Від «фу» до «наказу»: можливий семантичний розвиток
Короткі вигуки в українській мові іноді стають основою ширших словотвірних і семантичних рядів. Показовим прикладом є «ну»: первісне спонукання ну! пов’язується з ідеєю підштовхування до дії, а поруч існують нудити, нудний, нуда.
За подібною моделлю можна уявити гіпотетичний розвиток «фу»:
фу! → спонукання → команда → наказ → наставлення.
Така семантична еволюція сама по собі цілком природна: вигук, що спрямовує поведінку, може поступово перетворитися на назву дії, команди або самого розпорядження.
Цікаво, що подібний семантичний напрямок можна побачити й у китайському 傅 fù — «наставник»: від особи, яка наставляє та керує навчанням, легко переходити до ширшої ідеї настанови, керування й авторитету.
Отже, українське «фу» не є етимологічно пов’язаним із китайським 傅, але модель «короткий вигук → спонукання → команда → наказ/настанова» є цілком можливою для природної мови.
> https://slovotvir\.org\.ua/users/kyryl\-helevera
І всю його “твірчість”, будь ласка.
Підтримую
> https://slovotvir\.org\.ua/users/kyryl\-helevera
І всю його “твірчість”, будь ласка.
Так. Говірковий поділ ужитку
Одмінність у вжитку. А значать вони те саме
У місцевостях ужитку чи що це має означати?
Одмінність у вжитку. А значать вони те саме
Чи є різниця між “тільки” й “лише”?
@Василь Кривоніс обовʼязково нагадаю, проте можете й зараз внести цю дату до свого календаря, щоб не запланувати випадково чогось іншого на цей же час. 30 грудня обрав для того, щоби більшість активних користувачів змогла доєднатися після роботи та перед святом.
Добрий день Путятіну, слушне питання Ви підняли. Насправді, за рік+ тут я побачив, що ці та схожі теми час від часу підіймаються, жваво обговорюються, потім це все тоне в анналах толоки й жодного розвитку по цій та іншим темам немає.
Потрібно в принципі чіткіше й однозначніше сформулювати правила дописування, взаємодії, спілкування. Ваше конкретне питання я би зазначив у позитивний спосіб: “Що вважається за накрутку голосів”. Тобто визначити межу не для “скільки можна”, а межу, коли вже не можна.
Додав темну тему до списку побажань!
> Не знаю, чи про це вже писали, але додайте, будь ласка, темну тему.
Я писав
І до мене напевне тежМені відповіли, що це для того, аби люди не сиділи вночі
Але я будь-як уночі часто заходжу)
Та мені й зранку не дуже зручно тут сидіти, доводиться зменшувати яскравість
> Не знаю, чи про це вже писали, але додайте, будь ласка, темну тему.
Я писав
І до мене напевне теж
Мені відповіли, що це для того, аби люди не сиділи вночі
Але я будь-як уночі часто заходжу)
> Не знаю, чи про це вже писали, але додайте, будь ласка, темну тему.
Підтримую
Не знаю, чи про це вже писали, але додайте, будь ласка, темну тему.
В правилах Словотвору згадано “накрутку” (а ліпше було би “накручування” голосів). Але не уточнено більше нічого. Інтуїтивно зрозуміло, що це “неправомірне збільшення кількости голосів під своїми перекладами”. Ми з іншими користувачами можемо (жартома?) звинувачувати одне одного в накручуванні вподоб, слів, навіть відгуків (вітання добродію Ярославу). Але де справжня межа?
Я ділюся своїми й чужими словотвірними витворами з іншими людьми. Хтось із них зареєстрований тут, і міг мені підкидати вподобу. І раз мені зняли одразу купу таких уподоб, бо “накручування”.
Були й інші люди, які приходили сюди зі “вболівальниками” (лапки іронійні) й “однодумцями” (лапки, бо цитата зі слів одного такого користувача). Їх теж, наскільки пам’ятаю, покарали за накручування.
Я й тепер ділюся перекладами, але рідко хтось щось уподобує. Хоча є знайомі, які періодично самі тут сидять, і у нас із ними взаємодія зокрема через взаємні вподоби (коли ми справді вважаємо, що той чи той переклад вдалий). Поки що нас у накручуванні не звинуватили.
Що мають робити користувачі, які вподобують чимало слів користувача Ікс, щоб користувача Ікс не звинуватили в накручуванні голосів?
Ближче до дати потрібно буде нагадати. З радістю долучуся!
30 декемра? Чого в декемрі?
> Радіюс-радій, акваріюм-акварій, преміюм-премій, тераріюм-терарій? Омонімічно подекуди виходить.
https://slovotvir.org.ua/users/wasd
Rousscoiõ bui poprauno boulo iz /ɪ/, ne /i/.
> Узагалі, я мовлю о тих um, us, ium, ius, ος тощо, які раніше суть відкидали, а тепер - ні.
»Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…«
https://slovotvir.org.ua/users/b-gdan-youxyco
Ou Vas, usi tui pricladui sõty na * -i-om, * -i-os, a ne prosto * -om, *-os.
3. пошук у тексті ниток, якщо шукається якийсь конкретний коментар.
👍
@Луком гадаю, не всі уявляють собі, що саме має статися після видалення облікового запису. Можна додати опцію видалити свій емейл із бази даних, але залишити дописи. Чи можна провести межу між акаунтом і профілем? І вказувати на цю опцію перед видаленням, а також на мотивацію зберегти дописи в інтересах спільноти. Ще вказати на можливість змінення нікнейма, якщо людина творила під своїм іменем, але не хоче світитися тут вічно.
Наступна нарада словотворців - 30 грудня 2026, о 17:00 за київським часом
https://us04web.zoom.us/j/79560507901?pwd=6uPnEETcVuQeUZa5oEP6q4G9ssg7G1.1
Порядок денний
Побачив активність розробників. @Луком з цього приводу хотів зазначити
ДЕКІЛЬКА ФУНКЦІЙ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ КОРИСТУВАННЯ ЦИМ ОСІДКОМ.
універсальні теги, тобто такі, що користувачу приходить повідомлення, якщо його затегають будь-де на осідку. Наприклад, я хочу відповісти дописувачу на його коментар в іншій гілці толоці, бо вона саме по цій темі. Можливість ввімкнути/вимкнути це налаштування в обліківці. + я загалом не можу зробити тег у коментарях чи поясненні до слова чи сторінки, тільки тут у дописах толоки; тобто додати теги до коментарів та в обговоренні слів.
пошукове поле у толоці по темам
Це окрема тема, пошук узагалі дуже складний, нитки дедалі більше повторюються, засмічуються іншими темами (як от нитка “Освіта та регіон походження словотворців”)
пошук у тексті ниток, якщо шукається якийсь конкретний коментар.
чіткі правила дописування в толоці, наприклад, писати суворо по темі. Гарний приклад той же самий (мій) допис про освіту та регіон походження. Що очікуватиме побачити там користувач, коли заходитиме? Натомість побачить жваву дискусію щодо полонізмів, т. ін.
Обмеження на назви ниток по довжині, кілька правил щодо створення назви. Це потрібно для того, щоби можна було швидко кинути оком і відшукати потрібну тему, а не читати цілі речення, якими називають одну нитку.
Можна якось по-іншому згрупувати нитки в дошки? Усяка всячина - там дуже багато дописів, може є цілі окремі теми, що повторюються. Зміни до мови - це дуже нішева річ, як на мене, навіщо окрема дошка для цього. І взагалі назви дошок, окрім Розробка словотвору, не дуже конкретні. Засоби для словотворців можна перейменувати на Словники і джерела й ця дошка нічого від цього не втратить.
Додати в текстовому полі коментаря, тут у толоці, можливість додати опитування (як у месенджерах). З опцією опитування з чи без демонстрації голосів учасників.
Створити нитку “Загальний чат” і винести її разом із ниткою “Меми” в окрему ділянку чи додати внизу сторінки. Проте вони повинні бути видимі лише для зареєстрованих користувачів.
Взагалі поділити дошки в толоці на ті, які публічні, та ті, що видимі тільки зареєстрованим користувачам. Наприклад, я щойно залишив посилання в зум на заплановану нараду для всіх активних дописувачів. Воно видиме навіть простим відвідувачам, а сама нарада - лише для зареєстрованих. І загалом є речі, якими можна було би поділитися зі спільнотою, але аж ніяк не хотілося би залишати у відкритому доступі.
Додати дату реєстрації користувача в обліківці.
Додати темну тему до осідку для захисту зору - це корисно навіть удень, адже зменшує інтенсивність шкідливого блакитного випромінювання.
Додати можливість закріпити певний допис у нитці. Це чудово для навігації та загалом аби дописи залишалися по темі.
Можливість завжди змінювати / видаляти сторінку зі словом, а не тільки перші два тижні після створення.
Додати до рейтингу “Найкращих користувачів” показник (колонку) impact, яка б обчислювалася наступним чином: кількість отриманих голосів / кількість перекладів. Це потрібно, бо деякі користувачі, здається, змагаються за кількість перекладів, водночас якість цих перекладів, а головне їх доречність, залишається низькою.
Багато пунктів стосується навігації тут у толоці. Це проблема, тому що і користуватися складно, і взагалі багато чого втрачається, губиться серед іншого.
Знайшов непоганий технічний словник у pdf-форматі, доступний для завантаження:
https://libarch.nmu.org.ua/server/api/core/bitstreams/17b632ee-0a09-4aa9-a2b4-4ed7f941ee71/content
Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928
Щось передали новинарям, зрештою?
липше
ліпше
краще
Дванадцятку в щоденник! 🙌🏻 😀
Передусім слід вилучити слова добродія Путятіна, а саме:
https://slovotvir.org.ua/words/dekada-10-dniv
https://slovotvir.org.ua/words/dekada-10-rokiv
https://slovotvir.org.ua/words/metr-virshuvannia
https://slovotvir.org.ua/words/klikabelnyi-shcho-pryvertaie-uvahu
https://slovotvir.org.ua/words/biolohichnyi-ne-pro-nauku
https://slovotvir.org.ua/words/intensyvnyi-rozvytok
https://slovotvir.org.ua/words/paralelnyi-u-chasi
https://slovotvir.org.ua/words/interpoliatsiia-matematyka
https://slovotvir.org.ua/words/kachaty-ridynu-abo-haz
https://slovotvir.org.ua/words/manual-klaviatura
https://slovotvir.org.ua/words/minor-vyznachnyk
https://slovotvir.org.ua/words/tranzaktsiia-v-bazi-danykh
https://slovotvir.org.ua/words/partiia-nazva-debiutu
https://slovotvir.org.ua/words/triuizm-lohika
https://slovotvir.org.ua/words/plastychnyi-deformatsiia
https://slovotvir.org.ua/words/pretsyziinyi-iz-malym-rozkydom
https://slovotvir.org.ua/words/elektromahnitna-induktsiia
https://slovotvir.org.ua/words/mahnitna-induktsiia
https://slovotvir.org.ua/words/blendynh-mashynne-navchannia
https://slovotvir.org.ua/words/sportyvnyi-pro-zovnishnist
https://slovotvir.org.ua/words/proportsiinist-matematyka
https://slovotvir.org.ua/words/proportsiinyi-pro-harmoniinist
https://slovotvir.org.ua/words/fraktsiia-sumishi
https://slovotvir.org.ua/words/stabilizatsiia-rechovynnytstvo
https://slovotvir.org.ua/words/dyferentsial-mekhanika
https://slovotvir.org.ua/words/rotor-matematyka
https://slovotvir.org.ua/words/liniine-vidobrazhennia
https://slovotvir.org.ua/words/vrazhaiuchyi-emotsiino
https://slovotvir.org.ua/words/intehralnyi-pokaznyk
https://slovotvir.org.ua/words/kompleksnyi-okhopnyi
https://slovotvir.org.ua/words/masyv-inform
https://slovotvir.org.ua/words/kortezh-typ-danykh
https://slovotvir.org.ua/words/vektor-informatyka
https://slovotvir.org.ua/words/linhvistychna-zminna
https://slovotvir.org.ua/words/adaptyvnyi-dyzainА ще ворох питомих матів. Хоча для цього є Чистилище, може деякі користувачі просто не знають про таку функцію?
Не вім чому досі можна безкарно а) давати за переклад те саме слово, що його перекладають; б) давати за переклад слова, що їх подав(ли) вже їнші користувачі, просто змінивши наголос чи апостріф, та мабуть на те є причини.
Господи, Кароліно! Царице осідку! 🔥🤦🏻♂️ Ви би свою енергію на щось вдаліше витрачали! 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Леве, вітаю з поверненням! ✌👍
Радіюс-радій, акваріюм-акварій, преміюм-премій, тераріюм-терарій? Омонімічно подекуди виходить.
Та користайте на здоровля.
Ⰰ Ⰱ Ⰲ Ⰳ Ⰴ Ⰵ Ⰶ Ⰷ Ⰸ Ⰹ Ⰺ Ⰻ Ⰼ Ⰽ Ⰾ Ⰿ Ⱀ Ⱁ Ⱂ Ⱃ Ⱄ Ⱅ Ⱆ Ⱇ Ⱈ Ⱉ Ⱊ Ⱋ Ⱌ Ⱍ Ⱎ Ⱏ Ⱐ Ⱑ Ⱒ Ⱓ Ⱔ Ⱕ Ⱖ Ⱗ Ⱘ Ⱙ Ⱚ Ⱛ Ⱜ Ⱝ Ⱞ Ⱟ ⰰ ⰱ ⰲ ⰳ ⰴ ⰵ ⰶ ⰷ ⰸ ⰹ ⰺ ⰻ ⰼ ⰽ ⰾ ⰿ
Чому це не вжити )
Ⰰ
азъ
A
/a/
Ⰱ
букы
B
/b/
Ⰲ
вѣдѣ
V
/v/
Ⰳ
глаголи
G
/g/
Ⰴ
добро
D
/d/
Ⰵ
єсть
E
/e/
Ⰶ
живѣте
Ž
/ʒ/
Ⰷ
дзѣло
Dz
/dz/
Ⰸ
землѧ
Z
/z/
Ⰹ
иже
I
/i/
Ⰺ
і
J/I
/i/
Ⰻ
како
K
/k/
Ⰼ
людиѥ
L
/l/
Ⰽ
мыслите
M
/m/
Ⰾ
нашь
N
/n/
Ⰿ
онъ
O
/o/
Ⱀ
покои
P
/p/
Ⱁ
рьци
R
/r/
Ⱂ
слово
S
/s/
Ⱃ
твьрдо
T
/t/
Ⱄ
укъ
U
/u/
Ⱅ
фертъ
F
/f/
Ⱆ
хѣръ
H
/x/
Ⱇ
отъ
Oт
/o/
Ⱈ
ци
C
/ts/
Ⱉ
червь
Č
/tʃ/
Ⱊ
ша
Š
/ʃ/
Ⱋ
ща
Št
/ʃt/
Ⱌ
ъ
Ŭ
/ŭ/
Ⱍ
ь
Ĭ
/ĭ/
Ⱎ
ѣ
Ě
/ě/
Ⱏ
ять/єр
—
залежить від реконструкції
Є. Наголоси не чіпав, бо зробив виправлення щодо пошуку.
Красно дякую. Перемога буде.
Там не є -і, бо не було його там ніколи. *men-i, не *meno-i (*i = и, *oi = ѣ).
І не глум то. Та й архаїчність тут до чого?
https://slovotvir.org.ua/users/lukom
Prosiõ dodati i gleadaigne slœu u izmiencax.
Ні, не слід (хиба коли хочете писати тиждневий, містце, імгла, ручник, реміслник і таке)
Н. в. Ім’я
Р. в. Імене / Імени
Д. в. Імени
Зн. в. Ім’я
Ор. в. Ім’ям / Іменем
М. в. Імени
А чому в давальному й місцевому -и, а не -і?
Глум щодо архаїчности зрозумілий, проте хотілося б ґрунтовнішої відповіди. Чим завадить можливість хутко відрізняти родовий від давального й місцевого?
Не бачу проблеми, можливо веб-переглядач якийсь рідкісний
Є. Наголоси не чіпав, бо зробив виправлення щодо пошуку.
Додав виправлення щодо пошуку слів з наголосом в ґуґл, сподіваюсь допоможе
Обліковки стерті, це право користувача, яким вони скористались, і значить вони не хотіли щоб їх пам’ятали. Хоча деякі хлібні крихти можна ще витягнути з логів, якщо вони збереглись, якщо є потреба.
Ні, не слід (хиба коли хочете писати тиждневий, містце, імгла, ручник, реміслник і таке)
Н. в. Ім’я
Р. в. Імене / Імени
Д. в. Імени
Зн. в. Ім’я
Ор. в. Ім’ям / Іменем
М. в. Імени
Можливо, поприбирати наголоси в словах, які подала на перекладання https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova як тимчасовий вихід зі становища. Знайти ці сторінки з-поза Словотвору практично неможливо, і все заради примарної точности передання слова там, де або всі наголошують однаково, або наголос не впливає ніяк. На іншій сторінці толоки — https://slovotvir.org.ua/toloka/rozrobka-slovotvoru/vidshukuvanist — а також під словом https://slovotvir.org.ua/words/urna ми це вже обговорювали.
Додам, що тепер проблема не лише з перекладами, але й із перекладАними словами, бо їх теж узялися (поки бачив лише в добродійки Кароліни) додавати з наголосами. Проблема та сама: їх неможливо знайти. В обговоренні під «у́рна» (так-так, саме з «у́») згоди не дійшли. Та Кароліна пропонує таки переписати тил (бекенд).
Я запропонував би думку майже протилежну: переписати тил так, щоб наголосів у поданих на перекладання словах не було (так саме як немає великих букв). Бо більшість того, що сюди додають, є в словниках (а хтось узагалі, здається, йде за тематичними словниками, додаючи слова), а що є у словниках, у того переважно є й наголос, якщо дуже треба його перевірити.
Але! Розумна причина додавати наголос — омоніми, де від наголос залежить значення (Образи-обрАзи-образИ). Можливо, це і є те заперечення. Прикладів, де це мало би значення саме з доданими на Словотвір словами, не пригадаю. Можливо, хтось підкаже.
Переписування — це загалом можливість додати можливості пошуку на Словотворі (розумне розпізнавання відмін із ґ і г, и та і, з прочерком і без тощо) до пошуку сторінок Словотвору з-поза його меж. Якщо це, звісно, можна втілити так, щоб не треба було зберігати факторіяльно зростну кількість можливих поєднань.
Маю одразу кілька питань на цю тему.
Чи треба нам за це держатись?
Знаю, що Шевельов свого часу казав, що цю накинуту зміну 1933 року можна назвати виправданою, бо вона відповідає загальній тенденції розвитку української мови, цебто наближення слів на м’яких приголосний до слів типу земля. Та відаю, що є тут ті, які з цим не погоджуються.
Якщо відповідь на перше питання є так, то як найліпше сформулювати правило?
У нинішнім правописі воно здається кастрованим:
Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гід́ности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.
Чи ґрунтовна заборона писати “пам’яти”? Чому не можемо писати Піч-печи, як кров-крови, коли нашій ч притаманно бути твердою, приміром?
Згідно з “Найголовнішими правилами українського правопису” редакції 1925 року треба було б писати так:
У словах чоловічого роду, що кінчаться на -ж, -ч, -ш, -щ, у називному та знахідному відмінкові множини треба писати -і: ножі, паничі, товариші, гроші, кущі. Так само — в словах жіночого роду типу: радощі, труднощі, молодощі і т. ин. (що ніби являються множиною для слів на -ість: радість).
У словах жіночого роду, що кінчаться на -жа, -ча, -ша, -ща, в родовому, давальному та місцевому відмінкові однини та в називному і знахідному відмінкові множини треба писати -і: великої калюжі, чистій душі, на високій кручі, солодкі груші, лев’ячі пащі.
У словах жіночого роду, що кінчаться на приголосний звук, треба писати в родовому відмінкові однини -и, а в давальному й місцевому однини та називному й знахідному множини треба писати -і; напр. род. відм. — з ночи, коло печи, з подорожи, цієї соли, нічної тіни, без сповіди, без відповіди, з радости, до смерти; дав. відм. та місцев. — дрібній солі, в тіні, у-ночі, в печі; множ. — прийшли вісті, про бюрократичні формальності.
Виняток — в-осени.
Що думаєте?
Єлисію, яка ваша думка щодо цього питання?
> ровнити брюхо : брухо.
>
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Rœunati, porœunati, rœunaigne, porœunaigne.
> Або ж до речи, тобто до реченого.
https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Lédve. Neyma ‹reicy›, e ino ‹riecy›. Boü bui nagolós na cœnçie u ‹rieci›, moglo bui bouti i [reˈt͡ʃi] u rœznovidie Pœunoci, ta neviedomo e ci tacuy nagolós e prau. Ale, na pr., u orõdnie ‹riecymi› pèuno e nagolos na cœnçie, i tomou u rœznovidie Pœunoci mogé bouti [ret͡ʃˈmɪ ~ ret͡ʃˈmi].
https://slovotvir.org.ua/users/druha-put
Тут користувач боїться, що хтось цю ганьбу побачить і буде тикати носом, мовляв “гляньте на цих придуркуватих хіхлів”. Так от навпаки, ця “слівниця” є доказ, що самі користувачі ввиджають такі переклади смішними й невоковирними. І якби то сміховисько на сторінках міжна було би приховати куди подалі, оце був би мічний довід проти “тупих кіклів”.
https://slovotvir.org.ua/users/yevhen-shulha
Якби була можливість ховати переклади, тобто ставити їм минуси (не видаляти, в ховати вниз), то такого можна було би частково вникнути. А такі переклади, як усякі сіськіпіські вротень вжопень на горі відповідних сторінок висять вже давно. І це мабуть є перше, що паде в око відвідувачу, а не якась писанина на Толоці.
Правду кажете. Але противників очистіння мови не переконаєш усе водно. Ця проблема тягнеться куди глибше. Тут меншовартість перед ляхами, перед кацапами, перед іншими країнами Віврупи.
