Значення слова
Місто — мі́сто — великий населений пункт, населення якого зайняте звичайно поза сферою сільського господарства; зазвичай адміністративний, промисловий, торговий або культурний центр певного регіону.
Приклад вживання

Ранок у великому місті.

Походження
Приклади в інших мовах

Англійська - City, Рос.- город

Варіанти написання
miasto
Слово додав

Перекладаємо слово місто

город
8
Роман Роман2 28 серпня 2023
4 жовтня 2023

Тут не буде ікавізму: д.-рус. городъ > останній склад закритий з ъ > «горід»?

4 жовтня 2023

Не має бути (хоча може, як вийняток), бо друге "о" не етимологічне *o, а виходить із двоголоски *or (*gordъ).

12 лютого

Повноголосні оро, оло, ере, еле тощо здебільшого не зазнали ікавізму.

23 січня

Де власне докази що це полонізм?

24 січня

<Де власне докази що це полонізм?>

Ocividno, 'docaz' e znacyeinïe "a city" bo ou slova ‹mésto› ne znaieity veatsca móuva...

13 лютого

+

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
28 серпня 2023

Не факт, що запозичення. А варіант один -- старе "го́род"

28 серпня 2023

Звідки взагалі думки про те, шо це зичення? "Miasto" дало би, мабуть, "м'ясто" в українській. Чи мова про значення слова? Така тяма засвідчена в, щонайменше, рукописі 12-го століття: https://imgur.com/a/vw4Roq7 З "Матер'яли..." Срезнівського (2 том, 245 ст.).

28 серпня 2023

"Мнози бо вьси имуть и мѣста и села" — цікаво, ту "вьси" є як займенник "усі" (називний відмінок множини від "увесь"), чи як "села" (теж у називнім відмінку множини)? Коли друге, то чим тоді різнилися друс. "вьсь" від "село"? Розміром, як англ. "hamlet" проти "village" чи моск. "деревня" проти "село"? Така різниця якраз є межи біл. словами "вёска" та "сяло".

31 серпня 2023

Чи треба перекладати "місто"?
Гадаю, ні.
А от засцяних "місцян", думаю, точно треба

23 січня

Сторінка Wiktionary https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/město вказує білоруське, карпаторусинське, та вкраїнське слово з тямою "місто" як "семантичне зичення з польської". Дурня, й не ясно, чи з якогось джерела взята, чи хтось собі дописав. Руське джерело 12 століття вже вдосталь для підтвердження питомості. Коли й зичення (не зичення), то для карпатських говорів скорше з словацького "mesto". Та ж сторінка дає серб.-хорв. "место/мjесто" з тямою "селище", словенське "mesto" як "містечко", чеське "město" як "місто", та лужицьке "město" як "місто". То всюди рідне, лише для руських мов чуже? Або всюди рідне, або всюди з польської, або всюди з західнослов'янської групи. І розвиток тями з "місце" до "місто" не особливий для польської, щонайменше також для германських мов (німецьке "Stadt", нідерландське "stad", данське "stad" проти "sted"; норвезьке "stad", фарерське "staður", швецьке "stad", англійське "stead"). То чому не може бути в інших слов'янських мовах?

Поділитись з друзями