+
Слово "письменство" давно вживане в значенні "література", а "красне письменство" - в значенні "художня література, белетристика": r2u.org.ua: письменство
В "Історії української літератури" Михайла Грушевського є: "... в прийнятім наукою уживанні під історією літератури розуміють історичний огляд не всіх взагалі писаних пам’яток, а тільки так званої «красної» чи «гарної літератури», котрі підходять під поняття творів артистичних, які задоволяють естетичне почуття", і в примітках: "... «Красне письменство» — термін, уживаний в Галичині, де нема сеї асоціації «красного» з «червоним», — дійсно краще відповідає французькому «belles-lettres», німецькому «Schöne Literatur», ніж гарне — «красиве» письменство".
Карл-Франц Ян Йосиф,
Може так, а може й ні. Етимологічний словник каже, що "бубна" - "можливо, запозичення з чеської мови", а можливо й "власне утворення, зумовлене тим, що спочатку на картах цієї масті зображувались бубонці".
А от "дзвінка" - достеменно запозичення з польської ("dzwonka" - калька того самого нім. Schellen).
ЕСУМ: "здрій" - запозичення з польської мови (п. zdrój).
Чому б не взяти первинну форму "ізрій" (стсл. изрой, з псл. *iz-rojь)?
А чому пестлива форма слова "свято" не може мати ще якогось значення? Он слова "сонечко, містечко, вічко, вушко, голівка, ручка, лялечка та ін." крім зменш.-пестливих мають й інші значення.