Останні події

Користач Cukuna Emae додав декілька безглуздих коментарів та одну сторінку повну нісенітниць. Очевидно хтось просто зайшов на осідок аби покепкувати.

https://slovotvir.org.ua/users/cukuna-emae

Oreksanduru додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
24 вересня

То все ж, як буде доконаного виду?

Змїнкою више же писав їм: ‹принукнути›.

Він що зробив? Принукнути ? Мабуть, "принукнув"?

אלישע פרוש додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
24 вересня

То все ж, як буде доконаного виду?

Змїнкою више же писав їм: ‹принукнути›.

Oreksanduru додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
23 вересня

Ай, моя хиба, там твар доконана виду йме бути — то є ‹принукнути›; твар ‹принукати› значить тривалу дїю. Та все проче є ги писав їм више.

Та в Вашім прикладї "He was compelled to resign last week." не є минув доконан час, а пріст минув час або присут доконан час. Минув доконан час передує гиншї дїї в присутї часї або просту минулу часу. То би тут, у Вашім прикладї буде твар проста минула часу множини 3. всоби: "Принукну …". Або в страднї тварї: "Принукнуто'го є [звільнитися — не вїм поки тякле слово] ту недїлю."

То все ж, як буде доконаного виду?

пропоную перейменувати, бо наразі тут перекладають "стрелоподобность" саме у значенні для крила. Негаразд у тім, що незрозуміло чому це ми маємо для типу крила виходити з російської мови. Чому не з англійської "swept wing". А для стрілоподібність створити окрему гілку.

אלישע פרוש додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
23 вересня

Це як саме? Я не впевнений зі словом "принукати". Треба доконаний вид.
Його …? звільнитися минулої неділі.

Ай, моя хиба, там твар доконана виду йме бути — то є ‹принукнути›; твар ‹принукати› значить тривалу дїю. Та все проче є ги писав їм више.

Та в Вашім прикладї "He was compelled to resign last week." не є минув доконан час, а пріст минув час або присут доконан час. Минув доконан час передує гиншї дїї в присутї часї або просту минулу часу. То би тут, у Вашім прикладї буде твар проста минула часу множини 3. всоби: "Принукну …". Або в страднї тварї: "Принукнуто'го є [звільнитися — не вїм поки тякле слово] ту недїлю."

Oreksanduru додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
23 вересня

Як буде "принукати" у минулому довершеному часі?

Дїєслово "бути" в минулї часї в тяклї всобї та числї + l-дїєприкмета дїеслова "принукати" в тяклї родї та числї.

Це як саме? Я не впевнений зі словом "принукати". Треба доконаний вид.
Його …? звільнитися минулої неділі.

אלישע פרוש додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
23 вересня

Як буде "принукати" у минулому довершеному часі?

Дїєслово "бути" в минулї часї в тяклї всобї та числї + l-дїєприкмета дїеслова "принукати" в тяклї родї та числї.

Взагалі останнім часом з'явились багато дівчат, які дають здебільшого геть недоречні переклади.

Маю здогад, що то є школярки чи студентки, яким дали завдання на взір: "Нате вам осідок з відповідниками до чужих слів, слово-два туди киньте та й годі". Скидається на те :)

https://slovotvir.org.ua/users/dania-vishtal
Взагалі останнім часом з'явились багато дівчат, які дають здебільшого геть недоречні переклади.

Oreksanduru додав допис у нитці
Обговорення слів / Різне
22 вересня

Як буде "принукати" у минулому довершеному часі?

18
Вилучити скісну риску з замінюваних комою знаків.

17
Додавання довіреними особами не тільки слів, алей перекладів до чистилища. Щоб ксерокс не ставав копіяркою, наприклад.

Як я розумію, СИРМ то є ЕСУМ, а СИСМ, мабуть, то ЕССМ? Якщо так, то почитаю, спасибі.

Tac.

Опять той "Горох"… Під "ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ" дає там ‹га́ка›, а йдемо на СИРМ и нич такого там нема — є ‹га́лка›. Гилю чести в СИСМ статтю на: gala/galo II (VI, 90). Там є гадку про германське джерело слів сього корене *gal- твердо відвергнуто. На тлї словянськім є там стато на дву гадку: 1) звязок з коренем *gol- та gal-o-s (виджь той же СИСМ, статтю на *galъ I ), та 2) звязок з коренем у словах д.-рус. ‹жьлъі› "черепаха, желв" та, слїдою, з рус. ‹жо́вно›. Я стою при другій.

Як я розумію, СИРМ то є ЕСУМ, а СИСМ, мабуть, то ЕССМ? Якщо так, то почитаю, спасибі.

Чи є питомою частка "за-" для позначення надмірности: замали́й, забага́то, зана́дто тощо?

ЕСУМ пише: очевидно, запозичення з польської мови; п. za «занадто» (у сполученні з прикметниками і прислівниками, напр., za mały, za dużo) розвинулось на основі прийменникового значення «поза» через проміжне значення «понад».

Чи є питомим слово "галка" в значенні "кулька"? Тут (https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0#3703) етимологія непевна: ніби й гермаського роду слово, а ніби й слов'янського…

Цікавлюся цим словом, бо деколи чув його на малій батьківщині в значенні "таблетка, пігулка", від літніх людей головно. Вагаюся, чи дати то за переклад чи ні.

Опять той "Горох"… Під "ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ" дає там ‹га́ка›, а йдемо на СИРМ и нич такого там нема — є ‹га́лка›. Гилю чести в СИСМ статтю на: gala/galo II (VI, 90). Там є гадку про германське джерело слів сього корене *gal- твердо відвергнуто. На тлї словянськім є там стато на дву гадку: 1) звязок з коренем *gol- та gal-o-s (виджь той же СИСМ, статтю на *galъ I ), та 2) звязок з коренем у словах д.-рус. ‹жьлъі› "черепаха, желв" та, слїдою, з рус. ‹жо́вно›. Я стою при другій.

Чи є питомим слово "галка" в значенні "кулька"? Тут (https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0#3703) етимологія непевна: ніби й гермаського роду слово, а ніби й слов'янського…

Цікавлюся цим словом, бо деколи чув його на малій батьківщині в значенні "таблетка, пігулка", від літніх людей головно. Вагаюся, чи дати то за переклад чи ні.

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Обговорення слів / "Ясна"
11 вересня

Дійсно цікаво. Жаль шо слів, котрі починаються на /dę-/ обмаль.

אלישע פרוש додав допис у нитці
Обговорення слів / "Ясна"
11 вересня

Roupivo i u cexyscé e tacovo: ‹jetel, jatel›, starocex. ‹dětel› "deatel", cex. ‹jetelina, jetel, jetelice› : sév.-rous. (Polésïe) /ˈjatɛlɪnɑ/ ‹deatelina› "conyouxina" (*demtelina).

Даруйте, не помітив вашої відповіді. Обов'язково відповім.

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Обговорення слів / "Ясна"
11 вересня

псл. *dęsna —> укр. ясна

Як? Є засвідчені також слова з початковим "д", проте звідки взялося "й" у "ясна"? Також є "ятел", "ятлик", тобто "дятел", з переходом початкового "д" у "й" перед "ę" (dętelъ/dętьlъ).

/dę/ –> /dʲa/ –> /ɟa/ –> /ɟ͡ʝa/ —> /ʝa/ —> /ja/

Десь так? Чи може навіть переходу з [ʝ] до [j] не відбулося в живій мові, проте це слово хибно записали з "я-", не звернувши вваги на особливий звук?

("а" в фонемному записі пишу задля зрозумілості).

"Деафрикатизація "ч" до "ш" перед "т" може трапитися на питомому тлі.

Conecyno.
cytiti /t͡ʃᵊ.tɪtɪ/ → [ˈʃtɪtɪ], cyto /t͡ʃᵊ.ˈto/ [ʃʈo], cytuiri /t͡ʃᵊˈtɤrɪ, t͡ʃᵊˈtɘ̟rɪ/ [ˈʃtɤrɪ, ˈʃtɘ̞rɪ]

Дяка :)

3 вересня

сербоховратській

-ховратська… 😆

3 вересня

"Хтіти" — ні. Воно є від псл. "xъtěti". ЕСУМ дає два пратвари: *xotěti, та *xъtěti. Те слово є не лише в польській, словацькій, чи чеській. Також у сербоховратській родині (hteti; htjeti), словенській (hteti), та в залишку західних слов'янських мов. І білоруській, звісно.

Про "штири" не скажу. Я це слово на осідку зустрічав багато разів, але ніколи не бачив коменарів, які би натякали на його чужість. Гадаю шо питоме. Але нехай хтось, хто більше знає пояснить це слово. Деафрикатизація "ч" до "ш" перед "т" може трапитися на питомому тлі.

Чи є перейнятими форми "хтіти" та "штири"?

31 серпня

Ceomou?

Яке ваше ставлення до користання термінів "Old Rutenian language", чи "Ruthenian language" (рутенська мова) для опису давнішого вигляду нашої мови?

Багато мовознавчих джерел часто вживають термін "рутенська мова" для позначення групи дуже схожих говірок, котрі почали свій розвиток окремо від московської мови зі східнослов'янських говірок після занепаду Руси. Мовляв, коли зникла Русь, то почали формуватися дві виразні групи говірок: московські, та рутенські. Натякаючи на те, шо московська виокремилася значно раніше, ніж українська, а сама вкраїнська, виокремилася з групи говірок, які також дали білоруську. На скільки навуковий такий погляд на історію нашої мови?

Такі джерела часто приписують розвиток рутенської мови до спільної держави, тобто Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, а пізніше Польщі. Українська мова в центрі, на півдні, а особливо сході, більшість свого часу розвивалася поза рукою Литовського князівства, Речі Посполитої, чи Польщі. А сучасна літературна мова повстала не з підпольських говірок заходу. Східні говірки, очевидно, ніколи не розвивалися пліч-о-пліч з білоруською, а мають більше спільного розвитку (географічно) з московською, ніж з білоруською. Є низка фонологічних рис, які відділяють українську від білоруської та московської, і навпаки, зближують дві інші мови між собою (на пр., злиття, проти розрізнення /i/ та /y/). То в чому справа?

Cemou bui ouge, slédom za "routenesc", i "sclavonesc" za mésty "sloveanesc"? Latinscoiõ ti e "S(c)lavonia", "S(c)lavonicus".

Ròzvitoc usxœudnuix govœuroc i ne moge bégti "pleicy-o-pleicy" zu bélorousscuimi, doba bo sutuicœu rousscui ta bélorousscui móuvou u medyax supœulnui derzyavui — Leadsco-Litòuscoho Cneagystua — bé pèredouala dobé nicnõtïa ta ròzvitcou usxœudnuix govœuroc. Usxœudnui govœurcui sõty naipozdéixyui iz uséx.

Nuinécynye stoyélo rousscui nice za pœdveatscui dobui, tomou i prõgui sõty blizxi do veatscuix.

Nagòlôs na "pœdleadscui" pro govœurcui linou/zapadou e tacui zaiev, zuõcovi bo prõgui tuix govœuroc sõty souto rousscui i ne nicnõ vinoiõ leadscuix upluivœu. Slovizna ay/tac, ta ne zuõcovi prõgi.

Ya ne uiznaiõ tuerdyeinïe pro zuliv *i ta *ū u rousscé.
1) Tuerdyeinïe pro yeyou zuliv u rousscé pluineity, pèrêd usém, iz tuerdosti prigòlôsen pèrêd *i (proti "meagcosti" prigòlôsen pèrêd *i u veatscé, leadscé ta bélorousscé), a pac iz vidovitoho ceòlôncouanïa prigòlôsen *g, *k, *x pèrêd *ū peruésno u voluinscuix govœurcax — "pèrêdnéixyoho" ceòlôncouanïa, he [kʲ], [ɣʲ], [xʲ].
Tou e treba cèsti oge daleco ne uséx govœuroc e zuõcystuo znano tòcyno dosi ; ino ceasty govœuroc e badano dobré. A u tuix dobré badanax govœurcax e zuõcovõ rœuznicõ meidyu *i ta *ū isté védomo, i móuva e ne lixe pro carpatscui govœurcui zu /ɪ/ ci [ʲɪ] za *i ta /ɤ, ɯ/ za *ū, a pro inxyui eugozapadnui govœurcui zu /ɪ ~ ɪ͡ɘ/ na mésté *i, ta /ɘ̞/ na mésté *ū.

Ci cléiõ roussca, béloroussca ta veatsca móuva iz odinui supœulnui móuvui, ôdvétiti na se puitanïe e peruo stanoviti, cimy mérimo rœuznosti ta eidnacosti cyto yacœustno bui mogli cazati pro peruésnõ supœulnœusty abo ocremœusty six móuv. Taca mérila — móuvna — sõty gòlôuno: slova, zuõcui ta slovoread. Iz six slouxyno e znati ino mérilo po zuõcéx. Slova sõty dõge ménliva, i u crayéx sutuicœu zu inxyami móuvami, u xodé ceasto bouaiõty stòrônsca slova, to i sõditi za yimi ci e roussca, abo né, ne boulo bui tóucovo. Na pr., uiraz "to get somewhere", rousscoiõ caziõty de "popasti" — blizko do veatscui, de "potrapiti" — blizko do leadscui, de "dôstati sea [cõdui]" — hi u slovacyscé ta cêxyscé.
Slovoread e, na opacui, dõge stœuyoc i trual, i ceasto 'ho déleaty rœuznui móuvui. Na pr., uirazyeinïe derjanïa déyeslovom "imati" déleaty i romanscui i germanscui i sloveanscui móuvui usé razom ; sléd prosta receinïa zu dopóuencom (dopóunoc "complement", t. b. pream zamêt "direct object"), se bui: pœdmêt — déyeslovo — zamêt (subject — verb — object), e supœupen bœulxeosti móuv Êuroupui, ta i inde bez Êuroupõ ("Déucina neseity vodõ." ; torcyscam móuvam, na opacui, pitœum e sléd: pœdmêt — protimêt — déyeslovo: "Déucina vodõ neseity."). Tomou i iz slovoreadou e teagyco sõditi u póuné, cyto rousscõ cinity rousscoiõ. D.-rousscoiõ, na pr., bé i uiraz "Cyto eisty imẽ ti?", staveigyno ci ne totogen eaghelscomou stavegyou: "What is your name?"; a ce i oucrayinçevi nuiné bui se uiraz zuynél stòrônscui ta díuno, ta bé tô pitomuy staveigy u rousscé daunéixe. Bé i uiraz védati imeno staveigyno blizyu do onoho u némecyscé, nizozeimscé, dœunscé, suéyscé: "Yaco slouexi? (zuverstay ném. "Wie heißt du?", dœun. "Hvad heder du?", nzm. "Hoe heet je?"). Nuiné ge "Yac tea zovõty" e blizye do teacloho uiraza u roumanscax móuvax (port. "Como se chama?"). Tô bui, slovoread ne bogato mogeity recti pro ôdrõbnœusty móuvui.
Za tô zuõcui (PAZI!: xotiõ domatyem slovom cazati teamõ "phoneme, φώνημα", ta dosi ne vémy gœudno slovo; to ge ya tou pœd "zuõc" ymniõ "phoneme") sõty u móuvé i trualui i ménlivui, inokésno. Tocynéixe, truali sõty duïgiteli zuõcomén u móuvax, xotya sami zuõcui mojõty bouti ménlivui. Na pr., u némecyscé, siçe recena uisnyo-némecysca ména prigòlôsen, de zamcnõtui glouxui prigòlôsnui pragermanscui stanõ tertui ci pritertui u uisnyo-némecyscé, na pr. p → /f, p͡f/, *t → /s, t͡s/, *k → /x~χ, k͡χ/, a zuœuncui prigòlôsnui stanõ glouxui, na pr. *d → /t/, *b → /p/, *g → /k/, ta u "stoyélnœuy" némecyscé e ta ména ne ushyõdui sõstœuyna, na pr., *k ne sta /x~χ, k͡χ/ u "Káse", "Kind" (zuverstay, na pr., ménõ *p → /f, p͡f/ u: "Pfade" proti eaghel. "path", nzm. "pad", "Shiff" proti eaghel. "ship", nzm. "schip"; ménõ *t → /s, t͡s/ u: ném. "Münze" proti eaghel. "mint", nzm. "munt"), i ména zuœunoc prigòlôsen na glouxui e ne ushyõdui, na pr. "Berg", "Gott" (dœun. "bjerg", eaghel. "god", dœun. "gud"), ta süidscuy (ta za galom eugynuy/pœuldennuy, "alemanscuy") vid némecyscui ide ("went") za seiõ ge ménoiõ sõstœuyno daléye, na pr.: "Chäs" /χæs/ "suir", "Kchind" /k͡xɪnt/ "ditea" (proti ném. "stoyélnam": "Käse" /k-/, "Kind" /k-/), "Kott" /kɔt/ "Bœug", "Perg" /pɛ͡ɐ̯k/ "gora" (proti ném. "Gott", "Berg"). To sõty tô rœuznui móuvui? Imete pravo na suoyõ méncõ, ta pro mene e tô ta sama móuva, e bo tou to sam zuõcozacœun, prosto de slabxe yauen, de dõgyxe.
I u rousscé, ména gòlôsen *e ta *o pèrêd slaboma *u ta *y, ta i samui uirinui ("results") seyui ménui u rœuznéx zuõcéx, e ne cogyno samo o sobé ocremo yavisce, a to sam zacœun ôstõpnui meigysucladovui ladybui gòlôsen. I œun (toy zacœun) ideity daléye mén *e ta *o ; toy samuy zacœun e vina ménui *o → /a/ pèrêd sucladom zu */a/ u pèunax gœuvœurcax, de ne'ma 'ho u inxyax, na pr.: /baˈɣato/ proti /boˈɣato/, a tacoge ména *e → /o/ pèrêd sucladom zu "tuerdom" gòlôsnom (
kelo → "ceolo", gena → "geona"). Popri zuõcovõ blizœusty meidyu rous. "geolõdy" ta veat. "жёлудь" — ~/o/ i tam i tam, düigiteily gòlôsna u perué sucladé u seimy slové u obou móuvou e rœuzen: u veatscé tô e nagòlôs (zuverstay: "желуде́й", ne +"жёлуде́й"), u rousscé ge tô e ladyba *e do "tyerda" gòlôsna *ON u dalxyé sucladé. Tou e odin i to sam düigéy/düigiteily ménui uséx six gôlôsen, ci ouge slabxe abo dõgyxe e yauen u cotré govœurcé, ci ouge xibeity cimy uné na inxyõ yacõ sloveanscõ móuvõ (na pr. /a/ u /baˈɣato/ xibeity uné na /a/ u veatscé ci bélorousscé, a ladyba *o na "ó" u leadscé ci "ô" u slovacyscé ci "ů" u cexyscé), e tô souto roussca zuõcoména, düigéy zuõcomén pitim ino rousscé. A za Xevelyovomy teagneity sïa zuõcoména isce do dobui ino po ròzpadé sloveanscui inotui ; Xeveleû e se pèuno perl u teaclax gòlovicax suoyui "History of Ukrainian Phonology".
Ôdstõpna meigysucladova ladyba gòlôsen ne e odina lixe zuõcova pitimœusty rousscui móuvui, cyto yõ rœuznity ôd veatscui ta bélorousscui ; inxyui sõty, na pr.: *d + *y + gòlôsen → /d͡ʒ/ (veatsca ne zna tacoho nicda), *y /j/ + *y dõgy/teagyoc + prigòlôsen → /jə/ + prigòlôsen (na pr.: "yayeç" /jaˈjæt͡ɕ/ proti veat. "яиц", "voyen" /ˈwojən/ proti veat. "войн").
Pyrivo ("argument") pro "supœulnœusty" rousscui, veatscui ta bélorousscui pluineity gòlôuno iz "póunogòlôsou" (rous. "mòlôco" : veat. "молоко"), ta lixe seoho e malo tuerditi pro supœulnœusty. Tacui supœulnosti sõty meidyu rousscoiõ i zu inxyami sloveanscami móuvami ; na pr. *d + *y + gòlôsen → /d͡ʒ/ e supœulno zo serbo-xoruatscoiõ, a gõben prigòlôsen (
b, *p, *m, *w) + *y + gòlôsen → /gõben + l~ʎ/ e supœulen dlya rousscui, veatscui, bélorousscui, serbo-xoruatscui, slovénscui. To ceoho ne móuvimo pro "supœulnœusty" uséx six móuv?

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Усяка всячина / Описи вимови
31 серпня

Допоможіть, будь ласка, ті хто знають. Де можна знайти найдавніші джерела з описами більше-менше сучасної вкраїнської вимови? Бажано не раніше кінця 18-го століття (якшо ше раніші взагалі існують), та не початку кінця 20-го століття, тобто в проміжку з 1780/1790-х до 1900-х. Особливо цікаво описи вимови Великої України, не заходу. Буду дуже вдячний.

Яке ваше ставлення до користання термінів "Old Rutenian language", чи "Ruthenian language" (рутенська мова) для опису давнішого вигляду нашої мови?

Багато мовознавчих джерел часто вживають термін "рутенська мова" для позначення групи дуже схожих говірок, котрі почали свій розвиток окремо від московської мови зі східнослов'янських говірок після занепаду Руси. Мовляв, коли зникла Русь, то почали формуватися дві виразні групи говірок: московські, та рутенські. Натякаючи на те, шо московська виокремилася значно раніше, ніж українська, а сама вкраїнська, виокремилася з групи говірок, які також дали білоруську. На скільки навуковий такий погляд на історію нашої мови?

Такі джерела часто приписують розвиток рутенської мови до спільної держави, тобто Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, а пізніше Польщі. Українська мова в центрі, на півдні, а особливо сході, більшість свого часу розвивалася поза рукою Литовського князівства, Речі Посполитої, чи Польщі. А сучасна літературна мова повстала не з підпольських говірок заходу. Східні говірки, очевидно, ніколи не розвивалися пліч-о-пліч з білоруською, а мають більше спільного розвитку (географічно) з московською, ніж з білоруською. Є низка фонологічних рис, які відділяють українську від білоруської та московської, і навпаки, зближують дві інші мови між собою (на пр., злиття, проти розрізнення /i/ та /y/). То в чому справа?

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Обговорення слів / Ієрогліф
26 серпня

Якшо сторінка довго перебуває в Чистилищі то вона видаляється, здається. Я не певен. Але я й до того й вів, шо її мабуть видалили, після того як вона потрапила до Чистилища.

Точно пам'ятаю шо та сторінка була.

26 серпня

Але ж сторінки з Чистилища можна знайти в пошуці. Мабуть, ту сторінку вилучено.

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Обговорення слів / Ієрогліф
26 серпня

Пам'ятаю була сторінка для слова "ієрогліф". Де вона ся діла? Невже потрапила до Чистилища?

Чому нема слів бюстгалтер, ліфчик - персанок, дедлайн - реченець?

"Opacui, za grõbœusty slougity ‹-on-, -en-›:…"

Ваша правда.

Ми знаємо, що в українській мові є дієслівні суфікси -оньк- та -очк-, які втворюють зменшувальні форми дієслів (пити — питоньки, питочки). Чомусь рідше згадується суфікс -к-, який також утворює такі слова (пити — питки).
Але помітив інший суфікс у дуже поширеному слові "спатунькати". Виходить, що цей суфікс має форму -унькат-? -уньк-? Здається якимось похідним від -оньк- чи -еньк-.
Хто-небуть помічав цей суфікс ще в інших дієсловах?

Ya'smi ‹supatounkati› dosi nicda ne sluixél/vidél.
Mojõ le recti oge u uséx tacax slovax drœubnœusty tuority gòlôuno ‹-c- / -k-›, na pr., u ‹supatonkui : supatcui›, ‹éstonkui : éstcui›, ‹pitonkui : pitcui› — oba tuarui znaceaty drœubnœusty, i u obou tuarou imemo /k/.
Opacui, za grõbœusty slougity ‹-on-, -en-›: ‹blysconõti›, ‹dóubonõti›, ‹gigonõti›, ‹mazonõti›, ‹iruonõti›, ‹scoubonõti›, ‹suiponõti› t.c.

English "poink".

16
Можливість виділяти текст — курсивом, або цвітом.

Не дарма на stackexchange заборонений колір.

Буде добре, якщо подвійна кома ,, буде розпізнаватися в перекладі як один знак ,

16
Можливість виділяти текст — курсивом, або цвітом.

Підтримую, розмітки не стає. Вона є на Толоці, та схоже, шо лише впорядники знають, як її вживати.

Використовувати один з цих шрифтів для самих перекладів: https://abetkarutenia.com.ua/

Не треба, бо буде шибко вибиватися.

  1. В адресі сторінки додати параметр page=N, наприклад https://slovotvir.org.ua/urgent?page=2 — завантажиться вказана сторінка

👍🤝

Технічно так краще, бо не доводиться перераховувати кількість сторінок, що є дорогою операцією (хоча це можна більш-менш вирішити) (саме тому FB та інші мають подібне сторінкування). Також таке гортання з «Показати більше» зручніше (мабуть для більшості) — просто довантажується більше результатів, немає перезавантаження сторінки.

Хоча погоджуюсь, по сторінках може бути зручніше, якщо треба перейти десь далеко. Можливо ми доробимо що можна буде і так і так.

А так зараз можна робити так:

  1. В адресі сторінки додати параметр page=N, наприклад https://slovotvir.org.ua/urgent?page=2 — завантажиться вказана сторінка
  2. Не закривати сторінку зі списком, слова відкривати у новій вкладці через ctrl+клац. Таким чином не потрібно буде її перевідкривати кожного разу та гортати до потрібного місця

Чому ви так і не зробили можливим гортання сторінок у розділі "Потребують уваги"? Зараз же дуже незручно. Там першими йдуть слова, які ніхто не буде перекладати. А перегорнути до тих, які не бачив, нема можливості. Чому не можна одразу натиснути потрібну сторінку, а треба щоразу двадцять разів тиснути пучку "Показати більше"?

"Пунькати" є російським звуконаслідуванням (хоча 'ньк' — наше зменшувально-пестливе)

Різниця — у них "шлёп", а у нас "лясь". "Шлёпнуть" по-українськи — "ляснуть".
Тому "пунькати" є росіянізмом, бо воно таке ж їхнє. Можливо, від "шпуньк, чпуньк, чпоньк". Я би казав "тиць" і "тицькати".

Упустимо загальновідому ономатопію звуків тварин і спробуємо потрудитися над більш рідкісними звуками. Для майбутніх українських коміксів.

Кидання — "жбунь" (жбурляти)
Стрибання — "скік", "гоп", "плиг", "стриб", "скакіць" (скакати)
Ловля — "хвать", "цуп", "хап", "цап" і "лап" (ухватити)
Натискання — "тиськ" або "тись" (тиснути)
Стискання, роздавлювання, м'яття — "чвак", "чвяк", "жмяк", "жмак", "чавк" (чавити, жмін(н)я, жмакувати)
Вдаряння — ні, не "бум" і не "бах", а "трісь", "лусь", "геп", "гряк" і "буць"
Виривання — "цуп" або "цюп" (скубти, цупити)
Капання, крапання — "цяп" (цяпати)
Глядіння, підглядання — "зирк", "пип", "зінь(к)" (пипа[ти], зіньки)
Дряпати — "(с)кряб" (скребти)
Тикати — "тиць"
Ковзання, послигання — "ковзь"
Чхання — "чхи" й "а-чхи", і "чхі" для чогось миленького
Лиття — "зюр-зюр-зюр" (дзюрчати)
Сипання — "сип", "сіп"
Шурхіт — "шур"
Швидкий рух повз — "шурх", "шмиг", "шур"
Ламання — "трісь", "хрусь", "хрум"
Поїдання, споживання, пиття — "хрум", "гам", "сьорб", "глить", "ковть", "чавк"
Плювання — "тьху", "пхе"
Кипіння — "бульк" (булькати)
Плач — "хлип" (хлипати)
Скрипіти — "рип", "скрип" (рипіти)

До будь якого звуконаслідування можна додати -кіць -іць -киць -иць, що передаватиме відлуння і посилення. Наприклад : булькиць, чявкіць, глиткіць, гепкіць, ляскіць, хрускіць.

І я дякую.

אלישע פרוש додав допис у нитці
Усяка всячина / Стан мови
9 серпня

А, ви про це? Дійсно, вимова з [t͡ɕ]? Я такої не маю й не чую в інших.

Za O. Iscêncom e taca uimóuva ‹ç, c› pitima naddnéstreanscomou ta sõmeigynœum govorœum (O. Iscênco, Inventary zuõcœu u dialectax : Do problemui uitocœu oucrayinscoyui móuvui, 104). Pro tacõ uimóuvõ yaco pitimõ pœuldenno-zaxœudnœum govorœum pisa i Xeveleû, bòroneatyi yõ proti tuerdyeiny pro, bõdy simy, leadscuy upluiv, ta ne pameataiõ nuiné imea toho ceòlônca.

Anton Bliznyuk додав допис у нитці
Усяка всячина / Стан мови
8 серпня

А, ви про це? Дійсно, вимова з [t͡ɕ]? Я такої не маю й не чую в інших.