Otge, coli tocenœi (‘cited’) tvari na SolS, SorS mojõty praviti za docaz opisanoho mnoiõ poperednioiõ izmiencoiõ, tó mogli bõ i he docaz pro pitomœsty tvarœu na SreS (ale ne SleS!, ponevagy prasl. *SelS da, rœuno hi *SolS) SoloS u rousscie pràvilno.
++
Бо в російській мові -оньк- також наявне
https://r2u.org.ua/s?w=*оньк*&scope=all&dicts=all&highlight=on
Зрозумів, дякую за відповідь
Proschõ. Ta xtieu buimy dopóuniti.
Ou Xeveliova (Phonologia, §13.4, 258) e dosta perecuœnlive poyasneigne cyto tvari Sr‹є ~ е›S, cyto proteagaiõty prasl. *SerS, u drous. pameatcax sõty bóulgarscui poxodgeignemy (vidjte tam pro buœlche).
U tuœmy, lédve ci yno uzsluœuno poyasneigne e muœgylivo u razie pravopisnuix tvarœu iz SroS na miestie prasl. *SorS, cyto yea mogemo dositi i u drous. pameatcax. Porœunayte decotrui:
— вробии ‘horobeç’ (dbóulg. врабии) ← *uorb- ;
— acéi прога ‘pxenicyno zerno’ (dbóulg. прага), cie sõty œd *porg-, poveazanoho iz *pyrg- u rous. perga, xotcha obie slovie, i drous. i dbóulg., mogete bouti i œd *prog- / *prōg- (*prog- daiõtchi prog-, a *prōg- daiõtchi pràvilno prag- u usiex slóuyanscuix móuvax, œdcui i rous. pragiti yzocrema) ;
— pro viedomuy yz pameatoc tvar пропорьць, rœunuy tvarou прапорьць, cyto i nuinie u rous. prapuœr, mogé bouti cuœlco poyasneiny, sb. ne neminõtche he cerpagne œd ceixscoho ‹prapor›: za pervoe, se slovo mogé bouti i œd znaceigna ‘letieti’ → ‘plaxta cyto xvieié na vietrie’, i œd znaceigna ‘to move forward → stretch’ → ‘a stretched [piece of] cloth’, cuœneç cuœnçemy, obie œd tohoge corene *per- (siõduige *por- u poroti, porom, ta *pōr- u pariti, para), za drougoe, perva ceasty pro- ta pra- mogé bouti abo peredcép *pro- ta yeoho rœznovid iz dóugotoiõ *prō-, daiõtchi pràvilno pra- u usiex slóuyanscuix móuvax, abo he podvoyeigne tohoge corene *per-/*por- ‘prosouati, move forward, perti ( ; letieti)’, otge *por²- = *por-por-, cde perva ceasty pràvilno dasty pra- u ceixscie, slovaçscie ta pd.-slóuyanscuix, ta, zagalomy, poro- u rousscie, veatscie ta bielorousscie, a pro- u leadscie ta doliexynie lougiçscie, ta, coli vierno e pisane mnoiõ izmiencoiõ vuisje, tó *por- → pro- bui moglo bouti pitomo i u rousscie, a siy tvar пропорьць u drous. pameatcax bui, œdtac, muœgl bouti iesce odin priclad toho o ceim pisau eimy vuisje ;
— сромѧживъ, сромѧжьливъ porõcy соромѧживъ, соромѧжьливъ ta срамѧживъ, срамѧжьливъ, usi œd *sorm- ;
— троквищє porõcy тороквище, a iesce siõduige торокъ (porœun. nuinie rous. toroc, torocui), yz *tork-, siõduige slvc. traky ‘suspensers’.
A tacuige tvarui mogemo poduibati u drous. pameatcax i iz *l u prasl. SolS, *SelS, na pr.:
— блона = болона (dbóulg. блана) ‘placenta’ ;
— влодь porõcy володь ‘volossye, κόμη, coma’, œd *uol-d- ;
— злото, napisy na xrystie cneag. Euphrosinyui Poloçscoyui, a iesce: злотыи/злотъи, злотьникъ ;
— клобꙋкъ porõcy клабꙋкъ, yz *kolbouk-, xotcha se slovo ne e nadieyno, na cuœlco i u ceix. ta slvc. e na klo-, otge u rœznui móuvui moglo bouti cerpano yz dlead., obace, ne vuiclioucena i muœgylivœsty ranoho poxireigna u lead., ceix., slvc. i inde yac raz yz uzxuœdnoslóuyanscuix nariecy (prarousscuix ?) za dobui stchablha *SyloS ;
— плокати porõcy полокати (dbóulg. плакати) ‘polocati’, *pol-k- ;
— плонити porõcy полонити (dbóulg. плѣнити) ;
— сломѧ pri dbóulg. сламѧ, слѣмѧ — yzocrema sese slovo u siacœmy tvarie ya rietõ he dosta pocazovo, ponevagy viedomo e yz “Izbuœrnica”, pameatcui dauniorousscui móuvui, a cyto ni u siacœmy tvarie, ni u póunogolosœmy (solomea, solomeiny, solomeno) ne dotrua do pozdieychui dobui, a, œdtac, mogé sviedciti o zalixycovosti i samoho zvõcotvara iz /o/ iesce na stchablhie do póulnogolosou ;
— decyto nepèuen e tvar чловекъ ~ чловѣкъ, dougye poxirenuy za seredniorousscoyui dobui, xotcha e déinde i u daunieychax pameatcax, na cuœlco pœd tõ dobõ moge’ho bouti cerpano ouge i yz leadscui, ta ne vuiclioucena i imoviernœsty izcorotcheigna he dougye ceastoho slova u schvidcœmy móuvleignie.
Sesi tvarui e godie poyasniti cerpagnami yz dbóulg., a pro poyasneigne yix cerpagnami yz leadscui e tó za scora doba, pri menchie, pro decotrui zasviedcyenui tvarui, a decotri tvari iz SloS, SroS, i pogotœu, sõty u leadscie neviedomi.
Otge, coli tocenœi (‘cited’) tvari na SolS, SorS mojõty praviti za docaz opisanoho mnoiõ poperednioiõ izmiencoiõ, tó mogli bõ i he docaz pro pitomœsty tvarœu na SreS (ale ne SleS!, ponevagy prasl. *SelS da, rœuno hi *SolS, SoloS u rousscie, pràvilno).
Суфікс -оньк- має те ж походження і значення, що і -еньк- (гарненький, добренький, тихенький).
Шевельов фонологія §16.8, ст. 331: заміна [е] на [о] у західноукраїнських говірках відбулася через сприйняття форм з [е] як польських форм.
З походження це складений суфікс:
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.
Але чи може бути таке, що перехід -еньк- має форму -оньк- пов’язаний з йоканням, як у чотири, чорний, йому, бджола, сьому, жолудок, а не надпоправні форми відносно польської мови?
https://uk.wikipedia.org/wiki/Перехід_/е/_в_/о/_в_східнослов'янських_мовах
Cyto treba e cerpano yz leadcoyui móuvui, tó pisax togdie daunieye. Ta nuinie ouge niesmi cielo pèuen o tuœmy, xotcha i ne idõ tverditi cyto tó slovo e na pèuno pitomo u rousscie.
Yz tacoho stchablha moge postati i tvar ‹treba›, tb. yz *terba → *tᵊreba ≈ *tyreba → *t∅reba i u rousscœy móuvie.
Зрозумів, дякую за відповідь
Як і без польського “треба”.
**
п. Олисію, а коли могло статися це запозичення? Бо натрапив на такі давньорус. слова в ЕСУМ, “Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам” та інш. джерелах:
трѣбыи – потрібний, важливий
нетрѣбыи – негодящий
НЕТРѢБѢ – ненужный, негодный, недостойный
НЕПОТРѢБЫИ – злой, коварный, ненужный
Cyto treba e cerpano yz leadcoyui móuvui, tó pisax togdie daunieye. Ta nuinie ouge niesmi cielo pèuen o tuœmy, xotcha i ne idõ tverditi cyto tó slovo e na pèuno pitomo u rousscie. Moya gadca o muœgynie pitomosti’ho u rousscie e snouta na viedomostex tuix rousscuix nariecy cyto zaxovala sõty rœzniçõ meidj œdcreatoma *o bez peregolosou, na odinœmy bocie, ta “silnoho” *u i pervoho {o} u olS, orS, SoloS, SoroS (S = sõgolosen), na drougœmy, œdcreat pervoho bõdõtchi “õzyco” {o}, tocynieye, {o} iz [ʷ ~ u̯] poperedou, sb.: [ʷo, ʷɔ, u̯͡o, u̯͡ɔ], incoli, [ʷɔ͡ɐ̯, ʷɔ͡ʌ̯], a œdcreat drouguix “xiroco” {o}, sb.: [ɔ, ɒ, ɔ͡ɒ̯, ɔ͡ʌ̯]. Teaclo, i {e} yz *e bez peregolosou e u tuix narieccyax zastõpleno œdcreatui [ɛ] ci iz [ɪ̯͡ ]: [ɪ̯͡ɛ, ɪ͡æ], tb. “õzyco” {e}, ale œdcreat {e} yz “silnoho” *y ta pervoho {e} u SereS e [æ], tb. “xiroco” {e}.
Istota œdcreatou “silnoho” *u iz pervuimy {o} u t. zv. póunogolosie — /ɔ/ ta istota “silnoho” *y iz pervuimy {e} u póunogolosie daié pœdstavui vidieti u ròzvitcou póunogolosou œd stchablha praslóuyanscoyui dobui bez póunogolosou na põti do tvarœu iz póunogolosomy yn promeidjen stchabelh iz *u na miestie pervoho {o} ta *y na miestie pervoho {e} u pozdieychuix póunogolosiex tvariex.
Na pricladie prasl. *SorS, tocynieyche, tuy ròzvitoc bie dóugen iti tac: *SorS → *SˠroS → *SuroS ~ *SúroS → *SʌroS → nuinie: SɒroS ~ SɔroS, cde */ˠ/ e ròzoumieti he œdgomuœn ci zvõcoqviet (“timbre”) *o pœsylie perestauleigna (“metathesis”), *ú he “silnuy” *u a *ʌ he oumóuvnuy gadanuy zvõc za yacuysi xirocuy zvõc po dobie “xirocomou” {o}. Rœuno i na pricladie *SerS: *SerS → *SᵊreS → *SyreS ~ *SýreS → nuinie: SæreS, iz uzsluœunuimy znaceignemy */ᵊ/ ta *ý.
Yac *u ta *y u *SuroS ta *SyreS stoyeaty tamge cde yzvuicyno “slabcœi” *u ta *y, porœunayte: *stupiça → ‹stpiça› /ˈspɪt͡ɕa ~ ˈʃpɪt͡ɕa/, *stylati → ‹stylati› /ˈs(t)latɪ/, to na stchablie *SuroS ta *SyreS, *u ta *y moge bouti teajano (“treated”) hi *u ta *y inde u tacuixge uzsluœunuix pologeignax, a tó: *SuroS ≈ *SˠroS → *S∅roS ≈ *SroS, *SyreS ≈ *SᵊreS → *S∅reS ≈ *SreS. Sesi stchablhi *SroS ta *SreS sõty na vid istovi iz œdcreatui *SroS ta *SreS i u leadscie (tam pozdieye i: SróS, porœun. ‹gród›). Sõty sviedceigna u leadscœy móuvie nuinie cyto i tam na põti œd prasl. *SorS, *SerS do SroS, SreS nuinie bea promeidjni stchablhi *SuroS ta *SyreS, porœunate ‹we głowie›, cde ‹e› u ‹we› ← */wə/ ← */wɵ ~ wʌ/ e œdcreat “silnoho” *u, cyto muœgl bie bouti ino pered inchemy *u ci *y u “slabcie” pologeignie (porœunayte: *putuka → *pɵtˠka → *pɔt∅ka = rous. ‹pòtca› “ptaxyca”), tb. mieneatchi lead. ‹we głowie› yz */wə glowʲɛ/ ← */ˈwə gˠlowʲɛ/ ← */ˈwɵ gɵlowʲɛ/ ← */wu gulowʲɛ/ a ne preamo œd /glo-/.
Yz tacoho stchablha moge postati i tvar ‹treba›, tb. yz *terba → *tᵊreba ≈ *tyreba → *t∅reba i u rousscœy móuvie.
Знайшов такі, щоправда в дієслівній формі:
оши́ба́ти – охоплювати
ошану́ти – охопити
обтякну́ти – охопити
Ще є такі:
ухабну́ти – охопити, потягти; похідне утворення від кореня -хаб-, що є фонетичним варіантом кореня -габ-, наявного у слові [га́бати] «хапати»;
незасвідчене *гла́бати – «охоплювати, зʼєднувати, зміцнювати» (пор. п. głabać «обіймати, охоплювати, захоплювати»)
Як і без польського “треба”.
**
п. Олисію, а коли могло статися це запозичення? Бо натрапив на такі давньорус. слова в ЕСУМ, “Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам” та інш. джерелах:
трѣбыи – потрібний, важливий
нетрѣбыи – негодящий
НЕТРѢБѢ – ненужный, негодный, недостойный
НЕПОТРѢБЫИ – злой, коварный, ненужный
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?Ізраїльці (Израӥльці), Ізраїляни, певности не маю
Проте “ІзраїльТяни” вочевидь не правильне, бо якщо це -яни/-ьани/-ани, то звістки те “т”
Slouxyne puitagne.
Ya pripoustiõ cyto /t/ e tam œd perveisnoho tvara *Izrailit, iz *-it daunieychuimy rœznovidomy pocépa -itch ( ← *-it- + *-yos — *t+y pered ynomy golosnomy dauchi /t͡ʃ/ u rousscie), sb. *Izrailit ← Israēl-it-os bõdõtchi daunieychiy tvar do *Izrailitch ← *Israēl-it-yos. A -ian•e / -ian•in bie dolõceno pac dodatcovo. Otge:
*Israēl-(ys) + *-it-os → *Izrail-itu → *Izrailit- + *-ēn• → *Izrailitēn• + •inu ( *-in-os) / •e ( *-es) → Izrailiteaninu / Izrailiteane.
A */-lit-/ → /-lʲt-/ bie dóugyno stati u veatscœy móuvie pozdieye, a pac bie pereneseno na rousscõ.
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?
Ізраїльці (Израӥльці), Ізраїляни, певности не маю
Проте “ІзраїльТяни” вочевидь не правильне, бо якщо це -яни/-ьани/-ани, то звістки те “т”
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?
29 квітня (вівторок) – чергова річниця осідку! Пропоную відсвяткувати це неявною зустріччю (відеодзвінком) о 19 годині за київським часом – хоча можна і раніше. В пограмі – привітання, обговорення важливого, різне. Можна захопити з собою улюблений напій.
Tvar ‹трова́ти›, iz nagolosomy na drouguy izclad, bouti u rousscie ne mogé, tb. bouti mogé cyto loucya, ta tó ne bõdé pitomuy zvõcotvar. Zvõcotvar /tr̩ˈwɑtɪ/ e pituœm ta pro seredniopœudennozaxœdnorousscõ móuvõ. Pitomi zvõcotvari seoho slova nuinie sõty: /trɘ̞ˈwɑtɪ ( ~ trɨˈwɑtɪ)/, /trɯˈwɑtɪ, trɤˈwɑtɪ/ ta /tɘrˈwɑtɪ/ ; /trow/ bui moglo bouti lixye pœd nagolosomy u rousscie.
Виходить «тривати, тревати» питомі та не є полонізмами?
Tac. A ceomou sõty sõmnievui?
Чому кличний чоловічий відмінок: тату, сину?
Маю недóвідні думки, що це якось пішло від: пишу сину, кажу тату: …….., але хіба щось перече казати: тате, сине?
Це просто думки, я ніщо не стверджую
Жду ваші думки й особливо Ялисієві
Xotcha se i ne poyasnity cœneç -ou, ta slovo tato e pisymeinscui niyacoho rodou — na *-o, ne mõgyscoho. A slovo suin e pervœstno imea na *-u iz cœnçemy clicynoho padou -ou.
Tvar ‹трова́ти›, iz nagolosomy na drouguy izclad, bouti u rousscie ne mogé, tb. bouti mogé cyto loucya, ta tó ne bõdé pitomuy zvõcotvar. Zvõcotvar /tr̩ˈwɑtɪ/ e pituœm ta pro seredniopœudennozaxœdnorousscõ móuvõ. Pitomi zvõcotvari seoho slova nuinie sõty: /trɘ̞ˈwɑtɪ ( ~ trɨˈwɑtɪ)/, /trɯˈwɑtɪ, trɤˈwɑtɪ/ ta /tɘrˈwɑtɪ/ ; /trow/ bui moglo bouti lixye pœd nagolosomy u rousscie.
Виходить «тривати, тревати» питомі та не є полонізмами?
«безвірʼя» якимось дивом змогли додати повторно. Одне варто прибрати
https://slovotvir.org.ua/words/ateizm#:~:text=21 вересня 2015-,безвірʼя,-2
Натрапив на хорошу статтю *[М. Гінзбург Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах
U corotçie, uesy vuiclad ouvrieié (“boils down to”) do toho cyto “sea / sẽ” e na dobie pritòciti ic cuœinçou dieslova tomou cyto dano dieyeslovo iz nimy tvority ocremo znaceignne œd onage dieyeslova bez “sea / sẽ” ci tomou cyto decotra dieyeslova sõty viedoma vuiclioucyno iz “sea / sẽ”. Ta, na dielie, tage sama dieyeslova iz “sea / sẽ” sõty i u inchax slóuyanscax móuvax, i se ne pinity staviti “sea / sẽ” ocremo ci vuœlno (daleco) œd dieyeslova.
Treba e derjati u oumie cyto œd samoho poceatcou slóuyanscuix nariecy bie trebeigy “sea / sẽ”, he prislœnca (“enclitic”) dosta strogo pravileno cuœlcœsttyõ inchix prislœncœu pri (a tó pœsylie abo pered) ynie golóunie slovie. Do prislœncœu teaghnõty, crœmy “sea / sẽ”, i osobova zaimena, he “ya”, “tui”, *uœn, ona, ono”, “mui”, “vui, Vui”, “oni, onui, ona ; onie”, peredstaucui he “bez”, “do”, “ic”, “iz”, “na”, “o”, “ou”, “po”, *pri”, “u”, “uz”, “yz”, “za”, “œd”, izpreagycui he “a”, “agy”, “ale”, “ge, gy”, “i”, “li, ly”, “no”, “ta ; taty”, sb. slougybova slova. A pràvilo e cyto pered ynomy golóunomy slovomy ne smieié bouti bolye triy prislœncœu, a tacoge ne smieié bouti bolye odina prislœnca na poceatcou receignna. Mimo six meidj moge i mogé “sea / sẽ” iti i pered i po dieyeslovie, i bouti œdocremleno inchami slovami.
Cyto do ‘galiçsceignna’ “sea / sẽ”, a cyto, i u drous. e ono pered dieyeslovomy ci ocremo œd dieyeslova ‘galiçsceignne’? Bezglouzdye, ehegy?
Чому кличний чоловічий відмінок: тату, сину?
Маю недóвідні думки, що це якось пішло від: пишу сину, кажу тату: …….., але хіба щось перече казати: тате, сине?
Це просто думки, я ніщо не стверджую
Жду ваші думки й особливо Ялисієві
Згідно зі словниками, купа слів: надувати(ся), здувати(ся), роздувати(ся), віддувати(ся), надимати(ся), здимати(ся), роздимати(ся), віддимати(ся) — усі суть синоніми, й позначають більшання (або, якщо дія перехідлива, то збільшення) об’єму чогось. А як назвати протилежне? Імовірно, «здувати(ся)» набуло такого значення під впливом моск. «сдувать(ся)».
На думку спало лише «спускати(ся)». Та невже нічого більш нема? У словнику синонімів не побачив нічого путнього — або щось дуже загальне (як-от «зменшувати»), або інше значення (наприклад, «обтинати»).
Натрапив на хорошу статтю М. Гінзбург Правила вживання ся-дієслів у фахових українських текстах, раджу прочитати тим, хто цікавиться -ся. Тут добре розписані всі значення, зокрема показано, що деякі ніби пасивні конструкції насправді не є такими (а тому природні в українській). Звісно все це в рамках літературної мови, та все ж і нам знадобиться. Випишу з неї сюди кілька думок:
Падло,падлюка,западлу,западло…
Я б лишив ті слова у спокої. Це не те, з чим зараз варто боротися.
«Тривалий, тривати» питоме чи полонізм? Питомою була б форма «тровати» чи «трвати»?
Tvar ‹трова́ти›, iz nagolosomy na drouguy izclad, bouti u rousscie ne mogé, tb. bouti mogé cyto loucya, ta tó ne bõdé pitomuy zvõcotvar. Zvõcotvar /tr̩ˈwɑtɪ/ e pituœm ta pro seredniopœudennozaxœdnorousscõ móuvõ. Pitomi zvõcotvari seoho slova nuinie sõty: /trɘ̞ˈwɑtɪ ( ~ trɨˈwɑtɪ)/, /trɯˈwɑtɪ, trɤˈwɑtɪ/ ta /tɘrˈwɑtɪ/ ; /trow/ bui moglo bouti lixye pœd nagolosomy u rousscie.
Також це цікавить. Але це треба до обговорення слів закинути, а не до словотвірні питання.
Не чуже. Ось допис Олисія:
https://www.facebook.com/groups/alter.movoznavstvo/permalink/1955643877915086/
«Тривалий, тривати» питоме чи полонізм? Питомою була б форма «тровати» чи «трвати»?
Також це цікавить. Але це треба до обговорення слів закинути, а не до словотвірні питання.
Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…
Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?
Слова з цими суфіксами іншомовного походження, тому вони зникнуть при заміні іншомовних слів питомими.
Прибрати можливість уподоблювати свої же переклади
Не вистачає кромих гілок, де можна було б додати: “нове вигадане слово на розсуд”, “для слів, що мають сумнівну/неправильну твору, до прикладу: Бог, що має бути Біг (але певні гісторичні події вплинули на це)”
Мати посилання на словники в самому сайті
Ви самі кілька слів з -онім перекладали по-різному?
Cde?
Це карма 🤭🤭🙃
Proschõ yzterti cògynõ storœuncõ tvoryenõ Yaroslavomy Mõdrovomy na ‹•онім›.
А що це взагалі за дискримінація? Тобто, якщо інші додають, то хай буде. Якщо я додав, то “yzterti cògynõ storœuncõ”?
🧐🤦♂️🤦🏿♂️🤦🏻♂️🤦🏼♂️🤦🏽♂️🤦🏾♂️🤦♀️🤦🏻♀️🤦🏼♀️🤦🏽♀️🤦🏾♀️🤦🏿♀️
Тут залишу слова з -онім, які треба перекласти:
Ідеонім —
Культуронім —
Артіонім —
Імажонім —
Музиконім — музичень
Сценонім —
Фільмонім —
Бібліонім — книжень
Белетристиконім —
Публіцистиконім —
Логосонім —
Гемеронім —
Газетонім — часописень
Радіонім —
Телевізіонім —
Геортонім — святень
Поетонім —
Вітопоетонім —
Абіонім —
Хрононім — часень
Періодонім —
Фактонім —
Катастрофонім —
Антропозоонім —
Еклезіонім —
Емпоронім —
Прагматонім —
Ейтанім —
Анемонім —
Афанім —
Годонім —
Кенаанім —
Поліонім —
Парорлононім —
Фіктонім —
Фірмонім —
Вісконім —
Фалеронім —
Proschõ yzterti cògynõ storœuncõ tvoryenõ Yaroslavomy Mõdrovomy na ‹•онім›. Pro usie slova na “•onym” (gr. •ώνυμο) stané riesti yno teaclo slovo pravie pro sesiõ (drougõ) ceasty. Çielcomy ocivisto, Y. Mõdróu Mõdróu ne tvority storœuncõ za storœncoiõ slova na ‹-онім› inacye négy nadouti cœilcœsty dodanuix slœu na pereclad. Coli bui cògyno slovo iz “-onym” boulo treba i prauda pereclasti rœzno, vidieli buismo œd yeoho rœznui perecladui slœu na “-onym”, ale œun cògyno slovo perecladé iz ‹-ень›, cyto lixy potverdity mœy zàmeut.
Te same cini i iz slovami na ‹-фобія›, tomou i tœi storœuncui e treba yzterti a tvoriti odinõ lixye storœuncõ pro pereclad ‹-фобія, a ne ocremõ storœuncõ pro “arachnophobia”, ocremõ pro “hudrophobia”, ocremõ pro “agoraphobia” tc.
Сута дурня 🤦♂️
Досить істерик.
Про яке одне слово може йти мова, якщо Ви самі кілька слів з -онім перекладали по-різному? Ваші недолугі намагання скрізь плодити дурні кальки ні до чого хорошого не приводять.
До речі, Ви так і не спромоглися перекласти:
Онім, -онім, -онімія, -оніміка, оніміст тощо. Зате вереску, гонору…
Пи. Си. Та я саме й додаю/намагаюсь додавати сторінку за сторінкою, бо інакше виходить дурня. Щоб було видно структуру, взаємність цих слів, а не ліпиво навмання.
Чи варто переглянути слово крона-грошова одиниця? Krone, скор. Kr, фр. couronne) — загальна назва ряду західноєвропейських монет, а також грошова одиниця багатьох країн.
Маю побоювання ,що міна з кроною набула завдяки полякам з їх неповноголоссям . В той же час - чехів Koruna ,фр. couronne, дан. krone,нім.Krone
Пане Єлисію, чи є зв’язок між “труд” та “трутити”?
Падло,падлюка,западлу,западло…
Ці слова могли утворитися під впливом ляхів ?
Етимологія “падло” перекидує до
*па́сти «упасти, звалитися»
псл. pasti (‹ *padti), padati; *
-Дло є наростком західних слов’ян як їдло,стругадло,сідло,кусадло,бидло…
Чи варто це перекладати ,бо точної етимології не знайшов
Було б добре кінець кінцем очистити сторінку “лгбт”. Мерзеннішої сторінки на Словотворі, гадаю, годі найти.
Привіт. За місяць у нас чергова річниця – можемо ще раз зібратися на відеодзвінок. Здається минулого разу було доволі мило. Можна тут запропонувати якісь теми для обговорення, після того, як заново одне одному розповімо хто ми, звідки і чому тут.
Вражає!
О, вітаю, пане Леве! Здоров’я!
Дякую, я тепер чую побажання здоров’я чи не щодня 😅
Вилучено усе зайве, усім дякую 🙏
Є, дурниці вилучено ✅
О, вітаю, пане Леве! Здоров’я!
Є, дурниці вилучено ✅
Зроблено ✅
Та ні, «осуарій» та «паломник» — не бачу таких видалених слів за останні 5 років
Розумію, не завже(😁) це ставалося, проте ж могло та й сталося
Ждати могло не стати жати, бо просто таке слово вже є
??
‹Ждати› — »prosto tacoe slovo ouge e.« ‹Дощ› — »mynie lioubieychiy tvar ‹діж› nuinie.« Tb. ‹ждати› “sẽ stalo”, a ‹дощ› “sẽ ne stalo”?? Ta i œdcui’ste vuicopali tvar ‹діж›? Yeoho nicde néyma, ta i bouti’mou nie ceomou, atge ‹o› e tou *u a ne *o.
Se slovo e œd pracorene *duzg-y- (pro bœilche vidjte SISM V, 195—197: *dъždžь), cde *zg+y => /ʒd͡ʒ/ ~ /ʒ̻t͡ʃ/ = [ʃt͡ʃ]. Pri cémy u rousscœy móuvie /ʃt͡ʃ/ ← *zg-y- e poyasniti cerez rodjay zvõcovuivoyou *zg sama: viedomo cyto u rousccœy móuvie *g zagalomy stauchi /ɣ̞/, u sòcetainnhie *zg sta /z̻k/ (a ne /zɣ̞/), porœunayte: *orz-ga → /ˈrɒz̻kɑ/ ‹ròzca›, /ˈrʏz̻kɑ/, œdcui i ‹rœzcian› /rʏʒ̻t͡ʃan/ (‹ріжчан[ий], ріщан[ий], рÿжчан[ый], рÿшан[ый], рвежчан[и], рвещан[и]), *menzga → /ˈmjɑz̻kɑ, ˈmɲaz̻kɐ, ˈmɲi̯͡ez̻kɐ, mez̻ˈkɑ/ ‹meazca› (м’я́зка, мня́зка, мньи́зка, мезка́), *brūzg- → /brɘ̞z̻k-/ ‹bruizcui, bruizcati›, *mozg- → /mʷoz̻k-, myz̻k-/ i dalieye pac /mʷozɔk/ u ‹mœuzoc ( ← drous. ‹mœzcu / мѡзкъ›), ‹mozcouati, mœzcouati›. Tac samo *zg+y sta */z̻k+ʲ/ → /ʒ̻t͡ʃ/ i u ‹dòzcy› /dɔʒt͡ʃ/. A yac porõcy e zvœuncuy sõgolosen iz glouxuimy — /ʒt͡ʃ/, to se da dvotvar: iz /ʒt͡ʃ/ → [ʃt͡ʃ], i /ʒt͡ʃ/ → [ʒd͡ʒ].
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
Я розумію дождь → дождж↓дошч (як бджола/пчола)→ діж/діш
Але цікава ява “р” доршч/ждж/ш/ж
Проте й слів де “р” у подібних місцях достатньо, така випадковість теж логічна
Хм борщ теж може стати борш
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?Inose, o yacax slovax iz ‹жд› móuvite? ‹Ждати› — ‹жати›??
Розумію, не завже(😁) це ставалося, проте ж могло та й сталося
Ждати могло не стати жати, бо просто таке слово вже є
Мені любіший твар діж нині
В словнику є дож
U tie slœuniçie e i ‹доршч / дорщ›, i ‹дождж›, i ‹дищ›, ta Vui ceomousi gadayete lixye ‹дож›.
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?
Inose, o yacax slovax iz ‹жд› móuvite? ‹Ждати› — ‹жати›??
Дошч (дождь) насправді має бути діж Як і подібні слова зі жд
Чому ?
