Згоден, що у слово "чавити" вже закладено значення "пускати сік", отже власне "сік" можна і не згадувати.
skéfilo
← щавити "пускати/давити сік".
Підпираю !
Чому?
Тому, що фонетично недобре звучить.
Коротко, як англ. juicer і "соковник" у багатьох слов'янських мовах.
З усіх правил української мови це є єдиною Офіційною назвою, а те що запропонував Северин Наливайко може бути неофіційною, "домашньою" назвою
"Саме такий варіант перекладу було рекомендовано Державним патентним відомством України в його покажчику ключових термінів ще 1997 року, проте чомусь суттєвого розповсюдження він не отримав. Але в кожного з нас є можливість за потреби використовувати правильний термін."
Дієлово чавити є деетимологізована форма від первісного *щавити, яке в свою чергу походить від основи *suk-ē-u- → *съчав- → *счав-/*щав- у словах: щава, щавій, щавель і под., з загальним значенням "соковитий". Корінь *suk- є варіантом кореня *sok- у словах: сік, соковити, сочити й под. Таким чином, і *suk-, і *sok- значить те саме. Тобто кавзативне дієслово *щавити від іменника з коренем *щав- уже саме по собі значить "робити сік, пускати сік" і под. Тому сокочавниця є химерний плеоназм, з подвійною згадкою про сік в однім слові.
Колись давно бачив цю назву на сайті в Юрка Зеленого -- відтоді часто і цілком природно використовую.
Дієлово чавити є деетимологізована форма від первісного *щавити, яке в свою чергу походить від іменника щава чи подібних іменників того самого кореня *suk-ē-u- → *съчав- → *счав-/*щав-, де корінь сей уже сам по собі має значення "соковитий". Тобто кавзативне дієслово *щавити від іменника з коренем *щав- уже саме по собі значить "робити сік, пускати сік" і под. Тому сокочавниця є химерний плеоназм, з подвійною згадкою про сік в однім слові.
Корінь чав- або -щав зі слів чавити і щавити з суфіксом -ак, на взір слів "дряпак" та "дрешпак", що теж являють собою предмет або знаряддя.
uk.wikipedia.org: Соковитискач
Лаконічно і гарно.
Звуче радше як місцє зберіганя, пор.: перечниця, молочниця, сільниця і цукорниця.
Це і є місце зберігання соку – щойноствореного, аж поки його звідти кудись не виллють :)
Рїч для вичаву може бути без порожнини.
>Звуче радше як місцє зберіганя, пор.: перечниця, молочниця, сільниця і цукорниця.
Не обов'язково.
Пор.: шибениця, різниця, нісенітниця, границя
«>Звуче радше як місцє зберіганя, пор.: перечниця, молочниця, сільниця і цукорниця.
Не обов'язково.
Пор.: шибениця, різниця, нісенітниця, границя»
Xibeniça i rézniça tacui znaceaty mésto — xibeniça e mésto cde 'xibõty gòlovõ', rézniça e mésto cde 'réziõty rogui', graniça e mésto cde 'grany' e — to bui, ushya sia slova ino pœdoprõty cyto ‹-(œun)iça› znacity mésto ci méstilisce ceoho — ne nareadïe na cyto. Nisenitniça e prosto novotuar a tomou bezœdnœisno ("irrelevant").
Так, ге каже Петро Ткаченко, то є, хибá, надіб на сік.
++
Найкращий відповідник
-