Добродієве Карпякове подання підпирає Грінченків "Словарь" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/12556-dniuvati ; https://hrinchenko.com/dictionary/word/33278-nocuvati):
Днюва́ти, -дню́ю, -єш, гл. Дневать, проводить день. По-під тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7. Там будете дні днювати. Лукаш. 116. Днюва́ли собі́? Привѣтствіе, равносильное выраженіямъ: Какъ провели день? Какъ ваше здоровье? Также и въ болѣе полномъ видѣ: Чи здорові днювали?
Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.
Не англійською єдиною. Французьке incriminer:
https://www.cnrtl.fr/definition/incriminer
https://www.dictionnaire-academie.fr/article/A9I0806
Іспанське incriminar:
https://dle.rae.es/incriminar
https://www.wordreference.com/definicion/incriminar
Наявність такої особливости значення в англійській мові, яка навіть, імовірно, не була джерелом запозичення — сумнівна підстава заперечувати можливість перекладу «винуватити».
Саме ж слово «винуватити» не таке офіційне, як «обвинувачувати». Воно неформальне. І я, подумавши, зняв голос саме за цю невідповідність стилів і контекстів. Але не за те, які слова що означають в англійській.
"Завзятий як перець, покіль не вийде на герець."
- Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. Спорудив М. Номис. - С. Петербург. 1864. - С. 267.
https://archive.org/details/nomis1864/page/n268/mode/1up
Усталене слово з козацьких часів. До чистилища.
Приклади:
XVI століття:
ГЕРЦЪ, ГАРЦЪ ч. (стп. herc, harc) поєдинок, боротьба, герць (XVI століття)
ГЕРЦИРЬ, ГЕРЦЫРЪ ч. 1. (той, хто бореться проти кого-, чого-небудь) борець (1596 рік)
Словник української мови XVI - I пол. XVII ст. Випуск 6 (Выпросити – Головный). - 1999. - С. 206-207
https://archive.org/details/slovn6/page/n206/mode/1up
1893–1898рр.:
стичка перед баталїєю нарізно або малими купками — герць, ге́рець
Поеди́нокъ = поєди́нок, на війнї — герць. – На герць викликає
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: герць
אלישע פרוש, якщо буде час і бажання, поясніть ваші думки про:
Десь вже питав, знайду й полишаю посилання
Згуртовані, об'єднані!
Па- "подібність" і сани, але цей новотвір можна використати до всіх видів транспорту подібних за формою до саней, але на колесах.
Наявне слово від носити, нести. Тут, звісно, краще йшло б щось від сидіти абощо, але й з цього можна
Новотвір від сани і колія.
Новотвір від сани і колія.
Значення: Вид транспортного засобу для розваг, призначений для швидкісного спуску на схилах гір (чи крутого пагорба) по спеціальному треку із бетону…
Приклад вживання: Ми спускалися на родельбані у Буковелі.
Це слово є у Грінченка й Желехівського. Його легше, ніж "вальс", перепояснити як наше похідне від "валити" з -ець (як тут у ualçac (вальцяк) — "валити" колись означало "крутити" та має спільний рід з німецьким walzen)
Багат (на що) ≠ много
Головне значення "багат" не йме «large quantity», це вже є слід розвію переносного вторинного значення, ге в "сила", "тьма", "ліс", "море", "гора", "купа" тощо. Тобто коли треба є зворушно виразити тяму, не вдаючись до матюків. Сьогоденна вкраїнська, ба ділова й навукова мова вібрала в себе грубе чи низьке слів'я ге звичайні, яко "брехати", "лаяти (кого)" тощо, що загалом веде до виродження мови. Прояви сього можете бачити на Словотворі, де користувачі часто-густо дають про переклад слова́ здрібнілі, а то й грубі в суті своїй, коли йноземне слово такої сукміти не ма'. Припускаю, що мовці (питомі, ба й непитомі тим паче) хапаюцця за зворушно-виразні слова, бо вони дають дужчий зворушно-душеслівний одгук і сильніше врізаюцця в ум, аніж “скучні, сірі, високі”, тобто звичайні небічні (neutral) слова. Мова — не Тикток, я'сми проти такого здрібнення мови, бо це призводить до здрібнення вумУ й здрібнення свідомости, й у дальшому прогляді веде к вимиванню мови взагалі. “Нахуя дохуя слів, коли стане "нахуя" і "дохуя"?”
Та й загалом це той лучай, коли з таким словотвором чинять вид, наче мові цій років стільки же, скільки й мовцю, що нею мовить.
Dobrui pricladui, ta Vui sam opaco ròzoumieiéte tó znaceigne ta vuiraza „in principio“ u onou receignou. I tam ‹u poconie = in principio› ne znacity slabieye i ne dvoyeigne, ale „basically“, „bez dailchix/ocremuix drœbniç/loucieyœu“, „zagalomy“¹, „u svoyeiy sõti“. Tbt. „zagalomy, u osnovie, basically, essentially, ab initio, à priori“ dielo stoïty tac oge douge riedco coli coxaié... „ale ixyli buismo ouge gluibche u ocremui loucieyi ci u drœbniçie, to, vierogœdno, dieystvnœsty bui mogla bouti i décyto incha“. Te same i iz drouguimy receignemy, te tverdgeigne e ne „slabieyche“, a tacui „u osnovie; ...“.
A ógy lioud inocdie coristaié yz tacuix vuirazœu, he otó „basically“, „actually“, „à priori“, „I mean“, phran. „je veux dire / ça veut dire“, ital. „tipo“, eag. „like“, ceix. „v podstatě“, niem. „eigentlich“ (nzm. „eigenlijk“, dn. „egentlig(t)“), rous., „móuv, móuvlau, diey, tó/ysé bo tó, si riecy“, cx. „prý“, slvç. „vraj, ževraj“ tc. he slova muiliçie ne mienity ógy, u svoyeiy osnovie, u ynie danie receignie, nesõty, he pràvilo, svoya pitoma znaceigna. Inchami slovami, zaceaste a ne samo coristagne yz yix ynoiõ osoboiõ staié zayvomy. Na pr., bie ou mea yn droug u ouciliscie, i œn uzcrœzy caza „v podstate“: „V podstate, ja mám teraz voľno“ (he otó, meidj godinami, ci po ouceignie), ci oucitelevi: „V podstate, som to písal/čítal“, „V podstate, mám to hotové“, „V podstate, ja už idem domov“, nou, prosto ci ne usiõdui. I puitagne e, e „v podstatie“ ne na miestie za svoyimy znaceignemy? Ba, e. Mogemo bouti çielo izgœdni cyto do zayvosti’ho u cògynie receignie pœd read, ta, na pr., reucxi „V podstate ja už idem domov“ tacui i znacity oge, ne gadaiõtchi yacui drœbniçie, he otó, zaiti zaliesti cyto po dorózie domœu, ci zanesti cyto comou po dorózie, abo ucladaiõtchi imoviernœsty ógy mogé bouti treba iesce riexiti cyto, ta „u svoyeiy osnovie“ tacui idé ci mierity domœu.
___
¹ — Esmi proti ‹zagalomy› za „in principio“ yac ymaiémo yn liepliy vuiraz, pace, tocdie i „generally, i general“ i „in priciple“ bui use pac boulo „zagalomy, u zagalie, zagailno“.
@Сергей Войтенко
+
Те, що належать до ніг –> ногавиці