Останні події

Панове, створіть обговорення і ходімо туди, а тут вкажіть ланку до того обговорення. Я теж хочу ся висловити, поставити запитання, але НЕ хочу перетворювати гілку "Вилучення учасників" в обговорення тями слова.

9 вересня

«Боронити» — це захищати, цей термін вже зайнятий

@"Бажан Козаченко" хочеться сказати "Його забанено", але це очевидно чужизм. На словотворі є слово Бан, але в найкращих перекладах не дуже добре з відмінюванням або не дуже підходять:

  • Заборона — "Його заборонено", щось не те, ми його не забороняємо
  • Зась — "Його зась", не те
  • Анафема — "Його анафемовано"?
  • Блокування — "Його заблоковано" − блок начебто теж запозичення, але давнє, воно є у СУМ Блок, тож не таке страшне нмсд.

Щодо "Його прибрано" — в мене це викликає асоціацію ніби ми кіллера найняли. Крім того це можна зрозуміти ніби його видалено, але ні, цей користувач існує, просто він не може увійти, тож його дії дуже обмежені.

Хотілось би мати такий термін що був би зрозумілим і гарно відмінювався, наразі "Заблокувати", "Розблокувати", "Заблокований", "Заблоковано", "Зараз заблокую", … це достатньо добрий варіант.

Боронити є саме те дієслово за "to ban from, to forbid" тощо. Див. У друс. пам'ятках (http://oldrusdict.ru/dict.html#: боронити "мешать, препятствовать; ВОЗБРАНЯТЬ; защищать"), а тако же в рус. (http://sum.in.ua/s/boronyty, знак 2.: "не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти", и, частьми, "перешкоджати, заважати"), Желехівський/Недільський: боронити "1. beschützen, verteidigen, wehren, bewahren. 2. HINDERN; hinderlich sein. 3. eggen", Гринченко: боронення "2. запрещение" (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2968-boronennja.html#show_point: 2.), боронити "2. запрещать", Онишкевич (І, 67): боронити в тязіх ("фразах, зворотах") значити заборону/перешкоду/не пустити/не дати [чому бути, що чинити]".
Різницю же знаку "to protect, defend; beschützen, verteidigen, wehren, bewahren" від "ban from, forbid, hinder; hindern" творить у реченні пад (відмінок) – знак первий иде з accusativum чи partitivum: boroniti coho/cyto, а знак другий з dativum: boroniti comou [cyto ciniti] (боронити кому [що чинити]); кінець кінцем, и ягельське ban у цілім реченні йде з from: ban from smth.

Сяброви/користачеви (dativum! – кому?) XY є боронено [се й те] = the user XY is banned from [this&that].

@Луком потеревенімо особисто, адже цю гілку обговорень призначено для іншого. В Книзі облич ви мене знайдете за цим ім'ям. Також побачите мене в спільноті "Обукраїнювання".

7 вересня

@"Бажан Козаченко" хочеться сказати "Його забанено", але це очевидно чужизм. На словотворі є слово Бан, але в найкращих перекладах не дуже добре з відмінюванням або не дуже підходять:

  • Заборона — "Його заборонено", щось не те, ми його не забороняємо
  • Зась — "Його зась", не те
  • Анафема — "Його анафемовано"?
  • Блокування — "Його заблоковано" − блок начебто теж запозичення, але давнє, воно є у СУМ Блок, тож не таке страшне нмсд.

Щодо "Його прибрано" — в мене це викликає асоціацію ніби ми кіллера найняли. Крім того це можна зрозуміти ніби його видалено, але ні, цей користувач існує, просто він не може увійти, тож його дії дуже обмежені.

Хотілось би мати такий термін що був би зрозумілим і гарно відмінювався, наразі "Заблокувати", "Розблокувати", "Заблокований", "Заблоковано", "Зараз заблокую", … це достатньо добрий варіант.

@Луком дякую за швидку відповідь!

Виходячи з тями слова block воно означає "обмежено", бо block то є дещо обмежене розміром - ділянка суші, будівельна частина, частина сирця (рядодію). То його обмежено чи прибрано ?

6 вересня

Заблоковано🔒

Теж терпіти не можу цих "інтелектуалів-паразитів" , як Ви написали. "Московщина вкупі з ягельщиною прибивають його (українське слово) до землі" - давній вислів, змінений мною відповідно до сьогодення. Дуже болить за мову(

5 вересня

Ярослав Мудров якщо звідси будуть вилучати усі питомі українські слова то панслов'яністи зазнають серцевого нападу

4 вересня

Треба вилучати питомi слова, якi помилково вважаються "росiянiзмами".
Наприклад, Крашанка

Якась пiшла дурна тенденцiя – називати питомi слова "росiянiзмами".
Напр., краска, крашанка, криша

Розчарування, яке мене постигло випадково, трапилося у вагоні львівського трамваю, коли я почув з уст дівчини-підлітка (ясна річ, глибоко україномовної) фразу „стро́йна то́нка і прозрачна“.
Чи не звучало‑б те саме українською мовою значно мелодійніше? Мова не про осьвіченість і не про чуття мови, її кришталевої чистоти. Мені „відкрилися очі“ на иньше: мій нарід НЕ ТВОРИТЬ, лиш запозичає! Бо, якби творив поняття, такі, як щойно вказане, то й називав‑би по‑своєму, замість позичати чужинецькі висловлювання з чужомовного телевізора.
Так виглядає, що мій народ не тільки не винайшов парової машини, а навіть ніколи не їв „зупи“ (Suppe, soupe).
Остаточним поштовхом, який змусив мене оце писати, були недавно почуті два новотвори: „шеймити“ (шельмувати) і „пушити“ (проштовхувати). За „благословенних“ Совєтів мене навчали формам „соромити“ і (зовсім офіційно) „проштовхувати законопроєкти та рішення“. Знову‑ж, не йдеться про інтелектуальний рівень мовці, а тільки про те, що сьогоднішні вискочки настільки захлинаються чужинськими ґрантовими програмами в перебуваннях за кордоном, що просто не в стані і не мають навіть охоти виявити хоча‑б якусь творчість. Інтелектуали-паразити…
Особливо поганим є те, що подібні запозичення набирають юридичного статусу, і людині закривається можливість вживати синоніми, окрім, як в абсолютно приватній бесіді, якою не збудуєш правничої термінології (те саме з московізмами на кшталт „казначейства“ чи „поліцейського“).

Існують дві протилежні правдоміри:
1.Стародавня українська мова була праматір'ю усіх арійських мов. Гляди Міхаіл Красускій. Древность малороссійскаго языка. https://chtyvo.org.ua/authors/Krasuskii_Mikhail/Drevnost_malorossiiskaho_yazka_ros/ [Це є мною відсканований текст без численних поліграфічних блудів, внесених всіма без винятку переписувачами]

  1. Сучасна українська мова становить запозичений протягом багатьох сторіч корпус численних мов иньших народів, які переходили через українські краї. Гляди Костянтин Тищенко. Правда про походження української мови. https://parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/k-tyschenko-pravda-pro-pohodzhennya-ukrajinskoji-movy/
    Так само існують дві протилежні думки щодо етнопсихіки українського народу:
  2. Українці є старою нацією, яка вичерпала себе в пляні творення власної держави, хоч у минулому потрясала сьвітом.
  3. Українці є древнім народом, який ніколи не мав амбіцій щодо творення власної держави, а паразитував на зусиллях державотворчих еліт иньших націй.

Мені часто задають питання: „А як правильно?“. Я змушений відповідати: „так, як чує Твоє серце“. На жаль науковці досі не дали поширеної для народу „правильної“ відповіді.

4 вересня

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

Осе про стан Лівобережщини пише Википедия (ягельська):

"The term [себо, тяма Left-Bank Ukraine] appeared in 1663 with the election of Ivan Bryukhovetsky as the hetman of Ukraine in opposition to Pavlo Teteria. Bryukhovetsky was the first known "left-bank Ukraine" hetman over the area that was under the Russian influence."

И того, трохи менше ніж від половини XVII віку бі та часть Руси лежала під вятською кормигою. Кажучи прямо, тривав бі хлин тий вятський відтоди по вік XX. Тут и там нетривалі часи свободи рядної ("офіційної незалежності") проти жалкого стану стрійного ("систематичного") вятщення дуже не могли.

Ну а Правобережжя, "звісно ж" , було незалежним.

4 вересня

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

Осе про стан Лівобережщини пише Википедия (ягельська):

"The term [себо, тяма Left-Bank Ukraine] appeared in 1663 with the election of Ivan Bryukhovetsky as the hetman of Ukraine in opposition to Pavlo Teteria. Bryukhovetsky was the first known "left-bank Ukraine" hetman over the area that was under the Russian influence."

И того, трохи менше ніж від половини XVII віку бі та часть Руси лежала під вятською кормигою. Кажучи прямо, тривав бі хлин тий вятський відтоди по вік XX. Тут и там нетривалі часи свободи рядної ("офіційної незалежності") проти жалкого стану стрійного ("систематичного") вятщення дуже не могли.

4 вересня

@"אלישע פרוש"
Не зрозумів, що Ви мали на ввазі про схід України (я під "східновкраїнською формою" мав на ввазі мову, якою говорять умовно "на Лівобережжі ").
Тут Ви пишете, що "єдин-" може бути наш питомий твар, твар "один-" є нібито "вторинний".

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі.

Ни, що твар один є втір я'зми не писав. Писав'ем'ож твар єдин є – віді – питім рівно ги питім є й твар один. Себ' оба та твара 'сте рівнако питома. Про непитомий – точніше, не непитомий, а вторий єзми казав на твар одн-, себо про твари: одна/одно/одне, без "и" між "д" та "н". Того, первісни суть твари: odin/odina/odino, edin/edina/edino, edyn/edyna/edyno (y = ь!); а твари на одн- суть утори.

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

3 вересня

@"אלישע פרוש"
Не зрозумів, що Ви мали на ввазі про схід України (я під "східновкраїнською формою" мав на ввазі мову, якою говорять умовно "на Лівобережжі ").
Тут Ви пишете, що "єдин-" може бути наш питомий твар, твар "один-" є нібито "вторинний".

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі.

3 вересня

@"אלישע פרוש" То невже ми маємо казати "єдиниця" замість одиниця?
Та якщо "єдин-" із давніх західних говірок Русі, то все ж маємо згадати й східновкраїнську форму.

Я'сми не писав, що казати ймемо єдиниця мість одиниця. Одиниця не є "східноукраїнська форма". Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.

2 вересня

@"אלישע פרוש" То невже ми маємо казати "єдиниця" замість одиниця?
Та якщо "єдин-" із давніх західних говірок Русі, то все ж маємо згадати й східновкраїнську форму.

Добродію Луком, спасибі за одвіт і Вам.
У мене є список церковнослов'янізмів, які я хотів сюди дати, їх назбиралося чимало, тому скоро проблеми з невеличкістю слів уже не буде.

Єлисіє, як завжди спасибі Вам за одвіт.
Але даю ремст – у давній руській мові є свідченим Одиный та Одинъ (не Одьнъ!), тому видно, що простий люд в давньому Києві казали щось схоже на "одиний" з "о". Як бачите, "е" мінялося в "о" й перед "і" – уже за древніх часів.

А ще коли кажете, що форми на "є" можуть піти з говірок західної України, то чому й слово "єдність" не може теж бути питомим і прийти з західних говірок? Розвиток слова логічний — корінь "єдн" та суфікс "-ість".

1 вересня

@"Карл-Франц Ян Йосиф" У нас наразі лише 8 слів які мають в походженні вказано «церк» або «ц.-сл.»: єдиний, глава (книги), блаженство, єдність, благо, слов’яни, член, досто́їнство (як якість), і деякі з них також мають рос. чи прасл.. Загалом можна додати, але це буде невеликий розділ наразі.

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі. Навпаки, твари "одна, одно/одне" суть уторинні, виниклі контамінацією первісних тварів odin/odina/odino (паралельних тварім edin/edina/edino) з первісними твари едьн/едьна/едьно.

1 вересня

@"Карл-Франц Ян Йосиф" У нас наразі лише 8 слів які мають в походженні вказано «церк» або «ц.-сл.»: єдиний, глава (книги), блаженство, єдність, благо, слов’яни, член, досто́їнство (як якість), і деякі з них також мають рос. чи прасл.. Загалом можна додати, але це буде невеликий розділ наразі.

Ви молодці!
Єдине питання — чому немає "церковнослов'янської" мови? Бо це дуже дуже важливо.

Дуже дуже щиро вдячний за працю!

Спасибі Вам щире за одвіт.

Справді, гарна робота!

Чудова праця модераторів! Повага!

То є так. Наші впорядники (наш впорядник) є молодцями. Щиро дякую вам за працю.

Чудова праця модераторів! Повага!

30 серпня

Додали розпізнавання мов у полі «Походження» та додано сторінку з розподілом за мовами на Покажчику. На сторінці додавання слова можна знайти всі скорочення які наразі підтримуються.

Прошу вилучити одного "учасника" (https://slovotvir.org.ua/users/yuryi), котрий єдине чим займається - це розпалює міжнаціональну ворожнечу, принижує та зневажає інші національності. Переходить на особистості й ображає опонентів під час суперечки.

Наводьте приклади, будь-ласка, де інші можуть то побачити. Ми, навіть за великого бажання, навряд знайдемо усі обговорення, де він брав участь. Допоможіть, будь-ласка, особам, що, я маю на то сподівання, розглядатимуть наші скарги, швидко знайти підтвердження вашого звинувачення.
ПМ: Я знайшов принаймні одне обговорення, де той москалик насмітив. То є згадане раніше обговорення слова "кшталт".

Щиросердно дякую за відгук на моє прохання! Цей шабаш на Обговоренні слова "кшталт" поки єдиний засвідчений мною випадок.

30 серпня

За негідну поведінку вказаних користувачів заблоковано та додані ними дані вилучено ❌👍

Не треба перекладати назви архаїзмів які вже не використовують на кшталт діскет

Але слова можуть дивним чином оживати з появою нових речей та явищ. Тоді задля створення нових слів люде беруть щось подібне в минулому, спирають ся на хід думок предків. І тут ми їм підсунемо "діскету" :-( Так вже колись стало зі словами "дах" і "стріха". Тепер ми перебуваємо на межі зникнення питомо нашого слова. І таким прикладів маємо силу-силенну. Я завжди і усюди закликаю #ОбукраїнюйВсе

Як у поляків, чехів, словаків?
… у відповідь на пчхання …

Чехи кажуть "na zdravi".

Прошу вилучити одного "учасника" (https://slovotvir.org.ua/users/yuryi), котрий єдине чим займається - це розпалює міжнаціональну ворожнечу, принижує та зневажає інші національності. Переходить на особистості й ображає опонентів під час суперечки.

Наводьте приклади, будь-ласка, де інші можуть то побачити. Ми, навіть за великого бажання, навряд знайдемо усі обговорення, де він брав участь. Допоможіть, будь-ласка, особам, що, я маю на то сподівання, розглядатимуть наші скарги, швидко знайти підтвердження вашого звинувачення.
ПМ: Я знайшов принаймні одне обговорення, де той москалик насмітив. То є згадане раніше обговорення слова "кшталт".

Прошу вилучити одного "учасника" (https://slovotvir.org.ua/users/yuryi), котрий єдине чим займається - це розпалює міжнаціональну ворожнечу, принижує та зневажає інші національності. Переходить на особистості й ображає опонентів під час суперечки.

Андріє, спасибі Вам щире за підтримку, це для мене багато означає, приємно, що хтось став на захист. Дякую.

Що то за москалик "Юрий" під гледінням відповідників до слова кшталт (де запропоновано той самий кшталт)?
Я розумію, що Словотвір - нарідний мережець (сайт), та гадаю, що в нас п'ятої колони досить и в парламенті, сюди вже не потрібно.
https://slovotvir.org.ua/words/kshtalt#t12828

Гадаю, за таке (навмисне спотворення, знущання з мови) і подібне, мусимо позбавляти доступу до Словотвору.
https://slovotvir.org.ua/words/kompiuter#t33790

25 серпня

Я ще раз щиро прошу модераторів звернути увагу на мої слова і дозволити стати на захист деяким вилученим словам. Я дуже багато свого часу вклав у цей осідок, дуже багато старань, я не хочу його покидати, але не буду миритися з вилученням слів, яких не було ні в словниках, ні в корпусах українскьої мови, але яке боронять сюди давати.

Прощу, добродію модераторе, дозвольте мирно переглянути деякі з вами вилучених слів, а саме ті, які є росіянізмами в українській мові, до яких нині ми звикли, але які ще Шевченкові, Кулішу, Панасу, Котляревському були чужі. Це дуже важливо для мене, це боротьба мого життя. Я не хочу, щоби мої діти розмовляли мовою комуністів Сталіна та Білодіда. Я хочу, щоби вони говорили мовою репресованих борців за славу і волю Батьківщини!

Бо якщо ви знехтуєте цією пропозицією, мені тут більше нічого робити.

Підтримую Карла-Франца. Не варто залишати цей осідок, адже ти справді доклав сюди багато праці та старань. І я теж проти вилученням слів, яких не було ні в словниках, ні в корпусах Української мови, адже це саме "СловоТВІР", а не якась толока якоїсь комісії зі створення якогось нового правопису.

21 серпня

Тут є список вилучених слів за останніх 4р. https://www.evernote.com/l/AKkMmaNEW75PhY7w0UIFbx34hpaq5leyMdE

Пишіть як хочете, давайте внизу ваше МФА, але якщо хочете, щоби справа ваша була українцями почута, не знехтуйте написати чинною кирилицею – хочаби для сліпих людей, як я, які тяжко сприймають чужий їм текст.
Пишіть як так вам свербить ваше cẽdy (знову скажу, ви не перший, хто вважає свою латинку найдосконалішою). Опишіть вимову як t͡ʃe̯͡æɟ (і ще різні). Але й дайте кириличне написання, прошу, я не знаю, що то за дивна буква ɟ чи e̯ і як її читати, мене цього не навчили у радянській школі, я не можу визирати кожну лінію з поясненням, не той вік. Але напишете чинним письмом, і я матиму хоч приблизне уявлення, як воно має бути.

А що з лишком українців? Ви гадаєте, вони будуть копирсатися в МФА? Якщо хочете змінити правопис, напишіть підручник, де опишіть ваші погляди. Але добродій Вадим Мельник говорить мудро. Якщо ви хочете, щоби ваше діло жило за межами запилюжених університетських ніким не читаних гранесловів, то пам'ятайте, що читати вас мають прості люди. Люди, у яких робота. Люди, які не цікавляться філологією, не люблять так її, як ви. Які є чудовими фізиками, лікарями, батьками, і які просто не володіють талантом розрізняти фонеми та алофони, так як ви не розрізнете очай свердло від бураву, бо їм це не рідне! Але це не робить з них поганих людей. Просто кожен часом своїм орудує по-різному. Написавши внизу чинне письмо, ви просто побільшите шанси бути почутим.

Єлисіє,
Казати, що кирилиця передбачає лишень одну єдину вірну вимову це комуністичний бздур, і все лежить на тому, як будуть вчити в школах. Будуть вчити, що "о" в "один" може читатися ще як [w~u̯~o̯], то люди так це й знатимуть. Якщо усі перейдуть на латинку і писатимуть "odin" але ніхто не пояснить різноманіття вимови, то й ваша латинка не допоможе – читатимуть усі лишень [o]! Кирилиця, латинка, байдуже якими буквами писати, важливо у школах вчити які букви поруч яких яку вимову різну можуть давати!
Будемо цього навчати дітей – пишуть хай хоч гієроґліфами арабськими, а вимова буде правильною (і для кожного діялекту різною).
Не будемо цього навчати дітей – латинка не врятує від комуністської парадиґми, що вимова є лиш одна правильна, а все инше – криве.

Я ще раз щиро прошу модераторів звернути увагу на мої слова і дозволити стати на захист деяким вилученим словам. Я дуже багато свого часу вклав у цей осідок, дуже багато старань, я не хочу його покидати, але не буду миритися з вилученням слів, яких не було ні в словниках, ні в корпусах українскьої мови, але яке боронять сюди давати.

Прощу, добродію модераторе, дозвольте мирно переглянути деякі з вами вилучених слів, а саме ті, які є росіянізмами в українській мові, до яких нині ми звикли, але які ще Шевченкові, Кулішу, Панасу, Котляревському були чужі. Це дуже важливо для мене, це боротьба мого життя. Я не хочу, щоби мої діти розмовляли мовою комуністів Сталіна та Білодіда. Я хочу, щоби вони говорили мовою репресованих борців за славу і волю Батьківщини!

Бо якщо ви знехтуєте цією пропозицією, мені тут більше нічого робити.

Є люди, які люблять мову, але вони не є філологами, а вкладають свою душу в корисне країні ремесло. Зайшовши сюди, побачивши, що перш ніж долучитися до мовного обговорення слід ще вивчити Вашу латинку, латинку когось іще, давньоруську писемність, та навіть тільки МФА і якісь філологічні тонкощі, то в людини просто відпадає бажання. З повагою.

Тоді вкраїнська мова залишиться лишень у Ваших думах.

Усім доброго дня чи ночі, шановні добродії.
На жаль, у нас багато хто має найкращу латинку, найкращу кирилицю, і кожен має вміти нею читати, авжеж.
Що робити старим людям з поганим зором?
Що робити тим, хто зайшов на осідок уперше й читає leudiznano? Dwniõ? Uixwd? Як це читати? Уіксвд?! Я розумію, що можна зайти на правила читання, але запевняю, у людей нема стільки часу, аби цим займатися. А міжнародний фонетичний алфавіт читає мало хто. В результаті понаписують своїм варіянтом (авжеж, най-найкращим!), а инші - голову ламай.
Тому прохання добавити закон на сайт, який зобов'язує давати слово за чинним правописом хочаби в душках, або під описом слова!

Богато в кого ту нема часу й походження слова глянути, чи джерело на дане слово дати. Тож годі є ту про час говорити. Нема часу, то що тут забули? До кожного даного мною слова латинкою я даю вимову чи варіанти вимови загальноприйнятим у світі МФА. Найчастіше є передати чинним письмом праву руську вимову якого слова просто неможливо, бо в того самого слова їх може бути й з десять, і кожна права/питома. Та коли й писати чинним письмом усі десять варіантів вимови, то все не буде вірне відбиття звуків. То чого діля є лудити кривим відбиттям звуків? А, з иншого боку, писати "і" на місці "вузького" *о, чи "а" на місці /ẽ/ після /ч, ж, ш/, чи "я" на місці /ẽ/ після їнших приголосних мені просто не дасть сумління, атже /ẽ/ в руській не є звук [а], а на місці "вузького" *о не є звук [і], так само як "ять" не всюди є відбито як [і] – ба, в тім самім слові в різних формах всередині парадигми його відбиття буває різне. Пишучи кирилицею "межа", ми тим самим автоматично вилучаємо з правильних можливих вимову сього слова зо звуком [d͡ʒ], засвідчену в говірках, й оголошуємо таку вимову за неправильну, хоча як раз вимова з [d͡ʒ] є тут вірніша, ніж вимова з [ʒ] (але й вимова з [ʒ] є вірна). Чого далеко ходити, ото, й таке "банальне" /ɲ~nʲ/ ("нь") може в руській бути заступлено й алофонами {j̃, ŋ} – як їх писати кирилицею? На кирилицю є кладено задачу – передати вимову/звуки руської мови –, яку вона виконати геть не здатна. Чого ради дурити, пишучи "дев'ять", кажучи, будь сим, воно вірно разить вимову [dɛvjatʲ], коли така вимова є геть непитома? Яка є користь писати "один" чи будь яке слово з /о/ без наголосу на початку слова, коли в тім самім такім слові, коли воно йде після слова з голосним на кінці, на місці /о/ вже йме бути не звук [о], а звук [w~u̯~o̯]? Що, писати "вдин"? Чимало дурнів тут же се буде читати яко [vdɨn]. Читати писане чинним письмом (найскоріше, читати й мовити криво) є може й легше, та мові шкодить. Кирилиця чинного руського письма не знає такої засади, коли одна літера би могла значити кілько різних звуків. В латиниці ж є така засада по мовах скрізь. Мене вже томить про те саме писати. Перше ніж вимагати писати чинним письмом – на шкоду передусім руській мові – дайте собі труду відати, що є фонема, що є звук фонеми (алофон), що є ряд алофонів, що є позиційна зумовленість рефлексації фонем, що є фонотактика, й як вона може впливати на рефлексацію фонеми. Хочете знати вимову слова, просіть її писати в МФА. Не розумієте знаки МФА, навчіться їх. А від мене халтуру не вимагайте.