Це не є питома назва, тож приклад із памперсами не до ладу. Наявність колес і їхня кількість не є чимось визначним для речі "велосипед", бо колесо вигадали куди раніше, ба два колеса має віз, що з нього користали до того, як слово "vélocipède" узагалі хтось уперше вжив. А суть і чотириколісні вози теж. Колесо є снасна часть чи не для більшости видів наземного транспорту.
Ба ти ба', velocipede є й у ягельській мові! 
en.wikipedia.org: Velocipede
От тепер ясно є чому в нього така назва, бо колись то була лише рама з двома колама.
Дітня (первита, дальша)
Навчальня (мальша, межева, старша)
Освітня (,межева, верша)
Гадаю тут можна придумати гарну систему
Або иноро́дний, иноро́дник
Ге спит.
Сподіваюсь, Ви, Кароліно, знаєте чому підгузки називають „памперсами“. Бо це однойменна назва американського бренду, що почала їх масово виробляти. Можливо й не на найкращому прикладі пояснюю, але таку саму суть я хотів був укласти в переклад „велосипеду“, адже перші зразки мали саме 2 колеса.
Та й що поганого тут? Білизна не біла, то нехай і двоколіс буває трьохколесний!
Або одиноро́дний, єдиноро́дний, єдинорі́дний, одинорі́дник, одиноро́дник, єдиноро́дник, єдинорі́дник,
Але 
єдиний
Тут розуміння „коліматора“ приблизно таке: його головне завдання – перетворювати розбіжні пучки світла на рівнобіжні поромені, тобто «вирівнювати» їх
Маю таку ж заввагу, що й до слова ⟨найвищий⟩ тут: максимальний
повто́р
повто́рний
Сута московщина.
Безглуздий переклад. Велосипеди бувають і триколісні, і водноколісні, і чотириколісні. В українській мові слово "велосипед" є надим'я́, тоді як у ягельській стався жук, що й у нас зі словами "білизна", "чорнило" тощо. Ба їхнє bike криє й велосипеди, і мотоцикли. Тож недоречно є ту перекладати водне чуже слово черпаним перекладом другого чужого слова.
Словники засвідчують цю форму
Недоконаний вид: читати -> читаний (той, що читається / може читатися)
Доконаний вид: прочитати -> прочитаний (той, що прочитали)
або одинець, або одинка
від "єдиний/одиний"
Коли ми малі збирали картки колекційні, то ті, яких мали по декілька, називали повторками. Тут же подібний утвір, лише від "неповторний"
Значення: Вживають на позначення речей, створених у єдиному примірнику. Нині термін поширений у рукоділлі, зокрема мистецтві створення колекційних…
Приклад вживання: Індивідуалізація ляльок може бути різна: від найпростішого зміни одягу до повної переробки, що зветься OOAK. У ляльковому му контексті…
Приберіть лапки, будь ласка: https://slovotvir.org.ua/words/v-proloti
Зробіть саме слово “хватає” (без лапок), а “хватить” — приберіть, у відмінах і так є: https://slovotvir.org.ua/words/khvataie-khvatyt
Переробіть, будь ласка, на “індукція (магнітна)” й “індукція (електромагнітна)”, відповідно:
https://slovotvir.org.ua/words/mahnitna-induktsiia
https://slovotvir.org.ua/words/elektromahnitna-induktsiia
Ліпше було би, вважаю, зробити “шутер (щебінь)”, відміну “шутер” (без уточнення) взагалі прибрати: https://slovotvir.org.ua/words/shuter-shchebin
Переробіть, будь ласка, на “шток (гірництво)”: https://slovotvir.org.ua/words/shtok-hirn-heol
Є ще таке слово із накиданими скороченнями, проте я навіть не знаю, як у цьому випадку бути: https://slovotvir.org.ua/words/shtok-mash-mor-tekh
як це розкривати? "Вищий учбовий заклад"? Як подивитися в r2u, то там лише один словник --- Якубських 1928-го року --- містить слово "учбовий". Водночас у нашій мові, як зазначають на "Горосі" з посиланням на газету "Хрещатик", нема слова "учба", від якого мало би утворитись "учбовий". Єдине місце, де зразу можу знайти "учбу" --- у словнику Павла Штепи, як його відповідник до слова "учення" (поряд із відповідником "навчання", тож, мабуть, він мав на увазі процес навчання, а не учення як сукупність тверджень).
Поясність, будь ласка, і абравіятуру, і Ваш погляд на слова "учбовий" та "учба" (навіть якщо там не "учбовий" за задумом).
r2u.org.ua: *чба
Знаю. Помічено Мною у списку схожих слів після того, як було додано цей переклад. Але видаляти не хочеться.