А чого так усі бояться писати у Словотвірні? Адже Майк Свистун спеціально створив цю спільноту, щоб більше людей залучалося до словотвірних питань.
Пор. Трипілля
То первісні форми, збережені головно в говорах карпатского ареалу. Там імена скланяються не за родом, а за основою.
Ось парадигми (можуть бути хиби в написанні Олисієвим правописом):
a-основа:
одн.
baba / баба / баба
babui / бабꙑ / баби
babie / бабѣ / бабі
babõ / бабѫ / бабу
baboiõ / бабоѭ / бабою
babie / бабѣ / бабі
babo / бабо / бабо
дв.
babie / бабѣ / бабі
babou† / бабоу† / бабу†
babama† / бабама† / бабама†
babie / бабѣ / бабі
babama / бабама / бабама
babou† / бабоу† / бабу†
babie / бабѣ / бабі
мн.
babui / бабꙑ / баби
bab / бабъ / баб
babam / бабамъ / бабам
babui / бабꙑ / баби
babami / бабами / бабами
babax / бабахъ / бабах
babui / бабꙑ / баби
“м'яка” a-основа:
одн.
sadja / саџа / сажа
sadjui / саџѣ / сажі
sadjie / саџи / сажи
sadjõ / саџѫ / сажу
sadjeiõ / саџєѭ / сажею
sadjie / саџи / сажи
sadje / саџє / саже
дв.
sadjie / саџи / сажи
sadjou† / саџоу† / сажу†
sadjama† / саџама† / сажама†
sadjie / саџи / сажи
sadjama / саџама / сажама
sadjou† / саџоу† / сажу†
sadjie / саџи / сажи
мн.
sadjui / саџѣ / сажі
sadj / саџъ / саж
sadjam / саџамъ / сажам
sadjui / саџѣ / сажі
sadjami / саџами / сажами
sadjax / саџахъ / сажах
sadjui / саџѣ / сажі
i-основа:
одн.
pani, panya / пани, панꙗ / пани, паня
panyui / панѣ / пані
panie / пани / пани
paniõ / панѭ / паню
paneiõ / панєѭ / панею
panie / пани / пани
pane / панє / пане
дв.
panie / пани / пани
paniou† / паню† / паню†
paniama† / панꙗма† / паняма†
panie / пани / пани
paniama / панꙗма / паняма
paniou† / паню† / паню†
panie / пани / пани
мн.
panyui / панѣ / панї
pany / пань / пань
paniam / панꙗмъ / паням
panyui / панѣ / пані
paniami / панꙗми / панями
paniax / панꙗхъ / панях
panyui / панѣ / пані
Господар Поруш на письмі чомусь не розрізняє форми імен a-оснів та м'яких a-оснів — лише в формах орудного відмінку ‘-oiõ’ проти ‘-eiõ’ та уличного відмінку ‘-o’ проти ‘-e’.
o-основа:
одн.
ceoloviec / чєловѣкъ / чоловік
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecou, ceoloviecovi / чєловѣкоу, чєловѣкови / чоловіку, чоловікови
ceoloviecomy / чєловѣкомь / чоловіком
ceoloviecie / чєловѣцѣ / чоловіці
ceoloviece / чєловѣчє / чоловіче
дв.
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecou† / чєловѣкоу† / чоловіку†
ceoloviecoma† / чєловѣкома† / человікома†
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
ceoloviecoma / чєловѣкома / чоловікома
ceoloviecou† / чєловѣкоу† / чоловіку†
ceolovieca / чєловѣка / чоловіка
мн.
ceolovieçi, ceoloviecui / чєловѣци, чєловѣкꙑ / чоловіци, чоловіки
ceoloviec, ceoloviecœu / чєловѣкъ, чєловѣкѡвъ / чоловік, чоловіків
ceoloviecœm / чєловѣкѡмъ / чоловікім
ceoloviecui / чєловѣкꙑ / чоловіки
ceoloviecui / чоловіки
ceolovieciex / чєловѣцѣхъ / чоловіціх
ceolovieçi, ceoloviecui / чєловѣци, чєловѣкꙑ / чоловіци, чоловіки
______
одн.
gorod / городъ / город
goroda, gorodou / города, городоу / города, городу
gorodou, gorodovi / городу, городови / городу, городови
gorod / городъ / город
gorodomy / городомь / городом
gorodie / городѣ / городі
gorode / городє / городе
дв.
goroda / города / города
gorodou† / городоу† / городу†
gorodoma† / городома† / городома†
goroda / города / города
gorodoma / городома / городома
gorodou† / городоу† / городу†
goroda / города
мн.
gorodi, gorodui / городи, городꙑ / городи
gorod†, gorodœu / город†, городѡвъ / город†, городів
gorodœm / городѡмъ / городім
gorodui / городꙑ / городи
gorodui / городꙑ / городи
gorodiex / городѣхъ / городіх
gorodi, gorodui / городи, городꙑ / городи
______
одн.
selo / сєло / село
sela / сєла / села
selou / сєлоу / селу
selo / сєло / село
selomy / сєломь / селом
selie / сєлѣ / селі
selo / сєло / село
дв.
selie / сєлѣ / селі
selou† / сєлоу† / селу†
seloma† / сєлома† / селома†
selie / сєлѣ / селі
seloma / сєлома / селома
selou† / сєлоу† / селу†
selie / сєлѣ / селі
мн.
sela / сєла / села
seul / сѵлъ / сіл
selœm, selam / сєлѡмъ, сєламъ / селім, селам
sela / сєла / села
selui, selami / сєлꙑ, сєлами / сели, селами
seliex, selax / сєлѣхъ, сєлахъ / селіх, селах
sela / сєла / села
м'яка o-основа:
одн.
cœny / кѡнь / кінь
conia / конꙗ / коня
coniou, conevi / коню, конєви / коню, коневи
conia / конꙗ / коня
conemy / конємь / конем
conie, conevi / кони, конєви / коні, коневи
coniou / коню / коню
дв.
conia / конꙗ / коня
coniou† / коню† / коню†
conema† / конєма† / конема†
conia / конꙗ / коня
conema / конєма / конема
coniou† / коню† / коню†
conia / конꙗ / коня
мн.
coni, conyui / кони, конѣ / кони, коні
cœny†, coney, coniy, coneu / кѡнь†, конєи, конии, конѵвъ / кінь†, коней, коний, конів
coneum / конѵмъ / конім
conyui / конѣ / коні
conyui, cœnymi / кони, кѡньми / кони, кіньми
coniex / конихъ / коних
coni, conyui / кони, конѣ / кони, коні
______
одн.
more, morye / морє / море
moria / морꙗ / моря
moriou, morevi / морю, морєви / морю, мореви
more, morye / морє / море
moremy / морємь / морем
morie, morevi / мори, морєви / мори, мореви
more, morye / морє / море
дв.
morie / мори / мори
moriou† / морю† / морю†
morema† / морєма† / морема†
morie / мори / мори
morema / морєма / морема
moriou† / морю† / морю†
morie / мори / мори
мн.
moria / морꙗ / моря
mœry, moreu / мѡрь, морѵвъ / морь, морів
moreum, moriam / морѵмъ, морям / морім
moria / морꙗ / моря
moryui, moriami / мори, морꙗми / мори, морями
moriex, moriax / морихъ, морꙗхъ / морих, морях
moria / морꙗ / моря
u-основа:
suin / сꙑнъ / син
suinou, suina / сꙑноу, сꙑна / сину, сина
suinovi, suinou / сꙑнови, сꙑноу / синови, сину
suinou, suina / сꙑноу, сꙑна / сину, сина
suinomy / сꙑномь / сином
suinou / сꙑноу / сину
suinou / сꙑноу / сину
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinovou† / сꙑновоу† / синову†
suinma† / сꙑнма† / синма†
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinma / сꙑнма / синма
suinovou† / сꙑновоу† / синову†
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinove, suinui / сꙑновє, сꙑнꙑ / синове, сини
suinœu / сꙑнѡвъ / синів
suinom / сꙑномъ / сином
suinui / сꙑнꙑ / сини
suinmi / сꙑнми / синми
suinox / сꙑнохъ / синох
suinove, suinui / сꙑновє, сꙑнꙑ / синове, сини
_____
одн.
méd, meud / мєдъ, мѵдъ / мед, мід
medou / мєдоу / меду
medovi, medou / мєдови, мєдоу / медови, меду
méd / мєдъ / мед
medomy / мєдомь / медом
medou / мєдоу / меду
medou / мєдоу / меду
дв.
medui / мєдꙑ / меди
medovou† / мєдовоу† / медову†
médma† / мєдма† / медма†
medui / мєдꙑ / меди
médma / мєдма / меди
medovou† / мєдовоу† / медову†
medui / мєдꙑ / меди
мн.
medove, medui / мєдовє, мєдꙑ / медове, меди
medœu / мєдѡвъ / медів
medom / мєдомъ / медом
medui / мєдꙑ / меди
médmi / мєдми / медми
medox / мєдохъ / медох
medove, medui / мєдовє, мєдꙑ / медове, меди
Форми падежів o-оснів та u-оснів часто себе замінюють.
y-основа:
одн.
põty / пѫть / путь
põti / пѫти / пути
põti / пѫти / пути
põty / пѫть / путь
põtemy / пѫтємь / путем
põti / пѫти / пути
põti / пѫти / пути
дв.
põti / пѫти / пути
põttiou† / пѫтїоу† / путтю†
põtyma† / пѫтьма† / путьма†
põti / пѫти / пути
põtyma / пѫтьма / путьма
põttiou† / пѫтїѫ† / путтю†
põti / пѫти / пути
мн.
põttye, põti / пѫтїє, пѫти / пуття, пути
põtiy, põtey / пѫтии, пѫтєи / путий, путей
põteom / пѫтємъ / путьом
põti / пѫти / пути
põtymi / пѫтьми / путьми
põteox / пѫтєхъ / путьох
põttye, põti / пѫтїє, пѫти / пуття, пути
______
одн.
gõsy
gõsi
gõsi
gõsy
gõssiõ
gõsi
gõsi
дв.
gõsi
gõssiou†
gõsyma†
gõsi
gõsyma
gõssiou†
gõsi
мн.
gõsi
gõsiy, gõsey
gõsem
gõsi
gõsymi
gõsex
gõsi
ū-основа:
одн.
çerqua, çercovy
çerque
çerqui
çercovy, çerquõ
çercoviõ(?), çerquoiõ
çerqui
çerquo
дв.
çerqui, çerquie
çerquou†
çerquama†
çerqui, çerquie
çerquama
çerquou†
çerqui
мн.
çerqui
çercòu(?)
çerquam
çerqui
çerquami
çerquax
çerqui
n-основа:
одн.
cameiny
camene
cameni
cameiny
camenemy
cameni
camene
дв.
cameni
camenou†
cameinyma†
cameni
cameinyma
camenou†
cameni
мн.
camene, cameni
camén, camény, cameneu
camenem
cameni
camenui
camenex
camene, cameni
______
одн.
plemea
plemene
plemeni
plemea
plemenemy
plemeni
plemea
дв.
plemenie
plemenou†
plemeinma†
plemenie
plemeinma
plemenou†
plemenie
мн.
plemena
plemén, plemeun
plemenem
plemena
plemenui
plemenex
plemena
nt-основа:
одн.
telea
teleate
teleati
telea
teleatemy
teleati
telea
дв.
teleatie
teleatou†
teleatyma†
teleatie
teleatyma
teleatou†
teleatie
мн.
teleata
teleat
teleatem
teleata
teleatui
teleatex
teleata
r-основа:
одн.
mati
matere
materi
mateir, materõ
mateiriõ(?)
materi
mati
дв.
materi
materou†
mateirma†
materi
mateirma
materou†
materi
мн.
matere, materi
matér, mateur
materem
materi
matermi
materex
matere, materi
s-основа:
одн.
nebo
neba
nebou, nebovi
nebo
nebomy
nebie, nebovi
nebo
дв.
nebesie, nebie
nebesou†, nebou†
nebeisyma(?)†, neboma †
nebesie, nebie
nebeisyma, neboma
nebesou†, nebou†
nebesie, nebie
мн.
nebesa
nebés, nebeus
nebesem
nebesa
nebesui
nebesex
nebesa
І є також аномальні/нерегулярні слова:
одн.
oco
oca
ocou, ocovi
oco
ocomy
ocie, ocovi
oco
дв.
oci
œcciou
ocima
oci
ocima
œcciou
oci
мн.
oci
œcy, ociy, ocey
ocyam
oci
ocyami
ocyax
oci
______
одн.
ouxo
дв.
ouxi
ouxxiou(?)
ouxima
ouxi
ouxima
ouxxiou
ouxi
мн.
ouxa
oux
ouxam
ouxa
ouxami
ouxax
ouxa
______
одн.
deny
dne
dni
deny
dnemy
dni
dne
дв.
dni
dnou
denyma
dni
denyma
dnou
(своєю сутністю, майже те саме, що й брошка)
ЕСУМ: струбци́на «пристрій для закріплення оброблюваних деталей»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. струбци́на, струбци́нка, [струбцы́нка] є видозміненим запозиченням з німецької мови;
нвн. Schraubenzwinge «гвинтовий зажим, тиски» складається з іменників Schraube «гвинт» і Zwinge «тиски», спорідненого з снн. dwenge «капкан», дат. tvinge «столярське зажимне пристосування»;
Значення: Поперечний кривий брус у корпусі судна або літака, який забезпечує міцність і стійкість бортів та днища; елемент боковини та даху каркаса…
Приклад вживання: – На кораблі, брат, треба тримати вірний курс, інакше в такий шторм потрапиш, що кісточки, як шпангоути, тріщатимуть. (Д. Ткач).
Новотвір.
Значення: Лещата; викопане з коренем дерево, яке возили на річкових суднах; блок для піднімання тягарів; знаряддя тортур, жердина з гаком.
Приклад вживання: Старий оперся на клюбу й подивився вгору.
Чи не зовсім те?
Краща форма вже наведених, але мабуть загальніше
Новотвір, спроба поєднання
Новотвір
діамант
uk.wikipedia.org: Чесання
Щиро вам міню, дуже займаво. Тобто до наших часів у двоїні переважно суть зберегли ся називен, знахіден, кличен + оруден пади?