> Як з слати утворилася стеля, сторона?
> https://goroh\.pp\.ua/Етимологія/вустілка
Storóna e ne œd ‹stylati, steliti, stilati› ale œd ‹sterti, steréti› „to spread, stretch“ œd *ster- „rigid, stiff“. Tõduige teaghné i ‹pro•stœr›.
A ‹stelia› e œd „steliti“ bo cladena e steleignemy (solómui, derévotesin tc.).
А сторона у відповідній статті написано, пов’язане чергуванням
Перше через стелити
Як з слати утворилася стеля, сторона?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/вустілка
Пос
пості́л «м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри; [личак]»
псл. postolъ (‹*podtolom), складне слово, утворене з основи *pod- із значенням «нога» (пор. дінд. padám «слід, відбиток, нога») і компонента *tolъ, очевидно, із значенням «підошва» (пор. дінд. talam «поверхня, долоня, підошва»), що зберігається в укр. тло;
споріднене з дінд. padatale (дв.) «підошва (взуття)»;
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
👍
A dobro dielo’ste cinili. Mieniõ Vam.
Шановні модератори та адміністратори, на мою думку слід щось ізробити зі запозиченнями, що просто складаються з двох частин, які можна перекласти вокремо. Наприклад, екологічна проблема = екологія + проблема. Розумію, що це тяжко, та мені здається, ніби вони засмічують “Словотвір”.
Ceomou? Ceréz moyõ neouvagynœsty. I ouge vuiprauleno.
https://slovotvir.org.ua/users/anton-bliznjuk
Esmi izgoden iz: »принаймні в ранню руську добу *ѧ звучало не як одноголоска, а як двоголоска«, ta oge pervcha ceasty bie [e].
Tout e gœdno dodati oge pœunœcynuy œdguib *EN u beznagolósie e /e/, i e daveny (Xeveleu, Phonologia, stor. 183: »Однак є два факти, на підставі яких можна стверджувати, що
розщеплення ę на ’a під наголосом та e в ненаголошених складах
відбулося від самого початку«), por. PN. zvõcotvar /ˈpripetʲ/ proti pd.-zx. /ˈprɪpjatʲ/ i /ˈprɪpje̝c/ imene ‹Pripeaty› — tac u pameatcax ‹Припєть, въ Припєтѣ (1108), мєжи Припѣтью›, a ne ‹Припꙗть, Припѧть›, a tacoge ‹Lioubeatch› na Cernigœuscinie u pœunœcynœmy zvõcotvarie /ˈlʲubet͡ʃ/, u pameatcax ‹Любєчь›, a ino u Lauréntteuscœy lietopisi ‹Любꙗчи›.
Rœzno e tout i tó oge yn sõgolósen, coli mogé bouti meagoc, sbt. iz [ʲ], peréd [e] ← *EN u beznagolósie ne e meagoc, por. priclad (œd Xeveliova, Phonologia, stor. 184): ‹коло́дезь› : ‹капу́стєни› ( * koldENgu : * kapoustēnu).
Cyto do nosovosti ‹ẽ› u d.-rous. Xeveleu pisié (Phonologia, stor. 186):
»Існують також записи, зроблені арабськими вченими: q{i)naz < kъnęzь ‘князь’ в Ібн-Гордадбега бл. 846 p., Wântīt < Vętič-, назва племені в Ібн-Ростега 903-913 pp., та Wândzaslâwe < Vęčeslavъ в Аль-Масуді 947 р. З цих прикладів можна виснувати, що назальність голосних перед фрикативними вже була втраченою в середині IX ст., тоді як перед зімкненими
та африкатами (усупереч даним Константина Багрянородного) вона зберігалася ще й до середини X ст. Але знов-таки ймовірність того, що ці слова були записані в самій Україні, є дуже малою, а якщо вони походять не з України, то скорше свідчать про стан проторосійських, а не
протоукраїнських діалектів. Крім того, в іншому рукописі, що належить Ібн-Гордадбегові, подано форму *q(i)nan, де якраз маємо справу з носовим!
Зрештою, ця суперечність не дивує, оскільки розглядувані арабські джерела являли собою компіляції, основою для яких служили почасти
розповіді купців, а почасти давніші джерела, тому їхні дані хронологічно й географічно були неоднорідні, і до того ж жоден з інформантів не
був здатен точно відтворити звукову форму згаданих слів — та й не дбав про це.«
Iesce tamge:
»Угорська мова відбиває назальність у деяких закарпатських топонімах: Munkdcs
= МукачевОу Ondava < *Qdava> Goronda < krgt- ‘стрімкий’. Це важливі факти. Вони свідчать, що носові голосні вживалися тамтешніми слов’янами під час загарбання угорцями цих теренів (бл. 907 p.). Одначе немає певності, що ці слов’яни говорили саме протоукраїнськими діалектами. Це так само могли бути протословацькі чи інші слов’янські племена.«
Dvogouc na miestie *EN mogemo i dosi posterégti u pd.-zx. govoriex Carpattia, Pocõttia ta Boucovinui u vidie [i̯͡e̝] pœd nagolósomy (Nicolayeu, »Карпатские экспедиции. Вокализм карпатоукраинских говоров«), a tacoge na Pœunoci u vidie [i̯͡æ] (Nicolayeu ta in., »Вокализм полесских говоров в праславянской перспективе«) tacoge pœd nagolósomy ta u pervcheimy perédnagolósiénœmy izcladie.
…
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Ceomou »Cc - k, ʧ« ale »Gg - ɣ̞«, »Xx - x«, a ne »Gg - ɣ̞, ʒ«, »Xx - x, ʃ«?
»EIei - iː« — popraunieye e »EIei - e͡i«, yac u beznagolósie tó ceasto e i [eʲ], ta i nagolósiéno e tó crœmy [i(ː)] tacoge [ʲɪ].
Dauxi pri ‹œ› oba rœznovida — i „pœudenno-zaxœdnuy“ i „pœunœcynuy“: »Œœ - ʏ, ʉ͡ɶ«, sloveisno bie dati oba i pri ‹ie›: »IEie - ʲiː (PD.-ZX.), i͡e (PN.)«, a ne prosto »IEie - ʲiː«.
»Ii - ɪ͡ɘ/ɪ« — ɪ͡ɘ e [ɪ͡ɘ], ne /ɪ͡ɘ/, i scorieye ino he nagolósiéne /ɪ/. He zveagymea stane dati ino /ɪ/, a pro pœunœcynuy rœznovid tó ymaié bouti /i/. Crœmy toho, ‹i› e tacoge [ʲ], [j].
»Ll - ɫ, ʎ« — ‹l› samostœyno ne e /ʎ/.
»Yy - ʲ, ə« — iesce /j/, i tacui /ɪ/, ne /ə/ (/ə/ e ‹e, è›, nagolósiéne = [æ]).
»Oo - o, ɔ« — xuibity ‹Òò› za /ɔ/, ta ‹Óó› za /o/.
»Uu - u̯, ɘ«, »Uiui - ɘ« — /ɘ̞/, ne /ɘ/.
Xuibity ‹Ẽẽ›.
Скажіть цього гоя зі “Словотвору”, будь ласка.
> Підпираю.
> Так не хочу щось розписувати, коли то взагалі ледве хто робить.
Xotcha i Vui’ste ouge incoli dodala prostir bez vuicladou i ne yasno bie cyto, ceomou, œdcui, ta, pone, iz Vami e móuva i glouzd, i puitagna œd Vas ròzoumna sõty. I teamite cyto e œdverta gloupœsty u slovotvorie. Ta use tacui dobrie bui i Vam pisati ceomou i yac tvorite yno slovo, abo dodati gerélo, ns tó, douge teagyco e pac sõditi. Ta ya scorieye pisax o tuix cto dodaié œdvertui vuiblõdui ta i bez vuicladou. Incha e riecy coli yno dodano slovo e prozoro, ta tó e riedco.
Підпираю.
Так не хочу щось розписувати, коли то взагалі ледве хто робить.
Так як з-поміж усіх українофобів місцевих Мудров є найбільшим (на одному рівні з тарасиком-Олисієм поціновувачем жидівок та Василем Кривоносом - я гадаю як його покарати.
Думаю, відрізати всі нутрощі Кривоноса, та зробити з них мішок, в який помістити Мудров, й там щодня заливати йому сірчанку, проте це лише розмисли. Я наразі татарським та балканським дітям відразаю голови, та жидолюба атеїста Олисія теж не забуду.
Yz »Історичної синтакси української мови«, stor. 21:
»При дієслові буття іменна частина складеного присудка в давньоруській мові, як правило, виступала в формі називного відмінка. Орудний же присудковий відмінок при цих дієсловах зустрічається виключно рідко.«. „Vuiclioucyno riedco« = „ne nicoli“, otge tacui bie, xay riedco, ouge u dauneiy rousscœy móuvie. Na pr., u Poviesti Vr. Liet. e na 10 razœu im. padeja u prisõdcou 3 razui u orõd. p. u prisõdcou — aino, cde mnieye, ta tacui e, i tó e do dobui leadscuix upluivœu.
Dalieye, tamge:
»|У Повѣсти Временних Лѣт за Лаврентіївським списком та в Синодальному списку I Новгородського літопису орудний присудковий при дієсловах буття спочатку спостерігається майже виключно з формою давноминулого часу і в більшості випадків означає людину за її посадою чи саном, напр.: Жена грѣкини бѣ и бѧше была чьрницеѭ.«. Sé ne znacity oge d.-rous. m. het’ ne zna orõd. p. pri réclax bouttia, ale oge bie’ho cosineno (limited) na vidotvœrnui loucieyi — a tó, na loucieyi »давноминулого часу« ta na »людину за її посадою чи саном«.
Dalieye, tamge: »Орудний присудковий у давньоруській мові відомий і при дієсловах перетворення, тобто при таких, як стати, учинитися, творитися і ін. При цих дієсловах такий орудний уже домінував над називним.« — !. Tamge i pricladui: »Съгна цьсарꙗ съ прѣстола и самъ цьсарьмь ста.«, i bole. Yznovou, sé znacity oge orõd. p. u prisõdcou bie viedœm ouge u d.-rous. dobõ a tó bez upluivœu leadscoï móuvui.
I dalieye tamge: »Чому на місці називного присудкового розвинувся присудковий орудний, в науці ще не існує точно встановленого погляду. Якщо на думку одних (О. О. Потебня, Д. М. Овсянико-Куликовський), орудний присудковий виник під впливом орудного способу дії, то з погляду інших, поява такого орудного викликана потребою показати, що ознака, виражена присудком, має характер не постійний, а тимчасовий.« — Otge bay douge cotre pripoustcheigne e praudivo, obie pripoustcheignie ne vuixodeaty yz „upluivou leadscoï móuvui“, i obie vuixodeaty yz rousscoï móuvui samoï, yz yeï ròzvitcou.
Prosiõ zavesti vuimogui dodati bõdy gerélo na dodane slovo abo, coli slovo tvoreno e tuimy cto ye dodasty, dodati vuiclad i yasouvagne svoyeoho slovotvorou.
Cyto raz dosiõ seréd prostirœu scirui gloupui vuigadcui œd inuix prispielçœu (contributors) olni œd inchix e ouge dodano çielo dobrui ta pœdpertui gerélomy slova, sbt. slova oge u móuvie dieystvno truaiõty.
Decto dasty si troud gleadati geréla a decto liapaié bõdy cyto’mou brydé u golóvõ. Ose, na priclad tout: https://slovotvir.org.ua/words/bolt#t98315 https://slovotvir.org.ua/users/roman-roman2 e dodau :
різьбозчіп — nicde e tó slovo neviedomo;
скручіп — nicde neviedomo + roussca móuva ne znaié tacoho slovotvorou;
вертозчіп; зукрут, спокрут — nicde e tó slovo neviedomo. Tacoge neyma nicde ‹бороздя́к› (doda coristacy bez imene) ni u znaceignie „bolt, screw; Schraube, Bolzen“, ni u iesce yaçie znaceigne.
https://slovotvir.org.ua/users/oleksandr-ym-uk xay i sam tvori tó slovo ta pone (at least) yasouvau svœy slovotvœr.
Ya ròzoumieiõ coli bui u móuvie ne boulo svoyeoho slova, xay blizycoho, ta tout cœilca lioudiy e dodalo slova dieystvno viedoma uslœuniçiex: прогонич — gerélo dodano pac panomy https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko, https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko: шві́рень — gerélo doda pac pan https://slovotvir.org.ua/users/danylo-blazhko.
> Все рівно, все одно - кальки з московської?
Ya ne gadaiõ.
@Bœgdan Youxyco
‹y› e u istotie *‹ь› (*y), tbt. postõpouié rœuno he i y (‹ь›) inde — slab yznicné u /∅/. Tam cde u rous. e na poceatcou |i•| u vidie [i•, ji•, jɪ•, ɪ•, jɘ•, ɘ•] u beznagolósie ta [j] po golósnie, tó mogé bouti bõdy yz prasl. *ey-, abo yz prasl. *[j]+y — sbt. *y iz pristaucoiõ [j], dauxi */ji̯• ~ i̯͡i̯•/ → |ji•|. A yac pristauno [j•] peréd *y- bie dóugyno bouti lygœtno (facultative), tó dóugynui bea bouti i tvarui bez *[j] peréd *y-, a ou yix tocdie *y u slabcœmy postayie ymaiõty uzslœuno do slabcoho *y usiõdui inde dati /∅/. Pri tœmy, lygœtnœsty *[j] moge bouti i u tœmyge slovie. Na pr., ‹yz› ← *([j])yz- ( = **‹ьз›), he priclonoc (enclitic) tvori odino çielo iz dailchemy slovomy, na pr.: u *yz-travui (**‹ьзтравъі›) e *y slabco, tomou → /ˈ∅ztraβ̞ɤ/, ale u *yz-pyxeona› (**‹ьз•пьшона/пьшєна›) e pervche *y dõge, a droughe *y slabco, tomou → **/əzp∅ʃonɑ, əzp∅ʃɛnɑ/, ale ponevagy na poceatcou slova ne moge bouti prosto /ə•/, dodano bie *[j•] — **/jəzp∅ʃonɑ, jəzp∅ʃɛnɑ/, dauxi pac |jizp∅ʃonɑ, jizp∅ʃɛnɑ|, i dalieye ouge [iz• ~ ɪz•] (sé e priclad yz Xeveleva, prauda, ou yeoho „pyxeniça“); pro tsiõ dvœynœsty ya i pisiõ ‹yz› — i za *yz bez *[j], otge → /∅z = z/, i za *[j]yz iz [j], za postayemy.
Sliedoiõ, ya pripouscaiõ oge i *ymati (**‹ьмати›) u /matɪ/ ( ← *|∅mati|), porõcy iz lygœtnuimy *[j]ymati u ‹imati› |imati| /ɪmatɪ, jɘmatɪ/, po golósnie [jma•, jmɑ•], dauxi rœznœi znaceigna — „to have“ ta „to catch, fetch“, *yk(u)r-ig-a u ‹criga› ( ← *‹ycriga, ькрига›), a tacoge ‹cra (ycra)› ← *yk(u)r-a (**‹ькра›) proti *[j]yk(u)ra u ‹icra›, *yskra u ‹scra› proti *[j]yskra u ‹iscra›, tc.
Otge œd „to catch“ bõdé ‹ima•, imi•, iml•› = |jim•| /(j)ɪm•, (j)im•/ [jɘm•], po golósnie [jm•], a œd „have“ ‹yma•› = /ma•/ ( = */∅ma•/).
вимова зависить од постави в слові
Yasnà riecy. Ta ya cosmopolit, ne znaiõ inycheoyui vuimóuvui ocrœm literatournoyui.
👍
Але не всюди ж однакова вимова є. Ліпше є розписати по наріччях, говорах та говірках. Та й коли то латинка п. Поруша, то вимова зависить од постави в слові.
Aa - ɑ
Bb - b
Cc - k, ʧ
Ch - ʃ
Çç - ʨ
Dd - d
DJdj - ʤ
Ee - ɛ, æ/ə
Ea - ʲa
Éé - ɛ
Èè - æ/ə
EIei - e͡i
EUeu - i͡ʉ
Ff - xʋ
Gg - ɣ̞, ʒ
Hh - ɦ
Ii - ɪ, ʲ, j
IEie - ʲiː (Pd.-Zx.), i͡e (Pn.)
Jj - ʒ
Kk - k
Ll - ɫ
Mm - m
Nn - n
Oo - o, ɔ
Óó - o
Òò - ɔ
Ouou - u
Õõ - ʊ
Œœ - ʏ (Pd.-Zx.), ʉ͡ɶ (Pn.)
Pp - p
PHph -
Qq - kʋ
Rr - ɾ
Ss - s,
Tt - t
Uu - u̯, ɘ̞
Uiui - ɘ̞
Vv - ʋ
Ww - ʋ
Xx - x, ʃ
Yy - ʲ, j, ɪ
Zz - z
Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
Пан Ковтуненко відповів (перефразовую):
Як я знаю, iz- у господаря Поруша < съ- зі значеннями “зверху; вниз; сполом” або як маркер вершеного виду. Порівняй:
pasti : izpasti (верш. вид.)
xoditi : izxoditi (верш. вид.)
yz- < из-/ис- значить “із, геть” = vui- і часто приростає до дієслів, що потребують прийменника yz. Порівняй:
yzpiti = vuipiti
yzliti = vuiliti
yzxoditi = vuixoditi (напр: Roman yz dorógui yzxodity na stegycõ = Roman yz dorogui vuixodity na stegycõ)
yzbuiti “позбутися”
Поруш уживає su- там, де етимологічний съ- не дав /z/ перед дзвінкими приголосними в сучасній українській, а дав /s/.
Наприклад:
suviedoc, suviedciti
suviedomuy
sumetana
dosuvied
Suriezneüscuy
sumerty
suniedati, suniedanoc, suniedagne
sumõtoc
sulouciey
suvinca “дерев’яна куля, яку ганяють ковіньками в грі; відповідна гра” (від ‘вити’)
suvita “вид одягу” (від ‘вити’)
sumeittié
suliccié (‘сличіє/сличчя’)
Тобто, коли б було /z/, наприклад на письмі ‹зметана› або ‹звідомість›, то сподар Поруш написав би ‹izmetana› та ‹izviedomœsty› (етимологічно це одне і те саме), але коли в живій мові префікс зостав /s/, то сподар Поруш пише su- → ‹sumetana›, ‹suviedomœsty›
https://slovotvir.org.ua/words/katod в обговоренні.
-s-
кромса́ти «шматувати»
псл. [kromsati], похідне від kroma «обрізаний край чогось» дієслівне утворення з суфіксом -s- на позначення інтенсивності дії;
ківсяк
Хтось може знайти це слово в дорадянських слівницях? Як ні, то я додам.
Несвідомо хо’ взгодити “двА котА”, “трИ котИ”.
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Принаймні переклади до цих слів вживатимуть. І це гостріше питання, ніж перекладати назви важких первнів; столиць і не-столиць численних країн, з якими в нас не було зв’язку донедавна і, як наслідок, своїх назв для них і їхніх міст; назв річок, гір та іншої географії; назв страв (про що Ви самі писали).
Я розумію, що Ви та інші прагнете системности, але чомусь доволі вибірково. Це заплющування очей на слона в кімнаті. Ми маємо українити українську на всіх рівнях культури, в усіх стилях мовлення.
😂🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Без слів. Якась суцільна маячня, вибачте.
“З’їбатися” — тут нема чого українити, питоме слово.
“Довбайоб” — суржик, питоме — “довбойоб”. От і все.
Які тут можуть бути переклади? 🧐
Це ж історична диференціація! Форма на -а — то форма двоїни, а форми на -и — форми множини. Дуже цікаво, що така давня річ зберігається в Вашій мові! Ще й коли часто твердять про відсутність збереження форм двоїни для слів основи на -о чоловічого роду, а так само й зміщення вжитку форм двоїни до паукального числа, й поготів 👍🙏
Скажіть, чи помічаєте ви схоже явище в своєму мовленні, чи здається воно правдивим, чи ні. Будь ласка, майте на гадці, шо я кажу за, радше, вийняток із сучасного мовлення, не правило.
Прочитав назву чаю - “три слона”. Звучить трохи криво для мене. Хочеться “три слони”, але “два слона”. Подумав я, й зрозумів, шо це не вийняток для мене, а послідовне правило в моєму мовленні, коли йменники на тверду приголосну в двоїні мають закінчення -а, але вже в парі трьох, чотирьох мають -и.
Два кота - три/чотрири коти;
два пса - три/чотири пси;
два сна - три/чотири сни;
два стола - три/чотири столи.
Цікаво. Дійсно, так є для мене, інакше звучить неправильно. Маю дві думки про причину такого явища, але хочу почути, чи має хтось із вас таке.
Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
Ну для цього в нас є -гида
Москвогида
Гомофобія не обов’язково містить у собі страх (у якомусь вигляді)
У якомусь вигляді якраз містить
Слова на «-фобія», що означають ненависть до певної спільноти, помлково буде перекладати словами на «-ляк». «-ляки» — добре для звичайних фобій, а тут же «-фобія» — це радше невдалий утвір у межах тих мов, де він побутує. Тож,скажімо, перекладати «гомофобію» як «гомосексоляк» — це поганий вихід. Гомофобія не обов’язково містить у собі страх (у якомусь вигляді). В основі гомофобії — проявів ненависти до гомосексуалів — може бути, до прикладу, огида (читав нещодавно, що гомофоби часто сприймають і розуміють раціональні доводи на захист гомосексуальности, але продовжують підтягувати протидоводи, що виправдовують їхню огиду до одностатевих любощів). Я пропоную такі «не_лякові» «-фобії» перекладати словами на «-ненависництво» або подібними.
Сн-
псл. sъnědati, sъněsti «тс.», утворені з префікса sъn- «з-» і дієслова jěsti, jědati «їсти»
Yac e mogyno vuiznaciti, coli perédcép yz-, coli iz-, a coli su-?
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Принаймні переклади до цих слів вживатимуть. І це гостріше питання, ніж перекладати назви важких первнів; столиць і не-столиць численних країн, з якими в нас не було зв’язку донедавна і, як наслідок, своїх назв для них і їхніх міст; назв річок, гір та іншої географії; назв страв (про що Ви самі писали).
Я розумію, що Ви та інші прагнете системности, але чомусь доволі вибірково. Це заплющування очей на слона в кімнаті. Ми маємо українити українську на всіх рівнях культури, в усіх стилях мовлення.
Також добродій
Ярослав мудров додав21 лютого
слово лоуренсій
Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово резерфордій
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово диспрозій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.
слово ліверморій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.
Ярослав Мудров додав
22 лютого
слово барій
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Ярослав Мудров додав
10 лютого
слово майтнерій
Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово менделевій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.
Отримується штучно.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово нобелій
Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…
23:36
29
прослав мудров додав
слово флеровій
Ярослав Мудров додав8 лютого
слово літій
23:36слово ербій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово ітрій
Ярослав Мудров додав7 лютого
слово тербій
Авжеж, краще додавати “з’їбатися” і “довбайоб”, перетворивши Словотвір на смітник
Насправді це джерело натхнення для створення якоїсь вигаданої українськоподібної мови
> **-к-**
> псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);
Tout e pitomieye móuviti o * -a- ( ← * -ō-) + -k- a ne prosto o * -k-, tacoge u:
* y•a•c (yac, yaca, yaco);
* od•in•a•c (odinac, odinaca, odinaco);
* ed-yn-a-k- (eidnac, eidnaca, eidnaco);
* on-a-k- (onac, onaca, onaco);
* op-a-k- (opac, opaca, opaco);
* ou-a-k- (ovac, ovaca, ovaco);
ceix. * ku-ter-a-k- (‹kterak› „yac“).
Займово, Єлисею .
-к-
псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);
Який корінь? Тще? Ви ж уже дали собі відвіт: «порожній¹, марний², худий²». Що ще треба?
Ну так, що значить корінь.
Це до чого? Це питання таке є?
“тщетний,тщетна,, тчательно
Тщити
*tъščati (sę), що утворений від прикметника *tъščь — «порожній, марний, худий».Первинне значення: Буквально «тщитися» означало «робити щось марним» або «випорожнюватися», а згодом — «витрачати сили», «старатися з усіх сил».Споріднені слова: Спорідненим є слово «тщетний» (марний), а також давньоруське тъщанье (старання) та російське церковнослов’янське тщитися (старатися, прилаштовуватися).”
??
> Вѡн у сні (въ)
> Вѡн вѡ сні (въ)
> Вѡн увѡ сні (въвъ)
> Вѡн ув исні (въвъ + дг)
> Вѡн ив исні (дг+въ + дг)
> Вѡн в исні (въ + дг)
> Вѡн ву сні (въвъ)
> Вона вѡ сні (въ)
> Вона в исні (въ + дг)
> Вона ву сні (въвъ)
> Вона ввѡ сні (въвъ)
>
Sõmnieuno. Na pr., za pèuno ne bie “Вѡн ув исні”. Pravopisy ‹він уві сні› znacity ‹œn uvœ sunie›, sbt. ‹uvœ s•› a ne ‹uv is•›. Neyma tam ‹i•› na poceatcou slova ‹son› — “i” e, u dieystvnosti, ‹œ› yz ‹o› u ‹vo› peréd * sun-ie ( ← * sun-oy). Samo ge ‹œ› u ‹vœ› ci ‹uvœ› e nepràvilnuy “o-perégolós” na miestie * u.
Ròzvitoc bie tac:
1. /wʉn wɔ sni͡e/ × /wʉn u sni͡e/, ceréz dvoyiste teajagne * u — he /wɔ/ peréd slabomy * u / * y u izcladie dalieye, i he /u/;
2. Pac * въ → /u/ ta * въ → /wɔ/ e dalo /uwɔ/;
3. A dalieye, /uwɔ/ → (nepràvilno): /uwy/.
Льто (д.-рус. Льто ) — згадується в руських літописах[3]. Також — Льта, Олто.
> То не /st/ (ст) переходить у /ʒ/ (ж), але /d/ з основи дієслова (клад-, крад-) переходить у /(d)ʒ/ ({д}ж) під впливом палаталізації. ...
https://slovotvir.org.ua/users/ye-kovtunenko
👍
> Доповню ,що є слово цуразний
Походить від слова «цуратися» (тобто уникати, відсторонюватися, сторонитися когось чи чогось).
«Цуразний» відповідно означає той, що цурається; відлюдькуватий, непривітний, такий, що тримається осторонь».
[t͡suraznɘ̞j] e, viedie, * /sʊraznɘ̞j/ * ‹sõraznuy›, œd * son- ta * raz- ( ← * orz-), iz /s/ → [t͡s] po govoriex. Porœunayte i u nizçie inchix slœu:
— ‹Sïa› ( * Anastasïa) /sɪja/ → [t͡sɪja] (Boucovina);
— ‹Silyo› ( *Vasily+o) /ˈsɪʎo/ → [ˈt͡sɪʎo] (Boucovina);
— ‹sitouxyca› /sɪ.ˈtuʃ.kɑ/ ( ← * ‘sito’) ‘sitco, sitçe, sitea’ → [t͡sɪˈtuʃkɐ];
— ‹smòcomy› /ˈsmɔkɔm/ → [ˈt͡smɔkɔm] ‘geadœbno’ (Bóycovina);
— ‹smouga› /ˈsmuɣ̞ɑ/ → [ˈt͡smuɣ̞ɑ] (Boucovina, Bóycovina), = [ˈʃmuɣ̞ɑ];
— ‹snaga› /ˈsnɑɣ̞ɑ/ → [ˈt͡snɑɣ̞ɑ] (Bóycovina);
— ‹socotiti› /sokoˈtɪtɪ/ ( * sok- ‘to watch, follow’) ‘to take care, watch’ → [t͡sokoˈtɪtɪ] (Boucovina);
— ‹sómpiely› /ˈsompi͡elʲ/ → [ˈt͡sompelʲ, ˈt͡sompilʲ] ‘icicle’ ← / = ‹sopiely› (Boucovina);
— sorócolab /sɔrokoˈlɑb/ → [ˌt͡sɔrkoˈlɑ(b)] ‘Delphinium’ (SIRM VI 264: ‹цоркола́›);
— ‹sourma› /ˈsurma/ → [ˈt͡surma] (SIRM VI 267: ‹цу́рма›);
— ‹souxuirniac› /suxɘ̞rˈɲak/ → [t͡suxɘ̞rˈɲak] ‘lichay na sosnie’ (SIRM VI 268: ‹цухирня́к› ← ‘soux’);
— ‹sõpaxemy› /ˈsʊpɑʃəm/ → [ˈt͡sʊpɑʃəm] ‘siloiõ, silyma’ (Boucovina);
— ‹svayca› /ˈsβ̞ɑjkɑ/ → [ˈt͡sβ̞ɑjkɑ] (SIRM VI 229: ‹цва́йка›; Bóycovina);
— ‹svid› /sʋɪd/ ‘svid, svidina cruviana, dèren cervenuy, Thelyczania sanguinea’ → [t͡sʋɪd] (Boucovina).
