Останні події

Kuľturnyj aborihen додав до слова консум
10:14
переклад відливні

Kuľturnyj aborihen додав до слова ремкомплект
10:08
переклад піддобірник

10:07

Значення: Невеликий набір розхідників та запчастин, складений спеціально для обслуговування та ремонту різних систем, вузлів та агрегатів автомобіля.

Приклад вживання: Головна перевага - швидке відновлення працездатності вузла, шляхом заміни зношених елементів.

Путятін Редріх прокоментував
09:38
слово консум

Додайте, будь ласка, приклади, що містять перекладане слово. Це вимога до прикладів тут (навіть на сторінці додавання слова написано)

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
09:05

-

Bœgdan Youxyco додав до слова гомерологія
09:05
переклад омирознавсто

Не Ꙅоме́р, а Омир

Liesolòn додав до слова -логія
08:35
переклад -зна́ва

Liesolòn додав до слова тюркологія
08:34
переклад туркозна́ва

Denys Karpiak прокоментував переклад
05:27

<В українській мові грецькі слова передатно запозичують з новогрецькою вимовою>
+

Данило Блажко прокоментував
03:34
слово шкодити

Ya ròzoumieiõ.

> > \> Добродію Єлисію\, ще таке питання дозвольте\. Як гадаєте\, чому Шевельов \(та й не тільки\) пише тільки \(загалом\) про протиставлення зубних перед “різними І”\, не згадуючи наче так явно звучинну \(фонематичну\) й звуцьку\(фонетичну\) різницю?
> >
> > Cde na priclad?
>
> Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”

Tocmo’smi ouge pisau o tœmy. Sciro, nabridlo mi e molóti te same. 

Pervçui, oge Xevelyœu ta in. i pisiõty o “ rœznuix i ”, yz toho ne pluiné oge bui, bõdy simy, “ i boul odin ino œdguib ” o-perégolósou. Prosto, tam cde œn pisié o “ i ” he œdguibie, to pisié o “ i ”. Ta cto cèsti oumieié i znaié stanovisce govorœu, viesty oge sõty i inchi œdguibui o-perégolósou — crœmy “ i ”, prosto tam o yix móuvui neyma. 
Vui ge, vuisciplete ino te cyto Vam godity. 

Za drougoe, xay i e çiela coupa rœznuix œdguibœu o-perégolósou — a ne odino ino “ i ”, i Xevelyœu vie pone golóunœi yz yix, use ni œn u svoyei »Phonologiie«, ni inchi, ne cladõ si suporiti iz cinnuimy standardomy iz “ i “, ni pacye na riecy ceohosi tacoho coreinnoho he pisyma. Vadui ne vadui, ta u oumóuvax i bez tac ne quietõtchoho stanoviscia rousscoï móuvui, oni pisaxõ u medjax toho, na ceimy to cinnuy rœznovid móuvui bui moglo bouti prosouvano, a tó iz pisymomy na bóulgariçie, xay yaca vadna e. 
Stanovisce ge cazié oge tó ne dieié. 

Za tréitte, cyto do ròzlõcui za “meaccœsttiõ”, to aino, pisiõty, ta toy obraz e daleco ne póuen. Ne ino opisouié lixy’ stanovisce govorœu iz “ i ”, ta i u tuix govoriex iz “ i ” e ròzlõcõ riecéuleno rœzno, a ino u deyaçiex “meaccœsttiõ” — sõty, na pr., i tacœi cde “meaccœsty” e i pri “ i “ œd o-perégolósou, a prote rœzniça e, riecéulena gõbneignemy pœsylie “meaccosti”, abo gõbneignemy pœslie “ i ”, a sam sõgolósen peréd “ i ” e ceolóncovano “meacco”. I yznovou tacui, ya ne móuvlõ o govoriex iz bœilchoiõ rœzniçeiõ. 
To vuinicaié puitagne, ceomou pac móuviuxi o tacœy ne tac ouge velicœy rœzniçie he “meaccœsty - tverdœsty” yna sõgolosna peréd “ i ”, minõto bie tacõge ni bœilchõ ta i ne mèinchõ rœzniçõ ceréz gõbneigne peréd ci pœsylie ci yz obou bocœu “ i ” ta iz “meaccœsttiõ” yna golósna usiõdui? I ya gadaiõ ceomou. Yac bóulgariçeiõ iesce moge bouti yasovano rœzniçõ “tverdœsty” peréd “ i ” proti “meaccosti” peréd “ i ”, to pro gõbneigne u pravopisi bóulgariçeiõ miesta neyma het’. Œdsi i taca vuibœrcovœsty — o “meaccosti-tverdosti” mogemo móuviti bo pisymo dasty, a o gõbnenosti ni, bo u sõstavie cinnoho pisyma neyma. 
Crœmy recenoho vuisje, tverdgeigne o ròzlõçie za “meaccœsttiõ” tocmo vuiraziu bie cto odin (Siniauscuy?) a prœc znauçœu pac prosto utoriuxi za yimy. Ne cògen znaveç bie narieceoslœu iz narieceoslœunoiõ dieialnœsttiõ u polie, i za pèuno ne Xeveliœu. Yac ylga sõditi, Xeveliœu poclada na narieceoslœuna data u inchix troudiex, i na yix snouvauxi svoya zaverttia ci vuivodui. Ta i samœi otœi narieceoslœuscui troudui, pitimosti govorœu bie, he pràvilo, pisano ino tacœi cyto u medjax pisyma bóulgariçeiõ sõty. O yacuixsi [ ͡ β̞], [ᵝ], [ ͡ ɸ, ᶲ], [ʏ, ʏ̼], [y, y̼], [ʲy̯͡i, ʲɥ͡i] tc. e i móuviti godie. 

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:57

В українській мові грецькі слова передатно запозичують з новогрецькою вимовою. Цебто — Омир, не Гомер

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:55

Тут мало б бути "тверде" /l/

Є. Ковтуненко прокоментував
00:51

Гадаю, могло би бути щось як ‹си́мовець/си́мівець› за "семіт"

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:41

+, та ліпше ‹Оравщина› — в нас грецькі слова передатно беруть з новогрецькою вимовою. Порівняй: "рⷶавиа" в Іпатівському літописі

00:32
переклад вертибоч

Вертіти бочкою

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
00:29

+

змінився найкращий переклад для слова інфільтрація
просяга́ння
4
Є. Ковтуненко прокоментував переклад
00:01

+, може бути й ‹проникнуття́› (пор. r2u.org.ua: *нуття) або ‹проникнові́ння› (давн. або церк.-сл. відміна)

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:57

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:56

+

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:55

Але подоба в їх схожа до плитки стільників

Є. Ковтуненко прокоментував переклад
вчора 23:54

Основа 'тюрк-' узята з московської мови. Про це каже хоча б її відсутність в усіх інших слов'янських мовах окрім бовгарської, де вона теж узята з московської — бовгарська відома з потужного московського впливу, та в білоруській. Порівняй:
пол. turkologia
ч. turkologie
слвц. turkológia
срб.-хрвт. туркологиjа/turkologija
слвн. turkologija

Та й та сама турецька основа була запозичена в українську мову як 'турк-' та 'торк-',

Щодо '-знавства' — то скидається на те, що цей суфіксоїд було взято з польскої мови. Про це каже ареал поширення — з усіх слов'янських мов тільки в польскій, білоруській та українській мові, та відсутність засвідченого в словниках окромішного слова ‹знавство› в руській та білоруській мовах за наявності його в польщизні (є слово ‹znawstwo› зі значенням "знання"), а також максимальна продуктивність цієї моделі саме в польскій мові.
А так само і відсутність його в давніх руських пам'ятках, і в Грінченка його нема, ні в Желехівського — у нього лише ‹правознавство›, взяте з діл Франка (гал./зах.-укр.).

Та й до купи первісно, в давнину корінь 'зна-' мав саме семантику знайомства з предметом або вміння, а не розуміння, вивчення чи проінформованості, отже невідповідну семантику.

вчора 23:44

Телефонувати — стелефонуватися, стелефонувався тощо. Гадаю це доволі чудовий варіант

אלישע פרוש прокоментував
вчора 23:15
слово шкодити

@Данило Блажко

scoditi ≠ peréscoditi

вчора 23:00

Значення: Остаточно знищувати, ущент руйнувати.

Приклад вживання: Наметів уже не поставиш. Саму згадку про них стирають з лиця землі. А заодно вже й історичний центр старовинного міста. (Л. Костенко).

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 22:29


Не те.
Вафлі — решітчасте "печиво", це не стільник, ніяким боком

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 22:28

???

змінився найкращий переклад для слова інфільтрація
просочування
3
Данило Блажко додав до слова ілюзія
вчора 22:06
Liesolòn додав до слова диванний експерт
вчора 21:21
переклад бала́кач

ПРИСІ́КУВАТИСЯ (недоконаний вид), ПРИСІ́КАТИСЯ (доконаний вид)
goroh.pp.ua: Присікуватися

вчора 20:09

вчора 19:49

вчора 19:30
переклад тямки не маю

вчора 19:24

Людина, що багато міркує й повчає, не маючи реального досвіду.

вчора 19:21
переклад потайдум

Людина, що тримає свої наміри приховано.

переклад вістати

знати про події, мати відомості про щось.
Приклад:
«Я вістаю, що там відбувається.»

вчора 18:58
переклад пахниця

запашна рідина для тіла на основі спирту та води.

вчора 18:49
переклад першочуття

Початковий досвід глибокої закоханості, що стає емоційним орієнтиром для подальшого життя.

Данило Блажко прокоментував
вчора 18:44
слово шкодити

goroh.pp.ua: пини́ти «заважати, перешкоджати»

Не виходить додати словосполучення або слово ( щось роблю не так

Моральна чистоплотність - Світлолад 

вчора 18:38
переклад запо́на

4. діал. Перешкода goroh.pp.ua: Запона