Ne vémy yé pocui tẽkle slovo za danõ tou tẽmõ, ta yé buimy xœl tacoiõ põtïõ:

1) glẽdéti yacami znacẽtnami e düigeno slova za danõ tẽmõ po móuvax. Tou mogemo vidéti dué gòlôuné znacẽtné: *"mésto statïa/stoyénïa" ta *"scorota, bég".
Sèrêd móuv de slovo za danõ tẽmõ e zuano wd znacẽtnui *"mésto statïa/stoyénïa" sõty: vyxui roumyénscui móuvui (cwnçevo wd ital. <posta> — geinsœc rwd do mõgysca <posto>; wd lat. *positu- *"staulene, cladene, déte").
Sèrêd móuv de slovo za danõ tẽmõ e zuano wd znacẽtnui *"scorota, bég" sõty: deyacui roumyénscui (prẽg. <courrier>, popri <poste>, cotol. <correu>, port. <correio>, popri <postagem>, hisp. <correo>), grecyske <ταχυδρομείο> (*"scorobégynia"), heür. <דֹאַר / דוֹאַר> (slovo daunye isce iz dobui pisanïa Midraxya; slovo e wd corene ד-ו-ר "tecti/técati, bégti").

2) Znati põti tuoryeinïa slova u inxyax móuvax e sõtno coli tẽma e daunya (a danâ tẽma e), zercality bo oum dobui coli slovo/slova na danõ tẽmõ e uiniclo, i dlya tẽcloho slova u rousscé móuvé e iti wd muislyeinïa toyui tocykui u késé, ne tô bõde 'novomóuva'.

3) A ouge, samoboutnwsty rousscui móuvui (hi bõdy-yacui inxyui móuvui) e sõtna/vésca, ta zlo boulo bui gadati oge, bõdy simy, zyréti na põti tuoryeinïa u inxyax móuvax boulo bui neminõtye "calque" i trata samoboutnosti. Cwneç cwnçemy, tòrôny pricladwf slwf na rwznui tẽmui po móuvax suétou cazie na spwlnõ põty muislyeinïa, i ne conecyno cògen tac loucéy e 'mertua calque'.

4) Crwmy uixe recena, tourati na põti tuoryeinïa slova/slwf za inõ tẽmõ e sõtno i poneva ge zayua 'samoboutnwsty' pri tuoryeinïé slova mogeity vesti do mésyeinïa tẽm. Na pr., znacẽtna *"slati" e ne ino u tẽmé "posta", a i u tẽmax "dispatching, dispatcher", "ambassy", "delegate, delegation", "apostolus", "mission, missionarius", "emissarius". To-b'to tratiuxi znacẽtnõ *"slati" za tẽmõ "posta", mogemo pac tratiti slovo cyto moglo bui bwlxe tẽcti dlya slova za inxyõ tẽmõ.

5) Iz gotovuix slwf — imên pwdstat (nomina substantiva) — znacẽtnui *"stati/stoyéti → mésto statïa/stoyénïa" rousca znaieity sia: staunica (SIRM V, 389, pwd <ста́вити>: ста́вни́ця "staynia", ou Grincênca, Nedélscoho), <zastauscik> (tam ge: <заста́вщик> "митник, що стояв на проїзних дорогах, на пограниччі"), <stad> (SIRM V, 391: стад "політ, переліт"; ou Nedélscoho), <stadarka/stadnarka> "coneuxynia" (SIRM V, 391, pwd <стадо>: <стада́рка, стадна́рка>), <stadnica> (tam ge: <стадни́ця> "staynia"), <stadnia> "staynia" (tam ge: <ста́дня>, ou Grincênca), <stayenca> "mala staynia, xléu/pèlêunia, staynia" (SIRM V, 392: <ста́є́нка>; tam ge: stayenocyka, stayencina, stayenka — use te same), <staynia> "coneuxynia, xléu/pèlêunia" (SIRM V, 392: <ста́йня>; tam ge: staynica, stanica, stanca, stania — use te same; roupivo e, tam ge, i slovo <stayennuy/стає́нний> "виїзний (про коня)", coli gadati oge peruésno "posta" znaci mésto, wdcui rouxẽ gwnçi na conex, nesõtyi list(ui) ci bganoc/bgancui, ci zagalomy yaca dorõcyeinïa), <stan> (SIRM V, 394: стан "адміністративно-поліцейський підрозділ" (daiõ tou ino ta znacyeinïa, yaca tẽcnõty znacẽtné *"mésto statïa/stoyénïa"), stanica (tam ge; vidyu sum.in.ua: stanycja; Grincênco, Gelexwfscuy), <stanisce> (tam ge; Gelexwfscuy), <stanovisco, stanovisce> (SIRM, tam ge, "становище; табір, житло, оселя, нічліг, квартира"), <statoc> (SIRM V, 401: <ста́ток> "місцеперебування"), staya (SIRM V, 403: <ста́я> "стайня, хлів, стійло; житло гуцульських пастухів"; tam ge: <ста́ї> "місце, на якому вівці затримуються на паші"), <stayka> (tam ge: <ста́йка> "стайня, хлів, вид куреня в гуцульського пастуха"; tam ge: <ста́йки> "місце стоянки овець; divi isce: <стая²> ta <стая³>, tam ge, SIRM, nizye), <stwhlo (/stwglo?)> (SIRM V, 414: <сти́гло/сті́гло> (ta 418: <сті́гло>) "місце відпочинку, стояння стада худоби, стійло"; tam ge: stwhlouati (<стиглува́ти/стіглува́ти>) "зупинятися для відпочинку (про стадо худоби); стояти табуном біля водопою (про худобу) — gadaimo pwruésne znacyeinïe slova "posta"), <stwylouati> (SIRM V, 430, pwd <стояти>: <стійлува́ти> "(про худобу) зганяти на пасовищі в коло під час особливої спеки"; tam ge: stwybisce, stwyka, stwykovuy "вартовий", stwylo, stwycik "вартовий; посильний; черговий десяцький при волосному управлінні" — hi u ital. <posta> rozüitoc znacẽtnui *"stati/stoyéti" → "mésto statïa ta → mésto slanïa"), <stwylo> (tam ge: <сті́ло> "місце, де розташовані кошари, колиба"; daléy tam ge: <сто́їще, сто́йка>; <сто́йла> "staynia", <сто́йня> "тс.; варта"), <stoyénca> (tam ge: <сто́я́нка> "стояння, тимчасове перебування на одному місці; місце перебування транспорту"), <postoyél, postoyélen (tam ge: <постоя́лий, постоя́льний, постоя́нний> "постоялий"); divi i slova zu uiznacoiõ *"mésto statïa/stoyénïa" wd slwf "stati, stoyéti" u d.-rous. (ou Srêzneiuscoho).