"Російсько-український словник з іншомовними назвами", 2003, с. 11
Не зрозумів, що це означає. До чого це?
Галицький корінь німецького роду, але бодай з милозвучним наростком.
"Російсько-український словник з іншомовними назвами", 2003, с. 11
"Російсько-український словник з іншомовними назвами", 2003, с. 11
"Російсько-український словник з іншомовними назвами", 2003, с. 11
priteacen, priteacyn-
/prɪˈtʲat͡ʃən, prɪˈtʲi̯͡et͡ʃən (Carp., Bouc. Pocõt.), ˈprɪtʲat͡ʃən, ˈprɪtet͡ʃən (Siev., Cuieu.)/, /-t͡ʃn- [-ʃn-]/
Œd ‹teac-› u ‹teacti, teacnõti, teacati› (pro bœilxe v. SIRM V, 700 ‹тякти́›), is pervœstnuimy znacyénïemy "to fit, to meet", porœunaite i pervœstna znacyénïa corene *he²p- u lat. ‹aptus› ( → ad-aptare, ad-aptus, ad-apt-ivus) *"grab, seize, gain, attain ; reach, come ; join, fasten" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ἅπτω#Ancient_Greek, https://en.m.wiktionary.org/wiki/apo#Latin )
"Російсько-український словник з іншомовними назвами", 2003, с. 11
Галицький корінь німецького роду.
Ви пишете "галицький" так, наче Галичина --- то не частина України. Ліпше вже писати "польський".
У нас узірцева мова на основі південно-східних говірок. А докори на взір "ви не маєте Галичину за Україну" кидають завсіди ті, що не вміють висловиться мовою Котляревського й Марка Вовчка. Таке почуття, що ви, хоч і киянин, живете в якійсь бульбашці, не знаючи живої народної мови Київщини. Це недобре.
я гидую московитським "язиком" і всюдисущими тепер бездумними кальками з інших мов. Тому я й сиджу тут (чи, пак, "сидю", як кажуть мої знайомі з півдня та південного сходу України). Нічим, що вважаю за прийнятне для української мови, я не гидую.
"Критикуєте --- пропонуйте". Не так легко дібрати слова на заміну до "пристосувати", чи не так? Приладити, пристроїти --- недоречні накладання на дуже загальні втямки "прилад" і "пристрій" (походження тому навіть не дивлюся). "Припасувати" --- то воно також запозичене, та й менш уживане. А як запропонуєте щось краще на взірець слів від Єлисія на основі давньоруської мови --- буде цікаво ознайомитися.
Олексо, Ви пишете, що політика не має нічого до мовознавства. Та як поглянути на приклади чистомовства в інших мовах (напр. угорській або німецькій), то воно здебільшого було вмотивоване політичним станом справ. Та й щодо того, як інші країни давали собі раду з мовним господарством, думаю можна сказати те саме.
Тепер питання: як Ви переконаєте українців, що треба позбутися галицизмів? Надіюся, Ви тут не сидите пишучи під тим чи тим словом "Полько-галицьке", без мети.
«Не так легко дібрати слова на заміну до "пристосувати", чи не так? Приладити, пристроїти --- недоречні накладання на дуже загальні втямки "прилад" і "пристрій" (походження тому навіть не дивлюся). "Припасувати" --- то воно також запозичене, та й менш уживане. А як запропонуєте щось краще на взірець слів від Єлисія на основі давньоруської мови --- буде цікаво ознайомитися.»
U rousscœy móuvé e zasvédcyeno slova: ‹прито́ка› "стосунок", ‹прито́шний (‹шн› ← *‹чн›) "такий що личить" (SIRM IV, 28, gaslo: ‹надточити›), œd *pri-tuk- = *"ad-apt-".
Pazîte, rous. ‹прито́ка› u znacyeinïé "relation" e œd corene *tuk- "to stick (in)" → "to fix, fit, attach*, a rous. ‹прито́ка› u znacyeinïé "a tributary" e œd corene *tok- : *tek- "tecti*. U narécïax, cde zasvédcyeno e rœuzniçõ meidyu *ú ta *o, e *u → /ɔ/ = [ɔ, ɒ, ɔ͡ɒ̯], a *o bez pèregòlôsou → /o/ = [ʷɔ, (ʷ)o], a tomou latiniçeiõ e pisati ‹прито́ка› "relation, concern* he ‹pritòca› — /priˈtɔka/ [prɪˈtɒkɐ, preˈtɒkɐ, prɪ̯͡ɘˈtɔ͡ɒ̯kɐ], a ‹прито́ка› "a tributary" he ‹pritoca› — /priˈtoka/ [prɪˈtʷɔ(͡ɒ̯)kɐ, preˈt(ʷ)okɐ, prɪ̯͡ɘˈtʷɔ(͡ɒ̯)kɐ].
___
«Єлисія на основі давньоруської мови»
Ya ne dodaiõ slova lixie iz dauniorousscoyui móuvui.