Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Принаймні переклади до цих слів вживатимуть. І це гостріше питання, ніж перекладати назви важких первнів; столиць і не-столиць численних країн, з якими в нас не було зв’язку донедавна і, як наслідок, своїх назв для них і їхніх міст; назв річок, гір та іншої географії; назв страв (про що Ви самі писали).
Я розумію, що Ви та інші прагнете системности, але чомусь доволі вибірково. Це заплющування очей на слона в кімнаті. Ми маємо українити українську на всіх рівнях культури, в усіх стилях мовлення.
Також добродій
Ярослав мудров додав21 лютого
слово лоуренсій
Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово резерфордій
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово диспрозій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.
слово ліверморій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.
Ярослав Мудров додав
22 лютого
слово барій
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Ярослав Мудров додав
10 лютого
слово майтнерій
Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово менделевій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.
Отримується штучно.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово нобелій
Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…
23:36
29
прослав мудров додав
слово флеровій
Ярослав Мудров додав8 лютого
слово літій
23:36слово ербій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово ітрій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово тербій
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Насправді це джерело натхнення для створення якоїсь вигаданої українськоподібної мови
> **-к-**
> псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);
Tout e pitomieye móuviti o * -a- ( ← * -ō-) + -k- a ne prosto o * -k-, tacoge u:
* y•a•c (yac, yaca, yaco);
* od•in•a•c (odinac, odinaca, odinaco);
* ed-yn-a-k- (eidnac, eidnaca, eidnaco);
* on-a-k- (onac, onaca, onaco);
* op-a-k- (opac, opaca, opaco);
* ou-a-k- (ovac, ovaca, ovaco);
ceix. * ku-ter-a-k- (‹kterak› „yac“).
Займово, Єлисею .
-к-
псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);
Який корінь? Тще? Ви ж уже дали собі відвіт: «порожній¹, марний², худий²». Що ще треба?
Ну так, що значить корінь.
Це до чого? Це питання таке є?
“тщетний,тщетна,, тчательно
Тщити
*tъščati (sę), що утворений від прикметника *tъščь — «порожній, марний, худий».Первинне значення: Буквально «тщитися» означало «робити щось марним» або «випорожнюватися», а згодом — «витрачати сили», «старатися з усіх сил».Споріднені слова: Спорідненим є слово «тщетний» (марний), а також давньоруське тъщанье (старання) та російське церковнослов’янське тщитися (старатися, прилаштовуватися).”
??
> Вѡн у сні (въ)
> Вѡн вѡ сні (въ)
> Вѡн увѡ сні (въвъ)
> Вѡн ув исні (въвъ + дг)
> Вѡн ив исні (дг+въ + дг)
> Вѡн в исні (въ + дг)
> Вѡн ву сні (въвъ)
> Вона вѡ сні (въ)
> Вона в исні (въ + дг)
> Вона ву сні (въвъ)
> Вона ввѡ сні (въвъ)
>
Sõmnieuno. Na pr., za pèuno ne bie “Вѡн ув исні”. Pravopisy ‹він уві сні› znacity ‹œn uvœ sunie›, sbt. ‹uvœ s•› a ne ‹uv is•›. Neyma tam ‹i•› na poceatcou slova ‹son› — “i” e, u dieystvnosti, ‹œ› yz ‹o› u ‹vo› peréd * sun-ie ( ← * sun-oy). Samo ge ‹œ› u ‹vœ› ci ‹uvœ› e nepràvilnuy “o-perégolós” na miestie * u.
Ròzvitoc bie tac:
1. /wʉn wɔ sni͡e/ × /wʉn u sni͡e/, ceréz dvoyiste teajagne * u — he /wɔ/ peréd slabomy * u / * y u izcladie dalieye, i he /u/;
2. Pac * въ → /u/ ta * въ → /wɔ/ e dalo /uwɔ/;
3. A dalieye, /uwɔ/ → (nepràvilno): /uwy/.
Льто (д.-рус. Льто ) — згадується в руських літописах[3]. Також — Льта, Олто.
> То не /st/ (ст) переходить у /ʒ/ (ж), але /d/ з основи дієслова (клад-, крад-) переходить у /(d)ʒ/ ({д}ж) під впливом палаталізації. ...
https://slovotvir.org.ua/users/ye-kovtunenko
👍
> Доповню ,що є слово цуразний
Походить від слова «цуратися» (тобто уникати, відсторонюватися, сторонитися когось чи чогось).
«Цуразний» відповідно означає той, що цурається; відлюдькуватий, непривітний, такий, що тримається осторонь».
[t͡suraznɘ̞j] e, viedie, * /sʊraznɘ̞j/ * ‹sõraznuy›, œd * son- ta * raz- ( ← * orz-), iz /s/ → [t͡s] po govoriex. Porœunayte i u nizçie inchix slœu:
— ‹Sïa› ( * Anastasïa) /sɪja/ → [t͡sɪja] (Boucovina);
— ‹Silyo› ( *Vasily+o) /ˈsɪʎo/ → [ˈt͡sɪʎo] (Boucovina);
— ‹sitouxyca› /sɪ.ˈtuʃ.kɑ/ ( ← * ‘sito’) ‘sitco, sitçe, sitea’ → [t͡sɪˈtuʃkɐ];
— ‹smòcomy› /ˈsmɔkɔm/ → [ˈt͡smɔkɔm] ‘geadœbno’ (Bóycovina);
— ‹smouga› /ˈsmuɣ̞ɑ/ → [ˈt͡smuɣ̞ɑ] (Boucovina, Bóycovina), = [ˈʃmuɣ̞ɑ];
— ‹snaga› /ˈsnɑɣ̞ɑ/ → [ˈt͡snɑɣ̞ɑ] (Bóycovina);
— ‹socotiti› /sokoˈtɪtɪ/ ( * sok- ‘to watch, follow’) ‘to take care, watch’ → [t͡sokoˈtɪtɪ] (Boucovina);
— ‹sómpiely› /ˈsompi͡elʲ/ → [ˈt͡sompelʲ, ˈt͡sompilʲ] ‘icicle’ ← / = ‹sopiely› (Boucovina);
— sorócolab /sɔrokoˈlɑb/ → [ˌt͡sɔrkoˈlɑ(b)] ‘Delphinium’ (SIRM VI 264: ‹цоркола́›);
— ‹sourma› /ˈsurma/ → [ˈt͡surma] (SIRM VI 267: ‹цу́рма›);
— ‹souxuirniac› /suxɘ̞rˈɲak/ → [t͡suxɘ̞rˈɲak] ‘lichay na sosnie’ (SIRM VI 268: ‹цухирня́к› ← ‘soux’);
— ‹sõpaxemy› /ˈsʊpɑʃəm/ → [ˈt͡sʊpɑʃəm] ‘siloiõ, silyma’ (Boucovina);
— ‹svayca› /ˈsβ̞ɑjkɑ/ → [ˈt͡sβ̞ɑjkɑ] (SIRM VI 229: ‹цва́йка›; Bóycovina);
— ‹svid› /sʋɪd/ ‘svid, svidina cruviana, dèren cervenuy, Thelyczania sanguinea’ → [t͡sʋɪd] (Boucovina).
То не /st/ (ст) переходить у /ʒ/ (ж), але /d/ з основи дієслова (клад-, крад-) переходить у /(d)ʒ/ ({д}ж) під впливом палаталізації. Такі слова як ‹клажа, кража›, а також, наприклад, і ‹сажа› мали праформу *kladja, *kradja, *sadja — з тим самим суфіксом, що й у словах ‹ловля, торговля, дача› — ‘-я’ (< *-ja). Згодом сполуки /*dj/ почали африкатизуватися (перетворюватися на африкати — “подвійні” приголосні, тобто приголосні з двома звуковима елементами) у /d͡ʒ/ (дж), а далі те /d͡ʒ/ в деяких говірках і позиціях “скоротилося” до /ʒ/ (ж).
Цей же суфікс у сполуках з іншими приголосними оснів дієслів давав різний результат.
Наприклад, у сполуках з губними він перетворювався на м’який /ʎ/ (ль) у таких словах, як-от: торговля (< *turgowja), годовля (*godowja), ловля (*lowja).
А /st/ у інфінитивах там виникло через “спрощення” сполук двох проривних приголосних /d/ та /t/. Первісно інфінітив мали форму як *kladti, *kradti, але згодом спростилися до *klasti, *krasti вже в найдавнішу добу.
Треба так само пам’ятати, що іменників дії/результату дії зазвичай утворюють від чистої основи дієслова (клад-, крад-), тому в їх не видіти тої сполуки /st/, як у інфінітивах. Але від основи інфінітива, наприклад, утворюють іменників діячів — наприклад, з суфіксами -т-ель (в цих суфіксах -т- — це основа інфінітива), цю сполуку /st/ якраз і видно у слові волостель від дієслова *волости.
Ст->жа
Рупний спосіб творення іменників з дієслова.
кла́сти-клажа
псл. klasti (‹*kladti) «класти»;
Красти-кража.
Тобто це є неправильне втворення, коли від іменника відривають приставний голосний і ліплять до прийменника?
Дг— допоміжний голосний
Вѡн у сні (въ)
Вѡн вѡ сні (въ)
Вѡн увѡ сні (въвъ)
Вѡн ув исні (въвъ + дг)
Вѡн ив исні (дг+въ + дг)
Вѡн в исні (въ + дг)
Вѡн ву сні (въвъ)
Вона вѡ сні (въ)
Вона в исні (въ + дг)
Вона ву сні (въвъ)
Вона ввѡ сні (въвъ)
Багато можливих комбінацій (це не значить, що з усіх користатимете в житті, проте треба знати, що можна (базові найпростіші “в/у, вѡ”)).
Залежно від:
Оточення: Г — голосна, Пр — приголосна, 2Пр — дві приголосні
Перерви в мовному потоці (вона закрита в собі, вона закрита.. у собі)
Г – – Г
Г – – Пр
Пр – – Г
Пр – – Пр
Г – – 2Пр
2Пр – – Г
2Пр – – 2Пр
Пр – – 2Пр
2Пр – – Пр
Ще можливі: Ивѡ, вов вѡв, въıв, въı
ти->р
рупний спосіб утворення з прикметника в йменник
пити — пир
дати — дар
жити — жир
Миню,займово.
> **-нд’-**
> хи́ндя «трясця»
> афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
> до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
> **Зміна дієслова на іменник(?)**
U six slovax e, viedie, scorieye, * -yda he u ‹criuda› ( * krey-w-yd-a), ‹prauda› ( * prō-w-yd-a). U slovax ‹prauda, criuda› * -y- u * -yd- bie pogluinõto u * /w/, dauxi /ɑ͡w/ ta /ɪ͡w/. Ya gadaiõ oge /xɘ̞ndʲɑ/ e œd * ‹xuiniti› (v. SISM VIII 157: * xyniti), s.b. œd * xūn-yd-a → * /ˈxɘ̞nʲdɑ/, i dalie u /ˈxɘ̞nʲdʲɑ → ˈxɘ̞ndʲɑ/. Porœunayte tacõge mienõ * /ʲ/ u slovie /ɣ̞ulʲˈtʲaj/ œd * /ɣ̞ulʲˈtaj/ ← * goul-y-t-ay-os. Tó bui, tou e peréneseno meaccœsty /ʲ/ na dailchiy sõgolósen /d/ — * /ʲd/ → /dʲ/. U slovax ge ‹prauda, criuda› neyma perénosou meaccosti /ʲ/ na /d/ tomou cyto pœslie /w/ e * -y- yzniclo douge rano.
-од-а, -яга
псл. (j)agoda;
утворене за допомогою суфікса -od-a (пор. укр. лобода) від первісного *(j)aga «ягода», збереженого в південнослов’янських мовах у композиті цсл. винага «дикий виноград (лоза і її плід)», болг. виня́га, схв. вѝњага, слн. vinjága «тс.», що, однак, заперечують Садник і Айтцетмюллер (Sadn.–Aitz. HWb. 1, 12–13), вважаючи ці утворення похідними від вино (vino) із суфіксом -яга (-jaga);
> а також “полонка” й “ополонка”.
>
Corein siyou slovou e ne * pol- ‘open, hollow’, ale * (s)pol- ‘cerpati’ œd daunieycheoho znaceigna * ‘polóti; vieiati’ (ceréz odinacovœsty rouxœu pri vieiagnie zerna ta cerpagna vodui). Rœdno do ‹opolónca, opolónic, polónca› e slovo ‹spœl, spolic› (v
SIRM VI 465: ‹шпол›).
Отож:
говорити йнодською
говорити нодською (govoriti ynodscoiõ)
говори́ть індською
Отож:
говорити йнодською
говорити свахилською
говорити перською
говорити вурдською
А з людскими мовами можемо вживати різних зворотів, як-от “по + мовне назвище”.
Наприклад:
говорити по-гінді
говорити по-суахілі
говорити по-фарсі
говорити по-урду
Можемо так само вжити моделей, як-от “по + прикметник на ‘-ський’ у давальному однини, цебто на -ському або давнього типу -ську” чи “по + прикметник на ‘-ський’ у місцевому множини давнього типу, цебто на -ськи”.
Отож, могло би бути:
говорити по-гіндськ(ом)у / по-гіндськи
говорити по-суахільск(ом)у / по-суахільськи
говорити по-фарськ(ом)у / по-фарськи (лучче по-перськ(ом)у / по-перськи)
говорити по-урдськ(ом)у / по-урдськи
Та нічого й не вадить просто звести тих неодмінимих назвищ до звичних прикметників на -ський, та й уживати звороту з місцевим одмінком.
Отож:
говорити гіндською (лучче індською / інодською)
говорити суахільською
говорити фарською (лучче перською)
говорити урдською
Можна порівняти з іншими слов’янськими мовами.
Добрі перекладачі та нейромережі, як-от Gemini, перекладають російські речення “Как писать на HTML?” та “Как писать на C?” й англійські “How to code in C?” та “How to write HTML?” так:
Польською:
Jak pisać w HTML-u?
Jak pisać/programować w C?
Чеською:
Jak psát HTML?
Jak psát v HTML?
Jak psát v C?
Сербсько-хорватською:
Kako pisati HTML? / Како писати HTML?
Kako pisati u HTML-u? / Како писати у HTML-у?
Како програмирати у C-у? / Kako programirati u C-u?
Словенською:
Kako pisati HTML?
Kako pisati v HTML-ju?
Kako programirati v C-ju?
Відповідно, ми могли б так само вживати зворотів з “у/в + місцевий одмінок”, як-от у реченні “Пишу в C-і/C-ю” та “Пишу в HTML-і/HTML-ю/-у”, або не вживати жодного прийменника взагалі й казати просто “Пишу C/HTML”.
З HTML-ем може бути ще легше, оскільки той може кінчатися приголоскою, отож можемо його одмінити за моделлю “дієслово + орудний одмінок”, як “Пишу HTML-ем/-ом”.
Та, з іншого боку, можемо так само сказати й із C, як-от “Пишу C-ем”, хоча то й звучало б незвичніше.
Ви хочете почути щось на зразок “пОлий”, я правильно розумію?
У словниках такого не бачив, хоча моск. “полый” має “родичів” ув українській: https://goroh.pp.ua/Етимологія/полый#12997
“Ополистий” — дуплавий, “ополошити” — опорожнити, а також “полонка” й “ополонка”.
Що ж до потреби в ньому, то мені видається, що розмай можливих перекладів достатньо великий (https://r2u.org.ua/s?w=полый&scope=all&dicts=all&highlight=on): порожнистий, порожнявий, дутий, порожній [усередині], пустий [усередині], голий, цівуватий, відкритий, а також в окремих словосполуках особливі відповідники — щоб не переносити це слово силою.
Наскільки я знаю, звичайні мови правильно позначати за допомогою орудного відмінка: українською мовою, англійською мовою тощо. А “на якісь мові” — суржик.
Щоправда, в програмуванні дехто не може прийняти цього. Я спілкувався з людиною, яка визнає, що правильно “українською мовою”, але “пайтоном” — то вже ‘занадто’, і хай буде “на пайтоні”. Та “пайтоном” — то таке, питання звички й жодних проблем зі зрозумілістю цього не виникає. Так само, як і з “растом”, “джавою”, “джаваскриптом”, “скалою”, “котліном”, “сі-плюс-плюсом” (або просто “плюсами”, відповідно до жаргонної назви цієї мови).
А як щодо таких мов із невідмінюваними назвами, як C (“сі”), R (“ер” або “ар”), D (“ді”), PHP (“пе-ха-пе” або “пі-ейч-пі”), а також мов розмітки HTML (“аш-те-ем-ель” або “ейч-ті-ем-ел”) й CSS (“сі-ес-ес”). Для тих мов, які під час вимови закінчуються шелестівкою / приголосним звуком, ще можна якось приліпити орудний відмінок: сі-ес-ес_ом, аш-те-ем-ел_ем, ер_ом. А як бути з тими, де остання — голосівка / голосний звук?
Я не вигадав нічого ліпшого за “мовою HTML”, “мовою C” тощо.
Насправді мови програмування — лише найближчий для мене приклад, а людських мов із подібними назвами вистачає: гінді, суахілі, фарсі, урду.
Чи є якийсь зграбніший спосіб описати послуговування такими мовами?
Як вважаєте, чи треба додати слова
- Кіт
- Укулеле
- Козак
- Гетьман?
Гадаю, що слід додавати усі слова з іноземним походженням, а вже по ситуації вирішувати, чи замінювати поданими відповідниками. Словотвір дає добровільний вибір: вживати чи не вживати відповідники, навіть коли поширений відповідник на сучасне іноземне слово, це не закон. Тому логічно було би додавати усі слова іноземного походження і давати людям вибір знаходити чи не знаходити до них відповідники.
Словотвір — джерело українських відповідників до слів іноземного походження, а не наукова спільнота, що затверджує літературну лексику. Про це не потрібно забувати. Потрібно давати змогу людям знаходити навіть до давніх переймань відповідники, а не видавати із себе укладача літературної лексики, обмежуючи потенціал українського словотворення.
че-/ше-/ще-
щеко́взати «ковзатися»
споріднене з ко́взати;ще-, очевидно, експресивний префікс, аналогічний че-, ше-;
-есо
псл. kolo «колесо»
Тілеса, небеса, словеса, чудеса. Множина в одній з давніх відмін
-ено
rama
rèmeno
-ẽ
-ina
-o
rẽm-
Попри вкорінену певність у німецькім походженні слів на ram- у значенні бруси коло болони вікна, суть усе же підстави для обережнішого перегляду “німецької” верзиї.
За ЕССМ та Wiktionary, попри “архаїчний” вид твару ramẽ/ramen-, давніший твар є таки ramo — з парадигматичним -o, не з -ẽ/-en-. Твари з парадигматичними: -a (rama), -o (ramo), поруч з -ẽ (ramẽ) можемо бачити вже й у давніх памятках
-із
рогі́з «Typha L.; [осока видовжена, Carex elongata L. Mak; очерет, Scirpus L. Mak]» (бот.)
псл. rogozъ;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з псл. rogъ «ріг, кут» за ознакою ребристості стебла (Vondrák I 630; Brückner 461);
-есо
псл. kolo «колесо»
Переклад річок - пагубна затія?
Так
Однозначно ,що потрібно.
Переклад річок - пагубна затія?
Чи варто додавати назви різних математичних функцій, алгоритмів та інших подібних речей? Наприклад, в обчислювальній гідродинаміці маємо англійськомовні абревіятури SIMPLE (дослівно з англ. — “простий”), SIMPLEC, PRESTO (музичний термін із італійської, означає “дуже швидко”). У машинному навчанні, а точніше, в нейронних мережах, є “активаційні функції”: сигмоїда, softmax, softplus, ReLU (часом перекладають як лінійний випрямляч або якось так), ELU (експоненційний випрямляч), leaky ReLU (лінійний випрямляч із витоком), Swish тощо. Пригадуються вже додані “бегінг”, “бустинг”, “стекінг” тощо.
Таке перекласти вкрай складно, і ця англійщина, ймовірно, нікуди не зникне через її звичність і зручність. Але якось лишати це без уваги не хочеться…
Я намагався й поза осідком творити назви. Наприклад, “мережа ДоКоП” (ДОвга КОроткочасна Пам’ять — англ. LSTM, long short-term memory), “ЛіСт-мережа” (ЛІнійна СТаціонарна мережа — через її подібність лінійними стаціонарними динамічними системами, в одній англійськомовній статті запропонували назву “dynoNET”, від “dynamics”). Не відповідає нашим чистоплюйським замахам, але принаймні чужі слова тут давніше запозичені, та й є щось гарне чи бодай забавне в тому.
Що скажете?
Та поцабе потрібна латинка , зараз надто переплетаний інфопростір ,що не запрос всюди тією московською , дістало .
Латиниця українська буде мати інші алгоритми від московитів , й нарешті не треба буде *** з пошуком того ,що потребуєш .
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bohudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dalieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
Дякую за відповідь! Гадаю, ви праві. Адже беручи до уваги, шо Закарпаття було деякий час у складі Чехословаччини, та й культурно русини-українці трималися чехів і словак, щоб протистояти мадярам, то цілком логічно, що у значенні “бажання” могли черпнути від чехів/словак, ну або ж однаково розвинути з ними, «дякувати богові» це у нас спільне зі слов’янами.
Aino, i mynie e viedomo znaceigne ‘bajagne’, i ya tacoge gadau biex ci za tuimy ne moglo bui bouti yno rœdno slovo. Ta scorieye tacui ni: znaceigne ‘bajagne’ moglo e bouti ròzvitcomy ‘it pays off’ → ‘wished (as a reward’ ← thanks to)’.
Sam ròzvitoc mœgl e iti i inacye neigy prosterto vuisje. Utœmy ròzvitoc na slovianscœmy tlie use ne vuiclioucity oge zamo tó slovo u coreni e cerpano yz niemeçscui. Gœdno e porœunati, pro nastoyõ, i tui vuirazui he ‹deaca bogou›, ceiz. ‹bohudík(y)› ‘thanks to god’, cyto moglo e bouti perétóucovano dalieye, he ‘at gods will’, a œdtui pac: ‘will, bajagne, volia’.
> Хтось знає? Можливо, Єлисій?
Ya oberégyno pripoustiõ oge e œd *-s-intensivum perviesno u réclax, he otó ‹copuisati : copati›, ‹termositi : termati›, iz utorinnuimy izcorótiéignemy → *-u-. Ne mogé bouti móuva o pervinnœmy *-us-, ponevagy inacye buismo dóugynui bouli cecati → /x/ po *u. Otge pœdstœyna iména na -sa sõty, gadaiõ, œd perviesnuix rékel, por.: rioumsati → rioumsa, * placusati → placsa, * coucusati → coucsa tc.
Якось я розмірковував, що етимологи визначили, що слово “дяка” прийшло з німецької мови через польську у закарпатські говори. Де від німецького “dank” це “подяка” або “думка”.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Дяка
Однак, у закарпатських говорах слово «дяка» вживається у значенні «бажання». Є такі вислови як «мати дяку» означає «мати бажання» (себто настрій щось робити). Або ж «бездячний» це той хто «без бажання», «без настрою». І випливає питання, якщо «dank» прийшло через закарпатські говори, чому воно не зберегло первинне значення саме у цих говорах? Хоча в літературній українській мові воно має якраз те значення, як і в німецькій.🤔
Можливо хтось знає чому взагалі це так? І чи могли мовознавці помилитися, і слово «дяка (дякувати)» все ж таки наше питоме?
У Грінченка воно до речі має два значення, це “подяка” та “бажання”.
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/дяка
Може якийсь афикс, що колись позначав ізбірність, а потім набув афективного чуття? Пор. -ня.
Досі жду відповіді…
