Ище додам, що ми реаньимуємо мову зі скаліченого стану, закладаємо воснову про нову добу життя вкрайинськойи. Біда є ба й не в самім черпанні, а в упливі лядськойи та в’ятськойи.
Мовний пуризем и так є тренд проти мейнстрим лингвистики, що вописує, а не приписує.
Тобто ви хочете не перекладати чуже, а лишити?
Якщо стисло, то є випадки, коли так. Щонайменше сторінки «як ся маєш» не має бути тут.
Ось розгорнуто.
Перекладання заради перекладання — це гра в слова, річ у собі. Навіщо Ви тут? Щоб просто перекладати все, що не питоме (або навіть із сумнівним походженням, як дехто додає) ?
Жодної здорової мови без запозичень нема й не буде. І значна частина того, що зараз сюди додають, виглядає як мовне чистоплюйство чи просто перекладання заради перекладання. Просто ходіння словниковими статтями в пошуках слова, яке би можна було сюди додати. Навіщо? Це боротьба за мову чи за що?
Я за те, щоб рятувати мову від загрозливих речей, як нинішня навала англійщини, а також покращення й урізноманітнення її за рахунок внутрішніх можливостей та запозичень, що не витісняють питомих слів. Приклад останнього — слово «акруш» на позначення листів паперу. Приклад передостаннього — повернення в ужиток слів, які необізнані люди можуть вважати московщиною (держати, ждати, видіти й таке інше) та творення цілком нових слів для прикраси текстів (а також, скажімо, переклад «зоревий» до «рожевий» як відміну, про яку я почув; дивіться відповідну сторінку. Але я й проти того, щоб викидати те таки «рожевий».)
Чистоплюйство — це заперечення можливости української мови засвоювати нові слова. Це протилежна крайність до «нема нічого поганого, щоб називати англійською все, що тільки можна». Згадуються сторінки: пес, хліб, гаразд. Слово, яке українська мова засвоїла (і це гаразд для мене) — код (я пропонував його переробити на «кід»).
Водночас я намагаюся просувати окремі революційні слова: парозум, цло, стидугідний. Хоча для більшости це дурня. Але це те, що справді може змінити щось, і ця робота так само важлива, як відповідник дібрати. Доводиться пояснювати, що дурню, яку додають сюди, я не підтримую, і що ми не зовсім подуріли. Перекладання «як ся маєш» не помагає нашій справі творення та збереження мови, а заважає їй.
Пан Поруш же викохав отаку правопись, що не нехтує всю глибину нашойи мови. Контрагрументи тому, що вона є складна: чим ми гірші за багатьох инших європейців; тут діють чіткі правила без исторично зумовлених написань; не потрібна окрема правопись про диялекти (люди зможуть писати не лише льитературною, а й місцевою).
Наше кириличне ‹і› тут розділено на i (у правописі 2019 и досі пишуть і "and", індик, інший [хоча це просто варіант вимови и на початку слова], досі діє правило 9, хоча такого правила в живій мові не було ньиколи, ми ж не поляки чи росияни), ie (ѣ), ei, eu, œ (чергується з о в ідкритім искладі; без наголосу може звучати ближче до о), бо далеко не всюди по Вкрайині відбулося злиття в одне "і".
diuno буде кирилицею диуно. Це традиційне про вкраїнську ортографию (а не російську гражданку) написання, що відбиває дифтонгизацію (ɪw замість суржикового ɨv). Не дыфно, як часто говорять сьогодні, а диуно.
Латинське ‹i› відповідає и, й або позначає м'якість, або є частиною диграфів ie (кириличний ѣ) чи ei (розвиток звука е перед наступним ь після зникнення редукованих голосних).
Поступаючись по ходу гри, збірна України зробила несподіваний розворот у вигляді забитих трьох голів.
Убільшості речень заміна слова КАМБЕК на слово РОЗВОРОТ краще передає зміст ніж заміна на слово ПОВЕРНЕННЯ. Спробуйте самі.
Поступаючись по ходу гри, збірна України вчинила несподіваний розворот у вигляді забитих трьох голів.
Значення: Комплекс споруд, що забезпечує доступ до підземних вод, нафти або газу та можливість їх використання, а також пов'язані з цим…
Приклад вживання: Найпростішими типами каптажу підземних вод є колодязі та свердловини. При каптажі нафти і газу конструкції свердловин включають обсадні…
И ще, caziõ, pisiõ, ròbiõ, cazié, pisié, чи cazjõ, pischõ, ròblõ, cazge, pische? Бо ви раніше писав iõ, ié чисто морфологично, а тепер я не до кінця тямлю.
Не певен, що сюди
Гадаю вкрайинству надібно відійти він “Літературна мова”
Створити гнучку систему, учити спочатку первинне, в потім поступово новіші вити в мові
Сей звук вивився в сей так, ще так
Говорити можна в будь-якій комбінації, проте якщо писати офіційно, дотримувати певних гілок розвитку, в не все підряд
Було би добре систематизувати всі відомі вимови, записавши йих у МФА (поки наші диялектологи користають из кириличних позначінь). Але то пізніше.
Троха лишень, чи така вимова буде схожа до якого одного говору, записавши всі ті знаки в таких дужках [].
Того я й не писав жадні дужки.
Але не всюди ж однакова вимова є. Ліпше є розписати по наріччях, говорах та говірках.
Тепер я змінив на стовпець “узагальнена вимова”.
И це я додам до туторияла про тих, хто хоче навчитися вашому письму (“як вимовляти?”), п. אלישע פרוש
Ага, пригадав. Ньи, я подумав був, що міжфонемна передача може бути й тою новою льитературною вимовою. Але вже змінив на таблицю з трьома стовпцями.
Під RP я розумію зразкову вимову. Таку, яка би єднала вкраїнців з різних куточків. Разом из тим, місцеву вимову не слід маргинализувати. Я тоді не розумів (сам точно не помню, чому), що це є міжзв’яжмінна перепись, та я залишу її ге стовпець, а наступний стовпець буде точна вимова. Ви казав, п. Поруше, що за таку вимову може послужити йина из пд-зх ареалу.
👍
Нагадайте, будь ласка, де ще ви позначаєте м’якість попереджально.
Yna novina u tie pravopisi:
Yn sõgolósen + [ʲ] u pœdcépiex œd * -yb-, * -en- + *-yk-, *-un- + -yk-, ta u cisloviex na * -dysymty („11, 12 …“) e pisano iz ‹i› peréd ynomy danomy sõgolósnomy.
Na pr.:
bezxytainco [bɛʃˈtanʲko, bɛʃˈtaj̃ko], cyvainco [t͡ʃβ̞anʲˈko, t͡ʃβ̞aj̃ˈko], cóubainca [kowˈbanʲkɑ, kowˈbaj̃kɑ];
lèghéinco [læˈɣ̞ɛnʲko, læˈɣ̞ɛj̃ko], tixhéinco [tɪˈxɛnʲko, tɪˈxɛj̃ko], blizéinco [blɪˈzɛnʲko, blɪˈzɛj̃ko], maléinco [maˈlɛnʲko ~ maˈlenʲko, maˈlɛj̃ko ~ maˈlej̃ko];
bielieseinco [biˈlʲisinʲko ~ biˈlʲisenʲko, biˈlʲisij̃ko ~ biˈlʲisej̃ko], xõtnieseinco [xʊtˈnʲisinʲko ~ xʊtˈnʲisenʲko, xʊtˈnʲisij̃ko ~ xʊtˈnʲisej̃ko];
baboinca [ˈbɑbonʲkɑ ~ ˈbɑboj̃kɑ], viestoinca [ˈʋistonʲkɑ ~ ˈʋistoj̃kɑ];
yablouinca [ˈjablunʲka, ˈjabluj̃ka], crasouinca [krɑˈsunʲkɑ, krɑˈsuj̃kɑ];
/-atʲb-/ [-adʲb-, -aɟb-, -aʝb-]:
suvaitba [ˈsβ̞adʲbɑ, ˈsβ̞aɟbɑ, ˈsβ̞aʝbɑ];
/-dse̯͡atʲ/ [-d̻ɕatʲ, -d̻ɕe̝tʲ, -ʝt͡ɕatʲ, -ʝt͡ɕe̝tʲ ~ ʝ
jt͡ɕatʲ, -jt͡ɕe̝tʲ]:
odinnaidseaty [odɪˈnad̻ɕatʲ, odɪˈnad̻ɕe̝tʲ, odɪˈnaʝt͡ɕatʲ, odɪˈnaʝɕe̝tʲ ~ odɪˈnajt͡ɕatʲ, odɪˈnajɕe̝tʲ], tc.
Taca uzslœuna pravopisy bóugariçeiõ iz ‹-ойк-, -ейк-, -айк-, -айб-, -айц- / -айдц-› bie pitima ser.-rous. moúvie, i œdguibai| vuimóuvõ u ciselniex govoriex i pd.-zx. a tacoge u pd.-uzx., a tomou gadaiõ ymaié bouti œdguibana u pravopisi.
Crœmy toho, ona yzocrema pluiné yz gospodareigna pravopisi u -e͡inʲk-, -e͡ij̃k- ta inde iz /e͡i/, yac ‹ei› ouge znacity i /e͡i/ a razomy iz tuimy i [ʲ] po sliednie sõgolósçie — inacche, pravopisy iz ‹y› dodatcovo za [ʲ] e zayva; otge, zamiesty: ‹ouciteily› e ‹ouciteil›, zamiesty ‹coreiny› e ‹corein›, a ‹y› za [ʲ] e zasterégeno pro, na pr.: [-ɛʎ, -ɛɳ], he u: ‹zemely› /zɛˈmɛʎ/, ‹poustély› /puˈstɛʎ/, cuixény /kɘ̞ˈʃɛɲ/, vixeny /ʋɪˈʃɛɲ/.
> Сподарю Порушу, у контексті вашого правопису воно, звісно, ясно. Таж ця гілка називається “нова літературна вимова”, то ж річ про те, як то все вимовляти в живій мові.
>
> Сам сподар Юшко пише “Мета сеї ниті є recieved pronounciation руської мови.”, то, гадаю, річ саме в вимові, а не в “широкій” фонології 🤔
>
> То й кажу, що така »received pronunciation«, як сподар Юшко пише, коли взяти всі ті символи в такі дужки [], не одповідатиме ні одному діалектові, в всім по трохи. Тому видаватиметься творена 🙂
Inose, puitagne e cyto p. https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco ròzoumieié pœd „received“. Za perve, xay tó znacity cyto, /ʨ/ e zveagymeinna perépisy, a ne yna vuimóuva sama. Za droughe, coli b’ i [ʨ], ròzoumieiéte oge tvarui he [ˈʝasnɑ] (*dentsna), tacoge [ˈʝatɛl, ˈʝatəl] (*dymtyl-, *demtel-) sẽ ròzvinõ u oumóuvax [t͡ɕ] ← /t͡ɕ/, [c] ← /tʲ/, [ɟ] ← [dʲ], [ɕ] ← /sʲ/, [ʑ] ← /zʲ/ tc.
> можемо собі дозволити вернути аорист [?]
A cyto sé znacity?
___
Він бі підписав. - He had signed.
Він є підписав. - He has signed.
Він підписа. - He signed.
Sam ge caziéte.
Все є дуже просто, на мою думку: як суть вїдомі котрі говори де сї розряди суть бережені ще з тої доби, чи є то роздїлення уречених/невречених прикмїт, чи препозицї("займенники") про та доба ймен, то я вїтаю такі змагання; як же нема таких, то таке відновлення є нерідне й не може бути. Так само й мислю й о вжитї, скажїмо, первісних показний склоніння їмен, и о йнім. Тому, є нам показати то розрізнення, про що руська є добрї здатна, йними засобами: ⟨хвидкꙑи бѣгун котрꙑи/котрꙑис’/котро̀н хвидкꙑи бѣгун⟩ де є бережений имінний твір(або де вони суть часто бережені в иних прикмїтах)⟨хвидок бѣгун, котрꙑис’ хвидок бѣгун⟩, уречений/витичений твір ⟨со̀и/сє̀и/сє̀сь/’тсє̀и/’тсє̀сь/сєсь/то̀и/’но̀н хвидкꙑи/хвидок бѣгун⟩ або же, як лексема ‹то›("dasselbe das «той»") у Жел. и Нед. є справди захований щадок давнерус. тъ(>+то̀)«der, er; the(masc.) he», а не відкид авслявтного [i̯] від препозицї ⟨то̀и⟩, – таки ⟨то̀ хвидкꙑи/хвидок бѣгун⟩.
А яко ж Ви гадаєте?
—
Напудив собі в штани дід з Коломий
+