Мирон Волостенко

82
отримано голосів за переклади
86
віддано голосів за переклади

Додані переклади 145

6
пустомеля популіст
6
чинець суб’єкт
4
4
чинене об’єкт
3
складові комплектуючі
3
світловид голографічний
3
розмай спектр
3
виявник детектор
2
знетілений віртуальний
2
прихованець анонім
2
проглядина амбразура
2
уокремлення ізоляція
2
укривало ковдра
2
двійниця копія
2
висвіт репортаж
2
тямник ґлосарій
2
наїдок снек
1
за браком бай дефолт
1
шлях маршрут
1
вимірювач датчик
1
крокопис програма

Улюблені переклади 86

голіциць топлес
світлина фотографія
посилання лінк
вада баґ
персанок бюстгалтер
подія івент
зручність юзабиліті
творотека портфоліо
сколок копія
чапи faq
охотник волонтер
винятковий ексклюзивний
зволікання прокрастинація
спільнота community
оруда операція
чадовина смог
розпочин стартап
писарня офіс
повітроплав дирижабль
мережа інтернет

Додані коментарі 73

29 березня
Мирон Волостенко прокоментував
переклад обліковка

Бо компу, з якого я чи Ви строчите, бракує очей, слуху, мізків що усе те в'яжуть у образ. То програма. Вона питає хто Ви є, тим шукає Ваш запис і в'яже Ваші дії з тим записом. Власне се облік і є. Лиш чинником такого ліку є не гроші, а Ваші дії.

21 березня
Мирон Волостенко прокоментував
переклад стик

Маю сумнів, що зможете назворот вжити "контакт" у казаних висловах. Бо, як на мене, стик більше тямить до місця єдну. Натомість контакт – до факту.

15 березня
Мирон Волостенко прокоментував
переклад зна́діб

Гадаю, для речовини ще є "матерія". Тож "матеріал" і у речовині однак тяжіє до знадобу. Тобто, не пригадаю, де є матеріал окремо від тями "знадіб до виробу чи твару".

3 березня
Мирон Волостенко прокоментував
переклад солодець

Якщо глянути з боку хімії, глюкоза є найменшим, неподільним, цукром. Тож солодець пасує. Для довших цукрів треба окреме слово.

23 лютого
Мирон Волостенко прокоментував
переклад середина

Пане Євгене, гадаю річ у тім, що тяма центр передбачає неподільну крапку у просторі, навколо якої щось відбуваєтьсі, хочби й коло малюється. До тями "установа" центр стосується так само: є центр і є якийсь гурт поза ним, люди або інші установи. Саме цей гурт і робить центр центром. Натомість осередок тямить до всього того гурту, з центром чи й без нього. Тому і виникають речі як "середина". То ж, гадаю, не варто відокремлювати центр-установу від центру геометричного. До того ж, ми, українці, маємо певну набуту відразу до "центрів", осередки нам природніші. Тому і неупасовується ані середина ані осередок до "центру Шевченка".