Значення слова

Ссилка — відрядження; Дія за значенням посилати, послати; Запис, який ідентифікує документ; Предмет, що пересилається поштою.

Приклад вживання

Марксист повинен в ссилки своєї політики ставити тільки точно і безспірно доведені факти.

Походження

рос. ссылка з повним наслідуванням значення ідентично російській мові (в українській мові існує слово по́силка з наголосом на о́, але як і посилання воно означало дію, а не надіслану річ, зміна значення відбулася в період СРСР).

Приклади в інших мовах

пол. poštovní balík, чес. paczka pocztowa

Розділи
Варіанти написання
силка, посилка, доставка, пакунок, поштовий пакунок, посилання, ссилка
Слово додав

Перекладаємо слово ссилка (поси́лка)

uzuertanïe, uzuerneinïe
1

Имя дії з -a-n-+-ïe від дієслова uzuertati чи з -e-n-+-ïe від дієслова uernõti; Желехівський (І, 287): звернути, звертати, ~ на що "hinlenken, -richten".
Товмачення німецького <hinlenken> за Duden (https://www.duden.de/rechtschreibung/hinlenken):
(in übertragener Bedeutung): "jemandes Blick, Aufmerksamkeit auf etwas hinlenken" — "звертання" ( ≈ "поворот, наворот, відправлення, направлення") чийого гляду, вгляду й снує суть тями: звертати/звернути гляд чий на джерело.
Середньолатинське referentia, джерело ягельського reference, та тяклих слів у романських мовах (порт. referência, рум. referinţa; та деяких инших, крім ягельської, германських: нзм. referentie), хоча вихідна його значатна є *"віднесення, взнесення" (← re-ferre "wd-nesti, uz-nesti = нести назад"), проте тяму "вказання на джерело" в тім латинськім слові движе не те пряме значення, а перенесена значення "відповісти, відвітити; нагадати, намінити" через значення "звертати/звернути (← віднести, взнести) до памяти, гляду, взгляду, відома", тобто значення "звертати/звернути".

Изпосуджене з латинської слово <reference> у ягельській зберігає, крім "статичного", "терминологічного" значення "віднесення до джерела", й "жива" значення латинські (головно в тяклім дієслові: refer, и пак в имени reference): "відказати, відослати до кого/чого; гадати, згадати, мінити кого/чого (на підпертя своїх слів тощо); віднести до чого = порівнити з чим, указати на тяклість чого до чого". Рівно й имя referee "суддя в играх" (имя ту субстантивацією пасивного дієприкметника *"віднесен/віднесѡм, відносим") держить ту саму значатну: *"той, до кого може бути віднесено ( = відослано, звернено/звертано, вказано) [вірити все йде в игрі за правилами]".
И гинше ймя, творене субстантивацією вже від активного дієприкметника латинського referens *"віднеса/відноша/віднесуч/відносяч (який відносить)", в німецькім Referent у значеннях "consultant, advisor; speaker" (из німецької спосуджено й мовами: чеською, лужицькою, словацькою, руською, подекуди зо зсувом у житку, та суть є та сама) несе первісну значатну "віднести/відносити", але вже в розумінні "відказати/відказувати на події", тобто "відсилати/відослати до подій" (у значенні "speaker, доповідач, референт") та "відказувати=відсилати на/до відомости/відомостей" (у значенні "consultant, advisor").
З оглядом на всі ти (місцями дуже тісни) звязки між тямами від лат. referentia та гиншими тямами від дієслова referre, даю й тякле йому руське uzuertanïe/uzuernenïe, хоча в деяких мовах дану тяму є звано й "джерело, ключ, родник" (у германських: нім. Quelle, дін. kilde, шв. källa, ягел. source (из пран.); в сумо-вгорських: угор. forrás, сум. lähde; в словянських: вят. источник, ч. zdroj, pramen, слвц. zdroj, prameň, ляд. źródło; грузинській: წყარო; грецькій: πηγή). Тому я дам ту й руське gerelo. В тім, хоча й перетинаючи ся, ті слова — значатни "віднести=звернути=відослати" з она полу, та значатни "джерело, ключ, родник" з ова полу, все таки містять різну конотацію: строго кажучи, *"віднесення=взвернення=відсилка/відсилання=referentia" є міта/вість/note на джерело, але не само джерело; себто, коли читаємо міту з указанням на автора, ймя книги/труду/статті/спиту/бадання, сторінки на джерело, то джерела сама там ище нема — то є лише міта/вість на джерело. Сю різницю є треба гадати в обставинах, що вимагають точности, на пр., у віді. У вільнішім житку допустимо є мішення тих тям; тут таке мішення виникає метонимиєю — переносом части явища на ціле явище, на пр., "books, книги — часть бухгалтерії" → "books (неформально) — бухгалтерія", "вогнище — часть дому" → "вогнище — дім", "столиця — throne" → "місце, місто зо столицею/троном — capital [city], столичне місто; cathedral, столична церква", "ніж, скальпель — часть хирургичної операції" → "ніж (неформально) — хирургична операція" тощо. Те саме є й при мішенні "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" та "source, gerelo", де "reference, uzuertanïe/uzuernenïe" є часть від "source, gerelo". То будучи дав и слово gerelo ту, хочу варити (warn, застерегти) що воно годить ино там, де без точности вираження не є шуто.

соль (съ́ль)
0

Від слова слати, жіночого роду на взір слів Русь, річ, ніч, міч та ин.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
30 жовтня

Не дуркуйте! Нема такого слова в нашiй мовi! Тому нема чого й перекладати, щось вигадувати 😁

Поділитись з друзями