Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Містилище
/
Місце - Українське
/
Місто - Українське
/
\
містилище
"розмістилося" , "розмістилися"
,
міститься (хто що у) - у міст-і: установлений іменник = Місто
/
*мѣстило, *mēst-i-dl-o-, від дієслова мѣстити "містити" (само від имени мѣсто "місце"),
\
Зміст - ЗМІСТ · Як ви розмістилися? · розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати ·
.
містилище
міститься
зміст
/
/
. .
|
Місто —
Містилище для живих душ
_______________________
Та й нашу Україну та історію потрібно любити й цінувати........
.
\
зміст
містилище
міститься (хто що у) - у міс-ті установлений іменник = Місто
/
простір, містилище, сховище для.. Відповідно.
.
Колись за місто виганяли, у якості покарання-вигнання = виганяли за простір прихистку. - містилища живих людей - МІСТА
простір, містилище, сховище для.. Відповідно.
.
Колись за місто виганяли, у якості покарання-вигнання = виганяли за простір прихистку. - містилища для живих - МІСТА
__________________________
\
містилище
"розмістилося" , "розмістилися"
,
міститься (хто що у) - у міст-і: установлений іменник = Місто
/
*мѣстило, *mēst-i-dl-o-, від дієслова мѣстити "містити" (само від имени мѣсто "місце"),
\
Зміст - ЗМІСТ · Як ви розмістилися? · розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати ·
.
містилище
міститься
З місця на місце теж саме "місто" вони перекладають..
Місто —
Містилище для живих душ
.
Точніше, точно не позичене, хіба саме це значення може трохи під впливом
Звідки взагалі думки про те, шо це зичення? "Miasto" дало би, мабуть, "м'ясто" в українській. Чи мова про значення слова? Така тяма засвідчена в, щонайменше, рукописі 12-го століття: https://imgur.com/a/vw4Roq7 З "Матер'яли..." Срезнівського (2 том, 245 ст.).
"Мнози бо вьси имуть и мѣста и села" — цікаво, ту "вьси" є як займенник "усі" (називний відмінок множини від "увесь"), чи як "села" (теж у називнім відмінку множини)? Коли друге, то чим тоді різнилися друс. "вьсь" від "село"? Розміром, як англ. "hamlet" проти "village" чи моск. "деревня" проти "село"? Така різниця якраз є межи біл. словами "вёска" та "сяло".
М'ясто 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
З якого переляку?
Ять в польській дало іа, в українській — і
мѣсто — miasto, місто
бѣлыи — biały, білий
вѣтръ — wiatr, вітер тощо
Чому? Містяни ніби логічно, місто і -яни
Од містян сцяками тхне. Немилозвучне слово.
А місто й справді з польської, бо наше — город. Але я вважаю, його перекладати не треба
Гиги, збіглися букви як в іншому, смішному слові, гиги. З обійстя теж смієтеся?)
Сторінка Wiktionary https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/město вказує білоруське, карпаторусинське, та вкраїнське слово з тямою "місто" як "семантичне зичення з польської". Дурня, й не ясно, чи з якогось джерела взята, чи хтось собі дописав. Руське джерело 12 століття вже вдосталь для підтвердження питомості. Коли й зичення (не зичення), то для карпатських говорів скорше з словацького "mesto". Та ж сторінка дає серб.-хорв. "место/мjесто" з тямою "селище", словенське "mesto" як "містечко", чеське "město" як "місто", та лужицьке "město" як "місто". То всюди рідне, лише для руських мов чуже? Або всюди рідне, або всюди з польської, або всюди з західнослов'янської групи. І розвиток тями з "місце" до "місто" не особливий для польської, щонайменше також для германських мов (німецьке "Stadt", нідерландське "stad", данське "stad" проти "sted"; норвезьке "stad", фарерське "staður", швецьке "stad", англійське "stead"). То чому не може бути в інших слов'янських мовах?
ЕСУМ:"розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;"
Але нічого про те, що це саме полонізм
Так це і є полонізм, бо у нас завжди було город.
Між іншим, ви накінець маєте 250 голосів, можете голосувати за Чистилище
<Так це і є полонізм, бо у нас завжди було город.>
Cêny ou Vas moscaleu.
Gòrôd e 'mésto' staroho razou, pitimo ("власне") is inomy 'gòrôdomy' ("a fortress"), a pitimo mésto e 'mésto' novoho/pozdéixioho razou — bez 'gòròda-fortress', i poveazano is xiryeinïemy Déugòrôdscoho Prava (ném. das Magdeburder Recht). Rœuzniça meidyu gòrôdomy i méstomy e hi meidyu Burg i Stadt u némeçscé.
Так, розрізняли город і місто
《Rœuzniça meidyu gòrôdomy i méstomy e hi meidyu Burg i Stadt u némeçscé.》
Та неправда ваша. Усі, кого я знаю в Київщині, та й поза нею так само, любісінько вживають слова "город" із значінням "місто". І словниці засвідчують такий ужиток: 
r2u.org.ua: *город*. І слова "пригород", "підгородня", "підгороддя" значать не "Vorburg", а "Vorstadt": r2u.org.ua: пригород
Якщо заглибитися в минувшину, то різниця між "городом" і "містом" таки була, але з часом стерлася
"...розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;" Доволі складно, коли "під впливом"
Тут не буде ікавізму: д.-рус. городъ > останній склад закритий з ъ > «горід»?
Не має бути (хоча може, як вийняток), бо друге "о" не етимологічне *o, а виходить із двоголоски *or (*gordъ).
Повноголосні оро, оло, ере, еле тощо здебільшого не зазнали ікавізму.
Де власне докази що це полонізм?
<Де власне докази що це полонізм?>
Ocividno, 'docaz' e znacyeinïe "a city" bo ou slova ‹mésto› ne znaieity veatsca móuva...
+
+
Місце - Українське
/
Місто - Українське
______________
МІСТИЛИЩЕ
(живих душ)
містилище
міститься
зміст
\
Ви що?
України та своєї Рідної мови не любите?
/
*мѣстило, *mēst-i-dl-o-, від дієслова мѣстити "містити" (само від имени мѣсто "місце"),