Від тиск »печать«, тищити/тисти/тиснути »готовити відбиток« + -ēl-y (після *k → -аль) чепінь знарядь, приладів (свиріль, пищаль, держаль).
Також підпираю! Наймилозвучніше.
Не все, що схоже на польське, треба відкидати) Як на мене, то це краще за "друкач".
В словниках початка ХХ століття: друкар, друкарка, друкарник, друкарниця - ті, хто працюють на друкарських машинах. Ще друкарка, друкарниця - та, хто працює на рос. "пишущей машинке", секретарка.
також вважаю, що це слово милозвучніше за "друкач"
товаристово, пам'ятаймо, що наша мова друга за милозвучністю у світі тому маємо до стоврення слів ставитись відповідально!
Плекати варто українську мову, а не старослов'янську. А німецькі, саме німецькі запозичення, їй притаманні.
"німецькі, саме німецькі запозичення, їй притаманні."
Цікава дурістика
Від тисти/тиснути »готовити відбиток« + -slo чепінь знарядь, приладів (весло, чересло, перевясло, коромисло).
Тища — Друк
Тищити — Друкувати
друк
Суфікс "-ило" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "тищило" – те, чим тищать (друкують).
варіація, словоміна
Для оруддя властиве закінчення -ло, а закінчення -р(ь), -ль характерні для слів, які вказують на рід діяльности людини. Поправте, якщо це не так.
не люблю -ло, бо часто є чергування із -дло, а -ль не бачу причини обмежувати
дійсно -рь вказує на людей і професії але не завжди
але тепер значення змістилося - сам принтер робить усю роботу, тому я б провадив це зміщення і у слові світляр - коли він виконує сам усю роботу то це може бути сканер і відповідно - фотограф, ми ж не підсвічуємо аркуш коли скануємо і не знімаємо власноруч
думаю приймете мої підпори
Не так давно ви доводили, що українці вживали слово "посилання" на позначення поштових пакетів. Я попросив вас навести конкретні докази, приклади української літератури XIIX-XX століть, які доведуть або вашу або мою правоту. Ви знехтували і хіба бризкаєте слиною під кожним повідомленням мене ображаючи.
Може замість порожньої демагогії врешті доведете мені свою правоту? Кілька прикладів української літератури, вам так тяжко довести, що ви не пустий базікало?
"Я жду"?
Не так давно ви доводили, що українці вживали слово "посилання" на позначення поштових пакетів. Я попросив вас навести конкретні докази, приклади української літератури XIIX-XX століть, які доведуть або вашу або мою правоту. Ви знехтували і хіба бризкаєте слиною під кожним повідомленням мене ображаючи.
Може замість порожньої демагогії врешті доведете мені свою правоту? Кілька прикладів української літератури, вам так тяжко довести, що ви не пустий базікало?
Леле, така ж українська мова — карломова.
Хіба не втямив? Іванко карлотворами вдалі новотвори зове.
Звучить гарно, але "друкувати" - запозичення з німецької.
Друк — Тища
друк
Звідти і гарно творити новотвір.
ДРУК
goroh.pp.ua: друк
запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
нім. Druck «тиснення, друкування», двн. druc «тс.» споріднене з дісл. þrūga «тиснути»
Ще трохи голосів треба, щоб збити це слово з чужим коренем