{ˈʑβ̞ʲɛt͡ʃən~zjɘʲt͡ʃŋ̩},
звѧчен
zueacén
Є споріднено зо словом ‹звѫк› через индоїврупский відгук(апофонию).
*о:#
звѧч•ен(ъ)(<*zvink•in•u<*g'ʰwn̥k•in•os)
Значення: Місце, призначене для занять спортом.
Приклад вживання: Вони в дитинстві збиралися щовечора на спортивному майданчику, щоб бігати, стрибати та грати в мʼяча.
Спасибі.
По-перше, хотілося б усі звучин, зокрема приголосні.
По-друге, "o й ó - |o| (*о без переголосу)
o й ò - |ɔ| (*‹ъ›)
e й é - |ɛ| (*‹е› без переголосу)
e й è - |'æ, ə| (*‹ь›"
То в чому тоді різниця?
По-третє, "ea - |e͡a|" — що воно за звір, яке походження? І, здається, воно часто йде за Я (ЙА), тобто Ваш список неповний
коли ти йдеш в кіно, ти зазвичай жуєш попкорн - кіножуйку
"вдностайности"
Не загиджуйте Словотвір Вашим неуцтвом!
По-перше, засад письма не знаєте геть.
По-друге, тут і за звуцтвом заледве може бути В, та що там — не може!
По-третє, "Це латинське письмо стоїть на вдностайности писання та різности читання"
Стоїть на чому — це місцевий одмінок, місцевий, а не родовий, тому И замість І тут бути не може! Скільки разів пояснено — знову те саме!
Значення: Трансурановий хімічний елемент під номером 100. Належить до групи актиноїдів.
Приклад вживання: Фермій — найважчий елемент, який вдалося добути захопленням нейтронів ядром атома. Для важчих елементів проходить розщеплення ядра при…
science ← scientia ← sciens + -ia ← sciō + -ius ← *skey- + *-yós → *ščitъ + *-jь → щитий
Язикатик™
вітаю, я ж правильно розумію, шо маєм “без” замість “біз” через відсутність редукованого на кінцї псл. *bez ?
Буквиці «Історії мови» 📜:
Так, саме так. Так само, як і варіативний <од> (/<від>) безпосередньо від *ot (литовське/латвійське at).
Тому ж і було наприклад <бещьстьє>, де “-З” префікса зрісся з “Ч-” кореня. Інакше було б *безъчьстьє.<
То що думаєте?
@Роман Роман2
Ale œd ‹rec•› sõty ge poxœdnicui ‹receiny› i ‹receneç› beuz dóugenoho stõpeni. Ci Vui cazyete oge touta mau bui bouti stõpeiny dóugeun yac u toho ‹cazouatch›?