Останні події

хапанєц
xapaneç
А.М. Поповский "Региональные Особености в Языке Писателей Южной Украины XIX – начала ХХ века.
хапанець "взятка"

Академічна спільнота. Модна спільнота.

"Ти йдеш на вечірку до мого приятеля Олеся сьогодні ввечері?"

"Що це там за гурт?" -- "Де?" -- "Оно там, на вході". Відповідає значенню:
1. Зібрання, скупчення людей на протилежність одній людині.
1.2 Група людей, що перебувають близько один від одного.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) r2u.org.ua: картина
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина

1.Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина
2. Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: картина

Карти́на –
1) (живописное изображение) карти́на, о́браз (-зу), малю́нок (-нка), малюва́ння, мальо́вання, ма́ливо.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) r2u.org.ua: картина

СТЕРНОВИЙ, а, е. 1. У якому міститься стерно (у 1 знач.). Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач, Гриць.., 1955, 7).
2. у знач. ім. стерновий, вого, ч . Той, хто здійснює управління судном. СУМ-11

СТЕРНИК, а, ч., заст. Рульовий. Високий засмалений стерник в червоному фезі налягав на стерно (Коцюб., І, 1955, 188); Щогла з корми корабельної, впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 221). СУМ-11

З одного боку писана кількість гривень, а з иншого людина

Під впливом самонасильства підупадає тїло і хлопець (дївчина) попередно жвавий, елястичний, червоний на лици, стає блїдий, з синїми смугами попід очима, все наче невиспаний, утомленнй, слабий.

В духовій сфері показує ся, що хлопець (дївчина) попередно цікавий, який - легко піймав усяку науку, стає тупий, байдужний, непопятливий, невитревалий при духовій праці навіть лекшого рода. Загальний настрій переміняє ся з веселого в мрачний так, що випаде молодого і недавно веселого хлопця (дївчину) назвати молодим старцем, бо він молодий віком, та настрій його духа зовсїм не молодечий, але тяжкий, прибитий і сумний, неначе у схорованого, дряхлого старця.

Зізнання лаврських друкарів

(В цьому тексті буде згадано поляків, всі збіги випадкові).

Поки укладачі старих календарів віршували дисклеймери щодо своїх астрологічних прогнозів, лаврські друкарі прямо писали:

Хехех, ми всі ці прогнози переклали з польських книг, розумієш, да, тому відповідальності за зміст не несемо. Всім, хто заплатив за календарик, обіцяємо щастя, здоровля і удачі, незважаючи на те, що там кажуть зірки!

ТѴПОҐРАФИ ЧИТАТЕЛЕМЪ

Не хꙋлите, принѧвши, Дрꙋкарского дѣла,
Скаꙁꙋютъ: Нескꙋпощи, лечъ такова сила.
Мы с҆̀ Полскогѡ на Рꙋскїй перелицовали,
Вписавши беꙁ҆̀премѣннѡ, что тамъ начитали.
Правда, или неправда; малѡ ли, довол̾нѡ;
Ꙗкъ с҆́ примꙋсꙋ чинили, а не самовол̾нѡ.
Єсли жъ ѡ҇ Читателе! дасте Ꙁвѣздареви
Просты́ню погрѣшенїй, что Календареви
Своємꙋ з҆̀ неѡпаства что в҆̀трꙋтилъ неправо
Снаднѣй насъ в҆̀ томъ простите, разсꙋдивше здравѡ;
Же преємнѣ подаємъ, не сами змышлѧємъ,
Что намъ єсть покаꙁанѡ тоє вамъ ꙗвлѧємъ.

Здоровыхъ и щасливыхъ аспектѡвъ смотрѣте,
А намъ за трꙋдъ и за коштъ денги́ положите.
Хто платитъ, и ѕлый слꙋчай в҆̀ добрый премѣнѧєтъ,
А и Ворожбитъ з҆̀ голой рꙋки невгадаєтъ.

Простѣть, зажартовали; да сей жартъ нешкодитъ,
Хто радъ даро́мъ, нехай самъ да́ромъ нагородитъ.

Календарь или Місяцослов христианский на літо 1721. Київ, 1720

| Літопис |