»Як тоді людей, мову їхню називати?«
Syleagin „a Silesian“
Syleazy „Silesians“
Syleagysca/Syleaizsca [móuva] „Silesian [language]“
He ròzoumieiõ ponimaiéte tó crœzy tõ crõglœsty (pouxlœsty) vidou, ta niesmi pèuen atge, crœmy vidou yzbocou, ne nesé vuiznacõ derjati ci cruiti cyto.
»До речі, взагалі є прикметник "чилий" (дужий, здоровий, бодрий; відпочилий), що від чити, почити (відпочивати)«
Ta iz preamo protiunuimy znaceignemy: „to.chill“ e, na opacui, „ne dieiati“. I ni, ‹cil, cila, cilo› ne e poveazano iz ‹œdpociti›, ale e l-imoceastye œd nezaxovanoie rieci *‹citi› ← "key-tey „to go, move“ (pie. *key- „move, go“ u ‹cil, cila, cilo› proti pie. *quey- „rest, lie; lay; arrange“ u ‹pociti›, a tacoge ‹ciniti›).
Vadna pravopisy i cytosi tam vuimagaié. ‹ччи, дщи, дчи, щи› — verõ, igra u piesocynieçie ci perélivaigne yz poustoho u poródjne. Tvaroslœuno e to ‹lead•› ta ‹•scina›, otge ‹leadscina›. „Pravopisy vuimagaié“ — yac œdreadno. Ne pisiémo ‹шіснаціть› (aino, pisiémo ‹тижня› — otógy bo bezlad, alégy „vuimagaié“... bo cuiriliçeiõ). Noudity œd tvœrniceigna (fetishism) „prostoie“ (aha, he dvèri) móuvui.
@Carolina Shevtsova
Aino, za pravopissyõ nuinie: ‹perédieu›.