Останні події

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
16:51

Не все одно. Це те саме, що звати Україну — Русь

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
16:35

А хто свариться? 😃

Артур Шапошник прокоментував переклад
16:07

Будь ласка, не сваріться.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
15:56

> теперішня просвіта цінить не знання та вміння говорити мовою, а "правильність" ужитку теперішньої правописі

Бо совок ньикуди не зник.

> гід

Чого не рік?

> 2012

Ого... Хоча я підозрював. Жаль, що більше таких мовників, як пан Олисій Поруш, нема в нас, бо майже всі гинші якоюсь дурнею маються.

північна америка -нова північина/новопівнічина.
Південна америка -нова южина/новоюжина.

переклад новина

Або новосвітина
Новий світ

Kuľturnyj aborihen додав до слова європа
15:40
переклад західнина

Kuľturnyj aborihen додав до слова азія
15:39
переклад східнина

Kuľturnyj aborihen додав до слова африка
15:39
переклад південина
Євген Ковтуненко прокоментував переклад
15:21

Або так:

тако/такъ. можємо творити стандартъ на основѣ допєтрѡвскоѣ къıрилицѣ· та въ кожднѡмь разѣ такоѥ письмо бѫдє(ть) значно тѧжчєѥ за нъıнѣшнѥѥ˙

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:45

Наприклад, тут (2012-ий рік):
https://lingvoforum.net/index.php?topic=53528.0

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:39

»Так ˙ мꙑ можємо творити стандарт на основѣ допєтрѡвскоіꙑ кꙑрилицѣ · та в ко̀жднѡмь разѣ такє письмо бѫдє значно тѧжшє за нꙑнѣшнє :«

А в тім, не знаю, чи тяжча буде така правопись. З одного боку вона етимологічна та архі-/діафонематична (тому всі схожі на вимові та стоплені в усяких говірках фонеми значимо різними буквами), тому доведеться вчити, як писать опрічні морфеми.

А з другого — теперішня правопись аж рябить усякими правилами та, як кажуть, винятками, що їх тяжко спрогнозувати, тому її самої тяжко навчитись через нестачу непохитної логіки.

За це кажуть і теперішні шкільні оцінки з української мови (теперішня просвіта цінить не знання та вміння говорити мовою, а "правильність" ужитку теперішньої правописі), і потреба в опрічному заправлянні з напутником поза школою, щоб упоратись із тестами.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
14:09

"Альтернативне мовознавство?" На яких же форумах?

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
14:07

»Хьиба ви не бачив, він же починав з кирилиці на взірець середньоруської«

Пам'ятаю, що бачив, що він у році вісімнадцятім по дев'ятнадцятий десь писав кирилицею, та то він тоді, видно, просто експериментував із кирилицею якийсь короткий час, бо латиницею він писав іще давніше, що видно з його дописів на Фейсбуці та мовницьких форумах

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:23

Так ˙ мꙑ можємо творити стандарт на основѣ допєтрѡвскоіꙑ кꙑрилицѣ · та в кожднѡмь разѣ такє письмо бѫдє значно тѧжшє за нꙑнѣшнє :

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:10

Нє „звѫчить“ : ‹Бѡг› є [byːɣ̞̻ ~ bʷiᵝɣ̞̻] · а ‹бѣг› є [b(ʲ)iːɣ̞̻ ~ bi͡i̯ɣ̞̻] :

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:08

> так, можливо, десь на Закарпатті кажуть по іншому, але, як на мене простіше з тим, що є, і все-таки, в Латиниці нема ч, ш, ж та інших звуків.

Але ж тут далеко не лише південний захід! Латинська правопись п. Поруша звертає ввагу на багато правобережних рис живойи мови, що йих льитературна просто нехтує.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
13:02

> Олисій-сподар грішить тим, що не розрізняє кирилицю та гражданку

Хьиба ви не бачив, він же починав з кирилиці на взірець середньоруської

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:45

»Вона міжнародна, бо Британія, Іспанія, Португалія та Франція дуже затято втюхували її іншим народам, та витісняли їхні мови, писемності тощо. Так, москалі те ж саме робили з кирилицею: поширювали її не через добрий спосіб, але є різниця між Гражданкою та козацькою кирилицею (з тими Ѧ і Ꙋ).«

Звісно!

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:43

Олисій-сподар грішить тим, що не розрізняє кирилицю та гражданку

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:20

То й що? Це слово вже давно зазнало десемантизації. Воно вже тепер не значить те саме, що й давніше.

До того ж, спитуватися переписати історію й мову на теперішній західнояврупський секулярний та ліберальний лад — марна та вадлива справа.

Так свого часу чинили радянські історики та мовознавці, щоб обґрунтувати своє вчіння про один рід трьох братських народів.

Артур Шапошник прокоментував переклад
12:20

Не Гражданку, а звичайну українську кирилицю, яка була до Гражданки, наприклад: незаслужено втрачений Ѧ, який замінили на Я. А ще, кирилиця взагалі-то, може передати всі звуки української мови. І так, можливо, десь на Закарпатті кажуть по іншому, але, як на мене простіше з тим, що є, і все-таки, в Латиниці нема ч, ш, ж та інших звуків. Та й, Латиниця не спроста міжнародна! Вона міжнародна не тому, що вона зручна (це не правда, там багато звуків потребують або диграфи, або милиці у вигляді діакритики, або повністю нові знаки, які, якщо з'явилися пізно, то тоді мало шансів того, що в Юнікоді щось буде). Вона міжнародна, бо Британія, Іспанія, Португалія та Франція дуже затято втюхували її іншим народам, та витісняли їхні мови, писемності тощо. Так, москалі те ж саме робили з кирилицею: поширювали її не через добрий спосіб, але є різниця між Гражданкою та козацькою кирилицею (з тими Ѧ і Ꙋ).

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
12:13

Тут гражданку й просять.

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:02

+++, як за синонім

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
12:00

То Ви за гражданку кажете.
А добра кирилиця, звісно, може передати всі архі-/діафонеми всіх руських говірок

змінився найкращий переклад для слова солідний
добрячий
4
Bœgdan Youxyco прокоментував
09:40

як належить - he xuibity

07:50
переклад сотейка

Спеціальна ринка для приготування французького соте. Ця французьска страва започаткувала цілий клас посуду для приготування, а саме: наче і пательня, але й як каструля, і вийшло щось середнє, а саме: доволі глибока пательня, ще й, як правило з ручками, як у каструлі.

Володимир В. Вертислово прокоментував переклад
07:24

Ніколи про це не думав, але так, Олисієва правда. Те що когось уже "займали" звучить засудливо й застаріло

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:21

@Bœgdan Youxyco

Ne znaiéte slovo ‹pluitoc, pluitcuy› „shallow“?

«але я не виджу тут добрих перекладів«

Inose, ta xuiba tó znacity oge xuibity dodati „bõdy cyto“, sliedouiõtchi za Mõdrovomy (i œn lioubity pisati „neyma jadna dobra prostira, tomou dodasty te same slovo na peréclad, abo cytosi he „izioum“)?

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:13

Sablia

@Carolina Shevtsova

/ˈʃabʎa/ bõdé pisano ‹chabla›; ‹l› po ‹b, p, m, u (v)› e /ʎ/ (peréd ‹e, è, é› [l]).

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:12

»А українською кирилицею як?«

@Артур Шапошник

Ta nacy e Vam ota cuiriliça? Ona ne mogé perédati zveagymena (phonemes) rousscoï móuvui he xuibity.

אלישע פרוש прокоментував
06:06

zabezpéca / obezpeca

___
Tvoreno cerpagnuimy perécladomy lat. **insecurantia (neviedomo u lat. — tó e lat. pratvar d.-phran. *enseürance, oge e œd toho lat. pratvara). Lat. slovo (viedome) e ‹securus, secura, securum›, yno primeitno iméno, znaceatchi „bezpecen, bezpeicyna, bezpeicyno“. Rous. ‹bez•peca› tòcyno utority lat. ‹se•cur•›, cde ‹se•› znacity „bez = mimo, unie“, a ‹cur•› „pecielouati (dbati o cœmy)“. Perédcép ‹in•› u eag. ‹insurance› e œd phran. ‹en•› u phran. ‹ensurer› „zabezpeciti, obezpeciti›, i tout slougity he posiliti znaceigne pne slova, otge samoho znaceigna ne nesé, tomou ya daiõ dva tvara iz tacuimige pocépui posileigna: ‹za•› ci ‹o•›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
05:53

Jaden izveazoc.

אלישע פרוש прокоментував
05:53

provieteny, provietni-, provietn-

/pro.ˈʋi͡e.təɲ/, /pro.ˈʋi͡et.ɲ-, pro.ˈʋi͡et.n-/

Œd ‹proviet› „professio“ (v. професія (фах), Obgovoreigne) + uzteagynui pocépui (relational suffixes) *-yn- ta *-yos.

אלישע פרוש прокоментував
05:13

@Carolina Shevtsova

E pèuna, xotcha i tònca, rœzniça u rouxyneignie rous. ‹poclic›, niem. ‹Beruf›, nzm. ‹beroep›, slvç. ‹povolanie›, ceix. ‹povolání› yz odinoho bocou, ta lat. ‹professio› yz drougoho. Pereidgynœi sõty cerpanœi perécladui tacoge latinscoho slova ta ne ‹professio›, ale ‹vocatio›. Oba receni znaceaty priblizno te same, ale docui opisouiõty viedgiyscui perviesnuy crõg coristagna yz yéiou — pocitagna (religio), tocynieye, coli móuva o ustõpie u yn read çerque. To recein ‹vocatio› œdznamenoua (used to denote) „clicagne“ (lat. ‹vocare› „clicati“, por. i niem. ‹rufen›, nzm. ‹roepen›, slvç. ‹volať›, ceix. ‹volat›) a tó Bogomy, yz bocou Boga, stati vieren ynou readou çerque, slougiti Bogou, tbt. tou e dieya lioudinui stradna. Meidj tuimy, to recein „professio“ e œd rieci ‹profiteor› „progolósiti (viernœsty slougiti), vuiznati, posouliti (promise)“, perviesno, vierno slougiti i derjati ci sliedouati pràvilam ta readou, a pozdieye svietscam zaineaittyam. Martin Lüther, perécladauxi Sveate Pisymo, uzea lat. ‹vocatio› œd ‹vocare›, oge niemeçscoiõ e ‹rufen, i tvori œd yeoho iméno ‹Beruf›. A ouge za niemeçscoiõ bie pac tvoreno slovianscœi slova œd slovianscuix riecey (v. vuisje). Otge, yac ya vidiõ, ta slova tvorenœi za lat. ‹vocatio› sõty tiesnieye poveazana iz dieyeiõ Boga ci „Vuischoï Silui“ (Œn/Ona bo „‹vocat / clic雓), i tomou u menchie mierie opisié te cyto to poem „professio“ znacity. Iesce raz, docui u medjax pocitagna, obie slovie ci oba receni ci pœyma znaceaty te same, prosto ‹vocatio› e dieya Boga, a lioudina, ni bui, „stradno“ priimé te clicagne, a ‹professio› e dieyeve progolósieigne lioudinoiõ samoiõ, i tomou droughe blizje perédasty „viernœsty“ svietscam zaineaittyam.
Tomou, znaiõtchi ouge viedome slovo ‹poclic›, ya gleadax po ynie inchie slovie, oge blizje bui perédalo lat. ‹professio›, a ne lat. ‹vocatio›.

змінився найкращий переклад для слова інвойс
облічка
10
змінився найкращий переклад для слова курорт
оздоровня
12
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
01:37

+

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:38

+, cestnota < чьстьнота

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:26

+, uxydui

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:22

Рупить мене, що в нас може відповідати московському хуйня, на хуй?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 23:19

Не схоже, а просто є. Нема чого й думати, —.

вчора 22:47
переклад ходаки

https://web.archive.org/web/20180728000315/https://dialectstat.wikispaces.com/file/view/new_dialect314.png
Хоча словники r2u й ЕСУМ пишуть, що це не чоботи. Може, як часто буває, в говірках зсунулося на новішу чи просто тепер поширенішу тяму

вчора 22:27
переклад но

Aбо ще спосіб виправити "ніцно": лишити тільки но. В живій мові таке буває, там, "він но бігає" ≈ "він ніцно бігає", таки з цього і йде. Звісно, як ЕСУМ і пише, це радше просто "тільки", але гадаю може згодитися

вчора 22:04
переклад нично, нічно

Або нич но, ніч но
Говіркове "ніцно" (щонайменше західноподільське), але ніц
Рід пояснюють відміни в описі

вчора 21:43

r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ще не певен — як і з бешкетником — що це слово дотягує аж до хулігана

вчора 21:41

r2u.org.ua: Урвитель
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=урвитель
Змалку чув з в-, хоча такого менше в мережі
Ну і це до загального слова, не тільки футбол

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:09

Це слівце схоже на евфімістичне перекривлене московське ⟨нафига⟩, або ⟨нахуя⟩

змінився найкращий переклад для слова єрунда
дурня
6