Доповнення. Хоча я думав, що з наведених прикладів ця думка має бути досить ясна.
З особливою “вимогливістю”, недовірою я закликаю ставитися перш за все до слів, до значень яких записано наукові втямки. Той же “зеленець”: указано значення “хлорофіл”(вузький науковий утямок) – щонайбільша увага. Так само й “тяжище”/“тяжінь” у значенні “центр ваги”.
Поговорю-но я тут знову з самим собою. Просто мене дуже мало хто слухає й чує, якщо й читає.
Вище вже був приклад про “зеленець”. Знову слід у безнадії сказати: приклади. Ось подано переклади “тяжінь”, “тяжище” (https://slovotvir.org.ua/words/tsentr-vahy#t96826) до “центр ваги”, на підставі зокрема того, що ці слова є в цьому значенні в ЕСУМ. Не можу сказати, що я проти цих спроб. Але річ у чому: в ЕСУМі, як і в багатьох інших словниках, слова просто подаються зі значеннями без прикладів. Слово ж “зеленець” доводить те, про що й так можна здогадатися: не повсякчас значення слів (особливо “дуже говіркових”, як я їх називаю (див. https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/hovirkovi-movni-yavyshcha-slovoformy-slova-y-koreni), а це належить саме до таких) визначені й подані правильно. Отже, я знову закликаю всіх перевіряти подані значення слів, шукати приклади, а якщо таких немає – ставитися з розумною недовірою до цих слів
З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
- Пояснення Української через Українську. Майже повсякчас наша Мова самодостатня. Словотвір – розробка для сприянню Української-таки Мови. Тому закликаю пояснювати всі слова, і наші, і чужі, їх значення, відтінки й різницю значень, через Українську, так, ніби ніхто не знає ніякої іншої мови. Причини: 1. Особисто для мене це просто глум і безглуздя, коли на сайті для “виручення” й розвитку Української Мови значення й різницю значень слів Української-таки Мови пояснюють через чужу мову (англійську, латинську тощо); 2. Не всі, я вважаю, достатньо знають хоч би й англійську, щоб розуміти всі значення, відтінки значень і різницю слововжитку.
- Обговорення перекладу – під відповідним перекладом (так, я знаю, що я сам багато разів порушував це неписане правило. Тут мова не про порушників, а про порушення). Тобто якщо учасник А додає переклад, він або може бути відповідним, або не може бути відповідним. І доводити можливість/неможливість перекладу слід “по суті”. Тобто умовний учасник Б має, якщо вважає переклад учасника А невідповідним, доводити це на підставі інших слів, утворених раніше (не на Словотворі) , словників, посилань на довідники, мовознавчі роботи, незалежно від інших перекладів учасника А. Учасник А так само повинен доводити відповідність свого перекладу без зайвих посилань на інші переклади користувача Б, на основі справжніх доказів. Авжеж, можуть бути виняткові випадки, і тоді, наводячи переклад іншого користувача як доказ, краще про той, інший, переклад написати під ним, іншим, а потім дати посилання. Має обговорюватися переклад, а не особи, діяльність учасників.
- І це я вже писав, і це було знехтувано. Пояснення. Як я не раз казав, “мінусик” без пояснення – тільки засмічення потоку “останніх подій”. Будь-яке наукове (абло хоч близьке до нього) обговорення, суперечка має бути висуванням доказів і спротидоказів. Якщо учасник Б вважає, що переклад учасника А невідповідний, він (учасник Б), висловлюючи незгоду, має дати докази, щоб, у разі неправоти учасника Б учасник А зміг заперечити його(учасника Б) докази. А інакше що заперечувати, якщо доказів просто немає? Наприклад: “не відповідає значенню” (і непогано б указати: (чуже слово) значить (це), а (поданий переклад) значить (інше)), “невластиве звукосполучення” (і вказати його), “неможливий словотвір” (і вказати, що саме, на думку відписника, неможливе), “надто говіркове”, “(теж) перейняте”, “застаріле/відмерле(значення)”.
- Смайлики мають уживатися тільки як доповнення до пояснення, наведення доказів, висловлення думки щонайменше, повідомлення не повинне складатися переважно або й тільки зі смайликів (ба більше, особисто я вважаю, що якщо їх просто заборонити, то Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще).
- Відповідати на все по суті, на поданий переклад, подані твердження.
Прошу відповідати на мої пропозиції по суті за наведеними вище правилами
О, д. Роман вже правила придумав і вимагає їх від инших 🙄🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще — Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане кращИм.
У Вас в голові москвинська мова, москвинський синтаксис, тому й такі помилки.
Не смайлики, а пички. Іноді вони красномовніші за будь-які слова 🤷♂️
Хто як хоче, так і висловлює свою думку щодо будь-якого слова. Він/вона не зобов’язаний пояснювати, чому поставив мінус чи вліпив якусь пичку 😄
Зробіть, будь ласка, переглянуті слова
Гарна думка, цікаво де їх відображати — на сторінці користувача чи на кожній сторінці слова?
Можна і там, і там — особливо зручно було б мати пошук переглянутого на сторінці користувача. Нині все переглянуте тримаю відкритим у сафарі…
З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
Висуваю в розділі “правила” до “Причин перенесення слів до Чистилища” додати щось виду “тузем’я”/“чужий питомий утямок”. Наприклад:
Дозвольте нагадати (хоча я кілька разів переконався, що марно), що ми тут зібралися не для того, щоб підібрані відповідники/замінники чужих слів уживати “між собою”, а, за задумом, для того, щоб ці слова поширювалися, і, у мріях, замінювали собою чужі. Для того, щоб інші мовці, що не належать до нашої спільноти, хоча б могли вживати наші переклади, вони мають їх розуміти. Як хтось може вживати якесь слово, якщо не може його прочитати? Окрім того, як я вже не раз писав, незрозуміле, “дивне” письмо може “відлякувати”, однаджувати, одштовшувати інших загалом.
Ярослав
А в першому читати як? Зараз там або [ў], або [у] і розрізнено, коли як читати. Так, ми й тепер багато чого не позначаємо, трохи жаль що з В змішане, але ваше це якась зміна аби змінити ще й вивернути, краще не зробили. Це та схожі чергування мабуть варто показувати, щоб пам’ятати що там різне. Ну і в другому чомусь тільки чужі [ў] позначаєте, але не свої (до речі, там то мабуть треба так читати, а от третє сумнівно, якщо в українській такого ніде нема, то й в чужих назвах мабуть не варто, тому вже й писати В)
А ще Вашингтона ми не з тією голосною, яка в англійській, вимовляємо, мабуть через це й не думаємо, що там w, вже цілком передачу реформуйте
Кому показувати, навіщо?
Пишемо одну букву! Це зручно!
Вимовляємо від ситуації, тобто як зараз.
Спробуйте працювати зі словниками. Коли шукаєш на букву В, а тобі пишуть, що слово треба шукати на букву У. І навпаки.
Тобто вимовляємо як нині, пишемо одну букву, а не дві.
Там, де нема варіантів, пишемо У чи В
Добродії учасники, після кількох місяців напруженої роботи, неймовірних зусиль, відвертого забуття з лінню і кількох спроб самогубства, дозвольте винести на ваш суд плід чорнового перекладачи письма добродія Єлисія людською мовою. Безперечно, в ньому безліч недоліків, належить зробити в кількадесят разів більше, але я вважаю, що початок можна вважати покладеним.
Письмо добродія Єлисія:
“Nagadaiõ cyto vuituiceigne (definition) yna dana slova ceastieyche neigy ni ne e conecyno tóge cyto vuiznaca’ho (it’s denotation). I tout, u razie slova concern, vuituiceigne e cde xirye za vuiznacõ. Otge naiti yno slovo za vuituiceignemy e cde teagye neigy za vuiznacoiõ, tomou cyto vuiznaca e, he pràvilo, corotjcha. Tomou’my i cazau na perveisne znaceigne vuiznacui, cyto œd yeoho bui moglo bouti legche naiti slovo. I ne zabõdymo cyto lioudsca móuva, rodovo, he pràvilo, ne e dosta èmca samoiõ lixye vuiznacoiõ œdcreatati usiex znaceign vuituiceigna — izvuitchayno e za imeamy puœimou odin yacuy prõg (na pr., veat. ‹письмо› ‘a letter’ œd pisati [na listie], a rous. ‹list› ‘a letter’ œd ‘a leaf ( = sheet) [of paper]’, xotcha i tam i tam e ugornõto i ‘list’ i ‘pisati’). I ceasto e vuibier tacoho prõga e uzteagylivo néptchovan (‘relatively arbitrary’). Na pr., entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union, tc., tó use, berõtchi xiroco, e tó samo, u ròzoumiegnie cyto ou usiex sõty izpuœlnui prõgui: ‘dielo / dieyalnœsty’, ‘vedeigne / derjagne diela’, ‘izpuœlnœsty, gromadnœsty’, ‘sporeigne, polon’, ‘struœynœsty, readnœsty’. Holding e, yz pogleadou móuvui, u istotie ta sama ‘firma’, ino odino œd germanscoho corene a drougoe latinscoho. Entreprise e (cerpanuy pereclad phranoçscoho *underneman, hi eagl. ‹undertaking›) inche imea za business, i tóge concern. U slovax conglomerate i company e izpuœlna vuiznaca gromadnœsty, izpuœlnœsty (por. i znaceigna rous. sluœu na ‹seab[e]r•›). Simy vedõ do toho cyto na cuœlco usya ta imena sõty néptchovana, i e yix coupa tuix imén, tó naiguœdnieyche i ‘cielieyche’ (safest) riecheigne bui boulo uzeati tó slovo u (d.-)rousscie cyto vuiznacoiõ naiblizje legity [perveisnomou] znaceignou slova concern *‘relation to matter-business, a matter to be dealt with’. Inacche pac mogé bouti teagyco œdocremiti œd inchuix sluœu, he otó company, conglomerate, holding, association, firm tc. Ya pocui ne viemy cyto za slovo bui tó boulo nailiepche, ta esmi pèuen cyto dóugyno e postoyati, atge i eagl. concern e œd prostoho puœima, cyto izpuœlen e usiem móuvam.”
Перебуквування:нагадаю что витичіннє (дефинитьон) іна дана слова чястійше ніж ни не є конечно тоже что визнака’го (ит’с денотатьон). і тут, у разі слова кончерн, витичіннє є кде ширє за визнаку. отже найти іно слово за витичіннєм є кде тяже ніж за визнакою, тому что визнака є, ге прàвило, коротжша. тому’м і казав на первісне значіннє визнаки, что від єого би могло бути легше найти слово. і не забудьмо что людска мова, родово, ге прàвило, не є доста ємка самою лише визнакою відкрятати усіх значіннь витичіння — ізвичайно є за ім’ям пійму один якуй пруг (на пр., в’ят. ‹письмо› ‘а леттер’ від писати [на листі], а рус. ‹лист› ‘а леттер’ від ‘а ляф ( = сгеет) [оф папер]’, хоча і там і там є угорнуто і ‘лист’ і ‘писати’). і чясто є вибір такого пруга є узтяжливо непчован (‘релативель арбитрарь’). на пр., єнтреприсе, компань, фирм, бусинесс, организатьон, кончерн, голдинг, конгломерате, уньон, тк., то усе, беручи широко, є то само, у розумінньі что у усіх суть ізпілни пруги: ‘діло / діялність’, ‘ведіннє / держаннє діла’, ‘изпілність, громадність’, ‘споріннє, полон’, ‘стрійність, рядність’. Hолдинг є, із погляду мови, у істоті та сама ‘фирма’, іно одино від жерманского корене а другое латинского. Eнтреприсе є (черпануй переклад пграноцского *ундернеман, ги ягл. ‹ундертаkинг›) інше ім’я за бусинесс, і тоже кончерн. у словах конгломерате і компань є ізпілна визнака громадність, ізпілність (пор. і значіння рус. слів на ‹сяб[е]р•›). сим веду до того что на кілко уся та імена суть непчована, і є їх купа тих імен, то найгіднійше і ‘чілійше’ (сафест) рішіннє би було узяти то слово у (д.-)русщі что визнакою найблизже лежить [первісному] значінню слова кончерн *‘релатьон то маттер-бусинесс, а маттер то бе дялт wитг’. інакше пак може бути тяжко відокремити від інших слів, ге ото компань, конгломерате, голдинг, ассочятьон, фирм тк. я поки не вім что за слово би то було найліпше, та єсми певен что довжно є постояти, атже і ягл. кончерн є від простого пійма, что ізпілен є усім мовам.
Окреме значення це мабуть трохи сильно сказано, просто зневажливе, пародійне, так багато з чим можна, хоча й справді саме це часто. І нахрюк
Інсайд зараз має кілька значень: викид секретної або доступної інформації; (нове) недостовірний викид секретної або доступної інформації.
Для першого значення слід підібрати відповідник, а для другого значення використовується жартівливе — нахрюк.
Ярослав
А в першому читати як? Зараз там або [ў], або [у] і розрізнено, коли як читати. Так, ми й тепер багато чого не позначаємо, трохи жаль що з В змішане, але ваше це якась зміна аби змінити ще й вивернути, краще не зробили. Це та схожі чергування мабуть варто показувати, щоб пам’ятати що там різне. Ну і в другому чомусь тільки чужі [ў] позначаєте, але не свої (до речі, там то мабуть треба так читати, а от третє сумнівно, якщо в українській такого ніде нема, то й в чужих назвах мабуть не варто, тому вже й писати В)
А ще Вашингтона ми не з тією голосною, яка в англійській, вимовляємо, мабуть через це й не думаємо, що там w, вже цілком передачу реформуйте
Буква Ў потрібна, але не для того, як описав це п. Культурний абориген. Вона потрібна ось в яких випадках:
ХАБАТА́РНЯ «завод для вичинки козячих шкір» ЕСУМ: не зовсім ясне
Чому не від псл. xab- «різати, рубати, бити»?
Стою на асфальте я, в лыжи обутый:
То ли лыжи не едут, то ли я еб…тый
Це цитата з москвинського віршика.
Хочете перекладати ще й їхні віршики? Вперед! Але, гадаю, не на цьому майданчику 🤷♂️
Вилучено «жоновикручування», друге «безвір’я» та набір букв, дякую 👍
Леве, приберіть, будь ласка, ці сторінки:
https://slovotvir.org.ua/words/sygareta
Вже є сигарета
https://slovotvir.org.ua/words/kvartyrka
Мова йде про кватирку, а така сторінка вже існує
https://slovotvir.org.ua/words/yin-i-yan
Тут нема чого перекладати
https://slovotvir.org.ua/words/gonts
Нема потреби перекладати ще й маловідомі говіркові слова
До речі, хотів запитати вас, Єлисію, які словники поможуть оволодіти вашим письмом?
Tacoho slœunica, yasna riecy, néyma. Mojõ liepche œdpoviesti na Vasche puitagne?
Де можна знайти правильну руську вимову, а не примітивну літературну?
Se e izcladnieyche puitagne. 0u rousscoyui móuvui ne e odina vuimóuva. Viedgiyscui e dvie golóunœi vuimóuvui, a tó: pœudenno-zaxœdna ta pœunœcyno-boselna. Pac yz yix e slied vuidieliti ocremo voluinscõ ta lémcœuscõ, tomou cyto onie’ste postalie dougye dauno.
Meidj pœudenno-zaxœdnoiõ ta pœunœcyno-boselscoiõ vuimóuvama e ci malo sõttyevuix rœzniç. U tœmy, na cœlco na zeimniçax pœudenno-zaxœdnuix nariecy bie ròzvitoc zveagoslœunuix postõpœu cde tõgiy i uneusl e naivuiraznieychi uzveagoslœunui prõgui u rousscõ móuvõ, tó slied pocladati pœudenno-zaxœdnõ vuimóuvõ za nailiepchõ. Nagadaiõ cyto pœltausca vuimóuva perveisno teagné do boselscoyui ceasti pœunœcyno-boselcoscoyui vuimóuvui, a ne do uzxœdnoyui vuimóuvui. Uzxœdna vuimóuva e tam xiriela dougye pœzdno. Prava perveisna pœltausca vuimóuva bui boula cde blizjcha vuimóuvie Cernigœuscinui ci Cuyéüscinui, i onui ne sõty tacui yac nuinie e propisana yzteagacyna (standard) vuimóuva. Za naiuzœrçevieychõ vuimóuvõ ya pocladaiõ carpatscõ, tomou cyto u ney e nailiepche zaxovano ròzrœzneigne pitimuix rousscuix zveagymén.
Будь ласка, видаліть усі недоречні відписи, не спонукайте мене непокоїти впорядників
Будь ласка, почніть з себе
Будь ласка, видаліть усі недоречні відписи, не спонукайте мене непокоїти впорядників
Видаляйте зайвослів’я й читайте Шевельова (хоч я й не вірю, що з цього буде якесь діло)
Це Ви про вивсот, довивсот, визріляльник, підднобруньці, підденобруньці та інші неоковирні -бруньці? 🧐
А Ви, пане, самокритичний
> > “Органіка та похідні неможливо творити за допомогою похідних від дієслова жити з наростками -т-, -в-, бо дурня виходить.”
> > Які докази, обґрунтування? Ніяких, як завжди. Так, бачте, захотілося.
> >
> > “Достатньо прочитати Ваші переклади.” Згадка про які тут недоречна (через що прошу видалити цю ачтину повідомлення), бо мова тут зовсім про інше.
> > “А от якщо використати/вжити наросток -й-...” який тут ужити не можна, бо в “жити” -- “живу” -- “живе” -- “живи” тощо й інших загальнопоширених і прийнятих словоформах немає Й. А говіркові із Й *нічим* за значенням не відрізняються від поширених із В.
> > “... то за допомогою деетимологізації...” Спершу вивчіть, будь ласка, що таке “деетимологізація” й поясніть. Потім спробуйте пояснити, яким боком тут вона.
> > Далі, коли про це, вивчіть, спробуйте хоча б зрозуміти, які саме речовини належать до органічних. Дозвольте просвіжити пам’ять: “ А чи не могли б Ви, будь ласка (тут двом нічим зайнятися), дати цитату (або скрин), де добродій Ярослав просить у мене джерело на доказ того, що вода й кисень – неорганічні?
> > Так, був такий коментар.”
> > https://slovotvir\.org\.ua/toloka/rozrobka\-slovotvoru/shcho\-novoho/page\-7
>
> Я ж казав, що Ви так нічого не зрозуміли. Зате довивсот, пернописся і визріляльник, а ще суфікс j 🤭🤦🏻♂️
Прошу видалити цей відпис як такий, що не відповідає речі.
До речі, суфікс j https://goroh.pp.ua/Морфеміка/j, зокрема як умовний у словах “життя”, “зілля”, “пониззя”, “повіддя”, “роздоріжжя”, “насіння”, “узлісся”, “острішшя” (https://archive.org/details/istorychna\_fonoloh/istorychna\_fonoloh\_1/page/631/mode/1up?q=життя).
Видаляйте зайвослів’я й читайте Шевельова (хоч я й не вірю, що з цього буде якесь діло)
Приклади деетимологізації:
Ген, гени — жінка
Око — вікно
Хитрий — хист
Олово — олівець
Мскв.: горло — ожерелье
Пол.: czolo — naczelnik
Жити, життя — жиє, жию — жийний, жия, жиєнь, жиєць, нежийний
“Органіка та похідні неможливо творити за допомогою похідних від дієслова жити з наростками -т-, -в-, бо дурня виходить.”
Які докази, обґрунтування? Ніяких, як завжди. Так, бачте, захотілося.“Достатньо прочитати Ваші переклади.” Згадка про які тут недоречна (через що прошу видалити цю ачтину повідомлення), бо мова тут зовсім про інше.
“А от якщо використати/вжити наросток -й-…” який тут ужити не можна, бо в “жити” – “живу” – “живе” – “живи” тощо й інших загальнопоширених і прийнятих словоформах немає Й. А говіркові із Й нічим за значенням не відрізняються від поширених із В.
“… то за допомогою деетимологізації…” Спершу вивчіть, будь ласка, що таке “деетимологізація” й поясніть. Потім спробуйте пояснити, яким боком тут вона.
Далі, коли про це, вивчіть, спробуйте хоча б зрозуміти, які саме речовини належать до органічних. Дозвольте просвіжити пам’ять: “ А чи не могли б Ви, будь ласка (тут двом нічим зайнятися), дати цитату (або скрин), де добродій Ярослав просить у мене джерело на доказ того, що вода й кисень – неорганічні?
Так, був такий коментар.”
https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/shcho-novoho/page-7
Я ж казав, що Ви так нічого не зрозуміли. Зате довивсот, пернописся і визріляльник, а ще суфікс j 🤭🤦🏻♂️
“Органіка та похідні неможливо творити за допомогою похідних від дієслова жити з наростками -т-, -в-, бо дурня виходить.”
Які докази, обґрунтування? Ніяких, як завжди. Так, бачте, захотілося.
“Достатньо прочитати Ваші переклади.” Згадка про які тут недоречна (через що прошу видалити цю ачтину повідомлення), бо мова тут зовсім про інше.
“А от якщо використати/вжити наросток -й-…” який тут ужити не можна, бо в “жити” – “живу” – “живе” – “живи” тощо й інших загальнопоширених і прийнятих словоформах немає Й. А говіркові із Й нічим за значенням не відрізняються від поширених із В.
“… то за допомогою деетимологізації…” Спершу вивчіть, будь ласка, що таке “деетимологізація” й поясніть. Потім спробуйте пояснити, яким боком тут вона.
Далі, коли про це, вивчіть, спробуйте хоча б зрозуміти, які саме речовини належать до органічних. Дозвольте просвіжити пам’ять: “ А чи не могли б Ви, будь ласка (тут двом нічим зайнятися), дати цитату (або скрин), де добродій Ярослав просить у мене джерело на доказ того, що вода й кисень – неорганічні?
Так, був такий коментар.”
https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/shcho-novoho/page-7
> > Раніше я писав (https://slovotvir\.org\.ua/toloka/slovotvirni\-pytannia/namit\-tsil\-meta\) про те, якими мали би бути слова відповідно до нашого наміту (плану), як його розумію я. Якщо коротко: я вважаю, що наші переклади тут загалом(!) мають якусь надію замінити чужі слова або хоча б поширитися в Мові тільки якщо будуть зрозумілі хоча б частково. Тут я хотів би частково повторити, а також розширити й доповнити цю думку, а ще -- висунути деякі “правила” й закликати до їх додержання.
> > Не раз я писав про “говіркові”, “дуже/надто говіркові” явища, слова. Дозвольте мені пояснити свою думку й узагальнити: я не раз бачив нерозуміння її.
> > Засторога: я нізащо не пишу це “проти когось”, як могло би природно здатися тим, хто схильний до того, що, на мою думку, можна назвати зловживанням способом словотворення, про який нижче піде мова.
> > І. “(Дуже/надто) говірковими” словами/коренями я називаю:
> > 1) малопоширені слова й похідні (“косів”, https://slovotvir\.org\.ua/words/fioletovyi\)\, що, маючи досить поширений корінь, мають значення, яке значно відрізняється від поширеного значення/поширених значень цього кореня. Розгляньмо наведене слово “косів” (я не знаю, чому воно утворене саме так, тут мова про інше; так само відкладімо питання, чи передає це слово значення): це слово має загальнопоширений корінь -кос- (“косити”). А ось слово “кос” і деякі схожі (https://goroh\.pp\.ua/Етимологія/кос\#7394\) у значенні “півники” (квіти: названі від “-кос-” через подібність листя до коси за формою) малопоширене, якщо не сказати дуже малопоширене; якщо не знаєш, не здогадаєшся, що “кос” -- це “півник”, і “косовий” -- “фіолетовий”. Тобто малопоширене слово з далеким значенням від загальнопоширеного кореня в ньому.
> > Важливе зауваження: питання, що робити, якщо деяке говіркове слово -- єдине відоме наше на позначення деякого втямка (який називаємо чужим словом) досить неоднозначне. Я не виключаю, що “косів” чи то “косовий” належить до таких. Це просто приклад у загальному випадку;
> > 2) слова з (дуже) малопоширеними (зокрема (майже) вимерлими, коли слово мало того що було непоширене, то ще й відмерло, забулося) коренями. Приклад: “бахот” у значенні “розширення”/“роздування”. Утворене воно зворотньо на підставі засвідченого слова “ бахтáти “буйно рости” (ЕСУМ, I-153;”. Походженнєво пов’язане з “бухнути” (розбухати). Наскільки я можу судити, слово “бахтати” якщо й є досі, то малопоширене, у межах невеликих земель. Особисто мені (через А в корені) ніяк не спало на думку пов’язувати цей “бахот” із “-бух-” (“бУхнути,” “розбухати”).
> > ІІ. “(Дуже/надто) говірковими явищами/словоформами” я називаю слова (і похідні), які цілком відповідають найпоширенішим формам, але відрізняються, наприклад, через особливості розвитку місцевого звуцтва(фонетики)/звучинства(фонематики). Приклади: “кирничина” https://slovotvir\.org\.ua/words/mineralna\-voda\#t81756\, “кирниченька” https://slovotvir\.org\.ua/words/vahina\#t14605\, “кИРнець” https://slovotvir\.org\.ua/words/mineral\#t81755\, “керва” https://slovotvir\.org\.ua/words/hematyt\#t72898\, “крІвець” https://slovotvir\.org\.ua/words/hematotsyt\#t70757\. Тобто це ті ж самі “криниця”/“кров”, тільки з місцевим розвитком звуцтва. Навіщо й намагатися тягти такі говіркові явища (які мають свої поширені відповідники, чи, точніше, які є місцевими звуцькими(фонетичними) відповідниками загальнопоширених коренів тощо) в загальну мову, змішуючи все докупи? Досить і того, що “ждати” й “держати” в загальній мові не знайдеш, а “наразі” на кожнім ступі.
> > ІІІ. Я вирішив виділити окремо говіркові словоформи (і, відповідно, похідні) загальнопоширених слів. https://slovotvir\.org\.ua/words/orhanichnyi\-rechovynnytstvo (я вже мовчу про те, що першоджерело -- нерозуміння різниці словоформ зокрема “шити” (шиЮ, шиЄ) й “жити” (жиВу, жиВе)). “ЖиЄ”, “жиЮ” -- менш поширені (через що притягення їх і похідних було б нав’язуванням більшості слів, тим більше із Заходу на Схід, явищ і словоформ меншості) говіркові словоформи, яким цілком (без найменшої різниці в значенні) відповідають значно поширеніші нормативні “жиВу”, “жиВе” тощо відповідно.
> > Висновок: я закликаю уникати спроб притягнути в загальну мову говіркові корені, слова, звуцькі явища й словоформи
>
> Поверніть д. Роману спирт 😝
Прошу видалити це повідомлення як пустослівне
Д. Романе, ще раз спробую розтлумачити, хоча це як горохом об стіну.
Органіка та похідні неможливо творити за допомогою похідних від дієслова жити з наростками -т-, -в-, бо дурня виходить. Достатньо прочитати Ваші переклади. А от якщо використати/вжити наросток -й-, то за допомогою деетимологізації можна утворити короткі гарні питомі слова: жия, жийний, нежийний, жиєць, жиєнь тощо.
Раніше я писав (https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/namit-tsil-meta) про те, якими мали би бути слова відповідно до нашого наміту (плану), як його розумію я. Якщо коротко: я вважаю, що наші переклади тут загалом(!) мають якусь надію замінити чужі слова або хоча б поширитися в Мові тільки якщо будуть зрозумілі хоча б частково. Тут я хотів би частково повторити, а також розширити й доповнити цю думку, а ще – висунути деякі “правила” й закликати до їх додержання.
Не раз я писав про “говіркові”, “дуже/надто говіркові” явища, слова. Дозвольте мені пояснити свою думку й узагальнити: я не раз бачив нерозуміння її.
Засторога: я нізащо не пишу це “проти когось”, як могло би природно здатися тим, хто схильний до того, що, на мою думку, можна назвати зловживанням способом словотворення, про який нижче піде мова.
І. “(Дуже/надто) говірковими” словами/коренями я називаю:
- малопоширені слова й похідні (“косів”, https://slovotvir.org.ua/words/fioletovyi), що, маючи досить поширений корінь, мають значення, яке значно відрізняється від поширеного значення/поширених значень цього кореня. Розгляньмо наведене слово “косів” (я не знаю, чому воно утворене саме так, тут мова про інше; так само відкладімо питання, чи передає це слово значення): це слово має загальнопоширений корінь -кос- (“косити”). А ось слово “кос” і деякі схожі (https://goroh.pp.ua/Етимологія/кос#7394) у значенні “півники” (квіти: названі від “-кос-” через подібність листя до коси за формою) малопоширене, якщо не сказати дуже малопоширене; якщо не знаєш, не здогадаєшся, що “кос” – це “півник”, і “косовий” – “фіолетовий”. Тобто малопоширене слово з далеким значенням від загальнопоширеного кореня в ньому.
Важливе зауваження: питання, що робити, якщо деяке говіркове слово – єдине відоме наше на позначення деякого втямка (який називаємо чужим словом) досить неоднозначне. Я не виключаю, що “косів” чи то “косовий” належить до таких. Це просто приклад у загальному випадку;- слова з (дуже) малопоширеними (зокрема (майже) вимерлими, коли слово мало того що було непоширене, то ще й відмерло, забулося) коренями. Приклад: “бахот” у значенні “розширення”/“роздування”. Утворене воно зворотньо на підставі засвідченого слова “ бахтáти “буйно рости” (ЕСУМ, I-153;”. Походженнєво пов’язане з “бухнути” (розбухати). Наскільки я можу судити, слово “бахтати” якщо й є досі, то малопоширене, у межах невеликих земель. Особисто мені (через А в корені) ніяк не спало на думку пов’язувати цей “бахот” із “-бух-” (“бУхнути,” “розбухати”).
ІІ. “(Дуже/надто) говірковими явищами/словоформами” я називаю слова (і похідні), які цілком відповідають найпоширенішим формам, але відрізняються, наприклад, через особливості розвитку місцевого звуцтва(фонетики)/звучинства(фонематики). Приклади: “кирничина” https://slovotvir.org.ua/words/mineralna-voda#t81756, “кирниченька” https://slovotvir.org.ua/words/vahina#t14605, “кИРнець” https://slovotvir.org.ua/words/mineral#t81755, “керва” https://slovotvir.org.ua/words/hematyt#t72898, “крІвець” https://slovotvir.org.ua/words/hematotsyt#t70757. Тобто це ті ж самі “криниця”/“кров”, тільки з місцевим розвитком звуцтва. Навіщо й намагатися тягти такі говіркові явища (які мають свої поширені відповідники, чи, точніше, які є місцевими звуцькими(фонетичними) відповідниками загальнопоширених коренів тощо) в загальну мову, змішуючи все докупи? Досить і того, що “ждати” й “держати” в загальній мові не знайдеш, а “наразі” на кожнім ступі.
ІІІ. Я вирішив виділити окремо говіркові словоформи (і, відповідно, похідні) загальнопоширених слів. https://slovotvir.org.ua/words/orhanichnyi-rechovynnytstvo (я вже мовчу про те, що першоджерело – нерозуміння різниці словоформ зокрема “шити” (шиЮ, шиЄ) й “жити” (жиВу, жиВе)). “ЖиЄ”, “жиЮ” – менш поширені (через що притягення їх і похідних було б нав’язуванням більшості слів, тим більше із Заходу на Схід, явищ і словоформ меншості) говіркові словоформи, яким цілком (без найменшої різниці в значенні) відповідають значно поширеніші нормативні “жиВу”, “жиВе” тощо відповідно.
Висновок: я закликаю уникати спроб притягнути в загальну мову говіркові корені, слова, звуцькі явища й словоформи
Поверніть д. Роману спирт 😝
Раніше я писав (https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/namit-tsil-meta) про те, якими мали би бути слова відповідно до нашого наміту (плану), як його розумію я. Якщо коротко: я вважаю, що наші переклади тут загалом(!) мають якусь надію замінити чужі слова або хоча б поширитися в Мові тільки якщо будуть зрозумілі хоча б частково. Тут я хотів би частково повторити, а також розширити й доповнити цю думку, а ще – висунути деякі “правила” й закликати до їх додержання.
Не раз я писав про “говіркові”, “дуже/надто говіркові” явища, слова. Дозвольте мені пояснити свою думку й узагальнити: я не раз бачив нерозуміння її.
Засторога: я нізащо не пишу це “проти когось”, як могло би природно здатися тим, хто схильний до того, що, на мою думку, можна назвати зловживанням способом словотворення, про який нижче піде мова.
І. “(Дуже/надто) говірковими” словами/коренями я називаю:
https://slovotvir.org.ua/words/em-itent
Крапку треба б прибрати
На Словотворі є чимало слів, які потребують зміни, виправлення, доповнення (звісно, коли з’явиться можливість у впорядників)
Наприклад, https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia.
Замінити визначення на: “Інфляція — зниження купівельної спроможності грошової одиниці”. Незалежно від виду(форми) грошей і причини
“Не вистачає кромих гілок, де можна було б додати: “нове вигадане слово на розсуд”, “для слів, що мають сумнівну/неправильну твору, до прикладу: Бог, що має бути Біг (але певні гісторичні події вплинули на це)” “
Дозвольте заперечити. Тут є діячі, для яких (не думаю, що дуже перебільшу) будь-який [мій] новотвір – погано, а наявності слова в будь-якому словнику (і байдуже, що в словнику так само багато новотворів, таких же спроб і явних помилок) досить, щоб не тільки подати слово, а й обстоювати його. Слово або можливе, або неможливе, або відповідне, або невідповідне, незалежно від походження та засвідченості/поданості в словниках
Зробіть, будь ласка, переглянуті слова
Гарна думка, цікаво де їх відображати — на сторінці користувача чи на кожній сторінці слова?
Прибрати можливість уподоблювати свої же переклади
Це — ні, вже десь обговорювалось — голос автора це теж голос, такі тут правила.
Бог, що має бути Біг
Думаю що можете додати це слово, треба лише в описі пояснити чому хочете перекласти.
Мати посилання на словники в самому сайті
Так, це було б добре, такі собі знаряддя перекладача — на сторінці перекладу відразу мати можливість шукати синоніми по різних словниках. Це велика задача.
Вилучено «жоновикручування», друге «безвір’я» та набір букв, дякую 👍
Не бируся змінювати значення,та буває варіанти слів потеребно доповнити для пошуковика,чи аби не створювати нові сторінки з тим же значенням ,але другим записом слова
Можливо додати функцію зміна та доповнення слова ,поўживач словотвору ,який має певну кількість голосів ,може підкоригувати сторінку слова ,які будуть доступні лише поўживачам за віконцем ,яко спойлер в манго сайтах.
І після підтвердження трьома чи більше поўживачами -зміни затверджуються .Якщо ці зміни зпотворюють значення,і поўживач двічі і більше разів зробив такі зміни ,то ця особа втрачає можливість корегування сторінками ,для заподіяння злоўживанню
Хех, ну 12 теж гарне число 😅
Хоча тоді питання, чому в російській цей суфікс -еньк- має паралельно форму -оньк-: Велико́хонький, Велико́нький, Вернё́хонький, Веселё́хонький і так далі. Також через сприйняття форм з -е- як польських?
https://r2u.org.ua/s?w=*онький&scope=rusb&dicts=all&highlight=on
Якщо правильно розумію, то це поєднання кількох суфіксів в один: -ець, -це, -я (мн. -ята) + -ький.
Яке походження цього слова? ЕСУМ подає дивну етимологію: очевидно, подібно до па́влик, другий римований компонент складеної назви равлик-павлик «слимак», пов’язаний з особовим чоловічим ім’ям Лавро́ у зменшувальних формах Ла́врик, [Ра́врик]; мотивація застосування цих особових назв до слимака неясна;
зіставляється також (Shevelov 358) з [рагля́к] «олень».
Питання ще стоїть
Дурниці це все.
1) Ў (у нескладотворче) нам не треба. На його місці пишеться В, і там у визначених положеннях і тільки в них вона позначає цей звук (або його глухий відповідник), ніякої неоднозначності немає.
2) “Спеціальна літера для чіткішого “й” у середині й на кінці слова.
Приклад:
“травень” “май”,
“край” - “крај”.
Чому потрібно:
Дозволяє розрізняти йотованість від твердого приголосного плюс “і”, розширює фонетичну палітру.”
?? Що за нісенітниці, вибачте, я прочитав? Як це розуміти? Що значить “читкіший “й””?
3) “Н (графема для твердого х)
Особливий звук між “г” і “x” -поширений у народних говірках.
Приклад:
“Ħліб” (між “гліб” і “хліб”),
“переĦрестя”.
Чому потрібно:
Українська має дуже багатий спектр горлових звуків, який нині “сплющено” в одну букву Χ.”
Що Ви маєте на увазі? [h]? [ɣ]? [ħ]? [χ]? Що б це не було, це звучина або /г/, або /х/. Букви передають звучини (фонеми), а не точні звуки. Ця буква зайва.
4) “É (наголошене е)
Літера для чіткого передавання наголошеного “е”, яке зараз змінюється на “і” або “є” у живій мові.
Приклад:
“село” - “séló” (де наголос чітко видно).
Чому потрібно:
Спрощує читання незнайомих текстів без помилок у наголошуванні.”
Знову не розумію. У багатьох говірках (і, виходить, у літмові, деякою мірою щонайменше, залежно від підходу) ненаголошені Е й И – одна звучина. А наголос, неждано, і так і нас є, і букви з ним окремими не вважаються.
5) “8 (дифтонг оу)
Стара візантійська літера, яка передає природне поєднання о у в одному знакові.
Приклад:
“д8мка” (думка),
“кольо”.
Чому потрібно:
Надає пишності письму, дає можливість зберігати дифтонги в поезії, співі, древніх текстах.”
Ніякого двозвука там немає й близько. Буква не треба.
Облиште хоч абетку, будь ласка! Куди словником не кинь – в абеткотворця попадеш
Як у білоруській: м’який перехідний звук між голосною й приголосною.
Приклад:
«ўсмішка», «лаўка», «правда».
Служить для передавання напівголосного «в», який зараз калічить милозвучність у зв’язках типу “вустами”, “вгорі”.
Чому потрібно:
Відновлює живу народну вимову, робить мову легшою для співу й декламації.
Спеціальна літера для чіткішого “й” у середині й на кінці слова.
Приклад:
“травень” “май”,
“край” - “крај”.
Чому потрібно:
Дозволяє розрізняти йотованість від твердого приголосного плюс “і”, розширює фонетичну палітру.
Н (графема для твердого х)
Особливий звук між “г” і “x” -поширений у народних говірках.
Приклад:
“Ħліб” (між “гліб” і “хліб”),
“переĦрестя”.
Чому потрібно:
Українська має дуже багатий спектр горлових звуків, який нині “сплющено” в одну букву Χ.
É (наголошене е)
Літера для чіткого передавання наголошеного “е”, яке зараз змінюється на “і” або “є” у живій мові.
Приклад:
“село” - “séló” (де наголос чітко видно).
Чому потрібно:
Спрощує читання незнайомих текстів без помилок у наголошуванні.
Стара візантійська літера, яка передає природне поєднання о у в одному знакові.
Приклад:
“д8мка” (думка),
“кольо”.
Чому потрібно:
Надає пишності письму, дає можливість зберігати дифтонги в поезії, співі, древніх текстах.
Не наважився поки подати це до загальних перекладів. Не сприйміть, будь ласка, за непристойнощі, просто мовознавство. Чи є якісь думки, який міг би бути питомий відповідник (може, з письменства) до поширеного в москвомережжі вислову “Чи то лижі не їдуть, чи то я (чогось не розумію)”? Бачив спроби від “Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті, летячи, Розбили душу?” і “Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було?”. Бо мені тут часто дуже треба
> пане Олисію, знайшов у Желехівського слово “желати”, “желанний”. Чи є це слово питомим?
Добре питання, пристаю. Думаю, питоме. Пов’язане з жало, жаль чи псл. žaliti «тліти, жевріти».
Пор. кортіти, бажати, прагнути.
> > пане Олисію, знайшов у Желехівського слово “желати”, “желанний”. Чи є це слово питомим?
>
> Чи є це слово питомим? — Чи питоме це слово?
> Пишіть, будь ласка, українськоюЦе і є українська. Цілком питомий зворот, який за відтінком значення може відрізнятися від под. до “чи питомий”
Давно кажу, українська Вам чужа, тому й пишете маячню
> > пане Олисію, знайшов у Желехівського слово “желати”, “желанний”. Чи є це слово питомим?
>
> Чи є це слово питомим? — Чи питоме це слово?
> Пишіть, будь ласка, українською
Це і є українська. Цілком питомий зворот, який за відтінком значення може відрізнятися від под. до “чи питомий”
пане Олисію, знайшов у Желехівського слово “желати”, “желанний”. Чи є це слово питомим?
Чи є це слово питомим? — Чи питоме це слово?
Пишіть, будь ласка, українською
пане Олисію, знайшов у Желехівського слово “желати”, “желанний”. Чи є це слово питомим? Фасмер у своєму товкуванні теж подає українську форму “жела́ти”, а от у Грінченка та ЕСУМ це слово відсутнє. Либонь на українських землях це слово було говірковим, рідковживаним, тому й зазначене лише у Желехівського? Чи може це наслідок язичія?
Заберіть спирт!
Ярославе, ви міри не знаєте, що у вас спирт відбирати треба? Суботній вечір, споживайте відповідально.
У мене не треба 🙈🙈🙈
Заберіть спирт!
Ярославе, ви міри не знаєте, що у вас спирт відбирати треба? Суботній вечір, споживайте відповідально.
