Значення: Зміни в оновленому програмному забезпеченні, які призводять до обмеження наявної функціональності або проблем зі зворотною сумісністю.
Приклад вживання: У разі розробки нового функціоналу, внесення змін в поточну версію API допускається, якщо зміни не є ламаючими.
плємѧ
plemea
Словник Малорусько-Нїмецький(Т.2, ст. 658)
Пле́мє, племе́нє. Пар. пле́мя, -е́ни, n. Geschlecht, n. Stamm, m. Familie; Nation, Generation f.
Племе́нність, -ости, f. Nationalität.
Телїш до Словаря Давнерускої Мови Серезнівского
Племѧ–(φυλαί(одн. φυλή), tribus),( τό ἔθνος, gens), из иних значень.
скобло
scoblo
Думаю, се слово лучче годить ся значити ширші хитні тями ягл. staple, stapler.
*skab•dlo
скобє҆ц
scobéç
скоб•є҆ц(<*skab•ici)
Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються
Бо зміни внаслідок повторного застосування її не накопичуються
«Кваліфікувати» має одним зі значень «Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці.», що близько до «відбирати», «Брати, вибирати кого-, що-небудь, виділяючи із загальної сукупності за певними ознаками.»
Подумав я про цю близькість у контексті сполуки «кваліфікаційний тур», де перше слово можна замінити на «відбірковий». Тож у цьому контексті й «кваліфікацію» можна перекласти як «відбір»
ПЕРЕЛО́ГИ НАПА́ЛИ на кого 
goroh.pp.ua: Перелоги напали
Хто-небудь перебуває у стані депресії, має поганий настрій
Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” – питоме чи з моск. “ивишни”?
“a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”
І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.
Звукорядна (фонотактика).
“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti.
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy.
Мені здається, добродію Єлисію, що ми не розуміємо одне одного. Чи можливе зяяння в Українській? Хто і як, у якій роботі довів, що Мова його уникає обов’язково, якщо це так? Або ж що не так?
> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?
Cde na priclad?
Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”
телефон
Можна і подарок, засвідчене слово в старих словниках.