Знати префикс пре- є в укр.м. чужий, зокрема польський, мені Штепу читати нетреба. Укр. форма сього префикса є пере-. Бувши письменником, та без знань мовознавчих, Штепа явно не міг розізнати чужу форму від питомої. Або же, грав за двоїтим стандардом: росийському ні, а польському так?
У питомих українських словах не може бути префікс воз-, бо давніша його форма є въз-, а в такій позиції ъ в українській зникає. Тобто давньоруська форма въздоухъ в українській буде вздух. Відповідно й така форма як воз’єднання є невкраїнська, а лише квола спроба вкраїнщити російсько-церковнословянське воссоединение.
Oleg Khmelyuk, Ви явно не розумієте семантичну мотивацію сього словотвору ― воно не має мати нічого спільного з духом, але зо словом дох у значенні дихання, у якому літера "о" походить від фонеми /ъ/ (давньоруська писана форма: дъхъ), що в непрямих відмінках зникає (як у сон/сну). Атмосфера є шар у повітрі, де живе може дихати, а не шар духів. Тож "дух" тут ні до чого.
Ну, даруйте, та я за вті "вподобайки", "притулялки", "потребульки" чи "самчики" м никда не голосував, и, далибіг, не йму. Право-то собі за яким словом будь, та нач є пак все вте бабраннє з чуджими-домачими словами?