Я навіть пробував збирати народ на якісь зустрічі, але щось поки не дуже виходить робити це частіше, ніж раз на кілька років.
Дехто соромиться, дехто боїться, дехто не читає толоку. Видів ваше повідомлення під час святкування створення Словотвору, але тоді не вийшло зібратися. Мені здається, що можна щось організувати як щомісячні онлайн зустрічі для обговорення якихось питань або мовознавчих лекцій, якщо у когось виникне бажання: особливості говорів, просування пуризму, етимологічні глядання, поява неоднозначних суфіксів чи префіксів тощо. Я б з радістю когось послухав, поговорив або розповів, що знаю.
Я десь рік тому спробував створити таку балачку у ФБ на кількох однодумців, але справа пішла не дуже – швидко спливли якісь внутрішні суперечності і діяльність швидко заглухла. А може просто в учасників не було бажання чи часу сратися. Можемо спробувати зробити другий підхід і подивимося як піде. Готовий обговорити, як це краще перезапустити.
Хто Вам заважає писати все це на Словотвірні. Адже я спеціяльно просив Майкла створити саме для цього спільноту на ФБ 🤷♂️✌
Я за будь-яке спілкування (очевидно, за допомогою відеозв’язку). Я навіть пробував збирати народ на якісь зустрічі, але щось поки не дуже виходить робити це частіше, ніж раз на кілька років.
Була за то мова ще пару літ тому, та ніхто відтоді й не чіпав ті сторінки. На жаль. Дарма що таких зайвих сторінок маємо тут щораз більше.
А як цю тему можна ефективно просувати в люд? У нас щонайменше половина країни спілкується російською, їм навіть на українську байдуже, не кажучи вже про пуризм
Я думаю, що це не наше покликання. Тобто справа, звісно, важлива, але нею і без нас багато хто займається. Нам краще зосередитися на своїй ділянці.
Я десь рік тому спробував створити таку балачку у ФБ на кількох однодумців, але справа пішла не дуже – швидко спливли якісь внутрішні суперечності і діяльність швидко заглухла. А може просто в учасників не було бажання чи часу сратися. Можемо спробувати зробити другий підхід і подивимося як піде. Готовий обговорити, як це краще перезапустити.
Оце добру справу робите!
Дякую, дякую. Маю ще додаток — різні слова, які теж без доказів додали (детально обговорюємо у відповідних обговореннях):
https://slovotvir.org.ua/words/zapytaty
https://slovotvir.org.ua/words/chekaty-na-koho-shcho (якщо це саме про “на кого” замість “кого” — ну може, хоча я б теж видалив з іншої причини)
https://slovotvir.org.ua/words/shalenyi
Утім може ці вже наближаються до різних у чистилищі, наприклад яких Карл пододавав як такі які Беринда замінює чи яких нібито не було до срср. Хоча оці наведені зовсім без нічого (як щось, то Карлові теж частіше дурня — і коли хтось додасть спираючись тільки на Нечуя теж буде — але тоді справді розгортати чистилище й майже все видаляти)
Знову ж мабуть ще багато забув, якщо буду ще помічати (і такі, і такі) — запишу й колись додам
дещурція | Vadik Veselovsky | 10 липня 2017
Подобається ініціатива, особливо це потрібно у суперечках на тему пуризму, адже деякі люди не розуміють цього замислу та його цінності
А як цю тему можна ефективно просувати в люд? У нас щонайменше половина країни спілкується російською, їм навіть на українську байдуже, не кажучи вже про пуризм
Крапля камінь точить
Є багато сторінок про наші слова, які хтозна нащо створили (тут подам зовсім дивне, те про що можна хоч трохи говорити хай буде в чистилищі). Їх треба просто видалити та й усе, нікому їх не треба
https://slovotvir.org.ua/words/morozyvo
https://slovotvir.org.ua/words/molotok
https://slovotvir.org.ua/words/did-i-babahttps://slovotvir.org.ua/words/hra
https://slovotvir.org.ua/words/knyha
https://slovotvir.org.ua/words/kropyva
https://slovotvir.org.ua/words/pisnia
https://slovotvir.org.ua/words/zamist
https://slovotvir.org.ua/words/ihrashka
https://slovotvir.org.ua/words/brytvaА також ще всіляка дурня:
https://slovotvir.org.ua/words/zhartozabavlianka
https://slovotvir.org.ua/words/sam-durak
https://slovotvir.org.ua/words/chashka
https://slovotvir.org.ua/words/hai-luzi
https://slovotvir.org.ua/words/pora-nam-pora
https://slovotvir.org.ua/words/znatyЗдається є ще багато сторінок де те, що мало бути перекладом, подали до перекладу, щось не можу згадати, якщо пам’ятаєте кажіть
Ну й взагалі, ще багато з https://slovotvir.org.ua/catalog/doubted недалеко втекли, та й я мабуть пропустив ще немало
Оце добру справу робите!
Подобається ініціатива, особливо це потрібно у суперечках на тему пуризму, адже деякі люди не розуміють цього замислу та його цінності
А як цю тему можна ефективно просувати в люд? У нас щонайменше половина країни спілкується російською, їм навіть на українську байдуже, не кажучи вже про пуризм
Прошу :)
То є певно редуплікація чепеня псл. -ьk- (> -ець; -це/-ко; -ця/-ка), тобто подвоєння -ьk-ьk, де перший йор прояснів, а другий ся редукував, давши <-ечк-о>
Спасибі! Також за те мислив, але не був певен через наявність у словах без цих наростків.
Є багато сторінок про наші слова, які хтозна нащо створили (тут подам зовсім дивне, те про що можна хоч трохи говорити хай буде в чистилищі). Їх треба просто видалити та й усе, нікому їх не треба
https://slovotvir.org.ua/words/morozyvo
https://slovotvir.org.ua/words/molotok
https://slovotvir.org.ua/words/did-i-baba
https://slovotvir.org.ua/words/hra
https://slovotvir.org.ua/words/knyha
https://slovotvir.org.ua/words/kropyva
https://slovotvir.org.ua/words/pisnia
https://slovotvir.org.ua/words/zamist
https://slovotvir.org.ua/words/ihrashka
https://slovotvir.org.ua/words/brytva
А також ще всіляка дурня:
https://slovotvir.org.ua/words/zhartozabavlianka
https://slovotvir.org.ua/words/sam-durak
https://slovotvir.org.ua/words/chashka
https://slovotvir.org.ua/words/hai-luzi
https://slovotvir.org.ua/words/pora-nam-pora
https://slovotvir.org.ua/words/znaty
Здається є ще багато сторінок де те, що мало бути перекладом, подали до перекладу, щось не можу згадати, якщо пам’ятаєте кажіть (А може щось й одразу видаляють? Хоча сумніваюся)
Ну й взагалі, ще багато з https://slovotvir.org.ua/catalog/doubted недалеко втекли, та й я мабуть пропустив ще немало
Та звісно повернеться
Просто пояснювати, як вимовляти
Уся проблема в неправильній вимові звичайної в, що призводить до неправильної вимови “в закритої”
Як думаєте, чи є якась надія, шо губно-губна вимова /в/ виживе та пошириться, чи це марне сподівання? Мені здається, шо вже нічого не змінити, “Киїф”, “Львіф”, “вофк”, “писаф” та інше це вже звичайність, яку не змінити.
То є певно редуплікація чепеня псл. -ьk- (> -ець; -це/-ко; -ця/-ка), тобто подвоєння -ьk-ьk, де перший йор прояснів, а другий ся редукував, давши <-ечк-о>
Було б добре ділитися різними відкритими мовознавчими чи культурними заходами, щоб могти дізнатися більше, стати обізнанішими та знайти компанію однодумців для відвідування.
Подобається ініціатива, особливо це потрібно у суперечках на тему пуризму, адже деякі люди не розуміють цього замислу та його цінності
Ой, дійсно. В ЕСУМі загалом так і написано, що первісно «скребти», хоча суті не міняє, що «дратувати» потім утворилося.
Повне забуття 😢
-мо та -інь/нь
псл. (j)arьmo, (j)arьmъ «знаряддя, пристрій для запрягання» походить від кореня *(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
-сло
кореня хит- “вправний, умілий, винахѡдливий та под.” та нарѡстка -сло “знаряддє, оруддє, оснащіннє, засоби то що”. Творено на зразок: прясло ← пряд-+сло, весло ← вед-+сло, число ← чит-+сло то що.
-зна
-зна, яко в словах тризна, ѡтчизна, трутизна, який судячи зѡ слѡв виражає збѡрнѡсть та заразом часто засѡб.
До->ді-
дізнатися= дав.-укр. дізнати = «довідатися, впізнати».
Утворено від знати з префіксом ді- (< давнє до-, діо-), який у давньоруській та староукраїнській міг набувати форми «ді-» перед приголосними.
дійти (< до-йти), дістати (< до-стати).
-Ог/-іг
пирі́г
псл. pirogъ, утворене від ріrъ «бенкет» за допомогою суфікса -ogъ (як р. тво́ро́г,батіг);
Ві-
ві́що «що» (зн. в.: за ві́що, про ві́що)
бр. наво́шта «навіщо»;
не зовсім ясне;
можливо, результат злиття займенника що (чьто) з прийменником въ (›во›ві);
Ві- підсилювач ,навіщо.
В слові вівторок злиття “у ві второк” до у вівторок
https://youtu.be/ZbVCkYLARYk?si=VCELJ2wrmufO957R
» -іж мисліж добродія Єлисея Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи “logikos”, мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом “logismou”, “logismos”.«
Також у словах <крадіж, правіж, падіж, мятіж> и подібних. Творить имена дії від дійослів
-іж
мисліж добродія Єлисея
Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи “logikos”, мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом “logismou”, “logismos”.
-зда
вузда́
псл. uzda;
утворене, очевидно, від кореня слова us-ta шляхом приєднання кореня da- (іє. *dhē- «класти»);
отже, первісне значення – «вкладене в рот»;
компонент uz- тлумачиться й інакше – як тотожний з ву́хо, лит. àusis «вухо» (Būga RR II 463) або з псл. vǫz-, vęz- «в’язати» (Откупщиков 139– 140; Горяев 385);
менш переконливим є зіставлення (Brückner 597) з коренем ū- (псл. *vъz-ūti «взути»),поширеним, суфіксом -zda, як у ї-зда́;
Так кажуть не тільки у Львові, бо на Наддніпрянщині чув. Це від значення чистити → скребти → дратувати.
Œdriexyno néimoviernuy napream ròzvitcou znaceigna. Team ‘cistiti’ e œdvoloca otge ne mogé bouti perviesen. Na opacui, team ‘cistiti’ e utorinen proti teama ‘screbti’. Ya, osobisto, team ‘drociti, couciti, scouliti’ ou slova ‹xariti› ne znaiõ — na Zacarpattie tó znacity ‘cistiti (p.n., xatõ, u xatie)’, u tœmy, i team ‘drociti, couciti, scouliti’ e dóugen bouti utorinen proti teamovi ‘screbti’. Dieya ‘screbti’ e matieuna (material), tomou dóugyna e bouti perviesna. Yac /x/ u naslovie (Anlaut) u slovianscuix móuvax e œd *ks, a *ks u naslovie e, he pràvilo ci ceasto, vuistõpaié mitie (as alternation) iz *sk, to ‹xar-› (*ksar- ← *ksōr- ← *ksor- : *kser-) e viedie rœznovid corene *sker- ‘riezati ( → screbti)’, por. ‹sciriti› ( *skeyr-) ‘to grin’ (v. SIRM VI 510, perviesno *‘proriezati zõbui’ ← *proriezati ousta cazjõtchi zõbui’), ta ‹scorina› *‘riez, yn œdriezan cõs’.
Взагалі й у російській є, але це мабуть нічого не проясняє про словорід, бо там багато українізмів у жаргонах (та й окремо в обох схожі)
Так кажуть не тільки у Львові, бо на Наддніпрянщині чув. Це від значення чистити → скребти → дратувати.
Тут головне — не безглуздість додавання “морфеми пат” (що, маючи одне походження, в одних словах — корінь, в інших — наросткуватець (суфіксоїд), а в інших узагалі не виділяється як окрема морфема), а “відповідь” на мої слова.
Припустімо на мить, що я помилився під”морфемою пат”. То чому б не дати свої докази цього там же, в обговоренні?
Гомо- легко виділяється в (переважній) більшості слів із ним, маючи те саме значення (або кілька достатньо близьких, як я це вже написав): прибл. “одно-”“однаково”. “Оліго” так само: позначає невелику/недостатню кількість чогось, маючи достатньо близькі значення “замало”“мало”“трохи”“небагато”~“кілька”. У переважній же більшості-таки його,виділивши, можна замінити на “мало-”.
Але повернімося до початкового питання. Особисто я вважаю, що це поєднання: незнання, нерозуміння (того, що слова з початково однією морфемою можуть змінювати значення по-різному; того, що, наприклад, гомо- й оліго-, на відміну від -пат-, виділяються в більшості слів із ними й мають одне значення/кілька достатньо близьких) небажання й невміння вести належну розмову (наводити спротидокази до твердження під самим твердженням по суті), і, як наслідок цього всього, спроби тролінгу (вважаючи, що просто взяти твердження користувача й переперти під його слова — це прийнятно й дуже дотепно, через ті-таки нерозуміння (значної різниці значень і вжитку -пат- і гомо-/оліго- в нас) й невміння вести належну розмову). Особисто я вважаю, що це можна вважати тролінгом і, відповідно, давати за це попередження або деньок подумати про свої слова.
Які ваші думки, добродії інші учасники?
Добродії інші користувачі, як ви думаєте, те, про що піде далі, це тролінг чи просто нерозумність із невіглаством? Прошу дивитися на все як ціле.
https://slovotvir.org.ua/words/pat-morf
Визначення: “Пат — захворювання, страждання, пристрасть, почуття.” Уже цього достатньо розумній людині вистачило би, щоб здогадатися, що це відчутно далекі значення. Але ще є приклади: “Патос (пафос), антипатія, симпатія, емпатія, апатія, патологія.”. Тут уже й не дуже розумному було б ясно явно, що “пафос”, “емпатія” й “патологія” за значеннями трішки дуже далекі одне від одного. Це й пояснив в обговоренні: “Чистилище, а то й вилучення. Це ні до чого. Мертвичина тут не треба: слова з цим мають різні значення й перекладаються по-різному. Не завалюйте зотліллям Словотвір”; “Грецький (корінь же?) -пат-. Його в нас не існує. Слова з ним первісно зараз мають різні значення, його не можна й не треба перекладати окремо й до всього”.
Немає нічого дотепнішого (на дечию думку), ніж просто вирвати мої пояснення й перетягти їх абикуди під мої слова: https://slovotvir.org.ua/words/oliho#c134856, https://slovotvir.org.ua/words/homo#c134855. Тобто йдеться або про повне нерозуміння того, що в усіх словах, наприклад, гомо- (або щонайменше в переважній більшості) має одне значення в досить вузьких межах, із яким утворюють і нові слова (на відміну від т.зв. -пат-, яке має кілька різних значень; слова з близькими, напр. “симпатія” й “емпатія” – і ті давно перекладаються словами з різними коренями) або про свідоме нехтування цього. Особливу увагу прошу звернути на відсутність будь-яких спротидоказів до моїх слів під https://slovotvir.org.ua/words/pat-morf. Ну й + нерозуміння (або нехтування, знову ж), що, напр., слово “пафос” має в нас корінь “пафос”, а не “паф”. Так само в нас нема окремих приростків сим- та ем-.
Наостанок, в одних словах навіть -пат- – давній корінь, в інших (соціопат) – наросткуватець (суфіксоїд).
Ще треба знайти 400 слів з гарними перекладами, щоб добити до 7,5 тис.
Багато з цього ніколи не чув. Не думаю, що там усі -ить в -е переходять отак
Залежить де. На Львівщині я чув людей, які ледь не в кожному такому дієслові мають закінчення -е. Сам говорю так, напевно, набагато частіше, ніж є звично в літературній мові.
Багато з цього ніколи не чув. Не думаю, що там усі -ить в -е переходять отак
Вибачте, руле. Насправді тут якраз і так, і так кажуть ніби
Не тільки на Поділлі так кажуть
Вибачте, руле. Насправді тут якраз і так, і так кажуть ніби
Плюс до обох, Поділля рулить
Ceomou ni. Bõdete i pro tvarui na ‹•oõ› [•ow], [•om], ‹•eõ› [•ɛw], [•ɛm] orõdna jœnotui? He otó: ‹golovoõ› /ɣ̞ɔloˈβ̞ow, ɣ̞ɔloˈβ̞om/ pri ‹golovoiõ› /ɣ̞ɔloˈβ̞ojʊ/, ‹rõcoõ› /rʊˈkow, rʊˈkom/ pri ‹rõcoiõ› /rʊˈkojʊ/, ‹zemleõ› /zɛˈmlɛw/ pri ‹zemleiõ› /zɛˈmlɛjʊ/?
Давно пропоную паралельну форму дієслів ІІ дієвідміни в 3-й особі однини:
Бавить — баве
Баламутить — баламуте
Банить — бане
Бачить — баче
Біжить — біжé
Бісить — бісе
Блудить — блуде
Болить — боле
Боронить — бороне
Бродить — броде
Бубнить — бубнé
Вивозить — вивозе
Висить — висе
Виступить — виступе
Виходить — виходе
Вірить — віре
Возить — возе
Вступить — вступе
Говорить — говоре
Горить — горé
Гострить — гостре
Давить — даве
Держить — держе
Ділить — діле
Доводить — доводе
Доходить — доходе
Дрочить — дроче
Жарить — жаре
Заводить — заводе
Заносить — заносе
Заходить — заходе
Зводить — зводе
Значить — значе
Зносить — зносе
Їздить — їзде
Квилить — квиле
Кипить — кипé
Косить — косе
Кричить — кричé
Куйовдить — куйовде
Купить — ку́пе
Лежить — лежé
Ловить — лове
Лупить — лупе
Любить — любе
Милить — миле
Місить — місе
Містить — місте
Морить — море
Морозить — морозе
Мостить — мосте
Мрячить — мряче
Мусить — мусе
Налупить — налупе
Научить — науче
Низить — низе
Ніжить — ніже
Носить — носе
Нудить — нуде
Обводить — обводе
Обходить — обходе
Пищить— пищé
Пінить — піне
Плужить — плуже
Полюбить — полюбе
Походить — походе
Править — праве
Робить — робе
Родить — роде
Рулить — рули
Свербить — свербé
Світить — світе
Сидить — сидé
Служить — служе
Стирчить — стирчé
Сушить — суше
Сходить — сходе
Торочить — тороче
Трусить — трусе
Тямить — тяме
Хвалить — хвале
Хмарить — хмаре
Ходить — ходе
Цвілить — цвіле
Чавить — чаве
Шумить — шумé
Та краще обмежити додавати переклади понад 8 на одне слово від 1 користувача
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
Леве, треба лічити усі переклади, тобто ті, що передаються через кому, теж.
Напр., додав: а, б, в, г
д, е, є, ж
А далі зась
Бо так можна надодавати до 32 перекладів (8х4), і тільки потім блокується можливість додавати нові переклади.
Людина має відповідальніше ставитися до своїх перекладів, а не бездумно ліпити з різними приростками-наростками навмання
Зроблено, тільки межа — 150 символів.
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
З обома змінами рішуче згоден, спасибі! Можливо, слід буде пізніше подумати й про 7-6
Романе, почніть зі старих своїх перекладів. Залиште хоча б 8, а не 15-20 🤷♂️
Зроблено, тільки межа — 150 символів.
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
З обома змінами рішуче згоден, спасибі! Можливо, слід буде пізніше подумати й про 7-6
Та краще обмежити додавати переклади понад 8 на одне слово від 1 користувача
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
Треба повністю заборонити писати на Словотворі якимось иншим письмом окрім кирилиці. Бо вже засмітили майданчик різними латинками, морзянками тощо.
Перетворили Словотвір на помийку фриківЗараз переклади можна додавати лише кирилицею
Та я про коментарі. Один пише якийсь незрозумілою латинкою, другий відповідає якоюсь чи то морзянкою, чи ще чимось. Притомним людям не подобається цей цирк, у них пропадає бажання заходити на цей майданчик 🤷♂️🤦♂️
Можливо так — забрати видалення, якщо є хоча б 1 великий коментар (> 200 символів)
Зроблено, тільки межа — 150 символів.
Та краще обмежити додавати переклади понад 8 на одне слово від 1 користувача. Бо дурня виходить і якийсь смітник. Ба більше, видаляти новіші переклади, якщо вже додано понад 8, за умови, якщо за них ніхто не проголосував. Так люди будуть хоч трохи думати, що вони додають, а не безглуздо ліпити купу слів з різними префіксами-суфіксами по кілька десятків
А вилучати своє слово можна в будь-який час, якщо за нього проголосувало менше 3 голосів, як зараз.
Не перетворюймо словотвір на смітник 🤷♂️
https://slovotvir.org.ua/toloka/obhovorennia-sliv/dilyizha#forum\_post\_6213
Добродій Ярослав далеко не вперше чинить так: додає невідповідне, недоречне, неможливе за устроєм слово, а через деякий час, після того, як під словом наводять докази його недоречності, неправильності, неможливості, видаляє його, щоб стерти всі протидокази, і додає його заново “чистим”. Висуваю доповнити правила та вважати такі дії порушеннями
Cestno?! Otó negœdnic! Tout decto scœrõ deré po sutonadseaty slœu cleplé na storœuncõ, ne vieda do cotra pristati, a otoy Yaroslau Mõdróv otacoe cinity!
