрих ⟨бабів⟩.

⟨почуть, жить, бажань⟩ — це західноруські одміни, порівняй з польскими: poczuć, żyć, znań. На Надніпрянщині тут '-ів':— почуттів, життів знаннів.

Буквів — чисто західновкраїнський твар. На Наддніпрянщині в родовому одмінку чітко протиставлено чоловічий рід із -ів та жіночий/середній із нульовим закінчінням. Тому ніяких не буквів/конів/почуттів, а тілки буков/коней/почуть. Родовий відмінок тут опирається вніфікації в множині.

Це суто Ваш особистий досвід. "Цейво" теж раніше лише в Карпатах була чула, тепер усюди вживають.

Це не суміш слів, просто творив
Тѧгъ + ьнъ + еча

Ба, для перен. тями це краще ніж «відступа́ти», тому тут +

《-》
Ми тут не голосуємо в парламенті. Непояснений мінус – неначе муха насрала.

цікавий утвір. Я вбачаю тут натяк на суміш слів "тяжіння" і "порожнеча". Та все ж сумніваюся, що це слово може передати потрібне тут значення. Я за сполуку "обрій подій" поки що.

Так, тілко про иншу трудновимовну сполуку приголосних – проривної з плавною.

Не відхилились, про збіг приголосних на кінці слова мова)

+++

+++

+++