Цегла — штучний камінь форми паралелепіпеда, виготовлений з мінеральних матеріалів та підданий термічній обробці і застосовується як будівельний матеріал.
Приклад вживання
І сказали один одному: наробимо мури і обпалимо вогнем. І стала у них мура замість каменів.» (Старий Заповіт, Буття 11-3).
Давайте якось українську мову поважати, це давньозапозичене слово з путомого для української німецького субстрату. Такі слова як цегла визначають українську мову.
Можливо слово і не міжнародне, але його стародавній праіндо-європейський корінь "*(s)teg-" так. Дослівно означає - "покривати, накривати". Порівняйте з українським "стяжка, стягувати, натягувати" (наприклад покрівлю помешкання). Англійські слова deck (палуба), deckle (настил), tile (порожиста цегла, кахель); латинські tegere (накривати), detect (викривати, виявляти, дослівно - стягати покрівлю), integument (зовнішній покрив), protect (закривати, затягати), грецьке στεγοσ (стріха, дах, покрівля); старонорвезьке þekja (покрівля, обкладинка) та безліч інших (санскрит - "sthag-" - ховати, прикривати) містять цей корінь.
Увага! ЦЕГЛА якщо одна то ЦЕГЛИНА, що дуже легко розділяється на два українських слова ЦЕ ГЛИНА, тобто ясно зрозуміло, що даний будівельний матеріял становить собою глину
Жаль, що я не міг від початку те слово латиницею тут дати, а змінити вже не можу через кількість голосів. Написання з <и> не передає вимову адекватно, адже вірна вимова є не /brɪˈsɛl/, а /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – *бръс-/brus-, не +брис-/bris-. Крім того, я таки хибно дав пратвар *brys- (*брьс-) – *y (*ь) в корені тут ледве чи могло бути, з огляду на *ou в brous/брус, brousiti/брусити та *u в brusati/бръсáти (<брисати> – під <и> є тут /ɘ/, не /ɪ/), brusiti/брóсити (під <o> є тут /ɒ~ʌ̝/, не /u̯͡ɔ/), бо *y (*ь) з ними не чергується, а чергуються з *i (*и) чи *е (*е). До хибної реконструкції *brys- (*брьс-) з *y (*ь) мене підвело хибне написання <брьсель> у друс. пам'ятці, замість правильного <бръсель>.
Крім того, літера <е> чинного письма не дає знати, чи <брисел> у непрямих відмінках має мати основу <брисл-> або <брисел->.
Отже, правильно було би писати: brusel /brɘˈsɛl/ – у випадку парадигми чоловічого роду сього слова, чи brusely /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – для парадигми "путь, сіль" жіночого роду.
Нияко не писати чинним правописом. Нема таких письмен. И кирилиця є руси нерідна. Її строя первісно про мову давньобовгарську, а руській її своєно бі йно через церкву, не з суду ("міркувань") мови. Годі б' уже ширити байку про "рідність" руси кирилиці. Паче, чинне письмо є й не кирилиця, а "гражданка" Петра І.
У такій бо тямі є слово то знано яко з коренем бръс- (brus-), а не брус- (brous-), хоча корени ті суть того самого роду, та з різними ступіньми голосного корене.
Ладе, бо воно не українське (слов’янське). Давньогрецьке “τέγος” (tégos) перейшло у латинське “tegula”, потім у німецьке “ziegel”, з нього у польське “cegła”, і вже тоді до нас у вигляді “цегли”.
Підпираю!
Це слово вже було тут і було мало не на першому місці. Жаль, що його вилучили. Не розумію, чому.
Ще пропонували цікаво: суглина - одна цегла, суглиння - цегла загалом як матеріял
Цегла — штучний камінь форми паралелепіпеда, виготовлений з мінеральних матеріалів та підданий термічній обробці і застосовується як будівельний матеріал.
І сказали один одному: наробимо мури і обпалимо вогнем. І стала у них мура замість каменів.» (Старий Заповіт, Буття 11-3).
Перекладаємо слово цегла
Давайте якось українську мову поважати, це давньозапозичене слово з путомого для української німецького субстрату. Такі слова як цегла визначають українську мову.
Можливо слово і не міжнародне, але його стародавній праіндо-європейський корінь "*(s)teg-" так. Дослівно означає - "покривати, накривати". Порівняйте з українським "стяжка, стягувати, натягувати" (наприклад покрівлю помешкання). Англійські слова deck (палуба), deckle (настил), tile (порожиста цегла, кахель); латинські tegere (накривати), detect (викривати, виявляти, дослівно - стягати покрівлю), integument (зовнішній покрив), protect (закривати, затягати), грецьке στεγοσ (стріха, дах, покрівля); старонорвезьке þekja (покрівля, обкладинка) та безліч інших (санскрит - "sthag-" - ховати, прикривати) містять цей корінь.
"Цегла" подають як псевдополонізм. Потрібно глянути етимологію
uk.wikipedia.org: Полонізм#Псевдополонізми
https://goroh.pp.ua/Етимологія/цегла
Увага! ЦЕГЛА якщо одна то ЦЕГЛИНА, що дуже легко розділяється на два українських слова ЦЕ ГЛИНА, тобто ясно зрозуміло, що даний будівельний матеріял становить собою глину
*brys-el-; рівни друс. брьсельіє "цегла; πλίνθος", від *brys-?/*brus- ( : *brous-, *brūs-?) "терти, брусити", також у: брус, брусити, брусниця, обрус~убрус, бросити, бросати. Творено чепенем *-el-.
Гоже.
Жаль, що я не міг від початку те слово латиницею тут дати, а змінити вже не можу через кількість голосів. Написання з <и> не передає вимову адекватно, адже вірна вимова є не /brɪˈsɛl/, а /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – *бръс-/brus-, не +брис-/bris-. Крім того, я таки хибно дав пратвар *brys- (*брьс-) – *y (*ь) в корені тут ледве чи могло бути, з огляду на *ou в brous/брус, brousiti/брусити та *u в brusati/бръсáти (<брисати> – під <и> є тут /ɘ/, не /ɪ/), brusiti/брóсити (під <o> є тут /ɒ~ʌ̝/, не /u̯͡ɔ/), бо *y (*ь) з ними не чергується, а чергуються з *i (*и) чи *е (*е). До хибної реконструкції *brys- (*брьс-) з *y (*ь) мене підвело хибне написання <брьсель> у друс. пам'ятці, замість правильного <бръсель>.
Крім того, літера <е> чинного письма не дає знати, чи <брисел> у непрямих відмінках має мати основу <брисл-> або <брисел->.
Отже, правильно було би писати: brusel /brɘˈsɛl/ – у випадку парадигми чоловічого роду сього слова, чи brusely /brɘˈse̝͡i̯lʲ/ – для парадигми "путь, сіль" жіночого роду.
Я якщо є бажання писати не чужою латинкою, а рідною українцям кирилицею?
І як писати за чинним правописом?
Нияко не писати чинним правописом. Нема таких письмен. И кирилиця є руси нерідна. Її строя первісно про мову давньобовгарську, а руській її своєно бі йно через церкву, не з суду ("міркувань") мови. Годі б' уже ширити байку про "рідність" руси кирилиці. Паче, чинне письмо є й не кирилиця, а "гражданка" Петра І.
Як на рахунок "Рутенії"?
Ладно! Лише чому не "брусел"?
+
У такій бо тямі є слово то знано яко з коренем бръс- (brus-), а не брус- (brous-), хоча корени ті суть того самого роду, та з різними ступіньми голосного корене.
Давньоруське. Слово споріднене з «брус».
В яких словниках подається?
Чесно кажучи, мені також не подобаються запозичення, але цегла одне з таких, що вже не заміниш, як ланцюг, ґрунт, шинка і т.д.
Мур, муровати, однокорінне слово є також в балтійських мовах. ІМГО по можливості треба замінювати, особливо германізми й англіцизми!
Так, на мою думку також варто замінювати, але що робити із «незамінними»? Як ґрунт, наприклад?
Не знаю. Треба над цим подумати. Можливо пошукати в інших слов'янських мовах або балтійських.
А що не так з "цеглою"?
Ладе, бо воно не українське (слов’янське). Давньогрецьке “τέγος” (tégos) перейшло у латинське “tegula”, потім у німецьке “ziegel”, з нього у польське “cegła”, і вже тоді до нас у вигляді “цегли”.
Але ж "мур" теж перейняте слово. Виходить, що шило на мило.
мур
Як пояснення "ось це - глина"
Я бачив на сайті ще перед тим, як занирився тут, тільки хтів дати вподобайку, а слова не знайшов. Даю ще раз.
Підпираю!
Це слово вже було тут і було мало не на першому місці. Жаль, що його вилучили. Не розумію, чому.
Ще пропонували цікаво: суглина - одна цегла, суглиння - цегла загалом як матеріял
цегла (збірн.), цеглина