пахо́лок
Окно́, око́шко, око́шечко = вікно́ (С. Аф.), здр. – віко́нце (С. Аф.), віко́нечко (С. Л.), поб. вікнище (С. Аф.), кругле, на пр. в церкві, в хатї, в каритї — оболо́нка.
Стекло́ = скло́, шкло́. С. З. Л. — Кусо́къ стекла́ (одбитий) = скля́нка (С. З.), шкля́нка. — С. око́нное = ши́бка, та́хля (С. Ш.), кругле — оболо́нка.
- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: оболонка
Ех, українчики… Але таки не забувайте, що ці англицизми йдуть до нас не прямо, а через, найчастіше, московську призму, де в них схожий менталитет, що своє - отже гівно
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Подає саме як кругле вікно, знайшов на r2u.org.ua.
"А онде .. Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом .. Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає На світ з домовини." (Т. Шевченко)
Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння.
Паплюже. І дуже вдало. Од нескінченних “океїв”, “хайпів”, “хейтів”, “ендорсингів” хочеться тілько плакати. Он видів в Аврорі нещодавно вирішили замість “Геловіну” написати “Страшвечір”. Майже кожен коментар то слово висміює. Широкому загалові, на жаль, ще дуже довго йти до усвідоми, що з ягельщизною й польщизною (як і взагалі з будь-якими непотрібними перейнятками), слід боротись так само, як і з московщизною
Щодо “не голосувати”. Очевидно через те, щоб усякі Михаси Тура не вигадували, ніби слово споконвіків українське.
Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння.
Накручування голосів, і такого загалом багато в Кароліни. Але саме ці піднялися до “найкращих перекладів” (набрали 5+ голосів)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchist#t107185
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi#t107188Доведіть, що це не черпані з лядської слова
Не про те йдеться. Йдеться про те, що Кароліна надто полюбляє давати до слів переклади, що по суті від перекладаних слів не відрізняються. Чи з цим сумнозвісним приписом “не голосувати” (або ще “-”), чи без. Це засмічення осідку разом із набиванням собі значущости кількістю поданих слів, перекладів і зібраних до них уподоб. Саме ці два перелади я навів через те, що вони вийшли на 5+ голосів, тобто ще й поповнюють Каролінину “скарбницю” “найкращих перекладів”.
Це може й не свідоме, але шкодження Словотвору. Дивина, адже скільки потрібних слів і хороших перекладів Кароліна додала, зокрема сама витворила.
Але загалом я повторюю стару думку щодо цього мовного чистоплюйства: українській мові загрожує англійщина, а не (можливо!) польського походження слова “творчий” і “творчість”.
Як це реконструкція, то й питомим українським іменням її не назвати, та й узагалі слов'янським.
Через те, що кореня 'див-' із значінням "божество, Бог" не засвідчено ні в одній слов'янській мові, не можемо навіть бути певними, чи таке значіння побутувало в праслов'янщині. Чи, може, перевелося ще давніше, ніж постала була сама праслов'янщина.
Отже, як на мене, це ймення — це білше калька з праіндоєвропейської або інших індоєвропейських мов, де назвище для богів, Бога < *deywós, бо в праслов'янщині таке значіння в слів цього кореня не певне, ніж повернення до питомого давнього звичаю.
Так жеж Дивій — не своє, рідне українське ймення.
Згадайте лиш бодай одного українця, що колись уживав цього ймення.
Це роблене ім'я, ніколе передніше не вживане в народі, що, до того ж, створене з праіндоєвропейського кореня, що його не засвідчено ні в одній слов'янській мові з таким значінням.
Тобто, приводу мати його за щось своє українське, руське нема. Хиба Ви б назвалися праіндоєвропеєць. Та й те - реконструкція
Досліди вкраїнської вимови початку минулого віку засвідчують вимову /в/ на Наддніпрянщині як [w ~ u̯] і перед голосними. Наприклад, робота Івана Зілинського “Ukraińskie spółgłoski wargowe w porównaniu z polskiemi i rosyjskiemi”, 1931 (https://zbruc.eu/node/41901) де той спочатку завважує й описує значіння своїх знаків:
Otóż znakowi alfabetycznemu в (który w pewnych wypadkach pisze sio także na miejscu samogłoski u i spółgłoski ł, zamykającej zgłoskę) odpowiadają w ukraińskim systemie konsonantycznym następujące wargowe głoski szczelinowe:
Dwuwargowe: a) w dźwięczna, b) φ bezdźwięczna, c) ṷ (niezgłoskotwórcze).
Wargowo-zębowe: a) v dźwięczna, b) bezdźwięczna.
Dźwięki v — w — u tworzą razem jedną kategorję głoskową bez ścisłego ich wewnętrznego rozgraniczenia2).
А тоді пише, порівнюючи західну й східну вимову:
a) W wymowie wschodniej, gwarowej i wykształconej, słyszy się w takiem położeniu zwykle w albo ṷ, ostatnie najczęściej przed samogłoskami o, u, jako też w nagłosie przed spółgłoską, gdzie ṷ jako refleks *vъ, *vь może alternować z nieakcentowanem u, o, np. wod|a || ṷod|a, dyew|ui̯uśa || dyeṷ|u- i̯uśa, wźaṷ || ṷźaṷ (взяв), wse || ṷse || us|e (все, усе), ṷč|ora || uč||ora, kṷas || kwas, xṷor|ost, čerw i t. p.
b) Wargowo-zębowe v spotykałem tam rzadko, przyczem wobec jego luźnej artykulacji różni się ono zwykle bardzo mało od w. Takie v można słyszeć stosunkowo częściej obok w tylko po spółgłoskach przedniojęzykowych i przed i̯ (j), zwłaszcza przed następującą samogłoską i, a w emfazie także czasem w połączeniu v+i, np. twir || tvir, dwisťi || dvisťi, świt || śvit, źwir || źvir, ʒwin || ʒvin, vi̯|i̯χaty, vi̯izd, wiz || viz, win || vin i t. p.8).
Цебто, пише, що ще на початку минулого віку в східних говірках вимова /в/ [w] панувала, а ще й перед голосними, а до того ж траплялася й перед /i/ у купі з вимовою на взір [ʋ ~ ʋ̞] (як я зрозумів з його опису: przyczem wobec jego luźnej artykulacji różni się ono zwykle bardzo mało od w.).
Ще ні, не маю права перейменовуватися до повноліття. Втім невдовзі намічую це зробити, щоб звати себе питомо-українським ім'ям.
Бо ж "Богдан" (та й всі переклади що осідники дали тут) – вочевидь, *калька грецького Феодор/Феодот > Фео + дор/дот ~ Бог + дан(ий). Та й саме́ слово «Бог» (несебна вищість) зазнало йранського впливу, тому замість нього «Див» (бог). "-ій" = *субстантивація мого імені: "втілення Бога/Дива" > Дивій
Значення: Це сленговий термін, який найчастіше використовується в контексті романтичних шоу (наприклад, «Топ-модель по-українськи» або подібних…
Приклад вживання: Дабл-кіс — ситуація, коли двоє учасників проєкту або моделі цілуються двічі (наприклад, під час однієї зйомки, парного випробування або…
На взір котигорошок, перекотиполе, горицвіт тощо
Коротке, питоме
Чи не сідати — сісти?
А сидіти мабуть не в парі, хіба в усяких сидіти — досидіти. А з тими воно пов'язане давнім чергуванням, не знаю чи як види таке описують