"зг>8Іг. (зу)стріти ( <зь-ге8Іі ), строкатий від пол. згокаіу (і також зігокаіу ), строк від рос. срок" (с. 625)
С. 921 "г). У запозиченнях із російської спостерігається регулярне збереження о (е): соболь , строк..."
І?
О в закритому складі тут -- явний доказ.
Ви ж не розумієте переходу О, що довели, подавши тут (
прострочений) явно невідповідні приклади ("Годний, од (теж закритий склад), го́род, горо́д"), що я пояснив там: "годний" і "народ" -- через моск., а в "од" і "город" і не мало бути О на місці і (про все це, знову ж, є в Шевельова, якого Ви й не думали читати).
Ясно ясно
А ‹ушима› таки у Грінченка є 😉
Xotcha Olisieyeuca tacui na œdmienõ œd eaghelscoho pravopisou imaié yasnœ pravila 'cde pichemo tac, a cde inac', ta use g’ gadaiõ cyto mœgylivo obuiti sea het’ bez peréobteageigna ougivaiõtchi cuiriliçõ, ta ne na osnovie Petrœuscoyui grajdancui, ale na osnovie cuiriliçui Dopetrœuscoyui.
Tac mœgylivo bui boulo i œdbiti usie golosnœ diaphonemui rousscoyui móuvui, i ne peréobteajouati napisagne xipleachuix
У мовах, що з них Ви навели приклади, нема переходу закритого 'о' в 'і'. Так, коли вже прискіпатися до МОСКОВСЬКОГО походження, то саме слово "лось" не конечно йде з московської. Та мова йшла про слово "строк", що, наймовірніше, прийшло саме з московської (хоча може з бовгарської чи якоїсь иншої мови). Та це не так уже важить, з московської чи лядської, слово чуже, крапка.
Ya tacui ouvajaiõ cyto Olisieyeuca tacui do voli peréobteagena samie ceréz poziçiynœsty pisyma, osœblivo u œdbivagnou xipleachuix — tout pichemo 'ç', tamo 'c', onamo 'tch';
tamo 'g', inde 'j',
tout 'x', inde 'si-', onamo 'sch', inde 'ch'.
Jódna romanscaia ci niemeçscaia móuva, na perédagna cotruix gospodary Porouch opiraiéty sea u svoyeimy pravopisie, tacogo ne znaié — xuiba eaghelscaia, cde iz tuimy póunuy bezlad.
Це для Вас є “говіркове” (з якої говірки, до речі?), бо Ви мови не знаєте, книг не читаєте. Коли міните вже (хотіли сказати), що це слово вживають лише в якомусь окремому закутку, за межі якого воно не виходить, то Ви помиляєтеся. Он файний файно перекладаємо, хоча й давні слівниці дають його за західне.
@Ярослав Мудров
с. 625, 921
У кінці книги є покажчик, можете з нього користати.
Прямо від латинської назви міста, гадаю саме так його притяли би до вкраїнської вимови.
Добродію Романе, Ви мови не відчуваєте, та й, мабуть, не чуєте. Слів такого взору в українській мові годі ськать: 
r2u.org.ua: *цець*
Cyto xotchete simy récti? Oge ne imé Olisieyeuca pràvil? Prosto ona neupinno yzmienity sea, ot i e usia yieyui tayna.