Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Не має бути (хоча може, як вийняток), бо друге "о" не етимологічне *o, а виходить із двоголоски *or (*gordъ).
Повноголосні оро, оло, ере, еле тощо здебільшого не зазнали ікавізму.
<Де власне докази що це полонізм?>
Ocividno, 'docaz' e znacyeinïe "a city" bo ou slova ‹mésto› ne znaieity veatsca móuva...
простір, містилище, сховище для.. Відповідно.
.
Колись за місто виганяли, у якості покарання-вигнання = виганяли за простір прихистку. - містилища для живих - МІСТА
__________________________
\
містилище
"розмістилося" , "розмістилися"
,
міститься (хто що у) - у міст-і: установлений іменник = Місто
/
*мѣстило, *mēst-i-dl-o-, від дієслова мѣстити "містити" (само від имени мѣсто "місце"),
\
Зміст - ЗМІСТ · Як ви розмістилися? · розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати ·
.
містилище
міститься
З місця на місце теж саме "місто" вони перекладають..
Місто —
Містилище для живих душ
.
Точніше, точно не позичене, хіба саме це значення може трохи під впливом
Звідки взагалі думки про те, шо це зичення? "Miasto" дало би, мабуть, "м'ясто" в українській. Чи мова про значення слова? Така тяма засвідчена в, щонайменше, рукописі 12-го століття: https://imgur.com/a/vw4Roq7 З "Матер'яли..." Срезнівського (2 том, 245 ст.).
"Мнози бо вьси имуть и мѣста и села" — цікаво, ту "вьси" є як займенник "усі" (називний відмінок множини від "увесь"), чи як "села" (теж у називнім відмінку множини)? Коли друге, то чим тоді різнилися друс. "вьсь" від "село"? Розміром, як англ. "hamlet" проти "village" чи моск. "деревня" проти "село"? Така різниця якраз є межи біл. словами "вёска" та "сяло".
М'ясто 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
З якого переляку?
Ять в польській дало іа, в українській — і
мѣсто — miasto, місто
бѣлыи — biały, білий
вѣтръ — wiatr, вітер тощо
Чому? Містяни ніби логічно, місто і -яни
Од містян сцяками тхне. Немилозвучне слово.
А місто й справді з польської, бо наше — город. Але я вважаю, його перекладати не треба
Гиги, збіглися букви як в іншому, смішному слові, гиги. З обійстя теж смієтеся?)
О, то ви багато де про це пишете, тепер ще цікавіше а) як не перекладати місто але не любити правильне похідне б) як ви ставитеся до слова обійстя, та й що у вас в цілому в голові
Або щастя, нестяма, стяг. Чи треба ще й н, як у повстяний, капустяний, кістяний, тростяний? Смішно зі слова капустяний, так, Ярославе?
Сторінка Wiktionary https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/město вказує білоруське, карпаторусинське, та вкраїнське слово з тямою "місто" як "семантичне зичення з польської". Дурня, й не ясно, чи з якогось джерела взята, чи хтось собі дописав. Руське джерело 12 століття вже вдосталь для підтвердження питомості. Коли й зичення (не зичення), то для карпатських говорів скорше з словацького "mesto". Та ж сторінка дає серб.-хорв. "место/мjесто" з тямою "селище", словенське "mesto" як "містечко", чеське "město" як "місто", та лужицьке "město" як "місто". То всюди рідне, лише для руських мов чуже? Або всюди рідне, або всюди з польської, або всюди з західнослов'янської групи. І розвиток тями з "місце" до "місто" не особливий для польської, щонайменше також для германських мов (німецьке "Stadt", нідерландське "stad", данське "stad" проти "sted"; норвезьке "stad", фарерське "staður", швецьке "stad", англійське "stead"). То чому не може бути в інших слов'янських мовах?
ЕСУМ:"розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;"
Але нічого про те, що це саме полонізм
Так це і є полонізм, бо у нас завжди було город.
Між іншим, ви накінець маєте 250 голосів, можете голосувати за Чистилище
<Так це і є полонізм, бо у нас завжди було город.>
Cêny ou Vas moscaleu.
Gòrôd e 'mésto' staroho razou, pitimo ("власне") is inomy 'gòrôdomy' ("a fortress"), a pitimo mésto e 'mésto' novoho/pozdéixioho razou — bez 'gòròda-fortress', i poveazano is xiryeinïemy Déugòrôdscoho Prava (ném. das Magdeburder Recht). Rœuzniça meidyu gòrôdomy i méstomy e hi meidyu Burg i Stadt u némeçscé.
Так, розрізняли город і місто
《Rœuzniça meidyu gòrôdomy i méstomy e hi meidyu Burg i Stadt u némeçscé.》
Та неправда ваша. Усі, кого я знаю в Київщині, та й поза нею так само, любісінько вживають слова "город" із значінням "місто". І словниці засвідчують такий ужиток: 
r2u.org.ua: *город*. І слова "пригород", "підгородня", "підгороддя" значать не "Vorburg", а "Vorstadt": r2u.org.ua: пригород
Якщо заглибитися в минувшину, то різниця між "городом" і "містом" таки була, але з часом стерлася
"...розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;" Доволі складно, коли "під впливом"
Містилище
/
Місце - Українське
/
Місто - Українське
/
\
містилище
"розмістилося" , "розмістилися"
,
міститься (хто що у) - у міст-і: установлений іменник = Місто
/
*мѣстило, *mēst-i-dl-o-, від дієслова мѣстити "містити" (само від имени мѣсто "місце"),
\
Зміст - ЗМІСТ · Як ви розмістилися? · розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати ·
.
містилище
міститься
зміст
/
/
. .
|
Місто —
Містилище для живих душ
_______________________
Та й нашу Україну та історію потрібно любити й цінувати........
.
\
зміст
містилище
міститься (хто що у) - у міс-ті установлений іменник = Місто
/
простір, містилище, сховище для.. Відповідно.
.
Колись за місто виганяли, у якості покарання-вигнання = виганяли за простір прихистку. - містилища живих людей - МІСТА
З місця на місце теж саме "місто" вони перекладають..
Це той самий випадок, коли слово-то наше, але ЗНАЧЕННЯ його розвинулося ПІД ВПЛИВОМ польського
Рупно, яке ж тодї воно мало первісне значеннє? Місце? Чув, що місце також зъявило ся під впливом польської мови. Тодї має буть так:місто-город, місце-місто, місцевість-містина.