https://en.wiktionary.org/wiki/добре#Ukrainian
Отаке диво видано на Вікісловнику:
Etymology: Inherited from Old Ruthenian до́бре (dóbre), from Old Polish dobrze, from Proto-Slavic *dobrě, from Proto-Slavic *dobrъ. Doublet of до́брі (dóbri).
Дійсно так? Хіба це не може бути просто розвиток середнього роду від “добр/добрий”?
До https://slovotvir.org.ua/words/vorkflov додати варіант workflow
Та ні, це ж різне. Наприклад якщо взяти перший переклад «впоряджати» то відповідником для «організувати» буде «впорядити» — тож це буде плутати людей який переклад додавати — впоряджати чи впорядити
Та вони й так плутаються. Додавати переклади до головного, а варіанти для пошуку
До речі, там навіть ШІ не треба, можна тільки зрозуміти як з чимось на зразок ВЕСУМу працювати
Онов. Хм, щоправда саме в ВЕСУМі якраз окремо за доконаністю, принаймі з того що в їхньому пошуку видно. Але якось так
На палкі замовлення багатьох користувачів нарешті-врешті-решт додано «Відкинуті слова» — це слова, у яких рівновага голосів сумнівів -10 чи менше.
Знайти список відкинутих слів можна зайшовши «Покажчик» → «Чистилище» → «Відкинуті слова».
На сторінці відкинутого слова є лише саме слово та обговорення слова.
Оце добре! Велика дяка!
На палкі замовлення багатьох користувачів нарешті-врешті-решт додано «Відкинуті слова» — це слова, у яких рівновага голосів сумнівів -10 чи менше.
Знайти список відкинутих слів можна зайшовши «Покажчик» → «Чистилище» → «Відкинуті слова».
На сторінці відкинутого слова є лише саме слово та обговорення слова.
Для дієслова (як і для інших частин мови) є багато різних форм слова:
Якщо усі форми через кому писати це все перетвориться на кашу, на жаль. Тому поки що окремі сторінки, а може колись дійдуть руки і додасться кнопка з можливістю заповнити усі форми, як для слова так і для перекладу. Може це навіть зробить ШІ.
Та ні, це ж різне. Наприклад якщо взяти перший переклад «впоряджати» то відповідником для «організувати» буде «впорядити» — тож це буде плутати людей який переклад додавати — впоряджати чи впорядити
Для цього можна робити так:
Писати слово в недоконаму виді, через кому в доконаному
Це також можна робити з іменниками — спочатку писати слово в однині, через кому в множині. Таким чином об’єднати численні сторінки з доконаним та недоконаним видом у дієсловах, одниною та множиною в іменниках. Щоб не засмічувати Словотвір.
Вуаля
Мудрівка
Звучить як готовий термін, можна пропагувати!
Я й пропагую як нову абетку
Мудрівка
Звучить як готовий термін, можна пропагувати!
Словотворити
Пичкати
Романотвір
Карлотвір
Ялисіївка
Мудрівка
Аборигенити
Мелетня
Часодармотратія
Каролинчики
Святосї
майстер-ламайстер
Мастака-ламака
добровільно-примусово
Волі-неволі
Виправлено проблему з переходом між сторінками
Та ні, це ж різне. Наприклад якщо взяти перший переклад «впоряджати» то відповідником для «організувати» буде «впорядити» — тож це буде плутати людей який переклад додавати — впоряджати чи впорядити
До https://slovotvir.org.ua/words/orhanizovuvaty додати варіант “організувати”
титикання | Роман Радик | 25 травня 2020
чхоч | Kuľturnyj aborihen | 12 вересня 2025
роживотина | Богдан Ⰽⱃⰰⰲⱍⱆⰽ | 21 вересня 2025
Схлинути
Вогніти - горіти
Куляти - стріляти кулею
Гидень, гиденя
Хижень, хиженя
Визникнути
Смертовище
Низіти задіти
Писальце, рисальце
Усталити
Притінити, притінок
Визлюбити
Рвінкий
Вішальці вішалі Віси
Імра, Іжда, іжва, ірва
Мояша моєше моїші свояша своєше своїші їхніші
Натижнева доміака
КрАсни (тіні, приладдя для барвства )
Наврапті
Мерза
Струнатися вистрункий виструнчений
Витá витання - еволюція
Цигарківці почарківці
Грабунок грабоване
Дарунок дароване
Граваний
Сквапно
Невзорі
Роспах , розрух
Понова
Бадето
Версати
Хрестати
Нéзлюб
Познака
Завчорітися
Завтодітися
Навгіль
Юнце
Переклад - ростямне
Уповний
Жаляти
Стишний
Наліжнє
Густиця - гуяш
Скoрвлений
Учоріти
Тодіти
Тно
Задавнення
Мриняти
У влязі, не ві влязі
Двіння
Нéтва воля нетві мрії
Дишні - легені
Нéте неті нетний
Невзайві
Чудово чи гидово - норм чи стрьом
Завдині
Наскір
Заструмлення
Ось кілька моїх перекладів і новотворів, які записав за кілька років. Небагато, та все ж.
англ. scatterbrained — ситоголовий
англ. self-pity — себежаль
англ. fuck around and find out — пограйся й дізнайся
англ. cryptic — криткий
англ. from scratch (з нуля) — з пустої землі, з порожніх рук
англ. punchable — ударугідний
лат. divide et impera — діли та вели
моск. грубо говоря — сказати неотесано
капітан Очевидність (англ. Captain Obvious) — пан Невженко
Київ - не гумовий (моск. Москва не резиновая) — Київ - не дріжджове тісто
моє слово - закон — моє слово залізне
моск. откуда ноги растут — де коріння знайтиСиноніми:
незвідсий — нетутешній
як з долини до вершини — як небо і земля
губи докупи - замовкни
стулися - тс.
зліпи щелепи - тс.
лучіти - сяяти
стерті підошви на тому — собаку з’їв на тому; багато досвіду
витягти з кишені — дістати з неба; вигадати
що не день, то срака — коли багато днів поспіль стаються неприємні події.Кілька слів, яким хотів би мати переклад, але не зміг вигадати:
англ. pity party
англ. nobrainer
майстер-ламайстер
добровільно-примусово
купи собі медаль
“Пан Невженко” це витвір мистецтва😂
Ось кілька моїх перекладів і новотворів, які записав за кілька років. Небагато, та все ж.
англ. scatterbrained — ситоголовий
англ. self-pity — себежаль
англ. fuck around and find out — пограйся й дізнайся
англ. cryptic — криткий
англ. from scratch (з нуля) — з пустої землі, з порожніх рук
англ. punchable — ударугідний
лат. divide et impera — діли та вели
моск. грубо говоря — сказати неотесано
капітан Очевидність (англ. Captain Obvious) — пан Невженко
Київ - не гумовий (моск. Москва не резиновая) — Київ - не дріжджове тісто
моє слово - закон — моє слово залізне
моск. откуда ноги растут — де коріння знайти
Синоніми:
незвідсий — нетутешній
як з долини до вершини — як небо і земля
губи докупи - замовкни
стулися - тс.
зліпи щелепи - тс.
лучіти - сяяти
стерті підошви на тому — собаку з’їв на тому; багато досвіду
витягти з кишені — дістати з неба; вигадати
що не день, то срака — коли багато днів поспіль стаються неприємні події.
Кілька слів, яким хотів би мати переклад, але не зміг вигадати:
англ. pity party
англ. nobrainer
майстер-ламайстер
добровільно-примусово
купи собі медаль
Помічав, шо деколи люди просто додають свої переклади чужим словам, які невживані в нашій мові, або просто вигадують синоніми й не знають куди додати. Цікаво було би мати місце, куди люди просто можуть давати свої новотвори та вигадки.
Розмови про “зміну” “двогубного” звука на “губно-зубний” - то для бідних. Почнімо з того, що губнозадньоязиковий апроксимант w має фонетичні характеристики, які ставлять під великий сумнів його існування в українській мові. Це міг бути хіба що перехідний звук.
Чого це?
Оскільки на кінці був “єр”, то склад був відкритим. А отже, з високою ймовірністю це з самого початку був губно-зубний звук.
Олекса Русин теж помиляється, міркуючи про “гук w”. Я вам уже присилав статтю про приголосні звуки, там є пояснення.
А я гадаю, що Вакуленко помиляється. Його стаття подає змосковщену вимову – щоправда, дуже поширену тепер на українських ТБ та радіо. Місце, де народились ведучі, не важить. Слухаю, бува, розмови між журналістом “Великого Львова” (так, здається) та Віталієм Портниковим. У того журналіста інтонація галицька, а “в” однаково вимовляє по-московськи, бо він етнічний москаль і вдома певно говорить московською з батьками.
Я не думаю, що давньоруська мова мала губно-зубного гука на місці “в”. Навпаки – гадаю, що губно-губний задержався в нашій мові довше, ніж у московській. Тому ж таки теперішня українська вимова гука, що його позначають буквою “в”, давніша, як теперішня московська, де “в” позначає губно-зубного фрикативного приголосного.
Правильно він пише про йотацію, але знову збивається на меншовартісне орієнтування на “старшого брата”. В українській мові йотацію позначають літерою “j”.
До чого тут “старший брат”? Коли українські “ш”, “ч”, “х” тощо латинкою передають, як у ягельській, як “sh”, “ch”, “kh”, то звідки там візьметься “j” на місці нашого “й”?
@Oleksa Rusyn хочу почути й Вашу думку.
“Kiev” не міг піти з давньоруського “Кыевъ”, бо “в” позначав гука, близького до ягельського “w”, як не такого самого. До того ж, у “Kiev” не видно букви, що одображала б гука, позначеного буквою “ъ”.
Одначе й новочасне “Kyiv” – погана заміна навіяного московською вимовою “Kiev”. Нашу букву “в” годилось би одтворювать ягельською як “w”, та й гука “й” недобре зоставлять без уваги.Дякую за відповідь! Тут якраз Вакуленко писав, що перед назвою Kiev були Kiou, Kiow, Kiew та навіть Kiovia. Перші три передавали наше “в” двогубним звуком. Щодо “ъ”, то як Ви вважаєте його б мали передати?
Колись у ягельській гука, подібного до нашого давнього “ъ”, записували як “e”, як ото наприкінці слів “name”, rise” тощо. Я не памнятаю, коли той гук занепав, а порпаться в джерелах не хочу. Проте теоретично, коли в Ягельщині про Київ дізнались, коли і наше “ъ” і їхнє “e” наприкінці слів ще позначали гук, то так би були б і записали.
Доки не виробили руської латинки, я б передавав “Київ” ягельською як “Kyyiw”.
Чому Ви хочете створити штучну назву, коли були традиційні Kiou, Kiow, Kiew та Kiovia?
Бо їх ягельська мова сама вже давно зцуралась. То навіщо ж повертать мертвечину, та ще й у чужій мові? І їхня і українська вимова одтоді дуже одмінилась.
А тепер місто Белград у сербській це Београд, і що, треба назву змінити бо “вона застаріла”? Щодо того, що ніхто на заході не буде розбиратися, то нам того й не треба. Потрібна природня назва, яка зберігає історію міста й не порушує здорового глузду.
Скажіть, яка інша країна яка називає столицю Сербії Belgrad, хоче знищити Сербію і вважає це місто своїм?
Даруйте, не зрозумїв питання. Можете пояснити?
Пан Вакуленко помиляється в давності англійського “Kiev”, а точніше в його вимові. Воно має голосну /i/ замість очікуваної /ɪ/. Ні в руській, ні в українській там ніколи не було високої голосної [i], то є сучасний розвиток у московській, де *y та *i перед задньоязиковими мають високу якість. Ба більше, англійське “i” в сучаній мові також має якість /ɪ/, або ж /aɪ/. Англійське /i/ має зовсім інше походження - з довгого /eː/. Серед перечислених записів ніде нема “ee”, “e”, чи “ea”. Тому вимова “Kiev” як /ˈkiːɛv/ є суто сучасна, взорована на московську вимову. Хай запис “Kiev” може й тягнеться з давнини (хоча, таки не тягнеться, бо ніде нема “v”), та вимова точно не тягла, а сучасна, з московської, навіть не вкраїнської, чи руської.
А тепер місто Белград у сербській це Београд, і що, треба назву змінити бо “вона застаріла”? Щодо того, що ніхто на заході не буде розбиратися, то нам того й не треба. Потрібна природня назва, яка зберігає історію міста й не порушує здорового глузду.
Скажіть, яка інша країна яка називає столицю Сербії Belgrad, хоче знищити Сербію і вважає це місто своїм?
Давно думав над тим, яка звукова якість була в цієї голосної в наших праговорах. Схильний до думки, шо принаймні в ранню руську добу *ѧ звучало не як одноголоска, а як двоголоска, де другий елемент був носовий, а перший нескладовий за правилом висхідної звучності в праслов’янській. Пам’ятаю схожу думку про двоголосність бачив у Шевельова. Приблизно [e̯ɑ̃] чи [ɛ̯ɑ̃]. За якість другогої голосної не певен, але, мабуть, десь між заднім [ɑ̃] та переднім [ã].
Згодом перша нескладова голосна піднялася до [ i̯ ~j ], а пізніше зникла лишивши слід у пом’якшенні [ʲ] чи [j] на початку слова, перед твердими приголосними. І десь з часом зникла й носова якість другої голосної, як сталося з *ǫ. Узагалі перехід ненеголошеного [e] в [ i̯ ~j ] перед чи між голосними явище доволі поширене в мовах.
На приклад, часто стається в іспанській. Яскравий приклад помітив у пісні “BAD BUNNY x JHAY CORTEZ - DÁKITI” такий перехід стається в “juqueado” (1:26) - [∅ukjao̯] та “parqueado” (1:30) - [palkjao̯]. Також на думку спадає грецька, де число “9” має дві подоби - “εννέα” [eˈne.a] з наголосом на /e/ та “εννιά” [eˈɲa] з наголосом на /a/, де первісне [e] (у давньогрецькій “ἐννέᾰ”) дало слід в м’якому [ɲ]. Там, видно, також стався перехід [e] > [i] > [j] > [ʲ].
Щойно пригадав ше один відомий випадок - латинське “ego” (“я”). Там, де наголос падав на /o/ стався перехід /e/ в [i] - італ. “io”, ісп. “yo” (сьогодні вже [ɟ~ ɟ͡ʝ~ʝ] ), фран. “je” (сьогодні вже [ʒ] ), а там, де наголос був на /e/ стався перехід /o/ в [u̯] - порт. “eu”, рум. “eu”. Тобто [ego] > [eo] > [e̯o] чи [eo̯] > [i̯o~jo] чи [eu̯~ew].
Отут Олисій дає ‹bouti› (боути) и ‹buiti› (бꙑти), як два різна твара ↓
https://slovotvir.org.ua/words/buty
Можете, будь ласка, пояснити (добродію Єлисію?) різні прояви “бути”(*byti)? Пишуть: “в українській мові у в бу́ти замість давнішого и пояснюється впливом форми бу́ду, в якій у є рефлексом давнього ǫ з un, де -n- інфікс”. Чому “бути”/“забути”, але “билина”, якщо воно наше? “ПобИт” і “побУт”? Од чого це залежить, як у яких місцевостях? Чи є ще якісь приклади переходу того И в У?
До речі, добродію Єлисію, а в Вашому, вибачте на слові, письмі “бити” і “бути” — одне слово чи ні?
»А ще може частіше з префіксами: вигравати, пригравати, загравати, награвати й ще багато«
Так, то є то👍
А ще може частіше з префіксами: вигравати, пригравати, загравати, награвати й ще багато
»Чому сливе ніде не засвідчене? Якесь говіркове?«
Не знаю, чому не є свідчено, та це є форма, творена доволі продуктивною моделлю, порівн. ‘пити : пивати; шити: шивати; вити : вивати; почити: почивати’ й под.
Від основи дієслова ‹гравати› (итеративу до ‹грати›) чепенем ‹-ець› — грав•ець
Чому сливе ніде не засвідчене? Якесь говіркове?
Від основи дієслова ‹гравати› (итеративу до ‹грати›) чепенем ‹-ець› — грав•ець
Яким чином утворено це слово?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/гергепнути
Звідки те “гер-“в слові “гергепнути”?
“Футерівка”
“нутрювання
1Результат контамінації нутро і лицювання”
Словотворе, я закликаю таки припинити це неподобство!
обнутрювання, обнутриво,
або зобнутрювання, або зобнутриво
😱
Словотворе, я закликаю таки припинити це неподобство!
“Футерівка”
“нутрювання
1Результат контамінації нутро і лицювання”
Словотворе, я закликаю таки припинити це неподобство!
Так, треба припинити це неподобство — вилучати з Толоки ці ганебні сторінки, що тільки засмічують дурнею, словоблуддям та невіглаством Словотвір
ko-
коно́зити «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»
псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);
“Футерівка”
“нутрювання
1
Результат контамінації нутро і лицювання”
Словотворе, я закликаю таки припинити це неподобство!
-ол- і -аг-
бідола́ха
Потебня (РФВ 1882 VII 70) розглядав як похідне утворення від основи бід- із суфіксами -ол- і -аг-;
Святосö ,а нащо ? Чи є в цьому якийсь смисл?
Хто хоче аби знали поставе “+”
Дехто нехоче бути звідомим .
Тим більш коли ставимо “+” ,то це значить ,що ми цілковито впевнені у слові ,а є слова ,які підтримую ,але не маю великих переконань ,аби його сувіти иншим ,значком “+”.
Прошу злучити “сканування” та “scanning”.
Було би непогано могти побачити, хто вподобав твоє слово
Вилучте будь ласка
https://slovotvir.org.ua/words/tserkovnoslov-yanska-mova
Моя хиба та глумство.
Зроблено, тільки межа — 150 символів.
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
З обома змінами рішуче згоден, спасибі! Можливо, слід буде пізніше подумати й про 7-6
Романе, почніть зі старих своїх перекладів. Залиште хоча б 8, а не 15-20 🤷♂️
Ну це може й система зробити
> Вибачте, що не в тій нитці, але це хоча б розділ “Розробка словотвору”. Я розумію, що на розробку потрібні час і сили. Якби в мене в самого не було скрутне становище з грішми, я б платив за якийсь “Slovotvir Premium” щомісяця, чи що, аби лише цей проєкт досяг своєї мети.
Краще перенесіть сюди https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/pobazhannia-ta-opys-yikh-vtilennia, будь ласка
> зі польської
??
> п. znać що споріднене зі
> Укр. знати .
> Знатний =знацний.
>
Dourniça
+
Довідку могли би творити, та перво рішити, що й як там має бути писано, тобто визначити структуру й зміст
Звісно, в найкращому разі мої слова знову знехтують, та все ж.
Я вважаю, що таки треба подумати про щось таке. Може, я дуже вже прискіпуюся, та все ж твердо переконаний, що учасники Словотвору повинні знати основи. Я не кажу, що кожен повинен знати, що “походженнєвий(етимологічний) О здебільшого зазнав змін (суч. І) у новозакритих складах”, але хоча б “І – в закритому, О – в одкритому”. Цього не треба, по суті, знати, це закономірність багатьох таких слів, яку легко просто помітити.
https://slovotvir.org.ua/words/villa#t102602
Ну, не знаю, тест невеликий якийсь зробити абощо. Не кажучи вже про те, що (і це слушно зауважив той-таки добродій Єлисій) те, що ми тут робимо, передбачає рівень знань, глибший не тільки за середній і побутовий, а й за шкільний.
З іншого боку, можна було б спробувати подумати про те, щоб зробити якусь довідку, наприклад.
»Походить скоріш за все зі польської
п. znać що споріднене зі
Укр. знати .
Знатний =знацний.
Гадка ≠ 100% підтвердженню.«
Найпевніше походить з чеського ‹vzácný› чи прямо, а чи через лядську.
Чеське ж ‹vzácný› є творено од дієслова ‹vzít› “взяти” (< *uzymti), певно од основи дієприкметника *uzymt- ще за псл.-ої доби.
Туди ж и стар.-сл. ‹изѧщьнъ›, котре-но є творено не од ‹възѧти› (< *uzymti), але од ‹изѧти› (< *yzymti).
Руська форма була би *зячний (< узячний/изячний), та такої не є
