Мама Олександра з ранку до ночі пекла ячні малаї, ламала ще гарячі. (П. Загребельний)
Хлопці пили запашне з шумою молоко, уминали кукурудзяний малай. (Р. Іваничук)
На столі лежав шматок малаю і надкушена цибуля. (Я. Галан)
Мене нудить від цих “уклонів”, розумієш? “Доземний уклін вам, дорога королева Кукурудзо! Доземний уклін вам, царю Горох! Пшеничні паляниці набридли – на горохові малаї волимо перейти!”. (О. Гончар)
– Спечіть кілька хлібів або малаїв. (О. Кобилянська).
рум. mălái «кукурудзяне борошно; просо; коржик із кукурудзяного борошна», молд. мэлáй «т.с.» етимологічно неясне;
вважається складним словом, утвореним з mei «просо», що походить від лат. milium «просо, пшоно», спорідненого з гр. μελίνη, лит. máinos «т.с.», і lai «темно-сірий», яке походить від пізньолат. lajus «неяскравий», етимологічно неясного;
пов’язується також з молд. мэлэе́ц «м’який, соковитий», мэмэли́гэ «мамалиґа» (СДЕЛМ 272).
Нащо?