Останні події

До речі так, теж хотів таке створити саме після ждати-чекати. Здається ще багато таких лжесутямків є, які Олисій ділить або вживає не так як зараз усі

Cecati abo gydati?
O “leadscosti” ‹cecati› u rousscé.
Coli taco legco e maxomy pisati leadscœusty u rousscé ushyacou slovou, cyto e u rousscé ta leadscé, a u veatscé né, to teagye e pisati leadscœusty slovou, cyto i u inxyax sloveanscax móuvax e. A slovo *kekati/*kēkati tacui e védomo u uséx sloveanscax móuvax, meidyu inxemy i u veatscé.
Daunéixe bé slovo *gydati védomo u uséx sloveanscax móuvax. Slovo *kekati/*kēkati u znacyeinïé “to wait” e sloveansca novota. U tœumy, bœulxeisty, pravé, ushyui sloveanscui móuvui crœumy ino veatscui, imõty nuiné slovo *kekati/*kēkati za “to wait”, deyacui i se slovo i slovo *gydati — roussca ta béloroussca, ta bœulxeisty ino *kekati/*kēkati.
Tomou slouxynéixe boulo bui staviti puitanïe, ceomou, coli *gydati, bõdõtyi slovomy prasloveanscui dédiznui i znaceatyi “to wait”, bé ci ne usémi móuvami lixyeno na coristy *kekati/*kēkati.
Xotya ATSSOuM ne cinity vidimui rœuznicui u tóucouanïé meidyu sima slovama. Ta rœuznica, xotya i tònca, u znacyeinïé meidyu sima slovama e. I se staneity yauno iz istoslovou siyou duou slovou.
He gadano uisye, slovo *kekati/*kēkati u znacyeinïé “to wait” e sloveansca novota, xotya samo slovo e prasloveansca dédizna. Tuaroslœuno e *kekati/*kēkati utorilno-trualno (“iterative-durative”) déyeslovo œd peruésnoho tuara déyeslova *kekti, pisemno ne védomoho, i peruésnuy znac yoho e *“biti, stoucati” (siõdui ge blizka ci sõmeidjyna znacyeinïa: “xlestati”, “plescati”, “muicati”, “lamati”). Znacyeinïe “to wait” sta ròzvitcomy: *“biti, stoucati; xlestati, …” → *“xuatati, xuititi” → “to wait”.
Ou corene ge slova *gydati — *gyd-/*gid- (*geid-) bé peruésnê znacyeinïe *“longing; lust”, na cyto caziõty znacyeinïa “tõgiti, tuscnéti/tscnéti” u lit. ‹geĩsti, geidžiù›, cyto rœuno/totogyno e tuarou ‹gisti, gid-› “to wait; to long after” u drous. ta stsl., pragerm. *gītisōn *“bouti geaden, to be greedy” (→ ném. ‹geizen›), ta znacyeinïe “lust; greedy; longing” u slovax œd corene *gynd- su *-n- (*gid- : *gind-) u rous. ‹geadati›, ‹geadoba›, ‹geaden› (‹gẽdati›, ‹gẽdoba›, ‹gẽden›), slvc. ‹žiadať› “to require, to request”, cex. ‹žádat›. Tô bui, *gydati ne znaci prosto *“dlyéti bez déla cecaiõtyi na cyto”, a *“cecati su xœutïõ, tõgyboiõ; to wait longingly”; inxyami slovami, *kēkati peruésno znaci *“to spend time [losely striking] just awaiting until something happens”, a *gydati znaci peruésno *“to wait lustfully for something/somebody, to long after something/somebody”. U istoslœunœumy slôunicé ceixyscoyui móuvui, V. Machek tóucouieity staroceixyscê ‹ždáti› ne prosto “cecati”, a “cecati tõgyno, su tõgyboiõ” ( = “to longingly await”, a ne prosto “to wait, to await”). Iz seoho vidimo, oge znac slova *kēkati “to wait”, xotya i sta pèrenosoiõ, e ceutïevo nicotréy (“emotionally more neutral”) proti znacyeinïou slova *gydati “to wait/expect longingly”, i tomou, védé, déyeslovo *kēkati uitésni slovo gydati u bœulxeosti sloveanscuix móuv.
Xayi bui slovo ‹cecati› u rousscé i boulo bœulxe xiryeno u zaxœudnuix govoréx, tô ne znacity oge e iz leadscui. He cazano uisye, se slovo e sloveansca novota — novota i u leadscé, i u ceixyscé, slovacyscé, i u serboxoruatscé, slovénscé, i u bóulgarscé, i u rousscé ta bélorousscé. A móuveatyi o novotax, pravé zaxœudni govori sõty u rousscé rouxéyi bœulxeosti novœut, cyto rousscõ móuvõ cinea rousscoiõ.
Obé slové’ste u rousscé pitomé, tomou lixiti móuvõ odina iz yix na coristy drougoho bui ne boulo oumno, pone ou cogyna iz six slœu e znacyeinïe, xayi troxui, ta rœuzno.
I na cœuneç, coli móuva e o slové za “waiting room, lounge”, to déyeslovo ‹cecati›, védé, teacneity lépxe, a-t’ge, na pr., cecaiõtyi na teag/vòlôc (“train”), loucimo ci xuitaiemo meity supodõgui (“arrival”) teaga/vòlôca, a ne gydemo su tõgoiõ. Gydati mogemo mila ci milõ, gydati mogemo dobrõ novinõ, a teag ci godinõ cecaiemo.
Ne daryma e pac u litóuscé móuvé slovo za “to wait” ne ‹geĩsti›, a ‹laukti›, cyto u rousscé déyeslovou ‹louciti› (‹loucti›) teacneity, to bui prosto “louciti/xuatati/xuititi meity”, a ne “su tõgyboiõ gydati”, a ‹geĩsti› znacity u litóuscé “cortéti, dõgye xotéti, bagti”.
Tomou za “waiting room” ya buimy radxe volil slovo ‹cecalnya›, œd ‹cecati›.

За пропозицією п. https://slovotvir.org.ua/users/volodymyr-v-vertyslovo

Під ймавий. Відповіддю на моє непоправне ‹robliõ›. 

ysõ

*jьsǫ? Це є що? 

> И ще, caziõ, pisiõ, ròbiõ, cazié, pisié, чи cazjõ, pischõ, ròblõ, cazge, pische? Бо ви раніше писав iõ, ié чисто морфологично, а тепер я не до кінця тямлю. 

Ne bie ouge cde tou móuva na ysõ samõ riecy? Dobrie bui perécèsti cyto tocdie pisax. Ale cde e tó, pameataiéte?

В мене же це все сильно рупить .
Послухати як звучить по чистомовному.
Викинути всі чужоземні слова які не відповідають нашій вимові.
З слова здогадуватися, що воно значить без вивчення ще п’яти -шести допоміжних мов .
Розширити свій словниковий запас .
Почати звучати, як в майовничих старих писаннях з оковиркою .
Зрозуміти  філософію слів, як слово виникло з того чи йиного кореня в друге .
Поглиблене занурення в справу дозволяє набагато легше  вивчати гинші мови .

> Чому plaittye, plaittya, а не, наприклад, plaittié, plaittia? Бо *ьje?

Cestno, prosto zorovo bo e liepche tac. Ya tsciex mnieychiti ‹y› porõcy (vidgyte tvarui orõd. od. — tam ‹•ièmy›, a ne ‹•yemy›), ta uségy, i nadmier ‹i› reabity. Ba, pisymena he ‹b, d, f, g, h, j, k, l, p, q, t› lieuleaty ocima ne goubiti sea, a tac i odino ‹y› pone na dva izcladui.

Na /•ʒʲʒʲɐ/:

/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲɐ/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲɐ/ — pœdnœijgye¹, pœdnœij• gye
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲa/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲa/ — pœdnœijgya, pœdnœij• gya
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲu/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲu/ — pœdnœijgyou, pœdnœij• gyou
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲi/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲi/ — pœdnœijgie, pœdnœij• gie
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲɐm/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲɐm/ — pœdnœijgièmy, pœdnœij• gièmy
bœil.: 
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲyw/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲyw/ — pœdnœijgeu, pœdnœij• geu, abo /pyd.ˈnyʒ/ — pœdnœj
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲam/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲam/ — pœdnœijgyam, pœdnœij• gyam
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲamɪ/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲamɪ/ — pœdnœijgyami, pœdnœij• gyami
/pyd.ˈnyʒʲ.ʒʲax/, /pydˈnyʒʲ• ʒʲax/ — pœdnœijgyax, pœdnœij• gyax

/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲɐ/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲɐ/ — uzvuichxye, uzvuich• xye
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲa/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲa/ — uzvuichxya, uzvuich• xya
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲu/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲu/ — uzvuichxyou, uzvuich• xyou
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃi/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃi/ — uzvuichxie, uzvuich• xie
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲɐm/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲɐm/ — uzvuichxièmy, uzvuich• xièmy
bœil. (bez tacuixge tvarœu u od.): 
/uz.ˈʋɘ̞ʃ/ — uzvuich ci uzvuixy (?)
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲam/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲam/ — uzvuichxyam, uzvuich• xyam
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲamɪ/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲamɪ/ — uzvuichxyami, uzvuich• xyami
/uz.ˈʋɘ̞ʃʲ.ʃʲax/, /uz.ˈʋɘ̞ʃʲ• ʃʲax/ — uzvuichxyax, uzvuich• xyax

Na /•t͡ʃʲt͡ʃʲɐ/:

/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲɐ/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲɐ/ — perédpleitchcye, perédpleitch• cye
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲa/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲa/ — perédpleitchcya, perédpleitch• cya
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲu/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲu/ — perédpleitchcyou, perédpleitch• cyou
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃi/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃi/ — perédpleitchcie, perédpleitch• cie
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲɐm/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲɐm/ — perédpleitchcièmy, perédpleitch• cièmy
bœil.: 
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃ/ — perédpleitch ci perédpleicy (?)
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲam/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲam/ — perédpleitchcyam, perédpleitch• cyam
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲamɪ/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲamɪ/ — perédpleitchcyami, perédpleitch• cyami
/pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ.t͡ʃʲax/, /pæ.rɛd.ˈplit͡ʃʲ• t͡ʃʲax/ — perédpleitchcyax, perédpleitch• cyax

____
¹ — Byrau eimy slova iz tvarui i u bœilnie, cruiti i vidieti cyto bœilche tvarœu tacoiõ pravopissyõ.

Чому plaittye, plaittya, а не, наприклад, plaittié, plaittia? Бо *ьje? 

> 👍
>
> Нагадайте, будь ласка, де ще ви позначаєте м’якість попереджально. 

Œd nuinie i u iménax na /•tʲtʲɐ/, /•dʲdʲɐ/, /•sʲsʲɐ/, /•zʲzʲɐ/. Xtiex ròzpisati ceomou, ta gleanõuxi na pricladui dolou, gadaiõ, i Sami ròzoumieli bõdete: 

/ˈplatʲ.tʲɐ/, /ˈplatʲ• tʲɐ/ — plaittye, plait• tye
/ˈplatʲ.tʲa/, /ˈplatʲ• tʲa/ — plaittya, plait• tya
/ˈplatʲ.tʲu/, /ˈplatʲ• tʲu/ — plaittyou, plait• tyou
/ˈplatʲ.tʲi/, /ˈplatʲ• tʲi/ — plaittie, plait• tie
/ˈplatʲ.tʲɐm/, /ˈplatʲ• tʲɐm/ — plaittièmy, plait• tièmy
bœilne (ino rœznœi tvarui œd onuix u od.): 
/ˈplatʲ.tʲyw/, /ˈplatʲ• tʲyw/ — plaitteu, plait• teu
/ˈplatʲ.tʲam/, /ˈplatʲ• tʲam/ — plaittyam, plait• tyam
/ˈplatʲ.tʲamɪ/, /ˈplatʲ• tʲamɪ/ — plaittyami, plait• tyami
/ˈplatʲ.tʲax/, /ˈplatʲ• tʲax/ — plaittyax, plait• tyax

/pɔ.ˈlozʲ.zʲɐ/, /pɔˈlozʲ• zʲɐ/ — polóizzye, polóiz• zye
/pɔ.ˈlozʲ.zʲa/, /pɔˈlozʲ• zʲa/ — polóizzya, polóiz• zya
/pɔ.ˈlozʲ.zʲu/, /pɔˈlozʲ• zʲu/ — polóizzyou, polóiz• zyou
/pɔ.ˈlozʲ.zʲi/, /pɔˈlozʲ• zʲi/ — polóizzie, polóiz• zie
/pɔ.ˈlozʲ.zʲɐm/, /pɔˈlozʲ• zʲɐm/ — polóizzièmy, polóiz• zièmy
bœilne (ino rœznœi tvarui œd od.): 
/pɔ.ˈlozʲ.zʲyw/, /pɔˈlozʲ• zʲyw/ — polóizzeu, polóiz• zeu
/pɔ.ˈlozʲ.zʲam/, /pɔˈlozʲ• zʲam/ — polóizzyam, polóiz• zyam
/pɔ.ˈlozʲ.zʲamɪ/, /pɔˈlozʲ• zʲamɪ/ — polóizzyami, polóiz• zyami
/pɔ.ˈlozʲ.zʲax/, /pɔˈlozʲ• zʲax/ — polóizzyax, polóiz• zyax

/sʊdʲ.ˈdʲa/, /sʊdʲ• ˈdʲa/ — sõiddya, sõid• dya
/sʊdʲ.ˈdʲi/, /sʊdʲ• ˈdʲi/ — sõiddie, sõid• die
/sʊdʲ.ˈdʲʊ/, /sʊdʲ• ˈdʲʊ/ — sõiddyõ, sõid• dyõ
Ale: /sʊd.ˈdɛjʊ/, /sʊd• ˈdɛjʊ/ — sõddeiõ, sõd• deiõ
bœil.: 
/sʊdʲ.ˈdʲyw/, /sʊdʲ• ˈdʲyw/ — sõiddeu, sõid• deu
/sʊdʲ.ˈdʲam/, /sʊdʲ• ˈdʲam/ — sõiddyam, sõid• dyam
/sʊdʲ.ˈdʲamɪ/, /sʊdʲ• ˈdʲamɪ/ — sõiddyami, sõid• dyami
/sʊdʲ.ˈdʲax/, /sʊdʲ• ˈdʲax/ — sõiddyax, sõid• dyax

 Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати.

Перечить тому, як фундаментально працюють живі людські мови. 

Я хочу просто почистити мову від більшости непитомо руських слів, конструкцьий и фраз, коли й це буде гальтернатива, а не повна заміна. Що ж до чужих коренів, то я цілком за пристосування йих до нашойи фонотактики, за метатези, протез, за всічіння надто довгих: Hagrid → Ғагрьид, smartphone → смархвон, notebook → новт, futurism → хвутуризем тощо. 

Ище додам, що ми реаньимуємо мову зі скаліченого стану, закладаємо воснову про нову добу життя вкрайинськойи. Біда є ба й не в самім черпанні, а в упливі лядськойи та в’ятськойи. 

Про вплив згоден. Я нещодавно трохи писнув про це на фейсбуці в контексті англійської. Москальський вплив у мисленні й мовленні багатьох людей теж очевидний. Це біда, з якою треба боротися. Успіху нам у цьому (звісно, поза межами Словотвору теж).

Що ж до Вашого погляду на пуризм, то це радше футуризм. Мовний футуризм. Читав якось мудрагельські припущення про те, скільки відмінків зникнуть з української, та що ще. Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати. А я вже написав, зумисне запозиченим «що занадто, те нездраво», що думаю про намагання «перккласти» всі запозичення. Пропоную почитати Ірину Фаріон (скажімо, «Англізми і протианнлізми»).

Навіщо Ви тут?

Стрічне питання. Я дещо в не второпаю, як деякі люди, що вже не перший рік ту сидять, узагалі ничому не навчилися.

вкрайинськойи

Чи можете надати приклади, де тре писать -йі-?

Я тут багато чого навчився. Творити слова за відомими моделями, шукати слова в словниках (але не так аж «працювавти зі словниками», як Роман розписував, на те терпіння не вистачає), краще пояснювати свою думку… Переконувати когось у цьому не бачу глузду.

Я тут для того, щоб виправити ґанджі в мові, створені комуняками, москалями, польською неволею та нашими дурниками, що без розбору тягнуть до мови все, що попаде під руку. Ну й щоб збагатити словниковий запас та інші сторони знання мови.

Я не прийшов сюди творити штучну мову, якою між собою 4 людини будуть спілкуватися (я був би 4-им, за тим, що бачу).

> Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ. 

Тоді вже й инші букви долучати, наприклад ‘ԫ’

Очі вам муляє? Можна, наприклад, ӥ. 

> Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019, тільки  невеличкі зміни. 

Та вот гадаю чому не можна взять ‘ї’ замість ‘йи’ по голосні?