> То не Рюрик, а Рурик?
“Рірик”…
»Що ж тоді вважати суржиком, а що серединноукраїнською (центральноукраїнською) говіркою?«
»псл. *terba «потреба, необхідність», очевидно, пов’язане з *terbiti «очищати від лушпиння; теребити; корчувати; м’яти, смикати; термосити; каструвати»«
Tout ne e neminõtche tó znaceigne prasl. *ter-b-, ale scorieye tó znaceigne samoho tvara ‹terébiey› viedomoho u rousscœy moúvie he "eater". Puitaigne e cyto znaceigne "eater" (rous. ‹terébiey›) ymé ciniti iz slovomy "Kraken".
»Коли поїзд зупинився і з дверей виглянуло усміхнене личко Світлани Остапівни, .. група зустрічаючих кинулась до неї з галасом, сміхом і вітаннями.«
Teag stauxi a yzpoza dvyrey gleane vesela Svietlana, ta gourba / yourba, rado cecauxi yõ, soune ic neiy iz galasomy, smiexomy ta vietaignami.
Yac / Agy / Cyto ino to teag stane / stauxi a yzpoza dvyrey gleane vesela Svietlana, ta gourba / yourba, rado cecauxi yõ, vztrietcha yõ galasom, smiexomy ta vietaignami.
»Редильня? Чи рідильня?«
U tœmy i e riecy, oba zvõcotvara. + tacoge [rʲaˈdɪl(ʲ)ɲa], [raˈdɪl(ʲ)ɲa] tc. To zvõcotvar [reˈdɪl(ʲ)ɲa ~ reˈdil(ʲ)ɲa] e pitim tou rœznovidou Pœunoci, a to zvõcotvar [rʲɪˈdɪl(ʲ)ɲɐ] govorœm pœudne Zaxodou. Tuimy i e liepcha ta pravopisy latiniçeiõ ‹readilnia› (daunieye: ‹rẽdilnya›), ógy uocrocity (encompasses) tui vuimóuvui usiex vuimóuv pœd pravopisymi latiniçeiõ, he otó: ‹рядил(ь)ня›, ‹реди́л(ь)ня›, ‹рьиди́л(ь)ня (ріди́л(ь)ня)›, ‹ради́л(ь)ня›, ci ‹рйади́л(ь)ня› — usie sõty rœznovidui rousscoie móuvui, i latiniçeiõ tó e use ‹readilnia›.
> Коли Андий, то р. в. Андого чи Андия?
Drougue.
> Гадаю, таки -уй — кенгуруй та таке
Ya gadaiõ [•j] e tou zayvo. Aino, u rousscœy moúvie xuibity a bui yno iméno ixylo izcloniti za padeigymi, otge bui to cœneç yna iména pau u odinõ yz orau izcloneigna imén pœdstauen. U razie pritòceigna storónscuix imén, xuibity riexiti dvœyno teaglo: pritòciti tó tvar storónsca iména u rousscie moúvie tac a bui’ho ixylo izcloniti, ta, razomy iz tuimy, zaxovati yaco moga blizye to tvar geréla. Tó mogé bouti nelègco ceréz graniçie cœnçœu rousscuix pœdstauen imén, ta ceréz œdpoviednœsty zveagœu meidj ynoiõ storónscoiõ mouvoiõ ta rousscoiõ.
A tó e louciey iz “kangaroo”. Roussca móuva ne znaié iména iz /•u/ (tocynieye, eaguelscà vuimóuva e na /•rʉː/) ci /•ʊ/ (por. /ɡaŋʊrʊ/ u móuvie geréla, móuva Guugu Yimidhirr) u imenoualnie odinocyna. Utœmy, ya gadaiõ tó slovo bui moglo bouti pritòceno u rousscie he yno niyaco o-iméno — ‹cangouro› /ˈkɑnɣ̞uro/, yzocrema na poperédçie riecéuleigna /o/ he [o̝] ci [ʷɔ], cyto na sloux mogé bouti pridrougeno iz zvõcui xibou /u/, a pacye /ʊ/.
Коли Андий, то р. в. Андого чи Андия?
> Джесі, Енді
Rousscoiõ ymé bouti [ˈd͡ʒɛsɪ], [ˈɑndɪ]. Popri /•i/ u eag. /ˈæn.di/, /•ɪ/ e rousscue (pd.-zx. ta pomanlive) izteajaigne |i|, i, xay u rœdnax iménax u imenoualnie ne e prisõtche, e pone u uzcœsniex padejiex y-imén. Natómiesty, /•i/ ([•ʲi]) e izteajaigne |i͡e|, tb. * ē (ci * oy), a iména na * -ē ci * -oy u imenoualnie jadna sloviansca móuva e nicda ne znala.
Mojõty bouti zaperéceigna, he otó, ógy /i/ e ouge dauno ne |i͡e|, a /ɪ/ ouge dauno ne |i| u dobiexyneiy rousscœy móuvie, a tomou eag. /i/ ymemo pritociti do naiblizcheoho zvõca u rous. — do /i/, xotcha izteajaié |i͡e|, a ne do /ɪ/, xotcha i izteajaié |i|.
Tacue zaperéceigne bõdé vadno, ponevagy pd.-zx.-rous. /i/ ( ← |i͡e|) e [ʲi] a ne [i], pone po usiex sõgolósniex crœmy gõbnœu, i vuimóuva iz [sʲi], [dʲi] u pœdguilenuix pravopissyõ ‹Енді, Джесі› tvariex e na sloux dosta riezco daleca œd eaguelscoie vuimóuvui iz [di, si] u ‹Andy, Jessie›, popri tacõ malõ rœzniçõ u [ʲ] u zvõcoperépisi. Eaguelsca móuva ne ròzlõcity meidj /i/ ta /ʲi/ zveagoslœuscui, znaiõtchi ino /i/, a zvõçscui e /i/ pitimo rieceuleno he [i̞] ci [ɪ̝], i het’ nicda ne [ʲi] ou rodgenuix móuvçœu eaguelscoiõ. Pri tœmy, vuimóuva [i] (tb. ne [i̞] ci [ɪ̞]) — blizyca do [ʲi] — e dosta znaioma rodgenœm móuvçœm eaguelscoie, a tó yzocrema œd Phrançœu u Eaguelscinie ci Ispançœu u Ameriçie móuvleatchi eaguelscoiõ, i yzrazou pridrougena iz storónscoiõ.
Rousscue /ɪ/, proti rousscoho /i/ [ʲi], e pitimo rieceuleno bez [ʲ], a tuimy e /ɪ/ na sloux blizye eaguelscomou /•i/ cœnça slœu. Ba, crœmy [i̞, ɪ̝], pitimo e i rieceuleigne /•i/ (cœnça slœu) he [•e] po govoriex u eaguelscie móuvie, i, primietno, he [e] mogé bouti rieceuleno i /ɪ/ u beznagolósie u rousscie móuvie.
Znacylivo e i yasoualno proti perédatchie eag. /•i/ cœnça slœu ceréz /i/ rousscoiõ e ógy prosterte u pravopisi ‹Енді, Джесі› [dʲi, sʲi] e, ne ino daleco na sloux œd eaghelscoie vuimóuvui [di̞ ~ dɪ̝ ~ de(ʲ), si̞ ~ sɪ̝ ~ se(ʲ)], ale malo ne istno veatscœy vuimóuvie eaguelscuix imeun he ‹Andy, Jessie›: [ˈˠɛnˠdʲɪ ~ ˈˠɛnʲdʲɪ ~ ˈˠɛnˠdʲi ~ ˈˠɛnʲdʲi], [ˈdʐˠɛs.sʲɪ ~ ˈdʐˠɛs.sʲi], ceréz ote [ʲ].
Cyto do eag. /æ/ u eag. /ˈæn.di/, rousscoiõ e ye radje perédati he /ɑ ~ a/, bo, pervçi, rousscœy móuvie e het’ nepitimo /ɛ•/ u nazvõçie (Anlaut), a razomy iz tuimy /jɛ•/ bui boulo nadto daleco œd tui vuimóuvui geréla, a za drougue, i sama eaghelsca znaié rieceuleigne /a/ pri /æ/ po govoriex. Nagadaiõ, tout e móuva ne o dobrie vuimóuvie eaghelscui he drougui móuvui ou rousœu (ci rodgeniex móuvçœu inchix móuv), ale o zveagoslœscie perédatchie ta œdpoviednosti tacuix eaguelscuix imeun u samœy rousscœy móuvie.
Do recenoho vuisje, eag. ‹Andy› mogé, u medjax pritoceigna do izcloneigna u rousscie, bouti, inacyno (alternatively), perédano i dodauxi /•j/ — /ˈandɪj/.
На основі зауваги добродія Олекси під «зустрічальник»
@Carolina Shevtsova
»Рядильня Ѧ»
Ni.