оборонець - 2) юр. Той, хто обстоює інтереси обвинувачуваного під час судового процесу; адвокат. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ОБОРО́НЕЦЬ – 2. юр. Той, хто відстоює інтереси обвинувачуваного під час судового процесу; адвокат // Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 551. sum.in.ua: oboronecj
Оборо́нець, -нця, оборо́нник, -ка – защитник, заступник, адвокат // Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)r2u.org.ua: оборонець
Блаже́нство – ща́стя, блаже́нство, щасли́вість, раюва́ння, рай, ро́скіш r2u.org.ua: блаженство