Велике рішення
У - Я
С - Т
Селфі — самчик, осія, отія, себа, себенька, яфотка, себеклац, себяка, самочпок, себейчик, фоткавсам, язнимка, самостріл, самолуп, сязняток, самотка, самсебейка, самойебка, самка, фотосамка, осісьося, язок, сябка, самсебеухопчик, себесам, самсвітлка, сявка, ялчик, себевхопка, самсебесик, себечик
Сервіз — говіть, порцель, дострав’я, підстрав’я, дляїдчя, їдобір, посудоєд, супосуддя, запосудень, судорба, дорба
Серга — усерязь, увиска, встависка
Триптих — тямтри
Турбулентність — чварність, нуртуви, сувировина
П - Р
Порнографія — сракогляд, блядопис, пернописся, пірзнопись
Ролики — їзденики, їздрики, cotyelui, cotyelé
М - О
Меню — трункостравопис, шожник
Осмос — висот, вивсот, крізьвисот, висит
К - Л
Комп’ютер — цло, чмислило, верстак, рахуба, почитач, дум, цежук, вичислячка, лічидло, лікзнар, пакосон
Лазер — світлопук, силуч
Лайк — цяця, любля, файноклац, цьом, тиць, цеприк, тиця, йойка, ято
Д - Й
Дякую — похлібляю, мзду, мздячу, мезду, мизду, нігодарю, нігодаю
В - Г
Це сховище взірцевих слів, що були виплоджені користувачами Словотвору з багатою уявою. Тут не буде вказано авторів, тільки слова,які перекладали та їхні переклади
А - Б
@ — на, пса, полювсможи, самчик, до, самоклац
Абажур — тінюр
Автомобіль — кола, самівка, чортопхайка, бібіка, колеса, катайка, рухосам, тягло, сягло, сяготяг, тягосяг, самопхайка, сесув, утомило
Асистент — пособляч, способляч, підмічник, підмагач, підміжник
Зміною наголосом у твар.
(З'Те саме, що вуркота́ти)
(вурчить)
Те саме, що вуркота́ти
🤫😶🌫️🫥
😆☝🏻
Добрий листяк - ПИТНИ́Й + годиться
Недобрий листяк - НЕПИТНИ́Й -
> ЕСУМ в “мерзити” (3-441) дає чітке походження з праслов’янського *mьrzěti, фіно-угорського, чи то московського зичення там не розглядається.
> https://archive\.org/details/etslukrmov3/page/n439/mode/2up
Sé ne e vuiclad tvara /mraz•/.
grõstœc (grõztœc), grõstoc• (grõztoc•) ; grõstoc (grõztoc), grõstc• (grõztc•)
___
Œd d.-rous. ‹grõstœcu, grõstuocu› (v. Yzn. Sriezn. 601 — ‹грꙋсток•›, ‹грꙋстък•›, teamui ‘тяжко, жестоко’, i u pricladiex: »grõstocaaho neplœdstva/nepluodstva«), teacné (u Yznad. Sriezn., tamge) greçscomou ‘χαλεπώτατος’ — œd ‹χαλεπός› ‘difficult, hard, grievous, harsh, stern’), por. lat. ‹serius, seriosus› ta d.-eag. ‹swǣr› ‘grievous, heavy, grave’, ta rous. ‹grõznõti›, ‹grõzyco› ‘heavily’. Otge œd *gronz-t-ok-/-uk-.
Може й позначення Al теж на щось замінити 😊
Ні, не меншовартість. Просто мене цікавить розмовна мова, а не наукові терміни.
Правильно, егеж, полякам можна, москалям можна, німцям, чехам можна, а нам зась.
Нам тільки треба/можна перекладати “їбати” і “ блять”, а до наукових тям ми ще не доросли, бо й досі малороси
😱🤷♂️🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Бороння 🤔