біро, дебіт, піре, фірер, міслі, костім, Міллер, Мінхен тощо.
Ближче до йоврупської вимови, та чи де засвідчено, щоби так українці передавали чужий звук /y ~ ʏ/?
Але для цього треба за повищою порадою додати Ї після приголосних, щоб І показувало що приголосний твердий
Не треба, бо губний приголосний і так не може буть м’який перед і, хиба помнякшений.
гот. 𐌿𐌻𐌱𐌰𐌽𐌳𐌿𐍃 /ˈul.ban.dus/ → псл. *ulbandu → *wulbandъ → *wulbǫdъ → *vъlbǫdъ → *velьbǫdъ → *velьblǫdъ → друс. вельблѫдъ → *велблѫд → рус. верблуд / велблуд
r2u.org.ua: *лбл*
гот. 𐌿𐌻𐌱𐌰𐌽𐌳𐌿𐍃 /ˈul.ban.dus/ → псл. *ulbandu → *wulbandъ → *wulbǫdъ → *vъlbǫdъ → *velьbǫdъ → *velьblǫdъ → друс. вельблѫдъ → *велблѫд → рус. верблуд / велблуд r2u.org.ua: *лбл*
Є в такім значенні (щоправда в множині) в слівниках Желехівського, Грінченка, Ніковського: r2u.org.ua: дуди
Знають широко таке значення сего слова зокрема говори бойківські (див. Онишкевич I, ст. 237 та Rieger J., Atlas gwar bojkowskich III, мапа 152), гуцульські (див. Janów J., Słownik huculski, ст. 49) та надсянські (див. Rieger J., Atlas ukraińskich gwar nadsańskich II, мапа 79),
Але для цього треба за повищою порадою додати Ї після приголосних, щоб І показувало що приголосний твердий
Якщо ви про розрізнення твердого й м’якого “і” на письмі, то так, я згоден, його слід повернути. Та не думаю, що хтось на таке наважиться
Але для цього треба за повищою порадою додати Ї після приголосних, щоб І показувало що приголосний твердий
У нинішньому правописі маємо достобіса слів, що мають м’які губні приголосні: пюре, купюра, гравюра, пюпітр (язика зламаєш), мюзикл, бюро, бюджет, Мюнхен, Мюллер тощо. А також тенденцію називати москвинські власні назви і самих москвинів на їхній лад, нехтуючи українським звуцтвом: СоВЄтський союз, Пєсков, Бєлгород (це вже вада правопису, але нехай).
Володимир Гнатюк (галичанин) свого часу закликав передавати німецьке ü й французьке u як і, а не ю, не ґвалтуючи українську мову чужою фонетикою. Прочитати про це можна в сій статті: https://zbruc.eu/node/82333. Тобто, пропонував писати біро, дебіт, піре, фірер, міслі, костім, Міллер, Мінхен тощо.
У проєкті правопису 1999 пропонували просто механічно вставляти протинку:
Хоч таке механічне українщення слів і хибне, його найлегше просунути в маси, на відміну від ü, u - ю —> ü u - і
Думаю, було б доречно затвердити й форму “мавп’ячий” бо фактично, то є не чисте в, як у слові “свято”, а нескладотворче у.
Цікаво почути ваші думки щодо цього.
Значення: Осока.
Приклад вживання: Гніздо крижня виявили у густому карусі.
Значення: Водяна та болотяна рослина родини осокових із круглим безлистим стеблом; (діал.) рогіз; верх будівельної споруди, покритий кугою (рогозом);…
Приклад вживання: Нараз щось зашеберхало вгорі, наче здоровенний короп між кугою. (Є. Доломан) І раптом – зелена донецька сага, дихання вологи, холодна…
r2u.org.ua: Часовий, втім в інших словниках інше значить
+, (й)оврупа