неможлука | Роман Роман2 | 21 вересня 2024
Добродію Володимире, будь ласка.
https://slovotvir.org.ua/words/fihura-heometriia#c128886
“Постать” як переклад до “фігура”. Це слово відповідає значенню слова “фігура”, але в іншому значенні, не в геометричному, в якому перекладаємо там. Навіщо цьому слову там висіти?
Але це слово правил не порушує, тому воно лишається.
Що скажете?
Я ж кажу, Ви зі своїм трибуналом Словотвір перетворите на помийку 🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Не буду більше гаяти на Вас час
Не можете нічого відповісти, виправдати написані раніше нісенітниці, тому втікаєте. Передбачувано
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?Авжеж, мої. І я вже пояснив їх значення, відповідаючи добродієві Єлисію: -ів-(-ов-) та -ив- – це не варіанти одного суфікса, а різні суфікси. “Тут, наскільки я розумію, -ів- походить від -(ь)ов-, І тут ніяк не може перейти в И (крім, хіба, деяких говірок, що мене ніяк не цікавлять тут зараз). Я написав: “І байдуже, що -ив- тут бути так(!) не може”. Як “так”? Так, як написав д. Ярослав: “Чому И замість І? Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова”. Тобто він вважає, що можна, якщо заманеться, замінити І на И. Ви з цим згодні?
За теорією ймовірності (чомусь мені пригадалося щось там про нескінченну кількість друкарських машинок… ну, надіюся, Ви зрозуміли), інколи дурня, яку пише д. Ярослав, зовні збігається з чимось можливим. Чи може тут бути наросток -ив-? Та наче. Але це зовсім інший наросток, а не той же -ів- з И замість І.”
-ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інший суфікс.
Чому И замість І?
Ваші слова? Чи чиї? Повторюю: “…И замість І…”. Не “…-ив- замість -ів-…”, а таки “…И замість І…”.
Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова
Ваші слова чи чиї? Ці слова ясно вказують: Ви не розумієте, що -ив- та -ів- – різні суфікси, і різниця полягає тільки в букві
Я ж кажу, Ви зі своїм трибуналом Словотвір перетворите на помийку 🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Не буду більше гаяти на Вас час
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?
Авжеж, мої. І я вже пояснив їх значення, відповідаючи добродієві Єлисію: -ів-(-ов-) та -ив- – це не варіанти одного суфікса, а різні суфікси. “Тут, наскільки я розумію, -ів- походить від -(ь)ов-, І тут ніяк не може перейти в И (крім, хіба, деяких говірок, що мене ніяк не цікавлять тут зараз). Я написав: “І байдуже, що -ив- тут бути так(!) не може”. Як “так”? Так, як написав д. Ярослав: “Чому И замість І? Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова”. Тобто він вважає, що можна, якщо заманеться, замінити І на И. Ви з цим згодні?
За теорією ймовірності (чомусь мені пригадалося щось там про нескінченну кількість друкарських машинок… ну, надіюся, Ви зрозуміли), інколи дурня, яку пише д. Ярослав, зовні збігається з чимось можливим. Чи може тут бути наросток -ив-? Та наче. Але це зовсім інший наросток, а не той же -ів- з И замість І.”
-ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інший суфікс.
Чому И замість І?
Ваші слова? Чи чиї? Повторюю: “…И замість І…”. Не “…-ив- замість -ів-…”, а таки “…И замість І…”.
Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова
Ваші слова чи чиї? Ці слова ясно вказують: Ви не розумієте, що -ив- та -ів- – різні суфікси, і різниця полягає тільки в букві
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?
<<Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пути́вець, -вця, пути́мець, -мця – проселочная дорога.
Пути́на – сосуд для молока.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Пути́вель, -вля, -влеві, в -влі (м.)
пути́вельський, -ка, -ке
Пути́вельщина, -ни, -ні
пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців
пути́вка, -вки, -вці; -ти́вки, -вок (яблуко)>>
А це моя була відповідь. Тобто я спростував Ваші відсебеньки про неможливість -ив. Що не так? Навіщо Ви знову пишете дурню?
Знову почну з кінця.
Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Дозвольте не погодитися. Уявімо, що розробники запровадили “палець вниз”, тобто голос проти слова. Тоді кожен, незалежно від рівня знань, розуміння законів і правил Мови, розуміння втямка, зможе проголосувати проти слова, чи не так?
Якщо ж зробити +- так, як висуваю я, без доказів проголосувати буде неможливо.Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”.
Дозвольте пояснити на прикладі. Добродій Ярослав сказав загалом, що І можна вільно замінювати на И. Як доказ він навів “індик”-“индик”, “ірій”-“ирій”. Також можна навести “інший”-“инший” тощо. Це легко спростовується: Шевельов, с. 846. ТакЕ мінення (варіювання, хитання) І-И засвідчено тільки на початку слова. Додам, що всі інші мінення І/И мають іншу природу. У слові “путівник” І не на початку слова, отже, докизи з міненням І/И на початку слова неналежні, тут усе однозначно.
Звісно, кожен випадок окремий, та в тому ж і суть, щоб учасники наводили й спростовували докази, а не тицяли “за” чи “проти” через особисті прихильності й упередження, настрій, “так здалося” тощо.
Романе, Ви просто знову неуважно прочитали, що я там писав. І тепер все перекрутили. Прочитайте ще раз, може, зрозумієте. Адже Вам і п. Поруш сказав, що Ви написали блуд.
Ви сказали про неможливість -ив. Я навів приклади, які спростували Ваші слова. До чого тут и/і на початку слова?
Якщо Ви й на трибуналі будете писати таку маячню, перекручувати слова, то ви перетворите Словотвір на помийку
Знову почну з кінця.
Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Дозвольте не погодитися. Уявімо, що розробники запровадили “палець вниз”, тобто голос проти слова. Тоді кожен, незалежно від рівня знань, розуміння законів і правил Мови, розуміння втямка, зможе проголосувати проти слова, чи не так?
Якщо ж зробити +- так, як висуваю я, без доказів проголосувати буде неможливо.
Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”.
Дозвольте пояснити на прикладі. Добродій Ярослав сказав загалом, що І можна вільно замінювати на И. Як доказ він навів “індик”-“индик”, “ірій”-“ирій”. Також можна навести “інший”-“инший” тощо. Це легко спростовується: Шевельов, с. 846. ТакЕ мінення (варіювання, хитання) І-И засвідчено тільки на початку слова. Додам, що всі інші мінення І/И мають іншу природу. У слові “путівник” І не на початку слова, отже, докизи з міненням І/И на початку слова неналежні, тут усе однозначно.
Звісно, кожен випадок окремий, та в тому ж і суть, щоб учасники наводили й спростовували докази, а не тицяли “за” чи “проти” через особисті прихильності й упередження, настрій, “так здалося” тощо.
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Спасибі-спасибі, але я вважаю, що Словотвір самодостатній, і все, що пов’язане з ним, словами на ньому, має бути на Словотворі-таки. Ніякої “помийки” не буде. З іншого боку, я вважаю, через відсутність чогось такого, як трибунал, який я закликаю створити, під багатьма словами й перекладами якраз і утворилася справжнісінька помийка
Несамодостатній. Ба більше, тут не дуже зручна Толока. А ще — це популяризація Словотвору в соцмережах. Та й думок фахівців Вам не завадить. А то ви вже задовбали питаннями одного лише п. Поруша
Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”. Все одно хтось (увесь трибунал разом голосуванням?) оцінює. Незгодні лишаться незгодними, можуть не затвердити хороший довід бо не погоджуються, не будуть мати нічого проти посереднього тощо. Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Спасибі-спасибі, але я вважаю, що Словотвір самодостатній, і все, що пов’язане з ним, словами на ньому, має бути на Словотворі-таки. Ніякої “помийки” не буде. З іншого боку, я вважаю, через відсутність чогось такого, як трибунал, який я закликаю створити, під багатьма словами й перекладами якраз і утворилася справжнісінька помийка
Почну, мабуть, із кінця.
Але найцікавіше питання це чому ви думаєте, що всі мають однакове “розуміння слова” й принципів словотвору.
Ні, я так не думаю, і ніколи такого не казав. Але ж є деякі загальні засади.
Найкращі, мабуть, приклад поставлю першими. Під словом “вендинг” добродій Ярослав заперечував був те, що Г в слові “спасибі” зникло через природу звука Г, уперто вірячи, що це якесь-то скорочення. Там ще добродій Єлисій написав був: “Ya podoumaiõ za Vas:
u */(ɪ)spɑˈsɪbyɣ̞/ → *[spɐˈsɪ͡ɘbyˀɦ] → /spaˈsɪby̼/ néyma ni blizco nicy izpœlna iz tuimi frankensteinui cyto Vui touraste. Tam e tó cisto yno zvõcovo yavisce — ousiecéinnhe yna sõgolosna na cœinçie, pitime yzocrema naddniestrianscomou nariecciou, porœunaite, na pr., ‘snieg’ [sʲnʲi], ‘porœug’ [pʷoʷˈrɥ͡i], ‘garnœy’ [ˀɦɑrny̼] tc.
Tac, Roman tou vierno pisché””
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/lohist#t97526, Ви самі бачили. Добродій Ярослав неспроможний, мабуть, зрозуміти, що -ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інша складниця (морфема) з іншим походженням і значенням. Ви ж самі там написали. Так само він не розуміє, що -ин-, -ив, -иц- тощо – різні складниці, ні одна з яких не утворена заміною І на И. І туди ж слова д. Ярослава: “Індик — индик — те саме;
Ірій — ирій — так само
А путівник — путивник — не те саме.”
Тобто незнання й нерозуміння (невміння помітити на додачу?), що І може, залежно від говірки, на початку слова(!) схилятися до И.
Так само: https://slovotvir.org.ua/words/sapbordynh#t97620. Якщо основа слова -опачин- (утворене від “опачина”), то ця сама основа мала би зберігатися, тобто мало би бути “опачинення”, а не “опачення”.
Іще Вам приклад, щоб Ви краще зрозуміли мою думку: https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia, переклад “накисенність”. Я вперше прочитав, що в словах, виявляється, можуть бути “зайві приголосні”. Розберімо це слово. Воно, судячи з усього, утворене від “кисенність”(тобто “кисневість”, властивість бути кисневим). Але як тоді тут може бути на-? З іншого ж боку, тут, очевидно, вплинуло моє слово “накисНеність”, похідне від “накиснити”. У слові “накисНЕНість” перша “Н” – частини твірної основи (від “кисень”), а -ЕН- – дієприкметниковий наросток. Але до відприкметникового іменника “кисенність” не можна додати на-, який у моєму слові дієслівний (накиснити (пор. “наводнити”, “налюднити”) – накиснений – накисненість), бо не можна додати на- просто до відіменникового прикметника.
Далі. Слова д. Ярослава. “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо”. https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh
Перенесу поясрнення звідти: “Скажу тільки, що в “більярдНЯ” НЯ значить приміщення, ніякої дії тут немає.
“Безсоння” — від bezsonje, ННЯ — від НЬЄ, це подовжене Н кореня, із яким злився суфікс j (пор. “верб’я”).
У чужому ж слові “пеня”, як і в питомому від “пинити” Н — узагалі частина кореня.
У “безоДНЯ” — так само Н — частина кореня (бо ДНО!). І ніякої ДІЇ тут немає.”
Я вже безліч разів пояснював, що -н(я)- може позначати дію (“борня”, “метушня” тощо) тільки у віддієслівних іменниках, із дієслівним коренем, що позначає цю дію.
Так само. https://slovotvir.org.ua/words/mahiia#t22248 : переклад, до речі, самого добродія КФЯЙ: “чорнокниЖСтво”. Наросток -ств- після Ж “зливається”, перетворюючись разом на -зтв- , щонайменше за сучасними правилами.
Так само переклад “завзяЦтво” до https://slovotvir.org.ua/words/aktyvizm#t96971: де основа закінчується на Т, має бути -тст-, тобто не “завзяЦтво”, а “завзяТСТво” (пор. “братство”).
І знову приклад. https://slovotvir.org.ua/words/inkubatsiinyi-period. “Закубельний” не може походити від “закублеННя”, за устроєм слово значить “такий, що за кублом” (пор. “загребельний” – від “за греблею”). Але це слово набрало найбільше голосів, +2.
Іще слова д. Ярослава:
“Неписьменність — неписьменний
Нескінченність — нескінченний
Буденність — буденний
Знаменність — знаменний
Численність — численний тощо”
https://slovotvir.org.ua/words/prodromalnyi-period#t96117
Тобто тут явно видно нерозуміння того, що слово “буденність” (що значить “властивість бути буденним”) походить від самого слова “буденний” (будень – буденний – буденність), а не навпаки: д. Ярослав стверджує, що “буденний” походить від “буденність”.
Усі час від часу помиляються. Але деякі користувачі роблять це дуже часто, доводячи цим не тільки нестачу знань (що саме по собі не щось погане), а й невміння, неготовність (а то й усе разом) вчитися, слухати, розуміти й визнавати свої помилки.
Не знаю, як Ви, а особисто я не хотів би дозволити без доказів, підстав і пояснень голосувати проти моїх слів користувачам, які вважають, наприклад, що І в словах можна вільно міняти на И.
Тобто якщо користувач-учасник трибуналу зможе довести свою думку, голос зараховано, і це добре, якщо є належні докази. Якщо ж не зможе/докази будуть явно неправильні, то й голос не зараховано
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щосьДобродію Володимире, я думаю, це не рішення. Ви знову-таки висуваєте просто вирішувати все більшістю голосів.
Без закону Годвіна тут не обійтися. Поширений приклад: свого часу більшість-таки на виборах обрала гітлера з партією.
Більшість цілком може помилятися. Ось Вам, добродію Володимире, приклад: https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia. Ця-таки більшість, мабуть, судячи зі слів, відгуків й обговорення, не розуміє, чим “зниження купівельної спроможності грошової одиниці” відрізняється від “зростання цін” і “зростання грошової маси”. Так само деякі не розуміють різниці між інфляцією й девальвацією, а також між дефляцією, ревальвацією й ревалоризацією.
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen (“квазіпортальний дольмен”, я про це вже писав вище тут). Ця ж більшість (5 і 4 голоси відповідно) проголосувала за переклади “каплитан” і “паплитан”. Якщо ка- й па- – це квазі-, то “каплитан”/“паплитан”=“квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”.
Так само немало (7) голосів за переклад “очевидь” до https://slovotvir.org.ua/words/aksioma, хоче не кожна аксіома обов’язково очевидна, і не тільки аксіома. Так само https://slovotvir.org.ua/words/teorema: “твердження” (хоча і теорема, і лема, і аксіома – твердження (або не обов’язково, це як поглянути) й “наочина”(нерозуміння сутя втямка “теорема”). Ну, це просто приклади явно невідповідних перекладів, що набрали немало голосів.
Більшість цілком може помилятися, і тут таке нерідко. Саме тому я закликаю до “більшості доказів”, тобто при голосуванні кожен член “трибуналу” має підтвердити:
- розуміння втямка й засадної різниці від подібних “зовні”;
- розуміння значення, відтінка(/-ів) значення поданого перекладу (якщо це не новотвір)
або- засад, правил і звичаїв словотворення, якщо це новотвір.
Бо тицьнути голос за слово або проти нього може віддати кожен “просто так”, “бо так захотілося”, “мені здалося”, “такий настрій”, через особисті упередження тощо. Тому я вважаю поясннення необхідними
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Та я знаю, що більшість може помилятися, тому й пропоную лише найкращим користувачам давати цей голос, як в Чистилищі
Ну і знову таки, якщо не голоси людей, то нащо форум, нащо сайт. Це щось зовсім інакше
Пояснювати кожне слово й думку — було б добре, для цього є коментарі й обговорення. Що робити з великими цифрами не знаю, але нові й новознайдені слова більш-менш обговорюють. Так, нікого не примусиш відповідати, і це добре, написали що думаєте та й все. Пояснення необхідні, але зробити його обов’язковим буде по-дурному. І знову, на цьому сайті, форумі не місце таке організовувати, добре що так працює. У будь-якому разі треба самому думати, як казати, ну і ясно що “найкращі” слова це в будь-якому разі буде ну таке, для якості треба щоб їх хтось обробив
Але найцікавіше питання це чому ви думаєте, що всі мають однакове “розуміння слова” й принципів словотвору. Навіть в простій науці є різні погляди й дискусії, не кажучи про такі експерименти
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Добродію Володимире, я думаю, це не рішення. Ви знову-таки висуваєте просто вирішувати все більшістю голосів.
Без закону Годвіна тут не обійтися. Поширений приклад: свого часу більшість-таки на виборах обрала гітлера з партією.
Більшість цілком може помилятися. Ось Вам, добродію Володимире, приклад: https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia. Ця-таки більшість, мабуть, судячи зі слів, відгуків й обговорення, не розуміє, чим “зниження купівельної спроможності грошової одиниці” відрізняється від “зростання цін” і “зростання грошової маси”. Так само деякі не розуміють різниці між інфляцією й девальвацією, а також між дефляцією, ревальвацією й ревалоризацією.
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen (“квазіпортальний дольмен”, я про це вже писав вище тут). Ця ж більшість (5 і 4 голоси відповідно) проголосувала за переклади “каплитан” і “паплитан”. Якщо ка- й па- – це квазі-, то “каплитан”/“паплитан”=“квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”.
Так само немало (7) голосів за переклад “очевидь” до https://slovotvir.org.ua/words/aksioma, хоче не кожна аксіома обов’язково очевидна, і не тільки аксіома. Так само https://slovotvir.org.ua/words/teorema: “твердження” (хоча і теорема, і лема, і аксіома – твердження (або не обов’язково, це як поглянути) й “наочина”(нерозуміння сутя втямка “теорема”). Ну, це просто приклади явно невідповідних перекладів, що набрали немало голосів.
Більшість цілком може помилятися, і тут таке нерідко. Саме тому я закликаю до “більшості доказів”, тобто при голосуванні кожен член “трибуналу” має підтвердити:
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щосьАвжеж, поставити головним трибунальником д. Романа 😜🙈
Він натрибуналить 🤦🏻♂️
Ну ви он свій словник організовуєте
> “SC у слові “scorieye”, має, судячи з усього, читатися як /ск/, із твердим С. А в “rousscoiõ” – як /с’к/, із м’яким С, наскільки я розумію. Та м’якість у другому (як і твердість у першім) не позначені ніяк. Те саме зі ZC у словах “uzcrœzy” і “blizcuimy”
> А справді, добродію Єлисію, чому тут не позначена м’якість?
Тут, добродію Єлисію
Rœzniça e u tvaroslœyie : tam corein a tam pocép.
U coreni e ‹sc› za proxuiboiõ /sk/: ‹scoro› /ˈskoro/, ‹tascati› /taˈskatɪ/.
Pocép ‹•sc•› ucladaié meacœsty za proxuiboiõ — /•sʲk•/, a pravopisno e tõ meacœsty ne œdcreatano, a tó cerez yoho ceastotõ, i yzocrema tomou cyto yoho e lègco znati u slovie : œn a) nicda ne e ceasty corene, b) nicda ne e prosto za golosnomy, a tœilcui po sõgolosnie: ‹•b•sc•›, ‹•ç•sc•›, ‹•d•sc•›, ‹•l•sc•›, ‹•n•sc•›, ‹•r•sc•› itd., ale ne mogé bouti: ‹•a•sc•›, ‹•e•sc•›, ‹•o•sc•› itd. — togdie ‹sc› ne bõdé pocép ‹•sc•› ale ceasty corene abo pocép bõdé ‹•c› ci ‹•c•› a ne ‹•sc•›.
Po golosnie iz meacœstyõ e ino pocép ‹•isco›: ‹sternisco›, ‹pasovisco›. Ne mogé vuinicnõti dvoznacynœsty, na pr., u ‹misca›, ponevagy inacye bui corein boul prosto ‹m•› ci ‹mi•›. Tóge platity i pro: ‹basco, bascuy› ‘garno, garnuy (o conie)’, ‹liesca›. ‹sòsca›, ‹triesca›, ‹lasca› itd.
Ne mogé vuinicnõti dvoznacynœsty u ‹sc› po golosnie na cœilco pocép ‹•sc•› e, pitimo, *-ysk-, otge tó e |•ʲsk| → /•sʲk•/ (a po narieccyax i /•sk•/, bez meacosti), a meidj golosnomy ta *-ysk- bõdé neminõtche zvõc /j/: ‹crayscuy›, ‹rayscuy›, ‹ciarodieyscuy›, ‹Chouyscuy›, ‹Colomuyscuy›, ‹Ceortoruyscuy›, ‹svœyscuy›. Preamo po golosnie, hi pisau eimy vuisje, tó prosto ne mogé bouti pocép ‹•sc•› a œdtac i meacosti: ‹blisc, bliscati›, ‹triesc, triescati›, ‹lousc, louscati›, ‹tascati›.
Yac neyma dvou rœznou pocépou /•sk•/ ta /•sʲk•/, to neyma i potrebui vidovito œdcreatati meacœsty u seimy pocépie pravopisno.
__
Cyto do ‹zc›, tout e moya xuiba. Peredje, pischõtchi ‹zc› za /zʲk/ u slovax he ‹nizco›, ‹õzco›, ‹blizco›, ‹slizco›, ‹cóuzco, xóuzco› itd., vuixodix yz toho cyto ‹z› na cœnçie corene pered pocépomy ‹•c•› imé za proxuiboiõ znaciti meacœsty seoho ‹z›, ale po inchix sõgolosniex meacosti neyma, por.: ‹pluitco›, ‹bridco›, ‹tònco›, ‹palco›, ‹jarco›, ‹parco›, ‹prõgco›, ‹lègco› itd.. Sam ge sesy pocép e istoslœuno *-uk-, a ne *-yk-, otge i meacosti tam perveisno ne bie boulo ; obace, porœunayte ‹gœrco› cde /r/ e ‘tverdo’, ale istoslœuno e tó *gor-yk-o — por. veat. ‹горький›, ceix. ‹hořký›. Ta pischõtchi siõ izmiencõ, yzgadax slovo ‹tèzco› /ˈtɛz.ko ~ ˈtæz.ko/, cde meacosti neyma, a tomou u vuisje tocenuix slovax iz corenemy na /z/, cde /z/ e meacco — /zʲ/ — pered simy pocépomy ‹•c•› e tacui treba œdcreatati meacœsty pravopisno, otge tacui: ‹blizyco› a ne ‹blizco›, ‹nizyco› a ne ‹nizco› itd. I mieniõ Vam cyto pomietiste i priteagnõste moyõ cmiety na se.
Кла́до́ви́ще
https://r2u.org.ua/s?w=кладовище
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Авжеж, поставити головним трибунальником д. Романа 😜🙈
Він натрибуналить 🤦🏻♂️
> “SC у слові “scorieye”, має, судячи з усього, читатися як /ск/, із твердим С. А в “rousscoiõ” – як /с’к/, із м’яким С, наскільки я розумію. Та м’якість у другому (як і твердість у першім) не позначені ніяк. Те саме зі ZC у словах “uzcrœzy” і “blizcuimy”
> А справді, добродію Єлисію, чому тут не позначена м’якість?
Тут, добродію Єлисію
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Чим замінити сум11?
Нарешті все ясно, я в принципі так і думав
І так, вітаю з прибуттям чергового генератора маячні в Україну, цікаво чи сюди добереться їхня гречана вовна. Якщо не вже
Поговорю-но я тут знову з самим собою. Просто мене дуже мало хто слухає й чує, якщо й читає.
Ya citau eimy lixye si dvie receignie — dalieye ni, i ne bõdõ. Tomou œdpoviemy na yix.
Godie e vuidavati sea za biedolaxõ. Vas bie tou citano cde bœlche neigy bõdy coho i na Vascha puitagna ci izmiencui bie œdpoviedano bœlche neigy bõdy coho. A néxtouiõty tuimy cyto pischete ne tomou cyto Vui pischete riecy a prœc e gloup, ale na opacui.
Iesce raz, ya’smi dalieye ne citau i ne bõdõ, tomou cyto ya ne vieriõ cyto mogete pisati cytosi cyto gœdno e citagna.
“SC у слові “scorieye”, має, судячи з усього, читатися як /ск/, із твердим С. А в “rousscoiõ” – як /с’к/, із м’яким С, наскільки я розумію. Та м’якість у другому (як і твердість у першім) не позначені ніяк. Те саме зі ZC у словах “uzcrœzy” і “blizcuimy”
А справді, добродію Єлисію, чому тут не позначена м’якість?
Що думаєте про слово “відмінний” у значенні “чудовий”, “дуже добрий”? Чи це не пізніша калька з моск. “отличньій”? Ось тут: https://r2u.org.ua/s?w=відмінний&scope=all&dicts=all&highlight=on — бачу слово “відмінний” із таким значенням лише у словниках із 2000-х, а також у словнику військової термінології 1928 року (єдиний із дорепресійних). Чи варто, гадаєте, додати на перекладання?
Ну як же нема в зах.-слов.:
п. [skowroda, skawroda], ч. ст. skravada, skrovada, вл. škorodej, нл. škórodwej
Культурний абориген: Слово сковорода…
Це що, згенеровано чи що?😄
В ЕСУМ в статті “сковорода” навіть не згадується грецьке слово
І останнє посилання хтозна що
І в ЕСУМ якраз згадано праслов’янське слово
Нащо ж таке сміття тут
Слово сковорода запозичене зі старослов’янської або церковнослов’янської мови сковорода, яке, своєю чергою, є запозиченням із грецької мови.
Грецьке коріння:
Грецьке слово σκάφη (skáphē)
означає «миска, корито, посудина». У новогрецькій також є слово σκαφίδα (skafída) каструля». «маленька миска,
Через пізньогрецьке σκαφορίδα або подібне утворення, яке означало «посудину для смаження», слово прийшло у слов’янські мови.
«сковорода» не з праслов’янської, а запозичення.
Варіант про праслов’янське походження малоймовірний і в академічній етимології не підтримується.
Чому не праслов’янське?
У праслов’янських словниках (типу Праславянский словарь, Derksen, Vasmer) *немає реконструйованого праслов’янського кореня skovor- або подібного, який би означав щось, пов’язане з посудом для смаження.
Слово сковорода засвідчене переважно в тих слов’янських мовах, що зазнали сильного впливу церковнослов’янської традиції (українська, рс а, болгарська). А от, наприклад, у польській чи чеській
інші назви:
польськ. patelnia
чеська. панєв
Це свідчить про пізніше запозичення, а не спільне спадкоємство з праслов’янської.
3. Форма слова:
Структура сковорода виглядає як складне слово, але не має аналогій у праслов’янських словотворчих моделях. Воно явно штучного типу, типового для запозичень з грецької через церковнослов’янське посередництво.
Том 5. Київ: Наукова думка, 2006.
Стаття: Сковорода
Там його засудили:
«Існує в усіх східнослов’янських мовах. Запозичене з церковнослов’янської мови, що походить з грец. σκαφίς (род. σκαφίδος) – ‘миска’>
Автор: Макс Фасмер (Мах Vasmer)
Переклад на російську і доповнення О.Н.
Трубачова.
Стаття: Сковорода
Там вказано, що слово є запозиченням через старослов’янське із грецького слова σκαφίς.
3. Етимологічний словник слов’янської успадкованої лексики
Автор: Рік Дерксен, 2008
У цьому словнику немає реконструйованої праслов’янської форми для слова «сковорода», що підтверджує, що це не праслов’янське слово.
БАН (Болгарська академія наук)
Там сковорода також подається як запозичення з грецької.
5. Слов’янська етимологічна база (SEDB)
Дає повний огляд етимології слов’янських слів. У розділі про сковорода немає праслов’янської реконструкції ще один аргумент проти автохтонного походження.
Хто може пояснити походження слова “сковорода”?
- Кіт
Відповідником буде хіба південнослов’янська “мачка”, мабуть не “стебль” чи як буде те що було для дикого
Або щось за звуками
А ви таки не читаєте. Письмо Єлисієве є більш етимологічним перш за все для того, аби легше було відслідковувати походження слів, а особливо творити нові.
Pervche za use tacui ne tomou — tó bui boul namier cyto slougity sam sobie.
Xuibity vuituiciti cyto ròzoumieti ymemo pœd ‘istoslœuyemy’ u pravopisi. Ponevagy œddatcha, na pr., /t͡ʃ/ he ‹c + e / i / y› (olni inde ‹c› znacity /k/) cerpaié yz rodjaya seoho zvõca u roussie ta zagalomy u slovianscuix móuvax, ta ne e tó cyto e prineato ròzoumieti pœd istoslœuyemy u pravopisi — natómiesty, se e postayova œddatcha zvõcœu na pisymie, sb. zvõcove (zveagymeinne) znaceigne pisymena e oumóuvleno postayemy’ho pered inchemy pisymeamy (ci incoli pœsylie’ho).
Inchuy priclad, coli mynimo istoslœuna pravopisy ne e tacoiõ, e ròzrœzneigne u pravopisi zvõcœu cyto za cinnoiõ pravopissyõ bóulgariçeiõ e usie yea nuinie pisano he ‹i› : nacœilco po narieccyax e rœzniçõ izberegeno u givie móuvie, to se prosto ne mogé bouti yacostcheno he ‘istoslœuna’ pravopisy.
Incha nastoya, cde ya coristaiõ yz istoslœuya, e namier pravopisno ròzrœzniti slova iz odinacovoiõ vuimóuvoiõ, he otó, na pr.: ‹mati› /ˈmɑtɪ/ : ‹ymati› /ˈmɑtɪ/, ‹brati› /brɐˈtɪ/ : ‹byrati› /ˈbrɑtɪ/, ‹zrieti› /ˈzri͡etɪ/ ‘to ripen’ : ‹zyrieti› /ˈzri͡etɪ/ ‘to see’, ‹pasti› /pɐsˈtɪ/ : ‹pàsti› /ˈpɑstɪ/ tc. Dodatcovo, na pr., ‹y› u ‹zyrieti›, ‹byrati›, a tacoge u ‹dyrati›, ‹pyrati›, ‹syrati› cazjé na mienõ ‹y : i›, porœunayte: ‹byrati : •birati›, ‹zyrieti : •zirati›, ‹dyrati : •dirati›. A u ‹sycati›, crœmy tacoge oucazœucui na mienõ ‹y : i — sycati : (•)sicati›, iesce i na te cyto ‹c› pœsylie ‹y› znacity /t͡ɕ/, a ne /k/ (xotcha tout peredbaceno i pravopisy ‹syçati›).
Otge, te cyto taca pravopisy dasty vidieti liepche i istoslœuye, e dobre, ta ne e mœy golóunuy namier.
Ocrema znacyliva riecy e t.zv. crœzyzveagymeinna (diaphonemic) œddatcha zvõcœu u pravopisi. Na pr., prasl. *ē ci *oy imõty viedgiyscui dva golóuna proteaga (continuants) u rousscœy móuvie, a tó ‘pœunœcynuy’ /ʲi͡e/ ta ‘pœudennuy’ /ʲi(ː)/. E gadca cyto i drouguy (‘pœudennuy’) œdcreat (reflex) e proteag daunieychoho */i͡e/. Sya gadca e dosta muisliva, ta xay tam yac, crœzyzveagymeinna pravopisna œddatcha obou œdcreatou e ‹ie›, daiõtchi citati’ho i na ‘pœunœcynuy’ xib he /ʲi͡e/ i na ‘pœudennuy’ he /ʲi(ː)/. Te same tuicé i œdcreatœu prasl. *dyG, cyto po narieccyax e dalo /d͡ʒ/ a inde /ʒ/, i pro crœzyzveagymeinnõ pravopisnõ œddatchõ yix oba pischemo he ‹dg› pered ‹e, i, y› ta ‹dj› inde ; por.: ‹medja› = i /mɛˈd͡ʒa/ i /mɛˈʒa/.
Poread iz tuimy, prag utieliti u svoyei pravopisi i prõgui pitimui sõto rousscœy móuvie a dati yei na pisymie nedielgeigynosti (individuality) œd inchuix slovianscuix móuv, a tó yzocrema dvoyeigna he u ‹ccy› za /t͡ʃʲt͡ʃʲ ~ t͡ʃʲː/, ‹ddy› za /dʲdʲ ~ dʲː/, ‹ssy› za /sʲsʲ ~ sʲː/, ‹u› za /w ~ u̯/ po golosniex hi tó bie pisano u seredniorousscuix pameatcax (por. ‹прауда, праоуда, праꙋда›, otge ‹prauda›).
зелопій | Роман Роман2 | 4 січня 2025
платвощул, платвинощул | Роман Роман2 | 21 листопада 2024
явонарисіння | Anton Bliznyuk | 16 жовтня 2021
А наскільки легко Вам читати його правопис?
Я його прогортую.
To cyto daié Vam pravo sõditi o moyeiy pravopisi?
квашмак | Роман Роман2 | 9 березня 2024
мзду, мздячу, мезду, мизду, мездячити (це дієслова) | Kuľturnyj aborihen | 21 квітня
угронек | Kuľturnyj aborihen | 10 серпня 2024
їздрики | Володимир Шеховцов | 13 березня 2017
До п’яти відразу? Та й таке хіба в обговорення, нащо це в переклади ліпити
Ну не цікавлять ці слова нікого поки, що поробиш
визріляльник | Роман Роман2 | 24 квітня
вивсот, вивсотування | Роман Роман2 | 12 травня 2024
крізьвисот, крізьвисотування | Роман Роман2 | 16 травня 2024
їздошка | Dmytro Palamarćuk | 15 березня 2017
Це цитата з москвинського віршика.
Я й сам це знаю, я це написав.
Я хочу не “перекладати віршики”, а, якщо можливо, знайти відповідник із щонайближчим значенням і почуттєвим відтінком. Бо зокрема й тут хочеться нерідко спитати-вигукнути: “Це лижі не їдуть чи я…(здурів)?”, що значить “Це я зовсім здурів чи всі навколо?”.
Та просто лижі не їдуть 😜
Що означає Гньоздовський напис? Справді ~гороухща “гірчиця”?
Або краще -шн- “гірчичні”. Але є ще багато версій
І навіть якщо є один “найправильніший” діалект, то дивно його шукати за кількістю фонем. У мові ж завжди бореться простота й складність; зокрема різних частин – у праукраїнській ставало менше голосних, але більше приголосних, наприклад. Ну й де що залишилося це, сказати б, випадковість. Звісно, етимологічний правопис, який показує історію, а за вимову окремо подає всі наявні, може існувати, точніше вже тут існує, але чи багато він каже про правильність?
І все ж, ця нитка - не для висловлення своїх думок, а для запитань אלישע פרוש
