Значення слова
Ссилка — відрядження; Дія за значенням посилати, послати; Запис, який ідентифікує документ; Предмет, що пересилається поштою.
Приклад вживання

Марксист повинен в ссилки своєї політики ставити тільки точно і безспірно доведені факти.

Походження

рос. ссылка з повним наслідуванням значення ідентично російській мові (в українській мові існує слово по́силка з наголосом на о́, але як і посилання воно означало дію, а не надіслану річ, зміна значення відбулася в період СРСР).

Приклади в інших мовах

пол. poštovní balík, чес. paczka pocztowa

Розділи
Варіанти написання
силка, посилка, доставка, пакунок, поштовий пакунок, посилання, ссилка
Слово додав

Перекладаємо слово ссилка (поси́лка)

звертання
,
звернення
2

uzuertanïe, uzuerneinïe
Имя дії з -a-n-+-ïe від дієслова uzuertati чи з -e-n-+-ïe від дієслова uernõti; Желехівський (І, 287): звернути, звертати, ~ на що "hinlenken, -richten".
Товмачення німецького <hinlenken> за Duden (https://www.duden.de/rechtschreibung/hinlenken):
(in übertragener Bedeutung): "jemandes Blick, Aufmerksamkeit auf etwas hinlenken" — "звертання" ( ≈ "поворот, наворот, відправлення, направлення") чийого гляду, вгляду й снує суть тями: звертати/звернути гляд чий на джерело.
Середньолатинське referentia, джерело ягельського reference, та тяклих слів у романських мовах (порт. referência, рум. referinţa; та деяких инших, крім ягельської, германських: нзм. referentie), хоча вихідна його значатна є *"віднесення, взнесення" (← re-ferre "wd-nesti, uz-nesti = нести назад"), проте тяму "вказання на джерело" в тім латинськім слові движе не те пряме значення, а перенесена значення "відповісти, відвітити; нагадати, намінити" через значення "звертати/звернути (← віднести, взнести) до памяти, гляду, взгляду, відома", тобто значення "звертати/звернути".

Изпосуджене з латинської слово <reference> у ягельській зберігає, крім "статичного", "терминологічного" значення "віднесення до джерела", й "жива" значення латинські (головно в тяклім дієслові: refer, и пак в имени reference): "відказати, відослати до кого/чого; гадати, згадати, мінити кого/чого (на підпертя своїх слів тощо); віднести до чого = порівнити з чим, указати на тяклість чого до чого". Рівно й имя referee "суддя в играх" (имя ту субстантивацією пасивного дієприкметника *"віднесен/віднесѡм, відносим") держить ту саму значатну: *"той, до кого може бути віднесено ( = відослано, звернено/звертано, вказано) [вірити все йде в игрі за правилами]".
И гинше ймя, творене субстантивацією вже від активного дієприкметника латинського referens *"віднеса/відноша/віднесуч/відносяч (який відносить)", в німецькім Referent у значеннях "consultant, advisor; speaker" (из німецької спосуджено й мовами: чеською, лужицькою, словацькою, руською, подекуди зо зсувом у житку, та суть є та сама) несе первісну значатну "віднести/відносити", але вже в розумінні "відказати/відказувати на події", тобто "відсилати/відослати до подій" (у значенні "speaker, доповідач, референт") та "відказувати=відсилати на/до відомости/відомостей" (у значенні "consultant, advisor").
З оглядом на всі ти (місцями дуже тісни) звязки між тямами від лат. referentia та гиншими тямами від дієслова referre, даю й тякле йому руське uzuertanïe/uzuernenïe, хоча в деяких мовах дану тяму є звано й "джерело, ключ, родник" (у германських: нім. Quelle, дін. kilde, шв. källa, ягел. source (из пран.); в сумо-вгорських: угор. forrás, сум. lähde; в словянських: вят. источник, ч. zdroj, pramen, слвц. zdroj, prameň, ляд. źródło; грузинській: წყარო; грецькій: πηγή). Тому я дам ту й руське gerelo. В тім, хоча й перетинаючи ся, ті слова — значатни "віднести=звернути=відослати" з она полу, та значатни "джерело, ключ, родник" з ова полу, все таки містять різну конотацію: строго кажучи, *"віднесення=взвернення=відсилка/відсилання=referentia" є міта/вість/note на джерело, але не само джерело; себто, коли читаємо міту з указанням на автора, ймя книги/труду/статті/спиту/бадання, сторінки на джерело, то джерела сама там ище нема — то є лише міта/вість на джерело. Сю різницю є треба гадати в обставинах, що вимагають точности, на пр., у віді. У вільнішім житку допустимо є мішення тих тям; тут таке мішення виникає метонимиєю — переносом части явища на ціле явище, на пр., "books, книги — часть бухгалтерії" → "books (неформально) — бухгалтерія", "вогнище — часть дому" → "вогнище — дім", "столиця — throne" → "місце, місто зо столицею/троном — capital [city], столичне місто; cathedral, столична церква", "ніж, скальпель — часть хирургичної операції" → "ніж (неформально) — хирургична операція" тощо. Те саме є й при мішенні "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" та "source, gerelo", де "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" є часть від "source, gerelo". То будучи дав и слово gerelo ту, хочу варити (warn, застерегти) що воно годить ино там, де без точности вираження не є шуто.

אלישע פרוש 3 листопада 2021
9 серпня 2023

Взагалі не відповідає змісту.

відправка
2

Відправник приніс свою відправку і ми хутко оформили її відправлення.
Відправник — той, що відправляє.
Відправка — те, що відправляють.
Відправлення — дія передачі відправки одержувачу.

Oreksanduru 20 травня 2022
соль
0

съ́ль
Від слова слати, жіночого роду на взір слів Русь, річ, ніч, міч та ин.

30 жовтня 2021

Не ганьбiться, викиньте це слово, бо в укр. мовi такого слова нема 😁
Я маю на увазi "cсилку"

30 жовтня 2021

Слова "посилка" теж нема?

2 листопада 2021

Ну як посилки нема
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
По́силка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.

3 листопада 2021

Ну то чого ви самі собі перечите?

3 листопада 2021

Пишете, що "ссилки" нема, а тепер даєте українське "посилка". Шизофренія.

3 листопада 2021

Ну це не не бачити різниці між "п'ючий" та "пимий", для цього треба Ваш талант, Іванко.

19 листопада 2021

Не так давно ви доводили, що українці вживали слово "посилання" на позначення поштових пакетів. Я попросив вас навести конкретні докази, приклади української літератури XIIX-XX століть, які доведуть або вашу або мою правоту. Ви знехтували і хіба бризкаєте слиною під кожним повідомленням мене ображаючи.

Може замість порожньої демагогії врешті доведете мені свою правоту? Кілька прикладів української літератури, вам так тяжко довести, що ви не пустий базікало?

19 листопада 2021

Добродію Кривий, годі чіпляться до Карла-Франца. Сікайтесь до думок, до помилок, а не до людини. Це по-перше. А по-друге, ми всі тут не без гріха, і ви теж не непохибний папа римський. Словосполуки на взір вашого "продовжує нищити" прийшли до нас просто з московської мови. Тож опустіться на землю й не перетворюйте розмов про мову на змажки й розправу з людьми.

19 листопада 2021

Спасибі за підпору, добродію Русине. Насправді я завжди піддержую виправлення негарної мови, якщо такі виправлення ввічливі. І Вас також попрошу, якщо десь побачите в моєму письмі помилки і будете мати бажання виправити, не цурайтесь.

1 листопада 2021

Ярославе, зате слово "очкі" на окуляри в укр. мові є, якщо ви це слово підпирали, так?

2 листопада 2021

Не "очкi", a óчки
Бо окуляри чуже, а óчки питоме

3 листопада 2021

І авжеж це не може бути ніякою калькою. Ну ну.

9 серпня 2023

Для сучасної української мови не підходить.

покликання
0
Сергей Запара 9 червня 2023
9 серпня 2023

Взагалі не відповідає змісту.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
30 жовтня 2021

Не дуркуйте! Нема такого слова в нашiй мовi! Тому нема чого й перекладати, щось вигадувати 😁

28 серпня 2022

Є таке слово; воно в ужитку багатьох людей.

28 серпня 2022

Як ви кажете?

28 серпня 2022

Хто ці п'ять укладачів осідку, котрі вічно гуртом ставлять невподоби сторінкам? Чому даєте "невподобу"? Якшо це слово дійсно побутує в мовців, то його слід перекласти.

18 жовтня 2022

П'ятеро? Тут одного стане: Що нового?

> Слово переноситься у Чистилище як тільки набере сумарно -5 голосів "сумнівів"
Голос впорядника вартий 5. Так, достатньо одного такого голосу для перенесення

18 жовтня 2022

Ойо, а я й забув за то.

15 листопада 2023

забагато значень в описі, це все окремі переклади

Поділитись з друзями