Твоє життя це калька з життя інших людей, тож можеш сміливо вистрибнути з вікна, ну а чого?
Якийсь Ви токсичний.
З якої мови це калька?
"це калька"
Іака calqа? То є просто тьꙋдьє слово.
То ніяка не калька, а - покруч, перетворений у зручний сленг. Ось і все.
"не бачу гарного питомого перекладу"
А кıмь Вам "вѡз" нє годıть?
Бо дурня
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
Гаразд теж запозичене слово, як і купа інших, так що тепер повність відмовитися від української? які ви недолугі...
"Гаразд теж запозичене слово"
"Гаразд" запозиче ще з часів готів :) goroh.pp.ua: Гаразд
Якщо запозичення вдале, й не порушує природи укр. мови, то нічого поганого в такій позичці немає
Згоджуюсь.
Те, що їде, не може називатись самоХІД. Українська мова влучніша од московської чи польської.
Звідки ви взяли таку відомість?
Автомобиль - автомобіль, самохід. // Московсько-український словник для військових. Євтимович В. (1918). - С. 1. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n4
Автомобіль їздить, а не ходить.
Чим же автомобіль їздить? :)
Якщо самохід уже мають поляки, то хай ним і ходять, ми ж будемо возити себе самовозами
Самодупами та самотелепнями, як אלישע פרוש
Погоджуюся з Карлом. Віз набагато краще личить. Маємо же слово "віз", а слова "хід" під значенням транспортного засобу я не зустрічав. А вигадувати коня й давати слову "хід" нового значення, коли маємо "віз", я не бачу. Якщо в поляків є, то най він у них і буде.
Я таки голосую. Є в лядській чи ні, та близьке слово, від тих самих коренів було й у друс. мові: самошьстивъ, що є переклад давньогрецького αυτοκίνητος, а новогрецьке слово за "автомобіль" є αυτοκίνητο. Різниця тут є тільки в ступенях голосного того самого кореня: *xyd-, відки рус.: ішов/ішла, щастя, пошесть тощо, та *xod- у: ходити, хід.
Одколи в автомобіля взялись ноги, щоб він ходив? Московські пароходи в нас теж не ходять, а плавають, тож і кажуть на їх пароплави.
Ходити не значить ино ногама.
В українській мові значить. В українців люди ходять, автомобілі їздять, кораблі плавають, а літаки літають.
То Супрун у Нечуя-Левицького з Лубен у Черкаси та Чигирин пішки, ногами ходив? Захід і схід сонця є бо сонце ногами за-ходить і вс-ходить? У тяжкім недузі ходить (у Гринченка), гадаєте, на ділі, ногама ходить?
Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 38)
Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 82); Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 52)
sum.in.ua: khodyty
/ Літати (про птахів).
4. Переміщатися (про наземний транспорт). Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди (Олесь Гончар, III, 1959, 37);
Плавати (про водний транспорт). По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний, I, 1949, 174); Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець — шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 64)
Літати (про літак); водити літак. Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 63);
// Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати. — Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 149)
Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний, I, 1954, 334);
// Пересуватися в небі (про небесні світила). — Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок, I, 1955, 104); Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця (Леся Українка, VIII, 1965, 188); Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить (Микола Шпак, Вибр., 1952, 94);
Ритмічно підніматися й опускатися. Тяжко ходять запалі груди — неприязнь розпира (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218); Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 143); ...
... Ну, й так далі - самі глянете за посиланням, чи мені Вам сюди копіювати?
Правда цілковито за Вами, але як українцям постійно накидують звинувачення в "тяготінні до польської мови", то чи не краще взяти форму "самовіз", "самоїзд", щоб уникнути клейміння, що ми польську калькуємо?
Щоб злі люде не кричали "знову ваше галицьке польське самьоход, дістали з вашими кубітами та ґуліжанками, годі мову калічити", що я дуже часто чую. Бо маю підзір, візьмемо це слово за його зручність і слушність, а різні "Інститути Потребні" виведуть "топ 20 полонізмів в українській мові", і "самохід" дадуть як кальку польського "samochód" :(
pl.wikipedia.org: Samochód
Я сам нічого проти слова не маю, але як є змога взяти опрічне від польського не менш влучне "самовіз", "самоїзд", дам голос тому, що чуже польській мові.
Нехай Вас турбують закиди в тяготінні до польської чи російської там, де вони мають обгрунтування. Що є ми до того, що комусь щось здається? Я провірив давніші памятки друс. іще до польського панування - там релевантне слово є в такім же значення; значення слова ходити є тут релевантне - мені сього стане. А його збіг з лядським словом - ну, збіг. Буде збіг з вятським - иносе. З хорватським чи чеським? Иносе.
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
автомоби́ль автомобі́ль,-ля, самохі́д,-хо́ду
Найкраща відміна
віз везуть, а не він возить.
Їх багато хто називає електричками. Не Маск. Маск всього-навсього маркетолог. Електричні брички з'явилися на самому початку автомобілебудівництва. Але потім відкрили багато нафтових родовищ, паливо було дешевим, а електрикою ще мало хто був забезпечений, тому від електровозів відмовились... Щодо електровоза, тут електрику пропонують заміняти на громовину. Тоді громовіз... Але і це буде зайвим. Зараз усі країни поступово переходять на електромобілі, тож окреме слово для електромобілів, коли вони почнуть домінувати, буде також зайвим. Просто віз. І все.
Найкраща дурня 😁🤦♂️
Обґрунтуйте.
Що тут обгрунтовувати? Чи ви геть не знаєте мови?
Вашу думку.
Ви не знаєте, що таке віз? 🧐
Знаю. Віз — те, що возить; що, таки, і є товком автомобіля.
Питання тільки в тому, що ви знаходите тут «дурнею»?
чудовa відповідь
"Транспортний засіб на чотирьох колесах із кінною або воловою тягою" кінну/волову тягу можна замінити на моторну й вуаля, на тобі автомобіль.
+
Добре відоме всім слово «автомобіль» < гр. autos «сам, самостійний» + лат. mobilis «рухливий, рухомий»
Найперший паровий автомобіль сконструював у 1770 р. французький артилерійський офіцер Ніколя Жозеф Кюньо. Він називав його «дорожній вагон».
Кожен народ давав автомобілям імена своєю мовою, а за основу брали добре відомі слова: «віз», «коляска», «вагон», «карета».
Перші автомобілі створили німецькі інженери ... і свої машини називають «крафтфарцойг» – «моторний візок». Французи називають свою машину на старий лад «вуатюр», що означає «візок». Італійською будь-який автомобіль називається «веттура» – «коляска». А шведи кажуть «біль». Японці називають машину «дзидося». У моск. закріпилося слово «машина», що колись означало паротяг. У Польщі авто називають самоходами. І в Америці, й в Англії автомобіль називають «кар», тобто «візок».
Дослівний переклад придуманого росіянами слова "автомобиль", яке утворили з давньогрецького і латинського коренів.
Пхпх, росіяни. Підозрюю що французи чи що, але щонайменше є в англійській, звісно не основне зараз
Мабуть таки москвини. Бо в инших мовах car, віз тощо.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/automobile
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/automobile
це ж легко перевірити, в англійській є це слово, а англвікісловник пише що там справді з французької
Чи й просто вікі en.wikipedia.org: Car
Правда я думав є якийсь відтінок, пафос чи що, бо старе чи не розмовне, а тут ніде не вказано, то зовсім є
Дякую, Карле!
Дякую за підпору!
Пальна візниця - автомобіль із двигуном внутрішього горіння (на паливі), громова (громовична?) візниця - електромобіль. Просто візниця, якщо вид двигуна не має значення
смішно-Ж-жахливо
·
"От відправимо тебе до візниці.. І будеш ти там сидіти.....у тій, візниці., думаєш що, весело тобі буде?"
·
"Сідай до МОЄЇ візниці". - Ні не хочу.. . - Ну сідай вже, чого ти так злякалась?" . - Та ні я просто не хочу...(..". - Та годі тобі, що ти так "ломаєшся", нормальна ж візниця."
·
(автор - М.С.Я.)
Будь ласка, додайте трохи серйозності у ваші коментарі — можна подумати над прикладами використання перекладу, але викладати тут художні твори це вже трохи занадто
Дякую за зауваження, але я максимально поміркований. Уся "серйозність" вкладена у кожне слово...
А такі БЕЗПІДСТАВНІ претензії, які легко дорівнюють перекручам - мене не цікавлять.
·Щасти·
До того ж, наведені мною приклади, які зміг надати сходу, тут же їх і створивши , ПРИВіДКРИВАюТЬ важливі моменти говору й колізій які виникатимуть з цим словом. То,
Вже більше цікаво, чим рухаєтеся саме ви, коли пишете мені такі придирки..........
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Сам їздить.
Більше підходить для потягу чи магніту.
Так само подумав. Нагадує українське потяг і булоруське цягнік.
Магніт - тягунець, здається теж слово що вже існує і зафіксоване у словнику С. Караванського.
ні. Віз сам по собі без коней тягне
Варто звернутися до стародавніх Українських слів. Ось наприклад витяг з книги "Мея Арея" Івана Білика, де згадується чудове слово "мажара": "Й смерком, коли над Києвим городом кружляла завірюха й усе зціпила студінь, самотня мажара, поставлена вдень на полозки й запряжена парою княжих коней, у супроводі двох вершників стольної дружини подалася на полудень, щоб, діставшись Родня-городу, звернути понад лівим берегом річки Росі круто на захід. У мажарі сиділо четверо — погонич і городиський коваль із жоною та сином, а в задку лежало два міхи з житом і пшеницею для Людотиної родини та міх із вівсом для коней."
Мажара це великий довгий віз і тому дораджую називати ним вантажний автомобіль "вантажівку", щоб зберегти це давнє українське слово.
Тaк, мaжa, мaжaрa це вaнтaжівкa
Як і багато інших слів, тож можеш одразу спалити словник та перестати розмовляти Українською
<Коли воно запозичене?>
A daléye?
Я також бува черпаю з вікі, лиш розумію що то такі ж люди пишуть. І, так, знаю про те тлумачення. Але - "колісниця", бо бачу в тім чи "никати колесом" чи й "колеса ниць", обидві пасують. А чи то кіньми тягти чи двигуном у слові нема, й про греків чи римлян також... Хіба наголосив би другий склад.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
БЕДА́РКА ‘віз’.
СЛОВНИК
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
ст 27
Ракети раніше називали літавками
https://naurok.com.ua/prezentaciya-reaktivniy-ruh-rozvitok-kosmonavtiki-v-ukra-ni-365335.html
Але автівки так ледь би назвали, хіба що якісь дрони сухопутні)
Авто що ?
Vadik Veselovsky,
а шо Ви тут узагалі забули? Я що де бачу, Ви пропонуєте до вжитку те саме слово, що є дано до перекладу. Ваше є право думки, що спосуди перекладати не слід. Але тоді нащо бути тут?
А я от розумію що ВИ тут забули, пане панславісте, а саме знищити все те, що відрізняє українську мову від інших слов'янських мов і згодом заявити, що українська мова "скінчилася" і нікому не потрібна, бо є слов'янськіші. Гадаю ВИ вже заслужили на якийсь московський орден за збліжєніє братськіх народов.
На сю Вашу глупу тезу я вже Вам щонайменше раз тут уже відповідав. Умисно не помітили? То повторю тут іще раз:
Вашим твердженням, що, буцім, без запозичених слів, а надто германізмів - бо на них Ви робили особливий акцент - українська мова буде нічим іншим, як тою таки російською мовою, значить, що,
1) Ви висловлюєте позицію, що українська мова є продукт забруденення російської мови германізмами, полонізмами й іншими запозиченнями, які ту "забруднену російську мову" роблять "українською мовою", що українська мова виходить із мови російської, і якби не германізми й інші запозичення, то між "українською" та "російською" буде стояти знак "=" – то є те, що стверджуєте Ви;
2) Момент правди: наскільки було розрібнене те, що зручності називають "праслов'янська мова", невідомо, але достеменно відомо на сьогодні вже те - на підставі дослідженого матеріалу, що цілісною й одноманітною вона не була. Є чимало вже зібраних доказів строкатості "праслов'янської мови" ще в дописемну добу, з рисами та відмінностями зокрема фонетичними, фонологічними, лексичними, лексико-семантичними, які можемо означити як "зародки" пізніших сучасних слов'янських мов. Се значить, що відрубність української та російської мов була би так чи так, і без Ваших германізмів в українській мові.
Ваші страхи виходять з Ваших обмежених знань, глупства й низького рівня знання української мови. Якби Ви повідкривали старіші словники української мови, діалектні словники української мови й інші довідники тощо, Ви би могли побачити, скільки всього є в українській мові водночас ПИТОМОГО слов'янського та ВІДМІННОГО від інших слов'янських мов. Тут слід сказати, що поєднання водночас слов'янської питомості з відмінністю є й в інших слов'янських мовах. Так є в кожній слов'янській мові. У словацькій мові є пласт питомої слов'янської лексики, якої не знає чеська мова. У білоруській є питома слов'янська лексика, невідома російській чи українській, або польській. І в російській є питома слов'янська лексика, не знана в інших слов'янських мовах. В усіх слов'янських мовах є так. Те, що Ви такої низької думки про потенціал української мови, й боїтеся, що без германізмів українська не здатна тримати позиції самостійної й виразної мови, то суть Ваші особисті проблеми, Ваша обмеженість, і Ваше невігластво.
Зрештою, хотіти бачити українську з германізмами є також право. Але мета саме сеї сторінки є СПРОБА зокрема віднайти й питомі (питомі = праслов'янського лексичного фонду, що ніяк не значить "панславізм", як Ви - через Вашу обмеженість і невігластво - гадаєте) відповідники в українській мові запозиченням. І се є також право. Діяльність сеї сторінки є ЕКСПЕРИМЕНТ, СПРОБА, й ніяк не зобов'язує ні особисто Вас, ні кого іншого відмовитися від Ваших германізмів й не забороняє Вам їх надалі вживати. Тільки неясно, якого хріна Ви тут забули. Ідіть собі там, де будуть Ваші однодумці, з якими можете "українською" досхочу сипати германізмами. Я просто не розумію логіку: знаючи мету сторінки - "найти питомі відповідники запозиченням", тобто очевидно, що між запозиченнями будуть за визначенням і германізми, Ви сюди прете, аби подавати як відповідник до запозичення те саме запозичене слово. Для чого? Тут всі ті запозичення знають і без Вас.
---
А з тими Вашими "московськими орденами" та "збліженієм" і подібного роду параноєю йдіть до психіатра.
Якщо ти не любиш цибулю та цеглу, то ти не любиш українську мову, це аж так просто. І не просто не любиш, а люто її ненавидиш.
Цей сайт може бути корисним, якщо з його допомогою шукати насамперед відповідники новозапозиченим англіцизмам та росіянізмам.
Те що тут деякі панславісти роблять, це відверта, неприкрита, ганебна диверсія проти нашої мови.
Іще раз:
коли Ви вважаєте, що без германізмів українська мова не буде нічим іншим, ніж російською мовою, то Ви вважаєте, що українська є похідна від російської.
А розмовляти використовуючи текст із планети Марс це така повага до Української? ви займаєтесь маячнею, германізми... дупонізми, у нашій мові повно запозичених слів, теж слово Гаразд, якщо не хочеш розмовляти як нормальна та адекватна людина, то краще взагалі не розмовляй.
Я теж так вважаю, є сенс заміняти росіянізми та англіцизми своїми словами, але коли починають знищувати давні слова які є в Українській... ну це взагалі безглуздя, яка взагалі адекватна людина зрозуміє коли ці прибульці починають писати латиною чи ще якоюсь маразматичністю? зовсім глузду немає.
Навіщо ускладнювати!? І відмінюється дуже просто. Віз це щось велике, наприклад "Сміттєвоз", а возик щось маленьке. До автомобіля якраз дуже підходить.
від - торувати - з додаванням - інь, -ень
Мажею на сьогодні називають причеп.
мажа - великий віз, запряжений волами
Словник української мови XVI - I пол. XVII ст. Вип. 17
https://archive.org/details/slovn17/page/11/mode/1up?view=theater
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Якось спало на думку під час думок перед сном і стало аж смішно від нього. Але якщо серйозно, то слово б згодилося до суперкара чи для звеличення. Якусь машину з потужним двигуном точно б можна було так назвати.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
🤪💃
англ. car спорід. з іт. carretta «віз» < с.-англ. carre < англо-норм. carre < давн.-півн.-франц. < лат. carra, с. р. мн. < carrum («чотириколісний поклажний віз») < гал. *karros < пракельт. *karros («фургон») < піє. *ḱr̥sós («транспортний засіб») порівняйте з укр. керувати < п. kierować < нвн. kehren і кермо
З лебійської мови (таємної мови кобзарів та ін., uk.wikipedia.org: Лебійська мова) - віз
Котінь є тут http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm (Словник таємної мови українських лірників та шаповалів), котень тут https://shron1.chtyvo.org.ua/Kushpet_Volodymyr/Startsivstvo_mandrivni_startsi-muzykanty_v_Ukraini_XIX_poch_XX_st.pdf? (Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст), ст 177), і в цьому другому джерелі сказано, що це слово з "утворених асоціативно", тобто від котитися видно
М, а в словничку в кінці другого є і котинь, додам, хоча це також санки
Шановне Товариство, не калькульте поляків і московитів з їх "само...пересувачками" !
Еге, парохід, електрохід можна, а самохід – зась.
У більшости народів нема ніяких само- в питомій цієї тями
А за які Ви народи говорите? Бо я знаю поляків, які кажуть "samochód".
Кожен народ давав автомобілям імена своєю мовою, а за основу брали добре відомі слова: «віз», «коляска», «вагон», «карета».
Перші автомобілі створили німецькі інженери ... і свої машини називають «крафтфарцойг» – «моторний візок». Французи називають свою машину на старий лад «вуатюр», що означає «візок». Італійською будь-який автомобіль називається «веттура» – «коляска». А шведи кажуть «біль». Японці називають машину «дзидося». У моск. закріпилося слово «машина», що колись означало паротяг. У Польщі авто н
Йой, стільки слів. Це як з телефоном і комп'ютером. Це одні з найбільше вживаних запозичень, але через таку велику кількість перекладів і думок я сумніваюся, що хоча би якісь відповідники приживуться найближчим часом. Сам не знаю кому голос давати.
Поки склав би таку картину похідних:
Машина - віз
Автомобіль - самовіз
Підвезти машиною - підвезти возом, підкинути возом
Їхати машиною - Їхати возом
Автомобільний - самовізний, возовий
Автомобілізація - треба думати
Машина (крута) - віл
Електромобіль – електричний самовіз, самовіз на електриці
Суперкар – волирище? (треба таке слово придумати, щоб у ньому читалось, що це віл дуже сильний і потужний)
Машина — гіперонім.
Механізм, пристрій, прилад, ЕОМ, автомобіль, літак, гвинтокрил — гіпоніми.
Суперкар — тачка ← др. тачати «гнати, поганяти»
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
Водовіз возить воду, бензовіз бензин, а самовіз, що себе самого ?
Не треба калькувати поляків !
то було б себевіз, а тут само, сам везе.
Stanislav Kufryk, самовіз "сам возить", а не "себе возить", тоді було би "себевіз"
Не гоже калькувати поляків і московитів !
Я не бачу тут калькування. Що таке машина? Те, що саме возить людей без конів, віз, який ніхто не ворушить, щоб він їхав. Гадаю, якби Україну оточили океаном у 1800 році од усіх инших країн і показали українцям машину, вони би могли без зовнішнього впливу назвати її саме так – самовозом
Хоч, звісно, шукати гожіший варіянт все ще треба, постійний пошук, лиш так можна наздогнати досконалість
У поляків то самоход, а не самовоз. Тож можемо не калькувати, а лишень застосувати. І таким чином розділити на самоход (легковий) та самовоз (вантажний). Можна й застосувати таке мажа чи фіра, з додатком котрим
І самовіз, і самохід, і саморух, і самоїзд, усі слова гарні і можуть бути від контексту :-)
Може самочмих-пих? Годі вже засмічувати словотвір різним словесним мотлохом, вподобайками, бібіками, самоз'йомками, крутопедами та вуйколюбами.
Що за дурня? Самовіз цілком притомно звучить, на відміну від копіярок з нацюцюрниками, які дійсно ріжуть вухо.
Не подобається? Придумайте ліпший.
Ну так, краще засмічувати мову англіцизмами, а потім ходять молоді люди й камонкають, ставлять лайки, роблять репости...
Нач воно треба, коли можна просто "віз" без усіляких "само-" ?
Za galom e récy ta sama, ta "vehiculum" ta "automobilis" cazyõty na to samè iz rwznuix cõtwf – "vehiculum – feze", a "automobilis – rouxity samo".
Isce, xotya prasl. *terb- e u rousscwy <tereb->, ta pitomuœ slofa wd sœho corene ne znaiõty znac "need, necessary, must". Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?
אלישע פרוש, Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво... повинна ж бути якась повага до своїх співвітчизників, навіщо писати всю цю маячню? ти що прибулець? чи тебе часто по макітрі били? тьху.
Як некультурно, Андріє!
"Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?"
Слушно, дякую. Маю зайвий раз себе бити по руках/губах, аби писати/мовити як слід.
Серед само-щось це, як на мене, найкраще слово. По-перше, тому що в нас вже є слово віз, яке й означає річ, що возить. По-друге, приставка само- доволі логічна, оскільки авту не потрібен кінь або хтось щоби рухатись. Але чи це є найкраще слово, не певен.
Приставка само- була актуальною, поки були поширені вози з кіньми, волами тощо. На разі це зайва конструкція, бо звичайні вози не так часто й зустрінеш.
—
Навіщо калькувати? 🧐
А чом би ні?
А нащо?
-
Калька.
Звучить як переробка з польської мови
- калька
+
найкращий відповідник до "автомобіля" (електромобіль – самовіз на електриці/пруді). До "машини" підходить "віз" (машиною підвезти – возом підвезти/підкинути).
А втім, "електромобіль" доладніше буде перекласти як "струмохід".
СЯГОТЯГ
/
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
–
___