«В 13 столітті?»
Кінець 19-ого – початок 20-ого «..». Див. Грінченко, Уманець-Спілка
r2u.org.ua: водов?з
Не крути, бо перекрутиш. (Номис)
Значення: Вигадувати щось заплутане, діяти нечесно або займатися махінаціями для досягнення власної вигоди.
Приклад вживання: Я подивився на звіт нашого міського олігарха й зразу зрозумів, шо він там шось хімічить із цифрами, аби приховати нестачу грошей в бюджеті.
Λευκωσία
Від λευκός «білий» –> біло-, та οὐσίᾱ «майно, маєток»/«багатство, власність» –> -дар (псл. -darъ)
@אלישע פרוש
Тож поза тих говорів може бути "легиня"?
Від цокати
@UkrCrow
То було вумоглядне припущення. Ізвісно, лампа та формант -лог- були черпані не з ляської, тож і нема чого їх вимовляти на ляський шиб. Та й ге зазначив п. Олекса, українське 'л' звучить як /l/, в не ге /ł/. Моє питання було скоріше про /ʎ/.
@Римидолов Вертислово
Може то зависило від того, з якої мови слово прийшло й коли?
»лєгꙑнꙗ?«
@Друга Путь
Aino, u ‹niemcuinia›, ‹grycuinia›, ‹tourcuinia›, ‹cneaguinia›, ‹boguinia›, ‹gospoduinia›, ‹sveatuinia›, ‹milostuinia›, ‹poustuinia›, ‹ròbuinia›, ‹beréguinia, peréguinia› ta ‹lèguinia› e *-ūn- + *-ya; ‹ui› /ɘ̞/ (*ū) po /k, ɣ̞, x/ pœd nagolósomy e pitimo bœilcheosti pd.-zx. govorœu. Ale u ‹cuixenia›, ‹pecenia› — tam *-en- + *-ya.
Istoslœuscui e ‹marivo› i zveagoslœuscui /ˈmarɪβ̞o/. Pravopisy ‹марево› u veatscie e yz œdistoslovotvoreigna pri /ʲɛ ~ ʲe/ → [ʲɪ ~ ʲɨ] u beznagolósie. U rous. e pravopisy ‹marevo› œdistoslovotvoreigne pri /ɪ/ [ɪ͡ɘ] → [ɪ̯͡ɘ, e̝] u beznagolósie (proti [ˈɪ͡ɘ̯] pœd nagolósomy), ymabouty u oumóuvax /ɛ/ → [ɛ̝, e] u beznagolósie.
Значення: У художній кераміці та будівництві мереживо шпаринок на глазурованій поверхні керамічного виробу.
Приклад вживання: Шпаринки цеки можуть бути різні за розміром та обрисом і утворювати мереживо різного візерунка. (з наукової літератури).
Значення: Візерунок із тонких тріщинок на полив'яній поверхні керамічних виробів.
Приклад вживання: Керамікам відомий свій особливий вид прикрашання керамічних виробів, який називається кракле. (з науково-популярної літератури).
Від псл. *drěmati – «дрімати» + -анка. Взяв був са́ме цей корінь, адже "старовинна карета" в дорозі це НЕ найкраще місто для сну:
goroh.pp.ua: дрімати
Так, саме так і працює природна фонетична адаптація. Якщо слово запозичуєть ся з польської (або через неї з німецької/французької), воно адаптуєть ся за правилами української фонетики того часу. Звідси й м'яке «л» (лямпа, бальон, фльота, кегля), яке було нормою в правописови 1928 року (Скрипниківці). Заміна цих форм на «тверді» (лампа, балон) відбула ся під час правописної реформи 1933 року для штучного наближення до рузскої мови.
Тривалий час звук [œ] / [ѡ] продовжували позначати на письмі як «О». А ще суть поліські говірки, не забувайте