завтра + млинці(як символ сніданку)
siemotchenuy
siemota - civilisatio
giulogay
riecevœsty
ocsphordscui
-Ера
псл. *реktera «печера, яма», утворене від *реktь «піч»
Від печерська
Або києво-могилянки
Від нашого закладу творимо
Значення: Це легендарний воїн-маг і духовний наставник у Запорізькій Січі(Історичне козацтво). У народних переказах їм приписувалися надприродні…
Приклад вживання: Видно, він очарував її, характерник чорнобровий!.. Вона мало що пам'ятає з того часу про той вечір. (Панас Мирний) А спів Садовського! А…
Тому що це створює двозначність там, де її можна уникнути.
Назва члена речення зазвичай в іншому контексті (поряд із «додаток = застосунок» не бачив). Але з «додатком = додатком до документу» — частенько. Так, на касі в крамниці, мабуть, плутанини не буде, але, скажімо, в дипломах на технічних спеціяльностях, де часто-густо є й те, й те, це неприємно. А поза будь-яким контекстом в речиві — ще гірше. «Подивіться в додатку», коли у вас є й робочий застосунок якийсь, і додаток до договору лежить на столі.
І по-друге: «додаток» у значенні «цельна/комп'ютерна програма» — це просто дурна калька моск. «приложение». Ось тут: https://e2u.org.ua/s?w=Application&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on — за запитом «application» до всіх словників є лише одна згадка слова «додаток». Дивимося її докладніше: https://e2u.org.ua/s?w=Додаток&dicts=14&highlight=on&filter_lines=on — бачимо, що переклад цей — від поганого розуміння слова «додаток» і перебування в контексті москальського «приложение» (укладачі прирівнюють «додаток» до «застосування» й пропонують переклад англійською «use»). В інших словниках на осідку такого не наводять, і правильно.
Vidyte vaschui ge miencui pœd 
зоофіл
сто́ро́жка «приміщення для сторожа або військових вартових; [намет ЛЖит; курінь Л; заколесник]»
Добродію Богдане, розумію Ваше занепокоєння, але в цьому разі це — змінювання теми без відповіді по суті. Кожен пише про те, що його зачіпає, і це НЕ погано. Та коли вже почали про про щось одне, то хотілося би триматись його до віднайдення якоїсь відповіді, а не тікати від питання.
Але дякую, що змінили опис (вже забув, як було, але здається, що на такий опис, як зараз, я би такого гнівного відгуку не писав).
"Застосування безпілотників середньої дальності дозволило..."
»Так, "тварина" є тяжкувате. Зараз гляну.«
Ya peréddienõ ‹giulo•› /ʒɪw.ˈlo•, ʒɪw.lo•/. Pœd „giti“ e u SIRM (II, 199) ‹giulo› za „use give“, togy, preamo ne „animale“, ta nad tuimy e ‹giulina› ouge za „animale“. Ocivisto e uzteag u tvaroslœuyie meidj ‹giu•l•o› ta ‹giu•l•ina›. Pœdcép ‹•ina› ceasto slougity he odinicilno (singulativum; por. goróx pt. goróxina), to i tout, imovierno, e ‹giulina› œd ‹giulo›, otge *„odiniça useoho givoho => animale“, a „use give“ e „animalia“. Tomou, mogli buismo sesy corótchiy tvar ‹giulo•› uzeati za „zoo•, ζωο•“.
найкращий одповідник, місцеве козацтво знає що тре' читати