Що нового?

Карл-Франц Ян Йосиф

Добрий день.
Щире прохання – ви розказували, що підпираєте ідею добавити сортування за мовами-донорами, щоби можна було вибрати "росіянізми" або "церковнослов'янізми" або "богемізми" чи "англіцизми" і показувало лишень ті слова, які є запозиченнями з тих мов.
Скажіть, ви ще не полишили це діло?!

Луком

Додали розпізнавання мов у полі «Походження» та додано сторінку з розподілом за мовами на Покажчику. На сторінці додавання слова можна знайти всі скорочення які наразі підтримуються.

Луком

@"Карл-Франц Ян Йосиф" У нас наразі лише 8 слів які мають в походженні вказано «церк» або «ц.-сл.»: єдиний, глава (книги), блаженство, єдність, благо, слов’яни, член, досто́їнство (як якість), і деякі з них також мають рос. чи прасл.. Загалом можна додати, але це буде невеликий розділ наразі.

אלישע פרוש

@"Карл-Франц Ян Йосиф" У нас наразі лише 8 слів які мають в походженні вказано «церк» або «ц.-сл.»: єдиний, глава (книги), блаженство, єдність, благо, слов’яни, член, досто́їнство (як якість), і деякі з них також мають рос. чи прасл.. Загалом можна додати, але це буде невеликий розділ наразі.

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі. Навпаки, твари "одна, одно/одне" суть уторинні, виниклі контамінацією первісних тварів odin/odina/odino (паралельних тварім edin/edina/edino) з первісними твари едьн/едьна/едьно.

Карл-Франц Ян Йосиф

Єлисіє, як завжди спасибі Вам за одвіт.
Але даю ремст – у давній руській мові є свідченим Одиный та Одинъ (не Одьнъ!), тому видно, що простий люд в давньому Києві казали щось схоже на "одиний" з "о". Як бачите, "е" мінялося в "о" й перед "і" – уже за древніх часів.

А ще коли кажете, що форми на "є" можуть піти з говірок західної України, то чому й слово "єдність" не може теж бути питомим і прийти з західних говірок? Розвиток слова логічний — корінь "єдн" та суфікс "-ість".

Карл-Франц Ян Йосиф

Добродію Луком, спасибі за одвіт і Вам.
У мене є список церковнослов'янізмів, які я хотів сюди дати, їх назбиралося чимало, тому скоро проблеми з невеличкістю слів уже не буде.

Вадим Мельник

@"אלישע פרוש" То невже ми маємо казати "єдиниця" замість одиниця?
Та якщо "єдин-" із давніх західних говірок Русі, то все ж маємо згадати й східновкраїнську форму.

אלישע פרוש

@"אלישע פרוש" То невже ми маємо казати "єдиниця" замість одиниця?
Та якщо "єдин-" із давніх західних говірок Русі, то все ж маємо згадати й східновкраїнську форму.

Я'сми не писав, що казати ймемо єдиниця мість одиниця. Одиниця не є "східноукраїнська форма". Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.

Вадим Мельник

@"אלישע פרוש"
Не зрозумів, що Ви мали на ввазі про схід України (я під "східновкраїнською формою" мав на ввазі мову, якою говорять умовно "на Лівобережжі ").
Тут Ви пишете, що "єдин-" може бути наш питомий твар, твар "один-" є нібито "вторинний".

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі.

Карл-Франц Ян Йосиф

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

אלישע פרוש

@"אלישע פרוש"
Не зрозумів, що Ви мали на ввазі про схід України (я під "східновкраїнською формою" мав на ввазі мову, якою говорять умовно "на Лівобережжі ").
Тут Ви пишете, що "єдин-" може бути наш питомий твар, твар "один-" є нібито "вторинний".

Твар "єдність" є не з цсл., а з лядської (jedność). А що твара "єдин(-)", то нема точного доказу/підтвердження що він є з цсл. чи дбовг.(стсл.). Переходу е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана. Крім того, на західних землях Руси часто нема переходу *е в /о/ й там, де за згаданим правилом (перехід *е після [j, t͡ʃ, ʒ, ʃ] в /о/ перед складом з непереднім голосним): /жена/ замість /жона/, /шестий/ замість /шостий/, шепіт, шепт замість шопіт тощо. Твар /йедин/ може просто бути з західних давніх говірок Руси. Напр., твар споріднений, але з иншою моофофонематичною будовою – *ed-yn- (y = *"ь") є безперечно питомий у руській мові, хоча в нім и нема переходу в /о/, давши: edyn {jɛˈdæn}, edna {jed.ˈnɑ~jeˈnːɑ}, edno {jed.ˈnʊ̯͡ɒ}, з закономірним переходом *е в {е} (чинним письмом писане "ї": їдна, їдно) в критім складі.

Ни, що твар один є втір я'зми не писав. Писав'ем'ож твар єдин є – віді – питім рівно ги питім є й твар один. Себ' оба та твара 'сте рівнако питома. Про непитомий – точніше, не непитомий, а вторий єзми казав на твар одн-, себо про твари: одна/одно/одне, без "и" між "д" та "н". Того, первісни суть твари: odin/odina/odino, edin/edina/edino, edyn/edyna/edyno (y = ь!); а твари на одн- суть утори.

אלישע פרוש

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

Осе про стан Лівобережщини пише Википедия (ягельська):

"The term [себо, тяма Left-Bank Ukraine] appeared in 1663 with the election of Ivan Bryukhovetsky as the hetman of Ukraine in opposition to Pavlo Teteria. Bryukhovetsky was the first known "left-bank Ukraine" hetman over the area that was under the Russian influence."

И того, трохи менше ніж від половини XVII віку бі та часть Руси лежала під вятською кормигою. Кажучи прямо, тривав бі хлин тий вятський відтоди по вік XX. Тут и там нетривалі часи свободи рядної ("офіційної незалежності") проти жалкого стану стрійного ("систематичного") вятщення дуже не могли.

Вадим Мельник

«Східна Україна ледве чим спіла до мови руської, ба, скоріше більше казила.»
Ці слова образили не лишень мене, але й тисячі русичів-українців по всій Східній Україні, багато з яких чимало поклали на руську-українську мову. Казати. що вони не доспіли до русьчизни і що вона їх казила, це принизливо.

Осе про стан Лівобережщини пише Википедия (ягельська):

"The term [себо, тяма Left-Bank Ukraine] appeared in 1663 with the election of Ivan Bryukhovetsky as the hetman of Ukraine in opposition to Pavlo Teteria. Bryukhovetsky was the first known "left-bank Ukraine" hetman over the area that was under the Russian influence."

И того, трохи менше ніж від половини XVII віку бі та часть Руси лежала під вятською кормигою. Кажучи прямо, тривав бі хлин тий вятський відтоди по вік XX. Тут и там нетривалі часи свободи рядної ("офіційної незалежності") проти жалкого стану стрійного ("систематичного") вятщення дуже не могли.

Ну а Правобережжя, "звісно ж" , було незалежним.

Михас Туро

Ярослав Мудров якщо звідси будуть вилучати усі питомі українські слова то панслов'яністи зазнають серцевого нападу

Oleksa Rusyn

И того, трохи менше ніж від половини XVII віку бі та часть Руси лежала під вятською кормигою. Кажучи прямо, тривав бі хлин тий вятський відтоди по вік XX. Тут и там нетривалі часи свободи рядної ("офіційної незалежності") проти жалкого стану стрійного ("систематичного") вятщення дуже не могли.

Неправда Ваша. Царські врядники, на одміну од сталінських, не мішались до руської мови. Книжки й часописи забороняли друкувать, щоправда, та то вже инша річ. Ну ще Ви якось зручно забули про чималий шмат Русі, що опинився під московською рукою аж наприкінці 18 століття. А серед їх була й частина теперішніх Київщини, Черкащини, уся Кіровоградщина - тобто частина серця руських земель.
Ну а землі, що найдовше були під Польщею, добряче й спольщились, що з того й досі маємо мороку.

Oleksa Rusyn

Переходу *е в /о/ після [j] на початку слова підлягали в друс. ті твари, в яких у дальшім складі шов голосний непередній – у *ed-in- же є голосний *і передній, тому відсутність переходу *е в /о/ є тут и чекана.

Бачиться, що Ви помиляєтесь, бо слова "олень", "Олена" свідчать, що "є" й там любісінько одмінилось на "о".

Луком

На прохання багатьох користувачів (тут і тут) — ми додали Чистилище!

  • Чистилище — це розділ на Словотворі куди переносяться Сумнівні слова
  • У цей розділ можна потрапити через Покажчик натиснувши на відповідну закладку
  • Сумнівними є слова, які:

    • давно засвоєні українською мовою
    • достеменно невідомо чи вони дійсно запозичені
    • або це власна назва
  • Ці пункти додано також у правилах.
  • Такі правила можуть бути суб'єктивними та викликати суперечки, тому розроблено систему голосування, у якій беруть участь впорядники Словотвору та Спільнота:

    • Слово переноситься у Чистилище як тільки набере сумарно -5 голосів "сумнівів"
    • Голос впорядника вартий 5. Так, достатньо одного такого голосу для перенесення
    • Користувачі, які отримали 250+ голосів за переклади можуть голосувати 👍 чи 👎
    • Голосування "Потрібно перекладати?" знаходиться під Обговоренням слова
  • Коли слово переноситья до Чистилища, то:

    • на сторінці слова з'являється повідомлення про Чистилище під заголовком
    • слово не відображається у Покажчику та сторінках Розділи та Популярні
    • сторінка слова доступна усім користувам та пошуковим системам
Вадим Мельник

На прохання багатьох користувачів (тут і тут) — ми додали Чистилище!

  • Чистилище — це розділ на Словотворі куди переносяться Сумнівні слова
  • У цей розділ можна потрапити через Покажчик натиснувши на відповідну закладку
  • Сумнівними є слова, які:

    • давно засвоєні українською мовою
    • достеменно невідомо чи вони дійсно запозичені
    • або це власна назва
  • Ці пункти додано також у правилах.
  • Такі правила можуть бути суб'єктивними та викликати суперечки, тому розроблено систему голосування, у якій беруть участь впорядники Словотвору та Спільнота:

    • Слово переноситься у Чистилище як тільки набере сумарно -5 голосів "сумнівів"
    • Голос впорядника вартий 5. Так, достатньо одного такого голосу для перенесення
    • Користувачі, які отримали 250+ голосів за переклади можуть голосувати 👍 чи 👎
    • Голосування "Потрібно перекладати?" знаходиться під Обговоренням слова
  • Коли слово переноситья до Чистилища, то:

    • на сторінці слова з'являється повідомлення про Чистилище під заголовком
    • слово не відображається у Покажчику та сторінках Розділи та Популярні
    • сторінка слова доступна усім користувам та пошуковим системам

Чудово! Спасибі за труд!

Ярослав Мудров

На прохання багатьох користувачів (тут і тут) — ми додали Чистилище!

  • Чистилище — це розділ на Словотворі куди переносяться Сумнівні слова
  • У цей розділ можна потрапити через Покажчик натиснувши на відповідну закладку
  • Сумнівними є слова, які:

    • давно засвоєні українською мовою
    • достеменно невідомо чи вони дійсно запозичені
    • або це власна назва
  • Ці пункти додано також у правилах.
  • Такі правила можуть бути суб'єктивними та викликати суперечки, тому розроблено систему голосування, у якій беруть участь впорядники Словотвору та Спільнота:

    • Слово переноситься у Чистилище як тільки набере сумарно -5 голосів "сумнівів"
    • Голос впорядника вартий 5. Так, достатньо одного такого голосу для перенесення
    • Користувачі, які отримали 250+ голосів за переклади можуть голосувати 👍 чи 👎
    • Голосування "Потрібно перекладати?" знаходиться під Обговоренням слова
  • Коли слово переноситья до Чистилища, то:

    • на сторінці слова з'являється повідомлення про Чистилище під заголовком
    • слово не відображається у Покажчику та сторінках Розділи та Популярні
    • сторінка слова доступна усім користувам та пошуковим системам

Дякую за Чистилище!
Чи правильно я зрозумів, що голосувати за сумнівні слова та додавати до Чистилища можуть впорядники або мовці 250+?
Якщо так, то пропоную додати до Чистилища (сам ще не заробив 250+) такі слова: фашизм, нацизм, соціалізм, комунізм; питомі: повар, заїка

Вадим Мельник

Є таке питання. Якщо слово вилучається, що буде з відданими з нього голосами?

Воно не вилучається прямо назавжди, просто втрачає деякі функції й одержує відповідний напис.
А всі вподобання лишаються.

Вадим Мельник

На прохання багатьох користувачів (тут і тут) — ми додали Чистилище!

  • Чистилище — це розділ на Словотворі куди переносяться Сумнівні слова
  • У цей розділ можна потрапити через Покажчик натиснувши на відповідну закладку
  • Сумнівними є слова, які:

    • давно засвоєні українською мовою
    • достеменно невідомо чи вони дійсно запозичені
    • або це власна назва
  • Ці пункти додано також у правилах.
  • Такі правила можуть бути суб'єктивними та викликати суперечки, тому розроблено систему голосування, у якій беруть участь впорядники Словотвору та Спільнота:

    • Слово переноситься у Чистилище як тільки набере сумарно -5 голосів "сумнівів"
    • Голос впорядника вартий 5. Так, достатньо одного такого голосу для перенесення
    • Користувачі, які отримали 250+ голосів за переклади можуть голосувати 👍 чи 👎
    • Голосування "Потрібно перекладати?" знаходиться під Обговоренням слова
  • Коли слово переноситья до Чистилища, то:

    • на сторінці слова з'являється повідомлення про Чистилище під заголовком
    • слово не відображається у Покажчику та сторінках Розділи та Популярні
    • сторінка слова доступна усім користувам та пошуковим системам

Дякую за Чистилище!
Чи правильно я зрозумів, що голосувати за сумнівні слова та додавати до Чистилища можуть впорядники або мовці 250+?
Якщо так, то пропоную додати до Чистилища (сам ще не заробив 250+) такі слова: фашизм, нацизм, соціалізм, комунізм; питомі: повар, заїка

Щодо заїки згоден.