> Як з слати утворилася стеля, сторона?
> https://goroh\.pp\.ua/Етимологія/вустілка
Storóna e ne œd ‹stylati, steliti, stilati› ale œd ‹sterti, steréti› „to spread, stretch“ œd *ster- „rigid, stiff“. Tõduige teaghné i ‹pro•stœr›.
A ‹stelia› e œd „steliti“ bo cladena e steleignemy (solómui, derévotesin tc.).
Tó e zvano „a brand“ ne darma œd *„paliti, gegti“. U dauninõ, zagalnà rouxina bie xoudoba, na yeiy, znaciti oge e ciya pitomœsty (property), gegõ ci palea yn znac. Ynõ zarõbcõ na tvarinie e teagyco staviti. Crœmy toho, i znaceigne „zarõbca na derévie“ iesce ne znacity „znac, mieta“, a xay bui i tac, to xuiba yn znac dositi cyto (to find smth), na pr., uzxodouati (to orient) u liesie — ne znac pitomosti ynui uzgleadnui rouxinui (of a respective commodity).
Див. 4 значення в Грінченка: https://hrinchenko.com/dictionary/word/24980-krutii
/'indrʲix/~/'indrɪx/~/'i̞ndri̞x/~/'ə̟ndrɛx/~/ˈɪndrɪx/~/ˈendrex/~/ˈindrɛx/–/jindrʲix/~/ˈjindrɪx/~/ˈjɪndrɪx/~/ˈjə̟ndr(ʲ)ə̟x/~/ˈɦə̟ndrɛx/~/ˈɦɪndrɛx/~/ˈʕɪndrɪx/~/ˌdrɪx/
Индрих
Indrix
Галицько-Волинський лїтопис (Острозький спис)( лїто 6797 від твореня свїту(1289 л.Хс.))
«И прише(д) Ин(ь)дрихъ, кнѧзь вро(т)слав(ь)скыи и выгнаша его хотѧ сам кнѧжити.».
Опис битви за володу рода Пястів у Краковї мїж братама Болеславом та Кондратом, у котру згодом уступає третий брат–Генрих (1281, 1289).
Пор. чїс. Jindřich.
Давн.рус. Ин(ь)дрихъ(1292*) /ˈindrʲix/ ← стар.верх.нїм. Heinrih /ˈhei̯nrʲix/
*Саме спосудженя могло відбути ся до кінця 12 ст., як на то каже неприйнятя нїм. /h/. Або, радше, воно таки відбуло ся коли в 13 ст., але до перехода /ɣ̞/>/ɦ/.
Индрих•(ъ)
Aino, ‹tricolo›, ‹tricœl›.
I ‹tricœl› i ‹tricolo›, pri ceimy ‹cœl, colo› ròzoumieti he yno primeitno do ucladenoho m. ‹vœz› ci n. ‹vozilo, vœzlo›, uzgleadno. Por. ‹colo, cœl› he primeitno iz ‹dóugo•rõc, •a, •o›, ‹xesti•pal, •a, •o›, ‹tri•nœg, •noga, •nogo›, ‹sinezõb, •a, •o› tc. Ino tac tó dasty ciouttye, ne tó, ‹tricolo, tricœl› znacitime prosto „tri cola“.
Значення: Чоловіче особове ім'я.
Приклад вживання: Освічений і обдарований, Генріх правив як представник європейського абсолютизму, до кінця царювання жорстко переслідував своїх дійсних і…
Од прикметника 'триколісний' + '-ик'
Чверть,чвертень,чверток...
рвону́тися розлетітися, розірватися на частини, осколки від вибуху; вибухнути
Два
Чотирник
псл. *rozgьje «галуззя, пруття», похідне від rozga «різка, прут, гілочка»;
За взірцем слова двоко́лесо – велосипед, яке вживав В. Винниченко у "Сонячній машині" і не лише він:
хамазня́ «дрібно побиті гілки, лозиння»
хаму́з «гамуз, дрізки»
Від слова рушій – мотор
гра́мозд «безладдя, безглуздя»
Вторюю за німцями газ - хаос.
гра́му́зом «усе разом, оптом»
дру́зки розм. невеликі шматочки, частки чогось, перев. розбитого, розламаного
гивер
Тріска, скіпка.
і́вер «зарубка на дереві»
очевидно, псл. *ѵеrъ від *vert і «вертіти» (про стружку, що скручується);
псл. *druzgati «з тріском ламати, трощити
дру́зки «тріски, шматочки»
мото́ри́ти «робити, діяти»
зіставляється з мота́ти, мета́ти, лит. matarúoti «махати (бичем), вертіти (хвостом)»;
Походження не зовсім ясне;
goroh.pp.ua: моторити
Володимир XIX Подолянин Часодармотрат
9 листопада 2024
Рупно, що в нас є слово "моторити" ( і "моторний", "моторність"), яке давніше й має неясне походження (але старе і є в сусідів). Можна мотор перепояснити, якщо комусь захочеться 😄
אלישע פרוש
10 листопада 2024
«яке давніше й має неясне походження»
Шило + вістря
А сторона у відповідній статті написано, пов’язане чергуванням
Zvõcovo yn neprirœunat tvar u rousscœy móuvie.