Роман Роман2

2331
отримано голосів за переклади
370
віддано голосів за переклади

Додані переклади 6640

13 город місто
12 бритва бритва
11 моревина морепродукт
10 під- суб-
8 первісно изначально
8 клюв дзьоб
8 сновида лунатик
8 бубел, бубель тор
7 абетка, азбука алфа́ві́т
7 передвісник предтеча
7 свобідні канікули
6 гепка жопки
6 глек, глечик ваза
6 зідзвін созвон
6 китиця букет
6 ет брух
6 пустколаз сталкер
6 мастемін хамелеон
6 дрижати вібрувати
6 готівка готівка
6 ждати очікувати
5 дитинець цитадель
5 розділ параграф

Улюблені переклади 370

заплічник рюкзак
гвіздок цвях
нехтувати ігнорувати
снага енергія
цвіт колір
вогнегра́й феєрверк
вертоліт гелікоптер
крайчас дедлайн
решітка ґрати
ретязь ланцюг
лі́карство медицина
глинець алюміній
цеп ланцюг
занепад деґрадація
родовід генеалогія
сулі́я (сулі́йка) пляшка
головерхо топлес
читомий читабельний
особистий приватний
дух вайб
спасибі дякую
обвітря атмосфера

Додані cлова 481

Додані коментарі 5313

02:30
Роман Роман2 прокоментував
переклад кількіснісний

"Негаразд читаєте" тут, схоже, Ви. Або не хочете розуміти прочитане.
Таких прикметників, мабуть, немає. Бо, як я вже сказав не раз, мовцям у переважній більшості просто не доводилося стикатися з потребою утворювати такі прикметники, щоб назвати відповіді явища, утямки, бо і з такими явищами, утямками їм зустрічатися не доводилося, перш за все абстрактними.
Я також уже не раз писав, що для того, щоб назвати й називати нові й нові речі, доводиться розширювати й поєднувати наявні засоби словотвору.
1) Чи є якісь теоретичні обмеження на кількість суфіксів у слові? Не досвідово-теоретичні, а саме теоретичні?
2) Чи є якісь теоретичні обмеження на утворення прикметників від іменників, зокрема від іменників з -ість?
Ні? Отож. Іще раз: раніше (умовно до початку 20рр. минулого століття) слова, подібні до тих, які утворюю я (і, як я показав, не тільки) не утворювали з 3 причин:
1) населення (мовці) було здебільшого неосвіченим, зокрема коли йшлося про вміння просто читати; зокрема через це це саме населення не зустрічалися з явищами, речами, утямками, особливо абстрактними, які треба було називати, зокрема подібним способом. Не було що називати, не було навіщо, тому й не називали, не утворювали таких слів!
2) усе-таки навіть за ці 80+ років розвиток науки й техніки величезний, тому таких явищ, які треба називати, стало ще більше, ніж тоді. І ці явища, слова, утямки значно глибше проникли в наше повсякденне життя. Та й обмін інформацією значно прискорився та спростився.
3) зокрема через неосвіченість, ніхто (майже, ясна річ) тоді не займався свідомим словотворенням, не брав якісь словники, словники-довідники складниць (морфем), роботи про них, щоб визначити, яка краще підійде, не копирсався в походженнєвому словнику тощо.

Ваші закиди зводяться до того, що такі-ось слова не схожі на ті, які вживали, умовно, селяни 100+ років тому. Але Ви не зважаєте на те, що таких (схожих на ті, які висуваю я) не було насамперед тому, що в них просто не було потреби. А самі слова, як я показав, цілком можливі, нічого "неправильного" в них немає

02:10
Роман Роман2 прокоментував
переклад кількіснісний

Ви просто нехтуєте те, що я пишу.
Як Ви відрізняєте "ковані" від "некованих"? Легко на всі слова, що не подобаються, казати "коване".

" "Наукова" мова ні до чого, бо хоч би наука була й тільки в селян — такі слова ніколи б не повстали."
На підставі чого Ви це стверджуєте? Вам так захотілося?

"Подайте лишень приклад прикметника, що в народі так само вивели (перше з Грінченкового словаря й не кажіть, що тоді науки не було)."
Ви плутаєте грішне з праведним. Наука тоді була, але, водночас, не було. Бо "в селі" скільки, дозвольте спитати, було тієї науки, коли переважна більшість тих-таки селян була неосвічена, не вміла й читати як слід? Навчання ж (хто міг собі його дозволити, дуже мало) було найбільше російською (або ж німецькою/польською на Заході) на основі чужих слів. На Сході ж політика заборони "вигаданої мови" перешкоджала утворенню питомого слівства.

"Ви заходились говорить, що "на основі", а самі начхали на неї."
І знову помилка. Ви не розумієте, що значить "на основі". Це не значить "таке саме". Це значить, що бралися й беруться ті ж складниці (морфеми), як-от -ість, -уват-, -яв-, -ав- тощо; ті ж способи словотвору, ті ж, авжеж, корені. Ось тільки народна мова ніколи не стикалася, як я вже сказав, із такою кількістю абстрактних утямків. Якщо взяти все професійне слівство (лексику), воно в кілька (3+) разів перевершить "побутове" (більш-менш поширене, загальновживане). Не дивно, що доводиться поєднувати й розширювати наявні засоби словотворення.
Раджу почитати: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apyl_2003_8_8.pdf
"Н.Ф. Клименко наголошує на тому, що композити утворюються не
від будь-яких словосполучень, а лише від тих, “де є тісний зв’язок
між його членами”17. Вона виділила вісім видів словосполучень,
співвідносних із іменниками-композитами: дієслівно-іменникове:
книголюб, крутивус; прикметниково-іменникове: плосконіс,
чорнокорінь; числівниково- іменникове: восьмирічка; займенниково-
іменникове: всесвіт; прислівниково-дієслівне: легковір; дієслівно-
дієслівне: жмикрут (один лише приклад); прикметниково-
прикметникове: голодранець (один лише приклад); іменниково-
іменникове: лавровишня, лісостеп."

Я ясно показав, що "кількісність", і, відповідно, "кількіснісний" цілком можливі, утворені за допомогою наявних засобів словотвору (суфіксальний спосіб), пояснив, навіщо ці морфеми та як слово з ними передає значення втямка

01:47
Роман Роман2 прокоментував
переклад кількіснісний

Тобто "не доводять"? Ви не знаєте, як утворити прикметники від іменника на -ість?

00:00
Роман Роман2 прокоментував
переклад якіснісний
00:00
Роман Роман2 прокоментував
переклад кількіснісний

Ви не повірите!
r2u.org.ua: кількісність
r2u.org.ua: якісність
А тепер утворіть від них прикметники, будь ласка
Отже, не я перший спробував це, думав так