На мою думку, коли кажуть "Бирно", то там чути шось ближче до [ɘ] - близьке до ненаголошених /ɪ/ та /ɛ/. Тому плутанина й неясно, чи "е", чи "и". Хоча, на мою незнавецьку думку, то може бути навіть здійснення маргінальної фонеми /r̩/.
Шо думаєте? Додаю через складновимовність "р" між двома приголосними. У чеській (і словацькій, сербо-хорватській, словенській) бувають складотвірні [r̩], які загалом чужі для вкраїнської фонології, за вийнятком кількох слів, як от "зубр", "вепр", пропри паралельні подоби "зубер", "вепер". Хоча "р" у таких словах можуть бувати й глухими [r̥] (про це згадується, на приклад, у виданнях "Сучасна українська літературна мова").
Якшо прислухаєтеся до вимови "Брно", я її особисто чув багато, то там в українців чути складове [r̩], або вставляння додаткової голосної між "бр" - [ə~ɘ] чи звучину [ɛ]. Узагалі тема зі складовими "р", "л" у сучасній мові доволі цікава.
То як, є зміст приладити "Брно" до вкраїнського звуцтва як "Берно", чи лишити "Брно", а люди вже хай вимовляють так, як вимовляють?
Іспанською схоже - "secador" від "secar" (сушити).
Дякую.