Останні події

Ого… Спасибі, добродію Єлисію!
Утім, дещо таки не зрозумів. 

“scrœuzy e ‹у› = “u”, tô bui [u̯], i pisano NE istoslœuno ci tuaroslœuno.” — а з чого видно, що там саме u̯, а не просто голосний У? Ті ж автори писали і В у таких же випадках.

І 2: я, власне, і намагався довести, що написання/вимова  У/В не визначається однозначно й непохитно звуковим оточенням. Ви хочете сказати, що воно також визначається значенням: “Tam e abo vœulyba ‹в› abo ‹у› za istoslœuïemy ou decoho iz pisateleu — tô bui, coli “ou, at”, to ‹у›, a coli “u, in”, to ‹в›, a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].”. У випадку, наприклад, “не приїхав В повіт” В позначає точно не голосний звук, а u̯ (або ж голосний — пишу про всяк випадок), що спростовує роблене правило чергування, яке вказує враховувати тільки звукове оточення, правильно?

“2. В українській мові [u̯] не може бути перед голосним.
Mogeity.”

Гмммм… А можна хоч трохи більше про це? Чесно кажучи, думав інакше

ЩЯС. Tam e abo vœulyba ‹в› abo ‹у› za istoslœuïemy ou decoho iz pisateleu — tô bui, coli “ou, at”, to ‹у›, a coli “u, in”, to ‹в›, a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].

А можете, будь ласка, дати хоч по кілька прикладів такого розрізнення з “Чорної ради”, “Кайдашевої сім’ї”, “Хіба ревуть…”, Шевченка – із творів класиків?

Mogiõ. Prosiõ: 

‹не приїхав В повіт› — ‹в› = “u”; 
‹недаром В таку годину› — ‹в› = “u”; 
‹отакої саме пори, В неділю, після раннього обіднього часу› — ‹в› = “u”; 
‹кумкають в них жаби рано й вечір› — tout ya ne znaiõ sõstrocõ, ci ‹в них› e “inside of something” abo “at their place”; 
‹спустившись В долину,
то розлягався В високім просторі› — i tam i tam e ‹в› = “u”; 
‹теряючись В догадках› — ‹в› = “u”; 
‹не достатки, а тяжка праця кидалась В вічі ; мов зачароване, В тихім забутті теплої ночі ; Страх справді після таких думок закрадався їм В душу ; В сусідньому селі Байраках ; Мотря день і ніч В роботі ; Чіпка похнюпить голову, потупить В землю очі, копирсає нігтем під нігтем ; В казках його зроду розумна голова ; В казці звірі ; під вербу, В холодок ; хрест В руках ; В його думці ; і в двір не пускають! ; і в свято› — i tout u cogynœumy pricladé e ‹в› = “u”, i daléie agy po: ‹він В тенетах ; увалила В двір›. Neyasno e ‹в другого› — mogeity bouti i “u drougoho ≈ in/into/inside the other one” i “ou drougoho ≈ at the other one’s place/possession ; the other one has”.

A tout: ‹Він прислухається, що діється У його В серці, в душі› — ‹у› e = “ou” (“ou yoho”), a ‹в› e = “u” (“u serdçé”, “u douxyé”).

Otout: ‹Оселився Грицько на зиму В чужій сім’ї, В котрої купив город з уговором, що вони
житимуть до весни У проданій хаті.› — aino, ‹в› e i za “u” (“u tioudyei sémïé”) i za “ou” (“ou cotroyui”), a ‹у› e tou za “u” (“u prodanœy xaté”) — iz coupui pricladœu uisie is ‹в› e sõslédno = “u”, se e pocui pervuy priclad.

‹котрого не встид послати у ординарці› — sciro, ne teamiõ cyto se znacity.

Tout: ‹У Івася аж сміх пробіг› e ‹у› = “ou”, tô bui pisano za istoslœuïemy ta tuaroslœuïemy. 

Tout: ‹розкошує у Парижі› e ‹у› = “u”, tô bui NE za istoslœuïemy ci tuaroslœuïemy, ta, opeaty ge, tô e pocui lixy drouguy priclad proti tòrônou pricladœu cde ‹в› = “u” istoslœuno i tuaroslœuno.

Se: ‹над головою у його› — bez sõstrocui e neyasno, ci “he has it over/above his head” abo “over/above the head into him”; ta scoréixie tacui “he has it over/above his head”, a tocdé i tout e ‹у› = “ou”, ôtge pisano ne za zuõcénïemy ci uimóuvoiõ ale za istoslœuïemy i tuaroslœuïemy.

Tout: ‹його у некрути ; пішли у другу хату ; вривався у вікна ; Хруща у ланцюгах ; було у бур’яни ; хіба у палючий ; Чіпки у руках ; вони у парі ; Івась у іграшках ; лежні у теплій хаті ; одкликалася у старому ; свого у неволю ; загомоніла у серці ; сідаючи у візок ; сунула у горниці ; одвезла у науку ; тепла у старім ; прощання у лоб ; що у Гетьманському ; плівся у Мекку ; Іванові у його праці ; убрався у силу ; саме у столиці ; один у один ; лайка у Івановій хаті ; оселився у батьківській хаті ; столи у три ряди ; руба у горлі ; життя у казармі ; кидався у саме пекло ; сама мати у місто ; вразила у серце ; а волокно у пучці ; прийде у шинок ; борщу у миску ; зостався у току ; її у найми ; сповідався у їх хаті ; йдучи у шинок ; Лушня у танцях ; кімнати у другу ; позирали у надвірні вікна ; з села у село ; наче у мертвому ; Хруща у Гетьманське ; лежні у теплій хаті ; голка у недошитій› — scrœuzy e ‹у› = “u”, tô bui [u̯], i pisano NE istoslœuno ci tuaroslœuno.

Tout: ‹ми у неї ; стояла у печі ; Чіпка у нас ; воно у нас ; така у тебе ; Зате у Степана Семеновича ; які у них ; один у одного ; а у нас ще й така› — cde menxie cde bœulxie ta zagalomy neyasno ci duoznacyno, ci ‹у› e = “u” abo “ou”, malo bo sõstrocui; ta bay dougie ci ‹у› e tou = “ou” abo “u” — uimóuva e use [u̯]. 

Tout: ‹промелькнуло у його ; діється у його ; Сімейка у генеральші ; одна у матері ; лічився у начальства ; опинилося у його ; пищало у його› — e ‹у› = “ou”, ôtge pisano istoslœuno i tuaroslœuno, a uimóuva e [u] ci [u̯].

Ôtge use se potuerdity cyto i pisau eimy: ‹в› : ‹у› e pisano tam abo 1) za istoslœuïemy ta tuaroslœuïemy, abo 2) ‹у› e tô za “u” tô za “ou, is uimóuvoiõ tô [u] tô [u̯], a iz samoho pisyma samo lixy ‹Уу› ne dasty znati ci tô e [u] abo [u̯], a œdtac i godé e uivesti cytosi.

Кажу чесно – вперше чую про таке розрізнення значень У та В, тим більше в 19 ст. і пізніше

Yacoe ‘tacoe’ rozrœuzneinïe znacyeiny? Ne znaiete rœuzniçõ meidyu: “verge u Semena sétcõ = threw a bag/sack into Simon” ta “ou Semena e sétca = Simon has a bag/sack” (imóuva i “u” u “ou” e [u̯]) ? “Ou nas e véra/nadéya = we have faith/hope” : “U nas e véra = there’s faith/hope inside us / Inside us ( ≈ in our hearts), there’s faith/hope”; a uimóuva i “ou” i “u” evta sama — znacyeinïe rœuzno.

Спробуймо так. напишу-но твердження: 

1. [u] можна сплутати тільки з [], але неможливо з приголосним В.

/ʙ/ u MZA e se: https://en.m.wikipedia.org/wiki/Voiced_bilabial_trill — tam slouxaite izrazoc. A ‹Вв› cuiriliçui tacui dougie si mogeity bouti móuvleno he [u̯], uzymémo ‹вовк› [wo͡u̯k], ta i ‹вона́, він, воно́› e [woˈna, wyn, woˈnʷɔ] — [w ≈ u̯].

2. В українській мові [] не може бути перед голосним.

Mogeity.

“a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].”

А хоч якісь докази можна? 

Знов-таки: У може значити  [u̯] тільки в положеннях О __ В та О __ (у кінці). 

Спробуймо так. напишу-но твердження: 

1. [u] можна сплутати тільки з [], але неможливо з приголосним В.
2. В українській мові [] не може бути перед голосним.
3. Наслідок 1 і 2: У та В неможливо сплутати у положеннях П __ О, О __ О, __ О (на початку речення, після зупинки), де не може бути [].
4. Наслідок 3: у таких положеннях У позначає [u], тобто складотворчий голосний звук, а В -- [] або приголосний звук.
5. Судячи з переважної більшості ритмованих творів, писарі (тобто ті, що писали, щоб не плутати з письменник=автор) розрізняли звукове значення У і В: У позначала складотворчий голосний, [u], а В -- нескладотворчий звук, тобто або нескладотворчий голосний/напівголосний [], або приголосний В ([w]/[ʋ]). Доведення від зворотнього: якщо в таких випадках (де є явний чіткий ритм) прочитати У як В або навпаки, ритм зіб’ється.
6. Між приголосними У (складотворчий голосний, наголошую, вибачте за каламбур) протиставляється їм, отже, сплутання тут неможливе, отже, у положеннях П В П буква В не може позначати У, при здоровому глузді їх сплутати наможливо. 
7. Це не поодинокі сплутання, а систематичне письмо.

Можете хоча б сказати, у якому з цих 7 помлика? 

Претенденти на вилучення. 
https://slovotvir.org.ua/catalog/doubted

Гадаю, слова, що набрали -12, можна спокійно вилучати

Читавши на ЕСУМ о <-ка>(II кн., 329 ст.), помітив им, ож є там свідчено діб <яз-ко> «я». 
Яз?! Невже є руська захоронила сяку дрівність?

“Слово “Азія” (Asia) може бути пов’язане з фінікійським і ассирійським “асу”, що буквально означає “схід (сторону світу)”. Ще в написах II тис. до н. е. трапляється слово “асу” зі значенням “схід, сходження”.
“Юг” – давн українське слово на позначення півдня (r2u.org.ua: юг ) від давньоруського ѹгъ “південь, південна країна, південний вітер”.
Закінчення “-ин” по аналогії зі давнім “мурин” (“негр”), також з “литвин”, “русин” тощо.
Тобто буквально “южин” – “мешканець східної сторони”.”

Будь ласка. Не думав, що писатиму про слово добродія КФЯЙ, та все ж.
https://slovotvir.org.ua/words/aziat#c105994

Слушно добродій MKozub зауважив: “До чого юг/південь, коли мова йде про схід?!”.

Незалежно від того, пов’язане (чуже!) слово “юг” із “Азія” за прадавнім походженням(?!!), воно має ЗОВСІМ інше значення.  Це слово зовсім ніяк не стосується Сходу, а Південь – Азії. Та голоси воно набрало. Може, з поваги до добродія Цісаря. Хай там як, а слово, вважаю, невідповідне. Безперечно, правил не порушує, але!

ЩЯС. Tam e abo vœulyba ‹в› abo ‹у› za istoslœuïemy ou decoho iz pisateleu — tô bui, coli “ou, at”, to ‹у›, a coli “u, in”, to ‹в›, a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].

А можете, будь ласка, дати хоч по кілька прикладів такого розрізнення з “Чорної ради”, “Кайдашевої сім’ї”, “Хіба ревуть…”, Шевченка – із творів класиків?
Кажу чесно – вперше чую про таке розрізнення значень У та В, тим більше в 19 ст. і пізніше

“Is Vasyoiõ cuiriliçeiõ, cyto e za ‘нескладотворчий У’?? Znac [u̯] — otac e tô treba pisati.”

◌̯  позначає нескладовість (нескладотворчість) голосного, отже, якщо це [u̯], то це нескладовий (нескладовторчий) звук У. Ви мене чудово розумієте, думав, Ви й уваги не звернете. Не дуже-то зручно мені писати МФА з телефона, як і набирати це в телефоні й переносити сюди. Утім, якщо для Вас це суттєво, писатиму [u̯].

“A cyto znacity »усі можливі відміни приголосного В«?? Is 5 minut pealix oci i ne teamiu eimy cyto tô znacity.”

Це значить усі можливі звуки звучини В, тобто і губно-губний щілинний, і губно-зубний апроксимант, та хоч би й губно-зубний щілинний

«А можна не настільки коротко, будь ласка?»

Poceau béx pisati œdpovédy pac cuinõuxi — za dougie tratiti nasnagui ta késou rozplõtati blõd cyto pisiete.

«Тільки я вже писав сьогодні: розумієте Ви це чи ні, але хоча б просто повірте на слово, що Ваше письмо читати відчутно довше, а при вимкненнях кожна хвилина світла дорога. Будь ласка, пишіть кирилицею хоч зараз!»

Ni, a tuimy pacie ne na sïõ récy o zuõcéx móuvui.

Is Vasyoiõ cuiriliçeiõ, cyto e za ‘нескладотворчий У’?? Znac [u̯] — otac e tô treba pisati. A cyto znacity »усі можливі відміни приголосного В«?? Is 5 minut pealix oci i ne teamiu eimy cyto tô znacity.

I u bœulxiosti pricladœu ou Vas tam ne’ma ‘plõtanïa’. Tam e abo vœulyba ‹в› abo ‹у› za istoslœuïemy ou decoho iz pisateleu — tô bui, coli “ou, at”, to ‹у›, a coli “u, in”, to ‹в›, a ou decoho iz pisateleu ‹у› mogeity znaciti i [u] i [u̯].

І можете, будь ласка, навести хоч по кілька прикладів сплутань у положеннях О __ О, В __ В, В __ О?

https://slovotvir.org.ua/words/muzykant#t81863

Ну, який “кобзар”? Це теж слово “на межі”. Правил ніби явно й не порушує, але зовсім ні до чого

Còrôtco: tóucouiete data crivo.

А можна не настільки коротко, будь ласка?

Тільки я вже писав сьогодні: розумієте Ви це чи ні, але хоча б просто повірте на слово, що Ваше письмо читати відчутно довше, а при вимкненнях кожна хвилина світла дорога. Будь ласка, пишіть кирилицею хоч зараз!

Насамперед розберімося з утямками й позначеннями:

О – голосний

П – приголосний

-- У або В

Приголосний В (у деяких контекстах) – усе, крім складотворчого голосного У, тобто нескладотворчий У + усі можливі відміни приголосного В.

Отже, я сказав, що:

  1. в Укр. Мові, наскільки я знаю, нескладотворчий У неможливий перед голосними звуками (хіба якщо той після добрячої зупинки), отже, неможливий у О __ О й П __ О;
  2. більш особиста думка: сплутати зі складотворчим У можна тільки нескладотворчий У, отже, таке сплутання можливе тільки в положенні О П / О__  (у кінці). Здається, усі приклади в Шевельова саме про цей випадок. Отже, сплутання можливе тільки в 1 з 4 положень __ , тоді як “відхилення” є  в усіх 4 (спроба доведення: у П У П голосний явно протиставляється приголосним навколо, хоч би і плавним, утворюючи склад; так само у О В О: приголосний В ділить склади, протиставляючись за природою, складотворчістю голосним навколо, отже, сплутання, ще й кілька разів, неможливе);
  3. судячи з ритмованих творів, а також закономірностей у кожного письменника, зокрема Нечуя-Левицького (Н-Л) і Куліша, вони чітко розрізняли звукові значення У й В: У позначала складотворчий голосний У, а В позначала нескладотворчий звук, тобто нескладотворчий У й приголосний В;
  4. кількість письменників, що допускали “відхилення”, а також кількість і частота “відхилень” у кожному з наведених (тільки наведених!) творів не дає жодної можливості списати бодай чверть із них на “сплутання”.

У чому саме помилка?

<Зараз тут більше 70 тисяч перекладів, і серед них, на жаль, немало дурниць, зокрема давніх, що накопичилися>

Ой, правда. Ось, наприклад:
https://slovotvir.org.ua/words/osmos#t76555
Висот, вивсот, крізьвисот
https://slovotvir.org.ua/words/helofity#t81758
Підднобруньці, увднобруньці, підденобруньці
https://slovotvir.org.ua/words/krokus
Просерень, просніжень
https://slovotvir.org.ua/words/luh
Гірч

Як це уявляю я: 

Хтось: вважаю невідповідним переклад /переклад/ до слова /слово/. /Докази/
Ті, що вважають переклад невідповідним: /докази/.
Ті, що вважають переклад відповідним: /докази/.

Чи видаляти слово? 

Члени комісії: 

1: +
2: +
3: +
4: 0
5: -
6: +
7: -
8: + 
9: +
10: +
  
7.5/10 видалення. Це приблизно,  у найзагальніших рисах. 

Ось про що я. До слова “теорема” додали переклад “твердження”. Більше того, він одержав 2 голоси, отже, щонайменше  1 додав не той, хто додав переклад. Чи можна сказати, що будь-яка теорема – це твердження? Так. А чи можна сказати, що будь-яке твердження – це теорема? Авжеж, ні. Аксіома, теорема, лема, гіпотеза – це все твердження, але зовсім різні. Та які б 500% докази не були, якщо той, хто додав, не захоче видаляти переклад, зробити це може тільки добродій Лев

Дозвольте ліричний відступ. “…біля десяти років”? Не думаю, що так правильно. Та нехай.

“В мене більше претензій назбиралось за цей час, починаючи з дурнуватих популярних перекладів, яких тягають різні недомовні та навколомовні осідки. 

Щоб Ви не розказували, як би не репетували, ніхто не буде викидати просто так переклади, навіть якщо Ви будете 500% праві. “ – я ні разу не бачив ні Ваших, ні ще чиїхось пропозицій  видаляти слова, які закликаю розглянути й видалити я: 

  1. слова, що ніби якось і стосуютьзя значення слова, але не відповідають глибшій суті;
  2. слова з неможливим словотвором (зокрема вживання дорочтків у невластивому значенні);
  3. слова, що відповідають одному зі значень чужого слова, але не поданому (той же “стежник”).
    Прошу звернути увагу: я не закликаю видалити всі слова, що належать, на мою думку, до таких, не нав’язую своє бачення, хоча в деяких упевнений дуже й дуже. Я закликаю створити тільки “комісію” з людей, що набрали тут чимало голосів, яка могла б розглянути такі слова. Зокрема через те, що вони можуть привести до хибного розуміння втямків. Якби мою думку підтримали ще користувачі, можливо, добродій Луком, як єдиний упорядник, розглянув би таку пропозицію, коли в нього буде час (наприклад, він якнайскоріше з усіма повернеться з Перемогою. Так хочеться).
    Усе-таки не розумію. що, по-Вашому, поганого в моєму задумі. Хоча всім, звісно, зрозуміло, чому Ви проти.

Ось до цієї миті в думках було щось схоже на жевріння дуже наївної думки  про проблиск того самого притомного д. Ярослава, якого я поважав, причому дуже. 

“Ви б краще шукали не недоречні на вашу думку переклади, а дурнуваті та непристойні. От коли Ви купу таких назбираєте, от тоді до вас будуть дослухатися. А так, можете писати, що завгодно, кому завгодно, все це марна трата часу, нервів, сил 🤷‍♂️

“Але я знаю, що Ви цього робити не будете, вам просто покричати хочеться. Ну, то кричіть далі або зробіть щось справді корисне. 
Да, і не треба знову писати щось на зразок “сам дурний” 🤷‍♂️🤭”

Почнімо з кінця. Відповіді як-от “сам дурний” за суттю я ніколи не писав. 

Якби Ви читали мою думку уважно. то зрозуміли б, можливо, що я тут зосередився на глибшому рівні – на словах, які не можна навзати явними дурницями, тобто які не порушують правил Словотвору, суспільних правил, хибність яких розгледіти тяжче. Там же я, до речі, писав і про явні дурниці, але звертаю більше уваги на інше. 
Для переважної більшості слів, які можна назвати дурницями, ніякої комісії й не треба. Для кожного такого слова треба менше, інколи відчутно менше часу, знань, зусиль, ніж для слова, невідповідність якого не настільки очевидна, довести неправильність яких складніше, треба зазвичай більше подумати. Як я вже писав, інколи такі от лжеправильні слова можуть бути гірші за явно неправильні

Якби-то хоч читали, що я пишу.
По-перше, не розписуйтеся за добродія Лукома, він сам знає, що йому робити.
По-друге, тільки він може сказати своє “так” або “ні” про мою думку. Я ж просто наводжу свої докази на користь того, що було б непогано створити таку невелику команду, зо розглядала б і такі випадки.
Слово “стежник” явно не відповідає слову “сталкер” у поданому там значенні. Які підстави його залишати? 

Чого я не знаю? Того, що “коловертень” і “вивертень” – властивості… продовжувати?

Я додав 13 перекладів, деякі з яких скоро видалю, бо намагався знайти рівновагу між більш-менш стислістю, передачею суті й одностайністю

То які там ще слова відрізняюся тільки суфіксами? Чи Ви не розумієте різницЮ?

“Вам дай волю, ви таке понависуваєте, пане прокурор 😆🤦‍♂️”

Ось явний випадок: подано одне значення “сталкер” (людина. що лазить по покинутиХ місцях), а переклад якщо й підходить, то до іншого значення. Що поганого  в тому, що я висуваю видалити цей переклад? 

І що там усе-таки значить “наросток”? Там тільки 2 пари слів, що розрізняються суфіксами

“По-моєму, в таких випадках ліпше розділяти значення на окремі сторінки.Я би зробив окрему сторінку зі значенням “переслідувач”; додав би туди переклад “стежник”, а з першої би видалив.”

Зокрема для цього я й висуваю створити “комісію”, що знаходила б таке/розглядала звернення про такі випадки

Напишіть, будь ласка, по-чужому, але звично. Що тут значить “наростки”?

Учіть мову, розгорніть словники 🤷‍♂️
Та навіть подивившись на ваші слова, можна зрозуміти, про що йде мова

Мову-то я знаю, хоча б не плутаю… Продовжувати? 

А ось що тут значить “наростки” — не збагну. Якщо це суфікси (перше, і, мабуть, єдине значення), то там тільки 2 пари слів, що відрізняються ними

Напишіть, будь ласка, по-чужому, але звично. Що тут значить “наростки”?

Це префікси? Чи афікси? 

“По суті” – я мав на увазі про задум “трибуналу”. Та менше з тим.

“ Навіщо стільки однакових слів, у яких різниця тільки в наростках? “

Про які “наростки” йдеться?

До речі, ще один приклад демагогії: я сказав, що вважаю “прудер”, “громочин” і “павертопоталу” невідповідними. Ви ж почали говорити про мої слова. Якби я додав хоч і 100 перекладів, це хоч якось вплинуло б на недоречність, непідповідність “павертопотали”?

“Все, повидаляв свої коментарі, пане прокуроре 😆🤦‍♂️”

Як я вже писав вище, таким “прокурором” міг би стати будь-хто. Або, наприклад, будь-хто, хто має від 10 голосів. Або справді будь-хто.

Я не проти, щоб Ви писали тут по суті. Але, будь ласка, по суті. Ви її, до речі, тільки раз торкнулися легенько.
Ось Ви кажете, ніби такий “трибунал” не треба. Через те, що я це висунув? Чи є справжні причини залишати невідповідні переклади? 

“О, прокурором 😆🤦‍♂️

Все, ані слова більше 🤣🤣🤣”

І все смішно. Тут сонце яскраве, зуби не спаліть.
Я, між іншим, написав у лапках. Що значить написане? Я (як і будь-хто інший за моїм задумом!) міг би наводити докази невідповідності слів/неправильності словотворення

“Що тут робити? Змінити значення слова? Чи видалити перше слово?”
По-моєму, в таких випадках ліпше розділяти значення на окремі сторінки.Я би зробив окрему сторінку зі значенням “переслідувач”; додав би туди переклад “стежник”, а з першої би видалив.”

Саме так, добродію Іване! Саме з цієї причини я додав ще один “спирт”, наприклад. Один із випадків невідповідного перекладу – переклад, що відповідає одному зі значень чужого слова взагалі, але не відповідає поданому

“Вирішувати, в кого правильний словотвір, в кого неправильний 🤦‍♂️”
Не прямо “вирішувати”, а з’ясовувати. Я писав, що, за задумом, кожен міг би додати (по суті!) докази за або проти. От приклад: наведіть хоч одне слово, не віддієслівний іменник, де -ня позначав би процес/опредметнену дію, якщо вже вивчили, що це. 
І приклади складання основ з викиданням кореня й суфікса, після чого не залишалося б і натяку на це слово.

“Бо ви вже перетворили цю нитку на свій трибунал 😆”
Попросив Вас тут більше не писати, бо я хочу, щоб розмова була, як із добродієм Іваном, по суті. Ваші ж докази, як я вже сказав, зводяться до того, що я через довжину слів не можу висувати думку про створення “комісії” для розгляду невідповідних/неможливих слів. 

> > Хотів би почути думки таких добродіїв, що могли б стати членами “трибуналу” насамперед:
> >
> > Добродія Єлисія
> >
> > Volodymyr Khlopan
> >
> > S. Velichko
> >
> > Євген Шульга
> >
> > (Добродія Лева, але не хочу непокоїти Захисника)
> >
> > [Sherif Ermachenko](https://slovotvir.org.ua/users/sherif-ermachenko)
> >
> > [Oleksa Rusyn](https://slovotvir.org.ua/users/oleksa-rusyn)
> >
> > Вадим Мельник (якщо не на війні)
> >
> > Anton Bliznyuk
> >
> > Віталій Крутько
> >
> > Oreksanduru
> >
> > Юра Шевчук
> >
> > Mike Svystun
> >
> > <br>
>
> Вибачте, ви всіх вирішили задовбати? 

Не “задовбати”, а спитати думки людей, який вважаю цілком логічними й очевидними можливими членами “трибуналу”.

> Жду їхню відповідь, аж самому цікаво стало 🧐
> А чого соромитесь. Скажіть, що хочете самому бути трибунальником.

Не судіть мене по собі. Я відразу сказав, що не бачу себе серед “трибуналу”, скоріше “прокурором”, тобто обґрунтовувати невідповідність перекладу без права голосу. 

Так а яка була біда відразу так написати?! 

Хотів би почути думки таких добродіїв, що могли б стати членами “трибуналу” насамперед:

Добродія Єлисія

Volodymyr Khlopan

S. Velichko

Євген Шульга

(Добродія Лева, але не хочу непокоїти Захисника)

Sherif Ermachenko

Oleksa Rusyn

Вадим Мельник (якщо не на війні)

Anton Bliznyuk

Віталій Крутько

Oreksanduru

Юра Шевчук

Mike Svystun

Відповідаю. 

Припустімо, мій словотвір неправильний (хоча нічого неправильного, звичайне складання основ). Це якимось чином робить правильнішим хоч на ніготь Ваш словотвір? 

Далі. Оце “чому мої слова?” дуже нагадує обурення школяра “А чого я?!”, коли його викликають до дошки. Такий словотвір можливий? Вважаєте, ніби можливий, будь ласка, докази. Ні – ось воно і є. 

Чому я прошу Вас не писати? Бо Ви тут, мабуть, єдиний, хто проти розгляду своїх слів, бо не маєте критичного мислення в  цьому розумінні, тобто не припускаєте й думки про свою неправоту, вважаючи себе беззаперечно правим.

Далі. До чого зводяться Ваші повідомляння +-? До того, що в мене довгі слова, тому я не маю морального права порушувати питання необхідності створення “комісії”, що розглядала б питання вилучень слів, що явно не порушують правил і, на перший погляд, близькі до значення, але не відповідають суті або мають неможливий словотвір. 

Також розгляд слів із неможливим словотворенням. 

https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477
“Підкрижня”
Я безліч разів пояснив, що “-ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., “Бійня, різня, брехня, метушня тощо”.” У слові “підкрижня” немає такого кореня, бо це не віддієслівний іменник, отже, -ня тут позначати опредметнену дію, процес не може.
Що у відповідь? 

“Від підкриж(нопірнан)ня 🤷‍♂️”
Хтось знає таки й спосіб словотворення, складання основ, при якому корінь і суфікс слова просто викидаються? 
От і я не знаю, бо такого просто не існує.

“Узціпнорудець”
Так. Чому “рудець”. хочеться вірити, запитань не буде. 
Чому корінь “ціп”, я пояснював, наголосивши, що це лише спроба: https://slovotvir.org.ua/words/krystal

““Я вже наводив приклад. “Агеліофіли” – “істоти, що не потребують сонця”. Невідповідний переклад “мерхлівці”. Ваші думки, що в них мерхлого, як “мерхлий” пов’язано з “істотами, що не потребують сонця”?  Другий приклад. Є слово “багнорості”. Як Ви думаєте, що це значить, виходячи тільки з самого слова?”
Перше я справді не розумію, а друге…рослини, котрі ростуть на багні?Ніякого іншого пояснення я придумати не годен.”

Ви кажете очевидні речі. Очевидні, на жаль, далеко не для всіх. 
“Агеліофіли” – просто нічого додати. Переклад зовні ніби й пов’язаний зі світлом, але зовсім невідповідний. 
“Багнорості”. Так, за словотвором це “те (рослини, очевидно), що росте на/в багні”. Тут неможливе, мабуть, інше товкмачення. Але це переклад до слова “гелофіти”, а це “рослини з бруньками відновлення нижче дна водойми”. “Гелофіти” – із розподілу життєвих форм рослин Раункієра. Цей розподіл відрізняється, засадно відрізняється від багатьох інших. Приклад “іншого” – Серебрякова: дерева, чагарники, чагарнички, напівчагарники, напівчагарнички, трави (моно- й полікарпічні). У чому недолік таких розподілів? Поясню на прикладі: як і багато інших рослин, різні види наших символів – верби й калини – можуть мати декілька форм  (дерева й чагаргики, наприклад). Як розподілити, куди що віднести?
На відміну від такої ознаки, положення бруньок відновлення незмінне незалежно від того, скільки стовбурів у рослини, наскільки вони здерев’янілі. Головна та єдина ознака, що засадно відрізняє розподіл Раункієра, це спосіб рослини перечікувати зиму, зокерма положення бруньок відновлення на ній, якщо такі є. “Гелофіти” – це рослини з бруньками відновлення нижче дна водойми. Отже, по-перше, не обов’язково в багні (тобто мулі): дно цілком може бути й кам’яне. По-друге, якщо рослина росте в багні (=мулі), її бруньки зовсім не обов’язково нижче її дна: рослина з будь-яким положенням бруньок може вирости в мулі водойми, наприклад, на невеликій глибині. 
Але якби й усі рослини, що ростуть у мулі, були гелофіти, усе одно вони не були б “болоторості”, бо “умови існування/земля росту рослини” й “положення бруньок відновлення” – засадно різні однаки розподілу, розумієте? 

Іще приклад: “терофіти” й “однорічні” (просто наприклад): терофіти – це рослини, що пережидають несприятливий час (зиму) тільки як насіння/спори. Усі однорічні – терофіти, а всі терофіти – однорічні. Але “терофіти” – спосіб перечікування зими, а “однорічні” – тривалість вегетаційного періоду, засадно різні ознаки, розумієте? 

А можна заблокувати цього дописувача за докучання інших словотворців:
https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia#c105646

“Я вже наводив приклад. “Агеліофіли” – “істоти, що не потребують сонця”. Невідповідний переклад “мерхлівці”. Ваші думки, що в них мерхлого, як “мерхлий” пов’язано з “істотами, що не потребують сонця”? 
Другий приклад. Є слово “багнорості”. Як Ви думаєте, що це значить, виходячи тільки з самого слова?”

Перше я справді не розумію, а друге…рослини, котрі ростуть на багні?Ніякого іншого пояснення я придумати не годен.

“Добродію Іване, ще приклад Вам: “накисенність”. Ви можете пояснити цей словотвір? “

Не можу, я не розумію, де ділося “н”

“Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/stalker
Найкращий переклад – “стежник”. Цей переклад може підійти для слова “сталкер” у значенні “переслідувач”, але не в поданому значенні: “сталкер — людина, що без дозволу чи незаконно відвідує покинуті місця (житлові, промислові й інші споруди, міста-примари, зокрема Зону Відчуження), зокрема для дослідження чи розкрадання.”

Що тут робити? Змінити значення слова? Чи видалити перше слово?”

По-моєму, в таких випадках ліпше розділяти значення на окремі сторінки.Я би зробив окрему сторінку зі значенням “переслідувач”; додав би туди переклад “стежник”, а з першої би видалив.

Добродію Іване, ще приклад Вам: “накисенність”. Ви можете пояснити цей словотвір? 
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/stalker
Найкращий переклад – “стежник”. Цей переклад може підійти для слова “сталкер” у значенні “переслідувач”, але не в поданому значенні: “сталкер — людина, що без дозволу чи незаконно відвідує покинуті місця (житлові, промислові й інші споруди, міста-примари, зокрема Зону Відчуження), зокрема для дослідження чи розкрадання.”

Що тут робити? Змінити значення слова? Чи видалити перше слово? 

“Це дуже важко нормально втілити.Ота комісія дуже робити днями, щоб прибрати усі переклади, які не передають суті, а ще радше розпитувати користувача про свій переклад.
До того ж “не передає суті” — це часто досить суб’єктивно.Як визначити, що слово не передає суті? І це при тому, що ми часто розуміємо речі саме по-своєму; може правильно, може ні, але по-своєму — і спільники комісії теж
По-моєму, це дуже складна для втілення ідея, котру, якщо ж її все-таки впроваджувати, треба доопрацювати “

Думаю, це можна втілити значно простіше. Виноситься на голосування слово. Кожен може додати докази на користь збереження або видалення слова. Голосують члени “трибуналу”.

Я вже наводив приклад. “Агеліофіли” – “істоти, що не потребують сонця”. Невідповідний переклад “мерхлівці”. Ваші думки, що в них мерхлого, як “мерхлий” пов’язано з “істотами, що не потребують сонця”? 
Другий приклад. Є слово “багнорості”. Як Ви думаєте, що це значить, виходячи тільки з самого слова? 

Д. Ярославе, прошу Вас більше нічого тут не писати

“Вам уже писали, що думають: навіщо пишете цю дурню?”

Пані Кароліну й добродія Володимира я почув. 2. Хотілося би й інших почути. 

“Краще вчіть мову…” 
Уточніть, будь ласка, яку саме мову? Ту саму, де іменники й прикметники в множині мають закінчення -АМ, а “вивертень” і “коловертень” – властивості/процеси?

“як твориться український словотвір..” Словотвір твориться… Гммм…
Він твориться так, що можна при складанні слів просто викинути й мати на увазі?

Уявляєте. І таке може бути 🤷‍♂️

Пи. Си. А, забув згадати про суфікс j 😆🤭

“Уявляєте. І таке може бути 🤷‍♂️”

А можна приклади такого словотвору в нормальній мові?

“Пи. Си. А, забув згадати про суфікс j 😆🤭”
Те, що Ви неспроможні почитати про походженнєвий наросток j, не смішно. 

Сам не знаю, чого хочу й як це описати. Вибачайте за розмазаність, спробую.
Зараз тут більше 70 тисяч перекладів, і серед них, на жаль, немало дурниць, зокрема давніх, що накопичилися. Поперше.Може, можна подумати над тим, щоб спробувати тут провести “день/тиждень чистоти Словотвору”, підгадати й виділити час, щоб це подолати?

І, по-друге. Деякі лжевідповідні переклади можуть бути небезпечніші за явні дурниці. Тобто ті переклади, що нібито якось пов’язані зі значенням, але не можуть бути перекладами.
Наприклад, досить значуще (для мене) слово “агеліофіли” (https://slovotvir.org.ua/words/aheliofily), із якого почалося щось ну дуже дивне й незрозуміле, щонайменше для мене. Добродій Ярослав додав переклад “мерхлівці”. Здавалося б, це слово якось навіть пов’язане зі значенням. Але (і накінець суть (!)) мого довгого базікання). Скільки разів я просив пояснити мотивацію слова, пояснити хід думок, прямо питав, що там “мерхле”, чому саме від цього слова творено переклад – ні разу не одержав не те що точної відповіді, а взагалі будь-чого, що можна вважати відповіддю на ці запитання. Добродій же Ярослав там (що, однак, після прочитання цього перекладу не дивує) показав нерозуміння втямку.
Я до чого: може, подумати б знічев’я про щось виду “трибуналу” для таких слів, які не можна назвати явним засміченням, але явно не відповідають суті? Наприклад, “відповідач” – той, хто додав переклад, та/або ті, хто вважають, що слово відповідне, “позивач” – той/ті, хто вважає слово невідповідним, а “комісія”, наприклад, із охочих, що мають 1000+/2000+ голосів, наприклад, вирішує. Просто одне діло, коли просить пояснити слово хтось 1-2, хтось-то там собі, як-от я, і зовсім інше, коли обґрунтування просить група, що діє, можна сказати, від імені всієї спільноти Словотвір.
Як гадаєте, чи слід би подумати про щось у цьому дусі?

Це дуже важко нормально втілити.Ота комісія дуже робити днями, щоб прибрати усі переклади, які не передають суті, а ще радше розпитувати користувача про свій переклад.

До того ж “не передає суті” — це часто досить суб’єктивно.Як визначити, що слово не передає суті? І це при тому, що ми часто розуміємо речі саме по-своєму; може правильно, може ні, але по-своєму — і спільники комісії теж

По-моєму, це дуже складна для втілення ідея, котру, якщо ж її все-таки впроваджувати, треба доопрацювати