Значення слова

Лінк — посилання в гіпертекстових документах, зв'язка між електронними сторінками, яка дозволяє переходити з одної сторінки на іншу.

Приклад вживання

Постав ще один лінк на ту сторінку.

Походження

англ. link - зв'язок, ланка

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово лінк

посилання
132
Mike Svystun 1 жовтня 2014
19 грудня 2014

калька з російської

14 березня 2015

Чому це слово посилання - калька з російської, з чого ви це взяли?

16 червня 2015

Все життя казав посилання, а не лінк

22 червня 2015

до:Денис Скорбатюк Я не претендую на авторство до цього перекладу. Додав цей переклад для того, щоб він взяв участь в голосуванні :)

9 травня 2017

Це не калька з російської, це переклад з англійської, за змістом посилання на якийсь ресурс

15 травня 2017

Це таки калька. Ми ПОКЛИКАЄМОСЬ на щось (когось), а не ПОСИЛАЄМОСЬ

15 травня 2017

До Дениса Скорбатюка: Людина грішна в часі усього свого життя. „Посылаться“ внесли у мову перші системі програмісти, для яких рідною була московська.

21 березня 2020

Повністю підтримую!!

18 липня 2017

посилання - це русизм. правильно - ланка

22 червня 2021

Русизм? тобто Українізм?)))

13 лютого 2018

не можу погодитись з твержденням, що "посилання" це калька з російської, адже навіть словник Грінченка ща 1907 рік містить його з майже індентичним змістом, що існує зараз. І якби використовувалось слово "зноска" то це була б калька. А так маємо слово найбільш наближене до фактичного значення англійського "link"

14 лютого 2018

В Грінченка таки не так: посилання когось куди або по щось. Найближчим до link є пов'язання, сув'язь, получення, лучність

9 грудня 2018

посилання - це дія, а лінк - це засіб, з допомогою якого виконується посилання. То ж має бути "посил" чи "посилка"

31 травня 2019

а как тогда будет слово ссылка? теж "посилання"?

21 березня 2020

„ссылка“ – це заслання (напр. до Сибіру на каторгу)

22 червня 2021

"Натисніть на заслання яке веде на мій мереженець")))))))))

31 травня 2019

"ссылка" і буде "ссылка". Не знаю чи це "запозичення" варто перекладати...

31 травня 2019

Вадим Казаров, ссылка = заслання.

21 жовтня 2019

Дійсно схоже на кальку мови російської. В нашій мові (за законами українського словотвору) "посилання" це був би процес переходження по "лінку", а не сам "лінк".

20 березня 2020

Давно користуюсь цим терміном... Ваажаю його найвдалішим із запропонованих.., Найближчими є: гіперпосилання та відсилання.
Гіпер - зайва інформація. Відсилаю - зайвий акцент на «від». Насправді, коли «посилаю» когось на інший сайт, то я одночасно його і відсилаю. «Посилаю» до того ж на одну літеру коротше і «співочіше», ліпше вимовляється :-)

12 квітня 2020

Та чи не калькування російського "ссылка"? :(

31 березня 2020

ПОСИЛАННЯ НЕ Є РОСІЙСЬКИМ СЛОВОМ! Дістали зі своїми спалахуйками, розчіпірками. Знищете всі ті слова, що є спільні з російською мовою (а нас обєднують століття спільної історії в т.ч. і мовної) то лишиться хіба німецьці слова і сьмишні сільські низькословя.

4 жовтня 2020

По-перше російська більш як на половину лексикону складається з французьких та німецьких слів, (німцю Далю так, видно, було простіше), інша умовна половина це староболгарська (вона ж, так звана «церковнослов‘янська»), та, власне, слов‘янські слова, що прийшли через українських науковців, викладачів з Києвомогилянки, що у 17ст. навчали Московію. В українській мові непомірно з росіянською більше слов‘янської лексики. Тому можна сміливо відмовлятись від росіянізмів і усього, що через них нам домішалось. Це тільки для таких манкуртів як ви, в нашій мові може бути щось, як ви кажете «сьмишне». А низькослів‘ям і поготів наша мова не ризикує славитись. Не кожна нація може представити такий величезний обсяг народної пісні, та соковитої за мовою літературу як наша. А як врахувати лінгвоцид та етноцид як раз від тих самих росіян - то й поготів. А ви, пане, не козак тут не нишпорите, як пуризм вас дратує. Я думаю, українці самі розберуться, що з запозичень лишати, а де утворити новотвори.

22 червня 2021

Яка в біса спалахуйка? яка спільна історій? ти з дуба впав?!

24 травня 2020

Проти щонайменше тому, що довші слова нечасто витісняють коротших чужомовних конкурентів.

15 січня 2021

Калька

19 лютого 2021

👎👎👎

19 лютого 2021

+++

19 лютого 2021

Любите кальки.

5 березня 2021

@Вадим Мельник,@Василь Щипчик,@Карл-Франц Ян Йосиф,@Lodyk Vovchak
З якого дива слово ПОСИЛАННЯ- калька з російської? ССЫЛКА? Так ми ж не говоримо поССИЛКА! Посилання- УКРАЇНСЬКЕ слово!

5 березня 2021

Бо вторить московську мотивацію творення цього слова (порівняйте з англ. "link").

1 червня 2021

Лінк, посилання чи ЛАНКА?
http://ihor.tkach.info/?p=1

22 червня 2021

Я бачу, дехто не розуміє, чим шкодить дослівний переклад.

Слово link в контексті web — це ніяка не ланка. Це слово означає адресу, а не ланку ланцюга. Байдуже, що мав на меті автор первісного англійського link, — слово «посилання» вкрай точно передає саме те значення, в якому ми це слово вживаємо.

22 червня 2021

A yé baciõ Ui ne ròzouméiete yaco déie móufa. Cogyne wduolòcene ("abstract") slôuo u bõdy-yacwy móufé suétou e zuano po tẽmé reicyné ("concrete, material"), tobo perènosom ("by means of metaphor"). I perènws e tou célo yésen: "zueno uerigui/gegelya" = "cyto lõcity uerigõ/gegêly" → "cyto lõcity bõdy-cyto" => "cyto lõcity storònui Merègyui".

30 жовтня 2021

ПОСИЛА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням посилати 1, 2 і посилатися 1. Мама таким посиланням [листа] дуже поплутала мої плани і взагалі так розсердила, що я ледве можу писать тепер (Леся Українка, V, 1956, 292); .. «економісти» посиланнями на загальні істини про підпорядкування політики економіці прикривали своє нерозуміння злободенних політичних завдань.. (Ленін, 11, 1970, 26); Всі його докази і посилання на честь і славу не впливали на соймових комісарів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 339).

2. Уривок, витяг з якого-небудь твору, на які посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку.

3. Те саме, що виноска.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 320.

30 жовтня 2021

Якщо розуму вистачить, вiдкрийте словник Грiнченка, знайдiть слово "посилатися", див. п.4.
I бiльше не дуркуйте зi своïми "це (москвинська) калька"

30 жовтня 2021

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Посила́ння, по́силка –
1) посылание;
2) на кого, що – ссылка на кого, на что.

30 жовтня 2021

Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Ссылка –
1) засла́ння; (действ.) – засила́ння; место -ки – засла́ння; находиться в -ке – перебува́ти на засла́нні;
2) (на что) – поклик(ув)а́ння, посила́ння; с ссылкой на что – поклика́ючись, посила́ючись на що.

30 жовтня 2021

Боже, який же ви глуп, ви усвідомлюєте хоч різницю між твором та творенням, думою та думанням, малюнком та малюванням?! Невже не відмовляєтесь бачити очевидне — посилання є процесом когось кудись посилати.

30 жовтня 2021

Ярослав, на жаль, не розуміє морфології і абсолютно не відчуває, що "вишивання" – це тільки процес, а предмет – "вишивка", що "писання" – це тільки процес, але не твір, як і ще багато слів – "визнання", "поєднання", "покарання", "чухрання" й багато інших. Все через те, що неграмотні автори словників дають такі слова, очевидно накинуті в часи СССР, як іменники. Дякую, Карле.

30 жовтня 2021

Тільки українською — вишиванка, а "писання" явно взорується на церковне "писание", у живому вжитку ніколи не чув, аби хтось називав твір Котляревського "писанням". Визнання, поєднання, покарання, чухрання цілком маєте рацію, тільки процеси.

30 жовтня 2021

Підтримую. Прикро, що неграмотний Грінченко цього не знав і заводив у мову совок.

30 жовтня 2021

Чи може ви, добродію кривий, чули, як хто називав телефон "дзвоніння", ванну кімнату "вмивання", а ліхтар "світіння"?

30 жовтня 2021

Це питання до Ярослава, а не до мене. Я ж сказав, що підтримую Вашу позицію, Карле.

30 жовтня 2021

О, дайте мені прикладів Грінченка, де "посилання" був не процес, а факт переходу кудись. Щоб який українець казав "отримав твоє посилання"! Я жду!

30 жовтня 2021

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Посила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и посла́тися, -шлю́ся, -шле́шся, гл.
1)...
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.

Посилатися на щось, на когось!
Тобто посилання може бути не лише процесом! Про це пишуть иншi словники!

30 жовтня 2021

<...ння" – це тільки процес>

Неправда.

30 жовтня 2021

Невже не довіряєте Карлові-Францові?

30 жовтня 2021

Ярославе, я більше вірю Карлам-Францам. Якщо вони кажуть, що "-ння" – тільки процес, я підтримую. Грінченко – невіглас, а в Карлів-Франців ціле коло ідеологічно свідомих мовознавців.

31 жовтня 2021

Пане Iване, зрозумiв iронiю 😁

1 листопада 2021

Яка чудова іронія! Але ви чомусь не дали приклади слів української літератури, де українці "отримували посилання", "зберігали посилання", "змінювали посилання"! Я жду!

30 жовтня 2021

Ярослав Мудров, ви ще й Леніна цитуєте!!!

30 жовтня 2021

Ганьба!

30 жовтня 2021

Тобто розуму не вистачило навiть опанувати наведенi цитати. А також таки посилання на Грiнченка 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

30 жовтня 2021

Скажiть, будь ласка, а як бути з такими словами як:
убрання, ймення, завдання, значення, звання, зiбрання, освітлення, творiння (не тiльки процес)?
Та таки ж i писання.
Святе писАння.
А також (Грiнченко):
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.
Нелюбо́в, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання. О. 1862. IX. 26.

30 жовтня 2021

Тобто вам по сутi нема що сказати, ви вирiшили до цитати Ленiна додовбатися 🤦‍♂️😂
Ну, часи такi були, що потрiбно було цитувати бiльшовицьких ватажкiв. Але значення слiв поки що нixто не змiнював, нi до СРСР, нi пiсля

30 жовтня 2021

Ось ще словник, який був надрукований до "зближення мов":
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отсы́лка –
1) см. Отсыла́ние;
2) (в книге) посила́ння

30 жовтня 2021

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Ссылка –
1) (действие) засила́ння, зсила́ння, засла́ння, -ння;
2) (место) засла́ння, -ння;
3) (на кого, на что) посила́ння, поклика́ння, -ння (на ко́го).

30 жовтня 2021

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Посила́ння, по́силка –
1) посылание;
2) на кого, що – ссылка на кого, на что.

30 жовтня 2021

Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Отсылка – відсила́ння, відісла́ння;
(в книге, ссылка на кого, на что) – поклика́ння, посила́ння на кого, що.

30 жовтня 2021

<убрання, ймення, завдання, значення, звання, зiбрання, освітлення, творiння>

Добрі приклади, крім <имення>.

31 жовтня 2021

Можливо й так

1 листопада 2021

Ви кажете замовити в інтернеті убрання? Чи може замовити убір? Ви друкуєте значення? Чи може таки друкуєте знак? Гукаєте звання? Чи зов? У вас у руках зібрання квітів? Чи збірка квітів? З лампи лине освітлення? Чи таке світло? Ви читаєте творіння чи твір? Завдання у всіх контекстах і значить процес, у мене відчуття, неначе ви розмовляєте якоюсь иншою українською мовою.

1 листопада 2021

У цьому не можна винуватити людей. Грінченко вписував у свій словник безліч покручів на "-ння" на позначення речей, накидаючи мову СССР, тому так і вживають... Добре, що хоч Ви це розумієте й боретеся проти мови Грінченків-Білодідів, Карле-Франце.

1 листопада 2021

Не боретеся, а задіюєте боріння! Не вписував, а відправляєте писання! XD

1 листопада 2021

Дайте врешті решт приклади, що українці очікували на отримання посилання! Бо в українських селах од віку ждали по́силки, а здійснювали слання́ або відсила́ння. Поки в москаля ссылка значила й сам лист і дію відправлення того листа, українці ці тями розрізняли. Це і є багатство української мови.

1 листопада 2021

Ярославе, кінець кінцем прочитайте вже!
uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович

А ви цитуєте словницю цього мерзотника!

1 листопада 2021

Річ, яку шлють — по́силка.
Відправлення по́силки — відсила́ння або слання́.

r2u.org.ua: посилка

ланка
103

варіант юрка зеленого

Mike Svystun 15 грудня 2014
19 грудня 2014

дуже вдале слівце

30 жовтня 2021

Невдале, бо запозичення

30 жовтня 2021

Ланка
найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);
оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;
р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;

30 жовтня 2021

Все-таки, правильніше писати, що корінь є запозиченим, бо саме слово не є запозиченим.

9 грудня 2015

Саме слово добре, але не ясно як це пов'язано сенсом із лінком

20 жовтня 2016

Цей термін має кілька плюсів: 1. ближче відображає суть (подивіться як на іконках це зображається), 2. коротше, 3. використовується переклад з оригіналу, а не через посередництво російської мови.

10 травня 2017

Мені подобається.

5 січня 2018

Слово "линк" може бути й питомо українським, адже в нас є слово "прилинути".

18 травня 2021

umgu, i tamka ċytajimo:

неясне;
найімовірніше, пов’язане з...

Tobto, movoju matematyky każuċy — nic NE dovedeno! ;)

18 травня 2021

А це дуже цікава здорова думка. Попитати б знавців німецької, наскільки висока імовірність що це німецьке слово, чи ні.

9 жовтня 2019

Гарно.

24 травня 2020

Підпираю !

27 травня 2020

Це найкраще!

31 грудня 2020

чому мені покликання більше сподобалося ніж ланка?

18 травня 2021

to, pewno tomu, ṡċo u Vas take poklykannia... ;)

29 травня 2021

Краще "поклик" - є більше сенсу.

1 червня 2021

Лінк, посилання чи ЛАНКА?
http://ihor.tkach.info/?p=1

23 липня 2021

Дякую за статтю.

23 липня 2021

Цікавий звичайно переклад. Коли я вперше побачив, то подумав, що це також певно запозичення, або прямий переклад link. Але як вийвилось, не все так однозначно. І до того ж, у інших мовах подібне слово не звучить так як наша ланка.
Тому, підртимую це слово.

26 жовтня 2021

Мене дивує те, як деколи в ЕСУМі дуже сумнівні та висмоктані з пальця доводи походження подають як очевидне, а насправді доволі очевидні зв'язки подають як сумнівне.
Я би дуже хотів, шоби це слово було питомо українським, але судячи з того, шо написано в ЕСУМі, то корінь тут не питомий. Саме слово точно є чисто українське, бо (судячи з ЕСУМу) ні в німецькій, ні в інших мовах такого нема слова. Але корінь "лан" тут, як на мене, очевидно німецький. Саме же слово "ланка" використовується як "частина ланцюга". До того же, саме слово "ланцюг" походить від німецького lanne + zug (ряд, низка). Знаючи, як багато зв'язків українська мова мала з німецькою, слово є очевидно з тим самим німецьким коренем, але з додаванням українського зменшувального суфікса -ка.

Можливо, хтось хто знає німецьку зможе краще розібратися в цьому та виявиться, що слово насправді питоме. Я лише за.

Особисто для мене це не є підставою не користовуватися цим словом, до того же, чисто українським. Але, все одно, ділюся думками про походження.

30 жовтня 2021

Шило на мило.
Ланка - запозичення
найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);
оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;
р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;

1 листопада 2021

Ярославе, кінець кінцем прочитайте вже!
uk.wikipedia.org: Білодід Іван Костянтинович

А ви цитуєте словницю цього мерзотника!

покликання
31
Olha Lytvyn 2 жовтня 2014
9 грудня 2015

це "призвание"

22 грудня 2015

Tadeusz Borzyński: наголос на "а" - покликáння (r2u.org.ua: покликання)

10 січня 2017

Цікаво. Зразу подумав про зв’язок зі словом «клікати» :)

звено, дзвено
16

Це слово було б, либонь, найвлучнішим як переклад англ. link з огляду на первинне значення англ. слова "з'єднувальне кільце, сполучати кільцями" яко й давньорусьске звено є зполучальною частиною чогось (первинно, найімовірніше, колеса), й з огляду на просту будову слова, не вскладнену префиксами й суфиксами. Проблема була в тому, що це слово, здавалося, є російське й є знане лише там. Покопирсавши етимологичний словник укр.мови, я виявив (на приємний подив), що це не так: див. етим.сл.укр.м., том II, стор. 251, статтю на слово звінок, де вказано й однокорінне тезозначне польске слово, та стор. 249, статтю на слово звено, де ще більше тезокорінних відповідників з инших словяньских мов, що в жодному разі не припускає версію про запозичення цього слова в україньску мову з росийської. Чому була потреба шукати щось ліпше за варйянт перекладу "ланка"? Бо слово ланка є саме германьского походження ― такого доказу би мало бути вдосталь.

אלישע פרוש 15 травня 2017
24 жовтня 2019

Чому ж не "дзвіно", через [і]? Глянув, росіяни писали "звѣно" через [ѣ].

25 жовтня 2019

Твар dzwono в лядській свідчить про те, що в прасл. там було *e, а не *ē ("ять"). Написання з "ятем" в росийській могло бути зумовлено манірністю.

25 жовтня 2019

Зрозуміло, спасибі за одвіт.

24 травня 2020

Иносе !

27 травня 2020

Теж добре.

15 листопада 2020

Великий ЖИРНИЙ мінус —

Перше мій зросійщений чуток це слово полюбив дуже сильно. Але потім вирішив дослідити.
Великий сумнів, що звено дійсно українське слово, а не запозичення з московської мови у якісь говірці!

1) Слова не відає жодний словник. Узагалі. Жоден. Навіть радянські. Навіть такі як Уманця, що червіють рясно язичієм. Усюди перекладають словом "кільце".
r2u.org.ua: звено

2) У польській dzwono це «обід колеса; кільце змії», верх.луж. zwjeno (zwono), ниж.луж. zweno та полаб. zvenü це теж «обід колеса». А ЕСУМ подає українське слово зво́на як «обід колеса воза з шести косяків».
Усе це свідчить, що слово розвинулося з праслов'янської мови инакше, аніж у російській мові. У нас це так само як у всіх слов'ян правіше, а не як у московитів. Я не кажу це слово викидувати, але воно в нас є не тим, чим у росіян! Як і слово "наглий", "овочі" є, але означають инше.

3) Слова немає в корпусах. Ніхто з українців його не вживав. Узагалі. Навіть такі любителі кальок, як Франко.

З цього роблю висновок про запозичення з російської мови.

18 грудня 2020

Перше наведу словники з джерелами, де дане слово та його фонетичні та морфологічні варіанти в відповідних значеннях є згадано:

Желехівський:
I, 287 звено "Glied, Kettenglied" (слано на Василя Ильницького, 1823–1895);

І, 289: звінок "querdurch abgehauenes Stück" (слано на Антоновича та Драгоманова, 1875);

І, 180:
дзвін "Radflege"
дзвонистий (про колесо) "aus Felgen zusammengefügt"

Онишкевич:
I, 299: звено́ 1. "кільце ланцюга" (Ю. Кміт, В. Гнатюк, "Галицько-руські легенди" из села Мшанка, Етнографичний збірник; О. Охримович, Похоронні звичаї й обряди в селі Волосянці Сокальського повіту; Бойківський словарець Олександра Яворського, рукопис у Музеї українського мистецтва), 2. "дзвук дзвона", 3. "обід колеса";

I, 213: дзьвін, дз’він, дзу꙼ін, дзвін 1. "дзвін", 2. "косяк колісного обода" (Вишків, Долинський район, Ів.-Франк., Ясінь, Рожнятівський р-н, Ів.-Фр.)

Матеріали до словника Буковини:
156:
звіно́ "ланка"
звінова́, звіньова́ "ланкова".

Уже самі значення "Glied" (↑), "Kettenglied" (↑), "ланка" (↑), "кільце ланцюга" (↑), "querdurch abgehauenes Stück" ясно кажуть сами за себе.

Що до йинших значень:
"Radflege" хоча й є "обід колеса", се значення треба розуміти в контексті – я недарма навів и форму <дзвонистий>, значення "... aus Flegen zusammengefügt" якого точніше яснить, що за тим "ободом колеса" є розуміти и розвиток значення "обід колеса": яко німецьке Flege первісно є не цїлий обід, а дуга його, лише дуговита часть обода/колеса, тако й дане руське слово (в його мінах фонетичними та морфологічними). Розвиток значення "часть/дуга колеса/обода" → "весь/цілий обід (колеса)" є один из видів семантичного зсуву, відомий яко pars pro toto, коли частю чого зовуть ціле (на пр., вогнище "часть у домі" → "(весь) дім", bureau *"скатерть на столі (в писчій кімнаті)" → "вся писча кімната", "Білий Дім" → "США", "голова (часть тіла великої худоби, людини)" → "одиниця цілої тварини, людина яко'динець"). Хоча деякі з наведених словників дають то значення "обід колеса", то "косяк колеса", яко, ни би, взаємозамінні, ясність у річ дає значення в Онишкевича: "косяк колісного обода". Відколи колесо вміють лити чи кути, первісне значення слова косяк "дуговитий брус", яко часть, из якої ставили колесо давніше, стало не хідко, чи менше хідко, й значення його яко части (обода/колеса) було перенесено на все колесо; проте, такий перехід значення не міг постати в дуже давні часи. Инакше товмачення "косяк обода" би був плеоназм.

Усупереч ЕСУМ, я'сми схилен до верзиї про и.-є корінь *jenu-o- сього слова з первісним значенням "коліно, став (суглоб)", з метатезою *jenuo → *jueno → прасл. *zueno, з розвитком значення: → *"став" → "став вериги = кільце вериги, яко єї часть, одиниця", а далі в значенні "часть" перенесено на колодійство: → "часть колеса" – таке значення, ги значення "часть" загалом, яко видно з наведених словників, знано бі ще в ХІХ-ХХ ст.

19 грудня 2020

При нагоді постараюся перечитати первотвори, маю критично глянути.
А поки як поясните, що в Грінченка такої тями в слова "звено" не подано, в Уманця теж перекладено тільки словом "кі́льце"?

19 грудня 2020

Cyto imõ Fam yé yasniti? Ou Grincenca i <méniti-2> ne'ma.

23 січня 2021

А де є?

23 січня 2021

В ЕСУМі. Там є джерело.

23 січня 2021

А де є?

<méniti>? Ou Gelexwfscoho, na pr.

23 січня 2021

Моск. звено, укр. ланка.

лучиво
14

Білоруське слово “лучыва” – частково усталений новотвір як альтернатива “спасылцы” (яке, як і наше “посилання”, хоч і є відмінним, втім явно скалькованим з російської “ссылки”)

Від слова “сполучати”, як і в решті слов’янських мов:
Хорватською – “poveznica”, словенською – “povezava”, сербською – “веза”, польською, – “łącze” (“łączyć” – з’єднувати, комбінувати), болгарською – “връзка” (зв’язок, відношення), македонською – “врска” і т.д.

Олександр Дудар 26 грудня 2016
20 квітня 2017

Випадкові приклади вживання в білоруській мові:
google.com.ua/search?as_q=&as_epq=лучыва&lr=lang_be

27 квітня 2020

Гоже!

посиланка
12
Mac Ckrevsky 1 квітня 2015
16 січня 2019

посиланько.

поклик
8
Олександр Лихо 13 червня 2015
9 грудня 2015

поклик - це "зов"

13 грудня 2015

Ви "добре" знаєте українську мову. Щось про омоніми чули?

23 грудня 2015

Омоніми формуються природнім чином, зазвичай через позички з інших мов. Навіщо витворювати новий "омонім"?

26 грудня 2015

Їх ніхто не "витворює". Вони "формуються природнім чином": "покликатись" - "поклик".

15 травня 2017

ро́сийському „посилання“ [на літературні джерела] відповідає укр. „поклик“, „покликатися“ на щось, на когось.

19 листопада 2018

Гарний відповідник.uk.wikipedia.org: Посилання

16 грудня 2020

Чи доцільно таке вживати на позначення "link"? Воно ж, здається, для reference ("ссылка") є відповідник, а не для "link"?

17 грудня 2020

Правда. Тому я радив иньші.

клацка
8
Frat Mykhats 24 червня 2015
7 грудня 2015

Як варіант "клацанка"

9 грудня 2015

клацанкою ліпше пульт для телевізора називати

зв’язка
7
Lyubomyr Krupnyc'kyj 2 жовтня 2014
посилка
7

наголос на "о"

Tadeusz Borzyński 9 грудня 2015
лука
7
Махно Рус 7 березня 2018
20 вересня 2020

Луча , як на мене, краще в даному ключі.

линк
6

В українській мові є такі слова з коренем ЛИН: линва, линути. Суть - зв'язок.

Ihor Haydar 15 травня 2017
16 травня 2017

Ще слово линяти забули.

5 січня 2018

Саме так - "линк" може бути українським словом!

9 січня 2018

“Линок” тоді вже…

16 вересня 2020

Правильно линка: r2u.org.ua: линк*

26 жовтня 2021

Думка дуже хороша. Але чому линК?

міст
5

Поєднує одну сторінку з иншою.

Олександр Дудар 20 квітня 2017
вказ
4

перейди по "вказу"

Tadeusz Borzyński 9 грудня 2015
13 грудня 2015

Добре, що не "сказ".

23 грудня 2015

Сказ це сказ, а вказ це вказ. Однокореневі слова інформативніші

2 січня 2017

Це те ж саме, що й указ.

сув’язь
4
Ромко Мацюк 14 травня 2017
гіперланка
4
Ігор Гончаренко 15 травня 2017
луч
4
Vitalii Makoviičuk 26 жовтня 2019
15 січня 2021

+

5 березня 2021

Серйозно?

5 березня 2021

Краще за посилання (кальку московського "ссылка")

прив'язка
3
Sofia Bardyn-Kurnenkova 23 грудня 2014
лина
3
Andrii Andrii 22 вересня 2019
26 жовтня 2021

Уподоба.

27 жовтня 2021

?

1 листопада 2021

Від линути.

в’яз
3

Від "в'язати".

Карл-Франц Ян Йосиф 15 вересня 2020
15 вересня 2020

Мо тоді краще в'язка? Чи в'язь?
Але дам +.

путь
3
Ромко Мацюк 16 вересня 2020
20 вересня 2020

Таки +.

21 листопада 2021

+++

глянь
2

перейди по "гляду"

Tadeusz Borzyński 9 грудня 2015
9 грудня 2015

натисни на "глянь"

13 грудня 2018

Перейдіть за "глянь"? Чи "глянню"?

причіпка
2
Scribouillard Ant 10 січня 2017
злучча
2

Злуки злучати злучення

Andrii Kuntsiv 15 травня 2017
лучба
2
Махно Рус 7 березня 2018
15 квітня 2019

Не ліпше би про communication (в т.ч. transport c.) беречи? Так дає ЕСУМ, з окрема.

покліка́ння
2

Звучить дуже схоже на "поклика́ння", але підкреслює, що це щось, на що можна "клікнути" — клацнути.

Кирило Сніжко 13 липня 2020
13 липня 2020

Може, Ви хотіли поставити наголос на 'кли' в описі?
Покл́икання

13 липня 2020

Ні-ні-ні: посила́ння, поклика́ння, покліка́ння.

13 липня 2020

А, це було порівняння із запропонованим тут відповідником, зрозумів.

13 липня 2020

Саме так. :)

шлях
2

Аналогічно з шляхом до файлів у комп'ютері. "Лінк" відрізняється лише тим, що цей шлях не у комп'ютері, а в мережі. Тому приклад вживання виглядав би так: Вкажи ще один шлях на ту (до тієї) сторінку (-и).

Однак якщо частина "гіпер-" важлива, то можна писати гіпершлях. І коротко, і зрозуміло.

Ігор Гончаренко 20 вересня 2020
21 вересня 2020

Хотів було написати, що й сам́е "шлях" тут вже перекладали, але подивився, і там найбільше голосів все одно слову "шлях" (на другому місці 'путь') :)

луча
2

Від "лучити".

Вадим Мельник 20 вересня 2020
26 жовтня 2021

Уподоба.

направа
2
Oleksa Rusyn 20 лютого 2021
інфовказ
1
Scribouillard Ant 13 березня 2015
прив’язь
1
Scribouillard Ant 10 січня 2017
прив’язок
1
Scribouillard Ant 10 січня 2017
лучення
1
Олександр Дудар 20 квітня 2017
получення
1
Ромко Мацюк 14 травня 2017
мотузок
1

Це слово вживають у дописах на lem.fm. Не знаю, чи вживають його у розмові в Карпатах та Закарпатті.
"можете тото зробити одраз, клікаючы в тот мотузок", "Ту мотузок до подіі", "безпосередній мотузок до того проґраму найдете гев", "клікаючы в мотузок перенесете ся одраз на порталь"

Андрій Ковшер 14 травня 2017
15 травня 2017

Не треба въıдавати незграбні словотворъı сепаратистьскъıх пропагаторѡв т.зв. русиньскої мовъı за те, яко дѡйстно говорять закарпатци. Се є просто неправда.

16 травня 2017

Нічого. Зрадоманія це теж діагноз.

13 грудня 2018

Аж нъıнї виджю тоту змїнку (сесь коментарь). Зрадоманиєю Въı марите. На Закарпаттї я ріс, и никда’м там сяке слово ге мотузок за "link" не чув. И нико їнший не чув го. Най у ня буде зрадомания чи што, а Въı брешете. Ке бъıсте казали ож таке слово суть за "link" пропоновали на катедрах русиньскої мовъı, товдъı ниякъıх пъıтань.

13 грудня 2018

Такий емоційний чоловік…

Я он виправив коментар до запропонованого мною слова, уточнив, де саме я чув це слово. Більше не стверджую, що так кажуть русини.

25 жовтня 2019

Не відав, що на lem.fm мають ідеї уокремлення од України, гадав, там вважають русин українцями, неуж то ні?

25 жовтня 2019

Та ні, вони там за окремішність й були..
Але не зрозуміло, яка фактична підтримка цього руху серед навколокарпатців.

гіперпосилання
1
Alexander Papuga 15 травня 2017
відсилання
1
Ромко Мацюк 9 грудня 2018
зв’язь
1
Vitalii Makoviičuk 16 квітня 2019
лига
1
Andrii Andrii 22 вересня 2019
відсилка
1
Микола Коваль 4 червня 2020
30 вересня 2020

Вважав би за краще вживати це слово з наголосом на першому складі

стежка
1

Стежка на статтю, стежка на допис і т.ін. Тут зрозуміло й точно відображається суть предмету та його призначення.
Послуговуюсь цим словом уже років 5. І друзі перейняли його).

Оксана Кротюк 9 вересня 2020
16 вересня 2020

стежина

лу́чина
1
Мирон Волостенко 18 вересня 2020
посилання, посилка
1
Luka Kolyba 5 березня 2021
інфопас
0
Scribouillard Ant 13 березня 2015
інфогід
0
Scribouillard Ant 13 березня 2015
причепа
0
Scribouillard Ant 10 січня 2017
причіп
0
Scribouillard Ant 10 січня 2017
прищіпка
0
Scribouillard Ant 10 січня 2017
сполучення
0
Олександр Дудар 20 квітня 2017
віднесення
0
Ромко Мацюк 14 травня 2017
сполука
0
Павло Курило 14 травня 2017
9 січня 2018

Це слово вже застосовується - sum.in.ua: spoluka

лучка
0
Ромко Мацюк 9 грудня 2018
відправник
0
Olga Katarina Chymbir 11 жовтня 2019
прясло
0

Давньовкраїнська назва ланок. Від ПРѦСЛО.

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
колісце́
0

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. А. Кримського, С. Єфремова:
Колісце́ = ланка (рос. - звено́).
r2u.org.ua: колісце

Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.

19 грудня 2020

Що цікаво, найдавніші дорадянські словники подають наголос: кі́льце.

кільце
0

Словник української мови 1909р. Б. Грінченка:
рос. Звено́ = укр. Кільце
r2u.org.ua: звено

Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.

жучо́к
0

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України:
Жучо́к – ланка в ланцюгу.

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. А. Кримського, С. Єфремова:
Колісце́ = Жучо́к (рос. - звено́).
r2u.org.ua: звено

Вважаю краще від "ланки", бо це слово прийшло від німців, повертати ж треба до життя передусім українські прадавні слова.

я́чая
0

Від праслов'янського *ęčaja, давньоруського ячая «зв’язок, скріплення», вживання як «кліточка в густій рибальській сітці з товстої нитки».
http://oldrusdict.ru/dict.html

16 червня 2021

Wdcui e tacuy nagolòs?

гачок
0
Доктор Смалець 30 жовтня 2021
відкри́льце
0
Артем С-чук 24 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 листопада 2021

Річ, яку шлють — по́силка.
Відправлення по́силки — відсила́ння або слання́.

r2u.org.ua: посилка

21 листопада 2021

Посилка - це теж калька з російської, росіянізм, накинутий комуністами в пору СРСР.
Посылка. 🤦‍♂️🙈

21 листопада 2021

ПОСИ́ЛКА, и, жін.

1. Дія за значенням посилати, послати 1, 2 і посилатися, послатися 1; посилання
Жолкевському здалося, що канцлер нагадав йому про пічну посилку загону кінних жовнірів на засідку проти цього зухвалого сотника (Іван Ле, Наливайко)
2. Предмет, що пересилається поштою; поштове відправлення

24 листопада 2021

В українській мові саме друге значення. Зверніть увагу, воно є і в Коцюбинського, і в Панаса Мирного, а перше значіння де попадається? "з наук.-попул. літ."? "Іван Ле"?

11 червня

Знову те саме, шо й з "комп'ютером". Надто багато перекладів. Деякі коротші, деякі довші, деякі цікавіші й особливіші, деякі не такі цікаві, деякі суб'єктивно краще звучать, деякі гірше, деякі користають більш поширені корені, деякі користають маловживані, деякі вже в ужитку, більшість поки ні. Й не знаєш шо вибрати, бо комусь до вподоби те, комусь те, а якшо ми всі по-різному будемо кликати ту саму тяму, то вийде казна-шо.

В когось також є з цим складнощі?

Поділитись з друзями