До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.
ці слова в українській, мабуть, уже кількадесят років. Це проблема, їх потрібно викорінювати. Але це не нові впливи, а наслідки раніших. Я ж питав саме про щось новеньке. Щодо “стрьом” можу припустити, що вислів “норм чи стрьом?” — популярне нині запитання в усіляких дописах і видивках у соцмережах — це новий вплив, тобто весь вислів міг перекочувати з москальської, адже поширилася саме така сполука відносно нещодавно. Хотів би від обізнаних із молодіжною культурою почути ще чого.
—, це publishing material, як каже сподар 
@אלישע פרוש
Речу же вам, отаке-то страхаття, а ви за англицізми вовнуєтеся
Думаю, ви обоє неправі. І ягельщизна, і московщизна однаково вправо нищать нашу мову. І з тим, і з тим треба боротись.
Речу же вам, отаке-то страхаття, а ви за англицізми вовнуєтеся
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.
Треба найти гідний переклад до слова ітерація
Перерукується з тріска
www.google.com: тріска
»Стерильні рукавички — ялові рукавички?«
Slovo ‹sterile› eaguelscoiõ znacity i "unable to reproduce (or procreate), (figurative) fruitless" — te same znaceigne he i latinscoiõ, a tacoge i "germless; free from all living or viable microorganisms". Ysé drougue znaceigne e yz pervchoho. Bez toho ni eaguelscoiõ ni latinscoiõ bui ni ‹sterile, sterilis› ne moglo slougiti za vuiraz "sterile mittens", a coli mogé, to i rousscoiõ ‹yalœu› mogé bouti u ‹yalovui rõcaviçie› coli xorchemo peréclasti tó slovo.
»Це є окремою думкою» — галицьке«
Bzdoura.
Orõden padeij pri tie rieci "bouti" znacity mienlivœsty bouttya, imenœuen padeij pri tie rieci "bouti" znacity stalœsty. Na pr.: »Dvadseaty liet/rocœu bie ouciteilcoiõ.« — ne »Dvadseaty liet/rocœu bie ouciteilca.«, ale: »E suin oucitelia.«, a ne: »E suinomy oucitelia.«. Coli xorchemo vuiraziti ci perédati stalœsty, caziémo "bouti cto/cyto", a coli tchasovœsty, caziémo "bouti cuimy/cimy", na pr.: »Yaroslau Mõdruy bie pervopocœnnic Cuyeüscoie Rousi«, ale: »Yaroslau Mõdruy bie pervopocœmnicomy Cuyeüscoie Rousi tridseaty peaty liet/rocœu.«.
»можна якісь афікси додати, але не знаю які«
»Не вірю в збіг«
Dœbt e muisliti, ne vieriti. Znaié roussca móuva ‹pecti› peréneseno he "tvoriti tverdõ scorinõ"? Znaié. Tout recene znaceigne ‹baking› eaguelscoiõ e perénœsno ne mnieye neigy znaceigne ‹pecti› u rousscie. Samuy poem "baking" (recenuy tout) e nœu, bay douge ci u eaguelscie ci rousscie. Tomou coli u eaguelscie mogõ yz tui rieci ‹to bake› "pecti" coristati u perénesenœmy znaceignie "tvoriti tverdõ scorinõ", to i rousscoiõ ‹pecti› mogemo coristati yz tacohoge znaceigna. Mui rousscoiõ coristaiémo, u znaceignie "tverditi*, i tõ riecy ‹paliti›: ‹paliti çeglõ› — çeglõ paleaty a bui boula tverda, te same i iz glineanami dielami — tverdeaty yea paleignemy. Ale, crœmy ‹paliti›, pro dieyõ tverditi glineana diela ci çeglõ viedgeyscui bezperécyno coristaxõ i yz tui rieci ‹pecti› — tomou yzocrema e, na pr., tó slovo ‹pecina› "palena çegla"¹ ≈ "yna tverdgena [peceignemy = paleignemy] çegla.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
cytvertacycheigne
/t͡ʃ(ᵊ).tʋər.tɑt͡ʃ.ˈʃe͡iɲ.ɲɐ/ [t͡ʃʋərtɑˈt͡ʃːiɲ(ː)ɐ]
___
Tvoreno œd ‹cytver(t)•› "the fourth (→ ‹tetr(a)•›)" + ‹tacycheigne› "iteration", œd *‹tacychiti› "iterare (→ to iterate)", œd ‹tacyche, tacye› "iterum (d.-rous. ‹tacye/тачѥ› "again, anew; and; further; more"). Znaceigne: "cetverte tacycheigne = the fourth iteration [of the arithmetic operator]".
+++, або, лучче, <розмі́р>