~
А взагалі ЕСУМ пише:
⟨⟨СО́ПКА «горб або невисока гора; [невеликий (згаслий) вулкан Куз]»
не зовсім ясне;
може бути зіставлене із си́пати (псл. *sъpъka, др. съпъ, сопъ «насип; сопка») і частково (в значенні «вулкан») із сопі́ти;⟩⟩ 🤔
Тобто може бути й суто в значенні «гірка». Ще друс. "съпъ" таки може дати в українській мові "соп-" без гармонизації о-і?
стро́млядь «крутий берег, схил гори»
стри́мен «настрій; прагнення, устремління»
nastremeç
|nɑˈstrɛmət͡ɕ|, |nɑˈstre͡imt͡ɕ•|
ci:
nastrèmeç
|nɑˈstræmət͡ɕ|, |nɑˈstræmt͡ɕ•|
___
SIRM V, 437 (pœd ‹стре́ме́но́›): ‹настре́мець› „спадкоємець“. Dvotvar ‹nastremeç, nastreimç•› ta ‹nastrèmeç, nastrèmç•› e yz prasl. *strem- : *strym-, por. d.-rous. ‹стрьмѧ, стрьмень› i ‹стрємѧ (*стрємъі), стрємень›, slvc. strmeň (*strym-) i stremeň (*strem-).
Значення: Фізична або юридична особа (а також держава), яка набуває права на майно, права та обов'язки (спадщину) померлої особи (спадкодавця).
Приклад вживання: Обоє старі Моримухи померли, так що Опанас лишився одиноким спадкоємцем своєї батьківщини (Фр., IV, 1950, 278).
‹y› e u istotie *‹ь› (*y), tbt. postõpouié rœuno he i *y (*‹ь›) inde — slab yznicné u /∅/. Tam cde u rous. e na poceatcou |i•| u vidie [i•, ji•, jɪ•, ɪ•, jɘ•, ɘ•] u beznagolósie ta [j] po golósnie, tó mogé bouti bõdy yz prasl. *ey-, abo yz prasl. *[j]+y — sbt. *y iz pristaucoiõ [j], dauxi */ji̯• ~ i̯͡i̯•/ → |ji•|. A yac pristauno [j•] peréd *y- bie dóugyno bouti lygœtno (facultative), tó dóugynui bea bouti i tvarui bez *[j] peréd *y-, a ou yix tocdie *y u slabcœmy postayie ymaiõty uzslœuno do slabcoho *y usiõdui inde dati /∅/. Pri tœmy, lygœtnœsty *[j] moge bouti i u tœmyge slovie. Na pr., ‹yz› ← *([j])yz- ( = **‹ьз›), he priclonoc (enclitic) tvori odino çielo iz dailchemy slovomy, na pr.: u *yz-travui (**‹ьзтравъі›) e *y slabco, tomou → /ˈ∅ztraβ̞ɤ/, ale u *yz-pyxeona› (**‹ьз•пьшона/пьшєна›) e pervche *y dõge, a droughe *y slabco, tomou → **/əzp∅ʃonɑ, əzp∅ʃɛnɑ/, ale ponevagy na poceatcou slova ne moge bouti prosto /ə•/, dodano bie *[j•] — **/jəzp∅ʃonɑ, jəzp∅ʃɛnɑ/, dauxi pac |jizp∅ʃonɑ, jizp∅ʃɛnɑ|, i dalieye ouge [iz• ~ ɪz•] (sé e priclad yz Xeveleva, prauda, ou yeoho „pyxeniça“); pro tsiõ dvœynœsty ya i pisiõ ‹yz› — i za *yz bez *[j], otge → /∅z = z/, i za *[j]yz iz [j], za postayemy.
Sliedoiõ, ya pripouscaiõ oge i *ymati (**‹ьмати›) u /matɪ/ ( ← *|∅mati|), porõcy iz lygœtnuimy *[j]ymati u ‹imati› |imati| /ɪmatɪ, jɘmatɪ/, po golósnie [jma•, jmɑ•], dauxi rœznœi znaceigna — „to have“ ta „to catch, fetch“, *yk(u)r-ig-a u ‹criga› ( ← *‹ycriga, ькрига›), a tacoge ‹cra (ycra)› ← *yk(u)r-a (**‹ькра›) proti *[j]yk(u)ra u ‹icra›, *yskra u ‹scra› proti *[j]yskra u ‹iscra›, tc.
Otge œd „to catch“ bõdé ‹ima•, imi•, iml•› = |jim•| /(j)ɪm•, (j)im•/ [jɘm•], po golósnie [jm•], a œd „have“ ‹yma•› = /ma•/ ( = */∅ma•/).
»Тоді 'мали би бути свідчені твари *gordъ → грод, *korva → крова тощо“
Ne ‹cróva› ci ‹gród›, ta incha slova sõty viedoma. Gorie’smi tociu pricladui yz d.-rous. pameatoc. Tomou yea i zvano e zalixycui, ne cògyno bo imovierno slovo trualo e.
»Тобто це може бути перестав як *orsti → рости, *zоltо → злото (без уставного 'о')?«
Tac tòcyno. He’my pisau vuisje, data nariecy rousscoï móuvui nuinie, a tacoge pricladui d.-rous. pameatoc, teacnõty oge perébieg bie ne *gord- → izrazou „póunogolós“ ‹goród›, ale *gord- → peréstau *grod-, ale ne iz „lounoiõ“ (zalixycomy) *o iesce yz tvara *gord- — otge *gᵓrod-, a œdtui ouge pac *gᵓrod- → 1) iz *ᵓ he slabe *u (*sunou → /snu/),
*gᵓrod → *grod- — zalixycovo, bœilcheisttiõ vuiguinõuxi, ta 2) iz *ᵓ he dõge *u → /ɔ/ (u *sunu → /sɔn/), stauxi pràvilnomy œd d.-rous. pisemnoï dobui.
Tó imea miestou e œd i.-e. imene deréva lipui (*„lipava, lipœu gay/lies“), oge u rousscie e zastõpleno u slovax he ‹lõta› „luico lipui; globla œcna (perviesno lipiana)“, ‹lõtca› „lialyca (perviesno strougana yz lipovinui, ci pletena yz luica lipui)“ tc. — ne œd *lend(u)- *„zemla; pousta (neòrana) ci yalova zemla; çielina“.
Teagyco /•kolʲn/.
U staruix pameatcax, i prauda, e viedomo ‹Stecolyna› (iz ‹•a›!), ba, i ‹Stecolynia›. Ta ysœi tvarui sõty viedomui yz XVI-XVII stl., otge ne d.-rous. dobui, i imovierno tœi pameatcui sõty veatscui yz geréla, a sam tvar vuinice upluivomy slova ‹steclo› „stclo“, vidotvœrnieye, slova ‹stecolynia› (‹стекольня› „stclodielnia, stkelnia“), otge e yn louciey œdistoslovotvorou, agy ni yac ne preamuix zvõcoperébiegœu œd sviedscoï móuvui u rousscõ ceréz dauniorousscõ.
Loundein, Lounden(i)•
/ˈlunde͡inʲ/, /lundɛnʲ•/
___
Zvõcove pritoceigne serédnio-verxnio-niemeçscoho ci serédnio-nizjnio-niemeçscoho ‹Lunden›, iz cœnçemy ‹•ein, •en(i)•› ceastymi uzslœuno (analogically) slovianscuim tvarœm na *-ū (← *-ons) : *-en-, he u ‹eacymein› (rano-dauniorous. ‹ẽcymui›; *enkymū ← *enkymons), ‹camein› (r.-d.-rous. ‹camui›, *kamū ← kamons), ‹corein› (r.-d.-rous. ‹corẽ›, *koren ← *koryū ← *korions). D.-germ. *-e(n) */ɘ/ (cœneç slova) bie u d.-rous. pritoceno he *ū, por. *bōka */buːkɘ/ → r.-d.-rous. ‹boucui› /ˈbukɘ̞, ˈbukɯ/, œdpoviedno pripoustiuxi *Lunden → d.-rous. **‹Lounydui / Lounudui› /ˈlun(ʲ)dɯ/ u imen. eid. ta ‹Lounyden• / Lounuden•› /ˈlun(ʲ)dɛn•/ u inchix padejiex, a pozdieye iz ‹•en•› u usiex padejiex.
Toureç
/ˈturət͡ɕ/
(*‹Тоурьцъ›) œd roumanscoho ‹Turitg› œd latinscoho ‹Tūricum› (← *‹Tūrīcum›), œd goulscoho imene osobui ‹Tūros› + *-īkos. Popri niem. ‹Z•› /t͡s•/, tvar iz ‹T•› /t•/ e dobrie viedœm, pacye e pitimiey miestnœy roumanscœy móuvie crayunui cde tó miesto legity, i /t•/ peréd /u/ e vierogœdnieye neigy /t͡s•/ u dauniorousscõ dobõ.
Значення: Назва найбільшого міста Швейцарії, що є світовим фінансовим центром та культурним осередком.
Приклад вживання: Цюрих приваблює туристів своїми мальовничими озерами та історичними кварталами. Багато міжнародних компаній мають свої представництва в…
@Carolina Shevtsova
+