> > сім лесь хлопців породила, ні єдному **ксту** не дала
> Що таке “ксту”? 👀
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Teperv eimy ino vidieu ysé Vache puitagne.
Seimy les’ xlópçœu poròdila, ni eidnomou crystou [kstu] ne dala. („You have given / gave birth to seven boys, but gave baptism to none“). [kstu] e yn pràvilen zvõtvar ‹crystou› œd ‹crest›, poread iz zvõcotvarui: [ɪrˈstu] po sõgolósnie — œd ser.-rous. zvõcotvara [kr̩ˈstɪtɪ], ci tacoge [krɪˈstu] ([rɪ] ← *‹рь›); por. iesce ‹crystiti› [kstɪtɪ], [ɪrˈstɪtɪ] ← ser.-rous. [kr̩ˈstɪtɪ].
‹les’› e lémcœuscuy vid slova ‹es’› œd ‹esi› „you are“, tout = eag. „you have“ u ‹les’ ( * esi) porodila› „you have given birth“.
Значення: Система заходів, яка допомагає людині обрати професію відповідно до її здібностей, інтересів та потреб ринку праці.
Приклад вживання: Профорієнтація дає змогу зрозуміти, який вид професійної діяльності вам більше підходить, оцінити власні здібності, інтереси, можливості та…
Моторошний:
ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити
Шевельов “Історична фонологія…”, розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)” (ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)
goroh.pp.ua: слобода –> вислобоня́ти
(стосунок)
Від дотичний тощо?
У літературній українській мові звук и в дієслові бути замість колишнього bytу не має жодного тичення до продовження стадії u/ꙍ ("Історична фонологія..." Шевельова, переклад 2002)
ГРАК ще 4 після 1990 знаходить, цікаво що два з них вживає редактор перекладу Шевельова Ушкалов, а ще два пов'язані з ним сферою
@Михас Туро – він теж не хотів нічого перекладати
Такий ,який не потрібно роз'яснювати
гладо́ня «ошатна гарна жінка»
гладо́ня «ошатна гарна жінка»
Ми не приймаєм усе, що було запозичено з часів уже існування руської мови. Усе до часів руської (праслов'янська, ПБС, ПІЄ) ми не берем як чуже, бо це безглуздо. Свої назви або якісь уже дуже нішеві слова ми просто адаптуєм до нашої фонетики, бо не все перекладеш. Я он, як уже був писав, збираю свій словник перекладів. Підозрюю, що й інші спільники тоже собі записують.
Або погладити, або згладити, або вигладити, або розгладити
Шевельов "Історична фонологія...", розділ 3.8: Пс. Бичк. XI ст.: поглажю ‘зруйную’
Також є в "Матеріалах..." Срезневського
Згладити, вигладити, розгладити даю як кращі доконані, як на мене; може й в першотворі по- не доконаність, а що про кілька йдеться
Гугл вже видає ,що рупно ,посилаєтьця на Їлисея.
„principium“ v. Suriezn. 1112—1113 Tento zápis odkazuje na konkrétní heslo ve slovníku staroruštiny, kde latinskému slovu „principium“ (počátek, základ, princip) odpovídá staroruský výraz поконъ (pokon).Zkratka „v. Suriezn.“ znamená vide Sreznevsky (viz Sreznevskij) a čísla 1112—1113 označují konkrétní strany (sloupce) v jeho monumentálním slovníku staroruského jazyka (Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам).Podrobný význam hesel na str. 11