Останні події

не устигають в плідности 

Ви наумисно провокуєте добродія Романа?)

А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

Добродій Роман плутається в тямах “письмо”, “засади письма”, “правопис” і вживає їх не до речі. Ба він із піною ту доводив своє нерозуміння тями “теорема”, тобто вже з цього ясно є, що такі добродії, як Роман чи Мудров, не щуть правди, вони передусім намагаються виправдати себе в будь-який спосіб.

“Не щуть” …
Це якраз Ви-таки показали повне нерозуміння суті втямка “теорема” та його визначальних ознак, що я добре пояснив там, та Ви не можете того зрозуміти.

Добродію Є. Ковтуненко.
“розумію вашій аргументації” ??
“устигають в плідности” Справді, до чого це? 

До речі, а чи можна до Вас якось інакше звертатися, простіше, коротше? Наприклад, “добродію Євгене” (якщо Ви Євген)? 

“А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? “ 
Словотвір має своє завдання, головне завдання, призначення: знаходження питомих одповідників до чужих слів. Так? Так.
Різні кривописи заважають цьому спільному й потрібному ділу, сповільнюючи, ускладнюючи, а то й унеможливлюючи розуміння та пошук, одриваючи людей, увагу. Так? Так. 
Отже, вжиток таких кривописів, що заважають (основному призначенню), просто недоречний. 
Мова – це засіб обміну відомостями. Писемна мова – це теж мова, її прояв тбм. Засоби повинні сприяти, або хоча б не заважати призначенню, чи не логічно?

Додавшися до м’яких оснів суфік *-ovati ставав *-evati. Порівняймо у Срезнівського: розмежевати, цѣсаревати, воевати тощо. 

Потім в українській мові /ɛ/ дало /ʲɔ/ в цій позиції по м’якім приголоснім перед голосним непереднего ряду /ɑ/ 🤓

В праслов’янській мові наявний наросток *-ovati (-увати; балувати, годувати, сумувати), але чи є з пом’якшенням *-jovati? Адже ж є уярмлювати, висловлювати, заваблювати, дотерплювати тощо.

Термінографічні словники серії СловоСвіт, початку 2000-х років:
http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK\_vocab.htm#Sect1 (всього 17 галузевих видань)

Підкажіть, якщо хтось знає.

мо́лод - моло́дий, моло́дже
†біл - бо́лий, бо́ле
мень - ме́ний, ме́не
соло́док - соло́дчий, соло́дче
тя́жок - тя́жчий, тя́жче
ни́зок - ни́жий, ни́же
гі́рок - гі́рчий, гі́рче

молодый - моло́дшый, моло́дше
†болый - білшый, білше
ме́ный - ме́ншый, ме́нше
соло́дкый - соло́дшый, соло́дше
тяжкый - тя́жшый, тя́жше
низкый - ни́жшый, ни́жше
гіркый - гі́ршый, гі́рше

не устигають в плідности 

Ви наумисно провокуєте добродія Романа?)

А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

Добродій Роман плутається в тямах “письмо”, “засади письма”, “правопис” і вживає їх не до речі. Ба він із піною ту доводив своє нерозуміння тями “теорема”, тобто вже з цього ясно є, що такі добродії, як Роман чи Мудров, не щуть правди, вони передусім намагаються виправдати себе в будь-який спосіб.

До речі, на користь припущення щодо походження -есеньк- і -ісіньк- з “вищий ступінь порівняння + ę” грає наявність форм в словнику Уманця «гіркісенький, самісенький, хорошісенько, тихісенько», а у Грінченка «кождісенький, можнісенький» (3 редакція «живісенький»), окрім звичних -ісіньк-, -есеньк-, а і відсутність форм -есіньк- (приклад, наявність «гіркіший, заможніший, тихіший», але відсутність «*гіркеший, *заможнеший, *тихеший»), також присутні форми -ішеньк-, але в пізніших словниках: Кримського (горішенько (гірше), дурнішенький, частішенько,прудкішенький, швидшенький), Ніковського (цілішенький) і вже потім Караванського (гарнішенький, дурнішенький, сухішенький, чистішенький), окрім цього, в російській мові наявне -ёшеньк- (рос. мокрё‌шенький, золодё‌шенький, здоровё‌шенько, пустё‌шенький), рівнобіжно до -ёхоньк- (-о- на місці -е- пояснюється Шевельовим переосмисленням -е- як полонізма; тоді перехід “ш” в “х” зворотня народна етимологія?), але це скоріше викликає невелику суперечку до найвищих прикметників «пустейший, храбрейший, умнейший» тощо через наявність «й», хоча, можливо, спрощення відбулося через додатковий склад.

Єлисію, будь ласка, ще одне питання.

Rœdstvo p.-i.-e. *yésih e lixye zagalno is slovianscuimi tvarui porœunainnha, ta samo -ieych- u bielieychuy, silnieychuy ne mogé sliedouati yz p.-i.-e. *yésih. 
Ne viemy, Vui’ste, ymabouty, gadali cyto ‹é› u p.-i.-e. *yésih e = ‹ѣ› d.-rous. cuiriliçui, ci ‹ie› latiniçui moyeyui pravopisi, ci ‹і› u ‹іш› cinnoyui pravopisi. Ale, za perve, cyto davano e he p.-i.-e. *é, e slov. *e is nagolosomy (daunimy), a nasche ie / ѣ e œd p.-i.-e. *ē ci *oy. Za droughe, -іш- e u dieystvnosti *-ійш- — porœunaite ou mene -ieych- (ranieyxe: -ieyx-, iesce daunieyche: -éyx-, -éix-, ta sõty ta sama — ne -iech- ci -iex-, -éx), d.-rous. cuiriliçeiõ -ѣиш-, a ne -ѣш-, céix. ta slvc. -ejš-, -ajš- a ne -eš-, -aš-, veat. -ейш-, -айш- a ne -еш-, -аш-, itd. A za tretie, -ieych- / -ѣиш- e istoslœuno agy tri ocremuix tvairmeun: *ē, *yus, *yu, cyto yz yix lixye droughe — *yus — pitimo slougity znaciti porœunainnhe. Staveç *ē, cyto i dasty ote ie  /  ѣ  /  ‹ і ›, sciro, neyasno ceomou tòcyno slougity, ta za pèuno ne sõtiyno pro tvoryéinnhe znacyéinnha porœunalnosti, atge u slovianscuix móuvax dosimo pricladui is *ē i bez *ē œd tohoge imene pricmétui is tuimyge znacyéinnhemy, pro nastoyõ: rous. bielieychuy, céix. bělejší proti slvc. belší (ne ⁺ belejší).

Pro yasnœsty cde ote *yus e u ‹-іш-›, to méidj ‹і› ta ‹ш› ; *yus e → /j/, npr., *boyl•ē•yus → biel•ie•y / бѣл•ѣ•и /bi•ˈli•j (PD) ; be•ˈli͡e•j (PN)/ (i se e mõgyscuy nevuituicyenuy tvar) ; /ʃ/ tou néyma tomou cyto ono nastané agy dodauchi *yu, tretie tvairmea, tb. *boyl•ē•yu•s ͡ yu → biel•ie•y•ch- / бѣл•ѣ•и•ш-. Ptounscui (ironically), tó cyto pitimo nesé znacyéinnhe porœunalnosti — *yus, u pravopisi ‹іш› i néyma.
Samo yes u p.-i.-e. yésih (géinsca rodou) u Vaschémy zvenie, tvarno, e u rous. -(j/y)e / ѥ indef. nom./acc. neut. sing., he u: bol•ye / бол•ѥ ← *bol•yes, molod•je / молођє ← *mold•yes, ci iz *ē: biel•ie•ye / бѣл•ѣ•ѥ ← *boyl•ē•yes. I lixye tout, inde bo usiõdui e *yus (v. ↑).

Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?

Користачі інших правописів можуть віддавати перед подоланню інших завдань, ніж розумінню середнім користачем, чи не так?

Господарю Романе, розумію вашій аргументації щодо того, що альтернативні правописи не устигають в плідности обміну відомощами👍
А в тім, чи не могли б Ви відповісти на питання — чому Ви гадаєте, що обмін відомощами є єдине чи головне завдання правопису? Хто призначив це завдання? 

»Ні, ну… це просто сон рябої кобили. Вже вибачте, я ж не винен, що таке пишете: “у кожного свій правопис” 😄«

Вибачте, та »сон рябої кобили« — то не є відповідний довід 🤓

»Я не повинен минати нічиї дописи. Ви розумієте, що Ви кажете? Ви кажете: спочатку я створю проблему, а потім я (героїчно) шукатиму шляхи її подолання. Проблему не створюйте!«

Для мене то не клопіт, то свідомий вибір. Знову наголошу, що осідок не має правил щодо вжитку правописів, то й нема вини таким закидам. Вміння цідити інформацію та минати чужі слова — то основний навик користання з Мережі. Ледве чи хто тут змінить своє становище на користь зручності іншого — рівно, як, смію припустити, й Ви ледве чи стали б на те, щоб одмовити собі в своїх звиках у відповідь на чиєсь прошення 🤷

Ще раз — нема на цьому осідку правил до вжитку правописів. Нема

Підсумовуючи, панове: якщо у кожного будуть свої правила, цей осідок довго корисним не залишатиметься. Зрештою можна й лайкою відповідати, та ще й поіменно, і якщо що - “мені так подобається!”; або: “це мій правопис!” 

Тому домовляймось не розводити тут росію, а слідувати дійсним правилам, будь ласка. 

 Проблему не створюйте!

Хто сте, щоб наказував нам? 

Нема загальних правил, яким потрібно(!) слідувати. Так, є прописані правила стандартного правопису — вони нормують ужиток чинного стандартного правопису для бюрократів та адміністративних моментів, та в жодному разі не боронять ужиток альтернативных правописів у миру, чи не так?

Не боронять?! Ясна річ, що боронять! А нащо тоді правопис?

Право користати з альтернативних правописів мимо думку інших має кожен, і Ви тож, ба й у правилах цього осідку не прописано противного. Нормотворчі комісії — це ж не укладники новоязу з творчості Орвела. Вони прописують правила вжитку правопису для своїх потреб — веденя документації, затвердження законів, державних ЗМІ абочого, та не прописують як має мовити бабця на селі або люди на форумі.

Ні, ну… це просто сон рябої кобили. Вже вибачте, я ж не винен, що таке пишете: “у кожного свій правопис” 😄

Писати чи не писати чинним стандартом — то скоріше питання доцільности. Коли для людини більше важить засвоєння інформації субесідником, то та напише чинним правописом, коли ж для єї більше важить щось інше, що движе її до ужитку іншого правопису, то Ви чи хтось інший її не побудите писати стандартно. Просто минайте її дописи, аби ті не краяли Вам око — це може дратувати. Але людина свідомо пожертвувала зрозумілістю пересічному користачеві на користь чогось іншого, і ледве чи полівить. Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

Я не повинен минати нічиї дописи. Ви розумієте, що Ви кажете? Ви кажете: спочатку я створю проблему, а потім я (героїчно) шукатиму шляхи її подолання. Проблему не створюйте!

Господарю Романе, можете розповісти що то за призначення й хто його призначив? Я щиро не бачив Ваших дописів щодо того 🤷

Див. хоч би й тут вище, 7 грудня.
Писемна мова – теж мова, її прояв, якщо можна так сказати. Отже, її загальне призначення таке ж, як і в мови загалом: обмін відомостями (інформацією). Мова – це засіб порозуміння. 
Якщо почитаєте уважно, можете помітити, що спільнота називається “Словотвір”. Головне призначення її – добирання питомих перекладів/одповідників до чужих слів. І писемна мова тут – це насамперед засіб, засіб, що має слугувати цьому призначенню, не заважати. А різні кривописи, що, на додачу, постійно змінюються, явно цьому заважають.
Я вже не раз пояснював: ми читаємо не по буквах, а розпізнаємо знайомі “обриси” слів, і що поширеніше слово, то краще це діє (пригадайте-но, мабуть, і Ви бачили в Мережі тексти з переставленими буквами в словах). Якщо ж, наприклад, просто замінити І на ять, “образи” слів змінюються, уповільнюючи читання: око “спотикається”. 
Також використання різних кривописів явно заважає: 
а) внутрішньому повнотекстовому пошуку (якщо такий колись прикрутять), а також “ззовнішньому” пошуку;
б) “ззовнішньому” знаходженню, наприклад, цінних відомостей, зокрема розборів, які добродій Єлисій оприлюднював тут своїм жахливим письмом (простіше кажучи, якщо я не учасник Словотвору, я, мабуть, нізащо не нагуглю те, що він писав латинкою); 
в) залученню нових учасників, як я вважаю;
г) розумінню й поширенню надумів і здобутків Словотвору.

Глибше пояснення вимагає більш докладного розбору суті та значущості літературної мови, та на це треба окрема нитка, яку все ніяк не створю. 

Християнство, Юдинство, Буддинство, … , Засадинство

Господарю Романе, можете розповісти що то за призначення й хто його призначив? Я щиро не бачив Ваших дописів щодо того 🤷

»Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша«

А якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення, чи не так?

У нашого письма є досить виразне призначення, і я про це не раз уже писав. І воно, завдяки своїм засадам, хоча й не бездоганне, звісно, та сповна виконує це призначення.
Як я вже безліч разів писав (хоч би й  тут вище), усім прихильникам страхописів треба розуміти, коли їх ужиток доречний, а коли ні. А для цього треба розуміння призначення письма. Те, що “не заборонено”, ще ніяк не мало би значити, що “неодмінно треба спробувати”. Докази багато разів наводив, та байдуже всім, авжеж.

Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

У цьому й біда

Нема загальних правил, яким потрібно(!) слідувати. Так, є прописані правила стандартного правопису — вони нормують ужиток чинного стандартного правопису для бюрократів та адміністративних моментів, та в жодному разі не боронять ужиток альтернативных правописів у миру, чи не так?

Право користати з альтернативних правописів мимо думку інших має кожен, і Ви тож, ба й у правилах цього осідку не прописано противного. Нормотворчі комісії — це ж не укладники новоязу з творчості Орвела. Вони прописують правила вжитку правопису для своїх потреб — веденя документації, затвердження законів, державних ЗМІ абочого, та не прописують як має мовити бабця на селі або люди на форумі.

Писати чи не писати чинним стандартом — то скоріше питання доцільности. Коли для людини більше важить засвоєння інформації субесідником, то та напише чинним правописом, коли ж для єї більше важить щось інше, що движе її до ужитку іншого правопису, то Ви чи хтось інший її не побудите писати стандартно. Просто минайте її дописи, аби ті не краяли Вам око — це може дратувати. Але людина свідомо пожертвувала зрозумілістю пересічному користачеві на користь чогось іншого, і ледве чи полівить. Так чи інак, у правилах цього осідку не прописано заказу на вжиток інших правописів 🤫

Це Ви про господаря Романа мабуть?

Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша

Якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення

Та дайте йому хоча би з тими засадами письма розібратись, що він про них тута ледь не під кожним дописом кугутає.

»Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша«

А якому саме призначенню? У правописів нема універсального призначення, чи не так?

 Анархізм

Якби Махно був не лівим, а правим анархистом…

Але то таке.

 Тоді за вашою логікою можна під кожним дописом латинкою писати #неправопис. А якщо заманеться, то замість цього конкретно про тих, хто нею користується 😂 

??? 

> > Це судження чинного правопису не скасовує. Є загально прийняті правила, яким потрібно слідувати. Якщо хтось із правилом не погоджується, то він має право запропонувати інше, яке повинно бути погоджене спеціально обраною комісією. А права використовувати свої правила без погодження з іншими, у даному випадку - всіма українцями, ця людина не має, бо це свавілля.
>
> Камсамол 🫠

Анархізм 😉

> > В української існує один чинний правопис, тут нема що обговорювати.
>
> Беручи так, ми не перекладаємо иномовни слова, а украйинська слова иномовна походження. За вашою логикою цей сайт не є потрібен, бо слова ж суть украйинська, а отже тут нема що обговорювати. 
>

Тоді за вашою логікою можна під кожним дописом латинкою писати #неправопис. А якщо заманеться, то замість цього конкретно про тих, хто нею користується 😂 

🤦‍♂️

Я не знаю як кому, але я так само не розумію цього правопису, і мене чесно кажучи сильно він тригерить. Я не професійний мовознавець, це - моє хобі, і ніякі ваші варіанти я вивчати не збираюсь, адже в української існує один чинний правопис, все інше - на рівні теорій взагалі. Це по-перше. По-друге, він нагадує мені польську. Я не поляк. Я не хочу це читати на порталі для української мови. Ви просто “по приколу” створюєте проблему, а потім оце обговорення. Може, я почну писати білоруською чи китайською, а потім теж зробимо обговорення, кому як? ГЕТЬ з осідку! Якщо не можете писати як слід.

Чинний правопис надто примітивний, не дивно, що є люди, що хочуть кращого нашій мові
Якщо Ви бачили польське письмо, то Ялисієве геть не схоже буде 

“> Чинний правопис надто примітивний”
Якщо “примітивний” значить “такий, що майже сповна одповідає призначенню”, то так. Якщо ж ні, то неправда Ваша

Комісія, яка погоджує правопис.

Яка така комісія і до чого тут її рішення?

> »спеціально обраною комісією«
>
> Що?

Що що?

Товарищ Сталин такий підхід одобрить. 

»користуватись треба тим, що погоджене більшістю.«

???

»спеціально обраною комісією«

Що?

Це судження чинного правопису не скасовує. Є загально прийняті правила, яким потрібно слідувати. Якщо хтось із правилом не погоджується, то він має право запропонувати інше, яке повинно бути погоджене спеціально обраною комісією. А права використовувати свої правила без погодження з іншими, у даному випадку - всіма українцями, ця людина не має, бо це свавілля.

Камсамол 🫠

> Чинний правопис надто примітивний, не дивно, що є люди, що хочуть кращого нашій мові

Це судження чинного правопису не скасовує. Є загально прийняті правила, яким потрібно слідувати. Якщо хтось із правилом не погоджується, то він має право запропонувати інше, яке повинно бути погоджене спеціально обраною комісією. А права використовувати свої правила без погодження з іншими, у даному випадку - всіма українцями, ця людина не має, бо це свавілля. Сепаратисти ЛНР/ДНР також “хотіли кращого” регіону, взяли це та зробили. Це правильно? Ні, це неправильно. Хотіти мовчки ніхто не забороняє, а користуватись треба тим, що погоджене більшістю.

 В української існує один чинний правопис, тут нема що обговорювати.

Беручи так, ми не перекладаємо иномовни слова, а украйинська слова иномовна походження. За вашою логикою цей сайт не є потрібен, бо слова ж суть украйинська, а отже тут нема що обговорювати. 

Я не знаю як кому, але я так само не розумію цього правопису, і мене чесно кажучи сильно він тригерить. Я не професійний мовознавець, це - моє хобі, і ніякі ваші варіанти я вивчати не збираюсь, адже в української існує один чинний правопис, все інше - на рівні теорій взагалі. Це по-перше. По-друге, він нагадує мені польську. Я не поляк. Я не хочу це читати на порталі для української мови. Ви просто “по приколу” створюєте проблему, а потім оце обговорення. Може, я почну писати білоруською чи китайською, а потім теж зробимо обговорення, кому як? ГЕТЬ з осідку! Якщо не можете писати як слід.

Чинний правопис надто примітивний, не дивно, що є люди, що хочуть кращого нашій мові
Якщо Ви бачили польське письмо, то Ялисієве геть не схоже буде 

В української існує один чинний правопис, тут нема що обговорювати. Той, хто не вміє / не хоче ним користуватися, мусить покинути даний осідок. Бо він для української й українців.

…..

Агооов, хИмічна спільното! Ніколи не повірю, що ні в кого немає чого додати чи зауважити 😄

Насамперед цікавить правильність форм зі знаком питання наприкінці. Також було би цікаво почути думки спільноти щодо конкретних імен:
2. Даша
Дехто з Даш скаржився мені особисто, що вона НЕ Дарина, і навпаки; чи може таке бути?

Був знайомий з Дариною в дитинстві, ні бабуся, дідусь, ні її мама не кликали її “Дашою”, принаймні, не пригадуї. І ми її друзі так не кликали, казали “Даринка”.

Багато “Ксеній” кличуть “Оксанами”, рідше - навпаки, хоча всім з таким іменем, яких зустрічав, таке поплутання не подобалося.

1. 3. 5. Олесь
Чи може таке імʼя бути самостійним і існувати окремо від Олександра?

Ну, то є складно, наукової відповіді на таке питання нема. Хтось сприймає Олесь як Олександер, для когось вони зовсім різні. Для нашої мови пестливі чи скорочені подоби часто сприймаються як те ж ім’я, в англійській, мабуть, через відсутність багатьох плідних зменшувальних суфіксів, первісно пестливі імена деколи сприймаються як самобутні. Johnny =/= John, Betty =/= Elizabeth, на приклад. “Bill” - первісно “Will”, скорочене з “William”, - стало самобутній іменем. “Anthony” та “Anton” сприймаються як різні імена.

Знав кількох американок з іменем Hannah, то їх кликали “Хана/Ханна” в Україні.

7. Відповідник до моск. Алёна
Олена? Чи Альона? Чи нема такого імені в українській?

Олена. “Альона” - фе. Тут і московське акання, й московське йокання з ранішого наголошеного “е”.

sõty usi pluinõ

Сє́ є поправна конструктіа? 

Бачу 31 січня Ярослав вилучив переклади смерто́вище, ще раз смерто́вище і смертеви́ще, під останнім був коментар Романа: Слово, на диво, можливе. Але це не поєднання “смерть” і “ристалище”.

Зараз бачу що є переклади смертовище і смертевище, тобто без наголосів.

Можна було б зробити, що якщо вилучають переклад і додають такий самий — то коментарі відновлюються з того вилученого. Хоча в цьому випадку переклади відрізняються наголосом..

Роман і так засмітив весь Словотвір своїми бздурами. Тому поки хоч якось можна з ними боротися 😛

Леве, замість того, щоб вестися на цю дурню й вигадувати якусь маячню, нікому непотрібну, будь ласка, додайте нові розділи. (Не треба поки додавати Вам туди якісь слова, хай буде можливість додавати нові слова у ці розділи). 
Так от, що треба додати:
Тварини (на взір Рослини) 
Історія
Мова, література
Геологія/Копалини
Транспорт (вилучити “автомобілі”) 
Химія
Прилади та знаряддя

> »А щодо числин ліпше все ж буде 0-9«
>
> Можливо)
> Мені от особисто грецька/кирилична система до подоби з титлами   ҃

A dielna coristy yz tuix titel e yaca? Ci Vam e liouba prosto na vid? Tó ne e prosto marna zayvœsty, a iesce i ne usiõdui pisymena bóulgariçui iz titlami œddano e poprauno. Ba, i ‹č, š, ž, ż, ź, ť, ň…› ne usiõdui e œddano poprauno, ne tó ouge bóulgariça iz titlami.

> якщо він пише нам так

Comou ‘nam’? 

Za pèuno ne prasloviansca, ouge i pro ‹œ› ci ‹ei› ci ‹eu›, pitimo roussca golósmena, cyto yix ne znaié ni veatsca ni bieloroussca, ni incha cotra sloviansca móuva. Ne móuvlõ ouge o ‹•oló•, •oró•, •eré•› u moyeiy pravopisi, cyto prosto ne mogé bouti ‘prasloviansca’. Mynie ne bolity oge’ste crivo zvali moyõ pravopisy ‘prasloviansca’, atge prosto ne teamite, ta mogli buiste dbati ròzoumieti pervche neigy pisati. Odina riecy e ne ròzoumieti, a inchà e ne ròzoumieiõtchi tverditi cyto i unesti tuimy zayvo neròzoumiegne. Moya pravopisy e istoslœuna (etymologic) ta u medjax rousscoï móuvui, niyaco ne praslovianscoï. 

 І справді те, що це латиниця, єдине, що заважає такому сприйманню на повну.

Znacylivieye e ne Vache unimagne (perception), a vierno œddagne (rendition) rousscoï móuvui, a se moya pravopisy cinity, pone (at least) cde lieple neigy bóulgariça. 

З іншого боку, праслов’янську нею й записують, найгірше дійсно розрив з сучасною українською, а ще давньоруською

Sé ne e eamo (relevant) tout, atge, he pisau eimy vuisje, moya pravopisy ne e prasloviansca.
“Ròzruiv, ròzruiv”, nou, xuiba iz “sõciesnoiõ oucrayinscoiõ” u õzyçie teamie he cnigynoho pisemnoho standarda — u teamie ge rousscoï móuvui zagalomy moya pravopisy oseagaié usiõ yõ, a tó razomy iz govorui — te ceoho ne cinity i mogé ciniti pravopisy bóulgariçeiõ.

> Щоб зрозуміти це, Вам треба зрозуміти призначення й засади письма.

Pœcyniemo yz toho oge Vui ne teamite cyto sõty ‘priznaceigna i zasadui’ pisyma. Toutge mogemo i cœnciti ròzmóuvõ o tœmy. 

Нічого він не виконує

Доводи?

Щоб зрозуміти це, Вам треба зрозуміти призначення й засади письма. Я-то оприлюдню пояснення засад тут, коли допишу, та Ви з деким іншим просто не можете зрозуміти.
Наприклад, не зможете зрозуміти моїх доказів про чергування, бо для Вас, наприклад, чергування – це просто писати букву(саме писати і саме букву) В замість У після іншої букви на позначення голосного через вигадані й довигадані “правила”, яких ніколи не було в живій мові, які нехтують її особливості. Через те, що Українська Вам не рідна, а учена (не вивчена, а саме учена), причому Ви, очевидно, учили письмову Мову (тобто читали, та й те замало) явно більше, значно, ніж живу розмовну (тобто слухали мовців), а також, головне, через те, що не маєте бажання вивчати її, не маєте її розуміння, чуття, досвіду, та при цьому намагаєтеся викаблучуватися, стараючись довести, ніби знаєте добре, наприклад, говіркові риси (і нерідко ганьбитеся, див., наприкл., https://slovotvir.org.ua/words/indiantsi#t56545 і толоку, наприклад, -ТИ замість -ТІ точно не в тих одмінках). Надто добре видно, що, не кажучи вже про те, що Ви так ніколи не говорили, як пишете, та й зараз не говорите, Ви ще й ніколи не чули, схоже, такої мови (бо стараєтеся на письмі поєднати риси явно різних говірок, див. про “ві”), бо у Вашому оточенні, здається, немає україномовних, бо, припускаю, що й місцевість Ваша добряче змосковщена. Через наведене вище Ви не зможете зрозуміти моє пояснення про хибність “механічного” погляду письма добродія Єлисія на чергування У/В та І/Й, через який це письмо не передає деяких особливостей живої Мови, які непогано передає нинішня кирилиця. 

Нічого він не виконує

Доводи?

Виконує, а тепер геть із цієї ниті з вашим виттям.