@Carolina Shevtsova
《Можете дати посилання на "сътьнъ" у давньоруських пам'ятках, будь ласка?》
https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?root=/usr/local/share/starling/morpho&basename=morpho/vasmer/vasmer&first=13781&sort=origin&encoding=utf-rus
《Яким чином?》
Таким самим способом, як і всі инші довгі форми прикметників та порядкових числівників од коротких.
《Яким чином? Куди 'н' ділось?》
Могло випасти задля милогучності, як і в словах "дивина", "давина", "городина", "родина", "подина", "бережина", "пружина", "скоромина", "квасина", "черешина".
1. мішанка — Мі́шанка. Суміш. «...» пол. mieszanka — 1) суміш «...»
5. мішанка — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту) «...»
Значення: Легкий чотириколісний кінний екіпаж з відкидним верхом; легковий автомобіль з відкритим кузовом або змінним його верхом; птах тропічних…
Приклад вживання: По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони... (Панас Мирний) Дрезина, як виявилось, була дуже зручною…
@Carolina Shevtsova
Чи справді посилався? Я казав за те, що письмо повинне буть ясне читачеві.
@Богдан Лабунський
Там нема таких відомостів. І нема того, що слово польське.
В чистослівній українській «мішанка» це кормова суміш / зі злакового зерна, а НЕ будь-яке поєднання чого-небудь
Доня, але падчерка.
Також українська мова знає пізнє вирівнювання таких слів: ртів — ротів, лбів — лобів, мхів — мохів. Отже, коли поправно єста львів (Львів «Lemberg») і левів «lions», то має бути поправно й псів — песів.
Тут іще проблема в тім, що для подібних слів жіночого роду -SьSь- у вкраїнській не можу знайти розписаного відмінювання. І ще вони, як правило, набули 'а' замість 'ь'. Пор. рожа, илжа, миша.
А, Ви про середньоруську... то так, тоді не "бьзь", а "безь".
Від «хитрий/хитрощі»
goroh.pp.ua: хитрувати
Галицьке (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/240/mode/1up?q=Нагальний), та й значіння не те.
«І які ж на те доводи?»
"пол. zawziąć się => укр. завзя́тися" – це дослівний переклад, та й означають ці слова те саме:
https://hrinchenko.com/dictionary/word/15844-zavziatisia
https://wsjp.pl/haslo/podglad/40145/zawziac-sie/5171987/na-zrobienie-czegos
Так уже є відповідник про таке значення: goroh.pp.ua: дійовий
очевидно, запозичення з російської мови;
р. прово́рный «меткий, спритний, проворний» є похідним від [прово́р] «спритна людина», пов’язаного з [ворово́й] «меткий, спритний, проворний», утвореного за допомогою префікса про- «про-» від кореня -вор-, спорідненого з лит. varýti «гнати, рухати», лтс. vert «бігати», vere «енергія, спритність, схильність»;
менш обґрунтоване зближення (Mikl. EW 382; Trautmann 351; Štrekelj AfSlPh 28, 503) з р. верени́ца «низка», як і зіставлення (Mikkola Berühr. 105) з болг. ва́рам «ошукую», схв. ва̏рати «вводити в оману», гот. warei «обережність, обачність», дісл. vara «передчувати, перестерігати»
У Вас посилання на Грінченка веде на пусту сторінку, візьміть вставте ось це: https://hrinchenko.com/dictionary/word/14653-jei
Значення: Поєднання різних складових, речей чи думок в одне ціле.
Приклад вживання: На душі в неї була солодкогірка мішанка з радості від переїзду та суму за домом.
r2u.org.ua: суміш
Так самі ж створили сторінку, а тепер питаєте, що ми хочемо