https://slovotvir.org.ua/users/ser-ha-tonkel (його пропозиції)
> Подавав тільки гадки Шевельова, він ще “вантаж” “арго-суфіксами” пояснював (онов. і у “...Фонології...” при носових згадує). Там на сайті відкривав у новій вкладці посилання на файл. Дивно що на Словотворі не можна файл вчіпити
Ouge’my ceou. Mieniõ Vam.
Esmi izgoden iz Xevelevomy o yzgadanœy bezsõstaunosti / bezladnosti ou Roudniçscoho. Ne ógy bui tó ymalo praudati Roudniçscoho, ta xotchõ nagadati ógy pozdieye i istoslœuya Machkova ceixscoie móuvui ta Skokova slovienscoie bea ceasto pœddana sõdeçscie. Menche iz tuimy, cògen prispie i ouspiexynomy istoslœuyemy na ocrema slova iz nelègcomy istoslœuyemy.
Ya si gadaiõ ci ne sta Roudniçscuy prosto vuisnagén dóugo troudeatchi nad svoyimy slœunicomy rousscoho istoslœuya. Tó bui, na pr., moglo vuiplosciti xuibaigne yna perédslovou. Moye urazieigne e ógy Roudniçscuy zyrie u istoslœuye (a ce-n’ mietco) u ocremax slovax, i na ocremax slovax u vidie ocremuix tcholóncœu moge i ostati, ta, ymabouty zaxoplén ci tó svoyeiõ ouspiexynœisttyõ ci tó zagadami ta roupcœisttyõ samoie rousscoie móuvui, ea sea za zasnoutoc bœlchiy za yeoho samoho. Obace, ya sam, na pr., esmi dosta gleaden (sceptical) i do Melnicioucova slœunica rousscoho istoslœuya.
Cyto do istoslœuya Xevelevova, olni na medjie rodima (genius) u istoslœuyie o ocremax slovax, osœbno ya ne mojõ bouti izgoden iz yeoho prostirui o istoslœuyie inchix slœu, ni iz decotrami zamietcami’ho o istoslœuyie Roudniçscoho. Na pr., marno Xeveleu remstvouié proti Roudniçscoho * weiks-in-ya ( → rous. „vixynia“), bõdy simy, jadna incha móuva, poza slovianscami, lédva ci znaié izteajaigne tacoho prai.-e. tvara — pragarm. * wīhsilō „yn vid ceréxynie“ u niem. ‹Weichsel›, dœlnoniem. ‹wissel› ci nzm. ‹wesselkerse›, ci gr. ιξός ( ← * wiksos), ci lat. ‹viscum› sõty dosi tocenui sõznacui seoho slova.
Xay priteagnõte za ouxa e Roudniçscoho istoslœuye ‹vóutouziti / •õziti?› œd * ‹voziti› ta ‹touziti›, ni Xevelevovo istoslœuye’ho œd ‹volóciti› × ‹touziti› mea ne perécona. Xeveleu vuiplosci mienõ /l/ u ‹volóciti› u /w/ u ‹vóutouziti› „pitimomy peréxodomy /l/ → /w/ viedomuimy boursacœm œd serédnerousscoie moúvui“, ta tó bui boulo ino odino yz nizcui pripoustcheign neminõtchix pro vuivedeigne ‹vóutouziti› yz ‹volóciti×touziti›. Ceomou, na pr. ousieceigne ‹volóciti› u ‹vól•› byra za sobie yasno? Pro mene, zaxvatsco izvodity ci malo puitaign do „humorou“ boursacœu. Otge, nevuiploscene ousieceigne ‹volóciti› u ‹vol•› e „humorous approach“ boursacœu, ale /l/ → /w/ u ‹vol•› ouge grõstoke znaigne peréxodou /l/ → /w/ u serédnerousscie? Ic slovou, poread iz moyimy vuiplosceignemy istoslœuya ‹vóutouziti› vuisje, ymaiõ i inchõ gadcõ: * u-touziti, iz * u- „in-“ ta ‹touziti› „biti, loupiti/loupati“, otge perviesno u tvarie * /wtuz•/, pac iz peréddievomy /o•/ + /wtuz•/ → /owtuz/ — u docaz tomou e tvar /wywtorɔk/ yz daunieycheoho /wtorɔk/ ← * utor- (viedome i u tchoudernaçscœmy nadpopraunœmy tvarie iz /l/ — ‹oltoroc› u pameatcax; sey priclad berõ yz samoho Xeveleva, »Phonoloyia«).
Намагатимусь більше не створювати подібні сторінкі до слів, яких запозичення з іншої мови – не достатньо обґрунтоване!
Ось ці слова 💯 не потрібно перекладати:
https://slovotvir.org.ua/words/nezle
https://slovotvir.org.ua/words/shchodo
https://slovotvir.org.ua/words/yako
ЕСУМ: пе́лька «рот, глотка; [шлунок Ва]» — р. [пе́лька] «частина одягу на грудях та біля горла», бр. [пе́лькі] «груди»; — загальноприйнятої етимології не має; пов’язується (Фасмер ІІІ 230; Преобр. ІІ 35) з пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла»); пов’язується також (Толстой Этимология 1967, 145–157) з [пе́лька] «ополонка», запозиченим з балтійських мов.
Шевельов, “Історична фонологія…”, розділ 8.5, ст. 185: пе́лька, якщо це слово виводиться від *pjalýty (пор. лемк. пялка ‘горло, глотка’, рос. пяли́ть ‘витріщати’)[, є однією з форм з північних говірок, яка увійшла в літературну мову, бо Е, а не Я, на місці ę].
Це не двоїна, а павкалне число. Як зазначила паня Каролина, зависе од закінчіння числівника. двА бра́тА, але трИ/чотирИ братИ́
Там таки всюди повинно буть “бра́ти”.
А я й кажу два брати́, не два бра́та́. Але то тілки я, інші ж по-іншому кажуть.
Що хорошого можна почитати про історичну морфологію української, просто шукати книжки з цією назвою? “Історичну фонологію…” Шевельова всі цитують, ЕСУМ теж, а от з цього важливого питання щось нічого на сайті не бачив мабуть
Таки два / три / чотирі брати / коти / столи. У Нечуя-Левицького й твір є “Два брати”.
Це не двоїна, а павкалне число. Як зазначила паня Каролина, зависе од закінчіння числівника. двА бра́тА, але трИ/чотирИ братИ́
Залишком двоїни є те, що ми узгоджуємо два, три, чотири по-інакшому, ніж більше
Так, цікаве спостереження. Схоже, так і є.
Подавав тільки гадки Шевельова, він ще “вантаж” “арго-суфіксами” пояснював (онов. і у “…Фонології…” при носових згадує). Там на сайті відкривав у новій вкладці посилання на файл. Дивно що на Словотворі не можна файл вчіпити
> Моторошний:
>
> ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити
>
> Шевельов “Історична фонологія...”, розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)” (ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)
V. SISM XX 52: *motorъčьnъjь ← SISM XX 51 *motorъ ( ← *motati, tam bœilche).
https://slovotvir.org.ua/users/rymydolov-vertyslovo
> Декілька цікавих етимологій, поданих у рецензії Юрія Шевельова на етимологічний словник Рудницького ([Рецензія на J. Rudnyc’kyj. An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language](https://movahistory\.org\.ua/index\.php/Рецензія\_на\_J\.\_Rudnyc’kyj\.\_An\_Etymological\_Dictionary\_of\_the\_Ukrainian\_Language\)\)\, до слів, які не прояснені або пояснені по-іншому в ЕСУМі (звісно, чи його правда — теж питання):
> вовтузитися — бурсацьке словозлиття, можливо з “волочити” і “тузи́ти” (бити, штовхати);
Jaly, ne idé mi œdcruiti toy œdcaz a buimy mœg cèsti toy œdgouc Xeveleva, tomou i teagyco e mi vuiraziti sea ci tó do vuicladœu Roudniçscoho ci Xeveleva.
SIRM (I 412) pisié ógy tó dóugyno e bouti yno slovo uzxœdno-sloviansco. Ya gadaiõ ysé ymaié tchouittye: porœunaigne veat. ‹валт•› (‹валтузить›) ta rous. /β̞owt-/, ne ynace, dobrie cazié na * wult-, ogy cierogœdno mogé bouti œd daunieycheoho * wylt-.
Yz znaceign ta slova mogemo vuidieliti dvie golóunie: „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) ta „biti“ (v. SIRM tamge).
Tó znaceigne „teagti-volóciti“ („charpati, siepati“) teacné ógy * wult- ← * wylt- mogé bouti yz * wylkt-, t-ymoceastya œd rieci * wylktey, zastõplenoho u serbo-xorvatcsœmy ‹vući› „volóciti“ (* wylktey e 0-stõpein corene proti e-stõpene corene * welk-ti u rous. ‹volóciti›).
Znaceigne „biti“ e ou rous. rieci ‹touzati, touziti› (v. SIRM V 669), i nadity poveazati iz drougoiõ ceasttyõ u /β̞owˈtuzɪtɪ/, a tac pœdperxi gadcõ izcladeigna dvou pneu — * wylk- „volóciti“ ta * touz- „biti“. Obace, taca polõca ne e u izgodie iz.ocivisto dreünimy tvaromy nezaxovanoho u rousscœy móuvie * wylkti. * ul(k)t ( ← * wyl(k)t) e tou bezperécyno docazano veatscuimy tvaromy iz /l/ u ‹валту́зить› ( * ›волту́зить›), a tó e daunia roussca miena, togy tó dóugyno e bouti yno daunye slovo (a ne „boursaçsco“), ale tacui i ne yz * wulkti + * touziti.
Tomou, incha moya gadca e ógy ‹-уз-› e yn pocép.
Gœdno e yzgadati iesce tvarui: ‹во́внити› (SIRM I 412 „вовтузитися“), ta ‹волото́шитися› ta ‹волотюга› (SIRM I 422). Znaceigne „volóciti“ u six slovax ocivisto cazié na pratvar iz * -k- — *welk- „volócti“; * -k- → /0/ u * -kt- e pràvilno (por. * nekto-p(t)ūr- u ‹netopuiry› „bat“, ci u ‹pœt› ← * poktu, œd * pekti).
Xotcha tó ne riexity puitaigne iz znaceignemy „biti“ u ‹вовтузити›, ya pripoustchõ pratvar * wulkt- ( ← * wylk+t-) + pocép * -onz- (→ ‹-õz-).
> віхола — те саме, з “віяти” і “вихор”;
Tout e prosto: * wē- → ‹vie•› + * -ks- → ‹•x•› + pocép * -ol- zastõplenuy u ciselnax slovax u slovianscax móuvax.
> гаман (гаманець) — Шевельов пише, що ймовірно жартівливе бурсацьке від біблійного Гамана, наведене в Рудницького про тюрків йому не подобається; втім ЕСУМ наводить більше тюркських слів з різних мов з потрібними звуками, тут мабуть їхня правда;
Viedie, tac e.
> бундючний — бурсацьке, з “арго-інфіксом” -н- від “будяк”, а кінець -ючний (←-юк) — злиття з “індюк”; подальше “пиндючний” — злиття з “пиха”;
Ciya e tó gadca, Roudniçscoho abo Xevelevova?
> бадьорий — пише, що судячи з великого поширення в українській, воно точно з білоруської, а не з південноросійських говорів. Ще цікаво, що пояснює його англійською alert;
I tout, ne viemy ciya gadca e o bielorousscœmy gerélie, ta e prauda, e yz bielorousscoie móuvui. Ba, neyasno e yac veatske ‹бодрый› bui i moglo poyasniti ‹бадьорий› u rousscie, natómiesty rousske ‹бадьорий› tòcyno utority bielorousscomou ‹бадзьоры›.
> гарний — підтримує рід з грецького χάρις (через південних слов’ян), ЕСУМ називає його необґрунтованих й говорить про скандинавський.
Ni. SISM pisié ogy ni greçske χάρις ni garmanske * harr ( → niem. ‹Herr›) ne mogé bouti yno gerélo rousscoho ‹garen›. Natómiesty bie vuisounõto dosta perécœnlivõ gadcõ o ‹garen› œd * gar- ← * gōr- : * -gor- u ‹gorieti›, iz ròzvitcomy znaceigna „palati“ → „yascrau, roumien, crasen“.
> > сім лесь хлопців породила, ні єдному **ксту** не дала
> Що таке “ксту”? 👀
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Teperv eimy ino vidieu ysé Vache puitagne.
Seimy les’ xlópçœu poròdila, ni eidnomou crystou [kstu] ne dala. („You have given / gave birth to seven boys, but gave baptism to none“). [kstu] e yn pràvilen zvõtvar ‹crystou› œd ‹crest›, poread iz zvõcotvarui: [ɪrˈstu] po sõgolósnie — œd ser.-rous. zvõcotvara [kr̩ˈstɪtɪ], ci tacoge [krɪˈstu] ([rɪ] ← *‹рь›); por. iesce ‹crystiti› [kstɪtɪ], [ɪrˈstɪtɪ] ← ser.-rous. [kr̩ˈstɪtɪ].
‹les’› e lémcœuscuy vid slova ‹es’› œd ‹esi› „you are“, tout = eag. „you have“ u ‹les’ ( * esi) porodila› „you have given birth“.
Моторошний:
ЕСУМ: неясне; може, пов’язане з мутити
Шевельов “Історична фонологія…”, розд. 6.6, ст. 133: корінь мот- як у мотати, походить від мотрошити “падати (про сніг)” (ЕСУМ зближення мотрошити з мотати називає малопереконливим)
Декілька цікавих етимологій, поданих у рецензії Юрія Шевельова на етимологічний словник Рудницького (Рецензія на J. Rudnyc’kyj. An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language), до слів, які не прояснені або пояснені по-іншому в ЕСУМі (звісно, чи його правда — теж питання):
вовтузитися — бурсацьке словозлиття, можливо з “волочити” і “тузи́ти” (бити, штовхати);
віхола — те саме, з “віяти” і “вихор”;
гаман (гаманець) — Шевельов пише, що ймовірно жартівливе бурсацьке від біблійного Гамана, наведене в Рудницького про тюрків йому не подобається; втім ЕСУМ наводить більше тюркських слів з різних мов з потрібними звуками, тут мабуть їхня правда;
бундючний — бурсацьке, з “арго-інфіксом” -н- від “будяк”, а кінець -ючний (←-юк) — злиття з “індюк”; подальше “пиндючний” — злиття з “пиха”;
бадьорий — пише, що судячи з великого поширення в українській, воно точно з білоруської, а не з південноросійських говорів. Ще цікаво, що пояснює його англійською alert;
гарний — підтримує рід з грецького χάρις (через південних слов’ян), ЕСУМ називає його необґрунтованих й говорить про скандинавський.
Шевельов у “Історичній фонології…” (розділ 3.5, ст. 84) мимохідь зазначає, що з польської, обговорюючи третю палаталізацію
Спасибі!
Шевельов у “Історичній фонології…” (розділ 3.5, ст. 84) мимохідь зазначає, що з польської, обговорюючи третю палаталізацію
А таки ні, не вертаєм-но мертвечину. У таких сполуках, як ⟨був хотів⟩, був - маркера дистанціювання минулої події від миті розмови / скасування стану загалом вистаче.
Що значить »пор. із ⟨пень⟩«?
чень, чня, чню, чень, чнем, чні, чне
Що значить »пор. із ⟨пень⟩«?
«Ходімо!» проти «пішли-но!»
«Я маю» проти «в/у мене є»
Меню - чень, селфі - се́ба / се́бка, коментар - мі́нка (одповідно коментувати - мінкува́ти), відео - глядиво (бо видиво вже ма трохи забагато значінь у вкраїнській мові).
Я вшди вибираю переклади не лише по кілкості лайків, а й наскілки він одповіда іншомовному слову. Розумію, що може здаваться, ніби я вибираю до мислі (“на свій смак”), але це не так, я беру той, якого білше людей полюбили (“пролайкали”), коли він дійсно гожий.
Можем узять, наприклад, лайк - любо, мода - ноша, штраф - же́лідь, парасолька - стрішка, онлайн - на скані (дріт - скань), модерний - сьогочасний, фен - сушило, транспорт - возило, орган - вуд, тире - чортка і богато-богато інших.
Так, я згоден, що список прикладів можна вдосконалити. Які би ви запропонували додати?
знака @
Це знак “на”, а не равлик ніякий.
«наробок» замість «портфоліо»
Наробок це калька з російської 👏
«реп’яшки» замість «куки»
Будь-яка “кулінарія, випічка” чи мотивація значеннями “прилипання, приставання” є в разі терміна cookie(s) абсолютно недоречна, бо в англійській мові той термін має геть іншу семантичну мотивацію: подібність печіва до жетона [з номером], який використовують у громадських роздягальнях (лишаючи в такій роздягальні верхній одяг, отримують жетон, за яким при поверненні власника, його ідентифікують з його одягом) - на сій аналогії й перенесено поняття такого “жетона” на ідентифікацію між користувачем (точніше, запитом, який він шле) та зовнішнім сервером.
«світлина» замість «фотографії»
Твар ⟨світлина⟩ не може значити “фотографія”, не тякнуть бо сякий знак самі части слова: чепінь -in-a, яко правило, творить имена знаку часть/одиниці чого від имен (vœr “вір” → vorina “ворина”, zerno “зерно” → zernina “зернина”, lioud “люд” → lioudina “людина”, deseatina тощо), або шиб на що (часто в рослинах: veprina ← *“на шиб вепря ягоди (мохнаті, щетинисті)”, ogina ← *“на ш. ожа кущ ожини (колючі)” тощо), або ймена від прикмети (daunina *“що давнє”, buistrina *“що бистре”, istina *“що йисте”, roslina *“що росле”; див. більше: Język prasłowiański, F. Sławski (стор. 120) під *-ina.
Того, ⟨світлина⟩ би могло значити хиба: що світле (яку річ світлу), або часть/одиницю світла, чи що на шиб світла. Нич из того не тякне тяму “фотографія.
Довгі поясніння - це я просто процитував пана אלישע פרוש
Одповідники мають буть удалі, бо йнакше лучше просто не чіпать черпані слова. Сустава голосувань ігнорує, що переклад може буть шило на мило або геть не передавать суть слова, яке перекладають.
Ось моє бачення повідомлення для новинарів. Якщо є зауваження, як можна покращити, – пишіть.
Прихильники очищення української мови зібрали 100 000 відповідників іншомовним словам
Спільнота прихильників очищення української мови від надміру іншомовних слів «Словотвір» https://slovotvir.org.ua/ зібрала 100 тисяч українських відповідників іншомовним словам. За понад 10 років з часу заснування, «Словотвір» перетворився на відкритий майданчик спільного пошуку українських назв для понять сучасного світу, яким в українській мові ще не придумано власне слово.
Користувачі «Словотвору» додають слова, для яких хочуть знайти український відповідник, пропонують власні переклади та голосують за слова інших учасників. Серед них «реченець» замість «дедлайну», «запит» замість «промпта», «равлик» для позначення знака @, «наробок» замість «портфоліо», «реп’яшки» замість «куки» та «світлина» замість «фотографії». Загалом користувачі шукають назви не лише для нових технологій, а й для професій, культурних явищ і буденних речей.
Іншомовне слово може бути зрозумілим тим, хто добре знає відповідну іноземну мову або звик до певного професійного середовища, але незрозумілим для інших мовців. Натомість вдалий український відповідник часто дозволяє здогадатися про значення слова без додаткових пояснень. Наприклад, слово «булінг» для багатьох потребує пояснення, тоді як слово «цькування» зрозуміле значно ширшому колу мовців.
Учасники спільноти не ставлять за мету повністю витіснити іншомовні слова з української мови, а прагнуть дати мовцям вибір. Коли в суспільний простір приходить нове явище, вважають вони, не обов’язково запозичувати готову іноземну назву — слово можна перекласти, переосмислити або створити заново.
Українське суспільство не повинно вважатися нездатним називати нові поняття власними словами. Можливість створити назву для нового явища — одна з ознак живої мови, що розвивається разом із суспільством. Тому позначка у 100 тисяч відповідників важлива не лише як кругле число. Вона показує, що для багатьох українців важливо розвивати власну мову й описувати світ власними словами, а не використовувати іншомовні.
«Словотвір» — не науковий словник і не установа, що встановлює мовні правила. Утім, він створює простір, у якому слова можуть народжуватися, змагатися між собою, змінюватися і зрештою виходити за межі майданчика — у живе мовлення.
Якщо ви хотіли би поспілкуватися з учасниками чи упорядниками спільноти, надішліть запит на адресу [email protected].
| Тематичний голосний | Я | Ми | Ти | Ви | Він | Вони |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Закінчіння | -х | -смо | -∅ | -сте | -ше | -шать |
| И | робих | робисмо | роби | робисте | робише | робишать |
| І (ѣ) | летіх | летісмо | леті | летісте | летіше | летішать |
| А (ѣ) | лежах | лежасмо | лежа | лежасте | лежаше | лежашать |
| А | грах | грасмо | гра | грасте | граше | грашать |
| НУ | крикнух | крикнусмо | крикну | крикнусте | крикнуше | крикнушать |
| УВА | лікувах | лікувасмо | лікува | купувасте | лікуваше | купувашать |
| приголосний | їдіх | їдосмо | їде | їдосте | їдоше | їдошать |
| бути | біх | бісмо | бі | бісте | бість | біша |
Чи треба якось ділити “бачити”, “видіти”, “зріти”, може ще й “дивитися” сюди? Чи просто скажете, що “бачити” й “дивитися” не дуже йдуть до сучасних значень?
Але по значенню різниці між “казати” й “ректи” нема, так?
cmiet
← * ku- + mēt- (u ‹mietiti, mieta, mietca›), v. Gelex. I 352 ‹кміт›; SISM XIII 198 * kъmětiti → »укр. ‹кмети́ти› „смекать …“.
Xeveleu (»Phonoloyia«, §44.4, stor. 155—156) pisié ógy crœmy po /k, ɣ̞, x/ usiõdui e ino |ə|.
-imén ci -iméno — rœznovid œd ‹imea›, he gr. ονυμα e rœznovid œd όνομα „imea“.
-graph – -pis
-gram(m) — -pisymo / -pisymea
> tœilcui < tolico
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Tœilcui ne e yz * to li/ly ko, ale yz * to ly kū (iz * -kū, viedie, yz * kois, v. Yólcuina „Staroslavianscuy Eazuic“, stor. 133, §106), orõden bœilne œd ‹tœilco›, he ‹verxui›, ‹racycui›.
>
> > Usiõdui tam cde standardomy caziõty „izcazati“.
>
> Чому? А “казати” тоді куди?
>
Aino, ‹cazati› nezaverxene ta incoli zaverxene, a ‹recti› zaverxene ta nezaverxene.
> > ‹arçi, arçiemo, arçiete›
>
> Цікаво. Десь є засвідчені?
Ba, vidgyte SIRM V 151: ‹рци› “say (nacaz.)“ (za zapisomy Verxratscoho, „Yznadobui“), Xeveleu „Phonoloyia“ §35.2, stor. 588 (‹az ircõ› „I say“ 1510, ‹irçi› „say“ 1643, 1758, ‹ircéit› „says“ 1758, pœunœcynorous. ‹arecõtchi› „saying“ 1489).
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
Ні, це не настільки вадко. Переймання слів і переймання логіки споруди слова — різко різні речі. Як і в архітектурі є західноєвропейське бароко і козацьке бароко — основа одна, але втілення зовсім різне.
З огляду на сучасний вжиток, слід додати відміни «оріджинал», «ориджинал», «original» до слова https://slovotvir.org.ua/words/oryhinal. Українською на першій сторінці пошуку нічого не знаходжу, але це слово вживають у контексті творчости. Це може бути й про твір, викладений як фанфік, але що не спирається на відомі всесвіти й напряму з ними ніяк не пов’язаний. Це може бути мультик, що не користає з попередніх мультиків студії, не розповідає історію окремого персонажа звідти, не є продовженням, перетвором абощо.
> Отже, такий пробіг був радше незначний, острівлений на всьому мовному тлі. Але вот я собі гадаю, що конець-кінцем українська на Наддніпрянщині могла би почать позбуваться біглих голосних, а ще пізніше й чергувань о, е з і.
Roussca móuva tacui znaié, prauda gymeniõ, slœu iz poxireignemy pne uzcœsnuix padejœu iz * u ci * y → /∅/ na preamuy padeij, na pr.: ‹cœpty› œd ‹cœpti› zamiesty ‹copoty›, ci ‹pœuty› œd ‹pœuti› zamiesty daunieycheoho ‹poloty›, ci ‹lœmty› œd ‹lœmtia› popri ‹lomoty›, ‹xépt› ci ‹xept› œd ‹xéptou› yz *xep-ut-u, zamiesty ‹xépot›, ‹xobz, xabz› œd ‹xobzou, xabzou› — * xub-uz-u, * xab-uz-u. Ta tacœi pricladui sõty cosinenui (limited) xuiba do tvarœu iz pocépomy * -ut-, cde yn sõgolósen + /t/, he otó /pt, xt ~ kt, mt/ tc. ouge dauno tvoreaty dosta rodjaynui polõcui u rousscœy moúvie, uclioucyno iz polõcami sogolósen + /s/ (por.: ‹scoubsti›, ‹rioumsa, placsa, coucsa›).
Poxireigne ‹œ› na imenoualnuy padiej zamiesty perviesnoho ‹o› he na pr. u ‹cœneç› zamiesty ‹coneç› i dosi u xodie u pd.-zx. govoriex, e stalo mœgylivo ino radno tomou cyto u proçie padejœu e ‹œ› proti odinoho padou imenoualnoho iz ‹o›. He pràvilo, u slovax cde u bœilcheosti padejœu neyma ‹œ›, neyma i poxireigna ‹œ› na imenoualnuy padeij. Otge, eidnotvoreigne postereigaiémo xuiba tam yde proti odina ci, riedche, dvou tvarou u medjax ynui pocazni stoïty panœuna bœilcheist inchix tvarœu. Coli, na pr., u slovie ‹sœly› e i ‹œ› i ‹o› u uzcœsnuix padejiex — por. rod., dat., miest. ‹soli›, tacoge u bœilnie: ‹soley, solex› — iz ‹o›, orõd. ‹sœillyõ; sœilmi›, i panœunoie bœilcheosti neyma ni seréd tvarœu iz ‹œ› ni iz ‹o›, to i preamuy tvar imenoualnoho padeja e zaxovano iz ‹œ› — ‹sœly›.
Zagalomy, u pocaznex iz cerédouaignemy, he otó ‹o : œ, œ : o›, ‹e : eu, eu : e›, ‹ei : e, e : ei›, seréd slœu iz panouiõtchi tvarui neperégolósiénui u medjax ynui danui pocazni ta seréd slœu iz panouiõtchi tvarui perégolósiénui u medjax ynui danui pocazni, poxireigne na menxinovui tvarui e pitimo sliedjnïm, ne pereidjnïm. Tomou, na pr., olni ‹œ› tvarœu: ‹cœnça, cœnçou, cœnçemy, cœnçi, cœnçœu, cœnçœm, cœnçiex› e poxireno na ‹coneç› → ‹cœneç› — iz ‹œ›, to, na pr., darma e ‹o› u: ‹socou, soçie, socomy, socui, socœu, socœm›, iz ‹o› u bœilcheosti padejœu, imenoualnuy padeij e use zaxovau ‹œ› — ‹sœc›.
Але тут не далековидіння, а дали (р. в, виконує роль аблатива) видіння.
Але річ у тім, що дивлячись у телевізор, ми не дивимось у далечінь чи здріємо щось далеке, тож калька ⟨далековидіння⟩ — негодяща. Часто ковалі термінів закладали в їх головні прикмети речі і якісь свої думки, та й годі, не дбаючи про вірність словотвору та типології семантичного розвитку мови. Через те, що звичайно терміни ліпили з латинських чи давніх грецьких матеріалів, хай які вони криві з погляду семантики та словотвору мови-донора, для всіх вони мають солідний та науковий узір, бо зліплені з класичніх, античніх матеріалів
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
Калькуючи, ми хоч розуміємо, що яка частина значить. Наприклад, у слові телехвон корінь є телефон, а ось у слові дализвук два кореня дал та звук, і тут прозоро, що слово значить. Або телевізор - даливидіння.
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
І ясла (дитячі) — теж калька з німецької чи французської. Їх так само слід було б подати до перекладу
Калька — допустима річ, якщо немає свого старішого слова на означення чогось.
І ясла (дитячі) — теж калька з німецької чи французської. Їх так само слід було б подати до перекладу
Кота й інших вже додали, пропоную ще дитячий садок (очевидно, калька німецького)
