Останні події

»А пишете ту uzpisymenouanïe, та читати лише ге /uz̻ˌpɪsʲmɛnuˈβ̞anʲːɐ/?«

@Carolina Shevtsova

‹uzpisymenouagne›. Za pn. rœznomóuvoiõ /•(ɲ.)ɲɛ/.

Які взагалі б'я підстави повернути систему витичености/невитичености прикмет у вкраїнську з давньоруської?

Ніби єм у вас іще цього не питав.

@Carolina Shevtsova
»Чому plòty і ploty?«

@Bœgdan Youxyco : »плъть без випадіння ъ в непрямих відмінках« — 👍

@Carolina Shevtsova

U zacruitœmy izcladie ‹o› u ‹ploty› e /ɔ/ ( ← *u). U beznagolósie po ‹l, m, n, r, v› bui tó boü zvõc /ɘ̞; ɤ/, i togdie pisiémo ‹u›, por.: ‹glòtca› : ‹glutati›, ‹cróu› : ‹cruau›. Ale pœd nagolósomy u œdcruitœmy izcladie xuibity pisati ‹ò› oucazati oge to zvõc e ne /o/ ale /ɔ/. Na pr., *rutos → *rutu → ‹рот› pisiémo ‹ròt›, bo u inchix padegiex tó bõdé ‹ròta, ròtou, ròtie, ròtomy› iz /ɔ/, xotcha u pd.-zx. govoriex e zaxovano daunieychõ pocazny ‹rot› : ‹irta, irtou, irtomy...›.

vœilnorõcy

/β̞ylʲnoˈrʊt͡ʃ/

porózdjniouagne

/po.rɔʒ.ɲuˈβ̞aɲ.ɲɐ/

___
Œd ‹porózdjniouati› „to vacate“ (v. SIRM IV 524, pœd ‹поро́жній›: ‹порожнюва́ти› „стояти порожнім, бути вільним, не мати роботи“). Por. eag. ‹vacation›.

»Та вкотре запитую, ‹the› може бути se / to / œn, sé / tó / ono, sia / ta / ona?«

@Bœgdan Youxyco

Ocivisto, dosi’my ne œdpovieu na te puitagne ponevagy ya ne coristaiõ za „the“ neigy ‹to, ta, tó›. Ci mogé? Ne viemy, acéi mogé, ta ne ou mene. Ta, pro nastoyõ, maçiedounscà móuva coristaié yz triy tcholóncœu, he pocépui: ‹•ot› u nevidotvorenie znaceignie, ‹•ov› pro blizycui rieci, ta ‹•on› pro œddalenœi. Yac *tu, *ta, *to tam ne nesõty jadno vidotvoreno znaceigne za blizycœsttiõ-dalecœsttiõ, to u rousscœy móuvie, gadaiõ, ysœi zaimena i mogla bõ praviti za vuituicynui tcholóncui.

»Як побачити різницю між ‹ino› та ‹i yno›?«

@Bœgdan Youxyco

Zalegity œd toho cyto peréd tuimy e ta œd xõtcosti móuvleigna.

»А ось іще приклад.«

@Bœgdan Youxyco

Zabieste dodati to priclad?

___
»Тут запитання більше не во гномічнім аспекті, а во реклах теперішнього часу, що звучать ніби в майбутнім.«

To i puitax Vas po pricladiex. Yz zvyniegna vuituiceigna toho cyto to gnomic aspect e, ya teagyco vidiõ yac toy mogé bouti vuiraziéno tvarui prisõtcha u zaverxenie vidie, atge, za vuituiceignemy, to gnomic aspect œduzgleadé ciesomedjie minõla, prisõtcha ta bõdõtcha. Na pr.: »Water boils at 100C°« bõdé rousscoiõ: »Voda cuipity / urity pri 100C°«, cde ‹cuipity› ci ‹urity› ne sõty ta tvara zaverxena prisõtcha, ale prosto prisõtcha. Tomou Vas puitaiõ po vidotvœrniex pricladiex na to gnomic aspect iz tvarui zaverxena prisõtcha iz znaceignemy bõdõtcha.

Phraneçske slovo ‹discothèque› e tvoreno œd ‹disque› he nosiey zapisi gõdui ta ‹•thèque› he u slovie ‹bibliothèque› „cnigyniça“, œd gr. •θήκη „yno miesto clasti i xovati cyto; corób, yascic“, œd τίθημι „cladõ“. Inchami slovami, ‹discothèque› e „cnigyniça zapisœu gõdui“.
Inchœi znaceigna slova ‹discothèque› ci yeoho strigeigna ‹disco›, he otó miesto pleasou, vid pleasou ci gõdui, vuixodeaty yz toho pervchoho znaceigna, a tomou i peréclad usiex znaceign ymaié bouti tó samo slovo.
Ocivisty, tó slovo u znaceignie miesta pleasou vuinice pervche u tacœyge sõstroçie he i u »aller à la bibliothèque [pour lire des livres]« („iti u cnigyniçõ [cèsti cnigui]“) — uzslœuno: »aller à la discpthèque [pour danser]«, sbt. „iti na taco yno miesto pleasati“.
Tó znaceigne vidotvœrnuy vid ci rœd gõdui pluiné yz drougoho znaceigna „miesto pleasou pœd zapisi gõdui“ → „vid gõdui ygranui na taçie ynie miestie“.

Sesé receno, xuibity peréclasti tó perche znaceigne — „miesto clasti i xovati tui zapisi gõdui“. A nailiepche i nailegche e tó za uzslœuno slovou za „bibliothèque“, oge rousscoiõ e ‹cnigyniça›, œd ta slova ‹cniga›. Otge, pervche, xuibity peréclasti tó slovo ‹disque›, a pac œd yeoho pocépui ‹•yn•iça› a ono i bõdé tó slovo za „discothèque, disco“.
U SIRM pœd ‹cotiti› (IV 58—59) dosimo ta slova:
»‹кача́ло› „дерев’яний кружок“, <...> ‹ко́чало› „круг“, ‹кочела́, ко́чело, кочи́ло› „ролик, диск“« (v. iesce Gelexœuscoho I 373; Onixykevitch, Sl:ic govorœu Bœycovinui I 343: »‹ка́чало, ка́ч’ало› „колісце“«). Tvarui na ‹ка•› dóugynui sõty bouti œd *kōt- → ‹cat•› u ‹catati›, a tvarui na ‹ко•› œd *kot- → ‹cot•› u ‹cotiti›. Pravopisy ‹кача́ло› œdguibaié pràvilnuu tvar œd ‹catiati› /kɑˈt͡ʃatɪ/ + ‹•lo› (*-dlo). Pravopisy ‹ко́чало› œdguibaié bõdy nepràvilnuy tvar *‹cotiati› */kot͡ʃatɪ/, abo e œd *kot-i- + *-ēl- + -o (pro pocép *-ēl- v. Sławski, Język Prasłowiański, stor. 107) ci + *-al- (v. Sławski, tamge), xotcha tvarui na *-ēl- + *-o sõty dosta vuineatcovui. Pravopisy ‹кочела́, ко́чело› œdguibaié pràvilnuy tvar œd *kot-y- + *-el- + *-o (v. Sławski, stor. 108—109). Za pravopissiõ ‹кочи́ло› e dóugyna bouti carpato-roussca vuimóuva *[koˈt͡ʃe̝lo] — otge = */koˈt͡ʃalo/ ← *koty-ēl-o ci *koty-al-o — œdriexyno, ne mogé tou bouti bouti móuva o *koty-il-o */koˈt͡ʃɪlo/.
Za „disc, disque“ buimy ya byrau tvar ‹cotchelo› /ˈkot͡ʃɛlo/ (v. ‹ко́чело› gorie). Iz pocépui ‹•yn•iça› otrimaiémo to tvar ‹cotcheilniça› |ko.t͡ʃe͡ilʲ.ˈni.t͡ɕa| /kot͡ʃeʲlʲˈnɪt͡ɕa, kot͡ʃilʲˈnɪt͡ɕa, kot͡ʃʲɪlʲˈnɪt͡ɕa/.

схоже на те, як додали "інь і янь". Тільки без гори очевидних і не дуже замінників

даруйте, та таке додавати --- приректи сторінку на перетворення на сміттєзвалище. Забагато різних значень.

"Пункт" --- уже є як місце. Дуже хочете --- чом не дати саме з цим значенням?
"Річ", "предмет" --- нащо додавати, якщо це й так зрозуміло? Почитайте "обговорення слова" тут: тінейджер

Ось лише останнє знаення з прикладів певною мірою могло би задати проблему з неочевидним розв'язком.

окремо напишу: ось стаття з цікавим і розлогим переліком слів, якими можна називати малюків українською: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/3/vupysk_23.pdf

Тут і до бігання прив'язка, і до звертання на себе уваги, і до віку в роках, і до непосидючости. Сюди додав лише те, що пов'язане більше з ходінням, біганням. Але досліджувати на вподобання варто всі ці слова. "Пробувати на язик."

Є в статті посилання на Стельмаховича, та не знайшов в мережі тієї книжечки.

Та вкотре запитую, ‹the› може бути se / to / œn, sé / tó / ono, sia / ta / ona?

А імено підстави тоді яке?