> Ще буду вдячний за словниковий виклад «якосьмо» і чи буде це якоюсь частиною мови?
Tó e ‹yaco’smo› “as we have” + yna riecy u l-tvarie, na pr.: ‹yaco’smo pisali Vam…› “as we have written to you”; ‹yaco› “yaco, yac”, ta ‹’smo› = ‹esmo› po ynie golósnie “[we] are” — 1. os. bœlnia œd tui rieci ‹bouti›.
Cògyna moya izmienca e taca.
togystvo
/ˈtɔʒ.stʋo, tɔʒ.ˈstʋo/ [ˈtɔz̻tʋo, tɔz̻ˈtʋo]
___
Œd *tu "id" + *gy "em"¹,² + ‹•ystvo› "•tity (lat. ‹•titas›). V. iesce Obgovoreigne na 
ідентифікатор pœd ‹togystvilo›.
____
¹,² — https://en.wiktionary.org/wiki/idem#Latin; Suriezn. Yznad. 1071: ‹тъ же›, pœd ‹тыи›.
»Тому й кажу "первинного"
> Less likely demonized Early Slavic *Divъ (“sky god”) or *divъ (“god”) during Slavic-Iranian contacts.
У виніку "Slavic-Iranian contacts" одержуємо:
»Noun *divъ
"some kind of a demon (supernatural being)"«
Peréd usiemy, cyto e tó za "‹У виніку›"?
To prœc (»Less likely demonized Early Slavic *Divъ...« i dalieye) e snouto na tie stattie Martinova¹, yde usie yasœucui Martinova ne sõty neigy œdriexyno milno priteagnõtœi pricladui zvõçscui blizycuix tvarœu praslovianscoho ta dauneinodscoho slovou, na medjie prosto mareigna (a bui ne cazati bréxounstva; na pr., ni bui: »veat. ‹дивий мед = божий мед›«).
Use yasouaigne Martinova tam e yno colo zamcnõto:
»Прасл. *divъ 'бог' (и.-е. *deiuos) восстанавливается из производного имени *divъ(jь)³² ² 'неприрученный (о животных), невыращеный (о растениях)'. Ср. такое табуистическое название волка как схв. ‹дивљи пас› = лтш. ‹dieva suns› 'неприрученный пес' = 'божий пес'.«. Pervçi, lotóuscue ‹dieva suns› ne znacity "pes necrotchén" ale tacui "pes boga" he yno tvœrce (poetic) imenouaigne vóuca tomou cyto vóuc bie u vierouaignie Baltœu slouga boga u boyie proti sil zla — u serboxorvatscœmy ge vuirazie slovo ‹divlji› znacity prosto "dic, diu = wild", i to vuiraz ‹divlji pas› e prosto "dic/diu pes = a wild dog => wolf" — ne œd *"bogiy pes".
Martinœu dalieye pisié: »Отсюда *divъ 'бог' → *divъ(jь) 'божественный' → *divъ(jь) 'не принадлежащий человеку, неприрученный, невыращенный'«. Tó e souta vuigadca: tó znaceigne "diu, dic (wild; untamed)" ou slova ‹diu› e perviesno — ne ròzvitoc œd yna incha znaceigna. Tòcyno samo istoslœuye *divu "wild; untamed" pocui ne e yasno, ta izveazoc’ho iz *diku (*di-vu : *di-ku)³ yasno cazié proti izveazcou iz prai.-e. *deywos.
Dalieye, Martinovovo porœunaigne yacono-praslovianscoho *"divъjь ognь" iz dauneindoscuimy ‹deviam agnim› ("bogiy ogueny") e tacoge vuigadca: slovianscue *"divuy ogueny" znacity prosto "diunuy ogueny = a miraculous fire" ci "astonishing fire", ógy’ho het’ ne e neminõtche vuivoditi œd "bogiy" — ‹divuy, diu› "diven, miraculous, astonishing" e docazano œd incheoho prai.-e. corene *dey-+-u- "siati → zyrieti, gleadieti", iz ròzvitcomy u "diven, miraculous" togystóunuimy (identical) latinscomou ‹miraculosus› ta ‹mirum› "divo" œd ‹miror› "gleadieti, diviti sea".⁴
SISM het’ œdcuidaié izveazoc *diuu "wild" ta *diuu "doux zla" ci "divo (mirum)" iz prai.-e. *deyuos "bœg, bœgystvo"⁵.
_______
¹ — v. tamge mietõ dolou: В. В. Мартынов (1981), “Балто-славяно-иранские языковые отношения и глоттогенез славян. divъ.”, in Балто-славянские исследования. 1980., Moscow: Nauka, page 22.
² — Smiexyno, bo u mietie dolou na ³² Martinœu sulié na SISM ni bui pœdperti svoye tverdgeigne, ta yac raz vuiclad u SISM perécity tomou cyto œn pisié.
³ — SISM V 29-30: *dikъjь.
⁴ — SISM V 35: *divъ, v. iesce SISM V 33-34: *divo.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Охріменко)
Значення: Частина ортопедичної устілки для взуття, що призначена для підтримання поздовжнього склепіння стопи і підняття внутрішнього краю п'ятки.
Приклад вживання: Ортопедичні супінатори призначені для корекції нескладних деформацій стоп, профілактики плоскостопості, покращення опорної функції стоп…
С. Нечай, 2003, с. 545
Значення: Речовина, на котру діють ферменти. Застосовується для позначення вихідних та проміжних продуктів обміну речовин, учасників ферментативних…
Приклад вживання: У мікробіології субстрат є поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.
»Та й взагалі, більшість *етимологічних джерел схильна до первинного прасл. *dīvъ з тямою «Бог, диво» ніж «демон, чорт» (з яких друге набуло не самочинно) <–> https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/divъ«
Prosto tam pisié, pœd "Etymology 2":
Відповідно періодичне видання -- відоме слово Часопис.
»By the late pagan period, *divъ no longer meant a benevolent god. Instead, it shifted to mean a wild creature, a giant, a forest demon, or simply an object of eerie wonder/astonishment.
Originally, the native Proto-Slavic word *bogъ didn't mean a deity at all; it meant "wealth," "share," "fortune," or "earthly well-being" (derived from PIE *bʰeh₂g- , meaning "to divide/apportion"). We still see this original meaning hidden in modern Slavic words such as those derived from *bogatъ ("rich") and ubogъ ("poor/without a share").«
@Друга Путь
Racili buiste oucazati tó gerélo?
Усвідомлення людиною чи спільнотою того, ким вони є, та чим вони відрізняються від інших.
Так, «отримати вразу» можна замінити багатьма відповідниками, але тут питання в тому, як бути зі словом «уражений», бо як мені здається, «поранений» це вужча тяма, що безпосередньо пов'язана із «завдаванням шкоди».
Наприклад, "Його поранила здібність" означає, що ціль зазнала шкоди, проте можуть бути здібності на взір відштовхування, що уражають ціль, але необов'язково ранять її
бо ЗВІРЯТИСЯ
Чи *dīvъ – «Божество; небесна вищість», що виводиться від *іє. *deywós питоме – *непевне, проте, гадаю – найімовірніше. До того ж, не слід дурно одмовлятись од *реконструцій в порівняльному мовознавстві.
У ранній праслов'янщині (або ба й пізній прабалтослов'янщині) ще до скіфосарматських впливів сей корінь означав "небесний Бог" або й "(будь-який) Бог". Се не дурня, що її доводиться наново вигадувати. Про це й Мартинов писав у "Балто-славяно-иранские языковые отношения и глоттогенез славян" <–> https://inslav.ru/images/stories/books/BSI1980%281981%29.pdf#page=13 (ст. 13; писана ст. 22)
Та й взагалі, більшість *етимологічних джерел схильна до первинного прасл. *dīvъ з тямою «Бог, диво» ніж «демон, чорт» (з яких друге набуло не самочинно) <–> https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/divъ
А от чому слово – праіндоєвропейська *калька, я досі не втямлю. Ми самі себе *калькували, чи як?
А от зі скіфської та сарматської мов *калькували досхочу! "Бог" – рупний тому приклад.
Хотів би також од Вас, Євгене, проглянути *посилання на джерела, які б могли заперечити моє припущення про походження
r2u.org.ua: попытка
===
Але рукава в футболки таки суть.
===
Яким однойменником (синонімом) тут можна замінити слово "суть"? Або яке значення в даному речені має слово "суть"? Бо Я не доганяю. :-(