@Луком дякую за докладну відповідь! По пунктам:
1. а можна зробити хоча б теги, без сповіщень, але на сторінках слів і коментарях до них? Бо в мене не працює, не випадає список користувачів із вибором як тут, у толоці.
2-9, 12. ОК, правила спільнота може взяти і на себе, зокрема надіслати пропозиції до дзвінка у грудні і погодити їх у дзвінку.
8-9. це про одне й те саме загалом; цього дуже не вистачає, на мою думку. Залученню би тільки сприяло.
> 10. Додав
🙏🏻🙏🏻🙏🏻
> * 11. Темна тема — я вже зрозумів що багато людей хочуть 🌚
++++++++
> * 13. Сторінку слова може змінити автор в межах 7 днів, це захист від зловживань і це змінювати поки не планується. Але стане легше, коли я нарешті закину зміни по рівнях залучення користувачів, буде значно більше впорядників, які зможуть змінювати дані.
Я не зрозумів: яких зловживань? Якщо я творець сторінки, то чому не можу її видалити? 🤔
Будь-ласка, не додавайте впорядників, особливо князів. Тут і так багато хто почувається як удома - наказує, прибирає, очищає, лається, і т. ін. Це буде цілковите свавілля 🤯🤒
> * 14. Є різні думки щодо того яка має бути формула слави користувача, на толоці були різні пропозиції — загалом було б чудово, але треба ще думати.
На мій погляд, запропонованим чином виникне мотивація додавати саме добре продумані переклади, а ті свої переклади, що очевидно дурні, видаляти.
> * 15. Реакції до дописів/коментарів — цього дійсно дуже бракує.
Хоча цим можуть і зловживати, якщо не додати тільки позитивні :)
> * 16. Закривати слова — навряд чи, бо мова жива, постійно щось змінюється. Була колись ідея робити періодичні зібрання комітету з відомих людей, які б виставляли для деяких перекладів якусь позначку що дійсно — знайдено гідний переклад, затверджено такими то людьми, хоча це лише б ставило позначку біля перекладу, а не закривало слово.
Я це і мав на увазі. Це важливо, щоб була оця завершеність, якийсь прогрес і результат всієї цієї діяльності. Гадаю, що затверджувати непотрібно. Чимала к-ть уподобань у всіх випадках окрім очевидних вийнятків свідчитиме про гідність перекладу (ні, то можна зосередитись усім на уподобанні альт. перекладу). Зі списком слів які близькі до цієї позначки (у 100, а може й усього в 25 голосів, це окрема тема) буде потік роботи, буде зрозуміло, де треба докладати зусилля всією спільнотою. “Слово тижня” схожа річ, але маленька за “імпактом”.
Що скажете про міжність ставити 👎 за переклади як реякція проти 👍, Лукоме? Наприклад, набрав переклад купу лайків, а воно не годиться. І що ж нам, активним користувачам робить, коли під словом у десять разів білше голосів, ніж нас тут?
__ однозначно, це тільки додасть негативу та упереджених реакцій (“а ти поставив мені -, ну все, я тримався, але зараз і тобі поставлю…”). Знаєте, досить і мінусів у коментарях.
@Друга Путь @Ярослав Мудров що значить що вам робить? Мабуть прибирати власну оселю. Ваш голос важить рівно стільки ж, скільки і голос будь-якого іншого дописувача - незалежно від того, чи у вас 0, чи 100 уподобаних перекладів, чи 10.000. Ви можете віддати свій голос за інший варіянт або запропонувати свій. А спільнота розбереться. “як боротись” - з тарганами у голові - от у чому питання. 🙄😑
@Wasd по вашим пунктам:
1, 2, 4, (5), (7), 8, 11, 26 - це все про болгарську мову. Це збіг чи навмисне наблизити хочете? Щось це мені дуже на “збіг не думаю” схоже )))
3 - архаїзм. Двоїна існувала не тільки в руській мові, не тільки в руській вона і зникла. Штучне ускладнення, буде незрозуміло населенню, ще незрозуміліше - іноземцям.
5 - чим од принципово кращий за від?
7 - існує і так, подається як розмовний варіянт. Я не проти)
9 - підтримую
10 - Торонто би залишив, все інше - може бути
12 +
13 +
14 зайве
16 - написання звуків ґ, г та х латинською абеткою: g, h та kh. That’s it. Тому радше так. Нам букву Ґ взагалі частіше вживати треба, й поправити правопис з урахуванням цього треба.
17 + без Джона Снова. Snow читається як Сноу, тому все тут у порядку. І хай Вам не буде шкода, що прізвище іноземця якось не так на письмі відмінюється, адже воно - не наше)
18 +
19 + !!
20 +
21 + можна
22 +
23 +
24, 25 - політичне питання, не мовознавче. Ще наприкінці 2022 р. була петиція щодо такого перейменування росії на офіційному рівні. Голоси набрали, але не перейменували. Зараз я гадаю так: росія - імперська назва, відійде у забуття з її розпадом, як колись відійшли такі назви як Персія, Рим, Османія, Британія (офіц. назва - Сполучене Королівство), тощо. Термін росія позначатиме територію +/- ту, якою вона зараз і володіє; це і є т. зв. росія. Московщина - це те що залишиться, власне Залісся: умовна територія від Твері до Рязані (та й то, це народ ерзян), від Ржева до Владимира, від Калуги та Тули до Ростова (не на Дону). + трикутничок Іваново - Ярославль - Кострома. Це Московщина, Залісся.
Значення: Багаторічна рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; ягоди цієї рослини.
Приклад вживання: Особливо добре обліпиха росте на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод і проточним зволоженням. (з науково-популярної…
Це як до говірки. Наприклад, декотрі західні та поліські говірки відомі з таких усічіннів, от як: мо (< мо́же), тре/тре́а (< тре́ба). А от, наприклад, наддніпрянські говірки таких усічіннів не знають. Із мені відомих наддніпрянські говірки знають усічіння <ке> (< ка́же) та <ба/бач> (< ба́чиш). Може є ще. Та це слід лучче дослідити, коли йти слідком за котримсь мовним звичаєм
дебелі́ти «ставати дебелим; поважніти; робитися твердим, черствим; пильно дивитися; дубіти, ціпеніти»
Я б таки погодився з паном Лабунським – слово "переживати" первісно не значило "перейматися, журитися". Давніші слівники та джерела його не знають. Ба, в москалів таке значення постало досить недавно, десь у середині минулого століття. Мовні порадники тих часів ганили сякий ужиток слова. Ось що писав, наприклад, К. Чуковський у роботі "Живой как жизнь" 1963 року:
В то же самое время молодежью стал по-новому ощущаться глагол переживать. Мы говорили: «я переживаю горе» или «я переживаю радость», а теперь говорят: «я так переживаю» (без дополнения), и это слово означает теперь: «я волнуюсь», а еще чаще: «я страдаю», «я мучаюсь».
Такой формы не знали ни Толстой, ни Тургенев, ни Чехов. Для них переживать всегда было переходным глаголом. А теперь я слышал своими ушами следующий пересказ одного модного фильма о какой-то старинной эпохе:
— Я так переживаю! — сказала графиня.
— Брось переживать! — сказал маркиз.
Хоч сам творець і зазначив, що:
Да и форма я переживаю, может быть, совсем не такой криминал. Ведь во всяком живом разговоре мы часто опускаем слова, которые легко угадываются и говорящим и слушающим
...
Эллипсис ли это, не знаю. Но переживать, уж конечно, не эллипсис: дополнение здесь не подразумевается, а просто отсутствует.
Тот, кто произнес эту фразу, даже удивился бы, если бы его спросили, что именно он переживает: горе или радость. О радости не может быть и речи; переживать нынче означает: волноваться, тревожиться.
Как бы ни коробило нас это новое значение старого слова, оно так прочно утвердилось в языке, что реставрация былого значения едва ли возможна.
Куди ж осудніше за те значення написала Нора Галь в "Слове живом и мёртвом" 1972 року:
Примерно так «вошло в язык» безграмотное «переживать» в значении волноваться, огорчаться. Сначала словечко это было одной из примет пошлой, мещанской речи, оно могло прозвучать в едкой пародии Аркадия Райкина, вложенное в уста какой-нибудь обывательницы: «Ах, я так переживаю!». А потом началась цепная реакция. Спортивный комментатор восклицает: «Мы переживаем за наших ребят!» – и слышат его миллионы болельщиков.
С этим «переживать» скрепя сердце примирился даже К.И.Чуковский. Но с десятками, сотнями таких непрошеных гостей мириться нельзя – иначе нас затопит поток обыкновенной безграмотности.
Або тогочасно <Київщина>
Одповідник до <нервувати> (кого, що)
+