Якщо валідувати — вивіряти, та й перевіряти є. І буде саме не так "правильний", як "вірний (чомусь)". Хоча з цього другого перше випливає
Дослівно знак у латині, можна й в нас питати
Теж різні знаки valid передає
Поки гадаю що це слово найкраще передає всі тями valid, щонайменше серед звичних слів
Ну там з першого допису здається, що він щонайменше давно чи активно читає. Але сумніваюся що можна щось з’ясувати, треба забанити і все. Ато ще копирсатися в цьому, добре що ніхто не відповідає йому
Ałe ščodo łatynky: rič u tim, ščo my z wamy wyħodymo z riznyħ zasad. Wy budujete systemu čerez etnolektyčni/historyčni zwjazky z ladśkoju ta prasłowjanśkoju fonologijeju, a mij pidħid — stworyty maksymalno prykładnu j harmonijnu sučasnu grafiku.
Ce prosto dwa rizni pohlady na projektuwannia abetky, i obydwa majuť prawo na žyttia.
А головне, хто же створює ті профилі?
Підозрюєте, що це не просто дурнуваті люди, а боти чи заслані козачки? Чи, може,пропонуєте перевіряти, з яких країн ці користувачі заходять?
»Міжнародні стандарти ISO давно закріпили хорватську й сербську як окремі стандартизовані мови. Це навуковий факт, а не емоції.«
Tó e politica a ne „naoucovuy fact“. I aino, tacoge emoçii.
Tó ne sõty standardui ocremuix móuv, ale dva standardui —serbscuy ta xorvatscuy — odinoie móuvui — serboxorvatscoie. Rœzniça e meidj yima mencha neigy meidj standardomy portogalscoie móuvui u Euroupie ta standardomy portogalscoie móuvui u Brazillie, i nic ne cazié ógy tó’ste dvie rœznie móuvui.
Авжеж, підарас з утраченою анальною незайманістю тільки-но й може верзти подібне безглуздя - 
r2u.org.ua: уникати щось у велетенської кількості творців, що взорувати не взорували на мову галицького говору - воно спокійно собі є. Словники що люблять красти в української мови слова - так само знати не знають жодної «непитомості» - 
goroh.pp.ua: Уникати Тож це питоме всім українцям слово, ба більше, я би заявив що в галичан воно як раз таки менш поширене, тож це слово в усіх значеннях цілковито питоме, що в тих котрих подав добродій Грінченко, що в цьому значенні.
Між тим у пшецькій воно взагалі відсутнє як звичне літературне слово, тож тут підарас Алєкса знову-ж таки збрехав =)
Ну, й у добродія Грінченка немає чималої кількості слів, котрі ти так підарасику просуваєш, але це для тебе не довід…
Слід що тебе, що Мелетня віднайти, та вчинити наругу над вами. Я запамʼятав вас, запамʼятав дуже на довго, тож зустрінемося одного дня, я запамʼятав =)
@UkrCrow pisié: »Ta j do toho ž serby j ħorwaty takož nedolublujuť odyn odnoho, ałe čomuś ani serby, ani ħorwaty ne roblať sprob widdalaty sia odyn wid odnoho gramatyčno.«
I toy samuy @UkrCrow pisié:
»Сербохорватська мова вже десятиліття як не одна, а хорвати й серби, як виявило ся, активно віддаляють ся ґраматично й лєксично.«
»Ваші знання соційолінґвістики застарілі.«
😅
Bayte mi bœilche o viedomostex yz sociolinvgvisticui.
»Подібність слов'янських латинок — це не копіювання, а спільна льоґіка системи.«
Izpœilna „liokica“ sistemui bõdõtchi tòcmo:
/ʃ/ — ceixscoiõ ‹š› : leadscoiõ ‹sz›;
/nʲ ~ ɲ/ — ceixscoiõ ta slovaçscoiõ ‹ň› : leadscoiõ ‹ń›, xorvatscoiõ ta slovienscoiõ ‹nj›.
»U mojij abetci L — ce [ль]«
Vacha pravopisy latiniçeiõ e opaca, bo za ouxuibomy e zveag /l/ u rousscœy, a /lʲ ~ ʎ/ e utorinno. A sam cin pisati ‹l› za /lʲ ~ ʎ/ uzeaste yz leadscoï móuvui.
»ščo pryrodno dla ukrajinśkoji tradyciji (плян, проблєма).«
Tó ne e jadne pitomo rousske perédaigne, ale leadske prinesene u rousscõ móuvõ, rœuno he i t.z. „pravilo deveatcui“.
»Waši sproby zaperečyty [ґ] čerez twerde [л] ta indoewropejśki koreni«
O [g] i o /l/, /lʲ/ pisax ocremo, neyma tam „ceréz“.
»ignoruje realnu sučasnu fonetyku mowy.«
😅 /plʲan/, /problʲɛmɑ/ ne e jadna „sõtchasna phonetica“. Iesce raz, tó e leadsca zvõçsca u rousscœy móuvie — ni pitomo roussca.
Za pervche, pravuy „eggplant“ e sèse:
https://en.wiktionary.org/wiki/eggplant#/media/File:Egg_plant.JPG — na vid dieystvno e he yno yayçe.
Za droughe, coli i tvoriti œd slova yayçe (ceomou ni, rousscoiõ e imena ròslinam xuiba œd yayça iesce dano ne boulo), to + ‹•plœd› ci ‹•plœdca› ne e yn cin yac u rousscœy moúvie tvoreno imena ròslin e.
стоꙗн
stoyan
ЕСУМ(Т. 5,ст.430)
стояти–стоя́н «стояк; масивна опора моста, греблі, бик; [калюжа із застояною водою; частина в ткацькому верстаті; одвірок; велика бочка на винокурнях; стебла конопель, що поодиноко ростуть на полі Кур; пропуск у косінні ЛЧерк, Мо]»
goroh.pp.ua: пан
Пан – нажаль, не українське слово, хоча й прижилося непогано
Люди не знають, за що голосують 😓
goroh.pp.ua: пан
Москвошлюсі похуй що його ж улюблений горох називає це слово питомим: « КОЧЕРЕ́ҐА «бруква, Brassica napus L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від *кочера «качан» (пор. р. [кочёра] «сукуватий стовбур»), що пов’язується з лит. kùkštera «горб, спина; тягар» (Būga RR I 445);
може бути споріднене також з кача́н, коче́рга́;
р. кочеры́га «качан» Тож як горох котрий посилається на українофобні джерела аби довести непритомність українських слів - москвошлюха ставиться до цього як до факту. Але коли ажень і брудний горох прямо вказує на те, що це слово наше - в виблядка підгорає. Ще один словошиз над яким слід познущатись, за незнання того, що без українських словників 17-18 століть кацапської й не було би, це слова самого кацапа жарихіна, за котрим сучасна кацапська сформувалась з староукраїнської. Гірші користувачі це лише кацап Алєкса, йоська, та розумово відсталий мелетень (я дуже покладаюсь що останній завершить своє життя самогубством, бо цей недоносець нема жодного права на ніщо окрім вічних страждань).
Значення: Те саме, що лікар, цілитель.
Приклад вживання: Завтра їду до врача.
Є
валідувати (а також 
валідний) непотрібна сторінка