> Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd¹ /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
Yac * /ᵉɑ̯/ po * k, * g, * x, * j geliede (‘da’), dvoyaco, dlia govorœu, i /ɛ/ i /o/ (drougoe peréd izcladomy iz neperédnïmy golósnomy), ta u pravopisi ya’smi tó riexiu dvopisomy ‹eo›, por.: ‹ceolo› /t͡ʃɛlo/, /t͡ʃolo/, ‹yeoho› /jɛɦo/, /joɦo/.
___
¹ — Viedie’ste xtieli recti ‹pœsylie, po›
Rózoumieiõ se riexeinïe. Spasibœg za œdpoviedy!
__
Tac, xuibiu eismy.
Do recenoho vuisje,
»художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.« — inacye eaghelscoiõ:
»(rhetoric) The quality of a statement that, when taken in context, may actually mean something different from, or the opposite of, what is written literally; the use of words expressing something other than their literal intention, often in a humorous context.«
(Wiktionary),
»‘figure of speech in which the intended meaning is the opposite of the literal meaning’« (Douglas Harper, Online Etymology Dictionary 2001–2026).
Za SIRM (II 317) e ‘ironia’ tó prixovano glouzouagne, a ne prosto yno glouzouagne, iz tacuimy znaceignemy ou lat. ‹ironia›, œd gr. ‹ειρωνεία› ‘yna stienena, olgiva neviedomœsty’, œd ta slova ‹ειρων› ‘xuitroun, lõcau, lõcaveç, brexoun, brexacy’, oge e œd ta récla ‹ειρω› ‘arcõ, govoriõ, voriõ’. Za SIRM (tamge) ta Wiktionary (εἴρω — Etymology 2), e ‹ειρω› œd *weyrō ← *wérryō ← *wériō, i poveazano iz ρήτωρ (← *wrētōr) ‘vitiya’, lat. ‹verbum›, got.‹waurd›, eag. ‹word›. Inacye, za Wiktionary, e vzvedeno i do d.-gr. ‹ἔρομαι› ‘puitaiõ’, ← prahel. *erwomai, yz prai.-e. *h₁row-neh₂-, œd prai.-e. *h₁rew- ‘puitati, yscati’
(https://en.wiktionary.org/wiki/ἔρομαι#Ancient_Greek), ta tocdie ne yasno e → ‹ει•› u ‹ειρωνεία›.
Greçscoiõ ‘nasmiex’ e ‹χλευασμός›.
To eaghelscuy Wikislœunic tóucouié gr. ‹χλευασμός› eaghelscoiõ he:
‘1. Irony (as a figure of speech)’
‘2. mockery, piece of impertinence, (incidence of) scoffing’.
Yac samo tó slovo ‘ironia’ e greçsco, puitax u Googlie¹ greçscoiõ: »Ποια είναι η διαφορά μεταξύ ειρωνείας και χλευασμού«, s.r. yaca rœzniça e meidj slovama ‹ειρωνεία› ta ‹χλευασμός›.
Meidj tuimy puitau biex i eaghelscoiõ: »is ridicule a term for a rhetorical device«, i œdpoviedy bie:
»Yes, ridicule is considered a rhetorical device and a powerful persuasive technique, often categorized under sarcasm, satire, or wit. It is used in arguments to make an opponent's position seem absurd, contemptible, or unworthy of serious consideration.«
Ose e œdpread zapuitou greçscoiõ yz Googla:
Η κύρια διαφορά μεταξύ ειρωνείας και χλευασμού έγκειται στην πρόθεση και την ένταση: η ειρωνεία είναι συχνά ένα σχήμα λόγου (έμμεσο) που μπορεί να είναι χιουμοριστικό, ενώ ο χλευασμός είναι άμεση, κακόβουλη περιγελοποίηση με σκοπό την προσβολή.
»Ta golóuna rœzniça meidj [slovama] ‘ειρωνεία’ ta ‘χλευασμός’ poleagaié u namierie ta natõzie. ‘Ειρωνεία’ e ceasto tvar móuvui (nepreama), mogõtchi bouti vóugotava (humorous), olni nasmiex e pream, zlœsten.«
Ειρωνεία (Irony): Είναι η χρήση λέξεων για να υπονοηθεί το αντίθετο από αυτό που κυριολεκτικά λέγεται. Μπορεί να είναι λεπτή, ευφυής και να χρησιμοποιείται για χιούμορ ή για να αναδειχθεί μια αντίφαση (π.χ. τραγική ειρωνεία) χωρίς απαραίτητα να στοχεύει στην ταπείνωση κάποιου.
»‘Ειρωνεία (Irony)’: E teréb slœu umieniti tó protileglo tomou cyto pismeinno receno e. Mogé bouti pœdnitna (subtle), ròzoumna, ta terébouana pro vológõ ci oucazati na protirieccié (n. p., ‘‹τραγική ειρωνεία›’) ne miereatchi neminõtche priniziti coho.«
Χλευασμός (Mockery/Ridicule): Είναι η ανοιχτή περιγελώμενη στάση, ο εμπαιγμός ή η λοιδορία. Σκοπός του είναι να γελοιοποιήσει κάποιον, να τον μειώσει ή να τον προσβάλει άμεσα. Ο χλευασμός είναι συχνά σκληρός και επιθετικός.
»‘Χλευασμός (Mockery/Ridicule)’: E tó œdverto glouzlivo stauleigne, xoula ci droceigne. Gleadity smïati, maliti, ci preamo obraziti coho. ‘Χλευασμός’ (nasmiex, gloum) e ceasto jorstoc ta napadoc.«
Clioucyrœzniça:
Namier:
Ειρωνεία: Υπαινιγμός, χιούμορ, ανάδειξη αντίφασης.
»Nateac, vóugota, protirieccié.«
Χλευασμός: Προσβολή, ταπείνωση, γελοιοποίηση.
»Obraza, maleigne, gloum.«
Põty:
Ειρωνεία: Έμμεσος, συχνά λεπτός/έξυπνος.
»Nepream, ceasto tònoc/dotèpen.«
Χλευασμός: Άμεσος, εμφανής, συχνά ωμός.
»Pream, ocivist, ceasto suir.«
Pociouttia:
Ειρωνεία: Μπορεί να είναι παιγνιώδης.
»Mogé bouti igrayliva.«
Χλευασμός: Είναι κακόβουλος ή περιφρονητικός.
»E zlœsten ta ganliu.«
Tvar:
Ειρωνεία: Δεν είναι πάντα επιθετική.
»Ne e use obrazliva.«
Χλευασμός: Είναι πάντα επιθετικός.
»E use obrazliva.«
Σημείωση: Όταν η ειρωνεία χρησιμοποιείται με σκοπό να πληγώσει, τότε μετατρέπεται σε σαρκασμό, ο οποίος αποτελεί τη "γέφυρα" μεταξύ της απλής ειρωνείας και του έντονου χλευασμού.
»Znamenati: Coli yz ‘ειρωνεία’ coristaiõty he obrazõ, stané ‘σαρκασμός’, oge e tomy “mostomy” meidj prosto ‘ειρωνεία’ ta natõgynomy vuismiexomy.«
Otge, ‘nasmiex’ (ni posmiex, vuismiex) ne e ‘ironia’, xuiba ròzxireno, he yn sõreaden recein.
___
¹ — Ne tociõ tout ocrema geréla oge yz yix Google nagromadjaié tui œdpoviedi.
спершу подумав додати також переклади "роблений" і "несправжній" (зі сторінки 
штучний), але все ж це не відокремило би згенеровані зображення від програмно змінених без втручання парозуму/ШІ
або плоджений
Від слова "плодити" як перекладу до генерувати
Значення: Створений штучним інтелектом.
Приклад вживання: Очі людей на згенерованих ШІ портретах частіше за все виглядають порожніми і загалом неприродними. Якщо є розсинхрон, це може бути…
дъıнникъ
ЕСУМ: ди́нник "гарбуз"
адамово ꙗблъко
ЕСУМ: яблоко (адамове) "банан, Musa paradisiaca L."
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 390. https://hrinchenko.com/dictionary/word/62562-xvarba
золотоѥ ꙗблъко
ЕСУМ: яблоко (любовне, золоте) "помідор, Solanum lycopersicum L."
У Грінченко : Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світ. 11. Cм. хварба. https://hrinchenko.com/dictionary/word/62031-farba
В "Енеїді" І. Котляревського 1798 року це німецьке слово вже існує: https://archive.org/details/eneyida1798/page/21/mode/1up Це слово вже давно засвоєне українською мовою. За правилами цього проєкту, цю сторінку треба запроторити до чистилища: https://slovotvir.org.ua/rules
я́мий – відповідний, стосовний;
Зворотне утворення від «нея́мий» – нестосовний, неправильний
Польське "зброя" утворене від брити.
Чудово ,куди кинути 💸 ?
За більші внески не теребно давати більше “голосів” лиш ,що до його думки чутка більше дослуховуватимуться ,не більше . Бо тоді понапливають глитарі й страх ,що буде.
на зразок «уособити», але з заміною «у» на «в» для полегшення вимови (й сприйняття на слух)
«-сєки»
То є ширеня вятскої простацкої балачки. Чи є мало вже молодь и так уже вятщена?