вірус -- чужинець, мейкінг -- робство.
Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови / ред. Л. В. Ушкалов ; пер.: С. В. Вакуленко, А. І. Даниленко ; Канадський інститут українських студій, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Харківське історико-філологічне товариство. Харків : Акта, 2002. XII, 1054 с. + дод. 1-4. (Класика української науки). ISBN 966‐7021‐62‐9. ISBN 966‐7021‐34‐3 (серія). С. 921.
В обговорінні
»середнє л«
Tó e construct. U dieystvnosti, |lʲ| — yz poconou ('a priori') "meacco" mogé bouti riecéuleno i he [lʲ] i he [ʎ] ci [j] ci [ɫ] ci [w]. Porœunayte vuimóuvui slœu: ‹bœlche› ci ‹cœilco›: [ˈbylʲʃɛ], [ˈbʉlʃɛ ~ ˈbʏlʃɛ], [ˈbʉɫʃɛ ~ ˈbʉ͡wʃɛ ~ ˈbʏːʃɛ], [ˈbyʎʃɛ ~ ˈbyjʃɛ ~ ˈbyːʃɛ], [ˈk(ʲ)ylʲko ~ ˈkyʎko ~ ˈkyjko ~ ˈkyːko], [ˈk(ʲ)yl(ʲ)ko ~ ˈkʏl(ʲ)ko ~ ˈkʉl(ʲ)ko ~ ˈk(ʲ)ʏɫko ~ ˈk(ʲ)ʉɫko ~ ˈk(ʲ)ʉwko ~ ˈk(ʲ)ʉːko].
<Навпаки. <Квітень> – галицьке, то либонь од польського <kwiecień>. Наші ж рослини "цвітуть", а не "квітуть", то й маємо <цвітень>.>
Неправда ваша. Наддніпрянці кажуть "квітень":https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/449/mode/2up. А що вже рід слова, то недобре їм туманить голову, аже питали про вжиток.
А <березіль> – давніше назвище, од *др. березозолъ. Знову ж, <березень> можемо лишити полякам, як <brzezień> (нехай замінять ним латинське <maj>)
Те саме не зайвим буде сказать про "березень"-"березіль":https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/27/mode/2up.
До того ж, ще має буть "липець" замісць "липня":
r2u.org.ua: Липець
Наприклад, тут: 
бемоль (nicotra rodou)
»Простир п. @אלישע פרוש«
(@Bœgdan Youxyco)
A cde e?
Sliedouiéte Labounscomou?
To vuiclad u SIRM (I 408 ‹віщати›) e menchmi sõmnieuen, coli ne prosto xuiben. To tvar ‹віщати›, he i veatscue ‹вещать›, e, imoviernieye, *uoyd-t-i-a-ti, œd *uoyd-t-i-ti → ‹viestiti›; tb. *‹viestiti› (← ‹viesty›) → ‹viestiati / viestchati›, znaceatchi *"davati/sulati viesty, viesti".
Staroslovianscue ‹вѣщати / вѣштати›, dieystvno izteajaiõtchi *uoyt-i-a-ti ← *uoyt-i-ti (→ rous. ‹vietiti›) ne znacity "sulati viesti". St.-sl. ‹вѣщати / вѣштати› e ceasty slœu he ‹отвѣщати / отвѣштати : отвѣтити›, ‹завѣщати / завѣштати : завѣти›, ‹обѣштати : обѣтити›, ‹привѣштати : привѣтити›, ógy yim teacnõty u rousscie tvarui: ‹œdvietchati / œdvietiati : œdvietiti›, ‹zavietchati / zavietiati : zavietiti›, ‹privietchati / privietiati : privietiti›, iz *uoyt- *"to phrase, utter, say ( → advise)". Ale znaceigne rousscoho slova e "sulati viesti" — ne "móuviti, govoriti, recti", i pravomierno vuixodity yz ‹viestiti› → ‹viestiati / viestchati›, œd ‹viesty› (*uoyd-t-y-s; œd *uoyd- u ‹vieda, viedati, viesti ← *uoydti 'know; wissen'). Por. iesce, iz /•ʃt͡ʃa•tɪ/ : /•tɪ•tɪ/: ‹vzviestchati / vzviestiati› /zʋiʃt͡ʃatɪ/ (tacoge ‹yzviestouati›) : ‹vzviestiti› /zʋistɪtɪ/ "to bring [good] news", ógy i u staroslovianscie teacné tou tvarou ‹vuzviestiti / възвѣстити : vuzviestchati / възвѣщати›, a ne ‹възвѣтити : възвѣщати / vuzviejtati / vuzviechtati›.
Iesce, u tie tvarie ‹blagoviestcheigne›, ino ta ceasty ‹blago•› e neroussca, ale ‹•viestcheigne› e œd ‹viestchati / viestiati : viestiti› "nesti viesty [dobrõ]", i ne e œd *uoyt- "speak, say; phrase, utter", ale œd *uoyd-t- → ‹viest•› "news; know, make known".
Кърмо
З огляду на переклади кібернетики
»Хто передає, кому?«
@Дивій Лабунський sam ge pisiéte: »лат. trānslātio 'передавання'«.
Por. iesce gr. μετάδοση, iz ‹•δοση› ( ← d.-gr. •δοσις›) '•daigne, •datcha, •dattye'.
"To crasche lixiati" cyto? (I yac dóugo "lixiati"). Cyto znacity "dovedeit sea"? Silouié Vas cto? I cyto za "dourniõ cailcouati"? Gleanyte ceomou tó zvano e 'a Jackpot' (@Друга Путь e pisau gorie).
Ou Vas (he ou mnoga) e xuibne ròzoumiegne toho cyto "calque" e.
ⷫ ⷢИв'їння,
ⷫ ⷢ– приголоска
ⷢВ'їння
ⷢ– голоска
Вити
Малорусько-німецький словник 1886р. (Желехівський Є.І.): Ла́пка: ... 2) Falle, — на ми́ши Mäusefalle. Та й у Грінченка лапка 6), в РУАСі на западня, капкан, крысоловка, ловушка, мышеловка. З одної примітки в РУАСі, джерела в Грінченка й поширеності лапати "ловити" — слово більше заходу країни
хай буде.