Святосö ,а нащо ? Чи є в цьому якийсь смисл?
Хто хоче аби знали поставе “+”
Дехто нехоче бути звідомим .
Прошу злучити “сканування” та “scanning”.
Було би непогано могти побачити, хто вподобав твоє слово
чхоч | Kuľturnyj aborihen | 12 вересня 2025
Вилучте будь ласка
https://slovotvir.org.ua/words/tserkovnoslov-yanska-mova
Моя хиба та глумство.
Зроблено, тільки межа — 150 символів.
👍, додано обмеження — 8 перекладів на одне слово від 1 користувача.
З обома змінами рішуче згоден, спасибі! Можливо, слід буде пізніше подумати й про 7-6
Романе, почніть зі старих своїх перекладів. Залиште хоча б 8, а не 15-20 🤷♂️
Ну це може й система зробити
> Вибачте, що не в тій нитці, але це хоча б розділ “Розробка словотвору”. Я розумію, що на розробку потрібні час і сили. Якби в мене в самого не було скрутне становище з грішми, я б платив за якийсь “Slovotvir Premium” щомісяця, чи що, аби лише цей проєкт досяг своєї мети.
Краще перенесіть сюди https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/pobazhannia-ta-opys-yikh-vtilennia, будь ласка
> зі польської
??
> п. znać що споріднене зі
> Укр. знати .
> Знатний =знацний.
>
Dourniça
+
Довідку могли би творити, та перво рішити, що й як там має бути писано, тобто визначити структуру й зміст
Звісно, в найкращому разі мої слова знову знехтують, та все ж.
Я вважаю, що таки треба подумати про щось таке. Може, я дуже вже прискіпуюся, та все ж твердо переконаний, що учасники Словотвору повинні знати основи. Я не кажу, що кожен повинен знати, що “походженнєвий(етимологічний) О здебільшого зазнав змін (суч. І) у новозакритих складах”, але хоча б “І – в закритому, О – в одкритому”. Цього не треба, по суті, знати, це закономірність багатьох таких слів, яку легко просто помітити.
https://slovotvir.org.ua/words/villa#t102602
Ну, не знаю, тест невеликий якийсь зробити абощо. Не кажучи вже про те, що (і це слушно зауважив той-таки добродій Єлисій) те, що ми тут робимо, передбачає рівень знань, глибший не тільки за середній і побутовий, а й за шкільний.
З іншого боку, можна було б спробувати подумати про те, щоб зробити якусь довідку, наприклад.
»Походить скоріш за все зі польської
п. znać що споріднене зі
Укр. знати .
Знатний =знацний.
Гадка ≠ 100% підтвердженню.«
Найпевніше походить з чеського ‹vzácný› чи прямо, а чи через лядську.
Чеське ж ‹vzácný› є творено од дієслова ‹vzít› “взяти” (< *uzymti), певно од основи дієприкметника *uzymt- ще за псл.-ої доби.
Туди ж и стар.-сл. ‹изѧщьнъ›, котре-но є творено не од ‹възѧти› (< *uzymti), але од ‹изѧти› (< *yzymti).
Руська форма була би *зячний (< узячний/изячний), та такої не є
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=зацний
ЗАЦНИЙ, -а, -е, діал. Значний, гідний поваги, благородний.
Походить скоріш за все зі польської
п. znać що споріднене зі
Укр. знати .
Знатний =знацний.
Гадка ≠ 100% підтвердженню.
- Коли прикметник вжито є кілька разів у реченні, уперве він невизначен є, а далі див. 2 й 3
- Коли й іменник мав би бути невизначен, але ж визначеність йменника вкраїнська ніяк не вирізняєть.
- Напр. “я сми голоден” замість “я сми голодний”
Десь так?
Чи могло “зацний” утворитись на питомому тлі?
Там ще коменти ржака
💀
Там ще коменти ржака
збочено-кучерявий | Ярослав Мудров | 5 вересня 2025
-sk-/-zg-
псл. viskъ, паралельне до vizgъ;
звуконаслідувальне;
порівнюється з нвн. wiehern «іржати» від свн. wihen, wiehenen, wieheren, двн. wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn), герм. *hwi«галасувати, іржати», хет. vijāi- «кричати», а також лат. vītulor «радісно кричу, торжествую», дат. vie, англ. [wicker] «іржати» та ін., що зводяться, очевидно, до іє. *uоі-;
елемент -sk-вважається давнім інхоативним суфіксом;
“Бо”, “як”, “через те, що”.
“Як”? Дайте будь ласка приклад з цим словом, бо воно для мене ще чудніше звучить.
(А) як був мороз, то я зостався вдома” / А що був мороз, то я зостався вдома”.
Рупиво, та чи могли б подать ужиток у класиків? Щодо “а що”, то я не зострічав такого вжитку в класиці, тільки в значінні “сполучник для переходу до нової теми” і “вигуково-еспресивна сполука для вираження здивування, обурення, болю, докору; ой скільки”:
«А що ж до Сомка, то знаєте й самі, який він чоловік» (П. Куліш, “Чорна рада”)
«А що морда у кріпацтва була дуже й дуже скривлена, та ще з ошкиреними хижо вовчими зубами, на це ми маємо силу історичних фактів, які буквально оправдують картину, що змалював Марко Вовчок» (С. Єфремов, “Марко Вовчок”)
«Добре вам, бабуню, було тут жити на волі, а що я витерпіла за тим ученням!» (М. Вовчок, “Інститутка”)
Нецуразний можливо під впливом московитів, але цуразний гадаю,що від цуратися - цур + -зна цуризна/цурзна >цуразний/цуризний
https://slovotvir.org.ua/words/briazkaty-zbroieiu
Вилучіть та покарайте варивод
»Можливо, я потраплю в словотвірне пекло за це, проте висловлюю думку, що добродіям Романові та Ярославові треба помогти перестати кривлятися перекладами, відгуками та дописами на толоці, бо це вже перейшло межу смішного. Ну й вилучити, мабуть, усю ту нісенітницю, написану, скажімо, тут: …«
+
Оці всі написи морзянкою взагалі треба стерти геть, бо змісту несуть 0, а простору займають безмірно много
Можливо, я потраплю в словотвірне пекло за це, проте висловлюю думку, що добродіям Романові та Ярославові треба помогти перестати кривлятися перекладами, відгуками та дописами на толоці, бо це вже перейшло межу смішного. Ну й вилучити, мабуть, усю ту нісенітницю, написану, скажімо, тут: https://slovotvir.org.ua/toloka/vyluchennia-perekladiv/vyluchennia-durnyts/page-9
Чому так кажуть ?Чому негативний відтінок : “та він нецуразний якийсь ,що я можу з ним зробити?”
Луганщина, село,від батьків чув.
Нерозумію повної міри що воно значає .
Може знаєте?
-зна
-зна, яко в словах тризна, ѡтчизна, трутизна, який судячи зѡ слѡв виражає збѡрнѡсть та заразом часто засѡб.
Доповню ,що є слово цуразний
Походить від слова «цуратися» (тобто уникати, відсторонюватися, сторонитися когось чи чогось).
«Цуразний» відповідно означає той, що цурається; відлюдькуватий, непривітний, такий, що тримається осторонь».
https://slovotvir.org.ua/words/ekzo#t102063
https://slovotvir.org.ua/words/endo#t102062
https://slovotvir.org.ua/words/multyplikator#t102061
Такі дії вважаю умисним засміченням Словотвору
–l-llll111-ll-llll111ll-lllll111–l-lll-111-lll-ll-111–l-llll111-l—–l111ll-l–ll111ll-lllll111–l-llll111-l–ll-l111–l-llll111-l—l–111–l-llll111-l–llll111–l-lll-111-llllll-111–l-llll111-l––l-111–l-llll111-l–l-l-111ll-l–ll111ll-lllll111–l-llll111-l––l-111–l-llll111-l–l-l-111ll-lllll111–l-lll-111-lllll-l111–l-llll111-l–llll111–l-llll111-l—l-l111ll——
-нд’-
хи́ндя «трясця»
афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
Зміна дієслова на іменник(?)
https://slovotvir.org.ua/words/ekzo#t102063
https://slovotvir.org.ua/words/endo#t102062
https://slovotvir.org.ua/words/multyplikator#t102061
Такі дії вважаю умисним засміченням Словотвору
Досі не знаю, чому вам смішно з української географічної назви “Вілховісся”, але найголовніше вона сюди не годиться бо тут вгадувати нічого😄
Роман Роман2:
вивсот, вивсотування — 12 травня 2024
визріляльник — 24 квітня
водоруш — 7 червня 2023
єднизка — 20 липня 2025
зелопій — 4 січня 2025
квашмак — 9 березня 2024
крізьвисот, крізьвисотування — 16 травня 2024
межизля — 2 червня 2025
неможлука — 21 вересня 2024
перно, пернопис(ся) — 21 серпня 2024
платвощул, платвинощул — 21 листопада 2024
пособляч, способляч — 25 липня 2025
Володимир XIX Подолянин Часодармотрат:
білховісся, вілховісся — 30 жовтня 2024
вихідкова волоча — 22 липня 2024
двастосотразкіп, двастосотчикіп — 2 липня 2025
досимʼя — 23 серпня 2025
жована берестина — 24 березня 2023
місцезванка — 13 липня 2025
місцезваньва — 13 липня 2025
піснично — 20 липня 2025
сяк — 21 серпня
утомило — 23 серпня 2025
якщодоїзм — 12 квітня 2023
Мішка Просто-собі Мішка-Яненко:
себевхопка — 20 жовтня 2023
сраказде́ць — 4 лютого 2025
Kul’turnyj aborihen:
зірічка | 5 липня 2025
пердунець — 11 липня 2024
писця — 2 травня 2025
цикоцило — 9 липня 2025
Така думка з’являлася давно. Нещодавно її висловив добродій Єлисій: “Moya mœcy, ya buimy zaveu proviercõ viedomostiy yz tvaroslœuia u rousscœy ta naimniey zagalnuix u inchax slovianscuix ta euroupscuix móuvax mogti eati dieynõ ceasty u sei zasnovie. Sorom!
Cde‘ste vidieli tacuy cin slovotvorou u rousscœy móuvie? <…> Tchortœunia!” Мова була про інше, та суть чудово видно. Іноді користувачі показують не тільки незнання Мови й основ мовознавства, а й неготовність і невміння чути й сприймати докази, мислити логічно, порівнювати правильно. Ось приклади:
2. Перейдімо далі до невміння порівнювати й бачити схожість і різницю, логічні зв’язки та їх відсутність. https://slovotvir\.org\.ua/words/fudsherynh\#t100906\. “Фудшеринг — це масовий тренд, сенс якого зберігати їжу, допомагаючи компаніям і людям припинити утилізовувати їжу, а тим, хто її потребує – отримати її задарма.” Отже, фудшеринг -- роздаваННЯ їжі, “діління” нею; це перш за все процес, отже, слово на його позначення маж позначати дію, процес, діяльність. Що ж там?
“ділиїжа
Від ділитися їжею.
Питомий український словотвір. Порівн. зірвиголова, пірникоза, перекотиполе, пройдисвіт тощо
Нове слово, тому не може бути загальним для чогось”
Спершу я навів докази невідповідності такого слова, та користувач видалив слово з усіма протидоказами, додавши те саме знову (він нерідко так робив до обмеження на це). На щастя, добродій Володимир, спасибі йому, зберіг це (https://slovotvir.org.ua/toloka/obhovorennia-sliv/dilyizha)
““Зірвиголова”(хто?) – істота, людина. Пірникоза(хто?) – птах. Перекотиполе(що?) – рослина. Пройдисвіт(хто?) – істота, людина. Фудшеринг – діяльність, процес. В складних словах для позначення цього віддієслівний корінь повинен бути другим.”
Отже, “фудшеринг” – дія, діяльність, процес. У складних словах, які можуть означати дію, діяльність, процес, дієслівний корінь (корінь дієслова, що позначає саму дію) повинен бути другим. Біда, знову ж, не в тому, що користувач додав неправильно утворене слово (точніше, слово, яке не може мати такого значення вже за морфемікою), а в тому, що він, не зрозумівши доказів невідповідності слова, знехтував усі поясення, видаливши слово, щоб стерти їх, і додав заново. Узагалі це не ніяк не єдиний приклад нерозуміння користувачем того, що таке процес.
Іще приклад, хоча, може, не такий очевидний: https://slovotvir.org.ua/words/banalizatsiia#t100853
“обудення
Від будень, буденщина”
Пояснив під словом, завчасно знаючи марність цього: “Я написав би, що це неправильний словотвір, бо за розмітом /основа/+-ен-(наросток зі значенням “набуття/надавання стану”)+ня(подовження від j) мало би бути “обудНення”(від “будень) або “обудеННеННя”(від “буденний”), бо в “обудЕННЯ” кудись зникає або Н кореня, або ЕН за -ація, та це буде марно.”
Тобто правильно було б не “обудення”, а або “обудеННеННя” (робіння буденним), або “обудНЕННя”(робити буднем): у будь-якому слові, утвореному від “будень”, “ДЕН” буде коренем, отже, в слові *“обуДЕНня” ДЕН – корінь. Отже, -ення тут узятися вже нізвідки, а -ня, яке можна було би приплести, тут ні до чого. Але й ці докази знехтувано.
3. Знову про невміння порівняти й нерозуміння (як і все тут).
https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh#t80477,під
“<Яка ж дурня
Не дивно, що Ви досі не зрозуміли: -ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., “Бійня, різня, брехня, метушня тощо”>
Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо”
Останні слова – все в одну купу.
У слові “пеня” (чуже) Н – частина кореня. Хіба “пеня” – це дія? Щоб зрозуміти це, досить “пеня” замінити на “штраф”.
У слові “безодня” Н – частина кореня (від слова “дно”) перш за все. Хіба “безодня” – слово, що означає дію, діяльність, процес?
“Дурня”, “біднЯ”, “вовківня”, “чортівня” – наросток Н, що позначає збірність.
“Гарматня” й “більярдня” – -н(я) значить “приміщення (для чогось)”.
“Безсоння” – у цьому слові другий Н – подовження Н кореня (“сон”), із яким злився наросток j (безсоньє – безсоння, j злився з коренем).
Видно нерозуміння ба й не того, що “-ня” в словах не позначає дію/діяльність/процес, а того, що в цих словах Н у -ня має зовсім різне походження.
А це все – до слова “підкрижня”. Раніше таких слів було більше, зараз, на щастя, поменшало. Довго марно доводили, що “-ня може позначати опредметнену дію ТІЛЬКИ у віддієсслівних(!) іменниках, із коренем, що позначають цю дію. Наприкл., “Бійня, різня, брехня, метушня тощо””.
4. Знову про порівняння. https://slovotvir\.org\.ua/words/donatsiia\-krovi
“крівне,кровне
Результат субстантивації.
Порівн. комірне/житлове, минуле, майбутнє/прийдешнє”
Видно нерозуміння різниці між “комірне/житлове” і “минуле, майбутнє/прийдешнє” (а з порожнечі під словом видно, що користувач слово видалив і знову додав, щоб стерти протидокази). “Минуле”, “майбутнє” й “прийдешнє” утворені не просто од прикметників, а од дієприкметників, од дієслів. Початково це “те, що минуло”, “те, що має бути” і “те, що прийде” відповідно.
Щодо “комірне”/“житлове” (а також, якщо не помиляюся, “подушне”. Мені здається, ще кілька слів користувач навів в обговоренні до видалення): є в нашій Мові пласт таких слів (“подушне, комірне, чопове, возове, вступне, баришівне, бджолове” і под., https://r2u.org.ua/node/193) із загальним значенням приблизно “плата за/податок на щось”. Чи обмежується уйменикування (“субстантивація”) в Мові такими прикладами? Ні, звісно. Але обидва випадки тут можуть згодитися хіба як доказ уйменикування, не більше. Перші слова, оддієслівні загалом, тут ні до чого, бо немає дієслова. За другим прикладом (“комірне”/“житлове”, (“подушне, комірне, чопове, возове, вступне, баришівне, бджолове”) вийде, що “кро(і)вне” – це “плата за кров” або “податок на кров”.
5. Але найгірше тут не це.
Тут також видно щонайменше одне (а моя особиста упереджена думка – все разом):
а) нерозуміння того, що таке процес (а також діяльність, опредметнена дія);
б) нерозуміння того, що “донація” – це процес;
в) як наслідок б) , нерозуміння того, що відповідник слова “донація” також має позначати процес (або ж треба довести, що це не обов’язково);
г) нерозуміння того, що “кро(і)вне” не позначає й не може позначати процес.
Інколи виникає така думка: ну, не можна настільки не розуміти очевидних речей (і тоді це просто тролінг, діло осудне).
Був іще явний приклад нерозуміння того, що таке процес.
Загалом прикладів такого от багато.
Але найгірше, як я не раз уже сказав, не незнання. І не нерозуміння (хоча тут уже можуть виникнути деякі питання, долічуючи призначення спільноти). Найгірше – повне нехтування доказів і вперте додавання неможливого, невідповідного, недоречного, незважаючи на численні пояснення. Був іще один жахливий приклад, знайду – додам (тут). Особисто я вважаю, слід би подумати про якесь перевіряння знань, спроможності розуміти абощо. А за чи то тролінг, чи то вперте додавання цього “неможливого, невідповідного, недоречного, незважаючи на численні пояснення”, особисто я вважаю, можна й попередження дати, не як “покарання”, але як запобіжний захід для чистоти спільноти.
Хто що думає про все таке, добродії учасники, у загальному випадку?
» -лядь?/-дь?-ядь?«
По губних є ‹-лядь›, а гинде ‹-ядь›
-лядь?/-дь?-ядь?
стро́млядь «крутий берег, схил гори»
стре́м’я «круте урвище, провалля; швидка, бурхлива течія»
псл. *str̥mъ «крутий», stromъ «тс.», stremę «крутизна», stremiti «направляти»;
очевидно, споріднене з гол. stram «жорсткий», н. stramm «тугий, жорсткий», гр. στερέμνιος «жорсткий, міцний», які зводяться до іє. *ster- «твердий, жорсткий, тугий, закляклий
-ура
Бздура
Від
псл. *bьzděti ‹*pьzděti;
споріднене з лит. bezdetі «випускати гази», лтс. bezdêt, гр. βδετίν (‹*bzdein), лат. pedēre, нвн. fisten «тс.», можливо, також з дінд. bhasád «зад», bastáḥ «цап» (первісно «смердюх»);
вважається індоєвропейським утворенням від звуконаслідувального кореня *bz-/*ps- або bhes-.— Фасмер І 163
Це прикметник, може й наше, але в іншім значенні
-gъ / -г
четве́р «четвертий день тижня, що настає після середи» (род. в. четверга́)
псл. [*četvr̥gъ], похідне від основи порядкового числівника *četvr̥-tъ(jь);
форму виводили також від *četvr̥tъkъ (Булич ИОРЯС 9/3, 426; Шахматов ИОРЯС 7/1, 306), але стародавність утворення з -gъ засвідчує лит. ketvérgis «чотирирічний», [ketvérgė] «двадцятикопійкова монета» (власне «чотири п’ятачка»);
Зміна прикментика на іменник
Так ,але ліший начебто був ще за Русі .
Слово ліший походить від лісу .
Тому гадаю чи не оживити слово під сучасну українську?
Московське, “е” замість “і” вже свідчить про чужість.
Встрів що ліший то московське ,а лісовик то українське .
Щоправда лісовик виступає другим значенням https://pin.it/1wnMEJaOG
А ліший https://pin.it/NdhH2rFqj
Ярославе, чому ви почали про це саме тут?
Це навпаки непритомні виходить, а то часто бувають😄
Притомним людям не подобається цей цирк, у них пропадає бажання заходити на цей майданчик 🤷♂️🤦♂️
Хто (крім добродіїв Ярослава, Романа, Володимира, Путятина, Аборигена) є в переліку “притомних людей”?
Cyto se znacity?
З іншої планети, себто на іншій хвилі, ніж Ярослав Мудров чи Роман. Простіть, як образив, бо я не мав цього на меті. Дуже прошу навести ті приклади з невизначеними прикметниками.
Та я про коментарі. Один пише якийсь незрозумілою латинкою, другий відповідає якоюсь чи то морзянкою, чи ще чимось. Притомним людям не подобається цей цирк, у них пропадає бажання заходити на цей майданчик
Godie lgati. Moyõ pravipisy latiniçeiõ ròzoumieiõty, ròzoumieyete yõ Vui, RomanRoman, i cògen inchiy dieïvuy prispievatch (active contributor) tout. Xay iz rœznoiõ mieroiõ legcosti incoli, ta ròzoumieiõty, i Vui tacoge. Natómiesty, ‹11||111› ne ròzoumieié jadna osoba.
Ceiny do ‘pritomen’ osœb cislite sebe? Cde bui ni? Nou, a ya, otó, vidjõ dougye malõ cienõ Vachoho prispievagna pro sèy zasnoutoc. Cyto e Vach unésoc tou? Tvoriti po 10000 storœunoc na ‹•phobia› tc.? Ciniti blaznia iz ‘🤦’, ‘🤣’, ‘🤷’ i vergati porozdjni ceasto nepœdstaunenui ‘nemœgylivuy slovotvœr’ pœd prostirui inchix coristatchœu ròzvieristniti (to discredit) yix a tuimy dvignõti svoyõ, u tœmy, dosta nizycõ, dielnõ (practical) znacimœsty? Coli Vam lioubo, ogolosite yno slovo ne perecladno coli yeoho dodasty iniy, ale coli Vui dodaste, to e.
Znameinno, yac sered dieïvuix coristatchœu naigoucynieye goudeaty moyõ pravipisy tœi cto naibœilche zaxarastjaié Slovotvœr, a tó’ste Vui iz Romanomy ; iesce goriy e Mixyca Yanenco, ta pone (at least) œn mea ne cepaié. Tœi dieïvui coristatchi oge yix yacœsty prispievagna e tchoutna, xay ne iz prostertama rõcama priimaiõty moyõ pravopisy, ne poceatcouiõty sciouagne (hunt, bullying) na mea pro moyõ pravopisy. Roupliu sõuzteag, nie?
Ya iesce ne viemy ci malo i mojõ xuibiti inogdie, ta suviemy (am aware) oge’smi sered mèinchosti cto trimaié yacœsty seoho zasnoutca — ni Vui ni Roman u tœy mèinchosti nieste. Ya dodaiõ dougye malo porœunano iz Vami ci Romanomy, ta œd mene tou cògen mogé cerpati znacynui viedomosti. A œd Vas, cto piché ‘poprauno’ bóulgariçeiõ, sluivé nicy. Ya ouge ne mojõ dodati slova u pole prostirœu, a coli ne bõdõ mœugl pisati i izmiencui latiniçeiõ, to ne imõ mogti eati ceasty u seimy zasnoutcou het’. A bez mene, he i bez, pro nastoyõ, Miroslava B. (Bondarenca ci Bondarciouca? Probacyte, zaboul eimy) ròveiny yacosti seoho Zasnoutca striemco padé do ròveni lioubiteleu.
Просто Олисій є з иншойи манати.
Cyto se znacity?
Просто Олисій з іншої манати.
