Од дієслова <впоряджувати>
гл. слова з Чистилища:
модерація сайту –> впорядники осдіку;
Звичайно, прошу от: (https://sum11.com.ua/jej-boghu/):
ЄЙ-БОГУ, виг., розм. Уживається при вираженні підсиленого запевняння, заприсягання в чому-небудь. [Маруся:] Не губи ж ти мене, не губи, мій орле! Бо пропаду, єй-богу, пропаду за тобою!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 99).
(https://sum11.com.ua/jij-boghu/):
ЇЙ-БОГУ, ЇЙ-БО, виг. Уживається для потвердження чого-небудь, для запевнення в чомусь. — Ходім, кажу, а то покину!. Їй-богу, покину!.. (Панас Мирний, I, 1949, 259); Ви чули? Жайворонки прилетіли!. Їй-богу, вже й трава На вигоні от-от зазеленіє! (Максим Рильський, I, 1960, 243); — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).
(https://sum11.com.ua/jej-jej/#google_vignette)
ЄЙ-Є́Й, виг., розм. Те саме, що єй-богу. Що Петро такий оратор, Не гадала я ніяк! Як зійшов з підмостку того, Аж від серця одлягло… Єй-єй, клопоту такого В мене зроду не було! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 88).
Читаймо, що написано про значіння цих часток та перегляньмо приклади: уживане для запевняння, присягання або потвержування.
Розберімо приклад Панаса Мирного та Марка Кропивницького:
Не губи ж ти мене, не губи, мій орле! Бо пропаду, єй-богу, пропаду за тобою!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 99).
Ходім, кажу, а то покину!. Їй-богу, покину!.. (Панас Мирний, I, 1949, 259).
В обох прикладах частки вживано, щоб додатково запевнити сурозмовника, додати своєму слову сили, щирости, певности та таке: у першім "пропаду" → "єй-богу, пропаду", а в другім "покину" → "їй-богу, покину". На взір теперішнього "чесне слово", "справді".
Але це таки приклади вжитку сполуки <єй-Богу>, <їй-Богу>, а не самого <єй>. Розгляньмо приклади з другим:
[Забрьоха:] Як же ми, тїтко, поїдемо? Коли впять летїти, то цур йому! єй, не можу (Кв. Кон. в. Львів, 1911, https://uk.wikisource.org/wiki/Твори_Григория_Квітки-Основяненка/I/Конотопська_відьма)
Денис: Пилипе! Єй, плюну в вічі! (Кропивницький М. Твори. Т. 3, 1930, https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Кропивницький_М.Твори.Т.3(1930).djvu/112?utm_source=chatgpt.com)
Денис: (шепоче йому на вухо). Ну, єй, віддам!.. У вівторок піду до тебе молотити: прямо йди в хату до мене і тягни за чуба!.. Я тобі он як відслужу!.. Щоб я до завтрого пропав!.. (https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Кропивницький_М.Твори.Т.3(1930).djvu/113?)
Отже, бачимо, що в згаданих творах <єй> та <єй-Богу/їй-Богу> вживано не як звичайних ствердних "так" або "еге", а до запевняння, посилення, чи засвідчення щирости свого слова. Вони можуть ще й бути за ствердну одповідь, одначе й тоді значать не просто "так, еге", а "чесне слово, бігме". Отже, до Аборигена, українське значіння цеї частки трохи инче од звичайного потвержування.
Та, до Олисія, гадаю, це відома річ, отже й не певен, що тут треба було цього пояснювати. Кожен же може словаря розгорнути, як я був учинив, та й по тому 😉
https://hrinchenko.com/dictionary/word/60116-uviditi
r2u.org.ua: угледіти
Як ч. uvidět, слц. uvidieť, моск. увидеть;
<ввидіти> після голосівки
Значення: Сприйняти щось зором, помітити, стріти або стати свідком чогось; док. <бачити>.
Приклад вживання: Нехай же я сам побачу, де марно загину. (Зі Словаря Грінченка).
дит. собака
Словник закарпатської говірки села Сокирниця..., судячи з dialectmap org і в словнику західнополіських говірок Аркушина
Руська форма. Як у слові єпископ.
або іззадгузичник, иззадгузичник
Словник закарпатської говірки села Сокирниця...: иззадгузичник [(и/і/-)з:...] — ірон. Щось живе, що плентається за дорослою людиною (мала дитина, кішка, собака і под.)
Для невмілого послідовника — якраз
Словник закарпатської говірки села Сокирниця..., бавіля — нянька
З нянькою воно не позмагається, але додам для різноманіття, а ще щоб словотворці пам'ятали про -ля (там саме є ворожіля, бріхля тощо)
2. Втішання, заспокоєння самого себе
2. перен. Те, що приховує, закриває що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось
»Кус (частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось) — шмат, шматок. Але аж ніяк не штука. Приклад: Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський); хто буде різати світлини? Це окремі від початку однорідні предмети, а не від одної речі однорідні предмети. Штука — річ, одиниця«
_____
Tacui ‹cõs›. Tac e rouxyneno i pozdolatinscue ‹pecia/petia› — perviesno "fragment, broken piece/part", tó gerélo, na pr., eag. ‹piece›, phran. ‹pièce›, ital. ‹pezzo/pezza›, isp. ‹pieza›, ptg. ‹peça›, a tacoge garmanscue *stukkja, tó gerélo niem. ‹Stück›, dœn. ‹stykke›, nzm. ‹stuk› — perviesno *"sniet, peny".
Ba, tacuege znaceigne — "a piece (of)" e ouge i u daunerousscie ou slova ‹cõsu›, v. Yznadobui Suriezneüscoho, stor 1382: ‹xesty cõsovu› ( => "‹xeisty cõsœu›") = "six pieces".
Xuibity ròzoumieti ógy ròzvitoc znaceigna "piece = unit" œd "piece = fragment, part of smth" posta yz dieleigna torgou, na pr., soucna/polótna, derévinui tc. Na pr., soucno/polótno bie riezano na cõsui i prodavano za yn cõs, otge odin cõs e stau znaciti "one piece = one unit".
Як то речуть “ми поки не найшли розумне життя на планеті Земля"