скоус
scous
Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 881)
Скус, m. B. Geschmack, m. Apetit.
Ску́сний, (-сьн-), а. schmackhaft, wohlschmeckend, geniessbar; 2) künstlich, kunstfertig, Кв. І. 125. geschickt.
скоусний–schmackhaft;
скоуси́ти–schmecken, abschmecken; eine Geschmackprobierung leiten;
ми/мнѣ до скоусоу(скоуса)–nach meinem Geschmack;
чєловѣк ис/сὀ скоусὀмь–ein Mann mit Geschmack.
Феода, та королівство(в Руси же 'княство') нїсуть ланками розвитку племени, то суть ини йисно ладженя. Можемо брати сий ряд як перехід розен твар сїмизни до нациї, гале нияк не можемо речи вож то є сам розвій від племени до нациї.
Тако, не можемо й казати вож город(обір, огороджена земля) є тільки та земля, й нї місто, полис.
Щодо розрізненя, tribe–nation, нач є воно? На сім осїдку вже суть досить речен дано на позначеня меджуюч тям: нарід, рід, чадь.
Тому, племена бїлих чубів и воронячого крила могу бути воднов чадю, водним родом, та поки вони не їдне племя, нїсуть їдна нация.
ЕСУМ: зага́ра – «бажання, пристрасть, старанність, завзяття в роботі»
»,не є плем'я нацією .
Плем'я білих чубів та плем'я воронячого крила можуть бути різними племенами але однієї нації.«
Це залежить на тому, яке визначення слова ‹пле́м'я› брати. Дивіться угорі дано визначення зі словника Желехівського-Недільського:
Пле́мє, племе́нє. Пар. пле́мя, -е́ни, n. Geschlecht, n. Stamm, m. Familie; Nation, Generation f.
Племе́нність, -ости, f. Nationalität.
ви́ліпок «зліпок»
зале́па «брудна, неохайна людина; латка або замазка на дошці»
зале́пух «закалець; хліб із закальцем»
залипу́ха «заліплене місце»«начинка пирога»
залі́па «тс.»
зле́пкуватий «такий, що злипся під час випікання з іншим» (про хліб)
зле́пок «місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим»
злі́пинець «хліб, що злипся з іншим під час випікання»
злі́пище
зліпко́ватий «змішаний, конгломератний»
злі́пок «копія; відбиток чогонебудь на м’якому, в’язкому та ін. матеріалі; [місце збоку на хлібі, де він під час випікання злипся з іншим]»
лепа́нда «живиця»
лепарка «глина на цеглу»
лепки́й «липкий»
ле́пнути «липнути»
леповатиця «глинистий клейкий ґрунт»
ле́птавиця «сніг з дощем»
лепярка «тс.»
ли́павий «брудний» (про сорочку)
липа́нда «живиця, смола»
липанди́ця «тс.»
липа́рка «глинистий в’язкий ґрунт; глина для цегли, для печей»
липі́ш «зліплений жмут волосся, вовни; струп»
липка́чий «липкий, клейкий, в’язкий»
липки́й
липко́ватий «тс.»
липковиця «глинистий в’язкий ґрунт»
липкува́тий «трохи липкий»
липоватиця «тс.»
липу́чий
липу́чка «липкий папір для боротьби з мухами»
лі́п'янка «тс.»
ліпа́к «пиріг; робітник, що зарівнює стіни глиною»
ліпа́нда «вар для щеплення дерев»
ліпа́р «тс.»
ліпа́х «плитка з гною на паливо Дз, Mo; плодоносна частина стебла соняшнику Гриц»
ліпа́шка «жінка, яка ліпить щось із тіста»
ліпе́ць «кулька з хліба»
ліпи́ти
ліпі́ш «тс.»
лі́пка
ліпки́й «чіпкий, в’язкий»
лі́плення
ліпля́нка «хата з глини, мазанка»
ліпни́й
ліпни́к «спеціаліст з ліпних робіт; [пиріг]»
ліпчи́тися «тс.»
на́ліпка «етикетка, ярлик, наклейка»
обле́па «наклеєне»
підле́пливий «підлесливий»
підле́пний «тс.»
підле́пчастий «вузький, тісний» (про одяг)
підлипа́йло «підлабузник»
підлипа́ти «прилипати знизу; [прилипати]; підлабузнюватися»
підли́пчастий «тс.; липкий»
приле́пистий «такий, що щільно прилягає до тіла, в обтяжку»
прили́пачкий «ласкавий, довірливий, улесливий»
прили́пливий
прили́пний «липкий»
прили́пча́стий
при́ліпка́ «окраєць; люб’язна, послужлива людина»
пєрєдътєча
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=Предтеча
2. перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям
Як варіант
Болого Вам знову 🤝
Так, єсми з Вами згоден, різниця здаєть ся дуже тонка. З того різненя що я їм бачив, де їх обох віддїляють, грецке "етнос" частїше торкає "сиру нацию, людність з ± читкими чертами и меджами, гале та що є далеко від держави, габо коли йдеть ся про єї не як про державу. Ось що каже про та тяма Викцивонар: 'έθνος'–1)group of people: band, tribe, kin, nation; 'nātiō–1) birth; 2) nation, tribe, people. Тим часом, суч ягельске 'ethnos'–1)An ethnic group, or a people who have a common national or cultural tradition; 'nation'–1)A historically constituted, stable community of people, formed based on a common language, territory, economic life, ethnicity and/or psychological make-up manifested in a common culture. Тобто, різниця в сучасних ягельских реченех є звязаність, сталість(~державне втвореня) та глибша умова спільність(and/or psychological make-up manifested in a common culture.).
»Ні. Ха- + *lěp-«
Тоді як поясните семантичний розвиток?
Пояснювати семантичних розвиток за перейняття слова з грецької нема потреби, бо в грецькій χαλεπός має луже близьке значення "тяжкий, обтяжливий", а як поясните семантичних розвиток від кореня зі значенням "ліпити" та афективного передчепу я не знаю. Маєте якісь ідеї щодо семантичного розвитку цього слова за утворення питмому тлі?
Я гадаю, що тут не агентивного суфікса -оун- ужито, а страдального суфікса -н-, наліпленого на основу -ов- річі подарувати, що перед приголосну в псл. давало /u/.
Порівняй: *kovati (*kouatei) : *kujǫ (*kouyōn).
Так і *podarovati (*podarouatei) → podarunъ "подарований" (*podarounos) → *podarunъkъ (*podarounos)
На це каже й те, що такі імена на -унок твориться лише від дієслів з основою -ува- (< -ова-):
дарунок < дарувати
поцілунок < поцілувати
грабунок < грабувати
тощо
+, загалом не розумію нащо різнити націю як "конкретно-історичну форму спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру",
та етнос як "історично сформовану, стійку спільноту людей, об'єднану спільною культурою, мовою, традиціями, самосвідомістю (розумінням «ми — вони») та, зазвичай, територією чи спільним походженням".
Ті самі яйця, тільки боком та з економічними зв'язками й територією
Щоденно уживані речі
@Kuľturnyj aborihen
++