Значення слова

Пошта — те, що пересилається, доставляється поштовою установою.

Приклад вживання

1. Вчора не було пошти

2. Прийшла пошта і роботи принесла цілу коробку.

3. Сьогодні тут, на зупинці, батальйон одержав нарешті пошту за. кілька днів.

Походження

Дивіться https://slovotvir.org.ua/words/poshta-poshtarnia

Слово додав

Перекладаємо слово пошта (предмет надсилання поштою)

листовина
2

Збірний іменник від лист.

Anton Bliznyuk 20 вересня 2021
30 грудня 2021

Поштою же не йно листи шлють.

30 грудня 2021

Правда.

листува́ння
2
Volodymyr Khlopan 20 вересня 2021
соль
1

Від слова слати, жіночого роду на взір слів Русь, річ, ніч, міч та ин.

30 грудня 2021

Гм. Непогана думка про будувати слова від "слати".

нісня; нішня
0

Носити + -ня. Думав як збірня тяма від "ноша". Тобто те, шо носять (похідне — перевозять) листоноші.

Anton Bliznyuk 30 грудня 2021
розноша
0

Те, що розносять листоноші.

Anton Bliznyuk 30 грудня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
30 грудня 2021

Ne vémy yé pocui tẽkle slovo za danõ tou tẽmõ, ta yé buimy xœl tacoiõ põtïõ:

1) glẽdéti yacami znacẽtnami e düigeno slova za danõ tẽmõ po móuvax. Tou mogemo vidéti dué gòlôuné znacẽtné: *"mésto statïa/stoyénïa" ta *"scorota, bég".
Sèrêd móuv de slovo za danõ tẽmõ e zuano wd znacẽtnui *"mésto statïa/stoyénïa" sõty: vyxui roumyénscui móuvui (cwnçevo wd ital. <posta> — geinsœc rwd do mõgysca <posto>; wd lat. *positu- *"staulene, cladene, déte").
Sèrêd móuv de slovo za danõ tẽmõ e zuano wd znacẽtnui *"scorota, bég" sõty: deyacui roumyénscui (prẽg. <courrier>, popri <poste>, cotol. <correu>, port. <correio>, popri <postagem>, hisp. <correo>), grecyske <ταχυδρομείο> (*"scorobégynia"), heür. <דֹאַר / דוֹאַר> (slovo daunye isce iz dobui pisanïa Midraxya; slovo e wd corene ד-ו-ר "tecti/técati, bégti").

2) Znati põti tuoryeinïa slova u inxyax móuvax e sõtno coli tẽma e daunya (a danâ tẽma e), zercality bo oum dobui coli slovo/slova na danõ tẽmõ e uiniclo, i dlya tẽcloho slova u rousscé móuvé e iti wd muislyeinïa toyui tocykui u késé, ne tô bõde 'novomóuva'.

3) A ouge, samoboutnwsty rousscui móuvui (hi bõdy-yacui inxyui móuvui) e sõtna/vésca, ta zlo boulo bui gadati oge, bõdy simy, zyréti na põti tuoryeinïa u inxyax móuvax boulo bui neminõtye "calque" i trata samoboutnosti. Cwneç cwnçemy, tòrôny pricladwf slwf na rwznui tẽmui po móuvax suétou cazie na spwlnõ põty muislyeinïa, i ne conecyno cògen tac loucéy e 'mertua calque'.

4) Crwmy uixe recena, tourati na põti tuoryeinïa slova/slwf za inõ tẽmõ e sõtno i poneva ge zayua 'samoboutnwsty' pri tuoryeinïé slova mogeity vesti do mésyeinïa tẽm. Na pr., znacẽtna *"slati" e ne ino u tẽmé "posta", a i u tẽmax "dispatching, dispatcher", "ambassy", "delegate, delegation", "apostolus", "mission, missionarius", "emissarius". To-b'to tratiuxi znacẽtnõ *"slati" za tẽmõ "posta", mogemo pac tratiti slovo cyto moglo bui bwlxe tẽcti dlya slova za inxyõ tẽmõ.

5) Iz gotovuix slwf — imên pwdstat (nomina substantiva) — znacẽtnui *"stati/stoyéti → mésto statïa/stoyénïa" rousca znaieity sia: staunica (SIRM V, 389, pwd <ста́вити>: ста́вни́ця "staynia", ou Grincênca, Nedélscoho), <zastauscik> (tam ge: <заста́вщик> "митник, що стояв на проїзних дорогах, на пограниччі"), <stad> (SIRM V, 391: стад "політ, переліт"; ou Nedélscoho), <stadarka/stadnarka> "coneuxynia" (SIRM V, 391, pwd <стадо>: <стада́рка, стадна́рка>), <stadnica> (tam ge: <стадни́ця> "staynia"), <stadnia> "staynia" (tam ge: <ста́дня>, ou Grincênca), <stayenca> "mala staynia, xléu/pèlêunia, staynia" (SIRM V, 392: <ста́є́нка>; tam ge: stayenocyka, stayencina, stayenka — use te same), <staynia> "coneuxynia, xléu/pèlêunia" (SIRM V, 392: <ста́йня>; tam ge: staynica, stanica, stanca, stania — use te same; roupivo e, tam ge, i slovo <stayennuy/стає́нний> "виїзний (про коня)", coli gadati oge peruésno "posta" znaci mésto, wdcui rouxẽ gwnçi na conex, nesõtyi list(ui) ci bganoc/bgancui, ci zagalomy yaca dorõcyeinïa), <stan> (SIRM V, 394: стан "адміністративно-поліцейський підрозділ" (daiõ tou ino ta znacyeinïa, yaca tẽcnõty znacẽtné *"mésto statïa/stoyénïa"), stanica (tam ge; vidyu sum.in.ua: stanycja Grincênco, Gelexwfscuy), <stanisce> (tam ge; Gelexwfscuy), <stanovisco, stanovisce> (SIRM, tam ge, "становище; табір, житло, оселя, нічліг, квартира"), <statoc> (SIRM V, 401: <ста́ток> "місцеперебування"), staya (SIRM V, 403: <ста́я> "стайня, хлів, стійло; житло гуцульських пастухів"; tam ge: <ста́ї> "місце, на якому вівці затримуються на паші"), <stayka> (tam ge: <ста́йка> "стайня, хлів, вид куреня в гуцульського пастуха"; tam ge: <ста́йки> "місце стоянки овець; divi isce: <стая²> ta <стая³>, tam ge, SIRM, nizye), <stwhlo (/stwglo?)> (SIRM V, 414: <сти́гло/сті́гло> (ta 418: <сті́гло>) "місце відпочинку, стояння стада худоби, стійло"; tam ge: stwhlouati (<стиглува́ти/стіглува́ти>) "зупинятися для відпочинку (про стадо худоби); стояти табуном біля водопою (про худобу) — gadaimo pwruésne znacyeinïe slova "posta"), <stwylouati> (SIRM V, 430, pwd <стояти>: <стійлува́ти> "(про худобу) зганяти на пасовищі в коло під час особливої спеки"; tam ge: stwybisce, stwyka, stwykovuy "вартовий", stwylo, stwycik "вартовий; посильний; черговий десяцький при волосному управлінні" — hi u ital. <posta> rozüitoc znacẽtnui *"stati/stoyéti" → "mésto statïa ta → mésto slanïa"), <stwylo> (tam ge: <сті́ло> "місце, де розташовані кошари, колиба"; daléy tam ge: <сто́їще, сто́йка>; <сто́йла> "staynia", <сто́йня> "тс.; варта"), <stoyénca> (tam ge: <сто́я́нка> "стояння, тимчасове перебування на одному місці; місце перебування транспорту"), <postoyél, postoyélen (tam ge: <постоя́лий, постоя́льний, постоя́нний> "постоялий"); divi i slova zu uiznacoiõ *"mésto statïa/stoyénïa" wd slwf "stati, stoyéti" u d.-rous. (ou Srêzneiuscoho).

Поділитись з друзями