Варязький, ляцький. Ту віді нема підстав про довження.
Козаццький ← козак + -ьськ
Лясський ← лях + -ьскъ
Ляццький ← ляд + -ьскъ
Русський ← Русь + -ьскъ
Запоріззький ← Запоріжжя + -ьскъ
Варяззький ← варяг + -ьскъ
А от, подано й з "-ся", і без його (https://hrinchenko.com/dictionary/word/24059-koristuvati):
Користува́ти, -ту́ю, -єш и користува́тися, -ту́юся, -єшся (з чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. О. 1862. IV. 108. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла. К. Гр. Кв. XXIX.
Я же кажу про переклади тут. «Nonsense» може бути значіння виразу "сон рябої кобили", але не відповідник. Нащо до вобразного розмовного шибу тягнути суху ділову мову? Міжна й треба казати "більша частина" замісто левова частка в діловій мові, але коли всюди лише з цього користати, то це зведе мету йснування вкраїнської мови їно до сухого вобміну відомостями меджи роботами.
Либонь
Ну мені для перекладу то й треба. Як, до прикладу, українською буде "Custom horse inventory", якщо йдеться про вигляд екрана інвентаря?