Твоє життя це калька з життя інших людей, тож можеш сміливо вистрибнути з вікна, ну а чого?
Якийсь Ви токсичний.
З якої мови це калька?
"це калька"
Іака calqа? То є просто тьꙋдьє слово.
То ніяка не калька, а - покруч, перетворений у зручний сленг. Ось і все.
"не бачу гарного питомого перекладу"
А кıмь Вам "вѡз" нє годıть?
Віз Ламборгині, віз Альфа Ромео, віз ягуар 🤣🤣🤣
Ламборґіні.
А по суті одповідать нема на що, бо суті катма.
Ламборґіні — це москальською
Якби мова вам була рідна...
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
Гаразд теж запозичене слово, як і купа інших, так що тепер повність відмовитися від української? які ви недолугі...
"Гаразд теж запозичене слово"
"Гаразд" запозиче ще з часів готів :) 
goroh.pp.ua: Гаразд
Якщо запозичення вдале, й не порушує природи укр. мови, то нічого поганого в такій позичці немає
Згоджуюсь.
Те, що їде, не може називатись самоХІД. Українська мова влучніша од московської чи польської.
Звідки ви взяли таку відомість?
Автомобиль - автомобіль, самохід. // Московсько-український словник для військових. Євтимович В. (1918). - С. 1. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n4
Автомобіль їздить, а не ходить.
Чим же автомобіль їздить? :)
Тоді як ходять дзигарі?
Якщо самохід уже мають поляки, то хай ним і ходять, ми ж будемо возити себе самовозами
Самодупами та самотелепнями, як אלישע פרוש
Погоджуюся з Карлом. Віз набагато краще личить. Маємо же слово "віз", а слова "хід" під значенням транспортного засобу я не зустрічав. А вигадувати коня й давати слову "хід" нового значення, коли маємо "віз", я не бачу. Якщо в поляків є, то най він у них і буде.
Я таки голосую. Є в лядській чи ні, та близьке слово, від тих самих коренів було й у друс. мові: самошьстивъ, що є переклад давньогрецького αυτοκίνητος, а новогрецьке слово за "автомобіль" є αυτοκίνητο. Різниця тут є тільки в ступенях голосного того самого кореня: *xyd-, відки рус.: ішов/ішла, щастя, пошесть тощо, та *xod- у: ходити, хід.
Одколи в автомобіля взялись ноги, щоб він ходив? Московські пароходи в нас теж не ходять, а плавають, тож і кажуть на їх пароплави.
Ходити не значить ино ногама.
В українській мові значить. В українців люди ходять, автомобілі їздять, кораблі плавають, а літаки літають.
То Супрун у Нечуя-Левицького з Лубен у Черкаси та Чигирин пішки, ногами ходив? Захід і схід сонця є бо сонце ногами за-ходить і вс-ходить? У тяжкім недузі ходить (у Гринченка), гадаєте, на ділі, ногама ходить?
Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 38)
Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 82); Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 52)
sum.in.ua: khodyty
/ Літати (про птахів).
4. Переміщатися (про наземний транспорт). Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди (Олесь Гончар, III, 1959, 37);
Плавати (про водний транспорт). По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний, I, 1949, 174); Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець — шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 64)
Літати (про літак); водити літак. Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 63);
// Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати. — Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 149)
Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний, I, 1954, 334);
// Пересуватися в небі (про небесні світила). — Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок, I, 1955, 104); Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця (Леся Українка, VIII, 1965, 188); Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить (Микола Шпак, Вибр., 1952, 94);
Ритмічно підніматися й опускатися. Тяжко ходять запалі груди — неприязнь розпира (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218); Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 143); ...
... Ну, й так далі - самі глянете за посиланням, чи мені Вам сюди копіювати?
Правда цілковито за Вами, але як українцям постійно накидують звинувачення в "тяготінні до польської мови", то чи не краще взяти форму "самовіз", "самоїзд", щоб уникнути клейміння, що ми польську калькуємо?
Щоб злі люде не кричали "знову ваше галицьке польське самьоход, дістали з вашими кубітами та ґуліжанками, годі мову калічити", що я дуже часто чую. Бо маю підзір, візьмемо це слово за його зручність і слушність, а різні "Інститути Потребні" виведуть "топ 20 полонізмів в українській мові", і "самохід" дадуть як кальку польського "samochód" :(
pl.wikipedia.org: Samochód
Я сам нічого проти слова не маю, але як є змога взяти опрічне від польського не менш влучне "самовіз", "самоїзд", дам голос тому, що чуже польській мові.
Нехай Вас турбують закиди в тяготінні до польської чи російської там, де вони мають обгрунтування. Що є ми до того, що комусь щось здається? Я провірив давніші памятки друс. іще до польського панування - там релевантне слово є в такім же значення; значення слова ходити є тут релевантне - мені сього стане. А його збіг з лядським словом - ну, збіг. Буде збіг з вятським - иносе. З хорватським чи чеським? Иносе.
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
автомоби́ль автомобі́ль,-ля, самохі́д,-хо́ду
Найкраща відміна
віз везуть, а не він возить.
»віз везуть, а не він возить.«
🙄
🤣
Їх багато хто називає електричками. Не Маск. Маск всього-навсього маркетолог. Електричні брички з'явилися на самому початку автомобілебудівництва. Але потім відкрили багато нафтових родовищ, паливо було дешевим, а електрикою ще мало хто був забезпечений, тому від електровозів відмовились... Щодо електровоза, тут електрику пропонують заміняти на громовину. Тоді громовіз... Але і це буде зайвим. Зараз усі країни поступово переходять на електромобілі, тож окреме слово для електромобілів, коли вони почнуть домінувати, буде також зайвим. Просто віз. І все.
Найкраща дурня 😁🤦♂️
Обґрунтуйте.
Що тут обгрунтовувати? Чи ви геть не знаєте мови?
Вашу думку.
Ви не знаєте, що таке віз? 🧐
Знаю. Віз — те, що возить; що, таки, і є товком автомобіля.
Питання тільки в тому, що ви знаходите тут «дурнею»?
чудовa відповідь
"Транспортний засіб на чотирьох колесах із кінною або воловою тягою" кінну/волову тягу можна замінити на моторну й вуаля, на тобі автомобіль.
+
Добре відоме всім слово «автомобіль» < гр. autos «сам, самостійний» + лат. mobilis «рухливий, рухомий»
Найперший паровий автомобіль сконструював у 1770 р. французький артилерійський офіцер Ніколя Жозеф Кюньо. Він називав його «дорожній вагон».
Кожен народ давав автомобілям імена своєю мовою, а за основу брали добре відомі слова: «віз», «коляска», «вагон», «карета».
Перші автомобілі створили німецькі інженери ... і свої машини називають «крафтфарцойг» – «моторний візок». Французи називають свою машину на старий лад «вуатюр», що означає «візок». Італійською будь-який автомобіль називається «веттура» – «коляска». А шведи кажуть «біль». Японці називають машину «дзидося». У моск. закріпилося слово «машина», що колись означало паротяг. У Польщі авто називають самоходами. І в Америці, й в Англії автомобіль називають «кар», тобто «візок».
Car Maserati, car Alfa Romeo 🙈😝
Чинним українським письмом Мазераті, а не Мозератті.
Та хай вони там каркають. Вони там каркали з самого початку. У нас — це дурна калька
>У нас — це дурна калька
Упереджена думка.
Та якраз ні
car — віз
Що це, якщо не калька?
Ви додали багато перекладів з медичних словників, що суть 90% кальки латинських чи грецьких назв. А тут що не так?
>якраз
Нема цього слова ні в Грінченка, ні в Желехівського, оце якраз калька моск. какраз
В медицині там інше. Там треба чітко визначити, яка хвороба, що який лікар лікує. Тому там це виправдано. Тут ні.
Ніхто не буде називати віз Шевроле, віз БМВ, віз Альфа Ромео чи щось таке
Якра́з мені́ ти в го́лову ціля́єш (Куліш)
Вони́ прийняли́ мої́ слова́ якра́з навба́кир (Грінч.)
Ляж у домови́ну (гроб), чи якраз, вона́ приста́не (Руд.)
Тут і село якраз. Біліють хати, цвітуть городи. От мурована церква з високою дзвіницею, давня вже; мур аж зазеленів; мощений цвинтар проріс травою (М.Вовчок)
Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М.Кропивницький)
Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (П.Мирний)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум.
Ну добре, якщо саме з цим значенням, то може не калька.
>Ніхто не буде називати віз Шевроле, віз БМВ, віз Альфа Ромео чи щось таке
Чому?
На ФБ є спільнота Словотвірня. Поставте там своє питання. А ще є купа мовних спільнот. Зробіть там те ж саме. 🤷♂️
Я ставлю це питання саме Вам, бо це саме Ваша теза, що Ви її написали тут)
Я вже відповів 🤷♂️
Ви нічим не підперли свою думку про те, що це слово не будуть вживати, лише послались на якісь спільноти.
Виключайте п. Романа 😁
Це беззмістовна розмова
Дякую, Карле!
Дякую за підпору!
Пальна візниця - автомобіль із двигуном внутрішього горіння (на паливі), громова (громовична?) візниця - електромобіль. Просто візниця, якщо вид двигуна не має значення
смішно-Ж-жахливо
·
"От відправимо тебе до візниці.. І будеш ти там сидіти.....у тій, візниці., думаєш що, весело тобі буде?"
·
"Сідай до МОЄЇ візниці". - Ні не хочу.. . - Ну сідай вже, чого ти так злякалась?" . - Та ні я просто не хочу...(..". - Та годі тобі, що ти так "ломаєшся", нормальна ж візниця."
·
(автор - М.С.Я.)
Будь ласка, додайте трохи серйозності у ваші коментарі — можна подумати над прикладами використання перекладу, але викладати тут художні твори це вже трохи занадто
Дякую за зауваження, але я максимально поміркований. Уся "серйозність" вкладена у кожне слово...
А такі БЕЗПІДСТАВНІ претензії, які легко дорівнюють перекручам - мене не цікавлять.
·Щасти·
До того ж, наведені мною приклади, які зміг надати сходу, тут же їх і створивши , ПРИВіДКРИВАюТЬ важливі моменти говору й колізій які виникатимуть з цим словом. То,
Вже більше цікаво, чим рухаєтеся саме ви, коли пишете мені такі придирки..........
Дослівний переклад придуманого росіянами слова "автомобиль", яке утворили з давньогрецького і латинського коренів.
Пхпх, росіяни. Підозрюю що французи чи що, але щонайменше є в англійській, звісно не основне зараз
Мабуть таки москвини. Бо в инших мовах car, віз тощо.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/automobile
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/automobile
це ж легко перевірити, в англійській є це слово, а англвікісловник пише що там справді з французької
Чи й просто вікі en.wikipedia.org: Car
Правда я думав є якийсь відтінок, пафос чи що, бо старе чи не розмовне, а тут ніде не вказано, то зовсім є
Та й ЕСУМ пише, що з французької через російську й може німецьку
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - 
r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Сам їздить.
Більше підходить для потягу чи магніту.
Так само подумав. Нагадує українське потяг і булоруське цягнік.
Магніт - тягунець, здається теж слово що вже існує і зафіксоване у словнику С. Караванського.
ні. Віз сам по собі без коней тягне
Варто звернутися до стародавніх Українських слів. Ось наприклад витяг з книги "Мея Арея" Івана Білика, де згадується чудове слово "мажара": "Й смерком, коли над Києвим городом кружляла завірюха й усе зціпила студінь, самотня мажара, поставлена вдень на полозки й запряжена парою княжих коней, у супроводі двох вершників стольної дружини подалася на полудень, щоб, діставшись Родня-городу, звернути понад лівим берегом річки Росі круто на захід. У мажарі сиділо четверо — погонич і городиський коваль із жоною та сином, а в задку лежало два міхи з житом і пшеницею для Людотиної родини та міх із вівсом для коней."
Мажара це великий довгий віз і тому дораджую називати ним вантажний автомобіль "вантажівку", щоб зберегти це давнє українське слово.
Тaк, мaжa, мaжaрa це вaнтaжівкa
Як і багато інших слів, тож можеш одразу спалити словник та перестати розмовляти Українською
<Коли воно запозичене?>
A daléye?
Я також бува черпаю з вікі, лиш розумію що то такі ж люди пишуть. І, так, знаю про те тлумачення. Але - "колісниця", бо бачу в тім чи "никати колесом" чи й "колеса ниць", обидві пасують. А чи то кіньми тягти чи двигуном у слові нема, й про греків чи римлян також... Хіба наголосив би другий склад.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
БЕДА́РКА ‘віз’.
СЛОВНИК
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
ст 27
Ракети раніше називали літавками
https://naurok.com.ua/prezentaciya-reaktivniy-ruh-rozvitok-kosmonavtiki-v-ukra-ni-365335.html
Але автівки так ледь би назвали, хіба що якісь дрони сухопутні)
Авто що ?
Vadik Veselovsky,
а шо Ви тут узагалі забули? Я що де бачу, Ви пропонуєте до вжитку те саме слово, що є дано до перекладу. Ваше є право думки, що спосуди перекладати не слід. Але тоді нащо бути тут?
А я от розумію що ВИ тут забули, пане панславісте, а саме знищити все те, що відрізняє українську мову від інших слов'янських мов і згодом заявити, що українська мова "скінчилася" і нікому не потрібна, бо є слов'янськіші. Гадаю ВИ вже заслужили на якийсь московський орден за збліжєніє братськіх народов.
На сю Вашу глупу тезу я вже Вам щонайменше раз тут уже відповідав. Умисно не помітили? То повторю тут іще раз:
Вашим твердженням, що, буцім, без запозичених слів, а надто германізмів - бо на них Ви робили особливий акцент - українська мова буде нічим іншим, як тою таки російською мовою, значить, що,
1) Ви висловлюєте позицію, що українська мова є продукт забруденення російської мови германізмами, полонізмами й іншими запозиченнями, які ту "забруднену російську мову" роблять "українською мовою", що українська мова виходить із мови російської, і якби не германізми й інші запозичення, то між "українською" та "російською" буде стояти знак "=" – то є те, що стверджуєте Ви;
2) Момент правди: наскільки було розрібнене те, що зручності називають "праслов'янська мова", невідомо, але достеменно відомо на сьогодні вже те - на підставі дослідженого матеріалу, що цілісною й одноманітною вона не була. Є чимало вже зібраних доказів строкатості "праслов'янської мови" ще в дописемну добу, з рисами та відмінностями зокрема фонетичними, фонологічними, лексичними, лексико-семантичними, які можемо означити як "зародки" пізніших сучасних слов'янських мов. Се значить, що відрубність української та російської мов була би так чи так, і без Ваших германізмів в українській мові.
Ваші страхи виходять з Ваших обмежених знань, глупства й низького рівня знання української мови. Якби Ви повідкривали старіші словники української мови, діалектні словники української мови й інші довідники тощо, Ви би могли побачити, скільки всього є в українській мові водночас ПИТОМОГО слов'янського та ВІДМІННОГО від інших слов'янських мов. Тут слід сказати, що поєднання водночас слов'янської питомості з відмінністю є й в інших слов'янських мовах. Так є в кожній слов'янській мові. У словацькій мові є пласт питомої слов'янської лексики, якої не знає чеська мова. У білоруській є питома слов'янська лексика, невідома російській чи українській, або польській. І в російській є питома слов'янська лексика, не знана в інших слов'янських мовах. В усіх слов'янських мовах є так. Те, що Ви такої низької думки про потенціал української мови, й боїтеся, що без германізмів українська не здатна тримати позиції самостійної й виразної мови, то суть Ваші особисті проблеми, Ваша обмеженість, і Ваше невігластво.
Зрештою, хотіти бачити українську з германізмами є також право. Але мета саме сеї сторінки є СПРОБА зокрема віднайти й питомі (питомі = праслов'янського лексичного фонду, що ніяк не значить "панславізм", як Ви - через Вашу обмеженість і невігластво - гадаєте) відповідники в українській мові запозиченням. І се є також право. Діяльність сеї сторінки є ЕКСПЕРИМЕНТ, СПРОБА, й ніяк не зобов'язує ні особисто Вас, ні кого іншого відмовитися від Ваших германізмів й не забороняє Вам їх надалі вживати. Тільки неясно, якого хріна Ви тут забули. Ідіть собі там, де будуть Ваші однодумці, з якими можете "українською" досхочу сипати германізмами. Я просто не розумію логіку: знаючи мету сторінки - "найти питомі відповідники запозиченням", тобто очевидно, що між запозиченнями будуть за визначенням і германізми, Ви сюди прете, аби подавати як відповідник до запозичення те саме запозичене слово. Для чого? Тут всі ті запозичення знають і без Вас.
---
А з тими Вашими "московськими орденами" та "збліженієм" і подібного роду параноєю йдіть до психіатра.
Якщо ти не любиш цибулю та цеглу, то ти не любиш українську мову, це аж так просто. І не просто не любиш, а люто її ненавидиш.
Цей сайт може бути корисним, якщо з його допомогою шукати насамперед відповідники новозапозиченим англіцизмам та росіянізмам.
Те що тут деякі панславісти роблять, це відверта, неприкрита, ганебна диверсія проти нашої мови.
Іще раз:
коли Ви вважаєте, що без германізмів українська мова не буде нічим іншим, ніж російською мовою, то Ви вважаєте, що українська є похідна від російської.
А розмовляти використовуючи текст із планети Марс це така повага до Української? ви займаєтесь маячнею, германізми... дупонізми, у нашій мові повно запозичених слів, теж слово Гаразд, якщо не хочеш розмовляти як нормальна та адекватна людина, то краще взагалі не розмовляй.
Я теж так вважаю, є сенс заміняти росіянізми та англіцизми своїми словами, але коли починають знищувати давні слова які є в Українській... ну це взагалі безглуздя, яка взагалі адекватна людина зрозуміє коли ці прибульці починають писати латиною чи ще якоюсь маразматичністю? зовсім глузду немає.
Навіщо ускладнювати!? І відмінюється дуже просто. Віз це щось велике, наприклад "Сміттєвоз", а возик щось маленьке. До автомобіля якраз дуже підходить.
від - торувати - з додаванням - інь, -ень
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.
Зате я на власному сяготязі..
Та що ти розумієш...
Від друс., ст.-укр. комонь — кінь
Щоб не калькувати, надати нового життя гарному рідному слову, легко утворювати похідні
То відсебеньки п. Поруша. Не скрізь в словах стався ікавізм. Ніде в словниках нема ніякого коміня
r2u.org.ua: Комонь
Якщо давнє наше мав би бути, припинився в новотворах й запозиченнях (і в окремих раніше був, а потім варіант без нього витіснив)
Мажею на сьогодні називають причеп.
мажа - великий віз, запряжений волами
Словник української мови XVI - I пол. XVII ст. Вип. 17
https://archive.org/details/slovn17/page/11/mode/1up?view=theater
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Якось спало на думку під час думок перед сном і стало аж смішно від нього. Але якщо серйозно, то слово б згодилося до суперкара чи для звеличення. Якусь машину з потужним двигуном точно б можна було так назвати.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
🤪💃
англ. car спорід. з іт. carretta «віз» < с.-англ. carre < англо-норм. carre < давн.-півн.-франц. < лат. carra, с. р. мн. < carrum («чотириколісний поклажний віз») < гал. *karros < пракельт. *karros («фургон») < піє. *ḱr̥sós («транспортний засіб») порівняйте з укр. керувати < п. kierować < нвн. kehren і кермо
З лебійської мови (таємної мови кобзарів та ін., uk.wikipedia.org: Лебійська мова) - віз
Котінь є тут http://litopys.org.ua/rizne/lirn.htm (Словник таємної мови українських лірників та шаповалів), котень тут https://shron1.chtyvo.org.ua/Kushpet_Volodymyr/Startsivstvo_mandrivni_startsi-muzykanty_v_Ukraini_XIX_poch_XX_st.pdf? (Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст), ст 177), і в цьому другому джерелі сказано, що це слово з "утворених асоціативно", тобто від котитися видно
М, а в словничку в кінці другого є і котинь, додам, хоча це також санки
Шановне Товариство, не калькульте поляків і московитів з їх "само...пересувачками" !
Еге, парохід, електрохід можна, а самохід – зась.
У більшости народів нема ніяких само- в питомій цієї тями
А за які Ви народи говорите? Бо я знаю поляків, які кажуть "samochód".
Кожен народ давав автомобілям імена своєю мовою, а за основу брали добре відомі слова: «віз», «коляска», «вагон», «карета».
Перші автомобілі створили німецькі інженери ... і свої машини називають «крафтфарцойг» – «моторний візок». Французи називають свою машину на старий лад «вуатюр», що означає «візок». Італійською будь-який автомобіль називається «веттура» – «коляска». А шведи кажуть «біль». Японці називають машину «дзидося». У моск. закріпилося слово «машина», що колись означало паротяг. У Польщі авто н
Йой, стільки слів. Це як з телефоном і комп'ютером. Це одні з найбільше вживаних запозичень, але через таку велику кількість перекладів і думок я сумніваюся, що хоча би якісь відповідники приживуться найближчим часом. Сам не знаю кому голос давати.
Поки склав би таку картину похідних:
Машина - віз
Автомобіль - самовіз
Підвезти машиною - підвезти возом, підкинути возом
Їхати машиною - Їхати возом
Автомобільний - самовізний, возовий
Автомобілізація - треба думати
Машина (крута) - віл
Електромобіль – електричний самовіз, самовіз на електриці
Суперкар – волирище? (треба таке слово придумати, щоб у ньому читалось, що це віл дуже сильний і потужний)
Машина — гіперонім.
Механізм, пристрій, прилад, ЕОМ, автомобіль, літак, гвинтокрил — гіпоніми.
Суперкар — тачка ← др. тачати «гнати, поганяти»
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
Щоб не калькувати дурно самовозами чи возами, предложую/пропоную:
Авто, автомобіль — комонець
Від друс., ст.-укр. комонь — кінь
Адже ми ж говоримо на автівку конячка. А тут я пропоную надати забутому слову нового життя в новому значенні без дурного калькування з чужих мов
Будь ласка, знайдіть щось таке ще для велосипеда, а то все колеса та й колеса 😂
Коловерт
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Комо́нь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи. Нп.
Від комонець легко творити похідні:
Автомобіліст — комонник, комінник
Автомобільний — комоневий
шлях
Водовіз возить воду, бензовіз бензин, а самовіз, що себе самого ?
Не треба калькувати поляків !
то було б себевіз, а тут само, сам везе.
Stanislav Kufryk, самовіз "сам возить", а не "себе возить", тоді було би "себевіз"
Не гоже калькувати поляків і московитів !
Я не бачу тут калькування. Що таке машина? Те, що саме возить людей без конів, віз, який ніхто не ворушить, щоб він їхав. Гадаю, якби Україну оточили океаном у 1800 році од усіх инших країн і показали українцям машину, вони би могли без зовнішнього впливу назвати її саме так – самовозом
Хоч, звісно, шукати гожіший варіянт все ще треба, постійний пошук, лиш так можна наздогнати досконалість
У поляків то самоход, а не самовоз. Тож можемо не калькувати, а лишень застосувати. І таким чином розділити на самоход (легковий) та самовоз (вантажний). Можна й застосувати таке мажа чи фіра, з додатком котрим
І самовіз, і самохід, і саморух, і самоїзд, усі слова гарні і можуть бути від контексту :-)
Може самочмих-пих? Годі вже засмічувати словотвір різним словесним мотлохом, вподобайками, бібіками, самоз'йомками, крутопедами та вуйколюбами.
Що за дурня? Самовіз цілком притомно звучить, на відміну від копіярок з нацюцюрниками, які дійсно ріжуть вухо.
Не подобається? Придумайте ліпший.
Ну так, краще засмічувати мову англіцизмами, а потім ходять молоді люди й камонкають, ставлять лайки, роблять репости...
Нач воно треба, коли можна просто "віз" без усіляких "само-" ?
Za galom e récy ta sama, ta "vehiculum" ta "automobilis" cazyõty na to samè iz rwznuix cõtwf – "vehiculum – feze", a "automobilis – rouxity samo".
Isce, xotya prasl. *terb- e u rousscwy <tereb->, ta pitomuœ slofa wd sœho corene ne znaiõty znac "need, necessary, must". Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?
אלישע פרוש, Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво... повинна ж бути якась повага до своїх співвітчизників, навіщо писати всю цю маячню? ти що прибулець? чи тебе часто по макітрі били? тьху.
Як некультурно, Андріє!
"Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?"
Слушно, дякую. Маю зайвий раз себе бити по руках/губах, аби писати/мовити як слід.
Серед само-щось це, як на мене, найкраще слово. По-перше, тому що в нас вже є слово віз, яке й означає річ, що возить. По-друге, приставка само- доволі логічна, оскільки авту не потрібен кінь або хтось щоби рухатись. Але чи це є найкраще слово, не певен.
Приставка само- була актуальною, поки були поширені вози з кіньми, волами тощо. На разі це зайва конструкція, бо звичайні вози не так часто й зустрінеш.
—
Навіщо калькувати? 🧐
А чом би ні?
А нащо?
-
Калька.
Звучить як переробка з польської мови
- калька
+
найкращий відповідник до "автомобіля" (електромобіль – самовіз на електриці/пруді). До "машини" підходить "віз" (машиною підвезти – возом підвезти/підкинути).
А втім, "електромобіль" доладніше буде перекласти як "струмохід".
Віз мустанг, віз ягуар, віз Альфа Ромео 🙈😝
СЯГОТЯГ
/
тягло
1
~ тягач ->
тЯга ~ тягає, бо має власну потужність
__________________________
сягач
1
сягає своїми можливостями різних меж та далечінь.. .
/
/
СЯГЛО
-
сягає туди сюди
–
___