Saoul
/ˈsɑwul/
___
Mœy prostir pritòciti còreyscõ¹ vuimóuvõ [sʰʌ̹uɭ] do zveagymeun rousscoie móuvui, iz coreyscuimy [ʌ̹] u rous. /ɑ/.
___
¹ — œd ‹Còria› /ˈkɔrja/ — mœy prostir pritociti cœr. vuimóuvõ [ko̞ɾjʌ̹] (고려), pritòciuxi còr. /o̞/ ( = /ɔ̝/) rousscomou /ɔ/ (he pràvilo, yz prasl. *u), iz mnimuimy pratvaromy d.-rous. **‹Къ́рьꙗ, Curia, Curiya›.
»+ pràvila vesy cies mieniaié pan Porouch, xay i u liepchiy bœc, ta tse ge i mynie dovodity sea peréouceovati sea (a iesce ge ou mene pameaty ne naycrashcha) Napriclad xotieu buimy poprositi pana Poroucha outocyniti cytodo y na poceatcou slœu: cyto tse za slovo "yde"? Coli mui pisiémo y na poceatcou slœu izgœdno iz ostannïmi izmienami do pravopisi?«
• Ya popraulõ tõ pravopisy uzteagyno ne tac ceasto, i viedgyte, ya’smi na té sam.
• peréouciati sea, peréouciti sea ge ; * ‹nay•cras•cha›. Ta dobra e ou Vas pameaty.
• ‹yde› /dɛ/ e œd d.-rous. ‹yde (идє)›, œd prasl. *y- (onoge u ‹y•eoho, •eomou, •ix, •im› tc., ci u ‹y•ac/•a/•o› tc., iesce u d.-bóug. ‹yelico›, st.-veat. ‹по елику›, ceix. ‹jelikož›, ‹jež, jenž, jimž ...›, sb.-xv. ‹jer›) + *-de; tvority zaimena uzteagyna proti puitalnuix, por. ‹yaco› : d.-rous. ‹caco›.
U ‹yde› e ‹y› = /∅/ [∅].
Roussca móuva znaié oba tvara, i [dɛ] i [gdɛ], i popri tóucouaigne [dɛ] yz *[ɣdɛ] ← [gdɛ] ← */kˠdɛ/ *ku-de, d.-rous. ‹yde, идє› (Suriezn. 1023: ‹идє›, ‹идѣ›) dasty tóucouati rous. [dɛ] i yz d.-rous. ‹yde›.
Див. моє пояснення слова "рівногідний".
На таке слово мене навело як саме лат. aequivalens, так і його відповідники в чужих мовах: нім. gleichwertig, гол. gelijkwaardig, угор. egyenértékű, болг. равностоен...
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 38, а також відповідна проста речовина, лужноземельний метал. Атомна маса 87,62.
Приклад вживання: У природі існує 4 стабільних ізотопи стронцію з масовими числами 84, 86, 87, 88.
@Bœgdan Youxyco
boróxeny
/ˈbɔroʃənʲ/
Œd d.-rous. ‹boróxyny, boróxynu›, œdpoviedaiõtchi lat. ‹viaticum› (nicotro do ‹viaticus›, g. ‹viatica› "pertaining to voyage"). Xotcha œd ‹boróxyno›, u d.-rous. pameatcax tó slovo ‹boróxyny, boróxynu› e ceasto u sõmiestcheingax (collocations) iz dorógoiõ, põtouaignemy, i tacue znaceigne, preamo ci nepreamo, e vidieti, na pr., u sln. ‹brašcu› "iedja na põty", ceix. ‹brašna› "pastouxya mœxyna", veat. ‹борошень› "drœbnui rieci, golóuno u dorógõ".