> Є можно спєрти на ьзсув значенніа. Бо и в ѧгєлскѣ була рөзна словѣ go/went. Бо шчиро токдѣ нє вѣмь, іако ро̀зрөзнити present и past.
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Cde?
> > Слово “даний” у значенні “сей, конкретний” є в ужитку не йно вятської, ле й різних инших мовах. Тому я не бачу приводу бачити тут кальку з вятської мови.
>
> Це значіння слово “даний” (та й не тілько воно) потрапило до московської мови з західних мов, а вже звідти – до руської мови.
>
„Sey / Siy“ ≠ „specific“. „Siy“ znacity „this one right now“, a „a given“ e ≈ „specific“, a tó: „specific in a non-specified virtual case“, Togy tout bay douge e ci cerpano œdcui abo ceréz cyto ci rœdno — slovo „given“ ne mogé bouti zamieneno inchemy slovomy.
> > Це наше
>
> Спасибі за відповідь!
🤣
> «яненько» (Häuschen)? Припускаю, що яненько пов’язане з яне, але не факт.
>
Tam, ou Gelexœuscoho e xuiba tiscou: ne ‹Häuschen›, ale * ‹Hänschen› = „little John“, œd ‹Hans› + ‹•chen›, iz perégolósomy Hans → Häns peréd •chen, tomou „Yanenyco“. Jaden izveazoc iz yeoho ‹eané› œd ‹eati› „to start“.
> > Въі же сами въ дугьках написали, чь «яне» се отъміна слова «янути» въ треті и особі мъногині («янути» — онъ/она/оно «яне»), а «яненько» — «Häuschen» («домикъ»; отъ «Haus»).
> А походження «яненько»? І навіщо Желех виділив «яне», якщо в інших дієсловах цього не робив... Дивно
Gelexœuscuy (II ) œdnosity do Golóvaçscoho (»Народныя Пѣсни Галицкой и Угорской Руси«) he gerélo ta tvara ‹eané›, a tó na stor. 33 ou Golóvaçscoho. Obace, na stor. 33 ta tvara ‹eane (яне,́ * ѧне) neyma. Œd ‹eati (ѧти)› za „to start“ tam este dva tvara: ‹євъ› (pd.-zx. tvar do * ‹яв›) — 3. os. eid. m. zvx. = „[he has / had] started“ u: » Євъ молоду боднарочку тъ ( *къ) собѣ пригортати«, ta drouguy tvar — ‹єла› (pd.-zx. tvar do * ‹яла›) — 3. os. eid. m. zvx. g. = „[she has / had] started“ u: »Єла жь вôтти боднаречка слегка выплывати«.
Ne ynace, Gelexœuacuy prosto œdvede (deduced) tvar ‹eané›.
> > Нечуй-Левицький не етимолог, а ЕСУМ ніде не згадує про можливе зичення. Не кожне слово невживане на “Великій Україні” є з польської.
>
> ЕСУМ ще пише, що «тримати» наше. Це не є джерело істини. А Нечуй-Левицький має щонайменше граматику з назвищем «Етимологія», тож поспіхом ви його з етимологів одкинули.
Ino ponevagy ou Neciouya-Leviçscoho e „gramatica iz imeamy »Etymologia«“, tomou yeoho sõdgeigne o slovie ‹trimati (trymati, *trym- / *трьм- ?) e pœlygivo (relevant), a tverdgeigne u SIRM o rœdnosti toho slova ni, bo „SIRM ne e gerélo istinui“? 😅 Ciouderno sloveisno.
> **-Ера**
> псл. *реktera «печера, яма», утворене від *реktь «піч»
Toyge pœdcép e viedœm i u d.-rous. ‹iedera› „iedja; food, meal“, ta veat. ‹пи́тер и и́дер› „drinks and food“, i dalieye u omirsco-gr. ειδαρ „iedja“ (pro bœilche v. SISM *ěd(e)ra).
Ouge doumaiõ nad tuimy oge tacui viernieye bui œd *weyd- a ne *woyd-, otge œd „vid, vidieti“. Tvaroslœuscui bui pragreçscomou (pie. *weydtor → ) *wistor ( → ἵστωρ) œdpovieu tvar ⁺‹visteil› (*weydtel, œd *weydti → *wisti, perviesnuy tvar proti ‹vidieti› na **-ēti; tvar *widti → *wisti potverdity slovo ‹ocevisty, ocivisty, ocevistu› u d.-rous., ta ‹oczywiście› u lead.) u rousscie.
Obace, to tvar ⁺‹visteil› d.-rous. e neviedœm yz pameatoc. A znaceignemy greçscomou ἵστωρ œdpoviedaié tó slovo ‹viedju› (*woyd-yos) u d.-rous. (xotcha ou Suriezn. tam e gr. έμπειρος „experienced“, tamge lat.: „homo peritus“), ta sõty e ta sama: „toy cto vidie i viesty“).
Xuibity nagadati oge i ‹vidieti› i ‹viesti, viedati› sõty na ròveni (p.-)i.-e. odino réclo, rœzniça e cies: *weyd- nezaverxeno, a œd yeoho rous. ‹vidieti›, a *woyd- zaverxeno, œd yeoho rous. ‹viesti, viedati›. Otge, u muisli p.-i.-e. lioudinui, „viemy“ znaci „ouge vidiex → tomou viemy“.
Pratvar *woyd-yos / *woyd-ya (tacoge: ‹viedja›) u d.-rous. e yz *woyd- + pœdcép uzteagou *yos / *ya ( / *yo), otge *woyd-yos, *woydya e *„uzteagluy do viedagna“.
людям годе
прийнятний наголос
завтра + млинці(як символ сніданку)
siemotchenuy
siemota - civilisatio
giulogay
riecevœsty
ocsphordscui
-Ера
псл. *реktera «печера, яма», утворене від *реktь «піч»
Від печерська
Або києво-могилянки
Від нашого закладу творимо
Значення: Це легендарний воїн-маг і духовний наставник у Запорізькій Січі(Історичне козацтво). У народних переказах їм приписувалися надприродні…
Приклад вживання: Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам'ятає з того часу про той вечір. (Панас Мирний) А спів Садовського! А…
Тому що це створює двозначність там, де її можна уникнути.
Назва члена речення зазвичай в іншому контексті (поряд із «додаток = застосунок» не бачив). Але з «додатком = додатком до документу» — частенько. Так, на касі в крамниці, мабуть, плутанини не буде, але, скажімо, в дипломах на технічних спеціяльностях, де часто-густо є й те, й те, це неприємно. А поза будь-яким контекстом в речиві — ще гірше. «Подивіться в додатку», коли у вас є й робочий застосунок якийсь, і додаток до договору лежить на столі.
І по-друге: «додаток» у значенні «цельна/комп'ютерна програма» — це просто дурна калька моск. «приложение». Ось тут: https://e2u.org.ua/s?w=Application&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on — за запитом «application» до всіх словників є лише одна згадка слова «додаток». Дивимося її докладніше: https://e2u.org.ua/s?w=Додаток&dicts=14&highlight=on&filter_lines=on — бачимо, що переклад цей — від поганого розуміння слова «додаток» і перебування в контексті москальського «приложение» (укладачі прирівнюють «додаток» до «застосування» й пропонують переклад англійською «use»). В інших словниках на осідку такого не наводять, і правильно.
@Bœgdan Youxyco
Dourniça. Tac tó mogé bouti tvoreno œd bõdy yacoho slova.