На толоці вже є много таких ниток:
Українська латинка
Опитування щодо правопису אלישע פרוש
Нова українська абетка
Новий правопис слів
Нові букви української абетки
Зрозуміло. Дякую. :-)
П. Н.
Було б добре на Толоці створити окрему нитку. В Ній Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом) раз на добу дає пояснення до Своєї латинки, а Богдан Юшко (Bœgdan Youxyco) його перекладає як просто кирилицею (мається на увазі Олисіївською говіркою)^ так і українською літературною мовою. Олисій Поруш пише пояснення до Своєї латинки й чекає на переклад від Богдана Юшка. Після того, як Богдан Юшко оприлюднить (опублікує) переклад, Олисій Поруш наступного дня пише нове пояснення до Своєї латинки. Я пропоную так робити, аби можна було давати посилання на пояснення в Толоці, вказуючи дату появи певного пояснення (X <назва місяця> Y року^^), замість того, аби писати одне й те саме знову й знову. Це аби всі знання стосовно Олисіївської латинки були зосереджені в одному місці. Бо зараз ці знання розкидані по всьому Словотвору й шукати їх незручно. Ще додам, що в першому повідомленні нитки на Толоці треба буде попросити людей нічого туди не писати (дати людям зрозуміти, що додавати повідомлення в Цій Нитці можуть тільки Олисій Поруш і Богдан Юшко).
^ Це аби охочі вивчити Олисіївську латинку могли співставити зі словами, написаними кирилицею. Але це за бажанням. Просто так буде легше вивчати Олисіївську латинку.
^^ Навіть, якщо це буде поточний рік. З часом замість часу в годинах і хвилинах, слова "вчора" та просто X <назва місяця> відображатиметься X <назва місяця> Y року.
Istoslœuïe e nepéune, proto, e i taca viesty: "In the Russian dialect (Novgorod) the obsolete word сва́рог, svarog meaning "fire" and "blacksmith", is preserved. The Romanian word sfarog, meaning "something burnt, charred, dried", was probably borrowed from an unspecified South Slavic language, probably Bulgarian, and the source word is reconstructed as *svarogъ." Se govority za slovienscõ vidiely sposõdui, ou Vikipediyie. Tam ge(iz posilanïemy na Vasmera i Loucinscoho) iranscõ vidiely e receno "œdcuinõto'õ". Ci nadayete Vui posliednœy svoiõ pœdporõ?
Еднєнє Королеуство; Ієдинєнє(див. 'единити' в Словарї Давнерускої Срїзнівского) Королеуство; Од[и]нєнє Королеуство
Eidnene Coróleiustvo; Edinene Coróleiustvo; Od'nene Coróleiustvo
Ягл. ‹United Kingdom›←‹United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland›.
Рус. ‹Еднєнє Королеуство›←‹Еднєнє Королеуство Вєликоѣ Брьти(/Брьчани) и Пѡлнѡчноѣ Ѣрви/Ѣрьшчинъı›
писна, писє҆н
pisna, pisen
Грц. γραφ•ικ•ή(ґрахвика)–рус. пис•ьн•а
Грц. γραφ•ικ•ός(ґрахвик) –рус. пис•ьн•ъ(>писє҆н)
graphical(•ly)–писнѡу, писнов•
Чередьба
Часто вживане слово на значення методика .
Переймай методику колег й покращуй її
Переймай науку колег й покращуй її
Переклав (але деякі слова замінив для легшого розуміння):
Не так. Само по собі за замовчуванням <x> значить /x/. Порівняйте слова: ‹xapati› /xɑˈpatɪ/, ‹xolód› /ˈxɔlod/, ‹xrõst› /xrʊst/, ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/, ‹xvala› /xβ̞ɑlɑ/, ‹xœty› /xytʲ/ тощо. А лише перед ‹e, i, y› ‹x› значить /ʃ/. Цей розподіл плине з природи /x : ʃ/ у руській та в усіх інших слов'янських мовах. Бук ‹y› значить не ‹и›, але *‹ь›, і служить писати /ʃ/ на кінці закритих складів чи на кінці слів. Тобто ‹x+y› є /ʃ/, але само ‹y› є без звука. Таке письмо є, крім іншого, добре й тим, що дає замість двох різних буков ‹x› та ‹ш› користати з однієї - ‹x›, а його позиція перед ‹e, i, y› або перед усіми іншими буквами визначає чи то буде /x/ або /ʃ/.
Аналогічний є й розподіл ‹c› = /t͡ʃ/ перед ‹e, i, y›, але /k/ перед усіми іншими буквами, а також ‹g› є /ʒ/ перед ‹e, i, y›, але = /ɣ̞/ перед усіми іншими буквами. Таким чином, замість шести буков ‹к, ч, г, ж, х, ш› можемо користати лише з трьох: ‹c, g, x›. І двозначності тут не виникають.
До Данила Ганича:
===
'Це розумїю тепер.
===
:-)
===
В досконалості можна буде зробити так: на кордоні з Парашею (PuRussia - Putin's Russia) українці користуватимуться латинкою, аби вберегти їх від змосковщення, а на кордоні з Польщею, Угорщиною та Румунією - кирилицею, аби вберегти їх від ополячення, мадяризації та румунізації.
===
І зробити вивчення латинки та кирилиці обов'язковим, аби українці розуміли одне одного.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
===
Якщо таким боком, то Я не проти вивчити Олисіївську латинку.
===
Тільки Вам треба буде набрати багато сил і проявити надзвичайне розуміння, бо Я належу до найжорсткіших тугодумів.
===
Youxyco є побуквено Йухько
хь (xy) завжди читаємо як ш.
Подібно кь (cy) читаємо як ч; гь (gy) як ж.
Ця звукозміна відбулася ще за дослов'янських часів, але по-перше так ми уникаємо діакритики, а по-друге ми так можемо бачити корінь, не зважаючи на чергування c-cy-ç, g-gy-z.
Такий самий ефект має наступна буква e або i, навіть коли це диграф (xirocuy - широкий, xeisty - шість, citslo - число, ceasty - часть, Gelexœuscuy - желехівський, geona - жона/жена)
===
Зрозуміло.
===
Перекладу на літературну пізніше
===
Добре. Чекатиму. :-)
псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»;
goroh.pp.ua: Бесідка
Щось приховане "на потім"
Давньовживане українське (!) визнання, стану або рис людини
@Вадим Мельник
Хибите, нащастя.
»Наприклад, в прізвищі Youxyco Я здогадуюсь, що "ou" означає "у", "x" означає "ш", а "y" означає "и", але Ми його не вимовляємо.«
Ne tac. Samo o sobie, za ouxuibomy (by default) ‹x› znacity /x/. Porœunayte slova: ‹xapati› /xɑˈpatɪ/, ‹xolód› /ˈxɔlod/, ‹xrõst› /xrʊst/, ‹xuiba› /ˈxɘ̞bɑ/, ‹xvala› /xβ̞ɑlɑ/, ‹xœty› /xytʲ/ tc. A ino peréd ‹e, i, y› ‹x› znacity /ʃ/. Sey ròzpodiel pluiné yz prirodui /x : ʃ/ u rousscœy ta u usiex inchix slovianscuix móuvax. Pisymea ‹y› znacity ne ‹и› ale *‹ь›, i slougity pisati /ʃ/ na cœnçie zacruituix izcladœu ci na cœnçie slœu. Tb. ‹x+y› e = /ʃ/, ale samo ‹y› e /∅/ zvõca. Tacoe pisymo e, crœmy inchoho, dobro i tuimy oge dasty zamiesty dvou rœznuix pisymén ‹x› ta ‹ш› coristati yz odina ino — ‹x›, a yeoho postay (position) peréd ‹e, i, y› abo peréd usiemi inchimi pisymenami vuituicity (defines) ci tó bõdé /x/ abo /ʃ/.
Uzslœven (analogous, similar) e i ròzpodiel ‹c› — = /t͡ʃ/ peréd ‹e, i, y›, ale /k/ peréd usiemi inchimi pisymenami, a tacoge ‹g› e = /ʒ/ peréd ‹e, i, y›, ale = /ɣ̞/ peréd usiemi inchimi pisymenami. Tacuimy cinomy, zamiesty xesti pisymén ‹к, ч, г, ж, х, ш› mogemo coristati ino yz triy: ‹c, g, x›. I dvoznacynosti tou ne vuinicnõty.
*su-,*su → ‹iz•, iz›, a *yz-, *yz (oge’ho u istoslœunax gerélax pisiõty he ‹*jьz›) e → ‹yz•, yz›. Otge *yz-goditi e → ‹yzgoditi›, a *su-goda e → ‹izgoda›. U ‹yz, yz•› e ‹y› istoslœuno, i u istotie e = *‹ь›, tomou i citagne’ho readeaty pravila citagna *‹ь› u d.-rous. móuvie, olni ‹i› u ‹iz› e pristauno, s.r. *su- → /s~z/ → ‹i+z = iz›.
Yac peréd glouxui sõgolósnui /z/ ci /s/ bõdé [s], a peréd zvœncuimi [z], to *su- → [s•, z•] bui moglo bouti pisano bõdy ‹s› ( → ‹is›) ci ‹z› ( → ‹iz›). Ale yac *su- e → [z] peréd /l, m, n, r, w, j/, to yzmeidj ‹s› ta ‹z› e voleno ‹z› — ‹iz›. U nizçie slœu iz corenemy na /l, m, n, r, w, j/ e peréd simi sõgolósnui [s], cde pisati ‹z› (‹iz›) ne mogemo, tomou tam pisiémo ‹su•›; ‹u› tout, u ‹su•› pisiémo mieniti oge tó bõdé ino /s•/ = [s•], a ne [s• ~ ʃ• ~ t͡s•] (he u ‹scapa›, ‹smaga›, ‹smouga›, ‹snaga›, ‹stclo›, ‹strycnõti›), otge, p.n.: ‹sulouciey›, ‹sumetana›, ‹suviedœm› tc. Tomouge e zaxovano *u i, p. n., u slovie ‹supati›, bo ino [s] a ne ~ [ʃ•] ci ~ [t͡s•], xotcha tacoge i pro mienõ ‹sup•› : ‹suip•›.
Cyto prauda, e i coupa slœu iz ‹s•› — ne ‹su•› — oge móuvleno yea e vuiclo ino iz [s], bez ~ [ʃ•] ci ~ [t͡s•]. he i deyaca slova iz *su- → ‹su•› peréd /l, m, n, r, w, j/ iz vuimóuvoiõ [s• ~ ʃ•], he otó, p.n.: ‹scoro› — ino iz [sk•].
Œd corenia бърт- (бър- : to carve, to make holes), coli code - bortiely