Як правильно писати «яр» у значенні «весна», якщо у дорадянських словниках пишеться «ярь», а вже потім починає писатися без «-ь». Також є слово «ярювати» (весняні польові роботи проводити), тобто в основі «ярь». Це ж закінчення зберігається у словах «зв'язь» і «вись», але водночас зникає у слові «нів» (novь; в московській збереглося як новь). Як визначити, коли м'який знак має зникати, а коли ні?
Правильно було би писати латиницею ‹yary›, що дасть читати й з мяким "рь" и з твердим "р".
Як правильно писати «яр» у значенні «весна», якщо у дорадянських словниках пишеться «ярь», а вже потім починає писатися без «-ь». Також є слово «ярювати» (весняні польові роботи проводити), тобто в основі «ярь». Це ж закінчення зберігається у словах «зв'язь» і «вись», але водночас зникає у слові «нів» (novь; в московській збереглося як новь). Як визначити, коли м'який знак має зникати, а коли ні?
Що могло’б бути відником англійському слові “webinar.? Коли розмова ходе про користання мережі, то мабуть слово що включає слово «мережа» було‘б найбільш відповідним, себто «мереждвір», «мережзв‘яз», чи щось подібного.
Неодноразово зустрічалося у старих словниках рівнобіжне вживання -овати та -увати на місці праслов'янського -ovati. Але виникає питання, як правильніше буде на українському письмі та вимові?
Ось приклад вживання обох в Уманця:
https://r2u.org.ua/s?w=%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&scope=ukr&dicts=9&highlight=on
https://r2u.org.ua/s?w=%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&scope=ukr&dicts=9&highlight=on
Як ви мислите треба додати се слово на словотвір?
Я би сам не додавав, хіба що Ви хочете таким чином просунути народну назву "Великий Віз". :))
Але мені здається, що Великим Возом тільки 7 найяскравіших зірок називають. А в сузір'ї тім ще є зорі, хай і тьмяніші… Ну, я в астрономії "знавець зі світовим іменем", так би мовити, тож, либонь, мені ліпше не лізти не в своє.
В словнику Слобожанського говору знайшов слово:ВОЗО́К ‘Велика Ведмедиця’. Гарне слово.
Як ви мислите треба додати се слово на словотвір?
Я би сам не додавав, хіба що Ви хочете таким чином просунути народну назву "Великий Віз". :))
Але мені здається, що Великим Возом тільки 7 найяскравіших зірок називають. А в сузір'ї тім ще є зорі, хай і тьмяніші… Ну, я в астрономії "знавець зі світовим іменем", так би мовити, тож, либонь, мені ліпше не лізти не в своє.
Та це нині позбавлено товку, бо зоряне небо не таке яре, щоб можна було там розгледіти якусь тварину.
Не знаю, чи за совка накинуто, та гадаю, що то є просто дослівний переклад латинського "Ursa Major". І в інших мовах можемо найти таку назву сего сузір'я: на думку мені спадають одразу пол. "Wielka Niedźwiedzica" та нім. "Großer Bär" (то геть не є вичерпний перелік). Тому не думаю, що то є конче радянське.
Як ви мислите треба додати се слово на словотвір?
Не знаю, чи за совка накинуто, та гадаю, що то є просто дослівний переклад латинського "Ursa Major". І в інших мовах можемо найти таку назву сего сузір'я: на думку мені спадають одразу пол. "Wielka Niedźwiedzica" та нім. "Großer Bär" (то геть не є вичерпний перелік). Тому не думаю, що то є конче радянське.
ВЦУ́РОК, ткац. ‘потовщене місце на нитці’
Ст.73
Дуже подобається сеє слово, мені чогось хочеться використовувати се слово до військових дій, як до місця зусередження сил при наступі чи просто, або до місця потовщенойи оборони.Але в голову не приходить чужеє слово яке можна ним замінити.
Буду радий якщо хтось знайде куди його можна використовувати.
Колись видів що се слово є накинутим за часві совєцького союзу.Чи є то правдою?
Виправлено хоптення подіями «зміна найкращого перекладу».
Не виджу зміни системи надання пріоритету; її так і залишили абетковою 🤔 Що не єсть справедливим, коли слово пересуваєть ся нагору тільки тому, що її перші букви ближче до початку абеткового порядку.
Також не виджу, щоби неактуальні сповіщення про зміну перекладу вилучали ся. В "Останніх подіях" видно два сповіщення про зміну н. п. "нульвимірного простору", та по моїй задумці повинно залишати ся тільки останнє (актуальне) сповіщеннє, а минуле має автоматично ся вилучати.
Дяка за годні пропонови! 🙏👍
За які??
Uimóuva *ū he [i] po *k, *g, *x xotya i mogeity u nasyui dni bouti naslédcomy upluivou veatscui móuvui, ta sama o si ne e stòrônsca rousscœi móuvé. Se puitanïe e osuétlyeno ou Xeveliova u Історичій фонології української мови, §15, œd stôr. 299.
Osoblivo znacity u seimy puitanïé se mésto œdtui:
«Проведений аналіз історичних і діалектних даних виявив відмінності щодо
потрактування велярних перед у в трьох давньоукраїнських регіонах: київсько-поліському, східному галицько-подільському та карпатському. В останньому з них велярні взагалі не зазнали жодної зміни. У решті двох різниця в потрактуванні велярних стосувалася як хронології, так і самої суті справи. Реконструюючи загальний перебіг еволюції в київсько-поліській зоні, можна добачити його початок в асиміляціях прогресивного характеру: після ь у попередньому складі велярний звук (як правило k), що стояв одразу після нього або після s, пом'якшувався — процес, який нагадує третю палаталізацію і є ще одним проявом тенденції до двоскладової гармонії голосних (див. 14.2): *rus'bskyjb
*rus'bs'k'yjb. Після пом'якшеного велярного голосний у просувався ближче до переднього ряду й вимовлявся з вищим піднесенням. У висліді не обов'язково мусив з'являтися справжній i — але звук, настільки близький до нього, що написання типу роусьскии ставали можливими. Цим засвідчено повну реалізацію засади двоскладової гармонії. Навряд чи є випадковістю, що найдавніші написання типу ки представлено здебільшого саме в такому оточенні. Пом'якшені велярні, посталі таким робом унаслідок прогресивної асиміляції, згодом були перенесені в решту позицій, а сполуку "велярний + у заступлено сполукою "пом'якшений велярний
- і" в усіх позиціях. Таке розповсюдження полегшувалося тим, що з фонологічного погляду воно було нерелевантне: хоча історично саме пом'якшений велярний змінював артикуляцію наступного голосного, тобто у, фонологічна мотивація невдовзі змінилася на протилежну, оскільки у більше не міг виступати після велярних, а "і" вимагав пом'якшеності
попереднього велярного.»
U còrôtcé, te tóucouanïe znacity, oge, tô yavisce, cyto cuiriliçeiõ pisiemo he [кы, гы, хы] → [кі, гі, хі], tô bui, su ménoiõ uimóuvui *[ɤ ~ ɯ] → [i], u istoté, bé/e ne *[kɤ~kɯ, ɣɤ~ɣɯ, xɤ~xɯ] → [ki, ɣi, xi], a **[kʲɤ~kʲɯ, ɣʲɤ~ɣʲɯ, xʲɤ~xʲɯ] → kʲɘ, ɣʲɘ, xʲɘ], ci [kʲɨ, ɣʲɨ, xʲɨ], a pac ouge u [kʲi, ɣʲi, xʲi], ale [i] tou e lixe naslédoc œd [kʲ, ɣʲ, xʲ], a ne na opacui.
- Виправлено хоптення подіями «зміна найкращого перекладу».
- Змінено «Популярні слова» → «Найкращі переклади»
- Змінено «Лише кирилиця та розділові знаки» → «Лише чинна українська абетка та розділові знаки»
Дяка за годні пропонови! 🙏👍
Вибачте, що не по темі.
Виправте, будь ласка, https://slovotvir.org.ua/words/lohiia-sufiks.
Бо через подібні дурниці, люди на Словотвір навіть не заходять.
-логія — це не суфікс.
Дякую
Дякую за запис! Хоч у вас там вища вимова за звичайне /и/ (на слух), та я не про це. Така вимова питома, чув схоже ше з /е/. Вимова, про яку я говорю, часто ше вища, наближається (хоч зазвичай не тотожна) до [i]. Гм, не знаю. Коли натраплю на таке в якомусь видиві, то кину нижче посилання. Ше спробую знайти приклад із /і/ після /ш/, /ж/.
Якщо я Вас правильно зрозумів, то гадаю, що й у мене таке стрічається, щонайменше з /к/… Але я не знаю, як описати те все словами, тож ліпше запис кину, а Ви скажіть, чи то воно, чи ні: https://vocaroo.com/1ej2H5PUxRAq
Усе частіше чую звідусіль, особливо, наче, від колишніх мовців московської, вищу вимову /и/ після м'якопіднебінних /к/, /г/, /х/. У деяких мовців та вимова досягає аж /і/ (< ѣ; e). Деколи таке звуцтво в людей іде поруч із нижчою й заднішою вимовою самого /і/ після шиплячих /ш/, /ж/, яка вже досягає артикуляції /и/ ("гроши" замість "гроші", на приклад).
Ніколи не помічали схожого? Цікаво дізнатися від інших.
Дяка за годні пропонови! 🙏👍
а4) Змінити напис повідомлення "Лише кирилиця та розділові знаки" на "Лише чинна вкраїнська абетка та розділові знаки" (або на подібне з таким товком).
Бо я, умовний чернець пишучий церковнослов'янською, глибоко непревельмодушерадісний у своїх духовних почуттях тим, що такі руські букви як "ѣ", "ѫ", "Ꙉ" й тощо осідок числе як якась некирилична єресь.
БАНТИНА - жердина в горизонтальному положенні, на яку вішали, в'язали, бантували щось - збіжжя, щось з бадиллям і т.п.
Дякую за посилання. Гм, у самому словнику дається посилання на H. Kühne "Polnische Lehnwörter im Weissrussischen" (88 ст.). На жаль, не знаю, ні німецької, шоби прочитати, ні де взагалі той документ знайти. Цікаво було би побачити доводи за польськість. Коли те слово спавді в білоруській із польської, то можна гадати, шо вкраїнські "поволі", "повільний" також звідти.
Там немає посилання на етимологічний словник.
ЭСБМ пише, що то є таки польське слово: https://verbum.by/esbm/pavoli (том VIII, ст. 92, коли цікавить оригінал)
Підкажіть, будь ласка, які твірниці має слово "піти"? "Горох" подає таке: псл. poiti (› др. поити › укр. *поjьти › пійти). Але чомусь подає, що І тут — корінь. Чи має це слово корінь на письмі?
Які ще слова з незвичним твірництвом знає любе товариство?
У цьому слові злились префікс "пі-" та корінь "-й-": "пійти" = "піти". Таке саме явище постерегаємо в слові "далі" <= "далій". Нечуй-Левицький, передаючи вимову Середнього Подніпров'я, писав "мерщі" й уживав закінчення "-і" замість "-ій" у прикметниках і прикметникових числівниках і займенниках давального одмінка множини: "у наші хаті" тощо.
Бо від "іти".
Загалом, я не простираю перекладати саме за моїм зразком, просто наводжу вгляд, що требно вкраїнщити осідок, який і є на цьому намірі створений.
Вирішив надати прямий переклад "майданчика".
I yaco e ‹plosciadca› pream pèreclad slova "maydancik" a ‹ploscya› né?
"замїтка" є "remark", а "коментарь" є "змїнка"
goroh.pp.ua:
"Замітка — (заст.) зауваження, висловлене вголос" (прямий одвітник слову "коментар").
– Зачули нас, поховалися! – Чи заночуємо тут..? – спитав Тугар Вовк, не відповідаючи на замітку [Бурунди]. (І. Франко)
Isce raz, ‹zamétca› e "a remark", ne "a comment". I u Vasyéx pricladéx e tô "a remark", ne "a comment".
Популярні точно не "славні"; popularis значить "spread among people, common among people" не лише етимологично, а й у сучаснім значеннї, тому питомо слово є найлїпше творити від слова "люд".
СЛА́ВНИЙ — 2. Широко відомий, популярний.
"Ввечері того дня відбувався концерт славного піаніста." (О. Кобилянська)
"Батько був славний коваль на всі околишні села." (І. Франко)
Nicy u tuix pricladéx ne cazieity oge ‹slaven› tam tocyno znacity "popular", ba, scoréixe "famous", "well-known", "prominent", a tô e ne tô samo cyto "popular".
Простираю зробити просту річ, а саме, змінити пріоритет пересування слів.
Щоби слово ся пересунуло нагору — воно повинно мати хоча б на одну вподобу більше за те слово, яке є зверху нього давнішим.
+
@Луком
Вигадав рішення вади хоптення(спама) в розділі "Останні події". А саме, якщо слова мають однакову кількість вподоб (+-), то до обраного нижчого слова можна нескінченно ставити та прибирати свою вподобу → воно пересуватиметь ся між першим та другим місцем, що відзначатиметь ся в "Останніх подіях" як "зміна найкращого перекладу", та таким чином можна цей розділ засмічувати. Турок Небесний вже навів приклад такого хоптення(спама) вище.
(Правлено) Простираю зробити дві речі:
1) змінити пріоритет пересування слів. Щоби слово ся пересунуло нагору — воно повинно мати хоча б на одну вподобу більше за те слово, яке є зверху нього давнішим.
2) Якщо "зміна найкращого перекладу" для одного слова повторюєть ся, то минулий запис щодо зміни н. п. цього слова вилучаєть ся. Себто, до одного слова може бути тільки один запис про зміну н. п. в розділі "Останні події", який просто ся буде оновлювати. Зберігати неначасні записи про зміну н. п. я гадаю зайвим та нерічовим.
Популярні точно не "славні"; popularis значить "spread among people, common among people" не лише етимологично, а й у сучаснім значеннї, тому питомо слово є найлїпше творити від слова "люд".
СЛА́ВНИЙ — 2. Широко відомий, популярний.
"Ввечері того дня відбувався концерт славного піаніста." (О. Кобилянська)
"Батько був славний коваль на всі околишні села." (І. Франко)
"замїтка" є "remark", а "коментарь" є "змїнка"
goroh.pp.ua:
"Замітка — (заст.) зауваження, висловлене вголос" (прямий одвітник слову "коментар").
– Зачули нас, поховалися! – Чи заночуємо тут..? – спитав Тугар Вовк, не відповідаючи на замітку [Бурунди]. (І. Франко)
Чому не може бути, на пр., ploscya / площа? Чому площадка?
Вирішив надати прямий переклад "майданчика".
а3) Зукраїнщити болону осідка.
Простираю зміни на зразок:
"Варіанти написання" — "Різновиди написання"
"Майданчик для перекладів запозичених слів" — "Площадка для перекладів черпаних слів"
"8 600+ запозичень" — "8 600+ черпань"
"Популярні слова" — "Славні слова"
"Додані коментарі" — "Додані замітки"
"Написати коментар" — "Написати замітку"
"Потребують уваги" — "Потребують вгляду"
"транспорт і автомобілі" — "пересувні засоби"
"власні назви" — "особисті назви"
"відпочинок та розваги" — "відпочинок та забави"
Популярні точно не "славні"; popularis значить "spread among people, common among people" не лише етимологично, а й у сучаснім значеннї, тому питомо слово є найлїпше творити від слова "люд".
"замїтка" є "remark", а "коментарь" є "змїнка"
"Особистий" є "personal", а вїрно є "proper names"; "proper" є в руськї "pitim, питим" — pitimo imea "proper name"; на пр., New York, Dnépro суть pitima imena, не osobista imena.
Чому не може бути, на пр., ploscya / площа? Чому площадка?
а3) Зукраїнщити болону осідка.
Простираю зміни на зразок:
"Варіанти написання" — "Різновиди написання"
"Майданчик для перекладів запозичених слів" — "Площадка для перекладів черпаних слів"
"8 600+ запозичень" — "8 600+ черпань"
"Популярні слова" — "Славні слова"
"Додані коментарі" — "Додані замітки"
"Написати коментар" — "Написати замітку"
"Потребують уваги" — "Потребують вгляду"
"транспорт і автомобілі" — "пересувні засоби"
"власні назви" — "особисті назви"
"відпочинок та розваги" — "відпочинок та забави"
П.с.
"Скасувати" — "відхилити"
"Налаштування" — "Наладнання"
а2) Перенести розіл "вислови" у розділ "словополучення".
а1) Простираю додати розділ "кальки" для перекладу слів.
3) Зробити плину змінення дописів у Толоці без перекидання на окрему сторінку.
Заходжу на «Популярні слова», гортаю трохи нижче, оновлюю сторінку — мене залишає на тому ж місці.. 🤔 поки не бачу ніяких поломок
Щодо цього, то вже розібрався. Це, схоже, через додаток до Chromium'а "Dark Mode", дивно. До речі, коли намірююте зробити темну тему для осідку?
Проте, заковика з оновленням сторінки залишила ся, навіть коли я вилучив всі додатки зі свого борозника. А саме, якщо додати (або вилучити) своє слово (або коментар) в списки, потім закрити й відновити вкладку, то списки ся не оновлюють; до того ж, ця подія випадкова (десь 50% у різних випадках). Заковика саме на стороні користувача (може з кешуванням біда?).
То є така вада осідку, чи то хтось бавиться?
Так, є така вада.. щось поламалось 😅 Дякуємо що сказали — поправимо!
Видно різницю на прикладі зі сторінкою "Популярні слова", коли в "інкоґніто", після оновлення, мя завсіди залишає на місці, а в звичайних умовах переносить нагору.
Заходжу на «Популярні слова», гортаю трохи нижче, оновлюю сторінку — мене залишає на тому ж місці.. 🤔 поки не бачу ніяких поломок
@Луком
Оновлення сторінки часто набирає чинности тільки після другого спитку. Також, при оновленні сторінки, то мя переміщаєть до горища, то мя переносить прямовисно на те місце, де я й був.
Здається, якщо зайти на осідок через "інкоґніто", то він веде себе сталіше. Видно різницю на прикладі зі сторінкою "Популярні слова", коли в "інкоґніто", після оновлення, мя завсіди залишає на місці, а в звичайних умовах переносить нагору.
Не знаю, що це за чудні костилі, але простираю це виправити.
То є така вада осідку, чи то хтось бавиться?
І те, і гінше. Однозначно треба закрити можливість хоптити таким чином.
То є така вада осідку, чи то хтось бавиться? Часто помічаю таке.
Виправте, будь ласка, …
Ось ще дубльовані сторінки:
https://slovotvir.org.ua/words/hospital-viiskovyi
https://slovotvir.org.ua/words/shpytal
так
Виправте, будь ласка…
Ось дубльовані сторінки, одну з яких треба вилучити
https://slovotvir.org.ua/words/kovorking
https://slovotvir.org.ua/words/spivrobitnia
джентльмен
Я вже був писав на самій сторінці "джентльмен" чому це слово записане криво:
1) в англійській нема, ні окремої м'якої фонеми /lʲ/, ні алофону /l/, котрий би нагадував українське /л'/ за звучанням; /l/ в тому слові вимовляється як [ɫ] (чи [w] у дякий говірках), близько, коли не однаково до вкраїнського /л/ після голосної перед приголосною; "ль" там написано черед дурну стару практику передання всіх чужих "л" через /л'/;
2) хоч англійське письмо цього не передає, та між /t/ та /l/ у"-ntle-" виникає голосна /ə/ (або саме /l/ стає складотвірним [ɫ̩]) через звучність ("сонорність") /l/; тотожно до англійської, наша фонологія дає вставну голосну між /т/ та /л/ через складновимовність скупчення /-нтлм-/ чи /-нтл'м-/ і через звучність /л/ (чи /л'/); не дарма в дійсності часто зустрічаються записи "джентЕльмен", і, якшо вглядно прислухаєтеся до вимови, то таки почуєте в людей там голосну.
Звідси ліпше записувати "джентелмен". Одна хиба в переданні англійського звуку, друга в дотриманні вкраїнської фонології/фонотактики.
Додам. По-перше, це приклади з Вік. Я там написав про це.
Щодо написання можна сперечатися, коли будуть додані відповідні слова.
Я поки що додав такі:
Сер, джентльмен, кокован, шашлик, піца.
Які претензії щодо написання саме цих слів?
Правда, все перекласти не можемо й нерозумно було би. Та Ви доси не хочете тямити вже часто є мова не в перекладї, а в справнї ладжіннї чуджа слова до питима руській мовї дзвяжменослівйа ("phonology"). Давши Ваши приклади, просто кривите — то не суть "неперекладена чуджа слова в руськї мовї", а чуджа слова, що мимикують вятську дзвяжну ("phonetics") сих слів у руськї. На пр., Ваше ‹ракфіск› (‹-СК›, не ‹ракфіКС›), и в мовї джерела є там голосен /ɪ/: [ˈrɑ̂ːkfɪsk], а не [ˈrɑ̂ːkfisk], що в руськї було би точнїше передати, пишучи ‹ракфиск›, а не ‹ракфіск›. Й у ‹франсезінья› є ‹-і-› та ‹-нья› є, копйуваннє вятськойи понади; не йно слїд /nʲja/ є чудж у руськї, ни в мовї джерела в сім словї є не /nʲja/ а /ɲa/, що в руськї де ближе тякло би писанню ‹-ня›: ‹франсезиня› (чи ‹франсезиння›, або й ‹францезиня›, ‹францезиння›, коли любо), та не ‹франсезІнЬя›).
‹аул› — яко руська мова не любить зїяння, та й у мовах торцьках є в більшости дзвук /w/ між /a/ й /u/, а не чисто /a.u/, на пр. казаш. ‹ауыл›, мїнячи вимову [au̯ɨl ~ awɨl], ногай. ‹авыл› [avɨl, avɪl], татар. ‹авыл›, кримськотарар. ‹avul› (не +‹aul›), то є товк радше писати ‹авул› у руськї.
"Екзотичну реалию" якойи крайини явить ‹крона›? Чехів та Словачщини? То чеською та словацькою є то /koruna/, то би ‹коруна›. Шведів, Дони, Нурманів? Швідською є то пак /ˈkruːˌna/, нурвізькою /ˈkruːnə/ — в обу мову з чистом /u/, а дінською [ˈkʰʁ̥oːnə], де [oː] такоже є ближе до /u/ в руськї. То чому не ‹круна›? Хто любить паче Вас казувати ту в роздїліннї тям, о гипонимїх та гиперонимїх? То правї від Вас би чекати було вже стояли бисте за твар ‹круна› про швідську, нурвізьку чи дінську "реалию", й окремо за твар ‹коруна› за чіську та словацьку ріялию. Вїм, у Вас є на се готово слово: *усталено". Правда же є, вже в украйинськї є ‹крона› з вятськойи мови, а там из нїмецьки. То де є ту хованнє "єкзотизму" дінськи / швідськи / нурвізьки / чіськи / словацьки "ріялийи"? Та й коли вже мова в валутї є, то гинши мови без нагалу просто користають из свойа слова за "вїнець, корона", чи то мнячи дінську "корону" або чіську — пранецькою є на то просто своє слово ‹couronne›, чи вже в значіннї королеви корони, чи в значіннї дінськи "krone", швїдськи "krona" чи чіськи "koruna", то же ягельською — на все ‹crown› (‹Czech crowns›, ‹Danish crowns›, ‹Swedish crowns›), то же чіською: ‹dánská koruna› — не ‹krona›, ‹česká koruna›, й ‹králova koruna› "королева корона".
И Ваша "єкзотична ріялия" ‹фунт› (Великойи Британньи), яку "неволя є перекласти", є:
каталанською: ‹lliura›, чіською ‹libra›, низозімською ‹pond›, дінською ‹pund› [ˈpunˀ], пранецькою ‹livre›, бовгарською ‹лира›, лотовською ‹mārciņa›, литовською ‹svaras›.
Боже, невже Ви навчились писати кирилицею. Ба, й корона не впала 🙈
А по суті читаю, та вже краще моя "крива" та зрозуміла, ба не ваша "пряма" та якась не зовсім руська/українська 🤷♂️
