Автомобіль — самохідна колісна машина, яку приводить у рух двигун, призначена для перевезення людей, вантажу, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт та перевезення спеціального устаткування безрейковими дорогами.
Приклад вживання
Більшість сучасних автомобілів мають чотири колеса, рідинне або повітряне охолодження двигуна, карбюраторний, інжекторний або дизельний двигун внутрішнього згоряння.
Походження
від грец. αὐτός — «сам» і лат. mobilis — «той, що рухається»
Я не бачу тут калькування. Що таке машина? Те, що саме возить людей без конів, віз, який ніхто не ворушить, щоб він їхав. Гадаю, якби Україну оточили океаном у 1800 році од усіх инших країн і показали українцям машину, вони би могли без зовнішнього впливу назвати її саме так – самовозом
Хоч, звісно, шукати гожіший варіянт все ще треба, постійний пошук, лиш так можна наздогнати досконалість
У поляків то самоход, а не самовоз. Тож можемо не калькувати, а лишень застосувати. І таким чином розділити на самоход (легковий) та самовоз (вантажний). Можна й застосувати таке мажа чи фіра, з додатком котрим
Za galom e récy ta sama, ta "vehiculum" ta "automobilis" cazyõty na to samè iz rwznuix cõtwf – "vehiculum – feze", a "automobilis – rouxity samo".
Isce, xotya prasl. *terb- e u rousscwy <tereb->, ta pitomuœ slofa wd sœho corene ne znaiõty znac "need, necessary, must". Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?
Я таки голосую. Є в лядській чи ні, та близьке слово, від тих самих коренів було й у друс. мові: самошьстивъ, що є переклад давньогрецького αυτοκίνητος, а новогрецьке слово за "автомобіль" є αυτοκίνητο. Різниця тут є тільки в ступенях голосного того самого кореня: *xyd-, відки рус.: ішов/ішла, щастя, пошесть тощо, та *xod- у: ходити, хід.
То Супрун у Нечуя-Левицького з Лубен у Черкаси та Чигирин пішки, ногами ходив? Захід і схід сонця є бо сонце ногами за-ходить і вс-ходить? У тяжкім недузі ходить (у Гринченка), гадаєте, на ділі, ногама ходить?
Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 38)
Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 82); Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 52)
sum.in.ua: khodyty / Літати (про птахів).
4. Переміщатися (про наземний транспорт). Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди (Олесь Гончар, III, 1959, 37);
Плавати (про водний транспорт). По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний, I, 1949, 174); Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець — шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 64)
Літати (про літак); водити літак. Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 63);
// Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати. — Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 149)
Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний, I, 1954, 334);
// Пересуватися в небі (про небесні світила). — Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок, I, 1955, 104); Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця (Леся Українка, VIII, 1965, 188); Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить (Микола Шпак, Вибр., 1952, 94);
Ритмічно підніматися й опускатися. Тяжко ходять запалі груди — неприязнь розпира (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218); Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 143); ...
... Ну, й так далі - самі глянете за посиланням, чи мені Вам сюди копіювати?
Правда цілковито за Вами, але як українцям постійно накидують звинувачення в "тяготінні до польської мови", то чи не краще взяти форму "самовіз", "самоїзд", щоб уникнути клейміння, що ми польську калькуємо?
Щоб злі люде не кричали "знову ваше галицьке польське самьоход, дістали з вашими кубітами та ґуліжанками, годі мову калічити", що я дуже часто чую. Бо маю підзір, візьмемо це слово за його зручність і слушність, а різні "Інститути Потребні" виведуть "топ 20 полонізмів в українській мові", і "самохід" дадуть як кальку польського "samochód" :(
pl.wikipedia.org: Samochód
Я сам нічого проти слова не маю, але як є змога взяти опрічне від польського не менш влучне "самовіз", "самоїзд", дам голос тому, що чуже польській мові.
Нехай Вас турбують закиди в тяготінні до польської чи російської там, де вони мають обгрунтування. Що є ми до того, що комусь щось здається? Я провірив давніші памятки друс. іще до польського панування - там релевантне слово є в такім же значення; значення слова ходити є тут релевантне - мені сього стане. А його збіг з лядським словом - ну, збіг. Буде збіг з вятським - иносе. З хорватським чи чеським? Иносе.
Варто звернутися до стародавніх Українських слів. Ось наприклад витяг з книги "Мея Арея" Івана Білика, де згадується чудове слово "мажара": "Й смерком, коли над Києвим городом кружляла завірюха й усе зціпила студінь, самотня мажара, поставлена вдень на полозки й запряжена парою княжих коней, у супроводі двох вершників стольної дружини подалася на полудень, щоб, діставшись Родня-городу, звернути понад лівим берегом річки Росі круто на захід. У мажарі сиділо четверо — погонич і городиський коваль із жоною та сином, а в задку лежало два міхи з житом і пшеницею для Людотиної родини та міх із вівсом для коней."
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Vadik Veselovsky,
а шо Ви тут узагалі забули? Я що де бачу, Ви пропонуєте до вжитку те саме слово, що є дано до перекладу. Ваше є право думки, що спосуди перекладати не слід. Але тоді нащо бути тут?
А я от розумію що ВИ тут забули, пане панславісте, а саме знищити все те, що відрізняє українську мову від інших слов'янських мов і згодом заявити, що українська мова "скінчилася" і нікому не потрібна, бо є слов'янськіші. Гадаю ВИ вже заслужили на якийсь московський орден за збліжєніє братськіх народов.
На сю Вашу глупу тезу я вже Вам щонайменше раз тут уже відповідав. Умисно не помітили? То повторю тут іще раз:
Вашим твердженням, що, буцім, без запозичених слів, а надто германізмів - бо на них Ви робили особливий акцент - українська мова буде нічим іншим, як тою таки російською мовою, значить, що,
1) Ви висловлюєте позицію, що українська мова є продукт забруденення російської мови германізмами, полонізмами й іншими запозиченнями, які ту "забруднену російську мову" роблять "українською мовою", що українська мова виходить із мови російської, і якби не германізми й інші запозичення, то між "українською" та "російською" буде стояти знак "=" – то є те, що стверджуєте Ви;
2) Момент правди: наскільки було розрібнене те, що зручності називають "праслов'янська мова", невідомо, але достеменно відомо на сьогодні вже те - на підставі дослідженого матеріалу, що цілісною й одноманітною вона не була. Є чимало вже зібраних доказів строкатості "праслов'янської мови" ще в дописемну добу, з рисами та відмінностями зокрема фонетичними, фонологічними, лексичними, лексико-семантичними, які можемо означити як "зародки" пізніших сучасних слов'янських мов. Се значить, що відрубність української та російської мов була би так чи так, і без Ваших германізмів в українській мові.
Ваші страхи виходять з Ваших обмежених знань, глупства й низького рівня знання української мови. Якби Ви повідкривали старіші словники української мови, діалектні словники української мови й інші довідники тощо, Ви би могли побачити, скільки всього є в українській мові водночас ПИТОМОГО слов'янського та ВІДМІННОГО від інших слов'янських мов. Тут слід сказати, що поєднання водночас слов'янської питомості з відмінністю є й в інших слов'янських мовах. Так є в кожній слов'янській мові. У словацькій мові є пласт питомої слов'янської лексики, якої не знає чеська мова. У білоруській є питома слов'янська лексика, невідома російській чи українській, або польській. І в російській є питома слов'янська лексика, не знана в інших слов'янських мовах. В усіх слов'янських мовах є так. Те, що Ви такої низької думки про потенціал української мови, й боїтеся, що без германізмів українська не здатна тримати позиції самостійної й виразної мови, то суть Ваші особисті проблеми, Ваша обмеженість, і Ваше невігластво.
Зрештою, хотіти бачити українську з германізмами є також право. Але мета саме сеї сторінки є СПРОБА зокрема віднайти й питомі (питомі = праслов'янського лексичного фонду, що ніяк не значить "панславізм", як Ви - через Вашу обмеженість і невігластво - гадаєте) відповідники в українській мові запозиченням. І се є також право. Діяльність сеї сторінки є ЕКСПЕРИМЕНТ, СПРОБА, й ніяк не зобов'язує ні особисто Вас, ні кого іншого відмовитися від Ваших германізмів й не забороняє Вам їх надалі вживати. Тільки неясно, якого хріна Ви тут забули. Ідіть собі там, де будуть Ваші однодумці, з якими можете "українською" досхочу сипати германізмами. Я просто не розумію логіку: знаючи мету сторінки - "найти питомі відповідники запозиченням", тобто очевидно, що між запозиченнями будуть за визначенням і германізми, Ви сюди прете, аби подавати як відповідник до запозичення те саме запозичене слово. Для чого? Тут всі ті запозичення знають і без Вас.
---
А з тими Вашими "московськими орденами" та "збліженієм" і подібного роду параноєю йдіть до психіатра.
Іще раз:
коли Ви вважаєте, що без германізмів українська мова не буде нічим іншим, ніж російською мовою, то Ви вважаєте, що українська є похідна від російської.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Автомобіль — самохідна колісна машина, яку приводить у рух двигун, призначена для перевезення людей, вантажу, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт та перевезення спеціального устаткування безрейковими дорогами.
Більшість сучасних автомобілів мають чотири колеса, рідинне або повітряне охолодження двигуна, карбюраторний, інжекторний або дизельний двигун внутрішнього згоряння.
від грец. αὐτός — «сам» і лат. mobilis — «той, що рухається»
Перекладаємо слово автомобіль
Водовіз возить воду, бензовіз бензин, а самовіз, що себе самого ?
Не треба калькувати поляків !
Stanislav Kufryk, самовіз "сам возить", а не "себе возить", тоді було би "себевіз"
Не гоже калькувати поляків і московитів !
Я не бачу тут калькування. Що таке машина? Те, що саме возить людей без конів, віз, який ніхто не ворушить, щоб він їхав. Гадаю, якби Україну оточили океаном у 1800 році од усіх инших країн і показали українцям машину, вони би могли без зовнішнього впливу назвати її саме так – самовозом
Хоч, звісно, шукати гожіший варіянт все ще треба, постійний пошук, лиш так можна наздогнати досконалість
У поляків то самоход, а не самовоз. Тож можемо не калькувати, а лишень застосувати. І таким чином розділити на самоход (легковий) та самовоз (вантажний). Можна й застосувати таке мажа чи фіра, з додатком котрим
І самовіз, і самохід, і саморух, і самоїзд, усі слова гарні і можуть бути від контексту :-)
Може самочмих-пих? Годі вже засмічувати словотвір різним словесним мотлохом, вподобайками, бібіками, самоз'йомками, крутопедами та вуйколюбами.
Що за дурня? Самовіз цілком притомно звучить, на відміну від копіярок з нацюцюрниками, які дійсно ріжуть вухо.
Не подобається? Придумайте ліпший.
Нач воно тереба, коли можна просто "віз" без усіляких "само-" ?
Za galom e récy ta sama, ta "vehiculum" ta "automobilis" cazyõty na to samè iz rwznuix cõtwf – "vehiculum – feze", a "automobilis – rouxity samo".
Isce, xotya prasl. *terb- e u rousscwy <tereb->, ta pitomuœ slofa wd sœho corene ne znaiõty znac "need, necessary, must". Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?
"Cœmou ne recti: »Nacy ono e?«?"
Слушно, дякую. Маю зайвий раз себе бити по руках/губах, аби писати/мовити як слід.
по-польськи, до речі, так само
Це банальне запозичення по-факту полонізм, тому ні дякую.
Якщо запозичення вдале, й не порушує природи укр. мови, то нічого поганого в такій позичці немає
Те, що їде, не може називатись самоХІД. Українська мова влучніша од московської чи польської.
Може, доказом тому є "всюдихід"
Так то змавповано з моск. "вездеход".
Автомобиль - автомобіль, самохід. // Московсько-український словник для військових. Євтимович В. (1918). - С. 1. https://archive.org/details/slov15_201802/page/n4
підтримую
Автомобіль їздить, а не ходить.
Чим же автомобіль їздить? :)
Якщо самохід уже мають поляки, то хай ним і ходять, ми ж будемо возити себе самовозами
Я таки голосую. Є в лядській чи ні, та близьке слово, від тих самих коренів було й у друс. мові: самошьстивъ, що є переклад давньогрецького αυτοκίνητος, а новогрецьке слово за "автомобіль" є αυτοκίνητο. Різниця тут є тільки в ступенях голосного того самого кореня: *xyd-, відки рус.: ішов/ішла, щастя, пошесть тощо, та *xod- у: ходити, хід.
Одколи в автомобіля взялись ноги, щоб він ходив? Московські пароходи в нас теж не ходять, а плавають, тож і кажуть на їх пароплави.
Ходити не значить ино ногама.
В українській мові значить. В українців люди ходять, автомобілі їздять, кораблі плавають, а літаки літають.
То Супрун у Нечуя-Левицького з Лубен у Черкаси та Чигирин пішки, ногами ходив? Захід і схід сонця є бо сонце ногами за-ходить і вс-ходить? У тяжкім недузі ходить (у Гринченка), гадаєте, на ділі, ногама ходить?
Відомо Порфирові, котра [риба] й куди ходить на нерест (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 38)
Раз така зграя [риби] ходить по озеру, то вона може й повернутися, піти глибше або наблизитися до берега (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 82); Вони [пілоти] летять крізь ніч північну, Де ходить в морі риба-кит... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 52)
sum.in.ua: khodyty
/ Літати (про птахів).
4. Переміщатися (про наземний транспорт). Рейки на насипу поржавіли за літо. Давно тут не ходять поїзди (Олесь Гончар, III, 1959, 37);
Плавати (про водний транспорт). По йому [лиману], мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний, I, 1949, 174); Від цього ж місця [на Подолі] важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець — шлях, яким рушали на конях у далекі країни купці з Києва (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 64)
Літати (про літак); водити літак. Коли навіть ось тут, у степах, чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця нема у височінь цій куряві, то вони, льотчики, виявляється, і над нею, над бурею, ходять (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 63);
// Здійснювати рейси за певним маршрутом, розкладом (про будь-який вид транспорту); курсувати. — Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 149)
Рухатися, переміщатися сюди й туди (про предмети). Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок... (Панас Мирний, I, 1954, 334);
// Пересуватися в небі (про небесні світила). — Ох, бабусечко!.. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок, I, 1955, 104); Був засуджений [Галілей] ченцями за свою науку про те, що не сонце ходить навколо землі, а земля навколо сонця (Леся Українка, VIII, 1965, 188); Земля, мов хліб, пашить, зіходить; Високо в небі сонце ходить (Микола Шпак, Вибр., 1952, 94);
Ритмічно підніматися й опускатися. Тяжко ходять запалі груди — неприязнь розпира (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218); Довга Яцубина шия знову витягнулась, хрящуватий випнутий кадик ходить енергійно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 143); ...
... Ну, й так далі - самі глянете за посиланням, чи мені Вам сюди копіювати?
Правда цілковито за Вами, але як українцям постійно накидують звинувачення в "тяготінні до польської мови", то чи не краще взяти форму "самовіз", "самоїзд", щоб уникнути клейміння, що ми польську калькуємо?
Щоб злі люде не кричали "знову ваше галицьке польське самьоход, дістали з вашими кубітами та ґуліжанками, годі мову калічити", що я дуже часто чую. Бо маю підзір, візьмемо це слово за його зручність і слушність, а різні "Інститути Потребні" виведуть "топ 20 полонізмів в українській мові", і "самохід" дадуть як кальку польського "samochód" :(
pl.wikipedia.org: Samochód
Я сам нічого проти слова не маю, але як є змога взяти опрічне від польського не менш влучне "самовіз", "самоїзд", дам голос тому, що чуже польській мові.
Нехай Вас турбують закиди в тяготінні до польської чи російської там, де вони мають обгрунтування. Що є ми до того, що комусь щось здається? Я провірив давніші памятки друс. іще до польського панування - там релевантне слово є в такім же значення; значення слова ходити є тут релевантне - мені сього стане. А його збіг з лядським словом - ну, збіг. Буде збіг з вятським - иносе. З хорватським чи чеським? Иносе.
а як тодi автомобiльний? автiвковий? як на мене, то не дуже
це калька
"від грец. αὐτός — «сам»"
Дослівний переклад придуманого росіянами слова "автомобиль", яке утворили з давньогрецького і латинського коренів.
"Саморух" це переклад для "автомат".
Найкраща відміна
Найкраще!!! Віз - возить! Без усіляких самовозів непотрібних.
гарне слово, є в словнику синонімів С. Караванського як новотвір
Більше підходить для потягу чи магніту.
те саме що автівка :)
Майже, як «самка».
Сама, що робить ?
Andrii Andrii, ну, українською — "самиця", а не "самка"
Для дітей так.
sum.in.ua: mazhara
Варто звернутися до стародавніх Українських слів. Ось наприклад витяг з книги "Мея Арея" Івана Білика, де згадується чудове слово "мажара": "Й смерком, коли над Києвим городом кружляла завірюха й усе зціпила студінь, самотня мажара, поставлена вдень на полозки й запряжена парою княжих коней, у супроводі двох вершників стольної дружини подалася на полудень, щоб, діставшись Родня-городу, звернути понад лівим берегом річки Росі круто на захід. У мажарі сиділо четверо — погонич і городиський коваль із жоною та сином, а в задку лежало два міхи з житом і пшеницею для Людотиної родини та міх із вівсом для коней."
гарно
Мажара це великий довгий віз і тому дораджую називати ним вантажний автомобіль "вантажівку", щоб зберегти це давнє українське слово.
Можна й так.
Слово може й гарне, та не вкраїнського роду.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/мажара
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Само, що рухає ?
...Рушник, напевне. Тому гоже ставити наголоси у таких випадках, мізки не одразу обирають той наголос, який задумував автор.
Може замінити російський сленг "тачка" !
Дитяче.
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Chumatstvo
+
Дякую, Карле!
Теж гарно, може слід для всіх авто так назвати, а може для окремого виду. Хто зна...
Коротке та влучне слово, яке підкреслює процес їзди.
-ak- не підкреслює процес николи, а найчастіше значить nomen agens, инколи з нижчим відтінком.
якщо це Лада-Калина, то так)))
Для авакова те що треба
Авто що ?
Vadik Veselovsky,
а шо Ви тут узагалі забули? Я що де бачу, Ви пропонуєте до вжитку те саме слово, що є дано до перекладу. Ваше є право думки, що спосуди перекладати не слід. Але тоді нащо бути тут?
А я от розумію що ВИ тут забули, пане панславісте, а саме знищити все те, що відрізняє українську мову від інших слов'янських мов і згодом заявити, що українська мова "скінчилася" і нікому не потрібна, бо є слов'янськіші. Гадаю ВИ вже заслужили на якийсь московський орден за збліжєніє братськіх народов.
На сю Вашу глупу тезу я вже Вам щонайменше раз тут уже відповідав. Умисно не помітили? То повторю тут іще раз:
Вашим твердженням, що, буцім, без запозичених слів, а надто германізмів - бо на них Ви робили особливий акцент - українська мова буде нічим іншим, як тою таки російською мовою, значить, що,
1) Ви висловлюєте позицію, що українська мова є продукт забруденення російської мови германізмами, полонізмами й іншими запозиченнями, які ту "забруднену російську мову" роблять "українською мовою", що українська мова виходить із мови російської, і якби не германізми й інші запозичення, то між "українською" та "російською" буде стояти знак "=" – то є те, що стверджуєте Ви;
2) Момент правди: наскільки було розрібнене те, що зручності називають "праслов'янська мова", невідомо, але достеменно відомо на сьогодні вже те - на підставі дослідженого матеріалу, що цілісною й одноманітною вона не була. Є чимало вже зібраних доказів строкатості "праслов'янської мови" ще в дописемну добу, з рисами та відмінностями зокрема фонетичними, фонологічними, лексичними, лексико-семантичними, які можемо означити як "зародки" пізніших сучасних слов'янських мов. Се значить, що відрубність української та російської мов була би так чи так, і без Ваших германізмів в українській мові.
Ваші страхи виходять з Ваших обмежених знань, глупства й низького рівня знання української мови. Якби Ви повідкривали старіші словники української мови, діалектні словники української мови й інші довідники тощо, Ви би могли побачити, скільки всього є в українській мові водночас ПИТОМОГО слов'янського та ВІДМІННОГО від інших слов'янських мов. Тут слід сказати, що поєднання водночас слов'янської питомості з відмінністю є й в інших слов'янських мовах. Так є в кожній слов'янській мові. У словацькій мові є пласт питомої слов'янської лексики, якої не знає чеська мова. У білоруській є питома слов'янська лексика, невідома російській чи українській, або польській. І в російській є питома слов'янська лексика, не знана в інших слов'янських мовах. В усіх слов'янських мовах є так. Те, що Ви такої низької думки про потенціал української мови, й боїтеся, що без германізмів українська не здатна тримати позиції самостійної й виразної мови, то суть Ваші особисті проблеми, Ваша обмеженість, і Ваше невігластво.
Зрештою, хотіти бачити українську з германізмами є також право. Але мета саме сеї сторінки є СПРОБА зокрема віднайти й питомі (питомі = праслов'янського лексичного фонду, що ніяк не значить "панславізм", як Ви - через Вашу обмеженість і невігластво - гадаєте) відповідники в українській мові запозиченням. І се є також право. Діяльність сеї сторінки є ЕКСПЕРИМЕНТ, СПРОБА, й ніяк не зобов'язує ні особисто Вас, ні кого іншого відмовитися від Ваших германізмів й не забороняє Вам їх надалі вживати. Тільки неясно, якого хріна Ви тут забули. Ідіть собі там, де будуть Ваші однодумці, з якими можете "українською" досхочу сипати германізмами. Я просто не розумію логіку: знаючи мету сторінки - "найти питомі відповідники запозиченням", тобто очевидно, що між запозиченнями будуть за визначенням і германізми, Ви сюди прете, аби подавати як відповідник до запозичення те саме запозичене слово. Для чого? Тут всі ті запозичення знають і без Вас.
---
А з тими Вашими "московськими орденами" та "збліженієм" і подібного роду параноєю йдіть до психіатра.
Якщо ти не любиш цибулю та цеглу, то ти не любиш українську мову, це аж так просто. І не просто не любиш, а люто її ненавидиш.
Цей сайт може бути корисним, якщо з його допомогою шукати насамперед відповідники новозапозиченим англіцизмам та росіянізмам.
Те що тут деякі панславісти роблять, це відверта, неприкрита, ганебна диверсія проти нашої мови.
Іще раз:
коли Ви вважаєте, що без германізмів українська мова не буде нічим іншим, ніж російською мовою, то Ви вважаєте, що українська є похідна від російської.
Покруч !
sum.in.ua: pidvoda
Може підійти для напіввантажного автомобіля
Для якогось виду транспорту може підійти.
Сам їздить.
Хто їздить сам на чім/кім? Автомобіль сам їздить на людині?
На дорозі. Але якщо водій купив права, то може проїхатись і по людині. "Само-" тут означає, що їде він без допомоги коней, до нього прив'язаних.
sum.in.ua: mazhara
Мажею на сьогодні називають причеп.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Слово у двоїні:
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Слово у двоїні:
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Шановне Товариство, не калькульте поляків і московитів з їх "само...пересувачками" !
Згоден!