Відправник приніс свою відправку і ми хутко оформили її відправлення.
Відправник — той, що відправляє.
Відправка — те, що відправляють.
Відправлення — дія передачі відправки одержувачу.

uzuertanïe, uzuerneinïe
Имя дії з -a-n-+-ïe від дієслова uzuertati чи з -e-n-+-ïe від дієслова uernõti; Желехівський (І, 287): звернути, звертати, ~ на що "hinlenken, -richten".
Товмачення німецького <hinlenken> за Duden (https://www.duden.de/rechtschreibung/hinlenken):
(in übertragener Bedeutung): "jemandes Blick, Aufmerksamkeit auf etwas hinlenken" — "звертання" ( ≈ "поворот, наворот, відправлення, направлення") чийого гляду, вгляду й снує суть тями: звертати/звернути гляд чий на джерело.
Середньолатинське referentia, джерело ягельського reference, та тяклих слів у романських мовах (порт. referência, рум. referinţa; та деяких инших, крім ягельської, германських: нзм. referentie), хоча вихідна його значатна є *"віднесення, взнесення" (← re-ferre "wd-nesti, uz-nesti = нести назад"), проте тяму "вказання на джерело" в тім латинськім слові движе не те пряме значення, а перенесена значення "відповісти, відвітити; нагадати, намінити" через значення "звертати/звернути (← віднести, взнести) до памяти, гляду, взгляду, відома", тобто значення "звертати/звернути".

Изпосуджене з латинської слово <reference> у ягельській зберігає, крім "статичного", "терминологічного" значення "віднесення до джерела", й "жива" значення латинські (головно в тяклім дієслові: refer, и пак в имени reference): "відказати, відослати до кого/чого; гадати, згадати, мінити кого/чого (на підпертя своїх слів тощо); віднести до чого = порівнити з чим, указати на тяклість чого до чого". Рівно й имя referee "суддя в играх" (имя ту субстантивацією пасивного дієприкметника *"віднесен/віднесѡм, відносим") держить ту саму значатну: *"той, до кого може бути віднесено ( = відослано, звернено/звертано, вказано) [вірити все йде в игрі за правилами]".
И гинше ймя, творене субстантивацією вже від активного дієприкметника латинського referens *"віднеса/відноша/віднесуч/відносяч (який відносить)", в німецькім Referent у значеннях "consultant, advisor; speaker" (из німецької спосуджено й мовами: чеською, лужицькою, словацькою, руською, подекуди зо зсувом у житку, та суть є та сама) несе первісну значатну "віднести/відносити", але вже в розумінні "відказати/відказувати на події", тобто "відсилати/відослати до подій" (у значенні "speaker, доповідач, референт") та "відказувати=відсилати на/до відомости/відомостей" (у значенні "consultant, advisor").
З оглядом на всі ти (місцями дуже тісни) звязки між тямами від лат. referentia та гиншими тямами від дієслова referre, даю й тякле йому руське uzuertanïe/uzuernenïe, хоча в деяких мовах дану тяму є звано й "джерело, ключ, родник" (у германських: нім. Quelle, дін. kilde, шв. källa, ягел. source (из пран.); в сумо-вгорських: угор. forrás, сум. lähde; в словянських: вят. источник, ч. zdroj, pramen, слвц. zdroj, prameň, ляд. źródło; грузинській: წყარო; грецькій: πηγή). Тому я дам ту й руське gerelo. В тім, хоча й перетинаючи ся, ті слова — значатни "віднести=звернути=відослати" з она полу, та значатни "джерело, ключ, родник" з ова полу, все таки містять різну конотацію: строго кажучи, *"віднесення=взвернення=відсилка/відсилання=referentia" є міта/вість/note на джерело, але не само джерело; себто, коли читаємо міту з указанням на автора, ймя книги/труду/статті/спиту/бадання, сторінки на джерело, то джерела сама там ище нема — то є лише міта/вість на джерело. Сю різницю є треба гадати в обставинах, що вимагають точности, на пр., у віді. У вільнішім житку допустимо є мішення тих тям; тут таке мішення виникає метонимиєю — переносом части явища на ціле явище, на пр., "books, книги — часть бухгалтерії" → "books (неформально) — бухгалтерія", "вогнище — часть дому" → "вогнище — дім", "столиця — throne" → "місце, місто зо столицею/троном — capital [city], столичне місто; cathedral, столична церква", "ніж, скальпель — часть хирургичної операції" → "ніж (неформально) — хирургична операція" тощо. Те саме є й при мішенні "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" та "source, gerelo", де "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" є часть від "source, gerelo". То будучи дав и слово gerelo ту, хочу варити (warn, застерегти) що воно годить ино там, де без точности вираження не є шуто.

съ́ль
Від слова слати, жіночого роду на взір слів Русь, річ, ніч, міч та ин.