Як бути щодо форми “варіянт” замість “варіант”?
Якщо Ви пишете “хрістіанство” замість “християнство” чи “христянство”, то можете писати й “варіант”.
Щойно знайшов джерело за 1861 р.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
1. Ганна
4. Олекса
7. Олена (!)
Анастасія - Настя
Згідно цього джерела https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/1651/mode/1up (стор. 1651+):
Знайшов аналог цього словника https://slovnyk.me/dict/vts в іншому форматі й з передмовою та додатками: https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/1/mode/1up. Насолоджуйтесь! 😀
Питання №1:
Як бути щодо форми “варіянт” замість “варіант”? Досі лише друга коректна. Хіба природнішою версією не є саме перша форма? Хто що думає з цього приводу?
Тема №1: слова іншомовного походження
Насамперед цікавить ті правильність форм зі знаком питання наприкінці. Також було би цікаво почути думки спільноти щодо конкретних імен:
Так, гадаю поки цього переліку вистачить. Як бачите є ще пропущені рядки - пропозиції та коригування любʼязно вітаються, так само як і їхнє коротке обґрунтування. 😀
| Російська форма | Український відповідник |
|---|---|
| Анна | Анна, Аня / Ганна, Ганя, Ганнуся, Ганночка |
| Саша | Лесь, Леся / Олесь, Олеся |
| Маша | Маруся, Марійка, Марія, Марічка, Маня, Мася, Манька, Маря? |
| Катя | Катруся, Катруня, Катря, Катрусенька, Катрина |
| Паша | Паля? Пало? |
| Даша | Дарина, Дарія, Дарʼя, Одарка, Даря? |
| Наташа | Ната, Наталка, Наталя, Натуся |
| Танюша | Тата, Тетянка |
| Алёна | Олена, Альона? |
| Вова | Володя |
| Тёма (Артём) | Темко, Артем |
| Вася | Васько, Вася? |
| Гоша | Гриць |
| Дима, Димон, Димас | Дмитрик, Дмитрусь, Митько, Діма? |
| Ваня | Іван, Івась, Ваня? |
| Костя | Костусь, Костя? |
| Олег | Олег, Лесь? |
| Коля | Колько, Коля? |
| Лёша | Олекс, Олекса, Олешко, Лесь?/Лесько? |
| Петя | Петрик, Петрусь, Петро |
| Рома | Ромко, Ромась |
| Слава | Славко |
| Сережа | Сергійко |
| Стёпа | Стець |
| Тимофей | Тимко |
| Федя | Федько |
| Юра | Юрко, Юрчик, Юрась, Юра? |
| Настя, Настёна, Ася | Тася, Таська, Настуня, Настуся, Настася, Настя? Ася? |
| Іра | Іринка, Іра, Ярина? Орися? |
| Лариса | Лара, Леся? |
| Света | Світлана, Лана? |
| Соня | Софійка, Софія, Соня? |
| Кристина | Христя |
| Юля | Юля |
| Варя | Варя, Варвара |
| Миша | Мишко, Михась, Михайлик, Міха |
| Женя | Євген чи Євгеній? Женя? |
| Валентин | Валя? Валік? |
| Анатолий | Только, Толя? |
| Антон, Тоха | Антін |
| Анисья | Онися |
| Афанасий | Опанас, Панас |
| Афросинья | Пріска |
| Афимия | Химка |
| Астафий | Остап |
| Кеша |
*Курсивом виділено власні словотвори.
Досі в Україні повсякчас вживаються зменш.-пестл. форми імен, які є питомо московськими, а не нашими. Які відповідники до них існують в українській мові?
“навіщо це - ????????”
https://slovotvir.org.ua/words/kolir#:~:text=навіщо це - ????????
У - Я
Фотографія — світка, бли́чка, миттєспинка, фотька, спогадівка
Фристайл — якхоч, на́віль, чхоч
Чизкейк — си́рнечко, сиріг, сиропік
Шлагбаум — аговдрюк, дишло, стійпалка, шляховпин, рогата, заська, стоп-дрючок, гальмодрюк, передрин, стоп-бар, перепиняка, стій-дрючок, деревовдар
Щерба — виюха, виюш, виюх, наюха, наюш, наюх
С - Т
Селфі — самчик, осія, отія, себа, себенька, яфотка, себеклац, себяка, самочпок, себейчик, фоткавсам, язнимка, самостріл, самолуп, сязняток, самотка, самсебейка, самойебка, самка, фотосамка, осісьося, язок, сябка, самсебеухопчик, себесам, самсвітлка, сявка, ялчик, себевхопка, самсебесик, себечик
Сервіз — говіть, порцель, дострав’я, підстрав’я, дляїдчя, їдобір, посудоєд, супосуддя, запосудень, судорба, дорба
Серга — усерязь, увиска, встависка
Творог — кисир, кварк
Топлес — босагруд, верхмен, охва́бно, охвабки́, головерш
Триптих — тямтри
Турбулентність — чварність, нуртуви, сувировина
П - Р
Персик — персябко, перябко, перʼябко
Пікнік — гайгам, лісожрачка, небокус, либи-нипи, либ-нип, хавальник, спочечас
Планшет — тицялка, цкоцло, пальцьотик, ти́цло́, цикоцило
Порнографія — сракогляд, блядопис, пернописся, пірзнопись
Протез — мильно́га, мильрука́, (члено)замінник
Референдум — всіхопит, велеріш, всеохопит, всеопит, всепит
Ролики — їзденики, їздрики, cotyelui, cotyelé
М - О
Меню — трункостравопис, шожник
Мілфа — їбна́ не́ня, мʼязв(а)
Оаза — воложинище
Оксюморон, оксиморон — неможлука, незʼєдноціл
Осмос — висот, вивсот, крізьвисот, висит
К - Л
Карате — китай-рука, хин-рука
Комп’ютер — цло, чмислило, верстак, рахуба, почитач, дум, цежук, вичислячка, лічидло, лікзнар, пакосон
Ксерокс — сколоярка, клоноробчик, копідав, тищосколик, двоща, копіяч, друкер
Кунгфу — завзяцак
Лазер — світлопук, силуч
Лайк — цяця, любля, файноклац, цьом, тиць, цеприк, тиця, йойка, ято
Д - Й
Дамба — огата, обгата, відгата
Дедлайн — крайняк, кінцестрок, кончина, дохла ламка, часздох, часомрець, часогиблик, крайн
Дзюдо — беззбрій
Друшляк — діроцід, цідір, цідірак
Дякую — похлібляю, мзду, мздячу, мезду, мизду, нігодарю, нігодаю
В - Г
Вагіна — членосховище, членкиня, поне́сла, членка, кирниченька, чорна діра, залупниця, торба, членопастка, бандурка
Віп-зона, віпзона — пан-кут, ово-місце, божник, бендюжки, надивце, надивчак, вишкваркарня, над-вінце, вольєра
Це сховище взірцевих слів, що були виплоджені користувачами Словотвору з багатою уявою. Тут не буде вказано авторів, тільки слова, які перекладали та їхні “переклади”:
А - Б
@ — на, пса, полювсможи, самчик, до, самоклац
Абажур — тінюр
Авокадо — мазгрушко, салогру́ша
Автомобіль — кола, самівка, чортопхайка, бібіка, колеса, катайка, рухосам, тягло, сягло, сяготяг, тягосяг, самопхайка, сесув, утомило
Алітерація — титикання, узбуквлення
Армія — ровта, вой, вій
Асистент — пособляч, способляч, підмічник, підмагач, підміжник
> ЕСУМ в “мерзити” (3-441) дає чітке походження з праслов’янського *mьrzěti, фіно-угорського, чи то московського зичення там не розглядається.
> https://archive\.org/details/etslukrmov3/page/n439/mode/2up
Sé ne e vuiclad tvara /mraz•/.
Може й позначення Al теж на щось замінити 😊
Ні, не меншовартість. Просто мене цікавить розмовна мова, а не наукові терміни.
Правильно, егеж, полякам можна, москалям можна, німцям, чехам можна, а нам зась.
Нам тільки треба/можна перекладати “їбати” і “ блять”, а до наукових тям ми ще не доросли, бо й досі малороси
😱🤷♂️🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Може й позначення Al теж на щось замінити 😊
Ні, не меншовартість. Просто мене цікавить розмовна мова, а не наукові терміни.
То якраз таки меншовартість так звана , нащо ,ось РОЗУМНЄ ЛЮДЄ ПРІДУМАЛІ ЗА НАС ,МИ ЖЕ ГЄРШІ НІХ ,НЕ МАЄМО МАТИ ЩАТО СВАЙО.
https://slovotvir.org.ua/users/mistsevyi-kozak
Угу “міжнародне”,але то не мішає німчакам казати голд , чехам казати злато , Stříbro,hlinek,vodik,uhlek,rtůť,měď,železo,kyslek…
https://ct24.ceskatelevize.cz/clanek/veda/mendelejev-dokazal-genialne-seradit-prvky-do-periodicke-tabulky-je-tomu-150-let-66682
На Горосі, з посиланням на автора довідника М. Волощака подається “з другого боку” як “правильніший” варіант (у самому кінці сторінки): https://goroh.pp.ua/Слововживання/другий#15717
Також там же подаються наступні тлумачення слова другий:
1.2 Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний.
6. у знач. займ. означ., прост. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший.
І може воно по-іншому (по-другому?) творене в українській, але ж в інших мовах використовують саме аналог слова “інший”, коли кажуть “з одного боку, а з …”. Наприклад, у тій же моск. не кажуть “…, а со второй стороны…”; так само не кажуть і в німецькій, натомість: “von einer Seite, und von anderer Seite…” - тобто з іншої, а не з другої за порядком сторони чи боку.
Тому, на мій погляд, щонайменше вжиток обох варіантів є допустимим, хоча й “з іншого боку” видається мені логічнішим за “з другого боку”.
ЕСУМ в “мерзити” (3-441) дає чітке походження з праслов’янського *mьrzěti, фіно-угорського, чи то московського зичення там не розглядається.
https://archive.org/details/etslukrmov3/page/n439/mode/2up
Це абсолютно непотрібна річ, я просто не розумію навіщо ви переінакшуєте цілком усталені наукові терміни міжнародного масштабу? Простим речовинам дати свою власну назву - це так, а нащо елементи замінювати? Алюміній і в Африці алюміній. Ви хочете щоб діти в школі замість нього вчили глинець і не знали що таке алюміній? Поясніть мені, будь ласка.
Євген Наконечний у своїй праці “Украдене Імʼя” зазначає, що моск. слово “мерзкий” походить від назви місцевого фіно-угорського племені Мерзь. Певно що українське мерзота, мерзотник і т.д., якщо вважати такі слова за укорінені, походять звідти.
Ще треба знайти близько 150 слів з гарними перекладами, щоб добити до 7,5 тис.
Накидайте, будь ласка, гарних перекладів. Я подивлюся, де можна поставити + і додати до словника
З другого боку, у Грінченка ще є другобіч
Чи є твар “довліти” питім?
діроцід, цідір, цідірак | Роман Роман2 | 24 грудня 2025
Перші два слова, що побутують в цельних/комп’ютерних науках: «append» і «prepend».
Почнімо з «prepend». Воно означає додати щось до впорядкованого вмістилища на його початок. Наприклад, вставити елемент на початок переліку/списку в пайтоні (в самій мові це можна втілити як «наш_перелік.insert(0, елемент)»). Словники, що під рукою, дають «додавати на початок» (https://e2u.org.ua/s?w=prepend&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on; загалом правильно, та задовго), гуглівський перекладач дає «передувати» (геть не те), діпель-діпл-DeepL дає «додавати на початок», «додавати перед».
«Append» же може означати різні речі. Наприклад, у пайтоні це означає «додати елемент у кінець [переліку/списку]». У джаваскрипті це означає «додати елемент у зазначене місце [масиву]». Крім того, це слово користають у сполуках. Наприклад, щоб додати в пайтоні елемент до початку деки (англ. deque), існує метод «appendleft» («додати зліва»). Словники дають для цього слова багато чого: долучати, додавати, приєднувати, прикріпляти, чіпляти (й із різними приростками), підвішувати, привішувати, доточувати, прикладати, накладати (https://e2u.org.ua/s?w=append&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on).
Для цих двох слів варто мати спільнокореневі переклади, що різнитимуться лише приростками. Принаймні з тим значенням «append», що «додати в кінець». Орієнтувався на переклади «append», наведені вище. З приростків розглядаю пару «до-» та «по-» (ніби «перед-» і «після-»). Із такою парою вподобав такі поєднання:
«довісити» й «повісити» («prepend» і «append», відповідно; далі порядок такий самий);
«докріпити» й «покріпити» (щоправда, останнє накладається на слова «підкріплювати», https://goroh.pp.ua/Тлумачення/покріплювати, та «покріплюватися», https://goroh.pp.ua/Тлумачення/покріпитися),
«дочепити» й «почепити»,
«долучити» й «получити».
Пару «доточити» й «поточити» відкинув через очевидне накладання другого слова на доконаний вид «точити» = «гострити». Пару «докласти» й «покласти» — через накладання недоконаного виду («покладати») на значення «доручати якусь справу». Пари «додати» й «подати», «доєднати» й «поєднати» — також через те, що слова «подати» й «поєднати» зайняті геть іншими значеннями.
Ще можна спробувати «доставити» й «поставити».
Із усіх варіянтів поки схиляюся до «долучити/получити» через незайнятість слова «получати» в нашій мові (суржик до уваги не беремо).
Приросток «при-» не брав через непов’язаність (хай навіть чисто пов’язеву/асоціятивну) його з прийменниками, які чітко вказували би на передування.
Перейдімо до математичних «premultiply» і «postmultiply». Вони означають «помножити зліва» (https://en.wiktionary.org/wiki/premultiply) та «помножити справа» (https://en.wiktionary.org/wiki/postmultiply#English), відповідно. Це в контексті множення об’єктів, для яких переставний закон не справджується (непереставне/некомутативне множення), переважно для матриць. В нашій мові «помножити A зліва на B» та «… справа на B» означає, що новий множник, B, стоятиме ліворуч чи праворуч, відповідно. Переклади в словниках знайшов такі: «множити, починаючи зліва» та «множити, починаючи справа» (https://e2u.org.ua/s?w=premultiply&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on). Гугл перекладає як «попередньо множити» та «постмножити», діпель — загалом так само (було ще зайве «перемножити» до «premultiply»).
Я пропоную переклади «домножити» (зліва) та «помножити» (справа), відповідно. Задум той самий.
Також є слово «unpremultiply», що означає «поділити зліва» (https://en.wiktionary.org/wiki/unpremultiply#English). У словнику не подано «unpostmulttiply», та його можливість я не ставлю під сумнів. Для цих слів пропоную «доділити» (зліва) й «поділити» (справа).
Насамкінець зазначу, що завжди в разі користування такими однослівними відповідниками слід зазначати про це окремо. Десь під заголовком «особливості вживання термінів» абощо.
Чи маєте на думці ще подібні слова?
куньчоло | Kuľturnyj aborihen | 18 листопада 2925
їбна́ не́ня | Невідь Хто | 2 травня 2023
кисир | Софія Бойченко | 1 жовтня 2018
стійчач | Роман Роман2 | 16 листопада 2025
позякий, позачий | Роман Роман2 | 1 грудня 2025
наюха, наюш, наюх | Роман Роман2 | 22 грудня 2025
чорнитець | Роман Роман2 | 22 грудня 2025
Могли бисте писати нежирним текстом?
> >
> > > Звідки там И перед Я?
> >
> > Бо так лат./грец. ia й мало би передаватися через “ия”. На заході таке передання було, у словнику Желехівського там всюди “ия”. А вже “ія” прийшло, чи з московської, чи польської.
>
> Неправда.
> Хрія, ІІ, 1047;
> Церемонія, церемоніял, 1052;
> Цессія, там само
> Тощо.
> Це я тільки пробіг по кількох буквах. Там скрізь так
Pisiége:
» А вже “ія” прийшло, чи з московської, чи польської. «. Aino, i ou Gelexœuscoho.
Давно пропоную паралельну форму дієслів ІІ дієвідміни в 3-й особі однини:
Бавить — баве
Баламутить — баламуте
Банить — бане
Бачить — баче
Бісить — бісе
Блудить — блуде
Болить — боле
Боронить — бороне
Бродить — броде
Вивозить — вивозе
Висить — висе
Виступить — виступе
Виходить — виходе
Вірить — віре
Возить — возе
Вступить — вступе
Говорить — говоре
Гострить — гостре
Давить — даве
Держить — держе
Ділить — діле
Доводить — доводе
Доходить — доходе
Дрочить — дроче
Жарить — жаре
Заводить — заводе
Заносить — заносе
Заходить — заходе
Зводить — зводе
Значить — значе
Зносить — зносе
Їздить — їзде
Квилить — квиле
Косить — косе
Куйовдить — куйовде
Купить — ку́пе
Ловить — лове
Лупить — лупе
Любить — любе
Милить — миле
Місить — місе
Містить — місте
Морить — море
Морозить — морозе
Мостить — мосте
Мрячить — мряче
Мусить — мусе
Налупить — налупе
Научить — науче
Низить — низе
Ніжить — ніже
Носить — носе
Нудить — нуде
Обводить — обводе
Обходить — обходе
Пінить — піне
Плужить — плуже
Полюбить — полюбе
Походить — походе
Править — праве
Робить — робе
Родить — роде
Рулить — рули
Світить — світе
Служить — служе
Сушить — суше
Сходить — сходе
Торочить — тороче
Трусить — трусе
Тямить — тяме
Хвалить — хвале
Хмарить — хмаре
Ходить — ходе
Цвілить — цвіле
Чавить — чаве
Додам. Якщо наголос падає не на останній чи єдиний склад.
Так якщо буде розділ “химія”, там все, що пов’язане з хімією, буде за абеткою. А для окремого словника це ж скільки треба часу?
Слівники створюють самі користувачі.
Щось я не бачу, щоб хтось тут словники створював. Одні балачки 🫣🤭
Звідки там И перед Я?
Бо так лат./грец. ia й мало би передаватися через “ия”. На заході таке передання було, у словнику Желехівського там всюди “ия”. А вже “ія” прийшло, чи з московської, чи польської.
Неправда.
Хрія, ІІ, 1047;
Церемонія, церемоніял, 1052;
Цессія, там само
Тощо.
Це я тільки пробіг по кількох буквах. Там скрізь так
> Добродію Єлисію, поясніть, будь ласка (я вже питав був десь), чому Ваше “усіо” (не знайду) може читатися тільки як “усю”, якщо я правильно розумію, а “просіо” -- перш за все як “прошу”?
Pervçui, ne mogé bouti latiniçeiõ ‹ycio› za ‹ycю› bóulgariçeiõ. Xuiba u straxynie sunie.
Vieste xotieste pisati ‹usiõ› za ‹усю, всю›.
I aino, ‹•siõ› u ‹usiõ› e /•sʲʊ/, a ‹•siõ› u ‹prosiõ, pisiõ, nosiõ, visiõ, vuisiõ, tesiõ, cosiõ, cesiõ, reasiõ› tc. e /•ʃʊ/. Ceomou?
He’my ouge pisau cde, ou pravopisi latiniçeiõ e cœilco pervçeu, i odin e za tvaroslœuiémy. Sé znacity oge coli yn tvar slova teaghé do rœzen ròzreadœu móuvui, mogé bouti citan rœzno. I pricladui tomou sõty i givax móuvax. Por., p.n., u niem., ‹ie› zagalomy e /i/, ale u mn. ‹ien› e tó /i̯ən/, u phran., ‹ent› e zagalomy /ɑ̃/ (por. ‹content, convenient›), ale u 3. os. mn. u réclax e tó /•∅/. u dœn. ‹ved› coli réclo ‘viesti’ e citano he /ʋeð̞ˠ/, a coli ‹ved› znacity ‘colo, pri, pœdlie’, to citano e he /ʋə/. Ba, i seréd slovianscuix móuv, na pr., slovaçscoiõ, ‹ch› zagalomy znacity /x/, ta na medjie tvarmeneu e tó ocremo [t͡s•ɦ], por. ‹nechať› /nʲɛxatʲ/ ‘lixiti, poustiti, dati, xaiati (he u ‹xay›)’ proti ‹viachlas› bõdé citano he /ʋi̯͡at͡s.ɦlas/, a ne /ʋi̯͡axlas/, abo, iesce, ‹te, ti, tí› e zagalomy /tʲɛ, tʲi, tʲː/, obace, p.n., u ‹ten› e tó /tɛn/ a ne /tʲɛn/, u ‹piate› e to /pi̯͡atɛ/ a ne /pi̯͡atʲɛ/. Ba, incoli i odinacovo slovo mogé bouti citano rœzno dlia ròzreadou móuvui, na pr.: ‹krásne› pricméta n.r. e /kraːsnɛ/ — iz /-ɛ/, ale prislœuié ‹krásne› bõdé /kraːsnʲɛ/. Yzvuicieyno, taca pravopisy mogé bouti tam cde ne mogé bouti plõtagna, atge yz recegna e yasen ròzread slova. Sé ne mogemo recti o pravopisi oucrayinscoiõ bóulgariçeiõ, he na pr. u ‹діл›, ‹біг›, cde tó e odin ròzread móuvui.
Tvarui ‹usiõ› ta ‹prosiõ, pisiõ, nosiõ, tesiõ …› teaghnõty do rœznuix ròzreadœu móuvui — ‹usiõ› e zaiméno, a ‹prosiõ› i pr. sõty tvarui 1.os.eid.tep. he ‹prositi, pisati, nositi, tesati, reasiti› tc.
Tvarui ‹sia› ta ‹usia›’ste zaiména i yix e usioho dva (coli ne lieciti ‹t’sia›, a tvarui na ‹•siõ, •sia•› u réclax sõty u bezlieci, tomou ‹siõ, t’siõ, usiõ› sõty scorieye vuineatcui, coli xotchete. Tvarui ‹usiõ, siõ, t’siõ› nic bui ne byrau he récla.
Ta u razie potrebui, récla na ‹•siõ› za /•ʃʊ/ mogé bouti pisano i he ‹•chõ›, na pr., ‹pichõ› zamiesty ‹pisiõ›. I tac pisax incoli. I u ‹pisiõ› i u ‹pichõ› sõty svoyui pereidnosti, na pr., ‹prochõ, pichõ, techõ, nochõ› dasty menchiti ceastotõ ‹i›, ale ‹pisiõ, prosiõ, tesiõ, nosiõ› dasty vidieti coreiny récla lieple. A crœmy toho, ‹•siõ› u réclax mogé, crœmy /•ʃʊ/, bouti citano i he /•sʲʊ/ u inchix govoriex, por. ‹nosiõ› /ˈnosʲʊ/, ‹prosiõ› /ˈprosʲʊ/.
> І де, як зі слова “cde” видно, що його можна читати як “де”?
Nicde. Vuimóuva iz ci bez [g] e za yzvuicieyemy ci ynomy govoromy ; ‹c•› e pisano za istoslœuiémy ta tvaroslœuiémy (‹c•› u puitalnax zaiménax, por.: ‹c•to›, ‹cy•to›, ‹c•õdui›, ‹co•li›, ‹ni•c•da› tc.), i cdesi e ‹c•› [∅] ci [g] — na pr. u ‹cde›, a cdesi [x] ci [ɸ̞], he, na pr., u ‹cto› (mogé bouti i [(t)ko]). Tó e tvaroslœuna pravopisy.
> “> Slovo “yasen” tô na pèuno ne mogeity bouti — tam ne’ma ni \*o ni \*e.”
>
> Точно?
> “псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь” подають ніби є
Aha, tó Vui iméno derévou mieniste? Togdie aino, tó bõdé ‹yasén› ← * [j]as-en-u ( * -u ← * -os). Ya gadax oge mieniste slovo ‹yasen› ‘clear’, œd * [j]ēsk-n-u. Otge, iméno deréva: ‹yasén›, a ‘clear’ e ‹yasen›.
Добродію Єлисію, поясніть, будь ласка (я вже питав був десь), чому Ваше “усіо” (не знайду) може читатися тільки як “усю”, якщо я правильно розумію, а “просіо” – перш за все як “прошу”?
І де, як зі слова “cde” видно, що його можна читати як “де”?
Також, хоча це й не сюди, десь колись Ви писали, ніби “держати” й “тримати” в нашій Мові мають різні значення, “to hold” і “to keep” відповідно або навпаки. Можете, будь ласка, довести, пояснити?
Звідки там И перед Я?
Бо так лат./грец. ia й мало би передаватися через “ия”. На заході таке передання було, у словнику Желехівського там всюди “ия”. А вже “ія” прийшло, чи з московської, чи польської.
Так якщо буде розділ “химія”, там все, що пов’язане з хімією, буде за абеткою. А для окремого словника це ж скільки треба часу?
Слівники створюють самі користувачі.
химия, а не химія
Так. Або хим’я. Пор. Христян, Дам’ян (← друс. Даміанъ ← дгр. Δαμιανός)
химия, а не химія
Звідки там И перед Я?
химия, а не химія
Узагалі для такого й потрібні слівники. Бо розділ *химія може включати не лише химічні живли, але й різні назви груп, перебігів тощо. А так усе зручно суть у відному місці.
Так якщо буде розділ “химія”, там все, що пов’язане з хімією, буде за абеткою. А для окремого словника це ж скільки треба часу?
Добре діло чините. Хоча ще було би добре, якби Ви додали зарядове число та скорочену латинську назву, й ще, можливо, вобхід і групу.
Це вже занадто 🤭
Для цього можна тицьнути пальчиком — вилізе сторінка з тим усим
Узагалі для такого й потрібні слівники. Бо розділ *химія може включати не лише химічні живли, але й різні назви груп, перебігів тощо. А так усе зручно суть у відному місці.
