Останні події

Друга Путь прокоментував
12:13
слово тин

На вилучіння.

Путятін Редріх прокоментував
12:12
слово у́рна

Якщо дуже хочеться дати наголос, то, я вважаю, ліпше давати його в прикладах. Букви з наголосами — це інші знаки, й пошуковик поза Словотвором не розуміє відповідности між ними. «Урна (сміття)» знаходить, а цю урну — ні

Carolina Shevtsova додала
12:11
слово кле́ма

Значення: Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін.

Приклад вживання: Бойчук прикріпив два кінці шнура до клем у залізній коробці з поперечною ручкою. (Д. Білий) Тільки вискочивши з машини та піднявши капот…

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:11

То вже Троїста Умова, як троїста музика

змінився найкращий переклад для слова молочні продукти
ді́йво
13
Carolina Shevtsova додала до слова шуруповерт
12:05
переклад крутиринда

Carolina Shevtsova додала до слова шуруповерт
12:05
переклад риндокру́т

переклад простір

~, особливо в "на теренах (чогось)"

переклад земля

цілком досить, є й значення "територія, регіон"

Значення: Місцевість, територія; перен. ґрунт, основа розвитку чого-небудь (СУМ-11).

Приклад вживання: Головним тереном, з якого збирала ся худоба до експорту, була східно-полуднева Галичина — земля Галицька і в части Львівська, Поділє й…

Carolina Shevtsova додала до слова дюбель
12:01

Од дупа.

Carolina Shevtsova додала до слова дюбель
12:00
переклад дуділь,дудель

Од дуда.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
11:55

Отож, червоні та сині баклажани

Євген Ковтуненко прокоментував
11:54
слово а́мфора

А це ще дописьменне слово. Ось витяг із ЕССМ:

ǫborъkъ: ц.-слав. ѫборъкъ modii genus (Miklosich LP), сербохорв. ùborak, ùbôrka ‘мера зерна’ (RJA XIX, 115), диал. у̏борак, -рка ‘мера земли по плате за вспашку’ (њѝва од два у̏борка, Ел. II), ubörak, -rka ‘сосуд, служащий мельнику для взимания платы за время помола зерна; сосуд, некогда только деревянный, в котором ставили на очаг муку для паленты’ (КА 407), словен. obộrek, -rka ‘мера зерна’ (Plet. I, 739), ст.-чеш. úborek, -rka, -rku ‘полый сосуд, мера для зерна’ (MStčSl, 525), в.-луж. диал. bórk ‘ведро’, н.-луж. bork ‘ведро, бадья (особенно для воды)’ (Schuster-Šewc. Histor.-etym. Wb. 2, 55), полаб. vǫbörăk ‘ведро’ (Polański–Sehnert 179), польск. диал. węborek, -rka, wemborek, wębor ‘ведро с ручкой для ношения воды, молока; ушат’ (Warsz. VII, 521), словин. vąbórk то же (Lorentz. Slovinz. Wb. II, 1272), др.-русск. уборок ‘мера вместимости’ (Р. Прав. Яр. по Син. сп., Срезневский III, 1116), укр. уборок (Mikl EW 221). – Сюда же слвц. úborka ‘корзинка’ (Kálal 734).

Слово заимствовано до X в.н.э. (до преобразования носовых гласных в слав. языках) из др.-в.-нем. ambar ‘ведро’, которое через лат. amphora восходит к греч. ἀμ(φι)φορεύς ‘сосуд с двумя ручками’, см. Brückner 608; Miklosich LP; Фасмер IV, 143–144; Machek 546. Менее вероятно исконнославянское образование от *bьrati – *ǫ-borъ, так см. Брандт РФВ, 23, 96. Маловероятно также родство слав. *ǫborъ с др.-инд. ambhṛṇas ‘чан’, греч. ἀμφορεύς, др.-в.-нем. ambar – по версии Младенова KZ 44, 370, Ильинского ИОРЯС 25, 432. См. Фасмер IV, 144.

Carolina Shevtsova додала до слова задниця
11:48
переклад гуза

Друга Путь додав до слова баклажан
11:47
переклад полежа́н

Carolina Shevtsova додала до слова шплінт
11:43
переклад пліна́

Путятін Редріх прокоментував переклад
11:39

Тобто «не знає такого розвію» (а правильно би «розвою») ?? Хочете сказати, що баклажани так не називають, чи що маєте на увазі?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
11:39

Хз, іспитайте в класиків. Червоні паклажани то взагалі помидори.

Carolina Shevtsova прокоментувала
11:32
слово а́мфора

А, то це просто притока чуджого слова така? Але ж у давніх писменах що не перекладали, те, як правило, перебуквували (переписували по буквах). Та й 'б' ізвідки взялось тоді?

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
11:26

Та й ви ж якраз з того слова взяли, з того ж значення

Єлисію, яка ваша думка щодо цього питання?

Carolina Shevtsova додала до слова макет
09:54
переклад черні́тка

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
09:37

+
Хоча це й поні, й чорт, але в слівниці є, то хай буде.
r2u.org.ua: куцак

Євген Ковтуненко прокоментував
09:26
слово а́мфора

Там /ѫ/ з /am/

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
09:18

Коли наголос на перший ісклад, то "мірщина".

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
09:17

»Українська мова не знає такого розвію цієї річи.«

Чом би то?

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
09:14

То були додали вже відомі словарні слова, того й не бачив потреби вигадувати що нове, хоч і вірне мовному звичаєві. Та дарма. Може буть і така одміна

Carolina Shevtsova прокоментувала
09:10
слово а́мфора

Йой, а відки там ѫ? Я знаю сходже в "убог", "у(ю)род", але там значення не в лат. in-. -бора від "брати"? Як у "забора"?

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
09:04

😎👍

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
09:02

@אלישע פרוש
> ‹vztrietcha›
Ви писали, що ймінники з сим передчепом бувають ино з uz-.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
08:59

👍

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
08:20

Контамінація це коли змішуються два слова, а тут просто приєднано -ач, який має своє значення. Правда не зовсім ясно що таке "струмити"

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:51

- zayva vuigadca

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:51

- zayva vuigadca

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:51

- zayva vuigadca

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:50

- zayva vuigadca

> ровнити брюхо : брухо.
> 
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Rœunati, porœunati, rœunaigne, porœunaigne.

> Або ж до речи, тобто до реченого.

https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Lédve. Neyma ‹reicy›, e ino ‹riecy›. Boü bui nagolós na cœnçie u ‹rieci›, moglo bui bouti i [reˈt͡ʃi] u rœznovidie Pœunoci, ta neviedomo e ci tacuy nagolós e prau. Ale, na pr., u orõdnie ‹riecymi› pèuno e nagolos na cœnçie, i tomou u rœznovidie Pœunoci mogé bouti [ret͡ʃˈmɪ ~ ret͡ʃˈmi].

אלישע פרוש прокоментував
05:41

dœyvo, doïvo (doyivo)

___
Aino, esmi vidieu ‹дійво› tou, ta ta pravopisy e criva, ne ròzlõciaiõtchi œd ‹dieyvo›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:37

»Ви ж наче писали'сте про "питер и идер"«

Aha, nou tó ya, ale Vui dodauxi sé slovo, lioud tó ne viesty.

»Наголос як у "пече́ра"«

Inose.

אלישע פרוש прокоментував
05:01
слово а́мфора

õbora

___
D.-rous. *‹õbora› ← (d.-)gr. ‹ἀμφορεύς / αμφορέας›; por. d.-rous. ‹õborucu (ѫборокъ, оуборъкъ, уборокъ)›, ceix. ‹oubor›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:55

»а зазирніть до Кримського, Грінченка, Уманця«

Bay dougye.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:17

Ni

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:16

- Inche znaceigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:16

- Inche znaceigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:16

- Inche znaceigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:16

- Tó e inche znaceigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:12

»>rœznami
Чи не було би поправно róznami, бо там же *orz-, що виключає переголос?«

@Carolina Shevtsova

Œdriexyno (absolutely). Ta ‹rœzn•› e prosto pozdieychiy poxirenuy tvar. Ya, na pr., prostiraiõ coristati yz toho tac, ógy ‹ròzn•› ta ‹rœzn•› mojõty slougiti pro rœzna znaceigna. Na pr., ‹rœzno› "different(ly)" ta ‹ròzno (e / bouti)› "interesting(ly)" (por. d.-rous. ‹розьно бъіти› "to be different, to differ from", tout: "to make difference → to be of interest".