Визначени примети точнять тяму слова, тоді як невизначени лиш описують?
Як узагалі є скланяти примети (обмеджени й невмеджени) множини в руські?
Упорядники не можуть виправити все, видалити все. Тому сайт має бути автономним, тобто щоб користувачі самі могли подавати виправлення та голосувати за них, а також самі могли голосувати за ховання перекладів. Це перший крок до визволення проєкту зі стагнації.
Так-то так, але… Які “користувачі”? Я вже безліч разів казав: які “користувачі”? Ті 5, що проголосували за переклад “паплитан” (=, нехай, по суті, “квазідольмен”) за “квазіпортальний дольмен”? Чи ті 17, що проголосували за переклад “бахот” до “інфляція”, показуючи, що розуміють цей утямок щонайкраще на побутовому рівні? Нерозуміння ж на належному рівні видно в словах кількох діяльних учасників, зокрема ККК й добродія Володимира. Це всюди так: що складніший утямок (і що більше його найпростіше розуміння відрізняється од справжнього значення), то менша частка людей розуміє його належно. Узагалі тих, хто тямить, розуміє, може й готовий розібратися, меншість, і прикладів тут я вже навів багато. Тому тут (і про це я вже писав!) не можна все вирішувати простою більшістю.
Упорядники не можуть виправити все, видалити все. Тому сайт має бути автономним, тобто щоб користувачі самі могли подавати виправлення та голосувати за них, а також самі могли голосувати за ховання перекладів. Це перший крок до визволення проєкту зі стагнації.
Виправив інфляцію, емітент — наче все добре. Щодо «Визначення» на сторінці слова є «Значення слова».
Можна таки виправити (https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia), будь ласка, коли зможете (див. https://slovotvir.org.ua/toloka/obhovorennia-sliv/infliatsiia#post_6522)?
Довелося-таки винести це слово окремо.
https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia
Визначення змінили, спасибі, але воно як було неправильним, так і лишилося. Слова переважної більшості дописників свідчать не тільки про нерозуміння втямка (бо не все так просто), а й про небажання, неготовність, а то й неспроможність, на жаль, розібратися. А подекуди – і про біду з логікою.
На побутовому рівні “інфляція”=“зростання цін”, а “зростання цін”=“інфляція”. Але тільки на побутовому. А як насправді? “Інфляція – зниження купівельної спроможності грошової одиниці”. Усе! Майже будь-які доповнення, уточнення тільки збивають із пантелику й роблять визначення неточним, а то й просто неправильним. Можна додати “тривале”, та буде стільки “та”, що просто не треба.
Зараз там: “Інфляція — зростання загального рівня цін на товари та послуги в економіці, що призводить до зменшення купівельної спроможності грошей.” Це неправильне визначення. Насправді ж усе навпаки: саме зниження купівельної спроможності грошової одиниці – первинне, це і є інфляція. А зростання цін – вторинне, можливий наслідок. У визначенні до цього було щось про “унаслідок”. Не плутамо причини інфляції, саме явище і її наслідок.
Будь ласка, дайте можливість шукати слова за патернами, наприклад *к?лий, де * є часть слова, а ? — якась буква
Зроблено! 🙌
За це щиро дякую! 🫶
В толоці досить тяжко віднайти потрібний допис ,чи можна створити на сторінці допис та згорнуту/розгорнуту бесіду про цей допис ,яко відповіді .
Буває користувачі відхиляються від наданої тями і декілька сторінок вже не про той допис, а наприклад про Єлисилівку .
Так буде значно леше знайти, що потеребно без лишних відомостей.
Также в толоці створили нитку про новослів’я ,які не мають значень ,але якщо кожен буде писати куди би те слово поставили ,то це надто громіздке і втрачає ту тяму- місце де подають НОВОСЛІВ’Я ,до яких не придумали визначення. Тому допис і яко відповідь до нього обговорення .
В толоці досить тяжко віднайти потрібний допис ,чи можна створити на сторінці допис та згорнуту/розгорнуту бесіду про цей допис ,яко відповіді .
Буває користувачі відхиляються від наданої тями і декілька сторінок вже не про той допис, а наприклад про Єлисилівку .
Так буде значно леше знайти, що потеребно без лишних відомостей.
Будь ласка, дайте можливість шукати слова за патернами, наприклад *к?лий, де * є часть слова, а ? — якась буква
Зроблено! 🙌
А ще, хоча це, звісно, складніше, думаю, непогано було б додати можливість в обговоренні слів і під перекладами, як і тут, на Толоці, виділяти написане, писати курсивом, а також п_і_д_к_р_е_с_л_ю_в_а_т_и
Будь ласка, дайте можливість шукати слова за патернами, наприклад *к?лий, де * є часть слова, а ? — якась буква. Як то здійснено тут:
https://r2u.org.ua/s?w=\*к?ий&scope=ukr&dicts=all&highlight=on
підпираю
Будь ласка, дайте можливість шукати слова за патернами, наприклад *к?лий, де * є часть слова, а ? — якась буква. Як то здійснено тут:
https://r2u.org.ua/s?w=\*к?ий&scope=ukr&dicts=all&highlight=on
Треба є не гризти ся з идийотами
Отож.
Згоден із п. Ковтуненком, див. ЭССЯ, том 23, ст. 41-42.
Думаю, можна на початку своїх дописів в нитці додавати “як перекласти” або “синонім до” й далі свої вигадки, шоби нитка видавалася в пошуковиках.
> > Треба, думаю, дійсно створити розділ “Синоніми й новотвори”
>
> Окремий розділ на головній сторінці толоки?
Так
моск. купи себе медаль — одягнися святково; зроби собі свято; відсвяткуй це
Ніби хилиш, шо людина перебільшує свої досягнення та створює з них шось визначене, наче свято, яке існує лише для неї. “Святкий своє свято сам”.
Треба, думаю, дійсно створити розділ “Синоніми й новотвори”
Окремий розділ на головній сторінці толоки?
> Схлинути — стікти; час, що борзо минув
> Вогніти — горіти
> Куляти — стріляти кулею
> Гидень, гиденя
> Хижень, хиженя
> Визникнути
> Смертовище
> Низіти задіти
> Писальце, рисальце — ручка, олівець
> Усталити
> Притінити, притінок
> Визлюбити
> Рвінкий, ревкий — той, що рветься
> Вішальці вішалі Віси
> Имра, ижда, ижва, ирва
> Мояша моєше моїші свояша своєше своїші їхніші
> Натижневий, нарічневий — щось що дане орендоване на певний час
> КрАсни \(тіні\, приладдя для барвства \)
> Наврапті — раптово
> Мерза́ — мерзенне
> Струнатися — ставати струнко, випрямлятися
> Витá виті́ння — еволюція
> Цигарківці почарківці
> Грабунок — грабоване
> Дарунок — дароване
> Граваний — несправжній
> Сквапно — хутко
> Невзорі —
> Розпах, розрух
> Понова
> Бадето — ба де то
> Версати (мені з голови не йшло це) — від “верх” та я не певен, що можливо таке
> Хрестати
> Нéзлюб
> Познака
> Завчорітися — полинути ві спогади про вчора; мати вигляд, як учора; щось старе (завчорілий дизайн)
> Завтодітися
> Навгіль — голяка́
> Юнце
> Уповний
> Жаляти — жаліти
> Стишний
> Наліжнє
> Густиця — гуяш
> Скoрвлений — скривавлений
> Учоріти
> Тодіти
> Тно
> Задавнення — забуття,
> Мриняти — муркотіти
> У влязі, не ві влязі — (не)/пов’язано
> Двіння — подвоєння
> Нéтва воля нетві мрії — протилежних від твого
> Дишні — легені
> Нéте неті нетний
> Невзайві — не буде зайве
> Норм чи стрьом — чудово чи гидово
> Завдині
> На́скір
> Заструмлення — електроживлення
Тут багато, що просто на думку спадало
Те, що просто записував намагався все прибрати
>
> Схлинути
> Вогніти - горіти
> Куляти - стріляти кулею
> Гидень, гиденя
> Хижень, хиженя
> Визникнути
> Смертовище
> Низіти задіти
> Писальце, рисальце
> Усталити
> Притінити, притінок
> Визлюбити
> Рвінкий
> Вішальці вішалі Віси
> Імра, Іжда, іжва, ірва
> Мояша моєше моїші свояша своєше своїші їхніші
> Натижнева доміака
> КрАсни (тіні, приладдя для барвства )
> Наврапті
> Мерза
> Струнатися вистрункий виструнчений
> Витá витання - еволюція
> Цигарківці почарківці
> Грабунок грабоване
> Дарунок дароване
> Граваний
> Сквапно
> Невзорі
> Роспах , розрух
> Понова
> Бадето
> Версати
> Хрестати
> Нéзлюб
> Познака
> Завчорітися
> Завтодітися
> Навгіль
> Юнце
> Переклад - ростямне
> Уповний
> Жаляти
> Стишний
> Наліжнє
> Густиця - гуяш
> Скoрвлений
> Учоріти
> Тодіти
> Тно
> Задавнення
> Мриняти
> У влязі, не ві влязі
> Двіння
> Нéтва воля нетві мрії
> Дишні - легені
> Нéте неті нетний
> Невзайві
> Чудово чи гидово - норм чи стрьом
> Завдині
> Наскір
> Заструмлення
Можете дати товки до всіх Ваших слів і виразів, будь ласка?
Утворено на тлї терпного дїєприкметника минулого часу прасловянського дїєслова *nasěti (*nōsētei) “насїяти” — *nasěnъ “насіяний” чепенем *-ьje (*•yyon).
Се-б’-то, то є оддїєслівне имя на -ння (шибу ‹говїння›) творене од давньої форми *насїти (> насїяти), значачи “насїяне”.
Можете, будь ласка, пояснити, як утворилося слово?
Ну й так, ширити думу вкрайинського чистомовста, довіку вже нам стачить тієйи польщизни.
Треба є не гризти ся з идийотами, а привертати увагу вже небайдужих, укріпляти те, що маємо, виправляти помилки нашого руху за ідродження украйинськи з нутра, наприклад припинити маргинализацию диялектів, навчати людей місцевій вимові, створити регийональні правописи для передачі діалектних особливостей.
Треба, думаю, дійсно створити розділ “Синоніми й новотвори”
Хай ще Dnieper, Kiev, Odessa, Kharkov, Chernobyl, Chenigov, але точно не Zaporozhye, не Ivano-Frankovsk, не Lvov не Nikolaev, не Rovno и не Chernovtsy.
Назви чисел для дванадцяткової системи числення. Не сприймайте серйозно, просто цікавий уявний експеремент :)
A — десять
B — п’ясть
10 — оникнадцять/одиндесят(ь)
1A — десятнадцять
1B — пʼяс(т)надцять
А0 — десятдесят(ь)
В0 — п’ястдесят(ь)
А00 — десятсот
В00 — п’ястсот
Для числа А використав “десять”. За нове слово для числа В взяв “п’ясть”, котре означає “кулак”. У деяких культурах, де використовують дванадцяткову систему числення, після пальців, числа 11 та 12 показують кулаками. Оскільки старе слово “десять” використане для нового запису “1А” (11), то для запису “10” (12) вивільняється пусте місце - для нього використав новотвір “оникнадцять/одиндесят(ь)”. Думаю, походження та словотвір очевидні.
Na dielie, pravopisy iz ‹u› za [w] meidj ynomy golosnomy ta ynomy sõgolosnomy e yz serédniorosscoï pravopisi bóulgariçui, por.: ‹прауда, праꙋда› = ‹prauda›, ‹ꙋца, ꙋця, вуця, воꙋца› = ‹œuça›, ‹чоꙋник(ъ), чоуник(ъ)› = ‹tchóunic›.
Odina yz gadoc pisati ‹u› za [w] meidj ynomy golosnomy ta sõgolosnomy e yzocrema pœdcercnõti zvõc [w ( = u̯)] — a ne [v]. Obace, i tam cde pisano e ‹v›, tó poprauno e ne [v] ale [β̞, ʋ].
Incha gadca pisati ‹u› a ne ‹v› meidj ynomy golosnomy ta ynomy sõgolosnomy e oge u rousscœy móuvie — a tó, ne he u veatscœy, leadscœy ci slovaçscœy — e rano-d.-rous. ‹vu, uu› (bóulgariçeiõ: ‹въ›) ta ‹vy, uy› dalo /u/, a ino u postayie (in position) pœsylie yna golosna ta pered ynomy sõgolosnomy /u/ e dalo [w]. Inchami slovami, na pr., ‘prauda’ [ˈprɑ̝wdɑ] ne e yz *‹pravyda› [ˈprɑwʲdɑ] → [ˈprɑwdɑ], ale yz *[ˈprɑwᵊdɑ] → **[prɑ.u.dɑ] → [prɑ͡u̯dɑ].
> Певно
> dosloven: doslœunuy
Tac, +
> “slœu- є бовгарицею “слів-”
> slov- є бовгарицею “слов-”
> “То це суть просто різні звукові міни писані різно, як у бовгарському письмі?”
I cde e tout “як у бовгарському письмі”?? Bóulgariçeiõ i u ‹слів› i u ‹слово› e ‹в› — u mene ge latiniçeiõ e ‹u› u ‹slœu› ta ‹v› u ‹slovo›.
> > ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся
Yno diuno tvarceigne (formularion), atge in bui gadau oge he buismo xtieli uvesti u rousscõ cyto yz eaghelscui, olni, na dielie, móuva e o uvedeignie u cuimotvorenõ (codified) móuvõ toho cyto postoielo e u rousscœy móuvie œd pradauna.
Pisati tvarui rieci ‘bouti’ he cœnçui (‹•m›, ‹•sy›) e nepoprauno i bezsloveisno (illogical), ouge i ponevagy mojõty bouti i peréd riecciõ, por., pro nastoyõ, u puitailnax receignax: »Cde’s’ boul?« — »cde boul esi/es’« e ne puitagne ale pœdreadna ceasty receigna, na pr., u: »Puitaiõ tea cde boul esi/es’«. Abo iesce priclad coli ‘bouti’ stoïty po zaiménie, por.: »Ya’smi tó tiesto cinila.«. A tacoge i tomou cyto [jɛsʲ, jɛs, sʲ, s] ci [m, em ~ im] sõty ino ousiecenui tvarui œd ‹esmi, eimy› /jɛsˈmɪ, jem ~ jim/ ta ‹esi› /jɛˈsɪ/. Ousiecenœi tvarui œd ‹esmi, eimy› sõty: ‹’smi, ’my› — a ne ino ‹’my›, a ousiecenœi tvarui œd ‹esi› sõty: ‹es’, ’si, ’s’› — a ne ino ‹’s’›.
Oge u loucieynie (casual) mouvleignie naduibaiémo ceastieye ousiecenui tvarui e tomou cyto póunœi tvarui ‹esmi› ta ‹esi› imõty svoye õzycoe znaceigne — yzocrema pœdcercnõti buitnœsty ynui danui dieyui, na pr.: »Esi crau!« = ‘You did steal!’, »Esmi varila (ta use yzziedeno e ouge)« = ‘I have cooked (but all have been eaten up already)’, »E ròdila ouge, ta ouge e doma iz diteamy« = ‘She has given birth already, but is already at home with the baby’.
> > Ми гралиМ
> > 2 осб, мн:
> > Ви гралиСЬТЕ
> > 3 осб, мн:
> > Вони суть грали??
> > Вони грались??
I tout, poprauno e:
I. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali’smo›, ‹’smo ygrali›, ‹esmo ygrali›, ‹ygrali esmo›, g.r.: ‹ygralui’smo›, ‹’smo ygralui›, ‹esmo ygralui›, ‹ygralui esmo›;
II. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali’ste›, ‹’ste ygrali›, ‹este ygrali›, ‹ygrali este›, g.r.: ‹ygralui’ste›, ‹’ste ygralui›, ‹este ygralui›, ‹ygralui este›;
III. osoba mnoginui:
m.r. (ta miechano): ‹ygrali sõty›, ‹sõty ygrali›, g.r.: ‹ygralui sõty›, ‹sõty ygralui›, n.r.: ‹ygrala sõty›, ‹sõty ygrala›
> У теперешні часі тоді вжди будемо писати он/она/оно граєть, а не гра(є); они грають, а не граю(ть)
Ceomou buismo tó?
Pervçui, cœneç tvara rieci (verbum) ouge dasty póuen natvar (information) o osobie i cislie’ho, ta i o tchasie. Pro nastoyõ, reucchi »Ygraié«, viemo yz cœnça ‹•ié› oge tó e o trèteiy osobie u eidninie teperiexynioho tchasou néotuicenoho — a niyac ne o pervcheiy osobie u mnoginie teperiexynioho tchasou néotuicenoho ci o drougœy osobie mnoginui teperiexynioho tchasou néotuicenoho. Odinacovo, i yz »Ygraiõ« e çielui yasno oge tó ya ygraiõ — ne “tui ygraiõ” ni “mui ygraiõ”.
Za drougoe, ne vidjõ potrebui tvarie trèittui osobui eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho iz ‹•éity› (Vache ‹•єть› u ‹граєть› bóulgariçeiõ), ponevagy:
a) tvara ‹•(i)é› ouge stané vuiraziti trèittõ osobõ eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho,
b) tvar bez ‹•ty› e stanoviu sẽ he pitimuy rousscœy móuvie u usiex riecereadiex (verb classes) crœmy onuix na ‹•i•› u teperiexyneimy tchasie néotuicenœmy,
c) iz ogleadomy na pitimœsty yna vœilna postaya (position) ‹sẽ› u rousscœy móuvie, cde postay ‹sẽ› pered riecciõ e ceasto sõreadiyno (syntactically) neminõtch ci zaveazliu, néyma potrebui dodati ‹•ty› ic tvarœm he: ‹ygraié›, ‹couié›, ‹vieié›.
Inam (to some) nariecciam sõty u trèittie osobie eidninui teperiexynioho tchasou néotuicenoho pitimui i tvarui iz ‹•ty› u usiex riecereadiex, ale i tvarui bez ‹•ty› u usiex riecereadiex — t.b. i u i-readie (‹sidi’, xodi’› = ‘sidity, xodity’, ‹sidea’, xodea’› = ‘sideaty, xodeaty’, ‹ygraiõ’, znaiõ’› = ‘ygraiõty, znaiõty’) uclioucyno, ci i prosto bez ‹•y› (‹sidit, ròbit, xodit› = ‘sidity, ròbity, xodity’), ba, i bez ‹•ié› u a-readie (‹zna’, ygra’› = ‘znaié, ygraié’), a inde bez ‹•ié•› u a-readie ta iz ‹•ty› ci ‹•t› na cœnçie (‹ygraty, znaty› = ‘ygraié, znaié’), ci u trèittey osobie mnoginui: i ‹znaiõ’› i ‹znaiõt› i ‹znaõty› — use = ‘znaiõty’. Obace, onui ne cineaty zagailnõ riecesõstavõ (verb system) rousscoï móuvui ale sõty œdpreadui (results) ocrema i néœdvisla miestna ròzvitcou po roussuix nariecciax, i cuimotvoriti (to codify) pravopisy na tacuix tvariex bui boulo negadcovano (irrational).
Певно
dosloven: doslœunuy
> odin:
> slovo
> slova
> slovou
> slovo
> slovomy
> slovie
> slovo
>
> mnog:
> slova
> slœu
> slovam
> slova
> slovami
> slovax
> slova
Міню Вам. Тоді дослівний — doslœvniy, дословен — dosloven?
odin:
slovo
slova
slovou
slovo
slovomy
slovie
slovo
mnog:
slova
slœu
slovam
slova
slovami
slovax
slova
> \> \> slœu\- є бовгарицею “слів\-”
> \> \> slov\- є бовгарицею “слов\-”
> \>
> \> То це різні морфеми?
>
> Господарь Поруш просто пише /w/ на кінци складу як ‘u’, а инде ‘v’.
> На приклад:
> slovo - slœu
> corova — corœu
> œuça (ѡвца)
> sadœunic
А, тобто на письмі відбиває відмінкові зміни в корені.
А як записати всі відмінки?
називний сло́во слова́
родовий сло́ва слів
давальний сло́ву слова́м
знахідний сло́во слова́
орудний сло́вом слова́ми
місцевий сло́ві, слову слова́х
кличний сло́во слова́
“slœu- є бовгарицею “слів-”
slov- є бовгарицею “слов-”
То це різні морфеми?”
А чого б їм бути різними морфемами? Корінь же один. Чергування
“То це суть просто різні звукові міни писані різно, як у бовгарському письмі?”
Саме так.
Підіть і поясніть це добродієві Єлисію.
Пані Кароліно, я вже вимагаю: припиніть знущатися з Мови! Ви докупи ліпите як східні особливості, так і явно дуже чужі Вам західні (“ві” без найменшого відчуття, “суть”, “то”). Це ж боляче читати!
> > slœu- є бовгарицею “слів-”
> > slov- є бовгарицею “слов-”
>
> То це різні морфеми?
Господарь Поруш просто пише /w/ на кінци складу як ‘u’, а инде ‘v’.
На приклад:
slovo - slœu
corova — corœu
œuça (ѡвца)
sadœunic
Так само господарь Поруш пише й /ɫ/ [w] на кінци складу як -u.
На приклад:
móuva
tóuc
xodiu
Пане Романе, Ви дзвін почули, та не збагнете звідки він 😁
»Чому би це, без протези там “і” неможливе«
Можливе, та не “і”, але /ʏ/.
Я й на YouTub’ї десь чув таку вимову. Буде минї глянути.
> »він = в + он«
>
> Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
Чому би це, без протези там “і” неможливе
Болого вам за вгляд, я коли що й вім, так хибá з того, що прочитав єм ту на словотворі.
slœu- є бовгарицею “слів-”
slov- є бовгарицею “слов-”То це різні морфеми?
Пані Кароліно, мені цікаво, Ви сплутали фонеми з морфемами чи не дуже їх розрізняєте?
»він = в + он«
Але без протези було би ‹ін› /ʏn/, та не ‹он› /ʷɔn/
Да, виходить
Ой, не від, що там маєть бути игр-, се є моя хиба.
»Я дав сми таки ж твари, що й Олисій. Они вже суть пристосовани до сучасности. «
Котрї твари?
> >
> > игра(сть)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »ми грасмо«
> >
> > играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
> > \_\_\_\_\_\_\_\_\_
> > »они граю«
> >
> > играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
> >
> > <br>
>
> Я не записую приставнії й уставнії приголосни.
Там /и/ не є ни вставна, а ни приставна голосна. То є часть кореня
»ягельський перфект я би точно ввів в українську, враховуючи, що у говірках він зберігся, принаймні у закарпатському та гуцульському діялектах (можливо також у буковинському)«
То не перфект зберїг ся, але його форми (та й то не якісь окремї форми, але аналитичнї звороти шибу “бути + дїєприкметник на -л”), та висловюючи нинї просто минулий час, без перфективности.
Я дав сми таки ж твари, що й Олисій. Они вже суть пристосовани до сучасности.
игра(сть)
_________
»ми грасмо«играхм(о/є/ꙑ) / играсм(о/є/ꙑ)
_________
»они граю«играхѫ(ть) / играшѧ(ть)
Я не записую приставнії й уставнії приголосни.
