Ні, це відміни того самого. І ви мабуть вели б це до того що "-ся" це завжди "себе", що теж неправда
Розповсюджувати - недоконаний вид, розповсюдити - доконаний, це як їсти-з'їсти, тонути-потонути
у своїх діалогах, коли молодь питає: "Ти ж шариш?", вона має на увазі, чи ти розумієш. Звичайно, якщо ти розумник і хочеш розуміти слово "шарити" як share, то не варто, тому що в побуті "маладьож" говорить не про це
doliti
Вимова: {ˈdʷɔlɪtɪ ~ ˈdʷɔlete ~ ˈdʷɔlɪ̠tɪ̠ ~ ˈdʷɔlʲɪtʲɪ}.
Творено від іменника доля »частина, частка, часть« з кавзативною темою -и- дієслів спричинення дії – тобто долити »робити, дати долю – частку → наділити«. Форму долити як таку
– безпрефіксальну не засвідчено, але ЕСУМ (VI, 21) дає <удóлити> »наділити; приділити«, творену від іменника доля. Я тут даю форму безпрефіксальну, оскільки префікс тут до суті значення нічого не дає; й англ. to share є безпрефіксальне, від іменника share »доля, частка«.
„Доля“ — це не є синонім до частки чи паю. Доля — це судьба. „Доля“ в розумінні „пай“ це є недопустимий москалізм, яким хворіє сучасна публічна „інтеліґенція“
П. Мацюк, в українській мові значення »fate, destiny« в слова доля є вторинне, розвинуте з первісного значення »часть« – корінь *dol- з голосним -о- є йменний варіант кореня *dēl- (←*doyl-) у дієслові ділити. Значення »часть« у слова доля є засвідчено й у мові давньоруській, і заперечити значення »часть« у слова доля в українській мові значить заперечити спадковість української мови від давньоруської. Паралель семантичного розвитку значення »destiny (good destiny)« від значення »часть« підтверджує й слово щастя (*съ-чястьє) від *часть *»добра часть, добра доля – часть, діл«. Крім того, без наявності в українській значення »часть, частина« не могло би постати в українській мові слово удолити (й деетимологізований варіант удонити) »приділити; наділити ← дати часть«. »Хворість сучасної публичної йнтелигенциї« чи »москальщина« тут ні до чого.
Мови розвиваються ріжними вітками. Спільні колись слова затримуються (і можуть прибирати змінених значень) в одній мові, зате тратять своє первісне значення в иньшій мові. Судьба, участь, доля… Чом би не внести 80% московитянського словника назад до української мови?! Чи потрібно?
Ромко Мацюк, ще й як потрібно повернути свої Українські слова, колись анексовані московитами.
Так немає ж цього значення ані в Грінченка, ані в жодних иньших порядних словниках!
r2u.org.ua: доля
Ромко Мацюк,
є в ЕСУМ.
Вважаю, доля у тямі судьба не протирічить долі у тямі паю! Коли громада приймає людину, то вділює їй долю свого буття. І цей утямок говорить про нашу демократичність краще знамена.
якщо мається на увазі надати доступ до ресурсу. напр.: «розшар мені папку» ⇒ «надоступ мені папку»
У значенні розуміти (що-небудь), мати поняття (про що-небудь); розбиратися (у чомусь); розуміти, тямити, кмітити. Наприклад:
Люди, хто шарить в літературі?
Підлітки намагаються зі шкіри геть лізти, щоб завжди шарити в останніх модних новинках.
позичити
Дієслова шарити і поширити мають різний вид, а саме: поширити – доконаний вид, а шарити – недоконаний.
Треба або (шарити – поширювати) або (розшарити – поширити).
До Ігоря Даниловича: дія "share" пропонується саме для доконаного виду, тобто наприклад поширити світлину у Інстаграмі, поширити світлину у Вайбері тощо. Тому вважаю, що "поширити" дуже підходить для перекладу дії "шарити/share".
Видове розрізнення є тут (а дуже часто й інде) з практичної точки зору геть ірелевантне. Коли хто пічне вже відповідну дію, операцію, то й має намір що до її завершення – сама тривалість дії є ірелевантна. І коли йде про втореність/багаторазовість дії, йде про її кожен окремий раз. Спеціально значити втореність/багаторазовість імплікує скоріше намір у майбутньому, ймовірність – річи практично зайві, важить бо реальність виконання, здійсненість.
поширити - просто нейтральне. шарити - сленгове, стилістично інше за сприйняттям.
Так воно й є. Поширювати / поширити.