Чата мадярський ,чета наш
goroh.pp.ua: Чата
goroh.pp.ua: Чата#28344
Значення: Це спеціальні пази на рамі або вилці велосипеда, до яких кріпиться вісь колеса.
Приклад вживання: Сучасні гірські велосипеди найчастіше мають вертикальні дропаути, які забезпечують швидке та точне встановлення заднього колеса.
Гарннзон - залога // Євтимович В. Московсько-український словник для військови. - Київ. 1918. - С. 7. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n10/mode/1up
Гарнизо́н – зало́га // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) та в інших словниках: 
r2u.org.ua: гарнизон
СУМ-11: ЧАТИ, чат, мн., рідше одн. ЧАТА, и, ж. 1. Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту. https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=чати
Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 447. https://hrinchenko.com/dictionary/word/64279-cata
так само - СУМ-11: https://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=вояк
СУМ-20: ВОЯ́К, а́, ч. 1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. 2. Рядовий військовослужбовець в армії; солдат. https://sum20ua.com/?page=531&searchWord=вояк&wordid=16072
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: мерлецька
Мертве́цкая, сщ. –
1) (покойницкая) трупа́рня (-ні), мерле́цька, покі́йницька (-кої). [Вози́ли мерці́в я трупа́рні на кла́довище (Франко)];
2) (смертный одр) смерте́льна (бо́жа) посте́ля; (смертельная болезнь) смерте́льна х(в)оро́ба.
Поко́йницкая – трупа́рня, мерле́цька, покі́йницька. [Як умре́ у ліка́рні, то за́раз вино́сять у трупа́рню].
"морг" означало "міра, ділянка землі" - "Основа. 1862. Березіль (март). – СПб.: В тип. П.А. Кулиша, 1862. – С. 145
https://archive.org/details/osnova_1862_3/page/145/mode/1up
Несвідомо хо’ взгодити “двА котА”, “трИ котИ”.
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Принаймні переклади до цих слів вживатимуть. І це гостріше питання, ніж перекладати назви важких первнів; столиць і не-столиць численних країн, з якими в нас не було зв’язку донедавна і, як наслідок, своїх назв для них і їхніх міст; назв річок, гір та іншої географії; назв страв (про що Ви самі писали).
Я розумію, що Ви та інші прагнете системности, але чомусь доволі вибірково. Це заплющування очей на слона в кімнаті. Ми маємо українити українську на всіх рівнях культури, в усіх стилях мовлення.
😂🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Без слів. Якась суцільна маячня, вибачте.
“З’їбатися” — тут нема чого українити, питоме слово.
“Довбайоб” — суржик, питоме — “довбойоб”. От і все.
Які тут можуть бути переклади? 🧐
Значення: 1. Висловлювати незадоволення чим-небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. 2. Подавати скаргу (у 2 знач.)…
Приклад вживання: Молода дружина Кармелева .. не скаржиться нікому, що в неї там на серці й на душі. (Марко Вовчок).
»O yidsco-niemeçskie ne viemy nicy. A o tœmy, og' eaghelsca e naybogatjchà, cioü na YouTube. Teperv mene roupity dœznati sea bœlyche.«
Aino, yidsco-niemeçsca e bogata ceréz cerpagna, ta tó e yz rodui tui móuvui samoï, otge tcanœsty yz slœu yz rœznuix móuv e yeï çielœstna ceasty. A bohatstvo e u tœmy, oge, na pr., yno sloviansco slovo ta niemeçsco ta héurieysco mogé slougiti u rœznax obstavinax ci yz rœznami œdtiencui — por., pro nastoyõ, rœzniçõ meidj „bird“ : „fowl„ : „poltry“ u eaghelscie.
Це ж історична диференціація! Форма на -а — то форма двоїни, а форми на -и — форми множини. Дуже цікаво, що така давня річ зберігається в Вашій мові! Ще й коли часто твердять про відсутність збереження форм двоїни для слів основи на -о чоловічого роду, а так само й зміщення вжитку форм двоїни до паукального числа, й поготів 👍🙏
Подає Тутковський з посиланням на цю статтю в Грінченка r2u.org.ua: Припай
Ужив Верхратський у назві однієї книжки
Ну ви ж додали 
нефрит (копалина), піроморфіт, барит тощо, отже думаєте якось будуть
»А Ваше licyman — це личман?«
E.
»ЕСУМ пише про черпання з польської, та якось непереконливо, тоді були би твари з 'і' від "лічити", а так очевидно (мені), що слово йде від "личити".«
Boulo bui rœdno i iz ‹ie›. E ‹liec•› *loyk- i e ‹lic•› *leyk-, iz *e stõpenemy rékel ta *o stõpenemy imén, por. ‹tix•› *teys- : ‹tiex•› *toys-, ‹vid•› *ueyd- : ‹vied•› *uoyd-, ‹vis•› *ueyps- : ‹vies•› *uoyps-, ‹lip•› *leyp- : ‹liep•› *loyp-, ‹vi•› *uey- : ‹vie•; voy•, vœy•› *uoy- tc.
Ta i SISM (XV 85) tocity coupõ govorœu iz *ličьmanъ u veatscœy móuvie. I rousske slovo tam e, i ne pisiõty oge yz leadscui e.
Ярослав промахнувся на букву. Хоча все одно цікаво, чому саме так
Там в другій частині словника є джерело, якийсь переклад, але його в інтернеті мабуть нема. А ще є схожа географічна назва
Скажіть, чи помічаєте ви схоже явище в своєму мовленні, чи здається воно правдивим, чи ні. Будь ласка, майте на гадці, шо я кажу за, радше, вийняток із сучасного мовлення, не правило.
Прочитав назву чаю - “три слона”. Звучить трохи криво для мене. Хочеться “три слони”, але “два слона”. Подумав я, й зрозумів, шо це не вийняток для мене, а послідовне правило в моєму мовленні, коли йменники на тверду приголосну в двоїні мають закінчення -а, але вже в парі трьох, чотирьох мають -и.
Два кота - три/чотрири коти;
два пса - три/чотири пси;
два сна - три/чотири сни;
два стола - три/чотири столи.
Цікаво. Дійсно, так є для мене, інакше звучить неправильно. Маю дві думки про причину такого явища, але хочу почути, чи має хтось із вас таке.
ря́дна́ - угода, договір
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=Рядна
попу́дний - «вільний, розпущений»
+