Останні події

Богдан Лабунський прокоментував переклад
05:02

+

Данило Ганич прокоментував переклад
04:51

Це точно.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
04:48

+
Красне похідне!
«Ждати» – питоме східнослов'янське / українське слово, яке незаслуговано називають російським перейнятком

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:57

Тут скоріше йдеться про недоконаний вид дієслова. Може Ви мали на увазі «нукатися»?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:52

+

03:36
переклад межирі́чна

Межирічна – тобто «між річками», «сполучник Південного Бугу та Дніпра»
річка Межирічна / р. Межирічна

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:30

Тоді й позначаймо місто своєю, питомою назвою, а не османською. Віддасте Феодосію туркам? :)

Богдан Лабунський прокоментував переклад
03:20

Спасибі, добродію Антоне, за відповідник!

02:57
переклад да́ргород

Без згадування всевишнього, адже за праслов'янської доби люди вірували не в одного Бога (язичництво). Тому ця назва відповідає вкраїнській ‚слов'янськості‘ :
Да́ргород

Богдан Лабунський прокоментував переклад
02:35

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:40

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:37

goroh.pp.ua: юшка#27907
Через «У» це перейняток з російської

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:32

Тюрськість процвітає
goroh.pp.ua: захаращувати

Богдан Лабунський прокоментував
01:18
слово грань
Богдан Лабунський прокоментував
01:17
слово грань

@Петро Петренок

Саме по собі «кордон» / cordon – французьке слівце

Богдан Лабунський прокоментував переклад
01:05

@Carolina Shevtsova

Індоєвропейська: *kēu- / *skēu- («колючка», «пагоноподібний паросток», «шпиль»). Праслов'янська *xujь. Після розходження слов'ян це слово не змінилося до нинішніх днів. Чепінь «на-» – звичайна річ.

Можна й висновки робити – дана лайка властива всім слов'янським мовам. Вид, який ми розглядаємо, закріпився серед східних слов'ян (у тому числі українців)

Carolina Shevtsova додала до слова феодосія
01:02

Переклад із грецької.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
01:00

Ще біда в тім, що те 'хв' чомусь часто чую як ~[x.w] чи щось таке, не вім як це записати, йними словами вимовляють чи то з запином, чи то з уставним надкоротким, од чого губиться плавність. При цьому питомі слова з [xw] кажуть швидко й плавно, як і має бути.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:49

Тут слід ізвернути ввагу на розвиток цього слова взагалі по слов'янських мовах.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:46

Тоді не володіла відомостями щодо широти й давности [xw] ге питома давня вимова родово по середньонаддніпрянських говорах. Але таки не виджу смислу писати 'хв' замість 'ф', як і писати 'штш' замість 'щ'.
'ф' слід читати ге [ɸ̞], [xw], [kw] (чи [x] перед приголосним та [u]), тут нема суперечностей, про їнші гуки, що ними віддавали черпані слова з 'ф' на коні, вже пишемо 'п' чи 'т', тут на жаль буде звичайна для гражданки мінливість письма про вдне й те саме слово.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
00:20

@Євген Ковтуненко
@Bœgdan Youxyco

Може й так! Хоча знаєте, сама тяма «різні мови» дуже плавуча. Говірки ж руського мовного суцілля різнилися лише на рівні цілісної мови – давньоруської. Не з проста, Євгене, Ви їх ГОВІРКАМИ щойно назвали. Бо так само можна стверджувати й про сучасну українську, мов „єдної мови немає“, Галичина, Полісся, Подніпров'я говорять трішки інакше. Українська ж є? То й давньоруська була!

Зміна: тож словникові відмінності між давньоруськими говірками – незначні, багато спільних слів, зокрема обговорюване нами «нахуй»

змінився найкращий переклад для слова картина
образ
17
Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:09

Імовірно лядське

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:06

Дивно, що раніше нихто не дав.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
00:05

Се таки малюнок, а не картина.

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:58

Перейняток з німецької мови. Читайте опис

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:57

+

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:57

+

Kuľturnyj aborihen додав до слова живопис
вчора 23:52
переклад дійснопис

Kuľturnyj aborihen додав до слова океан
вчора 23:47

Там де не видно обрію ,краю .

вчора 23:40
переклад сто́їма́ть

Слово-новотвір: «сто́їть» («варте», не російщина: https://hrinchenko.com/dictionary/word/56759-stoyiti), «мать» – наявність чого-небудь, «посідати», «мати». Подвійний наголос: обирайте один в залежності від того, на чому більше хочете наголосити – «повинності» чи «наявності»

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:34

Спасибі за підпору! 🤝👍

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:32

Одної цілої мови не було, та й не могло буть. Були ряди говірок, що переходили одна в одну — їх і кличуть ⟨давньоруська мова⟩. Але річ у тім, що між найоддаленішими була така прірва, що й тепер між різними мовами. Наприклад, говірки Новгорода чи Пескова не мали спільного з мовою Києва та Галича, і ті новгородські та плесківскі говірки ніяк не подіяли на постання теперішньої українщини/рущини

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 23:13

@Carolina Shevtsova

«За 'хв'. Ніхто так не каже. Вже по всій Вкраїні навчилися вимовляти галицький Ф,...»

Було би добрї, якби ота вимова о котрій Ви кажете була галицькою, але вна не є така. Пі всїй Українї, викнута є вимова вятська–[f], а не "руського ф"–[ɸ~ɸ̞], надсян. [f̞]. У більшости говорах, вимова ‹хв›(де той середнеруський двопис може стояти за: [ʍ],[xβ̞],[x]) є пак рідна тим русинам де нема розвитого звяга [ɸ̞]. Те що більшість русинів так не мовить, то є бїда. Але, на щастя, на многих землях ище тако мовлять.

«...а не П і не Т? »

Таке передання є старше, и в грецьких именах певно питомїша, та є уже є не дїєве.

змінився найкращий переклад для слова декан
деся́тник
3
вчора 23:05
Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:57

"малꙗрьство" й стоїть звично за переклад "живопись". Перве є ріднїше руській, довжен підчертити. Проте(тому), я беру тварослівний під(базу) з того слова.

змінився найкращий переклад для слова мотор (машина)
двигун
10
вчора 22:54
Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:49

+

Данило Ганич прокоментував переклад
вчора 22:48

чжомница, домница

 3.

Про передчепи не раз говорилося, що простіше, то краще, але що про самі корені? А втім “удар” без передчепа не вживають, то й справді

Данило Ганич додав до слова палітра
вчора 22:32
переклад лопа́тка

лопатка
lopatca

ЕСУМ(Т.3, ст.287) лопа́та–[лопатка]–«маленька лопата; плоска частина гребних і повітряних гвинтів, коліс, весел; [широкий крайній щабель у драбині; щабель у бороні; мантачка Ж; (стол.) шип О]»(гляд. ині рідні слов. там).
пряз. palette(pale•ette) ← сер.пряз. pale «blade (of a propeller etc), vane (of a windmill etc)» ← лат. pāle «shovel, spade».

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 22:31

Зараз вже думаю, що може. Хоча все ще от гадаю — чи можуть з одного кореня з одним почепом постати слова з різним наголосом? Є ж якась логіка процесу, чи наголос дуже гнучка штука?
Ну і десь те ж питання про поділ за значенням за наголосом. Нема ж причини одній вимові відповідати тільки одному значенню (ще й коли вони такі близькі, що утворені однаково), це вже якийсь пізніший свідомий поділ хіба

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:29

Може це за малярство ліпше?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:28

Міню Вам.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:27

Ця грамота доводить, що слово це є не московське, а, щонайменше, нівгородське.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:24

Панівносмаковий та стильний одяг за доступними цінами. Зручний шопінг не виходячи з дому! Супер речі по суперових цінах!

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:21

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:21

+

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:19

Щетик мало би бути?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:18

Прасрочка, капчонка, варьонка, клійонка, каптьорка...