Останні події

По суті -- годиться, по формі, на жаль, те саме запозичення (див. сервер).

Ужити - apply, не use

Відповідно до побудови української мови дієслова і відповідні йменники можуть мати тільки такі форми:
- ужиткува́ти, ужиткува́ння - дія (те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься;
- зужиткува́ти, зужиткува́ння - подія (те, що відбулося чи відбудеться;
- зужитко́вувати, зужитко́вування - багаторазова дія;
- позужитко́вувати, позужитко́вування - багаторазова подія.
Отже, загальна назва дії, що відповідає слову "утилізація" - УЖИТКУВА́ННЯ.
Форма "ужитковувати" (із суфіксом -овувати і без дієслівного префікса) в українській мові неможлива так само як "ліковувати", "паковувати", "мальовувати".
Такі форми можливі в російській мові, напр: "организовывать".

+, teliega

+
stogeily

Sé e yno rouplivo slovo tvaromy. E eamo do récla ‹clecotati, •ieti, cléctati›, ta puitagna e o gerélie ‹i› u pravopisi ‹клі́конь› bóulgariçeiõ.
Litóuscoe ‹klegeti, klegenti›, ta lœtóuscoe ‹klegat› (SIRM II 456-457) pœdtverdeaty *e. U rous., viedomo, ‹i› bóulgariçui yz *e e bõdy u razie e-u-perégolósou, otge rœuno e golósmeni /i͡ʉ/, u latiniçeiõ pravopisno ‹eu› (por. ‹teutca›, ‹peceunca›, ‹meud›, ‹leud› tc.), ci u razie e-y-perégolósou, otge rœuno golósmeni /e͡i/ (por. ‹seimy›, ‹xeisty›, ‹peicy›, ‹zeille› tc.). Tó pisymea ‹o› u pravopisi ‹клі́конь› bóulgariçeiõ ne teacné prasl. *o pràvilno — inacye bui dóugen boul bouti *o-perégolós. I xotcha u pœunœcyno-bœslnœy rœznomóuvie e *o-perégolós → |ʉ͡ɶ|, u beznagolósie mogé bouti [ʷɵ], otge pravopisno latiniçeiõ bui boulo ‹•cœny› na cœnçie. U tœmy, *e u *klek- bui u razie *klek-on-yu ( *yu ← *yos) ne dalo e-y-perégolós iz pravopisnuimy ‹i› u ‹клі́конь›, atge e-y-perégolós e preamo peréd *y. Sé navodity na pratvar *klek-n-yu → *•k∅n•yu → /•kɔɲ/. Tomou pravopisy latiniçeiõ e, viedie: ‹cleicony›, u cœsniex padiex: ‹cleicni•› (cleicnia, cleicniou, cleicnemy tc.).

-

@Bœgdan Youxyco

Ne neminõtche e pitimo rousscuy tvar na [z] ← *su-, ymemo bo rœdnœi tvarui he otó ‹sulouciey›, ‹sumerty›, ‹sumetana› (e i ‹izmetana› tacui), ‹sumõtoc›, ‹suniedagne, suniedanoc›, ‹suviedœm, suviedom•›, ‹suvin, suvinca›, bez *su → [z].

Ано вже думаю годить ся писати: iz/z, œd–из/з(тільки з праслов. *su(n), прислівника, не *su- > рус. с- – смєрть, сбѡр, срѡк), ѡд, а не ис/с, ѡт–is/s, œt.

@Bœgdan Youxyco

@Данило Ганич

Seitnuy (the modern) tvar iz /•ʎʎ•/ e pisati iz ‹•ille› — ‹euangheille› /jɛʋɑn.ˈɣ̞e͡iʎʎɐ/. Çercóuno-rousscuy ci starorousscuy tvar /jɛʋɑn.ˈɣ̞ɛlɪjɐ/ e pisati ‹euanghelïe›.
Ceomou? Na odinœmy polie, tó e te same slovo, i mœy poem (concept) pravopisi, ne ynacye, stoïty na eidnotvarosti pravopisi pro rœznui vuimóuvui. Ta u tœmy, na drougœmy polie, he i u inchax móuvax, znacylivo e ròzviti rœznui verstvui ci ròveni rousscoï móuvui, he u tseimy loucieyie — seitnõ rousscõ móuvõ proti staroï çercóunoï rousscoï móuvui. I tac he, pro nastoyõ, pro starõ çercóunõ eaghelscõ móuvõ (na pr., u xvalopieviex) coristaiõty i nuinie yz tvarœu, he otó, ‹hast›, ‹thou›, ci ‹•eth› u ‹giveth, taketh› tc., tac i pro stien (imitation) starorousscoï (uclioucyno çercóunoï ci tvorianscoï) móuvui naguiliõ uvesti pravopisnœi tvarui, he otó: ‹gitïe› /ʒɪtɪˈjɛ/, a tacoge, uzgleadno, ‹euanghelïe› /jɛʋɑn.ˈɣ̞ɛlɪjɛ/, proti nemietiénuix seitnorousscuix: ‹gittié› /ʒɪtʲˈtʲɐ/, ‹euangheille› /jɛʋɑnˈɣe͡iʎʎɐ/.

🤦
Ще й ся смїяти з кого хчете.

@Bœgdan Youxyco

👍

»Не доганяю, яке відношення мають "парубок" і "пагорб" до "решета". Чи це просто префікс такий? :-)«

🤦

руйнувати

paX znacity "isxodjuy na X"

+++

+, хоча й фільтр не завжди сито

+, хоча фільтр не завжди буде решетом

Не доганяю, яке відношення мають "парубок" і "пагорб" до "решета". Чи це просто префікс такий? :-)

Bológo dariõ!! 😃

Izpasi Bœg za pœdporõ!! 🤝

дякую, згоден!

—

карта (гральна)
карта (географія)

clioucy

Topèru e yasno, bológo!

-

ïé = i + i + e zamiesty i + ie

Esce, cyto e tam ‹é›, prosjõ?

+