> Щоб зрозуміти це, Вам треба зрозуміти призначення й засади письма.
Pœcyniemo yz toho oge Vui ne teamite cyto sõty ‘priznaceigna i zasadui’ pisyma. Toutge mogemo i cœnciti ròzmóuvõ o tœmy.
Цього досі немає?
»семантичного зсуву від "кілка" до "центру кола" в українській мові так чи так не засвідчено«
Tout, popraunieye bui boulo móuviti o œdsõttie yna recenia za tõ serédinõ cola/crõga œd toho teama ‘bosti, colóti, tuicati/tcnõti, strycati//strucati/strycnõti/strucnõti, striecati’, a tó pro œdsõttié na Rousi, ci, rodovo, ou Slovian, ròzvinõta perédagna zemlemierria he ynui teamui ci yna oumiegna iz rœdnomy ròzvinõtomy recenoslœuïemy, pone, ne tacomy oge nam boulo bui viedomo yz zaxovanuix pameatoc. Nou, neyma’ho i inchax euroupscax móuvax, atge use tó recenoslœuïe e golóuno œd Grècœu — Sloviane perécladõ xuiba decotrui receni zemlemieria rœdnami slovami. Ne darma i latinscoe ‹centrum› e d.-greçscoe ‹κέντρον›.
Oge i u lat. e ‹centrum› cerpane d.-gr. ‹κέντρον›, znacity oge peréclad slova ‘centrum’ ynomy rœdnomy slovomy rousscoiõ e dóugen bouti teagiy, atge mienity xotieti peréclasti cyto ne perécladõ inchui móuvui, i latinsca yzocrema.
U tœmy, coli ouge iti peréclasti tó slovo ‘centrum’, to scorieye bui tó boulo œd teama ‘colóti, tuicati ...’. A ose ceomou. Bay dougye na œdsõttia yna pitoma svoyeoho slova za ‘centrum’ rousscoiõ, ci, rodovo, ou Slovian (‘serédina’ ne e = ‘centrum’!) — neyma’ho i ou latinscie, ta znacylivo e oge crõj (‘pair of compasses’) he yno nareaddié e boulo viedomo lioudstvou iesce do Daunïx Grècœu, a tó u vidie, cde, ci ona rouxoma ceasty certiti colo samo e paliça ci motõz, nerouxomà e za pèuno paliça oge cœneç yeï mogé bouti tcnõto u ploscyõ. A tó e ci ne odin ino cin doseagti stœycœsty certeatchi yno colo. Inchami slovami, xay yna rœdna slova he taca he yna recenia za ‘centrum’ ou Slovian i neyma, certieigne yna cola prosto dóugyno bie boulo zalõciati yn cœl iz ostromy cœnçemy tcnõti u ploscyõ (na pr., zemlõ) pro stœycœsty. Godie e myniti yn cin certiti yno pravo colo inacye, i Sloviane tout ne mojõty tvoriti vuineatoc.
Cyto do ‘matiça’, to ne ono odino e viedomo za team ‘nõtro, serédina’ rodovo. Na pr., crœmy tohoge iesce ‘serédina’, e i tó slovo ‹cereun›, ci ‹cerén›. Prote, necotre ne znacity tòcyno ‘centrum’ he tòcycõ certiti yno colo/crõg colo/crõg yeï osi. Pacye, i Vami izgadane eag. ‘hub’ cazié oge ‹matiça› ne e ‘centrum’, he eag. ‹hub› ne e ‘centrum’ pitimo (aino, tó e ‘centrum’ xuiba za ròzxireignemy, peréneseno, ta lédva u zemlemiernœmy teamie).
Bõdõtchi œd ta teama ‘mati’, tó slovo ‹matiça›, ne ino ne znacity vidotvœrno ynõ tòcycõ certiti yno colo colo yeï osi, ale i osnovõ, rodovo, ta golóunieyche e oge ne znacity ynõ tòcycõ osi certiti yno colo. Inchami slovami, coli matiça e i ‘centrum’ yna cola/crõga, to ino coli samo colo ci sam crõg ouge e, a pac e u neimy rieteno miesto pro ‘matiçõ’. Yac tó slovo e œd slova ‘mati’, ne nesé u si to team tòcycui osi certiti yno colo. Iesce inacye: ‘matiça’ e coli samo colo ci crõg ouge e, e pœsylie yna cola/crõgou, a tó preamo sõperécity tou pœimou ‘centrum’, oge œd yeoho e certiéno yno colo.
Cyto do prostertoho mnoiõ slova ‹boslo› œd ‘bosti', œd *bod-, olni SIRM ne touriaié yna slova za ‘yn cœl tcnõti u zemlõ’ ci, xay bui, ‘yn cœl tcnõti (rodovo)’ œd ‘bosti’, a prote “Зведений словник застарілих та маловживаних слів” tacui touriaié tó slovo ‹bodeç› he sõiméno tou slovou ‘ostroga’. Crivo e i gadati oge, bõdy simy, ‘bosti’ œdnosity ino do colóttia rogui, atge i u tœmyge SIRM e touriano teamui he ‘ygolcui xvoyui’, a siõduige e neminõtche izgadati i slova: ‹bodiac› (‘hostra, coliõtcha trava’), ‹bodeaga› ‘coliõtcha vodeana/mœrsca gõba’. Obace, coli minõti tó slovo ‹bodeç› za ‘ostroga’, he blizyco (ta ne istno) znaceignemy eag. slovõ ‹goad› (odino yz znacein slova ‹κέντρον› u d.-gr. — ‘cœl, paliça strucati i põditi givotinõ’), acéi dóugyno e priznati oge ‘bosti’ ne e tó naiteaclieyche slovo tomou cyto ne viedomo e œd yeoho yno slovo preamo iz teamomy yno nareaddié colóti i põditi givotinõ, sb. iz teamomy eag. ‘goad’. To team ‘goad’ e rousscoiõ perécladeno he ‹striecalo/strucalo/strycalo› (por. bóulgariçeiõ: ‹стрека́ло, стріка́ло, стрика́ло›). Tac e yzocrema dano pœd Translations na eag. storœnçie ‹goad› na Wiktionary rousscoiõ. I roussca znaié to team ‘to poke, prick, stick, insert’ za simy réclomy. Ta troudnœsty iz simy slovomy e oge u tvarie bóulgariçeiõ ‹стрикати› e viedomo i u teamie ‘squirt’, crœmy ‘poke, prick’. U SIRM e pripoustiéno oge u dvou sïou teamou’ste dvie perviesno rœznie blizozvõcynie slovie, ta puitagne e yn perviesen tvar za teamoma ‘to squirt’ i ‘to poke, prick’. Bóulgariçeiõ sõty viedomui tvarui iz: ‹стрик• ~ штр•›, ‹стрек•›, ta ‹стрік•›, a he u beznagolósie, ‹стрик• ~ штрик•› mogé bouti i œd *strik- (œdp. d.-bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрик•›), i œd *struk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрък•›), i œd *stryk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрьк•›), ba, i œd *strēk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣк•›), a tó i œd *strek- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрєк•›), ta i ‹стрек•› u beznagolósie mogé bouti i œd *strek- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрєк•›), i œd *strēk- (u pn. rœznomóuvie, œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣк•›). Tomou teagyco e znati cotre e rœznotvar teama ‘to squirt’ a cotre teama ‘to prick, poke’. A prote, yac blizycuy teamou ‘to poke' e i ou slova ‹sturcieti› ‘to jut/stick/bristle out’, to pripoustiõ perviesnuy tvar *struk- i ou ‹стрика́ти› za ‘to poke, prick, goad’. Iz ogleadomy na ‹str•› u slovax ‹strouya, stroum, stroumein, ostrœu, strouga (‘naigluible miesto tecieyui’)› œd *sreu, iz udietomy [t], i ‹стрика́ти› u teamie ‘to squirt’, bui moglo bouti œd seohoge corene, acéi *sro(u)y-k- → *s[t]rēk-. Rous. ‹стрика́ти›, veat. ‹стрекать, стрека́ло›, ceix. ‹strkat›, slvç. ‹strkať› poveazouiõty i iz lit. ‹strìgti, stringu› ‘grõz(nõ)ti, veaz(nõ)ti’, por. eag. ‘to stick out’ proti ‘to get stuck in’ ta ‘to stick in(to)’. Ta xay tam yac, to team ‘to stick, prod, poke, prick, goad’ e dobrie viedœm za slovomy ‹стрика́ти› u rous.. A naiimoviernieychiy tvar’ho e tacui *‹strucati› (otge bóulgariçeiõ d.-rous. = *‹стръкати›) iz ogleadomy na ceix. ‹strkat› ta slvç. ‹strkať› proti ceix. ‹stříkat› ci slvç. ‹striekať› za ‘to squirt, jet in’ (otge bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣкати›). A tac, ‹strucati› teaghné do ‹sturcieti›, ‹tuircieti›, ceréz *s-rouxomo, siõduige i rous. ‹o•storcnõti› ‘to get used to a place (as living), to stick to smth’. Acéi œd ‹strucati› bui i moglo bouti yno slovo za ‘centrum’ rousscoiõ, u tœmy ne œdcuidaiõtchi het' i yno slovo œd ‹bosti›, pacye por. ‹bodeç› ceixscoiõ ci ‹badalo› sb.-xv.:scoiõ za ‘a goad ( = ‘a prod to poke animals’)’, ta iz toiõ zastorógoiõ oge rousscoiõ e u seimy znaceignie viedomo tó slovo ‹strucalo› za ‘a rod/prod to poke animals’, otge = i d.-gr. ‹κέντρον› u tœmyge znaceignie.
Nou, i iesce raz, ne e sõtno ci znaxõ Sloviane yno slovo za ‘pair of compasses, crõj’ pravotvoriti xœd *‘colóti, strucati, bosti’ → ‘yno nareaddié tcnõti tòcycõ u ploscyie ( ; yno nareaddié strucati, colóti i põditi givotinõ)’ he yn recein — sõtno e oge godie e pripoustiti yno inye nareaddié certiti yno colo bez ‘cœlca’ tcnõti u ploscyõ (na pr., zemlõ) pro stœycœsty certiti yno colo colo yeï osi, a tó bay dougye ci ou Slovian, ci Grècœu ci bõdy ou coho. Otge, tó e ne “надто складний й непрозорий перехід”, a, na opacui, odinuy i preamuy. I cyto do Simscuix móuv (»Хіба семітські мови мають подібний розвиток?«), i tout tacui, na pr., tó hebr. slovo za ‘centrum’ e מרכז /mɛrˈkɑːz/, e cerpano œd orabscoho مركز /markaz/, a ono tacui e œd corene ر ك ز = r-k-z ‘to fix firmly, to stick with intensity; to plant’, otge = znaceignemy do ‘to stick/poke in’.
Нічого він не виконує
Доводи?
Щоб зрозуміти це, Вам треба зрозуміти призначення й засади письма. Я-то оприлюдню пояснення засад тут, коли допишу, та Ви з деким іншим просто не можете зрозуміти.
Наприклад, не зможете зрозуміти моїх доказів про чергування, бо для Вас, наприклад, чергування – це просто писати букву(саме писати і саме букву) В замість У після іншої букви на позначення голосного через вигадані й довигадані “правила”, яких ніколи не було в живій мові, які нехтують її особливості. Через те, що Українська Вам не рідна, а учена (не вивчена, а саме учена), причому Ви, очевидно, учили письмову Мову (тобто читали, та й те замало) явно більше, значно, ніж живу розмовну (тобто слухали мовців), а також, головне, через те, що не маєте бажання вивчати її, не маєте її розуміння, чуття, досвіду, та при цьому намагаєтеся викаблучуватися, стараючись довести, ніби знаєте добре, наприклад, говіркові риси (і нерідко ганьбитеся, див., наприкл., https://slovotvir.org.ua/words/indiantsi#t56545 і толоку, наприклад, -ТИ замість -ТІ точно не в тих одмінках). Надто добре видно, що, не кажучи вже про те, що Ви так ніколи не говорили, як пишете, та й зараз не говорите, Ви ще й ніколи не чули, схоже, такої мови (бо стараєтеся на письмі поєднати риси явно різних говірок, див. про “ві”), бо у Вашому оточенні, здається, немає україномовних, бо, припускаю, що й місцевість Ваша добряче змосковщена. Через наведене вище Ви не зможете зрозуміти моє пояснення про хибність “механічного” погляду письма добродія Єлисія на чергування У/В та І/Й, через який це письмо не передає деяких особливостей живої Мови, які непогано передає нинішня кирилиця.
овєнъ
Зі знадіб Срезнівського
ꙗрємъ · ꙗрмо
Зі знадіб Срезнівського
Нічого він не виконує
Доводи?
Од більшити (ціну)
Виконує, а тепер геть із цієї ниті з вашим виттям.
Щоб передати правопис Олисія, сказав ж
А нащо, коли той правопис є самодостатній і виконує свою функцію
“Є самодостатній”
Нічого він не виконує
»А щодо числин ліпше все ж буде 0-9«
Можливо)
Мені от особисто грецька/кирилична система до подоби з титлами ҃
»Це ви за-photoshop-исте? «
Майже. Згенерував з Gemini, а помилки та артефакти за’photoshop’ив :)
А щодо числин ліпше все ж буде 0-9
Щоб передати правопис Олисія, сказав ж
А нащо, коли той правопис є самодостатній і виконує свою функцію
Це ви за-photoshop-исте?
То через стиснення певно 🤔
страхописів
Геть відси з вашими наріканнями.
Цвіт другої піци. Що з нею не сталося?
Її знудило. Од оцих страхописів
Цвіт другої піци. Що з нею не стане ся?
Оужє ѥ 👌
Особисто як я та моя родина використовує -ся, то вона є відірваним закінченням від дієслова. Іноді й ціла частина -ться відривається і скорочується до -ся та майже завжди ставиться перед дієсловом. Себто умовно розмова про якийсь суп:
Суп ся готує - Суп готується
Суп ся варить - Суп вариться
Суп ся розігріває - Суп розігрівається
Також форма Си та Сі (залежності в якій області України) що є скороченням від Собі
Знову ж таки умовно:
Зроби си суп
Розігрій си суп
Приготуй си суп
Ну й старі форми для таких слів як:
Се - це
Сі - ці (можна заплутатися із тією часткою закінчення, що від Собі, хоча в моїй області розрізняють, бо у нас Сі - ці, а Си - собі)
Сесь/сей - цей
Сю - цю
Ся - ця (можна заплутатися із тією часткою закінчення, що від дієслів)
Є ще інші, із займенниками:
Мені - ми
Тобі - ти
Тебе - тя
Себе - ся (можна знову заплутатися із відірваною часткою закінчення Ся від дієслова та старою формою Ця (Ся))
Йому - му
Їй - їу, їв, ій (залежності від області)
Його - го
Їм - ім (рідше)
Не знаю куди додати, отож додам тут 😉
Альтернативні правописи в дії:
Куди воно щезну?
Все так, Аборигене 👍
Так, спроможен. Форма "ждати на кого" зустрічається у Сергія Єфремова, у Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Куліша, Володимира, Винниченка, Григорія Квітки-Основ'яненка та навіть у словнику Бориса Грінченка, що у дієслові ждати він написав "ждати на кого"!
Тож питання до вас пане, як се ви вивіряли си?
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/ждати
Рідшість вживання виразу "Ждати на кого" на противагу "Ждати кого" це ще не означає, що ця конструкція неправильна. Не шукайте дірки у цілому, як се кажуть. Присвячується усім хто бачить лядщину і московщину, де її немає.
@Carolina Shevtsova
pocazny (pocazeny)
← drous. ‹pocazny› παράδειγμα, œd ‹pocazati›.