Останні події

> Cto puitaié?

Я питаю… Не розумію 😅

Варязький, ляцький. Ту віді нема підстав про довження.

Козаццький ← козак + -ьськ
Лясський ← лях + -ьскъ
Ляццький ← ляд + -ьскъ
Русський ← Русь + -ьскъ
Запоріззький ← Запоріжжя + -ьскъ
Варяззький ← варяг + -ьскъ

14 листопада

Вільмишанове сподарство, приступний чи доступний? У старих словницях приступність давали першою яко переклад моск. “доступность”. Нині ж - навпаки. Чи доцільна така зміна?

https://slovotvir.org.ua/users/druha-put
Як щодо шимпанез, оташ, отеля, Джесь?

Може бути таке, що кінцеве е в н. в. жіночого та чоловічого стає а. Наприклад аташе стає аташа, шимпанзе стає шимпанза, ательє стає ателля. 

Кінцеве -и (напр. ягел. -y, -ie) зависло од роду стає або -я (-а по шиплячих) або ий (ч. р.). Наприклад Jessy стає Джеся або Джесий. 

нема(є)

Олисій колись писав, що “немає” це надпоправа, а “нема” йде з “не йма”

Ще якось “варіанти написання” впорядкувати б. Точно проглянути словники, як ще пишуть; ще чи є дуже близькі синоніми. Якщо є якісь орфограми, відомі у двох варіантах (грецьке ф-т, чужі іа-ія) — майже одразу можна додати. Але з другого боку, там, для прикметників мабуть не треба усі роди й прислівник — вважаю, що люди все-таки поки набирають слово, дивляться, що висвічує в процесі, тому не треба те, що відрізняється тільки кінцем, мабуть

І не тільки словники, якось пошукати, які варіанти є, для англіцизмів можна оригінал теж подати

А щодо єкспансиї -ові/-еві майже всюди в чоловічому родові? 

Та ви що! 😀 Добре, що сказали. Мабуть, треба нову гілку для словників для прикладів в інших мовах - наче приклади в інших мовах існують заради прикладів в інших мовах 🫩🤦🏻‍♂️

Сарказм оцінив, але ж ви розумієте, що я мав на увазі. З таким успіхом можна додавати всі слов’янські словники, це перевантажить гілку обговорення і цінні ресурси будуть губитися. Якщо є цікаві словотворення у болгарській мові, то їх краще одразу додавати у відповідники біля відповідних слів. Або ж можете створити гілку зі слов’янськими словниками, а саму гілку назвати “словотворення інших слов’янських мов та його вплив на українське словотворення / його зв’язок з українським словотворенням”, де окрім додавання слов’янських словників, з яких можна взяти ідею для форми українського відповідника, буде можливість обговорити та виділити особливості словотворення, які можна впровадити і у нас.

А ще подекуди -тися можемо замінити на -їти (-ѣти) 

Нема, співа, робе, возе - так я пишу, як і речу. 

І знову ви на мене нажалїєтеся, що я до вас придираюся, а таки:

  1. “Настанова не з дописува-ння”, а “настанова, як дописувати”. 
  2. “розроблена мною” - москалська конструкцїя пасиву, украйинська мова такого пасиву не ма. 
  3. так само із тим “не перекладаються”. Фе, яка гидота, аж нуде! 

А не підкажете, де можна почитать про зайві -ться? Бо давно вже за це чув, та конкретики так і не знайшов

Так, про джерела просто пропозиція

Іще я геть, категорично не згідний із тим, щоб розбирати многозначні слова на різні знаки й потім кажний із них перекладать. 

Так ви можете бути і не згодні, тільки ж які у Вас аргументи? Я кажу, що якщо для слова портфель шукати один єдиний варіянт - як у значенні сумки, так і в контексті фінансів - то укрмова стане схожа на вашу мову, другопут. От і все. Тому що це - два різних значення. І укрмова як раз і є багатою синонімічним рядом (!), коли одне і те саме слово перекладається декількома залежно від контексту, наприклад: рос. звезда відповідає укр. зірка, укр. звізда (у різдвяному вертепі).

І знову ви на мене нажалїєтеся, що я до вас придираюся, а таки:

Приємно, що ви це зрозуміли. Мабуть зрозумієте і мої вам відповіді

  1. “Настанова не з дописува-ння”, а “настанова, як дописувати”. 

https://goroh.pp.ua/Фразеологія/настанова - настанова з/щодо екплуатування
https://dbn.co.ua/load/book/nastanova_z_viznachennja_vartosti_budivnictva/64-1-0-1964 - настанова з визначення

  1. “розроблена мною” - москалська конструкцїя пасиву, украйинська мова такого пасиву не ма. 

*немає, нема - розм. стиль

  1. так само із тим “не перекладаються”. Фе, яка гидота, аж нуде! 

Тримайтесь міцно за унітаз тоді! 

Іще я геть, категорично не згідний із тим, щоб розбирати многозначні слова на різні знаки й потім кажний із них перекладать. 

 Я там шукаю слова до перекладу в контексті, а не зразки мови. Тим більше, судячи зі скріна, там ЗМІ (вже важливо) цитує щось давнє, а там не “словотвірна” мова, шок

І ще, чого це ми не будемо перекладати свої назви, коли много з них ми черпали прямо з москалської мови? А ще оте закінчіння -ія. 

І знову ви на мене нажалїєтеся, що я до вас придираюся, а таки:

  1. “Настанова не з дописува-ння”, а “настанова, як дописувати”. 
  2. “розроблена мною” - москалська конструкцїя пасиву, украйинська мова такого пасиву не ма. 
  3. так само із тим “не перекладаються”. Фе, яка гидота, аж нуде! 

@Римидолов Вертислово це Ви пропонуєте додати до правил чи це просто зауваження?
До речі, я знайшов пол-англ, хорв-англ, словац-англ, і ч-англ. словники у себе на компʼютері, тому це тепер не проблема. Окремо звертаю увагу на притомність зазначених Вами джерел:

Паляниця.апп скріншот

Гугл транслейт ⬇️
Гугл транслейт укр. скріншот

А ще бажано джерела до всього наводити (визначення, походження, цитати). Цитат хоча б три з різними контекстами, ну або хоча б одну, але справжню звідкись. Я використовую ГРАК і Паляниця.Апп, щоб шукати, ще Чтивом трохи, поки воно було. Якщо замало прикладів навіть у Гуглі — ймовірно, цього слова й не треба

Ця гілка все-таки про словники, де можна знайти не поширені українські відповідники до якихось слів, а не словники заради словників

Та ви що! 😀 Добре, що сказали. Мабуть, треба нову гілку для словників для прикладів в інших мовах - наче приклади в інших мовах існують заради прикладів в інших мовах 🫩🤦🏻‍♂️

Самі запросили відгукнутися

Це точно.

Самі запросили відгукнутися

Болгарсько-український словник, якщо комусь потрібно звірити переклади в Інтернеті:
https://lib.in.ua/153255-bolgarsko-ukrainskyj-slovnyk/download. Київ, Наукова Думка, 1988.

Болгарський такого року вже зайвий, якщо там немає «незвичних» слів. Ця гілка все-таки про словники, де можна знайти не поширені українські відповідники до якихось слів, а не словники заради словників

І я не хочу більше з Вами про це говорити. Я написав те, що давно крутилось в голові, і витратив на це минулий вечір. Приходите ви і “возникаете” - мов “усе чудово працює, нащо ти козак оце тут бздуру свою написав, іди відпочивай, а й інших поважай, час наш не марнуй”. Ну якщо ви це називаєте повагою - а може ще коментарі у стилі репетитора чи т. зв. пʼятикопієчництво - тоді не хвилюйтесь, це ми можемо добре!

Я дав вам джерело

Дайте посилання, де Ви дивитесь, не завантажуючи djvu-файли. Хоча як уже і було сказано, правило би ці слова не викреслювало, бо в активний ужиток вони увійшли пізніше. Але якщо Вам так не йметься, можна сформулювати по-іншому. На мій погляд 1798 р. дуже конкретно.

Знову ж, як це визначити?

Знову ж таки, ви щось пропонуєте, чи просто критикуєте.

За значення взагалі не зрозумів. Я не проти багатозначчя самого слова - що Ви читаєте, я ніяк не зрозумію; я сказав, що значення має бути подане одне за раз, по суті - повторив уже наявне правило осідку. 🤷🏻‍♂️

 Слово “батарея” - так, можна замінити. В чому проблема? 🤷🏻‍♂️
 

@Римидолов Вертислово про що Ви говорите? Суть вашого спічу яка? Місцевого козака до біса? Чи до біса правила, анархія - мати порядку? Перекладайте зі словниками - будь ласка я навіть додав 4 посилання за останній місяць в Засобах для Словотворців. ШІ перекладає ок і дає контекст, а GT - то взагалі минуле десятиліття. Час свій можете марнувати лише ви самі - з огляду на ваш попередній нік. 

 літіум-іонні батареї - вони і в Україні такі

Батарея чуже слово, ще й поширене, можна замінити. Якщо ви не так ставили, тоді взагалі неясно, нащо межі вигадувати, нашого має бути якнайбільше

 Обійтися, просто правилам потрібно слідувати

Більше того, різне багатозначчя дуже важливе для красивої й повноцінної мови. Наприклад, дивись переклад “рука” до слова “влада”

 коли слово стало відомим усім

Знову ж, як це визначити? От зараз воно всім відоме? Навіть зараз скоріше ні, не “народне”. Але як показує приклад з директором, на вайби орієнтуватися не треба 

Я дав вам джерело на те, що “дирекція” точно раніше. Бачив, що російською пишуть, що “директор” позичили десь до початку 18 ст., в нас десь так саме виходить. Англійською кінець 15 ст., а взагалі латина 

Я не хочу навіть автоматичний переклад типу Google Translate давати, бо він не такий точний, а ви взагалі галюцинаційний слоп пропонуєте хах. До речі, будь ласка, ніколи нічого згенерованого не вставляйте на цьому сайті, не марнуйте наш час й поважайте учасників

Болгарсько-український словник, якщо комусь потрібно звірити переклади в Інтернеті:
https://lib.in.ua/153255-bolgarsko-ukrainskyj-slovnyk/download. Київ, Наукова Думка, 1988.

Дякую за відгук. Прошу писати по пунктам, щоб дискусія не розповзалася й трималася купи.

7.  Додайте собі в чатгпт цей перелік мов і перекладайте всі одразу. Так, якщо цікаві, то супер. Якщо інтернаціональні, все одно варто додати, щоб можна було порівняти інші підходи до перекладу.

6.  Обійтися, просто правилам потрібно слідувати.

1.  Ні, не погоджуюсь. Це взагалі маячня. Ви ще раз прочитайте, що написали. Словотвір має мати практичне значення, чи люди заходять сюди від нічого робити? Тоді мають бути рамки. 

2.  Я так питання не ставив, не вдавайтесь до маніпуляцій. Закон Ома, константа Больтцмана, літіум-іонні батареї - вони і в Україні такі. А вітчизняну науку та термінологію треба розвивати даючи назви новим поняттям, як-от діпстрайк.

3.  Як це так до Енеїди, коли незадовго до цього в Україні скасували гетьманство, а на чолі всіх навколишніх держав - імператори? Цього не може бути, тому під правило вони не підпадуть. Директора мабуть зʼявилися не раніше Буржуазної революції 1789 р. у Франції. Диспут - гарний аргумент, але якщо подумати, то навряд чи козаки у 18 ст. в Україні вживали слово диспут, хоча саме слово, згоден, давнє. Тому я би розглядав як диспут, так і дискусію, саме від дати запозичення, коли слово стало відомим усім. А це не буде раніше ніж 19 ст., а то і опісля, бо це ще з рівнем освіти повʼязане. Таким чином ці два слова не будуть обмежені цим правилом і підлягатимуть перекладу. 

Перекладаємо ВСЕ. Точніше пробуємо, а вживає хто як хоче, та й пробує перекласти теж, пояснюючи свою думку, якщо хоче. Просто до давніх запозичень усі ті самі питання — от, наприклад, чому ви гадаєте, що українська мова не годиться для математики чи фізики? Для комп’ютерних наук ж тоді теж, само собою? Прояснення термінів і розвиток мови така ж мета тут, як і зі сучасними

І як визначити рік, коли позичене слово? Давні словники дуже обмежені, не кажучи про корпуси, яких мабуть і нема. Звично більш-менш хороша гадка є, але це все не так просто, особливо коли межу вводите. “Президент” чи “директор”, наприклад, легко можуть бути позичені до “Енеїди” (не набагато, та раніше), але ясно, що в Котлярського їх і бути не може (а от в Шевченка в листах є; ЕСУМ ще підказує, що “дирекція” точно раніше за 1798) — ну й чому їх перекладати не можна не знаю. Або от “диспут” — точно класичний термін, точно раніше, але хіба таке незамінне?

Приклади в інших мовах ще треба знайти, і якось так, щоб бути в них впевненим (Вікіпедія спрацьовує, але не завжди ж є). Крім того, вони цікаві тільки коли вони свої або хоча б щось інше, а не повтор того самого інтернаціоналізму, тому будь-який “як мінімум” це дурня

Ну а про окремі значення можна довго сперечатися; якщо не геть різні, краще разом подати, бо тільки марно множитися все буде, та й такі схожі з одного розвинулись, в нас теж можуть. Точніше, без такої й не тільки багатозначності якраз не обійтися 

7 листопада

Клас. Мені подобається, коли ми відновлюємо своє. Тим паче, в цих шрифтах наші традиції.
Я завантажив Ruthenia Rada, Kyiv Region і тепер от Zakon додав. Закон правильно зробили, з нюансними відмінностями, тож прочитати без труднощів усі зможуть. Ruthenia - дуже гарний, але тяжкий для сприйняття ненатренованому оку. Тому для старта Закон саме в яблучко! 😃

Ця настанова розроблена мною як пропозиція до затвердження впорядниками осідку. Вона має на меті систематизувати додавання слів під один стандарт - і запобігти зайвим дискусіям щодо (а) доцільності слова та (б) правильності оформлення сторінки. Результат:

(1) прозорість щодо порушення чи дотримання правил, усунення невизначеності;
(2) зменшення потенціалу для конфліктів, марнослівʼя, деструктивної поведінки.

Запрошую всіх активних користувачів ознайомитися з настановами та поясненнями до деяких з них нижче, а також додати свій обґрунтований, конструктивний відгук, якщо він є.

  1. Власні назви, такі як назви міст та країн, не перекладаються.

  2. Міжнародно гармонізовані академічні терміни, такі як назви фізичних констант, хімічних елементів і математичних рівнянь, а також одиниць вимірювання, не перекладаються.

  3. Слова, що були запозичені старою українською мовою до 1798 р., не перекладаються.

  4. Слово, що подається до перекладу, має бути записано кирилицею з використанням лише наявних в українській абетці букв.

  5. Якщо слово не має визначеної орфографії, бо є чи то лише розмовним (“Льоша”) або запозичено нещодавно (“волбокс”), допустимо записати його у вихідному форматі, тобто “Лёша”, “wallbox”.

  6. Значення слова має бути достатньо вузьким, інакше переклади відповідатимуть різним значенням слова.

  7. Приклади в інших мовах у загальному випадку мають містити слова щонайменше з: англ. + нім. / фр. + 2 словʼянських мов. Найцікавіші з них: пол., ч. / словац., хорв. / серб., болг., рос.

  8. До схожих слів слід додати (1) спільнокореневі, (2) складові дописаного слова, (3) інші значення цього слова, (4) інші слова в схожому значенні (синонімічні запозичення), (5) слова з однієї множини значень.


Зауваження до настанов:

(1) Філософія така: кожного разу, коли ми чомусь кажемо “так”, іншому кажемо “ні”. Безліч сторінок на Словотворі не мають доладного перекладу. Вони - безкрайня нива креативу, що чекає на свого хлібороба. Подавати до перекладу замість цього Вавилон або Русь - безглуздо, бо жодної справжньої потреби в цьому немає. Це власні, а не загальні назви.

(2) Безглуздо тому що (а) відкриттями вчених, названими на їхню честь користуються все людство й ми теж, (б) жодний посередній українець не тримав у руках резерфордія, отже практичне значення будь-якого перекладу близьке до нуля, і (в) ця лексика характерна для вузького кола людей, де використання загально прийнятих наукових стандартів сприяє посуненню уперед вітчизняної науки і аж ніяк не принижує чи не применшує її.

(3) Вони або вже добре прижились і українізувалися за понад 200 років, або вийшли з ужитку.

(6) Приклад неточно поданого значення: https://slovotvir.org.ua/words/tusovka. Хтось перекладає у смислі вечірки (“гульки”), хтось у смислі компанії (“гурт”). Результат - згаяний час в обговоренні доцільності того чи іншого перекладу, де причини - кожний зрозумів значення по-своєму - можна було б уникнути.

(7) Таким чином можна буде дуже просто запобігти заміщенню однієї кальки іншою чи, навпаки, придумати хороший новотвір, спираючись або надихаючись варіянтами в інших мовах, залежно від доцільності.

(8) Приклад 1: хайп. Додано хайпувати, можна додати ще: хайповий.
Приклад 2: фінтех. Необхідно додати складові фінанси, технологія.
Приклад 3: кондиціонер. Додано: кондиціонер для волосся, кондиціонер для білизни.
Приклад 4: прикол. Додано слово жарт. Можна додати ще анекдот, кпини, шутка, тощо.
Приклад 5: брас. Додано слова кроль, батерфляй.

6 листопада

Про Закон? Гарно й ніби прочитно, хоча я все ще не зовсім розумію оцих поривань про наш особливий шрифт (утім звісно те, що в законах прописують Times New Roman, який взагалі-то не вільний, теж заковика)

Так, про нього. Спасибі за відповідь

6 листопада

Про Закон? Гарно й ніби прочитно, хоча я все ще не зовсім розумію оцих поривань про наш особливий шрифт (утім звісно те, що в законах прописують Times New Roman, який взагалі-то не вільний, теж заковика)

6 листопада

Що думаєте про новий шрифт?

Так, слід вилучити цих ботів