не можу погодитись з твержденням, що "посилання" це калька з російської, адже навіть словник Грінченка ща 1907 рік містить його з майже індентичним змістом, що існує зараз. І якби використовувалось слово "зноска" то це була б калька. А так маємо слово найбільш наближене до фактичного значення англійського "link"
Дійсно схоже на кальку мови російської. В нашій мові (за законами українського словотвору) "посилання" це був би процес переходження по "лінку", а не сам "лінк".
Давно користуюсь цим терміном... Ваажаю його найвдалішим із запропонованих.., Найближчими є: гіперпосилання та відсилання.
Гіпер - зайва інформація. Відсилаю - зайвий акцент на «від». Насправді, коли «посилаю» когось на інший сайт, то я одночасно його і відсилаю. «Посилаю» до того ж на одну літеру коротше і «співочіше», ліпше вимовляється :-)
ПОСИЛАННЯ НЕ Є РОСІЙСЬКИМ СЛОВОМ! Дістали зі своїми спалахуйками, розчіпірками. Знищете всі ті слова, що є спільні з російською мовою (а нас обєднують століття спільної історії в т.ч. і мовної) то лишиться хіба німецьці слова і сьмишні сільські низькословя.
24 травня
Проти щонайменше тому, що довші слова нечасто витісняють коротших чужомовних конкурентів.
Цей термін має кілька плюсів: 1. ближче відображає суть (подивіться як на іконках це зображається), 2. коротше, 3. використовується переклад з оригіналу, а не через посередництво російської мови.
Це слово було б, либонь, найвлучнішим як переклад англ. link з огляду на первинне значення англ. слова "з'єднувальне кільце, сполучати кільцями" яко й давньорусьске звено є зполучальною частиною чогось (первинно, найімовірніше, колеса), й з огляду на просту будову слова, не вскладнену префиксами й суфиксами. Проблема була в тому, що це слово, здавалося, є російське й є знане лише там. Покопирсавши етимологичний словник укр.мови, я виявив (на приємний подив), що це не так: див. етим.сл.укр.м., том II, стор. 251, статтю на слово звінок, де вказано й однокорінне тезозначне польске слово, та стор. 249, статтю на слово звено, де ще більше тезокорінних відповідників з инших словяньских мов, що в жодному разі не припускає версію про запозичення цього слова в україньску мову з росийської. Чому була потреба шукати щось ліпше за варйянт перекладу "ланка"? Бо слово ланка є саме германьского походження ― такого доказу би мало бути вдосталь.
Білоруське слово “лучыва” – частково усталений новотвір як альтернатива “спасылцы” (яке, як і наше “посилання”, хоч і є відмінним, втім явно скалькованим з російської “ссылки”)
Від слова “сполучати”, як і в решті слов’янських мов:
Хорватською – “poveznica”, словенською – “povezava”, сербською – “веза”, польською, – “łącze” (“łączyć” – з’єднувати, комбінувати), болгарською – “връзка” (зв’язок, відношення), македонською – “врска” і т.д.
Це слово вживають у дописах на lem.fm. Не знаю, чи вживають його у розмові в Карпатах та Закарпатті.
"можете тото зробити одраз, клікаючы в тот мотузок", "Ту мотузок до подіі", "безпосередній мотузок до того проґраму найдете гев", "клікаючы в мотузок перенесете ся одраз на порталь"
Не треба въıдавати незграбні словотворъı сепаратистьскъıх пропагаторѡв т.зв. русиньскої мовъı за те, яко дѡйстно говорять закарпатци. Се є просто неправда.
Аж нъıнї виджю тоту змїнку (сесь коментарь). Зрадоманиєю Въı марите. На Закарпаттї я ріс, и никда’м там сяке слово ге мотузок за "link" не чув. И нико їнший не чув го. Най у ня буде зрадомания чи што, а Въı брешете. Ке бъıсте казали ож таке слово суть за "link" пропоновали на катедрах русиньскої мовъı, товдъı ниякъıх пъıтань.
Лінк — посилання в гіпертекстових документах, зв'язка між електронними сторінками, яка дозволяє переходити з одної сторінки на іншу.
Постав ще один лінк на ту сторінку.
англ. link - посилання
Перекладаємо слово лінк
калька з російської
Чому це слово посилання - калька з російської, з чого ви це взяли?
Все життя казав посилання, а не лінк
до:Денис Скорбатюк Я не претендую на авторство до цього перекладу. Додав цей переклад для того, щоб він взяв участь в голосуванні :)
Це не калька з російської, це переклад з англійської, за змістом посилання на якийсь ресурс
Це таки калька. Ми ПОКЛИКАЄМОСЬ на щось (когось), а не ПОСИЛАЄМОСЬ
До Дениса Скорбатюка: Людина грішна в часі усього свого життя. „Посылаться“ внесли у мову перші системі програмісти, для яких рідною була московська.
Повністю підтримую!!
посилання - це русизм. правильно - ланка
не можу погодитись з твержденням, що "посилання" це калька з російської, адже навіть словник Грінченка ща 1907 рік містить його з майже індентичним змістом, що існує зараз. І якби використовувалось слово "зноска" то це була б калька. А так маємо слово найбільш наближене до фактичного значення англійського "link"
В Грінченка таки не так: посилання когось куди або по щось. Найближчим до link є пов'язання, сув'язь, получення, лучність
посилання - це дія, а лінк - це засіб, з допомогою якого виконується посилання. То ж має бути "посил" чи "посилка"
а как тогда будет слово ссылка? теж "посилання"?
„ссылка“ – це заслання (напр. до Сибіру на каторгу)
"ссылка" і буде "ссылка". Не знаю чи це "запозичення" варто перекладати...
Вадим Казаров, ссылка = заслання.
Дійсно схоже на кальку мови російської. В нашій мові (за законами українського словотвору) "посилання" це був би процес переходження по "лінку", а не сам "лінк".
Давно користуюсь цим терміном... Ваажаю його найвдалішим із запропонованих.., Найближчими є: гіперпосилання та відсилання.
Гіпер - зайва інформація. Відсилаю - зайвий акцент на «від». Насправді, коли «посилаю» когось на інший сайт, то я одночасно його і відсилаю. «Посилаю» до того ж на одну літеру коротше і «співочіше», ліпше вимовляється :-)
Та чи не калькування російського "ссылка"? :(
ПОСИЛАННЯ НЕ Є РОСІЙСЬКИМ СЛОВОМ! Дістали зі своїми спалахуйками, розчіпірками. Знищете всі ті слова, що є спільні з російською мовою (а нас обєднують століття спільної історії в т.ч. і мовної) то лишиться хіба німецьці слова і сьмишні сільські низькословя.
Проти щонайменше тому, що довші слова нечасто витісняють коротших чужомовних конкурентів.
варіант юрка зеленого
дуже вдале слівце
Саме слово добре, але не ясно як це пов'язано сенсом із лінком
Цей термін має кілька плюсів: 1. ближче відображає суть (подивіться як на іконках це зображається), 2. коротше, 3. використовується переклад з оригіналу, а не через посередництво російської мови.
Мені подобається.
Слово "линк" може бути й питомо українським, адже в нас є слово "прилинути".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/ланка
Гарно.
Підпираю !
Це найкраще!
це "призвание"
Tadeusz Borzyński: наголос на "а" - покликáння (r2u.org.ua: покликання)
Цікаво. Зразу подумав про зв’язок зі словом «клікати» :)
Це слово було б, либонь, найвлучнішим як переклад англ. link з огляду на первинне значення англ. слова "з'єднувальне кільце, сполучати кільцями" яко й давньорусьске звено є зполучальною частиною чогось (первинно, найімовірніше, колеса), й з огляду на просту будову слова, не вскладнену префиксами й суфиксами. Проблема була в тому, що це слово, здавалося, є російське й є знане лише там. Покопирсавши етимологичний словник укр.мови, я виявив (на приємний подив), що це не так: див. етим.сл.укр.м., том II, стор. 251, статтю на слово звінок, де вказано й однокорінне тезозначне польске слово, та стор. 249, статтю на слово звено, де ще більше тезокорінних відповідників з инших словяньских мов, що в жодному разі не припускає версію про запозичення цього слова в україньску мову з росийської. Чому була потреба шукати щось ліпше за варйянт перекладу "ланка"? Бо слово ланка є саме германьского походження ― такого доказу би мало бути вдосталь.
Чому ж не "дзвіно", через [і]? Глянув, росіяни писали "звѣно" через [ѣ].
Твар dzwono в лядській свідчить про те, що в прасл. там було *e, а не *ē ("ять"). Написання з "ятем" в росийській могло бути зумовлено манірністю.
Зрозуміло, спасибі за одвіт.
Иносе !
Теж добре.
посиланько.
Білоруське слово “лучыва” – частково усталений новотвір як альтернатива “спасылцы” (яке, як і наше “посилання”, хоч і є відмінним, втім явно скалькованим з російської “ссылки”)
Від слова “сполучати”, як і в решті слов’янських мов:
Хорватською – “poveznica”, словенською – “povezava”, сербською – “веза”, польською, – “łącze” (“łączyć” – з’єднувати, комбінувати), болгарською – “връзка” (зв’язок, відношення), македонською – “врска” і т.д.
Випадкові приклади вживання в білоруській мові:
google.com.ua/search?as_q=&as_epq=лучыва&lr=lang_be
http://archive.svaboda.org/prahram/internet/int1203.html
Гоже!
Як варіант "клацанка"
клацанкою ліпше пульт для телевізора називати
поклик - це "зов"
Ви "добре" знаєте українську мову. Щось про омоніми чули?
Омоніми формуються природнім чином, зазвичай через позички з інших мов. Навіщо витворювати новий "омонім"?
Їх ніхто не "витворює". Вони "формуються природнім чином": "покликатись" - "поклик".
ро́сийському „посилання“ [на літературні джерела] відповідає укр. „поклик“, „покликатися“ на щось, на когось.
Гарний відповідник.uk.wikipedia.org: Посилання
наголос на "о"
В українській мові є такі слова з коренем ЛИН: линва, линути. Суть - зв'язок.
Ще слово линяти забули.
Саме так - "линк" може бути українським словом!
“Линок” тоді вже…
Поєднує одну сторінку з иншою.
перейди по "вказу"
Добре, що не "сказ".
Сказ це сказ, а вказ це вказ. Однокореневі слова інформативніші
Це те ж саме, що й указ.
перейди по "гляду"
натисни на "глянь"
Перейдіть за "глянь"? Чи "глянню"?
Не ліпше би про communication (в т.ч. transport c.) беречи? Так дає ЕСУМ, з окрема.
Звучить дуже схоже на "поклика́ння", але підкреслює, що це щось, на що можна "клікнути" — клацнути.
Може, Ви хотіли поставити наголос на 'кли' в описі?
Покл́икання
Ні-ні-ні: посила́ння, поклика́ння, покліка́ння.
А, це було порівняння із запропонованим тут відповідником, зрозумів.
Саме так. :)
Це слово вживають у дописах на lem.fm. Не знаю, чи вживають його у розмові в Карпатах та Закарпатті.
"можете тото зробити одраз, клікаючы в тот мотузок", "Ту мотузок до подіі", "безпосередній мотузок до того проґраму найдете гев", "клікаючы в мотузок перенесете ся одраз на порталь"
Не треба въıдавати незграбні словотворъı сепаратистьскъıх пропагаторѡв т.зв. русиньскої мовъı за те, яко дѡйстно говорять закарпатци. Се є просто неправда.
Нічого. Зрадоманія це теж діагноз.
Аж нъıнї виджю тоту змїнку (сесь коментарь). Зрадоманиєю Въı марите. На Закарпаттї я ріс, и никда’м там сяке слово ге мотузок за "link" не чув. И нико їнший не чув го. Най у ня буде зрадомания чи што, а Въı брешете. Ке бъıсте казали ож таке слово суть за "link" пропоновали на катедрах русиньскої мовъı, товдъı ниякъıх пъıтань.
Такий емоційний чоловік…
Я он виправив коментар до запропонованого мною слова, уточнив, де саме я чув це слово. Більше не стверджую, що так кажуть русини.
Не відав, що на lem.fm мають ідеї уокремлення од України, гадав, там вважають русин українцями, неуж то ні?
Та ні, вони там за окремішність й були..
Але не зрозуміло, яка фактична підтримка цього руху серед навколокарпатців.
Злуки злучати злучення
Це слово вже застосовується - sum.in.ua: spoluka