Останні події

 Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›. 

Розуміиу̀. 

> Aa Àà Bb Cc Çç Dd Ee Éé Èè Ff Gg Hh
> Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Óó Òò Õõ Œœ
> Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz

Ya ne lieciõ ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› u ocrema pisymena ABC, ino sèsœi:

Aa /a/, Bb /bɛ/, Cc /t͡ʃɛ/, Dd /dɛ/, Ee /jɛ/, Ff /xʋɛ/, 
Gg /ʒɛ/, Hh /ɦa/, Ii /ɪ, jɪ/, Jj /ʒa/, Kk /ka/, Ll /lɛ/, 
Mm /mɛ/, Nn /nɛ/, Oo /o/, Pp /pɛ/, Qq /kʋɪ/, Rr /rɛ/, 
Ss /sɛ/, Tt /tɛ/, Uu /jʏr, jʉ͡ɵr/, Vv /ʋɛ/, Ww /ˈdwyjʋɛ/, 
Xx /xa, ʃɛ/, Yy /jir(ʲ), jɛr/, Zz /zɛ/, 
Œœ /wʏn/, Õõ /wʊs/, Çç /t͡sɛ/.

Pisymena ‹Œœ› ta ‹Õõ›, lieceatchi ABC, mogé bouti zvano slovami ‹œn› (he ‹ꙍнъ› u dauneuy bóulgariçe), ta ‹õs› (za ‹ѭсъ› d. bóug.), uzgleadno. Imena pisymenama ‹Uu› ta ‹Yy› este ‹eur› /jʉr/ ta ‹eir› /jir(ʲ)/ (ci /jɛr/ pro móuvçœu pœunœcyno-bœslnoï rœznomóuvui), uzgleadno.

Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›. 

> До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА

Cuyeuscina, Pœltauscina, Cernigœuscina ta Soumscina (acéi i Cercasscina) viedgjyscui teaghnõty do pœunœcyno-bœslnuix govorœu rousscuix.

До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така? 

Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така? 

Нічого складного тут нема. Не вигадуйте

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така? 

Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.

29 буков + діакритика

Додау є́м ішче змінѝ. 

За п. Юшком, додам, мабуть, и як я в сю пору пишу кирилицею, для ясности в змїнках під перекладами:
Азбоука(назвꙑ боуку из раннєго кириличного письма))
А а, Б б, В в, Г г, Д д, Є є, Ж ж, З з, И и, І ı, К к, Л л, М м, Н н, О о, П п, Р р, С с, Т т, Ꙋ ꙋ, Х х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Ъ ъ, Ꙑ ꙑ, Ь ь, Ѣ ѣ, Ѫ ѫ, Ѧ ѧ. (30)
Мїни тих букв:
Ꙗ ꙗ(рівнить Іа ıа); Ґ ґ(глаголь из завертом/ґе)(або: Кг кг); Ѥ ѥ(Іє ıє), Е е(їсть уске), Ε ε(їсть просте); І і/Ї ї(/j/); Ѡ ѡ(о велике), Ѿ ѿ(від(œd)); Оу оу, У у(ве(ue)/ ижиця з хвостом); Ꙓ ꙓ(Іѣ ıѣ(велика мїна николи не зявляєть ся); Ѭ ѭ(Іѫ ıѫ); Ѩ ѩ(Іѧ ıѧ).
Двописи(крім змїнкованих вище):
Чж чж, Хв хв, Дз дз, Ъи ъи, Ьи ьи.
Розлучники(надїті):
‹ὁ›–шорстке дихання(сє҆рсткє дъıханьıє), ‹ὀ›–коронис(може стояти лише на сильних лунах редукованих *ъ, ь, має ряд чиний, загалом, морфольоґічних), ‹о́›–остер акцент(оксия), ‹л҄›(тільки на л)–знак небіння, а҃–титло(а҇–покриття).
Замїтки:
• Гублене *l значиться письменом ‹л›–волк /β̞ɔu̯k/.
• Сполука приголосен+почеп *ьjе– ‹ьıє›– ‹наиманьıє›.
• Вси видані вище льиґатури та двописи(диґрафи) суть узаємно замїстимі та не значать розрізненя(за винятком, вїдї, ‹оу–ꙋ›): ѥ–ıє ‹ѥлина–ıєлина; ґрꙋнт–кгроунт›;
• За нововведені звяжмена зо спосуджень стоять(з певною звяжною цїною): Ґ ґ–Кг кг, Дз дз, Хв хв, ‹л҄›; сторонский звяг–переданя: [g]–доґмат, докгмат; [d͡z]–боудз; [f]–хвѡльварὀк; [l]–л҄итєра, л҄ох, хвл҄ота– через йоту ‹лıитєра, лıох, хвлıота›.
• ‹ꙓ› позначає тільки праслов. *-ję̇(жен. рід одн. род. пад) упослїдь за давнерускою ґрафикою, на пр. ‹едноꙓ›.
• Кирилиця зволить позначати випущені звуки надписаннями(Вуникод не дає змоги з його користати(вмовно позначено квадратними дужками): один:од[и]на, [о]тсє, бѫд[итє] ласка[вѡı].
• Приблизна відповїдність Олисієвим письменам:
dj, dy–чж, u–у, ъ, ie–ѣ,ea–ѧ,õ–ѫ, œ–ѡ,ei–е,eu–ε, ui–ъı, h–шорстке дихання.