Останні події

Євген Шульга додав до слова стюард
17:19
переклад господар

дата стюарт = господар даних

Євген Шульга додав до слова стюард
17:19
переклад хазяїн

дата стюарт = хазяїн даних

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
16:52

++

Gryvko Chebryk додав до слова пілотний
16:44
переклад навитко́вий

переклад пли́вень

Kuľturnyj aborihen прокоментував
16:17

....

Anton Bliznjuk прокоментував переклад
16:15

Але "коліно" то суто про людське походження. Принаймні, не бачив ширшого вжитку про речі.

змінився найкращий переклад для слова лабрет
колька
2
Liesolòn додав до слова олія
16:03
переклад ли́ва, ливо́

змінився найкращий переклад для слова жалон
тика
3
Liesolòn додав до слова просодія
16:00

Bœgdan Youxyco прокоментував
15:45

Я видалив, не впорядники.

Kuľturnyj aborihen прокоментував
15:12

Впорядники , нащо ви зачистили перепис?

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
15:04

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
14:15

+

Liesolòn додав до слова типу
14:09

Є. Ковтуненко додав до слова типу
14:04
переклад як

ꙗко

Типу круті лягаві = як круті лягаві;

Liesolòn додав до слова мистецтво
13:52
переклад рема́

Походження ремесло неясне
Через це не певен, що там було та слідно, як воно би писалося

Liesolòn додав до слова омаж
13:42

змінився найкращий переклад для слова пілотний
перви́тий, зая́вний
3
Василь Кривоніс прокоментував переклад
13:36

Тілом'ячка, тіломніння, тілом'якування.

Масажувати — тілом'яти, тілом'якувати.

Tamara Dudash прокоментувала переклад
13:25

Цей варіант словотвірного неможливий. "РемісниЧИЙ" і "ремісниЦЬКИЙ" походить від "ремісник". А там "Н" звідки взялася? Її немає і не може бути. Але "ремісниЧИЙ" - це не крафтовий. Має бути "ремісНИЙ".

Tamara Dudash прокоментувала переклад
13:21

Цей варіант найкращий і найточніший з погляду словотвору!

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
13:20

Щонайменше ‹вита› мало б бути, бо ж ми традиційно переймали грецькі слова прямо з середньогрецької з середньогрецькою вимовою

Bœgdan Youxyco прокоментував
12:53

Чому на вилучіння? Бо хто каже "ремайндер"? Та ник. Нихто не каже так. Тоді вже дайте "нагадування", як кальку "напоминание" абощо...

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
12:53

цікавий
Самі же добавили

12:19
переклад нагад

На́гад

Подібно до «здо́гад», «спо́гад»

12:19
переклад нагадування

12:11
переклад нагадка

На́гадка

Подібно до «здо́гадки», «ви́гадки», «за́гадки» й «ро́зга́дки»

12:00
переклад нагада́лка

11:59
переклад пригада́йка

Bœgdan Youxyco додав до слова ліверморій
11:59

livermórsoc

11:59
переклад нагада́йка

Значення: Письмове або усне повідомлення, яке нагадує комусь щось зробити.

Приклад вживання: Останній ремайндер про захід: не забудьте зареєструватися!

Путятін Редріх прокоментував
11:26

«печінкобільшень», від «liver, more»)

09:37
переклад ливерморень

Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп — 293Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс.

Приклад вживання: Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:24

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:23

Ліпле черлений

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:21

pomo d’oro

Ярослав Мудров прокоментував переклад
09:21

Я думав, це Роман таке слово придумав 😝🤦‍♂️

Ярослав Мудров прокоментував переклад
09:19

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:18

+

Ярослав Мудров прокоментував переклад
09:15

Ну, це тільки у змосковщених.
Щодо здогадування. Так кожне слово треба просто вивчити, а не здогадуватися, бо однокореневі слова можуть мати будь-які значення, навіть протилежні по смислу

Ni,* ějьjь ” het’ neyma. Xotcha Vui silyma xotchete pisati tõ œdsporõdõ (reconstruction) izxodgeinscui (conventionally) — ceastymi iz pisymenami bóulgariçui (‹ь, ъ›), ci ‹ě›, ta tó Vas, gadaiõ, i muility, atge za ‹jь› ne vidite * s+j(+G) → /ʃ/ u, na pr.: * ‹riedj› * |ri͡ed͡ʒ|* rēd-yus proti ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj|* rēd-yus + -yu, a coli pisiéte œdsporõdõ he ‹jь›, to yz yeï e ne vidco œdcui /ʃ/ u ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| e. Crœmy toho, e treba ròzoumieti oge drougoe /j/ u /ɪj/ u, na pr.: ‹boliy (a better, a bigger), mniy/mèniy (a lesser), veliy (a bigger, a greater), riedgiy (a rearer, a more liquid), liepliy, slabliy ( : slabiey), xoudgiy, goriy (a worse)› tc., e yz /•ɪj/ ← /•j+•əj/,* -yu(s) + * -yu, cde drougoe * -yu e utorinno, sb., perviesnui sõty tvarui: * bol-yus → * /bʉ͡ɶl+ʲ = bʉ͡ɶʎ/ (bóulgariçeiõ bui boulo: * ‹бꙍл̑ъ›, ‹л̑› = /lʲ/, ‹ъ› = */ɵ/, ‹л̑ъ› = /ʎᵊ/, a drougoe * - yu e tam dodano pozdieye (vidjte Elcuina, Starosloviansvuy eazuic, stor. 144, III. œdstõp.), cimy pac vuiniclui sõty tvarui iz dodatcovuimy * -yu, he otó: ‹boliy› ← * /boʎᵊ+j = boʎɪj/, ‹xoudgiy, xoudjiy› ← * /xud͡ʒᵊ+j = ˈxud͡ʒɪj/, ‹liepliy› ← * loyp-yu /li͡ep•ʎᵊ/ + * -yu /•j/ = /li͡epʎᵊ+•j = ˈli͡epʎɪj/ tc. Ou mene e troxui incha svoya gadca cyto do ceomou dodatcove * -yu e u néocœnceinniex (indefinite) tvariex mõjsca rodou, neigy cyto Elcuina pisié, ta tó ne e znacylivo tout. Znacylivo le e oge œdsporõda * -jьjь e muilna, ponevagy pervche t.zv. * -- e ne * -yu ale * -yus, a drougoe * -jь e * -yu, a razomy * -yusyu ( = * -yus-yu) daiõtchi /•jᵊʃ/ ci * /•ʲᵊʃ/, cde * /ʲ/ znacity, na pr.: * /d+ʲ + golósen = d͡ʒ/ tc., ale do seoho e dodano iesce odino * -yu u néocœnceiniex tvariex mõjsca rodou, otge, na pr.: * bliz(ycu) → blizyoc   ‘(positive degree) near’ → * * bliz-yu(s) → blizj =  * /bliʒᵊ/ ( * = tvar pisemno ne zaxovano, ta e rieceu, vierõten) = ‘(masc. nom. sg. indef. compar.)(a) nearer’,+ * -yu: * bliz-yu(s)-yu → * blizj+y → blizjiy = /ˈblɪʒɪj/, i znaxity tóge he * blizj — ‘(indef. masc. nom. compar.) (a) nearer’. Ale (!) œd seohoge slova ‹bliz(yoc), ouge definite masc. sg. nom. e ‹blizjchiy› /ˈblɪʒ.ʃɪj/ iz ponóulenuimy * -s- u * -yus, otge, inacye caziõtchi, blizjiy = /ˈblɪʒɪj/ e * bliz-yu(s)-yu, a blizjchiy /ˈblɪʒ.ʃɪj/ e * bliz-yus-yu. Otge tou e znacylivo oucazati na * -s-. 
Prote, pri * -ē drougoho * -yu neyma het’, por.: bez * -ē-: * bliz-yu(s)- + -yu → blizjiy /ˈblɪʒɪj/ proti * bliz-yē-yu(s)- → blizjiey/blizjay /blɪʒaj, blɪʒej/ — bez drougoho * -yu.

Спасибі, дуже допомогли розібратися в темі!

אלישע פרוש прокоментував переклад
07:06

-

Cyto imé tout perédati ‹pervo•, pervcho•›? Ne ouge ‘betha’? Yac?

אלישע פרוש прокоментував
07:05
слово мільйон

@Bœgdan Youxyco

Cde na Tolóçie?

אלישע פרוש прокоментував
07:05
слово мільйон

@Kuľturnyj aborihen

»Bœgdan Youxyco
Гадаю правильно почали ,що розбираєте від "тисячі"«

Ale * suto tem e ne œd ‘1000’ a œd ‘10000’.