Коротше за "рунина"
Результат деетимологізації від руно
Флісовий — рунцевий
Дурня.
строка
1. В знаменному співі – вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча її висотне положення для кожного гласу не визначене.
2. Структурна одиниця у піснеспівах знаменного співу, головними ознаками якої є: наявність однієї або кількох мелодико-графічних формул, ритмічне продовження останніх зкуків.
3. Співацька партія в строчному співі.
Не пропонуйте дурну кальку з англійської, коли вона створює конфлікт значень в українській.
Otóg’ 🤷
Perévaga latiniçui nad cuiruliçeiõ e xuibà u tœmy, cyto latiniça dasty ròzlõciti tvarui poxœdnœ œd rœznuix corein za dopomogoiõ morphologicynoho prinçipou pisma, ale çiena tomou — póunuy œdxœd œd cuirulicynoho perédagna pri tœmy, cyto cuiruliça xay tam yac, ta e naidaunieychoe pismo Rousi i ymala teaglœsty u rousscœmy cnigynœmy perédagnou u prodóugy viecœu.
Otóg’, coli peréiti na latiniçõ, tó tòy, cto ouge ne znati’mé cuiruliçui ne izmogé procèsti daunix pisagn bez œdpoviednuix navuiceoc, ta i prosto yztiraiéty sea teaglœsty perédagna.
Do toho g’ cuirilicynuix zasobœu (cuirulicynuix zagalomy — ne lixe cinnoyui Petrœucui) stané, abui œdbiti rousscõiõ phonologiõ u pónœmy obseazie.
Otóg’ vuibœr 'latiniça ci cuiriliça' zavisity scorieye na tœmy, ceomou ocremuy coristacy œddaié peréd u pisymie.
🤭
<Golóunoiõ zasadoiõ bóulgariçui yacraz e "yaco pisiõ, tac i cètõ". >
Неправда. Наприклад, кінь. Пишуть однаково, вимовляють скрізь по-різному. М'ясо, пір'я, волосся тощо так само. Тобто нема проблеми, ця проблема вигадана.
Так, в іншомовних словах інколи виникають суперечки щодо написання, але ми не будемо тут розглядати цю проблему, тут їй не місце
Ще раз. Хай там "bóulgariça", не "bóulgariça", а за правилами сучасної літнорми можна писати ир'я, як пір'я, подвір'я тощо. А вимовляти як ирря, пірря, подвірря.
Це як, наприклад, в англійській британській чи англійській американській (про англійську австралійську взагалі мовчу) — пишуть однаково, вимовляють по-різному. Я не бачу в тім проблеми 🤷♂️
»Ne znaiõ pravopisœu scandinauscuix móuv, otog’ eimy porœuniouau iz cimys’ znaiomuimy — iz eaghelscuimy pravopisomy«
»Jódna romanscaia ci niemeçscaia móuva, na perédagna cotruix gospodary Porouch opiraiéty sea u svoyeimy pravopisie, tacogo ne znaié — xuiba eaghelscaia, cde iz tuimy póunuy bezlad.«
»Hm.. cestno(!) nicde ocrœmy eaghelscoho pravopisou ne pomietiau eimy pomieschagna rœznuix pravopisnuix perédagn u tacuy cin, yac tó e tam«
___
»A porœuniouau eimy samo yz pogleadou na rœznopisagne odinacovuix prigolósnuix phoném:
u Vacheimy pravopisie
'cE' : 'tch' : 'tiA' pro /t͡ʃ/
'gE' : 'j' : 'ziA' pro /ʒ/
'ch' : 'xE' : 'siA' pro /ʃ/
t.c.«
Ose, tociõ yz svoyixge izmienoc vuisje, tamge:
»... e cœilco ròveniy ynui pravopisi: ... 2) tvaroslœuna ..., 5) ròzrœznialna.«, ta: »... ya use tacui gadaiõ oge lõceigna ta coreni e tóuc zyrieti ocremo u pravopisi.«
He pràvilo, cògen louciey e criepleno za ynomy vidovitomy miestomy u ynie slovie: corein abo lõcyba ci tvaroslœuna medja, poceatoc abo seredina abo cœneç yna slova. U corenex, na poceatcou slova, /t͡ʃa, t͡ʃe/ yz *kē pisiémo, he pisau eimy ouge, ‹cie› — tacoge inde cde *kē e. Na medjie corene ta yna lõcenia, he otó, yz ocrema, u réclax, pisiémo /t͡ʃa/ he ‹tia› u slovax iz corenemy na ‹•t•›, ta he ‹cia› u slovax iz corenemy na ‹•c•›; tóge pro /•ʃa•/ — ‹•sia•› ta ‹•xia•›, ta pro /•ʒa•/ — ‹•gia•› ta ‹•zia•›, otge use za perviesnomy sõgolósnomy corene. Acéi mogoste i sam vidieti oge triebouax pisati i pisno-golósovo usiõdui odino ‹ch› za /ʃ/, ci ‹j› za /ʒ/, ci ‹tch› za /t͡ʃ/, bezuzgleadno na tvaroslœuié ci istoslœuié. Ta pac eimy riexiu oge, iz ouscorbomy ‘prostotui / inotvatnosti’, goubleno bie coristnõ nagodõ ròzrœzniti tèzogolósnui coreni.
»ta u eghelscœmy
'ch' : 'tch' : 'tu' : tiA' : 'ce' (n.p. 'cello') pro /t͡ʃ/
'j' : 'gE' : 'dg' : 'gg' : 'du' : 'diA' pro /d͡ʒ/
'sh' : 'tiA' : 'ciA' : 'seA' : 'ch' : 'su' : 'ssiA' pro /ʃ/«
Nou, sam vidite oge ou mene pro rousscõ mèinchõ cœilcœsty pràvil, i tó sõty pràvila.
»Puitagna pràvilnosti g’eimy ne ciepau«
Об'єднання
Порівняй
трударті́ль
Етимологія: від «труд» та «артіль»
r2u.org.ua: строка
uk.wikipedia.org: Фліс
@Є. Ковтуненко
Так це тоді польське, бо питоме — річенець