Значення: Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати задля інших своїми інтересами; протилежне егоїзм.
Приклад вживання: Кирило не страждав ні ангельським альтруїзмом, ні місіонерським терпінням. (із журналу).
»та не бачу підстав хліба викидати, бо ж не засвідчено жодного питомого відповідника з потрібним значенням у живій мові, а саме слово було перейнято тисячу з оком років тому«
Aino, ta tout xoteaty, to i se e yno naimovierno slovo cyto moghlo bui bouti, yac ou inchix slovian e, a ròzvitoc znaceigna (lomoty ‘bread loaf’ ← ‘lamati’ : ‹croux› : ‹crouxiti›, toyge u eag. ‹bread›) znaié i roussca.
Значення: Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави.
Приклад вживання: Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття. (з наукової літератури).
або цілки́й
(це новотвар?)
°
Цілісні речі / конкретні речі
; )
Надати конкретну/ствердну відповідь
Діяти/мати конкретну/ствердну позицію
+ +
напевно - мабуть, скорше, вірогідно, що так.
напевне - здійснювати на точно, [наверняка]
°
Напевне (разом) в українській мові означає точно, безперечно, безсумнівно і виражає повну впевненість, тоді як слово "напевно" (як вставне) вживається для вираження ймовірності, невпевненості (як мабуть, очевидно)
напевно - мабуть, скорше, вірогідно, що так.
напевне - здійснювати на точно, [наверняка]
°
Напевне (разом) в українській мові означає точно, безперечно, безсумнівно і виражає повну впевненість, тоді як слово "напевно" (як вставне) вживається для вираження ймовірності, невпевненості (як мабуть, очевидно)
До однієї зі сторін
чи чогось певного(конкретного)
Помітили. Втім, із мого досвіду, куди поширеніше помилкове творення найвищого ступеня за московським зразком: «кращий», до прикладу, замість «найкращий» (пор. із моск. лучший = найкращий). Особливо часто чую це в рекламі в АТБ: «кращі пропозиції тижня»
Коли чинним, то так:
Слова ‹возівник› нема ні у Желехівського, ні у Грінченка. У Желехівського є ‹возовик›, та значить ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ чи ‘Pferdelenker’, цебто ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
Натомість є добре засвідчене (наприклад, у Желех. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). в значенні ‘Rad•, Stellmacher’ слово ‹колодій›
Отож питання: нащо вигадувати якесь ніде не засвідчене слово чи додавати засвідчене, але з іншим значенням, коли знайти, засвідчене в потрібному значенні, слово ‹колодій› не справить жодних труднощів?
Усе це каже, що Ви тут не переслідуєте(?), але просуваєте своє Я і ловите голоси.
Зміни потрібні ,та такі ,аби їх можно було зрозуміти . Мертвець не взмозі писати,читати чи мовити ,а ми мовимо ,й задача мовознавців своєчасне систематизація та адаптація чинних правил до нової дійсності .
Як наблюдаю ,в нас ще не так погано ( в порівнянні зі тимиже англійцями ,мову якої нав'язали як міжнародну.)
Стріба звуконаслідування
утворене за подобою чогось
уже біля 2-х десятків слів ждуть своєї черги на видалення (понад 10 👎)
А й дійсно, була хиба — виправив, дякую!
С. Нечай, 2003, с. 516
С. Нечай, 2003, с. 516
Значення: Який виділяє оболонка, що вкриває внутрішні порожнини (очеревини, плеври і т. ін.) людини та хребетних тварин.
Приклад вживання: Хвороба [ящур] проявляється підвищенням температури, висипанням дрібних пухирців, які містять серозну рідину. (з наукової літератури).
“Vozœunic” не є жадно слово ни у Желехөвського, ни у Гринченка. У Желехөвського є ‹vozovic› та значить ‘Fuhrmann’, ‘Wagenlenker’ чи ‘Pferdelenker’, с.б. ‘a driver of a wagon (automotive or horse driven), or, generally, a vehicle’.
Є то́ слово ‹colodiey› в значеіннѣ ‘Rad•, Stellmacher’, добрѣ свѣдчене (в., на пр., Желех. I 359 ‘Radmacher [ = Stellmacher]’). Отже пытаннє: нач выгадати ино слово оже никде не́свѣдчено є чи додати іно слово оже свѣдчено за иншемь значеіннємь є? Наити то́ слово ‹colodiey› не чинить жадна труду.
Все тсе каже́ оже Вы не прослѣдуєте ту але просувати своє я и ловите голо́сы.
Так, але де ж те “мразь” чи яке інше слово від кореня мраз- узагалі засвідчене в нашій мові?
https://r2u.org.ua/s?w=мраз*&scope=all&dicts=all&highlight=on
https://archive.org/details/etslukrmov3/page/n525/mode/2up
Єдине, котре знайшов з коренем мраз- то “мразниця”, черпане зі словацької (“mráz” - “мороз”). І то не в тямі “мерзотності”.
харизма
Romanotvœr.