Пирiг – це пиpiг, вiн може бути будь-який: кислий, гострий, солодкий, несолодкий
Торт – завжди солодкий
Навiщо щось вигадувати, якщо наше рiдне – соложеник
На мові з якої слово прийшло є луковий й усілякі інші несолодкі торти з начинкою. Наприклад, торт із свининою.
Печінковий торт - не солодкий
> Печінковий торт - не солодкий
Як і кабачковий, наприклад.
тоді то вже про пиріг; )
Тістечко, але без сменьшуванної форми значення= ) ))) ))0
)))))) ))))) ) )))))) )
Випічка, що так чи інакше була змазана!, А хіба бувають справжні торти не
змазаними кремом
де тільки можна( один корж великий - змажеться, більше коржів - теж змажуться!)
або намазанець = )
не плутати зі завиванцями; )
Завиванці - це ті що питомою - крученики, ну як торт на італійській ; ) torta
перетворення можливе навіть у ЗМАЗАНИК чи МАЗАНИК
" Ніколи не куштував такого смачного наскладанця! ) "
Чому походження не вказане?
Деякі історики у сфері кулінарії дійшли висновку, що перший прототип торта з'явився в Італії. Лінгвісти вважають, що саме слово "торт" у перекладі з італійської (torta) означає "щось крутити, закручувати", і пов'язують його з численними прикрасами торта з різних кольорів, написів і орнаментів.
Тортеліні (італ. Tortellini) — італійські пельмені із прісного тіста з м'ясом, сиром або овочами. Історична батьківщина тортелліні — Болонья, ...
___ й тому____
" Ніколи не куштував такого смачного закрученця! або "наскладанця"! )
ЗМАЗАНЦЯ = )
МАЗАНЦЯ )
ЗМАЗАНЕЦЬ ~
~
НАМАЗАНЕЦЬ
ЗМАЗАНИК
( змазаник
так і перетворення , можливе навіть у МАЗАНИК )
Це наше рiдне слово, воно було в словниках.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Тортъ = торт (С. Ш.), соло́женик
Може бути,тільки слід додати міну "солодженик".
Нi, навiщо?
Ходити – перехожий, правда – справжнiй, городити – горожа, огорожа тощо.
Тобто iнколи може д випадати, залишивши тiльки ж
У таких випадках "дж" є особливим для вкраїнської мови, то чому б сю особливість не користати?
Турення знаком "солодке" просторіша до тями "торт" бути не може. Є ворох й инших видів солодкого печива. Честь панім Уманцеви та пр. за їх труд, та се слово є явно не тякло. До того, *solodyen-, від якого є <соло(д)жен-ик>, є дієприкметник терпний минулого часу, себо *"те, що є солоджено", а "торт" не солодять — він є солодок уже сам.
Дивину написали про "солоджений". Торт таки солодять коли його роблять. Він не росте на дереві вже солодким як садовина.
Ne na dèrêvé, ta stradna déyeprimeta tou zayvo cladeity nagòlôs oge'ho ni bui dodatcovo sòlodeaty.
Не на дèрêвé, та страдна дéyепримета тоу заyво цладеитy нагòлôс оге'хо ни буи додатцово сòлодеатy.
Тортъ = торт (С. Ш.), соло́женик.
r2u.org.ua: соло́женик
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
ЗІБРАЛИ і впорядкували М. Уманець і А. Спілка», тобто Михайло Комаров і «Одеська (Адеська) Громада».
uk.wikipedia.org: Комаров Михайло Федорович
соложеник вишневий 140
— з житнього хліба 139
— з маку 140
— мигдалевий 139
— полтавський 139
— сирний 139
— сметанковий 139
З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. Видання репринтне. З видання: Київ - Львів. 1913 https://archive.org/details/klinovetska/page/n143/mode/1up
Годно!
+++