Давайте якось українську мову поважати, це давньозапозичене слово з путомого для української німецького субстрату. Такі слова як цегла визначають українську мову.
Можливо слово і не міжнародне, але його стародавній праіндо-європейський корінь "*(s)teg-" так. Дослівно означає - "покривати, накривати". Порівняйте з українським "стяжка, стягувати, натягувати" (наприклад покрівлю помешкання). Англійські слова deck (палуба), deckle (настил), tile (порожиста цегла, кахель); латинські tegere (накривати), detect (викривати, виявляти, дослівно - стягати покрівлю), integument (зовнішній покрив), protect (закривати, затягати), грецьке στεγοσ (стріха, дах, покрівля); старонорвезьке þekja (покрівля, обкладинка) та безліч інших (санскрит - "sthag-" - ховати, прикривати) містять цей корінь.
"Цегла" подають як псевдополонізм. Потрібно глянути етимологію
uk.wikipedia.org: Полонізм#Псевдополонізми
Увага! ЦЕГЛА якщо одна то ЦЕГЛИНА, що дуже легко розділяється на два українських слова ЦЕ ГЛИНА, тобто ясно зрозуміло, що даний будівельний матеріял становить собою глину
Ага, а "цементовоз", це "віз де везуть ментів".
Цегла це і є українське слово не розумію чому його хочуть перекласти на московську чи що?
А тут панслов'яністи тільки тим і займаються, що перекладають питомі українські слова на москвинську
@Влада Пашкова "українське слово", це коли слово прийшло з латинської мови, через німецьку та польську мови?
Чесно кажучи, мені також не подобаються запозичення, але цегла одне з таких, що вже не заміниш, як ланцюг, ґрунт, шинка і т.д.
Мур, муровати, однокорінне слово є також в балтійських мовах. ІМГО по можливості треба замінювати, особливо германізми й англіцизми!
Так, на мою думку також варто замінювати, але що робити із «незамінними»? Як ґрунт, наприклад?
Не знаю. Треба над цим подумати. Можливо пошукати в інших слов'янських мовах або балтійських.
Ладе, бо воно не українське (слов’янське). Давньогрецьке “τέγος” (tégos) перейшло у латинське “tegula”, потім у німецьке “ziegel”, з нього у польське “cegła”, і вже тоді до нас у вигляді “цегли”.
Я бачив на сайті ще перед тим, як занирився тут, тільки хтів дати вподобайку, а слова не знайшов. Даю ще раз.
Як пояснення "ось це - глина"
цеглина - це вже не глина
Основу цегли складає глина, тому новотвір утворено з "-ів" вказує, що вона зроблена з неї (за прикладом настоянок "вишнівка, малинівка, ожинівка", тобто не є "вишнею, малиною, ожиною", але вони головна складова у них). Похідні: цегельник - глинівник, цегляний - глинівний, глинівковий, цегельня - глинівня. Складено з псл. glina + -ovъ + -ъka
goroh.pp.ua: цегла
мур
*brys-el-; рівни друс. брьсельіє "цегла; πλίνθος", від *brys-?/*brus- ( : *brous-, *brūs-?) "терти, брусити", також у: брус, брусити, брусниця, обрус~убрус, бросити, бросати. Творено чепенем *-el-.
Гоже.
Жаль, що я не міг від початку те слово латиницею тут дати, а змінити вже не можу через кількість голосів. Написання з <и> не передає вимову адекватно, адже вірна вимова є не /brɪˈsɛl/, а /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – *бръс-/brus-, не +брис-/bris-. Крім того, я таки хибно дав пратвар *brys- (*брьс-) – *y (*ь) в корені тут ледве чи могло бути, з огляду на *ou в brous/брус, brousiti/брусити та *u в brusati/бръсáти (<брисати> – під <и> є тут /ɘ/, не /ɪ/), brusiti/брóсити (під <o> є тут /ɒ~ʌ̝/, не /u̯͡ɔ/), бо *y (*ь) з ними не чергується, а чергуються з *i (*и) чи *е (*е). До хибної реконструкції *brys- (*брьс-) з *y (*ь) мене підвело хибне написання <брьсель> у друс. пам'ятці, замість правильного <бръсель>.
Крім того, літера <е> чинного письма не дає знати, чи <брисел> у непрямих відмінках має мати основу <брисл-> або <брисел->.
Отже, правильно було би писати: brusel /brɘˈsɛl/ – у випадку парадигми чоловічого роду сього слова, чи brusely /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – для парадигми "путь, сіль" жіночого роду.
Я якщо є бажання писати не чужою латинкою, а рідною українцям кирилицею?
І як писати за чинним правописом?
Нияко не писати чинним правописом. Нема таких письмен. И кирилиця є руси нерідна. Її строя первісно про мову давньобовгарську, а руській її своєно бі йно через церкву, не з суду ("міркувань") мови. Годі б' уже ширити байку про "рідність" руси кирилиці. Паче, чинне письмо є й не кирилиця, а "гражданка" Петра І.
Як на рахунок "Рутенії"?
за "Рутенію" +
Ладно! Лише чому не "брусел"?
+
У такій бо тямі є слово то знано яко з коренем бръс- (brus-), а не брус- (brous-), хоча корени ті суть того самого роду, та з різними ступіньми голосного корене.
—