> > https://slovotvir\.org\.ua/users/b\-gdan\-youxyco
> >
> > Yac ciniste otõ tabliçõ?
>
> Не розумію вашому запитанню. Коли ви мене питаєте, як створити таблицю на толоці, то в розмітці:
>
> ```markdown
> |Title_1|Title_2|Title_3|
> |---|---|---|
> |Cell_11|Cell_12|Cell_13|
> |Cell_21|Cell_22|Cell_23|
> |Cell_31|Cell_32|Cell_33|
> ```
Aino, ysé puitax. Mieniõ Vam.
Ta bõdy yaco, ya buimy, osœbno, voliu tõ „pœltauscõ“ vuimóuvõ za ynõ pomanlivõ.
Полтавську вимову л?
дєсѧтник
deseatnic
дєсѧтинник
deseatinnic
Словар Давнеруської Мови Срїзнївського:
десѧтиньник–δεκαρχος, decanus.
справозбір
@אלישע פרוש
»Ta nou, ceomou tac pisiéte?«
Ne ymau bõu esmi gadcui oge to e veatscizna. Teperv’ rózumieiõ.
Юнга -- молодик (в науці на кораблі)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
r2u.org.ua: юнга
Ю́нга = молоди́к (в науцї на кораблї).
- С. Іваницький, Ф. Шумлянський. Російсько-украї́нський словни́к. — Вінниця, 1918. — С. 522. https://archive.org/details/slovnik35/slovnik35/page/n520/mode/1up
Позитивна риса, якість кого-небудь.
Nou, tout u pricladax ⟨u prinçipie⟩ ougivano yac parasita, yac tacõ ceasrcõ, cyto b’ pomeakciti neiõ poperédniõiõ riecy abo gadcõ, ci vuisloviti vagagne.
Porœuniay:
U receigni »Odin mœy znayeomuy, cyto iz nimy mui naouciali sea u universitatie, zacoxau sea, cyto iz nimy, u prinçipie, traplealo s’ ne tac ceasto.«
Tout »u prinçipie« slabity tvérdœsty rieci za té, cyto coxati sea u comous’ tomou znayeomomou traplealo s’ ne tac tacui ceasto. Tout ono zancity té samoe, cyto "yzcdebœilcha".
A u receigni »Ya, u prinçipie, izgoden« ispolõcui »u prinçipie« ougivano yac ceastcui vagagna abo nepóunoyie izgodui. Móuv’, "mynie sé ne zoüsiemy do oupodobui abo mynie liencui, ta uge seilcœs’, nexay bõdé".
Ne péuen, cyto ⟨u poconie⟩ "œd poceatcou, u osnovie" tout izgodity sea. U deyacomou inchomou contextie ono yz póuna izgodity sea, a ot’ na zamienõ naipoxirenieychix tepérvietchnix znaceigneu sieyeyie spolõcui »взагалі, загалом, в цілому; здебільшого, переважно« — ne péuen.
⟨кал⟩ навіть не »ніби«, а точно руське.
Та Грінченко значить інше значіння за головне (https://hrinchenko.com/dictionary/word/21888-kal):
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Не вигадуйте про "не є питомим". Ось у Котляревського купа слів на -ся: 
uk.wikipedia.org: Енеїда (Котляревський)#Мовні особливості
ci „tòcynoiõ vuimóuvoiõ“ mienite ynõ pomanlivõ
Як я сам можу навчитися й людей навчити, коли не буде досить точної звукозаписи?
„yasne / hostre“ /l/ ta „temne / debele“ /l/ si ne stoeaty proti zveagymeinno
Або й так
»Не всі прикметники мають цей суфікс, навіть від дієслів«
.@Римидолов Вертислово
U rousscœy moúvie, bezpocépœi primeitna, he pràvilo, znaceaty derjagne (possession) toho cyto sam corein ci peny yna dana primeitna znacity. Napr., ‹xirocolist› e o ynie derévie iz xirocomy listtyemy, cde tó primeitno ‹•list› e bez yna pocépa, ‹dóugorõc›, ‹sinezõb›, ‹vuisococeul› tc. — use bez yna pocépa i znacity derjagne.
Œd ‹roup•› u rieci ‹roupati, roupiti› „to concern, insterest“ ne mogé bouti yn tvar bez pocépa, bo ne „interesting“ ne znacity derjagna.
Ta yac mogé tó bouti œd ‹utœr, utor•›? Utœr (utor•) znacity tege he ‹droug›, lat. ‹duplus› ( → phr. ‹doublet›) ge znacity „dvœyen, dvœy“, ponevagy e tó, he otó, „dvoyeigne“ yna slova u inchie’ho tvarie (i, he pràvilo, u inchie znaceignie).