Надзвичайно коряво знаю ,та всеж
Один -ин . (вже не раз творила Кароліна з значенням одиниці)
Два- тва.( Досить поширене явище в слов’ян змінювати д - т замічав як в білорусів ,так і в чехів )
Три-дри
Чотири- цот (порівнювати можу лиш з квіт-цвіт)
П’ять- п’яд
Шість-шід (сісти ,але сидіти )
Сім-шім ( перехід с на шиплячу)
Вісім-їші/їсі (від кореня osmb з протезою й)
Дев’ять-дев
Десять - дце/дес
Одинадцять -ондце (стріба вторити одинадцять )
Дванадцять-твадце
Штучно криво ,але як відчит най буде .
Основне для чого це - на хімічні приставки - гекта,окта,гекса,моно…
Хтось знає? Можливо, Єлисій?
В жепете вводите їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .
Ти ба, дійсно перекладає. Хоча кілька тижнів тому, воно Мені не перекладало належним чином. Дякую. :-)
https://slovotvir.org.ua/users/ratty-more
:
“Нагадую, що вміст слова (definition) у певному слові частіше не є тотожним тому, що воно позначає (its denotation). І тут, у випадку слова concern, вміст ширший за позначення. Тому знайти відповідне слово за вмістом складніше, ніж за позначенням, адже позначення, як правило, коротше. Через це я й указав на первісне значення позначуваного — щоб від нього було легше знайти слово.
І не забуваймо, що людська мова зазвичай не здатна самою лише позначальною дефініцією повністю охопити всі значення змісту — зазвичай за іменами стоїть один певний «образ» (пор., наприклад, укр. «письмо» — ‘лист’ від «писати [на аркуші]», а рос. «лист» — ‘лист’ від ‘лист (аркуш) [паперу]’, хоча і там і там присутні й «лист», і «писати»). Часто вибір такого образу є відносно довільним.
Наприклад, entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union тощо — усе це, в широкому розумінні, те саме, оскільки всі вони виконують подібні функції: «справа / діяльність», «ведення / утримання справи», «спільність, зібрання», «об’єднання, спілка», «структурність, упорядкованість».
Holding, з мовного погляду, по суті та сама «фірма», тільки одне слово германського походження, а друге — латинського. Entreprise (калькований переклад франц. entreprise або нім. Unternehmen, англ. undertaking) — інша назва для business, так само як і concern. У словах conglomerate і company повніше виражено значення зібраності, спільності.
Усе це веде до того, що всі ці назви певною мірою умовні, і їх багато. Тому найзручнішим і «найбезпечнішим» рішенням було б узяти те слово в (давньо)руській мові, чия позначальна дефініція найближча до первісного значення слова concern — ‘відношення до справи, справа, якою слід займатися’.
Інакше може бути важко відмежувати його від інших слів — як-от company, conglomerate, holding, association, firm тощо. Я поки що не знаю, яке слово було б найкращим, але певен, що воно повинне існувати, адже й англійське concern походить від простого поняття, притаманного всім мовам”
В жепете вводите їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .
За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .
Додам ще, що буква “ф” використовується, в основному, в словах іншомовного походження.
Уже тривалий час існують розбіжності в поглядах щодо доречності використання латинки.
Отже, просте запитання, добродії учасники: чи спричиняє для вас латинка, зокрема добродія Єлисія, відчутні незручності, зокрема щодо хуткості читання та/або розуміння?
Латинку Юрка Зеленого Я розумію менш-більш, а латинку Олисія Поруша (користувача, чиє ім’я написане івритом) Я взагалі не розумію.
Російська рідна для більшості українців
Не погоджуюсь. Те, що російська досить поширена й разом з нею ускладнення (комплекс) меншовартості серед українців, то це правда. А те, що російська є рідною для більшості українців - це навряд. До того ж значна частина українців є нащадками переселенців з російської глибинки, які замінили собою українців, загиблих внаслідок голодоморів 1933, 1920 (точно не знаю) та 1946 (точно не знаю).
Добродії учасники, після кількох місяців напруженої роботи, неймовірних зусиль,
відвертого забуття з ліннюі кількох спроб самогубства, дозвольте винести на ваш суд плід чорнового перекладачи письма добродія Єлисія людською мовою. Безперечно, в ньому безліч недоліків, належить зробити в кількадесят разів більше, але я вважаю, що початок можна вважати покладеним.
Письмо добродія Єлисія:
“Nagadaiõ cyto vuituiceigne (definition) yna dana slova ceastieyche neigy ni ne e conecyno tóge cyto vuiznaca’ho (it’s denotation). I tout, u razie slova concern, vuituiceigne e cde xirye za vuiznacõ. Otge naiti yno slovo za vuituiceignemy e cde teagye neigy za vuiznacoiõ, tomou cyto vuiznaca e, he pràvilo, corotjcha. Tomou’my i cazau na perveisne znaceigne vuiznacui, cyto œd yeoho bui moglo bouti legche naiti slovo. I ne zabõdymo cyto lioudsca móuva, rodovo, he pràvilo, ne e dosta èmca samoiõ lixye vuiznacoiõ œdcreatati usiex znaceign vuituiceigna — izvuitchayno e za imeamy puœimou odin yacuy prõg (na pr., veat. ‹письмо› ‘a letter’ œd pisati [na listie], a rous. ‹list› ‘a letter’ œd ‘a leaf ( = sheet) [of paper]’, xotcha i tam i tam e ugornõto i ‘list’ i ‘pisati’). I ceasto e vuibier tacoho prõga e uzteagylivo néptchovan (‘relatively arbitrary’). Na pr., entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union, tc., tó use, berõtchi xiroco, e tó samo, u ròzoumiegnie cyto ou usiex sõty izpuœlnui prõgui: ‘dielo / dieyalnœsty’, ‘vedeigne / derjagne diela’, ‘izpuœlnœsty, gromadnœsty’, ‘sporeigne, polon’, ‘struœynœsty, readnœsty’. Holding e, yz pogleadou móuvui, u istotie ta sama ‘firma’, ino odino œd germanscoho corene a drougoe latinscoho. Entreprise e (cerpanuy pereclad phranoçscoho *underneman, hi eagl. ‹undertaking›) inche imea za business, i tóge concern. U slovax conglomerate i company e izpuœlna vuiznaca gromadnœsty, izpuœlnœsty (por. i znaceigna rous. sluœu na ‹seab[e]r•›). Simy vedõ do toho cyto na cuœlco usya ta imena sõty néptchovana, i e yix coupa tuix imén, tó naiguœdnieyche i ‘cielieyche’ (safest) riecheigne bui boulo uzeati tó slovo u (d.-)rousscie cyto vuiznacoiõ naiblizje legity [perveisnomou] znaceignou slova concern *‘relation to matter-business, a matter to be dealt with’. Inacche pac mogé bouti teagyco œdocremiti œd inchuix sluœu, he otó company, conglomerate, holding, association, firm tc. Ya pocui ne viemy cyto za slovo bui tó boulo nailiepche, ta esmi pèuen cyto dóugyno e postoyati, atge i eagl. concern e œd prostoho puœima, cyto izpuœlen e usiem móuvam.”
Перебуквування:нагадаю что витичіннє (дефинитьон) іна дана слова чястійше ніж ни не є конечно тоже что визнака’го (ит’с денотатьон). і тут, у разі слова кончерн, витичіннє є кде ширє за визнаку. отже найти іно слово за витичіннєм є кде тяже ніж за визнакою, тому что визнака є, ге прàвило, коротжша. тому’м і казав на первісне значіннє визнаки, что від єого би могло бути легше найти слово. і не забудьмо что людска мова, родово, ге прàвило, не є доста ємка самою лише визнакою відкрятати усіх значіннь витичіння — ізвичайно є за ім’ям пійму один якуй пруг (на пр., в’ят. ‹письмо› ‘а леттер’ від писати [на листі], а рус. ‹лист› ‘а леттер’ від ‘а ляф ( = сгеет) [оф папер]’, хоча і там і там є угорнуто і ‘лист’ і ‘писати’). і чясто є вибір такого пруга є узтяжливо непчован (‘релативель арбитрарь’). на пр., єнтреприсе, компань, фирм, бусинесс, организатьон, кончерн, голдинг, конгломерате, уньон, тк., то усе, беручи широко, є то само, у розумінньі что у усіх суть ізпілни пруги: ‘діло / діялність’, ‘ведіннє / держаннє діла’, ‘изпілність, громадність’, ‘споріннє, полон’, ‘стрійність, рядність’. Hолдинг є, із погляду мови, у істоті та сама ‘фирма’, іно одино від жерманского корене а другое латинского. Eнтреприсе є (черпануй переклад пграноцского *ундернеман, ги ягл. ‹ундертаkинг›) інше ім’я за бусинесс, і тоже кончерн. у словах конгломерате і компань є ізпілна визнака громадність, ізпілність (пор. і значіння рус. слів на ‹сяб[е]р•›). сим веду до того что на кілко уся та імена суть непчована, і є їх купа тих імен, то найгіднійше і ‘чілійше’ (сафест) рішіннє би було узяти то слово у (д.-)русщі что визнакою найблизже лежить [первісному] значінню слова кончерн *‘релатьон то маттер-бусинесс, а маттер то бе дялт wитг’. інакше пак може бути тяжко відокремити від інших слів, ге ото компань, конгломерате, голдинг, ассочятьон, фирм тк. я поки не вім что за слово би то було найліпше, та єсми певен что довжно є постояти, атже і ягл. кончерн є від простого пійма, что ізпілен є усім мовам.
Киньте, будь ласка, посилання (URL) на Ваш застосунок (якщо це web-додаток), або залийте Ваш застосунок на безплатний снопообмінник (файлообмінник) і дайте посилання на той застосунок у снопообміннику. Ваш застосунок хоч і кривий, але перекладає досить добре.
Шче трохи подумавши, спростив до:
Шче трохѝ подумавши, спростиу до:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Ё,ё Є,є Ж,ж З,з Ии І,і
К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Фф Х,х
Ц,ц Ч,ч Ш,ш Ь,ь
31 буква + 10 особливих позначень
А́,а́ - а наголошене
Ў,ў походить из ‹в› и відповідає нинішньому ‹у› або ‹в›
У,у так само, але походить з ‹оу›. Також може бути вжито як дифтонг: воук (моск. волк), поук (моск. полк), Боугаршчина (моск. Болгария), купиу (моск. купил)
Ꙅ,ꙅ - га - відповідає H,h
Ёё - йо - відповідає ‹eo›, тобто ‹е›, шчо в литературній перейшло в ‹о›
Є,є - е широке - відповідає ‹ei›, ‹eu› (є́ за ei, є̀ за eu), тобто ‹е›, шчо перейшло в ‹і› в литературній.
И,и є нинішнє ‹и› або ‹й›
І,і походить из ‹ѣ›. Між голосними може бути ‹й›
О,о може бути мовлено як w: наопакѝ (нині навпаки), онук (нині онук або внук)
Ꙍ,ꙍ - о широке - відповідає ‹œ›, тобто ‹о›, шчо перейшло в ‹і› чи ‹о› чи й ‹у› в литературній.
Ц,ц - ця - м’який, твердне перед ‹е›: крѝница, крѝнице-крѝниченько
Додаткові букви (на передачу голосних, відсутніх у литературній):
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
у̀ - õ
ьа̀ - ea
Як на мене, доладна абетка. Я б тілько ще запровадив осібні букви на “дж” і “дз” та осібні букви на мнякі “д”, “,т”, “з”, “с”, “дз”, “ц”, “р”, “л”, “н” – на взір сербських “љ” і “њ”, а “ь” забрав би геть. А буква “й”, мені здається, так само непотрібна. Чи не вистачить самої “и”?
А,а Б,б В,в Г,г Д,д
Е,е, Ж,ж З,з Ґ,ґ
И,и І,і
Й,й К,к Л,л М,м Н,н
О,о П,п Р,р С,с Т,т
У,у Х,х
Ш,ш ь (|)Букву “є” можна замінити буквосполученням “йе”, або “ье”; “ї” - “йі”; “ф” - “хв”; “ц” - “тс”; “ч” - “тш”; “щ” - “штш”; “ю” - “йу”, або “ьу”; “я” - “йа”, або “ьа”.
(|) - буква “3,14зда” (стосовно цієї букви Я жартую). Стосовно інших букв - це лише пропозиція. Через те, що в нашій мові багато зайвих букв, Я не можу уявити, замість якої букви на російській розкладці у Мене має бути “ґ”.П. Н. Завдяки такій абетці відпадає потреба в апострофі.
А,а Б,б В,в Г,г Д,д
Е,е, Ж,ж З,з Ґ,ґ
И,и І,і
Й,й К,к Л,л М,м Н,н
О,о П,п Р,р С,с Т,т
У,у Х,х
Ш,ш ь (|)
Букву “є” можна замінити буквосполученням “йе”, або “ье”; “ї” - “йі”; “ф” - “хв”; “ц” - “тс”; “ч” - “тш”; “щ” - “штш”; “ю” - “йу”, або “ьу”; “я” - “йа”, або “ьа”.
(|) - буква “3,14зда” (стосовно цієї букви Я жартую). Стосовно інших букв - це лише пропозиція. Через те, що в нашій мові багато зайвих букв, Я не можу уявити, замість якої букви на російській розкладці у Мене має бути “ґ”.
П. Н. Завдяки такій абетці відпадає потреба в апострофі.
Ni, “ * ějьjь ” het’ neyma. Xotcha Vui silyma xotchete pisati tõ œdsporõdõ (reconstruction) izxodgeinscui (conventionally) — ceastymi iz pisymenami bóulgariçui (‹ь, ъ›), ci ‹ě›, ta tó Vas, gadaiõ, i muility, atge za ‹jь› ne vidite * s+j(+G) → /ʃ/ u, na pr.: * ‹riedj› * |ri͡ed͡ʒ| ← * rēd-yus proti ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| ← * rēd-yus + -yu, a coli pisiéte œdsporõdõ he ‹jь›, to yz yeï e ne vidco œdcui /ʃ/ u ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| e. Crœmy toho, e treba ròzoumieti oge drougoe /j/ u /ɪj/ u, na pr.: ‹boliy (a better, a bigger), mniy/mèniy (a lesser), veliy (a bigger, a greater), riedgiy (a rearer, a more liquid), liepliy, slabliy ( : slabiey), xoudgiy, goriy (a worse)› tc., e yz /•ɪj/ ← /•j+•əj/, ← * -yu(s) + * -yu, cde drougoe * -yu e utorinno, sb., perviesnui sõty tvarui: * bol-yus → * /bʉ͡ɶl+ʲ = bʉ͡ɶʎ/ (bóulgariçeiõ bui boulo: * ‹бꙍл̑ъ›, ‹л̑› = /lʲ/, ‹ъ› = */ɵ/, ‹л̑ъ› = /ʎᵊ/, a drougoe * - yu e tam dodano pozdieye (vidjte Elcuina, Starosloviansvuy eazuic, stor. 144, III. œdstõp.), cimy pac vuiniclui sõty tvarui iz dodatcovuimy * -yu, he otó: ‹boliy› ← * /boʎᵊ+j = boʎɪj/, ‹xoudgiy, xoudjiy› ← * /xud͡ʒᵊ+j = ˈxud͡ʒɪj/, ‹liepliy› ← * loyp-yu /li͡ep•ʎᵊ/ + * -yu /•j/ = /li͡epʎᵊ+•j = ˈli͡epʎɪj/ tc. Ou mene e troxui incha svoya gadca cyto do ceomou dodatcove * -yu e u néocœnceinniex (indefinite) tvariex mõjsca rodou, neigy cyto Elcuina pisié, ta tó ne e znacylivo tout. Znacylivo le e oge œdsporõda * -jьjь e muilna, ponevagy pervche t.zv. * -jь- e ne * -yu ale * -yus, a drougoe * -jь e * -yu, a razomy * -yusyu ( = * -yus-yu) daiõtchi /•jᵊʃ/ ci * /•ʲᵊʃ/, cde * /ʲ/ znacity, na pr.: * /d+ʲ + golósen = d͡ʒ/ tc., ale do seoho e dodano iesce odino * -yu u néocœnceiniex tvariex mõjsca rodou, otge, na pr.: * bliz(ycu) → blizyoc ‘(positive degree) near’ → * * bliz-yu(s) → blizj = * /bliʒᵊ/ ( * = tvar pisemno ne zaxovano, ta e rieceu, vierõten) = ‘(masc. nom. sg. indef. compar.) ‘(a) nearer’, → + * -yu: * bliz-yu(s)-yu → * blizj+y → blizjiy = /ˈblɪʒɪj/, i znaxity tóge he * blizj — ‘(indef. masc. nom. compar.) (a) nearer’. Ale (!) œd seohoge slova ‹bliz(yoc)›, ouge definite masc. sg. nom. e ‹blizjchiy› /ˈblɪʒ.ʃɪj/ iz ponóulenuimy * -s- u * -yus, otge, inacye caziõtchi, blizjiy = /ˈblɪʒɪj/ e * bliz-yu(s)-yu, a blizjchiy /ˈblɪʒ.ʃɪj/ e * bliz-yus-yu. Otge tou e znacylivo oucazati na * -s-.
Prote, pri * -ē drougoho * -yu neyma het’, por.: bez * -ē-: * bliz-yu(s)- + -yu → blizjiy /ˈblɪʒɪj/ proti * bliz-yē-yu(s)- → blizjiey/blizjay /blɪʒaj, blɪʒej/ — bez drougoho * -yu.
Спасибі, дуже допомогли розібратися в темі!
> Єлисію, ще питання: тоді наросток не *-ějь, а *-ějьjь має бути у вищого ступеня? Але такого не знаходжу десь записаного.
Ni, “ * ějьjь ” het’ neyma. Xotcha Vui silyma xotchete pisati tõ œdsporõdõ (reconstruction) izxodgeinscui (conventionally) — ceastymi iz pisymenami bóulgariçui (‹ь, ъ›), ci ‹ě›, ta tó Vas, gadaiõ, i muility, atge za ‹jь› ne vidite * s+j(+G) → /ʃ/ u, na pr.: * ‹riedj› * |ri͡ed͡ʒ| ← * rēd-yus proti ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| ← * rēd-yus + -yu, a coli pisiéte œdsporõdõ he ‹jь›, to yz yeï e ne vidco œdcui /ʃ/ u ‹riedjchiy› |ˈri͡ed͡ʒ.ʃɪj| e. Crœmy toho, e treba ròzoumieti oge drougoe /j/ u /ɪj/ u, na pr.: ‹boliy (a better, a bigger), mniy/mèniy (a lesser), veliy (a bigger, a greater), riedgiy (a rearer, a more liquid), liepliy, slabliy ( : slabiey), xoudgiy, goriy (a worse)› tc., e yz /•ɪj/ ← /•j+•əj/, ← * -yu(s) + * -yu, cde drougoe * -yu e utorinno, sb., perviesnui sõty tvarui: * bol-yus → * /bʉ͡ɶl+ʲ = bʉ͡ɶʎ/ (bóulgariçeiõ bui boulo: * ‹бꙍл̑ъ›, ‹л̑› = /lʲ/, ‹ъ› = */ɵ/, ‹л̑ъ› = /ʎᵊ/, a drougoe * - yu e tam dodano pozdieye (vidjte Elcuina, Starosloviansvuy eazuic, stor. 144, III. œdstõp.), cimy pac vuiniclui sõty tvarui iz dodatcovuimy * -yu, he otó: ‹boliy› ← * /boʎᵊ+j = boʎɪj/, ‹xoudgiy, xoudjiy› ← * /xud͡ʒᵊ+j = ˈxud͡ʒɪj/, ‹liepliy› ← * loyp-yu /li͡ep•ʎᵊ/ + * -yu /•j/ = /li͡epʎᵊ+•j = ˈli͡epʎɪj/ tc. Ou mene e troxui incha svoya gadca cyto do ceomou dodatcove * -yu e u néocœnceinniex (indefinite) tvariex mõjsca rodou, neigy cyto Elcuina pisié, ta tó ne e znacylivo tout. Znacylivo le e oge œdsporõda * -jьjь e muilna, ponevagy pervche t.zv. * -jь- e ne * -yu ale * -yus, a drougoe * -jь e * -yu, a razomy * -yusyu ( = * -yus-yu) daiõtchi /•jᵊʃ/ ci * /•ʲᵊʃ/, cde * /ʲ/ znacity, na pr.: * /d+ʲ + golósen = d͡ʒ/ tc., ale do seoho e dodano iesce odino * -yu u néocœnceiniex tvariex mõjsca rodou, otge, na pr.: * bliz(ycu) → blizyoc ‘(positive degree) near’ → * * bliz-yu(s) → blizj = * /bliʒᵊ/ ( * = tvar pisemno ne zaxovano, ta e rieceu, vierõten) = ‘(masc. nom. sg. indef. compar.) ‘(a) nearer’, → + * -yu: * bliz-yu(s)-yu → * blizj+y → blizjiy = /ˈblɪʒɪj/, i znaxity tóge he * blizj — ‘(indef. masc. nom. compar.) (a) nearer’. Ale (!) œd seohoge slova ‹bliz(yoc)›, ouge definite masc. sg. nom. e ‹blizjchiy› /ˈblɪʒ.ʃɪj/ iz ponóulenuimy * -s- u * -yus, otge, inacye caziõtchi, blizjiy = /ˈblɪʒɪj/ e * bliz-yu(s)-yu, a blizjchiy /ˈblɪʒ.ʃɪj/ e * bliz-yus-yu. Otge tou e znacylivo oucazati na * -s-.
Prote, pri * -ē drougoho * -yu neyma het’, por.: bez * -ē-: * bliz-yu(s)- + -yu → blizjiy /ˈblɪʒɪj/ proti * bliz-yē-yu(s)- → blizjiey/blizjay /blɪʒaj, blɪʒej/ — bez drougoho * -yu.
> Ось кілька моїх перекладів і новотворів
Imõ strax oge crivo ròzoumieste docotrœi vuirazui:
> англ. fuck around and find out — пограйся й дізнайся
Popri vabcuy read na ‹•ay sea›, samo ‹pœigray sea i dœznay sea› he çielo scorieye zvynity igraylivo, a ne grœzlivo, he to vuiraz eaghelscoiõ. Seomou eaghelscomou vuirazou teacné u veat. ‹доиграешься›, slovaçscoiõ ci ceixscoiõ ‹koleduješ / koledujete si (ceasto: + o čo/co)›, niemeçscoiõ: ‹Wer Mist baut, wird es spüren ; Wer Ärger macht, bekommt ihn auch ; Wer Scheiße baut, muss mit den Konsequenzen leben ; Wer nicht hören will, muss fühlen ; Lebe mit den Konsequenzen ; Wer mit dem Feuer spielt, verbrennt sich›. Ròzoumieiõ oge ‹fuck / mess around› e blizyco ‘igrati sea’, ta tout eaghelscoiõ e tó mieneno he nabridliva, neprièmna ‘igra’ — acéi, teacné rousscomou ‹dourcouati› scorieye, ne ‹pœigrati sea›.
> англ. cryptic — криткий
Ta nou, grõstoco?
> англ. from scratch (з нуля) — з пустої землі, з порожніх рук
Eag. ‹from scratch› e ino blizyco do ‘from nothing’, ta tòcynieye ‘œd poceatcou’ — aino, blizyco, ta e rœzniça. A ‘scratch’ e tou certa na zemlie za mietõ poceati stigui, œdtui pac ‘œd poceatcou’ — ne ‘yz poròzdjnya, yz niceoho’.
> англ. punchable — ударугідний
Samo taco coristagne yz ‹gœden› e ròzno (interesting), ta, pervçui, eag. ‹punchable› ne œdnosity ino do ynui lioudinui (‘zaslougity biti’, ‘vabity, nadity biti’), ale i do rieci, matevie, blizyco do eag. ‹malleable› (rous. ‹coutoc, cœvoc›), a za drougoe, ci ne ‹•c•› ( * -uk-) e dobrie viedomo tvoriti znac ‘-able, -abilis’ u rous., por.: ‹vertoc, gnõtchoc, prõgoc, lamoc, xóuzyoc› tc.
> моск. грубо говоря — сказати неотесано
Xuiba ‹грубо› tou œdnosity do néoumiegna crasno móuviti. Ni, ale oge móuvleno e zagalno, he opis groubui prõgui. Por., p.n., phran. ‹en gros ; grosso modo›, lead. ‹z grubsza› (tb. ne tòcyno, ne po troxynou, without details). Néotesano teaghné do lioudinui, a tó ne e cyto ‹roughly speaking› mienity.
> моск. откуда ноги растут — де коріння знайти
Móivnui pitomosti (idioms), he pràvilo, vuinicaiõty, yz yna dielna coristagna yz ceoho, a ne viemy ci coreigne ròslinui, deréva e ceasto treba choucati. Samo slovo ‘coreigne’ inose, ta ‘(cde) yznaiti’ e, gadaiõ, zayva tvœrceisty.
Єлисію, ще питання: тоді наросток не *-ějь, а *-ějьjь має бути у вищого ступеня? Але такого не знаходжу десь записаного.
Правильний підхід .
@Kuľturnyj aborihen
Можемо втворити так числа від мільярда до децильйона, якщо стачить коренів. А далі оці чепені як числини. Наприклад нехай 1- буде ти-, а 2- буде груб-. Тоді 12-illion (дуодекальйон) може бути тигрубісячишче. Коли вам добре розумію.
Kuľturnyj aborihen
Bœgdan Youxyco
Гадаю правильно почали, що розбираєте від “тисячі”
В думках утворити значення від інших слів зі тямою “гладшати ,повніти,тити…”
Та видозміняти наявні числа , аби не було два два двадщачина ,як приклад.
Инодчина (по голосному звуку - Нодчина; Ynòdcina) - русок твар India
Єврупа (або Їврупа; Euroupa) - приточіння Εὐρώπη до тих самих правил, за якими руська черпа й уся инша грецька слова
То треба починати з пранодсько-їврупської мови, коли хочете, шчоби вийшло шчось схожо на дійсність.
Єдине, що можу підтягнути в уяві під таку назву — праіндоєвропейська мова. Чи правильно це? І чому так?
Назви чисел для дванадцяткової системи числення. Не сприймайте серйозно, просто цікавий уявний експеремент :)
То треба починати з пранодсько-їврупської мови, коли хочете, шчоби вийшло шчось схожо на дійсність.
Kuľturnyj aborihen
Творити від наших чисел не мина .
Потрібно геть инший підхід
Bœgdan Youxyco
Як не від наших то від чиїх чисел?
Kuľturnyj aborihen
Утворити нові числа .
Ті ,що маємо для цих міліонів біліонів і прочих не годятьця .
Bœgdan Youxyco
Від чого хочете творити? Займаво.
Цілком ковано, досить гидко, та спробую:
million - ти+сяч+ишче (ти- як у дієсл. тити) або сто тем або або стотем або стітьма (див. више)
billion - двосячишче
trillion - трисячишче
quadrillion - штирисячишче
quintillion - п’ятисячишче
…
З авгментивів знаю хиба́ -ишче, -ина, -ур,- уг, -аг. Може шче яки суть?
тꙑсѧча - іє. *tu-k’m̥t-ia, букв. «велика сотня»
Гадаймо, як перекласти числа мільйон-дуотригінтильйон-… Про мене, сто́їть перекласти, бо се не є міджнарідна система як из одиницями вимірювання чи химичнами сполуками.
Nou, yacosi tac, ta tó ne e eamo do Vacheoho perviesnoho puitagna o /•ɛs•, •e͡is•/ u ‹rœdnesenyco, rœdneisenyco, rœdneiseinco›. Yzpomeidj tvarœu stõpenovagna u rous. m. e ote /ɛs/ vidco ino u neocœnceinniex tvariex niyaca rodou, he otó: ‹vuisje, nizje, tixye, riedje, gluible, lieple, crõtje, bolye› itd., uzgleadno: * ūps-yes, * neyz-yes, * teys-yes, * rēd-yes, * glūb-yes, * loyp-yes, * kront-yes, * bol-yes. U neocœnceinniex tvariex m. r. ta g. r., ta u u ocœnceinniex tvariex usiex rodœu e * -yus-, zamiesty * -yes. Aino, i * -yes i * -yus sõty inchotvarui perviesnoho pra-i.-e. * -yōs, ta nam e tou rœzno ino * -yes.
Znacylivo, xotcha pra-i.-e. tvar * -yes (inchotvar * -yōs), otge meacceatchi yn sõgolósen poperédou, na pr.: * -d-yes → * /•d͡ʒɛ/, * -s-yes → * /•ʃɛ/, * -b-yes → * /•bʎɛ/ tc., ta u rous. m. u tvariex he ‹rœdnesenyco ~ rœdneseinco› e œd pra-i.-e. * -yes- ostalo prosto /ɛs/, otge bez * -y-. Sé mogé bouti vidco ino ou tvarœu iz * b, * d, * m, * p, * s, * t, * u/v, ta * z na cœnçie corene — po * g, * k, * l, * n, * r, * x ( * ks) bui ne boulo yasno * -yes- abo * -es- bez * -y- miesteaty, atge, p. n., i * nye i * ne e dalo /nɛ/ u rous.Iesce, pro bœilche o pra-i.-e. * -yōs porœunagna vidjte: The origin of the Proto-Indo-European comparative suff i (with Turkic and Uralic parallels), Rafał Szeptyński.
Спасибі.
Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” – питоме чи з моск. “ивишни”?
“a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”
І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.
Звукорядна (фонотактика).
“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti.
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy.
Мені здається, добродію Єлисію, що ми не розуміємо одне одного. Чи можливе зяяння в Українській? Хто і як, у якій роботі довів, що Мова його уникає обов’язково, якщо це так? Або ж що не так?
> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?
Cde na priclad?
Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”
> Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?
Cde na priclad?
“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti.
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy.
Добродію Єлисію, ще таке питання дозвольте. Як гадаєте, чому Шевельов (та й не тільки) пише тільки (загалом) про протиставлення зубних перед “різними І”, не згадуючи наче так явно звучинну (фонематичну) й звуцьку(фонетичну) різницю?
Добродію Єлисію, не поясните, будь ласка?
> Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?
Nou, yacosi tac, ta tó ne e eamo do Vacheoho perviesnoho puitagna o /•ɛs•, •e͡is•/ u ‹rœdnesenyco, rœdneisenyco, rœdneiseinco›. Yzpomeidj tvarœu stõpenovagna u rous. m. e ote /ɛs/ vidco ino u neocœnceinniex tvariex niyaca rodou, he otó: ‹vuisje, nizje, tixye, riedje, gluible, lieple, crõtje, bolye› itd., uzgleadno: * ūps-yes, * neyz-yes, * teys-yes, * rēd-yes, * glūb-yes, * loyp-yes, * kront-yes, * bol-yes. U neocœnceinniex tvariex m. r. ta g. r., ta u u ocœnceinniex tvariex usiex rodœu e * -yus-, zamiesty * -yes. Aino, i * -yes i * -yus sõty inchotvarui perviesnoho pra-i.-e. * -yōs, ta nam e tou rœzno ino * -yes.
Znacylivo, xotcha pra-i.-e. tvar * -yes (inchotvar * -yōs), otge meacceatchi yn sõgolósen poperédou, na pr.: * -d-yes → * /•d͡ʒɛ/, * -s-yes → * /•ʃɛ/, * -b-yes → * /•bʎɛ/ tc., ta u rous. m. u tvariex he ‹rœdnesenyco ~ rœdneseinco› e œd pra-i.-e. * -yes- ostalo prosto /ɛs/, otge bez * -y-. Sé mogé bouti vidco ino ou tvarœu iz * b, * d, * m, * p, * s, * t, * u/v, ta * z na cœnçie corene — po * g, * k, * l, * n, * r, * x ( * ks) bui ne boulo yasno * -yes- abo * -es- bez * -y- miesteaty, atge, p. n., i * nye i * ne e dalo /nɛ/ u rous.
Iesce, pro bœilche o pra-i.-e. * -yōs porœunagna vidjte: The origin of the Proto-Indo-European comparative suff i (with Turkic and Uralic parallels), Rafał Szeptyński.
Євгене, подивіться ще тут, виберіть для себе прийнятне й додайте разом зі своїми зауваженнями.
Так, дякую, Ярославе – я видно насамперед вас і мав на увазі, коли згадував, що бачив на Словотворі довгий список зауважень до правопису. Залюбки додам до свого листа кілька ваших зауважень.
✌👍дякую!
Євгене, подивіться ще тут, виберіть для себе прийнятне й додайте разом зі своїми зауваженнями.
Так, дякую, Ярославе – я видно насамперед вас і мав на увазі, коли згадував, що бачив на Словотворі довгий список зауважень до правопису. Залюбки додам до свого листа кілька ваших зауважень.
Згоден
Неодноразово в мережі зустрічав “Майя Санду” як переклад румунського Maia Sandu. Українське Вікі, дяка Богу, таки пише “Мая”, та московське вже “Майя”. Шо це за дивина така? Як узагалі такий правопис можна пояснити для нашої мови, та й для московської теж? Ше би “Майа” я зрозумів, як транслітерування “Maia” (хоча такий запис все-одно був би зайво довгий та безпричинно відмінний від норм сучасного вкраїнського письма), та “Майя” здається ну просто дурне.
»Правильно “Уже Вам казах, що…”, коли хочете розширити руську систему часів«
Скоріше “Казав біх, що..”, коли так — це давньоруський зворот надзвершеного часу.
Або й “Казав (єм) був, що..” — то новожитній зворот надзвершеного часу.
Так само й у сербськохорватській мові: Био сам казао да…
»Уже Вам казав був, що недоладньо тягнуть з’явища декотрих говірок у загальну мову. Про мене, нехай вони й далі будуть і живуть у тих говірках, та навіщо їх накидать у правопис, ще й так робляно? Остача ціх форм є, одначе не так повсюдно (а щось здебільшого в піснях). І Грінченків словар має говіркові слова, тож треба вивіряти джерела.«
Це залежить на тому, запису котрих говірок загальний правопис (чи це Ви мали на ввазі, кажучи »загальна мова«?) служитиме. Коли всіх руських, то має бути й мога писати вживаючи тих коротких (насправді ж первісних) фором прикметників. Коли ж вона служитиме запису одного куща говірок, як от східних, то тоді, ясна річ, тому не буде потреби. Я сам стою за перше, отож і обстаю за вжитком цих фором
ціх форм
цих форем (тварів)
загальну мову
Ми що, плебеї яки?
»Ця мертвечина ні до чого. Народня мова давно викинула ціх форм, дарма що декотрі зостались«
Прохав би уточнити що для Вас »народня мова«. Східне наріччя? Як так, то то не вся руська мова, дарма що осягає більшу частину Вкраїни-Руси. Що в вашій говірці мертвечина, в іншій — живе явище. У словниці Грінченка свідчено того силу, а в живших говірках Карпаття та в словниках “русинської” мови чути й здріти досі.
Ось найменше зі словника Ігоря Керча (https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk):
голоден pred НТ ПГ = голоден;
* ~ хлїба = изголодался по хлебу;
* час бы фрыштиковати, ой час, уже-м и ~ [Ччс] = пора бы завтракать, ой пора, я уже и голоден;
* ~ не годен, а сытый не бирує [флк] = работа не волк, в лес не убежит;
* такый ~, як мелникова курка [Глґ] = брюхо сыто, да глаза голодны; сытых глаз на свете нет;
Хоча гадаю, що для Вас мабуть явища інших від новожитніх східних говірок не довід, зоставлю тут для відомости
Уже Вам казав був, що недоладньо тягнуть з’явища декотрих говірок у загальну мову. Про мене, нехай вони й далі будуть і живуть у тих говірках, та навіщо їх накидать у правопис, ще й так робляно? Остача ціх форм є, одначе не так повсюдно (а щось здебільшого в піснях). І Грінченків словар має говіркові слова, тож треба вивіряти джерела.
О, вже є 7,5 тис. слів.
Наступна мета — 8-10 тис. слів
Але ж я рік лишити апостроф в отих немногих словах, де є неясно, чи там є мовити з йотом чи без, а загалом не писати-й.
Бо все-таки без апострофа є миліше читати й писати.
Та ну, апоструп є малесенький, мені миліший за ‘й’. Можна було б і м’який знак змінити на щось менш громіздке.
