Ужитку не визначають, але міркування свої можуть мати. Я, наприклад, вважаю, що це хіба для красної мови десь у книжках або кіні. Я ні в чому тут нікого не переконаю, але хотів почути думку. Я так розумію, Ви хотіли би всі ці слова проштовхнути в «літературну» мову
Який ужиток Ви передбачаєте для перекладів, додаючи такі слова? Офіційне й загальне прийняття? Згадки в мовознавчих статтях? Окремі жанри красного письменства (історичне, до прикладу)? Спілкування словотворців між собою та з іншими? Ваше особисте спілкування?
Де взагалі та межа, де географію можна сюди додавати, а коли — вже ні? Я можу зрозуміти, чому тут сає бути «Словенія» з перекладом «Словенщина» (до речі, розрізняти самоназви словеньскої та словацької мов також допомагає). Але Амстердам, Лісабон...
зайняте іншими значеннями: 
goroh.pp.ua: свояк (перше --- "брат дружини")
це слово з тих, що корінь і всі чепені наші, а семантика --- не наша. Тож не треба нічого вилучати.
Або ж наведіть доводи на користь того, що українці без москальського впливу так казали. В "Українській без табу" приклади лише з наших сучасників
Гарне слово, треба запам'ятати. Але якщо дотримуватися поданого значення, то все ж не відповідник