Видано в ... Січеславі
У часи української революції інтелігенція Катеринослава (зараз Дніпро) виступала за перейменування міста у Січеслав. Хоч ця ідея і не змогла втілитися у життя, однак щойно створене видавництво певний час мало саме цю назву. Так перша збірка оповідань 19-річного юнака - Валер'яна Підмогильного з'явилась в січеславській друкарні.
Твори / Валеріан Підмогильний. - Катеринослав : Українське видавництво в Січеславі, 1920.
@Дивій Лабунський
Виходить теж перекласти надібно?
»мабуть тому й різниця — спроба передати саме так, як там написано«
Tac e.
»nïe є давньоруське, gne є середньо- й новоруське, материяли ж СрІзнІвського описують ту добу, де ще були редуковані ь, ъ«
E bœilche põtey perédati tó znaceigne 'dying down/out' (veat. 'угасающий') rousscoiõ bez tvarou na ‹•õtchiy›. Ta perédatcha œdvisity na ynie receignie.
Na pr., u tie receignie:
»Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на згасаюче вогнище, від якого лишалось тільки червоне вугілля.« 'згасаюче' mogé bouti perédano bõdy tvaroma ‹gasnõtchi› ci ‹cyto gàsne› tui rieci ‹gasnõti›. Vidgyte pricladui dolou:
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto gàsne lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac gàsne ognisce/bagattye lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto gasnõuxi lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac gasnõuxi ognisce/bagattye lixia samo cerveno õgllye.
Roussca móuva znaié i tõ riecy ‹géurieti› cyto ouge samo znacity 'gasnõti ci tlieti (o polómeni, ognie, ogniscie, bagattie)' ta tó iméno ‹géurivo, géuriey› cyto samo ouge znacity 'yno slabo polómea'. Vidgyte pricladui dolou:
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto géurieiõtchi lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac géurieiõtchi ognisce/bagattye lixia samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na ognisce/bagattye cyto géurie lixiauxi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi yac géurie ognisce/bagattye lixiaiõtchi samo cerveno õgllye.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na géurivo/géuriey po ogniscie/bagattie.
Xlópçi sidea na berézie riecui gleadieuxi na géurivo/géuriey œd ogniscia/bagattya.
____
Sõmnieuen e prostertuy tou œd @Kuľturnyj aborihen tvar ‹yzgasnuy / ougasnuy›. He ceasty slœu: ‹néougasen›, ‹néyzgasen›, ‹nepogasen›, ‹samogasen›, ‹•gasen, •gasn•› znacity 'cyto mogé gasnõti', ne 'cyto gasné', a u ‹ognegasen›, pogotœu, ‹•gasen› znacity 'priznacén do gaseigna'.
Абревиятура. Новий корінь.
goroh.pp.ua: джиг
Дієприкметник на позначення значення «dying down/out» (тобто «той, що згасає») російською мовою передають без форми на «-ючий». Такий переклад залежить від того, як побудоване речення.
Наприклад, у реченні:
«Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на згасаюче вогнище, від якого лишалося тільки червоне вугілля».
Слово «згасаюче» можна передати двома способами: формою дієприкметника «гаснучий» або конструкцією «що згасає», залежно від будови речення.
Ось кілька можливих варіантів:
Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на вогнище, що згасає, від якого лишалося тільки червоне вугілля.
Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись, як тліє вогнище, залишаючи по собі тільки червоне вугілля.
Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на тлійне вогнище.
Хлопці сиділи на березі річки, дивлячись на тлійне від вогнища.
Я сумніваюся в доцільності запропонованих користувачем Культурним Аборигеном форм «узгасний / угасний».
Це нечасті слова. Форми «неугасен», «неузгасен», «непогасен», «самогасен», «вогнегасен» та подібні означають «той, що може згаснути» або характеризують здатність до згасання, а не обов'язково процес, який відбувається саме зараз.
Зокрема, у слові «вогнегасен» частина «-гасен» має значення ознаки, пов'язаної з гасінням.