"Ino dlya bulgarscui móuvui, de /ʃ͡t/ …"
"/ʃ͡t/" це помилка?
Ceomou bui tô?
Супра твару "гоголь" та "гогіль" є, віді, позірна, стаючи, з окрема, з опака тямлення явмене та, впять же, крива пійма "ікавізвм". Яко праве ймя явмени є дзвуколаджа прасл. *о перед слабома щнутома голоснома *u та *y, и, зябивши РОЗМАЇТИ дзвуки в руські мові — не лише [і], ба, й там, де мнимо є [і], часто є не [і]. Всі ти голосни дзвуки являть одино тякле дзвинимо, якому в чиннім письмі хибить окреме письмя, й тому віддавано є ти дзвуки письмями з найдища чинного письма, зависло від того, до котрого стрижнева дзвука дан дзвук лежить ближе, до [о] або до [і]. Низка тих дзвуків того дзвинима є доста велика, серед їх же: [y], [y̼], [ʲy], [ʲy̼], [y̜], [ɥ͡i], [ɥ͡iʷ], [ʷiʷ, ʷiᵝ], [ʷi], [iʷ, iᵝ], [i̹], [ʏ], [ʲʏ], [ʏ̜], [ʊ̯͡ɪʊ̯], [ɪᵝ, ɪʷ], [ɪ̹], [ʉ̯͡ɪ], [ʉ], [ʉ̜], [ʊ], [u̟], [u], [ʊ̯͡œ], [ʊ̯͡ɛᵝ, ʊ̯͡ɛʷ], [ʉ̯͡œ], [ʉ̯͡ɛᵝ, ʉ̯͡ɛʷ], [ʉ̯͡e], [ʊ̯͡ɵ], [ʊ̯͡o], [ʊ͡o̯], [u̯͡ɔ], [u̯͡o], [ʷo], [o], [o̝]. Декотри з тих дзвуків є ближено до стрижневого [і], й тякло, до письмене "і", а декотри до стрижневого [о], й тякло, до письмене "о", що тим ведеть до дзвукотонинорівнаття.
Доста часто дзвуки, що лежать ближе до стрижневого [о], бувають у ненаголошені складі, й писано я є часто з "о", з чого пак на письмі є не видко, чи за сим "о" є дзвуколаджа прасл. *о, або ні, відки пак може стати луден ураз, ни би дзвуколаджі там не'ма.
Крім ненаголошености складу, де, ге више писано, дзвуки тяклого дзвинима можуть близіти до стрижневого [о], є ще памятати вже первісно бі дві головні смузі ширення відогбання дзвуколаджі прасл. *о, си річ, "київсько-поліська" чи "черенно-північна(сіверна)" смуга та "галицька" (вільно кажучи) чи "південно-западна (йиррєлинська)" смуга, де в первій дзвуколаджу бі відогбано, вільно кажучи, двогуком шибу [uo], а в другій иногуком близьком до стрижнева [u] з творитвом стислости та напяття, де стислість и напяття ступавши пак иногук той става ближ до стрижневого [і]. Горірчене писане "о" в ненаголошені складі на місті прасл. *о, що перед слабома *u та *y підлеже дзвуколаджі, є передусім слід иногучення того самого двогука шибу [uo] в ненаголошені складі в руськах говірках черенно-сіверної смуги. Се дає ясувати, на пр., и писання з "о" в "од, од-", питиме в свою добу писателім Черни Руси та Вкраїни; такова писання жадном чином не мінять оже би, будь сим, дзвуколаджа була на тих земищах 'незнана" — се каже йно вже на тих земищах бі (та й доси є де) дзвуколаджу прасл. *о відгибано дзвуки ближчими до стрижневого [о], й оже ни для двогука шибу [uo], ни для вторинних від його йногуких дзвуків найближчих до стрижневого [о], різних ле від неладженого прасл. *о, в чиннім письмі руськи мови не'ма, тому й писано є просто "о".
Иноді "о" є досити на місті прасл. *о перед слабома *u та *y й у наголошеніх складіх. На пр., у своїм словниці Желехівський дає твар "гово́р" (І, 147); годі є мнити ту гето яку можебність черпежу з яки сусідні мови — лядська не знає тякла слова з двома "о", а вятська не знає твару "говор" з таком наголосом — на другий склад; та й узвернення Желехівського до Квітки-Всновяненка при тім тварі підпирає діть про черенське чи черенсько-(сіверсько-)-всхідне походження того твару, й за "о" на письмі є там прасл. *о певно ладжене, ле ладжене дзвуком ближчим до стрижневого [о] — иногука з двогука шибу [uo].
Ино деяки словники — головно наріч — дбають віддати йисти дзвуки, яко мога, користаючи з найдища чинного письма; тако, на пр., у своїм словниці Поліських говорів, Лисенко користає з "у͡о", "у͡е", "у͡і", "у͡и" за різни двогуки на місті ладжена прасл. *о, та скоро є двогук у яці слові слабший, або гето є там иногук, то й Лисенко ставить просто "о", даючи хибне враження про відсутність ладження. Инши же словники, що віддати йисти дзвуки в словах не мірять (ба, не всяк и нарічен словник то мірить), усе те розмаїття рівнає письменама "і" та "о". Стане глянути на "діл" та "дїл" у Желехівського, й "діл" та "діл" у СИРМ (ІІ, 89).
Ото й писане "Гоголь" не значить конешно відсутність ладження, але вже віді за другим "о" є крито вдин из сих відгинів: [ʊ̯͡ɵ], [ʊ̯͡o], [ʊ͡o̯], [u̯͡ɔ], [u̯͡o], [ʷo], [o], [o̝].
Pricladui iz givui rousscui móuvui:
Onixykevitiu, Slœuvnik govœuroc Bôycœuv:
вчісувати (I, 153) "чесати" — кісойку вч'ісуйуча
ричу́чий (II, 275) "який реве" — коро́ва мно́го ричу́ча, ма́ло̇ мо̇ло̇ка́ даю́ча
Напишу "майже ябідну" відсебеньку: особисто я (за весь час шо я на Словотворі) ще жодного разу так і не прочитав і не вчитався в те, шо цей дописувач написав/запропонував отими каракулями - при чому так само було навіть і тоді коли в мене ще зовсім не склалися такі упереджені та неприязні (як зараз) враження про цінності цього дописувача. Я просто-напросто не став себе мучити цими 'слеоувапісетеами', а зараз й тим паче. Очевидно ж, шо просування чужомовних символів в якості основних це шонайменше неповага до читача. І ніякі академічні верзощі з мільйонами транскрипцій цьому не є оправданням.
Я цілком погоджуюсь — не розумію як читати слова які написані N+1-им варіантом латинки. @"אלישע פרוש" Чи не могли б ви записувати слова кирилицею, а латинковий варіант перемістити в опис?
Словотвір створений перш за все для звичайних людей, які знають українську мову, щоб людина могла зайти на сторінку та зрозуміти що там написано.
"Англійське письмо не задає одну конкретну вимову…"
Та невже. Я писав про те, шо вимова англійського "youtube" є різною. Крім того, шо між Америкою, Британією, Австралією, так ше й у самій Америці й у британських островах і в інших місцях, де англійська мова є давно.
Зі Штатів частіше чув вимову з твердим, або трохи м'яким "t", хоча є й з африкатом [t͡ʃ], але не таким вираженим, як на бринатських островах. Там вимова частіше є з африкатом [t͡ʃ]. Принаймні, з того шо я чув. Може в Шотландії, в Ірландіях чи Вельсі є й свої дуже особливі вимови через уплив кельтських мов. Не суть.
І не суть в нашій гражданці. Може не правильно поставив саме питання. Суть не лише в записі, а в вимові. Я бачу те, шо хтось вимовляє це як /jutub/, хтось /jutʲʊb/, а подекуди взагалі як /jutʲ.jub/. Читаю поради, то кажуть /jutʲʊb/. Але чого питається? Відкіля воно? Краще передає вимову англійську? Та ні. Вимова буває різною в англійській, а в Штатах, звідки ця компанія родом, вимова часто є як /jutub/.
То виникає питання. Звідки м'якість? Чи потрібно м'якшати його в нашій вимові, чи ні? Я роблю наступний висновок:
- м'якість виникає там не в усіх говірках;
- м'якість там є наслідком англійської фонології; я не певен, шо саме є тому причиною, чи особливість голосної фонеми /u/, чи те, шо /t/ перед наголошеним складом отримує придих (aspiration) і переходить у [tʰ], але то є особливість англійської фонології; чи є зміст переносити це на українську вимову? Не думаю.
Tô e yod-coalescence. I znaieity tô i roussca: xodiõ, vidiõ, sidiõ, prosiõ, crõtiõ, vertiõ, xotiõ, xotie, pisiõ, pisie, pisiõty, pisiete, pisiemo, pisiexi, vẽziõ, vẽzie, vẽziete, vẽziõty, vẽziemo, vẽziexi, nasyu, nasya, nasye, vasyu, vasya, vasye, meidyu, lixye, nizye, uisye, crõtya, sadya …
"Англійське письмо не задає одну конкретну вимову…"
Та невже. Я писав про те, шо вимова англійського "youtube" є різною. Крім того, шо між Америкою, Британією, Австралією, так ше й у самій Америці й у британських островах і в інших місцях, де англійська мова є давно.
Зі Штатів частіше чув вимову з твердим, або трохи м'яким "t", хоча є й з африкатом [t͡ʃ], але не таким вираженим, як на бринатських островах. Там вимова частіше є з африкатом [t͡ʃ]. Принаймні, з того шо я чув. Може в Шотландії, в Ірландіях чи Вельсі є й свої дуже особливі вимови через уплив кельтських мов. Не суть.
І не суть в нашій гражданці. Може не правильно поставив саме питання. Суть не лише в записі, а в вимові. Я бачу те, шо хтось вимовляє це як /jutub/, хтось /jutʲʊb/, а подекуди взагалі як /jutʲ.jub/. Читаю поради, то кажуть /jutʲʊb/. Але чого питається? Відкіля воно? Краще передає вимову англійську? Та ні. Вимова буває різною в англійській, а в Штатах, звідки ця компанія родом, вимова часто є як /jutub/.
То виникає питання. Звідки м'якість? Чи потрібно м'якшати його в нашій вимові, чи ні? Я роблю наступний висновок:
Упевнений в тому, шо таки маємо писати саме "Ютуб".
Вимова там палаталізованого "t" це особливість англійської фонології, де перед голосною "u" (не питайте, який саме звук/звуки МФА воно позначає) приголосна "t" майже завжди переходить у м'яку "t", а звідти, в залежності від говору (зазвичай британські), переходить у [t͡ʃ]. Можете порівняти з вимовою таких слів, як "tube", "tune", "Tuesday", або при помірної швидкості вимови "I though you…", чи "shut your…". Те саме стається зі дзвінкою "d" перед тією же голосною, але тоді вона переходить у дзвінкий [d͡ʒ] (durable; duration; I need you). То є особливість англійської вимови тієї голосної. В українській я не бачу змісту це передавати на письмі м'яким знаком. Якшо там виникне десь м'якість у якісь говірці — чудово, але навмисно палаталізувати ту приголосну якось дивно, мені видається.
Про написання "ч", то взагалі дурницю я написав. Така вимова там похідна, вторинна, а по-друге, така вимова сама по собі виникне в українській мові, якшо писатимемо там "ть".
Писати "Ють'юб" то взагалі якесь гвалтування мови.
Тому роблю висновок: тре писати "Ютуб".
Англійське письмо не задає одну конкретну вимову, українське письмо чинне кирилицею задає. /jʊt͡ʃʊb/ є не єдина вимова Youtube в англійській. Вибір писання "ютуб" українською передбачає закріплення одної лише тої вимови /jutub/. А на підставі чого? Транслітерація?
Nevermind. Така сторінка ше досі є. Мені просто чогось спершу не показувало.
Даруйте.
Друзі, мені здається, чи сторінка для перекладу "штора/штори" зникла?
Можу закластися, шо така сторінка була. Я туди свій переклад був додав.
Я марю, чи цю сторінку дійсно видалили?
Упевнений в тому, шо таки маємо писати саме "Ютуб".
Вимова там палаталізованого "t" це особливість англійської фонології, де перед голосною "u" (не питайте, який саме звук/звуки МФА воно позначає) приголосна "t" майже завжди переходить у м'яку "t", а звідти, в залежності від говору (зазвичай британські), переходить у [t͡ʃ]. Можете порівняти з вимовою таких слів, як "tube", "tune", "Tuesday", або при помірної швидкості вимови "I though you…", чи "shut your…". Те саме стається зі дзвінкою "d" перед тією же голосною, але тоді вона переходить у дзвінкий [d͡ʒ] (durable; duration; I need you). То є особливість англійської вимови тієї голосної. В українській я не бачу змісту це передавати на письмі м'яким знаком. Якшо там виникне десь м'якість у якісь говірці — чудово, але навмисно палаталізувати ту приголосну якось дивно, мені видається.
Про написання "ч", то взагалі дурницю я написав. Така вимова там похідна, вторинна, а по-друге, така вимова сама по собі виникне в українській мові, якшо писатимемо там "ть".
Писати "Ють'юб" то взагалі якесь гвалтування мови.
Тому роблю висновок: тре писати "Ютуб".
Якщо реклама допоможе заробити володарям осідку зайву копійку
Якшо маєш зайву копійку, то візьми і дай. Якби льуди під час повстання Гідності слухали таких як ти й чекали на рекламу з неба, але не збирали по нитці з народу, то біда була б вже давно і ще більша чим зараз. Всякому хто має совість і хоч якусь клепку, зрозуміло шо допомога мусить бути по можливості завжди добровільна. Але ж - от ви й поспливали, грошожери! Зі своїми 'я не проти'. Зразу видно хто є хто.. і хто заради чого работаєт чи працьує. І то СКІЛЬКИ ж це було надутих зауважень про московські кальки.. Хоча очевидно шо грошовий папірець то і є трафаретна калька царів, московських чи яких там іще….. Навіть мені 'дісталося" про "ламати дрова" (запропоноване мною до 'епікфейл"), хоча й я тільки-но приєднався до на Словотвору..
Всі дійсно кращі, позитивніші та корисніші речі завжди створьуються зусиллями тих, хто наважується поєднати й примирити те, шо поєднати нелегко - льудина не в теоріях, а в справах знає шо таке боротьба і пошук компромісів. Доволі неважко помітити, шо ті хто, скажімо, "з головою в мистецтві" - рідко вміють програмувати чи розбиратися з технікою; і навпаки - льуди яким дуже цікава техніка, вони досить таки рідко беруться за, скажімо, мальування чи якісь жвавіші зайняття які потребують постійної фантазії. Я нічого не знаю про те як цей сайт розвивався і хто іще крім Лукома підтримують в ньому життя, але очевидно шо одна з неодмінних рис героїзму, крім приборкуваньня власних страхів, це - зробити шось ПЕРШИМ, бо як сказав хтось з греків: "Те шо вже сталося, те й дурень второпає". Судьачи по зньатим якцебу́лькам [скріншотам] гри morda, Луком мальувати таки пробував =) скажу й по собі: я наприклад дуже льубльу писати музику і інколи під настрій теж буває трошки мальую, проте в свій час я доволі немало приклав зусиль шоб збагнути шо ж то таке оте програмування, хоча воно мені так і не зайшло, і програмістом я не став (тепер вже розумію - на велике щастя..). Хто ж НЕ прагне до незалежнішого погльаду той навпаки приречений шукати легші (-не в кращому смислі цього слова) та нИнько́ваніші ['сиюминутніші'?..) вирішення проблем, тобто вгоджає чи змушений вгоджати комусь, наприклад.. 'волшебну зубну пасту', без якої ти, без сумніву, ніяк не проживеш щасливо.. словом - рекламу. Феномен Словотвору в українському просторі це гарне викльучення повязане з психологізмом того як живе народ - зокрема просто-напросто того шо комусь з народу з почуттям гумору і льубовю до слова - захотілося поєднати те, шо іще не поєднали інші, і от він - цей сайт. Того й не здивуюся якшо виявиться шо це все тримається до значної міри викльучно на власних зусиллях. А якшо на власних, то й допомагати (якшо вже допомагати) треба скоріш по-особистому чим якось іще.
Можна також налагодити вироблення одягу/речей зі знаком Словотвору чи найбільш вдалими словами і продавати через сайт.
Еге, продавати українські слова? :D Кого світ тільки не носить..
І соловейків продавати? Ото видно хто по клітках і в вязницьах 'шарить'..
Музикою та змістом українського слова мусить бути САМЕ СЛОВО. Воно самодостатьне. Так шо - не дочекаєтесь, псевдо-усміхнені псевдо-добродії. Спроби розфарбовувати прекрасне чи ЗАЙВЕ підносити його, нагадує безглузді спроби розфарбовувати живі квіти. Але ж декому тут видимо більше тра розфарбовувати гроші..
Що насамперед треба перекладати.
Слова, з суфіксами -ир-/-ір-, -инг/-інг, -ізм. Якщо не можна знайти питомий відповідник, то треба хоч замінити чужорідні суфікси.
Слова, де є кілька "р", окрім тих, що з префіксами роз-, про-, пра-, пере-, при-, бо наша мова тяжіє до уникнення кількох "р". Винятком, мабуть, може бути тільки екзотизм "харакірі" або релігійна термінологія.
Слова, де присутні "кшт, шт, пшт", які неприродньо звучать в українській мові.
Т. зв. "інтернаціоналізми", які були накинуті за часів " зближення мов".
Якщо ще щось згадаєте, що дико й неприродньо звучить в українській мові, пишіть.
Треба вилучати слова, написані латинкою. Треба залишати тільки слова, що написані кирилицею, в дужках можна хоч латинкою, хоч ієрогліфами, хоч клинописом.
Бо більшість людей просто не розуміє, що там написано.
Отака от різниця між українськими козаками та японськими підривними камі-кази(ка)ми, або й заодне мітолістами-теліпаторами в яких прийньато показувати пальці рогами - тобто показувати так звану 'КОЗУ' й махати нею та носити шкіряну косуху, чи банально з росіянськими кАзакАми. Того й навіть деякі 'вертепні традиції', які багато ким вважаютьсьа суто українськими, в мене особисто викликають сумніви та деякі питання - бо не дуже-то розумію нафіг взагалі ходити замість з зіркою-Сонцем, чи замість скакати й гратися на закладеному іграшковому деревяному конику, а - навпаки ходити й забавльатись з якоюсь головою кози на палиці.. як і розчепирьувати козою пальці, шо, як на мене, то - якось дуже не гармоніює з Щедриком, мелодією Женців (котрі) на горі жнуть, та іншою красою, хоча здавалося би - просто якась звичайна "коза' чи "коса'.. Воно й суржик часом далеко не завжди такий страшний як дехто з 'чисто українськими ЩОками' (надувати щоки?) й 'кшталтами' нападає на мої "шокання" й шукАння істини, бо вживати слово на ворожий манер часом якраз і потрібно, дльа того шоб підкреслити деякі сторони дійсності. Слово "ось' ('ось так', а не "отак" чи "от так") теж мені звучить як якась оса́ з полосками, як той колорадський жук - на московскій манѣр, чи росіянське 'ась?'.. замість звичайного-доброго "ШО?" в якому прямо в рідній букві "Ш" ("Ⱋ") вгадується герб. Хоча, призна́юся, в зеленій юності, років до 17-18-ти, я теж трохи поро́керствував як дурак й допустив деякі помилки, хоча таки передчуття якоїсь металевої куйні від цього всього - завжди були, особливо від так званих готів чи обриганих панків які часто кажуть шо вони 'на танках' (москальських?). Різницьа між козацьким чубом та ірокезом-КАКТусом, чи між прекрасним метЕликом на квітці та залізом-метАл[иком чи Metallica'ою] - теж величеза (вони, до речі, вкрали риф 'enter sandman'-а в гурту "Excel", пісня - "Emotional Void", шо й не дивно, бо зло не здатне віддавати, а якшо й дає то тільки дльа того шоб потім взьати ще більше). Словом, різницьа тонка, але знову ж таки бачити її мяко кажучи треба. Зброя може бути ззовні одна і та ж - але ж причини, мяко кажучи - різні (деяку зброю козаки бра́ти в ворога зовсім не цуралися. До речі.. нагадало декого тут на словотворі, хто постійно тиче носом й звинувачує в 'москальских кальках'). Побігати з автоматом чи прапором - це не обовязково вже героїзм, бо вбивця тоже може побігати зі зброєю (яку правильніше зазвичай називати оружиєм, бо те шо дльа козака-українця - зБРоя (боронитися), те дльа московського чи псевдо-українського підошвенника - оРуЖиє, тобто викльучно для того шоб шось чи когось РіЗати]. Того й, певно, в українських казках які й називаються казками, немало значення якраз і придається саме висміюваньньу зла. В мене особисто одна з найульубленіших - про Козу-Дерезу ("а я Рак-Неборак, як вщипну - то буде знак"). Головний герой мультфільму "Капітошка" - "лисий" (чи-то "лиТий".. "лисолитий"? =) ) та з "підчубленими краплями" - теж в дитинстві справив на мене позитивне враженя ("ку-ку" з-під квіточки =) ), а вовченя в ньому посміялося над своїми зльучностями.
Перепрошую за багатослівність.
Схоже шо козаки цьу тему дуже "просікли" (Січ?) здогадавшись про прекрасний маленький винахід - правильний чуб. Він не міг не допомагати, особливо коли треба діяти швидко, домовитися про умовний знак по якому видно хто в війську свій, тобто - хто дійсно проникся ГОЛОВним та в курсі останніх найважливіших кльучових змін, і навпаки - хто непомітно чи раптово просто прилизавсьа: невеликий рух головою, напрямок звисання чи "випадкове" умовно-правильне погладьування чуба, швидка домовленість про новий такий "чубовий" (не чуДовий! Або вже тоді - чубдовгий) знак в силу нових обставин - це просто прекрасний хитрик, і це навіть не шльапа якась там, яку чекати поки здує вітром; і то - слово "кепкувати" (кепка) теж недалеке від цього всього. Бо ж не важко помітити шо самі причесані льуди - часто-густо якраз і мають самі непричесані наміри. Поголитися ж налисо залишивши при цьому тонкого глибокозмістовного-провокативного "оселедця", це дійсно "бомба" з запальником - ще потужніша чим та шо з порохом. Бо по ній швидко можна визначити хто теліпає ним (в силу вже описаного) як підшитий дурак (мітолісти на концертах?) чи наче носитьсьа як з чимось чужим як то з перукою на голові (транsґендер?) чи просто ним теліпає якось недоречно (телепень!), а хто - навпаки відноситься до цього тонкого пучка ниток з великою мудрістьу, розуміючи шо пересікати таким чином зло це і є першою умовою дльа виживання в неспокійному часі, бо як кіл кілом вишибається, так і чуб чубом вирізньається. До речі ще про підОшвеня.. перемогти когось з великим відривом, особливо босяком - це і є "взути" когось, як то кажуть. В росіянців такого вислову схоже шо нема, зате є 'разбіть в пух і прах', наче їм тільки й нейметься шоб здерти з когось пух, міх, шкіру, чуба, одежину. А "оселедець" слово очевидно тому шо треба мовчати ЯК РИБА про новий умовний знак, інакше підведеш всіх. Тож не варто думати шо така стратегія і підмічання словесних тонкощів, навіть часом не зовсім гарних, є якось некорисною чи пустослівною, зайве наївною, чи далекуватою від українського життя. Я вважаю шо краще би взагалі побільше перебирати, озброюватися й набиратися словесних тонкощів й зокрема словеселостей, просто шоб розуміти для початку самих себе й заодне народне дихання всіх, та таким чином мати можливість всім спокійно жити та взаєморозумітися (в такому суспільстві потреба в цензурі чи засьах просто майже повністьу відпала би Природньо). Українцям така чарівна можливість дана прямо в прекрасній мові, і свою мову все життя треба вчити. От я й вчу, і різницьу між вишивати й підшивати я второпав (самостійно), й намагаюся тепер вам пояснити шо, попри помилки та оті не самі вдалі приклади, хѣрньою я насправді далеко не страдаю. Виводити дотепні та зрозумілі дітьам штуки, від яких радості стає просто-напросто більше - теж не пусте зайняття. Надто серйозна та постійна сухість властива тільки твердолобим консерваторам.
А взагалі я таки трохи розбазікався й дечим теж неправий, бо ж майже наче розвоювався тут з млинами-вітряками Хех, небо.. і тут млиняр.. Але ж… коли на "тебе" безпідставно шикають.. то.. словом.. поясньу по-дитячому: я перший не починав обзиватися чи безгрунтовно прискіпуватися, і НЕ Я запалив сірник. А те шо 'старожили', може, часом позвикали виражатисьа на новачків як їм заманеться, то я тут не винен, і тон це не є хороший. Отак. Більше не буду завальувати вас полотнами тексту, навіть якшо це буде можливо. Мені взагалі часом, далеко не безпідставно, здається шо сама по собі українська мова в принципі наче й була створена дльа висміюванньа зла. Але ладно.. досить про це… бо скоро певно договорьуся (якшо вже не договорився).
Якшо я таки захламив обговорення, тим паче якшо вже всі все прочитали шо кому треба, то, - будь ласка, можете видалити це полотно. Все в порядку, аби не нашкодило вашому сайтові. Не варто думати шо тематика висміювання єдина яка мене цікавить чи шо я конфліктний. Я не конфліктний, просто маю свою точку зору і доволі загострене відчуття справедливості.
Слова 'функція', 'punct-' якраз десь і означають 'пробивати крапку/дірочку', наприклад в тканині, і мають досить таки пряме відношення до роботи з нитками, принаймні до 'пунктирної лінії', хоча й слово таки дійсно дечим є суто іноземне, й зовсім не обвязково несе значення чисто на український манер вишивання, але таки до тканини - несе. Наприклад "Жакардовий ткацький верстат.." з перфокартами, а перфокарти по суті й мають прьаме відношення до інформатики й функцій. І взагалі тема полотна і відношення до нього далеко не така проста як дехто думає, як і звичаний вислів "в сорочці народитися" чи "відшивати" когось (приставучого), або "підшитий". Слово "ПуНКТ", чи коротше "нкт", "ткн" якраз і нагадує слово "нитки" чи "нитка" ("ни-тка") в переставленому вигляді буде "тка-ни", тобто дає початок слову "ткани(-на)", бо по суті тканина це і є те шо "на нитка(-х)". Чого там зявитлася "п" чи "ф" то окрема розмова. Певно ці всі роздуми надто схожі на легковажність з мого боку, але ж розібратися хто свій а хто чужий часто-густо нелегко, то ж трохи поясньу: хіпі в 'святих' віночках, металісти-кудлачі в пафосних вогнє́нних ботах, й взагалі екстравагантні (особливо хто постарше) бунтарі, як то ісцінниє дзізайнери та гінші true-правоборники - надто часто вони, як можна помітити, ПОСТІЙНО носьать на собі всіляки "нашивочки", брелочки, фьенічкі і взагалі всільакі оправданочки (постійно! а не просто тимасово як то буває по юній наївності). Крім того шо Скрябін сказав тут про "вишива́тніків", ше в нього є пісні "Металісти" і "Баба З Х*йом" (видані під імям "Злий Репер Зеник", хоча це він, просто може не всі знають). І все дуже по темі, попри матьуки. Зверніть увагу, жінки - бабніків - ВІДшивають. А НАшивати (наЖивати?) це зовсім це НЕ те ж саме шо ВИшивати (виЖивати); ПІДшивати ж це частіше про увагу до чоловіка чи мужика, як то не важко собі уявити коли дружина дбає про затишок, й зокрема гарний одяг вдома. Звідси й можна здогадатися хто ж підо́швень (підорвень, гомик?), пі́дбуцень, підбо́т - звязок зі словами "чоботи", "підо́шва", "шити". Мужик в полоні дам, це - каблук, підкаблучник, підбори (не пропустіть букву "б"). Кому ж тра важілі зазвичай поважче, як то мужоцкі, мушицькі - той вірогідніше і є пі́дбуцень, підбо́т (часом не кремлівський?). Різниця дуже тонка, але суттєва, і не берусь судити, але гадаю шо істинний героїзм набагато частіше проявльають льуди в кращому смислі - простіші, а не зайве обвішені нашивками, медальами, університетськими дипломами та іншим мотлохом який насправді нерідко й не має нічого життєствердного. В країні яка пережила холод і голод, вводити та просувати наприклад МОДУ - на спущені штани, чи - на порвані штани, чи ше на якесь таке безглуздя - це шонайменш неповага до того шо народ пережив. Хіба ж не ясно шо латки нашивати треба коли скрута, біда, маленька наприємність чи велика - війна - тоді пофіг хто в шо вдягнений. Але true-поборнікам, в яких зазвичай немало долярів і діряві чи надто 'розмахані' уподобання, бачте-но, це все рівно 'круто', 'кавайно', шось таке чим обовязково тра посвєтітса на фотоґрафії чи мармизці. А от наприклад "я".. дльа них - 'непрогресивний' і 'відсталий'. Просто анекдот якийсь.. в тому числі те, в шо часто вдягнуті представники ΛГБТ серед яких і тіпа-'націонілстів' немало.. =( Бльаха.. навіть в собак на ланцьугові ґраютса, наче й самі признають шо це їхня собача суть з оШИЙником-підшийником (заскучили за панськими нагайками, чи шо?). Невже це я тут зараз когось ображаю? Ясна річ шо треба вміти бачити викльучення, й всіх не варто судити по чисто зовнішнім признакам, особливо молодь яка ДІЙСНО нерідко робить помилки (на те й молодість..), й ясна річ шо не треба патякати шось про військових, особливо добровільців. Але все рівно мене особисто насторожують ті хто надто мноґо патякають про чи демонструють льубов до України. Коротше кажучи поважати треба красу й простоту водночас. Українські слова "тканина", "дитина", "людина", "тварина" - всі жіночого роду, тобто важливішого роду. Навіть такий вислів як "Їй-богу", це: слово - "їй" (і - "богу"), яке, очевидно, збереглося від поняття жінки-богині. Кажуть, льуди в давнину порівньували наш світ з тим наче він є деякого роду полотном зітканим з ниток, звідси і слово "матерія", співзвучне з матінкою Природою. Жінка це лінія прекрасної форми, а мужик то просто якась точка чи самотньа "схильна до трикутності" каменьука, Залишитисьа без жінки, це значило б залишитисьа з безнадійною обрізаною ниткою, яка теліпаєтьсьа без діла. Тому зовсім не дивно шо жінкам більше подобаєтьсьа творити шось з ниток, чим чоловікам. А чоловіки більше возьатьсьа з каменьами, будують хати, носьать тьагарі. "Камяна" твердість сильних мязів теж більше властива чоловікам, і зовсім не властива жіночим грудьам, молоко яких співзвучне з самим Молочним Шляхом, тобто нашою галактикою. Слово "льон" споріднене з жіночим "лоном". Тому дльа мене особисто очевидно шо жіноче начало важливіше чим чоловіче. й взагалі гідне відношення до жінок та дітей й всього того без чого жінка не жінка і дитина не дитина - показують те, наскільки суспільство здорове чи ні. А гідно відноситися до полотна серед українців в звичаях,мяко кажучи, якраз вже давно, і український психологізм дуже сильний, хоча й нам вже давним-давно намагаютьсьа підсунути чужі о́брази і тут я стримуюся шоб не пояснити тих дві сторінки про казочку з гівном, яка мене не шокує, але просто вона як на мене зовсім не є чудовою чи зразковою дльа дітей. Одяг значно душевніша річ чим виріб з каменьуки, і не дивно шо жінки так багато придають йому значення. Наприклад, здавалося б шо в українців прижилосьа таке "чисто іноземне" слово як "мобілка" [від mobile]. Але ж якшо переставити букви в цьому слові, то вийде просто слово "БІМКАЛО"!. А мобілка вона ж якраз і бімкає-дзвенить, і крім цього воно шче має в собі частину "ало" (бімкАЛО) тобто коли прикласти слухавку до вуха. Та шче й твір такий є про собаку, який називаєтьсьа "Білий БІМ та чорне вухо". Отак часом навіть "чуже" слово на наш лад стає своїм, бо українець підмічає, свідомо чи підсвідомо, немало всього важливого намагаючись повернути собі те шо в нього вкрали, і взагалі намагаєтьсьа ВБИРАТИ в своє життя все найкрашче, і українська мова то просто прекрасні чари та прекрасний матеріал дльа словотвору і підмічання зокрема й таких "невисоких' штук (як не парадоксально) як слова продьусер-пердьусер, а то й промоушен як промивка мізків, і вс(іл)ьакі інші спалахуйки (запальнички). Я не шукаю тут ніяких суперечок. Але запропоновувати такі слова я завважав за потрібне, але то надто довго поясньувати.. та й я вже засьнутий (хочу спати =) ). А МиСлово виявився надто вульгарним осередком. Ладно.. коротше кажучи я вважаю шо народна память в дзеркалі прекрасної мови це і є наші перші українські "обладунки", і, якшо треба - то й зброя. Ми ж не краби якісь панцирах, ми льуди які по-своєму вразливі, а не європейські хрестоносці які - з голови до пят в залізьаках і подібних металевих причендалах; українці в свій час показали шо здатні постояти за себе просто в шароварах з босими ногами (невже знову "співпадіння")? Це начебто трохи перебільшення, але все-таки шовкові приємні на дотик шаровари перекликаютьсьа з прекрасним метеликом й "ідеологією тканини", і можливо не всі знають шо давньогрецьке слово "психе", означає не тільки "душа́", але і "метелик". То ж мельник краще ти поменше мели про те який я 'просто дурень.. дитьачий мудрець..', шо я курьу, і шо там ше від мене чекати. Я й сам не в захваті від всіх своїх запропоновок, але я намагаюся працьувати від серцьа і свої помилки вмію признавати, по дуже простій причині: я маю совість.
Дякую (як-)шо дочитали, Лукоме, і перепрошую за деяке занудство й можливо гаяння вашого цінного часу і шо "спонукаю" читати те про шо ви й не питали. А Японія - не зразкова країна, дльа мене принаймні - там, якшо я не помильаюся, один з найвищих рівень самогубств, не кажучи про масове вбивство дельфінів. Їй-богу не хочу тут ніяких суперечок чи дискримінацій націй. Кожному - своє.
Зась приймаю. … схоже на якісь особисті розборки, так шо не буду захламльувати сторінку
Дякую 🙏
Тут пробігало питання «що таке Зась?» — спочатку це було Бан, потім Блокування, потім Відлучення, зараз пробуєм Зась, подивимось як приживеться. Наразі зась забороняє додавати слова/переклади/коментарі/голоси. Хоча додавати дописи на толоці дозволено, але найближчим часом додам логіку якщо Зась на місяць і більше то і це буде заборонено.
Дякую, гучить цікаво)
Зась приймаю. … схоже на якісь особисті розборки, так шо не буду захламльувати сторінку
Дякую 🙏
Тут пробігало питання «що таке Зась?» — спочатку це було Бан, потім Блокування, потім Відлучення, зараз пробуєм Зась, подивимось як приживеться. Наразі зась забороняє додавати слова/переклади/коментарі/голоси. Хоча додавати дописи на толоці дозволено, але найближчим часом додам логіку якщо Зась на місяць і більше то і це буде заборонено.
Дякую за відкриття мені myslovo.com, я про цей проект не знав. Зась приймаю. Зауважень і точку зору на ту казочку можу написати немало, але прийдеться писати дві сторінки (їй-богу, мені не важко), тож мабуть не буду. Хоча якшо хочете то можу прояснити. Але то вже схоже на якісь особисті розборки, так шо не буду захламльувати сторінку обговорень. Дякую. Вдячність теж не напускна, бо ваш сайт все рівно викликає в мене глибоку ностальгію (словотвір).
хочу запропонувати на слово продю́сер - пердю́сер
Цей осідок придумано не для сміхотульок (хіба що якщо слово яке перекладають теж смішне) і особливо не для образ. Для пердюсера більш доречним буде осідок МиСлово.
Про кротика це чудова казочка, як для дітей, в Японії теж є такий популярний герой 💩. Дітей таке смішить і через такі казочки до них легше достукатись і пояснити інші важливі речі. Так що до певної межі це має сенс.
Стосовно мого інтернет-щоденника та гри — дякую за відгук, радий що сподобались, хоч трохи закинутий, та він досі в мережі, і цього року планую відновити дописувати.
висміювати зло не можна?
Знову ж таки, це не місце для висміювання зла, а місце пошуку перекладів для слів, щоб їх потім можна було внести до поважного словника.
Розмова має бути не «ти такий-сякий», а «це погано тому що…». @"Артем Скрипчук" За останній допис — заслужений Зась на тиждень.
Підстельник, я тобі вже висказався про ботів, і не до тебе звертаюся; який ти СССеРйозний розмахуй стягів я вже зрозумів. Скрябін десь таких називав "вишиватніками". Не змушуй мене підбирати слова, і не треба мене переслідувати. Під твоїми словесами я відписувати і так побриджуся. Називаєш за спиною кремлеботом, 'усі-пусяєш' (цитую тебе), пишеш шо надієшся шо я зникну з сайту, і тепер знову ввічливенько 'розумієте'.. та господи, чувак, ти або відповідай вже за слова і розтолкуй про питомість яка в кожного своя, або з*бися вже з очей моїх. Їй-богу не льубльу матьукатися, але ще раз тобі скажу - краще поменше чіпай український прапор, бо через таких як ти я вже тепер часом мало шо не соромльуюся вдягати вишиванку шоб не прийняли було за якогось true-правоборника. Мужність вона вимірюється далеко не тільки великих мускулах чи розмахуванні символікою. Банально не вимахуватися - особливо коли не треба - це теж мужність, хоча й не надто загальноприйнята. Ти ж, зльуко, осмільуєшся раз за разом шипіти то одне, то інше. Тож визначсьа вже, а ще краще - просто піди вмийсьа, умивальник ти. І не здивуюся якшо твій кількісний 'вклад' в спільноту, і не тільки твій, в глибині душі немало кому вже намульав, в тому числі декому з власників сайту, яким ймовірно часом незручно давати деякі зауваження тим хто вже давно на сайті. Хоча не буду зарікатися..
'Бавитися'….. то, забавлятисьа над дитячою психікою, значить, 'можна', а висміювати зло не можна? Цікаво як це вяжеться з 'героїзмом' тобі подібних..
Друже, можеш як завгодно набріхувати на мене, а те, що ти захарастив пів Словотвору своїми алогічними новотворами - це факт.
Не обов'язково строчити величезний безглуздий текст, щоби понамовляти на мене. Бо поки злорікою себе виставляєш саме ти.
"Їй-богу не льубльу матьукатися, але ще раз тобі скажу - краще поменше чіпай український прапор, бо через таких як ти я вже тепер часом мало шо не соромльуюся вдягати вишиванку шоб не прийняли було за якогось true-правоборника."
О_о. Друже, ти не туди воюєш, м'яко кажучи. І вишиванка це не функція, що від когось має залежити чи ти її одягнеш чи ні. Так що написав ти суту дурню.
"'Бавитися'….. то, забавлятисьа над дитячою психікою, значить, 'можна', а висміювати зло не можна? Цікаво як це вяжеться з 'героїзмом' тобі подібних.."
Я написав про те, що сайт має на меті словотвір, мовознавчі бесіди й супереки. Жаль, що тобі тяжко зрозуміти таку річ як доречність/недоречність дії в певному місці.
Підстельник, я тобі вже висказався про ботів, і не до тебе звертаюся; який ти СССеРйозний розмахуй стягів я вже зрозумів. Скрябін десь таких називав "вишиватніками". Не змушуй мене підбирати слова, і не треба мене переслідувати. Під твоїми словесами я відписувати і так побриджуся. Називаєш за спиною кремлеботом, 'усі-пусяєш' (цитую тебе), пишеш шо надієшся шо я зникну з сайту, і тепер знову ввічливенько 'розумієте'.. та господи, чувак, ти або відповідай вже за слова і розтолкуй про питомість яка в кожного слова своя, або з*бися вже з очей моїх. Їй-богу не льубльу матьукатися, але ще раз тобі скажу - краще поменше чіпай український прапор, бо через таких як ти я вже тепер часом мало шо не соромльуся вдягати вишиванку шоб не прийняли було за якогось true-правоборника. Мужність вона вимірьується далеко не тільки в великих мускулах чи розмахуванні символікою. Банально не вимахуватися - особливо коли не треба - це теж мужність, хоча й не надто загальноприйнята. Ти ж, зльуко, осмільуєшся раз за разом шипіти то одне, то інше. Тож визначсьа вже, а ще краще - просто піди вмийсьа, умивальник ти. І не здивуюся якшо твій кількісний 'вклад' в спільноту, і не тільки твій, в глибині душі немало кому вже намульав, в тому числі декому з власників сайту, яким ймовірно часом незручно давати деякі зауваження тим хто вже давно на сайті. Хоча не буду зарікатися..
'Бавитися'….. то, забавлятисьа над дитячою психікою, значить, 'можна', а висміювати зло не можна? Цікаво як це вяжеться з 'героїзмом' тобі подібних..
Доброго дня іще раз. Скажіть будь-ласка, а якшо я, дивлячись на те, шо пропагують в многих сучасних кінострічках, хочу запропонувати на слово продю́сер - пердю́сер, то це теж буде вважатися образливим? Чи я шось не розумію.. наприклад чого знімають кіно чи пишуть 'казочки' наприклад про тваринку яка шукала кому належить гівно в яке вона влізла. Реальна історія. І таких стає дедалі більше. Я за таке знову зась отримаю?
Ви розумієте, що мета цього сайту глядати питомих слів на заміну чужим, а не бавитися?
Доброго дня іще раз. Скажіть будь-ласка, а якшо я, дивлячись на те, шо пропагують в многих сучасних кінострічках, хочу запропонувати на слово продю́сер - пердю́сер, то це теж буде вважатися образливим? Чи я шось не розумію.. наприклад чого знімають кіно чи пишуть 'казочки' наприклад про тваринку яка шукала кому належить гівно в яке вона влізла. Реальна історія. І таких стає дедалі більше. Я за таке знову зась отримаю?
Добре. Я намагатимусь. І тобі/Вам дякую.
(тут був текст)
Вибачення приймаються, скорочу зась до 1 дня, але більше не пишіть нічого образливого, дякую.
Зрозуміло.. Але ж, господи, прьамо в тому посиланні й пише: "Ой, боюся я за свою ДОЧКУ. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч". В мене ж якраз і схожі перживання і відношення, кажу це геть відверто. Трохи прикро, бо схоже на цензуру, яка взагалі-то і властива тим кого я в тому описі й засуджую. Але не хочу підставляти ваш сайт. Того таки перепрошую. Хоча якби можна було прибрати слово наволоч, а інше лишити як є, то я би запропонував знов.. Але як без зомбі, не знаю. То ж.. ладно, питання мабуть закрите.
Доброго дня, ваш переклад «на́волоч» для слова «гей» та порівняння із зомбі є образливим http://sum.in.ua/s/navoloch . Розпалювання ворожнечі тут заборонене.
Здоров.
Поясніть будь-ласка шо в моїй точці зору на слово 'гей' безпідставно обра́зливого чи (з-)обраЗЛИ́вого і чого не можна запропонувати слово 'нав'ять'. Повторьу свій текст (якшо ж і надалі не пройде, то будь-ласка підкажіть де я перегнув):
Цитую:
"на́волоч, на́віть, на́в'ять
Друге та третье слова треба ще осмислити або приГАДати, які в українській мові, як не зовсім усвідомлена зброя, є завжди. Староукраїнське 'на́в(-ій)' значить 'зо́мбі' (порівняйте з 'гом-бі' і переставлене й протилежне до біГОМ-бігти та НЕбіж-чик, гомбі-'томбі'-гробницьа (tombe), 'анатом-(б)і', 'наг(а)'-змій, або переставлене 'на-вій' як "війна"-НЕжить, змій-зйім-з'їм, і стане зрозуміліше з ким світ воює, і чого це кодло пупижачись 'наГОТою' так часто нахабно висовує язик (помічали таке?)). На́волоч-'навлѣкти' біду, лякати ("ѣ" дає звуки "і" або "я", як то мідь-мѣдь, чи м'ядь - те шо легко мнетьсьа). "На́волоч" бо всі виступи закінчуються розгортанням широкого строкатого полотна, чим далі тим більшого, аж до рекордного (набрати велике очко?) простирадла-'наволочки'-флага в всіх над головою (не скажу "прапора"). По своїм спостереженням, бачу шо льуди які спілкуються більш-менш суржиком, слово "навіть" - в тревозі чи небезпеці вживають трохи частіше, чим слово "даже". (продовження нижче)
(продовження) Часом навіть таке враженьня шо 'ГОТува́ти', яке сьогодні може прозвучати як тусньа субкультури готів-кажанів, в давнину ж могло означати "польувати змій" та й мабуть робити з них калачики на зиму, які наче й досі традиційно часом висять по стінах, і видимо не дарма на численних українських гербах зображений переможений змій. Змій-гад, го́тика, готівка-гроші, папірці-лайно, срака, хіть-хтиве як 'хтись'-'хтось', hot, реклама, хіт(ь)-парад, викрики, пропаганда, наволо́кти-протизаплідника, вигуки "гандони", "πдараси".. все це якось не без звязку з цим явищем. Навіть звичайні слова "(з-)ГАДати", "гадати".. наче підказують всім про шо треба знати, здоГАДуватися й не забувати шоб зло та біда ніколи більше не приходили. Видимо "пдараси" це і є якась під-раса ізбранних, яким на нашій планеті не дуже по собі."
І мені шось підказує, шо має бути "прівати".
Проситься УПРІВАТИ
Яким буде похідне слово від "пріти" (пітніти) зі суфіксом "-у(о)вати"? Прівати? Прьо(у)вати?
Буду дуже вдячний.
Будь ласка, так, це у листопаді підправили
До речі, не знаю коли саме це сталося, але "👍" вам за те, шо замінили кнопку "видалити" на "вилучити".
Вилучіть, будь ласка, моє слово "стетоскоп"
Вилучено 👍
Я подумав, коли глянув в ЕСУМ, шо то коротша форма від "ачей"
Tô e.
___
але письмо мене збило з пантелику, бо пам'ятав, шо писали "ч" в "нащо" як "c" (na cy), а не "ty".
"na cy" e ne "нащо", a "нач (на чь)", xotya znacity te ge cyto "нащо"; "нащо" e "nacyto (na cyto)".
"ty" na cwnçé slova ci scladou ≠ "ч", a "ть"; "ч" bõde iz "ty- / ti-" pèrêd gòlôsnomy: "-ч∅" — "-tyu", "ча" — "tya, tia", "че" — "tye, tie" tocyto; "ч" moge bouti pisano i cèrêz "c" — "c" abo "t" e za corenemy slova: "скаче" — "scacie", *scac-" bo, ale "хоче" — "xotie", "xot-" bo.
___
А чому пишете "iz", а не "z"? То якись етимологічний запис? Iz = з, із, зі, зо?
Phounimatscui bo /ɪ-/ e tam, a nicneity u [∅] zuõca, ci u [j ~ i̯] po gòlôsné na cwnçé popèrêdnya slova; a se pisymo e phounimatskê (morpho-phounimatskê), ci "istoslwfne" (етимологічне"), coli e leubo.
Я подумав, коли глянув в ЕСУМ, шо то коротша форма від "ачей", але письмо мене збило з пантелику, бо пам'ятав, шо писали "ч" в "нащо" як "c" (na cy), а не "ty".
А чому пишете "iz", а не "z"? То якись етимологічний запис? Iz = з, із, зі, зо?
Я й сам часто не розумію всього. Тєжко. Якшо розумію суть, то не перепитую.
"Аче(?) бо [w] бу[ло?] ято (яти — брати) за "простоту", либонь. А може бути й книжно ято із ст.-слов."
Тобто кажуть, шо або через те, шо "в" там була би "простотою", або таки під упливом старослов'янської.
__
Atye — SIRM I, 101: аче́й (аче́нь, ач, ачи́й); SISM I, 35—36: *a če / a či; SIRM VI, 290: чей (чень); SISM I, 90—91: *atje.
Mwy muil, ne "atye" bé pisati, a "a ce-y".
Ẽto iz — ято з, ne із.
в мові люду ота [w] у слові "наука" таки могла бути, але на письмово через уплив книжної мови не позначалася.
Slouxyno.
Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.
Я нїчого не можу зрозуміти з Вашого письма.
Inose:
Аче бо [w] бі ято за "простоту", либонь. А можіть~можеть бути й книжно ято з ст.-слов. — A se ròzouméiete?
Ялисій невдноразово писав, що на письмі не завжди відображалися особливости вимови, тож припускаю, що в мові люду ота [w] у слові "наука" таки могла бути, але на письмово через уплив книжної мови не позначалася.
О, хоч трохи порядок на Словотворі навели, бо перетворили його на смітник.
Я й сам часто не розумію всього. Тєжко. Якшо розумію суть, то не перепитую.
"Аче(?) бо [w] бу[ло?] ято (яти — брати) за "простоту", либонь. А може бути й книжно ято із ст.-слов."
Тобто кажуть, шо або через те, шо "в" там була би "простотою", або таки під упливом старослов'янської.
Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.
Я нїчого не можу зрозуміти з Вашого письма.
Як гадаєте, чому в українській не засвідчено (принаймні я не знайшов) відміну "навука" як у білоруській, попри те, що маємо "вучень" і є багато інших прикладів, коли перед наголошеною "у" виникає "в"? Неуважність до вимови? Вплив старослов'янської/церковнослов'янської, польської, чи може російської?
Atye bo [w] bé ẽto za "prostotõ", libo-n'. A mogeity bouti i cnigyno ẽto iz st.-slov.
Як гадаєте, чому в українській не засвідчено (принаймні я не знайшов) відміну "навука" як у білоруській, попри те, що маємо "вучень" і є багато інших прикладів, коли перед наголошеною "у" виникає "в"? Неуважність до вимови? Вплив старослов'янської/церковнослов'янської, польської, чи може російської?
++
Ну й до чого Ви тут плюси поставили?
Думаю, Вам не буде складно порівняти кількість плюсів і процитованих фрагментів.
Значить Ви просто жовчний обмовник.
Направте ліпше свою злобу в конструктивне русло, а не в наклеп.
"Наклеп", "обмовник"… Ну "вот"… Ви б краще час власній освіті приділили.
++
Ну й до чого Ви тут плюси поставили?
Думаю, Вам не буде складно порівняти кількість плюсів і процитованих фрагментів.
Значить Ви просто жовчний обмовник.
Направте ліпше свою злобу в конструктивне русло, а не в наклеп.
