*mnogogbani/mnogogbanui loubçi/loubcui (SIRM III, 296, pœd ‹луб›: ‹лубо́к› "липова дошка для малювання або гравірування картини; надрукована з такої дошки картинка") = "multiplicated cartoons, les cartons multipliés" = "manyfolded ( = multiple times, many times folded pictures≈cards)", → mnogo|gbani → mnogo- + -pléuca "-film": → mnogoplieüca (*mnogo|[gbana]plieüca) = *"mult[iplicated]film = мульт[ипликационный]фильм".
mnogoplieuca, mnogoplieüc-
/mnogoˈpli͡ewka/, /mnogoˈpli͡ewk-, mnogoˈpli͡ewt͡ɕ-/
Спасибі!
To bie ne preamo Vam œdviet a scorieyxe panovi Colomóucencovi, na storœuncie 10 bie bo ou nas corotca ròzmóuva o tœmy ci xylo bui pisati *ѣ he ‹ie› zamiesty ‹é› he dosi ou mea bie boulo. Tõ muisely im daunieyxe ta ne vied yaco rieceviti-yõ, atge dosi bie ‹ie› ou mea znacilo /-ʲɛ-/, he u pisiemo /ˈpɪʃɛmo/, a stauxi pisati ‹ie› za *ѣ, use ‘póuze’. Nuinie ge’my to riexiu, i se e vidco na pricladiex gorie. Yz pisymene ‹é› coristaiõ i dalye, ta œd nuinie yméty slougiti za /e̝ ~ i/ yz *e-y-peregolosou (ne /ʲi ~ i͡e/ ← *ѣ), otge peredye, npr. /znaˈt͡ʃinʲːɐ ~ ˈznat͡ʃenʲɐ/ bie pisano he znacyeinïe, a œd nuinie he znacyénïe. Razomy is tuimy ‹é› nuinie znacity i /ɛ/ tam cde prosto ‹e› bui znacilo cyto inxe négy /ɛ/.
Дозвольте, будь ласка, ще кілька питань. Чому, за яким правилом “жаль” пишеться як якийсь гель (не знайду)?
To e prauda, pisau biex: ‹gély›, a tóuc za tuimy bie tacuy cyto istoslœuno e tam /ʒa/ (u ceasti pœuldenno-zaxœidnuix nariecy /ʒe ~ ʒe̝/) verstyvedéty œd *gē, tb. /a, e ~ e̝/ e œd *ē, a razomy is tuimy tse *ē peretuori *g na /ʒ/. Sege ‹gé› = /ʒa, ʒe ~ ʒe̝/ e i u drugéti /drɘ̞ˈʒatɪ, drɤˈʒatɪ, drɯˈʒatɪ, dɘrˈʒatɪ, drɘ̞ˈʒe̝tɪ, drɤˈʒe̝tɪ, drɯˈʒe̝tɪ, dɘrˈʒe̝tɪ / — œd *drugēti. Nuinie ge œdcoli *ē pisiémo ne ‹é› a ‹ie›, to zamiesty ‹gély, géléti, géloba, gélœiben, gélœibn-, gélouati›, ‹drugéti› , ‹géx, géxati, géxliu, géxliv-›, ‹ycrigén (crigén), ycrigén- (crigén-), ycrigénéti (crigénéti)›, ‹legéti› /lɛˈʒatɪ, lɛˈʒetɪ/, ‹legéu› /lɛˈʒaw, lɛˈʒew/, ‹legél-› /lɛˈʒal-, lɛˈʒel-/, ‹legéuxi› /lɛˈʒawʃɪ, lɛˈʒewʃɪ/, ‹legénïe› /lɛˈʒanʲːɐ, lɛˈʒenʲːɐ/, ‹dougéti› /ˈduʒatɪ, ˈduʒetɪ/, ‹nedougéti›, pisiémo, uzgleadno: giely, gielieti, gieloba, gielœiben, gielœibn-, gielouati, drugieti, giex, giexati, giexliu, giexliv-, ycrigien (cr-), ycrigien- (cr-), ycrigienieti (cr-), legieti, legieu, legiel-, legieuxi, legienïe, dougieti, nedougieti.
Na cœilco ‹ie› ne dougye rèunity vuimóuvõ /a/ pœsylie /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/, to doumax nad tuimy pisati is ‹a›, cytosi na xib ‹gialy ; drugiati› ci ‹‹gealy ; drugiati›, gyaly ; drugyati›, ta poiasniõ ceomou use tacui riexix stati pri ‹ie›:
pervçui, xayi inde neyma rœzniçui u vuimóuvie *gē ta *gen-, obie dauxi /ʒa/ (abo o tacœy rœzniçie ne viemo), use sõty nariecïa cde rœzniça u vuimóuvie médyu yima e, a to, npr. ‹gielco› “pity, sorry, regret (prislovo-adverbium)” is corenemy *gēl- e móuvleno he /ˈʒeɫko ~ ˈʒewko/, ‹gealco›, a ‹gealco› “a little sting” is corenemy *gen-dl- (œd daunieyxeoho *gēl-dl-) he /ˈʒi̯͡eɫko ~ ˈʒi̯͡ewko/;
za drougoe, bayi dougye ci cde e rœzniça u vuimóuvie a cde ni, e tóuc ròzlõciti na pisymie dua rœzna xiba dieyeslœu, a to na *-ēti — dieyeslova stanou ci naboutïa stanou, ta dieyeslova ceasto-truala na *-iati ( *-i-+-a-ti), pitimo sõœdnosima is dieyeslovami na *-iti; ou dieyeslœu na *-ēti nicda ne bouaiéty ceut ( “pair”) is dieyeslovami na *-iti, i na opacui, do dieyeslœu na *-iati sluivéty useucdui mogemo dœbyrati ceut dieyeslova na *-iti; a crœmy seoho, he receno vuisye, pœsylie *k, *g, *x, *j *ē mogéty bouti u pèunax nariecïax móuvleno razomy i he /t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/, uzgleadno, a *kia / *tia, *gia / *zia, *xia / *sia, *jia ino he /t͡ʃa, ʒa, ʃa, ja/, uzgleadno; porœunaite:
/t͡ʃa, t͡ʃe/ ← *-k- + -ē-ti:
cricieti /krɪˈt͡ʃatɪ, krɪˈt͡ʃetɪ/
móucieti /mowˈt͡ʃatɪ, mowˈt͡ʃetɪ/
piscieti /pɪˈʃt͡ʃatɪ, pɪˈʃt͡ʃetɪ/
verescieti /β̞ərɛˈʃt͡ʃatɪ, β̞ərɛˈʃt͡ʃetɪ/
turcieti, sturcieti /(s)tɘ̞rˈt͡ʃatɪ, (s)tɯrˈt͡ʃatɪ, (s)tɘ̞rˈt͡ʃetɪ, (s)tɯrˈt͡ʃetɪ/
blyscieti /blɪˈʃt͡ʃatɪ, blɪˈʃt͡ʃetɪ/
zuõcieti /(d͡)zwo̝ˈt͡ʃati, (d͡)zwo̝ˈt͡ʃeti/
muicieti /mɘ̞ˈt͡ʃatɪ, mɯˈt͡ʃatɪ, mɘ̞ˈt͡ʃetɪ, mɯˈt͡ʃetɪ/
déréncieti /dɛrɛnˈt͡ʃatɪ, dɛrɛnˈt͡ʃetɪ/
sicieti /sɪˈt͡ʃatɪ, sɪˈt͡ʃetɪ/
quicieti /kʋɪˈt͡ʃatɪ, kʋɪˈt͡ʃetɪ/
ymcieti /(ɪ)mˈt͡ʃatɪ, (ɪ)mˈt͡ʃetɪ/
ale:
/t͡ʃa/ ← *-k- + -i-a-ti, *-t- + -i-a-ti:
trõtiati /trʊˈt͡ʃatɪ/ : ← trõtiti /trʊˈtɪtɪ/
outratiati /utraˈt͡ʃatɪ, u̯traˈt͡ʃatɪ/ : ← outratiti /uˈtratɪtɪ, u̯ˈtratɪtɪ/
œdznaciati /(w)ʏdznaˈt͡ʃatɪ; ʷodznaˈt͡ʃatɪ ~ o̯dznaˈt͡ʃatɪ/ : ← œdznaciti /(w)ʏdˈznat͡ʃɪtɪ; ʷodˈznat͡ʃɪtɪ ~ o̯dˈznat͡ʃɪtɪ/
vuirõciati /β̞ɘ̞rʊˈt͡ʃatɪ, β̞ɤrʊˈt͡ʃatɪ/ : ← vuirõciti /ˈβ̞ɘ̞rʊt͡ʃɪtɪ, ˈβ̞ɤrʊt͡ʃɪtɪ/;
/ʒa, ʒe/ ← *-g- + -ē-ti:
legieti /lɛˈʒatɪ, lɛˈʒetɪ/
drugieti /drɘ̞ˈʒatɪ, drɯˈʒatɪ, dɨrˈʒatɪ, drɘ̞ˈʒetɪ, drɯˈʒetɪ, dɨrˈʒetɪ/
dougieti /ˈduʒatɪ, ˈduʒetɪ/
ale:
/ʒa/ ← *-g- + -i-a-ti, *-z- + -i-a-ti:
uraziati /wraˈʒatɪ, uraˈʒatɪ/ : ← uraziti /ˈwraˈzɪtɪ, uˈrazɪtɪ/
meregiati /mərɛˈʒatɪ/ : ← meregiti /mərɛˈʒɪtɪ, məˈrɛʒɪtɪ/
nabiziati /nablɪˈʒatɪ/ : ← nabliziti /naˈblɪzɪtɪ/
peremnogiati /ˌpərɛmnoˈʒatɪ/ : ← peremnogiti /ˌpərɛˈmnoʒɪtɪ/
/ʃa, ʃe/ ← *-x- (*ks) + -ē-ti:
gõstieyxieti /ɣ̞ʊstʲi͡eʃːatɪ, ɣ̞ʊstʲi͡eʃːetɪ, ˀɦʊstʲi͡eʃːatɪ, ˀɦʊstʲi͡eʃːetɪ/
bielieyxieti /bi͡eˈli͡eʃːatɪ, bi͡eˈli͡eʃːatɪ/
hostrieyxieti /ɦoˈstri͡͡eʃːatɪ, ɦoˈstri͡͡eʃːetɪ/
ale:
/ʃa/ ← *-x- (*ks) + -i-a-ti, *-s- + -i-a-ti:
ougasiati /uɣ̞aˈʃatɪ, u̯ɣ̞aˈʃatɪ/ : ← ougasiti /uɣ̞aˈsɪtɪ, u̯ɣ̞aˈsɪtɪ
zalixiati /zalɪˈʃatɪ/ : ← zalixiti /zaˈlɪʃɪtɪ/
/ja, je/ ← *-j- + -ē-ti:
stoyieti /stoˈjatɪ, stoˈjetɪ/
ale:
/ja/ ← *-j- + -i-a-ti:
payiati /pajatɪ/ : ← poyiti /poˈjɪtɪ/
crayiati /ˈkrajatɪ/ : ← croyiti /kroˈjɪtɪ/
А в слові “pravopisi” останнє і значить [sɪ] чи [sʲi]?
Bagiena ci pœdguiliéna e vuimóuva [sɪ], ta mogéty bouti i [sʲi].
Чому “siõ” дає /sʲu/ в “usiõdui”, але /ʃu/ в “pisiõ” й “Nagolosiõ”? Чому “sia” – це /sʲ/ в “sesia”, але /ʃ/ в “mésianïa”?
Slouxyno puitanïe. Znamanscui (“normally”) ci za proxuiboiõ (“by default”) e ‹i› médyu sõgolosnomy ta golosnomy zasteregeno (“is reserved”) znaciti cyto sõgolosen pered simy ‹i› e zueagoslœuno(!) meacoc, tb.:
*k, *t → /t͡ʃ/ — prn.: vuirõciati, prõtiati, xotya /xoˈt͡ʃa/, corotye /kɔˈrʷɔt͡ʃɛ/, dievotya /dʲi͡eβ̞ot͡ʃa/, Óurõtyu /oˈwrʊt͡ʃ, o̯ˈwrʊt͡ʃ, wrʊt͡ʃ/, neminõtye /nɛmɪˈno̝ʷt͡ʃɛ/, xotiéte /ˈxʷɔt͡ʃɛtɛ/, zaznaciéno /zaˈznat͡ʃɛno/, œdznaciõ /wʏdˈznat͡ʃʊ/, œdznaciati /wʏdznaˈt͡ʃatɪ/, matieoxa /ˈmat͡ʃoxa, ˈmat͡ʃɛxa/, vertiõ /β̞ərˈt͡ʃo̝ʷ/, crõtiõ /krʊˈt͡ʃo̝ʷ/, crõtiénic /krʊˈt͡ʃɛnɪk/, datya /ˈdat͡ʃa/, datyeoiõ /ˈdat͡ʃɛjʊ, ˈdat͡ʃojʊ/, datyami /ˈdat͡ʃamɪ/, datyu /dat͡ʃ/ (rod. mn. œd datya)
*g, *z → /ʒ/ — prn.: gruizya /ˈɣ̞rɘ̞ʒa, ˈɣ̞rɯʒa/, meregya /mərɛˈʒa/, nœzyu /nyʒ/, nozya /noˈʒa/, nizye /ˈnɪʒɛ/, blizye /ˈblɪʒɛ/, maziõ /ˈmaʒʊ/, laziõ /ˈlaʒʊ/, niegiõ /ˈnʲi͡eʒʊ/, niegiénca /ˈnʲi͡eʒɛnka/, niziõ /ˈnɪʒʊ/ (niziti)
*x (*ks), *s → /ʃ/ — prn.: prosiõ /proˈʃo̝ʷ, ˈprʷɔʃʊ/, lixiõ /lɪˈʃo̝ʷ/, miesiati /mi͡eˈʃatɪ/ ( : miesiti /mi͡eˈsɪtɪ/), viesiati /ʋi͡eʃatɪ/ ( : viesiti /ˈʋi͡esɪtɪ/), colixiõ /koˈlɪʃʊ/ ( : colixati /kolɪˈxatɪ/), nosiõ /noˈʃo̝ʷ, ˈnʷɔʃʊ/ ( : nositi /noˈsɪtɪ/), nagolosiõ /naɣ̞ɔloˈʃo̝ʷ/ (nagolositi /naɣ̞ɔloˈsɪtɪ/)
*l → /lʲ ~ ʎ/ — npr.: coliõ /koˈlʲo̝ʷ, ˈkʷɔlʲʊ/, volya /ˈβ̞ʷɔlʲa/, dolya, dieliõ /dʲi͡eˈlʲo̝ʷ/, seliõ /sɛˈlʲo̝ʷ/, stelya /ˈstɛlʲa/
*n → /nʲ ~ ɲ/ — prn.: canya /ˈkanʲa/, piniõ /pɪnʲo̝ʷ/ ( : piniti /pɪˈnɪtɪ/), zamaniouati /zaˈmanʲuwatɪ/
*r → /rʲ ~ r/ — prn.: bourya /ˈburʲa, ˈbura/, dovieriati /doʋi͡eˈrʲatɪ, doʋi͡eˈratɪ/, vieriõ /ˈʋi͡erʲʊ, ˈʋi͡erʊ/
*b → /bʎ/ — prn.: goubiõ /ɣ̞ʷuˈbʎo̝ʷ, ˀɦʷuˈbʎo̝ʷ/ (goubiti /ɣ̞ʷuˈbɪtɪ, ˀɦʷuˈbɪtɪ/), grebya /ˈɣ̞rɛbʎa/
*m → /mʎ/ — prn.: zemya /(d)͡zɛˈmʎa/, tomiõ /toˈmʎoʷ/ (tomiti /toˈmɪtɪ/)
*p → /pʎ/ — prn.: liepiõ /li͡epʎo̝ʷ/, crapya /ˈkrapʎa/
*w → /wʎ/ — prn.: trauya/travya /ˈtrɑwʎa, ˈtrɑ̝wʎa/, bauiõ/baviõ /ˈbɑwʎʊ, ˈbɑ̝wʎʊ, ˈbɒwʎʊ/ (baviti /ˈbaʋɪtɪ/)
*d → /d͡ʒ/ — prn.: sadya /ˈsad͡ʒa/, sõdiõ /sʊˈd͡ʒo̝ʷ/, sidiõ /sɪˈd͡ʒo̝ʷ, ˈsɪd͡ʒʊ/, vuisidiouati /β̞ɘ̞ˈsɪd͡ʒuwatɪ, wɤˈsɪd͡ʒuwatɪ/
U usiõdui ta sesia e /sʲ ~ ɕ/, i tocynieyxe bui boulo pisati: ushiõdui ta seshia, cde ‹h› slougity scripiti (“to block”) ci niyaciti (“neutralize”) preamõ dieyõ ‹i› na ‹s› → /ʃ/, a inde tacui pisax i ushiõdui, seshia ci ushyõdui, seshya. Ne he (“unlike”) vuisye tourianœi pricladui na ‹siG› / ‹syG› (G = golosen), u six slovax e */sʲ/ + */j/ pozdieyxe, a tomou gadax cyto mogiõ pisati-yea ‘prostieyxe’ (bez ‹h›) i cyto /sʲ ~ ɕ/ a ne /ʃ/ u nix bõdéty yasno yz samoyui rodui (“nature”) yix. Ta coli naguilite cyto radxe buimy pisau is ‹sh›, bõdõ.
Як читається “ourociuxi”?
po sõgolosnie: /uˈrʷɔt͡ʃɪwʃɪ/
po golosnie: /u̯ˈrʷɔt͡ʃɪwʃɪ, wˈrʷɔt͡ʃɪwʃɪ/
Простир אלישע פרוש
Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення житла
Мабуть справді треба скалькувати. Холерик це не жевжик, і не будь-яке приблизно-те-саме слово. Темпераменти це такі специфічні поняття, це не характери і не якась наукова класифікація, гадаю справді варто назвати як греки й назвали, а жевжиків лишіть на пояснення (і через типи нервових процесів чи як там не вийде)
Можливо, питоме. В Шевельова це ніби так.
куш (вигук, яким відганяють коней Ж; вигук, яким гонять овець)
псл. kušь (вигук, яким відганяють тварин), пов’язане з kyšь (вигук, яким відганяють птахів);
Цією зброєю дійсно можно відганяти ,є зв'язок
Або псл. kušati, ітеративна форма, утворена за допомогою форманта -jati від kusiti «випробовувати», до якого зводиться и укр. куси́ти;
Коли заряджаєш арбалет він неначе куша болт
З французької куш «певна сума грошей як винагорода»
фр. couche «ставка у грі» є похідним від coucher «укласти, покласти; вписати, внести; лежати»;
Воно зовсім не туди
Якщо хто знає з чого виведено дане слово буду радий якщо об'ясните
шип «(бот.) твердий гострий виріст на гілках, стеблах, плодах; (зоол.) гострий виступ на тілі тварин; (тех.) виступ на підковах, деталях»
Особливо нагадує коли стирчить з туші цей болт
Значення: Боєприпас для стрільби з арбалета (самостріла).
Приклад вживання: Стріли для китайських багатозарядних арбалетів «чу-ко-ну» (chu-ko-nu) XIX століття також мають, як правило, наконечники квадратного…
псл. *xormъ з первісним значенням «дах», потім «високий дім» (ЭССЯ 8, 75);
goroh.pp.ua: Хороми
КФЯЙ надав дане слово в будинок , але тут краще буде
Давньоруське хижиця — кімната.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
псл. *věža‹ *vēzja «будинок, віз на колесах або полозах», споріднене з vezǫ «везу», ѵоzъ «віз»;
ве́жа́ «башта; [в’язниця; віз; хата]»
Значення: Висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т.
Приклад вживання: Бачить [жінка]: на їх полі прекрасний палац з трьома вежами. (А. Калин).
Значення: Установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, зазвичай великокаліберного, малокаліберної гармати або ракет. Забезпечує…
Приклад вживання: Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет. (Л.
тво́ра - форма, тво́рка - формула
-
Черпанок
goroh.pp.ua: ганж
Зараз в українськомовній фізичній термінології "шлях" --- це довжина траєкторії. Але, скажімо, в оптиці поширена словосполука "оптична довжина шляху", що відповідає, до прикладу, англомовному "optical path length"; водночас в англомовній термінології наш "шлях" називається "path length", себто "довжина шляху", а траєкторія --- "path" (просто "шлях"). На мене, обидві назви цілком логічні та зрозумілі, тож і ми могли би користатися ними.
Ще раз, пропоную переназвати так (стара назва -> нова назва): "шлях" -> "довжина шляху", "траєкторія" -> "шлях".
+
га́йка «затримка»
goroh.pp.ua: Гайка
Знизу
заба́ра «затримка»
+
goroh.pp.ua: забара
Ця гра бариться
Ця гра гальмує
"Ця гра гається"
"Ця гра запізнюєься"
Cde e nagolos? Atge coli na pervxiy iscad to tu tuar e criu.