Останні події

Друга Путь прокоментував переклад
08:38

Розумію, болого вам.

Друга Путь прокоментував переклад
08:31

> I otà „oucrayinsca“ novomóuva yz miechancui rousscuix govorœu iz veatscoiõ ta leadscoiõ

Ми ж тут на "Словотворі" стараємося, щоб то була хоч би мішанка говорів без московської чи лядської.

Друга Путь прокоментував переклад
08:27

Звісно, але бажано додавати переклади з питомих коренів, префіксів, суфіксів.

Wasd додав до слова роль
07:53
переклад роля

Дорепресована норма. Порівняйте — я мріяв про цю роль/я мріяв про цю ролЮ.

Bozhyk прокоментувала переклад
07:42

кличка

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:21

»Україна = край, країна, земля на межі осілих та кочових народів. Нічого злого не виджу в цьому назвищі!«

@Богдан Лабунський

Ale to recein ‹oucrayina› ne znaci „yn cray na medjie osieluix ta coceovuix naròdœu“, ale „œdmedjovana zemla“, he latinske ‹marca›. Ne „zemla na medjie“, ale „œdmedjovana zemla“.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:10

@Богдан Лабунський

«білоруська була окрема мова вже й тоді»

Вже й тоді – це приблизно коли?

Œd ròzpadou pozdopraslovianscoie.

Мови не розходяться "за одну ніч" чи "годину", а поступово, з часом.«

🤦 Aino, sloviane praslovianscoie dobui ne za odinõ nœcy ròzbiegõ.

»Ви мабуть не про західних українців кажете, а про русинів (або карпатських русинів). Це ще один окремий східнослов'янський нарід (не українці)«

Dourœsty. Jadnui „rousinscoie“ moúvui neyma. Tó e zasnoutoc ocreimscicœu. Usi zveagoslœunui prõgui carpatscuix govorœu (crœmy pereidneigna golósnœu /o, ɔ, ɛ, ə/ → [o̝, e] peréd /ʲ/) sõty istnui ta izpœilnui iz procomy govorœu rousscoie móuvui. I otà „oucrayinsca“ novomóuva yz miechancui rousscuix govorœu iz veatscoiõ ta leadscoiõ ne mogé bouti poyasnena bez carpatscuix.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:55

»руський діалектний континуум з подальшим розвитком української та білоруської»; а також инші писемні мови Європи звете "мішанкою", то про що мені ще з Вами говорити?«

@Богдан Лабунський

Dobro rano, supali’ste iz Vachimy „continuomy“.

Sõdeçsca o vidygleaiddie „izpœilnui rousscui móuvui matere trey uzxœdnoslovianscuix móuv rousscoie, bielorousscoie ta veatscoie“ bie çiela nizca móuvscicœu: Youriy Xeveleu, Max Vasmer, Stepan Smal-Sutóçscuy, Yan Baudouin de Courtenay, Eugén Timcénco, Mixaylo Crasouxscuy, Costeantin Niemcinœu, Olecsa Siniauscuy, Grygœr Pœutorac, Vasily Niemciouc, Olecsander Tcacénco.

Togy vui mogete ne govoriti zo mynoiõ ni o ceimy, mynie œd toho ne oubõdé.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:21

»То в непрямих одмінках має випасти, бо він слабшає.«

@Carolina Shevtsova

Ale tó e yno novo i cerpano slovo, ne prasloviansco. Zveag /æ/ e pritòceno ino za uzslœuièmy do /æ/ ← *y. Samo ge /æ/ u seimy cerpanœmy slovie e zaxovano u usiex padejiex.
A yz pitomuix slœu e *u ci *y u padejiex zaxovano, na pr., u: ‹tòcyca : tòcyoc›, ‹dòcyca : dòcyoc›, ‹bòcyca : bòcyoc›, ‹lògyoc›, ‹ròt : ròta›, ‹lòb : lòba›, u çielœy pocazni slova ‹vòcha (vòchie, vòcheiõ, vòchami, vòchax)›, ‹stèblo (stèbel, stèbla, stèblax ...)› poread iz ‹stblo›.

Wasd додав до слова грузія
02:06
переклад картвельщина

Трохи змінена версія КФЯЙа

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:06

-

Inche znaceigne.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:03

»слів, де вникають збігу приголосних: буквів, статтів, книжків тощо.«

@Друга Путь

Yac vuinicné yna grœzdy sõgolósnœu u tvariex ‹boucóu›, ‹statey›, ‹cnigyoc›?

Ocivisto’ste muilno ròzoumieli ceomou u iniex rousscuix govoriex sõty tvarui he ‹babœu› zamiesty ‹bab› u bœilnie geonotui. Tacœi tvarui ne ymaiõty nicy ciniti iz grœizdmi sõgolósnœu, ale sõty yna œddieya na praslovianscuy stan nagolósou. U praslovianscõ dobõ, nagolós rodova bœilnia geonotui bie na cœneç slova *-ú ( ← *-ón), ógy izteajaigne’ho u daunerousscœy moúvie e ‹•ъ› u pisymie bóugariçeiõ (otge ‹•ъ́›), por., pro nastoyõ, prasl. *babón → *babú → veat. ‹баб›, ceix. ‹bab›, pd.-zx.-rous. ‹bab›, ale: slvç. ‹báb› iz dóugotoiõ proti ‹baba›, sb.-xv. ‹bâbā› — bœilne rodœu geonotui œd ‹bȁba› u imenoualnie odinocyna geonotui, ta, nasamcœneç, rous. ‹babœu, xatœu› iz nagolósomy na ‹•œu›, he yna œddieya na cœnçœu nagolós u prasl. *babú (← *babón).
Tomouge e nagolós na ‹•oc› i u tvariex he ‹cnigyoc›, ‹riecyoc› tc.
I veatsca móuva znaié nagolós na cœnçœu izclad, pro nastoyõ na ‹•о́в›, por. ‹городо́в› : ‹го́род›, ‹мешко́в› : ‹мешо́к›, ‹море́й› : ‹мо́ре›, prote ‹кни́жек› : ‹кни́жка›, ‹ре́чек› : ‹ре́чка›.

U uzgleadie do praslovianscoho nagolósou rodova bœilnia geonotui tvority roussca razomy iz slovaçscoiõ ta serbo-xorvatscoiõ¹ yn tèzoeazuic, cògyna yz six móuv le riexiuxi-y svoyemy cinomy:
slovaçsca mouva dóugeignemy yna golósna corene, por.: ‹vrana› : ‹vrán› (← *vornú ← *vornón), ‹cesta› „doróga“ : ‹ciest›² „dorœg“ (← *koystú ← *koystón), ‹žena› : ‹žien› (← *genú ← *genón), ‹kniha› : ‹kníh› (← *kunigú ← *kunigón), ‹noha› : ‹nôh› (← *nogú ← *nogón), ‹ruka› : ‹rúk› (← *rONkú ← *rONkón), ‹mucha› : ‹múch› (← *mouxú ← *mouxón), ‹motyka› „motuiga“ : ‹motýk› (← *motūkú ← *motūkón), ‹vlna› „vóuna“ : ‹vĺn› (← *ulnú ← *ulnón; ‹ĺ› znacya „l“ dóugo — /lː/), ‹vrba› „verba“ : ‹vŕb› (← *wyrbú ← *wyrbón; ‹ŕ› znacya „r“ dóugo — /rː/) „verb (verbœu)“, ‹mačka ( = mač∅ka)› : ‹mačiek› (← *makykú ← *makykón);

u serbo-xorvatscœy móuvie u rodovie bœilna e yno nenagolósiéno /•ɑː/ („a dóugo“); yac *u ta *y sõty ‹a› u serbo-xorvatscœy, to ocivisto te /•ɑː/ e prasl. *-ú ← *-ón u rodovie bœilnia geonotui;

nacœneç, roussca riexity tó nagolósomy na cœnçœu izclad, otge œdteagxi prasl. nagolós na *-ú odin izclad u lievo: *roykykón → *rēkykú → /riˈt͡ʃɔk∅/; u tvariex rodova bœilna geonotui u odin izclad (dva u prasl.) nie cde ciniti rœzniçõ u nagolósie, ta ci malou govorœu pd.-zx. (galiçscuim, voluinscuim, podœilscuim, carpatscuim) a tacoge poliesscuim pitimo e dodati ‹•œu› do tacuix tvarœu. Ono e uzeato œd tvarœu rodova bœilnia mõjscinui, ta tó ne e prosto miechaigne tvarœu padejœu meidj rodui — potréba bie uzpóuniti to nagolós u yzniclœmy izcladie u prasl. a ‹•œu› imén mõjscinui bie yno gotovo riexeigne. Iesce odino riexeigne uzpóuniti prasl. nagolós u yzniclœmy izcladie torcaié imena geonotui iz corenemy *SelS / *SolS, *SerS, *SorS, a tó perégolósomy /o/ (u usiex govoriex) ta perégolósomy /ɛ/ (u iniex govoriex) iz nagolósomy na yeimy, por.: ‹boróda : borœd›, ‹storóna : storœn› — perégolós tou ne e pro nicy ale uzpóuniti to prasl. nagolós u yzniclie izcladie, ponevagy inace perégolósou u *SelS / *SolS, *SerS, *SorS, he pràvilo, neyma, por.: ‹xolód›, ‹volós›, ‹moróc›.

¹ — ceastcovo e viedomo i u leadscie, por. ‹noga : nóg›.

² — u slovaçscie e œdteagnena dóugota u rod. bœil. i u iménax mõjsca ci niyaca rodou, por.: ‹čas› : ‹čias› (ceoho? — „tchasœu“) poread iz ‹časov›, ‹mäso› : ‹mias›, ‹zlo› : ‹ziel›, ‹Čechy, Čech› : ‹z/do Čiech›.

Wasd прокоментував переклад
02:01

Самі ж ся зізнали, шчо калькуєте з московської. Нашчо ж тоді пропонувати?

змінився найкращий переклад для слова жалон
віха
3
Володимир Шумейко прокоментував переклад
00:39

- бездержавний народ анархічний?

Богдан Лабунський прокоментував переклад
00:28

+

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 23:32
слово пе́рший

«У прислівника "перше" є синонім "перво"»

Правда Ваша! А ще є «перве» = перво = перше
r2u.org.ua: перве

Богдан Лабунський прокоментував
вчора 23:28
слово пе́рший

Наклацали вже...

😡

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:07

+
Рупно

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 23:07

+

Kuľturnyj aborihen додав до слова компанія
вчора 22:53

супря́гачка «співучасниця, компаньйонка»

Kuľturnyj aborihen додав до слова колега
вчора 22:51
переклад спра́жник

спра́жник «спільник у роботі»

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 22:40

+ вже вживане

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 22:40

+
Оправду

Путятін Редріх прокоментував переклад
вчора 22:19

Я вважаю це обов'язком кожного словотворця — бути зрозумілим. Шкода, що не всі поділяють цю думку, разом із добродієм Ялисієм (що навіть Роман, який намагався написати перекладач тієї латинки, зневірився й пішов ув «опозицію»).

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:12

+++

24 р. З Луганщини.Посилую 
Не закінчив ветеринарщину ,був змушений втікати з окупації .
Планую піти на перекваліфікацію на робототехніку , ціль- інженер. В короткостроковому майбутньму напрямок в бригадири виробничої лінії .
Активно вчу чеську та англійську .Помірі сил, ще німецьку ,італьську та китайську на рівень базового розуміння .

Євген Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 21:21

+++

Дідо Діма додала до слова приземлення
вчора 20:36
переклад спущенка

Дідо Діма додала до слова кластер
вчора 20:35
переклад коч

Коч-Кýщ, так древні Трипільці сватали своїх братів кущем папороті.Якщо молодята одружувалися, брати які сватали брата легенько бʼють його кущем зі словами: « Коч, брате! Коч!»

Василь Кривоніс прокоментував переклад
вчора 19:49

Добре слово

r2u.org.ua: Смоляник

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 19:48

Бо це особлива латиниця, яка об'єднує різні можливі вимови слова під одним написанням. Це з того, що я начитався на Зміни до мови про неї.

Наша ж кирилиця просто плює на всі інші міжні вимови крім літературної або щонайбільш молодого південно-східного діялехту (чого мині, щоправда, вистача), нехтуючи північ, південний захід. Там геть не всюди, наприклад, одбулося злиття різних і (у літературній мові чергується з о, е або само з собою), їх там часто вимовляють неоднаково.

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 19:46

Хиба мало в українській слів, де сильний ь не випада?

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 19:45

> Ви мабуть не про західних українців кажете, а про русинів (або карпатських русинів). Це ще один окремий східнослов'янський нарід (не українці)

Тоді й новоросійці це також окрімній нарід.

Друга Путь прокоментував переклад
вчора 19:42

> руський діалектний континуум з подальшим розвитком української та білоруської

Не спішіть називати столову воду "монооксид дигідрогену"! То таки була хаотична мішанка, а не континуум.

> В'ятщина/Московщина так само як і Україна й Білорусь має право називати себе нащадком Русі.

Ні, вони колонія середньовічної Русі, а не нащадок. Їх мова йде прямо з праслов'янської.

> Україна = край, країна, земля на межі осілих та кочових народів. Нічого злого не виджу в цьому назвищі!

А хто вам сказав, що не можно казати Вкраїна?

> Вже й тоді – це приблизно коли? Мови не розходяться "за одну ніч" чи "годину", а поступово, з часом

Розходитися почали після праслов'янської доби. Не забувайте ще про значний мовний контакт, надто в одній державі. Бо наприклад, спілні чо́рти не доводять того, що піє. колись була ма́ла одного пращура з прауралською мовою.

вчора 19:33

І вкінці завершую тритвір надумок для Рівнопису. Може, колись зроблю цілий спрощений зразок, готовіший до користання, докінченіший і ймовірно легший. Хоча щоб цілком обдумати й доробити треба ще багато думок, знань і часу. І насилу я вільний скоріше дописувати про нові кращі гадки, це ще давній задум. Але Рівнопис це таке, спиток, що в мене раніше могло б вийти.
І тут зовсім різні правила, залишок усього, подаю їх окремо, не прописуючи в прикладах вплив інших звідси ж.

III. Інші правила Рівнопису: ще трохи правопису й слововжитку

III.1. Простираю впровадити новий знак •, щоб краще розмежувати різні зв’язки між частинами слів; а ще на додаток дочислюємо минулину їхнього написання. Без цього знака, звісно, можете гадати, що я уявляю як відміну сусіднє доступне написання замість теперішнього. З ним пишемо:
III.1.а. -ся, -сь у дієсловах: умиваєть•ся, молити•ся;
III.1.б. залишки дієслова йняти в складному майбутньому часі: робити•му, ходити•меш;
III.1.в. складні займенники з аби-, ані-, де-, -сь, складні прислівники, прийменники, сполучники: а•би•хто, що•сь; обі•руч, ма•буть, як•раз, у•літку, бай•дуже; за•мість, по•над, на•при•кінці; за•те, а•дже, як•що.
III.1.г. Сполуки сполучників з частками б, би, ж, же: бо•ж, коли•б. 
III.1.ґ. А також під•час, що•ж•до, тому•що, навряд•чи, ти•ж•день, ма•буть.
III.1.д. Дієслова, префікси яких збігаються з прийменниками: на•писати, про•читати, до•їхати.
III.1.0. Складні іменники, переробивши їх в окремі слова: природи•знавство, правий•пис. Це надто й для мене. Хоча можна кудись всунути як виверт.

III.2. Пишемо Ь між двома пом’якшеними: сьвято, соньця, дьня.
III.3. Замість жц, шц пишемо зьц, сьц: книзьці, перемозьці.
III.4. Замість усіх тварів прийменника у (у, в, ув, уві, вві, ві, во) пишемо уву (ўв꙼ў), вимовляємо як треба у звуковому середовищі: уву.
III.5. Не пропускаємо дієслово є, користаємо з його особових тварів: єсмь, єси, є, єсмо, єсте, суть.
III.6. Замість усіх тварів прийменника з (з, із, зі, зо, ізо, ізі, из, с) пишемо ізі, вимовляємо відповідно до звукового середовища: ізі.

III.7. Пам’ятаємо, що прийменники мають ще такі значення: 
III.7.а. про — “для чого”; “через що, з причини чого” (“про голод здихають”); “як на кого”.
III.7.б. за — при дієсловах говорити, дбати, думати, знати, писати, питати, просити, розповідати, чути та безлічі схожих; також “через що, з причини чого” (“за лихими ворогами дівчини не маю”).
III.7.в. на — вказує на місце не тільки дослівно “зверху” (“закувала зозуленька на гаю”, “служити на кухні”, “на місті купити”, “став на дверях”, “піти на кухню”); “для”.
III.7.г. у — “у порозі, у дверях”.
III.7.ґ. проти, напроти, супроти — “назустріч”; “порівнюючи, як рівняти”; “до, щодо” (“менш було пихи проти слуг”); “перед (днем), під, на” (“проти п’ятниці”, “проти ночі”); “у відповідь, відповідаючи” (“що проти цього сказати”).

III.8. Частіше вживаємо присвійні прикметники, дожні напр. “Маркове купцеве щастя”, “кицьчин хвіст”.

III.9. Іноді вживаємо такі числа:
III.9.а. Півтретя, півчетверта, півп’ята…; півтораста, півтретяста, півчетвртаста…
III.9.б. Двадцять без двох, тридцять без одного…
III.9.в. Одинадцятьсот, дванадцятьсот…
III.9.г. “Лічба на копи”: копа — 50, відповідно пів копи, півтори копи, дві копи…; копа кіп, сто кіп, двісот кіп… (Тут багато чого з нього, але саме тут мабуть буде доречно лишити посилання на “Нариси…” Смеречинського, XI.7).
III.9.ґ. Самодруг, самотріть, самошість (сам з п’ятьма)…; самодруга, самочетвертий…
III.9.д. Двадцять і п’ять, тридцять і шість…

Кілька правил коротко, які насправді треба глибоко пояснювати й укладати словнички (як і деякі повищі), а поки як загальні настанови:

III.10. Уникати іменників на -ння (багато вже про це списано)
III.11. Широкі функції інфінітиву (теж багато, зокрема Смеречинський)
III.12. Правильні прислівники за Смеречинським (без упину, а не безупинно; над міру, не надмірно; щодня, не щоденно; сум було дивитися; згрізна, згорда)
III.13. З однакових форм обирати коротші: цілком досить: цілунок, дарунок, просити (запросити), падок (випадок; чи й пад!), надто (занадто, ще й чуже), поміч (допомога), глядіти (доглядати).
III.14. Ширше вживати “конструкції з віддієслівними іменниками” замість дієслів (Смеречинський): така моя думка, коли твоя охота, віри не йме, журба обіймає, взяти шлюб 
III.15. Використовувати багатозначність слів, переносність: “рука” що в Срезневського, що в Грінченка має значення й “влада”, саме такі цікаві вирази це багатство, на яке можна спиратися чистомовцям
III.16. Ширше дотримуватися чергувань: воріг, слівник, конец
III.17. Ну й ще раз, чистомовство

А точніше я втомився вигадувати правила просто теоретично, для спитку — хотілося поекспериментувати, але це марна трата сил трохи. Далі постараюся розробити такі, які сам захочу й зможу вживати, й менше аби було. І поступово впроваджувати їх для себе, добре дослідивши, розписувати все тут — тепер ця гілка буде така, може ще іноді з окремими короткими випадковими задумами. Може якраз наступний допис буде кілька коротких надумів

змінився найкращий переклад для слова ефективність
дієвість
21
вчора 19:01

Тут є невеликий ризик, що в суперечках люди почнуть оцінювати не суть написаного, а хто написав і чи має він право таке писати. По-моєму, як зараз, досить непогано. 

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 18:13

《Оперативна пам'ять — спритна пам'ять?
Оперативний успіх — спритний успіх?》
Тут не подано такого значіння.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 18:12

+++

Oleksa Rusyn додав до слова оперативний
вчора 18:03
переклад спорий

Oleksa Rusyn додав до слова оперативний
вчора 18:02
переклад проворний

Oleksa Rusyn додав до слова оперативний
вчора 17:58
переклад меткий

Oleksa Rusyn додав до слова оперативний
вчора 17:55
переклад скорий

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 17:16

Правда, але не переклад

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 16:36

@Друга Путь

Ви мабуть не про західних українців кажете, а про русинів (або карпатських русинів). Це ще один окремий східнослов'янський нарід (не українці)

«білоруська була окрема мова вже й тоді»

Вже й тоді – це приблизно коли? Мови не розходяться "за одну ніч" чи "годину", а поступово, з часом

Римидолов Вертислово прокоментував переклад
вчора 16:22

Треба вже якусь сторінку організувати, щоб з цим питанням одразу туди слати. Заодно ще з поясненням як читати

Богдан Лабунський прокоментував переклад
вчора 16:22

@אלישע פרוש

Коли Ви кажете: «miechanca yz rousscoie ta bielorousscoie» (суміш із руської та білоруської) ЗАМІСТЬ: «руський діалектний континуум з подальшим розвитком української та білоруської»; а також инші писемні мови Європи звете "мішанкою", то про що мені ще з Вами говорити?

«sobie gabaié Veatscina»

Не "забирає", а наслідує від спільного східнослов'янського (давньоруського) пращура. В'ятщина/Московщина так само як і Україна й Білорусь має право називати себе нащадком Русі.

Не обов'язково звати себе й усе наше навколо від Русі. Вистачить того, що ми пов'язані з нею за походженням та мовою.

Україна = край, країна, земля на межі осілих та кочових народів. Нічого злого не виджу в цьому назвищі!

Костянтин Черній прокоментував переклад
вчора 16:00

Навіщо писати латинськими літерами - ми ж в Україні користуємось КИРИЛИЦЕЮ?!?!

Bozhyk прокоментувала переклад
вчора 13:17

😵