Так жеж’ бѡилшѡсть ѧзꙑкѡв Іавропꙑ писшє̍ латиницеѭ · бо они ꙋспадковали ѥіѣ . так бꙑ молвити . ѡд дѣда ˙ чи нє так ; Всѣ каѳолицскѡи та протестантскѡи народꙑ дꙋжє давно дѡстали своѥоꙅо писма ѡд своѥіѣ цєрквꙑ :
А ꙋ нас така сама рѣч из кꙑрилицеѭ : И мꙑ пак дѡстали писма ѡд своѥіѣ цєрквꙑ · тѡилко вжє ѡд православноіѣ ⁚ ⸳
Тож’ нє бачѫ приводꙋ самѣ длꙗ нас . рꙋсѡв-ꙋкраіинцѵв . ьздꙑховати сѧ своѥіѣ силноіѣ писємноіѣ традитсиіѣ : Тєпєрвѣчнєоіѣ гражданкꙑ — ьзвѣстно · а кꙑрилицѣ в загалѣ — нєьма потрєбꙑ.
»A ouge, i tac e tó prauda. Cœilco móuv po Euroupie pisié cuiriliçeiõ?«
Tac geg’ bœilchœsty eazuicœu Yauropui pische latiniçeiõ, bo oni ouspadcouali yeyie, tac bui móuviti, œd dieda, ci ne tac? Usie catholicyscœi ta protestantscœi narodui douge dauno dœstali svoyeoho pisma œd svoyeyie çercvui.
A ou nas taca sama riecy iz cuiriliçeiõ. I mui pac dœstali pisma œd svoyeyie çercvui, tœilco uge œd pravoslavnoyie.
Prauda, decœilco pravoslavnuix narodœu tepervy pischõty tacui latiniçeiõ, ta tó abo ceréz idealogiõ (na priclad, Romuinui, cyto bouli zaziexali na rimscuy spadoc, ta xotieli yzduixati sea slovienscinui), abo ceréz nestatchõ svoyeoho pisemnoho izvuitchayou, a ne ceréz, na priclad, progresivnœsty ci cytos’ tacoe.
A ou nas svœy pisemnuy izvuitchay boü i dyrjau sea stoliettiami. Cyto uge i cazat’, yac decotorœi tvorui nachoho cuirilicynoho pismeinnstva yzdobouli zvannia chedevrœu svietovoho pismeinnstva.
Tog’ ne baciõ privodõ samie dlia nas, rousœu-oucrayinçeu, yzduixouati sea svoyeyie silnoyie pisemnoyie traditiyie. Tepervietchneoyie grajdancui — yzviesno, a cuiriliçie u zagalie — neyma potrebui.
r2u.org.ua: Молокосос
Під RP я розумію зразкову вимову. Таку, яка би єднала вкраїнців з різних куточків. Разом из тим, місцеву вимову не слід маргинализувати. Я тоді не розумів (сам точно не помню, чому), що це є міжзв’яжмінна перепись, та я залишу її ге стовпець, а наступний стовпець буде точна вимова. Ви казав, п. Поруше, що за таку вимову може послужити йина из пд-зх ареалу.
Ага, пригадав. Ньи, я подумав був, що міжфонемна передача може бути й тою новою льитературною вимовою. Але вже змінив на таблицю з трьома стовпцями.
Звісно. Тільки дайте, будь ласка, ідповідь тут.
τεχνῐκή - czenysca / ґзенська
»⁺къзньска → козська [ко́с':ка]«
U serédnerousscuix pameatcax e suviedceno inchiy tvar — iz /kz•/ u usiex padejiex: ‹czeny, czni ...›, Sõgolósnui /kzn/ ne rouxeaty crivõ zvõcynosti, tomou yn golósen meidj /k/ ta /z/ ne xuibity.
»Чому не ґзонська?«
Utorinnuy ustaunuy golósen œd pozdod.-rous. ci ranoser.-rous. bie, he pràvilo, /ə/ [æ, ɛ] peréd daunïmy izcladomy iz *y, a tacoge po *k, *g, *x, ta u inchix loucieyiex — /ɔ/ e scorieye peréd gõbnui sõgolósnui.
plaxa
За Желехівським, Block
Див. обговорення.
В спільноті сталкерів так називають кровососа.
Той, хто служить, виконує обов'язки слуги в когось; слуга.
Слуга, служник.
Зброєносець у козацької старшини.
Хлопчик-слуга.
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
@Євген Ковтуненко
goroh.pp.ua: ввід
r2u.org.ua: кровосос
Як я зрозумів, ви за кирилицю?