https://slovotvir.org.ua/words/girlianda
Пояснюю свої сумніви щодо значень “гірлянда” в слів “плетінка”, “плетянка” й “плетениця”, звісно, нічого не стверджуючи.
Чи чув хтось про українські народні гірлянди як особливий вид виробів, мистецтва? Про наші звичаєві народні гірлянди взагалі? Просто я нічого такого щось такого згадати не можу.
Я до того, що, на мою думку, слово не може мати деякого значення, якщо не було відповідного втямка. Тобто, наприклад, якщо в середовищі мовців не було гірлянд, то не було того, що можна було б назвати словом зі значенням “гірлянда”, і, відповідно, ніяке слово не могло мати значення “гірлянда”. В ЕСУМі є посилання на Нед., але там я не бачу значення “гірлянда”. “Плетінки” я там теж не бачу, а до “плетянка” є посилання на Пр. („Правда 11 , письмо наукове, літературне і політичне, Львів) ІІІ, 147, я це не знайшов.
Моя думка: деякі явища (речі, наприклад) з’явилися в нас (в мовному середовищі, в “інфопросторі”) досить недавно: в кінці 19 століття, на початку 20, після 20-х рр минулого ст., а то й пізніше. І якщо утямок порівняно новий, то виникає питання: чи могло тоді слово мати таке значення, означаючи те, чого ще, можливо, не було?
В ЕСУМі не всі малопоширені слова мають посилання на приклади вжитку, а ще менше – на такі приклади, з яких видно значення (див. https://slovotvir.org.ua/words/fioletovyi, під “косовий”, там у загальному випадку). Тут же ЕСУМ дає посилання на Нед. (де я значення “гірлянда” поки не знайшов), а там – на “Правду” (якої теж не знайшов). Можете, будь ласка, поділитися посиланням на “Правду”, ІІІ? І якщо знайде хтось у Недільського значення “гірлянда”, теж скажіть, будь ласка.
Не одне вже таке слово, що або немає посилань на приклади вжитку, або ті приклади такі, що з них не можна відтворити значення (приклад звідти: “Марі́я зави́ла ко́сову ху́стку і пішла́”. Півники бувають (крім жовтих) і сині, і фіолетові, і пурпурові, аж до багряних, а то й рожевих. Цей єдиний приклад (може, втім, є й інші, та поки не знайшов) не дає ніяк з омов’я (контексту) визначити, який саме цвіт названо косовим. І, коли я про це вже згадав, нагадаю, що я не дуже схвалюю переклад “косовий” до “фіолетовий” перш за все через малопоширеність “кос” і пох. у значенні “півники”, тобто значення “фіолетовий” не буде зрозуміле для більшості мовців із самого слова. Я наполягаю: якщо є кілька можливих відповідників(!), слід обирати найпоширеніші/похідні од найпоширеніших коренів/коренів, потрібне значення яких щонайпоширеніше. І, як я писав там, річ іще в тім, що порівняно донедавна в нас, по суті, не було втямка “фіолетовий”).
Хтось скаже, що я сумнівака. І я погоджуся. Я схильний перепитувати, уточнювати, перевіряти, сумніватися. Через порівняну новість (як мені здається) втямка (явища) “гірлянда” й те, що це значення (на мою особисту думку!) вибивається з інших значень (бо, як, знову ж, мені здається, “плести гірлянду” – не найочевидніше, а то й не дуже. Хіба ж їх плетуть? Мені здається, що найчастіше ні), а також через те, що в Жел.-Нед. не знайшов поки значення “гірлянда”, сумніваюся, що слово мало таке значення. Чи може хтось розвіяти мої сумніви, допомогти знайт джерела, приклади, значення? Спасибі
єднизка | Роман Роман2 | 20 липня 2025
піснично | Володимир XIX Подолянин Часодармотрат | 20 липня 2025
Великі списки словників часів українізації, зокрема термінологічні. Можна знайти, наприклад, чи було щось тоді за галуззю, але їх самих ще в інтернеті шукати. Так два музичних знайшов
Чим замінити сум11?
Нащо його замінювати? Просто як завжди обережно
-x- ( ‹-s-)
псл. maxati (rnaxajǫ, mašǫ) «махати»;
розглядається як поширення суфіксом -x- ( ‹-s-) кореня ma-, наявного в majati «маяти», maniti «манити» припускається, що x виникло з s за аналогією до випадків з x‹s після i, u;
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
Та так, але тут мова йшла про те, що ніби не тільки йі/йи, а й ьі/ьи, якщо не ставити апострофа. Володимир каже, що якщо пишемо без апострофа, то будемо читати підьізд, а не підйізд.
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
Tac!
‹bezcrayuy (bezcraïy)› /bɛz̻ˈkrɑjɪj ~ bɛz̻ˈkrɑjɘj/ proti ‹bezcrayei› /bɛz̻ˈkræ̞jij/ — comou?, œd ‹bezcraya› (g.r.), ‹yim› /jɪm/ [jɪ͡ɘm] — comou? (mn., œd ‘oni’) proti ‹iemy› |ji͡em| /jɪ̯͡em/ œd ‘iesti’.
“ззізд”
“ззісти”, це означало іншу вимову чи ні? Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють? Ну й м’якість, але З й перед І може бути твердим. У мене кажуть [зісти] (“з:”?) мабуть. Ще це все схоже на кінці слів на -я з апострофом чи подвоєнням
Ne izxodje, a ono i e.
|ᵊzji͜esti| → /zʲzʲi͡e̝stɪ ~ zʲːi͡e̝stɪ/, |lʲjati| → /ɪˈlʲlʲatɪ ~ ɪˈlʲːatɪ/ → [ˈzʲi̯͡e̝ʲstɪ], |(j)ɪlʲˈja| → /(ɪ)lʲˈlʲa ~ (ɪ)ˈlʲːa/ (imea *Elias), |sʲˈjati| → /sʲˈsʲatɪ ~ ˈsʲːatɪ/ → [ˈsʲatɪ] → /ˈsʲajatɪ/ “shine”, |zʲˈjati| → /zʲˈzʲati ~ ˈzʲːati/ → [ˈzʲatɪ] → /ˈzʲajatɪ/ “to gape”, *|ˈze͡ilʲjɛ| → /ˈzilʲlʲɐ, ˈzʲɪlʲlʲɐ (PDZX), ˈzi͡elʲlʲɛ (PN)/ tc.
“Де можна, а де ні - визначає чуття мови.”
“…то послухайте, як говорять носії живої мови, почитайте класику”
Ех, так и гадав..
“ззізд”
До речі так, колись хотів тут запитати, коли давніше писали “ззісти”, це означало іншу вимову чи ні?
Судячи з давніших записів і мови моїх старших знайомих, то тільки так і вимовляли. Це вкладається в українську фонологію, бо сьогочасні закінчення з “-я” (-ння, -лля тщ) постали з давнішого *ьje, отже й /зьйi-/ (/i/ тут з ятя) природньо стає [зьзі-].
Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють?
Тепер люди кажуть, як пишеться. Годі вже говорить про живу мову.
“сто[йи]мо”
Хм, справді, може бути аж як ненаголошене Є
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️Ні, таки “соловйиний”, “ззізд”.
Але хиба Синявський не писав, шо вимовляється і [йі], і [йи] в тіх позиціях, перше з наближінням до [и]?
А взагалі Ярославовими темпами можна ніколи апостроф не писати, все ясно ж без нього, якщо нема перед приголосним ще одного приголосного, крім р — то два звуки, є — один. Тільки після Р треба, ато по-різному буває
Максе, котрі саме повідомлення? Я ж не телепат :)
Напишу востаннє те, що вам увесь час хочу довести: так, в українській деколи опускаються прийменники, АЛЕ, не можна опустити КОЖЕН прийменник. Де можна, а де ні - визначає чуття мови. Як воно в вас таке слабе, шо вам не муляє “ходити асфальтом”, то послухайте, як говорять носії живої мови, почитайте класику.
З мене все. Збережіть собі може це повідомлення десь, щоб не загубили його, коли будете зі мною правдуваться і я буду посилати вас на передніші дописи.
“ззізд”
До речі так, колись хотів тут запитати, коли давніше писали “ззісти”, це означало іншу вимову чи ні? Справді якщо букви на звуки розкладати, то нема [й], але чи його там тепер вимовляють? Ну й м’якість, але З й перед І може бути твердим. У мене кажуть [зісти] (“з:”?) мабуть. Ще це все схоже на кінці слів на -я з апострофом чи подвоєнням
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️
Ні, таки “соловйиний”, “ззізд”.
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
“Ї” не завсіди позначає “йі”, а позначає, бува, ще “йи”: “їх”, “безкраїй”, “Україна”, “стоїмо”.
У схожі до https://slovotvir.org.ua/words/buking додати https://slovotvir.org.ua/words/buker, https://slovotvir.org.ua/words/overbukinh й https://slovotvir.org.ua/words/bukaty
До https://slovotvir.org.ua/words/ferment — https://slovotvir.org.ua/words/fermentatsiia
“Пробка (корок)” у варіанти до https://slovotvir.org.ua/words/korok
Це про тих, хто бездумно реформує правопис, бо вважають себе найрозумнішими?🤣 Чи навмання кинули?
Добродію Володимире, навіщо Ви марнуєте час і даєте добродієві Ярославу нагоду ще гірше засмітити Словотвір? Він не розуміє різниці між “не потребувати чогось” і “не переносити щось”. Коли мова про словотворення – “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо” (його слова https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477,під неможливим словом “підкрижня”). В одну купу звалив “дурня”, “гарматня”, “вовківня”, “чортівня” (де -н- – наросток збірності), “більярдня” (-н- має значення “місце, приміщення”), “пеня” й “безодня” (Н – частина кореня) й “безсоння” (де Н – подовжене Н кореня на місці -ije). Ви нічого не зможете довести, а потік засмічується
От сидіть тут і дрочіть один одного 😂😂😂
Це про тих, хто бездумно реформує правопис, бо вважають себе найрозумнішими?🤣 Чи навмання кинули?
Добродію Володимире, навіщо Ви марнуєте час і даєте добродієві Ярославу нагоду ще гірше засмітити Словотвір? Він не розуміє різниці між “не потребувати чогось” і “не переносити щось”. Коли мова про словотворення – “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо” (його слова https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477,під неможливим словом “підкрижня”). В одну купу звалив “дурня”, “гарматня”, “вовківня”, “чортівня” (де -н- – наросток збірності), “більярдня” (-н- має значення “місце, приміщення”), “пеня” й “безодня” (Н – частина кореня) й “безсоння” (де Н – подовжене Н кореня на місці -ije). Ви нічого не зможете довести, а потік засмічується
Це про тих, хто бездумно реформує правопис?🤣
Це про тих, хто мови не знає, прочитаного не розуміє, бездумно ліпить коментарі, називає себе справедливо часодармотратом 😆😆😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
А, справді навмання кинули 🤣🤣
Це про тих, хто бездумно реформує правопис?🤣
Це про тих, хто мови не знає, прочитаного не розуміє, бездумно ліпить коментарі, називає себе справедливо часодармотратом 😆😆😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Це про тих, хто бездумно реформує правопис, бо вважають себе найрозумнішими?🤣 Чи навмання кинули?
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
Ну, дрочіть, дрочіть, тільки не мене 🙈🙈🙈😆😆😆
<Це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ>
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Да свіданіяВставив “так”. Ну просто як ще читати “-дї-”, якщо ніякого апострофа? Винаходите нові поєднання звуків
Як ще читати -дї-?
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізите на небо:
“І ми не — не ми! І я — не я! “…
🤡🎪
що не словотворець, то хвілолух
Ага, правописники й навіть словникарі 🤣
Ну, ви, як бачимо, й на це не спроможні 🤷♂️🙈
Пхах, обізвали хвілолухами, а тепер пишаєтеся своїм хвілолухством. У вас що, коли надсилаєте повідомлення всі думки стираються, доводиться нові шукати, часто протилежні?
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
Ну, дрочіть, дрочіть, тільки не мене 🙈🙈🙈😆😆😆
<Це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ>
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Да свіданія
Вставив “так”. Ну просто як ще читати “-дї-”, якщо ніякого апострофа? Винаходите нові поєднання звуків
що не словотворець, то хвілолух
Ага, правописники й навіть словникарі 🤣
Ну, ви, як бачимо, й на це не спроможні 🤷♂️🙈
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
Ну, дрочіть, дрочіть, тільки не мене 🙈🙈🙈😆😆😆
Так, “дрочити” сказали, а Романа щось давно згадували, збився алгоритм дій коли закінчились доводи
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
Ну, дрочіть, дрочіть, тільки не мене 🙈🙈🙈😆😆😆
<Це ви навпаки пишете ніби буває ЬІ>
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Да свіданія
що не словотворець, то хвілолух
Ага, правописники й навіть словникарі 🤣
Я ніде не заперечував, що Ї це завжди ЙІ (це ви навпаки пишете так, ніби буває ЬІ), але заперечую проти ламання правил апострофа і йотованих букв. Але якщо ваша рідна не українська, а москвинська, то які там правила, який апостроф
Зайвий, якщо вам не подобається, коли все зручно й логічно. Але ні, треба на кожну букву правило
Все зручно й логічно, якщо ваша рідна українська, а не москвинська.
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️Ой, та я різні кривописи тут розбираю, але ж вони ламають без думки
Апостроф показує, що це два звуки, не зайвий. А навіть якщо це строго кажучи повтор — не все треба спростити до неясності, краще більше логіки
Менше розбирайте кривописів, мізки цілішими будуть 😁😁😁
Бо тут, що не словотворець, то хвілолух 🙈
Ви просто зрозуміли, що не праві, тепер викручуєтесь як Роман… е… як вуж на сковорідці 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Ба більше, якщо ви самі пишете, що Ї — це два звуки, то апостроф таки зайвий, бо це не є, я, ю, ьо, це не ьі
Зайвий, якщо вам не подобається, коли все зручно й логічно. Але ні, треба на кожну букву правило
Все зручно й логічно, якщо ваша рідна українська, а не москвинська.
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️
Ой, та я різні кривописи тут розбираю, але ж вони ламають без думки
Апостроф показує, що це два звуки, не зайвий. А навіть якщо це строго кажучи повтор — не все треба спростити до неясності, краще більше логіки
Ви ж самі написали, під’їзд
Зайвий, якщо вам не подобається, коли все зручно й логічно. Але ні, треба на кожну букву правило
Я не зрозумів, навіщо ви приліпили мвоє ДЇ й до мене причепилися? А можна хоч якесь слово в сучасному правописі з ДЇ чи Д’Ї?
Зайвий, якщо вам не подобається, коли все зручно й логічно. Але ні, треба на кожну букву правило
Все зручно й логічно, якщо ваша рідна українська, а не москвинська.
Бо, наприклад, солов’їний — це завжди соловйіний, а не соловьіний.
З’їзд — це завжди зйізд, а не зьізд.
Тому апостроф зайвий 🤷♂️
Зайвий, якщо вам не подобається, коли все зручно й логічно. Але ні, треба на кожну букву правило
Якби хтось придумав Ӧ (вже давно це зробив і заніс у свій проект, колись побачите), вона заміняла б і ЙО, і ЬО
Ну от і я питаю: який в біса м’який перед І, нащо пишете ДЇ, ніби це щось може означати? Тільки апостроф, бо Ї позначає два звуки
1. Не проект, а проєкт
2. Якби була Ö, замість йо, ьо, тоді б після твердих приголосних ставився б апостроф. Тобто там, де сьогодні пишемо йо. Там, де сьогодні ьо — апостроф не ставився б.
Але Ї — це завжди йі, ніде нема ьі. Ніякого пом’якшення попереднього приголосного. Тому апостроф зайвий в будь-якому випадку. Там нема й не буде пом’якшення попередньої приголосної. Розберіться про Ї, потім щось пишіть 🤦♂️
Якби хтось придумав Ӧ (вже давно це зробив і заніс у свій проект, колись побачите), вона заміняла б і ЙО, і ЬО
Ну от і я питаю: який в біса м’який перед І, нащо пишете ДЇ, ніби це щось може означати? Тільки апостроф, бо Ї позначає два звуки
- Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
- Дурню пишете. Який підьізд? До чого тут я, ю, є? Ви наче не українську вчили, а москвинську.
Хоч ставите апостроф, хоч не ставите — читаєте однаково [підйізд], а не підьізд чи ще якось.
Це те саме, що перед йо. Підйом ви читаєте теж, як підьом? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️Якщо ви думаєте, що І автоматично пом’якшує попередню приголосну, то це ще хто московську вчив. А без цього Ї різне означає
Яке І? 🧐🤦♂️ Яке Ї різне означає? Ви взагалі про що?
Я, Ю, Є — це букви, які означають або два звуки, або один й пом’якшення попереднього. Так було б і з Ї, якби на письмі розрізняли м’які й не м’які перед І. Самі написали про цю букву, але не розібралися
Якби в роті виросли гриби, то й у ліс не треба було ходити.
Тобто знову написали дурню.
Ще раз. Ї = ЙІ. Яка до біса м’яка чи ще якась І, якщо перед нею стоїть Й? Тобто Ї — йотована І, там не може бути іншої. Ви ж не пишете, наприклад, під’йом? І не читаєте підьом, коли пишете підйом?
Так само з Ї. Там читається як ЙІ, тому апостроф зайвий.
Це не стосується інших йотованих голосних, які можуть писатися в різних випадках з апострофом і без.
І судячи з 11, в 6 має бути Ўініпег 😄
- Ви як завжди неуважно прочитали текст і побігли ліпити своє. Це д. Роман цим теж страждає. До чого тут ваше навидіти, ненавидіти, якщо про це зовсім не йде мова. Чи ви не знаєте частин мови? 🧐🤦♂️
А, це ще дурніше правило, ніж я спочатку прочитав. То “не навидячи”
Навидіти — це нині говіркове слово.
Є дієслово ненавидіти, нема не навидіти. Тому й похідні пишуться разом 🤷♂️🤦♂️
- Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
- Дурню пишете. Який підьізд? До чого тут я, ю, є? Ви наче не українську вчили, а москвинську.
Хоч ставите апостроф, хоч не ставите — читаєте однаково [підйізд], а не підьізд чи ще якось.
Це те саме, що перед йо. Підйом ви читаєте теж, як підьом? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️Якщо ви думаєте, що І автоматично пом’якшує попередню приголосну, то це ще хто московську вчив. А без цього Ї різне означає
Яке І? 🧐🤦♂️ Яке Ї різне означає? Ви взагалі про що?
Я, Ю, Є — це букви, які означають або два звуки, або один й пом’якшення попереднього. Так було б і з Ї, якби на письмі розрізняли м’які й не м’які перед І. Самі написали про цю букву, але не розібралися
І судячи з 11, в 6 має бути Ўініпег 😄
- Ви як завжди неуважно прочитали текст і побігли ліпити своє. Це д. Роман цим теж страждає. До чого тут ваше навидіти, ненавидіти, якщо про це зовсім не йде мова. Чи ви не знаєте частин мови? 🧐🤦♂️
А, це ще дурніше правило, ніж я спочатку прочитав. То “не навидячи”
- Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
- Дурню пишете. Який підьізд? До чого тут я, ю, є? Ви наче не українську вчили, а москвинську.
Хоч ставите апостроф, хоч не ставите — читаєте однаково [підйізд], а не підьізд чи ще якось.
Це те саме, що перед йо. Підйом ви читаєте теж, як підьом? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️Якщо ви думаєте, що І автоматично пом’якшує попередню приголосну, то це ще хто московську вчив. А без цього Ї різне означає
Яке І? 🧐🤦♂️ Яке Ї різне означає? Ви взагалі про що? Якщо ви чогось не знаєте, почитайте правила, не ганьбіться
І судячи з 11, в 6 має бути Ўініпег 😄
- Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
- Дурню пишете. Який підьізд? До чого тут я, ю, є? Ви наче не українську вчили, а москвинську.
Хоч ставите апостроф, хоч не ставите — читаєте однаково [підйізд], а не підьізд чи ще якось.
Це те саме, що перед йо. Підйом ви читаєте теж, як підьом? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Якщо ви думаєте, що І автоматично пом’якшує попередню приголосну, то це ще хто московську вчив. А без цього Ї різне означає
- Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
І судячи з 11, в 6 має бути Ўініпег 😄
…индієць, индиянець? Чому там “и”, а там “і”, невже від наступного голосного чомусь залежить? Але ні, далі “Индія”. Та й взагалі, чому це слово? Просто всі перед Н? Мабуть можна ще ширше, якщо почали
Апостроф перед Ї може й “надлишковий”, але ж логічний, відповідно до я, ю, є, нащо ускладнювати написання й вимову новим правилом. А то справді вийде [підьізд]
6.Все ще не знаю чому Ўашингтон й Ўінніпег, якщо їх ніхто через У не напише, не кажучи про вимову. І чому паўза, але казав, любов, яка різниця у вимові? До речі, це виходить аўто-, так? Бо пишуть й “аутоімунний”
25.Досі цікаво, як пишемо “ненавидіти”, бо “навидіти” є. Підозрюю це шкільне правило це спрощення, як завжди, важить тільки єдність поняття, не-заперечність
50, 51, 54. Та просто скажіть одним пунктом — якщо є українська назва, то використовуємо
Уточніть 5 і 8. Перше тільки про орфо-, яке завжди пишемо орто-? Друге тільки про ці слова, чи в цілому про Ѳ в грецьких?
39.Назви будь-яких книг пишуться з великої, тут без лапок бо не зовсім назва
43. Перед цим списком написав
А чи є якісь докази проти?
У класиків немає, всі завжди радять так не казати. В мене от теж було щось таке в голові, що хтось казав що дарма викидають, але нічого не знайшов, коли на сторінці https://slovotvir.org.ua/words/ratsiia-maty-ratsiiu запитали
Ще словник Желехівського.
Також Етимологічно-мемантичний словник Огієнка (див.3 т.)
