Ви просто нехтуєте те, що я пишу.
Як Ви відрізняєте "ковані" від "некованих"? Легко на всі слова, що не подобаються, казати "коване".
" "Наукова" мова ні до чого, бо хоч би наука була й тільки в селян — такі слова ніколи б не повстали."
На підставі чого Ви це стверджуєте? Вам так захотілося?
"Подайте лишень приклад прикметника, що в народі так само вивели (перше з Грінченкового словаря й не кажіть, що тоді науки не було)."
Ви плутаєте грішне з праведним. Наука тоді була, але, водночас, не було. Бо "в селі" скільки, дозвольте спитати, було тієї науки, коли переважна більшість тих-таки селян була неосвічена, не вміла й читати як слід? Навчання ж (хто міг собі його дозволити, дуже мало) було найбільше російською (або ж німецькою/польською на Заході) на основі чужих слів. На Сході ж політика заборони "вигаданої мови" перешкоджала утворенню питомого слівства.
"Ви заходились говорить, що "на основі", а самі начхали на неї."
І знову помилка. Ви не розумієте, що значить "на основі". Це не значить "таке саме". Це значить, що бралися й беруться ті ж складниці (морфеми), як-от -ість, -уват-, -яв-, -ав- тощо; ті ж способи словотвору, ті ж, авжеж, корені. Ось тільки народна мова ніколи не стикалася, як я вже сказав, із такою кількістю абстрактних утямків. Якщо взяти все професійне слівство (лексику), воно в кілька (3+) разів перевершить "побутове" (більш-менш поширене, загальновживане). Не дивно, що доводиться поєднувати й розширювати наявні засоби словотворення.
Раджу почитати: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apyl_2003_8_8.pdf
"Н.Ф. Клименко наголошує на тому, що композити утворюються не
від будь-яких словосполучень, а лише від тих, “де є тісний зв’язок
між його членами”17. Вона виділила вісім видів словосполучень,
співвідносних із іменниками-композитами: дієслівно-іменникове:
книголюб, крутивус; прикметниково-іменникове: плосконіс,
чорнокорінь; числівниково- іменникове: восьмирічка; займенниково-
іменникове: всесвіт; прислівниково-дієслівне: легковір; дієслівно-
дієслівне: жмикрут (один лише приклад); прикметниково-
прикметникове: голодранець (один лише приклад); іменниково-
іменникове: лавровишня, лісостеп."
Я ясно показав, що "кількісність", і, відповідно, "кількіснісний" цілком можливі, утворені за допомогою наявних засобів словотвору (суфіксальний спосіб), пояснив, навіщо ці морфеми та як слово з ними передає значення втямка
Тобто "не доводять"? Ви не знаєте, як утворити прикметники від іменника на -ість?
Ви не повірите!
r2u.org.ua: кількісність
r2u.org.ua: якісність
А тепер утворіть від них прикметники, будь ласка
Отже, не я перший спробував це, думав так
"Негаразд читаєте" тут, схоже, Ви. Або не хочете розуміти прочитане.
Таких прикметників, мабуть, немає. Бо, як я вже сказав не раз, мовцям у переважній більшості просто не доводилося стикатися з потребою утворювати такі прикметники, щоб назвати відповіді явища, утямки, бо і з такими явищами, утямками їм зустрічатися не доводилося, перш за все абстрактними.
Я також уже не раз писав, що для того, щоб назвати й називати нові й нові речі, доводиться розширювати й поєднувати наявні засоби словотвору.
1) Чи є якісь теоретичні обмеження на кількість суфіксів у слові? Не досвідово-теоретичні, а саме теоретичні?
2) Чи є якісь теоретичні обмеження на утворення прикметників від іменників, зокрема від іменників з -ість?
Ні? Отож. Іще раз: раніше (умовно до початку 20рр. минулого століття) слова, подібні до тих, які утворюю я (і, як я показав, не тільки) не утворювали з 3 причин:
1) населення (мовці) було здебільшого неосвіченим, зокрема коли йшлося про вміння просто читати; зокрема через це це саме населення не зустрічалися з явищами, речами, утямками, особливо абстрактними, які треба було називати, зокрема подібним способом. Не було що називати, не було навіщо, тому й не називали, не утворювали таких слів!
2) усе-таки навіть за ці 80+ років розвиток науки й техніки величезний, тому таких явищ, які треба називати, стало ще більше, ніж тоді. І ці явища, слова, утямки значно глибше проникли в наше повсякденне життя. Та й обмін інформацією значно прискорився та спростився.
3) зокрема через неосвіченість, ніхто (майже, ясна річ) тоді не займався свідомим словотворенням, не брав якісь словники, словники-довідники складниць (морфем), роботи про них, щоб визначити, яка краще підійде, не копирсався в походженнєвому словнику тощо.
Ваші закиди зводяться до того, що такі-ось слова не схожі на ті, які вживали, умовно, селяни 100+ років тому. Але Ви не зважаєте на те, що таких (схожих на ті, які висуваю я) не було насамперед тому, що в них просто не було потреби. А самі слова, як я показав, цілком можливі, нічого "неправильного" в них немає