> Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd¹ /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
Yac * /ᵉɑ̯/ po * k, * g, * x, * j geliede (‘da’), dvoyaco, dlia govorœu, i /ɛ/ i /o/ (drougoe peréd izcladomy iz neperédnïmy golósnomy), ta u pravopisi ya’smi tó riexiu dvopisomy ‹eo›, por.: ‹ceolo› /t͡ʃɛlo/, /t͡ʃolo/, ‹yeoho› /jɛɦo/, /joɦo/.
___
¹ — Viedie’ste xtieli recti ‹pœsylie, po›
Rózoumieiõ se riexeinïe. Spasibœg za œdpoviedy!
__
Tac, xuibiu eismy.
Чудово ,куди кинути 💸 ?
За більші внески не теребно давати більше “голосів” лиш ,що до його думки чутка більше дослуховуватимуться ,не більше . Бо тоді понапливають глитарі й страх ,що буде.
Намітка 7. Засада учасників ГО коментування всього чистомовною українською мовою. Створити правило згідно з яким потрібно коментувати усе чистомовною українською мовою і за будь-якої нагоди. Ми будемо кількістю вживання поширювати чистомовство, щоб підсвідомо у кожного українця на слуху були маловідомі або новотвірні українські слова, які пізніше вони також почнуть вживати у мовленні. Під кожним дописом та видивом українських каналів має бути короткий чи довгий коментар чистомовною українською мовою, бо тільки живе поширення допоможе поширення чистомовства у масах.
Намітка 6. Премія Михайла Левченка, одного з перших відомих чистомовців. Призначати цю премію людині, яка зробила вагомий вклад у розвиток чистомовства, це і поширення замислу цієї течії, дослідження слів, створення вживаного новотвору на питомій основі тощо. Щороку нагороджувати нею діяча ГО та / або діяча поза нею, тобто можна 2 премії давати, одну — члену ГО, іншу — поза межами.
Згоден з Романом, що опитування про ставлення до переймань забиратиме тільки час. Обома руками за створення ГО і внески.
A tomou cyto ròzvuitoc boul ne (oe < e), a /o < ɛᶛ < ᵉɑ̯/ abo /ɛ < ɛᶛ < ᵉɑ̯/. Otge, obrau eimy tacoe pismea, abui u neimy mogyno boulo baciti i toy zvõc o, i toy zvõc ɛ, osoblivo touraiõtchi na to, cyto za nuiniechnuimy pravopisomy mui niemeçcoe ö perédaiémo yac ‹е›. Ta ouge ya pocuinoul toy experiment, yac mogete vidieti.
Zagalomy rózoumieiõ. Niemeçcuy [ø] bœlycheosti govoram e tchoudjyy, tomou oni berõty tõda nayblizcychyy zveag, negõblenuy œdpoviednic–[e~ɛ]. Cyto gy, rouplivuy bõu tòy Vach spuit.
> Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd¹ /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
Yac * /ᵉɑ̯/ po * k, * g, * x, * j geliede (‘da’), dvoyaco, dlia govorœu, i /ɛ/ i /o/ (drougoe peréd izcladomy iz neperédnïmy golósnomy), ta u pravopisi ya’smi tó riexiu dvopisomy ‹eo›, por.: ‹ceolo› /t͡ʃɛlo/, /t͡ʃolo/, ‹yeoho› /jɛɦo/, /joɦo/.
___
¹ — Viedie’ste xtieli recti ‹pœsylie, po›
A tomou cyto ròzvuitoc boul ne (oe < e), a /o < ɛᶛ < ᵉɑ̯/ abo /ɛ < ɛᶛ < ᵉɑ̯/. Otge, obrau eimy tacoe pismea, abui u neimy mogyno boulo baciti i toy zvõc o, i toy zvõc ɛ, osoblivo touraiõtchi na to, cyto za nuiniechnuimy pravopisomy mui niemeçcoe ö perédaiémo yac ‹е›. Ta ouge ya pocuinoul toy experiment, yac mogete vidieti.
И знову змінѝ:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Є,є Ж,ж З,з И,и І,і К,к
Л,л М,м Н,н О,о Ӧ,ӧ Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧў, ъ - u
хв - f
ꙅ - h
ӧ - eo
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
ꙍ - œ
у̀ - õ
ѧ - ea
ӧ - eo
__
Osy se e nezvuicyno, ta pisymeno to mynie e do podobui. A ceomou’ste doumali pro yeoho dlya toho znacienïa, p. Youxyco?
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - eaXotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Darouyte, mi sce daunieye e roupiu tòy naviey,– togdie buiste poznacili perégolós */ᵉɑ̯/>/o/ dla tuix govorœu cyto yeoho znaiõty, cotruimy pisymenom cyto pocazouyeity preamo tõ louny /o/ tam, i ceomou tac pravie? Ato, ya sam, ou syõ porõ, pisjõ ‹є› na obo’x miestax ouge gadayeotchi inõ yz dvo’x yacostyy ou zavisimosti œd govora, a radche, lecsemui, tobui, perèd /ʃ/,/t͡ʃ/,/ʒ/,/d͡ʒ/,/j/ ono oderjouyeity osoblivõ cienõ(value) samo soboõ. Ne pœmynõ ci este coli sami tac pisali. Ta use ge, syy aspect e imabouty nayteagycyy mynie, tomou roupity Vacha muisely.
https://slovotvir.org.ua/words/zivok-shakhy
Коли додавав, переплутав місцями “походження” та “приклади в інших мовах”.
Ўже писау є́м вишче, шчо иа обрау там діакритику, абѝ хаи и можно було розрꙍзнити хвонемѝ, та полегшити правопис длѧ носіиꙍв наріч, де тꙍ голосмінѝ су̀ть излили сѧ. Знаіу̀, шчо се не ие наиліпша идеіа, та се ие просто експеримент.
> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.
SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!).
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.
> И знову змінѝ:
> А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
> Е,е Ԑ,ԑ Є,є Ж,ж З,з И,и І,і
> К,к Л,л М,м Н,н О,о Ꙍ,ꙍ
> П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
> Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
> ў, ъ - u
> хв - f
> ꙅ - h
> ԑ - eo
> є́ - ei
> є̀ - eu
> ѝ - ui
> е́ - е́
> ѐ - ѐ
> о́ - ó
> о̀ - ò
> ꙍ - œ
> у̀ - õ
> ѧ - ea
Xotcha mene ne roupity jadna bóulgariça, ta ceomou bui ne ‹ѫ› ouge pri ‹ѧ›, zamiesty ‹у̀›?
Tacoge ‹ԑ› za ‹eo›, ya ne lioublõ yac ono zorovo ne œdguibaié zvõc /o/, ni bui liesceatchi œdrõbnœsty rousscoï œd inchix slovianscuix móuv. Inde’my ouge pisau oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ peréd izcladomy dalieye iz neperédnyui golósnui seagaié isce prarousscoï dobui (xay i zastõpleno ne usiemi rousscui govorui, atge rousscà móuva sama ne e eidnolita), ba, za vuicladomy Xeveliova, ono ne e prosto yz *e, ale yz zvõca oge œn-y volity znaciti he /ᵉɑ̯/, tóucouiõtchi oge otó u inchix slovianscuix móuvax e /e, ɛ/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ yn œdpread prieidnacóuleigna */ɑ̯/ do */ᵉ/ u */ᵉɑ̯/, otge, na pr.: */kᵉɑ̯/ → */t͡ʃeᶛ/ → /t͡ʃɛ(ᵊ)/ => /t͡ʃɛ/, olni u rousscœy móuvie bie /o/ ouge verstyvœdno boulo ulynõtcha ceasty */ᵉɑ̯/ (nabaghnõ, prasl. */ɑ̯/ e dalo */o/ u dòceirniax slovianscax móuvax). Inchami slovami, mogemo recti oge u rous. móuvie, pone u tuix govoriex cyto /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ znaiõty, ròzvitoc ne bie preamo *ke, *ge, *xe, *je → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/, ale, viedie: */kᵉɑ̯/, */gᵉɑ̯/, */xᵉɑ̯/, */jᵉɑ̯/ → 1) */t͡ʃɛᶛ/, */ʒɛᶛ/, */ʃɛᶛ/, */jɛᶛ/ → /t͡ʃɛ/, /ʒɛ/, /ʃɛ/, /jɛ/, ta 2), cosineno na postay peréd izcladomy iz neperédnimy golósnomy dalieye: */t͡ʃɒ/, */ʒɒ/, */ʃɒ/, */jɒ/ → /t͡ʃo/, /ʒo/, */ʃo/, */jo, o/. Pisati znacomy /ԑ/ e “eazuiccié”, oge vuixodity yz gadcui o “izpœilnœmy” */e/ u rous. ta veat.
Crœmy toho, ‹Ее›, ‹Ԑԑ›, ‹Єє› u odinie ABC e õdielalno (impractical) cosineatchi mœgylivosti ròzmietou litœu (fonts).
Ne liepieye e coristati yz ‹ѵ› za ‹eu› zamiesty ‹є̀›? Pacye e ceasty staroï bóulgariçui. I ci ne liepieye e pisati ‹ъі› zamiesty ‹ѝ› za ‹ui›? Pacye coli i ‹і› i ‹ъ› ouge e u Vachie ABC. Ta i samo ‹ѝ› ne ynacye cazié oge tó e, bõdy simy, /ɪ/ |i|, ale ne ono.
Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).
Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…
Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?
Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Історія, як відомо, почалася з того, що ленін придумав ці всі країни
> З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Gadaiõ cògen oumieié googliti tou. A cyto xotieste recti tuimy?
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Ось перепис письмом, ближчим до звийчаного:
Руська й так страждає від теперішнього фонематичного правопису. Такий же простіший правопис, тільки з новими буквами, цього питання не рішить, а може, й навпаки — ускладнить. А втім, і теперішній правопис неспрожний, бо він і до фонематичного не дотягує. Того й зовсім не ясно, нащо потрібні такі поправки? Яке питання вони рішать? Та й як це бачать прихильники таких змін? Хоча це й так ясно
И знову змінѝ:
А,а Б,б В,в Ў,ў Г,г Ꙅ,ꙅ Д,д
Е,е Є,є Ж,ж З,з И,и І,і К,к
Л,л М,м Н,н О,о Ӧ,ӧ Ꙍ,ꙍ
П,п Р,р С,с Т,т У,у Х,х Ц,ц
Ч,ч Ш,ш Ь,ь Ъ,ъ Ѧ,ѧ
ў, ъ - u
хв - f
ꙅ - h
ӧ - eo
є́ - ei
є̀ - eu
ѝ - ui
е́ - е́
ѐ - ѐ
о́ - ó
о̀ - ò
ꙍ - œ
у̀ - õ
ѧ - ea
Руська и так ту̀жить наіавноіу̀ звѧжмє́нноіу̀ правописьу̀. Простіша така, новѝми письменами ино, не ро̀звѧже то пѝтанье, а може пак иԑꙅо гꙍршити. А ўсе же, и чинне письмо ие так нечинебне (dysfunctional) ꙍж оно и не тѧгне и на звѧжмє́нне. Тому то ие неіасно зо̀ўсім чԑꙅо можу̀ть досѧгти такꙍ є́иі поправѝ, або шчо мѝслѧть иеіи прихѝльникѝ, хоча ти и праві ие иасно.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.
Мені важко добрать, що ви пишете. Перейдіть, будь ласка, на щось ближче до звичайного письма.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Нічого складного тут нема. Не вигадуйте
Тобто одповісти на моє питання до діла ви не можете. Тоді годі про це й розмовлять.
Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›.
Розуміиу̀.
> Aa Àà Bb Cc Çç Dd Ee Éé Èè Ff Gg Hh
> Ii Ïï Jj Kk Ll Mm Nn Oo Óó Òò Õõ Œœ
> Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
Ya ne lieciõ ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› u ocrema pisymena ABC, ino sèsœi:
Aa /a/, Bb /bɛ/, Cc /t͡ʃɛ/, Dd /dɛ/, Ee /jɛ/, Ff /xʋɛ/,
Gg /ʒɛ/, Hh /ɦa/, Ii /ɪ, jɪ/, Jj /ʒa/, Kk /ka/, Ll /lɛ/,
Mm /mɛ/, Nn /nɛ/, Oo /o/, Pp /pɛ/, Qq /kʋɪ/, Rr /rɛ/,
Ss /sɛ/, Tt /tɛ/, Uu /jʏr, jʉ͡ɵr/, Vv /ʋɛ/, Ww /ˈdwyjʋɛ/,
Xx /xa, ʃɛ/, Yy /jir(ʲ), jɛr/, Zz /zɛ/,
Œœ /wʏn/, Õõ /wʊs/, Çç /t͡sɛ/.
Pisymena ‹Œœ› ta ‹Õõ›, lieceatchi ABC, mogé bouti zvano slovami ‹œn› (he ‹ꙍнъ› u dauneuy bóulgariçe), ta ‹õs› (za ‹ѭсъ› d. bóug.), uzgleadno. Imena pisymenama ‹Uu› ta ‹Yy› este ‹eur› /jʉr/ ta ‹eir› /jir(ʲ)/ (ci /jɛr/ pro móuvçœu pœunœcyno-bœslnoï rœznomóuvui), uzgleadno.
Pisymena ‹Àà›, ‹Éé›, ‹Èè›, ‹Ïï›, ‹Óó›, ‹Òò›, ‹Üü› ne znaceaty ocrema zveagymena. Na pr., ‹é› mogé vuistõpiti za /ɛ/ he i ‹e›, a ‹è› za /æ/ he i ‹e›, ‹ó› za /o/ he i ‹o›, a ‹ò› za /ɔ/ he i ‹o›.
> До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА
Cuyeuscina, Pœltauscina, Cernigœuscina ta Soumscina (acéi i Cercasscina) viedgjyscui teaghnõty do pœunœcyno-bœslnuix govorœu rousscuix.
До речи. Коли хочу̀ шчось дꙍзнатисьа̀ про вимоуву̀ пꙍуденно-захꙍдну̀ аба пꙍунꙍчну̀, то звертаіу̀сьа̀ до досліджєнь п. Николаіова. А иак шчодо, наприклад, Наддніпрьа̀ншчини? Бо нібѝсте давали и тутешньу̀ вѝмоуву̀ ў МХвА
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Roussca i tac’ tõgity naiaunoõ zveagymeinnoõ pravopisïõ. Prostiecha taca, novuimi pisymenami ino, ne rózveazje to puitanïe, a mogeity pac ieoho gœrychiti. A use ge, i cinne pisymo e tac’ necinebne(dysfunctional) œg ono i ne teagneity i na zveagymeinne. Tomou to e neiasno sòusiem ceoho mojõty doseatchi tacœi eie popravui, abo cyto muisleaty eie prіxuilnicui, xotcha, to i pravie e iasno.
__
“єрь” ne mœgl bui tac zveatchi–u nas e ‘ерь, eiry’, i naddnieprjansca vuimóuva boula bui(ou bœlchosti, iac’ ou stavilnœmy govorie) /jir/.
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Нічого складного тут нема. Не вигадуйте
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.
Це не фонематична абетка. Значить, вона занадто складна. Навіщо така?
Пропоную нову українську абетку:
А,а Б,б В,в Г,г Д,д Е,е, Є,є Ж,ж З,з Ґ,ґ И,и І,і Ї,ї Дж,дж S,s Й,й К,к Л,л М,м Н,н О,о П,п Р,р С,с Т,т У,у Ў,ў Ф,ф Х,х Ц,ц Ч,ч Ш,ш Щ,щ ь Ю,ю Я,я
А, бе, ве, ге, де, Е, є, же, зе, ґе, И, і, ї, дже, дзе, Йот, ка, ел, ем, ен, О, пе, ер, ес, те, У, у коротке, еф, ха, це, ча, Ша, ща, м’який знак (або єрь), ю, я.
29 буков + діакритика
Додау є́м ішче змінѝ.
За п. Юшком, додам, мабуть, и як я в сю пору пишу кирилицею, для ясности в змїнках під перекладами:
Азбоука(назвꙑ боуку из раннєго кириличного письма))
А а, Б б, В в, Г г, Д д, Є є, Ж ж, З з, И и, І ı, К к, Л л, М м, Н н, О о, П п, Р р, С с, Т т, Ꙋ ꙋ, Х х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Ъ ъ, Ꙑ ꙑ, Ь ь, Ѣ ѣ, Ѫ ѫ, Ѧ ѧ. (30)
Мїни тих букв:
Ꙗ ꙗ(рівнить Іа ıа); Ґ ґ(глаголь из завертом/ґе)(або: Кг кг); Ѥ ѥ(Іє ıє), Е е(їсть уске), Ε ε(їсть просте); І і/Ї ї(/j/); Ѡ ѡ(о велике), Ѿ ѿ(від(œd)); Оу оу, У у(ве(ue)/ ижиця з хвостом); Ꙓ ꙓ(Іѣ ıѣ(велика мїна николи не зявляєть ся); Ѭ ѭ(Іѫ ıѫ); Ѩ ѩ(Іѧ ıѧ).
Двописи(крім змїнкованих вище):
Чж чж, Хв хв, Дз дз, Ъи ъи, Ьи ьи.
Розлучники(надїті):
‹ὁ›–шорстке дихання(сє҆рсткє дъıханьıє), ‹ὀ›–коронис(може стояти лише на сильних лунах редукованих *ъ, ь, має ряд чиний, загалом, морфольоґічних), ‹о́›–остер акцент(оксия), ‹л҄›(тільки на л)–знак небіння, а҃–титло(а҇–покриття).
Замїтки:
• Гублене *l значиться письменом ‹л›–волк /β̞ɔu̯k/.
• Сполука приголосен+почеп *ьjе– ‹ьıє›– ‹наиманьıє›.
• Вси видані вище льиґатури та двописи(диґрафи) суть узаємно замїстимі та не значать розрізненя(за винятком, вїдї, ‹оу–ꙋ›): ѥ–ıє ‹ѥлина–ıєлина; ґрꙋнт–кгроунт›;
• За нововведені звяжмена зо спосуджень стоять(з певною звяжною цїною): Ґ ґ–Кг кг, Дз дз, Хв хв, ‹л҄›; сторонский звяг–переданя: [g]–доґмат, докгмат; [d͡z]–боудз; [f]–хвѡльварὀк; [l]–л҄итєра, л҄ох, хвл҄ота– через йоту ‹лıитєра, лıох, хвлıота›.
• ‹ꙓ› позначає тільки праслов. *-ję̇(жен. рід одн. род. пад) упослїдь за давнерускою ґрафикою, на пр. ‹едноꙓ›.
• Кирилиця зволить позначати випущені звуки надписаннями(Вуникод не дає змоги з його користати(вмовно позначено квадратними дужками): один:од[и]на, [о]тсє, бѫд[итє] ласка[вѡı].
• Приблизна відповїдність Олисієвим письменам:
dj, dy–чж, u–у, ъ, ie–ѣ,ea–ѧ,õ–ѫ, œ–ѡ,ei–е,eu–ε, ui–ъı, h–шорстке дихання.
віа̀ч — дльа̀ приверненьа ока
мень — отже злѝи пере́клад
Мінуси потрібні перш за все ,коли це явна бздура ,але голосів за неї надано прям жах. В цьому осідку є вже авторитетні люди ,якщо декілька з них або всі ставлять мінус ,то людина має таки замислитися “а чому тут так багато мінусів?”
Также про плюс , коли слово гарне ,але люди нехтують цим вибирають “ па пріколу” й ті ,хто дійсно сюда заглядує для перекладу слів в своїй роботі чи можливо з рупості їм потрібно досить бистро знайти переклад ,вони не будуть гледіти походження кожного даного слова ,лиш перше візьме , можливо поверхнево прогляне ,що там в обговоренні.
Мені ще допомагає ,те коли наші “авторитети” ставлять + ,часто бува замислюєшся чи дійсно то слово підходже ,чи ні ,і часто дійсно вдало то є .
Мінуси тож потрібні для розуміння, бо переклади бувають щиро непридатні, та слід пояснювати свою гадку, коли вона не очевидна
Я вважаю, що ставлячи мінус, завжди треба пояснювати. А якщо щось очевидне, то нащо ставити мінуса?
»Мемом я би назвав радше самі ці незліченні “до чистилища”«
++
»І, безперечно, мінуси. Купа людей люблять встромляти свого довгого мінуса (а в когось він короткий), де лише можна. Наче чиясь думка тут настільки важливіша за думку інших, що можна просто поставити мінус, щоб дати зрозуміти: переклад невдалий. Я ще можу зрозуміти, коли просто ставлять “+”. Так можна хоч привернути увагу до перекладу, навіть нічого не додаючи. Люди отримають сповістку й зайдуть зайвий раз на сторінку — можливо, вподобають щось. Але мінус…«
Мінуси тож потрібні для розуміння, бо переклади бувають щиро непридатні, та слід пояснювати свою гадку, коли вона не очевидна
Мемом я би назвав радше самі ці незліченні “до чистилища”, повторені по декілька разів. І, безперечно, мінуси. Купа людей люблять встромляти свого довгого мінуса (а в когось він короткий), де лише можна. Наче чиясь думка тут настільки важливіша за думку інших, що можна просто поставити мінус, щоб дати зрозуміти: переклад невдалий. Я ще можу зрозуміти, коли просто ставлять “+”. Так можна хоч привернути увагу до перекладу, навіть нічого не додаючи. Люди отримають сповістку й зайдуть зайвий раз на сторінку — можливо, вподобають щось. Але мінус…
> > \> Добродію Єлисію\, ще таке питання дозвольте\. Як гадаєте\, чому Шевельов \(та й не тільки\) пише тільки \(загалом\) про протиставлення зубних перед “різними І”\, не згадуючи наче так явно звучинну \(фонематичну\) й звуцьку\(фонетичну\) різницю?
> >
> > Cde na priclad?
>
> Наприклад, “Історична фонологія”, с. 926, а також 918, 769-770. На 926 мова, якщо я правильно розумію, тільки про протиставлення твердості-м’якості звуків перед І, а не про якісно “різні І”
Tocmo’smi ouge pisau o tœmy. Sciro, nabridlo mi e molóti te same.
Pervçui, oge Xevelyœu ta in. i pisiõty o “ rœznuix i ”, yz toho ne pluiné oge bui, bõdy simy, “ i boul odin ino œdguib ” o-perégolósou. Prosto, tam cde œn pisié o “ i ” he œdguibie, to pisié o “ i ”. Ta cto cèsti oumieié i znaié stanovisce govorœu, viesty oge sõty i inchi œdguibui o-perégolósou — crœmy “ i ”, prosto tam o yix móuvui neyma.
Vui ge, vuisciplete ino te cyto Vam godity.
Za drougoe, xay i e çiela coupa rœznuix œdguibœu o-perégolósou — a ne odino ino “ i ”, i Xevelyœu vie pone golóunœi yz yix, use ni œn u svoyei »Phonologiie«, ni inchi, ne cladõ si suporiti iz cinnuimy standardomy iz “ i “, ni pacye na riecy ceohosi tacoho coreinnoho he pisyma. Vadui ne vadui, ta u oumóuvax i bez tac ne quietõtchoho stanoviscia rousscoï móuvui, oni pisaxõ u medjax toho, na ceimy to cinnuy rœznovid móuvui bui moglo bouti prosouvano, a tó iz pisymomy na bóulgariçie, xay yaca vadna e.
Stanovisce ge cazié oge tó ne dieié.
Za tréitte, cyto do ròzlõcui za “meaccœsttiõ”, to aino, pisiõty, ta toy obraz e daleco ne póuen. Ne ino opisouié lixy’ stanovisce govorœu iz “ i ”, ta i u tuix govoriex iz “ i ” e ròzlõcõ riecéuleno rœzno, a ino u deyaçiex “meaccœsttiõ” — sõty, na pr., i tacœi cde “meaccœsty” e i pri “ i “ œd o-perégolósou, a prote rœzniça e, riecéulena gõbneignemy pœsylie “meaccosti”, abo gõbneignemy pœslie “ i ”, a sam sõgolósen peréd “ i ” e ceolóncovano “meacco”. I yznovou tacui, ya ne móuvlõ o govoriex iz bœilchoiõ rœzniçeiõ.
To vuinicaié puitagne, ceomou pac móuviuxi o tacœy ne tac ouge velicœy rœzniçie he “meaccœsty - tverdœsty” yna sõgolosna peréd “ i ”, minõto bie tacõge ni bœilchõ ta i ne mèinchõ rœzniçõ ceréz gõbneigne peréd ci pœsylie ci yz obou bocœu “ i ” ta iz “meaccœsttiõ” yna golósna usiõdui? I ya gadaiõ ceomou. Yac bóulgariçeiõ iesce moge bouti yasovano rœzniçõ “tverdœsty” peréd “ i ” proti “meaccosti” peréd “ i ”, to pro gõbneigne u pravopisi bóulgariçeiõ miesta neyma het’. Œdsi i taca vuibœrcovœsty — o “meaccosti-tverdosti” mogemo móuviti bo pisymo dasty, a o gõbnenosti ni, bo u sõstavie cinnoho pisyma neyma.
Crœmy recenoho vuisje, tverdgeigne o ròzlõçie za “meaccœsttiõ” tocmo vuiraziu bie cto odin (Siniauscuy?) a prœc znauçœu pac prosto utoriuxi za yimy. Ne cògen znaveç bie narieceoslœu iz narieceoslœunoiõ dieialnœsttiõ u polie, i za pèuno ne Xeveliœu. Yac ylga sõditi, Xeveliœu poclada na narieceoslœuna data u inchix troudiex, i na yix snouvauxi svoya zaverttia ci vuivodui. Ta i samœi otœi narieceoslœuscui troudui, pitimosti govorœu bie, he pràvilo, pisano ino tacœi cyto u medjax pisyma bóulgariçeiõ sõty. O yacuixsi [ ͡ β̞], [ᵝ], [ ͡ ɸ, ᶲ], [ʏ, ʏ̼], [y, y̼], [ʲy̯͡i, ʲɥ͡i] tc. e i móuviti godie.
Не виходить додати словосполучення або слово ( щось роблю не так
Моральна чистоплотність - Світлолад
Ти ба, дійсно перекладає. Хоча кілька тижнів тому, воно Мені не перекладало належним чином. Дякую. :-)
Але якщо треба дізнатись, як пишеться кирилицею те, чи інше слово з Олисіївської латинки (особливо, це стосується пропонованих Олисієм перекладів), то тут перекладач не допомагає. Тому потреба в застосунку Романа Романа2 залишається актуальною.
Також добродій
Ярослав мудров додав
21 лютого
слово лоуренсій
Значення: Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, актиноїд, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11. Дуже короткоживучий.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово резерфордій
Значення: Хімічний елемент із атомним номером 104.
Ярослав Мудров додав
21 лютого
слово диспрозій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 66, лантаноїд.
слово ліверморій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп 293Lv з періодом напіврозпаду 60 мс.
Ярослав Мудров додав
22 лютого
слово барій
Значення: Хімічний елемент. Назва походить від бариту в якому вперше знайдений цей елемент. Символ Ва, ат. н. 56, ат. маса 137,33. належить до групи…
Ярослав Мудров додав
10 лютого
слово майтнерій
Значення: 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно бомбардуванням 209Ві ядрами 58Fе.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово менделевій
Значення: Хімічний елемент з атомним номером 101, який належить до періодичної таблиці. Нестабільний.
Отримується штучно.
Ярослав Мудров додав
9 лютого
слово нобелій
Значення: Штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких…
23:36
29
прослав мудров додав
слово флеровій
Ярослав Мудров додав
8 лютого
слово літій
23:36
слово ербій
Ярослав Мудров додав
7 лютого
слово ітрій
Ярослав Мудров додав
7 лютого
слово тербій
million - m + illion < mille + on
milliard - m + illi + ard
Докину ще, що є дві системи: довга й коротка. Поширеніша коротка: мільйон, більйон (у нас це «мільярд»), трильйон… Тут ідуть степені тисячі, хоча й називають на «-льйон». Довга — це мільон, мільярд, більйон, більярд, трильйон, трильярд і так далі. Тут уже дійсно йдуть степені мільйона, а проміжні добутки цих степенів на тисячу — то «-льярди».
У нас якийсь покруч. Система коротка, але замість «більйона» маємо назву «мільярд» із довгої системи.
На мене, ми могли би «-льярди» перекладати «-ищами», «-иськами» чи ще якось так. А от «-льйони»… Можливо, ми могли би витворити цілковито нове слово для мільйону (або взяти х історії, можливо), а тоді на основі його й «-ищ» утворити всі потрібні назви для довгої системи. Ну а коротка — то зрозуміло, там просто викинути частину назв із довгої
Надзвичайно коряво знаю ,та всеж
Один -ин . (вже не раз творила Кароліна з значенням одиниці)
Два- тва.( Досить поширене явище в слов’ян змінювати д - т замічав як в білорусів ,так і в чехів )
Три-дри
Чотири- цот (порівнювати можу лиш з квіт-цвіт)
П’ять- п’яд
Шість-шід (сісти ,але сидіти )
Сім-шім ( перехід с на шиплячу)
Вісім-їші/їсі (від кореня osmb з протезою й)
Дев’ять-дев
Десять - дце/дес
Одинадцять -ондце (стріба вторити одинадцять )
Дванадцять-твадце
Штучно криво ,але як відчит най буде .
Основне для чого це - на хімічні приставки - гекта,окта,гекса,моно…
Хтось знає? Можливо, Єлисій?
В жепете вводите їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .
Ти ба, дійсно перекладає. Хоча кілька тижнів тому, воно Мені не перекладало належним чином. Дякую. :-)
https://slovotvir.org.ua/users/ratty-more
:
“Нагадую, що вміст слова (definition) у певному слові частіше не є тотожним тому, що воно позначає (its denotation). І тут, у випадку слова concern, вміст ширший за позначення. Тому знайти відповідне слово за вмістом складніше, ніж за позначенням, адже позначення, як правило, коротше. Через це я й указав на первісне значення позначуваного — щоб від нього було легше знайти слово.
І не забуваймо, що людська мова зазвичай не здатна самою лише позначальною дефініцією повністю охопити всі значення змісту — зазвичай за іменами стоїть один певний «образ» (пор., наприклад, укр. «письмо» — ‘лист’ від «писати [на аркуші]», а рос. «лист» — ‘лист’ від ‘лист (аркуш) [паперу]’, хоча і там і там присутні й «лист», і «писати»). Часто вибір такого образу є відносно довільним.
Наприклад, entreprise, company, firm, business, organization, concern, holding, conglomerate, union тощо — усе це, в широкому розумінні, те саме, оскільки всі вони виконують подібні функції: «справа / діяльність», «ведення / утримання справи», «спільність, зібрання», «об’єднання, спілка», «структурність, упорядкованість».
Holding, з мовного погляду, по суті та сама «фірма», тільки одне слово германського походження, а друге — латинського. Entreprise (калькований переклад франц. entreprise або нім. Unternehmen, англ. undertaking) — інша назва для business, так само як і concern. У словах conglomerate і company повніше виражено значення зібраності, спільності.
Усе це веде до того, що всі ці назви певною мірою умовні, і їх багато. Тому найзручнішим і «найбезпечнішим» рішенням було б узяти те слово в (давньо)руській мові, чия позначальна дефініція найближча до первісного значення слова concern — ‘відношення до справи, справа, якою слід займатися’.
Інакше може бути важко відмежувати його від інших слів — як-от company, conglomerate, holding, association, firm тощо. Я поки що не знаю, яке слово було б найкращим, але певен, що воно повинне існувати, адже й англійське concern походить від простого поняття, притаманного всім мовам”
В жепете вводите їлистлівку та перекладаєте на українську літературну .
За послідні 4 місяця він значно краще став перекладати .
