+
Gelex.: ‹‹ле́дий› „schlecht“. E œd *lend- „void, vague“ → „bad“, otge → ‹lead (lẽd)›, /e/ cazié na cerpagne yz pœunœcynoï rœznomóuvui iz perviesnuimy nagolosómy na cœneç slova — **|le͡ɑ̃.ˈdɘ̞j, le͡ɑ̃.ˈdɑ(ja), le͡ɑ̃.ˈdo(jɛ)| → „pn.“ [leˈdɘ̞j, leˈdɑ(ja), leˈdo(jɛ)], a pac u pd.-zx. iz œdteagomy nagolósou → [ˈlɛdɘ̞j, lɛd, ˈlɛdɑ, ˈlɛdɛ, ˈlɛdo].
Так же не має бути, що в нас троском живуть в одній площині твари з різних говорів, що їх ширять на всю країну. Там де то 'œ' вимовляють ближче до 'у' мають і писати, й вимовляти 'у', де ближче до 'і' — узслівно. Та виходить у нас, що вимова слова з одного говору нав'язана є всій країні вднаково. Тобто я про кирилицю кажу. Коли писати, то писати вже так, як вимовляєш те 'œ'.
*e-u-perégolós:
*ledús → ‹leud› |li͡ʉd|
*klenús → ‹cleun› |kli͡ʉn|
*tetúka → ‹teutca› |ˈti͡ʉt.kɑ|
*pletlús → ‹pleu› |pli͡ʉw|
*uedlús → ‹veu› |ʋi͡ʉw|
*uezlús → ‹veuz› |ʋi͡ʉz|
*reklús → ‹reuc› |ri͡ʉk|
*peklús → ‹peuc› |pi͡ʉk|
*metlús → ‹meu› |mi͡ʉw|
*greblús → ‹greub› |ɣ̞ri͡ʉb|
*medús → ‹meud› |mi͡ʉd|
*pekenúka → ‹peceunca› |pɛ ˈt͡ʃi͡ʉn.kɑ|
*selzenúka → ‹selézeunca› |ˌsə.lɛ.ˈzi͡ʉn.kɑ|
*pletenúka → ‹pleteunca› |plɛ.ˈti͡ʉn.kɑ|
*matenúka → ‹mateunca› |ma.ˈti͡ʉn.kɑ|
*kokselúka → ‹coxeulca› |ko.ʃi͡ʉɫ.kɑ|
tc.;
ale — *e-y-perégolós:
*sedmy → ‹seimy› |se͡im|
*k-ses-t-y → ‹xeisty› |ʃe͡istʲ|
*koren- + -y(o) → ‹corein› |ˈkore͡inʲ|
*kamen- + -y(o) → ‹camein› |ˈkame͡inʲ|
*remen- + -y(o) → ‹remein› |ˈrɛme͡inʲ, rɛˈme͡inʲ|
*polmen- + -y(o) → ‹polómein› |pɔˈlome͡inʲ|
*kou-en-yk-a → ‹coveinca› |ko.ˈʋe͡inʲ.ka|
*pektys → ‹peicy (peitch)› |pe͡it͡ʃ|
*uel-ym-is → ‹veilmi› |ʋe͡ilʲ.ˈmi| /ʋeʲlʲˈmɪ/
*medyon → *medyun → *medyu → |me͡id͡ʒ| ‹meidj› tc.
Rule of thumb: ‹eu› |i͡ʉ| (e-u-perégolós) e peréd perviesno „tverdui“ sõgolósnui;
‹ei› |e͡i| (e-y-perégolós) e peréd: /dʲ, tʲ, lʲ, nʲ, rʲ (ne u „pn.“ rœznomóuvie — tomou, na pr., ‹véper› |ʋɛˈpær|, a ne ⁺|ʋe͡ipər(ʲ)|), zʲ, sʲ, t͡ʃ, ʒ, ʃ, d͡ʒ/, a tacoge peréd *by, *py, *my, *wy, xotcha tout na sloux ne œdrœzniti œd /b, p, m, w/.
»>Garmanin /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/
У Вас 'g' є кириличне 'ж' тільки перед 'e'?«
»Жы (gyi) певне теж можливе, але я не віддаю в яких словах таке було, якщо було«
Значення: Особа, яка є вчасником, об'єктом уваги чи підозрюваним у певній справі.
Приклад вживання: Імена трьох фіґурантів виявлено, призвіще четвертого починається буквою В.
Aino, u ‹морськи́й› nagolós ne na *o ta zasuviedcenuy tvar ‹мірськи́й›, a tacoge ser.-rous. ‹мѡрскый› caziõty oge u ‹морськи́й› tacui e perégolós *o, a sama pravopisy ‹морськи́й› dóugyna e teacti na pœunœcynõ rousscõ vuimóuvõ.
Ale tomou e lieple pisati latiniçeiõ ‹mœrscuy› a bui vidco boulo oge tó tacui e pitomo roussco slovo.
»То коли *ō дав *|a| й коли *|u|?«
Tó dóugyno e bouti eamo do yacosti *ō u rœznui dobui u ocremax móuvax gerélax cerpagna u rousscõ a tó i u ocremui slovianscui (na pr., inœi (some of the) tvarui gr. imeun iz ‹ω›, ba i ‹o› sõty u ser.-rous. iz /u/ balcanoslovianscui), a tacoge do yacosti zveagymen u slovianscuix i yzocrema u rousscœy u rœznui dobui.
D.-rous. /o/ bie dóugyno boulo zvynieti œdcruito, he [ɔ ~ ɒ], a gr. ci garm. *ō („dóughe“) zvynie õzje — he [o(ː)], i rousscomou ouxou bie blizje do rousscoho /u/, pacye i rousske /u/, viedie, ne zvynie he „ciste“ [u], ale scorieye he [o̝] — otge blizje garmanscomou ci greçscomou /o(ː)/.
A razomy iz tuimy, u tuix móuvax œdcui roussca ci inchi slovianscui cerpaxõ slova iz /u/, *ō ouge, vidco, ne zvynie he tac „œdcruito“ a bui moglo bouti svoyeno he |ɑ|, tomou i, na pr., garm. *bõka = **[ˈboːkə] → d.-rous. [ˈbo̝kɯ] ‹boucui› ( → ‹bouqua›), a ne ⁺[ˈbɑkɑ].
Rœzno e yac u õgorscõ móuvõ e sloviansca slova iz „slovianscuimy“ /u/ bie svoyeno iz ‹o› u õgorscie, por.: *keudo (rous. ‹cioudo›) → õg. ‹csoda› /ˈt͡ʃodɒ/, *slouga (rous. ‹slouga›) → õg. ‹szolga› /ˈsolgɒ/, a ne → ⁺‹csuda›, ⁺‹szulga›. Ale slovianske */o/ bie svoyeno he /ɒ/ u õg., por. *po-tok-u → õg. ‹patak› /ˈpɒtɒk/, *podu-kou-a → õg. ‹patkó› /ˈpɒtkoː/ (õg. /oː/ zvynity ceasto ≈ he [o͡u̯]).
Тогодні я піду
»Суть багато ймен чужинських«
E bogato ...
Tout, pœdmét e slovo „bogato“, ne „imén tchoudginscuix“, a „bogato“ e eidnina, tomou i tvar „bouti“ e u eidninie: „e“ — ne “sõty“.
Eaghelscoiõ, za „many“ sliedouié „are“ tomou cyto „many“ e primetchalno, a ne iméno, otge, slovo-u-slovo, ‹there are many› e rousscoiõ rœuno „([∅-pœdmét]) sõty mnozi/mngui/mnoga [cto/cyto]“ — ne „e mnogo [coho/ceoho].
Tacui ‹dõg›, atge e ‹deag• (dẽg•)› (*deng- : *dong- „teagti“, por. œd *deng- → „teagti“: „sila“, „remein“, „xmara (por. u lit.: „nebo“)“, „odeag“ (ino rous.; ≠ veat. ‹одежда›, ceix. ‹oděv›), „deaguily“ (ròslina)).
Œd *doug- e znaceigne „mnogo, much“, ta ne „strong“. Ròzvitoc „mnogo, much“ ou *doug- e yz znaceigna „fit, suit, be proper“ → „quite, enough“ → „much“, ne œd „strong“. Otge, poprauno e pisati: ‹dõge (na pr., ditea)› /ˈdʊʒɛ/ („a strong/healthy child“), ta ‹douge› /ˈduʒɛ/ („much, a lot“).
Значення: Жіноче йм'я.
Приклад вживання: Альбіна Юріївна Позднякова — українська письменниця, журналістка, перекладачка, видавчиня і критикиня.
На пр. biosphere — живошар.
Значення: Жіноче йм'я.
Приклад вживання: Валенти́на Євге́нівна Шевче́нко — українська спортсменка, лідерка збірної України з лижного спорту.
@Carolina Shevtsova
lead, lead•
___
V. ‹ле́дий› tout œd Carla-Yozepha.