Останні події

Згоден, пропоную вилучити, бо це просто збірне поняття з двох уже наявних слів.

»Правда? А відки'сте таке взяли?«

+

Утворити нові числа ,видозмінивши наявні ,чи повністю з нового розпочати . Бо в матиматиці є надто багато названих чисел ,тотже гугл,ґ⁶⁴ тощо

Для нас є тяжче утворити своє чим запозичити те ,що ми не розумієм .

Тьма за 10 тис. Добре .
Не проти тьми , проти є за " дві двітьми" ," три тритьми" тощо.

@Kuľturnyj aborihen

»утворити значення від інших слів зі тямою "гладшати ,повніти,тити..."«

Tó ouge e slovo ‹tuiseatcha›. Ta he ‹tuiseatcha› za ‘1000’ u rous. e viedomo i slovo ‹tyma› za ‘10000’. To ceomou prineati odino a ne drougoe?

@Kuľturnyj aborihen

»аби не було два два двадщачина ,як приклад.«

A cto prostiraié tó?

@Kuľturnyj aborihen

»Не варіант«

Aha...

»Творити від наших чисел не мина .
Потрібно геть инший підхід«

»Утворити нові числа .
Ті ,що маємо для цих міліонів біліонів і прочих не годятьця .«

Ne vies oge ou nas ouge sõty svoya slova za ‘million, billion’.

boucui-citacy / citeç

___
Cerpanuy peréclad ‹beta reader›, atge ‹beta› tou e za imenami gicola vuipouscou propiseja (software release life cycle): pre-alpha, alpha, beta tc.. Beta ne znacity ‘peréd, do’, ni ‘pœslie, po’, ale prosto ‘b’ za/po/pœslie ‘a’, he u ‘pervuy’, ‘drouguy’ ale pismenami, tb. ‘pervuy sciebely = sciebely a, drouguy sciebely = sciebely b’ tc., a coli rousscuimi imenami pisymén, to ‘az = alpha’, ‘bēta = boucui’.

@אלישע פרוש, ось де:

/Толока/Усяка всячина/Великі числа

אלישע פרוש
Руське «ласий (-а, -е)» — від праслов’янського «лизати». У руській мові є повна форма безпосередньо від *muls-, але я її не простежив: очікувано було б /mows-/ (включно з [mus- ~ mo̝s-]). В інших слов’янських мовах із повною відповідністю відомі: чеське mlsat, словацьке mlsať, а також діалектне молса́ть, і форма на mus- у сербохорватській. У руській є малі́цкати (SIRM III, 373) «смоктати», що може походити або від *moloz-sk-a-ti ← *melz- «доїти; смоктати» (+ -sk-a-ti) з розвитком */mɔl-/ → [mal-], */-loz-/ → *[-lyz-], */-z-sk/ → [dzsk] → [tsk]; або ж від того самого *muls- через так зване «паразитичне» *o: */molz-/ → */moloz/ + *-sk-a-ti → */moˈlozskati/ → *[moˈlʉdzskati] → [maˈlytskaty] — «інтенсивно лизати → смакувати щось у роті ≈ куштувати».
Форма «мус-» у мусцати «гладити, легко торкатися», муснути «ледве торкнутися» ← *mou-sk- (SIRM III, 540: му́скати, му́снути; SISM XX, 197—198 *muskati; зокрема сербохорв. діал. muskot «лизати»).
Мусува́ти (SIRM III, 541) «обдумувати, ретельно продумувати»; там само мусува́тися «швидко крутитися довкола», му́шляти «розмірковувати, міркувати» — за SIRM імовірно від *mons- «мислити, мисль» (а muisl- від monsl-). Припущення про походження від *моцувати ← міць видається малоймовірним. Порівняно з гіпотезою від *mons- «думка», можливе також походження від *muls- «лизати» через семантичний розвиток «ретельно жувати → ретельно обдумувати».
Є й інші пов’язані слова, але я їх не знаю.
¹ Важливість цього полягає в тому, що якби ці слова справді існували в руській, не було б потреби запозичувати смак, смакувати чи, як москальське вкус, вкусен, вкушать.
² На сайті Etymologiebank (нідерландський етимологічний словник), а також у SIRM і Wiktionary, розглядаються лише германські форми, не згадується можливе балто-слов’янське походження, і далі просто зазначено «подальше походження невідоме».
У J. de Vries (1971), Nederlands Etymologisch Woordenboek (Лейден) згадується литовське smagùris «вказівний палець» у значенні «палець для ласощів» (‘snoepvinger’), від пракореня *smeg(h)- «смакувати»; припускається також, що германське smak- може бути субстратним словом. Там же згадується готське smakka «фіга».
У N. van Wijk (1936 [1912]), Franck's Etymologisch woordenboek der Nederlandsche taal (Гаага) подається можливе зіставлення з лит. smaguriaĩ «ласощі», smaguris «ласун», smagùs «приємний», польськ. smagły «гнучкий; худорлявий». Індоєвропейський корінь smag- / smeg- / smog- міг означати «м’яко ковзати по чомусь» і бути розширенням smê- (пор. «smaad»). Англосаксонське smacian «пестити» має інший голосний.
Якщо зіставити значення германських, слов’янських і литовських форм («смак» — «лизати, щипати» — «смужка» — «смога, чад» — «чмагати»), це може вказувати на спільну первісну семантику «гладити, легко торкатися».
³ Це наводить мене на припущення, чи не може це бути джерелом руського шупити «тямити, знати, гадати», шуп «тямка, розуміння» (SIRM VI, 491). У SIRM глибша етимологія не подана. Можливе походження від праіндоєвропейського kseu- / skeu- «колоти, штрикати» з різними розширеннями (-p-, -k(s)-, -st-), пор. рус. щупати, щуп; чес. šoustat, šukat (у первісному значенні «колоти, штрикати»); словац. šúchať «ворушитися руками, ліктями»; можливо також рус. шукати та польське szukać. Семантичний розвиток міг бути: «торкатися → випробовувати на дотик → відчувати → пізнавати».
Однак ця гіпотеза потребує обережності, оскільки фонетичні переходи не цілком прозорі й можуть вимагати додаткових припущень.