r2u.org.ua: *горожа
Огоро́жа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ.;
= Плетень
»Чому від тꙑти?«
@Carolina Shevtsova
»пов’язане з tyti «густо рости» і первісно означало «густі зарості».«
Їд- + -ер- + а
Настуся ще й досі не подолала в собі перестраху
(О. Гончар)
це не зовсім аналог, але доволі близький і, головне, він з тої ж епохи і відтворює специфічний стиль тодішніх неологізмів, побудованих на абревіатурах, тому в деяких випадках може бути доречним
конфлікт інтересів = суперечність вигод.
конфлікт інтересів = розлад зацікавлень. Можна підкреслити наголосом різницю між рОзлад і розлАд.
»Оте «щня» вимовить хіба помоскалений українець, у якого не шч, а шь.«
Ya gadax ógy cinnà oucrayinsca pravopisy bóugariçeiõ ne e zvõçsca ale zveago• ta tvaroslœusca. Cyto pinity ‹•щн•›, zveagoslœuscui /ʃt͡ʃ.n(ʲ)/ vuimóuviti he [ʃn(ʲ)]? Ci, naguilite *‹•ищ• + •ня› pisati he ‹•ишня›?
Niesmi pèuen u praudanosti ‹•iscynia› tout, ta zagalomy u rousscœy móuvie sõty viedoma slova iz ‹•isce› + ‹•n•› (*-yn-), por.: ‹seliscynuy ← selisce›, ‹goriscynuy ← gorisce›, ‹vidoviscynuy ← vidovisce›.
pisalnia (pysalnia), pisalna (pysalna)
/pɪˈsal(ʲ)nʲa/ (/ˈpsal(ʲ)nʲa/), /pɪˈsal(ʲ)na/ (/ˈpsal(ʲ)na/)
___
Œd ‹pis•a•› u ‹pisati› (ci daunieycheoho ‹pysati /пьсати›) pocépomy miesta ‹•lnia, •lna› za lat. "•torium", por. rous. "supalnia (supalna)" : lat. "dormitorium", rous. "vitalnia (vietalna)" : lat. "sessorium (*sed•torium)", (d.-)rous. "muilnia (muilna)" : lat. "lavatorium" i mnogo iesce imén za miesto na ‹•lnia› u rous. ta na ‹•torium› u lat.
Pocép ‹•lnia / •lna› e yz *-l- (he u ‹supau, supala, supalo›) + *-yn-, ta + *-ya. Pri tœmy, *-ya e, ocivisto, lygœtno, iz ogleadomy na tvarui he ‹covalynia : covalyna›, ‹strielynia : strielyna› tc. u d.-rous.; tacoge por. *-yn-ya u ‹спальня› ta *-yn-, bez *-ya, u ‹спальная (комната)› u veat.
Таки так, тереба
goroh.pp.ua: мова
goroh.pp.ua: мовити
uk.wikipedia.org: Жертовник
Записано офіційним правописом. А з боку вимови не надібно.