Щоб не печиво, див. обговорення. Хоча може й не треба від пекти
Сам створив і сам так гадаю
?
Пиріжок це інша страва, тістечко це не пиріжок
«Пиріжок це інша страва, тістечко це не пиріжок»
+ Пирѡг є правѣ тѣсто съ начинкоѭ и нє конєчнѣ солодок є .
《Пиріжок це інша страва, тістечко це не пиріжок》
У мене щодо цього инша думка.
—
А от Нечуй писав пирожне, а не пиріжок 🤷♂️
І в нього буває московщина
»Тоді вже пиріжець«
Пиріг не є конечно солодок.
Що з того?
»Що з того?«
Так и як се слово одповідає потрібному значенню?
Та й пиріг, пиріжок чи пиріжець є завжди тісто з наповненням в середині
Так в пирожному/тістечку є кремова начинка
»Так в пирожному/тістечку є кремова начинка«
Ну, отаке тістечко/пирожне я б уже пиріжком не назвав 😃
uk.m.wikipedia.org: Картопля (тістечко)
До чого тут пиріжок? 🧐🤦♂️
Ну, я в цілім за похідні од ‹пирога›, чи то є ‹пиріжок›, чи ‹пиріжець›, чи ‹пиріжне›
О. Артемій.. набрав вина та доброї горілки, забіг в кондитерську за паляницями та пирожним.., накупив ласощів на десерт (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 110).
Московщина. У жодному словнику до погромів нема і дуже мало в ГРАК
Тістечко звісно черпане, але не треба таким же заміняти
Це слово звісно невдале, але такими висловами розкидатися не треба, ми не просто суміш їх двох. Можна мати своє, зважено оцінювати спільне (або й переймати врівноважено)
Я не мав думці, що українська мова — суміш двох інших мов.Я хотів сказати, що польське міняють московським і навпаки
Пір +іг/ іж
пір + -x- ( ‹-s-)
+ -ядь ,-лядь
-інь/нь
Взагалі r2u подають печиво-печево навіть для цього, іноді додаючи "солодке", але це вже і все спечене, і інше вужче печиво, то гадаю ні
З 
торт варто зробити, але там щось нічого не годиться сюди
Рупить чи й в нас не могли казати "тісто", "тістечко" на ласощі з тіста, але хай, якщо вже ЕСУМ пише
Тісто - українське
.
(-т)ечко - Українське
____________
Місто - містечко
____________
УКРАЇНСЬКІ
/ ////\////\///////\//// /
печиво
-
польською - ciasteczko = печивко
Якесь солодке печИво
tiesto
rœznotvarui:
tiestco (izdrœubnielo)
tiestècyco (izdr.)
tiesteinco /-stənʲ- ; -stəj- ~ -stəj̃-/ (izdr.)
tiestòcyco (izdr.)
tiestoinco /-stɔnʲ- ; -stɔj- ~ -stɔj̃-/ (izdr.)
___
Gelex. II, 967: ‹тї́сто› "[1)] Teig ; 2) Alles aus Teig Bereitete, gebacken als Backwerk od[er]. gekocht ; 3) Sauerteig".
Ròzvitoc "tiesto suirovina" u "pecivo — pecene dielo" porœunaite u romianscuix móuvax: phr. ‹pâte›, ‹pâtisserie›, ital. ‹pasta›, ‹pasticceria›, ptg. ‹pasta›, ‹pastelaria›, isp. ‹pasta›, ‹pastel›, tomou ne e treba vidieti tou cerpainnhe yz leadscui.
Ta i sciro, ne mogemo znati na pèuno cyto tòcyno bie 'pirœug' na vid ou daunix slovian, dodaiõty bo tou usiacui 'pirœugycui' ta 'pirogeva'. A 'pirógyne' e iesce tuy sõrj.
У нас, до речі, теж на макаронні вироби кажуть "тісто"
»У нас, до речі, теж на макаронні вироби кажуть "тісто"«
+
Огієнко пропонував пиріжечок (ще якщо без начинки — коржик) https://t.me/linguistics_study/729
Ну може, хоча все ще здається що це все-таки не те саме
»Тоді краще пиріжець«
Coli ‘togdie’? Ni, ne e ‘crasjche’.
Тістечко — польська семантика, незрозуміла українцям. І так засмітили мову польським сміттям
У нас на макаронні вироби кажуть "тісто", все там зрозуміло
До чого тут макарони? 🤦♂️
До того, що в вас українці думати й міняти слова не вміють
Онов. Ну от що тут ще додавати, не хочу нижнє псувати відповіддю — самі сказали, самі заперечили
Кажіть за себе 😁🤦♂️
»семантика, незрозуміла українцям«
Vui, Max Meletein, Olexa Rousin, Denis Carpiac use cazjete oge cytosi tam e ‘neyasno Oucrayinçœm’, ‘neviedomo na bœilchosti Velicoï Oucrayinui’, ‘galiçsco’ coli tó e treba Vam.
Slovo ‹tiesto› i rœznotvarui’ho za ‘pâtisserie’ e dano Gelexœuscuimy iz posuilagnémy na C. Xèycœuscoho »Buit Podolian« (Cuyeu, 1862), cde zobyrano e yzrazcui móuvui lioudou, to yacuimy ‘Oucrayinçœm’ e tó neyasno?
Ose, œdtui:
»‹Ой ты знав, на-що-с́ брав:
Я нэ твоя рівня;
Бо ты ткач-ныткоплут,
А я боднарвна.
Ой ты знав на-шос́ брав
Таку нэ вэличку:
Мэне мама гудувала,
Як пэрэпылычку!
Ой ты знав на-щос́ брав:
Я нэ у꙼мію жаты, —
Будэ твоя пшэнычэн’ка
У полю зімуваты.
Ой ты знав, на-щос́ брав
Міщаночку з міста:
Я нэ іла и нэ буду
Ячминного тіста!
(Въ Каменцѣ 1854 г.)«
Gadayete u: »‹Я нэ іла и нэ буду
Ячминного тіста!›« — suiro tiesto ne bõdé iesti??
Oto, dodane Vami ‹ізюм› e ‘Oucrayinçœm yasno’ ponevagy u veatscœy e. Todgie tac i cazjiete cestno oge gadayete ‹tiesto› za ‘pâtisserie’ ne e rœdno tomou cyto veatscoiõ tac ne cazjõty, a ne tomou cyto ‘Oucrayinçi ne ròzoumieiõty’.
Добродїю Поруш, ви коли-небудь говорили з українцями Великої Вкраїни (Надднїпрянщина, Слобожанщина, Надазовщина)?
Не знаю, що смішніше: зараз називати щось Великою Україною чи виносити з неї Поділля
Нечуй-Левицький так називав частину Вкраїни, колись підконтрольну Росїйські Імперїї, Надднїпрянщина це тілько її частина. Поділля належить до південно-західного нарїчча, тому про нього не питаю.
»Не знаю, що смішніше: зараз називати щось Великою Україною чи виносити з неї Поділля«
Ото. Мені самому та "Велика Вкраїна" очи крає. Що є тоді "Мала Вкраїна"?
від пЕчене за виготовленням на виході
/печене собою/
"будеш печеника?"
Я от був додав якісь схожі, але потім подумав, що мабуть не варто з "пекти"
А чому не варто? От у німців пирожне буде "Gebäck, яке походит од дієслова backen-пекти випікать
https://uk.glosbe.com/de/uk/Gebäck
https://uk.glosbe.com/de/uk/backen
—