Переклад річок - пагубна затія?
Так
Однозначно ,що потрібно.
Переклад річок - пагубна затія?
Чи варто додавати назви різних математичних функцій, алгоритмів та інших подібних речей? Наприклад, в обчислювальній гідродинаміці маємо англійськомовні абревіятури SIMPLE (дослівно з англ. — “простий”), SIMPLEC, PRESTO (музичний термін із італійської, означає “дуже швидко”). У машинному навчанні, а точніше, в нейронних мережах, є “активаційні функції”: сигмоїда, softmax, softplus, ReLU (часом перекладають як лінійний випрямляч або якось так), ELU (експоненційний випрямляч), leaky ReLU (лінійний випрямляч із витоком), Swish тощо. Пригадуються вже додані “бегінг”, “бустинг”, “стекінг” тощо.
Таке перекласти вкрай складно, і ця англійщина, ймовірно, нікуди не зникне через її звичність і зручність. Але якось лишати це без уваги не хочеться…
Я намагався й поза осідком творити назви. Наприклад, “мережа ДоКоП” (ДОвга КОроткочасна Пам’ять — англ. LSTM, long short-term memory), “ЛіСт-мережа” (ЛІнійна СТаціонарна мережа — через її подібність лінійними стаціонарними динамічними системами, в одній англійськомовній статті запропонували назву “dynoNET”, від “dynamics”). Не відповідає нашим чистоплюйським замахам, але принаймні чужі слова тут давніше запозичені, та й є щось гарне чи бодай забавне в тому.
Що скажете?
Та поцабе потрібна латинка , зараз надто переплетаний інфопростір ,що не запрос всюди тією московською , дістало .
Латиниця українська буде мати інші алгоритми від московитів , й нарешті не треба буде *** з пошуком того ,що потребуєш .
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bohudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dalieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
Дякую за відповідь! Гадаю, ви праві. Адже беручи до уваги, шо Закарпаття було деякий час у складі Чехословаччини, та й культурно русини-українці трималися чехів і словак, щоб протистояти мадярам, то цілком логічно, що у значенні “бажання” могли черпнути від чехів/словак, ну або ж однаково розвинути з ними, «дякувати богові» це у нас спільне зі слов’янами.
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bohudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dalieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
> Хтось знає? Можливо, Єлисій?
Ya oberégyno pripoustiõ oge e œd *-s-intensivum perviesno u réclax, he otó ‹copuisati : copati›, ‹termositi : termati›, iz utorinnuimy izcorótiéignemy → *-u-. Ne mogé bouti móuva o pervinnœmy *-us-, ponevagy inacye buismo dóugynui bouli cecati → /x/ po *u. Otge pœdstœyna iména na -sa sõty, gadaiõ, œd perviesnuix rékel, por.: rioumsati → rioumsa, * placusati → placsa, * coucusati → coucsa tc.
Якось я розмірковував, що етимологи визначили, що слово “дяка” прийшло з німецької мови через польську у закарпатські говори. Де від німецького “dank” це “подяка” або “думка”.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дяка
Однак, у закарпатських говорах слово «дяка» вживається у значенні «бажання». Є такі вислови як «мати дяку» означає «мати бажання» (себто настрій щось робити). Або ж «бездячний» це той хто «без бажання», «без настрою». І випливає питання, якщо «dank» прийшло через закарпатські говори, чому воно не зберегло первинне значення саме у цих говорах? Хоча в літературній українській мові воно має якраз те значення, як і в німецькій.🤔
Можливо хтось знає чому взагалі це так? І чи могли мовознавці помилитися, і слово «дяка (дякувати)» все ж таки наше питоме?
У Грінченка воно до речі має два значення, це “подяка” та “бажання”.
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/дяка
Може якийсь афикс, що колись позначав ізбірність, а потім набув афективного чуття? Пор. -ня.
Досі жду відповіді…
Крайнощі ;
Худий кінець;
Липше то добавити як слово для перекладу.
Не вперше помічаю ,що певний акаунт стертий не лише ім’я ,а й його діяльність ,залишилися лиш безіменні дописи .
Чи можливо зберегти чи увінчати в нашу пам’ять людей ,які допомогали творити нашу мову ?
Ya’smi do nuinie coristau yz seoho: https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-1/mode/1up . Tam mojõ gleadati yno slovo bõdy rousscoiõ ci niemeçscoiõ uvédxi ceasty slova. A yac gleadati slova tout? Citau eimy pœd »?» pri »Suche«, ta use e neyasno cõdui uvesti yno gleadano slovo.
Буквально вчора дізнався, що на Архіві нормально працює це глядання, бо не згадаю точно, яку книгу читав кілька років тому і намагався через Архів знайти слово, яке там було, але його не знаходило. Відтоді вдруге і не намагався. Ось тільки що спробував знайти besěda / beseda в ЕССМ в Архіві, але воно не знайшло, хоча в першому томі є. В ЕСУМі тільки кирилицею розпізнає. Але також спасибі.
> > Щойно в Мережі найшов веб-версію слівника Желехівського/Недільського: https://slavistik\-portal\.de/dicthub/dict\-zelech\.html\. Може то стане кому в пригоді. :)
> >
>
> Ви не уявляєте, як мене порадували. Давно мріяв про це.
Ya’smi do nuinie coristau yz seoho: https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-1/mode/1up . Tam mojõ gleadati yno slovo bõdy rousscoiõ ci niemeçscoiõ uvédxi ceasty slova. A yac gleadati slova tout? Citau eimy pœd »?» pri »Suche«, ta use e neyasno cõdui uvesti yno gleadano slovo.
Щойно в Мережі найшов веб-версію слівника Желехівського/Недільського: https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html. Може то стане кому в пригоді. :)
Ви не уявляєте, як мене порадували. Давно мріяв про це.
Моя.
Вважаю це зайвим. Не те, що це злий замисел, але непотрібна робота розробникам в умовах, коли слово тижня не відіграє великої ролі в житті Словотвору.
> Не скажете, будь ласка, слово “ивишні” -- питоме чи з моск. “ивишни”?
Na sèse puitagne ne œdpoviemy. Sèisõ gœlcõ tvorix pro istoslœuno tèmna slova ta xuibui u istoslœuyie u rousscœy móuvie — pro nicy inche. Yac ya ne mojõ yzterti izmiencui tout yacœi do tsœiéï rieci neeamui sõty, pacye’smi prosiu ouge ne pisati ne do rieci, to he odinõ põty carati za tó ne bõdõ œdpoviedau tacuimy ceastybeirçœm na yix puitagna.
U SIRM II 458 pœd ‹клю́кати-1› duibax na xuibõ: »‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’, клю́читися ‘трапитися’«.
Olni golóune slovo ‹клюка́ти› (‹clioucati›) razomy iz inchimi slovami, a tacoge ‹клю́читися ‘трапитися’, iz ròzvitcomy *‘cliouciti = vertieti, vernõti, crõtiti, gnõti’ → ‘vernõti põty → to happen’, use œd corene *kliou- ← *kleu- ‘criu, criviti, gnõti, bgati’, slovo ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ tõdui, ocivisto, ne teaghné, ale e œd incheoho corene — *kul- ‘to germinate, sprout; ← to cut through’, i teaghné, ceréz stõpeni *0 : *o do *kol- u ‹colóti; cœl›.
Otge, olni pratvar ‹клю́читися ‘трапитися’ e *kliouk-i-ti , to pratvar ‹ключи́тися› ‘проростати, пускати пагони’ e *kulyk-i-ti, œd iména *kul-yk-u → d.-rous. *‹culyçu› (bóulgariçeiõ: *‹къльцъ› ‘a sprout, a shoot’; v. SIRM II 444, pœd ‹кілець›: ‹коле́ць› ‘кільчик, паросток’, iz utorinnuimy *u → “*o” → o-perégolósomy u tvariex ‹кілець, кільчик, кільче, кільчити›), + *-i-ti, otge bóulgariçeiõ bui tó boul d.-rous. tvar *‹къльчити› → ‹ключи́ти›, i e uzteaghnõto do ‹cluic› (*kul-uik-u; SIRM II 460), ‹clo› ‘fang’, ‹clin› (*kul-in-u; SIRM II 461); v. tacoge SISM XIII 192—193 *kъlъ, 194: *kъlьcь.
Ta miena *kulykiti → */k∅lʲəˈt͡ʃɪtɪ/ (← *‹кльчити› ← *‹къльчити›) → /klʲuˈt͡ʃɪtɪ/ e, viedie, uzslœuna tie mienie *‹ь› → ‹ю› u ‹блюва́ти› ← *‹бльва́ти›, ‹клюва́ти› ← *‹кльва́ти›, ‹плюва́ти› ← *пльва́ти›, a tacoge u ‹слухня́н› ← *‹слъхнѣнъ›.
> Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd¹ /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
Yac * /ᵉɑ̯/ po * k, * g, * x, * j geliede (‘da’), dvoyaco, dlia govorœu, i /ɛ/ i /o/ (drougoe peréd izcladomy iz neperédnïmy golósnomy), ta u pravopisi ya’smi tó riexiu dvopisomy ‹eo›, por.: ‹ceolo› /t͡ʃɛlo/, /t͡ʃolo/, ‹yeoho› /jɛɦo/, /joɦo/.
___
¹ — Viedie’ste xtieli recti ‹pœsylie, po›
Rózoumieiõ se riexeinïe. Spasibœg za œdpoviedy!
__
Tac, xuibiu eismy.
Чудово ,куди кинути 💸 ?
За більші внески не теребно давати більше “голосів” лиш ,що до його думки чутка більше дослуховуватимуться ,не більше . Бо тоді понапливають глитарі й страх ,що буде.
Намітка 7. Засада учасників ГО коментування всього чистомовною українською мовою. Створити правило згідно з яким потрібно коментувати усе чистомовною українською мовою і за будь-якої нагоди. Ми будемо кількістю вживання поширювати чистомовство, щоб підсвідомо у кожного українця на слуху були маловідомі або новотвірні українські слова, які пізніше вони також почнуть вживати у мовленні. Під кожним дописом та видивом українських каналів має бути короткий чи довгий коментар чистомовною українською мовою, бо тільки живе поширення допоможе поширення чистомовства у масах.
Намітка 6. Премія Михайла Левченка, одного з перших відомих чистомовців. Призначати цю премію людині, яка зробила вагомий вклад у розвиток чистомовства, це і поширення замислу цієї течії, дослідження слів, створення вживаного новотвору на питомій основі тощо. Щороку нагороджувати нею діяча ГО та / або діяча поза нею, тобто можна 2 премії давати, одну — члену ГО, іншу — поза межами.
Згоден з Романом, що опитування про ставлення до переймань забиратиме тільки час. Обома руками за створення ГО і внески.
A tomou cyto ròzvuitoc boul ne (oe < e), a /o < ɛᶛ < ᵉɑ̯/ abo /ɛ < ɛᶛ < ᵉɑ̯/. Otge, obrau eimy tacoe pismea, abui u neimy mogyno boulo baciti i toy zvõc o, i toy zvõc ɛ, osoblivo touraiõtchi na to, cyto za nuiniechnuimy pravopisomy mui niemeçcoe ö perédaiémo yac ‹е›. Ta ouge ya pocuinoul toy experiment, yac mogete vidieti.
Zagalomy rózoumieiõ. Niemeçcuy [ø] bœlycheosti govoram e tchoudjyy, tomou oni berõty tõda nayblizcychyy zveag, negõblenuy œdpoviednic–[e~ɛ]. Cyto gy, rouplivuy bõu tòy Vach spuit.
> Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd¹ /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
Yac * /ᵉɑ̯/ po * k, * g, * x, * j geliede (‘da’), dvoyaco, dlia govorœu, i /ɛ/ i /o/ (drougoe peréd izcladomy iz neperédnïmy golósnomy), ta u pravopisi ya’smi tó riexiu dvopisomy ‹eo›, por.: ‹ceolo› /t͡ʃɛlo/, /t͡ʃolo/, ‹yeoho› /jɛɦo/, /joɦo/.
___
¹ — Viedie’ste xtieli recti ‹pœsylie, po›
A tomou cyto ròzvuitoc boul ne (oe < e), a /o < ɛᶛ < ᵉɑ̯/ abo /ɛ < ɛᶛ < ᵉɑ̯/. Otge, obrau eimy tacoe pismea, abui u neimy mogyno boulo baciti i toy zvõc o, i toy zvõc ɛ, osoblivo touraiõtchi na to, cyto za nuiniechnuimy pravopisomy mui niemeçcoe ö perédaiémo yac ‹е›. Ta ouge ya pocuinoul toy experiment, yac mogete vidieti.
И знову змінѝ:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Є,є Ж,ж З,з И,и І,і К,к
Л,л М,м Н,н О,о Ӧ,ӧ Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧў, ъ - u
хв - f
ꙅ - h
ӧ - eo
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
ꙍ - œ
у̀ - õ
ѧ - ea
ӧ - eo
__
Osy se e nezvuicyno, ta pisymeno to mynie e do podobui. A ceomou’ste doumali pro yeoho dlya toho znacienïa, p. Youxyco?
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - eaXotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
https://slovotvir.org.ua/words/zivok-shakhy
Коли додавав, переплутав місцями “походження” та “приклади в інших мовах”.
Ўже писау є́м вишче, шчо иа обрау там діакритику, абѝ хаи и можно було розрꙍзнити хвонемѝ, та полегшити правопис длѧ носіиꙍв наріч, де тꙍ голосмінѝ су̀ть излили сѧ. Знаіу̀, шчо се не ие наиліпша идеіа, та се ие просто експеримент.
> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.
SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!).
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - ea
Xotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).
Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).
Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…
Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?
Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Історія, як відомо, почалася з того, що ленін придумав ці всі країни
> З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Gadaiõ cògen oumieié googliti tou. A cyto xotieste recti tuimy?
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Ось перепис письмом, ближчим до звийчаного:
Руська й так страждає від теперішнього фонематичного правопису. Такий же простіший правопис, тільки з новими буквами, цього питання не рішить, а може, й навпаки — ускладнить. А втім, і теперішній правопис неспрожний, бо він і до фонематичного не дотягує. Того й зовсім не ясно, нащо потрібні такі поправки? Яке питання вони рішать? Та й як це бачать прихильники таких змін? Хоча це й так ясно
И знову змінѝ:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Є,є Ж,ж З,з И,и І,і К,к
Л,л М,м Н,н О,о Ӧ,ӧ Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
ў, ъ - u
хв - f
ꙅ - h
ӧ - eo
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
ꙍ - œ
у̀ - õ
ѧ - ea
Руська и так ту̀жить наіавноіу̀ звѧжмє́нноіу̀ правописьу̀. Простіша така, новѝми письменами ино, не ро̀звѧже то пѝтанье, а може пак иԑꙅо гꙍршити. А ўсе же, и чинне письмо ие так нечинебне (dysfunctional) ꙍж оно и не тѧгне и на звѧжмє́нне. Тому то ие неіасно зо̀ўсім чԑꙅо можу̀ть досѧгти такꙍ є́иі поправѝ, або шчо мѝслѧть иеіи прихѝльникѝ, хоча ти и праві ие иасно.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.
Мені важко добрать, що ви пишете. Перейдіть, будь ласка, на щось ближче до звичайного письма.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Нічого складного тут нема. Не вигадуйте
Тобто одповісти на моє питання до діла ви не можете. Тоді годі про це й розмовлять.
Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›.
Розуміиу̀.
> Aa Àà Bb Cc Çç Dd Ee Éé Èè Ff Gg Hh
> Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Óó Òò Õõ Œœ
> Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
Ya ne lieciõ ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› u ocrema pisymena ABC, ino sèsœi:
Aa /a/, Bb /bɛ/, Cc /t͡ʃɛ/, Dd /dɛ/, Ee /jɛ/, Ff /xʋɛ/,
Gg /ʒɛ/, Hh /ɦa/, Ii /ɪ, jɪ/, Jj /ʒa/, Kk /ka/, Ll /lɛ/,
Mm /mɛ/, Nn /nɛ/, Oo /o/, Pp /pɛ/, Qq /kʋɪ/, Rr /rɛ/,
Ss /sɛ/, Tt /tɛ/, Uu /jʏr, jʉ͡ɵr/, Vv /ʋɛ/, Ww /ˈdwyjʋɛ/,
Xx /xa, ʃɛ/, Yy /jir(ʲ), jɛr/, Zz /zɛ/,
Œœ /wʏn/, Õõ /wʊs/, Çç /t͡sɛ/.
Pisymena ‹Œœ› ta ‹Õõ›, lieceatchi ABC, mogé bouti zvano slovami ‹œn› (he ‹ꙍнъ› u dauneuy bóulgariçe), ta ‹õs› (za ‹ѭсъ› d. bóug.), uzgleadno. Imena pisymenama ‹Uu› ta ‹Yy› este ‹eur› /jʉr/ ta ‹eir› /jir(ʲ)/ (ci /jɛr/ pro móuvçœu pœunœcyno-bœslnoï rœznomóuvui), uzgleadno.
Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›.
> До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА
Cuyeuscina, Pœltauscina, Cernigœuscina ta Soumscina (acéi i Cercasscina) viedgjyscui teaghnõty do pœunœcyno-bœslnuix govorœu rousscuix.
До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Нічого складного тут нема. Не вигадуйте
