Значення слова
Кріейторка — людина (жіноча особа), яка створила свій продукт.
Приклад вживання

Кріейторка жіночої спільноти ввела нові рубрики для зацікавлення своєї аудиторії.

Походження

англ. creator, де create − створювати

Варіанти написання
креаторка, creator
Слово додала

Перекладаємо слово кріейторка

творчиня
,
твірчиня
20

творець + -иня
твор-ьц'-ыня

"Твірчиня" була би правильнішою формою. Незлагодженість *o в "творчиня", мабуть, підперта прикметником "творчий" (творець + -ий), можливо, перейнятого з пол. "twórczy" (разом із біл. "творчы"). Але то не певно.

Anton Bliznyuk 31 грудня 2022
6 січня

Від дієслова, а не від іменника, тому саме "творчиня" має бути, як на мене.

6 січня

"O" чи "і" тут залежить не від того.

7 січня

А від чого?

7 січня

Фонетичного контексту, морфології.

7 січня

То яко є писати — ‹творчиня› або ‹твірчиня›?

7 січня

/t͡ʃ/ з *k перед *ū бути не може.

7 січня

У праслов'янській? Правда. У вкраїнській? Може бути. Я навів був приклади під "творкиня".

9 січня

А, ласкаво - творчУня?

створювачка
3
Roman Roman 31 грудня 2022
мисткиня
3

Якщо йдеться про мистецтво.

6 січня

Слово чужого роду.

твориця
,
твірниця
2
Anton Bliznyuk 31 грудня 2022
8 січня

Красиво, але твірний – той, що утворює. Твірницею скоріше могла би бути жінка, яка є частиною гімнастичної піраміди.

8 січня

Ну, "крієйторка" це є "жінка, котра творе", так само як "творець" це "чоловік/людина, котрий/котра творе". Загалом, я гадаю, шо "-н-" (-ьн-иця) тут необов'язкове, оскільки "-иця" саме творить іменники на позначення діячів, але "-н-" тута також і не має бути зайвим.

творкиня
0
Lilia Leeloo 31 грудня 2022
31 грудня 2022

Помітив давно, шо багато людей додають частинку "-киня" творячи фемінітиви. Видно, під упливом "членкиня", "лемкиня", "бойкиня", "грекиня". Я гадаю, шо найбільше на появу цієї частинки вплинуло слово "членкиня", котре порівнюють із чоловічим "член", і помічають додаткове "-киня". Але суфікс у тих словах є "-иня" (псл. *-yn-ja), а "-к-" це частинка інших суфіксів, чи кореня. У "бойкиня" та "лемкиня" від суфікса "-ько", від основ "бойко", та "лемко" відповідно. У "грекиня" від кореня "грек-". А "членкиня" це вже скальковане польське слово "członkini", творене від чоловічого "członek" ("член, учасник, member"), де "-k-" то є частинка вже суфікcа "-ъkъ" — укр. "-oк" (на вкраїнський лад "членок"). Але в українській окремого слова "членок" не зустрічаємо.

"Творкиня" могло бути, коли було би творене від "творко" (твор-ько), чи "творок" ("твор-ъкъ").

1 січня

<"Творкиня" могло бути, коли було би творене від "творко" (твор-ько), чи "творок" ("твор-ъкъ").>

‹Tuœurcuinya› pravilno teacneity mõgyscou tuarou ‹tuoreç› — *tuor-yk-+-ūni-a : *tuor-yk-+-o-s — u obou tuarou e *-k-, u ‹tuoreç› *k po *y e meagcyeno u /t͡ɕ/, a *ū po *k pinity meagcyeinïe, porœun. *kuning-o-s → /kne̯͡aʑ/, ale *kuning-ūni-a → /kne̯͡aˈɣɘ̞ɲa, kne̯͡aˈɣɤɲa/.

1 січня

Неправада. Хіба, може, для праслов'янської, не сучасної вкраїнської мови, де /ц'/ — не "м'яке" /к/, а своя фонема. Ось "плавчиня" від "плавець", чи "кравчиня" від "кравець".

8 січня

<Неправада. Хіба, може, для праслов'янської, не сучасної вкраїнської мови, де /ц'/ — не "м'яке" /к/, а своя фонема. Ось "плавчиня" від "плавець", чи "кравчиня" від "кравець".>

/t͡ɕ/ є крімен дзвяжінь, та то нї до чого ту.
/-t͡ʃɪɲa/ ниче не поне /t͡ɕ/ є крімен дзвяжінь и тому, будь сим, перед *ū можеть дати /t͡ʃ/, а скорїше з плутання почепа *-ūni з почепи з *-i-, а то: *-ica чи *ina. Ф. Славський правї значить оте плутаннє *-ūni з *-ina. Се є, не йначе, вїрогідно з оглядом на *n в обу почепу, та з знакова погляду є ту радше гадати плутаннє з почепом *-ica, поне він, ги почеп *-ūni, творить жінськи противки музькам именам чинителів чи всіб, а почеп *-ina, вїдї, ни; на пр.:

друс. ‹пєчьць› "baker" : ‹пєчица› "baxter,
чес. ‹krasavice› "a beauty (fem.) : ‹krasavec› "a handsome man",
ляд. ‹chłopiec› : ‹chłopczyca› "a tomboy",
ляд. ‹siostrzenica› : ‹siostrzeniec›,
‹oblubieniec› : ‹oblubienica›,
хв. ‹mladac› : ‹mladica›.

Показово, в чеськї та словацькї мову, з сутослівном розподїлом ‹i› (*i) та ‹y› (*ū) на письмї, є рїсти слів з +‹-čině› (в чеськї), +‹-čiňa› в словацькї годї. За то, чіт музька та жінська роду, з /t͡s/ в музькї родї та /k/ в жінськї є торонь:

ч. ‹plavec› "swimmer" : ‹plavkyně›, не +‹plavčině›,
слвц. ‹rozhodca› "arbiter" : ‹rozhodkyňa› "arbitress", не +‹rozhodčiňa›,
ч. ‹soudce› "judge (masc.) : ‹soudkyně› "judge (fem.), слвц. ‹súdca› : ‹súdkyňa›, не +‹súdčiňa›,
слвц. ‹poradca› "consultant" : ‹poradkyňa›, не +‹poradčiňa›,
слвц. ‹umelec› "artist" : ‹umelkyňa›, не ‹umelčiňa, ч. ‹umělec› : ‹umělkyně›, не +‹umělčině› то що.

И в хорватсько-сербськї в музько-жінськах чотах, де в тварї музька роду є *-yk- → /t͡s/, а в тварї жінська роду *-ūni шаровано на *-yk-, то в тварї жінська роду є *k в *-yk- + *-ūni ховано яко /k/, а не мїнено на /t͡ʃ/, на пр.:

‹belac / bijelac / bjelac› "a white man, a Caucasian" : ‹belkinja / bijelkinja / bjelkinja› "a white woman, a Caucasian woman", не +‹belčinja / bijelčinja / bjelčinja
кайкавсько-хв. ‹delavac / delavec› "worker, labourer; employee : ‹delavkinja›, не +‹delavčinja
‹trgovac› : ‹trgovkinja›, не +‹trgovčinja.

И на впаки, в лядськї є тварів жінська роду з ‹-czyni›, від тварів музька роду на ‹-(i)ec› чи мало. Из окрема ‹krawczyni› є гадано в Gramatyce współczesnego języka polskiego Henryka Gaertnera, ч. III, стор. 273. Плутаннє правї в тій мовї (з почепом *-ica) є паче явно з тварів, де на мїстї вчекувана ‹-yni› писано ‹-ini›: ‹rybitwini› — в лядськї письмї є *ū по губнїх дзвуцїх (/b, m, p, v›) писано ‹y›, а ‹i› є на мїстї *ū писано по ‹g, k, ch›: ‹bogini, monarchini, prorokini›.
Сим стаєть очивидно, вже твари з ‹ч› — ‹-чиня› суть у руськї мовї стали під лядськом упливом.
Питоми твари з *-ūni й у руськї мовї ховають /k/ там, де в тяклїх музькїх тварїх є /t͡ɕ/: ‹нїмець› : ‹нїмкеня ~ нїмкиня›, не +‹нїмчиня›.

8 січня

Тут важливе не лише питання історичної фонології, де /k/ перед /y/ (<— /ū/) палаталізуватися не могло, й тому лишалося твердим [k], а й питання сучасної фонології та морфології. І лексики. Сьогоднішня фонологія ніяк не дасть /k/ із /t͡ɕ/ без участі морфологічного чергування, де /t͡ɕ/ із *k, як уже було сказано, то своя фонема, а не позиційний алофон до /k/. Я, на жаль, інших слов'янських мов не знаю, тому гадки не маю на скільки поширеним буває чергування /t͡s/ : /k/ у *-ьcь та *-ьk-yn- серед слов'янських мов, та в українській воно обмежене жменею тварів.

Я зовсім не згоден із твердженням, шо "твірчиня" з "творець" бути не може через голосну /-y-/ (*ū) в суфіксі, й шо саме твар "твіркиня" мав би бути правильним. І не згоден із тим, шо окремість /ц'/ ( /t͡ɕ/ ) як фонеми тута ні до чого. Погодився би з цим, коли морфологічна міна -ець/-ец : -киня була поширеним і зрозумілим для мовців явищем у мові. Та то не так, на шо вказують і сучасні твари на "-чиня" з "-ець", котрих стало більше за останні роки через політику поширення фемінітивів. Не потрібно й оминати, шо переважна більшість українських говірок уже не розрізняє /-i-/ з /-y-/, а тому тут можна чекайти й уплив аналогії з морфологічним чергуванням /ц'/ : /ч/ перед іншими суфіксами на <и>, особливо з суфіксами "-ина" (*-ina), "-иця/-ица" (*-ica).

Коли, як ви пишете, "кравчиня" могло прийти через польську, й така міньба -ець : -ч- перейнята звідти, то я би вже радше казав про непритаманність суфіксу "-иня" перед "-ець" для творення фемінітивів загалом, а не про неможливість /ч/ із /ц'/ перед "-иня". Коли дасте вкраїнцю суфікс "-иня", й попросите приліпити його до слова на "-ець", то аж ніяк "-киня" там не вийде, й справа тут буде не в незнанні тої людини чергування приголосних. Щодо "творкиня", то як пояснив вище, я гадаю, шо людина додала це слово не через розуміння чергування "-ець" : "-к-", а через хибне сприйняття суфіксу "-иня" як "-киня". Я сам надибував багато слів на "-киня", де "-к-" навіть нема в основі, з якої слово творене. На приклад, "депутаткиня", "журналісткиня", тощо. Тут, правда, може ше бути вплив суфіксу "-ька" (-ька + -ъіня), але то вже буде мова не про /ц'/ перед /ъі/, а про /к/ перед /ъі/.

Із цього "німкиня" треба розглядати окремо з сучасними тварами на "-иня", так само, як ми окремо повинні розглядати давню питому словницю зі зміною /k/ до /t͡ʃ/ перед передніми голосними, й пізніші черпання, де такої зміни вже не відбулося.

9 січня

<Тут важливе не лише питання історичної фонології, де /k/ перед /y/ (<— /ū/) палаталізуватися не могло, й тому лишалося твердим [k], а й питання сучасної фонології та морфології.>

Сучасний руський тварослів та дзвяслів би ту значен був тодї, коли ти твари з ‹-чиня› бу не никли під лядськом упливом.

<Я, на жаль, інших слов'янських мов не знаю, тому гадки не маю на скільки>

И тому'сьте рїшили плюздрувати мойи приклади.

Ище раз, крім у руськї, твари з /t͡ʃ/ перед *ū в *-ūni суть ЛИШЕ в лядськї, й се дещо мїнить о тім, відки вїтер вїє в онїх тварїх у руськї.

<то я би вже радше казав про непритаманність суфіксу "-иня" перед "-ець" для творення фемінітивів загалом,>

Ото. Тому Ваше "в українській воно обмежене жменею тварів" є мало значно.

<котрих стало більше за останні роки через політику поширення фемінітивів>

Опять: лядськом впливом, виджь више.

<Коли дасте вкраїнцю суфікс>

А що ще?

<Тут, правда, може ше бути вплив суфіксу "-ька" (-ька + -ъіня), але то вже буде мова не про /ц'/ перед /ъі/, а про /к/ перед /ъі/.>

Мова бї не в /-k-/ : /-k-ɘ̞ɲa/, а правї в /-t͡ɕ/ : /-kɘ̞ɲa/, й ще раз, /-t͡s/ : /-t͡ʃ-/+*ūni знає лише лядська та жадна гинша словянська мова.

9 січня

"...коли ти твари з ‹-чиня› бу не никли під лядськом упливом."

"Ище раз, крім у руськї, твари з /t͡ʃ/ перед *ū в *-ūni суть ЛИШЕ в лядськї, й се дещо мїнить о тім, відки вїтер вїє в онїх тварїх у руськї."

Більшість говірок не знають уже різниці між /і/ та /y/, тута може бути не вплив польської, а аналогія з іншими суфіксами, як писав вище (особливо "-ина"). У нашій мові й загалом мало суфіксів, котрі починаються на /y/. І доказів за польськість цього явища бракує. Я можу вірити в то, бо не знайшов багато слів із "-ець" + "-иня". Міняння /y/ на /i/ в "-иня" знають і мови московська з білоруською: "богъіни" — "богиня", "багіня"; "кънѧгъіни" — "княгиня", "княгіня".

Саме "кравчиня" є дане в незавершеному словнику Яворицького (ст. 389) із таким посиланням: "ЛНВ., 1907, XXXVII, кн. III, 392". На жаль, у словнику список скорочень не дано, тому не знаю, куди саме воно шле.

"А що ще?"

А це до чого?

"Мова бї не в /-k-/ : /-k-ɘ̞ɲa/, а правї в /-t͡ɕ/ : /-kɘ̞ɲa/, й ще раз, /-t͡s/ : /-t͡ʃ-/+*ūni знає лише лядська та жадна гинша словянська мова."

І тварів у мові з -ець + -ъіня ледве є. Та я не розумію, як то має перетворити /t͡ɕ~t͡s/ в <-ець/-ец> у /k/ перед /ъі/ у нашій мові. На таке морфологічне чергування в українській недостатньо слів із міною -ець : -к-ъіня , а фонологічно /t͡ɕ/ аж ніяк не депалаталізується й деафрикатизується до /k/.

1 січня

Якийсь покруч 🙄

робниця
0
Oreksanduru 9 січня
рукодільниця
0

Створює своїми руками

Oksana Nekh 9 січня
9 січня

А, руки(?), чи ГОЛОВА(!) в даному випадку ОСНОВНІ..?

засновниця
0

Коли йде мова про людину, котра шось започаткувала (фундаторка).

"The creator of this social media..." — "Засновниця цієї суспільної мережі...".

Anton Bliznyuk 9 січня
10 січня

-

майстриня
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
9 січня

Це сміття солов’їній не потрібне.
Його треба викреслити із обігу.
(так само, як россія, россіянін, русскій).
Який продукт створила людина?
Борщ – кухар
Картину – художник
Бюст Бандери – скульптор
Сорочку – кравець
Чоботи – швець
Дитину – породілля

9 січня

Це сміття солов’їній не потрібне.
Його треба викреслити із обігу.
Українці нічого не створюють самі.
Тільки із Богом.

9 січня

Навіщо весь непотріб сюди?!!!
Адмін від Словотвір має стежити!
Або тут має бути кнопка "рекламацій": 2 рекламації - не зможе більше публікувати!

9 січня

Вважаю, що таке слово не потрібне оскільки навіть його пояснення доводиться робити через англійське ж "продук". В українській мові достатньо слів, щоб пояснити будь-що. Дехто просто не розуміє, що мова - це не тільки слова, а й спосіб висловлення думки.

9 січня

Я думаю, шо тута визначення просто не точне. Про мене, ліпше би було "людина (жіноча особа), яка щось створила/створює". Але я з вами згідний, шо мова це й про спосіб міркування, сумнівів у тому нема.

Поділитись з друзями