Але вирішив перевірити й отаке знайшов: «Спрацьована, виснажена працею людина» (http://slovopedia.org.ua/103/53399/1077014.html)
Недоконану дію можна називати й словами на «-ування», й словами на «-овування». Порівняйте: «торувати» й «проторовувати». Обидва іменники позначають недоконану дію. Хтось із мовознавців (можливо, Гінзбург; на жаль, прямо зараз не можу знайти статей тих) пропонує розрізняти такі дієслова та, як наслідок, віддієслівні іменники: одноразова недоконана дія (торувати, торування), одноразова доконана дія (протооувати, проторування), багаторазова недоконана дія (проторовувати, проторовування), багаторазова доконана дія (попроторовувати, —).
Проте саме слово «сполучникування» вельми дивне, на мене. Я навіть не знаю, як доконану дію назвати. До того ж, воно звучить не як перетворення чогось, а як чиясь дія з плодіння сполучників або, даруйте за нісенітне порівняння, «буття сполучником». Порівняйте з «віршування» (писання віршів) та «царювання» (буття царем). Для таких слів доконаних форм нема.
Те саме можна сказати про інші схожі слова: іменникування, прикметникування тощо.
Це до чого?