daten pad, daten œdmienoc
Значення: Давальний відмінок, непрямий відмінок, який відповідає на запитання «кому?», «чому?».
Приклад вживання: У «Граматіці словенскій» Лаврентія Зизанія давальний відмінок (дателный падежь) об'єднувався в один із місцевим. Розділення «давального» на…
<Потяг тягне за собою вагони>
Ну, в польській так воно і є.
В українській мові він їде, тому поїзд. Раніше, до локомотивів, була весільна процесія, яка називалась поїздом.
ПОЇЗД
Низка візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку; валка.
На білому, пишному румаку .. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства. (М. Старицький)
goroh.pp.ua: Уганяти
2. за ким. Бігати, упадаючи, залицяючись. Приклади
[Мати:] Не випадає за парубком так дівці уганяти. (Леся Українка)
– За той час бавтеся добре та й не вганяйте дуже за дівчатами, – сказала й погрозила йому пальцем. (Л. Мартович)
До речі, у Тимченка (з посиланням на Головацького) є таке:
Пило би ся пило то Токайско вино
На цьому нарєчії з д. Романом і розмовляйте — так краще один одного зрозумієте 🤣 там і про засади української мови порозказуєте.
Потяг до чогось — наше слово, наші смисли/семантика
Потяг (поїзд) — польське, у нас щось їде, а не тягнеться, і не пересувається в значенні "переміщатися" (як нині скрізь ліплять)
>Бо в москвинській так: важен, виден, блажен, спокоен, пьян 😁🤦♂️
Пливе човен, води повен,
Та все хлюп-хлюп-хлюп-хлюп!
Пливе човен по Дунаю.
Один за водою.
Пливе човен, води повен,
Ніхто не спиняє
Безпечен про небезпеку бував.
Ніхто мене не жде і парубок мій байдужен.
Який бецман, а нічого не вгоден робить.
На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець.
Смутен, смутен наш отаман по табору бродить.
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по-свойому.
Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти.
На все достатній і на лихо не жаден.
А не піде дрібен дощик без чорної хмари.
Ти звісен, — між курми суддею я була.
Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати.
Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього.
_________________
А ще в московській уживають українське слово "путь", замість німецького "шлях".
"Otge, vuixodjuy zvõcotvar e: /ˈjabl̩ko/, cde ‹lu› e */l∅/ → /l̩/, a œdsi pac: 1) /bl̩k/ → /b∅k = bk/ u /ˈjabko/ — yzterttié i *u i *l, 2) /bl̩k/ → /blɘ̞k ~ blɨk, blɯk/, ta / blɔk ~ blok/ — udiettié ci ‘ponóuleigne’ yna golósna po /l/, 3) /bl̩k/ → /bɘ̞ɫk, bɨɫk/ — — udiettié ci ‘ponóuleigne’ yna golósna peréd /l/.
Prœ usi tocenœi œdguibui bóulgariçeiõ vidjte: SIRM VI 529—530, ta Onixykevitcha Sl:c govorœu Bóycœuscinui II 399."
До речі, гадаю, уживати артикля поряд зі словосполукою імені єстесного з іменем приліжним трохи надмірно в разі ужитку прикметника як маркера визначенності/невизначенності.
Тобто, коли в словосполуці форма приліжного імені вже вказує на невизначенність/визначенність, то артикль не потрібен взагалі 🤔
Див. рус.-нім. сл. Желехівського.
ім. вівторок; вівтірки
р. вівтірка; вівтірків
д. вівтіркові, вівтірку; вівтіркам
в. вівторок; вівтірки
ор. вівтірком; вівтірками
м. вівтіркові, вівтірку; вівтірках
кл. вівтірку; вівтірки
Що вівтірка — jeden Dienstag
Утірник — Zargemes-
Гутір(ка) — Spruch, Anekdote, ... Tachina fera, Gerede; Gespräch, Unterredung