@Ratty More
Не ‹миню› але ‹мѣню›.
@Ratty More
>1) Що ж тоді вважати суржиком, а що серединноукраїнською (центральноукраїнською) говіркою?
Питання Ваше є непоправне. Що значить “серединноукраїнська /центральноукраїнська говірка”?
Суржик є суміш різних мов.
Говірка є найменша водиниця зімсько-розномовного поділу мови.
Це як спитати “Ви лікар чи водій?”, тобто якась маячня виходить.
>Можна було б додати сюди ще кілька слів, але боюсь що Ви їх віднесете до серединноукраїнської говірки.
Не бійтеся, такої говірки нема.
>2) Наступ на українську мову вівся не тільки при більшовиках (особливо при Сталіні). Згадайте, наприклад, Валуєвський циркуляр й Емський указ. Я не здивуюсь, якщо виявиться, що згадані Вами класики (з підросійської України) жили якраз в ті часи (а якщо Ви згадаєте класиків з підавстрійської України, то, можливо, Вони перебували під впливом москвофільства). Здається, наступ на українську мову почався ще з часів Петра І кривавого (а можливо й раніше). Чи Я помиляюсь?
Той наступ почався, коли ще не було ни вкраїнської, ни московської, ни самої Московщини як держави.
Тут є лиш один корінь ględ-.
'е' в "гледіти" є північний рехлекс 'ę'. Це є те саме "глядіти", тілки вимова їнша.
Див. Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови. С. 185
У слові "глянути" той самий корінь "ględ-", але 'д' фонетично випало. Пор. кидати : кинути, блеск : блеснути, двигати : двинути, вертати : вернути, гортати : горнути, глитати : глинути, холод : холонути, свист : свиснути, тиск : стиснути, бризкати : бризнути, тріск : тріснути, лускати : луснути (сюди можна додати срібло : срібний, масло : масний, ремесло : ремісник, горнило : гончар?). Утім це не є родове правило спрощення групи приголосних перед суфиксом "-ну-", пор. худіти : худнути, стукати / стучати : стукнути, мигати : мигнути (пов'язане з минути?), кричати : крикнути, кляк : кликнути.
Див. Шевельов Ю. В. Історична фонологія української мови. С. 431
Діал.
Міню! ✊
Мене теж ця річ насторожує, я лиш обираю найменше зло серед наведених слів. Маємо цілих три, всі зі затемненим походженням:
«Щур» – довірятиму написаному в ЕСУМ: «найімовірніше». Фіно-угорське
«Пацюк» – «лит. patsukas «пацюк» запозичене з білоруської чи польської мови». Не виджу праслов'янського виду (праслово?)
«Криса» – особисто подобається наявністю в ЕСУМ спробою пов'язання з псл. gryz-ti + чисельні порівняння з иншими індоєвропейськими мовами.
Значення: Слівний запис числа 40, чотири десятки чого-небудь.
Приклад вживання: Чи встигнемо ми до своїх сорока років досягти успіху? Хто зна.
політична кон'юнктура = політичні обставини
є у словнику, але бентежить збіг трьох приголосних.
@Oleksa Rusyn @Carolina Shevtsova
1) Що ж тоді вважати суржиком, а що серединноукраїнською (центральноукраїнською) говіркою? Можна було б додати сюди ще кілька слів, але боюсь що Ви їх віднесете до серединноукраїнської говірки.
2) Наступ на українську мову вівся не тільки при більшовиках (особливо при Сталіні). Згадайте, наприклад, Валуєвський циркуляр й Емський указ. Я не здивуюсь, якщо виявиться, що згадані Вами класики (з підросійської України) жили якраз в ті часи (а якщо Ви згадаєте класиків з підавстрійської України, то, можливо, Вони перебували під впливом москвофільства). Здається, наступ на українську мову почався ще з часів Петра І кривавого (а можливо й раніше). Чи Я помиляюсь?
r2u.org.ua: Вибиття
Шукав які є іменники від вибивати
Єлисію, яка ваша думка щодо цього питання?
др. пигасъ
Ось, що пише ЕСУМ:
Люд уподобав.