«Він трушний інженер: весь час щось читає, розробляє, вигадує»
У цьому значенні «затятий» пасує
"Мене просто хвилює, панове Роман Роман2 і Є. Ковтуненко, чи можливо узагалі хоча би частково відновити місцеву вимову?"
Уже ж не накидайтеся на мене, але я, просуваючи тут основи мислення, все ж поставлю, хоч би й для годиться, допочаткове питання: а чи точно треба? А навіщо?
Чи можна "теоретично теоретично" чи "теоретично практично"?
Що треба для того, щоб відновити місцеві вимови? Оточення. Якщо його надто мало або й нема, постає питання: чим буде відроджена говірка: воскреслим небіжчиком, чи таким же мертвим небіжчиком, якого смикають за мотузочки: Простіше кажучи, чи буде така говірка "живою"?
Припустімо, оточення є. Далі, скажімо, дитина, народжена в такому оточенні, опиняється в пастці: мова односельців -- українська? А мова, яку в школі вчать, теж українська? Причому що ближче говіркова мова до шкільної літературної, то тонша, слабша межа, то менше й складніше розрізнення, то більше проникнення літмовних рис у "говіркову", "домашню".
Але не забуваймо: 21 століття. Книги. Інтернет. Телебачення. Дитина, скажімо, будь-що зазнаватиме впливів літмови, інших говірок, інших одмін Української. Тому й кажу: "теоретично теоретично" можна накрити село, наприклад, куполом, заборонивши інтернет, радіо, ТБ, книги, газети, людей з інших місцевостей. Інакше вплив буде значний. І який переважить, як думаєте?
"Теоретично практично"? Що треба робити? Записувати, засвідчувати мову найстарших поколінь, що народилися й жили в місцевості, і, бажано, зазнали якнайменших впливів. Та де таких знайдете?
Демографія. Треба припинити відтік людей із сіл, зокрема в обласні центри, а також із країни. В нашому стані... Самі розумієте. Відродження сіл необхідне. Не тільки коли про Мову мова, звісно.
"Літературна мова - штучна. То чого ж ми не можемо її трошечки та й прикрасити?"
Тобто "прикрасити"? Як, чим саме? І для чого?
"Добродій Олисій дає МФА, а де ж він його находить?"
Мені це теж цікаво.
"Але літературна мова просто витіснила розмовну українську."
"Комуністична политика, до речі. Вони все любили під один стандарт."
То розрізняйте, будь ласка. Літературна мова як обов'язкова для всіх, яку всі мають знати й розуміти, необхідна.
Письмо літературної мови має передавати на письмі її вимову. Не менше й не більше.
Ніякої "комуністичної політики" немає, ніхто не присилює говорити тільки літмовою, ніхто не забороняє говорити по-говірковому там, де це прийнятно й доречно.
Існування літературної мови ніяк не суперечить існуванню говірок, їх явищ. І навпаки. Те, що робиться недостатньо (якщо не сказати, що не робиться нічого) для захисту говірок, це інше питання. Не можна сказати, що говірки вимирають тільки через те, що діти вчать літмову в школі. Неправильне ставлення, ніби літмова -- єдина правильна, це одна з причин. Точніше, не вказують, що літмова -- не єдина правильна. В основі Ваших роздумів -- хибна дилема: або літмова, або живі говірки.
Сподар Поруш зазвичай посилає на джерела — польові труди Сергія Николайова Львовича. Той записує діалектну мову письмом, подібним до МФА, але більш тонким. Раджу почитати!
Ось де можна їх стягнути:
https://independent.academia.edu/СергейНиколаев
Правда, Николаїв досліджує головно західне наріччя. Подекуди й північне. А от східне лишає позаду.
Може вживатися для дуелей без вогнестрілу.
Січа-рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї (шаблі, списа і т. ін.).
Навіщо це перекладати?
Колоритне слово, питомих слів не витісняє
Але літературна мова просто витіснила розмовну українську. Щиро кажучи, розмовною сьогодні є саме російська, хоча й з деякими елементами української.
Мене просто хвилює, панове Роман Роман2 і Є. Ковтуненко, чи можливо узагалі хоча би частково відновити місцеву вимову? Чи ще лишилися люди, для яких вона не є чужою? Бо в інтернеті не можу знайти нічого серйознішого за "а ви знали отаке діалектне слово?" Добродій Олисій дає МФА, а де ж він його находить? Чи він сам на слух чув?
Якщо слово вилітає у Відкинуті слова, то потрібно зробити так, щоб усі голоси на тій сторінці згорали
Не зовсім зрозумів — зараз якщо слово вилітає у Відкинуті слова то всі переклади (і відповідно їх голоси) ховаються. Чи ви маєте на увазі ховати голоси за Чистилище?
Цитую повністю: “😱🤣🤣🤣”
Так, погоджуюсь, це не дуже інформативно, додам обмеження, щоб хоча б декілька слів мало бути обов’язково. Такий стан речей почасти через те що немає віддій (реакцій) до відповідей, що загалом планується зробити також, пізніше.
Скоро такий вигляд будуть мати коментарі:
Кілька слів: 😱🤦♂️
Кілька слів: 🤣🤣🤣
Кілька слів: 😱🤷🏻♂️🤦♂️
"...але чесати всіх під один гребінь?"
Поки ж Ви не відповіли, додам, що Ви криво розумієте не тільки мою думку, а й суть літмови й письма. Письмо літмови -- письмо для запису літмови і тільки її. Ніхто, мабуть, ніколи й не хотів, щоб наше письмо було "для всіх говірок". Є засада +- взаємної однозначної відповідності: запис відповіда читанню, а читання (вимова) -- запису. Все! Спроби ж щось додати, наблизити до говірок тільки ускладнили б письмо й віддалили од вимови літмови. Ви закидаєте письму літмови, що воно не робить того, що й не повинне
А ці комуністи зараз із нами, в одній кімнаті?
"Романе, а Вас не бентежить те, що, судячи з Ваших слів, літературна мова покликана обслуговувати лише саму себе та не об'єднувати діалекти на письмі, але чесати всіх під один гребінь?"
Добродію Є. Ковтуненко, Ви дуже криво розумієте мою думку. Я її не раз уже пояснював, але в різних місцях. Мабуть, треба буде колись написати окремо на Толоці про це.
Так, літературна мова покликана "обслуговувати лише саму себе". "...не об'єднувати діалекти на письмі" -- належно це зробити просто неможливо. Якщо й творити щось схоже на страхопис добродія Єлисія, то вийде щось потворне без засади однозначності. Я вже це доводив не раз, хоч би й недавнє “usiõ” й “prosiõ”.
Літературна мова й не повинна "об'єднувати діалекти". Літературна мова повинна об'єднувати людей, у державі зокрема. Це мова, яку повинні розуміти й знати всі; це щось усереднене. Первинне -- усна мова. Переважній більшості місцевостей України притаманна таки шестизвучинна (-фонемна) узлада (система) голосних.
Перш ніж я продовжу пояснювати далі, дайте, будь ласка, відповідь на 1 питання: чи вважаєте Ви, що силувати десятки мільйонів людей завчати "різні У" в усіх словах через те, що їх розрізняють у "кількох селах" -- непрактично, надто складно й просто безглуздо? Я просто хочу розуміти, чи є якийсь глузд пояснювати далі. Спасибі
А кривописи прямо йому заважають: ускладнюють, уповільнюють, унеможливлюють читання написаного й пошук.
Можливість бачити не тільки коментарі користувача під словами, але й на толоці. Пошук в межах одного користувача. Загальний пошук, думаю, не треба, бо на те суть пошуковики.
Головне призначення – добирати переклади/відповідники до чужих слів. Ви, може, не повірите, але якось уже чи не 100 років пишемо такою кирилацею – і не пригадаю жодного всесвітнього лиха через це.
Нас, тих, хто глибоко цікавиться українською, дуже мало, а саме завдяки Словотвору ми згуртувалися.
Добре, хай будуть літературною опис слова і самі переклади, але обговорення це вже занадто.
Російська рідна для більшості українців, подобається їм це чи ні. Але це не значить, що українська мова не заслуговує бути унікальною.
А тепер уже не прохання-питання, а вимога писати чинним письмом або хоча б додавати переклад своїх слів ним.
Добродії учасники, що пишуть страхописом добродія Єлисія, у мене до вас питання, дозвольте. Вас справді нітрохи не непокоїть те, що в словах “usiõ” й “prosiõ” “siõ”, якщо я правильно розумію, у першому читаємо тільки як “сю”(“уСЮ”), а в 2 – перш за все як “шу” (“проШУ”)? Тобто те саме місце (у кінці слова, після голосної, але різне прочитання? Вважаєте, що з логікою все добре?
"Чинний правопис - гниль. Гімно. Я і так пишу ним переважно, бо ви просто ліниві і боїтеся реальних змін. Що се бісово перекладання дасть, коли сама мова вже давно є живим мертвецем? 🧐"
Добродію Богдане, неправда Ваша. Перш ніж щось змінювати, треба з'ясувати, чи потрібні ці зміни взагалі. Добродій Єлисій, наприклад хоче, щоб десятки мільйонів українців писали дві злощасні "різні У" заради "кількох сіл", у яких їх розрізняють, схоже, як звучини. Якщо Ви не розумієте протиглуздості (абсурдності) цього, то Вам будь-що пояснювати марно.
Якщо ж це не так, я вже безліч разів пояснював: письмо літературної мови має відповідати звуцтву цієї-таки літературної мови, не менше й не більше. Отже, якщо в літературній мові, як у більшості мовців, немає звучини /ЬІ/, то немає й потреби якось передавати її на письмі. Це тільки збільшить розрив усної й писемної мови
Якщо слово вилітає у Відкинуті слова, то потрібно зробити так, щоб усі голоси на тій сторінці згорали
Не зовсім зрозумів — зараз якщо слово вилітає у Відкинуті слова то всі переклади (і відповідно їх голоси) ховаються. Чи ви маєте на увазі ховати голоси за Чистилище?
Згорають в буквальному смислі/значенні. Не ховаюиься, в згорають. Це ж можна зробити, щоб облік голосів був автоматичний.
Наприклад, моє чи не моє слово вилетіло у Відкинуті слова. Лічильник автоматично відмінусовує всі додані голоси всім на цій сторінці
Цитую повністю: “😱🤣🤣🤣”
Так, погоджуюсь, це не дуже інформативно, додам обмеження, щоб хоча б декілька слів мало бути обов’язково. Такий стан речей почасти через те що немає віддій (реакцій) до відповідей, що загалом планується зробити також, пізніше.
Та краще зробіть так, щоб не засмічували Словотвір латинками, давньоболгарицею, арабським, японським, китайським письмом, а ще цифрами чи знаками питання. Цитую повністю:
1 грудня
Роман Роман2 прокоментував
переклад розвина:
“??”
8 листопада
Роман Роман2 прокоментував
cлово споконві́ку:
“І?”
https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/ukrainska-katakanivka
Про -1|-11-111- це в цього ж пана треба питати, як його читати
{ɪ-~i-~i̯-~ˈ-mʲˈi͡enʲːɛ~ɪmʲˈinʲɛ~ɪmˈjinʲɛ~ɪmʲˈinʲːɜ ɫɛˈʒɐt͡ʃə~ɫɛˈʒɐt͡ʃɪ}
имѣнїıє лєжачє(ıє)
imiegne legiece(ye) (ста҇р ‹imènïe legèce›)
Словник української мови XVI – I пол. XVII ст.: Випуск 13
именє лежачоє, лежачеє именє - нерухоме майно: Хто бы имє(н)є лєжачоє да(в)но(ст) зємскую Деса(т) лє(т) в мо(л)ча(н)ю бы(л) нє позыва(л)... таковы(и)... вєчнє мо(л)чати маєть (1566 ВЛС 57);
"Щось іншим мовам інтернет не заважає 🧐"
Уточніть, будь ласка, значення Ваших слів. Тобто "не заважає"? По-Вашому, в інших мовах говірки не занепадають/зникають через інтернет?