Максе, виходить, погано вивчали.
Хочу додати до коментаря п. Ковтуненка. Приклади субстантивації/відприкметникових іменників у власних назвах:
Київ, Львів, Почаїв, Рівне, Хмельницький, Богодухів, Вільна (Вільнюс), Харків, Луцьк (спочатку Лучеськ), Кропивницький, Луганськ (від Луганське), Донецьк, Чернігів тощо
Ви вивчали це питання, що так стверджуєте, чи просто ліпите відсебеньки?
<Традиційно прикметникові йменники в українській непоширені, більшість нових прийшла з московської.>
Повна дурня.
Це називається субстантивація. Майбутнє/прийдешнє, минуле, похідні, вихідні, набережна, пальне, придане, сучасне, пряма тощо.
А от назви професій — справді рідкісне явище в укрмові:
мскв. рабочий — укр. робітник
пожарный — пожежник тощо
🤷♂️
Нема слів, коли питоме слово заміняють чужим 😱🤦♂️
Але чомусь наші айтішники, мабуть, не знають простих слів, якщо таке сміття несуть до мови 😱🤦♂️