зимѣгола · зимигола · зємѣгола · зємигола
З Повісті минулих літ
либь
З Повісті минулих літ (Іпатиївський літопис):
Въ афєтовї жє части сѣдить русь. чюдь. и вьси ꙗзꙑци, мєрѧ. мурома. всь. мордва. заволочьꙗ чюдь. пєрмь. пєчєра. ꙗмь. югра. литва. зимигола. корсь. сѣтьгола. либь
З Повісті минулих літ (Іпатиївський літопис):
Въ афєтовї жє части сѣдить русь. чюдь. и вьси ꙗзꙑци, мєрѧ. мурома. всь. мордва. заволочьꙗ чюдь. пєрмь. пєчєра. ꙗмь. югра. литва. зимигола. корсь. сѣтьгола. либь
В цей словник майже щодня потрапляють нові слова.
Можете самі додати смішні, дивні, кострубаті переклади, що знайшли на теренах Словотвору 🤷♂️🤭
/mate͡i̯ ɦurud'am/–Пѡлдє҆нно захѡднъı говоръı, чєрєз узвєденьıє нєнаногошєнъıх /ɔ/; оу богатє҆х мѣстцах оно є ѡтбито самє вѣхоѭ /о/, хочѧ є и въıмо҅лва с подальшимь пѡднѧтьıємь тоıѣ звѫчали до аж до /u/.
/matɪ ɦarad'am/–Пѡлнѡчнъı говоръı, особливо Узхѡдно Полѣсскъ-и. Узвєденьıє нєнаголошєноꙅо /ɔ/ до /ə~ɐ/, та також до /а/, нороуно длıа пѡлнѡчноıѣ бєсѣдъı.
"Cde?"
Otou: Usi znaiõty "mati gòrodœu rousscuix"? Oto i e "metropolis of Ruthenian cities". Otge "metropolis" mogeity bouti œddano prosto he ‹matygòrôd› ci ‹materegòrôd› ci ‹matigòrôd› ci na xib seoho.
Tac, peréprosiouyõ za yix, ou <dosi> eimy muisliu oge pratvar e <do six pœr>.
"...tacui poprauno e pisati iz ‹•ei•gne› a ne ‹•ie•gne›..."
Rozumieiõ çielcomy.👍
Za zvuiciey ya staraiõ sea ne ucladati nad mierõ svoyeie muisli(not rely on my estimation) coli pisiõ vacheoiõ pravopisïõ, ale pismeno •ï• mynie izdayeity sea use tacui douge gadcovanieychimy, i samomou sea podobayeity silyno :)
O nagolósie, xtieu esmi retchi, mi roupity yac dielili buiste diacriticui pomœtchnui ou citanïi, abo dlya poznacui nagolósa, bo ot iz ostra(acouta) ouge coristayete ou pounogolósuix spolõcax.
/pulʲɔk/~/pulʲɵk/~/puɫɛk/~/puɫek/~/puwɪk/
поулєк, пꙋлєк
poulec
Даю як мїну чол. роду до даного вище <поулька>. На підпору статті во питомости сего слова навів бим бовгарска слова <поуика> та <поуꙗк> котра суть виведена від рідної тій мовї рїчи <поуѭ сѧ>(ботїти, прямити ся), гадаючи рідний розвій и в рускій зо спільного з тим праслов. кореня. Більше того, нема прийнятного джерела такого спосуджїня; ани нїмецка ни лядска, них котра йна блиска мова николи не знаю того слова. Найближче стояла б руминска та грецка; перва має сий корінь із свого же джерела, та має саме твар <pui> що був би ят на словїнскій земли як +пꙋи([puj]), грецка же мїє слово <πουλί> із середнегрецкого <πουλλίν>, проте його гадана дорога до рускої викликала б ще більше питань, не дивлячи жадних відповідників у південнословїнских, або котрих других словїнских мовах. Тому, поки на свїжий згляд я не виджу поводу мати то слово за спосуду.
/st͡ʃɛt/~/ʃt͡ʃɛt/~/ʃʲt͡ʃʲet/~/ʃʲt͡ʃʲɪt/
изчєт(род. одн. <изчта†>, <изчєта>)
izcet
Малорусько-нїмецький словник. Том ІІ, ст. 942.
Счет,m. Rechnung.
Морфольоґічно є з рїчи (праслов.) *čisti(читати, проречи, лїчити, штити), відки й имено *čьstь.
*jьzъ-čьt-ъ.
Значення: Історичний регіон у Східній Балтиці.
Приклад вживання: З XVIII століття Лівонією у вузькому значенні називають територію колишньої Ліфляндської губернії, сучасний латвійський край Відземе. У…
Значення: Історичний регіон у Латвії.
Приклад вживання: Історично Семигалія визнається поряд з Селією, як один регіон, хоча іноді Селія сприймається як окрема п'ята область. Також на гербі Латвії…
Од друс. кърсь
Значення: Історичний регіон у Латвії.
Приклад вживання: Площа Курляндії становить 27.286 км², з яких 262 км² складають озера.
1. Я знав Онисію Степанівну ще панною. Ото була цяця! Ну, та й цяця, – як крашанка! як писанка! як золото! – почав вихваляти Бонковський. (І. Нечуй-Левицький)
2. Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку де стояв. (І. Котляревський)
3. Так оце то та богиня! Лишенько з тобою. А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам. (Т. Шевченко)
Або мудриння
мудринний
мудринне
мудринно-
Мислець мисольця
снувати (міркувати)
goroh.pp.ua: цяця
А куди ж я додаю зазвичай?🙂