якщо порівнювати з усіма схожими словами, то, вочевидь, матимемо наголос на останній склад.
До речі, про наголоси. "Чоловічий" і "жіночий" - це калька з московитської, а самі московити це здерли з французької, в якій кілька сторіч тому слова жіночого роду мали наголос на передостанній склад, а чоловічого - на останній. В українській мові, так само як і в московитській, ці назви жодної суті не відбивають.
Ліпше вже використовувати слова грецького походження: "окситонний" наголос замість "чоловічий" і "парокситонний" наголос замість "жіночий". Ось тут усе сказано, навіть покликаються на Качуровського: uk.wikipedia.org: Окситонна рима Наприклад, у книзі "Фоніка": https://chtyvo.org.ua/authors/Kachurovskyi_Ihor/Fonika/
який наголос? Дактильний, тобто третій з кінця? Чи чоловічий, перший з кінця?
"Ві́дправник" не чув і не видів ніколи. СУМ-11 дає "відпра́вник", Чув іще в усній мові "відправни́к", не знаю, чи десь то є засвідчено в літературі.
ой, та той сум часто дає російський жіночий наголос, тому тут імовірно чоловічий.
якщо порівнювати з усіма схожими словами, то, вочевидь, матимемо наголос на останній склад.
До речі, про наголоси. "Чоловічий" і "жіночий" - це калька з московитської, а самі московити це здерли з французької, в якій кілька сторіч тому слова жіночого роду мали наголос на передостанній склад, а чоловічого - на останній. В українській мові, так само як і в московитській, ці назви жодної суті не відбивають.
Ліпше вже використовувати слова грецького походження: "окситонний" наголос замість "чоловічий" і "парокситонний" наголос замість "жіночий". Ось тут усе сказано, навіть покликаються на Качуровського: uk.wikipedia.org: Окситонна рима
Наприклад, у книзі "Фоніка": https://chtyvo.org.ua/authors/Kachurovskyi_Ihor/Fonika/
Дякую за джерела! Ознайомлюся.