Олисій пише "надпоправно", то іменник якось так?
І чекати, і ждати рідне, див. ЕСУМ, наприклад, чи будь-який інший словник. Єдине, що можна сказати — що справді чекати поширене на заході, а ждати на сході, й відповідно до цього вони по черзі входили в нову українську літературу, ну й так, надпоправно ждати трохи постраждало. А взагалі гадаю Олисієва правда, в них є свої відтінки й так слід ділити. Про унію дурня
Ого! Навіть така гілка існує?!! 🤯
Обидва слова мають спільнослов’янське походження, але після розходження прамови різні слов’янські групи обрали різні путі розвитку цього слова.
Для західних і південних слов’ян питомим коренем став *čekati / *čakati, що перетворилося на пол. czekać, чес. čekat, сл. čekat’, болг. чакам (1’ особа однини). Східні слов’яни ж обрали інший корінь – *žьdati (також стосується української). Саме цей вигляд слова був писемно закріплений у мові пам’яток Київської Русі. У давньоруську добу «чекати» майже не було. Ви могли також помітити, що «ждати» часто зустрічається в народних українських піснях, і не з проста.
«Чекати» ж з’явилося, як основне розмовне, набагато пізніше, зокрема після Любельської Унії 1569 року. Саме тоді польське «czekać» почало витісняти питомо-українське «ждати» через тісне співіснування двух народів у Речі Посполитій та наше прагнення говорити більш „польсько“, наближено до мови польської шляхти.
Хотів би також звернутися до західних українців: саме ви пробули під польським володінням значно довше ніж інші українці, тому серед вас «чекати» сприймається як рідне, чого я не маю права засуджувати. АЛЕ простираю вживати питомий відповідник!
ЖДАТИ
:)
tœilcui < tolico
Усталене
Усталене
Залиште, будь ласка, „Панів“ у спокої! Їх і так уже багато під перекладом „віп-зони“, вони втомилися.. 🙏
віп-зона
Ліжкобі́йки / ліжкові бійки / ліжкові „війни“
Тут слово «bedwars» використовується для позначення події в грі „Майнкрафт“, тому безпосередній зв'язок зі справжньою „війною“ (хоч це й дослівний переклад «war / wars») як такою може не відстежуватись
«Тому "Степан" і "Стефан" (писати вкремо "Стехван" не виджу смислу).»
То суть двї різнії звяжменї, и різнї в вїцї йнозвяги. Пріч вище реченого, не маю більше що додати, бо більше змисла не може бути.
«То буде вже їнше письмо на поді кирилиці, а коли хто користає з сучасного письма, то хай уже зважає на головний його принцип: “як чуєш – так і пишеш”. »
Ви речете проти себе ж. Писати ‹ф› за два різних звяга є засада виджийська, истослівна, що стоїть на передавщинї. Саме ‹хв› ту близче значить вимову. А «Пиши як чуєш.» є головна засада звяжного, фонетичного письма. Як би хто не мїнив добїшне письмо, неміжно є писати суто звяжно, не зміг би нихто так писати. Тому й наша правопись є геть негідна про руську.
«То буде вже їнше письмо на поді кирилиці,...»
Яйцебійки / яєчні бійки / яєчні „війни“
Тут слово «eggwars» використовується для позначення події в грі „Майнкрафт“, тому безпосередній зв'язок зі справжньою „війною“ (хоч це й дослівний переклад «war / wars») як такою, може не відстежуватись
За моделлю «мовознавець», «краєзнавець» — інтуїтивно зрозуміле кожному українцю без жодних пояснень і точно передає суть професії: глибоке знання сиру, його дегустацію, консультування покупця.
ЕСУМ пише що так
Думаючи про ле ли лі, де ще вони заховані
Чи складається “тільки” із то + ли +ькъ?
Уздати / вздати, тобто дати у відповідь (назад), відплатити за щось (платою, шаною, подякою)
Похідні:
дякувати –> (у)вздавати
Дякую! –> (У)Вздаю!
подякувати / віддячити –> (у)вздати
дякуючи / завдячуючи / –> (у)вздаючи
завдяки –> на вздання (на подяку)
дякуючий(а), дякуючі –> (у)вздаючий(а), (у)вздаючі
вдячний(а), вдячні –> (у)вздайний(а), (у)вздайні
подяка –> (у)вздання, (у)вздать (як наприклад «військо» –> «рать», не російщина)
Уздати / вздати, тобто дати у відповідь (назад), відплатити за щось (платою, шаною, подякою)
Похідні:
дякувати –> (у)вздавати
Дякую! –> (У)Вздаю!
подякувати / віддячити –> (у)вздати
дякуючи / завдячуючи / –> (у)вздаючи
завдяки –> на вздання (на подяку)
дякуючий(а), дякуючі –> (у)вздаючий(а), (у)вздаючі
вдячний(а), вдячні –> (у)вздайний(а), (у)вздайні
подяка –> (у)вздання, (у)вздать (як наприклад «військо» –> «рать», не російщина)
Уздати / вздати, тобто дати у відповідь (назад), відплатити за щось (платою, шаною, подякою)
Похідні:
дякувати –> (у)вздавати
Дякую! –> (У)Вздаю!
подякувати / віддячити –> (у)вздати
дякуючи / завдячуючи / –> (у)вздаючи
завдяки –> на вздання (на подяку)
дякуючий(а), дякуючі –> (у)вздаючий(а), (у)вздаючі
вдячний(а), вдячні –> (у)вздайний(а), (у)вздайні
подяка –> (у)вздання, (у)вздать (як наприклад «військо» –> «рать», не російщина)
-