《Буквів — чисто західновкраїнський твар. На Наддніпрянщині в родовому одмінку чітко протиставлено чоловічий рід із -ів та жіночий/середній із нульовим закінчінням. Тому ніяких не буквів/конів/почуттів, а тілки буков/коней/почуть. Родовий відмінок тут опирається вніфікації в множині.》
Неправда ваша. Нечуй-Левицький пише, що таки навпаки.
Там де знаходиться кінець чого-небудь видимого для спостерігача = горизонт подій
А проте я знайшов через Google Books правопис "буков" у журналах "Наша культура" од 1936 року, "Учительський голос" од того самого року, "Радянська освіта" од 1925 року, у двох книжках мовознавця І. Огієнка. А в инших джерелах у тих самих Google Books знайшов і "буквів". Мені ця форма подобається ще білше, бо одображає природний нахил пооднаковить усі форми йменників у множині.
Примічу одначе, що ви одхилились од справи.
😁
Видно, ви недогляділи, що слова "правий" тут ужито з иншим значінням: r2u.org.ua: правий.
А вжитого "єси" пояснено просто таки перед наведеними словами: "Сухобрус прийняв академічну поставу й почав вговорювать ніби по-вченому".
Яке західновкраїнськи?? Прикладів ужитку "єси + прикметник" суть гори.
— Марто! Ти єси жона його! Ти повинна покоряться йому, бо сам Бог так звелів: "Жена да убоїться свого мужа ", — так глаголе Святе Письмо (І. Нечуй - Левицький).
Щодо “прав єси”:
http://litopys.org.ua/links/galvol.htm
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=25238&page=2
До чого тут ретро й ретейл? Я ще розумію якби ретрит додали.
Значення: Уявна гіперповерхня в часпросторі, яка відділяє ті точки простору-часу, звідки світло може потрапити до спостерігача, від тих, звідки…
Приклад вживання: Чи може світло подолати горизонт подій ?
Значення: Це ручний гідравлічний візок для переміщення вантажів на палетах (піддонах).
Приклад вживання: Вантажник упевнено підкотив роклу під важкий дерев'яний піддон із товаром.
Так, бо мова має нахил спрощувать. Колись в українській мові йменникових одмін було більше, як чотирі, і закінченнів було білше, а тепер вони у множині чи не всюди однакові. Зосталось воднаковить форму родового одмінка множини. І до того воно й ішло, доки в граматиці не затвердили галицькі форми на взір "питань", "завдань". І. Нечуй-Левицький згадує в "Сьогочасні часописні мові на Украіні" такі галицькі форми, як "зібрань", "убрань", оповідань". Добре, що хоч "полів" зоставили, а не замінили на галицьке "піль".